Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Методи розрахунку.
Статті в журналах з теми "Методи розрахунку"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Методи розрахунку".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Lys, S. S., M. M. Semerak та O. H. Yurasova. "Розроблення методу розрахунку процесу газифікації низькосортного палива у суцільному шарі на основі експериментальних досліджень". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 87–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290119.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено метод розрахунку процесу газифікації низькосортного палива, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, який є найбільш технологічно та конструктивно простим. Проаналізовано фізичні моделі процесу газифікації твердого палива, які дають змогу побудувати методику розрахунку параметрів робочого процесу у газифікаторі, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів, вигорання і газифікації вуглецю, що сприяє підвищенню екологічних показників та модернізації наявних інженерних методів розрахунку. Використано стандартизовані методи проведення досліджень процесу газифікації низькосортного палива. У процесі розроблення газогенераторної установки, що дає змогу виробляти синтез-газ, застосовано сучасні методи використання відповідних контрольно-вимірювальних пристроїв. Використано математичне планування експериментальних досліджень. Розроблено метод розрахунку процесу газифікації деревини, який дає змогу провести розрахунок параметрів робочого процесу в газифікаторі зі суцільним шаром, засновану на рівняннях теплового і матеріального балансів. На основі експериментальних досліджень складено матеріальний і тепловий баланси процесу газифікації деревини породи сосна (Pinus sylvestris). Показано, що під час газифікації соснової деревини невеликі втрати тепла виходять внаслідок винесення пилу і втрат вуглецю із золою і шлаком.
2
Kravets, O. Ya. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ ДАНИХ ПРИ РОЗРАХУНКУ ПАВОДКОВИХ СТОКІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 129–32. http://dx.doi.org/10.15421/40280224.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз катастрофічних паводків у басейні Дністра в Карпатах, найбільшим з яких є червневий паводок 1969 р., коли було досягнуто сторічного максимального стоку. Проаналізовано сучасні методи розрахунку паводкових стоків. Запропоновано метод розрахунку, заснований на генетичній формулі стоку та цифровій моделі рельєфу. Розроблено цифрові моделі рельєфу верхніх частин басейнів річок Свіча та Бистриця Солотвинська, карти ізохрон стоку. Виконано розрахунок максимального стоку на основі генетичної формули. Виконані дослідження показують, що обмеженість та низька точність вихідних метеорологічних та геоморфологічних даних не гарантують точних розрахунків та захисту від небезпечних паводків навіть з використанням найсучасніших геоінформаційних систем. Тому важливими є аналіз і використання результатів багаторічних спостережень за паводками у попередні роки. Вони дають змогу певною мірою прогнозувати наслідки дощових паводків. Подальший прогрес у гідрологічних розрахунках пов'язаний з детальними знаннями про рельєф, які дає цифрова модель рельєфу. На основі цифрової моделі рельєфу створено просторово-часову модель паводкового стоку, в якій для кожної вершини регулярної сітки визначено координати, ухили поверхні, віддалі до водорозділу та до водного потоку, інтенсивність і шар опадів. Використання цифрової моделі рельєфу дасть змогу розробити для кожного басейну регіональну методику розрахунку паводків, врахувати максимум параметрів поверхневого стоку, а також зміну їх у часі.
3
Kuchuk, Nina, Anna Shiman, Alevtina Filonenko та Serhii Bulba. "РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ РЕСУРСІВ САМОВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 92–95. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.092.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються самовідновлювальні комп’ютерні системи (СВКС). Предметом досліджень є методи розрахунку ефективності використання обчислювальних ресурсів у комп’ютерних системах. Мета статті полягає у розробленні підходу до розрахунку ефективності використання обчислювальних ресурсів комп’ютерної системи, орієнтованого на особливості самовідновлювальних структур. Використаними методами є методи дослідження систем масового обслуговування. Отримані такі результати: формалізовано завдання розрахунку ефективності використання обчислювальних ресурсів; розроблено алгоритм пошуку прийнятних значень ступеню завантаженості пучка каналів компонент; запропоновано спосіб знаходження оптимального інформаційного навантаження компонентів СВКС за комплексним показником. Висновки. Розроблено метод розрахунку ефективності використання обчислювальних ресурсів комп’ютерної системи, орієнтованого на особливості самовідновлювальних структур. Метод дозволяє при синтезі інформаційної структури СВКС отримати числові значення відповідних характеристик технічних засобів базової мережі СВКС з метою забезпечення середнього мінімального часу доставки повідомлень і ймовірності відмови в обслуговуванні пакетів в допустимих межах
4
Kalchenko, Vitalіі, Volodymyr Kalchenko, Antonina Kolohoida та Yaroslav Kuzhelnyi. "РОЗРАХУНОК СИЛ РІЗАННЯ ОДИНИЧНИМ АБРАЗИВНИМ ЗЕРНОМ ОРІЄНТОВАНОГО ШЛІФУВАЛЬНОГО КРУГА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 9–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-9-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У процесі шліфування абразивним зерном орієнтованого круга на нього діють одиничні сили різання. Визначення реальних значень зусиль у зоні обробці дозволяє вибрати оптимальні режими шліфування. Постановка проблеми. При використанні емпіричного та розрахунково-експериментального методів визначення сил різання під час шліфування виникають неточності внаслідок необхідності визначення експериментальних даних. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Запропоновано уточнюючу методику розрахунку сил різання при шліфуванні орієнтованим інструментом, яка враховує наявність деформуючих зерен у зоні контакту. Поширені програмні методи розрахунку сил різання, що базуються на використанні методу скінченних елементів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не розглянуто методи розрахунку сил різання, що ви-никають під час шліфування орієнтованим кругом та діють на одне абразивне зерно. Постановка завдання. Розрахунок сил різання, що діють на одиничне абразивне зерно в процесі шліфування зі схрещеними осями інструменту та деталі. Визначення сил різання шляхом моделювання процесу обробки в системі Abaqus та з використанням розрахунково-експериментального методу. Виклад основного матеріалу. У програмному пакеті Abaqus проведено моделювання процесу різання поверхні заготовки одиничним абразивним зерном орієнтованого інструмента. Виявлено закономірності зміни сили різання вздовж різальної кромки зерна. Розрахована сумарна сила різання, що діє на одне абразивне зерно, з використанням методу скінченних елементів у програмному пакеті Abaqus та за допомогою розрахунково-експериментальних формул у математичному пакеті Mathcad. Висновки відповідно до статті. Виявлені закономірності розподілу сил різання дадуть можливість оптимального вибору режимів обробки.
5
Вожегова, Р. А., П. В. Лиховид, І. М. Біляєва, С. О. Лавренко та Х. І. Бойценюк. "Модифікований метод Хольдріджа для визначення евапотранспірації". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 17–20. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінити можливості та доцільність застосу- вання методу Хольдріджа для визначення річної потен- ційної евапотранспірації для з’ясування вологодефі- циту та коригування режимів зрошення на прикладі Херсонської області шляхом порівняння результатів оцінки агрометеорологічного показника з еталонними розрахунками у програмі ФАО ET0 Calculator, що вико- ристовує алгоритм Пенмана – Монтейта (референсна евапотранспірація), а також запропонувати можливий варіант перерахунку потенційної евапотранспірації в референсну. Методи. Розрахунковий метод оцінки евапотранспірації в Херсонській області за річний період 1973–2019 років (методи Хольдріджа за біотемпературою та Пенмана – Монтейта); статистичний аналіз точності розрахунків; метод лінійної регресії для побудови трен- дів і лінійного прогнозу; регресійний аналіз для розро- блення модифікованої формули розрахунку евапотран- спірації за біотемпературою. Результати. Встановлено, що метод Хольдріджа в чистому вигляді дає похибку 37,03% під час оцінювання евапотранспірації порів- няно з методом Пенмана – Монтейта. Тренд і лінійний прогноз за обох методик оцінки евапотранспірації іден- тичний, відрізняється лише крутизною. Модифіковане рівняння Хольдріджа дозволяє зменшити похибку роз- рахунку референсної евапотранспірації до 11,41%, що дозволяє рекомендувати його для використання в аграр- ній науці та практиці. Висновки. Застосування методу Хольдріджа в чистому вигляді доцільне у кліматології, але має обмеження для сільськогосподарського вико- ристання. Модифіковане нами в результаті регресійного аналізу даних рівняння Хольдріджа можна рекоменду- вати для швидкої оцінки річної референсної евапотран- спірації в аграрному секторі.
6
ГОРОДЕЦЬКИЙ, О. С., та Ю. В. ГЕНЗЕРСЬКИЙ. "РІЗНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ НА ДИНАМІЧНІ ВПЛИВИ". Наука та будівництво 21, № 3 (26 вересня 2019): 58–64. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v21i3.112.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є порівняння різних підходів до розрахунку наслідків сейсмічного впливу на будівлі і споруди. Розглядаються три основні групи: методи, засновані на спектральному аналізі, наближені методи обліку фізичної нелінійності, «Pushover Analysis», методи прямого інтегрування рівнянь руху. Описано основні принципи реалізації «Pushover Analysis» в програмному комплексі «ЛІРА САПР». За всіма реалізованими методами були проведені порівняльні розрахунки для тестової моделі. Це рамно-в’язевий каркас з фундаментною плитою на пружній основі; кількість вузлів - 13 613; кількість елементів – 18 316; кількість рівнянь в матриці жорсткості – 71 575; час розрахунку – 0,78 хв. Проаналізовано результати, отримані за дев'ятьма різними методами обчислення сейсмічних навантажень. Для повного та достовірного опису напружено-деформованого стану будь-якої будівлі необхідно не тільки врахувати абсолютно всі фактори, що описують реальний об'єкт, такі, як його геометричні параметри, фізико-механічні властивості матеріалу, формування початкових напружень і деформацій при зведенні будівлі, але і з високим ступенем точності визначити зовнішні впливи та їх характер. Система «Динаміка плюс», що реалізована в ПК «ЛІРА САПР», дозволяє моделювати поведінку конструкції при динамічних впливах в часі. Проаналізовано результати, отримані за дев'ятьма різними методиками розрахунку сейсмічних навантажень. Перевірено збіг та відмінності методів, основаних на різних передумовах. Показано, що за ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України» отримано меньші значення зусиль і переміщень, тобто можемо спостерігати деяке «пом'якшення» нормативів, що давно очікують проектувальники.
7
Luginin, O. Ye, S. V. Terlych та R. Yu Korshykov. "КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНИЙ МЕТОД П’ЯТИ МОМЕНТІВ У РОЗРАХУНКАХ ЗГИНАННЯ СУДНОВИХ ПЕРЕКРИТТІВ". Transport development, № 2(9) (12 серпня 2021): 20–36. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. На ранніх стадіях проєктування суден, їх спуску зі стапеля, постанов- ці в док та в навчальному процесі можуть бути використані наближені методи оцінки загальної та місцевої міцності суден. Запропоновано нову версію удоско- наленого та універсалізованого методу п’яти моментів (М5М). Метою дослі- дження є розробка нової версії М5М для стержневої моделі згинання суднових перекриттів із вирішенням таких завдань: врахування в балочній моделі судно- вих перекриттів нерегулярності розміщення балок головного напряму (БГН) та перехресних балок (ПБ) при їх непризматичності, довільності граничних умов, розподіленні навантаження на розглядувані балки; врахування деформації зсуву в стінках балок перекриття; врахування полосового навантаження від спускових доріжок та докового опорного пристрою (ДОП) під час докування суден. Резуль- тати. Розроблено комп’ютерно орієнтований метод розрахунку згинання судно- вих перекриттів з урахуванням їх особливостей у проєктуванні суден, спуску зі стапелю та докуванні. Висновки. Розроблено алгоритм і розрахункову методику з розгляду задач розрахунку згинання перекриттів у процесі проєктування суден, їх спуску з поздовжнього похилого стапелю та постановки в сухий або плавучий доки. Реалізована удосконалена балочна модель оцінки згинання суднових пере- криттів на основі М5М, який поширений та універсалізований для практичних розрахунків з урахуванням таких факторів: нерегулярність розстановки балок перекриття, довільності їх граничних умов; розподіл навантаження між балка- ми обох напрямів і видів навантаження на перекриття; врахування деформації зсуву в стінках балок; врахування особливостей деформування днищових пере- криттів суден під час їх спуску з похилого поздовжнього стапелю і докування за рахунок розгляду полосового навантаження балок.
8
Співак, О. М., В. П. Ткаченко та І. В. Мелконова. "Особливості розрахунку параметрів магнітного поля відкритих осесиметричних магнітних систем". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-46-50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті дослідження розподілу магнітного поляв міжполюсному проміжку відкритих вісесиметричних магнітних систем. Отримано рівняння з граничними умовами, рішення якого дозволяє скоротити обсяг подальших чисельних методів розрахунків.Для ряду нестійких завдань математичної фізики Р.Латтесом і Ж.Лионсом розроблений метод квазізвернення, який може бути застосований як для еволюційних завдань, так і стаціонарних. Основна ідея методу квазізвернення полягає в належній зміні диференціальних операторів, що входять в завдання. Ця зміна робиться введенням додаткових диференціальних членів. Застосування цього методу дозволяє ефективно використати чисельні методи розрахунку крайового завдання для відкритих осесиметричних систем.
9
Fialko, N. M., A. I. Stepanova, R. O. Navrodskaya та G. O. Sbrodova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАСТИНЧАТИХ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРІВ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.15421/40280221.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методику розрахунку втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності під час передачі теплоти через поперечний переріз пластини газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора за граничних умов третього роду. Методику засновано на комплексному підході, що поєднує ексергетичні методи з методами термодинаміки незворотних процесів. Математична модель досліджуваних процесів включає рівняння ексергії, рівняння балансу ексергії та ентропії, рівняння нерозривності трифазної термодинамічної системи при зміні концентрації однієї з фаз, рівняння руху фаз, рівняння енергій, рівняння балансу ентальпій, рівняння Гіббса і рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду. Для отримання формул для розрахунку втрат ексергетичної потужності використано локальне диференціальне рівняння балансу ексергії. У цьому рівнянні одна зі складових визначає втрати ексергетичної потужності, зумовлені незворотністю процесів і пов'язані з теплопровідністю, в'язкістю фаз, міжфазним теплообміном і тертям між фазами. На підставі цього рівняння і рішення рівняння теплопровідності за граничних умов третього роду для необмеженої пластини, якою моделювалася пластина газоповітряного пластинчастого теплоутилізатора, отримано формули для розрахунку втрат ексергетичної потужності. Виконано розрахунки загальних втрат ексергетичної потужності в газоповітряному пластинчастому теплоутилізаторі за різних режимів роботи котла і втрат ексергетичної потужності у процесах теплопровідності. Встановлено, що втрати ексергетичної потужності у процесах теплопровідності в газоповітряному пластинчатому теплоутилізаторі становлять 8,6-11,6 % від загальних втрат ексергетичної потужності і залежать від режиму роботи котла.
10
Butenko, Olena, та Nataliya Opikunova. "Дослідження підходів прогнозування державного бюджету і методів планування його макроекономічних показників". Theory and Practice of Public Administration 1, № 64 (11 липня 2019): 110–17. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено методи, використовувані для розрахунку середньострокового бюджету, з метою визначення їхніх переваг і недоліків відповідно до сучасних вимог. Обґрунтовано, що через низку недоліків та переваг методи розрахунку обираються після оцінювання ситуації, що має місце у відповідний період. Проведено зіставлення методів макроекономічного планування та встановлено, що вони дозволяють здійснити розрахунок планових показників, що базуються на даних минулих періодів. Нормативи, що регламентують види надходжень і видатків, оптимізують обмежені ресурси бюджету, формують необхідний обсяг доходів, але мають суттєві недоліки, які потребують дослідження й усунення, що підтверджує актуальність обраної теми.
11
Круковский, Павло, Віктор Поклонський та Сергій Новак. "РАСЧЕТ ЖЕЛЕЗОБЕТОННОЙ ПЛИТЫ ПЕРЕКРЫТИЯ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ПОВЫШЕННЫХ ТЕМПЕРАТУР ПОЖАРА". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(10) (13 квітня 2021): 69–82. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2020.2.69-82.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методику чисельного дослідження напружено-деформованого стану залізобетонних конструкцій плит перекриттів з урахуванням нестаціонарних полів температур в арматурі і бетоні за стандартним температурним режимом і температурному режимі реальної пожежі. В рамках методики використовуються характеристики материлов, наведені в ДСТУ-Н Б EN 1992-1-2, а також вихідні дані, необхідні для застосування уточненого методу розрахунку. Ці дані встановлюються шляхом аналізу наявних в літературі експериментальних даних і характеристик матеріалів, наведених в Єврокодах. При оцінці вогнестійкості конструкцій уточненим методом розрахунку враховуються всі фактори, які справляють істотний вплив на напружено-деформований стан конструкції при пожежі. Визначають підвищення і поширення температури в конструкції в заданий момент часу (теплотехнічний розрахунок) і механічну поведінку конструкції (статичний розрахунок), при цьому враховується відповідний сценарій пожежі. Методика ілюструється на прикладі розрахунку на вогнестійкість залізобетонної плити перекриття. Проведено розрахунки з реалізацією пов'язаних термопрочностних завдань в програмному комплексі ANSYS. Проектування залізобетонної плити перекриття виконувалося в модулі Design Modeller програми ANSYS. Потім здійснювалися послідовно розрахунки в модулях TRANSIENT THERMAL і STATIC STRUCTURAL. Бетон і арматура моделюються об'ємними елементами. Підхід не вимагає прив'язки сітки кінцевих елементів до кроку арматури, що дозволяє застосовувати його до завдань з реальними розмірами. У прийнятій моделі бетону поверхня плинності складається з двох пересічних конічних поверхонь Друкера-Прагера. Результати розрахунків добре узгоджуються з представленими літературними експериментальними даними. Використання запропонованої методики дозволяє досить точно оцінити вогнестійкість залізобетонних конструкцій і прогнозувати їх напружено-деформований стан при пожежі.
12
Fialko, N. N., A. I. Stepanova, R. A. Navrodskaya, S. I. Shevchuk та G. A. Gnedash. "Ексергетичні втрати в повітронагрівачі теплоутилізаційної системи котельної установки". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40290316.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з причин зниження ефективності теплоутилізаційних систем та їх окремих елементів є втрати ексергетичної потужності. Такі втрати пов'язані з гідродинамічним опором при русі теплоносіїв, з незворотними процесами при теплообміні між теплоносіями, з процесами теплопровідності. Зниження втрат ексергетичної потужності дає змогу підвищити ефективність теплоутилізаційних систем. Це визначає актуальність робіт, присвячених вирішенню зазначеної проблеми. Для розрахунку втрат ексергетичної потужності в теплоутилізаційних системах та їх окремих елементах розроблено комплексну методику, яка поєднує ексергетичні методи з методами, побудованими на розрахунку дисипаторів ексергії. Розроблена методика дає змогу розділити втрати ексергетичної потужності згідно з причинами та зонами їх локалізації і виявити умови, за яких ці втрати будуть мінімальними. Основні етапи методики включають розробку математичної моделі досліджуваних процесів на основі рівняння ексергії, рівнянь балансів ентропії і ексергії, рівняння нерозривності, рівняння для внутрішньої енергії. У межах розробленої математичної моделі отримано диференціальні рівняння ентропії та ексергії і формули для розрахунку дисипаторів ексергії, що характеризують гідродинамічні втрати і втрати ексергетичної потужності внаслідок нерівноважного теплообміну між теплоносіями. Визначено значення дисипаторів ексергії для пластинчастого повітронагрівача теплоутилізаційної системи котельної установки за різних режимів роботи котла. Встановлено внесок кожного виду втрат у сумарні втрати ексергетичної потужності у повітронагрівачі і визначено область максимальних втрат цієї потужності.
13
Khokhlova, K. O., L. I. Vyshnevska та O. A. Zdoryk. "ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ СУМИ ФЛАВОНОЇДІВ У НАСТОЙЦІ НАГІДОК МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12182.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи була розробка методики визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів настойки нагідок методом високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ), що характеризується специфічністю, експресністю і економічністю. Матеріали і методи. Дослідження було проведене методом ВЕТШХ в автоматичній системі виробництва CAMAG (Швейцарія) на базі навчально-наукової тренінгової лабораторії хіміко-технологічних досліджень НФаУ (Харків, Україна). Результати обробляли за допомогою програмного забезпечення visionCats, CAMAG. Як стандартний зразок (СЗ) використовували рутин, як об’єкти дослідження використовували три зразки настойки нагідок вітчизняних виробників. Результати й обговорення. При розробці методики були обрані оптимальні умови визначення, що включали: визначення характерних профілів піків настойки нагідок в обраній рухомій фазі за різних довжин хвиль і вибір СЗ для перерахунку, оптимізацію етапів підготовки проби випробуваного і СЗ, етапів дериватизації і детекції; визначення способу розрахунку і розробку формули розрахунку. Так, визначення вмісту суми флавоноїдів проводилось після розділення речовин в обраній рухомій фазі і дериватизації реагентом алюмінію хлориду за довжини хвилі 408 нм. Для розрахунку був обраний метод калібрувального графіка за площею піків. Згідно із розробленою ВЕТШХ-методикою, вміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у зразках настойки нагідок склав: для зразка 1 – 0,26±0,02%; для зразка 2 – 0,14±0,01%; для зразка 3 – 0,26±0,02%. Висновки. Розроблена методика може застосовуватися як специфічний, зручний і економічно вигідний експрес-метод визначення флавоноїдів настойки нагідок.
14
Нагорний, Є. І., та С. М. Березова. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ РИНКОВОЇ АДЕКВАТНОСТІ ІДЕЙ ТОВАРНИХ ІННОВАЦІЙ". Підприємництво та інновації, № 13 (31 серпня 2020): 49–53. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено інструментальне наповнення процедури маркетингового тестування для оцінки ринкової адекватності ідей товарних інновацій з метою відбору найперспективніших із них. У наукових працях широко представлені різні інструменти маркетингового тестування, більшість із яких застосовують формалізовані методи аналізу, але не завжди дають адекватну оцінку рівня перспективності. Тому бажаними є інструменти, що характеризуються більш точними результатами такої оцінки. Серед таких інструментів варто відзначити такі методи: контрольних питань, критеріїв фільтрації, оцінної шкали, розрахунку умовного показника якості ідеї, розрахунку рейтингу ідеї, оцінки імовірності ринкового успіху ідеї товару, доданої цінності, управління портфелем проектів тощо. Вибір конкретного методу є індивідуальним.
15
Strela, Maxim. "Методика оцінювання технічного стану силових елементів літаків-винищувачів за межами призначених показників". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 4 (31 серпня 2021): 129–39. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Відповідно до Візії Повітряних Сил планується оновлення парку літальних апаратів на нові літаки, що знаходяться на озброєнні країн НАТО. Проте, в перехідний період переоснащення на нову техніку постає проблема підтримання справності старіючого парку літаків. Основна проблема в забезпеченні справності парку літаків Повітряних Сил – це значне вичерпання ресурсних показників через високу інтенсивність польотів. Мета статті полягає в оприлюдненні результатів досліджень щодо комплексу часткових методик оцінювання технічного стану силових елементів літаків-винищувачів, коли їх формальний ресурс вичерпаний. Ці часткові методики складають загальну методику оцінювання технічного стану силових елементів літаків-винищувачів за межами призначених показників. Використання загальної методики дозволить більш об’єктивно приймати рішення щодо продовження (збільшення) ресурсу силовим елементам літаків-винищувачів та визначати їх технічний стан із більшою точністю. Загальна методика використовує в розрахунках теорію імовірностей при обробці експлуатаційних даних, теорію механіки твердого тіла та метод кінцевих елементів при розрахунку напружено-деформованого стану, метод кластеризації та теорію розпізнавання образів при класифікації технічного стану. Незважаючи на використання такого різноманіття різних видів математичних розрахунків – методика є інтуїтивно зрозумілою і достатньо практичною.
16
Bespalova, A. V., O. I. Knysh, O. P. Dashkovskaya та O. A. Faizulina. "Динаміка захисту житлової зони акустичними екранами від впливу транспортних потоків порту «Південний»". Herald of the Odessa National Maritime University, № 64 (1 серпня 2021): 124–39. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-1-124-139.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено норми рівня шуму житлових зон забудови, заходи щодо забезпечення нормованого рівня шуму. Наведено норми шуму транспортних засобів в залежності від відстані до житлової зони, розрахунок нормованого рівня шуму, а так само запропоновано спосіб зниження рівня шуму за допомогою шумозахисних екранів. Запропоновані схеми акустичного розрахунку поглинання екранів з додаванням особливостей конструкцій екранів. З урахуванням часткових складових екранів наведені оптимальні комбінації щодо вузлів конструкцій екранів, їх можливих гармонійних впливів з метою попередження взаємовібрацій аеродинамічного та структурного походження. Надано схеми компенсаційних розрахунків із використанням спеціальних програм сімейства COMSOL та спорідненого програного забезпечення акустичного контролю. Запропоновані методи розрахунку, що виключають можливість виникнення акустичного резонансу аеродинамічного та структурного походження на етапах монтажу конструкцій шумозахисних екранів. На етапах попередження взаємовібрацій конструкцій переглянута можливість об’єднання окремих блоків з алгоритму визначення акустичного ефекту за рахунок конструктивного та ландшафтного дизайну. До блоку СOMSOL додана корегуюча ландшафтно-дистанційна складова задля попередження акустичних вібрацій з боку екранів та їх конструктивних зв'язків з опорними елементами шумозахисної системи шляхової системи магістралі.
17
Крисінська, Д. О., та Л. П. Клименко. "Експериментальні дослідження якості питної води та оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.36930/40310124.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальне практичне завдання – оцінювання підходів до визначення рівня екологічної безпеки питного водопостачання з використанням ризик-орієнтованих методів. Проаналізовано різні українські та міжнародні методичні підходи до оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання. Використано теоретичні методи системного підходу і порівняльного аналізу під час вивчення взаємозв'язків у системі питного водопостачання та аналізу методик оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання та екологічного ризику. Як основний метод дослідження, під час обчислення значень ризиків для здоров'я населення, використано методи математичного моделювання та прогнозування з реалізацією моделей на ЕОМ (пакети Microsoft Office Excel 2013, Curve Expert). Встановлено, що найефективнішим є використання методики розрахунку екологічного ризику, який є головним інструментом оцінювання екологічної безпеки. Здійснено оцінювання екологічного ризику питної міської водопровідної води. Встановлено, що частина показників концентрації речовин у питній воді була в межах гранично допустимої концентрації, проте виходила за межі безпечного внаслідок розрахунку екологічного ризику. З'ясовано, що наявна система аналізу і контролю нормованих показників якості питної води, заснована на диференційованому визначенні їх концентрації та зіставленні з нормованими значеннями, не завжди є ефективною, оскільки не враховує негативні ефекти для організму людини внаслідок проявів наслідків небезпеки (захворюваність, інвалідність, смертність тощо). Головним перспективним завданням для подальших наукових досліджень є створення методології оцінювання екологічної безпеки питного водопостачання. Удосконалена методологія враховуватиме як відомі підходи з використанням гранично допустимих концентрацій, так і значення розрахованих ризиків для встановлення впливу на здоров'я людини.
18
Дідик, А. З. "Калькулювання собівартості продукції на хлібопекарських підприємствах України". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 104–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310417.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано зміст поняття калькулювання собівартості виготовлення продукції. Встановлено особливості у побудові статей калькуляції на хлібопекарських підприємствах. Досліджено особливості основних методів калькулювання. Обґрунтовано причини, згідно з якими хлібопекарські підприємства не можуть використовувати однопередільний, позамовний та попередільний методи. Визначено основні проблеми під час використання цих методів і зазначено, в яких галузях промисловості їх варто застосовувати. Розглянуто особливості однопередільного методу калькулювання собівартості і наведено приклади підприємств, де його використовують. Встановлено об'єкт калькулювання позамовного методу. Обґрунтовано використання попередільного методу на підприємствах та у виробництвах з повторюваною й однорідною масовою продукцією. Встановлено, що найоптимальнішим для хлібопекарських підприємств можна вважати нормативний метод. Наведено його основні переваги та етапи застосування. Визначено основні етапи калькулювання нормативних витрат на хлібопекарських підприємствах. З'ясовано, як визначають потребу підприємства у сировині за рік. Наведено зразок звітної калькуляції, яку використовують для розрахунку фактичної собівартості виробленої продукції після завершення звітного періоду. Її особливістю є те, що в такій калькуляції відображають водночас й втрати, які не передбачені у розрахунку планової собівартості виготовлення продукції.
19
КИРИЧЕНКО, Ганна, Юлія БЕРДНИЧЕНКО та Олег СТРЕЛКО. "ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.637.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах розвитку транспортного ринку ключовими питаннями для системи залізничних перевезень є: своєчасне забезпечення вагонами відповідного типу усіх відправників вантажу відповідно до їх замовлень; подальше закріплення залізничного транспорту на ринку перевезень шляхом розвитку маркетингу, створення збалансованої тарифної політики; удосконалення організаційних структур управління залізничним транспортом, технології перевізного процесу та організації перевізної роботи на основі широкого впровадження автоматизованих систем управління. Мета статті полягає у дослідженні можливості підвищення ефективності використання парку вагонів, пов’язаного з цим дотримання термінів доставки вантажу, на базі нової методики та принципу розрахунку. Один з основних комплексних показників роботи залізниці є обіг вагону, що відображає час повного циклу роботи вагону. Наразі обіг вагону збільшується, для залізниці це означає невиконання встановлених норм, для отримувачів послуг – клієнтів залізниці - це означає прострочення термінів доставки вантажу, порушення фінансових зобов’язань перед іншими учасниками процесу перевезень. Інформаційні технології залізниці обумовлюють можливість контролю за виконанням нормативу обігу вагону та дотриманням термінів доставки вантажу з подальшим вдосконаленням методик та методів визначення показників експлуатаційної роботи. Досліджено підвищення ефективності використання парку вагонів, пов’язаного з цим дотримання термінів доставки вантажу, за рахунок нової методики та принципу розрахунку і прогнозу основних показників роботи. Проаналізовано можливості відійти від умовного визначення обігу за формулами, що використовують балансовий метод та застосовувати сучасні статистичні методи для визначення обігу вагонів як характеристики певного перевезення. Це дозволить встановлювати реальні норми обігу вагонів та терміни доставки вантажів, що забезпечать дотримання технологічних процесів експлуатаційної роботи залізниці при обслуговуванні клієнтів.
Ключові слова: інформаційні технології, терміни доставки, обіг вагонів, технологічний процес, залізниця.
20
Dub, B. S. "До питання діагностики систем економічної безпеки підприємств АПК". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 75–83. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення тенденцій наукових досліджень системи економічної безпеки підприємства в галузевому аспекті, зокрема в агропромисловому комплексі.
Наукова новизна. У статті висвітлюються питання ефективної діагностики системи економічної безпеки підприємства (СЕБП), пошуку найкращих методів у цій діяльності на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень. Критерієм прикладної цінності методики, рекомендацій зазвичай є їхня універсальність для різних підприємств хоча б у межах однієї галузі. Найпоширенішими в наукових публікаціях є авторські методики оцінювання економічної безпеки промислових підприємств в цілому, а в розрізі підгалузей – у сфері машинобудування. З огляду на важливу роль галузі АПК у сучасній економіці України, розглянуто відповідну галузеву специфіку існуючих досліджень. Визначено, що в розробках, присвячених як промисловим, так і аграрним підприємствам, переважає використання методики інтегрального показника, застосування експертного опитування для визначення важливості функціональних складників чи бального розрахунку впливу ризиків, ці моделі доповнюються іншими загальноприйнятими методами фінансового аналізу, групування, кластерного аналізу тощо.
Висновки. У загальних та вузькотематичних наукових публікаціях щодо діагностики системи економічної безпеки підприємства переважає застосування методу інтегрального показника, експертного опитування для визначення важливості функціональних компонентів або розрахунку загального впливу на ризики, ці моделі доповнюються іншими широко використовуваними методами.
У дослідженнях діагностики системи економічної безпеки підприємств аграрного сектору фахівці використовують та модифікують вищезазначені методи, виокремлюючи окремі складники СЕБП для аналізу як провідні. Оптимальний баланс між універсальними методами та інструментами, що використовуються саме в окремій компанії має забезпечити найефективнішу діагностику та, в результаті, найповніші дані оцінювання стану підприємства.
21
Пилипенко, Б. Г. "Методи розрахунку ефективності фінансування довгострокових венчурних проектів". Актуальні проблеми економіки, № 2 (164) (2015): 450–60.
Знайти повний текст джерела
22
Haievskyi, S., S. Balakireva та I. Kulakov. "РОЗРОБКА ЗАГАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ З РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ ЗАЛИШКОВОГО РЕСУРСУ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЛІТАКА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 3–11. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси функціонування радіоелектронної системи сучасного літака, її комплектуючих елементів та функціональних вузлів як об’єкта визначення та розрахунку залишкового ресурсу. Метою є проведення аналізу існуючого методичного апарату, що застосовується для розрахунку показників залишкового ресурсу радіоелектронної системи літака та пошуку шляхів його вдосконалення. Завдання: Розробити загальні положення по розрахунку показників залишкового ресурсу радіоелектронної системи літака. Аналізованими методами є: розрахунково-експериментальні методи обчислення надійності, залишкового ресурсу та потоку відмов радіоелектронної системи літака. Отримані такі результати. Розроблено ієрархічну схему розрахунку типу дерево: "радіоелектронна система літака – функціональна система – функціональний вузол (блок) – комплектуючий виріб", процедуру розбиття схемних позицій на невідновлювані та відновлювані об’єкти. Висновки. Сформульовано загальні положення по розрахунку параметра потоку відмов та оцінки технічного стану радіоелектронної системи літака для вирішення завдань продовження ресурсів
23
Бенедицький, Василь Борисович, Оксана Леонідівна Коренівська та Дмитро Сергійович Морозов. "Визначення вологості зерна за тиском вологого повітря". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-98-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду питання контролю за ступенем вологості зерна під час зберігання, транспортування та переробки. Актуальність теми обумовлена потребою експрес-контролю вологості як одного зі шляхів підвищення якості, продуктивності та зниження витрат, у тому числі й енергетичних, під час підготовки, виробництва, переробки, транспортування й зберігання зерна та продуктів його переробки – круп, комбікормів, макаронів, хліба і хлібобулочних виробів. У роботі розглянуто ризики впливу вологості зерна на його якість, відомі методи вимірювання вологості зерна, описано їх переваги та недоліки. Показано, що шляхом удосконалення відомих методів можна збільшити точність вимірювання та чутливість. Досліджено залежність тиску вологого повітря від вологості зерна. Показано, що тиск вологого повітря залежить тільки від кількості води в одиниці об’єму зерна і не залежить від його питомої ваги. Наведено емпіричні формули та методику теоретичного розрахунку вологості зерна по зміні тиску повітря в камері. Представлено результати експериментальних вимірювань, що підтверджують справедливість теоретичних розрахунків. На основі отриманих теоретичних результатів розроблена інженерна методика розрахунку маси води, що містить проба зерна, яка може використовуватися для проєктування реальних приладів. Запропоновано модельну структуру для оцінювання впливу розкиду визначальних параметрів на похибку вимірювання маси води, та наведено результати моделювання, отримані за допомогою середовища Micro-Cap. Поставлено завдання для подальших досліджень.
24
Gulyar, Alexander, Sergey Piskunov та Yurii Maksimyuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ НЕЛІНІЙНОГО ДЕФОРМУВАННЯ СКЛАДЕНИХ ОБОЛОНОК ОБЕРТАННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТОВЩИНИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 9–24. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-9-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. З огляду на літературні джерела, можна стверджувати, що нині проблема дослідження нелінійного деформування складних оболонок обертання середньої товщини висвітлено недостатньо повно. Розрахунок оболонок як систем з ускладненою структурою спричиняють не тільки обчислювальні, але й принципові методичні труднощі. Їхнє вирішення приводить до необхідності створення нових універсальних розрахункових моделей. Найуспішніше ця проблема може бути вирішена методом скінчених елементів (МСЕ) на основі реалізації методики моментної схеми скінчених елементів (МССЕ). Постановка проблеми. Сучасний розвиток обчислювальної техніки стимулює розробку нових уточнених методів дослідження оболонок, які мають ширше коло використання, ніж традиційні методи розрахунку окремих класів оболонок. Важливе значення набуває розробка автоматизованих програмних комплексів, які є необхідним інструментом для практичного вирішення розглянутої проблеми через проведення чисельних досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті як класичні роботи, так і сучасні публікації у вітчизняних та закордонних джерелах, що відповідають цій проблемі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Реалізація методик дослідження нелінійного деформування складених оболонок обертання середньої товщини. Постановка завдання. На основі МССЕ реалізується методика розв’язання задачі про напружено-деформований стан виділеного класу оболонок обертання з урахуванням фізичної і геометричної нелінійності. Виклад основного матеріалу. На основі вихідних співвідношень просторової задачі теорії пружності й методи-ки МССЕ наведено ефективний підхід до визначення напружено-деформованого стану складених оболонок обертання середньої товщини за наявності великих переміщень і деформацій пластичності. Шляхом порівняння з розв’язками, отриманими в просторовій постановці, показано, що розроблена методика дозволяє отримувати достовірні результати, забезпечуючи суттєве зменшення обчислювальних витрат. Висновки відповідно до статті. Аналіз результатів розв’язання контрольних прикладів показав достовірність, універсальність і ефективність використання методики й розробленого комплексу до моделювання процесів деформування тонкостінних об’єктів, що супроводжуються істотним формозміненням за рахунок деформацій пластичності.
25
Konovalova, H. V., O. V. Shchedrolosiev та S. V. Terlych. "РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ОСТІЙНОСТІ ОДНОЯРУСНОГО КОНТЕЙНЕРНОГО ХАУСБОТУ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 45–53. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У зв’язку зі збільшенням популярності будівництва плавучих будинків (хаусботів) виникає необхідність розроблення методик забезпечення їх безпечної експлуатації. Хаусботи, згідно із класифікацією Регістру судноплавства України, належать до стоїчних суден навіть за наявності енергетичної установки. Для безаварійної експлуатації таких плавучих споруд необхідним є забезпечення остійності, враховуючи їх малу осадку у разі відносно великої вітрильності та, як правило, недостатньої надійності якірного та/або швартовного пристроїв. Метою дослідження є отримання математичних залежностей для визначення параметрів остійності (центру величини, поперечного та поздовжнього метацентрів для трьохпоплавкового понтону самохідного хаусботу). Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичною базою є наукові роботи в галузі проєктування та конструювання хаусботів, дебаркадерів, понтонів, нормативно-правова база Регістру судноплавства України, а також дослідження щодо модульного формування та конструктивно-технологічних рішень плавучих та берегових споруд. Методи дослідження. Для розрахунку плечей статичної остійності використано два основні методи теорії корабля: рівнооб’ємних нахилень та обертання відносно нерухомої вісі. Спосіб рівнооб’ємних нахилень передбачає проведення допоміжних ватерліній, які наближено відсікають постійний об’єм підводної частини понтону. Недоліком такого методу є необхідність дублюючих обчислень для діючої та допоміжної ватерлінії, у зв’язку із чим виникає можливість накопичення похибок. Резюме. Вперше розроблено методичні рекомендації розрахунку остійності плавучих будинків на прикладі одноярусного контейнерного хаусботу. Запропоновані авторами математичні залежності та графічні пояснення до них дозволяють визначити параметри діаграми Ріда для різних розмірів понтону, його осадки та значень статей навантаження у разі мінімальної кількості вихідних даних.
26
Haievskyi, S., S. Balakireva, D. Komarov та V. Yavtushenko. "АНАЛІЗ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЛІТАКА ЯК ОБ’ЄКТА ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.015.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси функціонування радіоелектронної системи сучасного літака, її комплектуючих елементів та функціональних вузлів як об’єкта експлуатації і визначення залишкового ресурсу. Метою є проведення аналізу існуючого методичного апарату, що застосовується для розрахунку показників довговічності та можливості продовження призначених термінів служби радіоелектронної системи літака. Завдання: проаналізувати суперечності в практиці оцінки залишкового ресурсу радіоелектронної системи літака; провести аналіз науково-методичного апарату, що застосовується для його оцінки. Аналізованими методами є: параметричні методи та імовірнісні методи оцінки безвідмовності роботи. Отримані такі результати. Проведений аналіз радіоелектронної системи літака та робіт з продовження її ресурсу. Висновки. В результаті розгляду існуючих методів розрахунку показників довговічності радіоелектронної системи літака виявлені фактори, які впливають на необхідність вдосконалення існуючого науково-методичного апарату, який застосовується для вирішення цих завдань
27
Яворський, Н. Б., та Н. А. Андрущак. "Комбінований числово-аналітичний метод параметричного проєктування тера¬герцового підкладкового поляризатора на підставі дротяних сіток". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 122–30. http://dx.doi.org/10.36930/40310121.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто комбінований числово-аналітичний метод параметричного проєктування підкладкового поляризатора терагерцового електромагнітного випромінювання, побудованого на підставі дротяних сіток. Здійснено літературний огляд порівняльних характеристик можливих конструкцій поляризаторів різних типів та описано перевагу конструкцій на підставі дротяних сіток. Наведено огляд матеріалів, що використовують для виготовлення відповідних поляризаторів для різної довжини хвилі випромінювання. Проаналізовано методи, що застосовують для розрахунку характеристик і параметрів поляризаторів на підставі дротяних сіток. Розроблений числово-аналітичний метод параметричного проєктування базується на аналітичному розрахунку ефективних антивідбивних характеристик конструкції елементарної комірки поляризатора. У межах методу розроблено скінченно-елементну модель поляризатора, реалізовану за допомогою програмного забезпечення COMSOL Multiphysics, що дає змогу уточнити характеристики конструкції елементарної комірки і можливості для їх розширення за допомогою числового моделювання методом скінченних елементів задачі поширення електромагнітних хвиль у цій конструкції в частотній області зі специфічними граничними умовами, що сукупно дає наукову новизну. Отримані результати моделювання добре узгоджуються з відомими експериментальними результатами та тісно корелюють з результатами моделювання, що отримали інші наукові групи, що свідчить про адекватність та практичну цінність методу для завдань проєктування поляризаторів терагерцового випромінювання з антивідбивними, високопропускними, низьковтратними та надійними характеристиками. Окрім цього, завдяки використанню числової скінченно-елементної складової, запропонований метод досить просто розширити способом зміни геометрії елементарної комірки для дослідження таких перспективних об'єктів, як багатошарові поляризатори чи поляризатори на підставі складніших мета- чи композиційних матеріалів.
28
Соков, В. М., та Л. І. Коростильов. "Моделі та методи дослідження суднових балок зі зламом стінки та пояску". Herald of the Odessa National Maritime University, № 63 (1 вересня 2020): 76–105. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-3-76-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено обґрунтування вибору методів розрахунку досліджуваної типової суднової балки зі зламом стінки та пояску шляхом аналізу різних моделей, що застосовуються для розрахунку тонкостінних конструкцій. Проаналізовано теорії розрахунку тонкостінних стержнів з метою можливості їх застосування до досліджуваної балки та показана неможливість застосування цих теорій по причині складної депланації пояску в місцях його зламу та на похилій частині суднової балки. Доведено необхідність застосування по крайній мірі оболонкових, а краще об’ємних моделей теорії пружності. Розглянута проблема ефективної ширини вільного пояску викликаної зсувною затримкою та місцевою втратою стійкості. Показано необхідність врахування депланації пояску при визначенні ефективної ширини. Зроблено огляд публікацій присвячених зсувній затримці і ефективній ширині та виявлені основні тенденції в цьому напрямі. Коротко оглянуті основні методи розрахунку стійкості. Захоплені проблеми зварного шва і оптимального проекту-вання тонкостінних зварних балок стосовно досліджуваної балки.
29
Gazzavi-Rogozinа, L. V., O. V. Tkachоv, O. V. Filiptsova, O. I. Naboka, I. S. Burlaka, Y. V. Dyomina та V. V. Pidgaina. "Метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (27 лютого 2018): 36–39. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8307.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано розроблений метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів. Існує методика збору іксодових кліщів «на сухий лід». Методика полягає у тому, що на певній місцевості розстилають покривало на краях якого та посередині розміщують шматочки «сухого льоду», який випаровується вуглекислим газом, що і приманює іксодових кліщів на нижню частину покривала. Існує методика збору іксодових кліщів «на себе», яка є найбільш простою і не вимагає ніяких спеціальних пристроїв. Існує загальноприйнята методика збору кліщів на «прапор», або «волокушу». Після підрахунку іксодових кліщів роблять висновок щодо епідеміологічної безпечності тієї чи іншої місцевості у розрахунку на прапорокілометр. Методи епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів в Україні відсутні. Метою роботи було розробити метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів, який буде передбачати оцінку кількості кліщів не лише на прапорокілометрі, а також і на квадратному кілометрі досліджуваної місцевості. У 2014 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 23,8% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Кількість кліщів на людині була меншою на 89%, за умов використання розробленого нами способу. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 344,67 ± 47,70/км2. У 2015 році кількість іксодових кліщів на прапорокілометр за розробленим методом була на 30,8% (Р < 0,001) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. За умов використання розробленого методу кліщів на людині взагалі не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 610,00 ± 88,88/км2. У 2016 році кількість іксодових кліщів на волокуші за розробленим методом була на 15,98% (Р < 0,05) більшою, ніж при застосуванні загальноприйнятого способу. Водночас кліщів на людині за умов використання розробленого методу також не було виявлено. Епізоотична забрудненість іксодовими кліщами склала 888,33 ± 172,68/км2. Таким чином, розроблений новий метод епізоотичної оцінки місцевості щодо іксодових кліщів дозволяє підвищувати ефективність виявлення паразитів на прапорокілометрі у середньому на 23,53% (Р < 0,05–0,001). Дозволяє унеможливити ймовірність нападу іксодових кліщів на протикліщовий костюм людини завдяки триразовій обробки його репелентами. Розроблений новий метод уперше дозволяє провести епізоотичну оцінку місцевості щодо іксодових кліщів у розрахунку на км2.
30
Варченко, О. О. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ ЛАНЦЮГІВ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 94–105. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.94-105.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню методичного інструментарію дослідження результативності агропродовольчих ланцюгів.
Метою статті є узагальнення існуючих методичних підходів до оцінювання результативності агропродовольчих ланцюгів, обґрунтування алгоритму визначення доданої вартості на мікро- та макрорівнях та складових інформаційного забезпечення.
Використано наступні методи дослідження:монографічний; теоретичного узагальнення;методи пізнання, діалектичний метод, аналіз та синтез, індукція та дедукція, системний комплексний підхід.
Доведено, що методологічною основою для розрахунку показників доданої вартості глобальних агропродовольчих ланцюгів є система обліку міжнародної торгівлі на основі доданої вартості Trade in Value Added та таблиці «Затрати-Випуск», які поєднані національними таблицями «Затрати-Випуск». Аргументовано, що ускладненим є розрахунок величини доданої вартості національного походження, яка включена у проміжних затратах експортованої продукції.
Обґрунтовано досліджувати напрями формування доданої вартості агропродовольчих ланцюгів за напрямами: галузями в системі національних рахунків; за видами економічної діяльністю; на рівні суб’єктів господарювання. Доведено, що розрахунок доданої вартості при дослідження агропродовольчих ланцюгів доцільно проводити на рівні кожного учасника (актора) з метою реалізації принципів вартісно-орієнтованого управління та суцільне визначення величини цього показника на рівні суб’єктів господарювання.
Аргументовано, що з метою нівелювання розбіжностей у величині показника доданої вартості на мікро- та макрорівнях необхідно гармонізувати бухгалтерську звітність економічних суб’єктів до вимог СНР та передбачити виділення показника доданої вартості окремим рядком.
31
Паска, І., О. Василенко, Т. Понедільчук та В. Заболотний. "ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 173–81. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251429.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розроблено та обґрунтовано методику формування і розрахунку фінансових показників комерціалізації освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України для оцінювання рівня їхньої фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Запропоновано модель залежності критеріїв конкурентоспроможності ЗВО від факторів впливу та сформовано перелік додаткових послуг, які можуть бути комерціалізовані. Проаналізовано міжнародний і вітчизняний досвід джерел фінансування ЗВО; фінансові показники за рівнем освіти для різних країн світу; формування сучасної методики і джерел фінансування аграрних ЗВО України; джерела надходжень та витрат загального і спеціального фондів, у тому числі фінансування наукових досліджень; фактори впливу на рівень конкурентоспроможності. Визначено динаміку змін надходжень від освітніх послуг аграрних закладів вищої освіти України у 2019—2021 рр. за джерелами фінансування на базі даних їхніх кошторисів. Наведено результати розрахунків фінансових показників комерціалізації. Під час дослідження використано загальнонаукові методи: емпіричного рівня (розрахунок, порівняння), теоретичного рівня (аналіз, узагальнення, моделювання); дані літературних джерел; дані фонду заробітної плати науково-педагогічних працівників, дані надходжень від освітніх послуг і дані видатків освітніх послуг за різними джерелами фінансування аграрних ЗВО. Факторами впливу на рівень конкурентоспроможності визначено: джерела фінансування, якість освітніх послуг, інноваційний розвиток, людські ресурси, міжнародну діяльність, співпрацю з роботодавцями, брендинг, додаткові послуги. Установлено основні критерії конкурентоспроможності: імідж (репутація) закладу, фінансова стійкість, контингент, кількість працевлаштованих за спеціальністю. Сформовано систему показників, що визначають рівень фінансової стійкості аграрних ЗВО. Ключові слова: аграрний заклад вищої освіти, конкурентоспроможність, освітні послуги, фінансові показники комерціалізації, фінансова стійкість. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 4; бібл.: 16.
32
Chala, O. "МЕТОД ПОБУДОВИ КОНТЕКСТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ПРАВИЛ В ТЕМПОРАЛЬНІЙ БАЗІ ЗНАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 115–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.115.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови й використання темпоральних знань при управлінні підприємством в умовах невизначеності, що є наслідком неповноти інформації про поточний стан підприємства. Мета полягає в розробці методу побудови темпоральних правил, що враховують зміну контексту виконання дій на різних рівнях організаційної ієрархії при реалізації управління підприємством. Задачі: виділити відмінності контекстно-орієнтованих темпоральних правил від правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління; розробити метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил на основі інформації набір та значення змінних, що характеризують послідовні стани об’єкту управління. Методами, що використовуються, є: методи побудови темпоральних правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління, метод розрахунку ваг правил в марківській логічній мережі, методи ймовірнісного виведення в темпоральній базі знань. Отримані такі результати. Виділені особливості реалізації контекстно-орієнтованих темпоральних правил для наборів вхідних даних, що задають послідовність станів об’єкту управління у вигляді наборів властивостей його атомарних складових. Розроблено метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил, який враховує відмінності між змінними, що задають статичні й динамічні характеристики об’єкту управління. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: запропоновано метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил. Правила враховують зміну контексту виконання дій як сукупності властивостей атомарних складових комплексного об’єкту управління. Метод містить етапи відбору підмножини даних про стани об’єкту управління на визначеному рівні деталізації; формування фактів-антецедентів та фактів-консеквентів, що відображають статичні й динамічні характеристики контексту виконання дій на об’єкті управління; побудову, інтеграцію та квантифікацію темпоральних правил. Метод забезпечує можливості аналізу й класифікації поточного стану та прогнозування поведінки об’єкту управління в умовах невизначеності на основі зв’язку між виконаними діями та поточним станом предметної області.
33
Shumylo, O. M., O. I. Rossomakha та A. V. Shakhov. "УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СУДНА". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 113–24. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Як основна модель у процесі вирішення задач підвищення ефективності експлуатації суден зазвичай використовується модель визначення вартості жит- тєвого циклу судна. Використання цієї моделі необхідна в процесі вирішення зна- чного кола задач. Однак у зв’язку із значною тривалістю життєвого циклу неви- значеність параметрів моделі дуже висока, що призводить до значних похибок у розрахунку повної вартості. Запроваджене дослідження націлене на вдосконалення моделі вартості життєвого циклу (ЖЦ) судна на основі використання в ній мето- дології управління ризиками. Метою дослідження є вдосконалення моделі визна- чення вартості життєвого циклу судна за рахунок впровадження методів аналізу ризиків. Результати. У роботі запропоновано вирішення проблеми, пов’язаної із значними похибками в розрахунку повної вартості ЖЦ шляхом використання тео- рії ризиків. Основною метою оцінки ризику є уявлення на основі об’єктивних свід- чень інформації, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення щодо способів обробки ризику. Оцінка ризику може бути виконана з різним ступенем глибини і деталізації з використанням одного або кількох методів різного рівня складності. Форма оцінки та її вихідні дані мають бути сумісні з критеріями ризику, встанов- леними при визначенні сфери застосування. Під час вибору методу оцінки ризику необхідно враховувати, що метод має відповідати багатьом критеріям. У статті розглядаються два підходи використання теорії ризиків: встановлення значення прийнятного сумарного ризику або використання методу Монте-Карло для транс- формування невизначеності для звичайних аналітичних моделей та розрахунку ймовірностей, якщо аналітичні методи не можуть бути використані. Висновки. У роботі запропонована модель визначення вартості життєвого циклу судна з урахуванням аналізу ризиків, що впливають на її складники.
34
Galytskyi, O. M., та T. S. Shabatura. "Методологічне забезпечення захисту економічних інтересів інноваційного розвитку суб’єктів аграрного виробництва". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2017): 123–31. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.01.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті удосконалено наукові підходи до розробки організаційно-економічного механізму захисту економічних інтересів суб’єктів аграрного виробництва як цілісної системи, що включає мету, завдання, принципи, функції, методи, важелі, підсистему забезпечення та етапи реалізації механізму. Розглянута система оцінки рівня захисту економічних інтересів суб’єктів аграрного виробництва на основі методики розрахунку показників ресурсного та інноваційного захисту.
35
Gubarevych, Oleg, Sergey Goolak, Oleksandr Gorobchenko та Inna Skliarenko. "УТОЧНЕНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРАХУНКУ ВТРАТ ТЯГОВОГО ДВИГУНА ПУЛЬСУЮЧОГО СТРУМУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 206–27. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-206-227.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Для визначення ККД і втрат у тяговому двигуні існує багато розрахункових методик, рекомендованих різними авторами. Наведені в методиках співвідношення для розрахунку деяких видів втрат мають відмінності. Крім того, рекомендуються для розрахунків різні діапазони, в яких змінюються нормувальні коефіцієнти в однакових розрахункових формулах, що призводить до значних варіацій кінцевих результатів. Для попередньої, якісної оцінки, будь-яка з методик цілком відповідає вимогам завдань. Однак для прийняття технічних рішень на етапі проєктування або модернізації конструкції і, особливо, аналізу впливу живлення, режимів роботи та управління на параметри двигуна, доцільно дотримуватися єдиного підходу при обліку втрат для адекватності порівняння отриманих результатів, проведених різними дослідниками на різних математичних моделях. Постановка проблеми. Питання аналізу й уточнення розрахунку втрат у тягових двигунах в єдиному методичному порядку, а також уявлення про рівень відмінностей, одержуваних результатів для різних розрахункових співвідношень, особливо з огляду на постійну модернізацію і активне застосування тягових двигунів пульсуючого струму на залізничному транспорті при проведенні досліджень та моделюванні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато провідних авторів, які займалися питаннями проєктування і розрахунку тягових двигунів постійного струму, приводять співвідношення для розрахунку найбільш значущого виду втрат – основних втрат у сталі, які мають відмінності в загальному вигляді співвідношень або в деяких коефіцієнтах, а головне, відрізняються кінцевим результатом. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Точне визначення втрат потужності в двигунах, при існуючому стані речей являє собою задачу, в якій неможливе визначення єдино правильного результату, оскільки заводи-виробники не надають у довідковій літературі необхідну інформацію щодо методики розрахунку, а в паспортних даних вказують виміряні показники. Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є аналіз існуючих методик для розрахунку всіх видів втрат у тяговому двигуні пульсуючого струму, що дозволить уточнити порядок розрахунку й отримати значення параметрів втрат двигуна для використання їх при проведенні подальших досліджень. Виклад основного матеріалу. У роботі проведено аналіз співвідношень із розрахунку всіх видів втрат, згідно з різними методиками, із розрахунком їх фактичних значень на прикладі конструкції тягового двигуна НБ-418К6 потужністю 740 кВт. Висновки відповідно до статті. На підставі проведеного аналізу та розрахункових досліджень, використовуваних співвідношень і проведених розрахунків отримані значення сумарних втрат у тяговому двигуні пульсуючого струму і втрати по кожному їх виду, виконані з урахуванням реальної конструкції і властивостей використовуваних матеріалів у двигуні НБ-418К6. Встановлено, що найбільш значущі відмінності мають співвідношення розрахунку магнітних втрат з різним урахуванням вихрових струмів у сталі. При розрахунку електричних втрат розбіжності в розрахунках можуть бути пов’язані з некоректним урахуванням фактичної робочої температури кожної обмотки, що позначається на точності визначення їх опорів. Також проведено аналіз розрахунку додаткових і механічних втрат на прикладі зазначеного двигуна з використанням різних співвідношень. Отримані значення ККД для розглянутого тягового двигуна, що розраховані з використанням різних методик, знаходяться в межах 93,64– 94,14 %. На підставі проведених розрахунків і аналізу втрат рекомендована комбінована методика для застосування та оцінки ККД при проведенні подальших досліджень тягових двигунів. Розрахунок ККД за пропонованою (комбінованою) методикою для досліджуваного двигуна становив 94,25 %. Отримані значення кожного виду втрат можуть бути прийняті за основу для проведення оцінювання адекватності моделі при імітаційному моделюванні тягового двигуна пульсуючого струму НБ-418К6 з використанням Simulink.
36
Чазов, Ю. В. "МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 14–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено визначення ефективності з економічної точки зору. Відображено загальну класифікацію показників ефективності, що використовуються для оцінки бізнесу. Вони, в свою чергу, поділяються за рівнем кваліфікації: Рівень економічної активності, коефіцієнт витрат, спосіб розрахунку, повнота складових витрат і результатів, об'єкт оцінки, стадія калькуляції, метод калькуляції. Дається характеристика щодо кожного кваліфікаційного знака. Відображено основні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства. Вони поділяються на: класичний підхід, концепцію сталого економічного зростання та сучасну теорію фінансового управління. Наведено характеристики кожного з підходів. Зроблено висновок, що поєднання цих підходів та визначення критеріїв, що відображають ефективність діяльності підприємства, але не відображаються в основних підходах до оцінки ефективності діяльності підприємства.
37
SOBUTSKYI, V., V. HUPALIUK, and O. SOBUTSKYI. "STRUCTURALLY UNSTABLE BASES. HETEROGENEITY." Наука та будівництво 11, no. 1 (May 8, 2019): 39–42. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v11i1.33.
Повний текст джерела
38
Klevtsov, O. "Програма для розрахунку надійності інформаційних та керуючих систем АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 1(57) (13 березня 2013): 48–53. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.1(57).09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються прийняті в Україні підходи та методи оцінки надійності інформаційних та керуючих систем АЕС. Наводяться опис розробленої в ДНТЦ ЯРБ програми для розрахунку надійності та результати її верифікації.
39
Фіалко, Наталія Михайлівна, Алла Ісаївна Степанова, Раїса Олександрівна Навродська, Георгій Олександрович Гнєдаш та Світлана Іванівна Шевчук. "КОМПЛЕКСНІ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Вирішення загальної проблеми енергозбереження в Україні пов'язано з необхідністю підвищення ефективності енергетичних установок. На сьогодні можливими є дослідження окресленого питання для систем утилізації теплоти відхідних газів паливоспоживальних теплових установок різного призначення з позицій сучасних комплексних підходів.Проблематика. Однією з причин, що гальмує широке використання теплоутилізаційних систем для зазначених енергетичних установок, є низька ефективність цих систем через недосконалість наявних методів їхнього аналізу та обладнання, що застосовується.Мета. Створення комплексних методик аналізу ефективності та оптимізації теплоутилізаційних систем простої структури та їхніх окремих елементів.Матеріали й методи. Використано комплексні підходи на основі методів ексергетичного аналізу, статистичних методів планування експерименту та сучасних методів теплового розрахунку теплообмінного обладнання систем теплоутилізації.Результати. Розроблено методики аналізу ефективності та оптимізації для теплоутилізаційних систем газоспоживальних теплових установок із застосуванням двох способів отримання функціональних залежностей для оптимізації простих теплоутилізаційних систем або їхніх окремих елементів. Наведено приклади використання запропонованих методик для вдосконалення водо- та повітрогрійних теплоутилізаторів у системах утилізації теплоти відхіднихгазів скловарної печі.Висновки. На основі методів ексергетичного аналізу, статистичних методів планування експерименту та сучасних методів теплового розрахунку теплообмінного обладнання систем теплоутилізації розроблено комплексні підходищодо аналізу ефективності та оптимізації теплоутилізаційних систем простої структури та їхніх окремих елементів. Отримані результати вирішення оптимізаційних завдань дозволяють підвищувати ефективність теплоутилізаційних систем газоспоживальних енергетичних установок різного типу і будуть використані при проектуванні цих систем.
40
Daki, O., N. Urum, V. Fedunov та O. Bajak. "МЕТОДИ МОРЕХІДНОЇ АСТРОНОМІЇ В СУЧАСНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.024.
Повний текст джерелаАнотація:
На теперішній час методи і засоби морехідної астрономії є єдиними дублюючими стосовно глобальних навігаційних супутникових систем. Морехідна астрономія оперує методами та засобами для визначення місця судна у відкритому морі. З розвитку сучасних інформаційних технологій почалася інтенсивна розробка комп’ютерних методів в астронавігації. Широке використання в сучасній навігаційній практиці новітніх супутникових систем обсервації ніяк не знімає актуальності методів астрономічних обчислень. Астрономічні способи визначення мають істотні переваги, а саме – небесні світила є природними "датчиками" навігаційної інформації, причому їх досить багато, що дозволяє одночасно вести вимір для розрахунку елементів декількох ізостадій. Триваюче швидке ускладнення умов судноводіння, особливо в районах інтенсивного судноплавства, стимулює розвиток автоматизованих навігаційних комплексів, які реалізовують зазначені методи морехідної астрономії. Астрономічні методи можуть бути автоматизовані за допомогою астронавігаційних систем, що значно збільшить ймовірність застосування цих методів, скоротить час і підвищить точність рішення навігаційних завдань. В статті наведена структурно-функціональна схема автоматизованої астронавігаційної системи
41
Korinchuk, D. M. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ ТОРФУ НА ПАЛИВО З ВИЛУЧЕННЯМ ГУМІНОВОЇ СКЛАДОВОЇ". Industrial Heat Engineering 37, № 6 (5 листопада 2017): 66–74. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.6.2015.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто шляхи поєднання технології отримання гумінових речовин та виробництва композиційного палива. Обґрунтовано енергоефективну схему виробництва композиційного палива. Запропоновано методи розрахунку вмісту складових палива.
42
Несхозієвський, Антон Вікторович. "Методи розрахунку фактору дисторсії для сучасних формних матеріалів для лакування". Технологія і техніка друкарства, № 3(45) (29 вересня 2014): 46–51. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(45).2014.36477.
Повний текст джерела
43
Калач, Г. М. "МОДЕЛІ ОЦІНКИ БРЕНДУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 26–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-04.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах цифровізації та розвитку платформеної економіки кількість Інтернет-підприємств, які функціонують у сфері торгівлі, постійно зростає. У структурі вартості таких підприємств усе більшу питому вагу мають нематеріальні активи, зокрема бренд. У статті розглядається проблема достовірної оцінки бренду торгових Інтернет-підприємств. Зазначено, що брендовані товари швидше знаходять шлях до покупця, користуються більшою довірою і дають змог упідтримувати довготривалі стосунки з покупцем. Підкреслено важливість використання результатів оцінки бренду для стратегічного управління підприємством, визначення ефективності маркетингових заходів та для цілей продажу або реорганізації підприємства. Досліджено основні підходи до оцінки вартості брендів, виявлено обмеження щодо застосування існуючих методів для оцінки вартості бренду торгових Інтернет-підприємств. Більшість обмежень щодо застосування методів дохідної оцінки бренду пов’язана з недоступністю інформації для розрахунку. Проведений порівняльний аналіз методів витратної та прибуткової оцінки брендів дав змогу зробити висновок, що за своєю суттю вони являють собою ретроспективний і перспективний методи оцінки. Прибутковий підхід є необхідним для використання, хоча він є більш витратним за часом і трудовитратами й має більше припущень. Найбільш придатними серед прибуткових методів оцінки для підприємств Інтернет-торгівлі є методи преміальної ціни і преміального обсягу. Метод преміальної ціни є найбільш об’єктивним, він ґрунтується на статистичних даних. Метод преміального обсягу дає змогу визначити розмір майбутніх фінансових потоків, одержуваних за рахунок бренду. Підкреслено необхідність одночасного застосування витратного методу, оскільки на відміну від оффлайн-торгівлі Інтернет-торгівля сильно залежить від реклами на самій платформі й особливо від відгуків покупців. Витратний підхід ґрунтується на визначенні витрат на створення, підтримку та захист бренду. Запропоновано власну методику вартісної оцінки бренду підприємства Інтернет-торгівлі.
44
Горін, В. В., та В. В. Середа. "Гідродинаміка та теплообмін під час конденсації пари робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз. Огляд праць". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 4 (10 вересня 2018): 18–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1121.
Повний текст джерелаАнотація:
У праці проаналізовано теоретичні та експериментальні моделі та методи розрахунку гідродинаміки і теплообміну під час конденсації робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз із відкритих літературних джерел. Систематизовано наявні теоретичні та експериментальні рішення щодо розрахунку кута затоплення струмком конденсату частини перерізу труби у разі стратифікованого та стратифіковано-хвильового режимів течії фаз. Водночас наведено кореляції різних авторів стосовно розрахунку локальних та середніх за периметром труби коефіцієнтів тепловіддачі. Також наведено рішення згідно із сучасними механістичними моделями, за якими основні фізичні закони використовують для моделювання характеристик потоку, зокрема таких, як прогнозування режимів течії. Також у праці обґрунтовано необхідність нових досліджень щодо пошуку оптимальних рішень для розрахунку теплообміну під час конденсації в середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії.
45
Tkachuk, M. M., R. M. Tkachuk та A. A. Biletskyi. "ВОДОРЕГУЛЮВАННЯ ДРЕНАЖНО-МОДУЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ НА ОСУШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 86 (14 червня 2019): 70. http://dx.doi.org/10.31713/vt220197.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто водорегулювання дренажно-модульними системи з різнорівневим підключенням регулюючих дрен на осушуваних землях, приведено схеми їх конструктивних параметрів. Наведено результати досліджень та методи розрахунку параметрів цих систем.
46
Діденко, С. М. "Дослідження гемомікроциркуляторного русла при хронічній критичній ішемії нижньої кінцівки у хворих на цукровий діабет". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.50-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Протягом останніх десятиліть захворюваність на цукровий діабет ЦД прийняла масштаби неінфекційної пандемії. Поширеність ЦД кожні 10–15 років подвоюється. Більше ніж у половини хворих виникає діабетична мікро-макроангіопатія. Це ускладнення ЦД пов’язують з високим ризиком розвитку і швидкого прогресування судинної патології.
Мета дослідження. Проаналізувати результати дослідження гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) при хронічній критичній ішемії нижньої кінцівки (ХКІНК) у хворих на цукровий діабет (ЦД). Розробити методику розрахунку показника ступеня діабетичної мікроангіопатії (ПСДМ) на підставі визначення кількісних характеристик ураження ГМЦР шкіри у хворих на ЦД із ХКІНК.
Матеріали та методи. Були відібрані зразки парафінових блоків шкіри 63 хворих (дослідна група) на ЦД, тип ІІ з ХКІНК на тлі поєднаного стенотично-оклюзійного ураження артерій стегнового та підколінно-гомілкового сегментів в поєднанні з виразково-некротичним ураженням стопи, які проходили лікування в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «ФЕОФАНІЯ» Державного управління справами протягом 2013–2017 рр. Групою порівняння були вибрані зразки шкіри та м’язів 30 пацієнтів, що не мали системних захворювань. Проводили гістологічні та імуногістохімічні дослідження для виявлення колагену IV – маркера базальних мембран, VEGF – васкулярного ендотеліального росткового фактора; CD 31 – ендотеліального фактора; гладком’язового актину. Вимірювали та порівнювали діаметр кровоносних судин ГМЦР шкіри та м’язів, щільність капілярів на одиницю площі. На підставі отриманих даних проводили розрахунок ПСДМ.
Результати досліджень та їх обговорення. Були виявлені характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри у хворих на ЦД, тип ІІ з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Розроблена методика розрахунку ПСДМ. Виявлена кореляція між ступенем діабетичної мікроангіопатії ймовірністю тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції та розроблений алгоритм обстеження хворих в післяопераційному періоді.
Висновки.
Сукупність отриманих даних про якісні та кількісні зміни ГМЦР шкіри дозволила розробити критерії для розрахунку ПСДМ.
Виявлена кореляція між ступенем діабетичної мікроангіопатії та ймовірністю тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції.
Визначення ступеня тяжкості діабетичної мікроангіопатії може бути використане при створенні алгоритму обстеження для встановлення показань до превентивних операцій, що попереджують тромбоз зони артеріальної реконструкції (ЗАР) та характеру консервативного лікування після артеріальних реконструкцій у хворих на ЦД із ХКІНК.
Ключові слова: цукровий діабет, синдром діабетичної стопи, діабетична мікроангіопатія, гемомікроциркуляторне русло, ішемія, гібридна артеріальна реконструкція.
47
Біліщук В.Б. та Боднар Р.Т. "УДОСКОНАЛЕНИЙ МЕТОД ОБЕРТОВОЇ КРАПЛІ". Перспективні технології та прилади, № 18 (30 червня 2021): 14–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-2.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті вказано особливості застосування водних розчинів поверхнево-активних речовин в газо- нафтовидобутку. Вказано визначальні параметри таких розчинів, які досліджують при виборі застосовуваних поверхнево-активних речовин. Здійснений аналіз відомих методик визначення міжфазного натягу методом обертової краплі показав можливість вдосконалення процедури розрахунку міжфазного натягу для її спрощення. В статті запропоновано вдосконалити методику розрахунку міжфазного натягу методом фіксованої обертової краплі із застосуванням рівняння Воннегута з коригуючим коефіцієнтом. Значення коригуючого коефіцієнта було отримано із розрахунків контурів фіксованих обертових крапель, а також розрахунку міжфазного натягу із застосуванням формули Воннегута на основі розрахованих контурів. Встановлено, що коригуючий коефіцієнт можна представити як функціональну залежність від відношення діаметра до довжини обертової краплі. Для перевірки такого зв'язку здійснювали розрахунок коефіцієнтів кореляції між коригуючим коефіцієнтом та розмірами обертової краплі. В ході експериментальної перевірки було підтверджено можливість використання розробленої методики для дослідження параметрів водних розчинів поверхнево-активних речовин з нафтопродуктами.
48
Yahno, O. M., R. M. Hnativ та I. R. Hnativ. "Математична модель для дослідження нестаціонарних течій нестисливої рідини у трубах". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 71–74. http://dx.doi.org/10.36930/40291013.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано наукові роботи з розв'язку задач про нестаціонарний рух рідини в циліндричних трубах. Встановлено, що під час розв'язування задач неусталених рухів рідини у трубах виникає потреба визначення швидкостей рідини у перерізах трубопроводу, як в осьовому, так і радіальному напрямках. Класичні методи вирішення цієї задачі не дають задовільних результатів. Удосконалено методику розрахунку нестаціонарних потоків рідини на основі дисипативної моделі. У дослідженнях використано модель із врахуванням дисипативних процесів течії в'язкої рідини, яку вивчали варіаційним методом, враховуючи початкові і граничні умови. Об'єктом дослідження є гідравлічні процеси в неусталених потоках в'язкої рідини у циліндричному трубопроводі. Запропоновано удосконалену методику розрахунку неусталених потоків для нестисливої рідини на основі дисипативної моделі. З'ясовано, що в цьому випадку припущення про нехтування компонентою радіальної швидкості є асимптотично обґрунтованим. Наведено низькочастотні розв'язки рівнянь Нав'є-Стокса для спрощеної моделі нестисливої рідини. Дисипативна модель ґрунтується на двох припущеннях про порядки розв'язків рівнянь Нав'є-Стокса стосовно часу та осьової координати. При цьому ніякі припущення щодо порядку величини компонентів швидкості не виводяться.
49
Diachenko, O. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСТОРОВИХ КОЛИВАНЬ ВІБРОУСТАНОВКИ З ПНЕВМАТИЧНИМИ ВІБРОЗБУДНИКАМИ КОЛИВАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 73–76. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.073.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є аналіз сучасних чисельних методів побудови математичних моделей вібраційних машин і дослідження їх руху. Метою статті є вибір методу побудови математичної моделі вібраційної установки з просторовими коливаннями для ущільнення бетонних виробів та теоретичне дослідження її руху, що забезпечить простоту і адекватність отриманої моделі, а також можливість її використання при подальших дослідженнях і при розв’язуванні інших типів задач. Завдання: виконати теоретичне дослідження моделювання і розрахунку методом скінченних елементів запропонованої схеми вібраційної установки з просторовими коливаннями для ущільнення бетонних сумішей. Використовуваними методами є метод скінченних елементів. Отримані такі результати. Для побудови математичної моделі, з точки зору сучасного підходу ефективним є застосування розрахункових комплексів загального призначення, в основу яких покладені чисельні розрахунки та основні закони теорії пружності, пластичності тощо. Результатами розрахунку конструкцій чисельними методами (наприклад, методом скінченних елементів) є переміщення (деформації), зусилля (напруження) у вузлах сітки конструктивних елементів конструкції. Наведені рівняння законів руху і залежності енергій математичної моделі розробленої вібраційної установки на основі методу скінченних елементів. Висновки. Розрахунок конструкцій за допомогою чисельного методу дозволяє ще на стадії проектування вібраційної установки отримати переміщення і зусилля в конструкції, амплітуди коливань і загальну картину роботи складових конструктивної схеми машини та провести вдосконалення її з точки зору раціонального використання матеріалів і покращення її робочих характеристик. Встановлено основні закони руху і залежності енергій математичної моделі вібраційної системи на основі методу скінченних елементів. Розрахунки за приведеними залежностями дозволили отримати загальну картину руху вібраційної машини. Застосування такого підходу до реалізації нових проектів дозволить скоротити час на проведення експериментальних досліджень та знаходжень більш раціональних конструктивних рішень при їх проектуванні.
50
Яковлєв, А. І. "Методи розрахунку величини соціально-економічних збитків від перебоїв у подачі електроенергії". Фінанси України, № 5 (2000): 3–12.
Знайти повний текст джерела