Статті в журналах з теми "Методи класифікації"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Методи класифікації.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Методи класифікації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Yukhnovskyi, Vasyl, та Olga Zibtseva. "Типологія і класифікація як методи категоризації зеленого простору". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.15421/411820.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано типології зеленого простору і класифікації парків у пострадянських (Україна, Білорусь), європейської (Великобританія), північноамериканських (США, Канада), азійських (Японія, Китай, Сінгапур, Малайзія) країнах та містах Австралії. Різні країни пропонують не однакові класифікації зеленого простору, що ґрунтуються на функціональному призначенні території, фізичних характеристиках, розмірах, обсягах обслуговування населення тощо. Охарактеризовано класифікацію парків, застосованої в Україні, за місцем розташування відносно міських меж (міські парки і лісопарки) та за функціональною ознакою. Парки, залежно від характеру і призначення, поділяють на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні, національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні, виставкові, зоологічні, парки аерофітотерапії тощо. Відсутність ієрархічної класифікації і відповідних стандартів призводить до поглинання зеленого простору міською забудовою.
Здійснено пошук шляхів удосконалення класифікації озеленених територій, використовуваної в Україні. Природні території та зелені насадження обмеженого користування (шкільні ділянки, спортивні майданчики житлових масивів) є найуразливішими територіями, які першочергово підпадають під забудову в українських містах. Чітко визначена класифікація озеленених територій сприятиме їх збереженню в умовах посилення урбанізації. Рекомендовано стандартизувати українську класифікацію зелених насаджень у тому числі й за ієрархічними ознаками, що вплине не тільки на міську систему зелених насаджень, але й на ландшафтну організацію простору за межами міст.
2
Солоха, М. О., та Н. В. Винокурова. "Сучасний стан методичних підходів щодо визначення гранулометричного складу у світі". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено огляд світової літератури щодо методичних підходів до визначення грануломе- тричного складу ґрунту різними методами, як класич- ними, так і новітнім лазерно-дифракційним методом (ЛДМ). Аналізуючи публікації, що стосуються визначення гранулометричного складу грунту, можна відзначити, що використання різних методик і класифікацій тек- стури ґрунту призвело до розбіжностей у застосуванні методу просіювання (використовуються сита з неодна- ковим діаметром отворів) та різниці меж фракцій у седи- ментаційних методах (аерометричному та піпетковому). Органолептичні методи, які застосовують в Україні (сухий та вологий), хоч і подібні у виконанні до тих, що пропонує ФАО для польових умов, але використовують неоднакові класифікації. Щодо методу лазерної диф- ракції, то під час підготовки проб до аналізу спираються на класичні методи, використовуючи їх як еталон, отже, і пробопідготовку роблять подібну, застосовуючи такі ж самі реактиви і способи видалення органічної речовини, карбонатів, розчинних солей та аналогічну дезагрегацію зразка. Вплив підготовки проби для аналізу на резуль- тати розподілу частинок за розміром визначають шля- хом застосування лазерного дифрактометру за одна- ковими налаштуваннями приладу. Розбіжності в будові приладів та застосованої оптичної і детекторної систем призводить до отримання різних результатів за однако- вої підготовки проб до аналізу. Порівняння показників, одержаних класичними мето- дами, з показниками у разі застосування лазерно-диф- ракційного методу свідчить про необхідність подальших досліджень щодо їх використання, адже поки що такі результати різняться та потребують кореляції. Це не заважає використовувати ЛДМ за одночасного визна- чення текстури ґрунту, застосовуючи різні класифікації. Тому метод лазерної дифракції у майбутньому можна використовувати для адаптування показників, одержа- них методом Н.А. Качинського, до міжнародних класи- фікацій, що сприятиме роботі з ФАО у питаннях впливу зміни клімату та опустелювання на стан ґрунту.
3
Gorokhovatskyi, V., A. Zaporozhchenko, Т. Siryk та O. Tarasenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОЗНАК РОЗПОДІЛІВ ДАНИХ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ОПИСІВ ЗОБРАЖЕНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.068.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень статті є моделі ознак розподілів даних дескрипторів ключових точок для вирішення задач розпізнавання та класифікації візуальних об’єктів у системах комп’ютерного зору. Метою є дослідження модифікації методу структурної класифікації на підставі зіставлення розподілів даних для фрагментів дескрипторного опису зображення. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей для ефективного за швидкодією обчислення релевантності описів на підставі розподілів даних, вивчення властивостей цих моделей, оцінювання результативності у задачі класифікації зображень. Застосовані методи: детектор ORB для формування дескрипторів ключових точок, статистичний аналіз даних, методи побудови розподілів бітових даних, апарат метричного визначення релевантності, програмне моделювання. Отримані результати. Перехід від опису як множини дескрипторів до розподілів фрагментів, побудова та зіставлення розподілів забезпечують достатню результативність класифікації. Класифікація виконується у кілька разів швидше, ніж при використанні безпосередньо множини дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурної класифікації зображень на основі впровадження блочної структури опису із використанням значень розподілу для фрагментів множини дескрипторів. Практична значущість – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії при обчисленні релевантності для класифікації, підтвердження результативності запропонованого простору ознак на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору
4
Bilynsky, Y. Y., O. I. Nikolskyy, A. B. Huralnyk та V. V. Pogoriliy. "ОГЛЯД МЕТОДІВ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НАЙБІЛЬШ ПРИЙНЯТНИХ ІЗ НИХ ДЛЯ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (30 вересня 2019): 49–58. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10432.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено огляд методів ультразвукової діагностики дисплазії кульшового суглобу (ДКС) та визначення найбільш прийнятних із них для комп'ютерного прогнозування захворювання. Основними методами ультразвукового дослідження для діагностики кульшового суглобу є методи Графа, Розендаля, Харке й Моріна, Терьєсена, Дальстрьома. Окрім наведених методів, успішно розвиваються динамічні методи ДКС, засновані на вже відомих методах.
Показано, що використання комп'ютерних технологій має перспективи в діагностиці дисплазії кульшового суглобу. Система діагностики та класифікації ДКС, заснована на суб'єктивному оцінюванні кісткового трикутника вертлюжної западини і даху хряща, а також на вимірах кута даху вертлюжного хряща (в кута) та кута нахилу вертлюжної западини (а кута), метод Графа. Крім того, діагностика ДКС може бути зроблена іншими методами. Описано вимірювання охоплення головки стегнової кістки, як в методі Моріна.
Для комп'ютерного аналізу найбільш прийнятні методи, що використовують вимірювання геометрії елементів кульшового суглобу. Методи Графа з модифікацією методом Розендаль, метод Харке-Моріна, метод Терьесена, на думку авторів, найбільше підходять із розглянутих, для комп'ютерного оброблення, вимірювання та комп'ютерного розпізнавання ДКС немовляти.
5
Жульковська, Інна, Андрій Плужник та Олег Жульковський. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ШКІДЛИВИХ ПРОГРАМ". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235922.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлення та класифікація шкідливих програм стала однією з найважливіших проблеми в галузі кібербезпеки. Існує достатньо методик виявлення невідомого шкідливого програмного забезпечення, кожна з яких має свої переваги, недоліки та особливості використання.
В роботі виконано дослідження сигнатурного та евристичного методів виявлення шкідливого програмного забезпечення. Окремий аналіз присвячений застосуванню методів машинного навчання для класифікації шкідливих програм. Досліджено різні техніки машинного навчання для класифікації та виявлення зразків шкідливих програм та їх відповідних класів, їх фільтрації. Показано корисність графічної візуалізації байтів для виявлення шаблонів проектування програмного забезпечення для подальшої автоматизації виявлення вірусів. Виконано порівняльну характеристику сучасних, головним чином, евристичних методів виявлення шкідливого програмного забезпечення та систематизовано за значеннями точності пошуку.
Оскільки на даний момент не існує ефективної методики виявлення невідомого шкідливого програмного забезпечення, тому для проведення ефективного пошуку і знищення шкідливих програм потрібно комбінувати всі сучасні методи, способи і засоби, враховуючи всі особливості їх використання.
6
Prokopiv, M. M., S. K. Yevtushenko та O. Ye Fartushna. "Класифікація мостових інфарктів". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, № 1 (12 березня 2022): 30–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.926.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Мостові інсульти є складними в діагностиці і, порівняно з півкульними інсультами, мають гірший прогноз та перебіг. Проте мало наукових праць опубліковано про класифікацію мостових інсультів. Ми прагнули надати місткий та короткий огляд наукової медичної літератури щодо класифікації мостових інсультів. Матеріали та методи. Проведено комплексний електронний пошук літератури у базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciЕLО, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC, а також у базах даних державних наукових бібліотек України, Європейського Союзу, Великобританії, США з метою виявлення наукових публікацій, у яких обговорювалася класифікація мостових інсультів. Результати. Наведено та обговорено огляд наукової медичної літератури про класифікацію мостових інсультів. Висновки. Ми надали докладний огляд класифікації мостових інсультів.
7
Орленко, Н. С., К. М. Мажуга, М. Б. Душар та В. В. Маслечкін. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІЄРАРХІЧНИХ МЕТОДІВ КЛАСТЕРІЗАЦІЇ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК СОРТІВ РОСЛИН". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 261–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на те, що кластеризація є безконтрольною класифікацією багатовимірних даних увідповідні кластери, застосування кластерного аналізу під час дослідження морфологічних харак-теристик сортів рослин дозволяє зменшити розмірність вибірки даних, що сприяє більш точній іде-нтифікації нових сортів. Саме тому важливим питанням є порівняння результатів кластеризації іззастосуванням різних методів і метрик та виявлення найбільш придатних для аналізу морфологічниххарактеристик. Методи: аналітичний, математичний, статистичний, графічний. Під час виконан-ня досліджень використано широко відомий набір даних, що має назву Іриси Фішера. Результати.Досліджено вплив на результат кластерного аналізу різних ієрархічних агломеративних методівкласифікації (ближнього сусіда, дальнього сусіда, середнього зв'язку, середнього сусіда (центроїда)та метода Варда) із застосуванням евклідових та не евклідових метрик. Оцінено результати клас-терізації з використанням засобів описової статистики (методу перехресних таблиць). Встановле-но, що найбільш придатними для проведення кластеризації за морфологічними характеристикамидля наборів даних, які описуються метричними шкалами є методи: середнього зв'язку (між групами)із застосуванням кореляції Пірсона, середнього зв'язку (всередині групи) із застосуванням метрикКосінус та кореляції Пірсона, а також методу Варда із застосуванням метрики Косінус. Запропо-новано використовувати апарат частотної статистики (перехресні таблиці) для оцінювання якос-ті результатів класифікації. Висновки. Проведене тестування довело, що не існує жодного універса-льного алгоритму, який би ідеально розподілив набір Ірисів Фішера на кластери. Не зважаючи на те,що встановлено методи й метрики, які є найбільш вдалими для класифікації протестованого наборуданих, ці методи не можна рекомендувати для використання під час тестування морфологічних оз-нак усіх ботанічних таксонів. Кластеризацію сортів рослин потрібно проводити ітераційно, послі-довно застосовуючи найбільш поширені алгоритми кластеризації та ретельно оцінювати результа-ти кластеризації з метою вибору метода та метрики, які найбільш оптимально класифікують сор-ти рослин та дозволять правильно інтерпретувати результати класифікації. Результати такоїкластеризації рекомендовано оцінювати з використанням методу перехресних таблиць та обиратикращий за якістю кластерів.
8
Gavrilenko, S., та I. Sheverdin. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАНУ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ОСНОВІ АНСАМБЛЕВОГО МЕТОДУ КЛАСИФІКАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 75–79. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.075.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом статті є дослідження методів ідентифікації стану комп’ютерної системи. Метою статті є розробка методу ідентифікації аномального стану комп’ютерної системи на основі ансамблевих методів. Завдання. Дослідити та виділити події операційних системах сімейства Windows, розробити програмне забезпечення для виділення подій; дослідити використання ансамблевих класифікаторів на основі беггінгу та бустінгу та дерев рішень для ідентифікації стану комп’ютерної системи. Використовуваними методами є: методи машинного навчання та ансамблеві методи класифікації. Отримано такі результати: У якості вихідних даних виділено наступні класи подій операційних системах сімейства Windows: події міжпроцесної комунікації, події взаємодії з файловою системою, події інтернет-з’єднання, події взаємодії з реєстром. Досліджено методи ідентифікації аномального стану комп’ютерних систем на базі ансамблевих методів, а саме беггінгу, бустінгу та дерева рішень J48 для ідентифікації стану комп’ютерної системи. Виконано оцінку ефективності розроблених ансамблевих класифікаторів. За результатами досліджень для ідентифікації стану комп’ютерної системи запропоновано ансамблевий метод класифікації на основі беггінгу та дерева рішень J48. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виділенні процесів функціонування комп’ютерної системи та створенні ансамблевого методу для на основі беггінгу та дерева рішень J48, що надає можливість підвищити точність ідентифікації стану комп’ютерної системи
9
Кондратишин, А. Р., А. А. Курій, Д. Б. Коваль та Я. І. Юрик. "КЛАСИФІКАЦІЇ КАРДІОМІОПАТІЙ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 12–20. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12795.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. На сьогодні міокардіопатії займають провідне місце в загальній структурі захворюваності. Майже 50 % пацієнтів, які раптово помирають у дитинстві чи підлітковому віці або переносять трансплантацію серця, страждають від кардіоміопатій. Клінічні і функціональні її прояви достатньо висвітлені в науковій літературі, однак морфологічним змінам серця не надається достатньої уваги.
Мета – cистематизувати класифікації кардіоміопатій, виявити їхні недоліки та переваги, а також заснувати новий поділ.
Матеріал і методи. Вивчено і узагальнено класифікації кардіоміопатій, викладених Гудвіном та Оклі, Європейським товариством кардіологів та комітетом Американської асоціації серця.
Результати. В ході аналізу матеріалу ми виявили недоліки найпоширеніших класифікацій, що підштовхнуло нас до створення власного поділу кардіоміопатій, в основі якого лежать етіологічні та патогенетичні принципи.
Висновки. Дотепер використовуються дві найвідоміші класифікації: Американської асоціації серця та Європейського товариства кардіологів, фундамент яких заклали Гудвін та Оклі, створивши перший поділ, який ґрунтується на патоморфологічних змінах міокарда: дилатаційні (DCM), гіпертрофічні (HCM) і рестриктивні (RCM) типи кардіоміопатії. Згодом додали нові види: аритмогенну та некласифіковану кардіоміопатії. Проаналізувавши обидві класифікації ми дійшли до висновку, що вони потребують редагування, тому що на практиці лікарю складно визначити тип кардіоміопатії, що, у свою чергу, призводить до неефективності лікування. На основі даних зауважень можна створити нову класифікацію, яка найкраще висвітлить етіологічний та патогенетичний поділ кардіоміопатій, що важливо для вибору оптимальної терапії. Наша класифікація включає в себе автоімунну, електролітну, постінфекційну, токсичну та змішану кардіоміопатії.
10
Gavrylenko, S., та V. Zozulia. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ВИЯВЛЕННЯ АНОМАЛІЙ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 52–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.052.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом дослідження є методи та засоби виявлення аномалій в даних. Метою статті є підвищення якості класифікації даних за рахунок виявлення аномалій на етапі їх попередньої обробки. Завдання: дослідити методи виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, визначити поріг прийняття рішень anomaly_score для кожного із методів та оцінити якість класифікації до та після preprocessing. Використовуваними методами є: методи штучного інтелекту, машинного навчання, ансамблеві методи. Отримано такі результати: досліджено методи виявлення аномалій: метод стандартного відхилення (Standard Deviation Method), метод локального рівня викидів (Local Outlier Factor), метод Ізолюючого лісу (Isolation Forest). Отримано залежність кількості аномалій від порогу прийняття рішень для кожного із методів. Оцінку якості попередньої обробки даних виконано з використанням класифікаторів на основі методів KNN та беггінгу (Bagging). Досліджені методи реалізовані програмно з використанням хмарного сервісу GOOGLE COLAB на основі Jupyter Notebook. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні методів виявлення аномалій на етапі попередньої обробки даних, вибору мета-алгоритму preprocessing та визначення оптимальних параметрів його налаштування.
11
Критська, Я. О., та Т. О. Білобородова. "Дослідження методів обробки та аналізу геопросторових зображень для віддаленого моніторингу поверхневих вод". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-11-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Поверхневі води є важливими природнім ресурсом та відіграють важливу роль в багатьох аспектах людського життя, таких як питна вода, сільське господарство, виробництво електроенергії, транспорт та промисловість. Зміни поверхневих вод впливають на інші природні ресурси та навколишнє середовище. Це обумовлює важливість якісного визначення обсягу поверхневих вод і відстеження їх динаміки. Останнім часом дедалі більшої популярності набувають методи аналізу поверхневих вод на основі супутникових зображень. В роботі досліджені можливості і перспективи використання методів обробки та аналізу геопросторових зображень для віддаленого моніторингу поверхневих вод. Визначено та формалізовано етапи моніторингу поверхневих вод на основі геопросторових зображень. Визначено класифікацію методів виділення даних водної поверхні з геопросторових зображень, що включає методи на основі спектральних діапазонів, методи контрольованої класифікація на основі методів машинного навчання та методи неконтрольованої класифікації на основі індексів води. Розглянуто особливості просторово-часового аналізу поверхневих вод та критеріїв оцінки його точності.Ключовим критерієм оцінки точності є загальна точність класифікації зображень, однак, доцільно використовувати декілька специфічних критеріїв оцінки, таких як коефіцієнт узгодженості MICE, точність виробника, точність користувача, для отримання надійнішої оцінки. Проведено дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу на прикладі озера Піщане Луганської області в період водопілля 2018-2019 років. Дослідження можливостей аналізу поверхневих вод на основі водного індексу з застосуванням нормованого диференційованого індексу вологості території озера Піщане дозволило виявити певну невизначеність при підборі порогових значень для ефективного диференціювання. Також, виявлено суттєву залежність методу від факторів атмосферних умов, таких як хмарність, туман, задимленість або температурна інверсія на момент зйомки геопросторового зображення, що обумовлює необхідність атмосферної корекції супутникових даних до рівня обробки L2A.
12
Fischuk, N. "СЕМАСІОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ МЕТОДУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (6 вересня 2016): 165–68. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6932.
Повний текст джерелаАнотація:
Констатуються розбіжності в розумінні поняття «методи» та їх класифікації, чим зумовлюється актуальність означеної проблеми.
Розглядаються методи як атрибут будь–якої людської діяльності та їх багатоальтернативність. Наводяться численні приклади тлумачення поняття «методи дослідження», визначається та аналізується семасіологічний зміст поняття «метод» в контексті наукових досліджень на основі словниково–енциклопедичних видань, наукових публікацій та навчальних посібників. Припускається біпарний зміст методів дослідження. Зроблена спроба трактування цього поняття з позицій практичної роботи дослідника, тобто як явища, з одного боку, та з позицій теорії – як наукової категорії, з іншого. В першому випадку методи дослідження знаходяться у безпосередньому зв’язку з функціональними елементами змісту дослідження. При виконанні дипломних робіт пропонується використання класифікації методів, яка рекомендована для дисертаційних досліджень. З огляду на неоднозначність трактування методів дослідження та їх класифікації в наукових публікаціях, аргументується необхідність подальшого вивчення проблеми класифікації методів дослідження.
13
Клименко, Н. І. "КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 19 (6 листопада 2019): 182–89. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.517.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто поняття криміналістичної методики як структурної особливої частини науки криміналістики, як взаємозв'язок теоретичних та практичних аспектів, як єдність двох частин - загальної та окремої; виокремлено її завдання, найбільш ефективні методи і засоби розкриття та розслідування злочинів; розкрито структурну схему (алгоритм діяльності) розслідування; наведено принципи криміналістичної методики, співвідношення понять «методика розслідування злочинів» і «технологія розслідування», основи криміналістичної класифікації злочинів; класифіковано окремі види методики з відображенням їх особливостей; систематизовано умови вдосконалення криміналістичної методики.
14
Zarutskii, Ya L., І. B. Plis, S. О. Коrol та А. О. Коmpaniiets. "Оптимізація етапного хірургічного лікування поранених на основі метричної класифікації дефектів м’яких тканин". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.77.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферат. У структурі сучасної бойової хірургічної травми поранення тільки м’яких тканин становить 68%, тому важливим є визначення хірургічної тактики лікування на етапах медичної евакуації для швидкого повернення поранених у стрій.
Матеріали і методи. Проведений аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран.
Результати. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об’єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин. Визначена методика обчислення площі та об’єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації.
Обговорення. Запропонований комплексний клінічно–організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м’яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції «реконструктивної драбини».
Висновок. Впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих.
15
Verbytska, H. L. "ВИДИ ІННОВАЦІЙ В УМОВАХ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". Actual problems of regional economy development 1, № 14 (26 квітня 2018): 148–52. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.148-152.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є розробка класифікації інновацій підприємств, які функціонують в умовах міжнародних економічних відносин. В процесі дослідження використовувалися такі методи: табличний (для наочного представлення результатів дослідження); аналітичний і структурно-логічний (при розробці класифікації інновацій). Отримано такі результати: запропоновано класифікацію інновацій, яка включає узагальнені основні ознаки та види інновацій; визначено сутність кожної з інновацій та притаманні їй власні якісні характеристики. Наукова новизна дослідження полягає у використанні комплексного підходу до обґрунтування ключових ознак та видів інновацій підприємств. Отримані результати можуть бути використані в процесі формування інноваційної стратегії підприємства в умовах міжнародних економічних відносин.
16
Феній, Н. С., та Ю. І. Грицюк. "Автоматизація процесу класифікації текстових новин з інтернет-сайтів методами нейронної мережі". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 123–33. http://dx.doi.org/10.36930/40300421.
Повний текст джерелаАнотація:
Спроектовано веб-додаток, який дасть змогу здійснювати класифікацію політематичних текстових новин з інтернет-сайтів у режимі онлайн, їх зберігати і редагувати, а отримані результати ставити в чергу для подальшого оброблення та використання. Проаналізовано наявні методи класифікації політематичної текстової інформації з можливістю вибору потрібного з них чи їх комбінації, які найбільш ефективно можуть задовольняти встановлені вимоги замовників до неї за різними критеріями. Визначено метод для класифікації політематичних текстових новин, робота якого розрахована на онлайн режим їх надходження з послідовним аналізом на вході множини текстових даних. Спроектовано архітектуру веб-додатку для послідовної класифікації текстових даних у режимі онлайн та обґрунтовано його перелік необхідних функцій, які забезпечуватимуть зберігання, оброблення та перегляд текстової інформації, отриманої внаслідок аналізу інтернет-сайтів, або даних, необхідних для його роботи. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, які забезпечать надійне зберігання класифікованої інформації за різними критеріями, а також даних для авторизації та автоматизації дій користувача. Реалізовано веб-додаток з використанням середовища розробника, обраної мови програмування, засобів реалізації та спроектованої клієнт-серверної його архітектури, функціонал якого обробляє відповідну інформацію, використовує базу даних для її зберігання та виконання подальших дій. Для ефективної роботи веб-додатку під час класифікації текстових новин передбачено різних користувачів, потреби яких доступні за оплату, яку можна здійснити відразу на ресурсі. Користувачам доступний такий функціонал веб-додатку: оброблення, зберігання, редагування текстових новин та результатів їх класифікації, авторизації та оплати додаткових функцій.
17
Вовчук, М. М. "Методи і процедури класифікації адміністративних правопорушень". Адміністративне право і процес, № 2 (2) (2012): 56–65.
Знайти повний текст джерела
18
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ ГНУЧКОСТІ ЛОГІЧНИХ ДЕРЕВ КЛАСИФІКАЦІЇ В ЗАДАЧАХ РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 131–39. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-131-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку теорії штучного інтелекту вимагають ефективних підходів та методів у задачах розпізнавання (класифікації) образів, але принциповою проблемою побудови логічних дерев класифікації є відсутність алгоритмів та методів, які б дозволили одноманітно описувати різні алгоритми розпізнавання у вигляді дерев класифікації. Робота присвячена проблемі логічних дерев класифікації. Запропоновано ефективний механізм донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Постановка проблеми. Нині відомі різні методи та алгоритми побудови логічних дерев класифікації, проте всі вони здебільшого зводяться до побудови одного дерева класифікації за даними початкової навчальної вибірки, а в літературі дуже мало алгоритмів побудови логічних дерев для вибірок великого об’єму. Зрозуміло, що це має під собою об‘єктивні фактори, які пов‘язані з особливостями генерації таких складних структур, методиками роботи з ними та зберігання. Ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена розробці ефективного механізму донавчання та усунення помилок класифікації у структурі логічного дерева. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, які присвячені проблемі методів та алгоритмів логічних дерев класифікації в задачах розпізнавання образів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість ефективної та економної роботи запропонованого методу зміни структури логічного дерева з масивами навчальних вибірок великого об’єму. Постановка завдання. Розробка простого та якісного методу роботи з великими масивами початкових вибірок шляхом синтезу мінімальних форм дерев класифікації та розпізнавання, які забезпечують ефективну апроксимацію навчальної інформації. Виклад основного матеріалу. Виявлення механізму, за допомогою якого можна було б будувати логічне дерево класифікації за неповною початковою інформацією (і за кількістю об‘єктів, і за кількістю ознак). Таке логічне дерево буде безпомилково розпізнавати частину навчальної вибірки, за якою побудоване дерево, а на інших наборах давати помилки (уникнення такої ситуації пропонується за рахунок застосування схеми алгоритму усунення помилок у структурі дерева). Висновки відповідно до статті. Запропонований метод донавчання та усунення помилок у структурі логічного дерева класифікації дає змогу працювати з навчальними вибірками великого об’єму та забезпечує високу швидкість та економність апаратних ресурсів у процесі генерації кінцевої схеми класифікації.
19
АНДРУЩАК, Ольга, та Микола ЗАПОЛОВСЬКИЙ. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІМПЛІКАТУР У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено мовні засоби вираження імплікатур, уживаних в англомовних газетно-інформаційних текстах, та систематизо- вано їх за морфологічною класифікацією. Виявлено, що найуживанішими лінгвальними засобами імплікатур в англомовній публіцистиці є оксиморонна, гіперболічна, метонімічна, евфемі- стична, антифразисна та метафорична імплікатури, виражені іменниками, прикметниками та дієсловами, зрідка сполучниками і часткою та які висту- пають засобом виразності, емоційної забарвленості тексту й підвищення інтересу читача до публікації. Виділено чотири основних типи морфологічної класифікації імплікатури: іменний, вербальний, препозиційний та змішаний. Для досягнення мети і завдань дослідження використано такі методи: загальнонаукові, мовні, логічні, аналітичні, методи прагматичного та струк- турного аналізу, метод кількісних підрахунків. Матеріал дослідження становить 75 імпліцитних висловлювань, сфор- мованих методом вибірки із досліджень сучасних мовознавців, прикладів фра- зеологічних, стилістичних сполук та опрацьованих матеріалів газетної публі- цистики, а саме 50 статей найпопулярніших англомовних видань The Guardian, The Seattle Times, Washington Post, The New York Times.
20
Юдова-Романова, Катерина. "Експериментальний сценічний простір: проблеми класифікації". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 1 (15 червня 2021): 39–54. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.1.2021.234236.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – дослідити, схарактеризувати та класифікувати експериментальні варіанти організації сценічного простору. У процесі дослідження було застосовано такі методи наукового пізнання: метод аналізу та синтезу інформації, культуролого-мистецтвознавчий метод (для встановлення зв’язку між варіантами форми сценічного простору та художньо- образним рішенням вистави), а також історичний (для вивчення фактів з історії театру) та порівняльний (для визначення спільних і відмінних характеристик з метою класифікації сценічного простору). Метод синтезу й аналізу інформації використано для детального вивчення та подальшого аналізу досвіду втілення театральних вистав у експериментальному сценічному просторі. Завдяки поєднанню аналізу та синтезу забезпечується комплексний системний підхід до вивчення предмета дослідження – сценічного простору. У процесі дослідження проаналізовано літературні джерела вітчизняних і закордонних авторів з тематики роботи. Наукова новизна. Здійснено класифікацію сучасного експериментального сценічного простору за основними хронотопними характеристиками. Висновки. Зважаючи на фактологічний аналіз сучасних театральних практик, експериментальний сценічний простір відповідно до його часових і просторових характеристик можна класифікувати таким чином: щодо незмінності розташування на території протягом сталого часу – постійний (стаціонарний) і тимчасовий; щодо переміщення у процесі показу вистави – рухомий (мобільний) і нерухомий; щодо розміщення глядачів та виконавців – імерсійний і дискретний; щодо форми сценічного простору – закритий та відкритий (просто неба); способу розміщення сценічного майданчика щодо публіки – фронтальний, аренний, подіумний. В історії театральних приміщень трапляються непоодинокі випадки адаптації будівель нетеатрального призначення і навіть помешкань до показу вистав.
21
Денисенко, Олексій. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ПАРАЛЕЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 8 (10 грудня 2019): 64–68. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.014.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана стаття ставить за мету описати та детально розглянути основні технології паралельного програмування та пов’язані з ними поняття паралельних комп'ютерних систем. Проаналізовано такі методи класифікації як: SISD, SIMD, MISD, MIMD. Розказано про слабку та сильну зв’язність. Проаналізовано засоби організації паралельних обчислень в сучасних операційних системах.
22
Петренко, Анастасія. "Класифікація акробатичних вправ групи П – "платформи" та їх різновиди в артистичному плаванні". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: класифікувати та визначити методику побудови технічної цінності акробатичних вправ «групи П». Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, аналіз результатів змагань, опитування, методи математичної статистики. Проаналізовано змагальні програми чемпіонатів Світу та Європи (2009-2021 рр.) та Олімпійських ігор (2008- 2021рр.). Результати: аналізуючи виступи провідних спортсменок на Олімпійських Іграх, Чемпіонатах Світу та Європи, починаючи з 2004 – по 2021 роки нами було розроблено діаграму, де можна визначити, що у порівнянні з іншими групами, платформи виконуються менш за все. Наступним кроком ми об’єднали існуючі види акробатичних вправ групи П у єдину таблицю, яка утворює критерій оцінювання «Площа опори», або «Цінність типу з’єднання». Усього було прораховано цінність 30 типів зціплення у групі П – платформи. Враховуючи усі отримані дані, була побудована матриця, алгоритм підрахунку технічної цінності групи П. Спираючись на розроблену методику підрахунку технічної цінності акробатичних вправ, було розроблено єдину таблицю (шкалу) технічної цінності акробатичних вправ «групи П» – платформи, де акробатичні вправи були розподілені у порядку від найлегших до найскладніших згідно з прорахованою технічною цінністю. Висновки: дані нашого дослідження дозволили створити авторську систему класифікації акробатичних вправ, докладно розсортувати та розробити методику визначення та підрахунку технічної цінності 81 акробатичної вправи групи П. Отримані дані стали основою для розробки єдиної таблиці технічної цінності акробатичних вправ групи П у артистичному плаванні. Попередні апробації даної системи та їх обговорення на міжнародних семінарах фахівців, тренерів та суддів різної кваліфікації з артистичного плавання дозволили внести низку уточнень, доповнень та удосконалити розробку системи класифікації акробатичних вправ групи П і оцінювання їх складності. Ключові слова: артистичне плавання, класифікація, змагальні композиції, акробатичні вправи, платформи.
23
Gorokhovatskyi, V., A. Vasylchenko, K. Manko та R. Ponomarenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДИФІКАЦІЙ МЕТОДУ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ЗОБРАЖЕНЬ ОБ’ЄКТІВ ЗА ОПИСАМИ У ВИГЛЯДІ МНОЖИНИ ДЕСКРИПТОРІВ КЛЮЧОВИХ ТОЧОК". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.074.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень статті є моделі для встановлення ступеня релевантності зображень у просторі дескрипторів ключових точок зображень для реалізації структурних методів розпізнавання зорових образів у системах комп’ютерного зору. Метою є проведення експериментального дослідження ефективних за параметром швидкодії модифікацій способів встановлення подібності описів у просторі дескрипторів ключових точок на підставі апарату аналізу бітових даних. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей оброблення даних при обчисленні подібності структурних описів, вивчення властивостей та особливостей застосування цих моделей, оцінювання ефективності за результатами оброблення конкретних зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, метод кластеризації к-середніх, методи побітового оброблення та підрахунку частоти входження даних, теорія хешування бітових даних, програмне моделювання. Отримані такі результати. Методи класифікації зображень з використанням подібності описів у просторі дескрипторів ключових точок отримують подальший розвиток та застосування на підставі впровадження апарату аналізу бітових даних. Кластерне подання описів не тільки скорочує час оброблення, але й показує чутливість модифікації методу до незначних особливостей зображення і його можливість широкого застосування у системах комп’ютерного зору. Хешування опису без втрати даних суттєво прискорює (у експерименті у сотні разів) процес обчислення ступеня релевантності описів. Вибрана хеш-функція може впливати на результат і сприяти покращенню рівня розрізнення зображень. Побудова узагальненого опису у вигляді спільного дескриптора значно скорочує час обчислень, при цьому виникає потреба у попередньому обробленні опису з метою формування скороченого опису із списку значущих дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі опису як множини дескрипторів ключових точок шляхом застосування апарату кластеризації, виявлення узагальнених властивостей та хешування даних для визначення модифікованих мір релевантності аналізованих та еталонних описів. Практична значущість роботи – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії обчислення релевантності зображень, підтвердження результативності запропонованих модифікацій на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору.
24
Bakalyuk, T. G., A. O. Golyachenko, H. O. Stelmakh та O. A. Golyachenko. "МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я В УПРАВЛІННІ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (17 березня 2020): 36–39. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10946.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати та дати оцінку застосуванню Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ) у реабілітаційному процесі.
Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі спеціальної літератури і документів.
Результати. Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя покликана допомогти визначити мету та завдання фізичної терапії, оцінити ефективність реабілітації, тому застосування даної класифікації допоможе не тільки описати порушення та обмеження, які виникають у людини внаслідок будь-якого захворювання, травми чи патологічного стану, але і скласти програму реабілітації з оцінюванням її ефективності під час застосування реабілітаційних заходів.
Висновки. Використання МКФ у клінічній практиці при проведенні реабілітації допомагає сформулювати реабілітаційний діагноз та покликане допомогти визначити мету та завдання фізичної терапії, оцінити ефективність реабілітації. Для широкого застосування МКФ у клінічній практиці та покращення управління реабілітацією необхідно розробити інформаційні системи і впровадити їх використання в реабілітаційному процесі.
25
Popivnjak, O. M., та O. A. Kovenska. "Фінансове регулювання розвитку територіальних утворень: методи та інструменти". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 81–85. http://dx.doi.org/10.15421/40280916.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено проблему фінансового забезпечення соціального, економічного та екологічного розвитку територіальних громад України в умовах децентралізації влади; запропоновано нові підходи до визначення взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами; визначено джерела фінансових ресурсів території та проаналізовано можливості їх залучення; здійснено огляд наукових підходів українських вчених-економістів щодо класифікації джерел фінансового забезпечення територіальних громад; доведено що вирішальна роль у забезпеченні розвитку територіальних утворень належить державі та її соціально-економічній політиці щодо збалансованого розвитку економічно відсталих та слаборозвинених територій. Досліджено сучасний інструментарій фінансового регулювання розвитку територіальних утворень в умовах децентралізації; проведено класифікацію інструментів фінансового забезпечення розвитку територій на бюджетні та позабюджетні; обґрунтовано необхідність залучення додаткових джерел фінансових ресурсів у територіальні утворення; розроблено механізми залучення потенціалу фінансово-кредитних установ території, фондового та страхового ринків для фінансування програм регіонального розвитку; розроблено механізм залучення інвестиційних ресурсів для фінансування програм регіонального розвитку; запропоновано ефективні методи формування, розподілу і перерозподілу фінансової бази регіону; систематизовано кількісні та якісні параметри фінансового забезпечення збалансованого розвитку.
26
ІНДУТНИЙ, В. В., Н. В. МЕРЕЖКО та О. Г. ЗОЛОТАРЬОВА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ТА ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ РОЗКОШІ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз основних підходів до визначення поняття “предмети розкоші”, їх класифікації та проектування шкали для товарознавчої оцінки їх якості.
Методика. Для проведення загальної класифікації предметів розкоші за індексом їх якості було використано стандартні методи регресійного аналізу.
Результати. Згідно чинного законодавства України, предметами розкоші вважаються речі, які не є «предметами повсякденного вжитку» або критично важливими для життя та діяльності людини. Ці товари повинні бути символами заможності, індивідуальності, причетності до вищих верств населення та здійснювати емоційний вплив на оточуючих . Саме ці атрибутивні якості дозволили виділити групу критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші та спроектувати авторську шкалу для їх загальної класифікації відповідно до раніше визначеної послідовності операцій . При розробці критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші враховували принцип: «Чим інформаційно змістовнішим є комплекс гуманітарних потреб, які задовольняються за допомогою предмета, тим вища його цінність як предмета розкоші». Авторами було запропоновано критерії для товарознавчої оцінки предметів розкоші: актуальність символізму, який притаманний предмету; презентативна цінність; емоційний ефект; комунікаційна (консолідуюча) цінність; широта впливу на різні верства населення; відповідність культурним традиціям; перцептивність.
Наукова новизна. Запропоновано класифікацію, в якій головними критеріями для віднесення товарів до предметів розкоші є їх придатність для задоволення гуманітарних потреб особистості та її репрезентації в суспільстві. Спроектовано авторську шкалу для загальної класифікації предметів розкоші. Для розробки класифікації предметів розкоші, запропоновано поділ інтервалу можливих значень індексу цінності предметів розкоші на три загальні групи: товари підвищеної якості або дорогі товари, предмети для індивідуальної саморепрезентації, предмети розкоші.
Практична значимість. Встановлено, що предмети розкоші не можуть бути масовими й широко тиражованими, їх вартість предметів повинна бути високою, але залежною від фінансової спроможності потенційних покупців; з часом предмети розкоші можуть втрачати або збільшувати свою цінність, їх товарознавча оцінка повинна враховувати мету замовника, обставини й час проведення оціночних робіт.
27
Баранов, П. М., Р. С. Кірін, В. М. Коротаєв та С. В. Шевченко. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКСПЕРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ БУРШТИНУ". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 44–58. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – здійснити комплексний аналіз чинної нормативно-правової бази та виявити прогалини у законодавстві в контексті вдосконалення гемолого-споживчого оцінювання вартості індивідуальних зразків бурштину, сформулювати відповідні рекомендації. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, за допомогою діалектичного методу як загального методу пізнання виокремлено об’єктний склад зразків органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді для різних видів і методів експертних досліджень, завдяки застосуванню методів системного й порівняльного аналізу, формальної логіки, аналогії, узагальнення й класифікації у контексті формування вартості індивідуальних зразків бурштину розкрито сучасні проблеми нормативно-правового забезпечення цієї сфери відносин, виявлено особливості сучасних систем експертного оцінювання. Наукова новизна. Розроблено класифікацію об’єктів гемологічної та товарознавчої судових експертиз, представлену загальним, родовим та безпосереднім рівнями. Виявлено прогалини в чинному законодавстві у сфері оцінювання вартості індивідуальних зразків бурштину, запропоновано їх усунення на базі авторського методу гемолого-споживчих індикаторів. Висновки. У контексті окресленої проблематики засвідчено, що нормативно-правове забезпечення вартісного оцінювання бурштину потребує суттєвого вдосконалення: насамперед узгодження позицій суб’єктів незалежної та судової мологічної експертизи, які через неоднозначність правової бази використовують різні методи та методики їх проведення щодо однакових об’єктів гемологічної експертизи, що позначається на експертних висновках (результатах). На часі також питання витлумачення та системного застосування, зважаючи на міжгалузеві зв’язки, термінів (як-то: «вартість бурштину»; «ринкові ціни на дорогоцінне каміння»; «оцінювання вартості об’єктів експертизи за нормативними ціновими показниками»; «фактурна вартість»; «прогнозна вартість»; «оцінна вартість»; «комерційна вартість»). Крім того, термінологія потребує упорядкування відповідно до сучасних норм української мови (оціночна – оцінна вартість; оціночна – оцінювальна діяльність; оцінка – оцінювання майна; акт оцінки – оцінювання майна; оціночні – оцінювальні процедури тощо). Виявлено особливості сучасних систем експертного оцінювання вартості зразків бурштину. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення правових засад експертного забезпечення формування вартості індивідуальних зразків бурштину у сфері загального експертного оцінювання, оцінювання рідкісних і унікальних зразків, класифікації груп зразків у методиках оцінювання.
28
Chala, O. "МЕТОД ПОБУДОВИ КОНТЕКСТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ПРАВИЛ В ТЕМПОРАЛЬНІЙ БАЗІ ЗНАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 115–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.115.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови й використання темпоральних знань при управлінні підприємством в умовах невизначеності, що є наслідком неповноти інформації про поточний стан підприємства. Мета полягає в розробці методу побудови темпоральних правил, що враховують зміну контексту виконання дій на різних рівнях організаційної ієрархії при реалізації управління підприємством. Задачі: виділити відмінності контекстно-орієнтованих темпоральних правил від правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління; розробити метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил на основі інформації набір та значення змінних, що характеризують послідовні стани об’єкту управління. Методами, що використовуються, є: методи побудови темпоральних правил, що пов’язують послідовні стани об’єкту управління, метод розрахунку ваг правил в марківській логічній мережі, методи ймовірнісного виведення в темпоральній базі знань. Отримані такі результати. Виділені особливості реалізації контекстно-орієнтованих темпоральних правил для наборів вхідних даних, що задають послідовність станів об’єкту управління у вигляді наборів властивостей його атомарних складових. Розроблено метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил, який враховує відмінності між змінними, що задають статичні й динамічні характеристики об’єкту управління. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: запропоновано метод побудови контекстно-орієнтованих темпоральних правил. Правила враховують зміну контексту виконання дій як сукупності властивостей атомарних складових комплексного об’єкту управління. Метод містить етапи відбору підмножини даних про стани об’єкту управління на визначеному рівні деталізації; формування фактів-антецедентів та фактів-консеквентів, що відображають статичні й динамічні характеристики контексту виконання дій на об’єкті управління; побудову, інтеграцію та квантифікацію темпоральних правил. Метод забезпечує можливості аналізу й класифікації поточного стану та прогнозування поведінки об’єкту управління в умовах невизначеності на основі зв’язку між виконаними діями та поточним станом предметної області.
29
Grynov, D. V., та S. M. Babich. "МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАПИТІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВІСУ ПІДПРИЄМСТВА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 89–92. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.089.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті основні методи аналізу роботи першої лінії підтримки інформаційного сервісупідприємства за технологією ITIL. Проаналізовані фактори, що впливають на ефективність роботи команди підтримки та бізнес-процесу у цілому. Представлені висновки з можливої оптимізації процесу длянайбільш ефективної взаємодії користувачів та сервісного центру.
30
Martinkus, I., K. Nagornyi та M. Tkachuk. "МЕТРИКИ ТА ЗАСОБИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ НАСКРІЗНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ В УСПАДКОВАНИХ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 123–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.123.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є метрики та засоби для дослідження впливу наскрізної функціональності в успадкованих програмних системах. Метою є підвищення ефективності використання пост об’єктно-орієнтованих технології (ПООТ) у процесі супроводу успадкованих програмних систем (УПС). Завдання: розглянути проблему наскрізної функціональності (НФ) при розробці та супроводу УПС, можливі типи та класифікації НФ, запропонувати метрики для дослідження негативного впливу НФ, розробити процедуру класифікації НФ, програмний засіб для реалізації запропонованого підходу, та проведення експериментальних досліджень. Використовуваними методами є: кількісні метрики якості програмного забезпечення, об’єктно-орієнтовані та пост об’єктно-орієнтовані методи аналізу та синтезу програмного забезпечення. Отримані такі результати: досліджено особливості негативного впливу НФ на супровід УПС, запропоновано множину метрик її вимірювання (питома вага НФ в вихідному коді цільової УПС, розповсюдження НФ серед програмних компонентів УПС, ступінь розсіювання НФ у компонентах УПС). Розроблено процедуру класифікації НФ та запропоновано програмний засіб для реалізації оцінки негативного впливу НФ на супроводі УПС. Висновки. Проведені експериментальні дослідження для тестових УПС показали, що найменший ступінь присутності НФ після модифікації структури УПС на основі ПООТ забезпечує застосування аспектно-орієнтованого підходу. Напрямком подальших досліджень є розробка методики та проведення експериментів з метою оцінки впливу застосування ПООТ на рівень присутності дефектів у програмному коді УПС.
31
Кулик, О. Д. "МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано переваги використання методу моделювання комунікативних ситуацій під час навчання здобувачів вищої освіти. Авторка доводить, що означений метод орієнтує здобувачів освіти на розвиток життєвих компетентностей та соціальної інтеграції, адже сприяє активізації мовлення, формує вміння вступати в мовленнєвий контакт з іншими, досвід швидко орієнтуватися в невизначеному, непрогнозованому перебігові комунікації, самостійно застосовувати комунікативний досвід в інших сферах життєдіяльності, підвищує рівень культури фахового мовлення та ін. На конкретних прикладах унаочнює можливості широкого застосування означеного методу в процесі підготовки майбутніх педагогів/учителів/викладачів до фахової діяльності на прикладі викладання дисциплін «Комунікативні процеси в педагогічній діяльності» та «Культура професійного мовлення», що можуть бути як обов’язковими, так і вибірковими компонентами для здобувачів освіти, що отримують кваліфікацію вчителя/викладача/ педагога (за спеціалізаціями). Зроблено висновок, що під час систематичного виконання завдань, які моделюють життєві, зокрема й фахові, реалії, за використання методу моделювання комунікативних ситуацій як основного у взаємозв’язку з допоміжними (у дослідженні – методи інструктажу, гіпотез, прогнозування, бесіди, імітаційний, смислового бачення й аргументування, аналогії, класифікації, демонстрації відеоматеріалів, спостереження, діалогування, дискусії) здобувачі освіти, по-перше, долають страх виступу перед аудиторією (оскільки обговорення тієї чи тієї ситуації відбувається щоразу в групі за наявності протилежних поглядів на вирішення певної проблеми); активізують мовлення; автоматизують орієнтування у невизначеному, непрогнозованому перебігові комунікації; уможливлюють набуття комунікативного досвіду; підвищують рівень культури фахового мовлення; по-друге, розвивають такі операції мислення, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація, конкретизація, простеження зв’язків, класифікація; по-третє, стимулюють креативність тощо.
32
Verhun, V. R. "Характеристика методів розв'язання задачі класифікації в інтелектуальному аналізі даних навчальних програм". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 136–39. http://dx.doi.org/10.15421/40290626.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено публікації останніх років у галузі інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Кількість досліджень у цій галузі зростає, проте здебільшого це однотипні дослідження, що використовують однакові вибірки даних. Розроблено критерії, відповідно до яких було отримано вибірку з публікаціями для проведення аналізу використання методів інтелектуального аналізу даних навчальних програм. Найбільше досліджень у галузі Інтелектуального Аналізу Даних у навчанні стосуються вирішення задачі кластеризації, класифікації та асоціації. Для створення вибірки до уваги обрано дослідження з використанням методів та алгоритмів, що вирішують задачу класифікації. Вибірка статей включає дослідження, що аналізують продуктивність методів класифікації та представляють результати та порівняння показників. За результатом аналізу вибрано алгоритми, що показують найкращі результати продуктивності серед інших алгоритмів з вибірки. Згідно із встановленими критеріями, кожна публікація повинна вирішувати конкретну наукову задачу. У цій галузі методи інтелектуального аналізу даних отримують застосування для вирішення різних прикладних задач у навчальному процесі. Відповідно до контексту та типу прикладної задачі залежить вибір конкретного методу та точність вибраних алгоритмів. Тому категоризація прикладних завдань дає змогу отримувати якісніші підходи до розв'язання наукової задачі. Встановлено категорії проблематики, яких стосуються найбільше наукових досліджень з використанням методів класифікації.
33
Полетило С.А. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАДАЧІ З ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.257.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі вивчення публікацій науковців та врахування думок учителів загальноосвітніх навчальних закладів доведено потребу в нових підходах до класифікації експериментальних задач з фізики. Автор відносить до експериментальних задач ті, дані для отримання розв’язання яких беруться з експерименту. Обґрунтовано, що без наведених класифікацій експериментальних задач вчителі дотримуються лише одного підходу, що не сприяє зростанню інтересу учнів до експериментування.
Розглянуто чотири класифікації експериментальних задач з фізики: за програмним обсягом; за методами розв’язування; за метою використання; за використанням приладів. Кожна з класифікацій поділяє експериментальні задачі на види. Зокрема, класифікація за програмним обсягом розрізняє задачі двох типів: які торкаються лише однієї програмної теми, які охоплюють кілька програмних тем. Класифікація за методами розв’язання допускає такий поділ експериментальних задач: розв’язання яких потребує одного методу визначення фізичної величини, розв’язання яких допускає використання кількох методів визначення однієї і тієї ж величини. Класифікація задач за метою використання: ті, що слугують закріпленню вивченого матеріалу; ті, що орієнтовані на використання фізичних знань у життєвих ситуаціях. Класифікація за використанням приладів: звичні (розв’язання яких шукають із допомогою конкретних приладів; творчі (для розв’язання яких пропонується підібрати устаткування із наявного); дослідницькі (розв’язання яких потребує врахування всіх можливих факторів визначення фізичної величини). Для кожної класифікації наведено конкретні приклади, які ілюструють їх використання в навчанні фізики. Показано, що запропоновані класифікації експериментальних задач дають змогу вчителеві конструювати нові моделі уроків фізики; з’являється можливість добирати експериментальні задачі, які забезпечать формування в учнів багатоваріантності думки та зростання їхнього інтересу до експериментування. Використовується вся множина методів розв’язування такого роду задач, наближаючи цим учнів до розуміння важливості експериментального методу науки; формується сучасний науковий тип мислення.
З’ясовано, що вчителі фізики схвально ставляться до пропонованих класифікацій. На їхню думку, згадані класифікації урізноманітнюють підходи до використання експериментальних задач у навчанні, що суттєво підвищує якість знань учнів з фізики та інтерес до предмета.
Автор вважає, що перспективи подальших розвідок щодо використання експериментальних задач у навчанні фізики полягають у створенні збірників задач, що охоплюють пропоновані класифікації.
34
SOBUTSKYI, V., V. HUPALIUK, and O. SOBUTSKYI. "STRUCTURALLY UNSTABLE BASES. HETEROGENEITY." Наука та будівництво 11, no. 1 (May 8, 2019): 39–42. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v11i1.33.
Повний текст джерела
35
Шендригоренко, Марина, та Юлія Ротозєєнко. "ОБЛІК І ВНУТРІШНІЙ АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 8 (10 грудня 2019): 26–30. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.08.005.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені основні проблеми з організаційно-методичнимаспектом обліку та внутрішнього аудиту розрахунків з постачальникамита підрядниками на вітчизняних підприємствах та запропоновано шляхищодо їх удосконалення. Теоретико - методологічною основою дослідженнявиступають досягнення зарубіжних та вітчизняних вчених в області обліку іконтролю (державного, незалежного). Для визначення сутності кредиторськоїзаборгованості були використані методи групування, порівняння. Методиконкретизації і абстрагування були використані для виявлення ключової ролібухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.Метод класифікації використаний для визначення методів оцінки зобов'язаньв операціях пов'язаних сторін. Метод індукції використаний при виявленніпроблемних питань з організації та методики обліку і аудиту розрахунківз постачальниками та підрядниками. У статті авторами обґрунтованонеобхідність подальшого дослідження системи розрахунків з постачальникамита підрядниками. Наведені пропозиції повинні сприяти вдосконаленнюметодики обліку і аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи,послуги та поліпшення розрахункової дисципліни.
36
Царинний, Євгеній, та Павло Канівець. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 76–78. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчено актуальні проблеми класифікації судових експертиз. Акцент зроблено на проблематиці визначення базових критеріїв та підстав формування класифікацій. Вивчено значення поняття «спеціальні знання» у процесі формування класифікації на різних рівнях. Виявлено базові дефініції процесу класифікації в сучасній науці. Проаналізовано триланкову систему ознак-підстав класифікації судових експертиз на основі поєднання предмету, об’єкту та методу дослідження. Виявлено проблему недосконалості поділу судових експертиз відповідно до загальної класифікації наук. Визначено необхідність комбінування спеціальних знань та поєднання методу, предмету та об’єкту дослідження як базових критеріїв та підстав формування класифікації удових експертиз. Запропоновано базову класифікацію судових експертиз відповідно до цих критеріїв. Визначено потенційні можливості її застосування для подальшого формування класифікацій судових експертиз, які можна було б застосовувати на практиці.
37
Тютюнник, Я. М. "ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ПІД ЧАС СУДОВОЇ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Криміналістичний вісник 35, № 1 (18 червня 2021): 89–99. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у розробленні на основі комплексного аналізу теоретичних положень, нормативно-правових актів і систем технічного регулювання пропозицій і практичних рекомендації щодо визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено комплексом загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Так, порівняльно-правовим методом досліджено основні підходи до нормативної регламентації особливостей обігу зернових культур, унормування їх якості; системно-структурним з’ясовано сутність поняття та характеристики якості зерна; методами аналізу і синтезу визначено та досліджено особливості класифікації зернових культур за різними ознаками; за допомогою методу узагальнення виокремлено й охарактеризовано чинники, які впливають на вартість зерна і на які експерт має зважати, вирішуючи завдання судової товарознавчої експертизи; аналітичні методи дозволили сформулювати висновки за результатами дослідження. Наукова новизна. Систематизовано та обґрунтовано основні особливості визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи в контексті застосування спеціальних знань. Класифікацію зернових культур за призначенням уточнено двома позиціями – зерно для експортування та насіння (посівний матеріал). Висновки. Нормативно-правову базу, що врегульовує обіг сільськогосподарської, зокрема й зернової, продукції, становлять закони України та підзаконні нормативно-правові акти, а систему технічного регулювання – національні стандарти України, певною мірою гармонізовані з міжнародними вимогами, технічні регламенти, процедури підтвердження відповідності щодо конкретного виду зерна або насіння, що потребують подальшого узгодження. З’ясовано особливості визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи, що ґрунтуються на застосуванні спеціальних товарознавчих й інших знань. Схарактеризовано та систематизовано чинники, які зумовлюють особливості визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи. У процесі викладу основного матеріалу сформульовано деякі пропозиції і практичні рекомендації щодо визначення вартості зернових культур під час судової товарознавчої експертизи, які можуть становити підґрунтя для розроблення відповідних методик і методичних рекомендацій.
38
Вітюк, Валентина. "ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
У контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи зростає роль професійної лінгвістичної підготовки вчителя початкових класів. Мета статті – висвітлити сутність методу проєкту, описати види проєктів, етапи роботи над проєктом та можливості застосування його під час формування правописної компетентності студентів закладів вищої педагогічної освіти. Для реалізації мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів-філологів і власного досвіду роботи для визначення стану роботи над формуванням правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні (спостереження й аналіз занять з дисципліни «Практикум з українського правопису» для студентів спеціальності «Початкова освіта»). У статті розкрито різнотлумачення поняття, описано значення проєктної діяльності у процесі формування ключових і предметних компетентностей фахівців. У науковій розвідці проаналізовано найбільш поширені класифікації освітніх проєктів, охарактеризовано структуру методу проєкту в працях відомих українських педагогів і лінгводидактів, закцентовано увагу на оцінюванні рівня виконання проєкту студентами, укладено алгоритм роботи над проєктом для студентів, запропоновано зразок проєкту. У результаті аналізу проблеми дійшли до висновку про те, що в умовах модернізації вищої освіти, оновленні її змісту та структури особливої актуальності набувають нові форми й методи навчання, зокрема метод проєкту, який сприяє формуванню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання, вміння застосовувати отримані правописні знання у конкретних комунікативних ситуаціях.
39
Desyateryk, V. І., М. S. Кrykun та V. P. Frantsev. "Можливості комп’ютерної томографії для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012)." Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 9–11. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити діагностичну цінність комп’ютерної томографії (КТ) щодо змін, пов’язаних з розвитком інтра– та перипанкреатичних скупчень, згідно з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012), для своєчасного доповнення чи зміни лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Обстежені 62 пацієнти. Всі пацієнти розділені на дві групи: основну і порівняльну. До основної групи увійшли 30 (48,38%) пацієнтів, що перебували в клініці з 2014–2016 рр. Цим хворим за показаннями проводили КТ, а гострий панкреатит (ГП) класифікували у відповідності з переглянутою класифікацією (Атланта, 2012). До порівняльної групи увійшли 32 (51,62%) пацієнти, яких спостерігали у 2011–2013 рр., у них використана перша класифікація (Атланта, 1992), а КТ проводили не системно.
Результати. КТ має відмінні діагностичні можливості щодо виявлення інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП: чутливість – 84,62%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,923 (р < 0,001).
Оптимальний результат діагностики інтра– та перипанкреатичних скупчень рідини у хворих з ГП отримано при комплексному застосуванні разом лабораторних даних і клінічних симптомів та КТ: чутливість – 96,15%, специфічність – 100%, площа під ROC–кривою – 0,962 (р < 0,001).
Висновки. В переглянутій класифікації (Атланта, 2012) передбачене раннє використання КТ з метою своєчасного виявлення місцевих ускладнень некротичного панкреатиту, що дає додаткові можливості для корекції лікувальної тактики. Використання КТ разом з клінічними та лабораторними даними для діагностики місцевих ускладнень некротичного панкреатиту покращує діагностичні можливості кожного з цих методів, а в сукупності вони в цілому підвищують чутливість діагностичного комплексу до 96,15%.
40
Сташевська, І. В., та І. С. Петренко. "ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ ІЗ ВИЗНАЧЕННЯ КОДІВ ТОВАРУ ЗГІДНО З УКТ ЗЕД ДЕРЖАВНИМИ АБО ГРОМАДСЬКИМИ ІНСТИТУЦІЯМИ". Криміналістичний вісник 36, № 2 (13 грудня 2021): 104–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-36-2-104.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у системному аналізі правових засад проведення експертиз із визначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД державними або громадськими інституціями і розробленні відповідних пропозицій. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові і спеціальні методи науковоюридичного пізнання, серед них методи емпіричного дослідження, а саме порівняльний, системний, узагальнення; порівняльно-правовий і тлумачення правових норм, застосування яких зумовлено метою та завданням дослідження. Наукова новизна. Обґрунтовано необхідність започаткування єдиного підходу до розуміння правомірності залучення державних або громадських інституцій для визначення коду згідно з УКТ ЗЕД із боку центрального органу виконавчої влади України і узгодження правової позиції судів стосовно проведення експертиз із визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, яка полягає у тому, що ця компетенція є виключно прерогативою митних органів. Висновки. Аргументовано, що належне законодавче регулювання експертної діяльності державних або громадських інституцій, у тому числі і державних судових експертних установ, з класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД дозволить створити необхідні умови для проведення кваліфікованої та об’єктивної експертизи, зокрема задовольнить експертні потреби митних і податкових органів під час виявлення правопорушень і виникнення спірних питань, а також забезпечить дотримання принципу змагальності сторін і формування надійної доказової бази у провадженнях про порушення митного та податкового законодавства. Запропоновано основні напрями вдосконалення нормативно-правового регулювання проведення експертиз із визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД. При цьому констатовано, що експертиза з класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, незалежно від мети визначення коду, є лише засобом з’ясування характеристик, на яких ґрунтується визначення коду товарів, і за своїм завданням не може підміняти правозастосування (прийняття рішення про визначення коду товарів за УКТ ЗЕД); наголошено, що визначальні характеристики товару не мають правового характеру та потребують спеціальних знань, а тому можуть бути з’ясовані за допомогою відповідної експертизи – товарознавчої, транспортно-товарознавчої; окреслено коло суб’єктів, які можуть провадити експертну діяльність із класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, а саме державні або громадські інституції, у тому числі державні судово-експертні установи; сформовано основні пріоритети подальшого наукового й законодавчого опрацювання, зокрема щодо окреслення функцій суб’єктів, які можуть здійснювати експертну діяльність із класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, визначення основних завдань експертизи з класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД, розроблення та впровадження відповідної методики, єдиної для усіх суб’єктів експертної діяльності.
41
Поліщук, М., С. Костючко та М. Христинець. "Порівняння методів оптимізації нейронних мереж на прикладі задачі класифікації зображень." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 37 (28 грудня 2019): 43–52. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-37-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано існуючі методи оптимізації та типи розподілених обчислень для тренування нейронних мереж. На основі проведених експериментів досліджено доцільність використання даних методів для різних типів даних та архітектури нейронних мереж
42
МАРТИНЕНКО, Олександр. "СИНТЕЗ У СТАТИЧНОМУ Й ДИНАМІЧНОМУ АСПЕКТАХ У ГЕНОЛОГІЇ ПАРМЕНІДА ТА ГЕРАКЛІТА". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 89–95. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є історико-філософський аналіз античних витоків синтезу в генології Парменіда і Геракліта, їх порівняння та зіставлення з геґелівською моделлю синтезу. Методологічні засади дослідження: основний метод – історико-філософський. У статті також застосовано порівняльний і структурно-функціональний методи. Використовуються загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо. Наукова новизна. Історично склалося так, що онтологія (метафізика буття) зайняла домінуючу позицію в сучасній філософії, відсунувши на другий план генологію (метафізику єдиного). Категорії «буття» і «єдине» почали вжива- тися як взаємозамінні, а іноді як рівнозначні. Це суттєво вплинуло на розвиток філософії зага- лом, змінивши специфіку самого способу мислення, зокрема когнітивної операції синтезу. Пояс- нення специфіки синтезу, як і спроби класифікації його різновидів, у більшості філософських праць продовжує зберігати однозначність. Такий підхід став усталеним у модерній практиці філософування. Він не зазнав жодних змін у поглядах представників сучасної української філософії. Наявні визначення та класифікації операції синтезу мають переважно описовий характер. Син- тез у традиційному розумінні, як правило, асоціюється з ім’ям Ґ.В.Ф. Геґеля. Сучасна філософська рефлексія, що ґрунтується на критиці метафізики у ХХ ст., вимагає розв’язання проблеми супереч- ностей. Саме тому важливо здійснити нові кроки в дослідженні історичних витоків появи операції синтезу, розкрити генологічну модель її здійснення, яка тривалий час залишалася в забутті. Вис- новки. У генологічному синтезі, на відміну від геґельянської моделі, суперечності є формальною умовністю. Відмінність статичної і динамічної моделей синтезу Парменіда і Геракліта полягає у виборі умов здійснення цієї операції – «від єдиного» і «до єдиного».
43
Садовнік, В. П. "СТРУКТУРОВАНІСТЬ СИСТЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 3(28) (16 березня 2020): 66–69. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).321.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджуються рівні системи наукового пізнання, які аналізують науковці. Наводяться різні класифікації. Наголошено, що окремі автори в методологію правознавства включають загальнофілософські методи, загальнонаукові та приватноправові методи. Деякі вчені розширюють розуміння методології правових явищ до чотирьох компонентів, що в умовах розвитку методологічного плюралізму видається найбільш доцільним і обґрунтованим. Вони виділяють такі групи методів: загальнофілософські методи (застосовуються вченими в усіх науках, на кожній стадії дослідження); загальнонаукові методи пізнання (розкривають загальнофілософський метод); спеціальні методи (розроблені конкретними науками та застосовуються в юриспруденції); власні методи правознавства (використовуються на стадії пізнання юридичної практики).
Серед методів, що використовуються юридичною наукою, практично немає жодного, який би не застосовувався в інших га лузях знань.
Акцентовано увагу на тому, що всі названі групи методів необхідні для проведення повноцінного, усебічного, завершеного державно-правового дослідження, кожний з них може знадобитися на якомусь етапі дослідження, тому вже навіть через це методологія має бути множинною, плюралістичною.
Основною заслугою системного підходу є те, що він дає змогу зберегти і розвинути принцип цілісності у вивченні того чи іншого предмета дослідження, охопити не тільки основні, але й супровідні явища, отже, установити та проаналізувати весь цілісний процес виникнення та розвитку відповідного інститута, встановити його основні зв’язки, зони впливу.
Саме системний підхід найбільш повно відповідає реалізації у практичному житті вимог діалектичного закону про взаємний зв’язок, взаємну зумовленість явищ і предметів у природі та суспільства.
44
ПАХОЛЮК, О. В., Г. І. ГОЛОДЮК, А. В. ДЗЮБИНСЬКИЙ та В. СЕРЕДИНСЬКИЙ. "КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 249–57. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою роботи є дослідження алгоритму кодування товарів та встановлення заходів митно-тарифного регулювання при експорті, на прикладі бавовняних текстильних матеріалів за УКТ ЗЕД, з метою забезпечення правильності їх митного оформлення. Для досягнення поставленої мети, необхідно визначити ознаки класифікації бавовняних текстильних матеріалів, вивчити критерії виходу товарів на міжнародний ринок і встановити тарифні та нетарифні заходи регулювання.
Методика. Використано методи логічного аналізу, узагальнення наукової літератури, статистичних даних експорту та імпорту товарів. Для формування узагальнень застосовано досвід консультаційної та експертної роботи авторів у прогнозуванні та аналізі митно-тарифного регулювання.
Результати. Встановлено, що бавовняні текстильні матеріали класифікують у ХІ розділі «Текстильні матеріали» у 52 групі «Бавовна». Основним класифікаційними ознаками є: волокнистий склад матеріалу, призначення, поверхнева густина, вид переплетення, вид обробки, ширина рулону. При експорті-імпорті текстильних товарів обов’язково подається сертифікат походження. Ставка мита при експорті – 0 %. Ставка мита при імпорті варіюється від 20 до 1%. Можливе зменшення ставки ввізного мита у випадку імпорту бавовняних тканин з країн Євросоюзу. Для групи текстильної продукції пред’являються такі спеціальні вимоги при експорті в країни ЄС: правила маркування текстильних виробів;обмеження на використання певних хімічних речовин в текстильних виробах; вимоги до лабораторій, в яких проводиться дослідження текстилю. Митне оформлення здійснюється на загальних підставах.
Наукова новизна. На прикладі класифікації бавовняних текстильних матеріалів, показано практичне застосування класифікації товару на міжнародному рівні для здійснення експорту та імпорту, тарифних і нетарифних заходів, що застосовуються відносно товарів.
Практична значимість. Обґрунтована потреба єдиного підходу до класифікації товарів під час проведення експертних товарознавчих досліджень і необхідність розробки єдиного методичного підходу до класифікації непродовольчих товарів.
45
Соловйова, Галина. "МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 277–79. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-60.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті вивчено проблематику методів та засобів проведення товарознавчої експертизи ювелірних виробів. Досліджено законодавчу базу, яка регулює експертизу ювелірних виробів та їх складових. З’ясовано особливості класифікації ювелірних виробів у державних класифікаторах. Вивчено методику товарознавчої експертизи ювелірних виробів відповідно до етапів її проведення. Виявлено базові методи проведення товарознавчої експертизи ювелірних виробів. З’ясовано значення умови збереження оригінального стану товару на проведення експертизи. З’ясовано критерії дослідження вставок з дорогоцінних каменів у ювелірних виробах та перелік інструментів та засобів, необхідних для цього. Вивчено можливості та потенційні вигоди від залучення експертів з суміжних галузей для експертизи ювелірних виробів та роль експерта-товарознавця у такому дослідженні. Досліджено базові види дефектів, характерних для ювелірних виробів, які потенційно можуть бути нанесені товару в процесі експлуатації або виготовлення.
46
Гримич, М. "Методи систематизації та класифікації в українській фольклористиці (на прикладі жанру дум)". Українознавство, № 1 (58) (2016): 258–69.
Знайти повний текст джерела
47
Batyuk, B., та I. Voronuj. "ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (13 вересня 2016): 3–8. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6901.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті висвітлено поняття «управлінське рішення», визначено етапи прийняття і реалізації управлінського рішення. Уточнено понять «управлінське рішення» та здійснено доповнення класифікації управлінських рішень в менеджменті за різними ознаками «за знаходженням об’єкта управління людини по відношенню до підприємства», «за сприйняттям працівників», «за ступенем значущості працівника для організації» та «за впливом на розвиток індивідуального управлінського потенціалу працівників», використання яких дозволить приймати більш обґрунтовані рішення з більш прогнозованими наслідками.
Подано основні поняття «рішення» у повсякденному житті, які трактуються: процес вибору, акт вибору, результат вибору. Поняття «процес» подано поетапно, при цьому етап безпосереднього ухвалення рішення можна ототожнити з актом вибору, а фіксоване в письмовій або усній формі рішення є результатом вибору.
Розглянуто класифікацію управлінських рішень й урізноманітнено класифікацію управлінських рішень, кожна з яких призначена для відокремлення таких ознак, як джерело, ступінь дії на об'єкт, зміст, управлінська ознака, проблемна ситуація, стиль прийняття рішення, методи прийняття рішення. Визначено аспекти прийняття оптимальних та ефективних управлінських рішень в умовах підприємства.
48
Пліско, Є. Ю. "ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПРАВОПОРУШНИКІВ В УКРАЇНІ (1917-2015 рр.)". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 144–59. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-144-159.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті ґрунтовно розглянуто особливу галузь знань історичної науки – «історіографія» та «джерелознавство». Було проаналізовано ряд термінів: «історіографія», «джерелознавство», «джерельна база», «класифікація джерел». На методологічному рівні з’ясовано їх сутність та взаємозв’язок. Встановлено, що джерельна база історико-педагогічного дослідження розглядається в контексті історіографії педагогічної науки, тим самим відображається поетапність еволюції досліджуваного педагогічного явища. Визначено схожі характеристики між методологією наукових досліджень (дисертацій, монографій, наукових статей), історіографії та джерельної бази за специфікою їхньої міждисциплінарності.
Встановлено, що більшість сучасних науковців (О. Адаменко, Л. Березівська, М. Богуславський, Л. Ваховський, Є. Коваленко, Е. Панасенко, Н. Сейко, О. Сухомлинська та ін.) при опрацюванні джерельної бази своїх досліджень з історії педагогіки використовують методи аналізу й синтезу літературних джерел. За допомогою чого відбувається створення певної джерельної цілісності, а наукове джерело вводиться в обіг після його комплексного вивчення. За вимогами методології дослідження історико-педагогічних явищ, використовуються й інші прийоми та комплекси методологічних підходів і фундаментальних принципів, серед яких найбільшу поширеність отримали: системний, історичний, культурологічний, аксіологічний, феноменологічний, біографічний, герменевтичний, міждисциплінарний.
Окрему увагу приділено питанню класифікації історико-педагогічних джерел. Наведені прийоми побудови джерельної бази дослідження сучасними науковцями, які займаються аналізом та вивченням педагогічного досвіду минулого (Н. Стеценко, Л. Голубнича, І. Липський та ін.). Науково обґрунтовано поділ джерельної бази на групи за формалізованими ознаками (форма, структура, джерела, спосіб зберігання інформації). Запропоновано один із варіантів класифікації наукових джерел, який має ідею комплексного розгляду архівних матеріалів, підручників, монографій, дисертацій та іншої наукової літератури.
Ключові слова: історіографія, джерельна база, джерелознавство, класифікація джерел, історико-педагогічне дослідження.
49
Даниліна, Г. В. "Формування у студентів технічних спеціальностей прийомів навчальної діяльності під час вивчення математики". Освітній вимір 35 (13 вересня 2012): 16–21. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v35i0.3508.
Повний текст джерелаАнотація:
Даниліна Г. В. Формування у студентів технічних спеціальностей прийомів навчальної діяльності під час вивчення математики.
У статті конкретизовано сутність поняття «прийом навчальної діяльності»; подано зміст, класифікації, шляхи й засоби, наявні методи формування у студентів технічних спеціальностей прийомів навчальної діяльності під час вивчення математики.
50
Zahorodnia, Olha. "Веб-проект "СТИМУЛУС" як інструмент психолінгвістики". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (15 квітня 2021): 76–102. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-76-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті представлено опис функціональних характеристик веб-сервісу “СТИМУЛУС”, першого в Україні онлайн-інструменту для асоціативних психолінгвістичних досліджень, з ілюстративним аналізом емпіричних даних для демонстрації роботи веб-сервісу. Мета статті: (1) визначення можливостей авторського веб-сервісу “СТИМУЛУС”(http://stimulus.tools/uk); (2) дослідження асоціативних полів суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр.
Методи дослідження: (а) психолінгвістичний метод вільного асоціативного експерименту і (б) комп’ютерне моделювання для формування асоціативних полів суспільно-політичної лексики; (в) метод програмування (об’єктно-орієнтоване проєктування); (г) дескриптивний метод для опису функціоналу веб-сервісу та результатів пілотних експериментів; (д) ряд методів (метод класифікації, методику компонентного аналізу) для аналізу асоціатів; (є) автоматизовані статистичні методи для кількісних підрахунків та візуалізації даних.
Результати. Основними розділами веб-сервісу “СТИМУЛУС” є “Інформація”, “Дослідження”, “Асоціативна база”. Веб-сервіс допомагає в аналізі семантики мовних одиниць, фрагментів мовних картин світу, психосемантичного портрету особистості на основі автоматизованого аналізу денотату і конотату асоціацій з візуалізацією результатів. Пілотне експериментальне дослідження онлайн суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. (100 стимулів, 97 респондентів) за допомогою веб-сервісу виявив такі окремі результати: (1) актуалізований семантичний компонент стимулу “незалежність” асоційований з державою; (2) стимул “влада” набув позитивних конотацій; (3) динаміка конотативного компоненту стимулів – флуктуаційна висхідна (“реформа”,“влада”), флуктуаційна спадна (“суспільство”).
Висновки. Основними можливостями веб-сервісу “СТИМУЛУС” є проведення психолінгвістичних асоціативних досліджень онлайн, автоматизований аналіз асоціативних полів і психосемантичних портретів, створення асоціативних баз. Особливостями веб-сервісу є загальнодоступність, адаптивність до конкретних дослідницьких завдань, полілінгвальний інтерфейс, візуалізація емпіричних результатів. Дослідження суспільно-політичної лексики у період 2018–2021 рр. за допомогою веб-сервісу “СТИМУЛУС” довело його релевантність у формуванні й аналізі асоціативних полів.