Статті в журналах з теми "Методика оцінки рівня економічної безпеки"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Методика оцінки рівня економічної безпеки.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Методика оцінки рівня економічної безпеки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Христенко, Л. М., О. Ю. Чорна та Я. Ю. Білоус. "Виявлення впливу акторів горизонтального рівня на стан економічної безпеки інтегрованої промислової структури на основі оцінки фінансової складової". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 124–35. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-124-135.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито зміст поняття «економічна безпека інтегрованої промислової структури»; доведена значущість фінансової складової як функціонального елементу у структурі системи економічної безпеки інтегрованої промислової структури та її акторів, оцінка якої дозволить оперативно встановити фактичний стан економічної безпеки інтегрованої промислової структури й виявити напрями його зміни під впливом станів акторів; запропонована методика виявлення впливу акторів горизонтального рівня на стан економічної безпеки інтегрованої промислової структури через визначення відправної позиції та змін у зонах ризиків діяльності інтегрованої промислової структури та її акторів за оцінками швидких показників-індикаторів фінансової складової; проведено апробацію запропонованої методики на прикладі інтегрованої промислової структури – ТОВ «Метінвест Холдинг».
2
Дубинська, О. С. "ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 112–22. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні підходи до розуміння сутності поняття фінансово-економічної безпеки з метою окреслення основних напрямів оцінки цього поняття та розглянуто основні методики оцінки її рівня. Доведено, що в наявних методиках оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємств не враховано зовнішні загрози, які є одними з основних чинників порушення безпеки підприємств. Розроблено та обґрунтовано власну методику оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємств на основі аналізу фінансової звітності шляхом вивчення динаміки обсягів реалізації продукції, прибутковості, рентабельності та загальної ліквідності з урахуванням динаміки валютного курсу та інфляції, які виступають у ролі зовнішніх загроз. Запропоновано модель розрахунку інтегрального індикатора фінансово-економічної безпеки та його прогнозування.
3
Камишникова, Е. В. "Методика оцінки рівня економічної безпеки металургійного підприємства". Актуальні проблеми економіки, № 11 (101) (2009): 77–82.
Знайти повний текст джерела
4
Юрків, Н. М., І. І. Дідович та Е. А. Кульчицька. "Методика розрахунку рівня екологічної безпеки експортної діяльності лісогосподарських підприємств". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 62–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310110.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.
5
Яструбецька, Л. С. "КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ОЦІНКИ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ЗА УМОВ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ". Підприємництво та інновації, № 17 (30 квітня 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/17.15.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах пандемії COVID-19 суттєвих змін зазнали як світова економічна система, так і фінансова система кожної держави та ділової одиниці зокрема. Карантинні заходи сприяли ще більш стрімкому впровадженню інформаційних технологій у фінансові процеси, зумовивши виникнення оновленого формату функціонування суб'єктів підприємництва з одночасним поширенням і нових гібридних загроз їх фінансовій безпеці. У цьому контексті у статті обґрунтовано необхідність ефективного управління фінансовою безпекою суб'єктів підприємництва, ключовим етапом якого є оцінка рівня фінансової безпеки. Здійснено порівняльний аналіз різних наукових підходів до такої оцінки та запропоновано авторське бачення даного управлінського процесу. Зокрема, акцентовано на необхідності зважання під час оцінки фінансової безпеки не лише фінансові показники підприємства, а й на якісні параметри кожного зі складників фінансової безпеки. Окрім того, акцентовано на важливості врахування під час оцінки фінансової безпеки суб'єктів господарювання принципів системності, інтегрованості, доступності, конструктивності та стратегічного бачення. Формалізовано сукупність етапів та заходів оцінки фінансової безпеки підприємств у вигляді організаційної моделі, яка дасть змогу підвищити ефективність управління фінансовою безпекою ділових одиниць та зменшити трудові та часові затрати на його реалізацію.
6
Semenenko, Oleg, Ihor Moskalenko, Serhiy Seredyuk, Olha Romanchenko, Ivan Motrunych та Viktoriia Koverga. "Методика оцінювання здатності національної економіки забезпечити достатній рівень воєнної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 6 (31 грудня 2020): 93–106. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.6.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні є багато суперечливих поглядів на можливості оцінювання взаємозв’язку показників рівня воєнної безпеки держави та показників його ресурсної забезпеченості, які характеризують стан розвитку національної економіки держави, але чіткого послідовного підходу до вирішення такого завдання до теперішнього часу не має. Тому запропонована авторами у статті методика являє собою послідовність дій, яка повинна дозволяти проводити оцінювання рівня воєнної безпеки держави на визначений плановий час або період її формування на основі оцінок стану або рівня забезпеченості різними видами ресурсів та їх складовими, які характеризують розвиток національної економіки держави. На основі результатів отриманих практичних розрахунків формуються практичні рекомендації та пропозиції, які будуть враховані на наступний плановий період формування показника необхідного рівня воєнної безпеки держави із урахуванням оцінок здатності національної економіки забезпечити цей рівень. Методика передбачається для використання спеціалістами оборонного планування стратегічного рівня під час проведення середньострокового та довгострокового оборонного планування, а також спеціалістами економічної сфери, які залучаються до вирішення завдань визначення та прогнозування рівня воєнної та економічної безпеки держави.
За результатами використання методики планується обґрунтовано визначати або уточнювати показники необхідного рівня розвитку національної економіки держави за напрямом ресурсного забезпечення воєнної безпеки держави на плановий момент (період) оцінювання під час середньострокового та довгострокового оборонного планування; проводити оцінку рівнів забезпеченості ресурсними можливостями національної економіки на визначений момент оцінювання та період планування; обґрунтовано, ефективно коригувати показники рівня воєнної безпеки держави та ресурсної забезпеченості за складовими національної економіки на визначений час (період); визначати чутливість отриманих оцінок до можливих змін вхідних даних та характеризувати стабільність прийнятих рішень на основі отриманих оцінок.
7
Hobela, V. V., V. S. Dudiuk та V. M. Hobela. "Забезпечення еколого-економічної безпеки у посткризовий період". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.36930/40310512.
Повний текст джерелаАнотація:
Збалансування екологічної та економічної систем є екстреною потребою сьогодення, яка виникла внаслідок активного економічного розвитку та нехтування екологічними обмеженнями. Результатом такої непродуманої активності стало вичерпання природних ресурсів, збільшення рівня забруднення довкілля та посилення глобальних екологічних проблем. Здійснений у цьому дослідженні теоретичний аналіз дає підстави стверджувати, що екологізація як безпекова діяльність, на сьогодні набула дуже вагомого значення в межах еколого-економічних систем, особливо у посткризовий період, коли всі країни намагатимуться якнайшвидше відновити економіку після завершення пандемії коронавірусу СOVID-19. Проаналізовано можливі сценарії розвитку економіки після завершення пандемії та їх вплив на довкілля. Ідентифіковано найоптимальніший шлях, що полягає в економічному відновленні, яке супроводжуватиметься інтенсивними процесами екологізації економіки. Обґрунтовано, що такий шлях дасть змогу отримати найбільший еколого-економічний ефект та сприятиме подоланню глобальних екологічних проблем. Запропоновано вдосконалити систему управління екологізацією шляхом використання найефективніших інструментів екологізації та адаптувати її до посткризових реалій. Для цього розроблено методику та алгоритм оцінки ефективності інструментів екологізації з використанням методу експертного опитування та методики Кендалла для оцінки узгодженості думок експертів. Встановлено ефективність інструментів екологізації та виокремлено найефективніші з них. Ґрунтуючись на результатах дослідження, розроблено основні заходи з удосконалення системи управління екологізацією економіки у посткризовий період шляхом інтенсифікації використання найефективніших інструментів. Оскільки у дослідженні з'ясовано, що екологічні податки є найефективнішим інструментом екологізації, оцінено їхню частку у структурі податкових платежів України та інших розвинених країн. На підставі цього підтверджено гіпотезу щодо необґрунтовано низьких ставок екологічних податків в Україні. Запропоновано низку управлінських заходів з екологізації економіки у посткризовий період.
8
Pakhnenko, Olena Mykhaylivna, та Olena Anatolievna Krykliy. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(14) (1 березня 2018): 143–46. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-2(14)-143-146.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Складні економічні умови, в яких функціонують малі підприємства України, актуалізують необхідність підтримки їх фінансової безпеки. Постановка проблеми. Управління фінансовою безпекою підприємства повинно ґрунтуватися на результатах оцінки її поточного рівня, що визначає необхідність розробки відповідної методики. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням оцінювання рівня фінансової безпеки підприємств присвячені роботи таких науковців як І. Бланк, А. Вергун, К. Горячева, М. Єрмошенко, С. Журавльова, Т. Кузенко, Г. Портнова, Т. Рзаєва, О. Чернега. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Більшість методичних розробок щодо оцінювання рівня фінансової безпеки підприємств не адаптовані до аналізу фінансової безпеки суб’єктів малого бізнесу. Постановка завдання. Розробка методики оцінювання рівня фінансової безпеки суб’єктів малого бізнесу. Виклад основного матеріалу. У статті запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня фінансової безпеки малих підприємств, реалізація якого включає п’ять етапів: 1) ідентифікація факторів впливу, формування масиву вхідних даних; 2) визначення еталонних значень показників; 3) нормалізація вхідних даних; 4) оцінка відхилень фактичних значень показників від еталонних, розрахунок складових інтегрального показника; 5) розрахунок інтегрального показника, надання якісної інтерпретації результатів. Висновки. Запропонована методика оцінювання рівня фінансової безпеки дозволяє врахувати характер впливу факторів на рівень фінансової безпеки малих підприємств; застосувати диференційований підхід до визначення еталонних значень індикаторів; надати якісну інтерпретацію результатів.
9
Ivanilov, Oleksandr, та Oksana Dmytriieva. "МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 21 (28 грудня 2018): 66. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2018.21.0.66.
Повний текст джерела
10
Yakymchuk, A. Yu, O. L. Kardash та O. F. Yakymchuk. "ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ТАКСОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 260. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202024.
Повний текст джерелаАнотація:
Концепція сталого розвитку ґарантує безпечне для життя і здоров’я населення навколишнє середовище. Оцінка стану навколишнього середовища підтверджується аналізом фактичних показників екологічної безпеки, що проведено у даному науковому дослідженні. Особлива увага відведена таким важливим показникам екологічної безпеки, як лісовідновлення, впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних, безвідходних інновацій промисловими підприємствами України, витрати на збереження біорізноманіття і середовища існування, тощо. Запропоновано шляхи усунення недоліків у методиці оцінки рівня екологічної безпеки України. Проаналізовано стан екологічної безпеки у країнах Європейського Союзу та визначено нові тенденції її удосконалення на національному рівні відповідно до концепції сталого розвитку. Здійснено аналіз основних індикаторів екологічної безпеки, задля приведення індикаторів до безвимірності проведено їх стандартизацію з урахуванням характеру їхнього впливу на інтегральний індикатор безпеки, розраховано таксономічний показник рівня екологічної безпеки, який комплексно характеризує вплив змін значень індикаторів на сукупний стан економічної безпеки України. У даній статті розглянуто перспективи підвищення рівня екологічної безпеки України відповідно до європейських нормативів і стандартів.
11
Chuprin, Y. S., and D. V. Kondratenko. "The Early Warning Tests as a Methodology of Estimating the Level of Economic Security of the Motor Transport Enterprises." Business Inform 3, no. 494 (2019): 199–208. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-199-208.
Повний текст джерела
12
Glushchenko , Yu A. "Бюджетна безпека та проблеми наповнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації управління в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 122–31. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.
13
Рудик, Олександр Юхимович. "Методика використання ІКТ у курсі «Контроль якості покриттів»". Theory and methods of e-learning 3 (11 лютого 2014): 273–78. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.349.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.
14
Криленко, В. І. "Характеристика методик оцінки економічної безпеки на різних рівнях управління". Чернігівський науковий часопис Чернігівського державного інституту економіки і управління. Серія 1 "Економіка і управління", Вип. 1 (5) (2014): 20–26.
Знайти повний текст джерела
15
Moskalenko, Ihor. "Щодо формування шкал оцінювання рівня (стану) воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В будь-якій країні обсяг оборонних витрат залежить від рівня воєнної та економічної безпеки держави. Тобто, щоб адекватно відреагувати на зміни стану воєнно-економічної безпеки країни необхідно оцінити її рівень з урахуванням ресурсних можливостей держави на час оцінювання, та тільки після цього приймати рішення щодо частки збільшення, або зменшення оборонних витрат країни. Побудова шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, яка дозволяє дослідити чутливість отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищити стабільність прийнятих рішень за цією оцінкою є актуальним та необхідним завданням сьогодення. В статті шкалу оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки пропонується задавати на основі нечітко-множинної математичної моделі. Використання нечітко-множинної математичної моделі для побудови шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, надасть можливість оперувати частковими нечіткими показниками оцінок за складовими показників ресурсного забезпечення воєнно-економічної безпеки держави з метою можливості дослідження питань аналізу чутливості отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищення стабільності прийнятих рішень відповідно до цієї оцінки.
16
Івончак, І. О. "АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 10 (30 грудня 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано методичні підходи до оцінювання рівня економічної безпеки підприємництва. Проведений аналіз сучасної наукової економічної літератури дав змогу виділити підходи науковців до методичного інструментарію для оцінки рівня економічної безпеки підприємництва. Разом із тим це дало змогу виділити методичні підходи: ресурсно-функціональний, індикаторний (пороговий), програмно-цільовий (комплексний), підхід на основі теорії економічних ризиків (аналіз імовірності банкрутства) та експертний. Здійснено поділ методичних підходів до оцінки економічної безпеки на традиційні та нестандартні групи. У межах розглянутих підходів визначено їхні переваги та недоліки, які доцільно враховувати під час оцінювання економічної безпеки підприємництва. Таким чином, проаналізовано теоретико-методичну основу здійснення оцінки рівня економічної безпеки підприємництва. На основі наявних методичних підходів запропоновано заходи щодо вдосконалення шляхів їх застосування.
17
Баженова, О. В. "Методика визначення оцінки економічної безпеки держави". Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні, Вип. 3 (2003): 4–9.
Знайти повний текст джерела
18
Протопопова, Н. А. "Методика оцінювання рівня економічної безпеки підприємства". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 6 (2011): 190–93.
Знайти повний текст джерела
19
КЛИМЕНКО, Олександр, Людмила КЛИМЕНКО та Людмила КОРНІЙКО. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА БІОСФЕРОЦЕНТРИЧНОГО СКЛАДНИКА ЕКОБЕЗПЕКИ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 30–38. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання оцінки стану екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Аналіз останніх досліджень показує, що екологічна безпека формується під дією екологічних, соціально-економічних та техногенних факторів. Оцінено біосфероцентричний складник екологічної безпеки селітебних територій Рівненської області. Оцінку біосфероцентричного складника екологічної безпеки проводили із використанням методики З.В. Герасимчук та А.О. Олексюк. Розрахунок цього складника екологічної безпеки рекомендується здійснювати за двома типами показників: дестимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки, та стимуляторів, за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону. У біосфероцентричному блоці проаналізуємо показники антропогенного впливу на природне середовище через формування скидів, викидів та відходів. Біосфероцентричний складник екологічної безпеки містить показники сумарних викидів забруднювальних речовин, щільності викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, споживання свіжої води, частини забруднених зворотних вод у загальному обсязі скидання, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях. Інтегрований показник екологічної безпеки біосфероцентричної складової Рівненської області оцінюється такими трьома станами, як екологічна небезпека (5 районів), екологічна загроза (9 районів) та екологічний ризик (2 райони). Проведено кластерний аналіз, у результаті якого встановлено групування показників біосфероцентричного складника у 3 субкластери. Установлено, що на селітебні території Рівненської області відбувається значне антропогенне навантаження на природне середовище. Це в майбутньому значно негативно вплине як на показники якості довкілля, так і на якість життя людини. З огляду на це, для забезпечення екологічної безпеки території необхідно формувати основні та допоміжні стратегії, які будуть залежати від стану екологічної безпеки та фінансових можливостей регіону.
20
Mylko, Inna, та Tanya Denysova. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ МЕНЕДЖМЕНТУ БЕЗПЕКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 88–95. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-88-95.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено важливість менеджменту безпеки зовнішньоекономічної діяльності, проаналізовано підходи різних авторів до вибору показників ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано методику оцінки менеджменту безпеки зовнішньоекономічної діяльності підприємства. У роботі відібрано показники для оцінки рівня менеджменту безпеки зовнішньоекономічної діяльності. Визначено граничні значення і питому вагу перерахованих показників з використанням експертного методу та загальноприйнятих порогових значень. Запропоновано формулу обчислення інтегрального показника рівня менеджменту безпеки зовнішньоекономічної діяльності. Інтерпретація інтегрального показника здійснюється за кількісною та якісною характеристиками. Розроблено градацію та характеристики рівнів менеджменту безпеки зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
21
Liakhovych, O. O., та V. V. Dobrovolska. "СУТНІСТЬ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 89 (4 червня 2020): 125. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202011.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сучасні підходи до визначення сутності та забезпечення фінансово-економічної безпеки банківських установ. На основі досліджень визначено сутність фінансової безпеки як складової економічної безпеки банку. Також у статті здійснено характеристику загроз, їх наслідків для банківського сектору та визначено основні індикатори забезпечення фінансово-економічної безпеки банку. Розглянуто базові підходи до оцінки рівня фінансово-економічної безпеки та заходи щодо її забезпечення.
22
Khomenko, Inna, Iryna Sadchykova та Mariia Kolotok. "КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ДОСТАТНЬОГО РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 25–36. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-25-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто економічну безпеку діяльності підприємств, її сутність, основні положення та важливість для функціонування та розвитку. Також виявлено основні проблеми, які виникають, для підтримки достатнього рівня економічної безпеки та конкурентоспроможності промислового підприємства. Охарактеризовано сутність економічної безпеки як економічної категорії, проведено порівняння вітчизняного та закордонного досвіду підтримки достатнього рівня економічної безпеки. Доведено необхідність оцінки рівня економічної безпеки, основні її функції. З’ясовано, що потрібно аналізувати кожне конкретне підприємство і врахувати взаємозв’язки складових економічної безпеки для визначення основних чинників негативного впливу та окреслення найслабших сторін діяльності підприємства. Розкрито поняття контролінгу, його мету та функції. Зазначено його основні принципи та методи, наведено взаємозв’язок між ними. Досліджено основні завдання кожного з видів контролінгу, їхню основну мету та зв’язки. Виділено, що на рівень економічної безпеки працюючих підприємств впливає ефективний контролінг, елементи якого розробляються, плануються і втілюються залежно від особливостей функціонування підприємства. Зосереджено увагу на важливості інформаційної безпеки діяльності підприємств в Україні. Визначено основні заходи на державному рівні, які посприяють більш якісному функціонуванні економічної безпеки підприємств та зроблено висновки про її важливість.
23
Нусінова, О. В. "Методичні підходи до оцінки рівня соціально-економічної безпеки". Формування ринкових відносин в Україні, № 12 (127) (2011): 68–72.
Знайти повний текст джерела
24
Мельник, С. І. "Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки держави". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна, вип. 2 (2013): 101–8.
Знайти повний текст джерела
25
Melnyk, O. M., та Yu V. Bychkovsky. "СУЧАСНА МЕТОДИКА ОЦІНКИ РІВНЯ БЕЗПЕКИ СУДНА ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПІДВИЩЕННЯ". Transport development, № 2(9) (12 серпня 2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.2-9.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Безпека на транспорті є основним пріоритетом, не виняток також сфера торговельного мореплавства. Забезпечення безпеки судноплавства завжди було серед актуальних питань, яким приділяється підвищена увага. Серед при- чин, що зумовлюють виникнення аварійних ситуацій на флоті та мають безпо- середній вплив на показники статистичних даних з аварійності та загибелі суден окреме місце займає людський фактор. На морське судно в процесі експлуатації як об’єкт безпеки мореплавства цей чинник має істотний вплив. Мета. Мета статті полягає в дослідженні поняття «безпека судна», визначення складників людського фактора, його впливу на показники аварійності світового флоту, вста- новлення сукупності факторів, що формують людський фактор, його значення для безпеки мореплавства та шляхи її підвищення. Результати. У роботі розгля- даються теоретичні аспекти поняття безпеки судна, сформульовано визначен- ня людського елементу та сукупність факторів, що спряють його формуванню. Запропоновано авторський підхід щодо врахування людського фактора в оцінці ризиків. Висновки. У результаті дослідження було визначено основні фактори, що становлять загрозу безпеці судна, проаналізовано нормативні документи та принципи їх застосування щодо забезпечення моніторингу безпеки судна. Визна- чено складники впливу на людський елемент та індивідуальні фактори людського чинника. Представлені результати експерименту щодо рівня обізнаності членів плавскладу стосовно людського фактора.
26
Каламан, Ольга Борисівна, та Поліна Миколаївна Безніс. "Формування стратегії забезпечення комплексної оцінки економічної безпеки виробничих підприємств". Economic and food security of Ukraine, № 3-4 (6 березня 2019): 26–34. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1283.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття відображає результати дослідження в сфері стратегічного забезпечення економічної безпеки для сучасного виробничого підприємства. У статті підкреслено, що як інтенсивний розвиток суспільства, так і результативне функціонування сучасних підприємств грунтується на економічній безпеці. Тому виділені фактори, що впливають на економічну безпеку підприємств України.Також показані ризики і загрози на рівні національної безпеки, що впливають на довгостроковий розвиток країни. Відзначено, що недостатнім є рівень державного регулювання всіх напрямків національної економіки. Уточнено, що сучасне підприємство діє в умовах дуже жорсткої конкуренції, що змушує його упереджувати можливі внутрішні та зовнішні загрози. Показано, що прогнозування описаних кризових явищ і визначення актуальних шляхів виходу із загрозливої обстановки, а також способів щодо підвищення реального рівня сучасної економічної безпеки виробничих підприємств стає найважливішим завданням в сучасних умовах господарювання.У статті наголошується, що комплексна система стратегічного забезпечення стабільної економічної безпеки являє собою певну сукупність методів, засобів і заходів, спрямованих на здійснення якісного захисту інтересів кожного господарюючого суб'єкта від можливих загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, які могли б призвести до економічних втрат. Принцип комплексності передбачає, що при побудові системи безпеки слід враховувати всі потенційні можливі загрози, при цьому всі застосовувані засоби захисту повинні бути взаємопов'язані. Метою системи економічної безпеки має стати стратегічне забезпечення сталого функціонування і системного розвитку виробничого підприємства на основі обгрунтованого і перевіреного комплексу всіх заходів. Об'єктом системи стратегічного забезпечення економічної безпеки сучасного виробничого підприємства в поточному і перспективному періодах виступає його стабільне економічне становище.Акцентовано увагу, що при побудові стратегії забезпечення економічної безпеки необхідно постійно враховувати всі можливі фактори, так як на кожному окремому підприємстві, дана система індивідуальна. З метою протидії загрозам економічної безпеки сучасного виробничого підприємства та забезпечення стабільного його функціонування, необхідно не тільки створити систему комплексного захисту, а й забезпечити її стратегічне раціональне функціонування.
27
Сальник, В. В., О. А. Гуж, В. С. Закусіло, С. В. Сальник та П. В. Бєляєв. "Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів, що обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС). Описано функції, які покладено на систему забезпечення безпеки в ІТС, як одного з елементів обробки інформаційних ресурсів. Вразливості складових частин ІТС призводять до порушення захищеності інформаційних ресурсів, що оброблюються в них, та відповідно сприяють реалізації множині загроз інформаційним ресурсам. Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів розроблено на основі врахування множини вразливостей ІТС. Розглянуто множину загроз безпеці інформаційним ресурсам, типи атак які застосовуються на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем, також приклади проведення атак та варіанти впливу на ІТС, що надало представлення про можливості порушень при реалізації атак на інформаційні ресурси ІТС. До складу системи обробки інформаційних ресурсів зазвичай входить підсистема оцінки порушень захищеності. В основі побудови зазначеної підсистеми запропоновано взяти способи порушення стану захищеності інформаційних ресурсів, оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів від внутрішніх загроз та оцінки захищеності інформаційних ресурсів від зовнішніх загроз. Підсистема оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів враховує множину загроз та елементи ІТС. На основі проведеного аналізу множини загроз направлених на порушення рівня безпеки інформаційним ресурсам та елементам ІТС обробки інформаційних ресурсів було отримано аналітичні вирази для оцінки ймовірності реалізації порушень стану захищеності інформаційних ресурсів ІТС на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем. Застосування отриманої методики оцінки порушень захищеності дозволить розробити методи оцінки рівня порушень стану захищеності від загроз для встановлення ефективності функціонування підсистеми оцінки порушень захищеності в режимі реального часу, що підвищить загальний рівень інформаційної безпеки ІТС та інформаційних ресурсів, що в них оброблюються.
28
Вівчар, О. І., О. В. Сталінська, О. І. Дідченко, О. І. Когут-Ференс та А. Я. Шатарський. "СУЧАСНА ПРАКТИКА ОЦІНКИ РИЗИКІВ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 237–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.237-246.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична.
Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.
29
Шаркаді, М. М. "Нейро-нечiтке моделювання у системi управлiння фiнансово- економiчною безпекою". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 38, № 1 (27 травня 2021): 157–66. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.38(1).157-166.
Повний текст джерелаАнотація:
Подається вирішення актуальної проблеми визначення рівня фінансово-економічної безпеки для компаній через призму нейро-фазі моделювання. Моделі, побудовані за допомогою нейро-нечітких мереж, є ефективним інструментом оцінки фінансово-економічної безпеки і дають можливість своєчасно виявити і подолати проблеми. Крім того, дані моделі є адаптивними, оскільки пристосовуються до змін економічного середовища, що дуже важливо в умовах нестабільної економіки. У даному дослідженні для цього пропонується використання багатошарової нейромережі, кожний шар якої вирішує свою низку завдань. Запропонований підхід дасть можливість визначати рівень фінансової безпеки компанії у різні моменти її функціонування. Розроблена модель дозволяє кожній компанії використовувати свою сукупність фінансових показників для визначення рівня безпеки. Кожний шар нейромережі є автономною одиницею, що дозволяє розвивати мережу. Для запропонованої моделі характерні властивості гнучкості та адаптивності до мінливих умов економічного середовища, що є необхідною умовою для її ефективного застосування в діяльності підприємства.
30
Вініченко, І. І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що важливість підвищення рівня економічної безпеки молокопереробних підприємств визначається необхідністю інтенсифікації використання ресурсів на основі раціоналізації бізнес-процесів. Протягом останніх років спостерігається позитивна динаміка показників їх рентабельності, що характеризують кінцеві результати господарювання підприємства. Доведено, що оцінка економічної безпеки молокопереробних підприємств проводиться фрагментарно з неможливістю ідентифікації проблемних складових та виявлення пріоритетних напрямків стратегічного планування. Обґрунтована необхідність розробки об’єктивної системи показників, яка б враховувала всі складові, від яких залежить економічна безпека молокопереробних підприємств. Встановлено, що економічна безпека молокопереробних підприємств залежить від результативності господарюючих суб'єктів та вміння вирішувати поставлені цілі. Складна функціональна структура внутрішнього середовища виробників молочної продукції зумовлює важливість кожного з внутрішніх факторів у формуванні економічної безпеки як інструменту реалізації головної стратегії розвитку підприємства. Для подальшого удосконалення методичного забезпечення аналізу стану економічної безпеки молокопереробних підприємств запропоновано систему відносних показників оцінки тенденцій економічної безпеки у порівнянні з нормативними або сприятливими за певними критеріями значеннями.
31
Грицишен, Д. О. "ОЦІНКА РІВНЯ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК СЕРЕДОВИЩА ПОШИРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗА МІЖНАРОДНИМИ РЕЙТИНГАМИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 10–21. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).10-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена оцінюванню рівня економічної злочинності України за міжнародними рейтингами. Визначено місце України в рейтингу пострадянських країн за рівнем економічної свободи. Здійснено оцінку впливу економічної злочинності на національну безпеку через ідентифікацію місця України у міжнародних рейтингах за такими показниками: індекс економічної свободи, індекс конкуренто-спроможності, індекс легкості ведення бізнесу, індекс прав власності, індекс сприйняття корупції, індекс недієздатності держави. Це дозволяє говорити про економічну злочинність як найбільш вразливий ризик порушення національних інтересів. Розроблено методологічні положення оцінки індексу сприйняття корупції.. Охарактеризовано індикатори, які включенні до розрахунку індексу недієздатності держав. Згруповано країни за рівнем індексу недієздатності держав, в підсумку можна констатувати, що Україна та більшість країн пострадянського простору заходяться в категорії країн підвищеної уваги.
32
Седікова, І. О., Д. В. Седіков та Є. М. Коренман. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ПОНЯТТЯ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 86–94. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що фінансова безпека підприємства є невід’ємною складовою частиною економічної безпеки. Невід’ємним елементом дослідження фінансової безпеки підприємства є вибір її критеріїв, під якими авторами дослідження розуміються ознака або сума ознак, на підставі яких робиться висновок про те, чи перебуває підприємство у стані безпеки. Кількісне оцінювання рівня проведено за допомогою показників фінансової стійкості, беззбитковості та ліквідності підприємств. Узагальнено відносні фінансові коефіцієнти діяльності підприємства, розподілені вони на три групи. Під час аналізу фінансового стану підприємства використовують показник імовірності банкрутства. Узагальнено факторні моделі визначення ймовірності банкрутства підприємства. Об’єктами нашого дослідження було вибрано зернопереробні підприємства Одеської області, такі як ДП «Одеський КХП», ДП «Куліндоровський КХП», ПАТ «Білгород-Дністровський КХП».
33
Вороніна В.Л., Спінжар Р.В. "АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 4 (30 листопада 2019): 109–15. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено семантичний аналіз сутності поняття «економічна безпека», що дозволило поєднати два поняття: «економічний» та «безпека». Сформовано перелік характеристик, які використовуються вченими в ході визначення поняття «економічна безпека». Встановлено, що такими характеристиками є: забезпечення стійкого зростання; виживання системи; задоволення потреб; захист інтересів; ефективне управління; зміцнення потенціалу; подолання загроз і забезпечення стійкості до них; стабільне функціонування; збереження існуючого статусу; максимізація віддачі; спроможність до самовідтворення; протистояння впливу чинників; забезпечення конкурентоспроможності. Отримані результати дають змогу поглибити та розширити теоретико-методичні основи оцінки рівня економічної безпеки підприємств.
34
Лупак, Р. Л., Т. Г. Васильців, О. В. Рудковський та Я. П. Березівський. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та засобів державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва України. Узагальнено теоретично-методичні підходи до сутнісного трактування поняття «фінансово-економічна безпека». Надано авторське трактування поняття фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. За результатами аналізу обґрунтовано, що стан фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні недостатній. Виявлено проблемні аспекти фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано мету, стратегічні пріоритети, завдання та засоби державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні. Зокрема, основна мета відповідної політики полягає у створенні належних умов підприємницької діяльності, забезпеченні належного рівня захищеності підприємницького сектору від внутрішніх та зовнішніх загроз, посиленні ролі суб’єктів підприємництва в мінімізації ризиків безпеки держави, забезпеченні інноваційного складника конкурентоспроможності національної економіки. Визначено операційні цілі, засоби реалізації та засоби контролю ефективності державної політики забезпечення фінансово-економічної безпеки малого підприємництва в Україні. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад моніторингу як процесу збору, формування та узагальнення даних та діагностики як установлення діагнозу і визначення методів та засобів поліпшення стану фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. Методика базується на інформаційному забезпеченні, сформованому зі значень індикаторів безпеки, підібраних за такими групами параметрів, як: фінансово-економічна незалежність; стабільність та стійкість, ефективність функціонування; захищеність фінансово-економічних інтересів; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; здатність суб’єктів малого підприємництва до розвитку.
35
Вівчар О. І. "РИЗИКИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТУ: ПРАКТИЧНІ КОНТЕКСТИ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено комплексне дослідження ризиків логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту в сучасних умовах. Встановлено, що ризик логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту - це сукупність економічних, організаційних і технічних дій, спрямованих на встановлення видів, факторів та джерел ризику, оцінку величини ризику, розроблення й реалізацію заходів щодо зниження його рівня й запобігання можливим неґативним наслідкам і враховує фактори впливу зовнішнього середовища – конкурентів, постачальників, урядових рішень, суспільної думки, кон’юнктури, недостачі повноцінної релевантної інформації тощо. Відзначено, що основними функціями ризику є інноваційна, регулятивна, захисна, компенсаційна, соціально-економічна й аналітична.
Обґрунтовано, що ризики можуть бути визначені кількісним та якісним аналізом (правило мінімакс (критерій Севіджа); правило Гурвіца). Доведено, що система показників кількісної оцінки ризиків в системі економічної безпеки охоплює абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Сформовано комплексне дослідження коефіцієнтом ризику логістичного управління економічної безпеки підприємств транспорту. Виокремлено основні методи регулювання ступеню ризику підприємств транспорту: уникнення ризику; компенсація ризику; прогнозування; моніторинг; збереження ризику; створення спеціальних резервних фондів; залучення зовнішніх джерел; передача ризику; хеджування; зниження ризику. На основі чого доведено, що метою зниження ризиків економічної безпеки підприємств транспорту можна вважати комплексну протидію потенційним та реальним загрозам, а також забезпечення високого потенціалу розвитку підприємств транспорту у майбутньому.
36
Ситник, Наталія, та Аміна Шутко. "СТАН БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ". Молодий вчений, № 4 (104) (30 квітня 2022): 105–9. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз сучасного стану боргової безпеки України у воєнних умовах. Наведено економічну сутність терміну «боргова безпека». Подано позитивні та негативні наслідки наявності боргу в країні. Здійснено динамічний аналіз державного та гарантованого державою боргу України за 2018-2021 роки. Проведено структурно-динамічний аналіз обсягу боргу України за 2018-2021 роки. Розраховано основні індикатори боргової безпеки країни, суть яких полягає у співвідношенні між державним боргом, витратами на його погашення і обслуговування та такими показниками, як: валовий внутрішній продукт, експорт товарів і послуг, міжнародні резерви. Вказано на доцільність оцінки показників боргової безпеки в динаміці і відповідно, на аналіз динаміку боргу в розрахунку на одну особу протягом 2018-2021 років. Доведено, що розраховані боргові коефіцієнти значно перевищують граничні значення, що свідчить про наявність загроз економічним процесам в країні. Наведено основні загрози забезпечення боргової безпеки України. Визначено заходи підвищення рівня боргової безпеки України з метою зменшення боргового навантаження на бюджет та суспільство.
37
Самойлік, М. С. "УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНО-ЕКОЛОГІЧНОЮБЕЗПЕКОЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 1147–154. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.31.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено SWOT-аналіз чинників функ-ціонування існуючої системи управління ресурсно-екологічною безпекою (РЕБ) та сформовано модельрегіонального кластеру управління РЕБ, яка можебути реалізована для двох випадків: розкриття інно-ваційно-інвестиційного потенціалу вторинних мате-ріальних та енерґетичних ресурсів; створення еколо-гоорієнтованих виробничих кластерів, які визнача-ються виробничою специфікою регіонів. Розробленоконцептуальні засади кластерної політики управлін-ня ресурсно-екологічної безпеки у регіоні, алгоритмреалізації якої включає: підготовчий, аналітичний,організаційно-економічний етапи та оцінку ефекти-вності діяльності кластеру, яка також передбачаєрозробку сценарію довгострокового розвитку клас-теру, у тому числі прогнозів функціонування поокремих напрямах, формування методики оцінкиефективності кластеру з точки зору синерґетичнихефектів і вкладу в стратегію розвитку регіону щодозабезпечення РЕБ.
In the articles worked out SWOT-analysis of factors of existent control functioning system by resource-ecological safety (RES) and a regional to the cluster case of RES frame is formed, that can be realized for two cases: opening of innovative-investment potential of secondary material and power resources; creation of productive clusters ecological that is determined by the productive specific of regions. Conceptual principles of cluster politics of management of resource-ecological safety are worked out in a region, the algorithm of realization of that includes: preparatory, analytical, organizationally-economic the stages and efficiency estimation of cluster activity that envisages development of scenario of long-term development of cluster also, including prognoses of functioning on separate directions, forming of estimation methodology of cluster efficiency from the point of effects sinergistical view and contribution to strategy of region development in relation to providing RES.
38
Середа, М. С. "ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД ЗВАЛИЩАМИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 91–100. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є надзвичайно актуальною для регіонів України. Звалища відходів займають цінні в сільськогосподарському значенні земельні ресур-си та забруднюють їх, створюють збитки довкіллю та сільському господарству. Тому метою наших досліджень стало формування методичних засад класифікації звалищ твердих побутових від-ходів за рівнем небезпеки для прилеглих територій для подальшого вибору методу відновлення таких територій. Визначено, що основними загрозами впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя є такі: загрози екологічного та санітар-но-гігієнічного характеру; загрози економічного та продовольчого характеру; загрози ресурсного характеру. Зважаючи на причинно-наслідковий зв’язок наявних загроз впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя сформовано комплекс показників, що характеризують рівень небезпечності звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій, визначені межі оцінювання рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій за інтегральною оцінкою. На основі проведеної оцінки рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій на прикладі Полтавської області встановлено, що у зоні передкризового стану перебуває 40 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні кризового стану – 53 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні критичного стану – 7 % від загальної їх кількості. Враховуючи, що більшість звалищ твердих побутових відходів знаходяться на відстані менше 200 м до сільськогос-подарських угідь (93 %), та мають передкризовий, кризовий або критичний рівень небезпеки для прилеглих територій, невирішеність проблем у цій сфері створює небезпеку для екологічної й продо-вольчої безпеки цих територій та сталого розвитку агроекосистем. Реалізація методичного підходу дає змогу оцінити рівень небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій розвитку, визначити основні загрози та ризики для сільськогоподарських угідь, що знаходяться у зоні впливу звалищ твердих побутових відходів, та напрями їхнього подолання. Практичне застосування розробленої методики можливе в рамках програмно-цільового методу при розробці та реалізації національних та регіональних програм, спрямованих на поліпшення процесу управління сферою поводження з твердих побутових відходів.
39
Pakharenko, Olha, та Fedir Shvets. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 4, № 20 (30 грудня 2019): 25–33. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-04-25-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтелектуальні ресурси є тим важливим невичерпним джерелом, що здатне продукувати нові рішення назрілих політичних, економічних, соціальних, екологічних проблем. Використання всіх можливостей державної політики, взаємодії державних органів із структурами громадянського суспільства, міжнародними організаціями, застосування міжнародного виходу з аналогічних кризових ситуації надає можливість досягнути безпечного рівня за даним напрямком та створити передумови стійкового соціально-економічного розвитку.
У статті уточнено та поглиблено сутність, функції і структуру інтелектуального капіталу, досліджено та удосконалено теоретико-методологічні підходи до його оцінки. Проведено аналіз основних показників, що мають вплив на рівень науково-технологічної безпеки в Україні.
40
Semenenko, Oleg, Iryna Chernyshova, Liudmyla Dobrovolska, Konstantin Kharitonov та Ivan Motrunych. "Логіко-лінгвістична модель оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 28–37. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні тенденції розвитку теорії і практики формування національних інтересів держави та оцінювання стану їх захищеності показує, що одними із визначальних елементів сучасного безпекового середовища для будь-якої країни є стан розвитку їх воєнної та економічної складової. Міцний зв'язок цих двох складових національної безпеки України дозволяє їх поєднати в єдине поняття – воєнно-економічна безпека країни. Сьогодні, воєнно-економічну безпеку можна розглядати як стан захищеності національного економіки держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, за якого воно здатна задовольняти економічні потреби воєнної організації для її будівництва, утримання та подальшого розвитку з метою забезпечення необхідного рівня захисту національних інтересів України в цілому. У статті авторами наведено один із можливих підходів до оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави за наявності невизначеної сукупності вхідних та вихідних параметрів за допомогою використання методу нечітких множин та логіко-лінгвістичного підходу. Застосування такого підходу надасть можливості сформувати загальні оцінки стану воєнно-економічної безпеки держави з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо подальшого її розвитку, а також застосування теорії нечітких множин під час оцінювання дозволить оцінювати чутливість та стабільність прийнятих рішень до можливих змін вхідних даних.
41
Іванов, О. М., та К. В. Сімонов. "ТЕОРЕТИЧНО-ІМОВІРНІСНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ РІВНЯ ТРАВМУВАННЯ ЗЕРНА ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 266–72. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Зерно є найважливішим продовольчим ресурсом, що формує продовольчу безпеку держави та є цінною сировиною для виробництва великої кількості харчових продуктів. Крім того, зерно є доволі рентабельним товаром для реалізації на внутрішньому та зовнішніх ринках з отриманням високої економічної вигоди. Через обмеженість площ для посівів та зростаючий попит на зерно виникає по-треба у збільшенні рівня урожайності зернових. При цьому запорукою отримання значного валового збору зерна є використання високоякісного посівного матеріалу. Провідні селекціонери та науковці з’ясували, що на 50 % отримання високого врожаю залежить від якості насіння. Якість насіння залежить не тільки від запрограмованого генетичного потенціалу зерна, але не менше значення має цілісність структури зерна з відсутністю механічних пошкоджень. Травмування зернової маси від-бувається за рахунок механічного впливу на неї сторони робочими органами технологічного облад-нання, зокрема підйомно-транспортних засобів, що використовується для післязбиральної обробки та переробки зерна. Так, згідно з практичними дослідженнями використання одного скребкового транспортеру для переміщення зерна може спричиняти до появи у зерновому потоці майже 10 %. Зважаючи на той факт, що кількість підйомно-транспортних засобів в одній технологічній лінії може сягати від одиниць до десятків, то об’єм травмованого зерна є доволі великим. Мета роботи – надати методику оцінки рівня травмованості зерна підйомно-транспортними засобами з урахуванням геометричних та кінематичних параметрів їх робочих органів. Травмування зерна відбува-ється за рахунок протікання кількох процесів: ударне зіткнення зерна поверхнями робочих органів, за рахунок тертя зерна між собою та з контактною поверхнею робочих органів. При цьому кількісна оцінка рівня травмованості зерна для виділених процесів може бути розглянута із застосуванням теорії імовірності. Суть цього опису зводиться до визначення загальної імовірності збереженості цілісності зерна з урахуванням факторів впливу. Загальна імовірність визначається через добуток імовірності відсутності травмування зерна Рр внаслідок тертя зерна о контактну робочу поверхню, імовірності Pv збереженості зерна внаслідок ударної взаємодії з елементами робочих органів та імовірності Pℓ відсутності травмування зерна при його переміщені на відстань ℓ. Кожна окремо визначена імовірність визначається як експоненціальна функція зі ступеню, яка формується через кінематичні та конструктивні робочі органи підйомно-транспортних засобів. На підставі сформо-ваних теоретично-імовірнісних залежностей можна прогнозовано окреслювати можливий рівень травмування зерна при транспортуванні та реалізовувати різноманітні конструктивні модернізації та покращення параметрів робочих органів підйомно-транспортних засобів.
42
Ліпич Л. Г., Савчук Л. С. "ІНДИКАТОРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Економічний форум 1, № 3 (16 грудня 2019): 26–30. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Інвестиційна складова економічної безпеки займає одне з головних місць в економічній безпеці країни. Реалізація інвестиційних можливостей, нарощення обсягів інвестування та раціональне використання інвестованих коштів – одні з найважливіших завдань в Україні, що і обумовлює актуальність даної статті. У статті розглянуто інвестиційну складову як вирішальний фактор забезпечення необхідного рівня фінансової стабільності держави, а також проаналізований стан інвестиційної безпеки на основі окремих індикаторів. Розраховано показники інвестиційної безпеки в динаміці. Здійснено аналіз значень індикаторів за останні роки та розраховано їх для кількісної та якісної оцінки інвестиційної безпеки держави. Зроблено висновки про те, що значення більшості індикаторів інвестиційної безпеки знаходяться нижче критичного значення, що, відповідно до теорії безпеки, свідчить про реалізацію загрозливих процесів в економіці. В статті подані напрями для підвищення інвестиційної привабливості. В першу чергу, це має бути гарантування прозорості приватизації, зниження податкового навантаження на інвесторів та скорочення економічних ризиків.
43
Zhuk, Valeriy, Sergey Grinyavsky та Kateryna Nahirska. "СТРАТЕГІЧНЕ СУДЖЕННЯ БУХГАЛТЕРА". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-31-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодення ведення господарської діяльності потребує прийняття своєчасних управлінських рішень. Для отримання даних, які слугуватимуть основою для їх реалізації потрібно достовірне та зрозуміле подання інформації. Виконавцем даної ланки є бухгалтери, які в силу своїх моральних, професійних та фахових переконань повинні на власне судження приймати важливі рішення, які матимуть кінцеве висвітлення в фінансовому результаті підприємства. Досягнення необхідного рівня конкурентної стратегії підприємства, економічної безпеки підприємства вимагає постійного моніторингу, контролю, оцінки і аналізу ризиків, які впливають на діяльність та розробку на цій основі заходів задля їх ліквідації, виконавцями чого і є бухгалтери. Саме тому необхідно дослідити сутність професійного судження бухгалтера в контексті стратегічного управлінського обліку в сучасній вітчизняній практиці.
44
Козубцова, Леся, Юрій Хлапонін та Ігор Козубцов. "Методика оцінювання ефективності виконання заходів забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організацій". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, № 2 (30 вересня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
В науковій статті обґрунтовано методику оцінювання ефективності виконання заходів, спрямованих на забезпечення кібернетичної безпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організацій. Дана робота є продовженням дослідження з попереднього опису “Майбутнє безпекове середовище 2030”, розширюючи наукові межі щодо реалізації невідкладних заходів державної політики з нейтралізації загроз кібербезпеки організацій. Необхідність статті обумовлена раціональним вибором та застосуванням заходів, спрямованих на забезпечення кібернетичної безпеки об’єктів інформаційної інфраструктури організацій. Встановлено, що на практиці оцінити ефективність виконання заходів, спрямованих на забезпечення кібернетичної безпеки можна через наступні показники (ймовірності): ризик кібернетичної безпеки, кіберзахищеність, функціональна працездатність системи об’єкта критичної інформаційної інфраструктури, кіберстійкість. Для застосування принципу наступності в статті під удосконалену онтологію кібербезпеки обрано показник (ймовірність) ризику кібернетичної безпеки. Методика оцінки ризику кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організацій базується на визначенні ймовірності реалізації кібератак, а також рівнів їх збитку. Методика включає наступні етапи: етап розробки системи показників оцінювання ефективності виконання заходів; етап планування процедур збирання вихідних даних для оцінювання ефективності виконання заходів; етап обчислення значення показника ефективності виконання заходів; етап інтерпретації значення показника ефективності виконання заходів, спрямованих на забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організацій. Вихідні значення для розрахунку кіберзахищеності отримують за результатами аудиту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організацій. При розрахунку значень ймовірності кібератак, а також рівня можливого збитку слід скористатися статистичними методами, експертними оцінками або елементами теорії прийняття рішень. Наукова новизна одержаного результату полягає в тому, що вперше запропоновано методику оцінювання ефективності заходів кібербезпеки за показником (ймовірності) ризику кібербезпеки, яка доповнюватиме методику планування заходів кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організацій.
45
Semenenko, Oleh, Igor Voronchenko, Petro Onofriichuk, Kostiantyn Kharytonov, Ігор Сафронов та Максим Скиба. "Аналіз та оцінка воєнно-економічних умов розвитку збройних сил країн світу та України як основного фактору забезпечення необхідного рівня воєнно-економічної безпеки (2012-2021 рр.)". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (20 грудня 2021): 41–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У Збройних Силах (ЗС) України продовжується робота щодо підвищення ефективності оборонного планування та управління оборонними ресурсами. Алгоритм оборонного планування розвитку ЗС України крок за кроком використовує результати аналізу досвіду провідних країн світу, які перейшли від планування у галузі оборони на основі загроз до оборонного планування, орієнтованого на досягнення військами (силами) спроможностей, необхідних для виконання покладених на них завдань із урахуванням економічних можливостей держави. Перелік завдань ЗС України визначається на основі ймовірних сценаріїв їх застосування. Одним із ключових моментів ефективного планування застосування ЗС за відповідним сценарієм є вірне, обґрунтоване визначення обсягів необхідних оборонних ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових). На сучасному етапі трансформації системи оборонного планування до стандартів НАТО та застосування методу планування на основі спроможностей необхідне удосконалення змісту та алгоритму оцінювання воєнно-економічних можливостей держави щодо ефективного утримання власних Збройних Сил, які є одним із головних факторів забезпечення необхідного рівня воєнно-економічної безпеки країни. Ефективність оцінювання залежить від повноти та якості оцінок основних воєнно-економічних факторів, які впливають на розвиток ЗС України. У статті автори запропонували свої погляди щодо удосконалення існуючих підходів до проведення розрахунків обсягів необхідних оборонних ресурсів для ефективного розвитку ЗС, а також визначили основні економічні фактори, які на нього впливають. Проведений у статті детальний аналіз воєнно-економічних умов розвитку ЗС країн світу та України у період 2012-2021 років дозволив сформувати рейтингові оцінки воєнно-економічних умов розвитку збройних сил цих країн у порівнянні з Україною та визначити їх вплив на достатність рівня воєнно-економічної безпеки для кожної країни із урахуванням ймовірних воєнних та економічних загроз для кожної із країн.
46
Лєнь, Олена Олександрівна. "ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: НАПРЯМКИ І ПРІОРИТЕТИ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 79–85. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито інституційні та технологічні основи політики забезпечення кадрової безпеки органів публічного управління у нинішній Україні. Забезпечення кадрової безпеки є не лише одним із основних напрямків діяльності будь-якої сучасної організації, а й найголовнішою функцією управління. Аргументовано вплив факторів кадрової безпеки на публічну кадрову політику. Виявлено основні недоліки українських кадрових практик, які стримують інституціоналізації кадрової політики у системі управління. Узагальнено заходи збільшення ефективності забезпечення кадрової безпеки в умовах модернізації публічного управління через застосування інноваційних кадрових технологій Визначено, що підвищення рівня забезпечення кадрової безпеки сучасної України безпосередньо залежить від моральності управлінського корпусу, його активної громадянської позиції та стратегічних орієнтирів. Мета роботи. Метою статті є комплексне обґрунтування забезпечення кадрової безпеки в системі публічного управління та окреслені напрямки і пріоритети підвищення її ефективності та дієвості. Методологія. З метою створення ефективного забезпечення кадрової безпеки в системі публічного управління, необхідно розробити цілісну систему організаційних заходів, а саме: створення умов для самостійного професійного розвитку публічних службовців; формування нових механізмів мотивації службовців до безперервного професійного розвитку; розробка заходів щодо удосконалення системи матеріального стимулювання службовців, і навіть структури їхнього грошового утримання; підвищення ефективності антикорупційних механізмів у діяльності публічних органів; впровадження нової методики оцінки та системи моніторингу ефективності діяльності підрозділів цих органів із профілактики корупційних та інших правопорушень. Наукова новизна. Виділено важливі напрямки кадрової політики у системі публічної служби, а саме реалізація дійового механізму підбору кадрового складу публічних службовців та роботи з ним; збільшення престижу публічної служби та авторитету публічних службовців; поліпшення програм підготовки та фахового розвитку публічних службовців. Підкреслено, що однією з головних умов забезпечення кадрової безпеки сучасної України є саме моральність управлінського корпусу, його активна громадянська позиція, патріотизм, що має першорядне значення в умовах нинішнього економічного та геополітичного протистояння. Висновки. Наголошено на тому, що формування управлінського кадрового потенціалу публічного апарату різних рівнів – процес тривалий і тому не може розвиватися автоматично. Доведено, що він може бути продуктивним, якщо здійснюватиметься на базі науково обґрунтованої стратегії держави, розрахованої на тривалу перспективу. Підкреслено, що серед необхідних факторів, які знижують кадрові загрози та запобігають «кадровому голоду» в нашій країні, слід особливо виділити оперативність, компетентність, надійність та професіоналізм функціонування публічного апарату. Зазначено, що від спрямованості та адаптованості публічної кадрової політики до потреб українського суспільства залежать не тільки розвиток держави та покращення життя українських громадян, а й імідж всієї країни.
47
Sosnovska, Olha. "Methodical Approach to Evaluation of the Economic Security’s Level of the Communications Company." Accounting and Finance, no. 1(83) (2019): 168–76. http://dx.doi.org/10.33146/2307-9878-2019-1(83)-168-176.
Повний текст джерела
48
Ставицький, Олег, та Сергій Макаров. "ОСНОВНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ УРАЗЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 167–85. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.197.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено основні теоретичні підходи та запропоновані складові методики оцінки уразливості системи охорони державного кордону щодо встановлених загроз. Уточнена загальна схема оцінки ризиків на основі діючих нормативно-правових актів, досвіду оперативно-службової діяльності органів та підрозділів охорони кордону та рекомендацій Агенції Європейського Союзу Frontex щодо оцінки і аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки. Методика оцінка уразливості щодо встановлених загроз включає: блок оцінки проникності кордону (за показниками – ландшафт, інфраструктура, можливості, потоки); блок оцінки операційної діяльності (за показниками – персонал, підготовка, взаємодія); блок оцінки ефективності заходів протидії;блок оцінки факторів тяжіння: Розглянуто декілька методів та стандартів для оцінювання, які можуть бути застосовані (за умов належної адаптації їх науково-методичного апарату) у процесі оцінки і аналізу ризиків прикордонній безпеці органами охорони державного кордону ДПСУ. Зокрема описані методи RiskWatch, CRAMM та ГРИФ. Враховуючи практичність та легкість використання методу ГРИФ, пропонується його адаптація до системи аналізу ризиків у ДПСУ. Наліз проводиться п’ять етапів: на першому етапі розраховують рівень загрози за уразливістю на основі уразливості певного елементу системи охорони та захисту та ймовірності реалізації загрози через цю уразливість; на другому етапі розраховують рівень загроз за всіма уразливостями через які можлива реалізація цієї загрози на певній ділянці державного кордону (ділянці відповідальності органу охорони державного кордону); на третьому етапі розраховують загальний рівень загрози прикордонній та внутрішній безпеці (враховуючи у тому числі всі загрози, що впливають на систему охорони та захисту державного кордону); на четвертому етапів визначають ризик за певною ділянкою (напрямком) відповідальності органу охорони кордону; на п’ятому етапі визначаються загальний ризик. За результатами співставлення оцінок загроз та оцінок уразливості системи охорони державного кордону аналітиками інформаційно-аналітичного відділу визначається рівень залишкового ризику та розробляються прогнозні варіанти (сценарії) дій щодо мінімізації ризику до рівня прийнятного.
49
ПАХОЛЮК, О. В., Г. О. ПУШКАР, І. С. ГАЛИК та Б. Д. СЕМАК. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ РОЗИТКУ НАНОНАУКИ, НАНОТЕХНОЛОГІЙ ТА РИНКУ НАНОПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ В ХХІ СТОЛІТТІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 238–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. У даній роботі нами узагальнені результати досліджень деяких вітчизняних авторів і власних досліджень, присвячених успішному розвитку нанонауки, нанотехнологій та ринку нанопродукції в Україні за останні роки, що тісно пов’язані із економічним стимулюванням їх розвитку зі сторони держави. У даній роботі ми для прикладу дамо аналіз деяких літературних джерел? в яких розкривається роль економічних чинників у темпах розвитку даних галузей. На основі аналізу літературних джерел і узагальнення результатів власних досліджень метою роботи є обґрунтування доцільності державної підтримки пріоритетного розвитку перспективних нанотехнологій в Україні, які сприяють стабілізації економіки в Україні.
Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та економічної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних.
Результати. Як свідчить зарубіжний досвід, розвиток текстильних нанотехнологій і окремого сегменту ринку нанотекстилю в Україні сприятиме:- необхідності державної підтримки усіх галузей нанотехнологій, товари і продукція яких є найбільш перспективними на світовому та національному ринку нанотехнологій;- доведена доцільність та вказані основні напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції та нанотоварів як нового товару на українському ринку, а також вдосконалення методики оцінки новизни, безпечності та рівня якості вітчизняної нанопродукції;- аргументована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій та ринку нанопродукції з метою руйнування ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (а саме в галузі легкої промисловості).
Наукова новизна. Обґрунтована доцільність та сформульовані напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції як нового товару на ринку України, а також вдосконалення методики оцінки новизни, рівня якості та безпечності вітчизняної нанопродукції.
Практична значимість. Обґрунтована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій і ринку нанопродукції з метою ліквідації ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (особливо в галузі легкої промисловості).
50
Hrosul, Viktoriia, Olena Kruhlova, Tatul Mkrtchyan, Serhii Zubkov та Olha Timchenko. "Інтеграція підприємств і формування кластерних структур у сфері харчування". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 119–40. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою дослідження є визначення перспектив формування та розвитку кластерів сфери харчування за регіонами України. Для досягнення цієї мети обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання регіонів із точки зору формування кластерних структур сфери харчування, визначено види економічної діяльності, прийнятні для розвитку кластеру, розраховано коефіцієнти локалізації за регіонами України, обґрунтовано види економічної діяльності для формування ядра кластеру за регіонами, здійснено ранжування регіонів за перспективністю формування кластерних структур у сфері харчування.
Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи галузевого аналізу, узагальнення та систематизації – для визначення видів економічної діяльності, прийнятних для розвитку кластеру сфери харчування; багатовимірного статистичного аналізу – для групування регіонів за галузевою ознакою підприємств, які є ядром кластеру; багатокритеріальної оцінки – для визначення перспектив щодо формування кластерних структур сфери харчування за регіонами. Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики щодо розвитку регіонів України.
Результати. За результатами досліджень зроблено висновок про перспективність розвитку кластерних структур сфери харчування за регіонами України. Визначено, що найбільш перспективним для формування кластерів є створення інтегрованої структури на базі підприємств, основним видом економічної діяльності яких є сільське господарство. Ураховуючи значення коефіцієнтів локалізації за видами економічної діяльності, здійснено групування регіонів України за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування. У результаті проведених досліджень зроблено висновок про значні перспективи формування кластерів за регіонами України: для 11 областей визначено високі, для семи областей – середні перспективи створення кластерних структур сфери харчування.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено науково-практичний підхід до оцінювання регіонів за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування, що ґрунтується на врахуванні рівня локалізації діяльності у сфері харчування та динаміки виробництва харчових продуктів за регіонами.
Практична цінність / значущість. Розвиток сільського господарства, торгівлі та виробництва харчових продуктів в Україні зумовлює доцільність створення кластерів сфери харчування в регіонах країни. Практична цінність застосування запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання регіонів із використанням коефіцієнтів локалізації та зростання обсягів виробництва продуктів харчування полягає в можливості його використання для визначення найбільш перспективних регіонів України з точки зору формування кластерних структур сфери харчування.