Статті в журналах: "Методика вдосконалення"

1

Негрій, Сергій Григорович. "Вдосконалення методики вибору технологій охорони підготовчих виробок". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 155–62. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-155-162.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто актуальність питання щодо вдосконалення методологічних основ проєктування технологій охорони підготовчих виробок, особливо в умовах відпрацювання вугільних пластів на великих глибинах та у слабких бічних породах. Здійснено аналіз існуючих методик вибору технологій охорони підготовчих виробок. Встановлено, що цими методиками регламентуються конкретні технології та обмежується можливість розгляду інноваційних рішень. Виключенням є методика, що запропонована у ДВНЗ ДонНТУ. Але вона потребує удосконалення з метою усунення на початковому етапі недоцільних технологій охорони виробок без проведення громіздких розрахунків за економічними критеріями. Тому метою дослідження стало вдосконалення методики вибору технологій охорони підготовчих виробок, яка б передбачала поетапний розгляд заходів щодо забезпечення експлуатаційного стану виробки та їх економічне порівняння. Запропоновано графічну інтерпретацію методики та її опис. Під час виконання окремих етапів методики аналізуються способи та засоби охорони виробок. Для цього може бути використано запропоновану класифікацію способів охорони підготовчих виробок, що передбачають вплив на навколишній масив, та рекомендації щодо визначення конструктивних особливостей засобів охорони. Висунуто припущення, що отримані результати можуть бути підґрунтям для перевірки відповідності області використання та уточнення параметрів існуючих або розробки нових технологій охорони підготовчих виробок у складних гірничо-геологічних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Клименко, Н. І. "КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 19 (6 листопада 2019): 182–89. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.517.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто поняття криміналістичної методики як структурної особливої частини науки криміналістики, як взаємозв'язок теоретичних та практичних аспектів, як єдність двох частин - загальної та окремої; виокремлено її завдання, найбільш ефективні методи і засоби розкриття та розслідування злочинів; розкрито структурну схему (алгоритм діяльності) розслідування; наведено принципи криміналістичної методики, співвідношення понять «методика розслідування злочинів» і «технологія розслідування», основи криміналістичної класифікації злочинів; класифіковано окремі види методики з відображенням їх особливостей; систематизовано умови вдосконалення криміналістичної методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Федосова, О. "Шляхи вдосконалення структури методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2021): 123–31. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2037.

Повний текст джерела

Анотація:

Криміналістична методика є важливим і невід'ємним інструментом діяльності органів досудо-вого розслідування, оскільки вона розробляє найбільш раціональні й оптимальні способи розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Для того, щоб вона повною мірою виконувала покладене перед нею завдання, її структура в умовах інтеграції кримінально-правових наук має бути логічною й відповідати основним методологічним засадам. У зв'язку з цим питання стосовно структури методики розслідування окремих груп (видів) злочинів вважаємо важливим і актуальним. Мета статті зумовлена необхідністю провести аналіз наукових поглядів щодо методики розслідування злочинів та запропонувати структурні елементи методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Розглянуто поняття та структурні елементи криміналістичної методики розслідування злочинів. Показана роль опера-тивно-розшукового забезпечення в кримінальному провадженні та зроблено висновок про необхідність його включення як окремого елементу до структури методики розслідування злочинів. Запропоновано перелік структурних елементів методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Наголошено, що важливу роль опе-ративно-розшукове забезпечення кримінального провадження відіграє під час подолання протидії розслідуванню і організації безпеки працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів цих осіб. Природно, що для успішної реалізації цих питань слідчий та оперативні підрозділи застосовують весь арсенал сил та засобів оперативно-розшукової діяльності. Визначено, що окремі методики розслідування корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються неповнолітніми, слід формувати з урахуванням їх класифікації. При цьому варто зосередити увагу на тих категоріях корисливо-насильницьких злочинів, що найчастіше вчиняються неповнолітніми. Для цього необхідно здійснити аналіз судово-слідчої практики та з'ясувати, які проблеми виникають під час їх розслідування. Формування окремих методик розслідування корисливо-насильницьких злочинів має базуватися на відомостях, закріплених у базовій методиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Товстопятко, Ф. Ф., В. О. Тищенко, О. В. Соколова та Я. С. Стьопочкін. "ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І ВДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказує на те, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – підвищити ефективність формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Об’єкт дослідження – урок фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Предмет дослідження – показники фізичної та технічної підготовленості. Суб’єкт дослідження – хлопці старшого шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, тестування фізичної підготовленості, тестування технічної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проаналізована науково-методична література за темою дослідження дозволила більш детально вивчити особливості фізичної і технічної підготовки у волейболі, особливості розвитку фізичних якостей. Була розроблена й апробована на практиці методика підвищення ефективності формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Використання нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій сприяло формуванню вмінь і вдосконаленню рухових навичок старшокласників у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Висновки. Застосування експериментальної методики в умовах контролю показників загальної фізичної підготовленості, а також під час виконання технічних елементів волейболу дозволило підвищити рівень підготовки старшокласників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Мазур, Н. В. "Методика обліку внутрішньогрупових операцій: пропозиції щодо вдосконалення". Економіка. Фінанси. Право. Серія: "Економіка", № 10 (2015): 11–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Коцюба, Р. Б. "ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОМПʼЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12128.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У роботі здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження комп’ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів. Проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів в університетах зарубіжних країн. Виявлено, що найбільшої ефективності при застосуванні комп’ютерно орієнтованої методики вивчення іноземних мов досягається за рахунок використання дистанційних та змішаних форм навчання. Розглянуто та проаналізовано електронні освітні ресурси у вітчизняних медичних університетах, зокрема в Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського (ТНМУ). Детально описано та проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику проведення занять з латинської мови. Запропоновано засоби та ресурси для підвищення рівня розвитку ІКК майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Результати експериментального дослідження дозволили дійти висновку, що запропонована методика є ефективною та може бути рекомендована для впровадження в систему вищої медичної освіти. Обгрунтовано критерії та рівні оцінювання іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Розглянуто рекомендації щодо вдосконалення робочих програм, розробки нових комп’ютерно орієнтованих засобів для покращення рівня розвитку іншомовної комунікативної компетентності в медичних та інших закладах вищої освіти України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Efremov, O., та О. Korshets. "МЕТОДИКА ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНОГО ТИПУ І ВАРІАНТА ОБЛАДНАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 51 (30 жовтня 2018): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вирішенню проблем, пов'язаних з вибором оптимального типу та варіанту безпілотних літальних апаратів. В основному, сучасні одиниці безпілотних авіаційних комплексів озброєні декількома видами безпілотних літальних апаратів. У кожного з них є кілька можливих варіантів обладнання для різних завдань. Кожного разу при плануванні стадії застосування командир безпілотних літальних апаратів комплексу повинен вирішити проблему про обґрунтований вибір раціонального типу та варіанту обладнання БпЛА для забезпечення ефективного виконання завдання. Ефективність використання безпілотних літальних апаратів оцінюється численними показниками. Тому тип і варіант вибору обладнання для безпілотних літальних апаратів повинні базуватися на використанні математичних методів багатокритеріальної оцінки, що визначає проблему та актуальність дослідження. Метою статті є вдосконалення існуючої методики вибору раціонального типу і обладнання безпілотних авіаційних комплексів з використанням методів багатокритеріального оцінювання з метою забезпечення ефективного виконання завдань підрозділами безпілотних авіаційних комплексів. Результати. У статті розглянуті існуючі математичні методи багатокритеріальної оцінки та запропоновано вдосконалену техніку вибору раціонального типу та обладнання для безпілотних літальних апаратів, що базується на аналізі часткових методів та використання комбінації методу аналізу ієрархії і методу медіан Кемені. Запропонована практична реалізація вдосконаленої методології базується на використанні методу аналізу ієрархії для підтримки та прийняття рішення в інформаційно-автоматизованій системі. Це забезпечить ефективне виконання завдань безпілотними літальними апаратами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Джур, О. Ю., О. В. Соколова, В. О. Тищенко, С. О. Новицька та О. Ф. Баканова. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні футбол розвивається в напрямі високої рухливості спортсменів, миттєвих тактико-технічних дій, подальшої інтенсифікації спортивної підготовки, що виявляється в збільшенні швидкості гри та забезпечує ефективний результат. З огляду на це одним із актуальних питань є зміст, структура і методика фізичної підготовки юних футболістів. Інноваційний підхід до проблеми вдосконалення фізичної підготовленості спортсменів вимагає врахування таких факторів, як вік, кваліфікація, період підготовки. Ці фактори мають істотний вплив на рівень фізичної працездатності. Загальна фізична підготовка юних футболістів є базовою, вона завжди передує спеціальній. Мета роботи – довести ефективність впливу розробленої методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес юних футболістів. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості юних футболістів. Суб’єкт дослідження – хлопчики 7–8 років. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічне дослідження, педагогічний експеримент, тестування рівня фізичної підготовленості, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано інноваційний підхід до методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів для вирішення навчально-тренувальних завдань. Підтверджено ефективність впливу плану підготовки на вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. У процесі педагогічного експерименту засвідчено ефективність використовуваних засобів, методів і організаційних форм. Практичне значення полягало в розробці і впровадженні методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. Висновки. Позитивні зрушення за показниками фізичної підготовленості відбивають вікові особливості розвитку дітей, а також вплив цілеспрямованої педагогічної дії, про що свідчать більш виражені зміни у хлопців експериментальної групи порівняно зі контрольною. У контрольній групі прикінцеві результати деяких показників достовірно відрізнялися від вихідних даних. Однак темпи приросту в експериментальній групі були значно вищими, ніж у контрольній.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

КРАСОВСЬКА, Євгенія. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ІНЖЕНЕРІЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 159–70. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-159-170.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати практичної реалізації методики вивчення інженерної справи «Спробуй змінити світ!». Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні розробленої методики через результати її застосування. Емпіричне дослідження застосування розробленої методики проводилося упродовж 2020 – 2021 р. у Дитячій академії «Футурум» Науково-методичного центру НЦ «МАНУ при проведенні навчальних занять за програмами «Людина. Світ. Наука» та «Мова. Світ. Наука» за методикою CLIL. Визначено основні аспекти сприяння вивчення інженерії на загальний розвиток дитини та основну мету навчання інженерії. Проведено обґрунтування структури заняття з інженерії «Спробуй змінити світ!», визначено педагогічні прийоми та засоби для успішної реалізації методики. Вивчення інженерної справи із застосуванням методики «Спробуй змінити світ!» реалізується через застосування як наукових знань, так і практичного досвіду для створення корисних проєктів з повсякденних матеріалів. Результати. Розроблена методика вивчення інженерної справи сприяє розвитку критичного, творчого та новаторського мислення; отриманню навичок аналізу та пошуку унікальних та інноваційних рішень через експерименти та прототипування. Методика дозволить учням самостійно навчитися ставити цілі та визначати шляхи їх досягнення, працювати в команді, використовувати набутий досвід за рамками освітнього процесу – в реальному житті. Зроблено висновок, що основна мета застосування методики – викликати у дітей інтерес до дослідного пізнання світу через конструювання та створення моделей своїми руками, тестування та вдосконалення своїх винаходів, а також залучити дітей до дослідницько-експериментальної діяльності, розвивати пізнавальну ініціативу учнів. Навчальна програма заснована на ітеративному процесі проєктування і проєктному навчанні, завдяки чому учні розуміють важливість інженерії в реальному світі, більше цікавляться інженерією, що може позитивно вплинути на вибір професії у майбутньому. Ключові слова: інженерія, проєкт, прототипування, дослідження, експерименти, практичне навчання; конструювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ПАХОЛЮК, О. В., Г. О. ПУШКАР, І. С. ГАЛИК та Б. Д. СЕМАК. "ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ АСПЕКТІВ РОЗИТКУ НАНОНАУКИ, НАНОТЕХНОЛОГІЙ ТА РИНКУ НАНОПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ В ХХІ СТОЛІТТІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 238–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. У даній роботі нами узагальнені результати досліджень деяких вітчизняних авторів і власних досліджень, присвячених успішному розвитку нанонауки, нанотехнологій та ринку нанопродукції в Україні за останні роки, що тісно пов’язані із економічним стимулюванням їх розвитку зі сторони держави. У даній роботі ми для прикладу дамо аналіз деяких літературних джерел? в яких розкривається роль економічних чинників у темпах розвитку даних галузей. На основі аналізу літературних джерел і узагальнення результатів власних досліджень метою роботи є обґрунтування доцільності державної підтримки пріоритетного розвитку перспективних нанотехнологій в Україні, які сприяють стабілізації економіки в Україні. Методика. При проведенні досліджень використовували передбачені діючими державними стандартами методи. Виконали огляд джерел товарознавчої та економічної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних. Результати. Як свідчить зарубіжний досвід, розвиток текстильних нанотехнологій і окремого сегменту ринку нанотекстилю в Україні сприятиме:- необхідності державної підтримки усіх галузей нанотехнологій, товари і продукція яких є найбільш перспективними на світовому та національному ринку нанотехнологій;- доведена доцільність та вказані основні напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції та нанотоварів як нового товару на українському ринку, а також вдосконалення методики оцінки новизни, безпечності та рівня якості вітчизняної нанопродукції;- аргументована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій та ринку нанопродукції з метою руйнування ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (а саме в галузі легкої промисловості). Наукова новизна. Обґрунтована доцільність та сформульовані напрямки вдосконалення методики тестування нанопродукції як нового товару на ринку України, а також вдосконалення методики оцінки новизни, рівня якості та безпечності вітчизняної нанопродукції. Практична значимість. Обґрунтована потреба державного регулювання розвитку нанотехнологій і ринку нанопродукції з метою ліквідації ще існуючого відставання країни в деяких галузях розвитку нанотехнологій (особливо в галузі легкої промисловості).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Дроздов, С. С., Г. В. Пєвцов та А. В. Тристан. "Методика проведення функціонального обстеження військової організаційної структури". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 20–26. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Специфічні фактори діяльності Повітряних Сил Збройних Сил України вимагають пошуку нових підходів до проектування раціональної організаційно-штатної структури. Показано, що при розробці принципів і методик проектування найбільш важливим є встановлення порядку розподілу завдань між структурними складовими, їх внеску в досягнення цілей організації, а також відповідність штатної чисельності поставленим завданням (функціям). Запропоновано методичний апарат, який дозволяє здійснити наукове обґрунтування основних напрямків як вдосконалення систем управління, так і оптимізації військових організаційних структур в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Павлось, О. О., та Б. О. Єрнік. "МОТИВАЦІЯ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 135–40. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-18.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі обґрунтовано методику підвищення мотивації підлітків до занять легкою атлетикою. Мета – визначити особливості мотивації підлітків до занять легкою атлетикою. До дослідження було залучено 20 спортсменів віком 14–15 років, які займаються різними видами легкої атлетики. У структуру підготовки легкоатлетів експериментальної групи (n=10) впроваджено розроблену методику, яка спрямована на підвищення мотивації до занять вибраним видом спорту. Легкоатлети контрольної групи (n=10) тренувалися за програмою ДЮСШ без додаткових втручань. За результатами впровадження розробленої методики виявлено достовірне (р<0,05) покращення рівня сформованості мотивації до занять легкою атлетикою у спортсменів експериментальної групи від початку до кінця дослідження. У спортсменів контрольної групи не виявлено достовірних змін мотивації до занять легкою атлетикою протягом дослідження. Розроблена методика дала змогу виявити особливості сформованості мотивації підлітків до занять легкою атлетикою. З огляду на вихідний рівень у рамках цієї методики є змога оперативно добирати засоби корекції, з метою посилення прагнення юних спортсменів до занять легкою атлетикою. Вибрані засоби мають використовуватися в контексті дотримання принципів спортивного тренування, а також особливостей розвитку спортсменів-підлітків. На тлі актуальності вирішення питання формування мотивації в юнаків до довготривалих занять спортом існує необхідність впровадження в навчально-тренувальний процес легкоатлетів специфічних впливів. Вони мають застосовуватися систематично і передбачають формування мотивації в кілька стадій. Дієвими та простими засобами, що становлять основу такої методики, є індивідуальні бесіди зі спортсменами, привернення уваги до особливості техніки виконання вправ, ведення щоденника самоконтролю, спонукання юних спортсменів до творчої ініціативи. Перспектива подальших досліджень – вдосконалення розробленої методики з урахуванням специфіки груп видів легкої атлетики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Долбишева, Н. Г., та А. Г. Михайліченко. "МЕТОДИКА ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЧЕРЛІДИРІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Наукові записки, № 142 (16 січня 2020): 79–92. http://dx.doi.org/10.31392/nz-npu-142.2019.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Galushchak, I. Ye. "ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ЗАПАСІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 13 (25 квітня 2017): 171–75. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.171-175.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто організацію і методологію обліку та аудиту товарних запасів на підприємствах. Пропозиції щодо удосконалення обліку дають можливість підняти на якісно вищий рівень обробку та представлення економічної інформації для обґрунтування і прийняття управлінських рішень. Зазначено проблеми теорії та практики аудиту запасів. Окреслено основні напрямки вдосконалення при проведенні аудиту запасів. Аудитор має змогу сформувати думку про стан господарських операцій з обліку товарів, встановити недоліки в його організації та можливі напрямки ліквідації порушень і зловживань. Програма аудиторської перевірки обліку операцій із запасами суб’єкта господарювання повинна включати дослідження стану збереження матеріальних цінностей, нормування витрат та оприбуткування, правильність оцінювання покупних матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві. При здійсненні аудиту товарів доцільно застосовувати такі прийоми і способи перевірки, як інвентаризація, контрольне порівняння, зіставлення документальних даних, зустрічна перевірка, арифметична перевірка тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Дейнеко, Альфія. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ГНУЧКОСТІ СПОРТСМЕНОК 8-9 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТИВНОЮ ГІМНАСТИКОЮ". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 79 (26 жовтня 2020): 27. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати ефективність використання авторської методики розвитку гнучкості спортсменок 8-9 років, які займаються спортивною гімнастикою. Матеріал і методи: дослідження проводилося на протязі року з групою спортсменок (12 гімнасток), що займаються спортивною гімнастикою у Школі вищої спортивної майстерності м. Харкова. Педагогічний експеримент був організований з метою вдосконалення змісту навчально-тренувального процесу в спортивній гімнастиці. Розроблена в ході дослідження методика складалася з відповідно підібраних засобів та методів спрямованих на забезпечення поступового і планомірного підвищення рівня розвитку гнучкості юних гімнасток. Після проведення початкового тестування рівня розвитку гнучкості у тренувальний процес гімнасток досліджувальної групи була додатково включена спеціально розроблена авторська методика, яка застосовувалась в основній частині тренувального заняття (10-12 хв). Для виявлення ефективності авторської методики було використано аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за результатами проведеного експерименту було виявлено покращення практично всіх досліджуваних показників, а саме суттєво покращились результати виконання шпагату на ліву ногу (45%) та вправи гімнастичний міст (20%). Висновки: отримані результати проведеного дослідження показали ефективність використання запропонованої методики розвитку гнучкості гімнасток 8-9 років (різниця між середньогруповими результатами, показаними гімнастками у більшості тестових завдань є статистично достовірною). Ключові слова розвиток гнучкості, спортивна гімнастика, гімнастки 8-9 років, тестування

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Пантєлєєв, Кирило. "ПРОГРАМА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП, ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ: НАУКОВО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 285–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.644.

Повний текст джерела

Анотація:

Поширення зайвої ваги та ожиріння серед молоді є потенційною загрозою виникнення супутніх тяжких хвороб. Актуальність окресленої проблеми зумовлена необхідністю вдосконалення змісту фізичного виховання, розробки та впровадження нових підходів і технологій роботи зі студентами, хворими на ожиріння й зарахованими до спеціальної медичної групи. Існує необхідність подальшого пошуку та розробки науково обґрунтованих методик фізичного виховання цих студентів. Значущість цього пошуку продиктована сучасними вимогами до рівня фізичної підготовленості студентів. Практична апробація експериментальної програми, спрямована на методичну, планомірну трирічну роботу у спеціальних медичних групах зі студентами, хворими на ожиріння І–ІІ ступеня, забезпечила позитивний результат та довела адекватність підібраних засобів фізичного виховання в напрямку ліквідації наявного захворювання в організмі студентів ЕГ. Усі отримані результати у групах студентів, хворих на ожиріння, які займались за експериментальною програмою, свідчать про її значні переваги над традиційною. Комплексна методика експериментальної програми засвідчила свою ефективність і довела правильність обраної стратегії роботи, що є підґрунтям для її рекомендації стосовно змін і доповнень до програми з фізичного виховання цих груп для вдосконалення курсу “Фізичне виховання” у ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Тищенко, В. О., В. А. Лочман, К. О. Мордвинов, М. А. Бєлоус та Д. Г. Тищенко. "ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ В ГАНДБОЛІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – здійснити аналіз застосування інноваційних засобів у навчально-тренувальному процесі в гандболі. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес у гандболі. Предмет дослідження – показники рівня фізичної підготовленості. Суб’єкт дослідження – спортсмени команди «Академія гандболу». Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичних джерел за темою дослідження; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; методика визначення рівня фізичної підготовленості; методи математичної статистики під час оброблення результатів дослідження. Результати дослідження. Порівняльний аналіз прикінцевих даних контрольної (займалася за традиційною методикою) та експериментальної (із використанням інноваційних засобів і технічних засобів) груп констатував достовірні зміни в чотирьох тестах із восьми: у потрійному стрибку з місця, комплексній вправі, метанні м’яча на дальність однією рукою стоячи та двома руками сидячи. Висновки. Вирішення завдання підвищення якості процесу підготовки гандболістів передбачає широке використання інноваційних інформаційних технологій у системі спортивного тренування, що вимагає систематичного вдосконалення навчально-тренувальних занять, модернізації методів спортивного тренування, використання досягнень науково-технічного прогресу та передового спoртивнo-педагoгічного досвіду. Упровадження інноваційних та інформаційних технологій дозволяє оптимізувати процес формування, розвитку і вдосконалення фізичних якостей гандболістів. З їхньою допомогою не тільки підвищується емоційний фон, але і прискорюється навчання або вдосконалюються окремі навички.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Канюка, Є. В., С. А. Чернігівська та О. Ю. Забара. "Оптимізація процесу фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 28. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.28081.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. В сучасних умовах соціальні наслідки травм опорно-рухового апарату значні як в економічному, так і в медико-демографічному плані через вагу патології, тривалість реабілітаційного періоду, високу частоту виходу на інвалідність та значні витрати на лікування. За даними вітчизняних дослідників (Іпатов А. В. та співавт., 2015), ушкодження верхньої кінцівки посідають друге місце серед травм органів опори та руху, що становить 76,3 %, при цьому в 31–48 % випадків вони призводять до стійкої втрати працездатності. Мета дослідження: удосконалення та підвищення ефективності засобів фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді. Методи дослідження: психологічне тестування, гоніометрія. Результати дослідження та їх обговорення. В ході роботи обґрунтована комплексна методика лікувальної фізкультури (ЛФК) у пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді, яка включає диференційоване застосування лікувальної гімнастики залежно від зони ураження дистальних відділів верхньої кінцівки, визначення клініко-морфологічних критеріїв початку та принципів дозування раннього функціонального навантаження, періоду дозованої мобілізації та методики колового комбінованого навантаження, що сприяє поліпшенню ефективності лікування, скороченню терміну непрацездатності та попередженню ускладнень. Зазначимо, що розроблена методика дозованої (конторольованої) мобілізації застосовувалась для профілактики розривів сухожилкового шва при сильному навантаженні на травмований сегмент кінцівки, з одного боку, та для запобігання формування адгезій і спайок у прооперованій ділянці сухожилків – з іншого. На протязі першого тижня після оперативного втручання на час заняття накладалась долонна шина, яка обмежувала згинання пальця в дистальному міжфаланговому (ДМФ) суглобі більше ніж на 20˚, на другому тижні допустиму амплітуду рухів збільшували до 40˚, а з третього тижня здійснювалась лише іммобілізація ДМФ суглоба на період сну. Заняття проводились 4–6 разів на протязі дня тривалістю до 15 хвилин. У проміжках часу між заняттями ДМФ суглоб іммобілізували за допомогою шини в положенні повного розгинання. Зазначимо, що коловий метод тренування – це організаційно-методична форма роботи, яка передбачає послідовне виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ для розвитку, вдосконалення та відновлення фізичних якостей. Принципом колового тренування є почергове дозоване виконання комплексу із 5–10 вправ (станцій), тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Тренувальне завдання складається із 2–4-разового повторення певного комплексу за точно визначений час. Застосування запропонованої методики ЛФК показало більшу ефективність щодо відновлення функціонального стану верхньої кінцівки порівняно зі стандартними заходами. В основній підгрупі амплітуда рухів у п’ястково-фалангових суглобах перевищувала показники контрольної підгрупи на 21,3 %, у проксимальних міжфалангових суглобах – на 25,4 %, у променево-зап’ястковому суглобі – на 36,9 % (р < 0,05). Після проведеного лікування показники “важливість” та “задоволення” були достовірно вищі в основній підгрупі (35,6 ± 0,2 та відповідно 33,5 ± 0,4 балів), порівняно з показниками контрольної підгрупи, де вони становили 34,4 ± 0,4 та 26,9 ± 0,9 балів (р < 0,05). Отже, запропонована вдосконалена методика фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді сприяла ефективному відновленню функцій травмованих кінцівок, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Мінцер, О. П., П. П. Ганинець та О. О. Суханова. "КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЛІКАРЯ В ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ. ПРОБЛЕМИ РЕСЕРТИФІКАЦІЇ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (22 квітня 2020): 69–72. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11022.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто питання комплексного оцінювання компетентностей, знань, умінь та особливості метрики під час ре-сертифікації. Підкреслюється, що єдиного бачення проблеми атестації лікарів не існує. Відповідно, існують проблеми при зміні лікарем країни: від забезпечення адаптації до досягнень у галузі знань і технологій (процедура ре-сертифікації). Мета дослідження полягала у створенні концептуальних основ кількісної системи оцінювання якості процедур підвищення кваліфікації лікарів. Отримано висновки про те, що існуючі національні практики ресертифіка-ції не забезпечують якість медичної допомоги на міжнародному рівні, оскільки вони оцінюють компетентність і ефективність роботи лікарів лише відповідно до національних стандартів якості. Відсутня єдина методика комплексного оцінювання вдосконалення лікарів у міжнародних системах ресертифікації. Запропонована методика створення багатовимірної шкали оцінювання безперервного професійного розвитку лікаря, що може слугувати ефективним механізмом особистого портфоліо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Editor, Editor. "ШЛЯХИ ГАРМОНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ МЕДУ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (22 листопада 2019): 37–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Удосконалення системи оцінки якості меду бджолиного та її гармонізація з міжнародними вимогами є надзвичайно актуальним завданням для України і потребує негайного вирішення. У зв’язку з тим постає завдання здійснити аналіз внутрішнього та міжнародного законодавства, виявити можливі чинники, стримуючі експорт меду. Тому метою досліджень було провести порівняльний аналіз вітчизняних та світових вимог щодо якості меду для можливості подальшого удосконалення системи оцінювання якості меду натурального та гармонізації національних нормативних документів з міжнародними. Методика. При дослідженнях використовували таки методики як: збір інформації, її аналітичне опрацювання та теоретичне узагальнення. Для збору інформації використовували порівняльний аналіз таких нормативних документів як: ДСТУ 4497:2005 “Мед натуральний. Технічні умови” та Council Directive 2001/110/EC і CODEX STAN 12-1981 Standard for Honey. Результати. Встановлено, що національний стандарт має низку відмінностей порівняно з вимогами міжнародних нормативних документів, що потребує негайного узгодження. Виявлена невідповідність стосовно класифікації меду: національний стандарт передбачає поділення меду по сортах і вимоги до першого сорту значно нижче європейських норм; міжнародні стандарти передбачають класифікацію меду за призначенням. Також в національних і міжнародних вимогах не узгоджені: перелік показників якості меду, вимоги до їх кількісного значення і одиниці виміру показників якості меду, що дуже ускладнює порівняння нормативів. Оскільки вдосконалення системи оцінки якості меду бджолиного нерозривно пов’язане з питанням його класифікації, постає необхідність вдосконалення передбаченої в національному стандарті класифікації меду, приведення її у відповідність з міжнародною класифікацією, в тому числі ввести класифікацію меду за призначенням і вимагати від виробників позначати цю інформацію на маркуванні. Наукова новизна. Проведено комплексний порівняльний аналіз національних нормативів стосовно якості меду з міжнародними вимогами, сформульовано проблеми експорту меду та обґрунтовано необхідність вдосконалення вітчизняної законодавчої бази. Практична значимість. Розроблено практичні рекомендації, реалізація яких дозволить гармонізувати технічну документацію та стандарти і сприятиме створенню відповідної світовим вимогам системи контролю за якістю меду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Khaniukov, O. O., Ye D. Yehudina, M. H. Hetman та O. S. Kalashnykova. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СИМУЛЯЦІЙНОГО ТРЕНІНГУ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ “ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА” (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД)". Медична освіта, № 1 (19 квітня 2019): 124–30. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9282.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – аналіз, узагальнення існуючих точок зору в системі освіти, які торкаються питання про необхідність, ефективність та особливості використання симуляційних програм навчання студентів-медиків. Основна частина. Проведено огляд сучасної літератури по впровадженню симуляційних методів навчання в медичній освіті. Симуляційне навчання є одним з ефективних способів навчитися керувати помилками. Симуляційне навчання дозволяє навчатися працювати відповідно до сучасних алгоритмів діагностики та надання невідкладної допомоги, виробити командну взаємодію та координацію, підвищити рівень виконання складних медичних маніпуляцій та оцінити ефективність власних дій. Зокрема, в ДЗ “ДМА МОЗ України” на кафедрі внутрішньої медицини 3 розроблена методика імітаційного навчання із залученням співробітників ВНЗ в якості стандартизованих пацієнтів для моделювання клінічних ситуацій диференціації та надання допомоги при різних невідкладних станах. Висновки. На наш погляд, дана імплементація симуляційного тренінгу є цінним інструментом вдосконалення професійних навичок студентів медичних вузів. Елементи даної методики застосовні на різних етапах освітньої діяльності: не тільки при відпрацюванні навичок невідкладної допомоги, а також при проведенні підсумкової атестації студентів 6 курсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Філімонов, В. Ю., І. В. Ковач, Н. В. Алексєєнко та Я. В. Лавренюк. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОІМПЛАНТАТІВ ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З АДЕНТІЄЮ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є вдосконалення методу ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією через застосування протрагувальної пружини та мікроімплантату власного виготовлення. Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети нами проведено клінічне обстеження за загальноприйнятою методикою (згідно з медичною картою ортодонтичного хворого). На підставі опитування, огляду пацієнтів та вивчення діагностичних моделей визначався попередній діагноз, що передбачав вид основної та супутніх деформацій, співвідношення молярів у сагітальній площині, суміжну стоматологічну патологію та наявність соматичних захворювань. Удосконалений нами ортодонтичний метод лікування передбачає використання розробленої нами протрагувальної пружини, що діє з одного боку на молярний брекет, який фіксується до коронки переміщуваного зуба за загальноприйнятими правилами та до ортодонтичного самонарізального мікроімплантату розміром 1,6x6 мм із головкою і наявністю горизонтального та вертикального пазів. Нами проаналізовано ефективність запропонованої методики ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією порівняно із загальноприйнятою методикою. Досліджувались та аналізувались дані комп’ютерної томографії пацієнтів до лікування та після протракції молярів. Наукова новизна. Принциповою відмінністю запропонованого нами методу ортодонтичного лікування від загальноприйнятої техніки прямої дуги є можливість контролю над силою та її моментом, що прикладаються до переміщуваного зуба. Це забезпечує рівномірний розподіл тиску на корінь зуба. Удосконалена нами методика ортодонтичного лікування пацієнтів з адентією зубів забезпечує рівномірне, однонаправлене, корпусне переміщення зуба. Клінічним виявом корпусного переміщення зубів у вестибуло-оральному напрямку є збереження ангуляції зуба та його вирівнювання після ортодонтичного лікування. Хоча обидві досліджувані групи пацієнтів з адентією показали ангуляцію зубів у межах норми, однак під час використання протрагувальної пружини спостерігається кращий ступінь вирівнювання зубів, тобто корпусне переміщення. Висновки. Запропонований нами метод дозволяє формувати момент сили, що врівноважує вестибулярно направлений момент. Таким чином, зуб зміщується без додаткової ротації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Фаріон, А. "Напрями вдосконалення механізму формування доходів і видатків суб"єктів державного сектору та методика їх обліку". Економічний аналіз, Вип. 5 (2010): 193–200.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kindratska, Halyna. "ОЦІНЮВАННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТИПОВИХ МЕТОДИК". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, № 19 (28 вересня 2019): 133–43. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-133-143.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено теоретичні засади і прикладні проблеми аналізу платоспроможності підприємств, з якими стикаються користувачі методик, розроблених відповідними міністерствами і відомствами та обов'язкових до використання суб'єктами господарювання. Сформульовано основні методичні проблеми побудови системи показників як одного з найважливіших елементів методики аналізу. Проведено порівняльний аналіз показників платоспроможності підприємств, які наведено в типових методиках. Охарактеризовано основні ознаки втрати або відновлення платоспроможності, а також види неплатоспроможності: поточна, критична, надкритична. Обґрунтовано основні шляхи впорядкування та вдосконалення методики аналізу платоспроможності підприємств з метою усунення можливості маніпулювання результатами аналізу. Запропоновано створити координаційний орган на державному рівні для вдосконалення методичного забезпечення фінансового аналізу діяльності суб’єктів господарювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

ЧМИР, Віктор, Віктор МЕЛЕНЧУК та Юрій ІВАШКОВ. "МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ЗМІСТОМ СЕРЕДНІХ РЕМОНТІВ АВТОМОБІЛІВ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 535–51. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.492.

Повний текст джерела

Анотація:

З урахуванням результатів огляду наукових досліджень, враховуючи, досвід, специфіку та практику використання автомобільної техніки (АТ) в підрозділах охорони кордону, а також наявність проблематики щодо вдосконалення процесу виконання середніх ремонтів автомобілів, в статті визначенні можливості з підвищення ефективності управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону. Середній ремонт автомобілів органів Держприкордонслужби, виконаний ремонтним підрозділом, реалізується на застосуванні двох стратегій ремонтних дій: повному агрегатному відновленні основних агрегатів (блоків, вузлів); прямих ремонтних операцій (розточення, шліфування і т.п.), виконуваних на агрегаті, що відмовив, (блоці, вузлі), з частковим відновленням його окремих елементів, або його заміні ідентичним агрегатом (блоком, вузлом), що вже був у застосуванні і пройшов ремонт. Перехід від описових (або констатуючих) моделей до керованих моделей ефективності середнього ремонту має принципове значення по ряду позицій. Одна з основних – удосконалення і раціоналізація діючої системи їхнього виконання, що виключає необхідність виконання капітальних ремонтів техніки. Немаловажне також те, що на керованих моделях стає якісно іншим саме планування проведення середніх ремонтів. Основою аналітичної побудови керованої моделі ефективності середнього ремонту служить динамічна система диференціальних рівнянь. За результатами дослідження отримані математичні моделі процесу адаптивного управління змістом середнього ремонту автомобілів підрозділів охорони кордону у вигляді динамічних систем диференційних рівнянь. Ці математичні моделі формалізують залежність коефіцієнта відновлення технічного ресурсу від співвідношення структурних елементів окремого зразка АТ, що відремонтовані методом агрегатного відновлення і прямими ремонтними діями. Змістом отриманих диференційних рівнянь визначається процес адаптивного управління змістом середнього ремонту, їх аналіз показує, що при домінуванні методу агрегатного відновлення коефіцієнт відновлення технічного ресурсу АТ збільшується, а у протилежному випадку зменшується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Яцура, М., А. Гамарник та Б. Рачій. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗИКИ ЗІ СТУДЕНТАМИ ФІЗИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 112–18. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-018.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Перехід до кредитно-модульної системи організації навчання студентів вимагає істотного покращення проведення всіх видів навчальних занять, в тому числі і практичних робіт, а звідси виникає потреба вдосконалення методики підвищення ефективності і інтенсифікації проведення практичних занять, та збільшення ролі самостійної роботи студентів при цьому. Сказане засвідчує, що питання модернізації методики організації, підготовки і проведення практичних занять з фізики залишається актуальним. Матеріали і методи. Використано багаторічний досвід авторів з організації і проведення практичних занять з фізики зі студентами фізичних спеціальностей та аналіз педагогічної, психологічної і науково- методичної літератури. Результати. Запропоновано інноваційну методику проведення практичних занять із загального курсу фізики для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти. Пропонується перевірку рівня теоретичних знань студентів по темі практичного заняття проводити не методом опитування і співбесіди студентів безпосередньо на практичних заняттях, як це прийнято в класичній методиці, а методом тестування. З цією метою підготовлено близько 2000 тестів, що дозволяє проводити тестування практично по кожному розділу навчальної програми курсу. Тестування студент повинен пройти до початку практичного заняття. Для проведення самих практичних занять створено методичні матеріали, розміщені в ЕНМКО під назвою «Матеріали до практичних занять», якими студенти мають можливість користуватися як при підготовці до практичних занять, так і при їх проведенні. Розроблена і пропонується до використання нова форма ведення конспекту розв’язуваних на практичних заняттях задач і пояснення до них, яка на думку авторів, більш раціональна, ніж ведення конспекту в звичайному зошиті, більш зручна при користуванні нею і дає можливість студенту до кінця навчання накопичити велику кількість розв’язаних задач, які стануть в нагоді в подальшій його роботі. Запроваджено нові форми самостійної роботи по розв’язуванню задач – це дві самостійні домашні контрольні роботи, в пакетах яких міститься близько по 70 задач, два комплекти задач (близько по 100 задач в кожному) по підготовці до аудиторних контрольних робіт і так звані рейтингові задачі, які рекомендуються студентам для розв’язування з метою підвищення власного рейтингу впродовж семестру. Висновки. Пропонується методика проведення практичних занять із загального курсу фізики (розділ Оптика) для студентів фізичних спеціальностей у закладах вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

ЧЕРВОНСЬКА, Лілія. "ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ” У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ХОРЕОГРАФІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 484–92. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-484-492.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості професійної підготовки студентів-хореографів вищих закладів освіти в процесі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю”. Актуалізовано проблему компетентісного підходу, що є основою підготовки майбутніх фахівців, який передбачає розвиток в особистості здатності орієнтування в розмаїтті складних ситуацій, вміння прогнозувати результати своєї діяльності й нести за них відповідальність, швидко змінювати один вид діяльності іншим, поєднувати виконання різних функцій. Розкрито сутність понять “професійна підготовка”, “компетентісний підхід”. Визначено основні нормативні документи забезпечення освітнього процесу професійної хореографічної підготовки здобувачів вищої освіти. Зміст професійної підготовки студентів-хореографів визначається освітньо-професійною програмою 024 “Хореографія” закладу вищої освіти, в якій визначається перелік освітніх компонентів циклу загальної та професійної підготовки, програмні компетентності та результати навчання, визначено вимоги до змісту та обсягу освітньо-професійної підготовки бакалаврів хореографії. Визначено спеціальні (фахові, предметні) компетентності та результати навчання, яких набувають здобувачі вищої освіти в процесі вивчення дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю”. У дослідженні актуалізовано питання самостійної підготовки студентів-хореографів до уроку класичного танцю, розуміння ними особливостей структурної побудови та змісту дисципліни “Теорія і методика викладання класичного танцю” на різних етапах вивчення. Проаналізовано зміст та структурні компоненти побудови уроку класичного танцю. Визначено, що урок класичного танцю у вищих закладах освіти складається з чотирьох основних структурних компонентів: екзерсису біля станка, екзер¬сису на середині залу, adagio і allegro. Кожна частина уроку класичного танцю має свої завдання, спрямовані на вирішення загальної мети уроку та створють базис для подальшого відпрацювання та вдосконалення навчального матеріалу. Ключові слова: класичний танець, професійна підготовка, студенти-хореографи, компетентності, екзерсис, танцювальні рухи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Oleksandr Mytchyk, Petro Herasymiuk та Anatoliy Khomych. "Міні-футбол як особливий вид фізичного вдосконалення студенток у процесі навчання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(51) (30 вересня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-52-57.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Основним завданням дисципліни «Фізичне виховання» в закладі вищої освіти є розвиток у студентів фізичних якостей та рухових здібностей. Виконанню цього завдання сприяє залучення студентської молоді до різноманітних секційних занять, зокрема міні-футболу, який користується популярністю не лише серед осіб чоловічої, а й жіночої статі. Мета роботи – висвітлення основних засобів забезпечення оптимального рівня розвитку фізичних якостей студенток, які займаються в секції міні-футболу. Методи – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців та систематизація отриманих результатів дослідження. Результати. Рухова діяльність у міні-футболі характеризується різноманітними діями, зокрема бігом різної інтенсивності, ходьбою, стрибками, ударами по м’ячу, зупинками, падінням, фінтами тощо. Тому надзвичайно важливою якістю футболісток є швидкість. Швидкий гравець може виграти час у суперника, має можливість успішно виконувати тактичні завдання. Спритний – легко оволодіває новими технічними прийомами, краще пристосовується до різних ігрових умов, здатний точно, економно, швидко виконувати нове рухове завчання. Футболістки мають справу з постійною власною вагою й вагою м’яча, тому їм потрібна раціональна сила, яка б відповідала вимогам ігрової діяльності. Протягом гри спортсменки виконують багаторазові спринтерські прискорення, що вимагають витривалості. У міні-футболі важливе значення має еластичність м’язів і зв’язок нижніх кінцівок та хребта, тому на заняттях потрібно приділяти значну увагу розвитку гнучкості. Висновки. Навчання й тренування в міні-футболі – невід’ємні частини єдиного педагогічного процесу, у якому потрібно дотримуватися основних положень, а відмінних результатів можна досягти лише за умови високого рівня фізичної та технічної підготовленості гравців. Правильно обрана методика навчання та вдала організація занять досить важливі у підготовці жіночої команди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Рій, В. Б. "Комплексна методика прогнозування втрат зразків озброєння та військової техніки в операціях". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 25–29. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.03.

Повний текст джерела

Анотація:

В останні роки воєнно-технічна політика технічно-розвинутих країн відрізняється високою динамічністю, гнучкістю, сконцентрованістю на пріоритетних напрямках воєнно-технічного будівництва. Основним її завданням є створення систем озброєння, що здатні за рахунок якісної переваги забезпечити успішне рішення національними збройними силами бойових завдань з можливістю нав’язування противнику в ході бойових дій вигідних для себе форм і способів воєнного протиборства. Бойові дії на Сході України вимагають постійного вдосконалення технічних характеристик зразків озброєння та військової техніки з метою якісної протидії кількісній перевазі збройним силам Російської Федерації та іншим формуванням з нетиповою організаційно-штатною структурою. Великі втрати зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України обумовлюють постійний пошук нових ефективних шляхів підвищення живучості зразків озброєння та військової техніки Збройних Сил України. В ході проведеного автором дослідження проведено розробку комплексної методики прогнозування втрат зразків озброєння та військової техніки в операціях. В ході проведеного авторами дослідження використані основні положення протимінної стійкості, теорії живучості та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Відмінність запропонованої методики полягає в наступному: дозволяє провести прогнозування рівня втрат зразків озброєння та військової техніки на всьому періоді ведення операції; дозволяє спланувати кількість зразків озброєння та військової техніки, які потрібно виділити до резерву; обґрунтувати структуру та кількість зразків озброєння та військової техніки для досягнення мети операції; визначити кількість та структуру ремонтних підрозділів, які необхідно залучити для відновлення зразків озброєння та військової техніки. Реалізація зазначеної методики дозволить провести прогнозування кількості зразків озброєння та військової техніки в операціях та декомпозицію причин, що призвели до виходу їх з ладу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Струцінський, О. В. "Актуальні аспекти підготовки військових фахівців в умовах гібридного збройного конфлікту". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати аналізу сучасних гібридних збройних конфліктів, визначені їх характерні особливості, розглянута низка тактик, що застосовуються в ході таких конфліктів. Представлені висновки з гібридного збройного конфлікту РФ проти України та визначені актуальні гібридні загрози для України. У статті наведені основні завдання для досягнення цілей державної політики у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва в галузі військової освіти та на їх основі визначені загальні напрями вдосконалення освітнього процесу. Разом із змінами у змісті підготовки запропонована оновлена методика проведення занять, в основу якої покладений індивідуальний підхід до кожного курсанта, розвиток його спроможностей творчо мислити і працювати самостійно. Визначені основні заходи щодо удосконалення системи підготовки офіцерського та сержантського складу, які забезпечать набуття здобувачами нових освітніх та професійних компетентностей і операційної сумісності із збройними силами країн-членів НАТО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Коваль, С. В. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТОВАРІВ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто організаційно-методичні засади здійснення аудиту товарів і то- варних запасів на аграрних підприємствах. Обґрунтовано основні етапи, процедури і ме- тоди його проведення, первинні й звітні облікові документи щодо руху товарів і товарних запасів. Виявлено види ризиків на рівні зловживань та недостатньої фаховості аудиту. Установлено, що методика та організація аудиту товарів здійснюється за загальними методами проведення аудиторської перевірки будь-якого виду діяльності підприємства. Визначено, що програма аудиторської перевірки необхідна для найбільш ефективного розподілу роботи всередині аудиторської групи і для контролю над ходом аудиторської перевірки з боку керівництва аудиторської фірми. Обґрунтовано моменти стосовно дій аудитора з перевірки обліково-фінансової звітності, що несе інформацію про операції з товарами. Перспективи вдосконалення аудиту товарів пов'язані з дотриманням Націо- нальних нормативів, залученням експертів, використанням програмного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ВЕРГУН, Ігор. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ФІЗИКИ У ВІДКРИТОМУ БІЛІНГВАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 30–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-30-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати теоретичного дослідження організації лабораторних робіт у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі, яке, у свою чергу, дає можливість учням засвоїти українську й англійську мови та повністю реалізуватись у сучасному інтернаціональному світі. Дослідження засноване на системному осмисленні проблеми навчання у відкритому білінгвально-орієнтованому освітньому середовищі. У результаті проведеного експерименту нами запропоновані елементи вдосконалення методики організації лабораторних робіт з фізики. Стаття містить фрагмент лабораторної роботи з фізики, запропонованої для реалізації в умовах відкритого білінгвально-орієнтовного освітнього середовища, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів при навчанні фізики. Акцентована увага на компетентнісних і практико-орієнтованих засадах: навчитися мислити творчо, послідовно та представляти ідеї, вміти працювати в команді та встановлювати пріоритети, планувати конкретні результати та нести персональну відповідальність за їх реалізацію, ефективно використовувати знання в реальному житті, брати інформацію з різних ресурсів, зокрема іншомовних. В умовах цього освітнього середовища може відбуватися пояснення нового матеріалу, проведення фізичного семінару та надання учням доступу до українських та іноземних (англійських) віртуальних лабораторій. Двомовна освіта визнана необхідною складовою сучасної системи освіти, яка є потужним інструментом підготовки майбутніх фахівців у будь-якій галузі, починаючи зі шкільних років. Її реалізація сприяє зростанню самосвідомості, розширенню світогляду учнів. Проведене дослідження та використані методи показують, що в умовах відкритого білінгвально-орієнтованого освітнього середовища здійснюється підготовка учнів до майбутньої професії. Ключові слова: лабораторна робота, відкрите білінгвально-орієнтоване освітнє середовище, інтеграція, освітній процес, методика навчання фізики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Kovalchuk, Vasyl, та Valerii Soroka. "РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 96–103. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.96-103.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання сучасних цифрових технологій є необхідною умовою розвитку ефективніших підходів до навчання та вдосконалення методики викладання, що дозволяє заощадити час і швидше досягти поставленої мети. Високий навчальний потенціал сучасних цифрових технологій та темпи їх розвитку, розробка і модернізація програмних засобів зумовлюють вимогу щодо удосконалення підготовки майстрів виробничого навчання. За таких умов випускникам закладів передфахової вищої освіти важливо володіти знаннями, уміннями та досвідом для розв’язання освітніх завдань, перш за все, засобами цифрових технологій. У статті проаналізовано роль цифрової компетентності у професійній діяльності майстрів виробничого навчання та виділено основні аспекти, які повинна забезпечувати цифрова компетентність у загальному розумінні в освітньому процесі. Виокремлено рівні розвитку цифрової компетентності: технічний, соціальний, інформаційний та епістемологічний. Для визначення рівнів цифрової компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання було проведено дослідження серед студентів випускних груп Професійно-педагогічного фахового коледжу Глухівського НПУ ім. О. Довженка з подальшим аналізом і презентацією отриманих результатів. В експериментальному дослідженні використовувалась методика, яка дозволяє встановити рівні цифрової компетентності на основі визначення частоти використання різноманітних цифрових технологій респондентами. Отримані результати дозволяють виявити деякі проблеми у формуванні та розвитку рівнів цифрової компетентності при підготовці майбутніх майстрів виробничого навчання. А саме було продемонстровано, що досліджувані чотири рівні цифрової компетентності мають не однаковий розвиток і потребують подальшого корегування. Так соціальний рівень виявився панівним у значної кількості учасників дослідження. Аналіз кожного рівня окремо дав можливість виявити деякі закономірності у їх формуванні під час освітнього процесу і під час звичайних повсякденних операцій респондентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Підбуцька, Н. В., А. Є. Книш, Ж. Б. Богдан та Ю. Г. Чебакова. "КОМУНІКАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ, СХИЛЬНИХ ДО ЛІДЕРСТВА". Problems of Modern Psychology, № 3 (24 листопада 2021): 56–63. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження присвячене темі комунікативних властивостей студентів- психологів, що схильні до лідерства. Тема дослідження зумовлена популярністю спеціальності «Психологія», що зростає, і необхідністю вдосконалення освітніх програм не тільки в напрямі забезпечення ключових фахових компетентностей, а й у напрямі розвитку soft skills, до яких відносяться лідерство та комунікативні здібності. Акцент робиться на необхідності визначення особливостей комунікативних особливостей майбутніх психологів схильних до лідерства з метою подальшої розробки індивідуалізованих програм розвитку лідерства студентів цього професійного напрямку. У дослідженні взяли участь 60 студентів 3–4 курсів, що навчаються на освітній програмі «Психологія». У дослідженні використані методики: багатофакторний опитувальник лідерства Б. Басса, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, п’ятифакторний опитувальник особистості Р. Маккрає і Т. Коста. За результатами дослідження визначено, що більшість студентів має середній рівень лідерських якостей. Усі фактори трансформаційного лідерства добре розвинені в психологів, але найбільше виражені вплив та управління. Домінуючими типами міжособистісних взаємовідносин у студентів із високим рівнем лідерства є авторитарний і товариський стиль, а з низьким – товариський та альтруїстичний. Особистісні характеристики психологів: із високим рівнем лідерства: екстраверсія (оптимістичні, активні й енергійні), прихильність (добрі та чуйні); з низьким рівнем: інтроверсія (не впевнені в собі, замкнуті й розсудливі), відособленість (самостійні, незалежні й холодні в ставленні до інших). В обох досліджуваних групах виявлені самоконтроль (відповідальні, точні й наполегливі), емоційна стійкість (емоційно зрілі, спокійні й реалістичні) та експресивність (емоційність і легке ставлення до життя).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Atamanenko, Yuliya. "METHODS OF FIXING THE PLACE OF AN ACCIDENT BY MEANS OF UNMANNED AIRCRAFT: CERTAIN ASPECTS OF IMPROVEMENT." Law Journal of Donbass 77, no. 4 (2021): 198–204. http://dx.doi.org/10.32366/2523-4269-2021-77-4-198-204.

Повний текст джерела

Анотація:

An innovative approach to the process of recording administrative offenses by means of unmanned aerial vehicles will increase the level of organization of road safety, which is one of the urgent tasks of ensuring transport safety in Ukraine. The article investigates the theoretical and practical issues of application of the patented method of fixing road accidents and presents its main advantages in comparison with the existing traditional methods of fixing. Based on the data obtained as a result of aerial photography of an accident site by an unmanned aerial vehicle, the need to improve certain aspects of the patented methods is substantiated. Improving the method of recording road accidents is to use new modern methods and approaches that differ from traditional ones and conditionally divide the overall process into stages of recording. First of all, this is a preparatory stage, which is that an employee of the National Police of Ukraine, which carries out the registration of materials on administrative offenses under Art. 124 of the Administrative code, before the beginning of fixing a road accident with the use of unmanned aerial vehicles is recommended: to receive a conclusion on suitability for controlling an unmanned aerial vehicle from the Central medical flight commission; to undergo professional training in controlling an unmanned aerial vehicle; to get acquainted with the process of recording an accident using an unmanned aerial vehicle; to study in detail the recommendations on the choice of flight altitude during the registration of accidents and parameters related to the use of controlling an unmanned aerial vehicles in different weather conditions. So, in view of the quick and efficient examination of road transport accidents, it is recommended that an official vehicle of a member of the National Police of Ukraine will be equipped with a special complex, which will respond to the criterion "quality – price – technical characteristics". The comparative analysis of two ways of fixing road accidents by means of unmanned aerial vehicles in the form of a table is resulted; their primary advantages and lacks are specified. It is proved that the use of unmanned aerial vehicles is a requirement of today and meets the goal of ensuring transport safety in Ukraine.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

МАЛИНЕВСЬКИЙ, В. В., О. М. МАНЗЯК та Л. Г. НІКОЛАЙЧУК. "СУЧАСНА ВІЙСЬКОВА ФОРМА ЯК ВИД СПЕЦОДЯГУ ТА ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (13 березня 2021): 227–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Існує нагальна потреба вивчення сучасного стану та обґрунтування пріоритетного розвитку вітчизняного одягу різного цільового призначення (побутового, медичного, спеціального, а саме військовослужбовців України). Одяг спеціального призначення займає важливу нішу на українському ринку текстильних матеріалів та одягу, тому вимагає глибоко вивчення та визначення напрямів покращання, особливо це стосується військової форми в світлі останніх років діючої операції об’єднаних сил. Методика. Досягнення цієї мети відбувалося аналітичним методом. Виконали огляд джерел товарознавчої та медичної літератури, здійснили моніторинг і систематизацію отриманих даних. Результати. Тема є актуальною та має важливе значення, тому що у побуті військовослужбовців одяг посідає значне місце. Він використовується для захисту тіла від несприятливих впливів зовнішнього середовища: холоду, надмірної сонячної радіації, вітру, дощу та снігу. Крім того, одяг захищає тіло людини від механічних ушкоджень, від пилу, бруду та укусів різних комах. Військовий одяг має також і естетичне значення, тому що він прикрашає людину і дає можливість розпізнавати військовослужбовців служб, а також за їх військовими званнями. Польова форма одягу повинна полегшувати бойову діяльність військовослужбовців: маскувати їх на місцевості, бути зручною при обслуговуванні бойової техніки і озброєння, не заважати при подоланні різних перешкод у тому числі і водних, лісистих, болотистих місць, гір та інших. Однак найважливіше значення одягу є зниження втрат тепла організмом людини і забезпечення найсприятливіших умов для підтримки температури тіла на постійному рівні. Одяг закриває більш як 80% поверхні тіла людини. З його допомогою навкруг тіла утворюється штучний клімат (мікроклімат), який повинен бути найбільш сприятливим (комфортним). Наукова новизна. Українські фахівці групи з реформування речового забезпечення Міноборони розробили унікальний камуфляж для українських бійців, який не фіксують прилади нічного бачення, було проведено позитивне дослідне носіння в зоні ООС, але не було введено в ЗСУ. Практичне значення. В сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матеріального забезпечення військ, створення побутових умов на рівні достатньої комфортності для військовослужбовців ЗС України. В статті було проаналізовано існуючій військовий одяг, подано інформацію про нові розробки та запропоновано перспективні напрями удосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Бобровник, В. І., М. Л. Ткаченко, А. В. Колот, С. П. Совенко та Д. С. Данилюк. "ФІЗИЧНА І ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА КВАЛІФІКОВАНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У СПОРТИВНІЙ ХОДЬБІ, НА ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 92–101. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Методика тренувального процесу легкоатлета, який спеціалізується у видах спортивної ходьби, де основним засобом є змагальна вправа, що виконується у різних зонах інтенсивності, вдосконалення технічної майстерності має здійснюватися разом із підвищенням передусім спеціальної фізичної підготовленості. Такий підхід є одним із найбільш важливих у побудові тренувального процесу кваліфікованих легкоатлетів, особливо у другій половині етапу спеціалізованої базової підготовки. Під час навчання технічних основ легкоатлетів, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, й особливо в процесі їх удосконалення необхідно дотримуватися вимог, які притаманні початковим етапам багаторічної підготовки спортсменів. Динаміка результатів легкоатлетів у ходьбі на 20 км на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, України тощо за останні три десятиріччя, починаючи з часу незалежності України, тобто з 1991 по 2021 рр., показала, що підвищення спортивних результатів за цей період становить від 7 до 10 %. Визначено, що українські учасники Олімпійських ігор та чемпіонатів світу займали на змаганнях місця з 2-го по 50-те. Акцентовано увагу на спортсменах, які спеціалізуються у спортивній ходьбі, змагаючись на найбільших міжнародних змаганнях на дистанціях 20 і 50 км, де середня швидкість переміщення, а, отже, і спортивні результати залежать як від ступеня прояву витривалості, де працездатність виявляється завдяки аеробним можливостям людини в зоні помірної потужності, так і від сформованої фізичної та технічної підготовленості таких легкоатлетів. Тренувальний процес зі спортивної ходьби повинен включати програми підготовки, в яких засоби за своєю структурою відповідали б кінематико-динамічним характеристикам змагальної вправи і виконувалися би з високою інтенсивністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

БОНДАРЕНКО, Інна. "ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В ПАРАДИГМІ ПОЛІТЕХНІЧНОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 194–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-194-200.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізовано проблему технологічної освіти в закладах загальної середньої освіти. Увагу сконцентровано на можливостях допрофільної підготовки та старшої профільної школи для розвитку сучасного компетентного учня, здатного реалізуватися в інформаційному просторі. Посилення практичної спрямованості шкільної освіти вимагає запровадження компетентнісного підходу в технологічній освіті. Компетентність у галузі технологічної освіти розглядається як досвід, освіченість, ерудованість учня у сфері виробничих технологій, у різних видах предметно-перетворювальної діяльності, його уміння і навички, підготовленість, знання та ерудиція, а також здатність до визначення шляхів і можливостей їх набуття та функціонування за допомогою свідомості й мислення. Завдяки інтеграції знань із різних галузей наук і виробництва впроцесі технологічної освіти успішно здійснюється формування ключових компетенцій: навчальної (графічна, технічна, технологічна, проектна), культурної, здоров’язберігаючої, інформаційної, соціальної, підприємницької. Якісна технологічна освіта учнів потребує й обґрунтованої системи науково-методичного забезпечення, засобів навчання. Науково-методичне забезпечення передбачає: програмне забезпечення (розроблення нових та вдосконалення чинних навчальних програм для початкової, основної і старшої школи); інформаційне забезпечення (підручники, посібники, довідники, хрестоматії, методичні рекомендації, розробки тощо); засоби навчання (таблиці, плакати, схеми, діаграми, моделі, муляжі, електронні програмові засоби навчання, інформаційні ресурси тощо). На основі аналізу нормативних документів, наукових досліджень учених-педагогів, психологів та власного педагогічного досвіду зроблено висновок, що для вдосконалення технологічної освіти необхідна наступність на всіх рівнях навчання. Організація такого підходу в освітній практиці сприяє поступовому і неперервному оволодінню системою технологічних знань, практичних умінь та технологічних якостей, які забезпечать у подальшому результативність професійної підготовки. Ключові слова: освітній процес, політехнічна освіта, технологічна освіта, ключові компетентності, методика навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Забора, Андрій, та Олег Камаєв. "Удосконалення методики фізичної підготовки курсантів ЗВО МВС України зі специфічними умовами навчання". Слобожанський науково-спортивний вісник 3, № 83 (23 червня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.012.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розробити та експериментально обґрунтувати вдосконалену методику фізичної підготовки курсантів. Матеріал і методи: дослідження виконано на навчально-спортивній базі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). У дослідженні брали участь 46 курсантів двох академічних груп другого року навчання. Було створено експериментальну (n-24) і контрольну (n-22) групи. Експеримент тривав протягом четвертого семестру. У роботі використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної інформації, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та методики виконання комплексних вправ одержано приріст показників фізичної та спеціальної підготовленості курсантів. Висновки: розроблена методика удосконалення фізичної підготовки забезпечила достовірне покращення показників фізичної підготовленості курсантів і сприяє успішному оволодінню вправами тактики самозахисту. Ключові слова: курсанти, фізична підготовка, тестування, фізичні якості, кросфіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Шершенюк, Олена, та Микола Прокопенко. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІКО – МАТЕМАТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТРЕБ СПОЖИВАЧІВ (ПОПИТ) ТА ЗБУТУ ТОВАРІВ (ПРОПОЗИЦІЯ) НА ПРИКЛАДІ РИНКУ ХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 157. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.157.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 330.42; JEL Classification: D120 Мета дослідження полягає в розробці напрямів вдосконалення економічних досліджень споживчих запитів (потреб) в діяльності підприємства (фірми) за допомогою сучасних методів економіко - математичних досліджень економічних процесів, а також розробці елементів стратегії збуту продукції. Методика дослідження. Застосовані елементи експертного опитування, аналізу, економіко-математичне моделювання, регресійне моделювання, статистичні та економетричні методи аналізу: абсолютні, середні і відносні величини, індексні, трендові та регресійні факторні моделі, методи варіаційного, дисперсійного, кореляційного аналізу та графічна інтерпретація отриманих результатів. Результати дослідження. Пошук шляхів удосконалення збутової діяльності будь-якого підприємства в сучасних умовах слід розпочинати з визначення споживчих бажань і потреб. Перспективним напрямом удосконалення економічних досліджень споживчих бажань є грамотне управління дослідницькою діяльністю. Основні завдання і цілі — це збір і обробка економічної інформації з подальшою розробкою математичної моделі за допомогою сучасних математико-статистичних методів. Також обґрунтована можливість використання Microsoft Excel з метою рішення практичних завдань визначення параметрів ринкового попиту і пропозиції. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в рішенні ряду теоретичних і практичних проблем визначення чисельних параметрів попиту та пропозиції, розробці напрямів підвищення ефективності економічних досліджень за допомогою сучасних математичних методів. Запропонована методика розрахунку параметрів попиту і пропозиції з допомогою економіко — математичної моделі, реалізованої засобами Microsoft Excel. Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані для впровадження результати дослідження можуть бути використані в дослідницькій діяльності будь-якого підприємства сфери виробництва і реалізації продуктів харчування. Практичним ефектом є розрахунок параметрів попиту і пропозиції залежно від споживчих потреб (параметрів товару).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Таран, О. В., та С. С. Чернявський. "ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 19 (7 листопада 2019): 349–52. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.497.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ПЕРЕДРІЙ, О. І. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТИЗИ СТАРОВИННИХ КНИГ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 196–205. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити основні етапи проведення та критерії оцінки стародруків при проведенні ідентифікаційної та митної експертиз. Методика. Загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу. Для підведення окремих підсумків у роботі використано методи аналізу та синтезу, абстрагування та групування. Результати. Коротко проаналізовано стан контрабанди та незаконної торгівлі культурними цінностями. Розглянуто класифікаційні ознаки стародруків, за яким класифікують старовинні книги при перетині митного кордону чи в букіністичній торгівлі. Розглянуто особливості проведення ідентифікаційної експертизи старовинних книг як об’єктів культурної спадщини. Подано характеристику ознак, за якими ідентифікуються книги; визначено основні етапи та методи проведення експертизи. Автором подано повну характеристику зовнішніх ознак книг, за якими визначається їх видова приналежність. Визначена, що основною класифікаційною ознакою книг є період друкування. Встановлено, що повну оцінку книги як вартісну, так і ідентифікаційну можна надати лише на підставі комплексного вивчення всіх ознак, їх сукупності. При митній експертизі працівники повинні проводити огляд книги в строгій послідовності: визначити назву, час друку, друкарню, стан збереження, матеріал, вид друку та фарби, наявність поміток і підписів. На визначення вартості стародруків впливають не тільки часові чи матеріальні критерії, а також художні та соціо-культурні. Зокрема, вагоме значення на вартість книг мають приналежність книги певній історичній особі, художня змістова цінність видання, інформаційна насиченість книги і конфіденційність, наявність маргіналій, рідкісність. Сукупність усіх цих та інших ознак може підвищувати початкову вартість книг в декілька разів. Практична значимість. Питання процедури проведення ідентифікаційної експертизи стародруків, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) та повернутих в Україну після тимчасового вивезення можуть бути використані для вдосконалення чинних методик.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Пугач, Ярославна, Наталія Пащенко та Тамара Ляхова. "ОПЕРАТИВНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ПОТОЧНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СПОРТСМЕНА В СИСТЕМІ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.011.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розробити метод індивідуальної оцінки поточного функціонального стану в організації тренувального процесу. Матеріал і методи: використовувалися такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; узагальнення досвіду практичної роботи тренерського контингенту, що працює з контингентом груп спортивного вдосконалення в баскетболі; методи математичного моделювання і обробки відеоматеріалів спортивних змагань різного рівня з баскетболу; модернізована методика ортостатичної проби Н. Тесленко - проба «сидячи-стоячи». Результати: індивідуальний метод оцінки функціонального стану в процесі проведення тренувального заняття дозволяє визначити міру його працездатності і готовності спортсмена до навантажень, що йому пред'являються. Практично розроблений метод дає можливість в реальному масштабі часу вести контроль за станом розвитку стомлення, оцінюючи тим самим рівень працездатності і давати об'єктивні оцінки індивідуальної витривалості. Слід зазначити, що модифікований метод ортостатичної проби Н. Тесленко при використанні сучасної комп'ютерної техніки дозволяє передавати на будь-якій відстані отриману інформацію і контролювати стан організму спортсмена, не обмежуючи його рухову діяльність. Висновки: розроблений метод модифікованої ортостатичної проби Н. Тесленко дозволяє здійснювати ранню діагностику розвитку втоми, що попереджає таке явище як перевтома. Ключові слова: втома, модифікована ортостатична проба Н. Тесленко, оцінка витривалості, оптимізація фізичного навантаження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Кіченок, Надія. "Сучасні методичні підходи у тренувальному процесі юних тенісистів". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 28–31. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.28-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Одним із завдань тренера з тенісу є поступове підвищення ефективності гри юного спортсмена. Для його реалізації застосовують ряд методів і стратегій тренування, що передбачають використання різних засобів загальнопедагогічного, спеціального спортивного та технічного характеру. Мета. Вивчення методичних особливостей сучасної підготовки юних тенісистів. Методи. Аналіз наукової та методичної літератури. Результати. Перспективними методологічними підходами у навчально-тренувальному процесі юних гравців слід вважати оптимізацію фізичної та техніко-тактичної підготовки із застосуванням інтегрального, колового та фітнес-тренування, а також використання сучасних технічних засобів, спрямованих на покращення освоєння спеціальних рухових навичок тенісистів, забезпечення контролю та зворотного зв’язку в тренувальному процесі, а також таких, що доповнюють процес підготовки. Розробка методології тренінгу з тенісу виражається у формі альтернативних стилів тренувань або у використанні нових інструментів та обладнання. У випадку ефективності такі підходи впливають на тренерську практику і можуть покращити тренувальний процес. Проте в плані вдосконалення підготовки юних тенісистів необхідно звертати увагу на нововведення, враховуючи особливості розвитку дитячого організму, формування тенісних навичок та відповідність обраних засобів кінематичному зразку рухової дії. Ключові слова: юні тенісисти, методика тренування, спортивна підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Omelchenko, Alina. "Methods of Improving Coordination Training as an Effective Method of Improving the Technical Skills of Gymnasts 8 – 10 Years." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, no. 4 (327) (2019): 166–75. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-1-166-175.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ЛОПАТКІН, Ігор, та Ярослав КІЦАЙ. "МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСАНТАМИ ЧЕТВЕРТОГО КУРСУ НА КАФЕДРІ ВОГНЕВОЇ ТА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 113–23. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.516.

Повний текст джерела

Анотація:

Головними завданнями підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі–ДПСУ) є нарощування практичної складової в системі підготовки особового складу, враховуючи досвід бойового застосування прикордонних підрозділів, підвищення рівня боєздатності органів і підрозділів ДПСУ та їх спроможності з виконання завдань із захисту державного кордону; нарощування системи професійної підготовки персоналу, який ефективно виконуватиме функції держави на кордоні, з метою формування високих стандартів діяльності, що відповідають європейським нормам; продовження планової допідготовки військовослужбовців, які направляються для проходження служби в район проведення операції Об’єднаних сил; удосконалення рівня практичної підготовки з метою реалізації правоохоронних та правозастосовних функцій у повсякденній діяльності під час проведення спільних оперативно-профілактичних заходів та локалізації нестандартних (кризових) ситуацій на державному кордоні, підвищення антитерористичної навченості особового складу органів та підрозділів Державної прикордонної служби України. Метою вогневої підготовки у підрозділах Державного кордону є – вдосконалення практичних навичок військовослужбовців під час поводження зі зброєю, підготовки зброї до стрільби, її вмілого використання, застосування зброї з меншими витратами боєприпасів під час дій самостійно або у складі підрозділу (групи). Основні зусилля підготовки персоналу зосереджувати на ефективному використанні зброї під час виконання службових завдань з урахуванням факторів, які впливають на умови стрільби, умінні військовослужбовців спостерігати за полем бою, виборі способів ведення вогню, визначенні вихідних установок для стрільби. Заняття проводяться на військових стрільбищах на фоні відповідної обстановки з використанням наявної навчальної матеріальної бази. Це заняття має передбачати опрацювання питань з фізичної підготовки, тактичної медицини, особистої безпеки та застосування сили, тактичної підготовки, тому основною формою підготовки персоналу є – комплексні практичні заняття. Як ми бачимо, проведений аналіз керівних документів, які регламентують підготовку персоналу свідчить про те, що основною формою навчання персоналу ДПСУ є – комплексні практичні заняття, тому у цій статті розкрита методика проведення комплексного практичного заняття, як основної форми навчання персоналу ДПСУ. Надано приклад навчальних питань та методика їх проведення, в залежності від умов у яких здійснюється навчання, з урахуванням особливостей оперативно-службової діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Danova, K. "АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА З ІНВАЛІДНІСТЮ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 114–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.114.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Ефективне використання трудового потенціалу є важливим у забезпеченні сталого розвитку підприємництва України, підвищення рівня його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. У ситуації відтоку кадрів з металургійної, машинобудівної та інших галузей економіки, активізація та включення трудового резерву у виробничі процеси є необхідною передумовою розвитку економіки регіонів України. Одним з напрямів реалізації цього підходу є створення інклюзивного виробничого середовища та залучення на робочі місця працівників із інвалідністю. Важливу роль при цьому відіграє розробка та реалізація організаційно-технічних рішень по адаптації робочих місць та трудових процесів під можливості працівників із інвалідністю. Прийняття управлінських рішень стосовно адаптації робочих місць та урахування фізичного й психічного стану працівника мають ґрунтуватися на вивченні особливих потреб осіб із інвалідністю з метою попередження погіршення стану їх здоров’я та створення травмонебезпечної ситуації на робочому місці. Мета. Метою статті є аналіз особливостей функціональних станів людини-оператора із інвалідністю задля підвищення рівня ефективності та безпеки системи «людина – машина – виробниче середовище». Методика дослідження. Методика ґрунтується на аналізі функціональних станів осіб із інвалідністю у контексті ефективності та безпеки трудового процесу із застосуванням теорії ланцюгів Маркова для отримання математичних залежностей, що описують ймовірність знаходження людини-оператора з інвалідністю на певному рівні трудової активності. Наукова новизна. Полягає у розробці наукового підходу для дослідження функціональних станів працівника із інвалідністю задля попередження виникнення нещасного випадку чи створення аварійної ситуації на підприємстві. Практичне значення. Отримані математичні залежності дозволяють визначити ймовірність переходу працівника із інвалідністю у певний функціональний стан за наявності деградаційних процесів у системі «людина – машина – виробниче середовище», які можуть призвести до травматизму на робочому місці, а також процесів, що стабілізують систему та підвищують рівень безпеки. Це дає можливість визначити пріоритетні шляхи щодо вдосконалення стану охорони праці на робочому місці

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Artemyeva, Halyna, Tetiana Moshenska, Anastasiia Panshyna, and Yevhen Medvediev. "Methodology for improving the body balance of athletes in acrobatic rock'n'roll at the stage of preliminary basic training." Слобожанський науково-спортивний вісник, no. 1(75) (February 29, 2020): 98–104. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-1.017.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Прокопенко, Микола. "ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК ШЛЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 109. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.109.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 336.71; JEL Classification: Q500 Мета дослідження полягає у розробці заходів щодо вдосконалення кредитної діяльності комерційного банку за рахунок використання сучасних методів економіко – математичних досліджень та математичного прогнозування економічних процесів. Методика дослідження. Використано елементи структурного аналізу, економіко-математичну формалізацію, метод коефіцієнтів, регресійне моделювання та лінійне програмування (LP, англ. Linear Programming) − метод досягнення найліпшого результату (найбільший прибуток або найменші збитки) у математичній моделі чиї вимоги представлені через лінійні відношення. Лінійне програмування є особливим випадком математичного програмування (математичної оптимізації). Даний метод було використано з метою вирішення задачі оптимального розміру проценту банківського кредиту в рамках лінійного програмування з метою підвищення ефективності системи банківського кредитування. Результати дослідження. Пошук шляхів удосконалення кредитної діяльності банку в сучасних умовах слід починати з огляду минулого стану цієї проблеми. Загострення проблем у банківській діяльності виявилося в стрімкому зростанні обсягів прострочених кредитів великих банків. Перспективним напрямком удосконалення кредитно-депозитної політики є грамотне керування кредитною діяльністю. Основні вимоги, які повинні бути витримані – це обґрунтованість кредитної системи, тобто в будь-який момент повинна буди можливість розрахунку ймовірного прогнозу за допомогою сучасних математико-статистичних методів. При формуванні кредитно-депозитної політики банк повинен ураховувати основні напрямки вдосконалювання діяльності за рахунок програмних компонентів моделювання кредитної активності. Також обґрунтована можливість використання пакету задач лінійного програмування сумісно з пакетом Microsoft Excel з метою вирішення практичних задач визначення оптимальної величини ставки банківського кредиту. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні ряду теоретичних та практичних проблем визначення величини ставки банківського кредиту, а саме: виявлені основні засади підвищення ефективності кредитної діяльності банку за рахунок використання сучасних математичних методів. Запропонована методика визначення величини ставки процента по кредиту за допомогою математичної моделі лінійного програмування реалізованої засобами Microsoft Excel (лінійне програмування). Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані для впровадження результати дослідження можуть бути використані в кредитній діяльності банківської сфери національної економіки. Практичним ефектом є максимізація прибутку від раціонального визначення процента по кредиту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу. Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Методика вдосконалення"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями