Статті в журналах: "Мета економічної безпеки"

1

Акімова, Людмила. "ІНСТИТУЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 15–29. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-15-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Надано дефініції поняттям “економічна безпека” та “дер- жавне регулювання”. Під економічною безпекою держави варто розуміти багатофакторну систему, головна мета якої — забезпечення сталого еко- номічного розвитку від негативного зовнішнього та внутрішнього впливу. Доведено, що державне регулювання економіки становить цілеспрямова- ний та активний вплив державних та наддержавних органів управління на функціонування та розвиток цілісної економічної системи. Визначено інституції державного регулювання, через які здійснюється вплив на економічну безпеку країни. Схарактеризовано основні принци- пи та методи державного регулювання. Встановлено, що принципи дер- жавного регулювання економіки реалізовуються через певні методи, які становлять сукупність конкретних регулюючих засобів впливу на заінтересований об’єкт для вирішення конкретно поставлених завдань. Методи мають певний статус обов’язковості для застосування і демонструють за- кономірності державно-регуляторних відносин. Крім того, наведено кла- сифікацію методів державного регулювання, яка включає прямі, непрямі, правові, адміністративні та економічні методи. Визначена правова основа здійснення державного регулювання в забезпеченні економічної безпеки держави, яка передбачає прийнят- тя законів і законодавчих актів Верховної Ради України, видання ука- зів Президента, а також вироблення механізму їх реалізації та контро- лю. Схарактеризовано нормативно-правове регулювання забезпечення економічної безпеки держави. Встановлено, що окрім методів державно- го регулювання протидії корупції у сфері економічної безпеки України присутні суб’єкти, які керуються відповідними нормативно-правовими актами. Досліджено роль державних органів у запобіганні корупції в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Лупак, Р. Л., Т. Г. Васильців, О. В. Рудковський та Я. П. Березівський. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та засобів державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва України. Узагальнено теоретично-методичні підходи до сутнісного трактування поняття «фінансово-економічна безпека». Надано авторське трактування поняття фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. За результатами аналізу обґрунтовано, що стан фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні недостатній. Виявлено проблемні аспекти фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано мету, стратегічні пріоритети, завдання та засоби державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні. Зокрема, основна мета відповідної політики полягає у створенні належних умов підприємницької діяльності, забезпеченні належного рівня захищеності підприємницького сектору від внутрішніх та зовнішніх загроз, посиленні ролі суб’єктів підприємництва в мінімізації ризиків безпеки держави, забезпеченні інноваційного складника конкурентоспроможності національної економіки. Визначено операційні цілі, засоби реалізації та засоби контролю ефективності державної політики забезпечення фінансово-економічної безпеки малого підприємництва в Україні. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад моніторингу як процесу збору, формування та узагальнення даних та діагностики як установлення діагнозу і визначення методів та засобів поліпшення стану фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. Методика базується на інформаційному забезпеченні, сформованому зі значень індикаторів безпеки, підібраних за такими групами параметрів, як: фінансово-економічна незалежність; стабільність та стійкість, ефективність функціонування; захищеність фінансово-економічних інтересів; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; здатність суб’єктів малого підприємництва до розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Єгоричева, Світлана. "ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249970.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета статті — визначення змісту економічної безпеки кредитних спілок і загроз, що прово-кують зниження її рівня, а також аналіз сучасного стану кредитних спілок (КС) в аспекті забезпеченняїхньої економічної безпеки. Досліджено зміст поняття економічної безпеки кредитних спілок як захи-щеності її економічних інтересів, що випливають з кооперативної природи такої спілки, від загроз, котріможуть завадити ефективному використанню всіх видів її ресурсів для досягнення мети створення —найповнішого задоволення фінансових потреб членів-власників. Виділено зовнішні політичні, соціаль-но-економічні, регуляторно-правові, технічні, інформаційні та інші загрози функціонування кредитнихспілок. Наголошено на особливій важливості для забезпечення їхньої економічної безпеки інституцій-ного середовища, яке, одночасно, здатне породжувати і регуляторно-правові загрози. Виявлено при-чини того, що саме кредитні спілки виявилися найбільш вразливими до карантинних обмежень. Про-аналізовано внутрішні загрози, що генеруються функціонуванням кредитних спілок, з одного боку, якорганізацій, а з другого — як фінансових посередників.Доведено, що кредитні спілки, попри серйозні проблеми сучасного розвитку, уже стали невід’ємнимелементом фінансового сектору України. Ті з них, які реально дотримуються кооперативних принципіворганізації і функціонування, мають свою ринкову нішу, здатні відновити потенціал розвитку. Еконо-мічна безпека кредитних спілок визначається захищеністю їхніх економічних інтересів, що полягаютьу найбільш повному задоволенні фінансових потреб своїх членів-власників. Гарантувати кредитнимспілкам такий стан можливо, насамперед, на шляху вдосконалення нормативно-правових засад їхньоїдіяльності, які мають всеохоплююче відображати кооперативну природу цих інституцій.Ключові слова: кредитна спілка, кредитний кооператив, економічна безпека, загроза, неприбутковаорганізація, регулювання.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 28.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Стілл, Артем Васильович. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо концепції публічного управління соціально-економічної безпекою регіону шляхом побудови моделі публічного управління соціально-економічної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону. Визначено, що одним із важливих елементів системи державного управління соціально-економічною безпекою є інституційно-правовий фактор, що включає законодавче та нормативне забезпечення формування та підтримки належного рівня соціально-економічної безпеки в країні та регіонах. Систематизовано проблеми забезпечення соціально-економічної безпеки економіки, визначені фактори та інституційні аспекти забезпечення соціально-економічної безпеки. Це дозволило розробити концептуальну модель державного управління соціально-економічною безпекою регіону. При цьому джерелом виникнення більш стійкого стану і поштовхом до самоорганізації в складній системі є руйнування колишнього стійкого стану. Тому розвиток економіки, в тому числі регіональної, представляє собою стохастичний процес, який характеризується виникненням періодичних дисипацій (розсіювання) накопичених нею ресурсів зростання, внаслідок чого темпи її зростання можуть сповільнюватися – і, на певних етапах, розвиваються в процеси у вигляді криз, нестійких станів, «струсів», екстремальних станів. Тому для ефективного управління розвитком економіки, підвищення соціально-економічної безпеки регіону необхідно формування нової парадигми публічного управління соціально-економічною безпекою, що спирається на ідеї формування структур-атракторів, які здатні «притягувати» позитивні траєкторії розвитку регіону. У процесі самоорганізації регіональної системи, як було зазначено вище, відбувається придбання нею нової якості стійкості в області тяжіння атрактора. Запропонована модель характеризується тим, що відображає важливі складові частини регіональної системи державного управління соціально-економічною безпекою: процес, що забезпечує регулювання, контроль, концентрацію ресурсів на найважливіших сферах соціально-економічної безпеки; структуру, що включає сукупність підрозділів і служб державних органів, що реалізують функції нормативного, інформаційного, організаційного, кадрового та технічного забезпечення системи соціально-економічної безпеки регіону. Мета роботи. Метою статті є дослідження концептуальних аспектів публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Методологія. Значний внесок у дослідженні аспектів публічного управління соціально-економічною безпекою на рівні регіону внесли відомі вітчизняні вчені, такі як Александрова О.Ю., Дикань В.В., Жовнірчик Я.Ф., Івашина С.Ю., Івашина О.Ф. та інших науковців. Аналіз попередніх досліджень та публікацій з даної проблематики свідчить про те, що авторами, як правило, досліджувалися тільки окремі аспекти соціально-економічної безпеки ми розглянемо концептуальні аспекти публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Наукова новизна. Удосконалено механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються державою на рівні центру, де виділено спеціальні механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються на рівні регіонів. До таких механізмів віднесені: нормативно-правові, фінансові, організаційно-розпорядчі, механізми соціального партнерства, інфраструктурні, інформаційні та механізми конвергенції. Висновки. Запропоновано концептуальну модель публічного управління соціально-економіч- ної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Зачосова, Наталія, Сергій Назаренко та Віталій Собко. "ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ НЕЮ У РЕАЛІЯХ BANI WORLD". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 59–62. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у виявленні особливостей формування системи фінансово-економічної безпеки в умовах світу BANI, та конкретизації засад стратегічного управління цією системою із врахуванням ризиків, які настання реалій такого світу несе для діяльності сучасних бізнес-структур. Методика дослідження. Використано метод контент-аналізу наукової літератури, графічний метод, методи узагальнення та систематизації матеріалу. Результати. Визначені характеристики системи фінансово-економічної безпеки в умовах BANI World. Запропоновані вектори реалізації стратегічного управління фінансово-економічною безпекою бізнес-структур в умовах крихкості, тривожності, нелінійності та незрозумілості. Практична значущість результатів дослідження. Застосування висловлених пропозиції дозволить модернізувати наявні на вітчизняних підприємствах системи фінансово-економічної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Мельник, В. І. "СИСТЕМА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 1 (21 вересня 2020): 73–77. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.52.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячується питанню характеристики адміністративно-правового статусу правоохоронних органів як суб'єктів системи економічної безпеки України. Відмічається та робиться спроба довести безспірну важливість правоохоронної діяльності в аспекті сприяння забезпеченню належному функціонуванню вітчизняної економічної системи. Вказане, на переконання автора, передусім мотивується багатогранністю і складністю національної економіки, з позиції оцінки дійсних матеріальних можливостей та потреби всілякого забезпечення економічної стійкості останньої, особливо в нинішніх, без применшення, реально ризикових фінансових умовах. Оцінюється роль правоохоронної діяльності з позиції її значимості для сприяння забезпечення належному функціонуванню системи економічної безпеки України. Робиться спроба довести її реальну роль, ураховуючи одержані показники від діяльності відповідних вітчизняних правоохоронних структур саме у цьому напрямі. Наголошується, що така діяльність сприяє не тільки послабленню поточної криміногенної ситуації в економічній сфері, а й слугує своєрідною профілактичною мірою для багатьох імовірних економічних правопорушень, демонструючи тим самим значимість суб'єктів національної правоохоронної системи. Досліджуються ключові аспекти діяльності правоохоронних органів - суб'єктів національної правоохоронної системи. Враховуючи погляди вітчизняних вчених, науковців та фахівців, чинне нормативно-правове забезпечення та усвідомлюючи специфіку економічної сфери, пропонується своє бачення переліку ключових правоохоронних органів як суб'єктів системи економічної безпеки України. Звертається увага на поняття, а також визначення структури адміністративно-правового статусу правоохоронних органів як суб'єктів системи економічної безпеки України. Визначається й характеризуються мета, завдання та функції останніх саме у цьому напрямі. Окреслюється компетенція вказаних структур, а також додатково виокремлюються основні їх повноваження як суб'єктів вітчизняної системи економічної безпеки. Враховуючи поточне адміністративно-правове становище вказаних суб'єктів, пропонуються кроки щодо його вдосконалення. Наголошується, що вказані новації мають позитивно відобразитися на роботі цих структур в окресленому напрямі у перспективі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Панченко, Олег Анатолійович, та Валерій Сергійович Гнатенко. "ЕКОНОМІЧНА КІБЕРБЕЗПЕКА В ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ". Public management 27, № 2 (11 жовтня 2021): 29–44. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-2(27)-3.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – дослідити сутність понять «цифрова еконо- міка», «кіберпростір» та «кібербезпека» у контексті національної безпеки, виділити сучасні тренди економічних кіберзагроз та напрями удоскона- лення державного управління у сфері економічної кібербезпеки. Методологія. Безпека цифрової економіки у державній політиці потре- бує виокремлення проблемного поля у розрізі врахування загроз національ- ній безпеці та побудови відповідних механізмів їх протидії. Хоча державна політика у галузі кібербезпеки і має еволюційні тенденції, темпи її розвитку не відповідають сучасним вимогам. Отже, існує нагальна потреба в дослі- дженні напрямів покращення ситуації щодо питань кіберзахисту. У роботі визначені поняття «кіберпростір» та «кібербезпека» в економічній площині. Їх взаємозв’язок та роль у цифровізації економіки дали змогу відобразити модель системи національної безпеки у кіберекономічному розрізі. Високий рівень розвитку кіберпростору і організації кіберзагроз вка- зує на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки: вона повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а бути побудованою за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців. Для цього потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберза- гроз. У роботі виділені найбільш актуальні з них на даний час. Наукова новизна. Акцентовано, що для успішного протистояння розгля- нутим викликам Україні потрібна нова кіберстратегія. Важливо, щоб шлях, яким рухається Україна у розбудові власної кібербезпеки, набув відповідних і невідкладних змін, а сам цей рух був доволі швидким. Виділено заходи, що мають знайти першочергове втілення у цьому напрямі. Висновки. Результати дослідження показують важливість усвідомлення серйозних проблем щодо забезпечення кібербезпеки, що вимагають роз- робки і впровадження більш ефективних механізмів функціонування і забез- печення роботи кіберпростору, підвищення надійності основних механізмів і компонентів глобальної інтернет-мережі та інших пристроїв ІКТ, враху- вання людського фактору, комплексного і системного підходу у визначенні методичних засад та інструментів формування державної політики з забез- печення кібербезпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Андріїв, Н. М. "МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 117–21. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі глибокого аналізу теоретичних підходів до формування механізму регулювання ринку праці визначено суть такої категорії, як «механізм регулювання безпекового розвитку ринку праці», а саме: гармонійне поєднання ринкових механізмів саморегулювання та системи заходів корпоративного чи державного впливу на різні параметри ринку з метою встановлення його рівноваги, зміцнення особистої безпеки громадян, економічної безпеки підприємств, а також економічної, соціальної та національної безпеки держави. Охарактеризовано моделі його функціонування. Встановлено, що ключовими його елементами виступають мета, завдання, предмет, об’єкт, суб’єкт, принципи, функції, методи, інструменти, які формуються залежно від низки чинників. Сформульовано основні заходи щодо ефективного регулювання безпекового розвитку ринку праці на даному етапі розвитку країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Dub, B. S. "До питання діагностики систем економічної безпеки підприємств АПК". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 75–83. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – визначення тенденцій наукових досліджень системи економічної безпеки підприємства в галузевому аспекті, зокрема в агропромисловому комплексі. Наукова новизна. У статті висвітлюються питання ефективної діагностики системи економічної безпеки підприємства (СЕБП), пошуку найкращих методів у цій діяльності на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень. Критерієм прикладної цінності методики, рекомендацій зазвичай є їхня універсальність для різних підприємств хоча б у межах однієї галузі. Найпоширенішими в наукових публікаціях є авторські методики оцінювання економічної безпеки промислових підприємств в цілому, а в розрізі підгалузей – у сфері машинобудування. З огляду на важливу роль галузі АПК у сучасній економіці України, розглянуто відповідну галузеву специфіку існуючих досліджень. Визначено, що в розробках, присвячених як промисловим, так і аграрним підприємствам, переважає використання методики інтегрального показника, застосування експертного опитування для визначення важливості функціональних складників чи бального розрахунку впливу ризиків, ці моделі доповнюються іншими загальноприйнятими методами фінансового аналізу, групування, кластерного аналізу тощо. Висновки. У загальних та вузькотематичних наукових публікаціях щодо діагностики системи економічної безпеки підприємства переважає застосування методу інтегрального показника, експертного опитування для визначення важливості функціональних компонентів або розрахунку загального впливу на ризики, ці моделі доповнюються іншими широко використовуваними методами. У дослідженнях діагностики системи економічної безпеки підприємств аграрного сектору фахівці використовують та модифікують вищезазначені методи, виокремлюючи окремі складники СЕБП для аналізу як провідні. Оптимальний баланс між універсальними методами та інструментами, що використовуються саме в окремій компанії має забезпечити найефективнішу діагностику та, в результаті, найповніші дані оцінювання стану підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Semenenko, Oleh, Marina Abramova, Ihor Voronchenko, Ivan Motrunych, Roman Pekuliak та Olexandr Afanasyev. "Фінансові та матеріальні можливості України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку складових елементів воєнно-економічної безпеки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 1 (28 лютого 2022): 133–44. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначення та оцінювання рівнів можливостей забезпечення таких складових елементів воєнно-економічної безпеки держави (ВЕБ) як фінансові та матеріальні ресурси, як одного зі шляхів корегування введення державної політики. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: на основі власних спостережень, отриманих результатів з використанням методу експертного опитування та аналізу закордонного досвіду здійснено порівняльне оцінювання результатів за визначеними авторами відношеннями показників до 2021 року включно, що мають вплив на стан фінансових та матеріальних можливостей ВЕБ. Результати дослідження: розраховано рівні можливостей забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами (воєнно-економічний аспект) економіки до 2021 року включно, що дозволило оцінити не тільки їх поточний стан, а й динаміку за останнє десятиріччя. Теоретична цінність дослідження: Результатом оцінювання можливостей України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку таких складових елементів воєнно-економічної безпеки, як фінансова та матеріальна стали, визначені авторами, граничні межі відповідних показників-відношень. Даний підхід може бути використаний для відображення стану й інших її складових; а представлення результатів у вигляді коефіцієнтів (від “1” до “5”) дозволило суттєво підвищити візуальне сприйняття матеріалу. Тип статті: аналітичний.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Кононенко, Валерій, Тетяна Тарахонич та Леонід Тимченко. "СТАЛИЙ РОЗВИТОК, ІННОВАЦІЇ ТА БЕЗПЕКА НА СТОРІНКАХ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 124–33. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.124.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Пріоритетними напрямами розвитку науки є фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем соціуму й природи, що забезпечує конкурентоспроможність України у світі та сталий розвиток суспільства й держави.Проблематика. Попри чисельні загрози територіальної цілісності, економічної, екологічної безпеки держави, глобальних проблем, пов’язаних зі зміною клімату, воєнними конфліктами, поширенням COVID-19 тощо, вітчизняна наука на достойному рівні відповідає на зазначені виклики. Серед здобутків української науки можна назвати Енциклопедію міжнародного права, яка є єдиним на пострадянському просторі виданням такого рівня й обсягу та другою в світі після енциклопедії Макса Планка (Max Planck Encyclopedia of Public International Law).Мета. Проаналізувати висвітлення таких категорій як сталий розвиток, екологія, інновації та безпека на сторінках Енциклопедії міжнародного права.Матеріали й методи. Застосовано формально-юридичний метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порівняльного аналізу актів законодавства. Також використано загальнонаукові методи пізнання — системний і структурний підходи, аналіз і синтез, індукцію й дедукцію.Результати. Екстенсивне економічне зростання призводить до погіршення екологічної ситуації та виснаження ресурсів, що, в свою чергу, вимагає все більш інтенсивних — (технологічних) методів видобутку, які є ще небезпечнішими для довкілля, або екстенсивних підходів — охоплення нових територій, витіснення конкурентів. Така ситуація на разі становить загрозу національній територіальній, екологічній та економічній безпеці.Висновки. Дослідження таких понять як сталий розвиток, екологія, інновації та безпека на сторінках Енциклопедії міжнародного права виявило міжнародну тенденцію сприймати їх не як окремі категорії, а у взаємозв’язку та взаємозалежності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Гриценко, Г. М., та С. В. Солодченко. "АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА ОРГАНІВ ЯКІ РОЗСЛІДУЮТЬ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ПОДАТКОВОГО ТА МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 106–17. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-106-117.

Повний текст джерела

Анотація:

Державна фіскальна служба України виконувала низку важливих завдань з забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. З 1998 року держава починає реформу по створенню органу який буде проводити розслідування правопорушень у сфері податкового та митного законодавства. На теперішній час вже почався 4 етап реформування органів з боротьби з порушеннями у сфері податкового та митного законодавства з моменту створення нашої держави, але нажаль, жодного разу неможливо зазначити більш позитивних моментів ніж негативних. Мета жодного реформування органів які проводять розслідування у сфері правопорушень податкового та митного законодавства зменшити тиск на бізнес та зробити більш прозорим ведення бізнесу у державі та зацікавленість іноземних інвесторів в інвестування в економіку держави. Наразі Верховною Радою України прийнятий у другому читанні закон України «Про Бюро економічної безпеки України», метою даного закону є ліквідація податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічної безпеки України з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до їх підслідності. У статті проаналізовано особливості адміністративного реформування органів які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки у історичному аспекті, та зазначені деякі прогалини діючого законодавства при адміністративному реформуванні та розроблені шляхи усунення практичних прогалин у законодавстві. Ключові слова: державна фіскальна служба, бюро економічної безпеки, податкова міліція, органи державної влади.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Данілова, Е. І. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Підприємництво та інновації, № 8 (30 грудня 2019): 23–28. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є формування концептуального підходу до оцінювання економічної безпеки підприємства, який, на відміну від наявних, базується на ідентифікації трьох складових частин економічної безпеки, а саме економічної безпеки використання потенціалу, економічної безпеки реалізації системи відносин з усіма зацікавленими особами та економічної безпеки умов діяльності; ідентифікації об’єктів оцінювання в кожній зі складових частин; виборі підходу до оцінювання об’єктів складових частин; забезпеченні відповідності задач методу оцінювання. Запропонований концептуальний підхід забезпечує систему управління інформацією про можливі напрями управління економічної безпекою на основі розрахунку узгодженості фактичного та ідеального показника рівня економічної безпеки. Реалізація запропонованої концептуальної моделі оцінювання економічної безпеки підприємства формує практичний інструментарій для оцінювання трьох рівнів небезпек та ризиків, а саме ризиків, обумовлених результатами використання ресурсів; ризиків, обумовлених результатами реалізації системи взаємовідносин, які реалізуються в процесі виконання функцій; ризиків, не залежних від результатів діяльності підприємства (зовнішніх та внутрішніх неконтрольованих ризиків). Узагальнено об’єкти та мету оцінювання відповідно до сутності поняття «економічна безпека». Сформовано та розкрито змістовну сутність принципів оцінювання економічної безпеки підприємства. Визначено задачі оцінювання економічної безпеки складових частин економічної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Потапюк І.П. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 125–30. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Формування у підприємстві дієвої системи економічної безпеки і організація її успішної реалізації повинні базуватися на методологічних аспектах наукової теорії безпеки та включати певні заходи, що здійснюється поетапно в певній послідовності або одночасно. Їх сукупність утворює механізм забезпечення економічною безпекою підприємства як сукупність правових норм, законодавчих актів, спонукальних мотивів і стимулів, заходів, методів, засобів і сил, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки і вирішення поставлених завдань. У статті обґрунтовано актуальність необхідності формування ефективного механізму забезпечення економічної безпеки підприємства, якому відводиться пріоритетна роль у загальному управлінні безпекою суб’єкта господарювання. Здійснено аналіз наукових досліджень різних дослідників-економістів, який свідчить про невизначену точку зору, щодо трактування поняття «механізм забезпечення економічної безпеки підприємства». Визначено, що найбільш значимим структурним елементом механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є системне забезпечення управління економічною безпекою підприємства, куди входить нормативно-правове, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення. Зокрема, досліджено суб’єкти і об’єкти, функції, завдання, принципи, методи забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто особливості, мету формування та основні елементи механізму забезпечення економічної безпеки підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

РАДЗИВІЛЮК, ВАЛЕРІЯ. "Процедура банкрутства страховиків в Україні". Право України, № 2021/07 (2021): 100. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Стабільний страховий ринок є необхідною передумовою сталого економічного розвитку України, підвищення її інвестиційної привабливості, однією з найважливіших складових фінансової безпеки держави, без якої неможливо забезпечити розвиток будь-якої країни, безпечне функціонування суб’єктів господарювання, убезпечення різних сфер їхньої життєдіяльності. В Україні, як і в багатьох країнах світу, страхові компанії є досить потужними учасниками ринку фінансових послуг, які відіграють ключову роль у впровадженні економічної і соціальної політики, у прискоренні економічних перетворень. Проте не слід залишати поза увагою ту обставину, що страхова діяльність є високо ризиковою і завжди існує небезпека, особливо в період загострення світової фінансово-економічної кризи, через банкрутство однієї страхової компанії спричинити ланцюгову реакцію банкрутств інших страховиків (перестраховиків, страхових посередників) аж до системної кризи на ринку фінансових послуг загалом. З огляду на це у багатьох країнах світу правова регламентація відносин неплатоспроможності страховиків, щодо яких застосовуються судові процедури банкрутства (неспроможності), конкурсу має на меті запобігання зазначеним негативним наслідкам і збереження активів страхових компаній. Певним чином зазначена тенденція прослідковується у законодавстві про банкрутство в Україні. Мета статті – виявити специфіку провадження у стравах про банкрутство, де боржником (банкрутом) виступає страховик; проаналізувати особливості судових процедур банкрутства, що можуть бути застосовані до страховика; сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про банкрутство в частині проблем, які досліджуються. Встановлено, що з ухваленням Кодексу України з процедур банкрутства правова регламентація відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю, банкрутством страховика не зазнала суттєвих змін. У зв’язку з цим актуальною є відповідь на запитання, чи міститься у нормах новітнього законодавства про банкрутство достатньо положень, що можуть сприяти вирішанню проблеми, які виникають у зв’язку та внаслідок із неплатоспроможністю таких боржників. Авторка доходить висновку, що зокрема: своєрідність справ про банкрутство страховиків пов’язана з тим, що вони “обтяжені” специфікою правового статусу суб’єкта таких процедур; законодавством про банкрутство передбачена можливість застосування до страховиків процедур відновлення платоспроможності; до специфічних правових наслідків відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника-страховика банкрутом належить припинення всіх договорів страхування, продаж єдиного майнового комплексу; характерною рисою законодавств про банкрутство (неспроможність), конкурсного законодавства різних країн є те, що вони засновані на неоднакових підходах до правового регулювання процесуальних відносин банкрутства страховиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Мірошниченко, М. І., та П. О. Мельник. "Інтеграція організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.)". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).639.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведений у статті аналіз інтеграції організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.) та отримані результати спрямовані на доведення авторської гіпотези, що організована злочинність - це не сукупність окремих злочинів, а організована злочинна діяльність, що одночасно пронизує систему соціальних, правових, економічних та інших відносин. Автори наголошують на некоректності і науковій неспроможності поглядів щодо ототожнення понять і явищ організованої злочинності та організованої економічної злочинності, виходячи лише з корисливого інтересу, що лежить у основі цих видів деструктивної, протиправної діяльності і доходять висновку (на прикладі УРСР), що сутнісною ознакою організованої злочинності є її укоріненість у державній владі. Мета організованої злочинності - державна влада. Стратегічна ціль організованої злочинності - тотальний контроль над стратегічними ресурсами держави і суспільства, частина з яких не обов'язково приносять матеріальну вигоду (ідеологія, освіта, духовна сфера тощо). Корислива мотивація до збагачення характерна для організованої економічної злочинності, для якої головною метою є отримання прибутків і надприбутків шляхом здійснення забороненої законодавством діяльності. Проте ці поняття взаємопов'язані і взаємодоповнюючі. Об'єм понять організованої злочинності і організованої економічної злочинності співпадає у частині здійснення злочинною групою чи злочинною організацією економічних злочинів або у разі встановлення факту корупції. Суттєва ж різниця полягає в тому, що економічна злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на економічні відносини, які перебувають під охороною держави. Організована злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на цінності універсального, вселюдського характеру: права і свободи людини і громадянина, екологічна, громадська, національна безпека, інтереси держави, мир і безпека людства. Економічна злочинність є лише інструментом організованої злочинності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Пузирна, Н. С. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 2 (30 червня 2021): 80–83. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i2.210.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено науковому аналізу та дослідженню правових аспектів створення та діяльності Бюро економічної безпеки України. Проаналізовано історію створення цього органу в нашій державі. Зазначено, що історія створення єдиного правоохоронного органу України у сфері економічної безпеки має досить непростий шлях. Зазначено, що сьогодні в нашій країні втілено чимало реформаторських заходів юридичного, економічного та організаційного характеру, спрямованих на зменшення впливу криміногенних чинників, зниження рівня корупції тощо. Утворено низку правоохоронних та антикорупційних органів, які комплектуються на суттєво оновлених засадах і принципах, проте робота щодо боротьби зі злочинністю, особливо з економічною та найбільш небезпечними її викликами і формами, потребує активізації та посилення. У статті зазначено, що необхідність створення єдиного правоохоронного органу – суб’єкта забезпечення економічної безпеки держави було нагальним питанням сьогодення. Бюро економічної безпеки України розглядається як правоохоронна організація у сфері охорони економічної безпеки держави. Визначено функції та основні завдання діяльності Бюро економічної безпеки України. У контексті аналізу міжнародного досвіду щодо створення аналогічних органів та впровадження його в законодавство України досліджено діяльність органів забезпечення економічної безпеки у США, Великій Британії та Росії. Підтримано позицію про те, що свідченням побудови ефективної системи забезпечення економічної безпеки є її спроможність завчасно виявляти ризики й загрози, вживати оперативні та адекватні заходи щодо їх мінімізації і нейтралізації та загалом забезпечувати оптимальний стан відповідних індикаторів. Зроблено висновок, що Бюро економічної безпеки України – це правоохоронний орган держави у сфері охорони економічної безпеки, що створений для протидії економічним правопорушенням. Створення Бюро економічної безпеки України як єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними порушеннями, мало на меті, крім іншого, також уникнення дублювання відповідних функцій у різних правоохоронних органах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Khomenko, Inna, Iryna Sadchykova та Mariia Kolotok. "КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ДОСТАТНЬОГО РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 25–36. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-25-36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто економічну безпеку діяльності підприємств, її сутність, основні положення та важливість для функціонування та розвитку. Також виявлено основні проблеми, які виникають, для підтримки достатнього рівня економічної безпеки та конкурентоспроможності промислового підприємства. Охарактеризовано сутність економічної безпеки як економічної категорії, проведено порівняння вітчизняного та закордонного досвіду підтримки достатнього рівня економічної безпеки. Доведено необхідність оцінки рівня економічної безпеки, основні її функції. З’ясовано, що потрібно аналізувати кожне конкретне підприємство і врахувати взаємозв’язки складових економічної безпеки для визначення основних чинників негативного впливу та окреслення найслабших сторін діяльності підприємства. Розкрито поняття контролінгу, його мету та функції. Зазначено його основні принципи та методи, наведено взаємозв’язок між ними. Досліджено основні завдання кожного з видів контролінгу, їхню основну мету та зв’язки. Виділено, що на рівень економічної безпеки працюючих підприємств впливає ефективний контролінг, елементи якого розробляються, плануються і втілюються залежно від особливостей функціонування підприємства. Зосереджено увагу на важливості інформаційної безпеки діяльності підприємств в Україні. Визначено основні заходи на державному рівні, які посприяють більш якісному функціонуванні економічної безпеки підприємств та зроблено висновки про її важливість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Melnyk, N. B. "ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 122–26. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.122-126.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито важливість облікового забезпечення системи управління економічною безпекою підприємства, незалежно від функцій, які виконує бухгалтер (інформаційну чи інформаційно-аналітичну). Визначено мету та основне значення даних обліку (фінансового) для керівництва окремо кожною із функціональних складових економічної безпеки підприємства: внутрішньовиробничими (фінансова, політична, правова, інтелектуальна, кадрова, технічна, технологічна, інформаційна, екологічна, соціальна, силова, інноваційна) і позавиробничими (ринкова, інтерфейсна).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Гаруст, Ю. В., та В. С. Степановський. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Прикарпатський юридичний вісник, № 1(26) (28 листопада 2019): 123–27. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).24.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню особливостей адміністративно-правового статусу Служби безпеки України як суб’єкта забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. З’ясовано сутність фінансово-економічної безпеки держави. Встановлено, що пріоритетним натепер є постійне відстеження та усунення факторів, які викликають загрози фінансово-економічній безпеці України, є напрямом діяльності держави та завданням правоохоронних органів. На підставі аналізу нормативно-правової бази визначено, що органи безпеки законодавець відносить до правоохоронних органів, а Служба безпеки України є правоохоронним органом спеціального призначення, який здійснює не лише правоохоронні, але й управлінські функції. Розглянуто підходи до розуміння змісту адміністративно-правового статусу Служби безпеки України. Наголошено на відсутності єдності науковців у визначенні структури адміністративно-правового статусу Служби безпеки України. Запропоновано до елементів адміністративно-правового статусу Служби безпеки України відносити мету, завдання, функції, організаційну структуру, компетенцію і юридичну відповідальність. Розкрито специфіку кожного із вищезазначених елементів. Встановлено, що законодавець не визначає функцій спецслужби у Законі Україні «Про Службу безпеки України». Зазначено, що в структурі Служби безпеки України діє Головне управління контррозвідувального захисту економічних інтересів держави, а здійснення контррозвідки є одним із пріоритетних повноважень Служби безпеки України. Виділено повноваження спецслужби зі здійснення інформаційно-аналітичної роботи, оперативно-розшукових заходів, досудового слідства, збереження державної таємниці, взаємодії з іншими суб’єктами, у тому числі правоохоронними органами. Акцентовано увагу на тому, що Служба безпеки України за рахунок державного бюджету відшкодовує шкоду, завдану незаконними діями, рішеннями та бездіяльністю її співробітників, та може бути суб’єктом адміністративної відповідальності у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності її співробітників у порядку адміністративного судочинства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Konovalenko, Anastasiia Serhiivna. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКТІВ ТА ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-42-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Аналіз соціальнодемографічних чинників є одним з етапів формування інформаційної основи визначення потенційних можливостей та існуючих загроз розвитку ринку. Постановка проблеми. Визначено необхідність оцінки стану та існуючих тенденцій у зміні чисельності постійного населення України та частки дітей у домогосподарствах, визначення ролі родини у сучасному суспільстві, умов життя домогосподарств, визначення статтєво-вікових характеристик дитячого населення, аналіз основних показників здоров’я дітей як чинника відновлювання населення тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями започатковано дослідження стан та перспективи зміни демографічної ситуації в Україні, її вплив на стан економічної безпеки, демографічні аспекти соціально-економічного розвитку, сформовано підходи до визначення впливу соціально-демографічних чинників на оцінку напрямів розвитку бізнесу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Залишаються маловивченими питання оцінки впливу соціально-демографічних чинників на стан та перспективи розвитку ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку. Постановка завдання. Мета роботи полягає у визначенні соціально-демографічних чинників макросередовища ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку, які впливають на підходи до формування маркетингової стратегії суб’єктів господарювання на даному ринку. Виклад основного матеріалу. У статті визначено соціально-демографічні чинники макросередовища ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку, які суб’єкти господарювання мають врахувати при обґрунтуванні маркетингової стратегії. До зазначених чинників віднесено поступове зниження чисельності населення в Україні, зростання частки дітей шкільного віку у структурі населення, погіршення стану здоров’я школярів, зростання кількості дітей, які потребують особливого раціону харчування, спричиненого станом здоров’я тощо. Висновки. Узагальнено отримані результати аналізу, визначено напрями подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Prodanchuk, M. G., M. V. Velychko та Ya M. Honcharuk. "Створення національного банку генофонду біорізноманіття України — важливого елементу системи біологічної безпеки та біологічного захисту держави: аспекти управління та економіки". One Health and Nutrition Problems of Ukraine 53, № 2 (10 листопада 2020): 17–28. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2020-53-2-17-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідити доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Матеріали і методи. Міжнародне та вітчизняне законодавство, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій стосовно збереження генофонду біорізноманіття ‒опрацювання цих документів і дописів стали підгрунтям дослідження. Були використані наступні методи: герменевтичний для аналізу цитованих наукових праць, наведених законодавчих актів, пояснення понять і термінів стосовно генетичних ресурсів біорізноманіття; системного аналізу джерел фінансування при створенні банку збереження генофонду біорізноманіття як елементу біобезпеки та біозахисту в системі національної безпеки України та системи методів державного управління збереження біорізноманіття, а також логічний та формально-економічний методи. Результати та обговорення. У статті досліджено питання про доцільність створення національного банку генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Зазначено, що створення Національного банку генофонду біорізноманіття України надасть можливість ефективно, безпечно та економічно грамотно управляти генетичними ресурсами біорізноманіття як на внутрішньодержавному рівні, так і міжнародному відповідно до Нагойського протоколу регулювання доступу до генетичних ресурсів та спільного використання переваг, зокрема фінансових. Розглянуто основні інноваційні інструменти збереження біорізноманіття держави. Досліджено можливості запровадження інноваційних інструментів збереження біорізноманіття та імплементації кращого закордонного досвіду в Україні. Висновки. Доцільно створити Національний банк генофонду біорізноманіття держави як окремого елементу системи біобезпеки та біозахисту у контексті протидії загрозам біологічного характеру національній безпеці України. Запропоновано законодавчо закріпити його створення шляхом включення до проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». Ключові слова: національний банк генофонду біоти, біорізноманіття, біологічні загрози, біоризики, біологічна безпека, біологічний захист, державне управління, фінансування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Demianchuk, Olena, Olena Tomashchuk, Liudmyla Vashchuk, Iryna Yerko, Mariia Fesyk та Daniel Bakota. "Програма корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(56) (31 грудня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-24-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Стан здоров’я школярів в Україні є відображенням складної соці- ально-економічної та політичної ситуації на фоні високого рівня захворюваності учнів, низького рівня їхньої рухової активності та мотивації до систематичних фізкультурно-оздоровчих занять. Увагу провідних фахівців сфери фізичної культури й спорту спрямовано на сучасні форми рухової активності, пошук інноваційних засобів фізичного виховання, трансформацію підходів до організації й проведення занять та ін. У великому арсеналі засобів оздоровчої рухової активності спортивно-оздоровчий туризм посідає особливе місце, передусім, як комплексний засіб різнобічного розвитку особистості, формування духовно-моральних цінностей, фізичного вдосконалення, соціалізації й професійного самовизначення. Мета й методи дослідження. Мета статті – розробити й теоретично обґрунтувати програму корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму. Застосовано такі методи, як аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури й інформаційних джерел мережі Інтернет; вивчення та систематизація програм туристичних гуртків Центру національно-патріотичного виховання туризму й краєзнавства; аналіз складових частин варіативного модуля «Туризм» у загальноосвітній школі. Результати роботи. У туризмі, як і в інших видах спорту, до основних засобів підготовки відносять загально-підготовчі вправи, а також спеціальнопідготовчі й змагальні. Програма корекції фізичного стану містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух по азимуту, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка: загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації. Ключові висновки. Запропонована програма корекції фізичного стану засобами спортивного туризму сприятиме покращенню фізичного стану школярів, підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості, формуванню здорового способу життя, підвищенню зацікавленості до занять фізичною культурою й спортом, а також адаптації до умов сучасного життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Дубовик, В. Б. "Інституційна структура Організації з безпеки і співробітництва в Європі". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (4 вересня 2020): 191–94. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).591.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано процес формування ін-ституційного каркасу Наради з безпеки та співробітництва в Європі та трансформації НБСЄ в ОБСЄ, основних інститутів ОБСЄ як її структурних елементів, які забезпечують досягнення основної мети діяльності організації, а саме запобігання конфлікту на ранніх стадіях його виникнення, регулювання самої кризи та відновлення миру після закінчення конфлікту. Наголошено, що Парламентська Асамблея ОБСЄ складається приблизно із 300 депутатів, котрі представляють законодавчу владу держав-учасниць ОБСЄ. Основною метою Асамблеї є парламентський контроль і залучення європейських депутатів у діяльність Організації. Асамблея розробляє і просуває механізми запобігання та врегулювання конфліктів, сприяє розвитку демократичних інститутів у держа-вах-учасницях і забезпечує транспарентність і підзвітність в ОБСЄ. На її щорічних сесіях формулюються політичні рекомендації для урядового компонента Організації. З'ясовано, що для розв'язання конфліктних ситуацій і спорів між державами-учасницями, які підписали внутрішню щодо ОБСЄ Конвенцію по примиренню і арбітражу, був створений Суд із примирення й арбітражу, який знаходиться в Женеві. Основним механізмом, прописаним у Конвенції, є примирення, мета якого полягає у виробленні для сторін у спорі умов врегулювання. Цей механізм може бути задіяний в односторонньому порядку будь-якою державою-учасником Конвенції стосовно спору між нею та іншою державою-учасницею ОБСЄ. Зроблено висновок, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі має всеосяжний підхід до безпеки, який включає в себе військово-політичні, економічні, екологічні та гуманітарні аспекти. Тому ОБСЄ розглядає широкий спектр проблем, пов'язаних із безпекою, включаючи контроль над озброєнням, зміцнення довіри та безпеки, захист прав людини та прав національних меншин, демократії, боротьби з тероризмом і загрозами економічній та екологічній безпеці. Для виконання покладених функцій було створено розгалужену систему спеціалізованих внутрішніх інститутів, що ефективно діють сьогодні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Лазуренко, Валентин, та Владислав Очеретяний. "АГРОКУЛЬТУРНА РОБОТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ В РОКИ НЕПУ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СЕЛЯНСЬКИХ ПОСІВІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 49–64. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-49-64.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано напрямки агрокультурної роботи сільськогосподарської кооперації в роки нової економічної політики (1921 – 1928 рр.) щодо підвищення агрокультури селянського зерновиробництва. Обслуговування нагальних агрокультурних та агровиробничих потреб власників індивідуальних селянських господарств з метою підвищення врожайності селянських посівів насамперед зернових культур для подальшого зростання їх продуктивності і товарності було одним із основних завдань сільськогосподарської кооперації. Дослідження є актуальним з огляду на значення зерновиробництва для продовольчої безпеки України. Мета статті: з’ясувати напрямки агрокультурної роботи сільськогосподарської кооперації в роки непу щодо підвищення врожайності селянських посівів зернових культур, а отже – і зростання товарності селянських господарств. Теоретико-методологічні засади статті ґрунтуються на загальнонаукових принципах історичного дослідження. Основоположне значення мають принципи історизму, об’єктивності, системності, всебічності, наступності, науковості, які дали можливість розкрити агрокультурну роботу сільськогосподарської кооперації в роки нової економічної політики (1921 – 1929 рр.) щодо підвищення агрокультури селянського зерновиробництва. Під час написання статті застосовувалися загальнонаукові (структурно-функціональний, наукового аналізу та синтезу, конкретно-пошуковий), власне історичні (порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний) методи. З’ясовано, що реалізація всіх форм агрокультурної роботи кооперативної системи сприяла підвищенню врожайності селянських посівів зернових культур, зростанню продуктивності і товарності селянських господарств. Оскільки посіви зернових культур мало практично кожне українське селянське господарство, саме завдяки професіоналізму фахівців сільськогосподарської кооперації, які постійно нарощували господарсько-виробничий досвід і вдосконалювали організаційно-управлінські якості, вдалось посилити інтенсифікацію селянських господарств шляхом механізації, створення прокатних та зерноочисних пунктів, пересувних та стаціонарних ремонтних майстерень та інших заходів. Ці заходи сприяли зростанню процесів масового вступу селян до кооперативних товариств. Кооперація активно сприяла тому, щоб індивідуальні селянські господарства виходили за споживчі рамки і ставали товарними. Просвітницька агрокультурна робота серед селянства щодо впровадження новацій і прогресивних методів обробки земельних площ також набула масштабності й організованості. Тобто, сільськогосподарська кооперація стала важливим чинником покращення життєдіяльності українського селянства і активним учасником впровадження ринкових відносин в сільськогосподарське виробництво загалом і зерновиробництво зокрема

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Chetveryk, Mykhailo, Olena Bubnova та Kateryna Levchenko. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОСТОРІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ КАР’ЄРІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ГІРНИЧОДОБУВНИХ РЕГІОНІВ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 3–11. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-3-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Обґрунтування можливості забезпечення енергетичної незалежності гірничодобувних регіонів за рахунок використання просторів відпрацьованих кар’єрів для виробництва електроенергії та економічної ефективності доопрацювання кар’єрів із одночасним створенням в них маломодульних атомних електростанцій.Методика. Аналіз застосовуваних у світі енергетичних систем, заснованих на використанні енергії атома, дозволив обґрунтувати створення маломодульних атомних електростанцій у просторах відпрацьованих кар'єрах.Результати. Обґрунтовано вид енергетичного комплексу, що розміщується в кар'єрі, тип атомного реактора, його потужність і безпека. Розглянута можливість спорудження атомної станції з одночасним веденням гірничих робіт. Обґрунтовано розташування атомного реактора, при якому б досягалося мінімальне забруднення навколишнього середовища. Встановлено економічну та соціальну ефективність створення атомної станції в кар'єрі.Наукова новизна. Вперше показано можливість розміщення атомної електростанції у просторі відпрацьованого кар’єру із забезпеченням її ресурсами, створенням екологічно безпечної роботи та економічної і соціальної ефективності.Практична цінність. Запропонований варіант розміщення міні атомної електростанції у просторі кар’єру одночасно з його доопрацюванням має соціальну, економічну та екологічну ефективність. Соціальна ефективність складається у перепрофілюванні кар’єру та забезпечення зайнятості населення. Екологічна ефективність полягає у зменшенні екологічного навантаження та рекультивації об’єктів гірничорудного комплексу. Економічна ефективність складається із зменшення собівартості руди, що буде видобуватись при доопрацюванні кар’єру, та близько 1 млрд. доларів операційного прибутку від експорту електроенергії, яку може виробити проектована електростанція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

ШАПОВАЛОВА, ОЛЬГА. "Принципи інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання". Право України, № 2019/08 (2019): 94. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-094.

Повний текст джерела

Анотація:

Зміна напрямів економічної політики під впливом цифровізації економіки (зокрема її правової інфраструктури) потребує модернізації господарського законодавства. Тому у статті обґрунтовано актуальність запропонованих авторкою трьох спеціальних правових принципів інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання. Йдеться про принципи розбудови не правової інфраструктури загалом, а про її окремі ресурси. Проведено критичний аналіз щодо обрання державними фіскальними органами України моделі блокуючого контролю при адмініструванні податку на додану вартість. Викрито недоліки реалізації його окремих процедур, починаючи з 2011 р. Доведено, що вони спотворювали призначення охоронної (профілактичної) функції податкового контролю. Позитивно оцінюється новий порядок заповнення наклад них, який прийнято наприкінці 2018 р. Мета статті – довести необхідність розробки спеціальних принципів здійснення контролю у сфері господарювання, використовуючи інструменти та інші ресурси цифровізації економіки, а саме: а) пропорційності блокуючого контролю зі ступенем порушення вимог при реалізації прав підконтрольними суб’єктами господарювання; б) підвищення рівня зрілості інформаційної безпеки при здійсненні господарської діяльності; в) гарантування прозорості результату самоконтролю суб’єктів господарювання. Пропонується забезпечити налагодження системи електронних контактів між суб’єктами господарювання та (або) органами контролю на основі не лише загальних, а й спеціальних принципів здійснення контролю у сфері господарювання. Обґрунтовується доцільність зміни утримувача Реєстру податкових накладних шляхом наділення цією функцією Міністерства фінансів України. Доводиться актуальність для науки господарського права такого напряму дослідження, як надання інформаційно-комунікаційної послуги банків, які функціонують на інвестиційному ринку, зокрема, щодо наявності електронної діагностичної картки самоконтролю банку. Авторка доходить висновку про актуальність зазначеної теми внаслідок того, що у доктрині господарського права розпочато опрацювання проблем правового забезпечення цифровізації економіки, але ці процеси слід пов’язувати з тематикою спеціальних принципів інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання. Такий зв’язок досягається господарсько-правовими засобами

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Панченко, В. А., та О. П. Панченко. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПОБУДОВИ МАТРИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У теорії та практиці менеджменту персоналу залишається недостатньо ґрунтовно розкрита специфіка організаційного проектування, особливо для виробничих підприємств. Передбачається, що застосування матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій може вирішити проблеми бюрократії, недисциплінованості, нераціональної організації праці, одночасно зменшуючи фінансові витрати на управління персоналом. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні вдосконалення системи управління персоналом шляхом створення матричної організаційної структури управління в умовах впровадження інновацій. Для того, щоб бізнес ефективно, злагоджено та систематично працював, він потребує планової структури, яка відповідає меті, завданням, стилю, розмірам та комерційним операціям підприємства. Обґрунтовано, що організаційна структура управління підприємством є одночасно: системою елементів для досягнення конкретних бізнесцілей; соціальним об’єктом керівництва; формою взаємодії усіх елементів (ланок, рівнів) управління. Обґрунтовано, що інновації являють собою новостворені або удосконалені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, які суттєво поліпшують структуру та якість виробничих процесів, соціальної сфери підприємства. Визначено, що менеджери можуть впроваджувати різні удосконалення, інновації, здійснювати модернізацію системи управління персоналом, перерозподіляти ресурси, розширювати та укрупнювати різні відділи, що вимагає якісної зміни організаційної структури. Визначено, що матрична організаційна структура виробничого промислового підприємства має відповідати програмно-цільовому характеру проектної господарської діяльності. Побудовано проект та визначено переваги та недоліки застосування матричної організаційної структури управління підприємством в умовах впровадження інновацій. Доведено, що матричну організаційну структуру для виробничого підприємства можна ефективно використовувати в умовах високого рівня невизначеності і динамізму ринкового середовища при впровадженні інновацій. Це дозволить визначити зміни цілей і завдань, розробку нової стратегії бізнесу, досягти низького рівня структурованості проблем, мотивації працівників при проектуванні робіт. Організаційна структура управління підприємством являє собою соціально-виробничу систему, яка складається з рівнів та органів менеджменту, підпорядкованих робочих елементів (відділів, цехів, служб, структурних підрозділів) та передбачає їх взаємозв’язок, які забезпечують реалізацію стратегічних цілей бізнесу підприємства. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що матрична організаційна структура управління відповідає основним вимогам реалізації інноваційних проектів у межах всього підприємства і націлена на розвиток бізнесу. При цьому досягається одночасно вертикальна, функціональна спеціалізація і проектно-цільова інтеграція всіх працівників та менеджерів підприємства, що призводить до зменшення кількості помилок в управлінні персоналом. Перспективами подальших досліджень можуть стати обґрунтування та проектування організаційної структури відділу економічної безпеки інноваційного підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Федорущенко, Б., та О. Барановський. "ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ". Financial and credit activity problems of theory and practice 5, № 40 (8 листопада 2021): 16–27. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244854.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Визначено передумови і значущість формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору (ФББС) національної економіки. Виявлено недоліки сучасного висвітлення зазначеної проблематики. Висвітлено підходи до формування системи забезпечення ФББС. Критично проаналізовано погляди дослідників на забезпечення ФББС, що містяться в економічній літературі й дисертаціях із цієї проблематики. Виявлено, що нерозкритими залишаються питання з’ясування конкретних об’єктів забезпечення безпеки банківської діяльності; забезпечення ФББС часом обмежується лише формуванням, реалізацією і розвитком його стратегії, яка не враховує всю сукупність щільних зв’язків різних економічних агентів, їхніх різноманітних утворень і державних органів, секторів національної економіки, а також наявні розбіжності їхніх економічних / фінансових інтересів; не береться до уваги деструктивний вплив ендогенного середовища функціонування банківського сектору. Представлено авторське визначення системи забезпечення ФББС як: органічного поєднання забезпечувальних підсистем, що безперервно формуються на стійкій плановій основі суб’єктами системи для досягнення її цілей, виконання поставлених завдань концептуального / стратегічного характеру за об’єктно-орієнтованим підходом до забезпечення ФББС; комплексу оптимально альтернативних і скоординованих упереджувальних, поточних і коригувальних заходів. З’ясовано, чим визначається дієвість такої системи. Визначено, що формування й подальше функціонування системи забезпечення ФББС має здійснюватись на основі відповідної концепції, стратегії, політики, пріоритетів і поточних заходів, обґрунтованого визначення цілей і завдань такої системи, її предмета, об’єктів і суб’єктів, принципів формування й функціонування, механізмів, методів та інструментів забезпечення ФББС, визначення резервів підвищення її рівня; якісних забезпечувальних підсистем системи забезпечення ФББС. Наведено авторське бачення складових формування системи забезпечення ФББС. Ключові слова: фінансова безпека, система забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, засади формування системи забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, мета, завдання, об’єкт, суб’єкт, банківський сектор. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Lysak, R. S. "АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТІВ І ПРОГРАМ БЕЗПЕКИ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. У статті проведений аналіз наукової літератури, який дав змогу визначити, що безпека на транспорті здійснює вагомий вплив на економічний потенціал країни, стимулює розвиток суміжних взаємопов’язаних галузей. Про- блемам розвитку транспорту, транспортних технологій присвячено значну кількість наукової літератури, але дослідженню проєктів безпеки на транспор- ті приділено мало уваги. З метою досягнення стабільного розвитку, підвищення рівня життя та добробуту населення та безпечного використання транспор- ту Україна взяла вектор європейського розвитку. У роботі був проведений огляд впровадження проєктів і програм безпеки для сталого розвитку транспорту. Було визначено, що виробниче значення транспорту визначається об’єктивною необхідністю переміщення вантажів від місця виробництва до місць спожи- вання. Головною задачею транспорту є своєчасне, якісне й повне забезпечення потреб населення в якісних і безпечних перевезеннях. Мета. Стаття розкриває результати аналізу впровадження проєктів безпеки на автотранспортних під- приємствах для сталого розвитку транспорту. Результати. Було досліджено, що в Україні існує досить висока небезпека дорожньо-транспортних пригод за участю автомобільного транспорту з вини водіїв. Було визначено, що одним з основних чинників, що впливає на виникнення дорожньо-транспортних при- год, залишається людський фактор. Встановлено, що більшість небезпечних помилок роблять водії через неспроможність вчасно й правильно відреагува- ти на несподівані зміни в дорожній обстановці. Висновки. Для формування та реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспор- ті загального користування необхідно систематично впроваджувати проєкти безпеки в діяльність автотранспортних підприємств. У статті ми пропонуємо впровадження європейських стандартів системи управління безпекою в діяль- ність автотранспортних підприємств та як їх складових частин – стандарти ISO 14000 та ОHSAS 18001.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

ОСТРІКОВА, ТЕТЯНА. "Місце і роль авторизованого економічного оператора в системі інструментів забезпечення митної безпеки". Право України, № 2021/03 (2021): 157. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-157.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах євроінтеграційних процесів та необхідності оптимізації здійснення митної справи в Україні важливим завданням є імплементація в механізм правового регулювання різноманітних форм партнерських взаємовідносин між митними органами та підприємствами – суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, провідне місце серед яких займає інститут авторизованого економічного оператора (АЕО). Окрім того, цей інститут є окремим, відносно самостійним структурним елементом забезпечення митної безпеки як інструмента поліпшення процедури здійснення митної справи та захисту реалізації економічних інтересів підприємств. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі АЕО через призму інструментів забезпечення митної безпеки держави. Встановлено, що в системі інструментів забезпечення митної безпеки АЕО – це відносно самостійний елемент, який одночасно є і інструментом сприяння торгівлі та покращення ефективності роботи митних органів, і формою захисту економічних інтересів підприємств. Роль АЕО в механізмі державного забезпечення митної безпеки запропоновано розглядати дуалістично: з боку реалізації політики сприяння міжнародної торгівлі та підвищення конкурентноспроможносні підприємств із високим ступенем довіри, що одночасно забезпечує безпеку ланцюга постачання товарів; та з боку безпосередньої оптимізації процедур здійснення митної справи. Встановлено, що запровадження спеціальних спрощень і переваг, які передбачають суттєві полегшення митних формальностей для підприємств із високим ступенем довіри щодо товарів, що переміщуються такими підприємствами, та, відповідно, зменшення обсягів контролю до АЕО з боку митних органів потенційно хоча і створюють вірогідність загроз митної безпеки, однак подібна мінімізація обсягів контрольно-наглядових дій за суб’єктами, що отримали у встановленому законом порядку авторизацію АЕО та набули статус АЕО, компенсується через проведення центральним органом виконавчої влади, який реалі зує державну митну політику із залученням посадових осіб відповідних митниць відносно таких суб’єктів оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО, яка за своєю правовою суттю є перевіркою, а також подальшого проведення митними органами моніторингу відповідностіпідприємства критеріям АЕО та повторної оцінки відповідності у визначених законом випадках. Окрім цього, забезпечення належного рівня митної безпеки досягається перенесенням контролю на більш ранню стадію (на період оцінки відповідності підприємства встановленим критеріям набуття статусу АЕО), що дає змогу вивільнити кадрові, організаційні та інші ресурси митних органів для виконання інших завдань при здійсненні митної справи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Malyarchuk, O. M. "Індустріалізація західного регіону України: проблеми подолання екологічних наслідків". Grani 19, № 1 (20 грудня 2015): 116–22. http://dx.doi.org/10.15421/1716021.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров’ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв’язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов’язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гексахлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Минич, Юлія, та Юлія Суржик. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 57–60. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто поняття екологічного менеджменту, який є невід’ємною складовою сталого розвитку підприємства і фактору забезпечення конкурентних переваг українських підприємств на зовнішніх ринках, а також його роль в економічній діяльності підприємства та механізм взаємодії підсистем екологічного менеджменту на підприємстві. Звернули увагу на сутність еколого-економічної системи, визначено взаємодію навколишнього середовища і підприємства, виявлено особливості екологічного менеджменту та його місце в інтегрованій системі управління сучасним підприємством, розглянуто взаємодію держави і бізнесу в практиці прийняття екологічних рішень. Визначено принципи екологічного менеджменту та управління ресурсами на промислових підприємствах. Розкрита суть понять екологічного управління та екологічного менеджменту. Зазначено економічні інструменти, що використовуються у екологічному менеджменті європейських країн. У статті розглянуто вирішення глобальних і локальних екологічних проблем людства за допомогою екологічного управління. Розглянуто мету впровадження екологічного менеджменту, що мінімізує негативні наслідки бізнес-діяльності на навколишнє середовище. Розкрито досягнення високого рівня екологічної безпеки процесів виробництва і споживання продукції, що випускається підприємством, продукції і послуг, що надаються. Визначено необхідність впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві. Розглянуто суть екологічної стратегії як основу для постановки конкретних екологічних цілей і завдань, розробки програм природоохоронних заходів. Вказано алгоритм створення системи екологічного менеджменту. Названі взаємопов'язані фактори, що визначають розвиток екологічного менеджменту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Радченко, Оксана Олександрівна. "ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ І ЗАГРОЗ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 73–81. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. У статті пропонується розгляд проблематики порушення природного балансу життєдіяльності ноосфери Землі та спричиненого цим наростання глобальних екологічних викликів, які стоять перед системами публічного управління національних держав та міжнародною спільнотою в цілому.Методологія. Методологічним інструментарієм проведеної розвідки є кейс-стаді виконання Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».Наукова новизна. Обґрунтовано, що ноосфера Землі на початку третього тисячоліття піддається тиску значної кількості глобальних викликів і загроз, які все більше виходять на передній план національної безпеки сучасних держав та екологічної безпеки усього людства. Проаналізовано стан реалізації заходів щодо протидії загрозам екологічній безпеці в Україні, який засвідчив, що лише незначна частина передбачених президентським указом першочергових заходів щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України виявилася вчасно виконаною в повному обсязі.Висновки. Зроблено висновок, що турбота про збереження природного середовища нашої життєдіяльності все більше виходить на передній план проблематики розвитку людської цивілізації та – врешті-решт – самого її існування. І одним з найголовніших напрямків діяльності усіх національних урядів має стати нова державна екологічна політика, яка функціонально покликана забезпечити досягнення конституційно-гарантованого рівня екологічної безпеки та безпеки життєдіяльності людини й суспільства через формування необхідних для цього політичних, економічних та соціальних умов, а також через проактивну протидію глобальним екологічним загрозам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Гаращук, О. В., та В. І. Куценко. "ДОМІНАНТИ ТА МЕХАНІЗМИ ПОДОЛАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 163–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Провідною концептуальною ідеєю, яка за загальновизнаною світовим науковим співтовариством думкою має визначати напрям сучасної цивілізації, є сталий розвиток. Його сутність полягає в то-му, щоб задовольняти суспільні потреби в матеріальних благах, не загрожуючи здатності наступ-них поколінь задовольняти власні потреби. Сталий розвиток включає екологічний, економічний та соціальний складники. При цьому особливо актуальним є забезпечення екологічної безпеки, виявлення чинників, що впливають на подолання екологічних ризиків. Тому метою нашого дослідження є вияв-лення механізмів, успішна реалізація яких сприяла би покращенню екологічної ситуації та забезпе-ченню сталого розвитку. Екологічна безпека як частина національної безпеки посідає важливе місце серед її складників. Екологічні проблеми загострюються під час переходу до ринкових відносин. Ста-лий розвиток потребує оптимального поєднання ринкових механізмів і заходів державного регулю-вання соціально-економічного розвитку, спрямованих на створення екологічно безпечного середовища для проживання людини. Останнє значно підвищує роль соціальної сфери і, зокрема житлово-комунального господарства, функціонування якого негативно впливає на довкілля, що обумовлено зношеністю каналізаційних систем та недостатньою потужністю очисних споруд. У статті наво-диться перелік заходів, спрямованих на подолання зазначеної негативної ситуації. Також підкреслю-ється роль освіти, здатної здійснювати суттєвий вплив на екологічний стан у країні. Освіту можна назвати домінантою в досягненні сталого розвитку. Пропонується перелік заходів, спрямованих на підвищення ролі екологічної освіти в житті суспільства, зокрема у досягненні екологічної безпеки, подоланні екологічних ризиків, у підвищенні ефективності виробництва на засадах сталого розвит-ку. Обґрунтовується думка про те, що успішному подоланню екологічних проблем, динамічному ру-хові в напрямі сталого розвитку сприятиме впровадження інноваційного механізму, що має на меті оздоровлення природного середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Sak, Tetiana, та Larysa Yushchyshyna. "МЕХАНІЗМ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, № 18 (4 червня 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-02-66-74.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті доведено наявність різних видів кризового стану на більшості вітчизняних підприємств. Розглянуто теоретичні та методичні основи антикризового управління в умовах забезпечення економічної безпеки підприємства. Досліджено механізм антикризового управління, визначено мету, послідовність етапів та очікуваний результат ефективного управління. Систематизовано чинники виникнення кризи на підприємстві. Наведено принципи ефективного антикризового управління в умовах забезпечення економічної безпеки. Визначено модель поведінки та антикризові заходи для відновлення безпечного розвитку в залежності від рівня кризового стану. Особливу увагу приділено дослідженню особливостей розробки та реалізації антикризових стратегій підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Levytska-Doba, Yevheniia. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПОЛІТИКИ США ПО ВІДНОШЕННЮ ДО КИТАЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (8) (26 листопада 2020): 17–29. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-17-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з ключових проблем міжнародної політики перших років минулого десятиліття XXI ст. є американо-китайські відносини, які поступово еволюціонують від всеосяжного партнерства до гострого антагонізму. Незважаючи на запевнення Пекіну про те, що зовнішня політика країни має виключно мирну мету, Сполучені Штати Америки виражають занепокоєння через швидкий розвиток економічної, а також військової могутності Пекіну, яка вже вийшла за рамки Азіатського регіону і впливає наразі прямо чи опосередковано на зовнішню політику більшості країн світу. Економічне протистояння Пекіну та Вашингтону на сучасному етапі розвитку відносин вже переросло у торгову війну. Беручи до уваги ядерний статус обох учасників цього протистояння, розповсюдження антагонізму з економічної сфери на політичну та військову становить реальну загрозу безпеці не тільки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, але й у світі загалом. Становлення КНР як нового центру сили співпало із стратегічним «поверненням США до Азії» при адміністрації Б. Обами та політикою «Зробимо Америку великою знову» Д. Трампа, обидві з яких мали в основі намір стримувати зростаючу міць Китаю. В свою чергу Пекін використовує свою економічну силу для того, щоб запобігти утворенню антикитайської коаліції під егідою Вашингтону у безпосередній близькості від своїх кордонів. Верогідність загострення кризи, яка наразі знаходиться у замороженому стані, актуалізувало пошук шляхів її вирішення і в теоретичній, і в практичній площинах. На сьогоднішній день на темі американо-китайських відносин зосереджено увагу не тільки академічного середовища, але й представників найвищих політичних кіл чи не кожної країни світу. Такий інтерес зумовлюється різноманітністю факторів: для США – це питання критичне в контексті перебування й надалі у статусі світового гегемона; для Китаю – можливістю проекціювати свою економічну могутність на політичну площину і вирішити критичні задачі власної зовнішньої політики у статусі нового світового гегемона.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Парсяк, Володимир, та Олена Жукова. "КЛЮЧОВІ СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 83–91. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Події останнього часу (спочатку карантинні обмеження, викликані пандемією коронавірусної інфекції COVID-19, а потім протистояння російській агресії) ще і ще раз красномовно засвідчили потребу у суттєвому вдосконаленні засобів та інструментів гарантування економічної безпеки закладів соціальної інфраструктури. Серед них і ті, що надають освітні послуги найвищого гатунку. Проблема, як виявилося, не з простих і на шляху до мети потрібно розв’язати цілу низку важливих задач. Одна з них – розробка менеджментом ЗВО відповідних стратегій, що ведуть до окресленої мети. Виходячи з цієї робочої гіпотези, в статті запропоноване бачення авторів щодо найбільш актуальних з усіх можливих. Зроблені пропозиції ґрунтуються на узагальнені досвіду, накопиченого українськими вишами та враховують специфіку їх операційної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Голованова, Наталя. "ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЯК ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЗАГРОЗ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 144–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-144-158.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено джерела антропоцентричної матриці понять та ідей в інформаційній сфері. Зазначено виклики і загрози інформаційній сфері України. Уточнено зовнішні та внутрішні чинники цих загроз. Розгля- нуто конкретні факти загроз у світі. Проаналізовано особливості регулятор- ної політики європейських держав у напрямі протидії загрозам та правово- го забезпечення інформаційної безпеки як підгалузі інформаційного права. Визначено ландшафт загрози інформаційної безпеки 2019 р. Приведено механізм етнічного лобізму як інструменту “м’якого” права. Наголошено на тенденції прагнення громадян не до безпеки, а до свободи. Виявлено, що заходи безпеки є одночасно факторами обмеження свободи громадян. Під- креслено важливість запуску системи протидії антиукраїнському мовленню в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України у квітні 2018 р. та заходів у межах Рамкової програми співробітництва України з Ра- дою Європи та Євросоюзом. Для протидії пропаганді запропоновано засто- совувати та вдосконалювати універсальне міжнародно-правове регулюван- ня медіапростору, будувати єдиний європейський простір. Визначено зміст національних інтересів України згідно з Доктриною інформаційної безпеки України. Об’єктами національних інтересів у інформаційній сфері названо інформацію, інформаційну інфраструктуру і статус суб’єкта в інформацій- ній сфері. Наголошено на ціннісному наповненні інформаційної політики держави. Реалізацію і виживання окремої особи, суспільства та держави ви- значено як мету інформаційної політики в умовах сучасних загроз. Безпеку держави, економічне процвітання, розвиток суспільства і гармонійне існу- вання країни у світовому контексті зазначено як результат ефективної ін- формаційної політики. Запропоновано спиратися на державницькі підходи, притаманні історичному Києву та сучасній українській державі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Batrakova, T. I., та D. V. Fedorkin. "Особливості формування державного механізму управління екологічною безпекою аграрного виробництва". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (4 жовтня 2017): 105–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.05.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається структура рівнів та об’єктів управління екологічною безпекою аграрного виробництва, а також загальні еколого-соціо-економічні принципи управління екологічною безпекою аграрного виробництва. Аналізується закономірність функціонування механізму управління екологічною безпекою аграрного виробництва. Розглядається мета та завдання механізму управління екологічною безпекою аграрного виробництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Berehovyi, A. I. "НАТО в геополітичних інтересах Канади". Grani 18, № 9 (25 серпня 2015): 45–49. http://dx.doi.org/10.15421/1715174.

Повний текст джерела

Анотація:

Канада, як одна з країнзасновниць, відіграє активну роль у діяльності НАТО з моменту заснування організації до сучасного етапу. Канадські військові сили беруть участь у міжнародних миротворчих операціях, боротьбі з тероризмом та підтриманні безпеки у трансатлантичному регіоні. Незважаючи на тісні взаємовідносини з США, як у військовій, політичній та економічній сферах, Канада завжди прагнула проводити самостійну політику всередині НАТО. Окремого розгляду заслуговує перетин національних інтересів Канади та розширення впливу НАТО на арктичний регіон. Позиція Канади щодо ролі НАТО в Арктиці досить суперечлива. Канада побоюється посилення впливу в арктичному регіоні тих країнчленів НАТО, які, як у випадку з Великобританією, не є арктичними державами. Канада вже тривалий час пропагує ідею про перетворення альянсу в світову організацію нарівні з ООН, яка поставить перед собою мету забезпечувати безпеку в усьому світі. По суті Канадою ставиться завдання по створенню такого собі «світового жандарма», який матиме сучасні сили спеціального реагування, призначені для участі в конфліктах в різних точках світу. Також можливий і інший сценарій – збереження НАТО у вигляді «євроцентристського гібрида» з колишнім фокусом на європейську безпеку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Бартош, Наталя Володимирівна. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ". Public management 28, № 3 (12 квітня 2022): 17–24. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-3(28)-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. У статті розглядаються напрями правового забезпечення державної інформаційної політики, а також досліджується питання формулювання актуальних заходів щодо їх забезпечення. Адже в умовах сучасних глобальних інформаційних протистоянь, деструктивних комунікативних впливів, зіткнення різновекторних національних інформаційних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії захист національного інформаційного простору та гарантування інформаційної безпеки стають пріоритетними стратегічними завданнями сучасних держав у системі інформаційних відносин. Зміни у глобальній світовій економічній та політичній сферах привели до зміни технологій світового протистояння і ведення воєн. Інформаційні війни переслідують мету активізувати суспільну свідомість громадськості держави-противника і таким чином вплинути на державну політику. Водночас інформаційна політика сучасних держав має схожі завдання: забезпечити свободу інформації, сприяти розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації суспільних відносин, відкритості і прозорості в управлінні суспільними справами. З огляду на виклики сьогодення нашій державі не те, що претендувати на інформаційне домінування, а бути присутнім у світовому інформаційному просторі доволі складно. На жаль, слід констатувати, що внаслідок неналежного правового регулювання в національному інформаційному про- сторі України та збільшення кількості національних регуляторів зросла кількість негативних явищ, які створюють реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільства і держави. Методологія. У зв’язку з цим обґрунтована нагальна необхідність формування та активного функціонування єдиного національного регулятора в інформаційній сфері держави, діяльність якого була би спрямована на вироблення української національної інформаційної політики, інтелектуально кваліфіковане відбиття маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, створення українського національного інформаційного простору – основи національної безпеки суспільства і держави. Наукова новизна. Так, до реалізації державної інформаційної політики необхідно підходити стратегічно, удосконалю- ючи пріоритетні напрями, здійснюючи перерозподіл повноважень державних регуляторних органів, здійснюючи кореляцію між стратегічними проєктними документами і реальною адміністратив- но-політичною практикою держави. Пріоритетні напрями/цілі інформаційної політики мають бути замінені більш практичними та актуальними з довгостроковим характером одночасно з урахуванням гібридної агресії. Окрім того, визначено основні цінності та принципи, в межах яких потрібно адаптувати національне законодавство в умовах гібридної війни. Зауважено, що участь громадянського суспільства в розвитку інформаційного простору сприяє його розширенню, відкритості і прозорості інформації. Висновки. Надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформацій- ної політики та створення ефективної системи інформаційної безпеки України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

В. О., ШПИЛЬОВА, ФІНАГІНА О. В. та БУРЯК Є. В. "ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНА КЛАСТЕРНА ПОЛІТИКА: ПОТЕНЦІАЛ ТА ЦІЛЬОВІ ІНТЕРЕСИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, № 3 (8 січня 2021): 28–44. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено теоретико-генетичний розвиток інтеграційних процесів в сучасному регіональному менеджменті з урахуванням векторів суспільного прогресу, поєднання знань економіки, інноватики, соціології, теорії ринків та підприємництва. Наголошено, що інтеграційні процеси завжди мають загальну або локальну дію, формальні та неформальні прояви, позитивний або негативний вплив на явища та процеси людської діяльності, забезпечують позитивну або негативну динаміку окремих соціально-економічних явищ і процесів. Саме інтеграція як рушійна сила формує потенціал суспільства й економіки держави та її територій. Визначено ключові чинники суспільного прогресу, що обумовили дослідження процесу інтеграції в економіці та менеджменті: прискорене формування світового ринку та його впливовість на національні економіки, зміна границь регіонів; укрупнення, централізація та диверсифікація капіталів, прискорена диверсифікація виробництва та сфери послуг; масове виробництво та його залежність від науково-технічного прогресу, екологічних і соціальних стандартів; територіальний перерозподіл світу, зони економічного впливу та новітні формати регіоналізації. Зосереджено увагу на тому, що кластер, як прояв економічної інтеграції в сучасній діяльності, галузевої та регіональної влади, постає первинним в інструментарії стимулювання ринків, бізнесу, якісного та кількісного покращення ділового середовища, залучення інвестицій, інструментом балансу інтересів влади та бізнесу. Зазначено, що кластери постають центром промислової політики, балансують групи регіональних інтересів, стимулюють і корегують регіональний розвиток, прискорюють комерціалізацію національних наукових надбань. Визначено такі компоненти потенціалу кластероутворення регіонів, як: наука та освіта; ресурсна база; заощадження підприємств та населення; малий і середній бізнес та інфраструктура підтримки малого та середнього бізнесу. Реалізація потенціалу кластероутворення має ґрунтуватися на системі безпеки від наявних ризиків, побудова якої може максимально швидко сформувати платформу взаємних дій, колективного прийняття рішень, заходів організації та контролю. Обґрунтовано управлінське бачення формування стратегічної мети кластероутворення з урахуванням принципів консолідації та гармонізації ключових інтересів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Крупка, Ярослав, Тетяна Костенко та Олена Зав’ялова. "ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПАРОГАЗОВИМИ СУМІШАМИ У ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 119–24. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – розвиток і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери для запобігання вибухів газопилових сумішей, що дозволить підвищити ефективність і безпеку гірничорятувальних робіт, зменшити економічні збитки підприємств. Методологічною основою досліджень роботи є загальні закони та категорії теорії пізнання, зокрема, положення матеріалістичної діалектики, які сприяли розумінню об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження у контексті взаємообумовленості здобутків і потреб практики. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) надали змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань роботи. Під час проведення досліджень, для розв’язання поставлених задач, в комплексі застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: методи індукції (на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення досліджень) та дедукції (у процесі теоретичного осмислення проблеми), системно-аналітичний, порівняльний аналізи, метод аналізу визначень тощо. Наукова новизна роботи полягає у розв’язанні науково-прикладної задачі розвитку і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери, для запобігання вибухів газопилових сумішей, що дозволить підвищити ефективність та безпеку гірничорятувальних робіт з ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств. Рішення аналітичної задачі визначення конкретного обсягу подачі парогазової суміші генераторами інертних газів безпосередньо в осередок пожежі дозволить правильно оцінити газову обстановку в ньому і прийняти доцільне і ефективне оперативне рішення на ліквідацію аварії. Розвиток і вдосконалення тактики ліквідації та ізоляції розвинутих пожеж у вибухонебезпечних дільницях з інертизацією рудничної атмосфери, для запобігання вибухів газопилових сумішей, дозволить підвищити ефективність та безпеку гірничорятувальних робіт з ліквідації наслідків цих аварій, зменшити економічні збитки підприємств, які пов’язані із втратою машин, механізмів, обладнання, гірничих виробок і запасів вугілля, що підготовлені до виїмки, в виїмкових полях, що інтенсивно відпрацьовуються, великих аварійних збитків, які пов’язані із простоями лав або несвоєчасною підготовкою фронту очисних робіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Sokolov, V. A. "Cпецифіка етапів інституалізації розвідувальної діяльності в системі забезпечення національної безпеки України". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 51–59. http://dx.doi.org/10.15421/15201734.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено поняття «інституалізація розвідувальної діяльності в системі забезпечення національної безпеки». Виявлено, що з метою реалізації державної політики національної безпеки України одним із завдань є удосконалення державної системи стратегічного планування, створення єдиної системи моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони, забезпечення ефективної координації та функціонування єдиної системи ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони. Виокремлено та розкрито специфіку етапів інституалізації розвідувальної діяльності в системі забезпечення національної безпеки України, а саме: усвідомлення потреби в аналітичній та розвідувальній інформації; формування мети розвідувальної діяльності та цілей розвідувально-інформаційного забезпечення; ціннісне і нормативне впорядкування розвідувальної діяльності в інтересах забезпечення національної безпеки; організація розвідувальної діяльності в інтересах забезпечення національної безпеки. Наголошено, що основною умовою існування будь-якої суверенної держави є захист її національних інтересів та забезпечення державної та воєнної безпеки держави. Охарактеризовано сфери розвідувальної діяльності розвідувальних органів України, зокрема: політична, економічна, військова, науково-технічна, прикордонна, інформаційна та екологічна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Mytko, Antonina, та Tetiana Mishchuk. "Особливості конкурентної розвідки та шпіонажу на підприємствах". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (29 травня 2017): 90–103. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-90-103.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено процеси промислового шпигунства та конкурентної розвідки як прихованих форм отримання конфіденційної інформації конкурентів. Мета статті – проаналізувати особливості конкурентної розвідки й шпигунства на підприємствах. Із цією метою схарактеризовано понятійний апарат конкурентної розвідки й промислового шпигунства та їхні відмінності, розглянуто тенденції розвитку промислового шпигунства на світовому рівні на прикладах найбільших світових компаній. За допомогою історико-порівняльного методу здійснено ретроспективний аналіз конкурентної розвідки й шпіонажу на підприємствах. Розкрито прояви шпигунства в політичній сфері, зокрема на прикладі міжнародного соціального мережевого проекту «ВікіЛікс», а також проаналізовано наслідки політичної розвідки. На основі отриманих результатів запропоновано способи протидії шпигунству й розвідці на мікро- та макрорівнях. Доведено, що в країнах із ринковою економікою завжди існували шпіонаж і конкурентна розвідка, мета яких – вивчення секретів, що лежать в основі досягнень та успіхів чужих підприємств і країн. Від них потерпають усі сфери економіки й не захищені навіть стратегічні компанії, що мають подвійний, воєнно-цивільний характер. Активною конкурентна розвідка та шпіонаж існують і в політичній сфері. Сьогодні різні кризи, які накладаються одна на одну, змушують політиків усе частіше звертатися до закулісних можливостей отримання інформації, ідей чи навіть прямого саботування дій інших країн. Світовий досвід підтверджує неминуче виникнення загроз економічній безпеці країни в контексті поширення процесу промислового шпигунства. На сьогодні гостро стоїть завдання розробки єдиних механізмів захисту від інсайдерських загроз. Автори вважають, що у подальшому слід розробити методики оцінювання економічної ефективності впровадження систем захисту комерційної інформації та промислового шпіонажу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Shapovalov (Jr.), V. V., V. A. Shapovalova та V. V. Shapovalov. "Судово-фармацевтичні дослідження щодо впливу ліків на безпеку, життя та здоров’я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків, фармацевтичного та медичного права в Україні". Health of Society 10, № 4 (18 січня 2022): 127–32. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.4.2021.246355.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. У всьому світі дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) під впливом лікарських засобів (ЛЗ) є однією з головних причин травмувань, смертності серед учасників дорожнього руху. Безпека руху уявляє собою систему, яка включає наступні складові: людина – стан здоров’я людини – вживання небезпечних ліків різних класифікаційно-правових груп (КПГ) – побічні реакції ліків – транспортний засіб – шлях. Частка дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків становить понад 75 %, вони є й найбільш суспільно небезпечними, тому що мають тяжкі наслідки, спричиняють невиправну шкоду здоров’ю та смерть потерпілих. Мета дослідження: проаналізувати здобутки судово-фармацевтичних досліджень в Україні щодо впливу ЛЗ на безпеку, життя та здоров’я учасників дорожнього руху в межах організації фармацевтичної справи, технології ліків та фармацевтичного і медичного права в ретроспективному аспекті. Матеріали та методи. Матеріалами імперативного дослідження стали законодавчі, нормативно-правові документи; матеріали становлення наукової школи судової фармації; наукові публікації за темою статті; Інтернет-ресурси, джерела наукової літератури. Для досягнення поставленої мети було застосовано методи судово-фармацевтичного, нормативно-правового, документального, бібліографічного, порівняльного, історичного та графічного аналізу. Результати. Проаналізовано досвід країн світу щодо профілактики та попередження дорожньо-транспортних пригод під впливом ліків. Причини, умови виникнення та наслідки ДТП носять багатофакторний характер і пов’язані з постраждалими (водій-пішохід), транспортним засобом, дорогою, вживанням психоактивних ЛЗ. Розроблено систему організаційно-регуляторних та попереджувальних заходів з надання першої медикаментозної допомоги потерпілим від ДТП. Показано, що існує необхідність проведення науково-обґрунтованих організаційно-правових, клініко-фармакологічних, судово-фармацевтичних та соціально-економічних досліджень щодо причинних зв’язків між побічними реакціями внаслідок вживання ЛЗ різних КПГ, безпекою руху та виникненням ДТП. Вперше в Україні було запропоновано математичну модель щодо встановлення впливу психоактивних ЛЗ на стан водія при керуванні транспортним засобом у залежності від обчислення шляху зупинки автомобіля відповідно до обраної швидкості та зниження реакції водія. Досліджено структуру ДТП, скоєних під впливом психоактивних лікарських препаратів. Висновки. Запропоновано класифікацію медичних аптечок для надання першої медикаментозної допомоги потерпілим при ДТП, яка дозволила обґрунтувати необхідність удосконалення їх як за якісним, так й кількісним складом у залежності від типу транспортного засобу й імовірності виникнення ДТП з тяжкими наслідками. Запропоновано рекомендації стосовно забезпечення інформації про можливість отримання медичної допомоги та систему сигнально-викличного зв’язку на шляхах, маркірування упаковок психоактивних ЛЗ спеціальною позначкою у вигляді червоного трикутника. Доведено про необхідність подальших судово-фармацевтичних досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Бокшиц, Олена, та Ірина Каменська. "ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПОЖЕЖНИХ ВЕЖ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВ". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 246–69. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-246-269.

Повний текст джерела

Анотація:

У реаліях сучасного сьогодення здоров’я – це основна фундаментальна ланка в житті кожної людини, яка безпосередньо відображається на її буття, благополуччя, психічне та емоційне самопочуття. Здоров’я є цінним показником цивілізованості сучасного суспільства, одним із основних складників національного розвитку у цілому світі. У складних умовах пандемії, що відбувається нині у світі, сучасне суспільство все ж потребує компетентних фахівців, які могли б бути конкурентоспроможними на ринку праці, рішуче змінювалися б і організовували активну життєву позицію, які швидко приймали б логічні поставленій меті рішення, уміли раціонально організовувати свою життєдіяльність із позицій збереження, зміцнення здоров’я як свого, так і оточуючих, створювати і забезпечувати безпечні умови життя та праці на виробництві та в побуті, вміти запобігати небезпечним ситуаціям, що загрожують життю людей. Відомо, що пожежна небезпека одна із найстаріших загроз та проблем із якою стикається людство протягом всього земного життя. Вогонь залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум’я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Протягом всіх століть вогонь знищував мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам. Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн на рік, кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають вагомою проблемою. У нинішніх реаліях ХХІ століття сучасна людина вже озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, і вже може на належному рівні конкурувати з вогнем, здобувати та формувати знання про пожежну безпеку, знання, які отримуються у закладах вищої освіти. Саме у закладах вищої освіти відбувається формування знань, підготовка майбутніх фахівців професійного спрямування як пропагандистів і педагогів у боротьбі з пожежами та безпечної організації життєдіяльності. У статті розглядаються історичні моменти виникнення та розвитку на території України архітектурних пам’яток, які в свої часи виконували вагому роль та функцію з безпеки життя українського народу і слугували пожежними вежами (каланчами). Розкривається сутність формування знань з пожежної безпеки виробництв при вивченні історичних аспектів розвитку пожежних веж на території України. Формування знань у студентів закладів вищої освіти з пожежної безпеки виробництв забезпечує розвиток умінь та навичок, здатності (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління пожежної безпеки на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, розвиток здоров’язберігаючих компетенцій і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях. Саме навчальні заклади зокрема вищі, незалежно від видів їх спрямованості, є тим центром, де відбувається формування знань, умінь і навичок у студентів при вивченні пожежної безпеки зокрема. Людина з вищою освітою, яка має високий рівень здоров’язберігаючої компетентності, є пропагандистом здорового способу життя та спрямовує свої знання й уміння на безпечні умови праці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Демський, Валентин, та Юрій Юрчак. "ПРОБЛЕМА ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВПЛИВУ НА ПЕРСОНАЛ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 83–94. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.139.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається негативний інформаційно-психологічний вплив на персонал Державної прикордонної служби України в контексті інформаційної війни та деякі способи протидії. З’ясовано, що противники Інтернет-медіа використовують, як засіб інформаційної боротьби, який має на меті вплив на поведінку та ментальність населення і персонал ДПСУ. Проаналізовано наслідки негативного інформаційно-психологічного впливу.З’ясовано, що негативний інформаційно-психологічний вплив на персонал органу охорони державного кордону – це використання пропаганди проти прикордонників. Зазвичай вона спрямована проти України, її органів влади, керівництва Державної прикордонної служби України та може бути причиною зміни державної політики чи розладу економічної системи, системи безпеки у районах виконання службових обов’язків.Аналізом інтернет-ЗМІ, супутникового телебачення і дій інтернет-тролів, які є засобами негативного інформаційно-психологічного впливу з російського боку, підтверджено, що їх діяльність полягає в подачі неправдивої інформації, яка вводить в оману українське населення. Така діяльність противника спрямована на формування негативного ставлення до українського уряду і державних служб, у тому числі Державної Прикордонної служби України.Визначено мету захисту від інформаційно-психологічного впливу. Поставлені завдання боротьби з інформаційно-психологічним впливом на персонал Державної прикордонної служби України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Зелінська, О. М., та В. Іванішів. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ЗЕРНА". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 18 (71) (29 листопада 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-6.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні в сучасній науковій літературі присутній ряд дослідницьких праць, пов'язаних з особливостями формування та функціонування світового ринку зерна. Ринок зерна відіграє вагому роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки. У зв'язку з цим, питання аналізу і системного концептуального осмислення організаційно-економічних основ та перспектив розвитку світового ринку зернових на сучасному етапі розвитку глобальної економіки є різнорідними за своєю теоретико-методологічною основою: в науково-дослідному і експертному співтоваристві існують принципово неузгоджені теоретичні та практичні відмінності в підходах, що обумовлює необхідність в аргументації мети і завдань даного дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Мета економічної безпеки"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями