Добірка наукової літератури з теми "Метафоричне переосмислення"

У статті досліджено семантичні процеси як чинники розвитку термінологічної лексики. Розглянуто специфіку таких семантичних процесів, як розширення, звуження й зміщення значення у сфері української науково-технічної термінології. На численних прикладах продемонстровано, що семантичний процес розширення значення в термінології супроводжується детермінізацією й ретермінізацією, процес звуження значення – термінізацією й ретермінізацією, а процес зміщення – термінізацією, ретермінізацією й транстермінізацією. Доведено, що мотивують семантичні процеси в термінології метафоричне переосмислення й метонімне зрушення вихідних значень. Ключові слова: семантичні процеси, термінологія, розширення значення, звуження значення, зміщення значення, метафора, метонімія.

Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування. Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення. Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації. Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість

Purpose. The main purpose of this paper is to interpret and differentiate the types of metaphorization mechanisms in Ukrainian, German and English phraseological units, which characterize positive intellectual abilities of a person, as well as to identify their common and distinctive features since one of the main characteristics of phraseological systems of different languages is the unity of general and special. Based on this goal and the general task of anthropocentric phraseology – the study of the ratio of linguistic and extralinguistic meanings, the existing definitions of phraseological units in languages are investigated, and the phraseological meaning is considered as an object of linguistic research. Phrasemes, or phraseological units, are studied in different directions. The study of them as units reflecting the human factor in any language remains relevant in recent decades. Metaphor is also in the focus of modern linguistics because of its relationship between linguistic phenomena and perception, memory and thinking, acquisition and application of human knowledge and experience.Methods. Since phraseological units are also studied in linguistic and linguocultural aspects, a complex research methodology is used here. According to the set goal and specific tasks, such basic methods as descriptive, comparative, component analysis were used.Results. The research findings are as follows: the author suggests a general classification of the mechanisms of metaphorization in phraseological units taking into account the components of their inner form. The models of phraseological units are highlighted, which are based on different types of metaphorical rethinking. The proposed classification can be used to study the semantic features of phraseological units using the material of different languages, as well as for their further correct ideographic separation.Conclusions. In the studied languages phrasemes with metaphorical rethinking form a rather large group. Many of them have a fairly transparent structure of meaning, the motivation of which is based on broad connotations known to almost any native speaker. The research objective includes identifying semantic similarities and differences between phraseological units of languages studied. The connection of phraseological units with the cultural code is preserved in the collective subconscious memory of native speakers. Phraseologisms, reflecting in their semantics the long process of people’s cultural development, fix and transmit cultural attitudes and archetypes, standards and stereotypes from generation to generation.Key words: phraseological unit/phraseme, idiom, metaphor, metaphorization, structural-semantic analysis, inner form. Мета. Основна мета дослідження – це інтерпретувати та диференціювати типи механізмів метафоризації в українських, німецьких та англійських фразеологізмах, які характеризують позитивні інтелектуальні здібності людини, а також виявити їх спільні та відмінні риси, адже однією з основних характеристик фразем різних мов виступає єдність загального і специфічного. Виходячи із цієї мети і спільного завдання антропоцентричної фразеології, що полягає у вивченні співвідношення мовних та екстралінгвістичних значень, досліджуються мовні визначення фразеологізмів у мові, а фразеологічне значення розглядається як об’єкт лінгвістичного дослідження. Вивчення фразем відбувається за різними напрямками. Вивчення їх як одиниць, що відбивають людський фактор в будь-якій мові, залишається актуальним в останні десятиліття. Метафора також знаходиться в центрі уваги сучасної лінгвістики через її взаємозв’язок між мовними явищами і сприйняттям, пам’яттю і мисленням, надбанням і застосуванням людських знань і досвіду.Методи. Оскільки фразеологічні одиниці розглядаються в лінгвістичному і лінгвокультурному аспектах, використовується комплексна дослідницька методологія. Згідно з поставленою метою та конкретними завданнями використовувалися такі основні методи, як описовий, зіставний, а також метод компонентного аналізу.Результати. Автор пропонує загальну класифікацію механізмів метафоризації у фразеологічних одиницях, що вивчаються з урахуванням компонентів їхньої внутрішньої форми. Виділено моделі фразеологізмів, засновані на різних типах метафоричного переосмислення. Запропонована класифікація може бути застосована для вивчення семантичних особливостей фразеологізмів на матеріалі різних мов, а також для їх подальшого правильного ідеографічного розподілу.Висновки. У досліджуваних мовах фраземи з метафоричним переосмисленням утворюють досить велику групу. Багато з них мають досить прозору смислову структуру, мотивація якої заснована на широких конотаціях, відомих практично кожному носію мови. У завдання дослідження входило виявлення семантичних подібностей і відмінностей між фразеологізмами мов. Зв’язок фразеологізмів із культурним кодом зберігається в колективній підсвідомій пам’яті носіїв мови. Фразеологізми, що відображають в своїй семантиці тривалий процес культурного розвитку людей, фіксують та передають культурні установки й архетипи, стандарти і стереотипи з покоління в покоління.Ключові слова: фразеологічна одиниця/фразема, ідіома, метафора, метафоричне переосмислення, структурно-семантичний аналіз, внутрішня форма.

Purpose. The purpose of this article is to highlight the image component of English-language concept of DIGNITY. The stated goal is realized by inventory of the main verbalizers of English concept of DIGNITY, analysis of their etymology, identification of the semes that form the basis of the verbalizers’ internal form, highlighting the figurative component of the macrostructure of the analyzed concept as a set of images of its verbalizers.Methods. The application of the lexicographic analyses method allowed to inventory the key verbalizers of the analyzed concept, the methods of semantic and etymological analysis were used to highlight the semantics of selected verbalizers in the diachronic aspect. The method of linguocognitive interpretation allowed to identify the image component in the internal form of the studied nominative means and to establish the features of the figurative component of the macrostructure of the concept DIGNITY.Results. The presence of an image component in the concept is proved by the neurolinguistic features of human cognition: the sensory image encodes the concept, forming a unit of universal subject code. There are two types of image: perceptual – formed in the human mind on the basis of data obtained through human senses and cognitive – reconsidered by comparing new concept with the already known one and making associative metaphorical parallels. The image component of the concept is based on the internal form of its verbalizers. The study of the figurative aspect of the internal form of the word makes it possible to study the cognitive mechanisms of nominations in language. Separate research attention is focused on the peculiarities of the representation of various features (shape, color, structure, location in space, temporal features, purpose or function, structure, nature of application) in the internal form of the word.Conclusions. The macrostructure of the concept consists of three main constituents: content, image and interpretation field. The image component of the macrostructure is expressed by the internal form of its key verbalizers. Elucidation of the conceptual image allows us to trace how the concept is represented in the minds of speakers in synchronous and diachronic sections and to establish its metaphorical potential for rethinking. The analysis of the image component of the English-language concept DIGNITY proved that it is based on the trait “acceptability”, and the derived traits that complement the image are “praise”, “high esteem”, “pleasure”, “attractiveness”.Key words: etymological component, internal form, macrostructure, metaphorical potential, semantics. Мета. Метою статті є висвітлення образного компоненту англійськомовного лінгвоетичного концепту DIGNITY. Реалізація заявленої мети відбувається шляхом інвентаризації основних вербалізаторів англійськомовного концепту DIGNITY, аналізом їх етимології, виявлення сем, які покладені в основу їх внутрішньої форми, висвітлення образного компоненту макро-структури аналізованого концепту як сукупності образів його вербалізаторів.Методи. Застосування методу аналізу лексикографічних джерел дозволило інвентаризувати ключові вербалізатори аналізованого концепту, методи семантичного та етимологічного аналізу були застосовані для висвітлення семантики відібраних лексем в діахронічному аспекті. Метод лінгвокогнітивної інтерпретації дозволив виявити образний компонент у внутрішній формі досліджуваних лексем та встановити особливості образного компоненту макроструктури концепту DIGNITY.Результати. Наявність образного складника у концепті доводиться нейролінгвістичними особливостями людського пізнання: чуттєвий образ кодує концепт, формуючи одиницю універсального предметного коду. Виокремлюють два типи образу: перцептивний – сформований у свідомості людини на основі даних, отриманих через людські органи чуття, та когнітивний – переосмислений шляхом його порівняння із вже відомими концептами та проведенні асоціативних метафоричних паралелей. В основу образного компонента концепту покладена внутрішня форма його вербалізаторів. Дослідження образного аспекту внутрішньої форми слова уможливлює дослідження когнітивних механізмів номінацій у мові. Окрема дослідницька увага спрямована на особливості представлення різних ознак (форма, колір, структура, розташування в просторі, місцезнаходження, часові ознаки, призначення чи функція, устрій, характер застосування) у внутрішній формі слова.Висновки. Макроструктура концепту складається з трьох основних конституєнтів: змісту, образу та інтерпретаційного поля. Образний компонент макроструктури виражається внутрішньою формою його ключових вербалізаторів. Висвітлення концептуального образу дозволяє простежити, яким чином концепт репрезентовано у свідомості мовців у синхронному та діахронному зрізах та встановити його метафоричний потенціал для переосмислення. Аналіз образного компоненту англійсько-мовного концепту DIGNITY довів, що в його основу покладена риса «прийнятність», а похідними рисами, що доповнюють образ, є «похвала», «висока оцінка», «приємність», «привабливість».Ключові слова: внутрішня форма, етимологічний компонент, макроструктура, метафоричний потенціал, семантика.