Добірка наукової літератури з теми "Мережева система"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Мережева система".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Мережева система"
1
Borysenko, Yury V., та Тetiana V. Mаmаtоvа. "Базові цінності та принципи мережевої взаємодії у мережевих системах місцевого розвитку". Public administration aspects 5, № 12 (30 березня 2018): 17–26. http://dx.doi.org/10.15421/15201745.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено огляд основних наукових публікацій у сфері дослідження процесів формування мережевих систем в управлінні місцевим розвитком, орієнтованим на громаду. Констатовано, що значна кількість фахових публікацій, які висвітлюють результати досліджень у різних галузях науки (філософія, економіка, публічне управління, педагогіка), свідчить про складність і багатовимірність трансформаційних процесів, пов’язаних із розвитком мережевої взаємодії, а також про значні теоретичні й практичні напрацювання, що можуть бути адаптовані до вітчизняної практики місцевого самоврядування у контексті реалізації підходу до місцевого розвитку, орієнтованого на громаду. Визначено, що у дослідженні мережі розглядаються як спосіб інтеграції суб’єктів місцевого розвитку із подальшим вивченням процесів розвитку мережі як інституту. Запропоновано введення у науково-практичний обіг поняття «мережева система місцевого розвитку» і подано його авторське формулювання. Показано, що до ключових цінностей мережевої взаємодії належать: довіра, незалежність, відповідальність. Запропоновано сім принципів мережевої взаємодії, які забезпечують результативність функціонування мережевих систем місцевого розвитку: добровільність, спільність цілей і дії, взаємна вигода / всебічна корисність, пріоритетність зв’язків, колегіальність прийняття рішень, конгруентність / узгодженість дій, структурування діяльності і поділ обов’язків.
2
Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Людмила Пуховська, Олександр Радкевич, Наталія Базелюк та Сніжана Леу. "МОДЕЛЬ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ У КРАЇНАХ ЄС". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 123–34. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.123-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано модель мережевої взаємодії в розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) у країнах ЄС. Визначено, що взаємодія на індивідуальному та інституційному рівні вважається одним з найбільш дієвих інструментів розбудови системи ПОН у країнах ЄС. Зміст поняття «взаємодія в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС» визначено як певний вид взаємозв’язку між компонентами, спрямований на вирішення спільних завдань, що проявляється у їхній узгодженій діяльності та приводить до якісної зміни системи у порівнянні з їх первинним станом. З’ясовано, що зміст мережевої взаємодії зацікавлених сторін у системі професійної освіти і навчання являє собою погоджену діяльність суб’єктів мережі по забезпеченню високого рівня якості, доступності та ефективності освітніх послуг, що здійснюється у формах спільної колективної розподіленої діяльності (взаємонавчання, методичне і педагогічне проектування, проектна діяльність, експертиза, порівняльні тематичні дослідження, спільне проведення заходів тощо). Обґрунтовано, що мережева взаємодія в розвитку ПОН у країнах ЄС базується на принципах системності; синергетичності; безперервності; проектності; інноваційної проектної взаємодії; багатоманітності; поліцентризму. Визначено, що модель мережевої взаємодії в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС включає інформаційно-ресурсний компонент (спеціалізовані мережі, діяльність яких спрямована на надання інформації про роль, цілі, завдання, управління, діяльність регіональних та галузевих мереж), проектний компонент (проекти зі спільної діяльності, спрямовані на вдосконалення наукового, організаційного та управлінського супроводу розвитку професійної освіти і навчання), компонент взаємодії (включає різноманітні моделі взаємодії на інституційному та індивідуальному рівні, спрямовані на управління, обмін інформацією, моніторинг, покращення, забезпечення якості в системах професійної освіти і навчання). Зроблено висновок про те, що обґрунтована модель мережевої взаємодії має високий потенціал ...
3
Штонда, Роман, Володимир Куцаєв, Олена Сівоха та Михайло Артемчук. "МЕТОДИ ПРОТИДІЇ ВІРУСУ ШИФРУВАЛЬНИК В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 27–36. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-27-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті пропонується алгоритм, яким керуються системні адміністратори для протидії несанкціонованим спробам шифрування інформації в інформаційних системах.
Факти вказують, що терміновість вжитих заходів полягає в тому, що кількість атак програм шифрування досягла 30% від загальної кількості глобальних кібератак та кіберінцидентів. Масштабні кібератаки відбуваються приблизно кожних шість місяців, а методи проникнення та алгоритми шифрування постійно вдосконалюються. Відповідно до моделі Cyber-Kill Chain, зловмисники успішно досягають поставленої мети на цільовому комп’ютері.
Метою заходів щодо усунення несанкціонованого шифрування інформації в системі є запобігання її дії на початку роботи.
Автори рекомендують заздалегідь розміщувати зразки програмного забезпечення в інформаційній системі, це дозволить своєчасно виявляти ознаки несанкціонованого шифрування інформації в системі.
Заходи включають розміщення зразка спеціального програмного забезпечення в системі якомога раніше. Зразок може реалізувати “постійний програмний моніторинг” процесу в системі, щоб зупинити процесор, коли є ознаки шифрування, тобто: коли процесор перевантажений, коли виявляються підозрілі процеси, при виявленні ознак дії алгоритму шифрування, у разі синхронізації і коли важливі файли зникають, у разі спроби перезапустити систему та інших ознак. Автори порівнюють систему мережевої безпеки із ситуацією, коли рекомендовані заходи не застосовуються. Автори вважають, що, виходячи з ефективності відповідних заходів, система захисту мережі зросте до 0,99.
Висновок цієї статті полягає в тому, що розміщення спеціального програмного забезпечення в системі дозволить протидіяти якомога швидше вірусу шифрувальнику та покращить безпеку системи.
Подальші дослідження дозволять розповсюдити рекомендовані заходи щодо усунення поведінки різних типів кібератак, які досягли цільової машини, а також виникнення кіберінцидентів відповідно до моделі Cyber-Kill Chain.
4
Bondarenko, Olena. "Когнітивне моделювання розвитку загроз приватності особистості та безпеці країни". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 39–48. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-39-48.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено когнітивне моделювання розвитку загроз приватності особистості та безпеці країни. Для моделювання обрано такі фактори: «Приватність особистості», «Безпека розвитку країни», «Розробка систем захисту», «Онлайн-присутність», «Кібер-атаки», «Втрати від кіберзлочинів», «Витрати на захист», «Сталий розвиток». Результати показали, що всі фактори в системі є дестабілізаційними й чутливими до змін. Найбільш чутливим є фактор «Онлайн-присутність». Такий характер системи свідчить про те, що будь-які зміни можуть дестабілізувати систему, привести до змін усі інші фактори. При цьому система сама сприятиме таким змінам, оскільки є нестійкою. Отже, уся система забезпечення захисту приватності особистості та безпеки країни потребує постійної уваги й моніторингу змін усіх факторів. Фактори «Приватність особистості» та «Безпека розвитку країни» є взаємозалежними, оскільки демонструють майже однаковий вплив на них усіх інших факторів системи. Так, ці фактори підсилюватимуться при зростанні факторів «Розробка систем захисту», «Онлайн-присутність», «Витрати на захист» і «Сталий розвиток». Зростання рівня захисту приватності особистості сприятиме зростанню рівня безпеки країни й навпаки. При цьому «Приватність особистості» сильніше впливає на зміцнення рівня безпеки країни, порівняно з впливом безпеки держави на захист приватності особистості при її присутності в мережі Інтернет. Лише два фактори – «Кібератаки» та «Втрати від кіберзлочинів» зменшуватимуть рівень захисту приватностій безпеки країни при їх зростанні. Рівень захисту приватності є більш чутливим до впливу на неї з боку кібератак, порівняно з чутливістю рівня безпеки країни. На рівень безпеки розвитку держави найбільше впливає рівень захисту приватності особистості, і цей вплив на 14 % більш потужний, порівняно з протилежним впливом факторів. Аналіз засвідчив, що основним пріоритетом під час розвитку мережевих технологій, упровадженні ІКТ у всі сфери суспільного життя та розвитку інформаційної економіки повинно бути забезпечення захисту приватності особистості, її персональних даних. Забезпечення безпеки розвитку країни потребуватиме більшого рівня розвитку систем захисту, порівняно із захистом приватності особистості, при цьому на 4 % менше впливатиме на сталий розвиток.
5
Kudlach, Vira. "Вплив мережевих комунікативно-інформаційних технологій на трансформацію суспільства". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 31–40. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується вплив науково-технічних досягнень, зокрема, сучасних мережевих комунікативно-інформаційних технологій на формування сітьової організації суспільства. Мережа, як нова якість соціальної комунікації, трансформує інститути і практики сучасного суспільства, формує новий посткласичний підхід до аналізу суспільства. Мережева організація суспільного життя має певні переваги щодо попередніх форм організації (централізованих та ієрархічних структур). Вона більш мобільна, децентралізована, гнучка, дещо змінює методи і способи управління. Мережі – більш рухливі і адаптивні форми організації, здатні зростати разом із своїм оточенням. В таких системах з багатьма розгалуженими вузлами, як точок перетину ліній зв’язку легше здійснюється координація. Нова техніка і технологія, втілені в практику суспільного та індивідуального життя, породжують нові соціальні явища та їх нові якості. Мережа стає основою просторової структури соціального життя. Сучасне суспільство вибудовується за моделями, що задаються технологіями системної інтеграції процесів обробки і передачі інформації.
6
Zinchenko, A., R. Pikul, K. Zinchenko, K. Liubarchuk, E. Yusukhno, A. Maksymenko, Yu Sokol та Yu Rindin. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД З ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 132–36. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.132.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш характерними особливостями побудови систем зв'язку військового призначення є високий ступінь апріорної невизначеності стосовно оперативної обстановки та малий обсяг вихідних даних для планування зв’язку. У таких умовах важливий правильний вибір апарату оцінки прийнятих управлінських рішень, який дозволить посадовим особам органів управління системою зв’язку бути впевненим у правильності рішень, що приймаються. Прийняття рішення на побудову системи зв’язку будь-якого рівня, як правило, включає визначення мети її функціонування, вибір показників і обґрунтування критеріїв оцінки, синтез альтернативних структур і пошук раціонального варіанту розгортання системи зв’язку. Практика бойового застосування частин та підрозділів зв’язку переконливо показала, що в теорії та практиці організації зв’язку виникла необхідність в удосконаленні науково-методичного апарату, що буде відповідати сучасним умовам функціонування систем управління та забезпечувати більш адекватну оцінку ефективності систем зв’язку, що розгортаються. В зазначеній статті авторами запропоновано методичний підхід з оцінки ефективності системи зв’язку спеціального призначення. Запропонований підхід заснований на використанні показника доступності системи зв’язку спеціального призначення з першого разу. В ході зазначеного дослідження авторами використані основні положення теорії зв’язку, теорії завадостійкості та розвідзахищеності. Новизна запропонованого методичного підходу, на відміну від існуючих полягає в тому, що система зв’язку спеціального призначення оцінюється по узагальненому показнику доступності канальних та мережевих ресурсів системи зв’язку спеціального призначення, що є згорткою часткових показників оцінки ефективності системи зв’язку спеціального призначення. Практичне значення запропонованого методичного підходу полягає в тому, що запропонований підхід дозволяє оцінити систему зв’язку по більшій кількості часткових показників, визначити заходи щодо розгортання системи зв’язку та виробити заходи стосовно підвищення ефективності системи зв’язку спеціального призначення
7
Медвецький, М., М. Бешлей та А. Прислупський. "Метод управління якістю сприйняття послуг для програмно-конфігурованих мереж заснованих на намірах". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 76–85. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.076.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено метод управління якістю сприйняття у програмно-конфігурованих мережах із використанням ідеології IBN. Так звана IBN (Intent-based networking) основана на архітектурі SDN (Software-Defined Network) і являє собою одну із найважливіших нових можливостей мережевої інфраструктури. IBN пропонує мережевим адміністраторам простий спосіб вираження бізнес-цілей, таких як забезпечення необхідного QoE, даючи змогу мережевому програмному забезпеченню автоматично досягати поставлених цілей із забезпечення рівня QoE. У статті описано розроблення і реалізацію системи моніторингу QoE (Quality of Expirience) для майбутніх програмно-конфігурованих мереж на основі намірів (IBSDN), яка поліпшить якість обслуговування кінцевих користувачів і дасть змогу ефективніше використовувати мережеві ресурси. У статті також подано методи вимірювання параметрів програмно-конфігурованої мережі: затримки і втрати пакетів. Здійснено дослідження для оцінювання ефективності запропонованої системи QoE-моніторингу за допомогою генерації аудіо- та відеотрафіку в мережі Mininet.
8
Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.
9
Lipych. L., Khilukha O. та Kushnir M. "ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 85–94. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність даної теми безпосередньо пов'язана з необхідністю підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємств, який у порівнянні з іноземними все ще залишається низьким. Мета статті - проаналізувати сучасні наукові розробки в області систем підтримки прийняття управлінських рішень на основі аналізу їх еволюційного розвитку.
Встановлено, що розвиток ІТ - систем, які підтримують менеджмент, розпочався у 1950-1960-х роках. Найдавніші ІТ - системи називалися трансакційними або системами для обробки даних. Перші системи були простими: використовували лічильні та аналітичні машин. Вони базувалися на масових операціях, які супроводжувалися значними витратами та не високою надійністю. Ці системи використовувалися для розрахунків заробітної плати, управління матеріалами, виставлення рахунків, обліку, контролю за дебіторською та кредиторською заборгованістю, обліку робочого часу та його ефективності, а також обліку витрат виробництва.
Злам 20-го та 21-го століть - це період динамічних змін у розвитку ІТ - систем, що підтримують управління, головним чином завдяки мережевим системам, корпоративним інтрамережам та системам управління знаннями. Обґрунтовано, що системи Business In-Intelligence (BI) є кульмінацією еволюції змін у сфері систем підтримки прийняття рішень та системної експертизи. Вони формують рішення що ґрунтуються на: статистиці та економетрії, операційних дослідженнях та штучному інтелекті.
Генезис ІТ-систем дозволив визначити етапи розвитку інтегрованих систем управління, що розвивалися паралельно вищезгаданим поколінням систем та направлені на підтримку реалізації функцій управління. Спочатку це були системи планування вимог до матеріалів (ang. Material Requirements Planning, MRP I), створені в 1960 -х роках на основі моделі управління складськими запасами. (для виробничих підприємств), потім модель закритого циклу MRP (ang. Closed-Loop MRP) та системи планування виробничих ресурсів (ang. Manufacturing Resources Planning, MRP II). Іншою версією цих систем є системи планування ресурсів підприємства (ang. Enterprise Resources Planning, ERP), створені в 1990-х роках. Змінені функціональні наповнення цих систем призвели до появи таких версій, як ERP II, EERP (Extended ERP), @ERP, EAS (Enterprise Application Suite), eERP, IERP (Intelligent ERP ERP), ERP +, ERP III і характеризуються як нове покоління інтегрованих систем - ERP IV. Доведено, що поява нових версій систем є результатом зміни умов ведення бізнесу та можливостей, створених розвитком ІКТ.
10
Ivanov, I. "ПРОБЛЕМАТИКА ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ МВС УКРАЇНИ". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 113–20. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).
Дисертації з теми "Мережева система"
1
Ляшенко, О. С., Д. О. Гольцев та К. С. Мельникова. "Система виявлення вторгнень в мережі". Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/14293.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою доповіді є аналіз підходів виявлення вторгнень, які використовуються в розглянутій системі. Підходи можна класифікувати: виявлення зловживань та виявлення аномалії. Виявлення зловживання виявляє вторгнення згідно правил регулятора активності датчика та звітує про відому шкідливу активність. Це включає моніторинг мережевого трафіку в пошуку прямих відповідностей відомим моделям атаки.
2
Даценко, О. О. "Розподілена обробка інформації у мережевих системах спостереження повітряного простору". Thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20226.
Повний текст джерела
3
Даценко, О. О. "Розподілена обробка інформації у мережевих системах спостереження повітряного простору". Thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20133.
Повний текст джерела
4
Решетицький, Олександр Вікторович. "Інтегрована система відображення стану мережевої інфраструктури в режимі реального часу". Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/32398.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом дослідження є складна мережева інфраструктура.
Метою даної магістерської дисертації є розробка програмної системи відображення
стану мережевої інфраструктури.
Система використовує мову програмування Go для серверної частини, графову базу даних ArangoDB для збереження графу стану мережі, чергу повідомлень RabbitMQ для комунікації між сервісами-стрімерами та сервісом nvt-composer, реляційну базу даних PostgreSQL для збереження конфігурації, мову TypeScript для клієнтської частини та протокол WebSocket для забезпечення взаємодії між клієнтом та сервером в режимі реального часу.
Розроблена система використовує гнучку модель конфігурації для відображення елементів графу та надає можливість легкої інтеграції з існуючими системами моніторингу мереж.Object of the research is a complex network infrastructure. Purpose of master's thesis is to develop software system for displaying state of network infrastructure. System uses Go as server-side programming language, graph database ArangoDB for storing network state graph, message queue RabbitMQ for communication between streaming services and nvt-composer service, relational database PostgreSQL for storing configuration, TypeScript as client-side programming language and WebSocket protocol to provide real-time client-server interaction. Developed system uses flexible configuration model for displaying graph elements and provides ease of integration with existing network monitoring systems.
5
Гірук, Василь Олегович, та Vasyl Hiruk. "Дослідження ефективності комп’ютерних мережевих систем з врахуванням показників надійності". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19018.
Повний текст джерелаАнотація:
У дипломній роботі магістра досліджено підходи до оцінювання ефективності комп’ютерних мережевих систем з врахуванням показника їх надійності, що дало змогу забезпечити повноту та адекватність (в порівнянні з відомими методами) результатів оцінювання ефективності. Основні задачі, які розв’язані у роботі стосуються дослідження сучасного стану підходів до оцінювання ефективності комп’ютерних мережевих систем, виявлення їх недоліків, побудови та обґрунтування моделі оцінювання ефективності з врахуванням особливостей архітектури та надійності, розробки методів оцінювання ефективності апаратного забезпечення комп’ютерних мережевих систем та ефективності процесу їх обслуговування під час експлуатації і супроводу, обґрунтування методу оцінювання надійності комп’ютерних мереж, розробка засобу автоматизації для підтримки побудованої моделі та розроблених методів.
Для розробки методу оцінювання ефективності комп’ютерних мережевих систем обґрунтовано базовий підхід, який включає сукупність методів для визначення ефективності компонентів комп’ютерних мережевих систем.
Для підтримки розроблених методів спроектовано та реалізовано програмний комплекс із застосуванням технологій Microsoft SQL Server 2014 та Microsoft Visual Studio 2015 Windows Form.In the Master's thesis work explored approaches to evaluating the effectiveness of computer network systems with regard to their reliability index, which helped ensure the completeness and adequacy (in comparison with known methods) the results of the evaluation of effectiveness. Main tasks are solved in the research concerning the current state approaches to evaluating the effectiveness of computer network systems, identify their shortcomings and build model study evaluating the effectiveness with regard to architecture and reliability features, the development of methods of evaluating the effectiveness of computer networking hardware systems and the efficiency of their service in operation and maintenance, reliability evaluation method study of computer networks, development of automation tool to support built models and developed methods. To develop a method of evaluating the effectiveness of computer network systems reasonably basic approach that includes a set of methods to determine the effectiveness of the components of computer network systems, developed methods for evaluating the effectiveness of the process and hardware maintenance of computer network system during its operation and maintenance and grounds a method for evaluating the reliability of computer networks and the model of performance evaluation. To support the developed methods designed and implemented software system technology using Microsoft SQL Server 2014 and Microsoft Visual Studio 2015 Windows Form.
6
Астістова, Т. І., О. С. Тишковець та А. М. Москаленко. "Дослідження та розробка програмного забезпечення для мережевої системи управління комунікаціями з використанням мови програмування Java". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16492.
Повний текст джерела
7
Гіззатуллін, Данило Денисович. "Метод виявлення вторгнень в мережу Інтернету речей за допомогою нейромережі". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/42148.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота містить 63 сторінки, 14 рисунків, 4 таблиці. Було використано 40 джерел.
Актуальність: актуальність дослідження полягає в тому, що кількість пристроїв в мережі ІоТ постійно збільшується. Разом з цим збільшується кількість рішень на ринку ІоТ технологій, що в купі призводить до росту потенційних вразливостей цих мереж. Тим самим збільшується кількість ресурсів, що витрачається на забезпечення безпеки.
Чим більше інтернет речей впроваджується в обіг у різних галузях людського життя, тим більш привабливою для зловмисників стає ідея атак цих мереж, що призводить до збільшення і ускладнення атак. Такий стан речей призводить до ускладнення засобів забезпечення безпеки, що в свою чергу призводить до збільшеня витратів ресурсів на забезпечення безпеки ІоТ систем.
Мета роботи: зменшити кількість ресурсів, що витрачаються на забезпечення захисту інформації в мережі інтернету речей за рахунок удосконалення нейромережевого імунного методу виявлення вторгнень за допомогою введення процесу донавчання.
Запропонований метод дозволить зменшити кількість обчислень, потрібних для забезпечення задовільного рівня безпеки.The work contains 63 pages, 14 figures, and 4 tables. 40 sources were used. Topicality: The relevance of the research is in the fact that the number of devices in the Internet network is constantly increasing. At the same time, the number of solutions in the market of IT technologies is increasing, which in turn leads to an increase in the potential variability of these networks. This increases the amount of resources spent on security. The more Internet solutions are introduced into circulation in different areas of human life, the more attractive the idea of attacking these networks becomes for the perpetrators, leading to an increase and complication of attacks. This state of affairs leads to the deterioration of security equipment, which in turn leads to increased costs of resources for security of IT systems. The goal of the work: to reduce the amount of resources spent on information security in the Internet of Things through the improvement of the neuromereger immune method of intrusion detection through the introduction of a donation process. The proposed method will reduce the number of calculations required to ensure the required safety level.
8
Волчан, Дмитро Вячеславович. "Система управління мережею MicroGrid". Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/39369.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: підвищити ефективність управління мережею Microgrid за рахунок вдосконалення системи управління електроенергією сонячних батарей для роботи в режимі реального часу.
В даній роботі наведено огляд розумних електромереж, їх роль та взаємодія з існуючими електромережами. Розглядаються різні методи та системи управління мережами MicroGrid, проводиться їх аналіз, характеристика та порівняння, надається характеристика основних рівнів керування мережею MicroGrid.
Надається аналіз основних переваг управління сонячною енергією відносно інших джерел енергії в мережі MicroGrid. Досліджується алгоритм визначення положення сонця та враховується вплив погодних умов в реальному часі. Показано, що даний метод підвищує ефективність системи накопичення енергії порівняно з традиційними системами управління енергією.Goal: improve the efficiency of Microgrid network management by improving the solar power management system for real time operation. This paper provides an overview of smart grids, their role and interaction with existing grids. It discusses the various methods and systems for managing the MicroGrid network, analyzes, characterizes, and compares them, and describes the main layers of MicroGrid network management. The main advantages of solar energy management over other sources of energy in the MicroGrid network are analyzed. The algorithm for determining the position of the sun is investigated and the influence of real-time weather conditions is taken into account. It is shown that this method increases the efficiency of the energy storage system in comparison with traditional energy management systems.
9
Кузьмінський, Михайло Сергійович. "Система прогнозування продажів сервісних послуг в системах обслуговування". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9437.
Повний текст джерелаАнотація:
В магістерській роботі було розроблено інформаційну систему аналізу систему прогнозування завантаженості та продажів сервісних послуг. Ця система дозволяє враховувати сучасні тенденції на ринку та робити прогнози використовуючи методи та підходи машинного навчання.
10
Любінецький, Денис Володимирович. "Інтелектуальна система аналізу трафіку в складі комплексної системи захисту". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10389.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі описані методи та засоби інтелектуального аналізу мережевого трафіку, створений програмний модуль для аналізу аномалій мережі. Для реалізації завдання було використано нейронну мережу побудовану з допомогою Python 2.0.
Частини книг з теми "Мережева система"
1
Приймак, В. І., С. М. Вишневська, and А. І. Трач. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ І ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено економічну сутність інтелектуального капіталу в сучасну епоху постіндустріального суспільства. Висвітлено його суспільне значення як визначального чинника економічного зростання та конкурентоспроможності держави. Обґрунтовано, що становлення економіки знань впливає на розвиток інтелектуального капіталу. Розглянуто системоутворюючі складові частини інтелектуального капіталу. Аргументовано необхідність застосування інтелектуального аналізу для оцінювання людського, організаційного, соціального та інформаційного складників інтелектуального капіталу. Узагальнено науково-методичні підходи до кластеризації регіонів України за оцінкою основних складників інтелектуального капіталу. За допомогою розробленої математичної моделі, основою якої є штучна нейронна мережа карт самоорганізації Кохонена, запропоновано підхід до поділу цих регіонів на кластери. Використання розглянутих у роботі методів аналізу рівня розвитку інтелектуального капіталу дасть змогу точніше вибрати напрями підвищення ефективності державного управління в умовах цифрової економіки для сталого розвитку держави.
Звіти організацій з теми "Мережева система"
1
Батаровська, І. С., Володимир Миколайович Соловйов та Л. М. Строкач. Мережева структура вільного масштабу фондових ринків. Брама ІСУЕП, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1040.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом все більше уваги приділяється міждисциплінарності біологічних, економічних, фізичних та соціальних складних систем. Кожна з таких систем містить багато компонентів, в процесі взаємодії яких проявляється загальна схильність систем до кооперації та адаптивності. Зокрема, в економічних системах адаптивна поведінка людини компанії чи країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінних паперів, валютний курс, і т.д., які переважно є результатом процесів самоорганізації. Пропонується дослідити зміни цін на акції S&P500 компаній з метою застосування теорії мереж вільного масштабу (scale-free networks) для фондових ринків. Зазвичай ціна акцій однієї компаній залежить від ряду інших
2
Соловйов, Володимир Миколайович, та А. М. Чабаненко. Динамічна мережева математика як новий підхід до моделювання складних систем. Видавничий відділ НМетАУ, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1146.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонована нами назва – динамічна мережева математика – з одного боку, підкреслює її фундаментальний, а не евристичний характер, з іншого боку – відбиває динамічний і одночасно мережевий характер процедур, що в ній виконуються. Особливості динамічної мережевої математики, якщо мати на увазі її практично вагомі аспекти, пов’язані з багатовимірністю і невизначеністю вхідних даних, з «прокляттям розмірності» обчислювальних процедур, з нелінійним і складним характером взаємодій. Детальне дослідження динаміки диференціальних економіко-математичних моделей неможливе без чисельних експериментів з використанням дискретних моделей та комп’ютерних засобів. З появою комп’ютерів стало можливим створювати моделі, в яких будуть враховуватися властивості кожного, навіть незначного об’єкта, що приймає участь в процесі. Поєднуючи аналітичні методи та комп’ютерні симуляції, можна отримати результати, недосяжні суто аналітичними методами. Такі дослідження повинні носити системний і послідовний характер та в принципі неможливі без застосування сучасних комп’ютерних засобів і очевидні перспективи їх подальшого розвитку з використанням багатопроцесорних систем, штучних нейронних мереж та інших паралельних технологій нейромережевого типу. Практичні результати, отримані в ряді досліджень підтверджують проведений вище аналіз та його висновки, додаючи їм не тільки технічний, але й концептуальний характер.
3
Соловйов, В. М. Мультиплексні мережі у моделюванні соціально-економічних систем. ЧДТУ, травень 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1285.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у окрему мережу, або у систему зв'язаних мереж - мультиплексну мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень світових фондового індексів встановлено, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.
4
Сердюк, О. А., та Володимир Миколайович Соловйов. Віконна графодинаміка кризових явищ на фондових ринках. Герда, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1170.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі обговорюються основні методологічні і методичні особливості нового мережного підходу до побудови індикаторів кризових явищ. На сучасному етапі розвитку складних систем домінує так звана мережна парадигма складності, в основу якої покладена ключова ідея щодо можливості представлення будь-якої складної системи у вигляді мережі (і відповідного їй графа). Подальший аналіз зміни з часом віконних мережних мір складності (графодинаміка) дає можливість встановити універсальні топологічні і спектральні властивості складних систем в різні періоди функціонування, зокрема, і в періоди криз.
5
Соловйов, В. М., та Д. М. Чабаненко. Мережнi мiри складностi у передбаченнi кризових явищ. ННК “IПСА” НТУУ “КПI”, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1208.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботi обговорюються основнi методологiчнi i методичнi особливостi нового мережного пiдходу до побудови iндикаторiв кризових явищ. На сучасному етапi розвитку складних систем домiнує так звана мережна парадигма складностi, в основу якої покладена ключова iдея щодо можливостi представлення будь-якої складної системи у виглядi мережi (i вiдповiдного їй графа). Подальший аналiз змiни з часом вiконних мережних мiр складностi – графодинамiка – дає можливiсть встановити унiверсальнi топологiчнi i спектральнi властивостi складних систем в рiзнi перiоди функцiонування, зокрема, i в перiоди криз на фiнансових ринках.
6
Соловйов, Володимир Миколайович. Мережні міри складності соціально-економічних систем. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1158.
Повний текст джерелаАнотація:
З позицій міждисциплінарних теорій самоорганізації та синергетики проаналізовано сучасні підходи до моделювання соціально-економічних систем. Показано, що мережна парадигма складності є тим підґрунтям, на якому можна будувати прогностичні моделі складних систем. Розглянуто три підходи для перетворення часового ряду або сукупності часових рядів у мережу: рекурентний, кореляційний та метод графу видимості. Для отриманих мереж розраховані динамічні спектральні і топологічні міри складності. На прикладі щоденних значень фондового індексу S&P 500 за період 1984-2016рр. показано, що більшість з розрахованих мір складності поводять себе характерним чином у періоди часу, що характеризують різні фази поведінки і стани фондового ринку. Цей факт пропонується використовувати для моніторингу та прогнозування критичних та кризових явищ у складних соціально-економічних системах.
7
Семеріков, Сергій Олексійович. Побудова системи дистанційного тестування знань засобами FTN-технологій. [б.в.], 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/790.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні телекомунікаційні технології підтримки дистанційного навчання базуються, як правило, на протоколах мережі Internet, проте її комерціалізованість та поки що висока вартість доступу до неї вимагають пошуку альтернативних програмно-апаратних рішень реалізації системи дистанційного навчання. Так, існують системи електронної пошти, що базуються на основі некомерційної мережі FidoNet, заснованої 20 років тому Томом Дженнінгсом. Поштові процедури мережі Fidonet стандартизовані у вигляді FTN-протоколу, на базі якого можна побудувати будь-яку кількість FTN-мереж. Простота організації, мінімум технічних і програмних засобів, необхідних для створення і функціонування таких мереж, невисока вартість зробили їх дуже популярними в усьому світі. Враховуючи некомерційність систем, побудованих на принципах FTN-технологій, гнучкість структури та присутність в рамках такої мережі багатьох можливостей технологій, присутніх мережам, побудованим на принципам Internet, групою працівників криворізьких вузів була створена освітня мережа EduNet, що об’єднує викладачiв, студентiв та учнiв. Позитивною якiстю цiєї мережi є можливiсть одночасного поєднання робочих станцiй, що працюють пiд UNIX та Windows, iз застарiлою технiкою пiд управлiнням DOS.
8
Семеріков, С. О. Застосування методів машинного навчання у навчанні моделювання майбутніх учителів хімії. КДПУ, листопад 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2647.
Повний текст джерелаАнотація:
Починаючи з 2018-2019 н. р., для магістрантів з додатковою спеціальністю «Інформатика» уведено навчальну дисципліну «Чисельні методи та моделювання», спрямованої на формування у студентів системи теоретичних знань з основ апарату чисельних методів і практичних навичок їх використання для розробки та дослідження математичних моделей. Одним із провідних завдань дисципліни є надання комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних інтелектуальних систем, та ознайомлення студентів з основними принципами нейромережевого моделювання: – загальними характеристиками біологічних та штучних нейронів; – штучною нейронною мережею Хебба, класичним та модифікованими перцептронами; – видами функцій активації, що набули поширення в штучних нейронних мережах; – технологією проектування одношарових та багатошарових штучних нейронних мереж; – алгоритмами навчання нейронних мереж. Вказані питання в останні десятиріччя розглядаються у межах машинного навчання (Machine Learning) – розділу штучного інтелекту, що розглядає методи побудови алгоритмів та на їх основі програм, здатних «навчатися» шляхом подання емпіричних даних (прецедентів або спостережень), в яких виявляються закономірності, та на їх основі будуються моделі, що надають можливість у подальшому прогнозувати певні характеристики для нових об’єктів. На жаль, класичний (і найбільш популярний у світі) курс машинного навчання Е. Ина (Andrew Ng), розміщений на платформі Coursera, зорієнтований насамперед на студентів-початковців інформатичних спеціальностей – це надає можливість пропонувати його для самостійного опрацювання, але не розв’язує основну проблему: надання змістовних моделей, що відображають специфіку основної спеціальності – хімія.