Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мережева модель.

Статті в журналах з теми "Мережева модель"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мережева модель".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Додонов, О. Г., та Д. В. Ланде. "Мережева модель структурної живучості". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 1 (16 березня 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.1.235075.

Повний текст джерела
Анотація:
Описано мережеві моделі систем і досліджено їхню структурну живучість. Запропоновано підхід до оцінки живучості системи. Ця оцінка відповідає величині найбільшої зв’язної компоненти мережі моделі після деструктивного впливу на неї. Вона більш складна, ніж індекс структурної живучості, що застосовується до теперішнього часу, в якому враховується тільки зв’язність мережі. В роботі вивчаються мережі з різною топологією, в яких випадковим чином видаляються окремі ланки. Введений у роботі показник залежить від топології мережі і її розмірів, який з високою точністю апроксимується кубічними многочленами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Шлапак, А. В. "Мережева модель досліджень інноваційної діяльності США". Проблеми економіки, № 3 (41) (2019): 23–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Людмила Пуховська, Олександр Радкевич, Наталія Базелюк та Сніжана Леу. "МОДЕЛЬ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ У КРАЇНАХ ЄС". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 123–34. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.123-134.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано модель мережевої взаємодії в розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) у країнах ЄС. Визначено, що взаємодія на індивідуальному та інституційному рівні вважається одним з найбільш дієвих інструментів розбудови системи ПОН у країнах ЄС. Зміст поняття «взаємодія в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС» визначено як певний вид взаємозв’язку між компонентами, спрямований на вирішення спільних завдань, що проявляється у їхній узгодженій діяльності та приводить до якісної зміни системи у порівнянні з їх первинним станом. З’ясовано, що зміст мережевої взаємодії зацікавлених сторін у системі професійної освіти і навчання являє собою погоджену діяльність суб’єктів мережі по забезпеченню високого рівня якості, доступності та ефективності освітніх послуг, що здійснюється у формах спільної колективної розподіленої діяльності (взаємонавчання, методичне і педагогічне проектування, проектна діяльність, експертиза, порівняльні тематичні дослідження, спільне проведення заходів тощо). Обґрунтовано, що мережева взаємодія в розвитку ПОН у країнах ЄС базується на принципах системності; синергетичності; безперервності; проектності; інноваційної проектної взаємодії; багатоманітності; поліцентризму. Визначено, що модель мережевої взаємодії в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС включає інформаційно-ресурсний компонент (спеціалізовані мережі, діяльність яких спрямована на надання інформації про роль, цілі, завдання, управління, діяльність регіональних та галузевих мереж), проектний компонент (проекти зі спільної діяльності, спрямовані на вдосконалення наукового, організаційного та управлінського супроводу розвитку професійної освіти і навчання), компонент взаємодії (включає різноманітні моделі взаємодії на інституційному та індивідуальному рівні, спрямовані на управління, обмін інформацією, моніторинг, покращення, забезпечення якості в системах професійної освіти і навчання). Зроблено висновок про те, що обґрунтована модель мережевої взаємодії має високий потенціал ...
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ролик, Александр Иванович. "Моделювання управління потоками даних в корпоративних IP-мережах". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 93–102. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33509.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто моделі трьох методів управління мережевим трафіком, що забезпечують недопущення перевантажень телекомунікаційних каналів. В основу апаратної моделі лягла технологія обмеження потоків даних через мережеві вузли. Програмна модель є регулятором, який на основі порівняння вхідного та бажаного значень завантаженості каналів виробляє команди для джерел трафіку. Третя модель використовує методи теорії автоматичного управління для обмеження потоків трафіку, а саме оптимальний по швидкодії регулятор. Наводиться структура і опис всіх цих моделей, а також проаналізовані переваги та недоліки кожної з моделей за такими критеріями: швидкодія регулятора, тобто швидкість, з якою регулятор виробляє необхідну керуючу дію; вплив затримок передачі даних на своєчасність регулюючої дії; види трафіку, які здатен регулювати регулятор; простота розрахунку та реалізації регулятора; ефективне використання наявних мережевих ресурсів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Shlapak, A. V. "The US Network Innovation Model." Problems of Economy 3, no. 41 (2019): 23–28. http://dx.doi.org/10.32983/2222-0712-2019-3-23-28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Varha, N. "РЕГІОНАЛЬНО-МЕРЕЖЕВА МОДЕЛЬ СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИКОРДОННЯ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ". State and Regions. Series: Social Communications, № 1(45) (17 липня 2021): 121. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.1(45).18.

Повний текст джерела
Анотація:
<p><strong><em>The purpose </em></strong><em>of the study is to present the sociological conceptualization of socio-cultural determinants of institutionalization of social practices of informal employment.</em></p><p><strong><em>Research methodology. </em></strong><em>The methodological support of the research is based on the use of general scientific methods of cognition of social phenomena and processes (analysis, synthesis, typology, modeling, operationalization, interpretation, abstraction, generalization and synergy, as well as methods of network and structural-functional analysis). </em></p><p><strong><em>Results.</em></strong><em> </em><em>It is shown that economic adaptation of the population occurs due to the spread of informal employment, which was formed in the process of transition from command-administrative system to market economic relations as an alternative to formal legal employment institutions due to lack of work positions in the labor market, ineffective state control over the activities of employers, the inefficient system of taxation and the desire of employers to avoid paying burdensome taxes for them, as well as the socio-cultural traditions of reciprocity that have historically developed in society.</em></p><p><strong><em>Novelty. </em></strong><em>Informal practices that are a normalized </em><em>extralegal </em><em>and illegal (shadow, gray, hidden) set of practical actions, deeds and voluntary (informal) socio-economic relations between the subjects of labor activity.</em></p><p><strong><em>Practical significance. </em></strong><em>The results of the study can be used by government officials to regulate the regional labor market.</em></p><p><strong><em>Key words: </em></strong><em>border</em><em> regions, informal employment, </em><em>labour migration, economic development, self-employment, socio-</em><em>economic adaptation</em><em>.</em><em></em></p>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Dzhulij, V. M., I. V. Mulyar, A. V. Selukov, V. M. Cheshun, D. V. Korovchenko, and A. A. Bernaz. "IERARCHIC NETWORK MODEL OF SUBMITTED DOMAIN INFORMATION SUPPLY." Collection of scientific works of the Military Institute of Kyiv National Taras Shevchenko University, no. 65 (2019): 27–39. http://dx.doi.org/10.17721/2519-481x/2019/65-04.

Повний текст джерела
Анотація:
The article proposes an approach to determining the hierarchical network model of information provision representation of the submitted domain. The hierarchical network model represents the interconnection of information objects by subordination levels. One of the key issues in the development of information provision is the choice of the content delivery model in such a way as to ensure the most effective work with it as a user and developer. There are two main approaches - empirical and theoretical. The first is based on the study of the organization principles of human memory and the simulation of solving human problems mechanisms. The second approach can be defined as theoretically substantiated, which guarantees the correctness of the solutions, and the corresponding models - formal models of presentation of knowledge. The sequence of application of materials is included in the model, since the effectiveness of the perception of the material depends, among other things, on how much the person is "ready" to perceive the proposed information, that is, has a rather basic knowledge. Depending on the type of input data, possible ways of forming hierarchical network models of information support are proposed. If the input data is represented by a plurality of information elements, the number of which is relatively small and possible for the application of expert methods, the algorithm for constructing a hierarchical network two-level model of information provision is proposed. If the input data is represented by the "Tree of Knowledge", that is, the hierarchical model of information support, the algorithm for constructing a hierarchical network model is proposed. The hierarchical network model of information support, designed to manage the processes of acquisition and use of knowledge, which allows you to take into account the usefulness of information elements and didactic connections between them. The method of information support formation is proposed for the hierarchical network representation of the subject area, which allows to structure the information content and reference and other systems, which differ from the known of selection interrelated stages, clustering and content streamlining. The obtained results can be used to support decision-making in the acquisition and application of knowledge: in developing programs of individual advanced training courses; informational support of electronic learning systems; when forming distant education programs; in the development and subsequent adjustment of curricula; the formation of educational, reference materials, lecture courses for individual disciplines.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бондаренко, Юлія, та Олена Воротинцева. "МЕРЕЖЕВА ФОРМА ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ЯК МОДЕЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 7(101) (28 вересня 2020): 286–97. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.07/286-297.

Повний текст джерела
Анотація:
The paper presents an analysis of the mechanism of introduction of the network form of education as tool for the interaction of subjects of educational activity in the implementation of the individual educational trajectory of children with intellectual disabilities. Emphasis is placed on this group of children as one of the most vulnerable groups of students who need balanced approach to the design and implementation of the educational trajectory. It is online education that is designed to take this aspect into account, to give everyone the opportunity to get an education according to their uniqueness.The authors provide proposals for the involvement in the online form of education for children with intellectual disabilities of special education institutions, as they concentrate valuable material and technical human resources – qualified teachers and special educators with experience. In addition, this paper describes the order of interaction of participants in the educational process in organizing a network form of education. In particular, specialists of inclusive resource centers, who, as direct participants in the implementation of individual educational trajectory of a child with intellectual disabilities, should tell parents, teachers, and partners about online education opportunities. The child will effectively pass the way to the end point of his own outlined individual educational trajectory. This paper also provides recommendations for the participants of the network cooperation in the same order as when working in a team of psychological and pedagogical support in organizing “classical” inclusive education. Online education provides an opportunity to involve the educational process of therapists, psychologists, coaches, artists who have techniques to increase creativity and formation in children with intellectual disabilities of life and key competences. In the end, this will expand their access to various resources and opportunities.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Globa, L., O. Romanov та S. Sulima. "МЕТОД РЕКОНФІГУРАЦІЇ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ З ВІРТУАЛІЗОВАНИМИ РЕСУРСАМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 137–41. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.137.

Повний текст джерела
Анотація:
З врахуванням величезного зростання мобільного трафіку даних, з одного боку, та помірного середнього доходу на кожного користувача, з іншого боку, оператори мобільного зв'язку вивчають технології мережевої віртуалізації та технології хмарних обчислень для побудови економічно ефективних та еластичних мобільних мереж та їх пропонування як хмарних сервісів. Предметом вивчення в статті є процеси конфігурування телекомунікаційної мережі для вирішення завдань обробки службового навантаження. Метою є підвищення ефективності роботи мережі шляхом здійснення реконфігурації топології. Завдання: розробити математичну модель та відповідну процедуру еконфігурації ресурсів телекомунікаційної мережі при перевантаженнях або відмовах. Використовуваними методами є: графовий підхід та математичні моделі оптимізації для задачі перерозташування мережевих функцій, імітаційне моделювання для дослідження роботи запропонованого методу реконфігурації ресурсів в мережах з віртуалізацією. Отримані такі результати. У статті представлено метод локальної реконфігурації обчислювальних ресурсів віртуальної мережі у випадку відмови або перевантаження. Висновки. Отриманий метод враховує динамічну зміну топології мережі обслуговування та на відміну від існуючих дозволяє гнучко визначати конфігурацію обчислювальних ресурсів обслуговування, розміщати мережеві функції з мінімальними витратами та децентралізовано контролювати показники якості. Метод використовує евристичну модель для визначення оптимального місця міграції віртуалізованих мережевих функцій з фізичного вузла з відмовою або перевантаженням, а результати моделювання у системі Mathcad показують підвищення ефективності використання ресурсів. Проведені дослідження показали доцільність використання запропонованих рішень при вдосконаленні існуючих телекомунікаційних мереж та при побудові нових перспективних гнучких добре масштабованих мереж оператора зв’язку із повним або частковим застосуванням принципу віртуалізації мережевих функцій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Grishmanov, D. "МЕТОД ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНИХ АЛГОРИТМІВ ДІЙ АВІАЦІЙНОГО ДИСПЕТЧЕРА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 106–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.106.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом вивчення в статті є процеси діяльності авіаційних диспетчерів чергової зміни районного диспетчерського центру (РДЦ) системи обслуговування повітряного руху. Метою є розробка методу вибору раціональних алгоритмів дій авіаційного диспетчера при обслуговуванні повітряного руху. Завдання: обґрунтувати можливість застосування мережевих моделей для вибору алгоритму дій авіаційного диспетчера. Застосованими методами є: метод структурно-алгоритмічного аналізу та метод мережевих моделей діяльності. Отримані такі результати. Запропоновані шляхи розширення можливостей узагальненої мережевої моделі діяльності чергової зміни РДЦ. Обрані основні показники для порівняльної оцінки моделей діяльності чергової зміни РДЦ. Висновки. Для розширення можливостей узагальненої мережевої моделі діяльності чергової зміни РДЦ було запропоновано ввести додаткові вершини-події, які дозволяють досягти синхронності взаємодії між взаємодіючими диспетчерами та були обрані та обґрунтовані основні показники якості моделей діяльності чергової зміни РДЦ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Kuchuk, N. "СИНТЕЗ МЕРЕЖЕВОЇ МОДЕЛІ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ НА ГІПЕРКОНВЕРГЕНТНІЙ ПЛАТФОРМІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.086.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є розробка методу синтезу мережевих моделей на основі часових мереж Петрі. Розроблена модель дозволить побудувати модель, що дозволяє досягти ступеня адекватності для прогнозування продуктивності програмного комплексу з необхідною достовірністю. Результати дослідження. Запропоновано метод синтезу часової мережі Петрі, що базується на трасуванні даних. Даний метод був використаний при моделюванні процесу функціонування комплексу програм. Основним недоліком запропонованого підходу є необхідність постійного збору вимірювальної інформації в комп'ютерній системі. Показано, що від точності вимірювальної інформації залежить ступінь адекватності моделі. Проаналізована адекватність опису динаміки досліджуваного процесу. Для оцінки ефективності запропонованої моделі вона була використана для прогнозу продуктивності пакета композитних застосунків, що використовуються при продажі авіаквитків. Висновок. Для практичних застосувань у більшості випадків достатньо синтезувати мережеву модель комп’ютерної системи на гіперконвергентній платформі на основі 30-35 вимірювань. Вибір більшого значення з метою зменшення розміру довірчого інтервалу одержуваних оцінок не буде виправданим, якщо основне завдання прогнозування - мінімізація помилки прогнозу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Мальцев, A. "Щодо застосування глибокого навчання з підкріпленням у сучасних системах." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (28 жовтня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-06.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито принципи застосування глибокого навчання з підкріпленням у сучасних системах. Підкреслено, що у функції навчання з підкріпленням входить адаптація немарківської моделі прийняття рішень до ситуації, що склалася за рахунок аналізу передісторії процесу прийняття рішень, внаслідок чого підвищується якість прийнятих рішень. Описано принцип реалізації навчання з підкрі.пленням та схематично розкрито схему взаємодії агента з навколишнім середовищем. Для детального опису запропоновано використання 2D-задачі балансування полюсів, яку покладено в основу математичного аспекту. Наголошено, що у сучасних системах найбільш часто використовується дві схеми навчання з підкріпленням це метод часових різниць та метод Монте-Карло. Здійснено математичне обґрунтування кожного методу окремо та запропоновано архітектуру глибокої Q-мережі. Описано модельні та безмодельні методи, підкреслено, що модельні методи засновані на моделях навчання з підкріпленням, що змушують агента намагатися зрозуміти світ і створити модель для його подання. Безмодельні методи намагаються захопити дві функції, функцію переходу від станів і функцію винагороди, з цієї моделі агент має посилання і може планувати відповідно. Проте, зазначається, що немає необхідності вивчати модель, і агент може замість цього вивчати політику безпосередньо, використовуючи такі алгоритми, як Q-навчання або градієнт політики. Глибока Q-мережа, використовує згорткову нейронну мережу для прямої інтерпретації графічного представлення вхідного стану з навколишнім середовищем. Обґрунтовано, що глибоку Q-мережу можна розглядати як параметризовану мережу політики, яка постійно навчається для наближення оптимальної політики, а, математично, глибока Q-мережа використовує рівняння Беллмана для мінімізації функції втрат, що є ефективним для зниження часу. Однак використання нейронної мережі для наближення функції значення виявилося нестабільним і може призвести до розбіжностей через зміщення, що походить від корелятивних вибірок
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Bushuyev, S. D., V. B. Bushuyeva та I. P. Zasukha. "Застосування стохастичних мереж у проєктах цифровізації державного сектору". Herald of the Odessa National Maritime University, № 65 (16 листопада 2021): 159–72. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-159-172.

Повний текст джерела
Анотація:
Мережевий аналіз широко застосовується для планування і управління проектами. PERT і CPM, найбільш відомі методи мережевого моделювання, застосовувалися в різних проєктах для цілей планування і управління. Однак можливості PERT і CPM обмежені, що забороняє моделювання багатьох складних мережевих форм проєкту. Більш гнучким універсальним мережевим інструментом, якому останнім часом приділяється підвищена увага, є GERT (Graphical Evaluation and Review Technique), GERT включає такі функції, як імовірнісне розгалуження (стохастичні моделі), сітьова петля (петлі зворотного зв'язку), кілька вузлів − приймачі (множинні результати) і реалізація декількох вузлів (повторювані події), які недоступні в PERT / CPM. Ці функції GERT надають користувачеві можливість моделювати і аналізувати проекти і системи самого загального виду. Оскільки багато системних проблем реального світу дійсно пов'язані з імовірними подіями, помилковими запусками, повторенням дій і множинними результатами, GERT є ідеальним інструментом для моделювання і аналізу. Мета даної статті − описати методику моделювання мережі GERT і пакет імітаційного моделювання, а також продемонструвати його можливості на прикладі планування проєкту формалізованої моделі «КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗВИТОК ПРОДУКТУ Х», як результат науково-дослідної роботи. В цей огляд GERT буде включено обговорення використання вихідних даних GERT для управлінського планування і контролю, включаючи аналіз чутливості і реалізацію.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Юрченко, Валерій. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУІВННЯ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (15 березня 2021): 303–17. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-303-317.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто форми здобуття освіти для професійної підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі – державні службовці), зокрема за інституційною (очною,дистанційною, мережевою, змішаною, дуальною та на робочому місці) формою навчання. На основі аналізу положень Меморандуму безперервної освіти Європейської Комісіїустановлено, на яких основних принципах повинна базуватись нова модель професійного навчання державних службовців. Детально проаналізовано основні форми здобуття освіти зазначеною категорією слухачів, переваги та недоліки очної, дистанційної, мережевої, змішаної, дуальної та на робочому місці форм навчання. Проаналізовано деякі моделі організації змішаного навчання для підготовки державних службовців, зокрема визначено доцільність застосування моделі «перевернутого класу», як однієї з ефективних форм здобуття освіти зазначеною категорією слухачів. Розглянуто рекомендації Міністерства науки і освіти України щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. Запропоновано ефективну форму здобуття освіти для професійної підготовки державних службовців, яка враховує всі переваги та зводить на нівець основні недоліки розглянутих у статті форм здобуття освіти. Визначено напрями подальших досліджень щодо покращення якості та ефективності навчання державних службовців, зокрема у більш детальному розгляді переліку компетентностей державних службовців, які можуть розвиватися тільки за допомогою аудиторного навчання, компетентностей, які доцільно розвивати за допомогою самонавчання з використанням електронних ресурсів, а також компетентностей, які необхідно розвивати за допомогою навчання на робочому місці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Лаврут, Олександр, Тетяна Лаврут, Юрій Здоренко та Владислав Колесник. "МОДЕЛЬ ТА МЕТОД УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ПОТОКАМИ У ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІЙ МЕРЕЖІ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 13–26. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-13-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Проводиться огляд та аналіз тенденцій розвитку і застосування новітніх технологій та засобів зв’язку в підрозділах тактичної ланки управління Збройних Сил України. Показано, що в державі ведеться робота щодо створення ефективної системи оперативного управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR), яка б відповідала вимогам НАТО. Технологічно основою для реалізації даної системи повинна стати єдина автоматизована система Збройних Сил України. Зазначається, що проблемним питанням постає необхідність розробки нових технологічних рішень управління мережевими ресурсами із забезпеченням їх збалансованого завантаження та гарантованої якості обслуговування різнорідних трафіків у такій системі. Проводиться аналіз існуючих моделей вирішення основних мережевих задач. Показано, що тензорний підхід дозволяє вирішувати проблеми які з’являються під час урахування взаємопов’язаних і одночасно суперечливих вимог, які виникають під час управління різнорідним трафіком у військовій телекомунікаційній мережі. Розроблено модель та метод багатошляхової маршрутизації передачі команд управління між різними вузлами (елементами) інформаційно-телекомунікаційної мережі з урахуванням потокового характеру трафіка. Наведено результати розрахунків мережі за допомогою розроблених моделі та методу. Проведена порівняльна оцінка розробленої моделі з відомими.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Мінцер, О. П., та В. М. Заліський. "ПРИНЦИПИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ мікроРНК-ОПОСЕРЕДКОВАНИХ СИГНАЛЬНИХ МЕРЕЖ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЛЮДИНИ". Medical Informatics and Engineering, № 3 (11 серпня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11610.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто підходи до обчислювального моделювання нових функціональних асоціацій між диференційованою експресією miRNAs і захворюваннями, а також фенотипових патернів експресії miRNAs у генних регуляторних мережах. Метою концептуалізації стали результати порівняно недавніх досліджень системної біології, в яких використано різні методи кінетичного моделювання, що допомагають виявити можливості стосовно регуляторної функції і терапевтичного потенціалу miRNAs при захворюваннях людини. Розглянуто також деякі з ключових обчислювальних аспектів математичного моделювання, що включають: регуляції опосередкованих miRNAs мережевих мотивів у регуляції експресії генів, моделі біогенезу miRNAs і взаємодії miRNA-мішеней, включення таких моделей у складні шляхи розвитку захворювань, системного розуміння їх патофізіологічного контексту. Зроблено висновок про ефективність і практичність використання невеликих miRNA-асоційованих мережевих мотивів, спрощених до декількох компонентів, для вивчення прогностичних характеристик модельованої мережевої динаміки при захворюваннях і фізіологічних станах. Підкреслюється, що більшість експериментальних досліджень зосереджуються на прямих взаємодіях miRNA-мішеней. Отже, розкривається роль мікроРНК у системах, забезпечуючи системне розуміння опосередкованої мікроРНК репресії генів. однак, окрім звичайних взаємодій miRNA-мішеней, нещодавні експерименти показали, що первинні miRNA або попередники miRNA, що утворюються під час біогенезу miRNA, також можуть конкурувати зі зрілими miRNA за місця зв'язування на цільових miRNA. Також важливо перейти від тимчасової динаміки регуляції генів за допомогою miRNAs, до аналізу та моделювання просторової інформації miRNA в клітинах, як різних субклітинних розташуваннях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Козак, Є. Б. "ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ МАШИННОГО НАВЧАННЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено принципи впровадження моделей машинного навчання у сферу інтелектуального обслуговування промислового обладнання. Зазначено, що розумне вироб- ництво використовує передову аналітику даних для доповнення фізичних законів щодо підвищення ефективності роботи виробничих систем. Наголошується, що за широкого поширення датчиків та Інтернету речей (IoT) зростає потреба в обробці великих вироб- ничих даних, що характеризуються високим об’ємом, високою швидкістю і високою різ- номанітністю. Наведено схему промислової машини, яка використовується для перемо- тування та різання пакувальної плівки на виробництві. Детально розкрито виробничий процес та складено структурну схему налаштування системи, сформовано модель клас- теризації параметрів для виявлення збоїв у роботі промислової машини. Підкреслено, що дані, отримані від датчиків, фактично є дискретними даними часу, що відбираються за секунду часу, а декомпозиція даних часових рядів виявила тенденцію до зростання залиш- ків. Отримані часові ряди стаціонарувались за допомогою диференціації, а логарифмічне перетворення у свою чергу використовувалось для зменшення дисперсії даних часових рядів. При цьому наголошується, що диференціація усуває зміни рівня динамічного ряду, а отже, усуває тенденції та сезонність, причому середнє ковзне та стандартне відхи- лення знайдено незалежно від часу, на основі чого побудовано діаграму стаціонарності. Визначено етапи прогнозування та запропоновано модель інтегрованої ковзної середньої. У роботі запропоновано три моделі: метод опорних векторів, глибока нейронна мережа та наївний баєсів класифікатор, здійснено порівняння всіх трьох моделей та доведено, що модель глибокої нейронної мережі була більш ефективною в разі моделювання даних. Про- гнозна модель побудована для зменшення низькоякісних виробничих циклів та планування технічного обслуговування. Таким чином, наголошено, що машинне навчання на основі IoT допоможе подолати суттєві обмеження продуктивності та пов’язані з цим витрати на обслуговування, що в загальному випадку значно підвищить продуктивність виробничого обладнання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

ЗАБОЛОЦЬКИЙ, Тарас. "МОДЕЛІ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДІ В КІБЕРПРОСТОРІ". Humanitas, № 4 (25 листопада 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено аналіз виявлених та досліджених моделей взаємодії молоді в кіберпросторі, їх систематизація та опис. Дослідження показало, що одним з основних напрямів, які покращують інтернет-пошук, допомагають корис- тувачам відсіювати непотрібну та шкідливу інформацію та сприяють комфортному спілкуванню, є саме моделі взає- модії молоді в кіберпросторі. Оскільки останнім часом їх стає все більше, важливо правильно обрати власну, навчитися вчасно розпізнавати та комфортно співіснувати з іншими. Метою дослідження є виявлення нових та систематизація наявних моделей взаємодії молоді в кіберпросторі, адже саме в Інтернеті найвищі досягнення людини об’єднуються з примітивними інстинктами її особистості та з’являється такий бажаний новий спосіб самовираження та спілку- вання, де можна прикинутися тим, ким хочеться, і виявити свої емоції, які так і залишаться без контролю. Після пандемії COVID-19 соціальне дистанціювання дедалі більше поширюється серед молоді, тому сучасні Інтер- нет-користувачі адаптують свою поведінку відповідно до нової віртуальної реальності. Міцні соціальні зв’язки ста- ють вагомою причиною для інтенсивнішого спілкування, яке здійснюється за допомогою всіх доступних медіаресурсів у будь-який час та незалежно від місця перебування. Як наслідок, виникло чимало нових форм та моделей взаємодії, особливо серед молодих людей. Тема статті вирізняється суттєвою новизною та браком досліджень (порівняно із зарубіжними). Автори навели, описали та систематизували приклади наявних моделей взаємодії молоді в кіберпрос- торі залежно від мотивації користування мережею Інтернет, поведінки, цілей та мети користувачів, висловили поради стосовно деяких із них. Також авторами запропоновано власну модель взаємодії молоді в кіберпросторі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Bordakov, M. "ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЇ ЧАСТИНИ СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ В СОНЯЧНИХ МЕРЕЖЕВИХ ІНВЕРТОРАХ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).23-28.

Повний текст джерела
Анотація:
При дослідженні роботи інвертора було визначено параметри, які впливають на ефективність його роботи. Одним з таких парметрів є внутрішні компоненти інвертора від яких залежить ефективність його роботи. Основним силовим компонентом є Power Stack (силовий модуль). Основним компонентом силового модуля є IGBT (біполярний транзистор з ізольованим затвором). Даний тип транзисторів поєднує в собі характеристики двох напівпровідникових пристроїв: Біполярного транзистора (утворює силовий канал). Польового транзистора (утворює канал управління). При розрахунку ефективності роботи інвертора потрібно розуміти як працює його силова частина і як силова частина перетворює постійний струм у змінний. Робота силових транзисторів керується драйвером, який пристрій керує частотою відкриття і закриття транзисторів та вихідними характеристиками напруги інвертора. Для регулювання роботи інвертора драйвер отримує сигнал та відправляє команду на сам силовий модуль. Таким чином відбувається регулювання вихідних параметрів інвертора. Для регулювання вихідної потужності інвертором також застосовується алгоритм зменшення вхідної потужності. Це досягається шляхом переходу робочої точки поля ФЕМ з точки МРРТ до робочої точки, ближчої до режиму холостого ходу сонячної панелі. Регулювання рівня реактивної потужності також відбувається за рахунок роботи силового модуля. Для роботи інвертора, його силовий модуль повинен мати якісне охолодження. Охолодження має забезпечити відвід тепла від силового модуля, що в свою чергу попередить руйнування транзистора. В сучасних інверторах використовується активна і пасивна система охолодження. Зазвичай інвертори з пасивним охолодженням мають потужність до 100 кВт. Також у деяких виробніків є тестові моделі інверторів з водяним охолодженням. Потужність даних інверторів очікується більшою ніж 2500 кВт. Бібл. 10, рис. 5.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Kuzmychov, A. I., та E. O. Dodonov. "Оптимізаційні моделі реконфігурації мережевих структур". Реєстрація, зберігання і обробка даних 19, № 2 (27 червня 2017): 24–35. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2017.19.2.126529.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Moskalenko, А., G. Sokol, Y. Gluhovets та V. Varich. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ СИГНАЛІВ З АДАПТАЦІЄЮ ПО ШВИДКОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСНОВІ ДОСКОНАЛИХ ДВІЙКОВИХ МАТРИЦЬ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 147–50. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.147.

Повний текст джерела
Анотація:
Предметом дослідження є методи та моделі формування сигналів адаптивних видів модуляції. Мета: забезпечення високої пропускної здатності та спектральної ефективності, для даних умов розповсюдження радіохвиль, шляхом використання запропонованої моделі формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Результати досліджень. В роботі представлено результати аналізу напрямів розвитку та основних властивостей безпроводових мереж передачі даних. Встановлено, що лише у разі забезпечення комплексу розглянутих властивостей, безпроводова мережа може виконувати своє функціональне призначення – забезпечувати доставляння повідомлень у необхідному обсязі й із заданою якістю. Розглянуто принципи реалізації методів адаптивної модуляції в перспективних засобах бездротового зв’язку. Використання адаптивної модуляції дозволяє забезпечити найкращу пропускну здатність для даних умов розповсюдження радіохвиль, розглянута в роботі схема адаптивної модуляції дозволить звести ймовірність виникнення помилки в передачі до мінімуму. Запропоновано математичну модель формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Розглянуто основні принципи функціонування пристрою управління моделі формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Висновки та область застосування результатів досліджень. Запропонована математична модель формування сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць. Використання запропонованих сигналів з адаптацією по швидкості передавання інформації на основі досконалих двійкових матриць дозволить забезпечити високу пропускну здатність та спектральну ефективність, для даних умов розповсюдження радіохвиль, перспективних радіоінтерфейсів
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Shestakovska, T. L., та S. O. Kushnir. "Інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 93–104. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено визначенню інноваційних факторів забезпечення економічної безпеки аграрного сектору у напрямку формування ефективної державної політки й обґрунтуванню відповідних стратегічних імперативів розвитку галузі. Метою статті є дослідження науково-прикладних засад оцінки факторів формування державної політики інноваційного розвитку аграрного сектору як напрямку забезпечення його економічної безпеки та підтримки конкурентоспроможності. Наукова новизна. Запропонована класифікація інноваційних факторів, що впливають на формування державної політики забезпечення економічної безпеки аграрного сектору: науково-освітній потенціал; впровадження інноваційних розробок; інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави; розвиток мережевих технологій; поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій. Побудована імітаційна модель забезпечення економічної безпеки аграрного сектору економіки, яка дозволяє дослідити вплив окремих напрямів розвитку інтелектуального та інноваційного потенціалу, визначити заходи активізації інноваційно-інвестиційної діяльності суб’єктів аграрного сектору для забезпечення їх економічної безпеки. Висновки. Встановлено, що на сучасному етапі соціально-економічних трансформацій в країні результати наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є вирішальними факторами, що визначають перехід до інноваційного типу розвитку аграрного сектору, забезпечують її високу ефективність та економічну безпеку у ринковому середовищі. Систематизовано інноваційні фактори забезпечення економічної безпеки аграрного сектору та показники їх оцінки (Науково-освітній потенціал. Впровадження інноваційних розробок. Інноваційна зовнішньоекономічна спеціалізація держави. Розвиток мережевих технологій. Поширення серед населення та доступність сучасних інформаційних технологій). Для ефективної інноваційно-інвестиційної політики держави у сфері розвитку аграрного сектору та забезпечення його економічної безпеки важливим елементом є створення інноваційної та інвестиційної спроможності галузі, яка забезпечує їх конкурентоспроможність. Незважаючи на невідворотність процесів посилення залежності успіхів агровиробників від інноваційності агробізнесу, на практиці у вітчизняному агропромисловому секторі темпи продукування і впровадження інновацій залишаються низькими. Запропоновано визначати забезпечення економічної безпеки аграрного сектору через результативний показник інноваційного розвитку – валову додану вартість. Пропонується використання методу імітаційного моделювання, зокрема на основі концепції системної динаміки, для виявлення сценаріїв інноваційного розвитку аграрного сектору з метою забезпечення його економічної безпеки та підвищення конкурентоспроможності. Імітаційна модель побудована у відповідності до встановлених зав’язків між факторами інноваційної спроможності в аграрному секторі, які забезпечують його економічну безпеку. Усі цикли в моделі є контурами додаткового зворотного зв’язку, що має призводити до поширення позитивних тенденцій у моделі. Динаміка складових імітаційної моделі визначається побудованими економетричними моделями взаємозв’язків між показниками інтелектуального та інноваційного потенціалу й результатами діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, Віктор САМОСТЯН та Володимир САМЧУК. "РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МОДЕЛЕЙ ТРОЛЕЙБУСІВ НА МАРШРУТАХ МІСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 127–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.642.

Повний текст джерела
Анотація:
Робота присвячена розробці оптимізаційної моделі ефективного використання наявних у підприємств електротранспорту марок тролейбусів на маршрутній мережі міста за електронними таблицями (на прикладі парку тролейбусів у м. Луцьку). Завдання підвищення ефективності роботи міського пасажирського транспорту може бути вирішене або за рахунок оновлення транспортних засобів, або за рахунок підвищення ефективності роботи наявного рухомого складу. Але, щоб знизити витрати підприємств на виконання транспортної роботи, необхідно удосконалити підходи до її планування, і, як наслідок цього, забезпечити зниження собівартості перевезень і поліпшення якості обслуговування. Для забезпечення найбільш ефективного транспортного обслуговування населення із пасажирських перевезень, організації дорожнього руху, необхідно, щоб транспортна система найбільш оптимально відповідала потребам міста. Існує два шляхи підвищення такої ефективності: або збільшення пропускної спроможності міської транспортної мережі, або раціональне використання існуючої мережі та наявного рухомого складу для перевезення пасажирів. Перше рішення пов’язане із великими матеріальними витратами на реконструкцію транспортних вузлів і магістралей. Другий напрям - раціоналізація використання існуючих транспортних систем і оптимізація процесів перерозподілу навантажень як на транспортну мережу, так і на різні типи транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення. У зв’язку із цим, в даній публікації, виконана спроба обійти протиріччя між теоретичними моделями і реальними можливостями транспортного підприємства щодо ефективного використання наявного парку тролейбусів на маршрутах міста та швидкого динамічного перерахунку оптимальних рішень. Актуальність роботи полягає у розробці простих і ефективних методів оптимізації роботи наявного рухомого складу тролейбусів для перевезення пасажирів на міських маршрутах. Для створення моделі оптимізації, проаналізовані маршрути міської транспортної мережі Луцька та здійснено аналіз наявного парку транспортних засобів ЛПЕ, його функціональних та технологічних можливостей для забезпечення транспортного попиту населення. Запропоновано постановку задачі мінімізації цільової функції витрат для оптимального плану розподілу тролейбусів по маршрутах. Побудована модель та розроблені алгоритми її впровадження в електронні таблиці. Розроблені алгоритми та програмна реалізація внесення обмежень відносного порядку при використанні різних моделей тролейбусів на маршрутах. Це забезпечило у процесі моделювання розрахунок цілої низки можливих планів перевезень. Такі плани у роботі запропоновано називати раціональними планами, тобто локально оптимальними за даних обмежень. Ключові слова: оптимізаційна модель, транспортна мережа міста, парк електротранспорту, транспортний попит населення, обмеження відносного порядку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Димова, Г., та О. Ларченко. "Розробка комп’ютерної програми розв’язання задач мережевої оптимізації." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (23 грудня 2020): 143–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-23.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено розробці комп’ютерної програми розв’язання мережевих оптимізаційних задач для використання в навчальному процесі. Багато задач оптимізації можна сформулювати у формі тієї чи іншої задачі оптимізації на графах. У зв’язку з цим вивчення загальних властивостей задач оптимізації на графах набуває самостійного значення, а вивчення методів їх розв’язання традиційно відносять до необхідних елементів сучасної освіти, які формують алгоритмічний спосіб мислення. Хоч загальна математична постановка задачі оптимізації на графах не дає будь-якої інформації відносно можливих методів її розв’язання, всі методи розв’язання таких задач можна умовно поділити на два класи: більшість відомих задач оптимізації на графах можуть бути сформульовані у формі математичної моделі цілочисельного або булева програмування. В цьому випадку вибір способу їх розв’язання повністю визначається математичними властивостями відповідної постановки задачі; задачі оптимізації на графах можуть бути розв’язані із застосуванням спеціальних алгоритмів, які враховують специфічні особливості тих чи інших об’єктів графів і скінченну потужність множини можливих альтернатив (задачі комбінаторної оптимізації) [9]. У статті зроблено аналіз пакетів прикладних програм для розрахунку задач мережевої оптимізації та показана необхідність розробки комп’ютерної програми для розв’язання цих задач. Приведені алгоритми розв’язання мережевих оптимізаційних задач (алгоритм Прима, алгоритм Флойда-Уоршелла та алгоритм Форда-Фалкерсона). Для реалізації програми обрано інтегроване середовище розробки програмного забезпечення Delphi 7.0. Розроблена та протестована комп’ютерна програма «Розрахунок характеристик комп’ютерних мереж».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Koshel, А. "Перспективні напрямки застосування нейронних мереж у конструкторській діяльності". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (1 квітня 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описано перспективні напрямки застосування нейронних мереж у конструкторській діяльності. Наголошено, що в умовах сьогодення нейромережеві технології знайшли застосування в економіці, медицині, промисловості, багатьох інших галузях науки і техніки, здатні вирішувати практично будь-які завдання, пов'язані з моделюванням, прогнозуванням, оптимізацією. Наголошено на проблематиці дослідження, підкреслено, що виробничі процеси характеризуються величезним розмаїттям динамічно взаємодіючих параметрів і зазвичай надто складні до створення адекватних аналітичних моделей, а у деяких випадках вдалі з погляду адекватності описуваному процесу аналітичні математичні моделі виявляються неспроможними через високі вимоги до обчислювальної потужності. Запропоновано дві моделі нейронних мереж: глибока нейронна мережа та згорткова нейронна мережа, робота яких направлена на використання у конструкторській діяльності яка спрямована на проектування лонжерону автомобіля. Описано та схематично запропоновано блок-схему зворотного проектування профілів лонжеронів, а також сформовано багатошарову архітектуру згорткової нейронної мережі, яка використовується у конструкторській діяльності, яка складається із згорткового шару, шару об’єднання та повністю пов’язаного шару та сформовано архітектуру глибокої нейронної мережі, яка використовується у конструкторській діяльності направленій на проектування лонжерону автомобіля. Наголошено, що на відміну від моделі згорткової нейронної мережі, дані навантаження розглядаються як ціле, а не поділяються на статичні та динамічні, а зворотне проектування з використанням глибокої нейронної мережі здійснюється за допомогою стандартних бібліотек. Підкреслюється, що нейромережеві технології можуть бути корисними при створенні набору базових програмних моделей-блоків, наділених певними властивостями, що відповідають деяким реальним процесам або явищам, для подальшого їх комбінування в більш складних системах конструювання. Причому найскладніша частина такого набору модулів це саме середовище взаємодії таких блоків, яке у перспективі також може бути побудовано на основі нейронних мереж.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Gevko, V. L. "Формування моделі управління організаційною культурою підприємств мережевих структур в контексті макротрендів бізнесу". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 107–11. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.19.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розкрито теоретико-прикладні аспекти організаційної культури підприємств мережевих структур в сучасних умовах макротрендів бізнесу. Сформовано модель формування організаційної культури підприємства мережевих структур, яка з практичної точки зору включає сім етапів. Досліджено, що формування організаційної культури необхідно ідентифікувати за циклом функціонування підприємств мережевих структур на основі фаз зародження організаційної культури; становлення; фаза розквіту; фаза занепаду. Обгрунтовано, що при формуванні організаційної культури керівництву підприємству мережевих структур необхідно зосередити увагу на: відборі та навчанні персоналу з необхідними навичками; делегуванні повноважень і розширенні сфери відповідальності; розвитку лідерства; створенні адекватної системи оцінки результатів роботи персоналу і системи винагород. На основі чого відзначено, що удосконалення існуючої організаційної культуру необхідно застосовувати в контексті таких умов: організація перебуває у стані кризи; в організацію прийшов новий лідер; організація є достатньо молодою або невеликою за розмірами; організаційна культура є слабкою. Доведено, що організаційна культура підприємств мережевих структур є системою, яка включає підсистеми, пов’язані тісними зв’язками прямого і зворотного характеру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Харченко, Н., та В. Сердаковський. "Нейронна мережа для діагностики хвороби Паркінсона за зображенням спіралі Архімеда." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (23 грудня 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто актуальну проблему встановлення діагнозу Паркінсона на ранніх стадіях захворювання. Вибір теми дослідження обумовлено невиліковністю хвороби Паркінсона, отже вкрай гостро, на думку авторів є нагальне виявлення захворювання на ранніх стадіях. Констатовано, що діагностики, для точного встановлення діагнозу нині не існує, тому залишається проведення тестів для виявлення симптомів. Одним з таких, як слушно зауважують автори є малювання спіралі Архімеда, яке має доволі високу точність під час виявлення тремору спокою. Створення алгоритму для автоматичної обробки таких зображень може допомогти у проведені діагностики, а також моніторингу розвитку хвороби. Поєднання штучного інтелекту та інтернет медичних речей з часом зробить підключені пристрої для моніторингу стану здоров’я більш інтелектуальними. Нейронні мережі та величезні обсяги даних, що генеруються інтернет медичних речей, також можуть використовуватися для встановлення діагнозу. Авторами статті наголошено на фундаментальних можливостях нейронних мереж, їх сприятливій ролі у трансформації сфери радіології, шляхом заощадження часу та грошей медичних організацій. Розроблено нейронну мережу, яка зможе за зображенням намальованої спіралі Архімеда встановити діагноз. Дану мережу можна використовувати для проведення ранньої діагностики, а також подальшого моніторингу стану хвороби. Зважаючи на невелику вибірку зображень для навчання та тренування моделі авторами статті було прийняте рішення про збільшення вибірки шляхом перетворення зображень, а також використання згорткової нейронної мережі з попереднім навчанням. У результаті проведеної роботи було створено модель, яка має точність 93.7 відсотків яка дозволить автоматизувати процес діагностики хвороби на ранніх стадіях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Клочко, Оксана, та Олександр Михайлюк. "SMART-ТЕХНОЛОГІЯ В МОДЕЛЮВАННІ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 34–42. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.34-42.

Повний текст джерела
Анотація:
Пріоритетним напрямом розбудови системи освіти нового покоління є впровадження принципів відкритої освіти шляхом розробки електронних освітніх ресурсів із використанням SMART- технологій. У статті розкрито цілі, зміст і шляхи розв’язування проблеми моделювання процесу забезпечення міжпредметних зв’язків математики та інформатики із використанням комп’ютерно орієнтованих систем; побудовано функціональну схему макроблоку розроблення електронного навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни. Процес розроблення електронного навчально-методичного комплексу пропоновано здійснювати шляхом використання користувачем (викладачем) можливостей блоку формування та розбудови контенту навчальної дисципліни на основі інтелектуальних алгоритмів Data Mining, макроблоку моделювання процесу навчання, електронних ресурсів метадисципліни, макроблоку пошуку, макроблоку онлайн-консультування. Реалізація метадисциплінарного підходу дасть змогу застосовувати механізми інтеграції (поєднання, взаємопроникнення, взаємозближення, утворення взаємозв’язків) та систематизації даних різних навчальних дисциплін. Планування міжпредметних зв’язків здійснюється за допомогою побудови мережевого графіка, що є формою представлення моделі навчального процесу. З метою побудови календарного графіка забезпечення міжпредметних зв’язків пропонуємо використовувати комп’ютерно орієнтовані системи інформаційно-динамічного моделювання, що дасть змогу забезпечити автоматизацію багатьох функцій управління навчальним процесом. У дослідженні за основу було взято продукт Microsoft Corporation – Microsoft Project 2016. Такі напрями реалізації SMART-технологій у моделюванні процесу навчання дадуть викладачеві можливість: визначити найбільш ефективні підходи до вирішення завдань забезпечення міжпредметних зв’язків математики та інформатики; на основі створених мережевих (календарних) графіків розробити моделі процесу забезпечення міжпредметних зв’язків; здійснювати управління процесом навчання на основі створених мережевих моделей та відслідковувати міжпредметні зв’язки, необхідні для оптимізації планування навчального процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Шевченко, І. С., Д. І. Морозов та Г. С. Бєлоха. "«Пряме» векторне управління асинхронною машиною подвійного живлення". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-62-65.

Повний текст джерела
Анотація:
Побудова регульованого електропривода на базі асинхронної машини подвійного живлення є досить актуальною задачею, оскільки дозволяє управляти великими потоками електроенергії при високих енергетичних показниках. У таких відомих системах електропривода є досить складна система управління ними, оскільки передбачає використовування перетворювачів координат (прямі-зворотні) та наявність нелінійних зв’язків між каналами управління, це погіршує надійність таких систем. У роботі пропонується«пряме» векторне керування асинхронною машиною подвійного живлення без використання перетворювачів координат. Струми ротора запропоновано примусово формувати повністю керованим перетворювачем частоти, щоб зробити його активним та синфазним фазній е.р.с ротора. Перетворювач включається у роторне коло. Для схемної реалізації у якості перетворювачаобраний перетворювач частоти з ланкою постійної напруги з релейним керуванням. Вхідний випрямляч якого є активний випрямляч. Крім того перетворювач забезпечує електромагнітну сумісність з мережею живлення, та задовольняє вимогам, які зазначені в стандартах, на якість струму мережі. Представлена модель асинхронної машини подвійного живлення з традиційною системою керуванням з використанням перетворювачів координат «прямі-зворотні».Проведено порівняння математичної моделі при традиційному векторному керуванні та моделі з «прямим» векторним керуванням за допомогою Matlab. Отримані осцилограми роботи з запропонованим керуванням, вони демонструють наростання швидкості в машині подвійного живлення, при цьому струми з мережі синусоїдальні та співпадають за фазою зі своїми напругами, а пуск електропривода супроводжується віддачою енергії ротора через перетворювач до мережі.Результати показують, що електропривод формує раціональну динаміку без перерегулювання координат.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Frankov, О. "Механізми захисту персональної інформації у чаті." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (1 липня 2021): 223–29. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-37.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито механізми захисту персональної інформації у чаті. Сформовано низку проблем, які є ключовими у забезпеченні безпечного інформаційного простору для спілкування. Запропоновано формальний опис глобальних комунікацій з використанням дискретних структур. Наголошено, що захист особистої інформації є важливою проблемою у розподілених сервісах і мережевих комунікаціях, включаючи хмарні сервіси. Тому слід застосовувати спеціальні технологічні та організаційні заходи щодо захисту персональних даних. Підкреслено призначення заходів захисту, як спеціально технічних так і організаційних. Обґрунтовано той факт, що права на конфіденційність пов'язані з особистою інформацією яку, безпосередньо, можна зібрати в процесі використання мережевих засобів спілкування. Позначено, що можна збирати і фіксувати будь-яку особисту інформацію без відома користувача, і, більш того, особисті дані можуть бути передані на законних підставах будь-якій третій особі. Сформовано модель здійснення комунікацій у мережі Інтернет, яка включає дві окремі групи: учасники / особи, визначені як сукупність користувачів, що мають можливість ініціалізації віддаленого доступу через Інтернет та інформаційне середовище, з конкретними технологічними компонентами для визначення конкретної структури і призначення простору, в тому числі модуль для попередньої реєстрації та збір даних у власній базі даних. Запропоновано графічну інтерпретацію життєвого циклу обробки персональних даних з детальним описом кожної окремої позиції. Структуровано всі можливі ланки зв’язку політики захисту даних із загальною структурою політики безпеки і структурними рівнями системи захисту персональних даних. Сформовано чотири основні механізми захисту персональної інформації у чаті та запропоновано у подальшому виконати формування єдиного підходу до реалізації системи захисту персональної інформації у соціальних мережах з урахуванням міжнародного досвіду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Скорик, А. Б., та С. П. Ярош. "Еволюційний розвиток концепції мережево-центричних війн, системно-концептуальні основи теорії дата-центричних операцій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.03.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті коротко обговорюються основні принципи концепції мережево-центричних війн. Робиться висновок про те, що в умовах переходу людства до 6-го технологічного укладу виникає чергова точка біфуркації, яка визначає зміну парадигми розвитку систем ОВТ та концепції ведення бойових дій. Аргументується необхідність розвитку теорії дата-центричної операції. Викладаються системно-концептуальні основи теорії дата-центричної операції. Запропонована онтологічна модель дата-центричної операції. Пропонується 4D-екстенціональне представлення бойового простору об'єднаних в єдину мережу систем ОВТ. Вводиться поняття дата-центричних систем, розкривається сутність методу адаптивного просторово-часового синтезу їх структури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Шмельова, Т. Ф., Ю. В. Сікірда та М. В. Касаткін. "Детерміновані та недетерміновані моделі сумісного прийняття рішень операторами аеронавігаційної системи". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(38), (23 березня 2020): 91–99. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.38.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено моделі прийняття сумісних / спільних рішень екіпажем повітряного судна та авіадиспетчером в детермінованих умовах, а також умовах стохастичної та нестохастичної невизначеності. Методологічною основою для спільного прийняття рішень в умовах визначеності є мережеве планування, в умовах стохастичної невизначеності – дерево рішень, в умовах нестохастичної невизначеності – матриця рішень. Для інтелектуальної обробки даних та оцінки ризику сумісного прийняття рішень розроблений багатошаровий персептрон з додатковими входами – зсувами, що характеризують взаємодію операторів аеронавігаційної системи. Наведено приклади сумісного прийняття рішень в особливому випадку в польоті “Відмова та пожежа двигуна на повітряному судні при наборі висоти після зльоту”.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Melnyk, O. O. "ЕВРИСТИЧНІ АЛГОРИТМИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ОДНОЕТАПНИХ ЗАДАЧ СКЛАДАННЯ РОЗКЛАДІВ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛІ БАГАТОРІВНЕВОЇ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 334–40. http://dx.doi.org/10.15421/40250854.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано евристичні алгоритми розв'язання задач теорії розкладів за критерієм мінімізації сумарного випередження і запізнення з урахуванням налагодження приладів. Вирішено актуальне науково-прикладне завдання щодо удосконалення моделі багаторівненої системи планування з мережевим представленням технологічних процесів та обмеженими ресурсами шляхом включення до третього рівня моделі задач із налагодженням. Досліджено ефективність представлених алгоритмів порівняно з відомим точним методом. Наведено приклад практичного застосування побудованих алгоритмів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

ХІТРОВ, Ігор, Валерій СОРОКА, Михайло КРИСТОПЧУК та Світлана ПАШКЕВИЧ. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МАРШРУТІВ ПАСАЖИРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 173–84. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.101.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним з методів, що дозволяють оцінювати ефективність функціонування пасажирської транспортної системи приміського сполучення на етапі проектування маршрутної мережі і удосконалення діючої є моделювання її роботи. Цей процес може бути виконаний за допомогою апарату математичного моделювання. Застосування останнього для оцінки наслідків впровадження змін у маршрутній мережі пасажирського сполучення становить значний інтерес внаслідок таких причин: на даний час розроблено досить повний математичний апарат, що дозволяє здійснювати необхідну модифікацію існуючих моделей, і враховує специфіку конкретної маршрутної мережі; використання математичних моделей не вимагає значних ресурсів і дає можливість легко їх реалізувати на практиці з використанням ЕОМ, що дозволяє при необхідності проводити багаторазовий аналіз у процесі проектування та експлуатації мережі; математичні моделі, на відміну від натурного моделювання, вимірювання та статистичного аналізу параметрів реальної маршрутної мережі пасажирського сполучення (у випадку, якщо маршрутна мережа уже спроектована і знаходиться в процесі експлуатації), дозволяють робити висновки про тенденції розвитку мережі, що є важливим при дослідженні транспортної системи пасажирського сполучення.Необхідні передумовами вирішення поставлених завдань у загальному вигляді визначаються параметрами попереднього їх опису, територіального розміщення вузлів, елементів системи на аналізованому ринку транспортного обслуговування, між якими формуються зв’язки різного роду, що вимагають кількісної оцінки реалізацій відповідно до висунутих потреб на транспортні послуги. Умови достатності встановлюють методи, алгоритм вирішення завдань визначення кількісних характеристик оптимальних транспортних процесів і зв’язків. Їх характеристики повинні враховувати нормативи обмежень забезпечення надійності, безпеки, доцільності, ефективності, інші специфічні умови функціонування систем.У роботі пропонується удосконалений метод прогнозування потенціалу транспортних послуг, що може бути застосований при моделюванні функціонування транспортної системи пасажирського сполучення.Ключові слова: пасажирська транспортна система, приміське сполучення, площа транспортного обслуговування, маршрутна мережа, ринок транспортних послуг.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Королюк, Н. О., О. М. Чекунова, О. П. Черній, Є. В. Тютюнник та В. В. Савченко. "Сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією за допомогою використання системи цільових установок". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті пропонується сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією (ВА) на основі використання системи цільових установок та обґрунтована доцільність використання інтелектуальної системи, яка здатна вирішувати логічні та розрахункові задачі для прийняття ефективного рішення. Для формалізації задач управління ВА пропонується використовувати комбіновані моделі – структури цільових установок з урахуванням мережевої моделі представлення знань, в результаті отримувати значення функції приналежності на будь-якому рівні ієрархічної структури цільових установок. Отримані результати дозволяють підвищити ефективність управління ВА.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Зінченко, І. І., О. О. Шершун та А. Г. Іванова. "Веб технології в smart бібліотеці". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1696.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянута проблема неправильного та застарілого трактування діяльності бібліотеки, а також її позиціонування у сучасному світі. Складена інформаційна модель майбутнього програмного забезпечення, тобто ціль та засоби, якими система може оперувати для досягання цієї цілі та, що саме вимагають ці засоби, щоб їх можна було використовувати. За результатами дослідження, для систематизації сучасного уявлення про бібліотеку, було вирішено впроваджувати стандарт Library 3.0, який, в свою чергу, відповідає за модернізацію форми надання послуг бібліотекою за використанням таких технологій, як семантична мережа, хмарові сервіси, мобільні пристрої, у діяльність науково-технічної бібліотеки. Library 3.0 – це стандарт, який відповідає за електронну систематизацію сервісів, що забезпечують життєву діяльність академічної бібліотеки на основі комунікації між підрозділами та користувачем. На даний момент, це є найбільш захоплюючим досягненням у області наукових досліджень та розвитку бібліотек закладів вищої освіти, оскільки представлений стандарт підкреслює контекст, а не тільки засіб надання інформаційних послуг. Було проведено ретельний аналіз на підставі діючих методологій та підходів для створення концептуальної моделі проекту, основних принципів та засад розробки програмного продукту, допоміжних параметрів та засобів для досягнення бажаного результату, аналітичних дані. Був розроблений веб-ресурс для представлення Науково-технічної бібліотеки ОНАХТ за принципами Library 3.0 з урахуванням новітніх можливостей Web 2.0.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Тіхонов, Григорій, Сергій Шолохов, Богдан Ніколаєнко та Валерій Тютюнник. "Постановка задачі оптимального розподілу ресурсу неоднорідних засобів диструктивного впливу на елементи платформи національної телекомунікаційної мережі в особливий період". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, № 2 (30 вересня 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-11-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Завадозахист системи зв’язку є актуальним та важливим напрямом дослідження, методологія оцінки впливу на нього засобів радіо та електромагнітного подавлення, на сьогоднішній день, досить розвинута та відома. Національна телекомунікаційної мережа, як сукупність систем і мереж зв’язку, в умовах ведення гібридної війни проти України потребує вдосконалення способів її захисту від деструктивного впливу противника, що має на озброєнні новітні засоби радіо подавлення та електромагнітного впливу. Незахищена Національна телекомунікаційної мережа не зможе виконати основну свою функцію, а саме обіг (передавання, приймання, створення, оброблення, зберігання) та захисту національних інформаційних ресурсів, забезпечення захищених електронних комунікацій, надання спектра сучасних захищених інформаційно-комунікаційних (мультисервісних) послуг в інтересах здійснення управління державою у мирний час, в умовах надзвичайного стану та в особливий період, та яка є мережею (системою) подвійного призначення з використанням частини її ресурсу для надання послуг, зокрема з кіберзахисту, іншим споживачам. Якісна розробка способів та методів забезпечення завадостійкості елементів Національної телекомунікаційної мережі неможлива без прогнозування можливих сценаріїв дій противника та завадової обстановки, що може скластися. Теперішній момент часу характеризується принциповими змінами у умовах застосування транспортної платформи Національної телекомунікаційної мережі в умовах ведення гібридної війни Російської Федерації проти України. Проведений аналіз показав, що у випадку загострення ситуації на фронті, переходу противника до широкомасштабної збройної агресії або терористичних дій ресурс транспортної платформи Національної телекомунікаційної мережі є одним з першочергових об’єктів впливу новітніх засобів радіоелектронного та електромагнітного подавлення частин (підрозділів) РЕБ російсько-терористичних військ. Проведено постановку задачі раціонального розподілу ресурсу неоднорідних засобів радіоелектронної боротьби противника по елементах транспортної платформи Національної телекомунікаційної мережі для подальшої розробки методики визначення способів її радіоелектронного подавлення та створення моделі радіоелектронної обстановки в умовах ведення гібридних, бойових та терористичних дій противником проти України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Kuzmychov, A. I. "Аналіз ризиків у мережевих моделях проектів засобами імітаційної оптимізації". Реєстрація, зберігання і обробка даних 19, № 1 (21 березня 2017): 72–80. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2017.19.1.126496.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Смирнов, Олександр. "ПОЕТИКА МЕРЕЖЕВОЇ ЛІРИКИ ПРО ПОДІЇ В ЗОНІ ООС ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СОЦІАЛЬНОГО КЛІМАТУ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 353–57. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-74.

Повний текст джерела
Анотація:
Нетература про мілітарний конфлікт у зоні ООС є комплексним соціокультурним феноменом, який вимагає особливого підходу при його студіюванні. Тому в статті досліджено текстоструктурну організацію інтернет-віршів про війну на Сході України на основі соціопоетикального принципу. Розмаїтий ліричний матеріал розглянуто, виходячи з належності авторів до певної соціальної групи, унаслідок чого ліричну модель збройного протистояння проаналізовано «стереоскопічно», з урахуванням світоглядних позицій і психологічних особливостей різних представників українського соціуму. У цій соціально впорядкованій системі онтологічних координат визначено основні поетикальні маркери конфронтації в зоні ООС і простежено специфіку їх появи та функціювання в текстах, а також наведено інтертекстуальні аналогії цих явищ в українській та європейській поезії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Feshchenko, Andrey, Alexander Zakora та Larisa Borisova. "Розробка імовірнісної моделі типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі ДСНС". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 222–33. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведений аналіз призначення, умов роботи складових елементів, ієрархічності структури відомчої цифрової телекомунікаційної мережі Державної служби з надзвичайних ситуацій України, яка розглядається як сукупність типових мережевих фрагментів. Представлена структура типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді структурної схеми надійності без резервування, яка складається з центрального, регіонального і районного вузлів, послідовно з'єднаних каналами зв'язку. Обґрунтовані потрібні значення ймовірності безвідмовної роботи вузлів і каналів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі в залежності від потрібного значення структурної надійності типового фрагменту. Запропоновано застосування структурного роздільного двократного резервування вузлів з різними ступенями ієрархії для типових фрагментів з метою одночасного зниження вимог до надійності вузлів відомчої цифрової телекомунікаційної мережі. Розроблена імовірнісна модель типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі у вигляді блок-схем надійності для структур з багатократним резервуванням центральних, регіональних районних вузлів і каналів зв'язку. Отримані аналітичні вирази для дослідження впливу структури типового фрагменту відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на його надійність шляхом статистичного математичного моделювання. Приводяться аналітичні й графічні матеріали статистичного математичного моделювання по дослідженню залежності ймовірності справного стану типового фрагмента відомчої телекомунікаційної мережі від структури типового фрагменту з резервуванням і надійності відповідних мережевих вузлів і каналів зв'язку. Рекомендована доцільність з метою підвищення імовірності справного стану типового фрагмента відомчої цифрової телекомунікаційної мережі на етапі проектування обирати структури з двократним резервуванням вузлів як мінімум на центральному рівні, як максимум на всіх рівнях, та розраховуючи на проміжні значення надійності при резервуванні вузлів центрального та регіонального рівня
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Volodymyr, Arutiunian. "КЛІЄНТ-СЕРВЕРНА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ МАСОВОГО ОПОВІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 136–44. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-136-144.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Стрімкий розвиток інформаційних технологій зачіпає мережеві технології, комунікаційні та обчислювальні пристрої, програмні продукти, дозволяє підвищувати їхню ефективність у системах масового оповіщення. Постановка проблеми. Обґрунтування необхідності розробки програмного комплексу оповіщення при надзвичайних ситуаціях у вигляді мобільного додатку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз досвіду використання мобільних пристроїв та додатків у Японії, США, Польщі та інших країнах. Уточнення деяких особливостей сучасних систем оповіщення, які використовують мобільні пристрої в сучасних публікаціях та на онлайн-ресурсах у відкритому доступі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливості використання мобільних додатків у системах масового оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях – переваги, обмеження та підвищення ефективності їх використання. Постановка завдання. Розробка клієнт-серверної моделі масового оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях у вигляді мобільних додатків для операційних систем Android та iOS та серверної частини, що використовує сервіси Google Maps. Виклад основного матеріалу. Для реалізації такого підходу визначена необхідність використовувати інтерактивні карти (Google і Yandex), які дають можливість визначати географічне місце розташування кожного окремого абонента, спираючись на отримані зі смартфону геодані про положення в просторі. Проаналізовані корисні можливості інформації про точне місцезнаходження потенційних потерпілих при надзвичайній ситуації. Представлена клієнт-серверна модель масового оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях у вигляді мобільних додатків для операційних систем Android та iOS та серверної частини, що використовує сервіси Google Maps. Обмін даними між клієнтами й сервером здійснюються за рахунок Application Programming Interface (API), який є набором визначень взаємодії різнотипного програмного забезпечення, що надає інтерфейс для прийому та обробки даних від клієнта. Проаналізовані її переваги перед існуючими системами масового оповіщення, у тому числі використання всіх переваг мобільних пристроїв та програм, які можливо застосувати для обслуговування комплексу. Висновки відповідно до статті. Представлена авторська розробка програмного комплексу оповіщення при надзвичайних ситуаціях з урахуванням сучасних можливостей смартфонів та стрімкого збільшення кількості їх користувачів, яка дозволяє максимально ефективно використовувати переваги мобільних пристроїв.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Куркова, Ксенія Миколаївна. "ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У СФЕРІ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 95–100. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню сутності, змісту та значенню публічно-приватного партнерства у сфері науково-технологічного розвитку. Проаналізовано співвідношення категорій «державно-приватне партнерство» й «публічно-приватне партнерство». Визначено, що використання терміна «публічно-приватне партнерство» щодо сфери застосування науково-технологічного розвитку є раціональнішим, оскільки передбачає врахування ширшого кола інтересів, публічних і приватних, а також взаємодію всіх можливих учасників науково-технологічного розвитку. Під публічно-приватним партнерством у сфері науково-технологічного розвитку запропоновано розуміти в широкому сенсі правову модель реалізації стратегії державної науковотехнологічної політики, засновану на оновлених концептуальних підходах щодо адміністративно-правового забезпечення науково-технологічного розвитку, що полягають у переході до мережевої моделі адміністрування на паритетних, демократичних, справедливих і коопераційних засадах із визначенням нової ролі та функцій держави в означених процесах на основі збалансованого публічно-приватного підходу, за якого держава виступає не як «регулятор відносин», а як «повноправний партнер»; у вузькому розумінні – сукупність юридично оформлених рівноправних відносин стратегічного, технологічно-інноваційного, фінансового, організаційно-кадрового, інформаційно-аналітичного, інституційного характеру між публічними та приватними партнерами, у яких сторони взаємодіють у процесі ухвалення рішень і координують спільні дії з метою спільного досягнення визначеного публічного інтересу, який формалізується в конкретних цілях науково-технологічного розвитку. Визначено характерні ознаки публічно-приватного партнерства у сфері науково-технологічного розвитку. Виокремлено основні форми публічно-приватного партнерства у сфері науково-технологічного розвитку залежно від напрямів його реалізації, які доцільно впроваджувати в Україні з метою підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення науково-технологічного розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Мовчан, Т., та О. Шикула. "РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ПРОДУКЦІЇ AVON". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 120–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Компанія AVON - косметична фірма, яка поширює свою продукцію виключно через консультантів (мережевий маркетинг). Компанія AVON розповсюджує свою продукцію за методом прямого продажу. Прямий продаж – це реалізація товарів та послуг кінцевому споживачу за межами звичайних місць роздрібної торгівлі шляхом індивідуальної презентації товарів чи послуг. Серед компаній, які працюють за методом прямого продажу в Україні, AVON посідає перше місце за рівнем першого згадування назви компанії опитуваними та у числі лідерів серед компаній прямого продажу, продукція яких популярна серед споживачів усіх вікових груп у віці до 45 років. Конкурентами її є такі фірми, як – Mary Kay, Oriflame, Faberlic, Amway. Хороша інформаційна система обліку, вбираючи в себе всю корисну інформацію, є найкращою помічницею персоналу і засобом успішної діяльності в умовах конкуренції. Тому актуальним є створення привабливої та інформативної інформаційної системи обліку продукції Avon. Для Avon потрібно розробити автоматизовану інформаційну систему обліку продукції: структуру меню інформаційної системи обліку продукції Avon, логічну структуру бази даних, фізичну модель даних, екранні форми по відображенню необхідної інформації. Створена логічна модель даних, або логічна схема – модель даних конкретної предметної області, виражена незалежно від конкретного продукту керування базами даних або технології зберігання (фізична модель даних), але в термінах структур даних, таких як реляційні таблиці та колонки, об'єктно-орієнтовані класи чи теги XML. Фізичне проектування бази даних залучає глибоке використання конкретної технології керування базами даних. Як СУБД використовувалась Microsoft Access – система управління базами даних, програма, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. Створено екранні форми інформаційної системи. Для запуску інформаційної системи обліку продукції Avon необхідно зайти до кореневого каталогу системи та запустити виконавчий файл. В результаті отримаємо головну форму інформаційної системи. Далі робота інформаційної системи здійснюється за допомогою форм, які відкриваються при натисканні на відповідний елемент. Таким чином, розроблена автоматизована інформаційна система обліку продукції Avon, в якій реалізовано оновлення бази даних та реалізовано вхідну інформацію, що є найбільш детальною і становить основу для наступної логічної та арифметичної обробки даних. Впровадження створеної інформаційної системи обліку продукції AVON дозволить отримати повну, достовірну та своєчасну інформацію стосовно обліку наявності косметичної продукції на офісі Ключові слова: автоматизована інформаційна система обліку продукції Avon, мережевий маркетинг, логічна структура бази даних, фізичне проектування бази даних, Microsoft Access, екранні форми інформаційної системи
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Мельник, Тетяна Юріївна, В’ячеслав Олександрович Ткачук та Юлія В’ячеславівна Богоявленська. "Електронний бізнес: переваги та ризики в період цифрової трансформації". Економіка, управління та адміністрування, № 4(98) (29 грудня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-28-36.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано доцільність створення, ведення та розвитку електронного бізнесу як актуальної бізнес-моделі в період цифрової трансформації. Авторами пропонується підхід до визначення електронного бізнесу як різновиду економічної діяльності, коли для успішної реалізації бізнес-процесів активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології та мережі. Існують різні базові можливості для старту електронного бізнесу. У загальному вигляді ключові напрями ведення електронного бізнесу передбачають початкове створення підприємства, яке надає послуги виключно за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій та мереж, доповнення традиційних послуг електронними вже діючим підприємством (з подальшим виділенням такого виду діяльності в окремий напрям бізнесу) та поступовий перехід підприємства до ведення електронного бізнесу. До безумовних переваг ведення електронного бізнесу з використанням мережевих технологій у господарській діяльності підприємств варто зарахувати: прискорення обслуговування клієнтів, усунення обмежень щодо розташування торгових площ, магазинів, офісів та доступність для клієнтів, підтримання бізнесу в актуальному стані й орієнтування на удосконалення бізнес-процесів. За результатами проведеного дослідження було ідентифіковано ряд ризиків, пов’язаних із веденням електронного бізнесу, основними з яких є: ризики мережевої безпеки, ризики провалів у маркетингу, ризики прихованих витрат (або витрат на обслуговування і модернізацію), бізнес-ризики (ділові ризики), ризики шахрайських дій, наприклад, з викраденими банківськими картками та ін. В цілому, розуміння ризиків електронного бізнесу необхідне для визначення підходу підприємства до управління цими ризиками, зокрема адекватності системи внутрішнього контролю. Така система може містити інфраструктуру захищеності та пов’язані із цим заходи контролю. Неврахування фактора ризику може призвести до зниження загального очікуваного результату з різними наслідками. Серед таких наслідків можуть бути: порушення життєздатності бізнесу, втрата конкурентних переваг, погіршення ділового іміджу та фінансової стабільності, зменшення сукупної економічної вигоди, додаткових витрат фінансового та нефінансового характеру тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

ГАНАБА, Світлана. "ЕВРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІДЕЙ АКТОР-МЕРЕЖЕВОЇ ТЕОРІЇ Б. ЛАТУРА В РОЗУМІННІ ЗМІН І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 97–110. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.7.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є розгляд засадничих ідей актор- мережевої теорії Б. Латура, які можуть слугувати евристичним потенціалом в осмисленні складних процесів суспільного жит- тя. Методологічними засадами дослідження є використан- ня антропологічного й феноменологічного підходів, а також окреслення методологічного потенціалу актор-мережевої теорії. Наукова новизна полягає в характеристиці особливо- стей гетерогенної природи мережі, яка утворюється під час взаємодії різнорідних елементів, як соціальних, так і технічних. Саме мережі становлять нову морфологію соціального жит- тя, а поширення «мережевої логіки» суттєво відображається на всіх суспільних процесах. Модель актора-мережі дає змогу бачити взаємопов’язаність і єдність соціальної реальності без штучного протиставлення соціально-смислових конструктів і матеріально-речового світу. Дія в умовах соціального про- стору позбавлена чіткої диференціації за рівнями важливості, тому не має значення, хто чи що її здійснює. Бути – уже не тотожно існувати, радше бути дорівнює діяти, виявляти здатність вступати у взаємозв’язки та здійснювати взаємодію. Висновки. Ідеї актор-мережевої теорії Б. Латура володіють значним інноваційним потенціалом. Вони вводять у науковий дискурс аналізу соціальних мереж як складників соціальної взаємодії нові епістемологічні засоби. Перегляд усталених наративів сприйняття дійсності, розроблення нових концепту- альних способів розуміння зміни суспільних процесів відкриває інші можливості в соціальних науках і гуманітаристиці загалом. Таке розуміння реалій сучасного соціального світу нівелює межу між матеріальним і духовним, людським і світом предметів тощо. Уведення в ранг повноправних соціальних акторів тва- рин, речей, явищ тощо вимагає осмислення їх як соціальних акторів, які здатні суттєво змінити соціальну картину й впли- нути на природу, поведінку, думки людини. Ідеї актор-мережевої теорії окреслюють перспективу оновлення корпусу теоретич- ного знання про суспільство й задають парадигмальні горизон- ти сучасного метатеоретичного рівня соціального пізнання. Рефлексія й аналіз соціальних змін як єдиних взаємопов’язаних процесів із багатьма соціальними елементами є актуальною проблемою й перспективою подальших наукових розвідок.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Пінчук, Ольга, Олександра Соколюк, Олександр Буров та Марія Шишкіна. "Цифрова трансформація навчального середовища: аспект пізнавальної активності студентів". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 22–38. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3774.

Повний текст джерела
Анотація:
До особливостей цифрового середовища належать: інтеграція ІКТ; використання локальних та глобальних мереж та ресурсів; підтримка та розвиток якісно нових технологій обробки інформації; активне використання сучасних засобів, методів і форм навчання у навчальному процесі. Організація діяльності з точки зору цифрового навчального середовища забезпечує відповідні зміни у взаємодії між суб’єктами навчального процесу. Сьогодні набувають широкого розповсюдження засоби та технології інформаційно-комунікаційних мереж (ІКМ), зокрема Інтернет, які користувацькі та оперативно-процесуальні властивості були змінені на початковому етапі із закритих локальних на відкриті в даний час. Розвиток інформаційно-комунікаційних мереж (від закритих локальних до відкритих) змінює типологію навчальних середовищ. Виділяють наступні моделі навчальних середовищ, які широко використовують засоби ІКТ та ІКМ (із основними ознаками, що їх характеризують): використання локальної мережі зв’язку для представлення навчальної інформації; використання локальної мережі зв'язку та відкритих мережевих ресурсів; використання відкритих мережевих ресурсів; для самостійного використання ресурсів відкритої мережі безпосередньо в класі студентом; для використання студентом відкритих мережевих ресурсів у процесі самостійної навчальної діяльності; для використання студентом освітніх ресурсів, спеціально створених учителем, а також ресурсів відкритих мереж у його самостійній навчальній діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Піткевич, П. "Принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (30 жовтня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Романюк, А. О., П. Г. Берднік, О. В. Першин та В. М. Павленко. "Метод побудови моделей діяльності бойових обслуг автоматизованих командних пунктів за рахунок оптимального поєднання методів аналізу і моделювання діяльності операторів автоматизованих систем управління". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 42–50. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.06.

Повний текст джерела
Анотація:
З метою вирішення дослідницьких, інформаційних та тренажних завдань для уніфікації моделей діяльності бойових обслуг, необхідним є врахування вимог наочності і доступності при збереженні можливості проведення аналітичних і експериментальних досліджень. Для визначення ступеня відповідності зазначеним вимогам різних поєднань методів побудови моделей, визначені можливі варіанти групування методів. На основі морфологічного аналізу варіантів поєднань методів моделювання діяльності обслуг автоматизованого командного пункту показано, що для комплексного вирішення поставлених завдань раціональним є доповнення існуючої методики методом структурно-алгоритмічного аналізу та методом узагальнених мережевих моделей діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Скоромний, Д. "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ – «ІНСТИТУТ-АРХІПЕЛАГ»". Юридичний вісник, № 3 (9 вересня 2021): 87–101. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2190.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослі-дженню особливостей взаємодіїосновних соціально-топологічнихрозмірностей (фреймів, потоківта мереж) у рамках проблематикивідповідальності юридичних осібза кримінальні правопорушення яккомплексного утворення «інсти-туту-архіпелагу». У дослідженніобґрунтовується точка зору, від-повідно до якої кожна із зазначе-них позиціонувань формує власнуправову реальність. Їх не слід розу- міти як окремі та, можливо, непов- ноцінні варіанти інтерпретації єдиної об’єктивної правової дійс- ності. Вони радше являються про- дуктами різноманітних метод-збі- рок, що, згущаючи барви дійсного, конструюють власну об’єктив- ність. Це самостійні конструкти реальності, що не стільки доповню- ють одне одного, створюючи голо- графічне зображення об’єктивного, скільки співіснують пліч-о-пліч в рамках згадуваного інституту. Це збірка різноманітних (гетеро- генних) правових реалій, що в еко- логічному плані взаємодіють між собою, створюючи спільне для них ядро мережевих відносин.У статті також наведено думку, згідно з якою ядром опи- суваного інституту-архіпелагу є автономне розуміння «криміналь- ного правопорушення». Воно визна- чає основну модальність відносин, що формуються навколо питання відповідальності юридичних осіб за суспільно-небезпечні діяння та їх запобігання і при цьому не зале- жать від конкретної моделі відпо- відальності (кримінальної, квазі- кримінальної чи некримінальної), що запроваджена локальним зако- нодавством.Окрім того, стаття висвітлює характер взаємин семіотичного ядра збірки із трьома основними соціально-топологічними вимірами правової взаємодії. З одного боку, назване ядро відносин з необхідні- стю перебуває всередині мереже- вої розмірності, воно включене в спільну павутину правовідносин, що виникає навколо питань відпо- відальності юридичних осіб за кри- мінальні правопорушення. З іншого боку, таке семіотичне ядро може знаходитись поза фреймовими чи плинними правовими вимірами, збе- рігаючи при цьому визначальний вплив на спіль их інсти-тут-архіпелаг.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Литвинчук, В. А., М. І. Каплін та О. О. Кармазін. "РОЗРАХУНОК ДОЦІЛЬНОГО ОБСЯГУ АВТОМАТИЧНОГО ЧАСТОТНОГО РОЗВАНТАЖЕННЯ І ЙОГО РОЗМІЩЕННЯ В ЕНЕРГОСИСТЕМІ З РОЗПОДІЛЕНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 18–30. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).18-30.

Повний текст джерела
Анотація:
Система автоматичного частотного розвантаження (АЧР) є одним із основних засобів, який широко застосовується в енергосистемах для стримування швидкого падіння частоти. Система АЧР здатна за мілісекунди відключити частину споживачів, а за секунди – зупинити падіння частоти в районах енергосистеми, які утворилися в результаті каскадної аварії з відключення ліній і генераторів. Для підтримки тимчасового балансу активної потужності в аварійних ситуаціях в енергосистемі повинна бути передбачена кількість навантаження на відключення. Тому національні оператори систем передачі або мережа операторів систем передачі електроенергії встановлюють так званий загальний обсяг розвантаження. Найчастіше в стандартах та нормативних документах енергосистем цей показник розраховують для загального пікового попиту і рекомендують розмістити в енергосистемі рівномірним географічним способом. Такий спосіб розміщення загального обсягу розвантаження не враховує структуру електромережі, добової та сезонної зміни потужностей генерації і споживання, незважаючи на те, що стандарти, нормативні документи вимагають це враховувати. В роботі запропоновано математичну модель і спосіб визначення загального обсягу розвантаження системи АЧР і його розміщення в мережі енергосистеми з урахуванням розподілених (у вузлах споживачів) відновлюваних джерел енергії, ймовірних варіантів аварійного поділу енергосистеми, вимог міжнародних стандартів та нормативних документів, що регулюють функціонування систем протиаварійного захисту в галузі електроенергетики. Модель являє собою задачу цілочисельного (бінарного) лінійного програмування, що здійснює вибір оптимального за критерієм категорійності набору пристроїв АЧР, які розміщені у наперед заданих вузлах енергосистеми і спрацювання яких забезпечує баланс потужності в аварійних районах її поділу. Електричні параметри усталених режимів, а також ефективність оптимального обсягу і розподілу розвантаження в мережі визначаються і перевіряються (верифікуються) у серії апріорних та апостеріорних розрахунків на точних математичних моделях, визнаних у світовій практиці програмних продуктів електроенергетики. Отриманий таким чином розподіл обсягів розвантаження підвищує імовірність балансування якнайбільшої кількості аварійних районів енергосистеми за умови задоволення вимог щодо частотно-часової зони відповідних перехідних процесів. Бібл. 9, табл. 3, рис. 2.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії