Готові списки джерел за темами / Мемуари / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Мемуари.

Статті в журналах з теми "Мемуари"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Мемуари".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Галич, Олександр. "Періодика в дитячі, юнацькі та молоді роки С. Єфремова: мемуарний вимір". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 120–37. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233882.

Повний текст джерела
Анотація:
В останні десятиліття під впливом глобалізаційних процесів у світі художня література стала помітно втрачати свої позиції, її почала поступово витісняти документалістика, різновидом якої є мемуарна література. Спогади все частіше стали виходити з маргінесів наукових студій. Мемуари С. Єфремова, які досі були відомими обмеженому колу дослідників, після публікації окремим виданням, дали можливість поліфонічніше зрозуміти його особистість, з’ясувати чинники формування його світоглядних позицій, засвідчили роль періодичних видань, які він читав у дитячі, юнацькі й молоді літа, у яких друкувався, з якими полемізував. Мемуарні свідчення стали важливою сторінкою історії української журналістики. Метою статті є з’ясування ролі російських і галицьких видань у розширенні світоглядних орієнтирів, формуванні україноцентричних позицій автора, окреслення початку журналістської, наукової та громадської діяльності. Бібліотека батька, сільського священника, згодом книгозбірня брата, ректора Київської духовної семінарії Іоанникія, надали можливість С. Єфремову знайомитися з великою кількістю періодичних видань царської Росії, суттєво розширювали його світоглядні горизонти, спонукали відстоювати права українців на видання рідною мовою. Співпраця автора мемуарів із низкою російських видань, а також із галицькою періодикою збігається з пожвавленням громадської активності українців, поступовими змінами в їхній національній свідомості. Публікації в російських газетах і журналах стали для С. Єфремова школою шліфування його журналістської майстерності. Плідна співпраця автора з російськими (Сын Отечества», «Киевское Слово») та галицькими («Зоря», «Правда», «Записки Наукового Товариства ім. Шевченка», «Літературно-Науковий Вістник») виданнями в спогадах закінчується подіями російської революції 1905 року, у результаті якої вперше на території Російської імперії з’явилася ціла низка україномовних видань («Громадська Думка» і «Нова Громада»), активну участь у створенні яких відіграв автор мемуарів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Markevych, Oksana. "Державна служба у Волинській губернії у спогадах та оцінці сучасників (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століття)". Eminak, № 2(30) (26 червня 2020): 45–55. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.2(30).405.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано мемуарну літературу (спогади, записки, мемуари), листи, які висвітлюють особливості державної служби у Волинській губернії, взаємодію влади з населенням, засоби приваблювання та стимулювання, дозвілля та культурні запити службовців. З’ясовано як впливала політична ситуація на виконання службових обов’язків. Визначено оцінку державної служби та характеристики начальників краю як самими чиновниками, так і особами не пов’язаними зі службою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Михальчишин, А. "Перечитуючи мемуари Черчилля". Дзвін, № 10 (876) (2017): 142–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Мусієнко, Оксана Станіславівна. "Іван Кавалерідзе. Мемуари. Драматургія. Публіцистика". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 21 (14 грудня 2017): 197–200. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.21.2017.221133.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Прокопчук, Вікторія. "ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЛІКТ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РАДЯНСЬКИХ ПАРТИЗАНСЬКИХ КЕРІВНИКІВ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.08.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено спробу показати польсько-український конфлікт 1939–1945 рр. крізь призму присутності в ньому СРСР та Третього райху як «третьої сили» цього міжетнічного протистояння. Мета статті – розкрити бачення польсько-українського конфлікту радянськими партизанськими керівниками у своїх спогадах та простежити у цих спогадах німецько-радянський вплив на ескалацію протистояння між поляками та українцями в 1939–1945 рр. Як джерела для вивчення проблематики польсько-українських відносин в роки Другої світової війни проаналізовано мемуари радянських партизанських керівників С. Руднєва, Д. Медведєва, А. Бринського, І. Старінова, В. Войцеховича, Г. Якименка. Із використанням критичного методу викладено інтерпретацію ворожнечі між поляками та українцями радянським партизанським керівництвом. Висвітлено аспекти діяльності радянської партизанки, спрямовані на посилення конфронтації між поляками та українцями. Показано, що в ескалації міжетнічної польсько-української ворожнечі були зацікавлені як радянська, так і німецька сторона. На основі мемуарів висвітлено позиції радянського партизанського керівництва щодо діяльності українського національно-визвольного руху в роки Другої світової війни. Коротко охарактеризовано погляди сучасних українських науковців на присутність «третьої сторони» в польсько-українському протистоянні в 1939–1945 рр. Спираючись на подану в мемуарах інформацію, простежено розвідницьку діяльність радянської партизанки на території України. Наукова новизна статті полягає у систематизованому опрацюванні спогадів радянських партизанських керівників із метою виявлення в них фактів, які свідчать про втручання СРСР та Третього райху в польсько-українське протистояння в роки Другої світової війни. Визначено перспективи для проведення подальших досліджень окресленої у статті проблематики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Галич, Олександр. "Мемуари Сергія Єфремова про заснування перших українськомовних видань". Український інформаційний простір, № 2(8) (15 листопада 2021): 170–82. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245876.

Повний текст джерела
Анотація:
Революційні події 1905 року в Росії радикалізували настрої в середовищі української інтелігенції, додавши оптимізму на появу української преси на підросійських землях України. Метою статті є на матеріалі мемуарів С. Єфремова 1920–1921 років з’ясувати його власну роль та роль інших українських діячів у створенні перших українськомовних періодичних видань на теренах підросійської України. На наддніпрянській Україні спочатку з’явилася публіцистика українською мовою. С. Єфремов у спогадах гордився власною першою публіцистичною працею рідною мовою, надрукованою в російськомовній газеті «Киевские Отклики», що отримала схвальні відгуки не лише в наддніпрянській Україні, а й на Галичині, про що свідчив відгук І. Франка. Далі постало питання створення газети українською мовою. Під час наради в будинку Є. Чикаленка було вирішено взятися за підготовку випуску газети. Планувалося розв’язати цю проблему швидко. Було попередньо розподілено посади: С. Єфремов повинен був стати редактором видання. Саме йому доручили скласти кошторис газети, а також визначитися з назвою, знайти співробітників. Розглянувши декілька пропозицій, газету вирішили назвати «Громадське Слово». Крім того, автор спогадів запропонував видавати журнал «Нове Життя». Згодом домовилися, що С. Єфремов стане редактором місячника, а Ф. Матушевському буде доручено редагувати газету. Була підготовлена програма обох видань. Однак дозволу на газету та журнал українською мовою з першої спроби отримати не вдалося, оскільки в програмі видань владою були знайдені нібито заклики до зміни існуючого ладу. С. Єфремов згадав, що за дозволом довелося звернутися вдруге, змінивши назви на «Громадську Думку» та «Нову Громаду». Коли нарешті отримали дозвіл, то підготовка першого числа українськомовної газети сприймалася в колективі як свято. С. Єфремов сам вичитав коректи до першого числа газети, що з’явилася друком 31 грудня 1905 року. Однак відзначити цю подію автор мемуарів не зміг, цього дня він уже перебував в ув’язненні. Перша українськомовна газета проіснувала до 18 серпня 1906 року. У цьому ж році вийшло 12 чисел журналу «Нова Громада», де були розміщені матеріали, написані С. Єфремовим у царській тюрмі. Мемуари цього автора суттєво розширюють знання з історії української журналістики початку ХХ століття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Бондарчук, О. "Мемуари Тадеуша Бобровського в сприйманні Івана Франка". Київські полоністичні студії 29 (2017): 171–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ткаченко, Вікторія Іванівна. "Ліризм як елемент кордоцентризму в мемуаристиці Ганни Барвінок". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 8 (30 січня 2017): 201–9. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v8i0.1152.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано мемуари Ганни Барвінок. Основна увага зосереджена на ліризмі спогадів про Т. Шевченка, П. Куліша, які написані з позицій кордоцентризму, який є ознакою ментальності українського народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Білоусов, А. "Миттєвості - прекрасні і гіркі: ліричні мемуари Ольги Петрової". Світогляд, № 5 (67) (2017): 64–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Данилюк-Терещук, Т. "Мемуари про Олену Пчілку як історико-літературне джерело". Волинь філологічна: текст і контекст, Вип. 13 (2012): 109–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Галич, О. "Автобіографії Леоніда Чернова-Малошийченка: мемуари суб"єктного типу". Проблеми сучасного літературознавства, Вип. 24 (2017): 131–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Галич, Олександр. "Роман А.Голдена «Мемуари Гейшi» як стилiзацiя пiд non fiction". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 13 (30 червня 2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2365.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано роман А. Голдена «Мемуари гейші», який є стилізацією під твір літератури non fiction, що характерно літератури глобалізованого світу. Насправді він є художнім твором, романом-сповіддю головної героїні Саюрі-сан, що пройшла тяжкою дорогою від проданої старим батьком маленької дівчинки, на яку чекав довгий шлях поступового перетворення в гейшу, через осягнення традиційної японської культури до еміграції на схилі до Сполучених Штатів Америки і складного вростання в американську дійсність, непростих і суперечливих пошуків власного щастя, набуття материнства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Стадніченко, Ольга Олександрівна. "Рецепція духовності та антидуховності в епоху шістдесятництва в мемуарах «Як по струні безодню…» Леоніда Кореневича". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 335–45. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1344.

Повний текст джерела
Анотація:
Мемуари Л. Кореневича “Як по струні безодню…” є оригінальним твором не тільки про кожного особисто, а який представив покоління шістдесятників в особах, з аналізом їхніх духовних, ідеологічних і світоглядних засад, чітко відтворивши долю тих, хто пов’язав її з українськими національним відродженням 1960-х років. Виписаний у спогадах образ автора вражає гармонійністю, сконденсованістю і цілісністю і ніби підіймається над процесами, перебіг яких представлено в спогадах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Рарицький, О. "Мемуари білоруської шляхтанки XVIII століття як свідчення зародження європейського роману". Слово і час, № 7 (703), липень (2019): 92–96.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Пархоменко, Владислав. "Мемуари В. Галана в якості джерела з історії Галицької армії". Старожитності Лукомор'я, № 5 (3 листопада 2021): 51–59. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.111.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу спогадів Володимира Галана (1893-1978) в якості джерела з історії Галицької армії 1918-1920 рр., її участі у визвольній боротьбі та причинах невдач. Увага звертається на особистісний контекст формування мемуарних свідчень, з’ясовується ступінь їх об’єктивності, важливість наведеного фактичного матеріалу, корисність цієї інформації для відображення державотворчих процесів доби Української революції. Наголошено, що активне залучення спогадів сприятиме формуванню доволі об’єктивної картини перебігу історичних подій, активізуватиме вивчення державотворчих процесів початку ХХ ст. вітчизняною історіографією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Лімборський, І. В. "Голос раба як голос «Іншого» у романі Лайли Лаламі «Мемуари мавра»." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, № 18 (2019): 170–75. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2019-2-18-11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Дмитрієв, В. С. "Мемуари декабриста Олександра Гангеблова як джерело з історії сербської колонізації України". Соціальна історія, Вип. 7 (2011): 78–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Дмитренко, А. "Мемуари Олександра Сліпченка як джерело вивчення дипломатії УРСР 1944-1991 рр." Етнічна історія народів Європи, Вип. 46 (2015): 145–51.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Finkovskyi, Yurii. "MEMOIRS OF DANYLO SHUMUK AS HISTORICAL SOURCE." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki 1, no. 28 (September 26, 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.25264/2409-6806-2019-28-110-115.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Казимір, В. А. "Мемуари як джерело інформації про життя та діяльність Василя Дубровського в Україні". Сіверщина в історії України, Вип. 12 (2019): 347–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Дмитренко, А. "Мемуари як джерело з соціальної історії української радянської дипломатії (1944-1991 рр.)". Часопис української історії, Вип. 31 (2015): 79–86.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Дудник, О. "Мемуари як джерело до історії Уманщини доби Української революції (1917-1921 рр.)". Уманська старовина, Вип. 6 (2019): 134–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Литвин, С. Х. "Мемуари та спомини сучасників як джерело дослідження життя і діяльності Симона Петлюри". Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 4 (2018): 3–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Брояковський, О. ""Мемуари" В.Б. Антоновича як джерело з історії освіти в Україні середини XIX ст." Наукові записки. Серія: Історичні науки, Вип. 17 (2012): 204–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Бірзул, Г. О. "Мемуари радянських воєначальників про джерела героїзму воїнів Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні". Вісник Київського університету. Історичні науки, вип. 29 (1987): 36–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Otzemko, Olena. "Мемуари гірничих інженерів донецького басейну другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: професійний аспект". Eminak, № 2(34) (1 липня 2021): 277–87. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.2(34).534.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито інформаційний потенціал спогадів гірничих інженерів О. Ауербаха, О. Феніна, О. Терпигорєва, які працювали на рудниках Донбасу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Зосереджено увагу на професійному аспекті мемуарів, який включає технічні характеристики вугільних родовищ і рудників, питання організації гірничопромислового виробництва, розповіді про колег і підприємців з акцентом на професійних якостях, досить великі сюжети, присвячені шахтарям. Зазначається, що особливості біографій авторів і різні умови створення мемуарів спричинили відмінності у сприйнятті історичного контексту та віддзеркаленні спільних професійних сюжетів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Черкашина, Тетяна Юріївна. "Художня біографія і біографічні мемуари: взаємонакладання дискурсів (на матеріалі художніх біографій французьких авторів)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 139–48. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1229.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено компаративному дослідженню художніх біографій і біографічних мемуарів як різновидів документального письма. Аналізуються їх спільні та відмінні типологічні риси. На прикладі художніх біографій французьких авторів простежено процес взаємонакладання художньо-біографічного і мемуарного дискурсів на текстовому рівні художніх біографій, зміни наративних технік письма, спричинені авторським вторгненням до фабульного простору художнього життєпису.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Задунайський, Вадим Васильович. "СПОГАДИ Ф. І. ЄЛІСЄЄВА – ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА КУБАНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ КІННОТИ ПІД ЧАС АНТИБІЛЬШОВИЦЬКОГО ПОВСТАННЯ У КАВКАЗЬКОМУ ВІДДІЛІ ВЕСНОЮ 1918 р". Військово-науковий вісник, № 35 (11 травня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.125-141.

Повний текст джерела
Анотація:
Під час повстання кубанських козаків проти більшовицького режиму в Кавказькому відділі весною 1918 р. важливу роль відіграла кавалерія. Дуже цінним джерелом для вивчення воєнного мистецтва козацької кавалерії під час цього повстання є мемуари талановитого козацького офіцера-кавалериста Ф. І. Єлісєєва (командував усією кавалерією повстанців). Воєнне мистецтво козацької кавалерії під час повстання мало сильні сторони: козаки дуже гарно вели кінний бій; вони могли діяти й у пішому строю; козаки застосували 20 стратегем (частково 1); якісно діяла козацька передова сторожа під час нічного наступу. Недоліки: не мали кінної артилерії; поразка основних сил повстанців призвела до деморалізації козаків-кавалеристів і їх дезертирства. Попри поразку, козацька кавалерія виявила високий рівень воєнного мистецтва.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Korzun, Olena. "СПІВРОБІТНИЦТВО НІМЕЦЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЗА МЕМУАРАМИ НІМЕЦЬКОГО БОТАНІКА, ПРОФЕСОРА ГЕНРІХА ВАЛЬТЕРА (1898–1989)". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 129–50. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті за мемуарами всесвітньо відомого біолога, вченого в галузі фітогеографії Генріха Вальтера (1898–1989) «Сповідь еколога» аналізується сприйняття німецьким вченим наукового життя на окупованих українських землях часів Другої світової війни, відносини з українськими науковцями. Доля Г. Вальтера тісно пов’язана з українськими землями – він тут народився, провів перші двадцять років свого життя, а згодом повернувся під час Другої світової війни. Мемуари німецького вченого вітчизняні та зарубіжні науковці використовують як джерело для вивчення історії науки, однак поза увагою залишається дослідження його оцінки подій суспільного, наукового життя часів Другої світової війни, взаємовідносин з українськими фахівцями, які залишились на окупованих землях. Після початку німецької воєнної експансії відбулись зміни в завданнях сільськогосподарських досліджень німецької аграрної науки. Війна надала можливість підпорядкувати всі cільськогосподарські наукові установи та насіннєві станції на східних окупованих територіях та привласнити результати їхньої наукової роботи. Одночасно вивчення та включення генетичних ресурсів та наукового потенціалу окупованих території в сільськогосподарську дослідну справу Німеччини мало слугувати «свободі харчування» для німців. У 1942–1943 рр. українські землі стали своєрідним дослідним майданчиком для багатьох німецьких науковців. Воєнний період «за Вальтером» сприймається як низка можливостей для наукового зростання німецького науковця – освоєння нових територій, знайомство з іншими науковими школами, вченими, внесок у наукове забезпечення ефективного використання cільськогосподарського потенціалу окупованих земель. Але з іншого боку – це можливість продемонструвати своє служіння державі через практичне використання набутих наукових знань як фахівця, знавця місцевих природничих умов окупованих земель, російської мови тощо. Незважаючи на більш як сорокарічний період, що розділяє описані події з датою публікації мемуарів, автор продовжує симпатизувати нацистській політиці в багатьох питаннях. Зображені мемуаристом картини життя українського наукового співтовариства демонструють, що українські науковці використовували різні стратегії виживання в умовах окупації. Робота в створених окупаційною владою науково-дослідних інституціях давала можливість не тільки покращити матеріально-побутові умови життя, а й продовжити науково-дослідну діяльність, давала шанс зберегти наукові колекції у воєнному лихолітті. Умови війни стимулювали також постійно змінювати критерії у сприйнятті людей за принципом «свій-чужий», незважаючи на пропаганду та нав’язані стереотипи. Однак колоніальний характер окупаційної політики створював імітацію свободи наукової думки, інтеграції українського наукового соціуму в німецький науковий простір. Науковий потенціал українських земель використовувався німецькою окупаційною владою лише для максимального освоєння в усіх вимірах захопленої території. Ключові слова: Друга світова війна, Україна, аграрна наука, сільськогосподарська дослідна справа, окупація, картографічна експедиція, Крайовий інститут сільськогосподарської ботаніки, Г. Вальтер, Г. Махов, Ю. Клеопов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Кuznetsova, Olena. "SCIENTIFIC MEMOIRS OF PROFESSOR ALEXANDRA SERBENSKA: DIFFERENTIATION AND SIGNIFICANCE." Bulletin of Lviv Polytechnic National University: journalism 1, no. 1 (2021): 56–68. http://dx.doi.org/10.23939/sjs2021.01.056.

Повний текст джерела
Анотація:
The article explores memoirs about scientists of Lviv universities by Professor of Journalism department of Lviv Ivan Franko National University Oleksandra Serbenska, academisian of Academy of Higher Education of Ukraine, and discovers their belonging to publicistics as a type of written creative work. Based on differential approach, it is determined that memoirs by Professor Oleksandra Serbenska which had been published in printed media since 1990 up to present days, are not writer’s works, but journalism as they were based on real facts, events without any fiction and have argumentation of author’s thoughts based on facts, documents and journalistic forms. The typology of memoirs of Professor Oleksandra Serbenska was made according to the types of their publications: traditional and new mass media, in particular, publications in scientific all-Ukrainian and Lviv magazines, bulletins of Lviv universities, collections of scientific works of the National Library of Ukraine and Lviv universities. Vernadsky, Lviv National Library of the Academy of Sciences of Ukraine named after V. Stefanyk, collective memoirs, book of memoirs. At the same time, the article explores publications published on the Internet on the websites of the archives of Ivan Franko National University of Lviv, Lviv online TV channels «Your City», «Variants» Lviv», on Youtube and Telegram channels, websites of Bulletins of Ivan Franko Lviv National University (philological and journalism series) and websites of the bulletin of Lviv Polytechnic National University (series «Problems of Ukrainian terminology». The typology of memoirs of Professor Oleksandra Serbenska was carried out according to the contribution of scientists to the sections of Ukrainian linguistics. It is proved that the memoirs of Professor Oleksandra Serbenska were published as a contribution to the history of Ukrainian linguistics, in particular the memoir scientific linguo-personology. Professor Oleksandra Serbenska’s memoirs are not only objects of the history of the Ukrainian language, but also of source studies of the history of Ukraine, history of Ukrainian science, history of Ivan Franko Lviv University, Lviv Polytechnic, history of Ukrainian journalism, history of Ukrainian journalism. It has been discovered that the memoirs of Professor Oleksandra Serbenska belong to the genres of publicistic journalism, and their varieties have been identified.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Alieksieiev, Oleksii. "Питання достовірності селянських мемуарних джерел у висвітленні подій Голодомору 1932-33 років". Eminak, № 3(31) (1 жовтня 2020): 261–74. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.3(31).457.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто питання достовірності відомостей викладених у селянських мемуарних джерелах стосовно подій Голодомору 1932-1933 років в Україні. Було вивчено рівень можливостей із залучення до комплексних історичних досліджень селянських мемуарів як самостійного історичного джерела. Визначено фактори впливу достовірність мемуарних текстів: авто-цензура, аберації різних видів, вплив соціокультурного середовища тощо. Запропоновано схему класифікації селянських мемуарних джерел за групами, відповідно до їх внутрішніх особливостей та ознак.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Баран, О. "Мемуари як джерело до вивчення побуту галицької сільської інтелігенції (кінець XIX - 30-ті роки XX ст.)". Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, Вип. 17 (2008): 532–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Любовець, Н. І. "Мемуари як складова електронних ресурсів бібліотек: світовий досвід та перспективи створення вітчизняного електронного ресурсу "українська мемуаристика"". Українська біографістика, Вип. 10 (2013): 417–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Любовець, Н. "Мемуари про події на Буковині часів Першої світової війни та національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр." Дрогобицький краєзнавчий збірник, Спецвипуск 2 (2015): 405–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Pushnina, Alina S. "Закулисная история элит – рецензия на книгу Роберта Гейтса «Долг. Мемуары министра войны» (2014)". Вопросы элитологии 1, № 2 (10 червня 2020): 158–63. http://dx.doi.org/10.46539/elit.v1i2.23.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной рецензии предпринимается попытка анализа книги Роберта Гейтса «Долг. Мемуары министра войны», в которой от первого лица рассказывается о закулисных политических играх. В исследовании анализируется личное отношение автора мемуаров ко всему происходящему в Белом доме, а также его отношение к людям, которые занимали ключевые посты. Данная книга будет интересна политологам, социологам и историкам, а также людям, которые интересуются политическими процессами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Alexandra, Zabolotska. "VERBALIZATION OF THE SPECIFIC FEATURES OF NATIONAL JAPANESE CULTURE IN THE NOVEL “MEMOIRS OF A GEISHA” BY A. GOLDEN." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Linguistics, no. 36 (September 25, 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-3337/2019-36-6.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Коваленко, С. П. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТІВ ПОДІЯ, ПРОСТІР ТА ЛЮДИНА В МЕМУАРНИХ ТЕКСТАХ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 111–17. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-18.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню когнітивно-семантичного простору концептів подія, простір та людина в спогадах відомих французьких мемуаристів минулого століття: Симони де Бовуар, Жана Даніеля та Жака Робера. Передбачалося прослідкувати просторову конфігурацію текстових концептів, їх варіативні характеристики та роль у розгортанні текстового змісту мемуарів. Аналіз текстового масиву різних авторів довів, що особливістю концепту подія є поєднання нейтрально-фактуальної інформації і суб’єктивно- авторського ставлення до неї. Це твердження чітко проглядається в концепті подія «Референдум» у мемуарному романі С. де Бовуар «La force des choses II», де загальновідома фактуальна інформація переплетена з авторською добіркою концептів емотивного (головним чином, негативного) порядку: поразка, гіркота, радість, спустошення, пригніченість, песимізм, похмурість, відчай, приголомшеність, розчарування, марні сподівання, невідворотність, мара, туга, жах, бунт, скандал, незгода, тривога, депресія, несконцентрованість. Інший категоріальний концепт простір виконує текстотвірну функцію, локалізуючи описувані мемуаристами події просторово (в поєднанні з концептом час, що локалізує події темпорально). Така локалізація відбувається шляхом інтенсивної стратифікації різнорівневих концептів: макроконцептів, мезоконцептів, катаконцептів. Неодмінною складовою частиною всіх мемуарних текстів є мегаконцепт людина, оскільки будь-яке відтворення минулого пов’язане з людською діяльністю: самого автора-мемуариста чи того/тих, кого він описує. Автори досліджуваних мемуарних текстів – загальновідомі, публічні особистості, що володіють високим рівнем мовленнєвої культури, а отже, потужними можли- востями впливу на читача. Серед таких засобів впливу слід виділити варію- вання текстових концептів темпоральної, просторової чи емотивної семантики. Самі мемуаристи, втім як і численні згадувані ними особистості, асоціативно набули статусу концепту завдяки своїй діяльності, загальновідомості. Проведене дослідження дало змогу зробити важливий висновок: варіювання різнорівневих концептів мемуарних текстів сприяє їх семантико-когнітивному збагаченню та робить суб’єктивно-авторську позицію мемуариста більш помітною в текстовому просторі мемуарів. Втім, це дослідження виводить на цілу низку невирішених питань, пов’язаних з інформативною основою мемуарів, когнітивною периферією, динамікою розгортання текстового змісту і, безумовно, з мовною грою таких текстів. Усі ці питання чекають подальших студій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Ляскович, Р. С. "Мемуари і спогади як джерело про організацію і проведення мобілізацій до українського війська в Східній Галичині (кінець 1918 – середина 1919 рр.)". Вісник Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки, вип. 11 (2018): 60–72.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Charyev, Atajan D. "Дипломатия как профессия и призвание - рецензия на мемуары Жерара Аро «Дипломатический паспорт. Сорок Лет на Набережной Орсе»". Вопросы элитологии 2, № 1 (13 квітня 2021): 147–54. http://dx.doi.org/10.46539/elit.v2i1.56.

Повний текст джерела
Анотація:
В настоящей рецензии дается анализ мемуаров знаменитого французского дипломата Жерара Арои «Дипломатический паспорт. Сорок лет на набережной Орсе». У Ж. Аро за спиной более 40 лет опыта в области политики и дипломатической службы. За всё время своей карьеры он занимал разные ответственные посты во Франции и в других странах. В своих мемуарах автор делится своим опытом и впечатлениями, проявляя при этом свой уникальный стиль описания событий. В данной рецензии особое внимание уделяется анализу отношений автора к США и Дональду Трампу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Найман, Анатолий. "Мемуарр". Новый мир, № 3 (1019 ) (2010): 86–118.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Шевчук, Олексій. "ІНФОРМАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ САЙТУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОБЛЕМ ІСТОРІЇ ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ". Society. Document. Communication, № 8 (10 лютого 2020): 320–35. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-320-335.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу інформаційних можливостей сайту Національного банку України для вивчення історії грошового обігу в Україні (1992-2019 рр.). Розвиток науки і техніки в сучасному світі, особливо активне застосування цифрових технологій в інформаційній сфері, вимагають певних змін у використанні методів наукових досліджень. Ще декілька десятиріч тому до основних нумізматичних та боністичних джерел учені відносили власне окремі грошові знаки, фіксацію місць знахідок грошових одиниць (монет, бон), матеріали та інструменти виготовлення грошових одиниць, а також вагові гирьки в нумізматиці. До допоміжних традиційно зараховували архівні матеріали, правові джерела, мемуари, епістолярну спадщину та періодичні видання. Проте тотальна інформатизація державного управління та суспільства призвели до того, що WEB-ресурси стають вагомим джерелом для історичних досліджень, зокрема й нумізматичних та боністичних. Саме на цих ресурсах містяться як основні, так і допоміжні джерела з історії грошового обігу. Проаналізовано відповідність вебсайту НБУ https://www.bank.gov.ua/ проголошеним у 2019 році напрямкам державної політики, таким як цифровізація, відкритість даних та ін. На думку автора, сайт достатньо зручний для користування, має favicon (графічний логотип), однотипний дизайн усіх сторінок з переважно біло-зеленими тонами, переклад на англійську мову. Розроблена у 2019 році нова версія сайту НБУ відображається на смартфонах та планшетах. Також є версія перегляду, призначена для людей з вадами зору. Доведено, що сайт НБУ має значний інформаційний потенціал для дослідження історії грошового обігу в Україні (1992-2019 рр.). На сайті представлено основне джерело нумізматичних та боністичних досліджень – власне монети і банкноти НБУ, якісні зображення їх основних типів та опис. Певний інтерес для дослідників, особливо на початкових етапах наукових пошуків, мають статистичні дані, роз’яснення НБУ щодо готівкового обігу, обміну банкнот та ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Костюков, Л. "Мемуары Михаила Мичмана". Новый мир, № 5 (2007): 95–113.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

K.I., Mieliekiestsev. "THE RUTHENIAN SILVER OF SOUTH-EAST UKRAINE IN THE TRANSLATIONS OF IBN BATTUTA’S NOTES." South Archive (Historical Sciences), no. 36 (February 18, 2022): 19–23. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-36-3.

Повний текст джерела
Анотація:
The study analyzes an important fragment from the text of Ibn Battuta, which can be identified as relating to the south-east of Ukraine, which for a long time was absent in Russian language translations of memoirs. The purposeof the research is to find the facts from the history of Russia described by comparing Ibn Battuta’s translations, and to use the methods of related sciences to identify objects mentioned by the traveler as belonging to the south-east of Ukraine. The methods of research are based on a comparative analysis of the English translation of Ibn Battuta in the early 19th century. comparing it to Russian translations written at the same time. Having singled out the text that was “abbreviated” in the early Russian translations, we identify the areas described by the traveler thanks to the existing data on the geology of Ukraine. Results: 1) the silver ingots of the Ruthenians mentioned by Ibn Battuta (suwam), according to the description and the named weight correspond to the Kyiv hryvnia of the 12th–13th centuries; 2) the way of travel from the Tatar capital to the Azov and Tavria described by the traveler identifies the “Ruthenian Mountains” as an element of the landscape in the south-east of Ukraine; 3) the geological data allow further identification of these mountains as the Donets Ridge, according to information about silver deposits in the Donbas; 4) these facts, together with materials on the locations of the Crimea, were in one form or another omitted in Russian translations of memoirs. Conclusions: 1) the Kyiv hryvnia continued to be used in Ukraine in the 14th century. and was recognized in the Golden Horde; 2) silver deposits in Donetsk region could have been a source of Ruthenian silver mining, possibly in the past as well (minting of silver coins by Vladimir the Great); 3) the region was strongly associated with Ruthenia, the Tatars called it the “Ruthenians’ mountains”, belonging to, or associated with “their country”; 4) further research is required on why the excerpts regarding the weight of “suwam”, allowing to identify it as the Kiev hryvnia, were hidden for Russian language readers until 1884, and those on Saltuk the diviner, which show more details on Crimean and Azov geography and history of Muslim settlement, were changed in translation.Key words: Donbas, Donets Ridge, Crimea, memoirs, travelogue, Pryazovia. У дослідженні аналізується важливий фрагмент із тексту Ібн Баттути, який можна ідентифікувати як такий, що стосується південного сходу України, але при цьому тривалий час його не наводили в російськомовних перекладах мемуарів. Мета дослідження – шляхом порівняння перекладів Ібн Баттути знайти описані ним факти з історії Русі, а також за допомогою методів суміжних наук ідентифікувати згадані мандрівником об’єкти як такі, що стосуються південного сходу України. Методи дослідження ґрунтуються на компаративному аналізі англомовного перекладу Ібн Баттути початку XIX ст. порівняно з російськими «ровісниками». Шляхом виокремлення тексту, який було «скорочено» в ранніх російських перекладах, ми ідентифікуємо окреслені мандрівником території завдяки дослідженим даним із геології України. Результати дослідження: 1) згадані Ібн Баттутою срібні злитки русинів (сувам, саум, суми) за описом і названою вагою відповідають київській гривні XII–XIII ст.; 2) описаний мандрівником шлях подорожі з татарської столиці до Візантії ідентифікує «Руські гори» як елемент ландшафту на південному сході України; 3) дані геології дають змогу надалі ідентифікувати ці гори як Донецький кряж (згідно з інформацією про родовища срібла на Донбасі); 4) ці дані разом із матеріалами про локації Криму були в тому чи іншому вигляді скорочені в російськомовних перекладах мемуарів. Висновки: 1) київська гривня продовжувала використовуватися в Україні в XIV ст. та була визнана в Золотій Орді; 2) срібні родовища Донеччини могли бути джерелом руського видобутку срібла, можливо, і в минулі століття (карбування срібної монети Володимиром); 3) зазначений регіон настільки міцно асоціювався з Руссю, що татари звали його «горами Русів», визначали як належний до «їхньої країни» або пов’язаний із ними; 4) подальшого дослідження вимагає з’ясування того, чому матеріали про вагу «сувам», які дають можливість ідентифікувати його як київську гривню, приховувалися в російському перекладі до 1884 р., а матеріали про Салтука-віщуна, які дають змогу більш детально розкрити особливості кримської і приазовської географії та історію мусульманського заселення, були змінені.Ключові слова: Донбас, Донецький кряж, Крим, мемуари, травелог, Приазов’я.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Лагерлеф, С. "Мемуары ребенка. Морбакка II". Иностранная литература, № 8 (2010): 3–33.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Калашникова, О. Л. "Женский взгляд: мемуары Н.Б. Долгорукой". Russian Literature 75, № 1-4 (січень 2014): 249–64. http://dx.doi.org/10.1016/j.ruslit.2014.05.011.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Столович, Л. Н. "А.З. Штейнберг и его мемуары". Вопросы философии, № 6 (2010): 114–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Mirsky, Stanislav. "Мемуары М. Мархоцкого и документы Архива тушинских наемников". Canadian-American Slavic Studies 48, № 1-2 (2014): 45–61. http://dx.doi.org/10.1163/22102396-04801006.

Повний текст джерела
Анотація:
One of the main sources about Russia’s “Time of Troubles” are the memoirs of foreign observers. One of them is Polish Captain Mikołaj Scibor Marchocki’s History of the Muscovite War. Marchocki participated in and commented on many events of the “Troubles.” In this article, the author analyzes the original text of History of the Muscovite War as well as all later copies and published versions. He traces the history of the text and cross-checks the information contained in it with documents produced by other Polish and Lithuanian mercenaries. The author makes a strong case for a new scholarly edition of Marchocki’s important memoirs.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Галич, О. А. "Щоденник як мемуарний жанр". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 3 (за 2013 р.) (2014): 31–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Марусяк, І. "Документальність мемуарів Михайла Бажанського". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 44, ч. 2 (2008): 138–43.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Яновская, Л. "Всем ли мемуарам верить?" Вопросы литературы, № 1 (2008): 54–72.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Мемуари" для інших типів джерел:
Книги
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії