Статті в журналах з теми "Медсестринська освіта"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Медсестринська освіта.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-30 статей у журналах для дослідження на тему "Медсестринська освіта".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Palasyuk, H. B., та B. M. Palasyuk. "СПЕЦИФІКА ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 4 (11 вересня 2018): 145–52. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.9331.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти.
Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов’язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних умовах і, відповідно, підвищенням вимог до якості їх підготовки. Зміст професійної підготовки австрійських викладачів медсестринства характеризується міждисциплінарним характером освіти, значним обсягом практичного навчання, орієнтацією на компетентнісний підхід та розробкою ефективних механізмів його впровадження, розвитком дослідницьких умінь. Метою курсу є освітня діяльність, що забезпечує формування фахової і педагогічної компетенцій викладача медсестринства для здійснення науково-педагогічної діяльності в умовах підвищених вимог до професійної підготовки медичної сестри, готового до професійного росту, здатного до самоосвіти та самовдосконалення. До підготовки викладачів медсестринства висуваються такі вимоги: володіння системою знань про принципи та закономірності освітнього процесу і вміння використовувати їх у своїй професійній діяльності; знання форм і методів наукового пізнання; володіння сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації; опанування організаційних навичок і вмінь, необхідних для розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації; знання законодавчої бази, правових та етичних норм, які регулюють людські стосунки, питання охорони здоров’я й освіти тощо.
Висновок. Вивчення і творче використання досвіду підготовки австрійських медичних сестер з одночасним збереженням цінних напрацювань вітчизняної освіти дозволить вітчизняній медсестринській освіті успішно влитись до європейського освітнього простору.
2
Варава, Олена. "ЗМІСТ І СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 58–69. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.689.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови розвитку суспільно-економічних відносин в Україні диктують нові вимоги до фахівців різних спеціальностей і рівнів професійної підготовки. Проблема професійної мобільності фахівців медичної галузі стає все актуальнішою, що потребує її врахування при підготовці майбутніх медичних сестер та бакалаврів медсестринства. Ступенева медсестринська освіта передбачає підготовку кадрів з високим рівнем професійної компетентності, здатних не лише до виконання вузькопрофесійних обов’язків, а й до опанування різними видами професійних дій, що дають змогу підвищити продуктивність роботи медичних сестер. У сучасних умовах кваліфіковані бакалаври сестринської справи повинні орієнтуватися в суміжних сферах діяльності, бути готовими до постійного професійного зростання та професійної мобільності. Основа для формування готовності до професійної мобільності закладається на етапі навчання студентів у медичних коледжах шляхом вироблення первинного досвіду мобільної поведінки у вирішенні навчальних, квазіпрофесійних та практичних завдань.Складнощі у відстеженні виявів окреслених особистісних якостей майбутніх фахівців сестринської справи після закінчення навчального закладу зумовлюють необхідність оцінки рівня сформованої готовності професійної мобільності студентів медичного коледжу в межах освітнього процесу.У статті здійснено аналіз сутності професійної мобільності як особистісної якості майбутніх бакалаврів сестринської справи. У контексті досліджуваного поняття представлено характеристику діяльності сучасної медсестри-бакалавра. Уточнено поняття “професійна мобільність майбутніх бакалаврів сестринської справи”, яке охоплює декілька взаємопов’язаних компонентів готовності до такої діяльності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Запропоновано мотиваційно-ціннісний, когнітивно-комунікативний, операційно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний критерії визначення готовності до професійної мобільності, а також їхні показники, які уможливлюють оцінку її сформованості за чотирма рівнями (пасивно-репродуктивний, активно-пошуковий, активно-діяльнісний, свідомо-діяльнісний).
3
Palasyuk, H. P., та B. M. Palasyuk. "МЕДСЕСТРИНСЬКІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 2 (20 серпня 2019): 178–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10361.
Повний текст джерелаАнотація:
Пріоритетним напрямом реформування системи підготовки сестринського персоналу в Австрії визначено впровадження вищої медсестринської освіти і подальший розвиток сестринської справи як науки. Наукові дослідження з проблем догляду за хворими виокремилися в окрему наукову спеціальність «Сестринствознавство». Предметом наукових досліджень у догляді за хворими є вивчення впливу захворювань і фізичних вад на життя людини і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності та медсестринських втручань у процесі догляду за хворими. Магістерська науково-дослідна робота повинна відповідати профілю магістратури, бути самостійною творчою роботою із вивчення актуальної проблеми медсестринства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з медсестринства – це незалежна дослідницька робота, яка вносить значний вклад у подальший розвиток медсестринської науки. На першому етапі написання докторської дисертації докторант самостійно або з допомогою наукового консультанта складає розгорнутий проект дисертаційного дослідження. На цьому етапі докторант на практичних заняттях отримує необхідну допомогу в плануванні дисертаційного дослідження. Матеріали планування докторської дисертації вивчає спеціально створена комісія. Докторанти повинні брати активну участь у конференціях, у тому числі і щорічних Європейських докторських конференціях з проблем догляду за хворими. Науково-дослідні роботи виконуються в руслі наукової роботи інституту, в якому навчається докторант. Основні положення дисертації висвітлюються у щонайменше чотирьох одноосібних публікаціях у провідних наукових журналах. Дисертація складається зі вступу, опису методики і отриманих результатів проведеного дослідження, основної частини, у якій викладені основні положення дисертаційного дослідження, і висновків. Текст дисертації повинен бути написаний англійською мовою, висновки – англійською і німецькою мовами.
Наукові дослідження у медсестринстві Австрії сприяють формуванню наукового підґрунтя для медичної практики працівників середньої ланки, забезпечують науковий підхід до сестринської діяльності на засадах доказової медицини.
4
Ястремська, С. О., О. М. Намісняк та Г. Б. Гуменюк. "Значення наукових досліджень для визначення та вирішення основних проблем в медсестринстві". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 167–72. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12775.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У світі за останні кілька десятиліть культура медсестринства зазнала глибоких змін. Від медичних сестер все більше очікується, що вони розуміють і проводять дослідження, а також базують свою професійну практику на доказах, що з’являються в результаті досліджень, тобто застосовують доказове медсестринство. Доказове медсестринство широко визначається як використання найкращих клінічних даних при прийнятті рішень щодо догляду за пацієнтами, і такі докази зазвичай надходять із досліджень, проведених медсестрами та іншими фахівцями охорони здоров’я. У деяких дослідженнях показано взаємозв’язок між дослідженнями, доказовою практикою у медсестринстві, а також підвищення якості медсестринського догляду.
Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела останнього десятиліття щодо результативності та доцільності медсестринських наукових досліджень на якість здоров’я населення, а також показати значення наукових досліджень для визначення та вирішення основних проблем у вітчизняному медсестринстві.
Матеріали і методи. Проведено аналіз доступних інформаційних ресурсів у мережі «Інтернет», іноземних фахових видань за останні десять років. Застосовано аналітико-порівняльний метод та метод інформаційного пошуку.
Результати. За останні кілька десятиліть культура медсестринства зазнала глибоких змін. Наукові відкриття, що впливають на розуміння здоров’я, хвороб, включаючи симптоми, а також нові методи діагностики та лікування, продовжують розвиватися. На часі є зміни в практиці, дослідженнях та освіті медичних сестер. На практиці інноваційні, спільно створені, засновані на доказах моделі надання допомоги можуть відкрити нові ролі для медичних сестер з вищою освітою, які мають знання, лідерські та командні навички та вміння наукового пошуку й проведення досліджень. Дані наукових медсестринських досліджень можуть стати основою для клінічної практики та розширити базу знань медичних сестер у науці щодо симптомів, здоров’я, самоконтролю та паліативної допомоги наприкінці життя, а також поведінкового здоров’я, щоб продемонструвати цінність медсестринського догляду. В освіті персоналізоване, інтегративне та технологічне викладання та навчання може призвести до творчого та критичного мислення/прийняття рішень, етичних та культурно інклюзивних основ для практики здобувачів з медсестринства, забезпечити командні та комунікативні навички, покращити якість навчання протягом усього життя.
Висновки. У сучасному світі медичні сестри повинні навчатися протягом усього життя, бути здатними обмірковувати, оцінювати та модифікувати свою клінічну практику на основі знань, отриманих від систематичних досліджень у сфері медсестринства та охорони здоров’я. Знання, які можуть надати майбутні вчені-медсестри, будуть вирішальними для посилення зміцнення здоров’я, боротьби з хронічними, інфекційними та психічними захворюваннями, а також для сприяння одужанню та покращення якості життя.
5
Savytska, N. I., та O. M. Mochulska. "ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ МЕДСЕСТРИНСТВА НА ЕТАПІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (31 травня 2019): 107–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.9872.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто і досліджено сучасні тенденції розвитку правової освіти громадян, становлення правових інституцій, утвердження верховенства права в усіх сферах буття і функціонування суспільства. Виокремлено актуальні питання юридичного забезпечення прав громадян у галузі охорони здоров’я і питання якості юридичної бази організації та здійснення медичної діяльності в Україні. Проаналізовано особистий досвід та представлено результати впровадження у навчальному комунальному закладі «Криворізьке училище підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів» ДОР у 2016–2017 та 2017–2018 навчальних роках короткотермінового циклу тематичного удосконалення (ТУ) «Медичне право» для керівників медсестринських служб закладів охорони здоров’я Дніпропетровської області. Проведено оцінку рівня правових знань керівників медсестринства. Наведено результати комп’ютерного вхідного (базового) тестового контролю та підсумкового тестування, які свідчать, що рівень отриманих слухачами знань під час навчання значно перевищує рівень їх базових знань.
Представлені нами матеріали показали, що проведення циклу тематичного удосконалення з медичного права, як сучасної навчальної дисципліни, є особливо актуальним та необхідним, сприяє розвитку професійних компетенцій слухачів на етапі післядипломного навчання керівників медсестринства. Навчання на циклі тематичного удосконалення (ТУ) «Медичне право» дозволяє слухачам набути необхідного обсягу правових знань та сформувати навички і вміння вирішення складних управлінських задач щодо правовідносин між медичними працівниками і пацієнтами.
6
Марущак, М. І., та І. М. Кліщ. "Питання підготовки докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство»". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 186–89. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12778.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. В усьому світі підготовку медичних сестер на третьому рівні вищої освіти було визначено як основний фактор при проведенні реалістичних досліджень, керівництві, розробці політики та освітній підготовці в галузі медсестринства.
Мета дослідження – висвітлити ряд думок учасників круглого столу щодо питань удосконалення підготовки фахівців третього рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство», що реалізується в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.
Матеріали і методи. Було запрошено 6 провідних фахівців (зовнішніх стейкголдерів) за спеціальністю 223 «Медсестринство» для обговорення шляхів удосконалення підготовки докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство» в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.
Результати. Щодо освітньо-наукової програми третього рівня вищої освіти (кваліфікація доктор філософії) зовнішні стейкголдери під час круглого столу відмітили, що її розробили на основі синтезу кращих практик шкіл медсестринства України та зарубіжжя. Зовнішні стейкголдери рекомендували готувати багатопрофільну PhD-медсестру через можливість вибору вибіркових дисциплін, а не звужувати освітню програму до вузького профілю. Також були обговорені пріоритетні наукові напрямки, які засвідчили необхідність проведення наукових досліджень, пов’язаних із реалізацією освітніх складових, а не лише тих, що стосуються практичної діяльності медсестри. Важливим питанням, яке підняли фахівці з медсестринства під час круглого столу, було питання функціональних обов’язків медичної сестри, доктора філософії.
Висновки. На даний час Україна перебуває на початковому етапі підготовки докторів філософії із медсестринства, проте освітньо-наукова програма, за якою навчаються здобувачі в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України за спеціальністю 223 «Медсестринство» (третій рівень вищої освіти) є синтезом кращих практик шкіл медсестринства України та зарубіжжя, що дозволяє сформувати медичних сестер – лідерів у напрямках науки, освіти та практичної діяльності, здатних виховати наступне покоління медсестер.
7
Yastremska, S. O., та N. I. Reha. "ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 223 «МЕДСЕСТРИНСТВО» У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11670.
Повний текст джерелаАнотація:
Період карантинних заходів, запроваджених в Україні з березня 2020 р. у зв’язку із поширенням COVID-19, паралізував повноцінне життя країни. З’явилися неочікувані виклики, що спричинили трансформацію як у системі охорони здоров’я, так і в медичній освіті. Потреба у підготовці майбутніх лікарів та медичних сестер ніколи не була такою нагальною, як зараз, у контексті глобальної надзвичайної ситуації. У такій ситуації вимушено повинні змінитися методи та форми навчання, стандартна взаємодія учасників освітнього процесу, зміст навчальних циклів і роль суб’єктів вищої освіти – студентів.
Перед закладами вищої медичної освіти і перед колективом Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (ТНМУ), зокрема, постало питання про термінову зміну умов навчання з очного на дистанційний формат, особливо відкритого і прозорого процесу складання студентами семестрових іспитів та атестації випускників. У даній статті наведений досвід організації проведення атестації випускників для студентів Навчально-наукового інституту медсестринства ТНМУ.
8
Ройко, Н. В., Б. М. Филенко, І. І. Старченко та С. А. Проскурня. "РОЛЬ ПАТОЛОГІЇ У СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 3 (23 грудня 2021): 37–39. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.3.12429.
Повний текст джерелаАнотація:
Reform of nursing services for a large number of new education and education, hence the advancement of education. The introduction of a bagator system for the education of medical nurses gives the possibility of more and more specific preparation of physicians for the practical protection of health. The concept of non-interruption-free supplemental medical education is implemented through the path of the week of the discipline «Pathology» from the development of typical forms of pathology on a fundamental basis to the analysis of specific, ready-made situations (syndromes).
9
Марущак, М. І., Л. П. Мазур, І. Я. Криницька та І. М. Кліщ. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 223 «МЕДСЕСТРИНСТВО»". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12570.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. З метою підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних, інтегрованих у європейський та світовий науково-освітній простір фахівців у галузі охорони здоров’я, здатних генерувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми та проводити оригінальні самостійні наукові дослідження в медсестринстві, спроможні забезпечувати трансфер сучасного знання, здійснювати науково-педагогічну діяльність у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, розроблено і затверджено освітньо-наукову програму підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство».
Мета дослідження – проаналізувати освітні програми закладів вищої освіти Америки та Канади, де реалізуються освітньо-наукові програми за спеціальністю «Медсестринство» та виокремити кращі наукові практики.
Матеріали і методи. Проаналізовано освітньо-наукові програми за спеціальністю «Медсестринство» в The Johns Hopkins School of Nursing, Emory University's Nell Hodgson Woodruff School of Nursing, Pace University College of Health Professions, Hahn School of Nursing and Health Science University of San Diego, the University of North Carolina at Chapel Hill.
Результати. При розробці освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство» вивчено досвід запровадження програм підготовки аспірантів-медсестер у закладах вищої освіти США та Канади. В рамках співпраці із закордонними університетами-партнерами проведено стажування та онлайн-курси з вивчення особливостей проведення наукових досліджень медсестрами, при цьому основну увагу приділено якісним методам дослідження. При формуванні складових програми навчання внесено ряд нових предметів, специфічних для підготовки медсестер-аспірантів.
Висновки. Безсумнівно, освіта – це шлях підвищення медичною сестрою своєї кваліфікації. Разом з тим національний дефіцит викладачів медсестринських дисциплін, де відбувається штучна їх заміна викладачами-лікарями чи педагогами, досягає критичних значень, що має значний вплив на освітні програми та на здатність виховувати майбутні покоління студентів – медсестер. В Україні критичний рівень (або повна відсутність) фахових викладачів-медсестер з науковим ступенем, що створює необхідність підтримки і сприяння для існування освітньо-наукової програми «Медсестринство» підготовки доктора філософії в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 223 «Медсестринство», яка поєднує в собі кращі наукові практики.
10
Melnychuk, I. M., та S. O. Yastremska. "ПЕРЕВАГИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДСЕСТРИНСТВА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 1 (3 травня 2019): 96–101. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10091.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – виявлення переваг, що сприяють формуванню самоосвітньої компетенції у майбутніх магістрів медсестринства засобами дистанційного навчання.
Основна частина. Аналіз наукових інтерпретацій поняття “самоосвіта” дозволив нам визначити самоосвітню компетентність як інтегровану характеристику особистості, що поєднує знання, вміння, способи і досвід самоосвіти і виявляється в потребі, здатності й готовності до реалізації такого виду діяльності, спрямованої на досягнення особистісної, професійної, соціальної самореалізації особистості. У статті відображено основні теоретичні підходи до визначення поняття “самоосвітня компетентність майбутніх магістрів медсестринства”, представлено результати діагностики цього особистісно-професійного утворення. В результаті наукової розвідки ми виокремили чотири компоненти в структурі самоосвітньої компетентності студентів медичних закладів вищої освіти.
Наголошено на необхідності нових підходів до організації навчального процесу в магістратурі медсестринського спрямування, і, передусім, це стосується організації самоосвітньої діяльності майбутніх магістрів медсестринства засобами дистанційного навчання.
Висновок. Доведено, що потенціал електронного інформаційно-освітнього середовища створює необхідні умови для проектування студентами індивідуальної траєкторії самоосвіти, створення електронного кейса багажу знань, підвищує рівень емоційного сприйняття інформації, здійснює самоконтроль результатів навчальної діяльності, активізує самостійну пізнавальну ініціативність, мотивує студентів до самонавчання.
11
Шарлович, З. П. "АКМЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ СПЕЦІАЛІСТА МЕДСЕСТРИНСТВА ЧЕРЕЗ ПІСЛЯДИПЛОМНУ ОСВІТУ НА ОПОРНИХ ІДЕЯХ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО". Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences, № 5(91) (26 грудня 2017): 162–66. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.5(91).2017.162-166.
Повний текст джерела
12
Іваненко, І. В., та С. В. Гордійчук. "ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 154–59. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування загальних компетентностей у здобувачів медичної освіти. Під час аналізу вітчизняних літературних джерел встановлено, що реформування системи вищої освіти, зокрема медичної, передбачає посилення фундаментального складника підготовки майбутніх медичних фахівців та формування в них загальних компетентностей, які є універсальними, не залежать від предметної галузі, але важливі для успішної подальшої професійної й соціальної діяльності здобувача вищої медичної освіти, формування ціннісних орієнтацій, світосприйняття та для його особистісного безперервного розвитку. Доведено необхідність перегляду теоретичних і методологічних засад системи закладів медичної освіти, що здійснюють підготовку медичних фахівців, особливо на етапі відбору та диференціації змісту соціально-гуманітарних і природничих дисциплін, які є основою для подальшого формування професійної мобільності та компетентності майбутніх медичних спеціалістів. З’ясовано, що до пріоритетних soft skills, які необхідно розвивати в процесі підготовки майбутніх медичних фахівців для їх подальшої професійної діяльності, належать такі: командна робота, комунікативні навички, стресостійкість, лідерство, прийняття рішень тощо. Підкреслено, що навички командної роботи необхідні для медичних фахівців при зустрічі з пацієнтом під час прийому, в разі виконання призначень лікаря, надання медсестринської допомоги, комунікативної підтримки та здійснення догляду за пацієнтом з боку його родичів; навички стресостійкості – для врахування індивідуальних особливостей пацієнта, вміння стримувати власні емоції, адекватно виражати думки та контролювати емоції пацієнта; навички прийняття рішення – для спонукання пацієнтів до інтерпретації своїх вчинків у зв’язку з хворобою та зміни поведінки з метою одужання, для вміння брати відповідальність на себе в складних і надзвичайних ситуаціях, коли існує загроза життю людини, тощо. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що для організації формування та розвитку м’яких навичок (soft skills) необхідно залучати здобувачів медичної освіти до участі в студентських олімпіадах, конкурсах, науково-практичних конференціях, тренінгах, семінарах, майстер-класах із природничих та соціально-гуманітарних дисциплін; забезпечувати участь студентів у суспільному житті закладу медичної освіти (зокрема, через органи студентського самоврядування); впроваджувати на практичних заняттях інтерактивну симуляцію, яка своєю чергою моделює професійну діяльність тощо.
13
Федонюк, Л. Я., С. О. Ястремська, О. М. Ярема та Т. О. Рекун. "НАВЧАЛЬНІ МУЗЕЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ ТА ЇХ РОЛЬ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ МЕДСЕСТРИНСТВА". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12613.
Повний текст джерелаАнотація:
Значне місце серед нових підходів до організації навчальної діяльності посідає музейна педагогіка, що має важливе значення в системі освіти, сприяючи всебічному розвитку особистості студента. Важливе значення для навчання мають натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення будови організму людини. З огляду на це, певне місце в навчально-виховному процесі займають музеї. Метою навчальних музеїв є створення найповнішої уяви змісту оточуючої нас живої природи, морфології людини, тварин, рослин, а також як осередку освіти й виховання. У Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України є ряд музеїв навчального профілю: музей кафедри анатомії людини, музей кафедри патологічної анатомії з секційним курсом і судової медицини, навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка. Музей кафедри анатомії містить унікальну колекцію анатомічних препаратів, які відображають форму органів, їх топографічні взаємовідносини, проекції судин і нервів, що служать невід’ємною теоретичною базою для студентів медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів, а також для студентів Навчально-наукового інституту медсестринства. Досягти високого практичного рівня професійної підготовки неможливо і без вивчення музейних макропрепаратів кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини. Навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка представляє натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення взаємозв’язку людини з оточуючим навколишнім природним середовищем. Отже, музеї ТНМУ займають вагоме місце в навчально-виховному процесі, завдяки їм теорія і практика дають високий позитивний результат у формуванні професіоналізму лікаря.
14
Федонюк, Л. Я., С. О. Ястремська, О. М. Ярема, І. Є. Герасимюк та Я. Я. Боднар. "Навчальні музеї Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України та їх роль у процесі навчання і виховання майбутніх спеціалістів медсестринства". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12760.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Значне місце серед нових підходів до організації навчальної діяльності посідає музейна педагогіка, що має важливе значення в системі освіти, сприяючи всебічному розвитку особистості студента. Важливе значення для навчання мають натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення будови організму людини. З огляду на це, певне місце в навчально-виховному процесі займають музеї.
Мета дослідження – показати роль музеїв у навчально-виховному процесі студентів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України.
Матеріали і методи. Зібрано інформацію про роль навчальних музеїв Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, використано архівні матеріали кафедр: анатомії людини, патологічної анатомії з секційним курсом і судової медицини, медичної біології.
Результати. У Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України є ряд музеїв навчального профілю: музей кафедри анатомії людини, музей кафедри патологічної анатомії з секційним курсом і судової медицини, навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка. Метою навчальних музеїв є створення найповнішої уяви змісту живої природи, морфології людини, тварин, рослин, що нас оточують, а також як осередку освіти й виховання. Музей кафедри анатомії містить унікальну колекцію анатомічних препаратів, які відображають форму органів, їх топографічні взаємовідносини, проекції судин і нервів, що слугують невід’ємною теоретичною базою для студентів медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів, а також для студентів Навчально-наукового інституту медсестринства. Досягти високого практичного рівня професійної підготовки неможливо і без вивчення музейних макропрепаратів кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини. Навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка представляє натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем.
Висновок. Музеї Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України займають вагоме місце в навчально-виховному процесі, завдяки їм теорія і практика дають високий позитивний результат у формуванні професіоналізму лікаря.
15
Лиха, Л. М. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДЕФІЦИТУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12697.
Повний текст джерелаАнотація:
Пандемія COVID-19 є найбільшим викликом нашого часу. Оскільки коронавірус продовжує поширюватися більш ніж у 200 країнах, у яких діагностовано понад мільйон випадків захворювання, яке забирає, на жаль, істотну кількість життів, швидкість відновлення в кожній країні залежатиме від здатності реагувати шляхом обмеження передачі інфекції, забезпечення безпеки вразливих груп населення та підтримки функціональної системи охорони здоровʼя. На жаль, більшість країн незадовільно обладнана засобами для реагування на пандемію такого масштабу. Частково це можна пояснити нестачею та обмеженістю дій молодшого медичного персоналу. У статті описуються загальні тенденції, деякі теми глобалізації і міжнародної міграції медсестер та медсестринської освіти, попит, правове регулювання і працевлаштування дипломованих фахівців сестринської справи. Дослідження присвячено аналізу тенденцій, позитивних та негативних наслідків міграції медичних працівників на світовому ринку праці, узагальненню досвіду та висновкам для України. Описано нерівномірність економічного розвитку, що в умовах нівелювання всіх перешкод руху праці породжує проблеми для бідніших країн. Їм потрібен часовий лаг для економічного зростання і захист національного ринку праці, а це суперечить спільному європейському ринку. Необхідність аналізу тенденцій та наслідків міграції медичних працівників важлива для того, аби мінімізувати негативні екстерналії, скоротити ризики. В охороні здоровʼя це особливо важливо, бо прямо стосується якості життя громадян.
16
Литвинова, О. Н., А. Г. Шульгай та Г. С. Сатурська. "Питання захисту медичних працівників у стратегії професійного медсестринського та медичного самоврядування в системі охорони здоровʼя України". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12475.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Заходи щодо реформування систем охорони здоров’я, які активно відбуваються останнім часом в Україні, а також зміни функціонування системи надання медичної допомоги в усьому світі у зв’язку з пандемію COVID-19, внесли значні корективи в роботу медичних працівників, особливо середнього медичного персоналу та лікарів, на яких припадає велике навантаження у роботі з пацієнтами первинного рівня надання медичної допомоги, а також цілодобового спостереження та догляду за хворими вторинного та третинного рівнів медичної допомоги. Для вирішення цієї проблеми ефективними є такі напрямки для покращення якості роботи медсестер і лікарів, як підтримка нових дипломованих медичних спеціалістів – лікарів і медсестер із різним рівнем освіти, створення для них можливостей для продовження освіти та набуття досвіду в певних галузях медицини та медсестринства, сприяння позитивним колегіальним відносинам, програми зниження стресу та збільшення фінансової компенсації. В Україні цим питанням до сьогодні приділялося недостатньо уваги, що потребує пошуку шляхів їх розв’язання із залученням досвіду передових країн світу. Мета дослідження – проаналізувати питання захисту інтересів медсестер та лікарів у системі охорони здоровʼя України для можливостей вирішення цих проблем на засадах професійного самоврядування. Матеріали і методи. Використовуючи методи системного аналізу, показано частку питань, що стосуються захисту інтересів медсестер та лікарів у самоврядних професійних організаціях в Україні. Результати. Показано проблемні питання захисту інтересів медсестер та лікарів у закладах охорони здоровʼя в Україні та шляхи їх вирішення через систему медичного самоврядування в ряді європейських країн. Розглянуто позитивні та проблемні сторони медичного самоврядування у питаннях відстоювання інтересів медсестер та лікарів. В Україні прообразом самоврядних організацій є громадські організації, такі, як Лікарське товариство, Асоціації медсестер та лікарів тощо. На жаль, питання інтересів медсестер та лікарів у них відображено доволі слабко. Більше уваги вони приділяють можливостям участі у вирішенні державних питань охорони здоровʼя, але лише з правом дорадчого голосу. Акцентовано на проблемних питаннях постійного навчання медсестер та лікарів. Саме органи медичного самоврядування можуть пропонувати та реалізовувати проекти та схеми підвищення кваліфікації, застосовуючи різноманітні мотиваційні чинники для удосконалення кваліфікації медперсоналу. Висновки. Аналіз ситуації захисту медичних працівників та їх безпеки в системі охорони здоровʼя України дозволив виявити певні проблеми, що здебільшого полягають у недостатніх правових та фінансових гарантіях для медичних працівників, а також організаційних прогалинах, зокрема відсутності чіткої стратегії професійного медсестринського та медичного самоврядування. Причинами такої складної ситуації є нестача фінансування та управлінські проблеми. Щодо перспектив вирішення цього блоку питань, то найраціональніше вказані проблеми можуть бути вирішені органами медичного самоврядування при належному юридичному забезпеченні, чому сприятиме прийняття Закону про самоврядування медичних професій в Україні.
17
Oleskova, H. H. "АКАДЕМІЧНА ОСВІТА СЕСТРИНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ НІМЕЧЧИНИ: РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ". Медична освіта, № 4 (18 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.4.8342.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлення сучасного стану та перспектив розвитку академічної освіти сестринського персоналу Німеччини і розгляд можливостей застосування німецького досвіду в Україні.Основна частина. У статті значну увагу приділено опису трактування поняття “академічна освіта”. До того ж у статті розкрито сутність поняття “академічний” і висвітлено трактування поняття “академічний ступінь”. Особливий інтерес становлять перспективи розвитку в Україні академічної освіти сестринського персоналу та можливість застосування німецького досвіду. Варто зазначити, що нині сестринський персонал у Німеччині має можливість здобуття академічної освіти, в тому числі: після успішного завершення навчання у школі медсестринства він може підвищити свою кваліфікацію із здобуттям академічного ступеня бакалавра, в подальшому – магістра у вищих навчальних закладах. Така підготовка сестринського персоналу Німеччини здійснюється за нижчевказаними академічними навчальними напрямами: “Менеджмент у медсестринстві”, “Медсестринська педагогіка”, “Медсестринство як наука” та ін. Крім того, у статті розглядаються певні положення німецького Закону “Про реформу професій у сфері догляду” від 17 липня 2017 р., а також нові вимоги до сестринського персоналу загального профілю та їх узагальненої підготовки, навчальних закладів і їх педагогічного персоналу.Висновок. Для України є цікавим вивчення німецького досвіду написання бакалаврських робіт із позицій гештальт-педагогіки, сучасних навчальних напрямів у Німеччині у галузі медсестринства, а також підготовки бакалаврів, магістрів і докторів філософії з медсестринства для викладацької та науково-дослідницької діяльності сестринського персоналу.
18
Ястремська, С. О., І. Я. Господарський, О. С. Усинська, Н. І. Рега, С. О. Коноваленко та В. Є. Городецький. "ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ННІ МЕДСЕСТРИНСТВА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО". Медична освіта, № 1 (1 серпня 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i1.1156.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена історії становлення та розвитку ННІ медсестринства у складі Тернопільського державного медич-<br />ного університету імені І. Я. Горбачевського. За декілька років ННІ медсестринства став одним із передових закладів<br />медсестринської освіти в Україні. Сьогодні тут проводиться підготовка бакалаврів та магістрів медсестринства, створена<br />та успішно працює програма дистанційної освіти, функціонує Міжнародна медсестринська школа. У найближчих планах<br />ННІ – удосконалення програми дистанційного навчання з метою залучення більшої кількості студентів.
19
Popovych, N. V. "УПРОВАДЖЕННЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ В МЕДСЕСТРИНСЬКУ ОСВІТУ". Медсестринство, № 4 (7 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2017.4.8540.
Повний текст джерела
20
Рега, Н. І. "ДИСТАНЦІЙНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ОСВІТНЬОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ МАГІСТРА МЕДСЕСТРИНСТВА В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО". Медична освіта, № 3 (27 серпня 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i3.1324.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання впровадження дистанційної освіти для здобуття кваліфікації магістра медсестринства в<br />Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського як один із елементів у реформуванні<br />системи медичної освіти в Україні.
21
Burymenko, A. O. "ІСТОРИКО-РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ Й МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 1 (7 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.1.9096.
Повний текст джерела
22
Ryzhkovskyi, V. O., та A. V. Ryzhkovskyi. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТТЬ СТУДЕНТІВ В СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 1 (3 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2015.1.5144.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Інтеграція української вищої медичної школи в єдиний європейський простір вимагає удосконалення концепції підготовки медичної сестри, вітчизняних навчальних програм, підходів, форм і методів навчання. Одним із вагомих методів підготовки медичної сестри на шляху реформування є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Творчо-пошукова робота студентів є невід’ємною складовою навчання і здійснюється з метою інтеграції навчальної, наукової та виробничої діяльності в системі вищої медсестринської освіти. </p>
23
Ryzhkovskyi, V. O., та A. V. Ryzhkovskyi. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ МЕДСЕСТРИНСЬКОЇ ОСВІТИ". Медсестринство, № 3 (15 грудня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2015.3.5335.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтеграція української вищої медичної школи в єдиний європейський простір вимагає удосконалення концепції підготовки медичної сестри, вітчизняних навчальних програм, підходів, форм і методів навчання. Одним із вагомих методів підготовки медичної сестри на шляху реформування є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Творчо-пошукова робота студентів є невід’ємною складовою навчання і здійснюється з метою інтеграції навчальної, наукової та виробничої діяльності в системі вищої медсестринської освіти.
24
Рудакова, Наталя. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ МЕДСЕСТРИНСТВА У СИСТЕМІ РЕФОРМУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ". Молодь і ринок, № 11/197 (14 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.246186.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті стратегії ВООЗ із розвитку реабілітаційної допомоги у світі, підготовки медичних сестер / братів з огляду на національні проблеми в галузі медичної освіти. Проведено порівняльний аналіз професійних компетенцій, які формує заклад медичної вищої освіти для імплементації у майбутню професійну діяльність у різних країнах світу. Розглянуто практичні кроки реформування системи підготовки бакалаврів медсестринства на прикладі Львівської медичної академії імені А. Крупинського.
25
Шатило, В. Й. "ІНТЕГРАЦІЯ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ". Медична освіта, № 4 (5 лютого 2014). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i4.2282.
Повний текст джерелаАнотація:
<p class="MsoNormal" style="text-align: justify; line-height: normal;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span style="font-size: 12.0pt; font-family: 'Times New Roman','serif'; mso-ansi-language: UK;" lang="UK">У статті на прикладі Житомирського інституту медсестринства висвітлено переваги і проблеми запровадження вищої медичної освіти в Україні відповідно до європейських стандартів.</span></strong></p>
26
Паласюк, Г. Б. "ВПРОВАДЖЕННЯ МАГІСТРАТУРИ З МЕДСЕСТРИНСТВА – КРОК ВПЕРЕД НА ШЛЯХУ РЕФОРМУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ". Медична освіта, № 3 (14 липня 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i3.920.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено організацію навчального процесу з підготовки магістрів медсестринства. Проаналізовано навчальні<br />програми, основні вимоги до написання магістерських робіт. Обгрунтовано важливість вивчення австрійського досвіду<br />для вдосконалення підготовки медичних сестер в Україні.
27
Yastremska, S. O. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 4 (18 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.4.8293.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлення концептуальних засад професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах засобами дистанційного навчання.Основна частина. Основна ідея статті полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні нової концепції організації професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи засобами дистанційного навчання, здатної виконувати функції теоретико-методологічного підґрунтя моделювання освітнього процесу. Розроблена концепція є авторським уявленням реалізації процесу дистанційного навчання майбутніх магістрів сестринської справи та охоплює провідну ідею й основні поняття дослідження. Ядро концепції, змістовно-смислове наповнення, представлене моделлю професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах засобами дистанційного навчання.Висновок. Розроблена концепція професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах засобами дистанційного навчання є системою сучасних поглядів, ідей, цільових установок, пріоритетних напрямів розвитку вищої медсестринської освіти з урахуванням реальних умов модернізації системи охорони здоров’я.
28
Hudyma, A. A. "МЕДСЕСТРИНСТВО В УКРАЇНІ XXI СТОЛІТТЯ – ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ". Медична освіта, № 2 (24 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.2.7932.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – розглянути роль середньої ланки медичних працівників в умовах розвитку вітчизняної охорони здоров’я і намітити основні напрямки вдосконалення їх підготовки і застосування у сфері надання медичних послуг.Основна частина. У статті висвітлено сучасне бачення розвитку медсестринства в Україні з позицій вимог, які диктує суспільство, щодо якості надання медичних послуг. Показано доцільність широкого впровадження симуляційного навчання в медицині як складової підготовки високоякісного медичного персоналу середньої ланки. Сучасна система освіти володіє низкою традиційно сформованих дидактичних методів і прийомів, однак у сучасних умовах цього недостатньо. Широке впровадження високотехнологічної медицини, у якій виникають нові принципи і правила діагностично-лікувального процесу, вимагає від фахівця значно ширшого спектра знань і вмінь, що стирає грані між традиційним розподілом праці в системі “медична сестра – фельдшер – лікар”.Висновок. У цих умовах слід пам’ятати, що робота в центрі симуляційного навчання вимагає від викладача додаткових знань і вмінь, постійної активної місії на занятті. Тому в ряді країн співвідношення педагогічного навантаження викладача у центрі симуляційного навчання до рутинного викладання становить 1:3.
29
Slavopas, V. A. "АНАЛІЗ ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР". Медична освіта, № 1 (11 травня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7652.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – проаналізувати відмінності у підготовці та практичній діяльності медичних сестер в Україні та за кордоном, запропонувати шляхи покращення якості підготовки медичних сестер.Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження є підготовка майбутніх медичних сестер в Україні та за кордоном. У дослідженні використані методики теоретичного аналізу.Результати й обговорення. В Україні функції медичної сестри обмежені виконанням призначень лікаря. У лікувально-профілактичних закладах країн Європи та в США медичні сестри працюють за принципами медсестринського процесу, який передбачає їх самостійність. Рівень теоретичної та практичної підготовки майбутніх медичних сестер за кордоном значно вищий, оскільки вони наділені ширшими повноваженнями та виконують складні маніпуляції. Тому виникає необхідність покращити якість підготовки та посилити роль медичних сестер в Україні, відповідно до міжнародних стандартів.Висновок. Сучасна модель підготовки передбачає, що медична сестра – це фахівець з професійною освітою, має право на самостійне виконання своїх функцій та здійснює медсестринський процес, тому в нашій державі повинні бути змінені основні підходи до підготовки та практичної діяльності медичних сестер відповідно до міжнародних стандартів.
30
Palasyuk, H. B., B. M. Palasyuk та N. M. Yarema. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР АВСТРІЇ". Медична освіта, № 4 (18 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.4.8411.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз використання технологій кооперативного навчання у професійній підготовці австрійських медичних сестер.Основна частина. Кооперативне навчання широко використовується на різних рівнях австрійської освіти. Перевагами кооперативного навчання є підвищення академічних результатів студентів; розвиток здатності критично мислити і нестереотипно сприймати інших людей; позитивний психологічний клімат у групі; прагнення студентів до співробітництва та конструктивної соціалізації; наявність емпатійної реакції, взаємопідтримки, симпатії та дружніх стосунків у колективі; позитивне ставлення студентів до навчання, викладачів та навчального закладу; особистісне зростання; високий рівень самоповаги та психічного здоров’я, яке виявляється в емоційній врівноваженості, усвідомленні особистісної індивідуальності, прояві довіри, оптимістичному сприйнятті світу й оточення. Педагоги розробили п’ять базових принципів кооперативного навчання, які відрізняють його від традиційних групових форм роботи на занятті: позитивної взаємозалежності; індивідуальної відповідальності; тісної міжособистісної взаємодії; здійснення успішної комунікації; груповий аналіз результатів, який проводиться з метою оцінки успішності досягнення спільної мети навчальної діяльності та продуктивності кооперації.Важливе значення застосування технології кооперативного навчання у професійній підготовці медичних сестер полягає у тому, що, на відміну від традиційних форм і методів навчальної діяльності, кооперативне навчання допомагає досягнути не лише когнітивної, а також мотиваційної та емоційної мети, розвиває здатність взяти на себе відповідальність за власне навчання, тобто вміння самостійно організувати навчальний процес. При цьому важливу роль відіграє здатність до саморефлексії, тобто вміння самостійно оцінювати власні результати та досягнення.Висновок. Використання технологій кооперативного навчання дозволяє не тільки вдосконалити практичні навички, а й розвинути клінічне мислення майбутніх фахівців з медсестринства, адаптувати їх до нестандартних ситуацій, відпрацювати всі необхідні етапи діяльності майбутньої медсестри.