Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Медичні дані.
Статті в журналах з теми "Медичні дані"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Медичні дані".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Гаген, Валентин. "РОЗРОБКА МЕТОДІВ АНАЛІЗУ СТРУКТУРОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАПИСІВ ДЛЯ СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 квітня 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2022-69-1-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені причини необхідності створення методів аналізу структурованих медичних записів при розробці системи обміну медичною інформацією між різними медичними інформаційними системами. Запропоновано теоретико-множинну модель аналізу даних FVA. На основі даної моделі побудовано модель інформаційної системи, що використовує структуровані дані. Проведено дослідження медичних систем за впровадження FVA-моделі, на основі чого було запропоновано принцип роботи системи обміну медичною інформацією «Елемент», в якому перевірка медичних записів складається з чотирьох етапів. При обробці медичних записів встановлюються зв’язки між полями F, їх значеннями V, функціями точності A та медичними записами MR.На основі FVA-моделі запропоновано базу даних системи обміну медичною інформацією, побудовано її структуру та представлено її компоненти. Структура бази даних складається з наступних компонентів: медичні інформаційні системи, медичні записи, пацієнти, лікарі, медичні заклади, медичні стандарти, ключові слова, синоніми до ключових слів, помилки в ключових словах та функції точності. Даних компонентів достатньо для представлення системи обміну медичною інформацією на основі FVA-моделі.
2
Романюк, Оксана, Людмила Козак та Олександр Коваленко. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИФРОВОЇ МЕДИЦИНИ: ПЕРСОНАЛЬНІ МЕДИЧНІ ДАНІ". Science and Innovation 17, № 5 (12 жовтня 2021): 50–62. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.050.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасні інноваційні процеси у медичній галузі є тісно пов’язаними з цифровою трансформацією цієї галузі, яку спрямовано на створення інтероперабельної екосистеми цифрової охорони здоров'я. Усі процеси цифрової медицини здійснюються з обов’язковим використанням цифрових медичних даних про стан здоров’я людини — персональних медичних даних, тому є важливим визначення вимог до їхнього безпечного обміну та специфікацій сховищз можливістю забезпечення оперативного обміну без втрати інформації.Проблематика. Безпечний обмін персональними медичними даними забезпечується чітким дотриманням рівнівдоступу до їхнього керування для учасників цифрової медицини.Мета. Створення засобів інформаційної підтримки акумулювання та безпечного обміну персональними медичними даними у цифровій екосистемі охорони здоров’я.Матеріали й методи. Структурно-функційне моделювання, апарат логіки створення вирішувальних правил, методи структурного програмування для створення алгоритмів.Результати. За результатами аналізу джерела генерації медичних даних виділено дві групи персональних медичних даних: 1) дані, валідовані медичним фахівцем за сучасними стандартами; 2) результати прямого збору даних особисто пацієнтом, які потребують стандартизації. Розроблено алгоритм акумулювання цифрових медичних даних відучасників процесу надання медичної допомоги з урахуванням цих типів даних. Відповідно до ролей учасників екосистеми цифрової медицини розроблено вирішувальні правила надання їм доступу до персональних медичних даних, що реалізує алгоритм обміну цими даними між учасниками екосистеми цифрової медицини.Висновки. Акумулювання персональних медичних даних, які є інформаційною основою засобів цифрової медицини, здійснюється за запропонованим алгоритмом з урахуванням джерела та типу медичних даних для забезпечення формалізованого їх подання. Додержання створеного алгоритму надання прав доступу забезпечує обмін цифровими медичними даними між пацієнтами та лікарями з реалізацією вимог інтероперабельності та безпеки даних.
3
Буряк, О., О. Димчук, Т. Прокопенко та О. Колісник. "БЕЗПЕКА ПРАЦІ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ЗА УМОВ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Медсестринство, № 2 (8 вересня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2021.2.12272.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано і підсумовано дані щодо безпеки праці та охорони здоров’я медичного персоналу за умов пандемії. У часи боротьби з коронавірусом про роль медсестер згадують все частіше. Адже ці медичні працівники найближче спілкуються з хворими на Covid-19.
4
Chemych, M. D., та A. O. Horbachevskyi. "КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ, АСОЦІЙОВАНОГО З ВІРУСАМИ ГЕПАТИТІВ". Інфекційні хвороби, № 3 (4 грудня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11251.
Повний текст джерелаАнотація:
HCV-інфекція є однією з основних причин хронічних захворювань печінки у всьому світі, цироз – небезпечне ускладнення хронічних захворювань печінки, підсумовує ряд прогресуючих етапів. На початку захворювання хвороба перебігає латентно і проявляється неспецифічними ознаками, аж до маніфестації значних порушень функцій печінки.
Мета роботи – дослідити клініко-лабораторні особливості цирозу печінки, асоційованого з вірусами гепатитів.
Матеріали і методи. Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих та обстежено 107 пацієнтів віком (47,1±12,1) року, які отримували лікування у КНП СОР «Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З. Красовицького» та Сумській обласній клінічній лікарні у 2015-2019 рр. Хворі були поділені на 2 групи – цироз, асоційований з вірусами гепатитів (І-а) та цироз невірусного походження (ІІ-а). Клінічні дані та біохімічні показники крові зіставляли з групою порівняння, яку склали 70 здорових осіб віком (45,6±2,1) року. Дані дослідження були опрацьовані методом варіаційної статистики.
Результати. При вірусному цирозі переважають мешканці міста, чоловіки середнього віку з надмірною масою тіла. Незважаючи на переважання мінімальної активності цирозу класу А і В (за Чайлд-П’ю), неінвазивні тести вказували на більшу кількість пацієнтів зі значнішим фіброзом при цій недузі. Найчастіше ймовірним шляхом зараження є медичні маніпуляції і вживання ін’єкційних наркотиків. При цьому домінують астено-вегетативний синдром, тяжкість у правому підребер’ї, субіктеричність склер, спленомегалія, енцефалопатія, серед супутніх захворювань – холецистит, метаболічна кардіоміопатія. Недуга супроводжується тромбоцитопенією, прискоренням ШОЕ, білірубінемією та трансфераземією, збільшенням ехогенності печінки і розширенням розміру селезінкової вени.
Висновок. Цироз, асоційований з вірусами гепатитів має тяжчий перебіг, яскраву клініко-лабораторну симптоматику з переважанням фіброзоутворення, потребує комплексного обстеження та постійного спостереження.
5
Andrusevych, M. M., Yu A. Moiseeva, A. I. Tzipkalo, O. V. Batiukh та T. V. Kharkovska. "РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ: ВІД РЕКОМЕНДАЦІЙ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (16 вересня 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11378.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. З кожним роком зростає інтерес науковців та медичних працівників до аліментарного ожиріння як серйозної загрози здоров’ю. Сьогодні надмірна маса тіла зустрічається у понад 30 % населення, тому ожиріння розглядається як глобальна епідемія, що охопила різні верстви населення.
Мета дослідження – проаналізувати наукові дані щодо профілактики аліментарного ожиріння та ролі медсестри у цьому процесі.
Матеріали і методи. Було проаналізовано рекомендації щодо керування масою тіла Американської асоціації серця, Американського коледжу кардіологів, Американської асоціації клінічних ендокринологів, Товариства ожиріння, Ендокринного товариства, Європейського товариства ендокринології та запропоновано власний алгоритм.
Результати. Проведений систематичний огляд літератури щодо ролі медичних сестер у профілактиці хронічних захворювань у Великобританії, США, Фінляндії, Нідерландах та Новій Зеландії свідчить про ефективність заходів, спрямованих на корекцію способу життя таких пацієнтів. При цьому медсестри проводили вимірювання маси, контроль за артеріальним тиском та холестерином, заохочення здорових харчових звичок та занять фізичними навантаженнями. У Великобританії, Нідерландах та скандинавських країнах медсестри проводять консультації щодо здорового способу життя з метою контролю маси тіла. У США діяльність медичних сестер у напрямку оптимізації маси тіла до цього часу не визначена чітко, тому вони працюють за власною ініціативою. При цьому зазначається, що медсестри є більш доступнішими для спілкування з пацієнтами, аніж лікарі. В Україні проводяться дослідження щодо ролі медичних сестер в оптимізації маси тіла осіб з ожирінням, проте практично запропоновані алгоритми не впроваджуються.
Висновки. Хоча медичні сестри мають обмежений час та ресурси, проте регулярна підтримка пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням покращує результати щодо зменшення маси. Профілактика аліментарного ожиріння має включати звичайні заходи: чітку мотивацію, зміну способу життя (харчування й фізична активність) та підтримку зменшеної маси. При цьому медична сестра повинна надавати необхідну для пацієнта допомогу на кожному з цих етапів.
6
Варжапетян, С. Д. "ЯТРОГЕНІ ЧИННИКИ В РОЗВИТКУ МІОФАСЦІАЛЬНОГО СИНДРОМУ ОБЛИЧЧЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Вивчення частоти стоматологічної ятрогенії в поліетіології міофасціального синдрому обличчя та больової дисфункції СНЩС. Методи дослідження. Проаналізовано анамнестичні дані 97 пацієнтів, які звернулися до консультаційного кабінету відділення щелепно-лицьової хірургії та отоларингології в період із січня 2020 р. до вересня 2021 р. із симптомами больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, на предмет зв’язку між проведеними стоматологічними маніпуляціями та виникненням болю в скронево-нижньощелепному суглобі. Для досягнення поставленої мети було достатньо визначення пацієнтом наявності або відсутності ятрогенії у формуванні патологічного стану як факту лікарського втручання. Наукова новизна. Розвиток медичної галузі супроводжується появою складних механізмів лікування стоматологічних захворювань. Нові лікарські маніпуляції можуть сприяти розвитку патологічних станів у деяких пацієнтів. На сучасному етапі інтерес становить дослідження ролі ятрогенії в етіології актуальної сучасної хвороби – міофасціального синдрому обличчя. Першим етапом дослідження є отримання уявлення про частоту ятрогенії серед різноманітних причин цього патологічного стану. Висновки. 40,2% досліджуваних визначають медичні маніпуляції як причину розвитку больового синдрому обличчя і СНЩС. У групі пацієнтів наймолодшого віку (27,8±7,9 років), що зверталися за допомогою вперше в термін до 1,5 міс. від початку хвороби, в 100% випадків причиною хвороби є медичні маніпуляції; у цієї групи досліджуваних більш виражені симптоми болю в суглобі локального характеру (100%). У групі пацієнтів найстаршого віку (55,2±9,8 років) і з хронічним перебігом хвороби визначається найменший показник ятрогенії хвороби – 5,9%, у цієї групи досліджуваних більш виражені симптоми болю в обличчі (82,3%), м’язах (82,3%) і ознаки дисфункції суглоба (94,1%).
7
Pechyborsch, V. P., V. M. Yakimets, I. V. Ogorodniychuk, V. V. Yakimets та O. V. Pechyborsch. "Територіальна оборона та її медичне забезпечення – веління сьогодення". Ukrainian Journal of Military Medicine 3, № 1 (11 березня 2022): 5–18. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в дослідженні позитивного досвіду АТО/ООС та шляхів оптимізації діяльності медичних сил ЗС України з метою створення оптимізованої моделі організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони в умовах національного спротиву - територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного спротиву.
Матеріали та методи. Вивчали стан організації медичного забезпечення Сил територіальної оборони, проблемні питання та шляхи їх вирішення на предмет позитивного досвіду організації медичного забезпечення Сил оборони в АТО/ООС та екстреної медичної допомоги (далі ЕМД) в надзвичайних ситуаціях (далі НС) в системі охорони здоров’я України та Єдиній державній системі цивільного захисту. Матеріалами слугували нормативно-правові акти, що регламентують діяльність медичних сил ЗС України, та ЕМД в НС, публікації у відкритих джерелах інформації. Методи досліджень: бібліографічний, аналітичний, системного підходу
Результати. В результаті проведеного аналізу визначено, що медичні сили ЗС України в цілому готові до виконання завдань за призначенням, але повна готовність медичної служби командування Сил територіальної оборони як органу управління медичним забезпеченням, медичної служби бригад та батальйонів Сил територіальної оборони у такий короткий термін не можлива, але є альтернативні варіанти вирішення цієї важливої державної проблеми.
Висновки. Медична служба Сил територіальної оборони зможе виконати завдання з надання медичної допомоги особовому складу підрозділів Сил територіальної оборони та населенню у повному обсязі при умові використання територіального принципу в єдиному медичному просторі із залученням сил і засобів територіальних підрозділів Центрів ЕМД та медицини катастроф областей та наявних закладів охорони здоров’я, підсистеми медичного захисту в Єдиній державній системі цивільного захисту.
8
Krasiuk, Eduard. "МОЖЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ КИЇВСЬКИМ МІСЬКИМ ЦЕНТРОМ НЕФРОЛОГІЇ ТА ДІАЛІЗУ". Actual Problems of Nephrology, № 26-27 (22 грудня 2020): 8–10. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2020.26-27-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У передовій статті наведено дані про структуру та функції лікувально-профілактичного закладу комунальної форми власності – міський нефрологічний центр нефрології та діалізу, регламентовані Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.12.2018 року № 2182 «Про затвердження Статуту Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр нефрології та діалізу») та який надає вторинну(спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу дорослим та дітям.Відповідно до ліцензії Наказ № 1650 від 19.07.2019 “Про ліцензування медичної практики”, КНП «Київський міський центр нефрології та діалізу» маєправо на провадження господарської діяльності медичної практики за спеціальністю організація і управління охороною здоров’я, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, дитяча нефрологія, нефрологія, ультразвукова діагностика, хірургія, анестезіологія, дитяча анестезіологія; за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, лабораторна справа (клініка). У Центрі працює 298 працівників, з них надання медичної допомоги забезпечують 59 лікарів та 101 молодший спеціаліст з медичною освітою. У складі лікарів – 1 доктор медичних наук та 5 кандидатів медичних наук. Центр забезпечує щоденне амбулаторне консультуваннякиян, цілодобове консультування пацієнтів, які перебувають на лікуванні в медичних закладах, підпорядкованих департаменту охорони здоров’я, госпіталізацію хворих нефрологічного профілю з усіх районів м. Києва.
9
Vynohrad, N. O., Z. P. Vasylyshyn, L. P. Kozak, U. A. Shul, O. O. Yurchenko та D. O. Dubyna. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ДИНАМІЦІ ПАНДЕМІЇ COVID-19". Інфекційні хвороби, № 2 (10 серпня 2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11281.
Повний текст джерелаАнотація:
Новий коронавірус SARS-Cov-2, який виявили в м. Ухань у грудні 2019 р., спричинив пандемію COVID-19. Протиепідемічний захист у різних уражених країнах відрізняється за обсягами режимно-обмежувальних заходів і регламентами реагування. Найефективнішим виявився комплекс карантинних заходів у поєднанні з раннім виявленням епідемічних осередків та їх блокуванням.
Масовість ураження населення в більшості країнах світу зумовила неефективність діяльності усіх трьох основних медичних ланок системи реагування на біологічні загрози: клінічної, епідеміологічної та лабораторної, – які є визначальними у ліквідації пандемії. Відсутність засобів лікування і профілактики вимагає постійного моніторингу епідемічної ситуації та своєчасної корекції заходів стримання її негативних тенденцій розвитку. Медичні заклади стали об’єктами високого ризику зараження як медичного персоналу, так і усіх, хто звертається за медичною допомогою, що вимагає тотального запровадження специфічних заходів інфекційного контролю щодо COVID-19 на всіх рівнях надання медичної допомоги, включно на етапах евакуації та сортування хворих.
Швидке прогресування розвитку епідемічного процесу COVID-19 на планеті на фоні даних про низьке репродуктивне число свідчить про недостатність знань з основних проявів і закономірностей епідемічного процесу цього особливо небезпечного інфекційного захворювання, що може бути основною причиною неефективності протиепідемічних заходів.
Еволюція SARS-Cov-2 з формуванням трьох підтипів і п’яти генотипів збудника, особливо поява варіанту вірусу D614G з підвищеною контагіозністю і вірулентністю, вимагає ефективного вірусологічного моніторингу для створення валідних діагностичних тест-систем і оцінювання перспективності застосування специфічної активної імунопрофілактики на момент появи вакцин проти COVID-19.
Відсутність даних про інфікувальну дозу SARS-Cov-2 із врахуванням механізмів передачі збудника інфекції, наявність високої частки асимптомних форм хвороби, обмежені дані щодо «суперрозповсюджувачів» патогена, великі втрати серед медичного персоналу, відмінності в системах реагування на біологічні небезпеки на уражених територіях та низка інших обставин ускладнюють можливості ефективного протиепідемічного реагування на COVID-19. Відсутність контролю дотримання рекомендованого обсягу протиепідемічних заходів інтенсифікує розвиток епідемічного процесу в період запровадження адаптивного карантину.
10
Tronko, M. D., O. I. Kovzun, N. V. Sologub та I. P. Pasteur. "Результати роботи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 2020 рік". Endokrynologia 26, № 2 (9 липня 2021): 205–22. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.205.
Повний текст джерелаАнотація:
Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (далі — Інститут) є консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям з ендокринною патологією. Також Інститут є провідною в Україні науково-дослідною базою для підготовки аспірантів, клінічних ординаторів, захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «ендокринологія», підготовки фахівців на курсах стажування та інформації. Мета — аналіз результатів роботи Інституту за 2020 рік. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження став звіт Інституту за 2020 рік, а предметом дослідження — наукові звіти за темами та проєктами, статистичні дані по науці й клініці. Методи дослідження — відбір, групування та аналіз наукових звітів і статистичних даних. Результати. У 2020 році в Інституті продовжено виконання 3 фундаментальних досліджень у сфері теоретичної та клінічної медицини, 10 прикладних і науково-технічних розробок, 1 міжнародної наукової програми й 1 проєкта за грант міжнародних організацій. Отримано 3 патенти на корисні моделі, створено 2 нові технології, впроваджено в практику 9 власних нововведень і 6 нововведень інших установ. Науково-практичний медичний журнал «Ендокринологія/Endokrynologia» внесено до Переліку наукових фахових видань України (медичні й біологічні науки). Опубліковано 164 праці, у т. ч. 16 — за кордоном. 17 статей опубліковано у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus. Видано монографію (у співавторстві), 2 розділи у підручнику, державний формуляр, інформаційний лист і рекомендації. На засіданнях спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «ендокринологія» захищено 2 докторські та 1 кандидатська дисертації. Проведено 8 науково-практичних конференцій «Школа ендокринолога» і 15 навчальних планових циклів. У стаціонарі проліковано 3 143 хворих і проведено 1 116 операцій, у поліклініці прийнято 28 862 хворих. За результатами державної атестації Інститут віднесено до I кваліфікаційної групи та внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. У складі Інституту працюють 2 академіки Національної академії медичних наук (НАМН) України і члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, 11 професорів, 22 доктора наук і 46 кандидатів наук, 7 заслужених діячів науки й техніки України й 5 заслужених лікарів України. 10 співробітникам Інституту присуджена премія Кабінету Міністрів (КМ) України. Висновок. Інститут займає провідні позиції серед установ НАМН України.
11
Левченко, Віта, та Роксолана-Юстина Перхач. "МЕДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Молодий вчений, № 9 (97) (30 вересня 2021): 115–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Невід’ємною частиною нашого життя являється медицина. Лікарські засоби є іноді життєво важливою складовою нашого існування. На початку 1900 -х років тривалість життя становила лише п’ятдесят один рік; до 1960 року він різко збільшився до 75 років. Наразі середня тривалість життя становить 84 роки. Багато вчених вважають, що з огляду на передові технології, ліки та медичну допомогу, до 2050 р. тривалість життя може становити понад 100 років. Кількість людей похилого віку, які все ще живі і та здорові, зросла вражаючою кількістю, і вчені вважають, що вона продовжуватиме зростати. Медицина, лікарі та технології – дуже важлива причина того, чому люди живуть таким довгим, здоровим життям. Саме зважаючи на цей факт, аналіз лікарських засобів, їх групування та деталізація є необхідною. У даному дослідженні ми розглянули та висвітлили поняття «медичний термін» та провели повний аналіз поняття «медична термінологія». Дана стаття присвячена дослідженню, розгляду та аналізу медичної термінології, її закономірностей, історію розвитку а також ознаки медичного терміну. Для повноцінності та актуальності даного дослідження було проаналізовано інструкції медичних препаратів, їх назви, а також їх походження. Найголовнішим методом нашого дослідження став метод порівняння, оскільки порівнювалася досить велика кількість інструкцій медичних препаратів та згідно з результатами даного порівняння робилися висновки щодо медичної термінології як об’єкта лінгвістичного дослідження. Наступним важливим методом став саме метод групування, оскільки усі препарати та їх назви групувалися на різні категорії для детального та ретельнішого їх аналізу. Так, наприклад, ми групували терміни, які формувалися за допомогою префіксального та суфіксального способу формування. Медична лексика є укладеною на основі латині, і містить величезну кількість латинських запозичень. Словотворення та особливо медична термінологія латинського походження мають вирішальне значення для студентів-медиків. Коли ви працюєте у сфері охорони здоров’я, важливо знати мову медицини. Це важливо, щоб стати невід'ємною частиною команди, і необхідно виконувати свою посадову відповідальність. Вміння розмовляти та розуміти цю мову дозволяє швидко та ефективно виконувати свою роботу. Встановлено різні способи утворення медичних термінів, а також їх закономірності. Наприклад, префіксальний спосіб, суфіксальний, суфіксально-префіксальний, тощо.
12
Рудніцька, Олена. "РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВА У ВПРОВАДЖЕННІ ПІДХОДІВ ІНДУСТРІЇ 4.0 В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (11 грудня 2021): 109–20. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246888.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота розглядає способи застосування CAD\CAM технологій в сфері охорони здоров’я на шляху до переходу на засади парадигми Healthcare 4.0 . Дані технології дозволяють досягати значних результатів в покращенні медичних послуг та проектуванні і виготовленні виробів медичного призначення. Для цього проаналізовано роль парадигми Індустрія 4.0 в сфері розвитку галузі охорони здоров’я, роль CAD\CAM технологій в медичній галузі та виділені тенденції розвитку CAD/CAM технологій в контексті переходу до Нealthcare 4.0.
При аналізі ролі парадигми Індустрія 4.0 було виділено основні групи технологій, що є рушійними силами цієї концепції, та коротко описано технології, здатні підвищити рівень безпеки, задоволеності та інформованості для пацієнта: робототехніка, голографія, датчики/сенсори, інтернет речей та промисловий інтернет речей, великі дані, штучний інтелект та адитивне виробництво. При дослідженні ролі CAD\CAM технологій в медичній галузі, було проаналізовано застосування цих технологій в (а) хірургії та розглянуто напрямки комп'ютерно-інтегрованої хірургії (хірургічний CAD/CAM та хірургічний асистент) та ортопедичні операції або операції по заміні суглобів; (б) використання технології CAD/CAM в медичних пристроях; (в) використання технології CAD/CAM в діагностичних процедурах. Далі показано потенціал CAD як засобу підвищення ефективності та впровадження інновацій. При аналізі сучасних тенденцій розвитку CAD/CAM технологій в контексті переходу до парадигми Healthcare 4.0, було виділено та описано наступні аспекти: (1) посилення впливу хмарних технологій та перевагам, що він надає; (2) модельно-орієнтований підхід та особливості його застосування при автоматизованому проектуванні; (3) генеративне проектування із застосуванням технологій штучного інтелекту. Наведено переваги застосування штучного інтелекту в процесі проектування та виготовлення необхідних для медичної галузі продуктів та його можливий вплив на галузь в цілому.
Висновки: Технологія CAD/CAM зробила значний вплив на прогрес у медичній науці та практиці. Потенціал CAD як засобу підвищення ефективності та інновацій зростає, а останні тенденції галузі охорони здоров’я відображають вплив нових технологій у цій галузі. Охорона здоров’я - сфера першочергового значення, до якої вкрай необхідне включення традиційних наукових галузей з інноваційними рішеннями. Наближення медичної галузі до парадигми Healthcare 4.0 можливе, в тому числі, за допомогою вдосконалення CAD/CAM підходів та алгоритмів та розширюючи сфери застосування, тим самим досягаючи значних результатів в покращенні медичних послуг та підвищенні ефективності таких послуг, в тому числі і економічної. Тому вбачаються доцільними подальші дослідження щодо збільшення сфер застосування CAD/CAM технологій та взагалі підходів парадигми Індустрії 4.0 в медичній галузі (Healthcare 4.0).
Ключові слова: CAD\CAM, Індустрія 4.0, Healthcare 4.0, штучний інтелект, хмарні технології, адитивне виробництво.
13
Білоус, Т. "Цивільно-правовий режим охорони права на таємницю про стан здоров’я". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1975.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті досліджено цивільно-правовий режим охорони права на таємницю про стан свого здоров'я. Встановлено, що людина, її життя, здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються найвищою соціальної цінністю. Особисте немайнове благо розуміється як комплекс якісних та кількісних медичних показників про плотський, психічний і соціальний стан людини. Проаналізовано, що з терміном «медична таємниця» тісно переплітається термін «лікарська таємниця». Досліджено, що зміст права фізичної особи на таємницю про стан свого здоров'я становить можливість цієї особи самостійно визначати коло осіб, яким вона захоче надати таку інформацію. Стверджується, що реалізація права на медичну таємницю закріплюється важливою гарантією поширення на нього особливого правового режиму. Визначається, що права особи на таємницю про стан свого здоров'я є можливістю самостійно, на власний розсуд визначати коло осіб, які можуть отримати таку інформацію, а також вимагати не розголошувати її від тих осіб, що отримали її під час виконання своїх робочих обов'язків. Встановлено, що, забезпечуючи дане право, законодавець закріпив і обов'язок інших осіб утримуватись від втручання в особисте життя людини, що пов'язане з її здоров'ям. Зазначається, що медичну таємницю можна розглядати у двох варіантах: лікарська таємниця і хворий та лікарська таємниця і треті особи. Акцентується увага на тому, що збереження медичної таємниці не може бути абсолютним, адже якщо збереження таємниці шкодить суспільству або оточуючим хворого, то лікар повинен порушити таємницю. У даній роботі підкреслено, що сучасне вітчизняне та міжнародне законодавство забороняє поширення інформації, що порушує права людини та передбачає випадки правомірного розголошення медичної таємниці. Наголошується, що відступ від нерозголошення лікарської таємниці можливий у випадках, коли хвороба може призвести до важливих наслідків у родині, створити загрозу для оточуючих чи суспільства.
14
Tkachenko, V. I., B. M. Mankovskyi та M. M. Dolzhenko. "Аналіз медичного стану пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та його впливу на розвиток ускладнень". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2014): 18–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77857.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінка якості діабетологічної допомоги в умовах впровадження нового клінічного протоколу є актуальною проблемою. Мета дослідження — оцінити медичний стан пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу за вказаними в уніфікованому клінічному протоколі показниками для щорічного моніторингу в динаміці (2012–2013 рр.), а також провести додаткове комплексне обстеження пацієнтів (2014 р.) для визначення впливу їх стану на розвиток мікро- та макросудинних ускладнень (як додаткового індикатора якості медичної допомоги).Матеріали та методи. Обстежено 92 хворих на цукровий діабет 2-го типу віком 58,90 ± 1,17 року (55 жінок і 37 чоловіків; тривалість діабету — 6,2 ± 2,1 року), в яких із метою оцінки стану аналізувались медичні дані амбулаторних карток. Проведено опитування пацієнтів щодо наявності факторів ризику ускладнень, дотримання рекомендацій і прихильності до лікування та клініко-лабораторне і інструментальне обстеження (артеріальний тиск, індекс маси тіла, частота серцевих скорочень, HbA1c, ліпідограма, С-реактивний білок, сечова кислота, співвідношення альбумін/креатинін сечі, оцінка оксиду вуглецю у видиху, показники ехокардіографії та допплерографії сонних артерій). Для порівняння за тими ж показниками були обстежені 30 відносно здорових осіб без цукрового діабету відповідного віку — 49,43 ± 5,60 року (18 жінок і 12 чоловіків). Статистичний аналіз — за допомогою Excel 2007, SPSS. Результати. Рекомендований уніфікованим клінічним протоколом щорічний моніторинг показників і проведення профілактичних заходів пацієнтам із цукровим діабетом 2-го типу Київської області протягом 2012–2013 рр. здійснювався не в повному обсязі як на первинному, так і на вторинному рівнях. Проводився моніторинг не всіх рекомендованих показників і не всім хворим, до того ж профілактичні заходи з корекції стану пацієнтів проводилися не в повному обсязі, та в результаті не всі пацієнти досягали цільових рівнів показників. Комплексне обстеження пацієнтів у 2014 р. із метою дослідження їх медичного стану показало наявність недіагностованих мікро- та макросудинних діабетичних ускладнень, великої кількості факторів ризику їх розвитку та прогресування, недостатній рівень профілактичних заходів, низький комплайєнс пацієнтів до їх застосування.Висновки. Ситуація може бути покращена шляхом забезпечення надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет за мультидисциплінарним принципом у структуризованій команді, координатором якої повинен виступати лікар первинної медичної допомоги, який працює в тісній співпраці зі спеціалістами та повинен забезпечити якісну профілактичну допомогу та навчання пацієнтів самоконтролю. З метою оптимізації якості медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2-го типу нами розроблено і впроваджено в закладах первинної медичної допомоги Київської області форму моніторингу якості діабетологічної допомоги пацієнтам.
15
Holiachenko, А. O., V. L. Smirnova, N. Ya Panchyshyn та O. A. Holiachenko. "СОЦІАЛЬНА, МЕДИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В ПЕРІОД ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10612.
Повний текст джерелаАнотація:
За 28 років незалежності України на чолі охорони здоров’я стояло 28 міністрів – академіків зі світовим ім’ям, професорів та просто звичайних людей. Усі вони обіцяли поліпшити охорону здоров’я та досягти позитивних наслідків в показниках здоров’я людності. Натомість здоров’я населення невпинно погіршувалося і досягло небачених результатів – зменшення на 8 млн осіб.
Мета дослідження – проаналізувати і оцінити соціальну, медичну та економічну ефективності охорони здоров’я в період її реформування.
Матеріали і методи. Використано дані загальної та галузевої медичної статистики за весь період існування самостійної України, дані соціологічного опитування жінок дітородного віку. Для обробки матеріалів застосовували статистичний, соціологічний методи та системний аналіз.
Результати. На сьогодні відмічено вкрай негативні наслідки в галузях соціальної, медичної та економічної ефективностей охорони здоров’я. Зростає смертність населення, захворюваність, а витрати на медицину залишаються на вкрай низькому рівні. Медична реформа стоїть ніби осторонь від усіх проблем.
Висновки. Медична реформа не вирішує свого основного завдання – забезпечення соціальної, медичної та економічної ефективностей. Продовження цієї традиції призведе до катастрофічних наслідків для українського народу.
16
Prokopiv, М. М., G. O. Slabkiy та А. Т. Yatsina. "СПРОМОЖНІСТЬ РЕФОРМОВАНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я м. КИЄВА ДО НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ІНСУЛЬТ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (25 вересня 2020): 17–21. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11405.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити рівень спроможності реформованої системи охорони здоров’я м. Києва до надання медичної допомоги хворим на церебральний інсульт.
Матеріали і методи. При проведенні даного дослідження використано статистичний метод, метод структурно-логічного аналізу та метод системного підходу. Матеріалами дослідження слугували дані галузевої статистичної звітності по м. Києву за 2014–2018 рр., укладені договори між закладами охорони здоров’я м. Києва та Національною службою охорони здоров’я України, починаючи з 1 квітня 2020 р.
Результати. За умов впровадження системи державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення для надання медичної допомоги населенню з гострими мозковими інсультами заклади охорони здоров’я з 1 квітня 2020 р. укладають договори з Національною службою охорони здоров’я України відповідно до пакетів медичних послуг за напрямами «Медична допомога при гострому мозковому інсульті» та «Медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням нервової системи», які включають специфікацію надання та умови закупівлі медичних послуг. Дані пакети є недостатньо досконалими і потребують у майбутньому перегляду.
Для надання стаціонарної медичної допомоги при гострому мозковому інсульті система охорони здоров’я м. Києва має достатні госпітальні ресурси, але в більшості вони знаходяться в різних закладах охорони здоров’я, що створює перешкоди до надання якісної допомоги при різних формах інсультів та до недостатньо раціонального використання наявних ресурсів. При цьому тільки в двох закладах охорони здоров’я із десяти підрозділи візуалізації патологічного процесу працюють цілодобово, в тому числі у вихідні та святкові дні, а в решті закладів – у режимі роботи лікаря в денний час, що не дає можливості виконати умови договорів із Національною службою охорони здоров’я України, коли візуалізація процесу повинна здійснюватися протягом 60 хв перебування в лікарні.
Висновки. Отримані в ході дослідження результати вказують на недостатню спроможність реформованої системи охорони здоров’я в м. Києві забезпечити хворих на церебральні інсульти доступною та якісною медичною допомогою, в тому числі реабілітаційними послугами.
17
Пономаренко, Д. І., Т. М. Луценко, В. В. Пашук та Н. В. Щоткіна. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МЕДИЧНІ ВИРОБИ, ЩО ІМПЛАНТУЮТЬ". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (17 листопада 2021): 74–85. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.244561.
Повний текст джерелаАнотація:
Реферат – значні дослідження та розробки в галузі біомедичних імплантатів розширили можливості лікування широкого спектру захворювань. Імплантат є інвазивним медичним виробом, який повністю або частково вводиться в тіло або у природний отвір людини для заміни пошкоджених структур в організмі людини та залишається в організмі людини терміном не менш ніж на 30 днів. Технічна документація (технічний файл) являє собою сукупність документів, які описують медичний виріб. Технічний файл розробляється під час процесу проектування і розробки виробу, підтримується протягом усього життєвого циклу, має бути структурований та підтримувати адекватний рівень деталізації, уникаючи при цьому включення зайвих деталей, щоб полегшити огляд та оцінку. Життєвий цикл медичного виробу складається з шести етапів: концепція, планування, проектування, валідація, запуск та постмаркетинговий нагляд. Для оцінки відповідності імплантатів в українському законодавстві обов‘язковим є відповідність нормативним вимогам двох технічних регламентів: Технічного регламенту щодо медичних виробів, Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують і стандарту щодо медичних виробів ДСТУ EN ISO 13485:2018 Медичні вироби. Система управління якістю. Вимоги до регулювання. Для проведення процедури з оцінки відповідності імплантатів використовуються методи статистичного оцінювання зібраних даних під час проведення експертизи документації, перевірки виробництва та результатів випробувань. У даній статті проведено аналіз вимог до технічного файлу: основні розділи та особливості їх формування, а також наведено перелік основних нормативних документів, що стосуються імплантатів.
Ключові слова: технічний файл, медичні вироби, імплантат, оцінка відповідності, Технічний регламент
18
Huchko, Oksana. "Розвиток медичної освіти на території Північної Буковини у 20-30-ті роки ХХ ст." Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (15 червня 2017): 45–50. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.45-50.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про розвиток медичної освіти на Буковині у 20-30-х роках ХХ ст. На основі використання низки архівних джерел проаналізовано відновлення та діяльність акушерської школи, становлення сестринської справи та забезпечення населення краю медичним персоналом у міжвоєнний період, наводяться статистичні дані про чисельність медичних працівників, характеризується їх діяльність та ін.
Ключові слова:Буковина, акушерки, Румунія, сестринська справа, акушерська школа, пологовий будинок, лікарі
19
Харковлюк-Балакіна, Н., та Ю. Горго. "ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 96–105. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.231343.
Повний текст джерелаАнотація:
За даними демографічного прогнозу ООН частка людей віком понад 60 років буде збільшена до 2 млрд., ця тенденція розрахована на 2050 р. Отже, однією із актуальних проблем суспільства на сьогодні виступає тенденція росту людей старшого віку у загальній структурі населення. Даний аспект є характерним на тлі підвищення кваліфікаційних вимог до працівників та .ускладнення виробництва. Водночас, зберігається попит на робочі вакансії, що свідчить про їх затребуваність. Дані центру зайнятості вказують на актуальність профорієнтації серед 35 % працездатного населення нашої країни. Основними формами її організації виступають навчання й перекваліфікація. Таким чином, у сучасних умовах регулювання ринку праці без системного вирішення проблеми зберігання трудового потенціалу людей працездатного віку не можливо розв’язати дане протиріччя. Розроблено інтерактивну систему діагностики функціональних можливостей осіб працездатного віку, які в умовах інтенсифікації діяльності людини визначають рівень її здоров’я і працездатності. Отримана оцінка потенційної працездатності фахівця базується на ергономічному підході з урахуванням потреби у диференціації засобів корекції. Моніторинг і оцінка функціональних можливостей осіб працездатного віку розглядається у контексті реалізації Стратегії державної політики, яка орієнтована на вирішення стратегічних питань здорового та активного довголіття населення. В основу такого підходу покладено системне вивчення чинників (зовнішніх та внутрішніх), які своєю сукупною дією визначають специфіку засобів профілактики прискореного професійного старіння. Представлена розробка може розглядатися як моніторингова технологія контроля стану "професійного здоров’я" оскільки дозволяє здійснювати поліпараметричний аналіз динаміки функціонального стану людини та донозологічну діагностику стану фахівця, щоб у разі потреби запровадити відновлювальні, профілактичні або медичні заходи.
Ключові слова: контроль "професійного здоров’я", спосіб оцінки потенційної працездатності фахівця, інформаційна технологія оцінки та корекції працездатності, оптимізація трудової діяльності, профілактика прискореного професійного старіння
20
Перевізник, Б. О. "СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРУ СИМУЛЯЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МЕДИЧНОЇ ШКОЛИ ГАРВАРДУ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 39–43. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11919.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація: Симуляційне навчання в медицині є прогресивним кроком вперед у процесі підготовки кваліфікованих медичних кадрів. Розвиток даного прикладного напрямку медичної освіти триває з 18 століття, коли були вперше розроблені засоби для симуляції в освіті. Дана стаття описує ключові аспекти становлення симуляційних методів навчання, їх поступовий розвиток, теперішній стан та діяльність на прикладі одного з перших та на даний час найбільш провідних центрів медичної симуляції, що розташований на базі медичної школи Гарварду.
21
Tzipkalo, A. I., O. M. Kopanytsia та O. P. Mialiuk. "ОСОБЛИВОСТІ СЕСТРИНСЬКОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ Й МИРНОМУ НАСЕЛЕННЮ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЛИ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (31 січня 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10619.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Проаналізувати основні напрямки сестринської допомоги військовослужбовцям та цивільному населенню, які перебували в зоні ведення бойових дій.
Матеріали і методи. На базі військово-медичної служби ВМС УСБУ в Закарпатській області було проаналізовано анкетні дані 30 учасників АТО, 30 осіб із переселених військових територій та 20 осіб, які є близькими родичами учасників бойових дій, проживають і доглядають за ними щодо наявності посттравматичного стресу (тривоги та депресії). Використовували шкалу госпітальної тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS).
Результати й обговорення. Аналіз даних, які ми отримали, свідчить про поширеність субклінічно вираженої депресії серед 56,7 % учасників АТО, клінічно вираженої депресії у 23,3 % ветеранів. При цьому субклінічно виражену депресію реєструють у 55,0 % осіб, які перебувають поруч із військовослужбовцями. Поширеність клінічно вираженої депресії серед осіб, переселених із зони АТО, становить 16,6 % субклінічно вираженої депресії – 46,7 % населення. Встановлено, що військовослужбовці та ветерани значною мірою відчувають напруження, страх перед невідомістю, вважають, що можуть легко розслабитись, часто бувають раптові відчуття паніки та дуже часто – відчувають внутрішнє напруження. Мирне населення, що перебувало в зоні АТО, теж характеризується помірним рівнем тривоги, який підтверджується частим відчуттям страху, що може щось трапитись, нечастими хвилюючими думками, частим відчуттям внутрішнього напруження. Порівнюючи отримані відповіді на твердження у блоці питань, що стосуються рівня депресії, можна говорити про середній рівень депресії у військовослужбовців та помірний – у цивільного населення, переселеного із зони АТО.
Висновки. Особи, які несли військову службу або перебували в зоні АТО, їх близькі родичі потребують психологічного супроводу при зверненні до медичного закладу будь-якого профілю. Медичні сестри повинні знати методи надання екстреної психологічної допомоги, тому рекомендується включити в освітню програму для медсестер освітнього рівня «Магістр» курс за вибором «Екстрена психологічна допомога».
22
Ястремська, С. О., О. М. Намісняк та Г. Б. Гуменюк. "Значення наукових досліджень для визначення та вирішення основних проблем в медсестринстві". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 167–72. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12775.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У світі за останні кілька десятиліть культура медсестринства зазнала глибоких змін. Від медичних сестер все більше очікується, що вони розуміють і проводять дослідження, а також базують свою професійну практику на доказах, що з’являються в результаті досліджень, тобто застосовують доказове медсестринство. Доказове медсестринство широко визначається як використання найкращих клінічних даних при прийнятті рішень щодо догляду за пацієнтами, і такі докази зазвичай надходять із досліджень, проведених медсестрами та іншими фахівцями охорони здоров’я. У деяких дослідженнях показано взаємозв’язок між дослідженнями, доказовою практикою у медсестринстві, а також підвищення якості медсестринського догляду.
Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела останнього десятиліття щодо результативності та доцільності медсестринських наукових досліджень на якість здоров’я населення, а також показати значення наукових досліджень для визначення та вирішення основних проблем у вітчизняному медсестринстві.
Матеріали і методи. Проведено аналіз доступних інформаційних ресурсів у мережі «Інтернет», іноземних фахових видань за останні десять років. Застосовано аналітико-порівняльний метод та метод інформаційного пошуку.
Результати. За останні кілька десятиліть культура медсестринства зазнала глибоких змін. Наукові відкриття, що впливають на розуміння здоров’я, хвороб, включаючи симптоми, а також нові методи діагностики та лікування, продовжують розвиватися. На часі є зміни в практиці, дослідженнях та освіті медичних сестер. На практиці інноваційні, спільно створені, засновані на доказах моделі надання допомоги можуть відкрити нові ролі для медичних сестер з вищою освітою, які мають знання, лідерські та командні навички та вміння наукового пошуку й проведення досліджень. Дані наукових медсестринських досліджень можуть стати основою для клінічної практики та розширити базу знань медичних сестер у науці щодо симптомів, здоров’я, самоконтролю та паліативної допомоги наприкінці життя, а також поведінкового здоров’я, щоб продемонструвати цінність медсестринського догляду. В освіті персоналізоване, інтегративне та технологічне викладання та навчання може призвести до творчого та критичного мислення/прийняття рішень, етичних та культурно інклюзивних основ для практики здобувачів з медсестринства, забезпечити командні та комунікативні навички, покращити якість навчання протягом усього життя.
Висновки. У сучасному світі медичні сестри повинні навчатися протягом усього життя, бути здатними обмірковувати, оцінювати та модифікувати свою клінічну практику на основі знань, отриманих від систематичних досліджень у сфері медсестринства та охорони здоров’я. Знання, які можуть надати майбутні вчені-медсестри, будуть вирішальними для посилення зміцнення здоров’я, боротьби з хронічними, інфекційними та психічними захворюваннями, а також для сприяння одужанню та покращення якості життя.
23
Dobrovolska, L. I., O. R. Boyarchuk, T. V. Hariyan та K. T. Hlushko. "СВІТОВИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З ВЕЙПІНГОМ ТА ЙОГО НАСЛІДКАМИ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (2 грудня 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11297.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Використання електронних сигарет (вейпу) стрімко зростає в усьому світі. Поширення вживання е-сигарет відрізняється залежно від країни і по-різному контролюється державами. Все більша кількість наукових праць спрямована на вивчення наслідків вейпінгу. Найбільш поширеним виявилося специфічне ускладнення у споживачів е-сигарет – ураження легень, пов’язане із вживанням вейпінг-продуктів (EVALI). Триває активне вивчення механізмів розвитку цього захворювання. Доведена ключова роль ацетату вітаміну Е у розвитку вказаної патології. Хоча на сьогодні етіологія відома, однак патогенез залишається до кінця не вивченим, особливо в умовах пандемії COVID-19.
Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо поширення вейпінгу та його наслідків в усьому світі й Україні зокрема, визначити загрози для здоров’я дітей та молодих людей.
Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останні роки, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «вейпінг», «е-сигарети», «EVALI».
Результати. Дані, оприлюднені в 2017 р., показують, що в Україні 18,4 % молодих людей віком від 13 до 15 років (22,6 % хлопців та 14 % дівчат) є теперішніми споживачами електронних сигарет, а більш як 40 % молодих людей мають досвід їх вживання. За даними Національного опитування молоді щодо тютюнових виробів у США використання е-сигарет щороку зростає, незважаючи на законодавчо врегульований обіг вейп-продуктів. Разом з тим, станом на 18 лютого 2020 р. у США було підтверджено 68 смертей унаслідок EVALI. Середній вік померлих пацієнтів складав від 15 до 75 років. Встановлено, що в умовах пандемії COVID-19 курці в 1,4 раза частіше мають важкі симптоми коронавірусної інфекції і приблизно в 2,4 раза частіше потрапляють до відділень інтенсивної терапії. Це викликає суттєве занепокоєння, враховуючи швидке поширення вейпінгу та його наслідків серед підлітків та молодих людей в усьому світі, а також і Україні.
Висновки. На сьогоднішні існують серйозні медичні ризики за умов вживання е-сигарет. Спалах EVALI підкреслює необхідність регулювання вейп-продукції, що, на жаль, відсутнє в Україні. Це викликає суттєвє занепокоєння.
24
Матасар, ІТ, ВІ Кравченко, ЛМ Петрищенко та ВМ Водоп'янов. "Соціально-екологічна та медична проблеми нестачі йоду серед населення України". One Health and Nutrition Problems of Ukraine 54, № 1 (20 травня 2021): 80–93. http://dx.doi.org/10.33273/2663-9726-2021-54-1-80-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчення йодного забезпечення різних верств населення на всій території України, встановлення рівня захворюваності, зумовленого нестачею йоду, стан профілактичних заходів, їх ефективність та розробка адекватних шляхів масової, групової та індивідуальної профілактики йододефіциту в організмі сприятиме зниженню рівня захворюваності населення ендемічних на йод регіонів. У статті розглянуто найважливіші результати багаторічних епідеміологічних досліджень вивчення йодного забезпечення різних категорій населення практично всіх регіонів України. Значний об'єм цієї роботи виконано за підтримки МОЗ України, представництва Дитячого фонду ЮНІСЕФ в Україні, а також центру СDC в Атланті (США), який впродовж понад 19 років здійснював зовнішній контроль за якістю вивчення йодного статусу населення України. Наведено дані щодо вмісту йоду в харчуванні та біологічних рідинах населення регіонів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та показано залежність дози опромінення щитоподібної залози від забезпечення організму стабільним йодом і оптимізації вмісту останнього в організмі людей після прийняття Державної програми профілактики йодної недостатності населення на 2002–2005 роки. Підкреслено ефективність масової йодної профілактики шляхом вживання універсально йодованої харчової солі. У статті представлені дані про запропоновані та впроваджені шляхи масової, групової та індивідуальної йодопрофілактики, вивчена їх ефективність і показана позитивна динаміка змін при забезпеченні населення аліментарним йодом, а також доведено необхідність постійного вживання продуктів із достатнім вмістом аліментарного йоду, зокрема йодованої кухонної солі. Описано суттєві зміни щодо поширеності та захворюваності населення на тиреоїдну патологію, соціально-екологічні та медичні переваги профілактики йодозалежних захворювань. Стаття підготовлена як науковий інформаційний матеріал для сімейних лікарів, ендокринологів, акушеров-гінекологів, гігієністів, громадськості, МОЗ України у зв'язку з необхідністю законодавчого вирішення проблеми профілактики йодозалежних захворювань в України. Матеріали та методи. Для вивчення проблеми та оцінки стану нестачі йоду на території України вперше застосовано критерії, рекомендовані ВООЗ та дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), розроблено та впроваджено методику визначення вмісту йоду в організмі, що дозволило приєднатися до міжнародної системи "Equip" контролю за станом йодного забезпечення у світі та в Україні. Це надало можливість перейти від опосередкованих до прямих методів визначення надходження йоду в організм. Висновки. Детальне вивчення йодного забезпечення різних верств населення України довело, що дефіцит йоду має негативні наслідки для здоров'я, зокрема встановлено, що загальне зниження продуктивності покоління дітей у йододефіцитних популяціях становить 5%. Розроблено та запроваджено заходи щодо ліквідації йодозалежних захворювань серед населення України. Здійснено розробку та започатковано випуск харчової йодованої солі, адекватної потребам населення. Наслідком розроблених та впроваджених заходів щодо ліквідації йодозалежних захворювань стане поліпшення інтелекту нації. Покращення йодної забезпеченості населення, за офіційними даними, суттєво знизить кількість захворювань щитоподібної залози, особливо серед осіб, які зазнали впливу 131 І і що має значний соціально-економічний ефект. Ключові слова: аварія на ЧАЕС, дефіцит йоду, йодована сіль, населення, профілактика, регіони.
25
Вронська, В. М. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 41–45. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.44.
Повний текст джерелаАнотація:
На даний час дуже актуальною є проблема збереження та зміцнення здоров’я дітей. Важливу роль при цьому відіграють медичні сестри дошкільних навчальних закладів (далі – ДНЗ). Їм недостатньо мати лише фахову підготовку, медичні сестри ДНЗ повинні мати сформовану психологічну компетентність (відповідно до характеру роботи у даному закладі). Автором проаналізовано особливості вимог до діяльності медичної сестри, починаючи від запровадження цієї професії і до сучасних вимог до діяльності медичної сестри дошкільного навчального закладу зокрема.
26
Теренда, Н. О., О. А. Теренда, М. П. Процик, О. Н. Литвинова та Л. В. Ліштаба. "ПРОГРАМА МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ У 2019–2020 РОКАХ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12849.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: провести аналіз виконання програми медичних гарантій від Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Матеріали і методи. У дослідженні використано дані Державної служби статистики України та НСЗУ. Використано методи дослідження: системний підхід, медико-статистичний.
Результати. Встановлено зростання частки населення, які уклали декларацію про надання первинної медичної допомоги, з 69,0 до 74,0 %. Найвищий рівень укладання декларацій спостерігався у Вінницькій та Київській областях, найнижчий – у Луганській, Донецькій та Одеській областях. При укладанні декларацій у 2020 р. пацієнти найчастіше обирали сімейних лікарів (66,0 %) і значно рідше – педіатрів (19,9 %) та терапевтів (14,1 %). У 2020 р. зросло фінансування пріоритетних медичних послуг: лікування гострого мозкового інсульту – на 61,7 % та гострого інфаркту міокарда – на 77,6 %. Зменшилася медична допомога при пологах на 7,3 % та новонародженим у складних неонатальних випадках – на 27,8 %. Істотно зменшилася оплата інструментальних досліджень, спрямованих на ранню діагностику новоутворень, у 7,6 раза, що пов’язано зі значним обмеженням доступності амбулаторної діагностики внаслідок пандемії COVID-19.
Для стаціонарного лікування пацієнтів із COVID-19 було залучено 43,5 % від загальної кількості ліжок закладів охорони здоров’я, з них у палатах інтенсивної терапії – 3,3 %.
Зросла кількість надавачів ПМД, які уклали договір із НСЗУ, у 2,1 раза. У 2020 р. зросла кількість аптек й аптечних пунктів, які співпрацюють із НСЗУ, на 3,9 %, середня вартість виписаного рецепта – на 10,5 %. Оплата електронних рецептів здійснювалася для серцево-судинних захворювань (77,64 %), цукрового діабету ІІ типу (18,92 %), бронхіальної астми (3,42 %), ревматичних хвороб (0,01 %).
Висновок. Отримані дані свідчать про зростання фінансового забезпечення програми медичних гарантій по основних напрямках діяльності закладів охорони здоров’я, розбудову якісних комунікацій із стейкхолдерами, пацієнтоорієнтованість НСЗУ, посилення співпраці із громадськими організаціями, що дозволяє збільшити доступність та якість надання медичної допомоги в Україні.
27
Demianchuk, M. R. "ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ У МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖАХ". Медична освіта, № 3 (3 грудня 2019): 19–23. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10644.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аргументовано, що професійна підготовка майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи передбачає врахування засадничих ідей і вимог до організації освітнього процесу в медичних коледжах, що відображають сукупність дидактичних принципів. До основних дидактичних принципів, яких необхідно дотримуватися у професійній підготовці майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у медичних коледжах, віднесено принципи науковості, послідовності та систематичності, доступності, зв’язку навчання з життям (теорії з практикою) та ін. З метою дотримання принципу науковості у професійній підготовці майбутніх фахівців медсестринства враховуються наукові дані різних сфер діяльності людини: медичної, педагогічної, психологічної та ін. Реалізація дидактичного принципу послідовності і систематичності базується на формуванні системних знань студентів про медичну сферу і професійну діяльність у ній молодших спеціалістів сестринської справи. Важливим у професійній підготовці студентів у медичних коледжах є принцип доступності. Майбутні молодші спеціалісти сестринської справи повинні зрозуміти і засвоїти необхідний і доступний науковий і навчальний контент, уникаючи інтелектуальних, моральних, фізичних перевантажень. Принцип зв’язку навчання з життям, з майбутньою професійною діяльністю базується на тому, що студенти повинні усвідомлювати важливість і необхідність вивчення всіх дисциплін у медичному коледжі, щоб стати компетентним фахівцем.
28
Spirina, I. D., A. V. Shornikov та A. V. Fawzy. "ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ”: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Медична освіта, № 1 (3 травня 2019): 121–23. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10095.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – оцінка потреби студентів у викладанні дисципліни “Основи психології” та пошук шляхів відновлення викладання цієї дисципліни в розрізі стратегії розвитку медичної освіти в Україні.
Основна частина. Медична освіта України має готувати фахівців високого рівня заради забезпечення громадян якісною медичною допомогою. Перелік навчальних дисциплін і, відповідно, компетентностей затверджується стандартами медичної освіти. Діючий наразі стандарт перевів дисципліну “Основи психології” для студентів у галузі знань 22 “Охорона здоров’я”, за фахом 222 “Медицина”, 221 “Стоматологія” з обов’язкової до дисциплін за вибором. У статті наводяться дані опитування 482 студентів ІІІ та ІV курсів, які навчаються за спеціальністю “Лікувальна справа”, зокрема 113 студентів – громадян інших країн, які вивчали цю дисципліну ще за попереднім стандартом. Переважна більшість опитаних (98,5 %) вважає, що у вищому медичному навчальному закладі потрібно вивчати дисципліну “Основи психології”, а 81,3 % опитаних стверджують, що ця дисципліна має бути обов’язковою до вивчення.
Висновок. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність вчасного перегляду стандартів вищої освіти, зокрема з урахуванням думок студентів, та запропоновано повернути дисципліну “Основи психології” до обов’язкових дисциплін.
29
Klymenko, Valeriia, Haritha Mopuru, Arsalan Alvi, Maria Morel, Nataliia Dyatlova, Michael Elias, and David Regelmann. "COVID-19 TREATMENT GUIDELINES FOR HOSPITALIZED PATIENTS AT ST. VINCENT’S MEDICAL CENTER, A LICENSED 473-BED COMMUNITY TEACHING HOSPITAL WITH A LEVEL II TRAUMA CENTER IN THE UNITED STATES." Asthma and allergy 2021, no. 3 (2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.31655/2307-3373-2021-3-50-55.
Повний текст джерелаАнотація:
КЕРІВНИЦТВО З ЛІКУВАННЯ COVID-19 ДЛЯ ГОСПІТАЛІЗОВАНИХ ПАЦІЄНТІВ В ЛІЦЕНЗОВАНОМУ 473-ЛІЖКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ ЦЕНТРІ СВ. ВІНСЕНТА З ТРАВМАТОЛОГІЧНИМ ЦЕНТРОМ ІІ РІВНЯ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ В. Клименко1 , Х. Мупуру1 , А. Алві1 , М. Морель1 , Н. Дятлова2 , М. Еліас1 , Д. Регелманн1 1 Медичний центр Святого Вінсента, Медична допомога Гартворда, Бріджпорт, СТ (США); 2 Програма Резидентури Внутрішньої Медицини Чиказької Медичної Школи в Північно-Західній Лікарні Мак-Генрі, Мак-Генрі, Іллінойс, США Резюме. Мета публікації — обговорення власного досвіду для підвищення ефективності медичної допомоги пацієнтам з коронaвірусною інфекцією. У статті представлено покази для госпіталізації, основні принципи спостереження і терапії хворих з інфекцією COVID-19 у великій університетській клініці США (St. Vincent's Medical Center, штат Коннектикут). В основу гайдлайну покладені дані досліджень RECOVERY, ACTT-1, SOLIDARITY, EMPACTA, REMAP-CAP, BLAZE-1, BLAZE-4. Розглянуто питання противірусної, імуносупресивної, протизапальної, антикоагулятної терапії, застосування моноклональних антитіл. Ключові слова: COVID-19, керівництво, лікування, США. Valeriia Klymenko, MD — medical resident, PGY-2, Tel: +15512578615, email: Valeriia.Klymenko@hhchealth.org, Астма та Алергія, 2021, № 3, С. 50–55.
30
Мінцер, О. П., В. О. Романов, І. Б. Галелюка та О. В. Вороненко. "ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 17–27. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11171.
Повний текст джерелаАнотація:
Комплексна цифровізація медицини, застосування Інтернету інтелектуальних речей, мережі медичних бездротових сенсорів відкриває широкі можливості для дистанційної підтримки відповідної якості життя хронічно хворих пацієнтів, людей похилого віку, а також спортсменів і фахівців, які мають великі фізичні чи психічні навантаження при виконанні службових обов'язків.
Реалізація індивідуальних дистанційних засобів підтримки якості життя включає такі складові: створення нових і використання існуючих мініатюрних медичних сенсорів, що безпосередньо зчитують медичні параметри з організму пацієнта, мініатюрні інтерфейси для збору та первинного оброблення медичних параметрів, отриманих від медичних сенсорів, засоби приймання-передавання даних у віддалені медичні центри, автоматизовані засоби дистанційної діагностики, інжектори з дистанційним керуванням для вводу лікарських засобів у разі критичного стану пацієнта. Сучасний стан і перспективи розвитку цих засобів розглянуто у даній публікації.
31
Dunda, D. S., O. V. Prokopchuk та S. V. Danchak. "КОМПЕТЕНЦІЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ В ДОГЛЯДІ ЗА ХВОРИМИ ГЕПАТОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Медсестринство, № 2 (7 липня 2020): 12–13. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.2.11230.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сучасні дані щодо професійної компетентності та професійної мобільності молодшого медичного персоналу при догляді за пацієнтами із захворюваннями печінки в сучасних умовах, маніпуляції, які використовують у даній професії, та специфіку їх проведення. Розвиток системи професійної підготовки медичних працівників є важливим питанням сьогодення та вимагає перегляду з метою удосконалення сестринської справи.
32
Podobivsky, S. S., L. Ya Fedoniuk, M. M. Korda, I. M. Klishch, M. A. Andreychyn, M. I. Shkilna, V. S. Podobivsky та S. O. Nykytiuk. "ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ І КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – створити медичну геоінформаційну систему на базі отриманих даних про кліщів, зібраних з тіла людей і домашніх тварин в межах м. Тернополя, Тернопільської та інших областей України, де проводилися польові дослідження; узагальнити та систематизувати дані про клінічний стан пацієнтів, уражених іксодовими кліщами за період польових і лабораторних досліджень.
Матеріали і методи. Ідентифікацію іксодових кліщів здійснювали за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Визначення збудників, яких переносили добуті кліщі, проводилось за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) шляхом приготування суспензії кліщів, виділення самої ДНК та проведення подальшої ампліфікації з використанням ампліфікатора «ROTORGene–6000» в «реальному часі».
За основу створеної медичної геоінформаційної системи (ГІС) була взята платформа ArcGIS.
Результати. Створена ГІС дає можливість он-лайн бачити поширення кліщів, зумовлених ними інфекцій та пацієнтів, у яких ці інфекції виявлені, в м. Тернополі, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях України. Операційні можливості ГІС дозволяють узагальнювати результати у вигляді таблиць, графіків і діаграм, здійснювати пошуки кліщів і пацієнтів за ідентифікаційним номером і т. п.
Висновки. Застосування медичної ГІС під час дослідження морфо-фізіологічних, біологічних та епідеміологічних особливостей іксодових кліщів дає можливість отримувати просторові уявлення та демонструвати отримані результати, важливе у плані узагальнення та впорядкування даних про стан пацієнтів, атакованих кліщами і заражених різними видами збудників інфекційних захворювань на певних територіях. Медична ГІС може використовуватися у прогнозуванні епідеміологічної небезпеки у населених пунктах і окремих регіонах.
33
Gucul, Oksana Vsevolodovna, та Tatyana Viktorovna Biryukova. "ВНЕДРЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРИ ПРЕПОДАВАНИЯ «МЕДИЦИНСКАЯ ИНФОРМАТИКА»". Научный взгляд в будущее, № 09-03 (30 квітня 2018): 15–19. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-09-03-040.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі пропонуємо стислий огляд інноваційних педагогічних технологій, які можуть бути використані під час проведення практичних занять, зокрема під час викладання курсу «Медична інформатика» на кафедрі біологічної фізики та медичної інформатики ВД
34
Yastremska, S. O., та N. I. Reha. "ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 223 «МЕДСЕСТРИНСТВО» У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11670.
Повний текст джерелаАнотація:
Період карантинних заходів, запроваджених в Україні з березня 2020 р. у зв’язку із поширенням COVID-19, паралізував повноцінне життя країни. З’явилися неочікувані виклики, що спричинили трансформацію як у системі охорони здоров’я, так і в медичній освіті. Потреба у підготовці майбутніх лікарів та медичних сестер ніколи не була такою нагальною, як зараз, у контексті глобальної надзвичайної ситуації. У такій ситуації вимушено повинні змінитися методи та форми навчання, стандартна взаємодія учасників освітнього процесу, зміст навчальних циклів і роль суб’єктів вищої освіти – студентів.
Перед закладами вищої медичної освіти і перед колективом Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (ТНМУ), зокрема, постало питання про термінову зміну умов навчання з очного на дистанційний формат, особливо відкритого і прозорого процесу складання студентами семестрових іспитів та атестації випускників. У даній статті наведений досвід організації проведення атестації випускників для студентів Навчально-наукового інституту медсестринства ТНМУ.
35
Reha, N. I., та O. R. Reha. "РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У НАДАННІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (14 листопада 2019): 41–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10518.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Розробити стандартизовані функції з надання медичної допомоги хворим на АГ медичної сестри кабінету сімейного лікаря або терапевта.
Матеріали і методи. На даному етапі реформування медичної галузі вирішальне місце у боротьбі з АГ відводиться ланці первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Відомо, що ефективність її роботи залежить від чіткої і узгодженої командної взаємодії сімейного лікаря (дільничого терапевта) та медичної сестри. Сучасна медична сестра амбулаторії ПМСД бере активну участь у всіх етапах організації надання медичної допомоги хворим на АГ, зокрема бере участь у діагностиці АГ, лікувальному процесі, здійснює первинну профілактику АГ та проводить диспансерний нагляд за хворими на АГ.
Результати й обговорення. У даній статті показано переваги надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією разом у команді з лікарем. Запропоновано стандарт медсестринської допомоги хворим на артеріальну гіпертензію.
Висновки. Ефективність роботи ланки первинної медико-санітарної допомоги залежить від чіткої і узгодженої командної взаємодії сімейного лікаря (дільничого терапевта) та медичної сестри загальної практики – сімейної медицини (амбулаторії ПМСД). Сучасна медична сестра бере активну участь у всіх етапах організації надання медичної допомоги хворим на АГ. Розробка стандартизованих функцій з надання медичної допомоги хворим на АГ медичної сестри кабінету сімейного лікаря або терапевта сприяє підвищенню якості надання медичної допомоги хворим на АГ.
36
Tzipkalo, A. I., M. I. Marushchak та I. Ya Krynytska. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (23 травня 2020): 50–53. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.1.10939.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення кожному постраждалому належної медичної допомоги збільшує шанси на виживання та відновлення функцій протягом усього процесу надання медичної допомоги, що зумовлює актуальність аналізу складнощів у виконанні покладених на медсестер обов’язків у зоні бойових дій.
Мета дослідження – проаналізувати особливості роботи медичних сестер у зоні ведення бойових дій та на їх основі сформулювати рекомендації щодо удосконалення освітніх навчальних програм для медсестер.
Матеріали і методи. На базі військово-медичної служби ВМС УСБУ в Закарпатській області було проаналізовано анкетні дані медичних сестер, які проходили військову службу в зоні антитерористичної операції упродовж 2015–2017 рр. Основним запитанням до респондентів було коротко описати складнощі у виконанні покладених на медсестер обов’язків.
Результати. Аналізуючи отримані відповіді медичних сестер, які виконували свої професійні обов’язки в зоні бойових дій, було сформульовано основні складнощі їх роботи в умовах прямої і непрямої загрози: недостатні знання принципів Tactical Combat Casualty Care; розподіл поранених при евакуації в умовах тактичної екстреної медичної допомоги; різна популяція постраждалих, яка включала не тільки військовослужбовців, а й мирне населення, у тому числі педіатричні й геріатричні вікові групи; необхідність психологічної допомоги військовослужбовцям і мирному населенню в зоні бойових дій; недостатній досвід тактичної евакуації.
Висновки. Для оптимізації професійних знань медичних сестер у цих напрямках рекомендується включити освітні компоненти «Тактична медицина» і «Екстрена психологічна допомога» в освітні навчальні програми для медсестер.
37
Герасимчук, П. О., Д. Б. Фіра та А. В. Павлишин. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ, ПОВ’ЯЗАНОЇ ІЗ ЗДОРОВ’ЯМ У МЕДИЦИНІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 112–22. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11882.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. За останні десятиліття в медичній практиці все більшу увагу приділяють оцінці «якості життя, пов’язаної зі здоров’ям» («health-related quality of life» – HRQOL). Аналіз показників якості життя дозволяє оцінити не тільки здоров’я та благополуччя населення, а і якість надання медичної допомоги та реабілітації хворих, їх ефективність та стан медицини в цілому. Мета дослідження – вивчити та проаналізувати вітчизняні та зарубіжні літературні джерела щодо сучасних методів оцінки якості життя пацієнтів у медицині в контексті розвитку науки. Матеріали і методи. Пошук літератури, що знаходиться у вільному доступі в друкованих виданнях, проводили в електронних бібліотеках та інформаційних ресурсах мережі «Інтернет», PubMed, Medline. З 238 знайдених тематичних статей, в огляд літератури включено 76 наукових публікацій. Отримані дані обробили та синтезували усі автори. Результати. Проведено огляд даних сучасної наукової медичної літератури з вивчення якості життя в медицині при окремих нозологічних формах захворювань. Найбільш раціональним методом оцінки якості життя на сучасному етапі вважається застовування в дослідженні стандартизованих опитувальників, що є необхідним для отримання результатів, які можуть бути порівняні між собою, незалежно від країни дослідження. На даний час відома значна кількість спеціальних опитувальників для таких нозологій, як цукровий діабет, бронхіальна астма, рак, судинна патологія тощо. Однак значна їх частка знаходиться в стадії розробки та адаптації для різних країн світу. Процес культурної адаптації опитувальників є надзвичайно складним і потребує тісної взаємодії міжнародних розробників, перкладачів, психологів з метою їх використання в різних етнічних та культурно-соціальних групах населення. Висновки. Проведений огляд літературних джерел дозволяє зробити висновок, що поняття «якість життя, пов’язана зі здоров’ям» (HRQOL) та його вивчення є новою сучасною методологією охорони здоров’я. Вона дозволяє оцінити результати лікування хворих, реабілітаційні програми та медико-соціальну адаптацію пацієнтів, доповнюючи традиційні методики як на індивідуальному, так і на груповому рівнях.
38
Rykov, S. О., Yu V. Barinov та S. V. Vydyboryts. "РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕСУРСНОГО, ЗОКРЕМА КАДРОВОГО, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ В УКРАЇНІ". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 1 (28 вересня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.1.2018.172258.
Повний текст джерелаАнотація:
Зростання кількості осіб із сліпотою і слабобаченням стало підставою для розробки та втілення в Україні міжнародної програми “Vision: 2020”. У більшості випадків важкі розлади функцій зору в дитячому віці стають наслідком вродженої патології органа зору та його придаткового апарата, спадкової схильності до формування його порушень або є наслідками ускладнень перебігу перинатального періоду, внутріутробних порушень. Несвоєчасно виявлені, неліковані розлади функцій зору у дітей раннього віку в майбутньому стають причиною інвалідності або слабобачення з дитинства, при тому що до 40,0 % випадків дитячої сліпоти могли би бути попереджуваними. Для вирішення цього складного завдання пропонується комплексний міждисциплінарний організаційний підхід із залученням до своєчасного виявлення патології або факторів ризику її формування самої родини, сімейних лікарів, педіатрів, неонатологів, дитячих офтальмологів. Але поки що проблема продовжує бути далекою від свого кардинального вирішення, а тому залишається актуальною.Метою дослідження стало вивчення динаміки та регіональних особливостей ресурсного забезпечення надання офтальмологічної допомоги дітям в Україні.Матеріалами і методами для проведення дослідження стали статистичні дані із форм офіційної статистичної звітності Центру медичної статистики МОЗ України за період 2005–2014 рр., а саме: № 20 “Звіт лікувально-профілактичного закладу” (річний) (268 од.); № 17 “Звіт про медичні кадри” (річний) (268 од.); № 21‒А “Звіт про медичну допомогу роділлям, породіллям, новонародженим та дітям першого року життя” (річний) (268 од.), зведені за окремими адміністративними територіями України (всього 804 од.). Вивчення первинного матеріалу передбачало застосування класичних методів соціальної медицини: системного підходу та аналізу, епідеміологічного, медико-статистичного, аналітико-синтетичного методів дослідження та контент-аналізу.Результати та їх обговорення. За період дослідження в Україні зменшилася абсолютна кількість дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), скоротилася (на 7,45 %) кількість посад дитячих офтальмологів, при зменшенні (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) їх укомплектованості. Виявлені регіональні особливості традиційно високої забезпеченості дитячими офтальмологами в м. Києві (0,22) та Львівській (0,19) області. При невеликій кількості штатних посад дитячих офтальмологів у Закарпатській області (13,25) їхня укомплектованість складає 98,11, а у Київській області при наявних 28,25 таких посад їхня укомплектованість склала 58,4 %. Найбільшою кількість штатних посад дитячих офтальмологів залишається у м. Києві ‒ 79,25 при їхній укомплектованості на 84,54 %. Половина (52,9 %), а в деяких областях і більша частина (Одеська ‒ 72,3 %, Львівська ‒ 68,2 %) практикуючих дитячих офтальмологів мають вищу кваліфікаційну категорію, що засвідчує їхній професіоналізм, високий рівень знань і тривалий досвід роботи. Забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину (34,3 %), при цьому зросло середнє число днів роботи ліжка (+2,5 %), майже на третину зріс обіг таких ліжок (+28,5 %), на 19,9 % зменшилася середня тривалість перебування дітей у офтальмологічному стаціонарі. Середня тривалість лікування в стаціонарних закладах охорони здоров’я дітей з хворобами ока та його придаткового апарата зменшилася з 9,23 у 2005 р. до 7,75 у 2014 р. Кількість оперативних втручань на органах зору у дітей в стаціонарних умовах у розрахунку на 10 тис. відповідного населення зросла на 7,4 %. Традиційним лідером за кількістю оперативних втручань залишилися м. Київ (7,63) та Харківська (4,94 на 10 тис. відповідного населення) область. Високим залишається відсоток охоплення дітей 0‒17 років профілактичними оглядами із визначенням функцій зору (у 2014 р. 98,4 %).Висновки. За період дослідження формувалися загальноукраїнські тенденції до скорочення ліжкового фонду, зокрема забезпеченість дитячими офтальмологічними ліжками в Україні скоротилася на третину. Одночасно відбулося поступове зменшення кількості дитячих офтальмологів (на 25,14 %), зменшилася забезпеченість ними (на 20,0 %), поступово (на 7,45 %) скоротилася кількість (з 815 у 2005 р. до 638,2 у 2014 р.) та укомплектованість (з 93,28 у 2005 р. до 86,33 у 2014 р.) посад дитячих офтальмологів.
39
Kirieieva, Daria, та Svitlana Shevchuk. "НИКУЛА ТАРАС ДЕНИСОВИЧ — ШЛЯХИ ЖИТТЯ". Actual Problems of Nephrology, № 29 (14 грудня 2021): 66–70. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. 5 січня 2021 року виповнилося 85 років з дня народження Никули Т.Д., науковця, завідувача кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2, лікаря, видатного представника професорсько-викладацького склада Національного медичного університету імені О.О Богомольця, життєвий шлях якого висвітлений в цій роботі.Мета роботи. Дослідження історичних даних про життя та наукові дослідження Никули Тараса Денисовича, його внесок в медицину.Матеріали та методи. Аналіз літератури та статей, що містять біографічні дані про Т.Д. Никулу, аналіз його наукових робіт.Результати та їх обговорення. Тарас Денисович Никула — видатний український науковець, лікар, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 з 1988 по 2014 роки, талановита людина, автор 933 наукових робіт, у тому числі 54 винаходів, 74 навчальних посібників, монографій, підручників. Він вніс свій вклад в розвиток вітчизняної та світової медицини, зокрема таких галузей як гастроентерологія, нефрологія, кардіологія, ревматологія. Він не тільки здобував нові наукові дані, але і поширював їх серед медичної спільноти, створив школу нефрологів, був головним редактором щорічника “Актуальні проблеми нефрології”.Висновки. В українській медицині є науковці, якими ми можемо пишатися, Т.Д. Никула зробив величезний вклад в розвиток медичної науки та передав свій досвід наступним поколінням лікарів.
40
Яременко, В., та С. Материнська. "Використання штучних нейронних мереж для визначення наявності сердцево-судинних хвороб та захворювань печінки при малих наборах даних." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 40 (24 вересня 2020): 164–69. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-40-25.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі проведено аналіз ефективності застосування штучних нейронних мереж для вирішення задачі класифікації для невеликих наборів медичних даних із сфери діагностування. Для дослідження було обрано два набори даних: дані про серцево-судинні захворювання та про хвороби печінки. Отримані результати було порівняно з результатами точності для стандартних методів машинного навчання, що використовуються в задачах класифікації Для проведення дослідження було обрано модель багатошарового перцептрона. Програмним засобом для реалізації став Python, що надає можливість використовувати допоміжні бібліотеки при роботі з методами машинного навчання.
41
Мальцев, Дмитро. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ МІКРОБНОГО СПЕКТРУ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ". Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine, № 1-2 (30 грудня 2021): 26–39. http://dx.doi.org/10.37321/ujmh.2021.1-2-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтування. Результати п’яти мета-аналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень свідчать про асоціацію генетичного дефіциту фолатного циклу (ГДФЦ) і розладів спектру аутизму (РАС) у дітей. В таких випадках формується імунодефіцит та імунна дисрегуляція, що знижує резистентність до деяких мікроорганізмів.Мета дослідження: вивчити структуру мікробного спектру у дітей з РАС, пов’язаними з ГДФЦ, згідно з накопиченою дотепер доказовою базою і вивчити асоціацію виявлених мікроорганізмів з показниками імунного статусу для покращення розуміння патогенезу енцефалопатії та удосконалення алгоритмів діагностики, моніторингу і лікування.Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано медичні дані 225 дітей віком від 2 до 9 років з ГДФЦ, у яких відзначалися клінічні прояви за типом РАС (досліджувана група; ДГ; 183 хлопчиків і 42 дівчинки). До контрольної групи (КГ) віднесли 51 клінічно здорову дитину (37 хлопчиків та 14 дівчаток) аналогічного вікового розподілу, які не страждали на ГДФЦ. Спеціальне лабораторне обстеження дітей груп спостереження проводили з урахуванням сучасних уявлень щодо мікробного спектру у пацієнтів з РАС згідно з публікаціями в PubMed і Embase. Для вивчення асоціацій між досліджуваними показниками застосовували показник відношення шансів (odds ratio, OR) та 95% довірчий інтервал (95% СІ). Дослідження виконувалося як фрагмент науково-дослідної роботи на замовлення МОЗ України (№ держреєстрації 0121U107940).Результати та їх обговорення. TTV відзначався в 87%, HHV-7 – 79%, HHV-6 – 68%, EBV – 59%, Streptococcus pyogenes – 46%, Candida albicans – 41%, Borrelia – 34%, Mycoplasma pneumoniae – 27%, Chlamydia pneumoniae – 26%, Yersinia enterocolitica – 23%, Toxoplasma gondii – 19%, перенесена природжена CMV нейроінфекція – 7%, наслідки HSV-1/2-нейро-інфекції – 5% випадків в ДГ (р<0,05; Z<Z0,05). HHV-6, HHV-7 та EBV були асоційовані з дефіцитами NK-, NKT- та СD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів. ТТV також був асоційований з дефіцитами NK- та NKT-лімфоцитів, однак не з дефіцитом СD8+ цитотоксичних Т-клітин. Стрептококова інфекція була пов’язана з гіпо- і дисімуноглобулінемією, а також – дефіцитом мієлопероксидази. Кандидоз був асоційований тільки з дефіцитом мієлопероксидази. Токсоплазмоз відзначався при дефіциті СD4+ Т-хелперів та комбінованих порушеннях імунітету. Наслідки природженої CMV-нейроінфекції мали місце тільки при комбінованих порушеннях імунітету. Висновки. Для дітей з РАС, асоційованими з ГДФЦ, характерним є специфічний мікробний спектр з переважанням інтрацелюлярних опортуністичних та умовно патогенних мікроорганізмів, який визначається особливостями порушень в імунному статусі, спровокованих ГДФЦ, що має визначати алгоритм раціонального мікробіологічногопошуку, оцінки імунного статусу, проведення антимікробного та імунотропного лікування.
42
Yavorovsky, A. P., Yu N. Skaletsky, M. M. Regan, V. V. Maistrenko, А. К. Gorval та R. P. Brukhno. "Аналіз причин виробничого травматизму у медичній сфері як підґрунтя для його попередження". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 2 (5 липня 2020): 24–34. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-024.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Шкідливі і небезпечні умови праці в охороні здоров’я серед іншого часто вимушують медичних працівників до пошуку роботи у інших закладах і галузях, до міграції у інші країни, а також негативно відбиваються на продуктивності їх діяльності та несуть загрозу безпеці пацієнтів.
Метою дослідження є аналіз причин травматизму у фахівців охорони здоров'я.
Матеріали і методи. В роботі за допомогою бібліосемантичного та математичног методів, методу системного аналізу досліджувались причини виробничого травматизму у вітчизняній медичній сфері.
Результати. Детально проаналізовано причини виробничого травматизму в охорні здоров’я у період з 2006 по 2018 роки. Встановлено, що переважно виробничий травматизм з важкими наслідками в охороні здоров’я стається з причини організаційного характеру - 59 %, на другому місці причини психофізіологічного характеру – 37,8 % і на третьому місці причини технічного характеру – 3,2 %. В цей же час причини виробничих травм зі смертельними наслідками у медичній сфері мали принципово інший розподіл: явно переважали причини психофізіологічного характеру - 78,2 %, на другому місці - причини організаційного характеру – 20,6 % і на третьому - причини технічного характеру – 1,2 %.
Висновки. У період з 2006 по 2018 роки серед причин виробничого травматизму у вітчизняній медичній сфері переважали причини організаційного характеру, а серед причини травм зі смертельними наслідками - причини психофізіологічного характеру. Значна частка жертв виробничого травмавтизму в охороні здоров’я з причин організаційного та технічного характеру пов’зана з експлуатацією, обслуговуванням та технічним станом транспортних заходів. Викликають стурбованість високі рівні виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, через незадовільні фізичні дані чи стан здоров'я медичних працівників, через їх низьку нервово-психічну стійкість, а також внаслідок протиправних дій інших осіб.
43
Оshivalova, О. О., та S. І. Sharmazan. "РАДІОХІРУРГІЧНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ПУХЛИН ШКІРИ". Klinicheskaia khirurgiia, № 12 (20 грудня 2017): 56. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.12.56.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Проблема раку шкіри актуальна в Україні, необхідне поліпшення ефективності лікування.
Мета дослідження: вивчення ефективності радіохірургічного методу лікування епітеліальних пухлин шкіри.
Матеріали і методи. Проаналізовані персоніфіковані дані 37 хворих, яких лікували з приводу плоскоклітинного раку шкіри (cSCC), 67 – актинічного кератозу (АК), 25 – інтраепідермальної карциноми шкіри (SCCіs). Порівнювали ефективність методів лікування епітеліальних пухлин шкіри з використанням дерматологічного індексу якості життя.
Результати. Представлений аналіз спостережень за статтю і віком хворих, локалізацією і розмірами ураження шкіри, використаною медичною технологією.
Висновок. Вибір радіохірургічної медичної технології лікування епітеліальних пухлин шкіри обґрунтований, що підтверджує клінічна й косметична ефективність.
44
Boyarchuk, O. R., та O. M. Shulhai. "ПИТАННЯ МЕДИЧНОЇ ЕТИКИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРОПЕДЕВТИКИ ПЕДІАТРІЇ". Медична освіта, № 1 (25 квітня 2019): 6–9. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10075.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – висвітлення питання медичної етики навчального процесу при вивченні студентами 3 курсу медичного факультету дисципліни “Пропедевтика педіатрії”.
Основна частина. У статті показано, наскільки багатогранними є стосунки між викладачем і студентом, між студентом і медичним персоналом, як важливо дотримуватися основних етичних засад під час навчання на базі лікувального закладу. Бо від того, наскільки у навчальному процесі майбутніх лікарів буде дотримано правил лікарської етики, буде залежати й успіх вивчення нової навчальної дисципліни з педіатрії.
Висновок. Знання питань медичної етики навчального процесу та їх дотримання дозволять зберегти дану систему навчання студентів на реальних пацієнтах, деонтологічні взаємини між ВНЗ та клінікою, на базі якої навчаються студенти – майбутні лікарі, та будуть сприяти покращенню якості медичної освіти.
45
Олійник, О. С. "АНАЛІЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ В ГАЛУЗІ ГОСТИННОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається питання використання персоналу, який працював у дитячих закладах з оздоровлення та відпочинку влітку 2019 р. Дано обґрунтоване визначення дефініції «персонал підприємства». Звернено увагу на зайняту кількість персоналу загалом, а також за професіями та регіонально. Указано середньооблікову кількість дітей у розрахунку на одного працівника в закладах з оздоровлення та відпочинку дітей. Приділено особливу увагу педагогічним та медичним працівникам, подано дані по працівниках кухні і адміністративно-господарському та обслуговуючому персоналу. Відзначено регіональну найвищу зайнятість персоналу у Дніпропетровській, Харківській, Одеській областях та окремо виділено Тернопільську область, в якій виникла велика необхідність створення саме таких закладів та збільшення зайнятості у цій сфері діяльності.
46
Hroshovyi, T. A., B. V. Pavliuk, M. B. Chubka та M. M. Dobrynchuk. "ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ СЛИЗУ РІЗНИХ ВИДІВ РАВЛИКІВ У МЕДИЦИНІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (25 лютого 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11371.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Здавна відомо про терапевтичні властивості слизу різних видів равликів. У світі зростає інтерес науковців щодо можливостей застосування слизу равликів різних видів, зокрема Helix pomatia, Helix aspersa maxima, Helix aspersa muller у медицині. Мета дослідження – узагальнити дані літературних джерел щодо перспективності використання слизу равликів як активного фармацевтичного інгредієнта у медичній галузі та у фармацевтичній промисловості. Матеріали і методи. Проаналізовано та узагальнено дані понад 50 джерел, із яких у даному огляді використано 30 джерел сучасної іноземної та вітчизняної літератури щодо доцільності використання слизу равликів у медицині, фармації та косметології. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були муцин, слиз, равлик, ліофілізація, технологія ліків. Результати. На основі представлених літературних даних можна зробити висновок, що слиз равлика має велике практичне значення для різних галузей медицини (дерматологія, ортопедія, терапія), широко використовується у технології лікарських засобів як активний фармацевтичний інгредієнт та основа для трансдермальних терапевтичних систем. Фармакологічна активність слизу равликів забезпечується збагаченим хімічним складом, адже активними компонентами є протеоглікани, глікозаміноглікани (зокрема, гіалуронова кислота), глікопротеїнові ферменти, амінокислоти, пептиди (мідні, антимікробні), вітаміни (A, C, E, B1 та B6), макро- та мікроелементи (Na, Ca, K, Mg, P, Cu, Zn, Fe, Mn), муцин, колаген, гліколева кислота, еластин та алантоїн. Доведено, що слиз равликів має антиоксидантні, антибактеріальні, регенеративні, протизапальні властивості, а також при його застосуванні забезпечується зволожувальна, очищувальна та захисна дії. Висновки. На сьогодні слиз равликів широко використовують у дерматології та косметології, що підтверджують результати фармакологічних досліджень. Актуальним та перспективним є використання слизу як основи-носія для створення лікарських засобів, а також як активного фармацевтичного інгредієнта з широким спектром фармакологічної дії.
47
Поляченко, А. І. "РУЧНА ОБРОБКА МЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЛІКАРЕМ-ДІАГНОСТОМ У СИСТЕМІ РОЗПІЗНАВАННЯ ТОМОГРАФІЧНИХ І РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗНІМКІВ ДЛЯ ПОШУКУ І ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПАТОЛОГІЙ". Automation of technological and business processes 11, № 3 (11 листопада 2019): 42–45. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1502.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано та побудовано систему розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій. Дана система включає блоки: введення інформації про пацієнта, обробки медичних зображень, для встановлення висновку, для класифікації виявлених патологій, базу даних, підготовки звіту. У запропонованій системі початковим етапом є отримання томографічних чи рентгенівських знімків, які, далі, поступають до блоків введення інформації про пацієнта і обробки медичних зображень. Інформація про пацієнта в результаті введення потрапляє до бази даних разом із томографічними чи рентгенівськими знімками. У пропонуємій системі розпізнавання томографічних і рентгенівських знімків для пошуку і локалізації патологій існує можливість для лікаря-діагноста самому виділяти підозрілу з його точки зору область і надалі обробити тільки цю область або за допомогою існуючих загорткових нейронних мереж виділити області патологій-новоутворень, або вибрати конкретні алгоритми обробки медичних зображень.
48
Петров, В. В., О. П. Мінцер, А. А. Крючин та Є. А. Крючина. "ВІЗУАЛЬНА АНАЛІТИКА — ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ОБРОБЛЕННЯ BIG DATA В МЕДИЦИНІ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11173.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено аналіз перспектив застосування візуальної аналітики в клінічній та експериментальній медицині, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях, у першу чергу для оброблення Big Data. Показано, що візуальна аналітика забезпечує більш доступний та інтуїтивно зрозумілий підхід до аналізу медико-біологічної інформації, дозволяє підвищити ефективність використання зібраних і накопичених даних, виявляти нові та невідомі знання шляхом знаходження зв'язків, патернів, трендів і аномалій у Big Data. Візуальна аналітика забезпечує управління даними, проведення їх дослідження та аналізу. Розроблені методи представлення даних у вигляді зображень, діаграм спрямовані на максимально повне використання реєстрів медичних даних, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики та в цілому має сприяти вирішенню проблем інформаційного перевантаження. Наведені дані свідчать, що технології візуальної аналітики сприятимуть суттєвому покращенню якості медичного обслуговування населення.
49
Ivanchenko, O. Z., O. Z. Melnikovа та L. N. Sergeeva. "ВИКОРИСТАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЯК УМОВА ЯКІСНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ЛІЦЕНЗІЙНОГО ІСПИТУ «КРОК 1. ЗАГАЛЬНА ЛІКАРСЬКА ПІДГОТОВКА»". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 20–26. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11510.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано роль міждисциплінарних звʼязків між медичною і біологічною фізикою та нормальною фізіологією людини для підготовки студентів до ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка», знайдених шляхом порівняння навчальних програм з обох дисциплін. Розглянуто тестові питання з нормальної фізіології у базі тестів для підготовки й у буклетах для складання іспиту, і визначено завдання, які студенти виконують вже на першому курсі в процесі вивчення медичної і біологічної фізики. Показано, що у базі тестів число таких завдань складає в середньому 8,7 % загальної кількості питань з нормальної фізіології людини, тоді як у буклетах іспиту – в середньому 22 %. Такі дані свідчать про необхідність широкого залучення міждисциплінарних звʼязків у вивченні обох наук, що дозволить уникнути дублювання навчального матеріалу в процесі навчання, відкриваючи перспективи для ретельнішого освоєння студентами програми з нормальної фізіології.
50
Галіяш, Н. Б. "ВАЖЛИВІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ В МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ТА ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛІВ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12430.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Найпоширенішими негативними наслідками, що спостерігаються у госпіталізованих пацієнтів, є побічна дія лікарських препаратів, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) та хірургічні ускладнення. Широке розповсюдження ІПНМД відображено в багатьох наукових роботах, однак дані щодо рівнів ІПНМД суперечливі й залежать від країни, де проводилися дослідження, профілю стаціонару або відділення, ефективності та неупередженості системи реєстрації тощо. Мета дослідження – вивчити світовий та український досвід впровадження системи інфекційного контролю в медичних закладах терапевтичного та хірургічного профілів шляхом аналізу доступних інформаційних та літературних джерел. Матеріали і методи. Здійснено аналіз інформаційних ресурсів мережі «Internet», іноземних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed за останні десять років. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний. Результати. Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, – це інфекції, які вперше з’являються через 48 год або більше після госпіталізації або протягом 30 днів після надання медичної допомоги. Дослідження, проведені у країнах із високим рівнем доходу, показали, що 5–15 % госпіталізованих пацієнтів набувають ІПНМД, що може вразити від 9 до 37 % тих, хто потрапив до відділень інтенсивної терапії, а в Європі показники поширеності ІПНМД у лікарняних закладах загального профілю коливаються від 4,6 до 9,3 %. Профілактика ІПНМД залежить від ретельного впровадження та дотриманні методів контролю інфекцій. Численні вітчизняні та зарубіжні дослідники вказують на важливість впровадження системи інфекційного контролю для підвищення якості та безпеки надання лікувальної допомоги в стаціонарах. Висновки. Незважаючи на розвиток багатьох високотехнологічних методів, миття рук із милом або спиртом все ще залишається найважливішим засобом підтримки особистої гігієни та запобігання ІПНМД. Однак через зростання кількості бактерій, стійких до антибіотиків, і небажання деяких медичних працівників впроваджувати найкращі практики боротьби з інфекціями, ІПНМД залишаються однією з найбільших причин смерті в більшості країн. Тому важливо, щоб стратегічні, політичні та освітні ініціативи продовжували зосереджуватися на лікуванні та контролі цих інфекцій. Для цього потрібні подальші практичні зусилля, щоб впровадити запропоновані заходи в практику, та наукові дослідження, які б дозволили доказово обґрунтувати впровадження більш ефективних та новітніх методик інфекційного контролю.