Статті в журналах з теми "Медичний заклад вищої освіти"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Медичний заклад вищої освіти.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Медичний заклад вищої освіти".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Куценко, О. М., та Т. Є. Карлова. "МЕДИЧНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТИТУТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 59–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-59-68.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність та особливості медичного закладу вищої освіти як інституту формування професійних якостей майбутніх магістрів медицини. У зв’язку із модернізацією системи освіти України, входженням її в європейський освітній простір, особливої актуальності набуває проблема створення в навчально-виховному процесі закладу вищої освіти таких умов, які б сприяли ефективному формуванню професійних якостей майбутніх фахівців. Для досягнення мети в роботі використовується комплекс методів дослідження, а саме: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних).
Виявлено, що педагогічні умови становлення і розвитку професійних якостей студентської молоді у медичній сфері передбачають наявність таких факторів, як: забезпеченість гуманітарно-виховної роботи; гуманізація й гуманітаризація освіти; наявність гуманістичної концепції навчання і виховання; забезпеченість інформацією; забезпеченість засобами організації дозвілля; комфортність освітнього середовища; відповідальність вишу за підготовку фахівця високої кваліфікації; власні зусилля студента з саморозвитку та самовдосконалення особистості; організація всебічної взаємодії культури та освіти; визнання людської та національної культури фактором розвитку освіти; наявність системи соціального партнерства.
Зазначено, що під час професійної підготовки майбутніх лікарів у медичному виші важливого значення набуває особистісна підготовка студентської молоді, метою якої є формування як професійно значущих якостей особистості, так і її гуманістичної спрямованості, психологічної культури, здатності до толерантної взаємодії майбутніх лікарів із пацієнтами.
Встановлено, що медичний заклад вищої освіти являє собою виховний і освітній інститут, один з мікрофакторів соціалізації особистості, що відрізняється тим, що першорядне значення приділяється професійній медичній освіті у взаємозв'язку з формуванням у майбутніх магістрів медицини моральності.
2
Кваско, О. Ю., та А. Ю. Кондаурова. "СУЧАСНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 56–60. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12532.
Повний текст джерелаАнотація:
Поряд із традиційними технологіями навчання з’являються та активно розвиваються дистанційні методи, використання яких дозволяє навчати і навчатися в індивідуальному режимі, незалежно від місця і часу. Мета роботи – висвітлення окремих питань, пов’язаних з організацією дистанційної викладацької роботи із вітчизняними англомовними студентами медичного закладу вищої освіти IV рівня акредитації на рівні фундаментальної кафедри. Медична освіта та методики викладання медичних наук мають свої особливості. Зокрема, значну роль відіграє наочність викладання матеріалу та переважання саме практичних занять. Отже, дистанційне викладання медичних наук супроводжується складнощами, пов’язаними з проведенням практичних занять, наближених до реальних аудиторних занять з аналогічною ефективністю. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця перейшов на дистанційне навчання з початком пандемії COVID-19 у березні 2020 р. Тоді було створено платформу Neuron, на зміну якій у січні 2021 р. прийшла інша платформа – Likar.nmu (обидві розроблені на базі системи управління навчанням Moodle). Введення в роботу зазначених платформ дало можливість уніфікувати процес дистанційної роботи в університеті та створити основу для перебудови викладання на інший формат. Перехід закладів вищої освіти на дистанційне навчання стимулював стрімкий розвиток і освоєння новітніх технологій в освіті, зокрема розроблення онлайн-платформ для навчання, скринінг наявних додатків для проведення онлайн-конференцій та виявлення найбільш вдалих для викладання конкретної дисципліни, розроблення нових методик викладання з урахуванням особливостей дистанційної роботи тощо. Звісно, викладання медичних дисциплін має свої особливості, які важко перенести в дистанційний формат, і на початку введення дистанційного формату видавалося взагалі неможливим. Проте стрімкий розвиток технологій розкриває нові можливості, необхідно тільки встигати опановувати та адаптувати до тієї чи іншої навчальної дисципліни. Навчання медичних наук також достатньо успішно може бути переведено в дистанційний формат. Цілком ймовірно, що після закінчення пандемії COVID-19 значна частина елементів дистанційної освіти може залишитись як складова аудиторних занять.
3
Sichkoriz, O. Ye, L. B. Lototska та T. S. Kolach. "МЕДИЧНА ІНФОРМАТИКА ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СКЛАДОВА ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 3 (28 жовтня 2019): 91–95. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10486.
Повний текст джерелаАнотація:
Інформаційні технології можуть змінити спосіб вивчення медицини студентами та медичними працівниками. У медичній освіті застосування симуляційних технологій, віртуальних пацієнтів та електронного навчання перетворилося на педагогічну стратегію у сприянні активному підходу до навчання, орієнтованого на слухачів. Підвищення рівня освіти вимагає визначити, які інформаційні технології, що сприяють навчанню, заслуговують на використання у лікарській діяльності.
Мета цієї публікації полягає у висвітленні ролі медичної інформатики у навчальному процесі на до- та післядипломному рівнях та формування компетентності в галузі компʼютерних технологій у професійній підготовці медичних фахівців, зацікавлених стати експертами у розробці, впровадженні та оцінці інформаційно-комунікаційних технологій у медицині.
У статті також проаналізовано доцільність та можливість впровадження циклів тематичного удосконалення з медичної інформатики для слухачів післядипломного навчання. Проведення таких циклів є особливо актуальним та необхідним в умовах автоматизації ведення обліку медичних послуг, управління медичною інформацією в електронному вигляді та сприятиме розвитку професійних компетенцій слухачів.
Адаптація медичних фахівців до електронної системи охорони здоровʼя дозволить кожному лікареві використовувати інформаційні технології для повноцінного партнерства з пацієнтами.
Підготовка медичних працівників у вищій школі передбачає систематичне та цілісне формування у студентів інформаційно-аналітичних знань і вмінь. Медична інформатика як складова вищої медичної освіти повинна прагнути досягнення ефективних академічних та освітніх програм до- і післядипломної освіти. Поширення викладання медичної інформатики в освітніх медичних закладах має супроводжуватися чіткими узгодженими зусиллями для позитивного впливу на всі залучені сторони.
4
Mintser, O. P., та L. Yu Babintseva. "ЛОГІКА ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «МЕДИЧНА ТА БІОЛОГІЧНА ІНФОРМАТИКА І КІБЕРНЕТИКА»". Medical Informatics and Engineering, № 2 (29 липня 2019): 45–85. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.2.10319.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено освітню програму та навчальний план підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні за всіма формами навчання для спеціалізації «Медична та біологічна інформатика і кібернетика». Навчання в аспірантурі та поза нею відбувається відповідно до Закону України «Про вищу освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» та від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти».
Кінцеві цілі з навчальної дисципліни «Медична та біологічна інформатика і кібернетика» спрямовані на здобуття глибинних знань зі спеціальності, за якою здобувач проводить дослідження, зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, оволодіння термінологією з досліджуваного наукового напряму тощо.
Відомо, що навчальний план відповідно до наказу МОН України є нормативним документом (стандартом) закладу вищої освіти. Проте освітня програма та навчальний план складено на кафедрі медичної інформатики, що є опорною в системі післядипломної медичної освіти, тому запропоновані документи можуть розглядатись як уніфікована освітня програма та навчальний план.
5
Дігтяр, В. А., О. Г. Садовенко та М. О. Камінська. "ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-ПЕДІАТРІВ У МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 112–16. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12271.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікар-спеціаліст, закінчуючи вищий навчальний заклад, повинен мати високу конкурентоспроможність. Науково-дослідна робота (НДР) студентів є однією з форм підвищення рівня освіти у вищих медичних навчальних закладах. НДР студентів – це основна складова частина професійної підготовки майбутнього лікаря, що передбачає навчання студентів методик та методології наукового дослідження. Самостійна робота студентів поділяється на навчально-дослідницьку, яка включається в навчальний процес з дисципліни і проводиться в робочий час, і науково-дослідницьку, яка виконується у позанавчальний час. Найефективніше НДР реалізується в студентських наукових гуртках. Форми організації роботи гуртківців – це дебати, практикум, індивідуальна робота в клініці тощо. Особлива увага приділяється відпрацюванню практичних навичок студентами в кімнаті практичних навичок на кафедрі. Під керівництвом викладача або інтернів, старшокурсників є можливість студентів молодших курсів оволодіти виконанням основних практичних навичок, що не завжди доступно під час практичного заняття. Велику ефективність показала організація хірургічної школи на кафедрі, де одночасно мали можливість працювати інтерни, старшокурсники та студенти молодших курсів під керівництвом викладачів. Новою формою проведення студентського наукового гуртка є майстер-класи. За власним бажанням студенти виконують власні НДР під керівництвом викладача, результати яких доповідаються на секції «Хірургія» академії та інших конференціях, конгресах тощо. Багаторічний досвід кафедри свідчить про те, що студенти-гуртківці краще оволодівають теоретичними знаннями, практичними навичками та професійними вміннями, ніж ті, що не беруть участі у студентських наукових гуртках.
6
Rogachevskyi, Oleksandr. "СТРАТЕГІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 33–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-33-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі досліджено проблему стратегічного розвитку закладів вищої медичної освіти в Україні. Здійснено аналіз чинників, які впливають на вибір споживача освітніх послуг закладу. Інструментарій стратегічного управління закладом вищої медичної освіти розглядається як ключовий засіб для забезпечення оптимального функціонування і сталого розвитку закладу. У статті наголошується на розвитку стратегічного потенціалу закладу вищої медичної освіти. Запропоновано модель стратегічного управління закладом вищої медичної освіти, а також модель стратегічного розвитку цього закладу. Досліджено умови розвитку закладу вищої медичної освіти. Акцентується увага на використанні PEST- та SWOT-аналізу під час реалізації функції стратегічного управління закладом вищої медичної освіти.
7
Мінцер, О. П., та Л. Ю. Бабінцева. "ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ І ПРОВІЗОРІВ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЇ ГІБРИДНОЇ РЕАЛЬНОСТІ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11187.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено новий погляд на питання докорінної зміни викладання в медичних закладах вищої освіти в умовах масового впровадження інформаційних технологій. Підкреслюється, що останнім часом створено принципово нові навчальні середовища, що базуються на включенні як реальних, так і віртуальних об'єктів. Подібні зміни потребують створення нової системи підготовки науково-педагогічних працівників. Тому необхідно обґрунтувати спеціальну класифікацію знань, що відповідає новим технологічним реаліям навчання в медичних закладах вищої освіти. Зроблено висновки, що питома вага використання розширеної та гібридної реальності поки залишається низькою. Але значна потенційна цінність зазначених технологій для медичної освіти вже найближчим часом може повністю трансформувати медичну освіту, запровадивши навчання на вимогу, віддалений доступ до навчальних матеріалів та об'єктивне оцінювання. Відповідно, вкрай актуальним є першочергова підготовка викладачів у медичних закладах вищої освіти та в системі післядипломної медичної освіти. Важливо також забезпечити відповідний континуум навчання. Запропоновано класифікацію знань, що має викладатися у закладах вищої освіти, особливо в закладах післядипломної освіти. Класифікація представляє собою піраміду знань в основу якої закладаються відносно стабільні стрижневі знання, а на вершині — операційні знання, що постійно змінюються. Комплементарною (перевернутою) пірамідою є питома вага застосування методів віртуальної та гібридної реальності.
8
Павленко, О. В., Т. М. Волосовець, О. М. Дорошенко, М. В. Дорошенко, Н. М. Юнакова, Н. О. Бакшутова та І. Г. Дікова. "ВЕБІНАР ЯК СУЧАСНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ У ПРАКТИЦІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 48–51. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12411.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розвиток дистанційної медичної освіти у практиці післядипломної підготовки лікарів-стоматологів з урахуванням пандемії коронавірусної інфекції, що триває більше року, обумовлює зміни у методиках викладання у медичній освіті та необхідність впровадження у післядипломній підготовці лікарів-стоматологів сучасних ефективних освітніх технологій, як-от вебінар.
Мета статті – впровадження сучасної технології проведення вебінарів з актуальних питань стоматологічної практики у післядипломну підготовку лікарів-стоматологів у закладах вищої медичної освіти.
Для поліпшення ефективності підготовки лікарів-стоматологів на кафедрах стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика використовується така сучасна навчальна технологія, як вебінар, що стала дієвою складовою частиною освітнього процесу. При цьому реалізується низка важливих завдань щодо навчального процесу, а саме: оволодіння слухачами навичками активності, самостійності у прийнятті рішень, стимуляції до взаємного обміну знаннями та навичками, що безперечно має низку переваг над засвоєнням навчального матеріалу під час директивної трансляції знань від викладача до слухачів.
Вебінари як сучасну ефективну освітню технологію необхідно широко впроваджувати у післядипломну стоматологічну освіту в закладах вищої медичної освіти із використанням наявних WEB-ресурсів.
9
Дралова, О. А., О. В. Усачова та О. В. Конакова. "СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ» У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.11957.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сучасні технології у викладанні дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби» у закладах вищої освіти. Ці технології успішно впроваджені та використовуються на високому рівні викладачами кафедри. Пандемія Covid-19 внесла свої корективи в освітній процес у всьому світі. Цей виклик прийняв і Запорізький державний медичний університет. Серед сучасних технологій, що впроваджені в освітній процес, слід виділити впровадження on-line навчання на платформі Microsoft Office 365, а саме Microsoft Teams, електронний портал, створення сторінки кафедри у SharePoint та впровадження програми для роботи із віртуальним пацієнтом Body Interact. Ці програми мають на меті адаптувати навчальний процес до сучасних умов, навчити студентів бути модерновими, цілеспрямованими, мотивованими та креативними. Дистанційне навчання, за допомогою цих технологій, стає більш зручним, професійним. Електронна сторінка кафедри у SharePoint дозволяє модератору кафедри наповнити актуальною інформацією, що містить всі навчальні матеріали та розклад, відповідні до факультету та курсу студентів, що вивчають дисципліну на кафедрі, трьома мовами: українською, англійською та російською. Робота з віртуальним пацієнтом, за допомогою програми Body Interact, дає можливість студентам оволодіти навичками надання невідкладної допомоги пацієнту: стабілізувати його загальний стан, призначити необхідне обстеження та лікування, що є необхідною компетентністю кожного лікаря. Отже, використання сучасних технологій у викладанні дисципліни «Дитячі інфекційні хвороби» є безумовним перспективним напрямком навчання у закладах вищої освіти. Це дає змогу підготувати висококваліфікованих фахівців високого європейського рівня.
10
ЗАВРОЦЬКИЙ, Олександр. "ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ РЕФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 79–91. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.400.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, відповідно до законодавчої бази, виокремлено стратегічні дії Міністерства охорони здоров’я України щодо запровадження системи інноваційних заходів у сфері медичної освіти та розвитку кадрового потенціалу. На основі змісту кваліфікаційних характеристик до посади генерального директора (директора) / начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я, заступника генерального директора (директора) / начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я, медичного директора окреслено компетенції, що мають формуватись у процесі магістерської підготовки керівних кадрів у закладах вищої освіти. В контексті повноважень генерального директора (директора) / начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я схарактеризовано економічну, правову, технічну, організаційну, загальногалузеву, продуктивну, комунікативну, навчальну, інформаційну, діагностичну, здоров’язбережувальну компетенції; заступника генерального директора (директора) / начальника (завідувача) закладу охорони здоров’я – економічну, правову, технічну, організаційну, комунікативну, навчальну, діагностичну, здоров’язбережувальну компетенції; медичного директора – організаційну, загальногалузеву, комунікативну, навчальну компетенції.
Автором запропоновано підходи закладам вищої освіти, що здійснюють підготовку керівних кадрів системи охорони здоров’я за напрямами «Управління та адміністрування», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Соціальні та поведінкові науки» до структурування змісту підготовки магістрантів із врахуванням специфіки функціонування медичних закладів. Проаналізовано принципи менеджменту (соціальної детермінації; гуманізації; науковості та компетентності; інформаційної достатності; аналітичного прогнозування; оперативного регулювання; зворотного зв’язку; наступності і перспективності; демократії та централізму; стимулювання; законності; ділової активності та фінансово-економічної раціональності), що мають враховуватись науково-педагогічними працівниками у побудові змісту дисциплін навчального плану.
11
Rublevska, N. I., O. A. Shevchenko, G. S. Kaniuka, Yu S. Kramareva, L. V. Hrihorenko, O. O. Kulahin та V. V. Zaytsev. "ОЦІНКА СТУДЕНТАМИ ЕФЕКТИВНОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ГІГІЄНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Медична освіта, № 4 (8 жовтня 2018): 166–68. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9401.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати ставлення студентів закладу вищої медичної освіти до самостійного вивчення певної частини навчального матеріалу на кафедрі гігієни та екології.
Основна частина. Останні реформи вищої медичної освіти, що започаткували кардинальне збільшення годин для самостійної підготовки студентів закладів вищої освіти, починають потроху усвідомлюватися студентською громадою. Розглянуто результати анкетування студентів вищого медичного закладу – другокурсників та випускників. Отримані дані свідчать про поступову зміну ставлення сучасних студентів до необхідності самостійного опанування частини професійних знань як традиційної складової навчального процесу. Більшість опитаних студентів-другокурсників, як вітчизняних, так і іноземних англомовних, готові займатися самостійно не менше 50 % та 40 % часу відповідно.
Висновки. Самостійна робота студентів у медичних закладах вищої освіти є не тільки способом отримання специфічних професійних знань, але й, більшою мірою, індикатором готовності майбутнього лікаря до безперервного професійного зростання, відчуття соціальної та корпоративної відповідальності, вміння самостійно приймати рішення у складних життєвих та виробничих випадках. Аналіз даних анкетування студентів різних курсів про їх ставлення до самостійної позааудиторної роботи показав, що ці риси більш притаманні новій генерації як вітчизняних, так і іноземних англомовних студентів.
12
КРЕМЕНЧУК, Анна. "СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 310–21. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-310-321.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті систематизовано наукові погляди стосовно проблем формування полікультурної компетентності іноземних студентів-медиків у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Актуальність статті зумовлена наявністю протиріч між необхідністю формування полікультурної компетентності серед іноземців, які навчаються в медичних закладах освіти України, та відсутністю систематизованої науково-методичної бази щодо формування в них полікультурної компетентності, оскільки за минулі десятиріччя в науково-педагогічному доробку була проведена невелика кількість досліджень, присвячених цій проблемі та освіті іноземців в Україні взагалі, а кількість іноземних студентів у закладах вищої медичної освіти України значно збільшилась. Мета статті – здійснити аналітико-реферативне дослідження стану розробленості проблем формування полікультурної компетентності іноземних студентів-медиків у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. У роботі було проаналізовано стан дослідженості проблем формування полікультурної компетентності в процесі вивчення гуманітарних дисциплін серед студентів закладів освіти різних ступенів і форм акредитації; серед іноземних студентів, зокрема серед іноземних студентів закладів медичної освіти України. Було приділено увагу дослідженням аспектів формування полікультурної компетентності в закладах освіти України різних ступенів та форм акредитації, студентів закладів професійної освіти різних спеціалізацій; формування полікультурної компетентності та/або її компонентів серед іноземних студентів, зокрема серед іноземних студентів-медиків. У ході аналітико-реферативного дослідження науково-педагогічної та спеціальної літератури було виявлено й обґрунтовано необхідність формування саме полікультурної компетентності саме в іноземних студентів, які навчаються в закладах освіти України, зокрема в закладах вищої медичної освіти, зокрема в процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Виокремлено роль мовних дисциплін у формуванні полікультурної компетентності іноземних студентів. Ключові слова: полікультурна компетентність, іноземні студенти-медики, гуманітарні дисципліни
13
Удод, О. А., Г. С. Вороніна, С. І. Драмарецька, Т. В. Дієва та Є. В. Дієв. "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ СТОМАТОЛОГІЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес реформування вітчизняної охорони здоров’я, у тому числі стоматологічної допомоги, викликав необхідність відповідних перетворень у до- та післядипломній вищій медичній та стоматологічній освіті. У нових умовах положення Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 221 Стоматологія щодо практичної підготовки здобувачів втрачають перспективи бути реалізованими повною мірою. Прийняті нормативні акти не вирішують численних проблем взаємовідносин стоматологічних кафедр медичних університетів та закладів охорони здоров’я у статусі КНП. Невизначеними до кінця залишаються функції науково-педагогічних працівників щодо клінічної роботи, яку вони мають виконувати у ході практичних занять зі здобувачами. Такий стан актуалізує пошук шляхів оптимізації практичної підготовки здобувачів вищої стоматологічної освіти. Одним з шляхів можна вважати створення у закладах вищої освіти поліфункціональних симуляційних стоматологічних центрів, в яких здобувачі мають опрацьовувати практичні навички на моделях, тренажерах та фантомах. Водночас такі центри необхідно забезпечувати новітнім обладнанням, інструментами та матеріалами, що за обмеженого фінансування виглядає складним завданням, зокрема, для переміщених закладів. У разі відкриття університетських клінік важливо передбачити надання стоматологічної допомоги з залученням здобувачів на безоплатній для пацієнтів основі. Однак лише чверть усіх закладів вищої освіти, що здійснюють відповідну підготовку, мають у своїй структурі університетські клініки. Висновок. В умовах реформованої системи стоматологічної допомоги шляхи оптимізації практичної підготовки здобувачів за спеціальністю Стоматологія полягають у функціонуванні у закладах вищої освіти симуляційних стоматологічних центрів та університетських клінік, в яких стоматологічна допомога за участі здобувачів має надаватися на безоплатній основі.
14
Kinash, I. O. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 84–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11445.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності майбутніх медичних працівників. На основі аналізу сучасної наукової літератури проаналізовано різні підходи до визначення та інтерпретації сутності феномену «комунікативна компетентність майбутніх лікарів». У статті розглянуто різні підходи до визначення сутності понять «компетенція», «компетентність», «культурологічна компетентність». Подано порівняльний аналіз понять «компетентність» і «компетенція». Визначено структуру комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Акцентовано увагу на гнучкості спілкування, емпатійності, рефлективності, комунікативних уміннях тощо.
Доведено, що комунікативна компетентність є одним із основних пріоритетів сучасної якісної освіти та однією із важливих складових професійної культури лікарів.
Сформульовано принципи та підходи, які покладено в основу формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів. Розглянуто основні напрямки формування комунікативної компетентності в закладах вищої медичної освіти.
Питання комунікативної компетентності порушено філософами, психологами, педагогами, вченими-лікарями. У їхніх дослідженнях доведено необхідність розвитку комунікативної компетентності кожної особистості як у соціальній, так і професійній сферах.
Гострота проблеми формування комунікативної компетентності в царині комунікативної підготовки працівників медичної сфери визначена соціальним замовленням, яке має чітко окреслену законодавчу базу: «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту» та ін. В офіційних урядових документах зазначається, що одним із пріоритетних напрямків реформування сучасної вищої освіти є підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку, які вміють на високому професійно-етичному рівні у складних умовах сьогодення ефективно вирішувати гострі проблеми медичної галузі.
Цим зумовлено підвищення вимог до професійних та особистісних якостей майбутніх медичних працівників. Ключова роль у реалізації зазначених ідей належить закладам вищої медичної освіти, оскільки саме тут формуються професійне мислення, комунікативна компетентність та майстерність майбутнього лікаря на етапі професійної підготовки.
15
Klishch, I. M., N. P. Potikha, H. S. Saturska та O. S. Kovalyk. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ У ДЕРЖАВНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ”". Медична освіта, № 1 (3 травня 2019): 74–78. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10086.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи ‒ провести аналіз реалізації компетентнісного підходу до підготовки докторів філософії за освітньо-науковими програмами в Тернопільському державному медичному університеті і встановити відповідність його вимогам чинного законодавства України.
Основна частина. У ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України” проводиться підготовка докторів філософії за ліцензованими спеціальностями галузі знань 22 “Охорона здоров’я”: 222 “Медицина”, 228 “Педіатрія”, 221 “Стоматологія”, 226 “Фармація” та за спеціальністю 091 “Біологія” галузі знань 09 “Біологія”. Підготовка фахівців третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти здійснюється на засадах компетентнісної парадигми за ліцензованими освітньо-науковими програмами та навчальними планами, затвердженими вченою радою університету. В освітньо-наукових програмах чітко окреслені визначення програмних компетентностей, які повинні здобуватися у процесі навчання докторами філософії (інтегральної, загальних та спеціальних). Освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії включають у себе наукову та освітню складові і передбачають набуття чотирьох основних компетентностей відповідно до Національної рамки кваліфікацій: оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями; набуття універсальних навичок дослідника; здобуття мовних компетентностей; здобуття глибинних знань зі спеціальності, за якою аспірант проводить дослідження.
Висновки. У Тернопільському державному медичному університеті підготовка докторів філософії здійснюється відповідно до чинного законодавства України відповідно до розроблених освітньо-наукових програм у межах ліцензованих спеціальностей на засадах компетентнісного підходу до організації навчального процесу. Це сприяє цілеспрямованому формуванню необхідних компетенцій випускника, готовності їх до майбутньої успішної професійної діяльності, забезпечує цілісне бачення ними досліджуваної проблеми на основі її структурного аналізу.
16
Фоміна, Л. В., та Н. А. Наливайко. "РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 180–92. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено основні поняття дослідження на основі аналізу різних джерел та праць науковців. Проаналізовано визначення педагогічного потенціалу медичного закладу вищої освіти (МЗВО) та визначено різні аспекти підвищення педагогічного потенціалу, зокрема поліпшення педагогічного потенціалу МЗВО є впровадження сучасних методів викладання та навчання, які представлені в різних галузях медицини або в поєднанні з іншими клінічними предметами, такими, як: моделювання або перевернуті моделі навчання в аудиторії. У роботі надано авторське розуміння визначення педагогічного потенціалу МЗВО як багатофакторного утворення, яке включає: традиції відповідного навчального закладу з чіткими правилами педагогічної, наукової та навчальної діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу, який ґрунтується на використанні цифрових засобів навчання та комунікації; професійний педагогічний потенціал педагога як рушійної сили у процесі передачі знань та умінь у медичній справі; готовність адміністрації МЗВО до модернізації освітнього процесу в контексті постійних змін та нововведень у медичну справу; гуманістична спрямованість у процесі підготовки майбутніх фахівців медичної справи. У дослідженні визначено важливу роль педагогічного потенціалу медичного закладу вищої освіти у процесі саморозвитку здобувачів освіти через: сукупність сформованих традицій, реальних можливостей і тенденцій розвитку медичної освіти; варіативність і можливість безперервного інтенсивного професійноособистісного зростання майбутнього лікаря протягом всієї професійної діяльності в сфері охорони здоров’я; інтеграція теорії і практики, персоніфікована в педагогічних ресурсах викладачів, які успішно поєднують наукову, викладацьку діяльність і медичну практику, реалізовану на клінічних базах; розвиток інноваційного і технологічного середовища науково-дослідних центрів, лабораторій, наукоємного обладнання та інструментарію сучасного ЗВО; активне впровадження інформаційних освітніх технологій як джерела нових знань у галузі медицини для професійно мобільного затребуваного кваліфікованого фахівця.
17
Демянчук, Михайло. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 94–106. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.692.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аргументовано доцільність поглибленого вивчення проблеми професійної мобільності у підготовці майбутніх фахівців сестринської справи. Теоретичний аналіз наукових літературних джерел засвідчив, що вітчизняні та закордонні дослідники поглиблено вивчають різні аспекти підготовки майбутніх фахівців до професійної мобільності. Актуальною є проблема підготовки до професійної мобільності майбутніх фахівців сестринської справи. Адже потреба у кваліфікованих медичних сестрах є гострою в Україні та в багатьох інших країнах на сучасному етапі розвитку суспільства.Якісна професійна робота сучасних медичних сестер залежить від того, який кваліфікаційний рівень вони здобувають у медичних закладах вищої освіти: молодші спеціалісти, бакалаври, магістри сестринської справи. Прагнення і готовність медичної сестри до професійного зростання (молодший спеціаліст – бакалавр – магістр) є показником вертикального аспекту професійної мобільності.Сфера професійної діяльності сестринського персоналу відзначається широкою палітрою функціональних обов’язків і специфікою роботи в певному відділенні лікувального, профілактичного чи поліклінічного закладу. Функціональні обов’язки медичної сестри в дитячій лікарні або в хірургії відрізняються від роботи медсестри в поліклініці, чи в геріатричному центрі, чи в стоматологічному кабінеті тощо. Готовність медсестринського персоналу до зміни місця професійної діяльності свідчить про горизонтальну професійну мобільність. Саме творчий підхід до кваліфікованого виконання професійних функцій на робочому місці та прагнення до професійного зростання, самовдосконалення і професійного розвитку свідчить про сформованість у медичної сестри горизонтальної та вертикальної професійної мобільності. Роль викладача полягає в мотивації студентів медичних закладів вищої освіти до розширення власних можливостей професійної мобільності.Перспективи подальших наукових розвідок полягають у розробці інноваційних методик мотивації майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в медичних коледжах до професійної мобільності.
18
Spirina, I. D., A. V. Shornikov та A. V. Fawzy. "ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ”: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Медична освіта, № 1 (3 травня 2019): 121–23. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10095.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – оцінка потреби студентів у викладанні дисципліни “Основи психології” та пошук шляхів відновлення викладання цієї дисципліни в розрізі стратегії розвитку медичної освіти в Україні.
Основна частина. Медична освіта України має готувати фахівців високого рівня заради забезпечення громадян якісною медичною допомогою. Перелік навчальних дисциплін і, відповідно, компетентностей затверджується стандартами медичної освіти. Діючий наразі стандарт перевів дисципліну “Основи психології” для студентів у галузі знань 22 “Охорона здоров’я”, за фахом 222 “Медицина”, 221 “Стоматологія” з обов’язкової до дисциплін за вибором. У статті наводяться дані опитування 482 студентів ІІІ та ІV курсів, які навчаються за спеціальністю “Лікувальна справа”, зокрема 113 студентів – громадян інших країн, які вивчали цю дисципліну ще за попереднім стандартом. Переважна більшість опитаних (98,5 %) вважає, що у вищому медичному навчальному закладі потрібно вивчати дисципліну “Основи психології”, а 81,3 % опитаних стверджують, що ця дисципліна має бути обов’язковою до вивчення.
Висновок. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність вчасного перегляду стандартів вищої освіти, зокрема з урахуванням думок студентів, та запропоновано повернути дисципліну “Основи психології” до обов’язкових дисциплін.
19
АКІМОВА, О. В., Г. П. ПУСТОВІТ та К. Г. МАГРЛАМОВА. "Загальні підходи до національної системи кваліфікацій майбутніх лікарів у Великій Британії". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 1, № I (23 березня 2019): 30–53. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-i.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено, що система професійної підготовки майбутніх лікарів у вищих медичних навчальних закладах Великої Британії є складною і має ряд відмінних характеристик. Існують різні системи але подібність серед чотирьох (Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії) є більшою, ніж їх відмінності, тому можна говорити про «систему вищої освіти у Великій Британії», однак їй притаманні певні відмінності. Суттєвою відмінністю у системі вищої медичної освіти Великої Британії є діючий документ «Кодекс якості вищої освіти» (Кодекс якості), котрий є орієнтиром для всіх вищих навчальних закладів Великої Британії. Кодекс якості чітко окреслює змістові характеристики роботи вищих навчальних закладів. Кодекс якості охоплює всі чотири країни Великої Британії (Англія, Північна Ірландія, Шотландія та Уельс) та заклади вищої освіти Великої Британії, що діють на міжнародному рівні. Він захищає інтереси всіх студентів, незалежно від того, де вони навчаються, чи вони є на повній формі навчання, абітурієнти, бакалаври або аспіранти. Важливою особливістю є наявність національних кваліфікаційних рамок, що є формальними структурами, які затверджені країнами для визначення їх кваліфікаційних систем. В загальному вони визначають ієрархію кваліфікаційних рівнів у зростаючому порядку та встановлюють основні вимоги до кваліфікацій, що повинні бути присуджені на кожному з цих рівнів. Рамки показують, які кваліфікації знаходяться на одному рівні та вказують на те, як одна кваліфікація може призвести до надання іншої на тому ж, або вищому рівні. Вони описують континуум навчання, що дозволяє помістити будь-які нові кваліфікації в освітню систему. Присудження рівнів кваліфікаціям сприяє точному та послідовному опису та маркетингу кваліфікацій тими, хто їх надає. Національні кваліфікаційні рамки надають контекст поєднанню, огляду та розвитку кваліфікацій. Вони є інструментом як для забезпечення порогу національних академічних стандартів, так і для здійснення правильних порівнянь кваліфікацій на міжнародному рівні (тим самим полегшуючи мобільність студентів). Важливим елементом системи є постійний моніторинг та діагностика рівня відповідності освітнім вимогам.
20
Іваненко, І. В., та С. В. Гордійчук. "ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 154–59. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі формування загальних компетентностей у здобувачів медичної освіти. Під час аналізу вітчизняних літературних джерел встановлено, що реформування системи вищої освіти, зокрема медичної, передбачає посилення фундаментального складника підготовки майбутніх медичних фахівців та формування в них загальних компетентностей, які є універсальними, не залежать від предметної галузі, але важливі для успішної подальшої професійної й соціальної діяльності здобувача вищої медичної освіти, формування ціннісних орієнтацій, світосприйняття та для його особистісного безперервного розвитку. Доведено необхідність перегляду теоретичних і методологічних засад системи закладів медичної освіти, що здійснюють підготовку медичних фахівців, особливо на етапі відбору та диференціації змісту соціально-гуманітарних і природничих дисциплін, які є основою для подальшого формування професійної мобільності та компетентності майбутніх медичних спеціалістів. З’ясовано, що до пріоритетних soft skills, які необхідно розвивати в процесі підготовки майбутніх медичних фахівців для їх подальшої професійної діяльності, належать такі: командна робота, комунікативні навички, стресостійкість, лідерство, прийняття рішень тощо. Підкреслено, що навички командної роботи необхідні для медичних фахівців при зустрічі з пацієнтом під час прийому, в разі виконання призначень лікаря, надання медсестринської допомоги, комунікативної підтримки та здійснення догляду за пацієнтом з боку його родичів; навички стресостійкості – для врахування індивідуальних особливостей пацієнта, вміння стримувати власні емоції, адекватно виражати думки та контролювати емоції пацієнта; навички прийняття рішення – для спонукання пацієнтів до інтерпретації своїх вчинків у зв’язку з хворобою та зміни поведінки з метою одужання, для вміння брати відповідальність на себе в складних і надзвичайних ситуаціях, коли існує загроза життю людини, тощо. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що для організації формування та розвитку м’яких навичок (soft skills) необхідно залучати здобувачів медичної освіти до участі в студентських олімпіадах, конкурсах, науково-практичних конференціях, тренінгах, семінарах, майстер-класах із природничих та соціально-гуманітарних дисциплін; забезпечувати участь студентів у суспільному житті закладу медичної освіти (зокрема, через органи студентського самоврядування); впроваджувати на практичних заняттях інтерактивну симуляцію, яка своєю чергою моделює професійну діяльність тощо.
21
Klishch, I. M., M. I. Marushchak, I. Y. Krynytska та H. H. Habor. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 4 (26 вересня 2018): 48–51. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9305.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз можливих заходів з комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у закладах вищої медичної освіти.
Основна частина. В Україні практика активного залучення об’єктів інтелектуальної власності сьогодні перебуває на стадії становлення, тому в даній статті ми розглянули шляхи залучення науково-педагогічного складу медичних навчальних закладів у процеси комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.
Комерціалізація технологій є важливим елементом інноваційного процесу та сталого розвитку університетів, оскільки являє собою процес перетворення результатів наукової діяльності на продукт і можливість отримання додаткового прибутку або іншої вигоди.
Висновок. Для успішної комерціалізації наукових розробок із метою забезпечення сталого розвитку закладів вищої медичної освіти необхідно мотивувати науково-педагогічний склад до створення інноваційних розробок, забезпечувати фінансову підтримку на стадії поширення інформації, а також сформувати підрозділ з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності для підтримки науковців на стадії впровадження.
22
Філоненко, Мирослава Мирославівна, та Христина Володимирівна Подковко. "Електронне портфоліо в системі післядипломної освіти викладачів медичних (фармацевтичних) закладів вищої освіти: психолого-педагогічний аспект". New computer technology 17 (25 червня 2019): 31–35. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.940.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної публікації є обґрунтування доцільності використання електронного портфоліо в системі післядипломної освіти викладачів медичних (фармацевтичних) закладів вищої освіти. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки викладача медичного (фармацевтичного) закладу вищої освіти до науково-педагогічної діяльності в системі післядипломної освіти. Предмет дослідження – використання технології електронного портфоліо в системі післядипломної освіти викладачів медичних (фармацевтичних) закладів вищої освіти. Під час підготовки даної публікації були використані наступні методи дослідження: аналіз нормативно-правової документації, психолого-педагогічної, методичної літератури, дисертацій, матеріалів конференцій та періодичних фахових видань; узагальнення та систематизація позицій провідних учених; порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему; проведення емпіричного дослідження шляхом анкетування. В результаті проведених досліджень ми дійшли висновків, що керівництво медичних (фармацевтичних) закладів вищої освіти недостатньо усвідомлює потенціал електронного портфоліо у формуванні професійної компетентності, зокрема психолого-педагогічної. З метою розширення розуміння змісту та призначення технології електронного портфоліо було висвітлено досвід кафедри педагогіки та психології післядипломної освіти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Застосування технології електронного портфоліо, як одного із засобів формування психолого-педагогічної компетентності викладача М(Ф)ЗВО, дозволить якісно підвищити рівень їх професійної компетентності, враховуючи сучасні вимоги суспільства та євроінтеграційні зміни у системі вищої освіти.
23
СЛІПЧУК, Валентина, та Інна ТОКМЕНКО. "Організація навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої фармацевтичної освіти у процесі вивчення фізичної та колоїдної хімії". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 1, № I (23 березня 2019): 166–77. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-i.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано організацію навчально-пізнавальної діяльності здобувачів вищої фармацевтичної освіти у процесі вивчення навчальної дисципліни «Фізична та колоїдна хімія». Визначені напрями підвищенні якісного рівня вищої фармацевтичної освіти у процесі навчання у вищих медичних (фармацевтичних) закладах освіти України. Показано, що загальною тенденцією є удосконалення парадигми забезпечення якості надання освітніх послуг, щоб витримати конкуренцію з іншими країнами. Враховуючи особливості професійної підготовки майбутніх фахівців галузі «Охорони здоров’я» у вищих медичних закладах освіти України визначено необхідність удосконалення освітнього процесу за рахунок активного використання інноваційних технологій у процесі вивчення фізичної та колоїдної хімії. Відображено досвід методики викладання навчальної дисципліни «Фізична та колоїдна хімія» на кафедрі медичної та загальної хімії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
24
Фрицюк, Валентина. "СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 416–28. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.284.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано синергетичний підхід як один з основних методологічних підходів дослідження підготовки майбутніх медичних працівників до професійного саморозвитку. З позицій синергетики професійний саморозвиток розглядається як внутрішня здатність майбутніх медичних працівників, пов’язана з розвитком певних якостей, які будуть необхідними для конкурентоспроможної діяльності в кардинально нових або змінених умовах соціально-економічного середовища. Також з позицій синергетичного підходу саморозвиток розглянуто як саморегульовану ціннісну систему, що характеризується відкритістю, динамічністю, складністю, невизначеністю та сприяє ефективній професійній діяльності майбутніх лікарів у суспільстві, постійне особистісне і професійне зростання шляхом активного залучення внутрішніх ресурсів і можливостей, що можуть бути створені у закладі вищої освіти. У статті “готовність майбутнього медичного працівника до професійного саморозвитку” визначено як здатність студента медичного закладу вищої освіти до рефлексивної діяльності, що пов’язана з визначенням перспектив і втіленням планів щодо якісних змін своєї особистості, також ця здатність передбачає уміння на практиці втілити свій досвід щодо професійного самовизначення. У роботі йдеться також про важливість в закладах вищої освіти розробити й організувати відповідну систему фахової підготовки майбутніх медичних працівників, яка б сприяла цілеспрямованому процесу формування їхньої готовності до професійного саморозвитку. Саме така система здатна забезпечити можливість для майбутніх медичних працівників постійно вдосконалювати свої особистісні та професійні якості та підвищувати рівень професійної майстерності. Доведено, що саме завдяки синергетиці в педагогіці з’являється можливість розробки й застосування дійсно інтегрованого підходу до вивчення педагогічних систем, фахової підготовки майбутніх медичних працівників у контексті формування їхньої готовності до професійного саморозвитку.
25
Корильчук, Н. І. "ВИБІРКОВА ДИСЦИПЛІНА ЯК ЗАПОРУКА ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12688.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлений досвід викладання вибіркової дисципліни. Програма з дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини» для студентів медичних закладів вищої освіти України ІІІ–ІV рівнів акредитації складена для галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальності 222 «Медицина» (другий магістерський рівень вищої освіти) із кваліфікацією «Лікар», відповідно до навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня відповідних кваліфікацій та спеціальностей у закладах вищої освіти МОЗ України з урахуванням стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня підготовки здобувачів вищої освіти, робочих навчальних планів, обговорених і затверджених на засіданні вченої ради Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України 27.04.2021 р. (протокол № 24) та введених у дію наказом від 27.04.2021 р. № 186. Вивчення дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини» закладає принципи людиноцентрованого підходу в медичному контексті, розвиває навички побудови довіри у відносинах із пацієнтом, формує бачення суб’єктності і кордонів особи, розкриває можливі бар’єри комунікації, виробляє переконання важливості співчуття та емпатії, закладає розуміння холістичного підходу, включає питання профілактики емоційного вигорання лікаря. Метою викладання навчальної дисципліни «Практична дієтологія. Типологічні особливості харчової поведінки людини» є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі охорони здоров’я шляхом опанування основних компетентностей лікаря у сфері харчування. Також висвітлено основні проблемні питання при вивченні зазначеної дисципліни та показано шляхи їх вирішення.
26
СІЛКОВА, О. В., та Н. В. ЛОБАЧ. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У МЕДИЦИНІ, БІОЛОГІЇ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 171–76. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою цієї статті є розкриття ролі та значення вивчення теми «Математичне моделювання у медицині, біології» для формування професійних знань, умінь майбутнього лікаря. Для досягнення поставленої мети були використані методи обґрунтування, узагальнення, систематизації теоретичного та практичного матеріалу. У статті розглянута проблема формування професійної компетентності майбутнього лікаря за допомогою навчання математичного моделювання під час вивчення дисципліни «Медична інформатика». На основі аналізу науково-дослідницької літератури визначено основні підходи до трактування поняття «професійна спрямованість навчання математики». Виділені цілі професійно спрямованого викладання математики, зокрема під час вивчення теми «Математичне моделювання» у медичному закладі вищої освіти. Розроблене і сформульоване визначення професійно спрямованого завдання математичного моделювання для студентів медичних навчальних закладів, її реалізація за допомогою виявлення та актуалізації міжпредметних зв’язків математики з дисциплінами професійного циклу. Описано функції таких завдань. У статті також наведені приклади професійно спрямованих навчальних завдань математичного моделювання, що відображають міжпредметні зв’язки з дисциплінами професійного і природничо-наукового циклів. Крім того, відзначено важливу роль методу математичного моделювання у вивченні медико-біологічних явищ і процесів засобами математики; розібрано вирішення задачі медичного змісту, що ілюструє зазначений метод. Висновки. З’ясовано, що вивчення та використання математичного моделювання надає здобувачам медичної освіти можливості для виявлення і вивчення проблемної ситуації з їхньої професійної діяльності, створення можливостей для формування критичних знань, їх застосування на практиці, використання відповідного програмного забезпечення, інтерпретації отриманих результатів. Вивчення математичного моделювання на практичних заняттях із медичної інформатики позитивно впливає на формування професійної компетентності у здобувачів медичної освіти.
27
Паласюк, Б. М. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ – ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 42–46. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12689.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто роль міждисциплінарної інтеграції як необхідної складової навчального процесу в системі медичної освіти, що дає змогу доповнити зміст однієї дисципліни знаннями з іншої та обґрунтовує можливість комплексного вирішення завдань медичної практики методом широкого інтегрування набутої під час вивчення різноманітних дисциплін інформації. Багаторічний досвід викладання навчальної дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» свідчить про наявність тісних інтеграційних зв’язків з іншими дисциплінами, насамперед, анатомією людини, фармакологією, біологією тощо, а також у контексті значення латинської мови для формування термінологічної компетентності майбутніх медиків з усіма дисциплінами, які студенти вивчають на старших курсах. Сучасна анатомічна термінологія складається переважно з латинських термінів, тому формування на заняттях з латинської мови умінь правильного читання анатомічних термінів, засвоєння основ латинської граматики, необхідної лексики і греко-латинських словотворчих елементів сприяє виробленню навичок грамотного використання анатомічних номенклатурних найменувань і дозволяє студентам використовувати набуті теоретичні знання на заняттях з анатомії. Метою вивчення розділу «Фармацевтична термінологія» у курсі латинської мови є навчити студентів правильно виписувати рецепти на різні форми ліків, сприяти усвідомленому засвоєнню і вживанню фармацевтичних термінів і таким чином сформувати термінологічну основу для вивчення предмета «Фармакологія». Під час вивчення клінічної термінології студенти вчаться формулювати прості медичні діагнози, засвоюють загальні вислови, які описують властивості стану хвороби і способи її лікування.
28
ГАЛЮК, Надія, Тетяна ДІВНИЧ, Наталія НИЩУК та Наталя ТИМОЧКО. "МЕТОД ПРОЄКТІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується, що провідним завданням сучасного закладу вищої освіти є підготовка всебічно роз- виненої особистості, з якісною освітою, з добре сформованими професійними компетентностями, яка володіє знаннями, високими моральними якостями й здатна самостійно діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, застосовуючи свої знання, досвід і беручи на себе відповідальність за результати прийнятих рішень та власну медичну практику. Мета статті полягає у розкритті психолого-педагогічних механізмів впливу методу проєктів на розвиток пізнавальних інтересів студентів закладів вищої освіти медичного профілю. Автори наголошують, що у педагогічній теорії недостатньо з’ясовано змістові й процесуальні компоненти реалізації методу проєктів в освітньому процесі закладів вищої освіти, сприятливі для розвитку пізнавальних інтересів студентів. Автори розкривають сутність актуальності проблеми, оскільки пізнавальні інтереси студентів виступають провідним мотивом навчання і позначаються на результативності цього процесу. Методологія дослідження базується на наукових концепціях студентоцентричності, цифровізації вищої школи та супроводжується застосуванням емпіричних методів наукового дослідження. Увиразнюється, що проєктування у вищій освіті базується на загаль- ноприйнятих визначеннях, принципах, сформованих етапах діяльності, тісно пов’язане з навколишнім соціумом та практикою життєдіяльності людини. Вказується на те, що метод проєктів в освітньому процесі дає мож- ливість практичного поєднання і правильного застосування теоретичних знань і чітких практичних навичок, що формує здатність злагодженої командної роботи в різних змодельованих ситуаціях та симуляційних практиках. Авторами визначається, що застосування методу проєктів у процесі розвитку пізнавальних інтересів визначає актуалізацію творчих здібностей, підвищення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, індивідуальний рівень розвитку усіх учасників проєкту, якість засвоєння базових знань і культури особистості.
29
Spirina, I. D., A. V. Shornikov та A. V. Fawzy. "СИМУЛЯЦІЙНА ОСВІТА В ПСИХІАТРІЇ". Медична освіта, № 2 (15 серпня 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10341.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті доведено, що реформування системи освіти та впровадження автономії вищих навчальних закладів разом із сучасними вимогами до підготовки майбутніх лікарів примушують шукати нові форми та засоби освіти. З’ясовано, що важливим компонентом медичної освіти є клінічна діяльність студентів та набуття ними певних, зазначених у стандарті освіти, компетентностей. Перспективними та найбільш наближеними до реальних умов є засоби симуляційної освіти. Використання симуляційної освіти дозволяє, не зменшуючи ефективність освіти, зменшити можливі ризики для пацієнтів при навчанні студентів вищих медичних навчальних закладів. У статті досліджено, що завдяки симуляційним методам можливо у стандартних безпечних умовах у зручний час якісно сформувати потрібні компетентності, особливо при нетипових та нерозповсюджених патологіях. Наразі багато фахівців розуміє симуляційну освіту як використання певних тренажерів та манекенів, переважно для формування компетентностей надання невідкладної допомоги. Використання симуляційної освіти при вивченні дисципліни «Психіатрія, наркологія» обмежено використанням простих засобів, особливо через відсутність тренажерів та манекенів. Автори статті пропонують у якості засобів симуляційної освіти розглядати як прості наочні засоби (клінічні задачі, кейси, в т. ч. відеокейси), рольові та ділові ігри, так і стандартизованих та симулятивних пацієнтів.
Визначено, що використання різноманітних засобів симуляційної освіти вже розпочате в сучасних умовах реформування вищої медичної освіти. Найбільш ефективним у викладанні дисципліни «Психіатрія, наркологія» є використання симулятивного пацієнта. Для формування та оцінювання навичок з невідкладної допомоги можливе використання стандартизованого пацієнта.
30
Коцюба, Р. Б. "ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОМПʼЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 79–82. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12128.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У роботі здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження комп’ютерно орієнтованої методики розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів. Проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику розвитку іншомовної комунікативної компетентності лікарів в університетах зарубіжних країн. Виявлено, що найбільшої ефективності при застосуванні комп’ютерно орієнтованої методики вивчення іноземних мов досягається за рахунок використання дистанційних та змішаних форм навчання. Розглянуто та проаналізовано електронні освітні ресурси у вітчизняних медичних університетах, зокрема в Тернопільському національному медичному університеті ім. І. Я. Горбачевського (ТНМУ). Детально описано та проаналізовано комп’ютерно орієнтовану методику проведення занять з латинської мови. Запропоновано засоби та ресурси для підвищення рівня розвитку ІКК майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Результати експериментального дослідження дозволили дійти висновку, що запропонована методика є ефективною та може бути рекомендована для впровадження в систему вищої медичної освіти. Обгрунтовано критерії та рівні оцінювання іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів лікувальної справи. Розглянуто рекомендації щодо вдосконалення робочих програм, розробки нових комп’ютерно орієнтованих засобів для покращення рівня розвитку іншомовної комунікативної компетентності в медичних та інших закладах вищої освіти України.
31
Kalyniuk, N. M., та I. O. Rogalskyy. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ ПРАВОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 79–83. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11444.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано концептуальні засади міждисциплінарної інтеграції правової та професійно-практичної підготовки майбутніх фахівців медичної галузі: наявність ґрунтовних правових знань та вмінь студентів у медичній галузі є обʼєктивною основою для формування відповідних професійних компетентностей; оволодіння методологічними правовими знаннями забезпечує ґрунтовну професійно-практичну підготовку з можливістю її постійного поповнення й дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я, а також і в майбутній професійній діяльності; послідовне оволодіння правовими знаннями та вміннями є основою розвитку критичного мислення у майбутніх фахівців медичної галузі і їх професійного розвитку, формуючи їх професійну ідентичність; професійна спрямованість правової підготовки майбутніх фахівців медичної галузі запобігає формуванню лише вузькопрофесійних інтересів, що зумовлює дотримання основних прав людини у сфері охорони здоров’я; необхідність забезпечення неперервності правової підготовки майбутніх фахівців медичної галузі ґрунтується на застосуванні інтегративного підходу для систематизації знань і вмінь майбутніх фахівців медичної галузі у сфері охорони здоров’я; реалізація інтегрованої системи правової та професійно-практичної підготовки формує професійну культуру майбутніх фахівців медичної галузі; аналіз чинного національного законодавства з питань захворювання медичних працівників на коронавірусну хворобу COVID-19. Обґрунтовано ефективність і доцільність застосування технології критичного мислення, що становить педагогічну складову процесу підготовки майбутніх студентів-медиків на засадах міждисциплінарної інтеграції. Доведено, що пролонговане вдосконалення і поєднання правових та професійно-практичних навичок дає підстави для якісної підготовки майбутнього фахівця медичної галузі у медичних закладах вищої освіти.
32
Pavlun, Tetiana, Viktoriia Коndratenko, Liudmyla Homon, Ihor Zaitsev, Volodymyr Liubimov та Henadii Chekolba. "Оптимізація занять із фізичного виховання дистанційно в спеціальних медичних групах закладів вищої освіти". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1(53) (1 квітня 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-01-26-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито важливе завдання фізичного виховання в закладах вищої освіти для студентів, які займатися в спеціальних медичних групах, що набуває все більш вагомого значення в умовах карантинних обмежень у зв‟язку з пандемією коронавірусу, коли організація занять із фізичного виховання проводиться дистанційно. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості організації занять із фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп закладів вищої освіти в умовах роботи на відстані. Вихідним матеріалом для дослідження стали контрольні дані організації навчального процесу на відстані кафедрою фізичного виховання та спеціальної підготовки Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро), що проводилася в 11 спеціальних медичних групах на п'яти факультетах протягом двох семестрів 2020 року. Методи дослідження – метод тестування студентів для оцінки стартового рівня фізичної підготовленості; метод контролю за функціональним станом серцево-судинної, дихальної систем, опорно-рухового апарату; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження фізичного самовиховання студентів спеціальних медичних груп дистанційно. Результати досліджень. Виявлено особливості методики викладання дисципліни «фізичне виховання» в умовах дистанційного навчання закладів вищої освіти, розроблено методологію й процедуру педагогічного контролю за станом здоров‟я студентів під час самостійних занять фізичним вихованням. Висновки. Проведені дослідження дають підставу рекомендувати організацію занять із фізичного виховання на відстані зі студентами спеціальних медичних груп у поєднанні з уведенням додаткових контрольних заходів із боку викладача-модератора та організацією самоконтролю студентів за станом свого здоров‟я.
33
ДУБКОВЕЦЬКА, Ірина. "РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕҐРУВАННЯ". Освітні обрії 50, № 1 (12 березня 2020): 154–59. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.154-159.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор аналізує теоретичні основи формування професійної компетентності майбутніх медичних працівників, виокремлює напрацювання науковців, що торкаються різних аспектів означеної проблеми. Зазначено, що професійна підготовка майбутніх медичних працівників на сучасному етапі розвитку повинна базуватися на гуманістичній теорії та прагненні особистості до самоосвіти, самовдосконалення і самореалізації. Акцентується на потребі системного підходу до професійної підготовки майбутніх медиків, концептуального осмислення основних завдань професійного розвитку особистості, їх реалізації упродовж життя. Розкрито особливості професійної підготовки майбутніх медичних працівників, виокремлено основні напрями внесення змін і коректив щодо навчання у закладах вищої освіти. Основна увага приділяється компетентнісному підходу в освітньому процесі, аналізу позитивних результатів професійної підготовки внаслідок його впровадження у закладах вищої медичної освіти (ЗВМО). Уточнено сутність понять «компетентність», «професійна компетентність», «професіоналізм», «базові якості»; визначено структурні її компоненти та ознаки; етапи щодо формування у процесі професійної підготовки. Основну увагу закцентовано на професіоналізмі як віддзеркаленні професійної компетентності, цілісній інтеґративній характеристиці суб’єкта професійної діяльності, що виявляється у досконалому здійсненні та стабільно високих результатах медичної практики, здатності до професійної самоорганізації, самоактуалізації, професійного саморозвитку. Наголошено, що основною умовою розвитку особистості майбутнього медичного працівника на сучасному етапі виступає переорієнтація освітнього процесу ЗВМО з вузькопредметного характеру вивчення навчальних дисциплін на розвиток професійно зорієнтованого, критичного осмисленого; розвиток творчого потенціалу особистості.
34
Kuznietsova, Olena, Hryhoriy Hryban, Serhiy Prokaziuk та Ihor Lysanets. "Фізкультурно-оздоровча діяльність та стан здоров’я студентів українського Полісся". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(51) (30 вересня 2020): 41–52. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-41-52.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Система фізичного виховання студентів, які мають хронічні захворювання, відхилення в стані здоров’я, вроджені аномалії та низький рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, недостатньо виконує завдання відновлення працездатності та забезпечення нормальної життєдіяльності. Аналіз статистич- них даних фізкультурно-оздоровчої роботи актуалізує проблему. Обґрунтовано необхідність комплексного, системного дослідження стану здоров’я студентської молоді Поліського регіону України. Мета дослідження – розкрити результати фізкультурно-оздоровчої діяльності молоді й здійснити моніторинг кількісного складу студентів із відхиленням у стані здоров’я в закладах вищої освіти Поліського регіону України. Методи дослідження – літературний та концептуально-порівняльний аналіз; аналіз результатів диспансеризації; педагогічне спостереження; статистичні методи. Об’єктом спостереження були студенти закладів вищої освіти в кількості 7349 осіб, із них 1510 – студенти спеціальної медичної групи. Результати дослідження. Статистичний аналіз звітів із фізичної культури й спорту по м. Рівне за 2018–2019 рр., моніторинг результатів фізкультурно-оздоровчої роботи в деяких закладах вищої освіти міста дали підставу констатувати, що за останні два роки кількість студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання, скоротилося майже втричі. Щороку зменшується загальна кількість осіб, які беруть участь у фізкультурно-оздоровчих заходах. Переве- дення навчальної дисципліни «Фізичне виховання» на факультативну форму та ліквідація заліків негативно вплинули на відвідування студентами факультативних занять і фізкультурно-оздоровчих заходів. Висновки. Моніторинг фізичного здоров’я студентів закладів вищої освіти Поліського регіону України засвідчив, що кількість студентів спеціальної медичної групи становить від 12,98 до 38,19 %, звільнених від практичних занять із фізичного виховання – 0,39–12,00 %. Найбільшу частку серед віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи займають першокурсники.
35
ПОБІГУН, Надія. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Освітні обрії 50, № 1 (20 лютого 2020): 180–84. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.50.1.180-184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено на завданнях сучасної медичної галузі в Україні, проаналізовано труднощі та проблеми у сфері професійної підготовки фахівців охорони здоров’я. Автор розкриває основні складові професійної компетентності сучасного медичного працівника; акцентує на потребі загального, культурного, професійного його розвитку і саморозвитку. Доведено, що від загальної та професійної культури медичного працівника, його особистісних рис та якостей, принципів, світогляду, моральних цінностей узалежнюється подальша доля пацієнта, його здоров’я, можливість здійснювати професійну діяльність. Розкрито особливості та специфіку особистісного розвитку майбутніх медичних працівників на етапі їх професійної підготовки та становлення під час навчання у закладі вищої медичної освіти. Зауважено, що моральні норми, якості, мотиви є стрижневими в усіх сферах життєдіяльності особистості. Визначено, що в медичній сфері превалюють обов’язок, честь, совість, які демонструють почуття власної гідності фахівця, його відповідальність за професійні дії та відповідність покликанню, визнання обраного фаху сенсом свого життя. Також виокремлено складові моральності, які варто виховувати в майбутніх медичних працівників; особливу увагу приділено розвитку духовно-моральної культури фахівців. У статті автор вирізнив суб’єктивні та об’єктивні, внутрішні та зовнішні чинники впливу на формування духовності, моральних чеснот в майбутніх медичних працівників; проаналізовано зміст їх професійної культури, виділено її функціонально-змістові характеристики; встановлено основні компоненти, до яких віднесено праксеологічний і духовний. Узагальнено, що у процесі професійної підготовки необхідно підвищувати інтерес студентів до обраної професії, орієнтуючи їх на соціальні, моральні, професійні цінності, виховуючи відповідальність перед людьми за виконання покладених обов’язків.
36
Нахаєва, Я. М., І. Р. Гуменна та В. В. Шацький. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12602.
Повний текст джерелаАнотація:
Структура системи стандартів вищої освіти являє собою ієрархічну сукупність взаємопов’язаних стандартів, що встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня якості вищої освіти. Сучасні працівники медичної галузі повинні мати міцні знання й уміння, навички, професійні якості та психолого-педагогічні здібності, що дають змогу знаходити оптимальні, самостійні рішення в нестандартних ситуаціях. У таких умовах лише професійно підготовлений лікар може вийти за межі незапланованого, наднормативного й ухвалити правильне, обґрунтоване рішення, а також нести за нього відповідальність. У статті розглянуто педагогічну проблему формування професійної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. Окреслено термінологічну компетентність майбутніх лікарів як сформовану здатність доцільно використовувати фахові терміни під час професійної діяльності, розуміти й використовувати професійні висловлювання у різноманітних ситуаціях професійного спілкування з обов’язковим використанням фахової лексики, спираючись на досвід, отриманий під час навчання в університеті, та мотивуючи себе особистісною відповідністю обраному фаху і високими результатами у професійній діяльності. Термінологічна компетентність необхідна для професійної діяльності фахівця, вона міцно прив’язана до професії кожної галузі, визначаючи інваріантну частину базової компетентності фахівця.
Зроблено наголос на тому, що сучасні навчальні програми, які впроваджені внаслідок реформи медичної освіти, побудовані не лише за принципом здобуття знань та умінь, а й набуття компетенцій. З’ясовано, що якість вищої медичної освіти встановлюється на основі професійної компетентності. Окреслено також теоретичні аспекти цієї проблеми.
Дослідження довело необхідність розробки методичних матеріалів для цілеспрямованого формування професійної підготовки майбутніх лікарів.
37
Боярчук, О. Р., та О. М. Мочульська. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПЕДІАТРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ЕТАПІ ДОДИПЛОМНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12143.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанційне навчання має свої переваги та недоліки щодо зручності освітнього процесу для викладачів і студентів, проте сучасні реалії життя вимагають широкого використання цієї форми медичної освіти у вищих навчальних закладах Укрaїни. Дистанційна освіта забезпечує якісне та всебічне навчання без відриву від повсякденної діяльності, у найбільш зручному місці й часі, доступ до електронних баз знань, суттєво підвищує активну роль студентів у процесі самостійного навчання, а від викладачів вимагає вдосконалення викладання як за змістом, так і за його формою. Важливими перевагами дистанційного навчання у сфері вищої медичної освіти є широке охоплення цільової аудиторії, гнучкість та можливість індивідуалізації освітньої програми, прозорість і можливість незалежного оцінювання. Основними варіантами, доступними для навчання за дистанційної освіти, є такі традиційні форми освітньої підготовки, як лекція, практичне заняття, семінар, консультація, що відповідають чинному законодавству. Технології дистанційного навчання в системі вищої медичної освіти повинні постійно вдосконалюватися, шляхом використання сучасних освітніх цифрових платформ, якісного методичного контентного наповнення web-ресурсів, запровадження ефективної системи контролю якості отриманих знань, щоб сприяти адаптації до нових реалій освітнього процесу та забезпечити високу якість медичної освіти.
38
Кліщ, І. П. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 89–92. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11923.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена суттєвими змінами у функціонуванні закладів вищої освіти (ЗВО) щодо підготовки нової генерації фахівців. Можливість концептуально осмислити об’єктивні зв’язки між елементами, компонентами, етапами процесу підготовки майбутніх викладачів медичного ЗВО дозволяє процес моделювання. Мета статті – на основі наукових ідей теоретично обґрунтувати наявні підходи до проблеми моделювання професійної діяльності майбутніх фахівців медичних ЗВО. Під час проведення дослідження було застосовано такі методи науково-педагогічного дослідження: системний аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічної літератури, моделювання. Результати дослідження: 1) моделювання дозволяє прогнозувати розвиток педагогічного процесу, орієнтує викладачів на досягнення кінцевих результатів навчання, забезпечує засвоєння й ефективне використання нових технологій, розвиває системне бачення розв’язання проблем, служить дійовим фактором поліпшення якості роботи ЗВО; 2) завдання моделювання професійної підготовки викладача медичного ЗВО полягає у встановленні відповідності між вимогами до підготовки викладача і фактичним обсягом професійних знань та вмінь, рівнем його компетентності, зокрема передбачає опис еталонних вимог до нього як фахівця: функцій, які він має виконувати на робочому місці; задач, які повинен вміти розв’язувати; професійних компетентностей, які дозволяють фахівцю виконувати посадові обов’язки високопрофесійно, творчо, інноваційно; 3) моделювання професійної підготовки викладача передбачає побудову моделі, що являє собою сукупність цільового, мотиваційного, теоретико-методологічного, змістовно-технологічного, рефлексивно-аналітичного, результативно-оцінювального компонентів, які в сукупності створюють фундамент для формування компетентностей, що визначають готовність майбутніх фахівців медичної сфери до професійної діяльності у медичному ЗВО.
39
Kostereva, N. V., та N. Ye Rudakova. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ (МАСОК) У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (22 грудня 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11617.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати ставлення учасників освітнього процесу в закладах медичної освіти щодо носіння масок та обізнаності їх правильного використання та утилізації згідно з рекомендаціями ВООЗ.
Матеріали і методи. Дослідження проведено у восьми вищих медичних навчальних закладах України з використанням теоретичного аналізу та узагальнення даних науково-методичної літератури, дані сучасних досліджень у сфері громадського здоров’я, аналізу анкет анонімного опитування.
Результати. Встановлено, що майже половина респондентів використовує багаторазові маски як засіб профілактики зараження на COVID-19 з економічних міркувань, тоді як 10 % респондентів взагалі не використовують маски тому, що вважають їх шкідливими, чим збільшують криву зростання інфікування в освітньому середовищі.
Висновки. Для запобігання інтенсивного розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID-19) у закладах вищої освіти необхідно чітко дотримуватись міжнародних протоколів і рекомендацій ВООЗ, проводити просвітницьку роботу з молоддю із залученням експертів у галузі громадського здоров’я.
40
Перетяга, Л. Є., та О. О. Наливайко. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КНР". Педагогіка та психологія, № 61 (квітень 2019): 138–45. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів вищої освіти Китайської Народної Республіки. Визначено зв’язок використання інформаційно-комунікаційних технологій при отриманні компетенцій навчання упродовж всього життя: пошук інформації, її обробка та використання. Представлено основні етапи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання закладів освіти Китайської Народної Республіки, через прийняття нормативно-правових актів та планів розвитку цифрових технологій як запоруки зростання економіки та покращення ефективності роботи з інформаційно-цифровими ресурсами. Виділено чотири основних напрями розбудови процесу впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів освіти: розробка загальної стратегії, розроблення основних завдань, створення та поширення якісних цифрових освітніх ресурсів, заходи з захисту інформації та громадян у цифровому просторі. Проаналізовано рівень підтримки центральними органами влади процесу цифровізації освітнього середовища закладів освіти Китайської Народної Респубілики. Констатовано збільшення підтримки держави в процесі подолання цифрової нерівності між великими містами та їх закладами освіти й регіональними закладами вищої освіти. Представлено різні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання на прикладі цифровізації процесів вивчення ієрогліфічної писемності, де інформаційно-комунікаційні технології виступають засобом підвищення наочності та динаміки навчання. Крім того, були підставлено дослідження провідних китайських учених щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої медичної освіти Китайської Народної Республіки та проаналізовано рекомендації викладання курсів інформаційно-комунікаційних технологій для НПП.
41
Юр᾽єва, Л. М., та А. В. Шорніков. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 156–59. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12008.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлені результати дослідження психічного стану студентів вищих медичних закладів освіти під час дистанційного навчання, спричиненого карантинними заходами з приводу пандемії COVID-19.
Мета – порівняльна оцінка показників психічного здоров᾽я і якості життя у студентів закладу вищої медичної освіти під час дистанційного навчання.
Матеріал і методи. Основою роботи є результати обстеження 206 студентів ІІІ–IV курсів медичного факультету, які навчаються за спеціальністю 222 «Медицина» під час дистанційного навчання, спричиненого пандемією COVID-19, за допомогою опитувальника на базі GoogleForms, який включав питання про соціально-демографічні характеристики, шкали PHQ-2 та GAD-2, питання про дистанційне навчання, питання про якість життя.
Результати. Виявлено фактори, які викликають тривожні побоювання в умовах карантину з приводу COVID-19, при цьому зміна звичайних життєвих сценаріїв поступається можливості зараження вірусом SARS-CoV-2. Під час дистанційного навчання 77 з 206 опитаних (37,4 %) мали виражені депресивні розлади, при тому 54 з 206 опитаних (26,2 %) мали також виражену тривогу, 56,3 % опитаних мали проблем зі сном під час карантину, при цьому 7,8 % мали щоденні проблеми, не зважаючи на проживання в домашніх умовах, де простіше регулювати сон, порівняно з гуртожитком. Зміни психічного стану негативно вплинули на якість життя, пов᾽язану зі здоров᾽ям, значно більше на психічний компонент, ніж на фізичний.
Висновки. Проведене дослідження вказало, що дистанційне навчання студентів вищих медичних закладів освіти, яке проводилося через пандемію COVID-19, може викликати тривогу і депресію у майбутніх медиків, знижувати якість сну. Особливо небезпечним є зниження якості психічного компонента якості життя. Отримані дані необхідно враховувати при створенні дистанційних курсів та програм психопрофілактики.
42
Pantik, Vasyl, Olena Ishchuk та Olha Ivaniuk. "Стан та динаміка соматичних захворювань студентів закладів вищої освіти". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 54–62. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-54-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Зміна соціально-економічної ситуації й кризові явища в суспільстві стали причиною зниження фізичної активності молоді, унаслідок чого загострилася проблема збереження здоров’я особистості. Проведення дослідження зумовлено потребою адаптації фізичних навантажень до особливостей організму студентів та сутності наявних захворювань. Мета дослідження – проаналізувати стан, причини та динаміку соматичних захворювань студентів I–IV курсів. Матеріал і методи дослідження. Для визначення стану соматичних захворювань студентів 1–4 курсів навчання Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки використовували аналіз медичних карток. У роботі не використовували особисті дані осіб, які були залучені до дослідження. Аналізувалися лише їхні дані в узагальненому вигляді. Участь у дослідженні була добровільною та не передбачала жодної форми задоволення. Підбір навчальних груп студентів здійснювався випадковим методом. Загальна вибірка становить 50 306 осіб. Усі особи, які брали участь у дослідженні, давали згоду на участь у досліджені й на подальше опрацювання отриманих результатів, їх опублікування для вільного доступу. Статистичний аналіз зібраних даних виконували за програмним забезпеченням STATISTICA версії 6. Результати роботи. Установлено, що рівень захворюваності студентів має тенденцію до зростання показників соматичних розладів у негативну сторону. Найбільшу кількість осіб спеціальної медичної групи зосереджено на педагогічному факультеті, а найменшу – на факультеті мистецтв. Як показали наші дослідження, аналіз динаміки захворювань 2010–2016 рр. дає можливість констатувати, що відсоток «відносно здорових» осіб щороку зменшується. Найбільш розповсюджені хвороби серцево-судинної системи, шлунка та органів травлення, опорно- рухового апарату тощо. Під час аналізу нозологічних форм захворювань за гендерними ознаками треба зауважити, що відсоток жінок із I-го по ІV-й курс із протягом зазначеного періоду дослідження значно більший, ніж чоловіків. Збільшується також відсоток осіб, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. Лідером у цій групі за кількістю захворювань теж є жінки. Висновки. Загалом стан здоров’я студентів низький. Протягом навчання у вищому закладі освіти виявлено зростання серцево-судинних захворювань. Такий стан зумовлює розробку адаптивних методик оздоровлення й фізичного розвитку молоді.
43
Shulhai, A. H., H. Ya Zahrychuk, M. M. Mykhalkiv та I. B. Ivanusa. "ЯКІСНА МЕДИЧНА (ФАРМАЦЕВТИЧНА) ОСВІТА: ЇХАТИ НАВЧАТИСЯ ЗА КОРДОН ЧИ ЗМІНЮВАТИ СИСТЕМУ ПІДГОТОВКИ В УКРАЇНІ? ЧАСТИНА 1. ЯКІСТЬ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ ЗМІНИ У ПРОЦЕДУРІ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 56–64. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11441.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціально вагомими кроками України в питанні європейської інтеграції є заходи щодо реформування законодавства з вищої освіти в контексті Болонського процесу, зокрема прийняття Національної рамки кваліфікацій (НРК) та нової редакції Закону України «Про вищу освіту». Національна рамка кваліфікацій передбачає «введення європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців». За формальними ознаками НРК є матрицею зі статичними опорними елементами – дескрипторами, що визначають вектор руху до певної мети. Нормативно-правовою основою для модернізації освітньої діяльності та стандартів вищої освіти стала нова редакція Закону України «Про вищу освіту».
В публікації розглянуті питання, які, на думку авторів, доцільно прийняти на рівні держави, із врахуванням зарубіжного досвіду, що в цілому мають сприяти підвищенню якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти з метою підготовки висококваліфікованого конкурентоспроможного фахівця на основі компетентнісного підходу через процедуру відкритого конкурентного вступу на навчання.
Що вже зроблено? 1. В системі вищої медичної (фармацевтичної) освіти на даний час розроблені стандарти нового покоління на основі компетентнісного підходу практично для всіх освітніх рівнів спеціальностей галузі знань 22 «Охорона здоров’я». 2. З метою формування якісного контингенту абітурієнтів на рівні Міністерства освіти і науки (МОН) України встановлено прохідний бал з другого та третього предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на рівні 150 балів при вступі на спеціальності 221 «Стоматологія», 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» галузі знань 22 «Охорона здоров’я».
Що ще необхідно зробити? 1. Одним із шляхів більш якісного відбору абітурієнтів пропонується все-таки запровадити в систему ЗНО поряд із предметним тестуванням ще й апробований тест загальної навчальної компетентності (здатності до навчання). 2. Є потреба у введенні персональних грантів. За результатами ЗНО абітурієнти будуть отримувати персональні гранти (чим вищий бал, тим більший розмір гранту). Гроші будуть безпосередньо прив’язані до реального студента, який матиме право вступити як до державного, так і приватного закладу вищої освіти (ЗВО), що, у свою чергу, спонукатиме вище керівництво ЗВО підвищувати якість та конкурентність освіти свого ЗВО, боротися за абітурієнтів з вищим конкурсним балом.
44
Кушнір, Ірина. "Критерії сформованості професійно-комунікативного іміджу іноземних студентів медичних спеціальностей". Ukrainian Educational Journal, № 1 (22 березня 2022): 80–86. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2022-1-80-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює проблему пошуку діагностичного інструментарію для визначення результату мовної підготовки іноземних студентів у ЗВО України. Сьогодні спостерігаємо зростання чисельності іноземних студентів, які здобувають вищу освіту в українських вишах англійською мовою. Навчання української мови як іноземної англомовних здобувачів вищої медичної освіти закладає лінгвістичний базис професійно-комунікативного іміджу майбутніх лікарів. У статті виокремлено критерії та описано показники, за якими можна діагностувати рівень сформованості психологічного, когнітивно-комунікативного та когнітивно-мовного складників професійно-комунікативного іміджу. Застосування описаних критеріїв для оцінки рівня сформованості ПКІ іноземних студентів-медиків дозволить порівняти характеристики необхідного результату вивчення освітніх дисциплін лінгвістичного циклу з реальними показниками сформованості мовних навичок та мовленнєвих умінь іноземних здобувачів.
45
Кліманський, Р. П., О. В. Самойленко та В. В. Долинський. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 117–21. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.11963.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні інформаційно-телекомунікаційні технології стали невід’ємною частиною освітнього процесу у багатьох навчальних закладах вищої школи. Саме їх наявність допомогла закладам вищої освіти продовжувати навчання дистанційно у максимально повному об’ємі під час вимушеного карантину, спричиненого пандемією COVID-19. Проте можливість повноцінної організації та реалізації навчального процесу в дистанційному форматі є і досі дискутабельною, особливо серед науково-педагогічної спільноти викладачів медичних ЗВО. Однією з найважливіших проблем при викладанні та оцінюванні якості знань здобувачів освіти у медичних ЗВО є практична направленість більшості спеціальностей та компетенцій. Тому метою нашого дослідження було описати методику проведення іспиту та проаналізувати її ефективність шляхом опитування як здобувачів освіти, так і екзаменаторів. При розробці методики проведення іспиту особливу увагу приділяли перевірці клінічного мислення та практично-орієнтованих компетентностей здобувачів освіти за рахунок використання спеціально розроблених віртуальних імітованих пацієнтів, роль яких виконували екзаменатори, а також ситуаційних задач із діагностики невідкладних станів та невідкладної допомоги. Після проведення іспиту було анонімно опитано 166 випускників та 28 екзаменаторів. Більшість здобувачів освіти (72 % респондентів) оцінили проведення іспиту в дистанційному форматі позитивно, а екзаменатори оцінили методику та проведення іспиту як добре (36 %) або задовільно (43 %). Загалом, результати проведеного дослідження свідчать про можливість проведення практичного іспиту в дистанційному форматі зі збереженням достатнього рівня оцінки якості знань та вмінь випускників.
46
Халемендик, Юлія. "РОЗВИТОК АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 115–24. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.115-124.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджена проблема ролі викладача в процесі розвитку англомовної професійної компетентності студентів як майбутніх фахівців в умовах заклад вищої освіти. Метою статті був аналіз діяльність викладачів закладів вищої освіти з розвитку англомовної професійної компетентності майбутніх фахівців на прикладі студентів спеціальності «Психологія» Запорізького національного університету. Підкреслено, що в Україні англомовна підготовка студентів-психологів спирається на концепцію іншомовної освіти, яка базується на інтегрованому навчанні мови та культури відповідних країн, на діалозі рідної та іноземної культур. Експериментально доведено, що загальне значення середнього показника англомовної компетентності студентів як майбутніх фахівців становило 9,13 балів із 20 можливих, що свідчить про нагальну необхідність удосконалення викладання англійської мови у закладах вищої освіти.
Ключові слова: англомовна професійна компетентність; викладач; заклад вищої освіти; майбутні фахівці; професійна підготовка; розвиток.
47
Vakulenko, D. V., N. O. Kravets, A. M. Dobrovolska та N. Ya Klymuk. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ГАЛУЗІ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Медична освіта, № 3 (3 грудня 2019): 58–61. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10649.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання новітніх інформаційних технологій у всіх сферах життя є досить актуальним питанням, дослідженням і впровадженням результатів якого займається безліч науковців. Тому важливим завданням сучасної вищої школи є формування високого рівня інформаційної культури майбутніх фахівців у галузі медицини в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства.
В умовах постійних змін у всіх сферах життя в Україні особливого значення набуває професійна підготовка майбутніх медичних працівників. Діяльність лікарів неможлива без використання сучасних інформаційних технологій, які є необхідним і доступним інструментом для медичних досліджень і в клінічній практиці. Навчання у медичних закладах освіти націлене на підготовку висококваліфікованих та конкурентоспроможних фахівців, які були б відповідальними, компетентними, мали б високий творчий потенціал та були б здатні до якісної діяльності за визначеним фахом. Саме тому у процесі підготовки медичних працівників у закладах вищої освіти необхідно впроваджувати принципово нові підходи до питань розроблення технологій навчання.
У статті акцентовано увагу на реалізованих в освітньому процесі Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського можливостях інформаційно-комунікаційних технологій.
48
Аветісова, І. С. "РОЛЬ ПОЛІКУЛЬТУРНИХ ЄВРОКЛУБІВ У АНГЛОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 6–15. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-6-15.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні трансформується сфера освіти. Неабиякого значення набуває проблема інтеграції вищої освіти в європейське і світове співтовариство. Сучасному світу властиві тенденції інтенсивної міжкультурної комунікації, глобалізації. Україна, проголосивши європейський вибір, потребує виховання молоді, здатної самореалізуватися в полікультурному суспільстві, а іноземна мова стає одним з джерел знань про країни та світ.
Саме тому особливої актуальності набуває роль громадських об’єднань, таких як полікультурні Євроклуби, що є дієвими осередками полікультурного виховання. У представленому дослідженні полікультурний Євроклуб розглядається як різновид студентського громадського об’єднання, спрямованого на пізнання та прийняття особистістю цінностей різних культур світу, діяльність його ґрунтується на принципах добровільності та особистої орієнтації, толерантності, взаєморозумінні та взаємоповазі, здійснюється як в навчальний так і поза навчальний час. Через це автор акцентує увагу на тому, що сучасний навчальний процес має стати таким процесом, в якому відбувається соціалізація індивіда, його входження в європейську соціокультуру.
У статті надано аналіз діяльності полікультурних Євроклубів у закладах вищої освіти, зокрема у Донецькому національному медичному університеті, яка спрямована на виховання взаємоповаги до міжнародної спільноти, дає змогу правильно поводитися у конкретних ситуаціях, використовувати словниковий запас, розуміти значення слів у контексті обраної спеціальності, вибирати відповідну форму соціального етикету.
Доведено вплив на організацію та роботу полікультурних Євроклубів викладачів, які сприяють полікультурному діалогу, зануренню в різні культури, зосередженні на досягненнях в медичній галузі, проведенні спільних наукових досліджень, створенні спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами вищої освіти, науковими установами.
49
Raznatovska, О. М., О. А. Murzina, O. I. Pototska та H. M. Alekseeva. "АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 4 (12 квітня 2018): 85–88. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.3.8726.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – провести огляд літератури щодо використання інтерактивних методів навчання у вищих навчальних закладах, у тому числі й медичних, та їх значення в освітньому процесі.
Основна частина. Вища освіта залишається важливою складовою сучасної спільноти. З підвищенням вимог до компетентностей майбутніх лікарів зростає необхідність вищої медичної освіти в організації та впровадженні новітніх якісних технологій навчання та викладання, які будуть сприяти підтримці конкурентоспроможності. При цьому якість освіти значно залежить від взаємодії між викладачем та студентом. Тому на сьогодні актуальності набувають інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи навчання визначають не лише активний зворотний зв’язок між викладачем та студентами, але й організацію взаємодії між самими студентами, що об’єднує студентів та дає їм можливість працювати в групі (сумісно вирішувати складні питання, моделювати різні ситуації з визначеної дисципліни тощо). Такий підхід у навчанні має фахове спрямування та надає змогу впливати на інтелектуальний та професійний розвиток, аргументовано висловлюватися та захищати свою точку зору, створює умови для формування та розвитку професійних навиків, критичного мислення, розвитку комунікативних компетенцій та самостійної роботи.
Висновки. Проведений огляд літератури свідчить про те, що існує достатньо методів інтерактивного навчання, які застосовуються у вищих навчальних закладах, і вони є ефективними. Тому більш широке впровадження в освітній процес студентів-медиків інтерактивних методів на сьогодні є актуальним та одним із важливих направлень удосконалення навчання, що сприятиме підвищенню методичного рівня професійної підготовки, розвитку компетентностей студентів і формуванню вмінь та навиків, необхідних для майбутньої професії.
50
Дутчак, Юрій, Людмила Сущенко та Віра Базильчук. "КИТАЙСЬКИЙ ДОСВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ “ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ”". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 182–96. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.266.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання стосовно забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів з фізичної культури за спеціалізацією “Фізичне виховання” у закладах вищої освіти Китайської Народної Республіки. Розгляд питань здійснювався за допомогою аналізу літературних джерел і документів; методу системного аналізу; методу порівняння і зіставлення.Стратегія модернізації вищої освіти у Китаї, розробляється та здійснюється у тісній взаємодії з провідними міжнародними організаціями з врахуванням китайської специфіки.Система вищої освіти Китайської Народної Республіки передбачає відбір найбільш здібних абітурієнтів. Описано рівні і умови організації системи вищої освіти в КНР: спеціаліст, бакалавр, магістр.Проаналізовано навчальний план прикладної магістерської програми з фізичної культури за спеціалізацією “Фізичне виховання” Сіаньського університету фізичної культури. Зазначено, що дисципліни навчального плану поділяються на обов’язкові (суспільні, базові і професійні) та вибіркові. Практика входить до обов’язкового блоку підготовки магістрантів. Магістрантам, що навчалися у закладах вищої освіти, успішно склали іспити за програмою підготовки магістрів і захистили магістерську дисертацію, присуджується освітній ступінь магістра. З’ясовано, що представники всіх структурних підрозділів університету (коледжу фізичної культури, коледжу спортивної підготовки, коледжу соціального спорту і дозвілля, коледжу ушу, коледжу медичних наук, коледжу спортивної економіки і спортивного менеджменту, коледжу спортивного мистецтва, коледжу спортивної журналістики, коледжу футболу, коледжу неперервної освіти, коледжу марксизму) включені до системи забезпечення якості навчання магістрантів, що має 5 підсистем.