Добірка наукової літератури з теми "Медична ефективність"

Резюме. Розширення меж сестринської практики у центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) може сприяти підвищенню доступності та поліпшенню якості медичної допомоги населенню, регулюванню навантаження лікаря, зростанню професійного статусу медичних сестер, підвищенню відповідальності за пацієнта. Мета дослідження – проаналізувати думку пацієнтів про упровадження нових сестринських технологій у центрі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Матеріали і методи. Проведено анкетування 100 пацієнтів, які отримували первинну медико-санітарну допомогу в Комунальному некомерційному підприємстві Броварської міської ради «Броварський міський центр ПМСД». Основними параметрами дослідження були задоволення респондентів роботою реєстратури, джерела отримання інформації про профілактичні огляди, перелік маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, можливість довірити медичній сестрі свої проблеми, пов’язані зі здоров’ям, стосунками в сім’ї, з дітьми, близькими родичами, вплив особистих та професійних якостей медичної сестри на ефективність лікування та можливість упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Результати. Встановлено, що лише 30,0 % респондентів отримують інформацію про профілактичні огляди від медичної сестри. На питання: «Чи були у Вас випадки, коли медсестра могла вирішити Вашу проблему без жодних консультацій з лікарем?» позитивно відповіли 60,0 % респондентів. Щодо тих чи інших маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, були отримані такі відповіді: вимірювання артеріального тиску, пульсу – 70,0 %, вимірювання зросту, маси тіла – 48,0 %, реєстрація електрокардіограми – 24,0 %, проведення щеплення – 25,0 %, виписка рецептів, направлень – 45,0 %, обслуговування вдома – 28,0 %, обслуговування по телефону – 26,0 %, ін’єкції – 50,0 %, вимірювання рівня цукру в крові – 14,0 %, допомога психологічного характеру – 25,0 %. Серед факторів, що впливають на ефективність лікування, рівень професійної підготовки медичної сестри обрали 45,0 % респондентів, людські якості медичної сестри – 36,0 %, практичний досвід медичної сестри – 35,0 %, партнерська взаємодія пацієнта та медичної сестри – 25,0 %, умови догляду – 25,0 %. Хоча на запитання: «Чи можете Ви довірити медсестрі свої проблеми, пов'язані зі здоров'ям, стосунками в сім'ї, з дітьми, близькими родичами і т. д.?» позитивно відповіли лише 45,0 % учасників дослідження, 58 % респондентів згідні на упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Висновки. На думку пацієнтів, медична сестра загальної практики — це рівноправний учасник поряд із сімейним лікарем усіх видів лікувально-профілактичної роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги.

Мета роботи. Розробити стандартизовані функції з надання медичної допомоги хворим на АГ медичної сестри кабінету сімейного лікаря або терапевта. Матеріали і методи. На даному етапі реформування медичної галузі вирішальне місце у боротьбі з АГ відводиться ланці первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Відомо, що ефективність її роботи залежить від чіткої і узгодженої командної взаємодії сімейного лікаря (дільничого терапевта) та медичної сестри. Сучасна медична сестра амбулаторії ПМСД бере активну участь у всіх етапах організації надання медичної допомоги хворим на АГ, зокрема бере участь у діагностиці АГ, лікувальному процесі, здійснює первинну профілактику АГ та проводить диспансерний нагляд за хворими на АГ. Результати й обговорення. У даній статті показано переваги надання медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією разом у команді з лікарем. Запропоновано стандарт медсестринської допомоги хворим на артеріальну гіпертензію. Висновки. Ефективність роботи ланки первинної медико-санітарної допомоги залежить від чіткої і узгодженої командної взаємодії сімейного лікаря (дільничого терапевта) та медичної сестри загальної практики – сімейної медицини (амбулаторії ПМСД). Сучасна медична сестра бере активну участь у всіх етапах організації надання медичної допомоги хворим на АГ. Розробка стандартизованих функцій з надання медичної допомоги хворим на АГ медичної сестри кабінету сімейного лікаря або терапевта сприяє підвищенню якості надання медичної допомоги хворим на АГ.

Мета: обґрунтувати концептуальну функціонально-організаційну модель регіонального центру кардіології (РЦК) на принципах державно-приватного партнерства (ДПП). Матеріали і методи. У дослідженні використовували загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, моделювання, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Результати. Для вирішення проблеми фінансування та розвитку найбільш витратної третинної високо­спеціалізованої кардіологічної допомоги населенню регіону був реалізований проект обґрунтування концептуальної функціонально-організаційної моделі РЦК на принципах ДПП, тобто об’єднання сил і засобів держави і бізнесу. Модель РЦК розроблена як самоврядний, господарсько і юридично самостійний суб’єкт медичної діяльності, що забезпечує оптимальне поєднання державного регулювання і ринкового саморегулювання. Економічна ефективність розробленої моделі РЦК забезпечується за рахунок юридичної та господарської самостійності моделі, багатоканального фінансування та прибутковості комерційної діяльності. Медична допомога у моделі РЦК представлена двома напрямками – медико-соціальним (безоплатним) та економічно рентабельним (платним), кожний з яких орієнтований на свого споживача послуг і в цілому забезпечує підтримку кардіологічного здоров’я усіх верств населення регіону. Організаційна структура моделі РЦК на принципах ДПП інтегрує три центри: центр високоспеціалізованої стаціонарної допомоги, центр консультативної амбулаторно-поліклінічної екстреної і планово-консультативної допо­моги, центр організаційно методичної, інформаційно-аналітичної, інтеграційної та статистичної роботи, а також два блоки – адміністративно-господарський та допоміжних підрозділів. Пацієнторієнтованість моделі забезпечує доступність високоспеціалізованої медичної допомоги для різних категорій населення. Висновки. Потенціал моделі РЦК на принципах ДПП орієнтований на бізнес-процеси та інтегрування медичних послуг, забезпечує її економічну, медичну і соціальну ефективність та оптимальне функціонування у ринкових умовах. Реалізація моделі РЦК на практиці дасть змогу виконати її цільову функцію – задовольнити потреби населення регіону в доступних і якісних високотехнологічних кардіологічних послугах.

У статті описано процес проведення експериментального дослідження, метою якого було вивчення й оцінка впливу авторської моделі та виокремлених педагогічних умов формування культурологічної компетентності майбутніх медичних сестер. Проаналізовані зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), зазначають, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості культурологічної компетентності в цілому. Завдяки математичним обрахункам отриманих результатів ми можемо констатувати те, що ефективність їх формування за критеріями. Результати дослідження можуть бути використані під час проектування педагогічних технологій професійної освіти, розроблення програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів і студентів. Підтверджено доцільність їх використання у навчально-виховному процесі у медичних коледжах України. Ключові слова: майбутня медична сестра, культурологічна компетентність, професійні якості, експеримент, педагогічні умови, роль навчання, медичний коледж.

Мета роботи: визначити ефективність впроваждення інноваційних технологій у навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» (ДЗ «ДМА»). Мета роботи – визначити ефективність впровадження інноваційних технологій у навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Державного закладу “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” (ДЗ “ДМА”). Основна частина. Нові підходи до навчання студентів передбачають активацію творчих здібностей. Творчість передбачає нове бачення, тобто готовність відмовитися від звичних схем викладання навчального матеріалу та готовність до самозмінювання. Одне з найважливіших завдань вищої школи полягає в тому, щоб форми та методи навчання сприяли виявленню творчих здібностей та безперервному самовдосконаленню. Впровадження інноваційних освітніх технологій у рамках вищої медичної школи, у тому числі інтерактивних підходів до навчання студентів, інтернів, у сучасних умовах є важливим кроком, що передбачає активацію їх творчих здібностей, нове бачення проблеми з готовністю відмовитися від звичних схем навчання та готовністю до самозмінювання. Інтерактивні технології також спрямовані на формування мотивації у різні періоди професійного становлення та мають особливо важливе значення у підготовці лікарів, у тому числі інтерністів, для яких навчання є одним із ключових етапів на шляху становлення самостійного фахівця. Висновок. Застосування інтерактивних форм навчання серед студентів-медиків ефективно впливає на процес засвоєння ними комплексу клінічних знань, характеризується індивідуалізацією навчальних підходів, є потужним фактором оптимізації навчального процесу, що забезпечує більшу керованість, результативність та ефективність навчання. Висновки. Застосування інтерактивних форм навчання серед студентів-медиків ефективно впливає на процес засвоєння ними комплексу клінічних знань, характеризується індивідуалізацією навчальних підходів, є потужним фактором оптимізації навчального процесу, що забезпечує більшу керованість, результативність та ефективність навчання.

Судово-медична практика, як і інші галузі медицини, постійно потребують впровадження нових швидких безпечних методів діагностики. Тезиграфічний метод дослідження біооб’єктів є новим для судово-медичної практики, однак вже довів свою ефективність для визначення давності настання смерті під час гнильної трансформації трупа. Також, і в інших галузях медицини була доведена його ефективність в деяких видах діагностики та лікування. Через це, на кафедрі судової медицини та медичного права НМУ імені О.О. Богомольця було започатковано комплексне тезиграфічне дослідження різних тканин та рідин тіла: тканинних екстрактів внутрішніх органів та кров (секційний матеріал), кров, сеча та слина, вилучені у живих осіб. В результаті було встановлено, що тезиграфічний метод є ефективним при деяких видах досліджень та може відповідати основним вимогам доказовості в медицині.

Мета роботи – аналіз і узагальнення досвіду організації та проведення медичної евакуації поранених, уражених, травмованих і хворих (поранені) військовослужбовців в системі лікувально-евакуаційних заходів медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (АТО/ООС). Матеріали та методи. Використані керівні документи з питань організації медичного забезпечення ЗС України та проведення медичної евакуації, періодичні військово-медичні видання, матеріали науково-практичних конференцій та щорічних зборів керівного складу медичної служби ЗС України. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, системного підходу, статистичний, аналітичний, узагальнення. Результати. У статті розглянуто організацію та проаналізовано досвід проведення медичної евакуації поранених військовослужбовців в системі лікувально-евакуаційних заходів медичного забезпечення ЗС України під час АТО/ООС. Наведено кількісні показники проведення медичної евакуації поранених по роках та видах її проведення (передова, тактична, стратегічна). Проведено порівняльний аналіз використання різних видів транспорту (повітряного, автомобільного, залізничного) залежно від видів медичної евакуації. Акцентовано увагу на необхідності більш широкого застосування авіаційного і залізничного транспорту для проведення тактичної та стратегічної медичної евакуації. Висновки. Медична евакуація є важливим елементом в системі лікувально-евакуаційних заходів медичного забезпечення ЗС України, завдяки якій реалізується один із основних принципів медичного забезпечення – своєчасність надання медичної допомоги. Ефективність медичної евакуації залежить від наявності достатньої кількості відповідних евакуаційно-транспортних підрозділів та санітарно-транспортних засобів, а також належної організації їх роботи. Досвід проведення медичної евакуації під час АТО/ООС підтвердив, що кожному етапу медичної евакуації притаманні свої особливості, що, відповідно, потребує різних видів санітарно-транспортних засобів для її проведення.

Резюме. Медична сестра покликана використовувати знання, вміння і навички в організації оптимальної комунікаційної взаємодії із сім’єю та надавати необхідну консультативну допомогу всім її членам. Мета дослідження – розробити сестринську модель комунікативно-профілактичного консультування сімей із йододефіцитних регіонів проживання. Матеріали і методи. Проведено анкетування 117 медичних сестер лікувально-профілактичних закладів чернівецької області з метою виявлення знань щодо впливу йододефіциту. Анонімна анкета містить 14 питань, спрямованих на отримання відомостей про думку респондентів щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групи ризику, про існуючі методи профілактики. Результати. Більшість (105 із 117 опитаних, 89,6 %) знає про наявний дефіцит йоду в чернівецькій області та його наслідки на організм. Однак 12 (10,3 %) не змогли визначити критичні групи впливу, виокремити найбільш вагомий негативний вплив на окремі групи населення. Ми запропонували сестринську модель комунікативно-профілактичного консультування сім’ї, яка визначає стратегічний (забезпечення усіх категорій населення комплексною, об’єктивною інформацією з питань йододефіциту) та тактичний (інформування усіх цільових груп населення з питань, які стосуються профілактики йододефіцитних станів) напрямки. Комплексна модель комунікативної діяльності медичної сестри визначає завдання та функції; рівень, об’єкт, інструмент впливу; форми реалізації; необхідні ресурси; моніторинг і оцінку. Консультування сім’ї повинно пройти три фази: позиція лідера, спостереження за взаємодією між членами сім’ї, вплив на структуру взаємодії. Висновки. Запропонована модель дозволить забезпечити якісну діяльність медичної сестри та підвищити ефективність профілактики розвитку йододефіцитних станів.

Правильне ведення медичної документації є важливою складовою діяльності всіх закладів охорони здоров’я. Під час клінічної практики фізичний терапевт може проводити оцінювання, діагностування та втручання в межах своєї компетенції, тому виникає необхідність у документуванні цих дій. У статті представлений досвід викладання вибіркової дисципліни «Медична документація в реабілітаційних закладах» для бакалаврів зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія». Мета статті – акцентувати увагу викладачів та студентів на важливості отримання знань про значення медичної документації в роботі реабілітаційних закладів у сучасній системі професійної підготовки фахівців з фізичної терапії. Фізичний терапевт повинен вести чітку й добре організовану документацію результатів діагностики та оцінки і розробляти план подальших дій. Ці записи вносяться до медичної карти пацієнта фізичним терапевтом для надання доказів контакту з пацієнтом, інформування процесу клінічного обґрунтування та передачі інформації іншим фахівцям. Важливим завданням при підготовці спеціалістів з фізичної терапії є вивчення основ ведення документації, що дозволяє ідентифікувати, реєструвати, вимірювати та оцінювати реабілітацію, також визначати ефективність реабілітації, аналізувати стан пацієнта в наступні періоди реабілітації.

Мета. Вивчення йодного забезпечення різних верств населення на всій території України, встановлення рівня захворюваності, зумовленого нестачею йоду, стан профілактичних заходів, їх ефективність та розробка адекватних шляхів масової, групової та індивідуальної профілактики йододефіциту в організмі сприятиме зниженню рівня захворюваності населення ендемічних на йод регіонів. У статті розглянуто найважливіші результати багаторічних епідеміологічних досліджень вивчення йодного забезпечення різних категорій населення практично всіх регіонів України. Значний об'єм цієї роботи виконано за підтримки МОЗ України, представництва Дитячого фонду ЮНІСЕФ в Україні, а також центру СDC в Атланті (США), який впродовж понад 19 років здійснював зовнішній контроль за якістю вивчення йодного статусу населення України. Наведено дані щодо вмісту йоду в харчуванні та біологічних рідинах населення регіонів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та показано залежність дози опромінення щитоподібної залози від забезпечення організму стабільним йодом і оптимізації вмісту останнього в організмі людей після прийняття Державної програми профілактики йодної недостатності населення на 2002–2005 роки. Підкреслено ефективність масової йодної профілактики шляхом вживання універсально йодованої харчової солі. У статті представлені дані про запропоновані та впроваджені шляхи масової, групової та індивідуальної йодопрофілактики, вивчена їх ефективність і показана позитивна динаміка змін при забезпеченні населення аліментарним йодом, а також доведено необхідність постійного вживання продуктів із достатнім вмістом аліментарного йоду, зокрема йодованої кухонної солі. Описано суттєві зміни щодо поширеності та захворюваності населення на тиреоїдну патологію, соціально-екологічні та медичні переваги профілактики йодозалежних захворювань. Стаття підготовлена як науковий інформаційний матеріал для сімейних лікарів, ендокринологів, акушеров-гінекологів, гігієністів, громадськості, МОЗ України у зв'язку з необхідністю законодавчого вирішення проблеми профілактики йодозалежних захворювань в України. Матеріали та методи. Для вивчення проблеми та оцінки стану нестачі йоду на території України вперше застосовано критерії, рекомендовані ВООЗ та дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), розроблено та впроваджено методику визначення вмісту йоду в організмі, що дозволило приєднатися до міжнародної системи "Equip" контролю за станом йодного забезпечення у світі та в Україні. Це надало можливість перейти від опосередкованих до прямих методів визначення надходження йоду в організм. Висновки. Детальне вивчення йодного забезпечення різних верств населення України довело, що дефіцит йоду має негативні наслідки для здоров'я, зокрема встановлено, що загальне зниження продуктивності покоління дітей у йододефіцитних популяціях становить 5%. Розроблено та запроваджено заходи щодо ліквідації йодозалежних захворювань серед населення України. Здійснено розробку та започатковано випуск харчової йодованої солі, адекватної потребам населення. Наслідком розроблених та впроваджених заходів щодо ліквідації йодозалежних захворювань стане поліпшення інтелекту нації. Покращення йодної забезпеченості населення, за офіційними даними, суттєво знизить кількість захворювань щитоподібної залози, особливо серед осіб, які зазнали впливу 131 І і що має значний соціально-економічний ефект. Ключові слова: аварія на ЧАЕС, дефіцит йоду, йодована сіль, населення, профілактика, регіони.

Досліджено теоретичні аспекти ефективності діяльності закладдів охорони здоров’я, а саме: сутність ефективності та її види в системі охорони здоров’я; оцінку ефективності діяльності медичних закладів; теоретичні основи управління ефективністю діяльності закладів охорони здоров’я. Наведена характеристика та проаналізовано діяльність комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер» Хмельницької обласної ради у 2018-2020 рр., основні економічні і фінансові показники його роботи та ефективність діяльності. Розглянуто питання розробки механізму управління ефективністю діяльності медичного закладу на прикладі КНП »Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер» ХОР. Надано рекомендації щодо процесу формування на даному підприємстві механізму управління ефективністю діяльності на основі комплексної оцінки ефективності його роботи; запропоновано впровадити систему мотивації персоналу, як складову даного механізму, а також рекомендовано застосовувати клінічний аудит з використанням ключових індикаторів ефективності.

Досліджено теоретичні основи формування системи управління персоналом медичної організації. Визначено сутність та напрямки роботи з управління персоналом підприємства охорони здоров’я. Розглянуто теоретичні положення щодо ефективності системи управління персоналом і оцінки проектів її удосконалення. Досліджено пріоритетні напрямки удосконалювання системи управління персоналом підприємства охорони здоров’я. В роботі наведена загальна характеристика КНП «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» та проведено аналіз основних економічних показників надання медичної допомоги та медичних послуг підприємства у 2018-2020 роках. Виконано аналіз матеріально- технічного та фінансового забезпечення підприємства охорони здоров’я. Здійснена оцінка системи управління персоналом КНП «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» з відповідними висновками щодо визначення напрямків вдосконалення управління кадрами. За результатами дослідження обґрунтовано напрямки підвищення ефективності управління персоналом підприємства охорони здоров’я. Серед комплексу заходів представлені рекомендації щодо впровадження ефективної системи оплати та мотивації праці медичних працівників. Розглянуто пропозиції щодо запровадження у діяльність КНП «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» автоматизованої інформаційної системи, що дозволяє здійснювати планування, облік та аналіз робочого дня персоналу, проводити оптимізацію розподілу навантаження у структурних підрозділах. Визначено основні заходи щодо підвищення професійного рівня та забезпечення високої якості складу медичного персоналу КНП «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги».

Однією з важливих проблем сучасної неврології є організація реабілітаційної допомоги хворим з перенесеними ішемічними інсультами (ІІ). Це обумовлено їх значною поширеністю, захворюваністю, інвалідизацією і смертністю. Комплексна терапія інсультів в спеціалізованих відділеннях являється найбільш ефективним способом ведення даної патології. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32922

Досліджено теоретико-методичні засади управління кадровим потенціалом медичної установи. проведено аналіз фінансово-господарської діяльності та кадрового потенціалу КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня». Визначено напрями розвитку системи управління кадровим потенціалом КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня». Проаналізовано основні засади діяльності, техніко-економічні показники та систему управління кадровим потенціалом підприємства. Розглянуто діючі методики оцінки кадрового потенціалу підприємства та проведено відповідні розрахунки показників на прикладі КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня». Обґрунтовано напрями розвитку системи управління кадровим потенціалом КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня».

Досліджено теоретико-методичні засади управління процесом забезпечення ефективності діяльності медичної організації. Досліджено визначення поняття ефективності як економічної категорії. Розглянуто сутність ефективності діяльності підприємств в системі охорони здоров’я та визначено підходи до аналізу ефективності медичних організацій. Зосереджено у вагу на теоретичних аспектах управління ефективністю діяльності медичних організацій Здійснено оцінку стану та ефективності системи охорони здоров'я України. Здійснено аналіз показників фінансово-господарської діяльності КНП «Війтівецький ЦПМСД». Виконано оцінку ефективності діяльності досліджуваного підприємства. Визначено та обґрунтовано основні напрямки управління процесом забезпечення ефективності діяльності КНП «Війтівецький ЦПМСД».

Результати проведенного дослідження можуть свідчити про відсутність бажаних результатів впровадження сімейної медицини через фрагментарне вирішення даної проблеми. На жаль, існують недосконалі умови праці та недостатній рівень її оплати,низький престиж лікаря загальної практики. Гадаємо,що сімейна медицина дійсно може бути основною ланкою при наданні медичної допомоги населенню при впровадженні її в тому вигляді, якою вона є в більшості розвинених країн. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20389
Результаты проведенного исследования могут свидетельствовать об отсутствии желаемых результатов внедрения семейной медицины через фрагментарное решение данной проблемы. К сожалению, существуют несовершенные условия труда и недостаточный уровень его оплаты, низкий престиж врача общей практики. Полагаем, что семейная медицина действительно может быть основным звеном при оказании медицинской помощи населению при внедрении ее в том виде, какой она является в большинстве развитых стран. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20389
Results of the study may indicate a lack of desired outcomes of family medicine through fragmentary solve this problem. Unfortunately, there are imperfect conditions and insufficient to pay, low prestige of general practitioners. We believe that family medicine can actually be the main link in the provision of health care while implementing it in the form as it is in most developed countries. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20389

Досліджено теоретичні основи розвитку ефективності діяльності підприємства, а саме: сутність і складові ефективності діяльності підприємства; сутність та типологія ефективності в охороні здоров'я; теоретичні підходи до оцінки ефективності діяльності медичних підприємств та установ. Проаналізовано діяльність комунального некомерційного підприємства «Крижопільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги», основні економічні і фінансові показники його роботи за 2017-2020 роки і ефективність його діяльності. Розглянуто питання підвищення ефективності діяльності КНП «Крижопільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги». Рекомендовано сформувати на даному підприємстві механізм управління ефективністю його діяльності. Розглянуто сутність і структуру такого механізму. Розроблено рекомендації із забезпечення його діяльності, сформовано характеристики системи мотивації персоналу для КНП «Крижопільський РМЦ ПМСД» та розглянуто етапи створення ефективної команди. Обґрунтовано етапи прийняття рішень в управлінні ефективністю діяльності даного комунального підприємства.

Мета роботи: оцінка ефективності вакцинопрофілактики ГВ серед медичних працівників. Проведений аналіз результатів серологічного обстеження (метод ІФА) 91 працівника Сумської обласної інфекційної клінічної лікарні ім. З.Й. Красовицького на наявність антитіл до НВsAg у різні терміни після проведеного щеплення проти ГВ. Жінок було 86, чоловіків - 5. Вік обстежених - від 21 до 66 років. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15005

Алшарф, І. А. М. Формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ : дис. ... канд. екон. наук. : 08.00.04 / І. А. М. Алшарф. - Одеса, 2020. - 239 с.
Соціальна важливість і зростання підприємницької активності підвищують вимоги до забезпечення високої ефективності діяльності медичних підприємств та установ. У зв’язку з цим в Україні, особливо виникає потреба у формуванні дієвого механізму управління ефективністю діяльності сфери охорони здоров’я в умовах започаткованої реформи. Викладені обставини зумовили вибір мети дисертаційного дослідження: розробка теоретичних та організаційно-методичних підходів і науковопрактичних рекомендацій щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ. Для досягнення цієї мети в роботі сформульовано та вирішено такі основні завдання: - систематизація та узагальнення теоретико-методологічних аспектів управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ; - розробка методичних підходів до аналізу ефективності небюджетних та бюджетних медичних підприємств та установ; - емпіричне дослідження (діагностика, бенчмаркінг та факторний аналіз) ефективності діяльності медичних підприємств та установ; - розробка теоретичних, методичних, організаційних та науковопрактичних положень щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ. В дисертаційній роботі уточнено низку сутнісних характеристик механізму управління ефективністю діяльності медичних закладів. Зокрема, сформульовано поняття «механізм управління ефективністю діяльності медичного підприємства (установи)» як систематичний і безперервний (циклічний) процес вдосконалення різних аспектів діяльності, що включає планування, оцінку, моніторинг результатів роботи і управління поведінкою працівників, спрямований на забезпечення сталого зростання ефективності діяльності медичного закладу. Для виконання основних функцій і координації процесу управління ефективністю медичні установи та їх підрозділи повинні очолювати професійні менеджери, які мають спеціальну освіту і добре знайомі зі специфікою роботи закладів охорони здоров’я. Керівником медичного закладу, на погляд автора, має бути не головний лікар, який крім адміністративних функцій займається лікуванням та іншими відволікаючими обов’язками, що не дають йому можливість зосередиться на вирішенні стратегічних і оперативних управлінських проблем установи, а професійний менеджер, добре знайомий зі специфікою роботи в сфері охорони здоров’я і має необхідні навички та компетенції з управління ефективністю роботи медичних підприємств та установ. Автором визначено, що найбільш поширеним методом управління ефективністю в охороні здоров’я за кордоном є збалансована система показників з використанням ключових індикаторів ефективності. Враховуючи існуючи недоліки і формуючи обґрунтований набір ключових індикаторів ефективності, автор дійшов висновку, що можна розробити систему управління ефективністю для українських медичних підприємств та установ. Однак застосування добре зарекомендованих за кордоном систем управління ефективністю в вітчизняних умовах може зіткнутися з такими основними проблемами: невідповідність параметрів зарубіжних систем управління ефективністю місцевих умов роботи; поведінкові відмінності в роботі зарубіжних і вітчизняних менеджерів, лікарів, медичного і технічного персоналу; несумісність і неможливість адаптації ряду успішних зарубіжних систем управління ефективністю вітчизняними медичними установами; відсутність дієвого механізму управління ефективністю вітчизняних підприємств та установ охорони здоров’я. Перераховані проблеми можуть бути вирішені за допомогою: складання системи ключових індикаторів ефективності для вітчизняних медичних підприємств та установ, які враховують специфіку їх роботи; вироблення системи мотивації (внутрішньої і зовнішньої), що сприяє вироблення у менеджерів і персоналу поведінки, необхідного для успішної реалізації стратегії і цілей управління ефективністю медичних підприємств та установ; застосування бенчмаркінгу ефективності, який дозволяє здійснювати пошук оптимального еталона для переймання і адаптації кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду в сфері охорони здоров’я; формування дієвого механізму управління ефективністю вітчизняних підприємств та установ охорони здоров’я. Також встановлено, що бенчмаркінг істотно збільшує можливості управління ефективністю, підключаючи як внутрішні резерви медичного закладу, знаходячи і розповсюджуючи кращий досвід всередині організації, так і зовнішні резерви, реалізація яких можлива за допомогою вивчення і перейняття кращих вітчизняних і міжнародних практик у сфері охорони здоров’я. Тому його застосування разом з ключовими індикаторами ефективності і збалансованою системою показників зможе забезпечити дієві важелі, які запускають і підтримують механізм управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ. У дисертаційному дослідженні вперше запропоновано організаційний механізм управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ, що пов’язує авторські пропозиції по формуванню територіальних центрів медичної інформації з внутрішніми структурами, а також міжнародними асоціаціями, які забезпечують акумулювання даних про роботу медичних підприємств та установ, сприяють обміну даними і управлінськими технологіями та проведенню бенчмаркінгу, котрі у сукупності забезпечує стійке підвищення ефективності діяльності медичних підприємств та установ. Запропоновані територіальні центри медичної інформації (ТЦМІ) на базі обласних управлінь охорони здоров’я акумулюють дані про роботу медичних підприємств та установ регіону, які використовуються для проведення бенчмаркінгу ефективності, в здійсненні якого зацікавлені не тільки керівники медичних підприємств та установ, а й влади, які бажають поліпшити рівень медичного обслуговування населення регіону. Представлені автором моделі організаційного механізму управління ефективністю діяльності медичної установи пов’язують такі центри з внутрішніми структурами (командами) медустанов, а також міжнародними асоціаціями. Крім того, автором удосконалено теоретико-методологічні положення управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ, що відрізняється від існуючих підходів його дефініційним наповненням, визначенням взаємозв’язку між медичною, соціальною та економічною ефективністю, формулюванням характеристик, якими повинна володіти дієва система вимірювання та методів оцінки ефективності на основі бенчмаркінгу і його ключових індикаторів. У дисертації також розроблено методичні підходи щодо проведення аналізу економічної ефективності небюджетних та бюджетних медичних підприємств та установ, що на відміну від існуючої практики, використовують непараметричні методи статистичного аналізу, зокрема базові та спеціальні моделі аналізу середовища функціонування, індекс сукупної факторної продуктивності Малмквіста, які забезпечують виконання важливих етапів процесу управління ефективністю діяльності, а саме оцінки, аналізу іпідготовки управлінських рішень. Автором запропоновано систему мотивації персоналу вітчизняних медичних підприємств та установ, в якій використано результати авторського опитування медпрацівників та студентів-медиків, яка складає основу мотиваційного механізму, який, у свою чергу рухає економічний механізм управління ефективністю відповідної сфери економічної діяльності. Крім того, автором запропоновано прагматичний підхід до створення ефективних команд в медичних підприємствах та установах, що на відміну від існуючих підходів, включає характеристики основних етапів і враховує специфіку роботи різних медичних закладів та психотипи їх працівників. В роботі також удосконалено критеріальні виміри процесу прийняття рішень в управлінні ефективністю, що дозволяє керівникам не інтуїтивно, а раціонально передбачати, що у порівнянні з існуючою практикою, спираються на кількісний аналіз та цілі управління. Автором запропоновано систему контролю ефективності діяльності медичних підприємств та установ шляхом запровадження систем тактичних та оперативних ключових індикаторів. Перша включає 13 груп і 58 індикаторів, розрахованих на щомісячне оцінювання, які в сукупності всебічно оцінюють ефективність роботи медичного закладу: медичну, соціальну, економічну, технічну і фінансову. Розроблена система оперативних КІЕ в режимі реального часу допомагає керівнику оперативно реагувати на зміни в роботі медичного закладу і приймати своєчасні управлінські рішення, спрямовані на стійке зростання ефективності його діяльності. На думку автора, управління ефективністю має забезпечувати використання як зовнішніх, так і внутрішніх стимулів для успішної роботи медперсоналу та менеджерів медичних закладів, а також поліпшення видимості пацієнтів медперсоналом і видимості менеджерами результатів роботи медперсоналу. Причому, якщо технічний персонал медичних підприємств та установ досить стимулювати, використовуючи лише зовнішні мотиватори, то для медперсоналу і менеджерів необхідні як зовнішні, так і внутрішні мотиватори. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних установ. Основні наукові положення роботи доведено до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання медичних установ України. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі як система мотивації персоналу медичних установ; методичні підходи до управління ефективність та створення ефективних команд в менеджменті медичних установах; системи ключових тактичних та оперативних індикаторів ефективності; запровадження системи бенчмаркінгу у проведенні аналізу економічної ефективності небюджетних та бюджетних медичних установ. Отримані наукові результати впроваджено в діяльність кількох приватних медичних центрів та клінік, де вони забезпечують підвищення ефективності праці та господарської діяльності. Крім того, результати дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні спеціальних управлінських дисциплін у Міжнародному гуманітарному університету.
The social importance and growth of entrepreneurial activity increase the requirements for ensuring high performance of medical enterprises and institutions. In this regard, in Ukraine, there is a particular need for the formation of an effective mechanism for performance management of health care activities in the context ofthe started reform. The above circumstances led to the choice of the purpose of the dissertation research: the development of theoretical and organizational-methodological approaches, and scientific and practical recommendations on the formation of a mechanism for managing the performance of medical enterprises and institutions. To achieve this goal, the following main tasks are formulated and solved: systematization and generalization of theoretical and methodological aspects of managing the perfoemance of medical enterprises and institutions; development of methodological approaches to the analysis of the efficiency of budgetary and budgetary medical enterprises and institutions; empirical study (diagnostics, benchmarking and factor analysis) of the performance of medical enterprises and institutions; development of theoretical, methodological, organizational, and scientific and practical provisions on the formation of a mechanism for managing the performance of medical enterprises and institutions. In the dissertation, a number of essential characteristics of the mechanism of managing the performance of medical institutions are specified. In particular, the term «mechanism of performance management of the medical enterprise (institution)» is formulated as a systematic and continuous (cyclical) process of improving the various aspects of activity, including planning, evaluation, monitoring of work results and management of employee behavior, aimed at ensuring a steady improve the performance of medical institution activity. In order to perform the essential functions and coordinate the performance management process, healthcare providers and their units must be led by professional managers who have specialized training and are well versed in the specifics of health care facilities. According to the author, the head of the medical institution should not be the chief doctor who, in addition to administrative functions, deals with the treatment and other distracting duties that do not allow him to concentrate on solving strategic and operational management problems of the institution, but a professional manager well acquainted with the specifics health care and has the necessary skills and competencies to manage the performance of healthcare businesses and institutions. The author identifies that the most common method of managing performance in healthcare abroad is a balanced scorecard using key performance indicators. Taking into account the existing shortcomings and forming a reasonable set of key performance indicators, the author concluded that it is possible to develop a performance management system for Ukrainian medical enterprises and institutions. However, the application of well-established abroad performance management systems in domestic conditions may face the following major problems: inconsistency of the parameters of foreign performance management systems of local working conditions; behavioral differences in the work of foreign and domestic managers, doctors, medical and technical staff; incompatibility and impossibility of adaptation of a number of successful foreign performance management systems of domestic medical institutions; a lack of effective mechanism for managing the performance of domestic health care enterprises and institutions. These problems can be solved by: creating a system of key performance indicators for domestic medical enterprises and institutions that take into account the specifics of their work; development of a system of motivation (internal and external), which facilitates the development of the management and staff behavior necessary for the successful implementation of the strategy and goals of managing the performance of medical enterprises and institutions; application of performance benchmarking, which allows to search the optimal standard for imitation and adaptation of the best domestic and foreign experience in the field of health care; the formation of an effective mechanism for managing the performance of domestic medical enterprises and institutions. In addition, benchmarking has been found to significantly increase performance management capabilities by integrating both internal health care reserves, finding and disseminating best practices within the organization, and external reserves that can be realized through the study and adoption of best domestic and international health care practices. Therefore, its application, together with key performance indicators and a balanced scorecard, will be able to provide effectivelevers that trigger and support the performance management mechanism of medical enterprises and institutions. For the first time, this dissertation proposes an organizational mechanism for managing the performance of medical enterprises and institutions, which links the author’s proposals for the formation of territorial centers of medical information with internal structures, as well as international associations that provide accumulation of data on the work of medical enterprises and institutions, facilitate the exchange of data. And management technologies and benchmarking, which collectively ensure a sustained increase in the effectiveness of medical activities their businesses and institutions. The proposed Territorial Medical Information Centers (TMICs), based on regional health departments, accumulate data on the performance of medical enterprises and institutions in the region, which are used for performance benchmarking, in which not only the heads of medical enterprises and institutions, but also the authorities, are interested. wish to improve the level of health care of the region's population. The models of the organizational mechanism for managing the performance of the medical institution's activity presented by the author link such centers with the internal structures (teams) of medical institutions, as well as with international associations. Besides the author has improved the theoretical and methodological provisions of managing the efficiency of medical enterprises and institutions, which differs from the existing approaches to its definitive filling, defining the relationship between medical, social and economic efficiencies, formulating the characteristics that the performance measurement system should possess, based on benchmarking and key performance indicators. The dissertation also elaborates methodological approaches to the costeffectiveness analysis of private and state-owned medical enterprises and institutions that, in contrast to current practice, use non-parametric methods of statistical analysis, including basic and special models of the Data envelopment analysis, Malmquist cumulative factor productivity index, which provide important steps in the process of managing рerformance, namely the evaluation, analysis and making the management decisions. The author proposes a system of motivation for the staff of domestic medical enterprises and institutions, which uses the results of the author's survey of health workers and medical students, which forms the basis of the motivational mechanism, which in turn drives the economic mechanism of managing the performance of the health care activity. In addition, the author suggests a pragmatic approach to the creation of effective teams in medical enterprises and institutions, which, unlike existing approaches, incorporates the characteristics of the main stages and takes into account the specifics of the various medical institutions and the psychotypes of their employees. The dissertation also improves the criterion dimension of the decision-making process in performance management, which allows managers not intuitively, but rationally to predict based on quantitative analysis and management goals. The author proposes a system of monitoring the performance of medical enterprises and institutions through the introduction of systems of tactical and operational key performance indicators (KPIs). The systems of tactical KPIs includes 13 groups and 58 indicators, designed for monthly evaluation, which jointly assess the performance of the medical institution: medical, social, economic, technical and financial performances. The developed system of operational KIEs in real time helps the manager to respond promptly to changes in the work of the medical institution and to make timely management decisions aimed at continuous improving the performance of its activity. According to the author, performance management should ensure that both external and internal incentives are used for the successful work of nursing staff and health care managers, as well as improving the patient's visibility of the nursing staffand the visibility of the nursing staff's results. Moreover, if the technical staff of medical enterprises and institutions are sufficiently stimulated, using only external motivators, then both external and internal motivators are needed for the medical staff and managers. The practical significance of the results obtained is to develop recommendations for the formation of a mechanism for managing the performance of medical institutions. The basic scientific provisions of the work are brought to the level of methodical recommendations that can be used in the practice of managing medical institutions of Ukraine. The results that are of most practical importance are those such as the motivation system for the staff of the healthcare institutions; methodological approaches to efficiency management and creation of effective teams in the management of medical institutions; systems of key tactical and operational performance indicators; introduction of a benchmarking system to analyze the costeffectiveness of private and state-owned medical institutions. The obtained scientific results have been implemented in the activities of several private medical centers and clinics, where they provide improved performance and economic efficiency. Moreover, the research findings are used in the education process in the teaching of specialized management disciplines at the International Humanitarian University.