Статті в журналах: "Матеріальні проблеми"

1

Шмарова, Наталія. "ЕКОНОМІЧНА ДЕПРИВАЦІЯ ЯК НЕГАТИВНИЙ ЧИННИК ПСИХОГЕНЕЗИ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ РАКУРС ПРОБЛЕМИ". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 244–50. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.176.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенез людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають базовим чинником психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, фрустрованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних. Неспроможність задовільнити базові особистісні й соціальні потреби, відсутність економічних ресурсів, переживання суб’єктивної бідності розбалансовують самоусвідомлення і діяльність, зумовлюють психоемоційні перепади і кризи. Людина в ситуації перманентної бідності спроможна переживати екзистенційний хаос, почуття розпачу й безпорадності перед життєвими труднощами, духовну спустошеність і приреченість, а також тривожно-фрустраційну невпевненість у своїх особистісних потенціалах і можливостях. Переживання відчуттів знехтуваності внаслідок байдужого і цинічного ставлення з боку матеріально забезпеченіших людей і незацікавленого у покращенні стану справ соціуму, може спонукати депривовану особу до усамітнення, замкнутості та інших депресивних моделей поведінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Медицький, І. Б. "Матеріальні наслідки фізичного насильства: кримінологічний аналіз". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 4, № 88 (26 грудня 2019): 112–23. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.88.112-123.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовується необхідність активізації кримінологічного пізнання фундаментальної проблеми наслідків злочинності, обсяг знань про які сприятиме створенню системи кримінологічної безпеки. Здійснено аналіз стану кримінального насильства в Україні, наведено динаміку злочинів, пов’язаних із протиправним позбавленням життя людини та заподіянням тілесних ушкоджень. На підставі макроекономічних показників розвитку, статистичних даних, систематизації та узагальнення вироків у справах про злочини проти життя та здоров’я, здійснено розрахунок економічних втрат для суспільства у зв’язку із передчасною смертю особи, а також витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочинів осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Balyk, S. "ПРОБЛЕМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПОЗИТИВНОГО ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МОРАЛЬНИХ ТА МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАОХОЧЕНЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ У ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 263–70. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у тому, щоб узагальнити зарубіжний досвід матеріального та морального заохочення працівників поліцейських органів та опрацювати можливості його використання в Україні. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, узагальнено позитивний зарубіжний досвід правового регулювання моральних та матеріальних заохочень поліцейських на прикладі: Сполучених Штатів Америки, Канади, Республіки Молдова, Республіки Литва та Республіки Білорусь. Визначено пріоритетні напрями зарубіжного досвіду, який доречно перейняти в межах національних реалій з метою удосконалення механізму застосування матеріальних та моральних заохочень до працівників Національної поліції України. Зроблено висновок, що на сьогоднішній день можливо виділити три моделі організації системи заохочень працівників поліцейських органів, в кожній з яких співвідношення моральних та матеріальних стимулів поліцейських має різний формат. Відповідно до першої моделі (США) заохочення працівників як такі не існують. Тобто, в межах діяльності представників поліції стимулювання трудової діяльності відбувається через надання правоохоронцям високих соціальних пільг та гарантій їх трудової діяльності, а також широкого застосування преміювання на підставі систематичного оцінювання результатів праці даної категорії працівників. Друга модель організації системи заохочень працівників поліцейських органів (Канада, Франція, Литовська Республіка) передбачає різноманітний спектр стимулів, які можливо застосувати до працівників поліції, центральне місце серед них займають саме матеріальні заохочення, які покращують майновий стан правоохоронців. При цьому, окремо варто виділити досвід Литовської Республіки, де сформовано унікальну систему «самоокупності» правоохоронної структури. Законодавство цієї держави допускає додаткове фінансування діяльності поліції за рахунок наданих поліцейських послуг, а також стягнутих штрафів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Руденко, Юлія Олександрівна, Олена Володимирівна Семеніхіна, Інна Іванівна Харченко та Сергій Миколайович Харченко. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (30 грудня 2021): 313–33. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4343.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізовано проблему сприйняття дистанційного навчання суб’єктами освітнього процесу загалом і в межах закладів фахової передвищої освіти (коледжів). Запропоновано можливий шлях її вирішення, що ґрунтується на порівняльному аналізі думок викладачів і студентів закладів фахової передвищої освіти (коледжів) щодо сприйняття ними дистанційного навчання. Описано досвід використання дистанційного навчання за кордоном як до епідемії коронавірусної інфекції (COVID-19), так і під час її поширення. Узагальнено вітчизняні та іноземні рекомендації щодо впровадження дистанційного навчання. За розробленим авторським опитувальником представлено результати аналізу анкетування суб’єктів дистанційного навчання. Запитання опитувальника стосувались загальної характеристики стану дистанційного навчання в період пандемії та особливостей сприйняття дистанційного навчання викладачами і студентами коледжів. Схарактеризовано умови позитивного сприйняття студентами та викладачами дистанційного навчання. Обґрунтовано появу причинно-наслідкових ланцюжків: «низька якість навчальних матеріалів – низький рівень якості знань – обурення несправедливістю оцінювання – зниження мотивації до навчання» (для студентів) і «відсутність технічної та методичної допомоги – проблеми з вчасним і якісним оцінюванням – конфлікти зі студентами – емоційне напруження і професійне вигоряння» (для викладачів). На основі кореляційного аналізу показано статистично значущий зв'язок у думок студентів і викладачів щодо перспективності дистанційного навчання та неоднозначності результатів дистанційного навчання. Виявлено проблемні психологічні чинники: недосконалий зворотний зв’язок, відсутність емпатії та інтеракції, які здатні мотивувати студентів до навчання; низька самосвідомість і самодисципліна студентів, проблеми з об’єктивністю оцінювання знань. Констатовано потреби (технічні, матеріальні, психологічні, адміністративні) учасників освітнього процесу, які впливають на сприйняття дистанційного навчання. Спроєктовано перспективні розвідки щодо покращення сприйняття дистанційного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Mandybura, V. O., та V. O. Khyzhnyak. "Проблеми забезпечення адекватної економічної відповідальності бізнесу за порушення прав споживачів". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (19 вересня 2017): 74–90. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.05.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У контексті реалізації вимог, пов’язаних з процесом євроінтеграції України, проведено аналіз стану захисту прав вітчизняних споживачів. Розглянута проблема забезпечення адекватної економічної відповідальності бізнесу за матеріальні і моральні збитки, нанесені кінцевим споживачам життєвих благ шахрайськими оборудками та іншими протиправними діями. Розроблені пропозиції щодо застосування механізму забезпечення перманентної зміни номінального рівня законодавчо визначених економічних санкцій, що дозволить максимально повно адаптувати їх до інфляційного процесу. Розкрито зміст методики визначення та порядку впровадження в нормативно-правову сферу України нового універсального, масштабно-фіксованого вартісного показника – «нормативно-базової величини», що має замінити застосування у якості нормативного показник «прожитковий мінімум доходів громадян».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Чайка В. М. та Шишак А. М. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 38–47. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.301.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано сутність поняття «діджиталізація» як процесу, який передбачає перехід галузевої інформації та комунікації у цифровий формат; проаналізовано досвід іноземних держав (Естонії, Австрії, Великої Британії) щодо впровадження цифрової трансформації у сферу освіти (застосування освітніх інформаційних діджитал-платформ, призначення яких – забезпечити ефективну взаємодію учнів, їхніх батьків, педагогів та адміністрації школи; активне використання засобів цифрових технологій в освітньому процесі; обов’язкове вивчення програмування та інформаційних технологій у закладах загальної середньої освіти); досліджено особливості діджиталізації освітнього процесу початкової школи. Окреслено проблеми форсованої цифрової трансформації освіти: відсутність якісного україномовного та необхідність створення власного контенту для уроків; значні затрати часу та особистого ресурсу педагога; слабке врахування вікових особливостей молодших школярів; відсутність системності нормативно-правової бази та навчально-методичних матеріалів щодо діджиталізації освіти, зокрема початкової; недостатність умов для підвищення кваліфікації вчителів початкової школи з інформаційно-цифрової компетентності; недостатнє забезпечення учасників освітнього процесу електронними освітніми ресурсами; значні матеріальні затрати; відсутність системного підходу в забезпеченні діджиталізації освіти; необхідність формування загальнонавчальних умінь роботи з цифровою інформацією в учнів початкової школи. Визначено перспективи системного вирішення проблем діджиталізації освітнього процесу початкової школи: зменшення кількості паперової роботи для педагога; забезпечення мобільності взаємодії всіх учасників освітнього процесу; підвищення рівня мотивованості учнів до навчання; підготовка конкурентноспроможного випускника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Мельник, Людмила, Олена Данилюк та Наталія Гевчук. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ НЕПОВНИХ СІМЕЙ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКІВ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Social Work and Education 8, № 2 (6 липня 2021): 215–28. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У науковій статті досліджено вплив неповної сім’ї на особистість підлітків та обґрунтовано основні напрями роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім’ями. Проведено теоретичний аналіз дефініції «неповна сім’я»; виокремлено основні проблеми неповної сім’ї: проблеми родинного дискомфорту дитини, розвиток комплексів різного характеру, відсутність внутрішньої гармонії, що врешті-решт призводять до психологічних зрушень, та їх вплив на формування особистості підлітка, який проживає у неповній родині. Емпіричне дослідження, проведене на базі закладів середньої освіти м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області з використанням таких методик як опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана, «Шкала явної тривожності CMAS, дослідження самооцінки за методикою Дембо–Рубінштейн, дозволило з’ясувати основні труднощі, які гальмують процес соціалізації дітей підліткового віку, що проживають у неповних сім’ях. В результаті застосування методики-опитувальника, складеної на основі методики А. Прихожан, визначено рівень тривожності дітей, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми, які виховуються у повних сім’ях. За результатами дослідження самооцінки за методикою Дембо – Рубінштейна з’ясовано рівень самооцінки підлітків, які виховуються у неповних сім’ях. Резюмуючи результати дослідження, визначено основні проблеми неповних сімей, зокрема, адаптація до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків, матеріальні умови життя неповних сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків та їх впливу на особистість підлітків. Встановлено, що напрямами соціальної роботи з неповними сім’ями мають бути: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітницька діяльність з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Пацурківський, Ю. П. "Окремі проблеми розуміння природи відносин власності та права власності". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 188–96. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1867.

Повний текст джерела

Анотація:

Право власності, його типи, форми, види, підстави примусового припинення користуються підвищеною увагою дослідників. Власність слід розглядати як цілісну категорію, яка існує як єдність закономірно існуючих і взаємно пов'язаних частин, типів, форм і видів власності. У науці цивільного права триває дискусія щодо методологічних основ власності і права власності, пов'язана з поверненням у сферу приватного права класичної концепції поділу права на публічне та приватне. Є кілька підходів до визначення критерію поділу права на публічне та приватне. Насамперед це матеріальні і формальні теорії. Серед них окреме місце займає теорія інтересу. Її зміст визначається твердженням, що право, яке охороняє інтереси держави, - це публічне право, а право, яке охороняє інтереси приватної особи, - приватне. Для розмежування публічного і приватного права критерію інтересу не досить. Власність за своїм внутрішнім змістом є необмеженим, повним, вільним пануванням людини над річчю. Межі та обмеження здійснення права власності існували в усіх державах. Власність обмежена інтересами суспільства, потребами взаємодії між окремими членами суспільства та організаціями. Держава уповноважена регламентувати цю взаємодію, об'єктивне право її регулює, може встановлювати межі та покладати на власника обов'язки. Тобто, встановлюючи обмеження, держава реалізує функцію охорони і захисту інтересів третіх осіб. Обмеження є складовим елементом правового режиму власності. Власники мають рівні можливості щодо здійснення та захисту своїх правомочностей. Природа власності не впливає на цю можливість. Захист законних прав громадян є головним завданням держави, кожна цивілізована держава закріплює за своїми громадянами та юридичними особами та прагне створити умови для їх реалізації. Межі здійснення права власності можуть встановлюватися в законі у різні способи: вказівка на цільове використання майна; вказівка на способи реалізації права власності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Володимирович, Біцюк Андрій. "ВИЗНАННЯ АКТИВІВ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ ЗА НАЯВНОСТІ ФАКТІВ ПРИСВОЄННЯ ДЕРЖАВНИХ АКТИВІВ І ПОВЕРНЕННЯ НЕОБҐРУНТОВАНИХ АКТИВІВ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД". Часопис цивілістики, № 41 (6 серпня 2021): 40–44. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.420.

Повний текст джерела

Анотація:

Початок ХХІ ст. характеризується для нашої країни виходом економіки на новий етап свого розвитку. Висока швидкість розвитку інформаційних ресурсів призвела до формування нової економіки, глобальної за своїми масштабами. Основними ресурсами розвитку дедалі частіше стають люди і знання, якими вони володіють, та активи, як матеріальні, так і нематеріальні, причому існують і необгрунтовані активи, якими володіють внаслідок незаконного збагачення при розкраданні державних активів. Збиток, нанесений розкраданнями, тобто присвоєння необґрунтованих активів, виражається у деградації державних установ і підриві довіри до них, погіршенні інвестиційного клімату і занепаді систем соціального забезпечення, зокрема систем охорони здоров'я й освіти. Присвоєння необгрунтованих активів - проблема дуже серйозна. У країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою корумповані чиновники щорічно присвоюють до 40 млрд дол. як необгрунтовані активи та переводять гроші за кордон, звідки їх надзвичайно важко повернути. Реальна ціна корупції набагато перевищує номінальну вартість вкрадених активів. Розкрадання призводять до деградації державних установ і підриву довіри до них (особливо це стосується установ, які працюють у сфері управління державними фінансами та регулювання фінансового сектору); погіршення, якщо не руйнування, інвестиційного клімату; занепаду системи соціального забезпечення, зокрема системи охорони здоров'я й освіти, що особливо негативно позначається на малозабезпечених верствах населення. З огляду на серйозність проблеми та визнаючи необхідність удосконалення механізмів по боротьбі з корупцією та її наслідками, світове суспільство пропонує систему принципів, покликаних полегшити відстеження, заморожування, арешт, конфіскацію та повернення необгрунтованих активів, викрадених внаслідок корупції та переміщених до інших держав.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Voytenko, Volodymyr, та Roman Yershov. "МОДЕЛІ ЕЛЕМЕНТІВ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПРИВОДІВ КВАДРОКОПТЕРІВ ТА АВТОНОМНИХ РОБОТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 175–87. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-175-187.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Мінімізація енергоспоживання електроприводами безпілотного літального апарату (БПЛА) або робота дозволяє підвищити ступінь автономності (дальність, швидкість, або час дії). Постановка проблеми. У середовищі для багатодоменного моделювання на рівні структурних схем Simulink®, яке інтегроване з MATLAB®, представлено декілька моделей електричних двигунів, автономних джерел живлення, а також елементів систем керування. Адекватний підбір блоків, які б дозволили успішно відтворити прототип реальної фізичної системи керування, потребує окремого вирішення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість публікацій із моделювання в цій предметній галузі сфокусовано або на докладному описі роботи з MATLAB® та Simulink®, або на моделюванні динаміки автономних апаратів та керуванні ними для забезпечення позиціонування у просторі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання оптимізації енергоспоживання автономного об’єкта з кількома електроприводами залишається поза увагою. Постановка завдання. Дослідження зосереджено на аналізі наявних Simulink-моделей електродвигунів, елементів живлення та керування, які можна було б використати для подальшої розробки системи керування БПЛА або робота з автономним живленням. Виклад основного матеріалу. Розглянуті особливості моделювання автономних апаратів, визначена динаміка окремого двигуна, сформульовано вимоги щодо точності стабілізації швидкості обертання ротора, проаналізовані блоки Simulink для автономних апаратів, на основі яких запропонована комплексна модель електропривода для автономного апарата. Висновки відповідно до статті. Моделювання систем електроприводів автономних апаратів корисно як на початковій стадії проектування, так і за наявності фізичного макета, оскільки суттєво скорочує час та матеріальні ресурси, потрібні для розробки енергозаощадливої системи керування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Султанова, Лейла. "ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 150–55. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.150-155.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано актуальність проблеми ціннісних орієнтацій майбутнього викладача закладу вищої освіти. Визначено сутність понять «цінності» та «ціннісні орієнтації». З’ясовано, що цінності складають основу ціннісних орієнтацій індивіда. У науковій літературі розрізняють матеріальні, суспільно-політичні, духовні цінності; позитивні і негативні цінності; цінності особистості, соціальних та професійних груп, національні, загальнолюдські цінності. Серед цінностей людського буття і культури при всьому розмаїтті найчастіше виділяють лише декілька, як правило, основних: людина, життя, добро, краса, істина, свобода тощо. Розкрито психолого-педагогічний аспект ціннісних орієнтацій. У публікації наголошується на тому, що дослідження передбачає лише вивчення змісту ціннісних орієнтацій майбутнього викладача закладу вищої освіти, але не виключається можливість змін у системі ціннісних орієнтацій майбутнього викладача під впливом організованого нами процесу формування та розвитку полікультурної компетентності.Описано методику визначення рівня ціннісних орієнтацій. Для цього використано методику «Ціннісні орієнтації» Мілтона Рокича (Milton Rokeach), який розрізняє два класи цінностей: термінальні та інструментальні. Здійснений якісний і кількісний аналіз системи ціннісних орієнтацій майбутнього викладача до та після реалізації чотирьох етапів формування полікультурної компетентності засвідчив ефективність розробленого та запропонованого нами змісту полікультурної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Татаренко, Г. В., І. В. Татаренко та Ю. О. Попова. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВИПЛАТИ ВИНАГОРОДИ ВИКРИВАЧАМ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 136–41. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-136-141.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено існуючі проблеми чинного законодавства України, яке регламентує право викривачів корупції на отримання матеріальної винагороди, проаналізовано міжнародний досвід з цього питання. Зокрема досліджено проблему виплати винагороди анонімним викривачам та з урахуванням іноземного досвіду запропоновано шлях її вирішення. До того ж значну увагу приділено оптимальному мінімальному розміру предмета корупційного правопорушення, який є підставою для присудження викривачеві матеріального заохочення, наведені аргументи щодо обмеження суми винагороди з прив’язкою до основних соціально-економічних показників держави, розглянуто низку інших проблемних питань. Ключові слова: корупція, винагорода викривачам корупції, міжнародний досвід.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Nesprava, Mykola. "Проблема насильства у християнській онтолого-аксіологічній парадигмі добра і зла". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1 (31 березня 2020): 152–75. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриті екзистенціальні причини насильства та визначені його сутнісні характеристики з позицій християнської онтолого-аксіологічної парадигми. Проаналізовані основні біблійні постулати щодо природи та сутності добра і зла. Представлено тлумачення добра як свободи, обмеженої лише Божими заповідями. Показано, що онтологічною передумовою виникнення проблеми добра і зла є діалектичне співвідношення двох чинників: Божого закону і людської свободи. Окреслені ключові позиції взаємозв’язку між злом, гріхом та насильством. Визначено, що гріх – це зловживання свободою, яке виражається у порушенні людиною Божих заповідей, тобто це свідомий вибір на користь зла. Встановлено, що першопричиною насильства було гріхопадіння, а існування насильства у сучасному світі зумовлено зневірою. Виявлено відмінність у трактуванні та оціненні насильства. Показано, що у Старому заповіті насильство розглядається не лише як зло, а й як необхідне покарання за гріх або справедлива помста. Напроти, християнська онтолого-аксіологічна парадигма, визнаючи у певних випадках припустимість насильства для боротьби з конкретними проявами гріховного зла, постулює ненасильство як моральний обов’язок. Дана позиція базується на євангельських заповідях, за якими добро означає любов, милосердя і прощення. Із цієї позиції проведено порівняння концепції непротивлення злу насильством та концепції допустимості силового спротиву. Розкрито значення умовиводу християнських філософів, що лише перемога над злом у своїй душі відкриває людині можливість справедливого застосування сили. З’ясовано, що проблема насильства набуває особливої складності внаслідок суб’єктивності оцінки добра і зла як соціальних явищ. Аргументована наявність сутнісної диференціації між гріховним і негріховним насильством. Запропоновані критерії, за котрими насильство слід класифікувати як негріховне. Доведено, що насильство, ґенеза якого онтологічно пов’язана зі злом, втім, може бути визначене як негріховне та мати певне виправдання з позицій християнської аксіології якщо воно: по-перше, має характер попередження або протидії, а не помсти; по-друге, не принижує гідність людини; по-третє і головне, скероване вищими постулатами любові, а не боротьбою за матеріальні цінності або соціально-політичні чи релігійні ідеали як такі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Nikitenko, A. I. "Заробіток коштів подружжями народолюбної інтелігенції Наддніпрянської України (60 – 80-х рр.ХІХ ст.)". Grani 18, № 9 (20 липня 2015): 96–100. http://dx.doi.org/10.15421/1715183.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі архівних та опублікованих наративів (щоденників, мемуаристики, епістоляріїв) у статті досліджено стратегії заробітку коштів подружжями народолюбної інтелігенції Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст. Розглядаються сфери де реалізували себе інтелігенти, їхній прибуток, можливість задовольнити основні потреби за отриману платню, спроби ведення підприємницької діяльності та жіноча праця. Джерела засвідчують, що переважна більшість представників народолюбної інтелігенції були задіяні на державній службі, найчастіше в якості викладачів та учителів. Прибуток від неї часто не міг забезпечити фінансове благополуччя подружжів. За таких умов актуальним ставав пошук додаткового заробітку, зокрема викладання у приватних навчальних закладах, давання уроків, участь у роботі періодики тощо. Частина інтелігентів заробляла на життя творчою діяльністю, за що отримувала гонорари, які не були регулярними та залежали від настроїв у суспільстві, літературноартистичної моди, національної та культурної політики Російської імперії. Окремі представники українського народолюбства намагалися вести приватну справу. Такий спосіб заробітку часто негативно сприймався демократично налаштованим середовищем, вважався демонструванням меркантильності. Під тиском думки кола спілкування деякі інтелігенти відмовилися від підприємництва або мусили порвати стосунки з ідеологічними однодумцями. У ході дослідження приходимо до висновку, що народолюбні інтелігенти мали небагато варіантів для заробітку коштів. Платні, отриманої на державній службі, часто не вистачало для забезпечення основних потреб подружжя, що породжувало матеріальні проблеми. Захоплення ідеями соціальної рівності, упереджене ставлення до капіталу та бізнесу відштовхувало більшість народолюбців від приватного підприємництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Tihomirova, I. V. "МОДЕЛІ ІНВЕСТУВАННЯ ВІДТВОРЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 134–43. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.134-143.

Повний текст джерела

Анотація:

Для здійснення ефективної виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах особливо актуальною є проблема залучення, мобілізації й ефективного використання інвестицій. Для сільськогосподарських підприємств особливо актуальною стала проблема вибору та пошуку джерел інвестицій. Досліджено економічні проблеми формування та розподілу інвестицій для реалізації технічного переоснащення виробництва за умов альтернативності об’єктів інвестування. Запропоновано варіанти моделей матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських організацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Khmielinska, M. V. "Проблемні аспекти розвитку ринків жкп в україні на сучасному етапі". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 16–22. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

В науковій статті досліджено проблемні аспекти розвитку ринків ЖКП в Україні в умовах проведення секторальної реформи. Аналіз проблем проведено в розрізі підсистем ЖКГ. Проведено аналіз стану житлового фонду в Україні за період 2014-2018 роки та визначено проблеми, які виникли в результаті старіння житлового фонду. Здійснено аналіз ефективності економічної діяльності в сфері надання ЖКП, що дозволило зауважити невідповідність структур і систем управління житлово-комунальними підприємствами умовам та вимогам інтегрування в ринкову економіку. Встановлено, що підприємства сфери не мають економічних стимулів до зниження надмірних витрат матеріальних і технічних ресурсів та оптимізації тарифів щодо надання ЖКП споживачам та обгрунтовано низьку інвестиційну привабливість підприємств сфери через їх високу фінансову нестабільність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Равлєн, Марко. "Ухилення від виконання закону в теорії і практиці права Німеччини". Право України, № 2018/02 (2018): 199. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-02-199.

Повний текст джерела

Анотація:

За останні два десятиліття законодавцями європейських країн (особливо Німеччини) виявлена проблема ухилення від виконання законодавства. З огляду на це було розширено сферу дії законів, спрямованих на недопущення такого ухилення, у багатьох галузях права, зокрема трудового, спадкового, господарського, антимонопольного, податкового, корпоративного та банківського. Однак окреслену проблему так і не вирішено у більшості країн Південної та Східної Європи, а отже, зазначене питання є актуальним і потребує подальшого дослідження. Так, можна навести ситуацію, за якої конкретна поведінка сторін певної угоди розглядається як правомірна (законна), і при цьому має місце незаконне (необґрунтоване, неналежне) уникнення (тобто ухилення) від виконання положень законодавства у вказаних галузях. Як наслідок, боротьба з протиправною практикою не здійснюється із використанням положень Кримінального кодексу (оскільки в такому випадку не йдеться про незаконні дії), а ведеться із використанням положень, спрямованих на боротьбу з ухиленням від виконання закону (зі зловживанням законом), які здатні запобігти правовим наслідкам так званих удаваних угод (Umgehungsgeschäfte). Ухилення від виконання закону (зловживання законом) (fraus legis) визначається як поведінка, не спрямована проти формального змісту закону (букви закону), але порушує його зміст. Fraus legis стосується угод, здійснених реально, але у спосіб, що суперечить духу закону. У практичному вимірі зростає кількість справ, у яких суб’єкти, переходячи межі (розмиті) правомірної поведінки, вдаються до використання угод (що мають змінені форми і є такими, які вводять в оману) задля досягнення економічної вигоди для однієї чи обох сторін такої угоди, які спричиняють шкоду іншій стороні або третій особі. Не можна недооцінювати значення проблеми ухилення від виконання закону (а також фіктивних угод) у цивільному (і податковому) праві, що є одним із основних питань права та проявляється у руйнуванні суті угоди (наприклад, помилки в заповіті) й несанкціонованому порушенні принципу автономії сторін та обов’язкових правових норм. Мета статті – проаналізувати та систематизувати визначення поняття ухилення від виконання закону (fraus legis), особливо щодо випадків фіктивних дій, задля розроблення цілісного уявлення про те, як розуміти і класифікувати це поняття. Пропонується також авторський погляд на оптимальні методологічні основи для визначення цивільно-правової концепції ухилення від виконання закону. За такою теоретичною точкою відліку – подальший практичний розгляд випадків ухилення від виконання закону в різних галузях права. Автор прагне підвищити рівень поінформованості про існування проблеми ухилення від виконання закону, щодо якої відповідальні органи державної влади (державна адміністрація, управління, поліція) та судові органи (прокуратура і суд) зобов’язані вживати заходів у разі наявності порушень в окремих правових сферах. Достатньо часто компетентні органи вдаються до поверхневого тлумачення і не вчиняють жодних дій, тому що нібито законом чітко не передбачено відповідного заходу чи санкції. Варто наголосити, що немає потреби у суворому формалізмі й буквальному тлумаченні положень закону (тобто тільки за буквою закону), натомість треба враховувати основний зміст конкретного закону і намір законодавця, згідно з яким такий закон було написано. Хоча існує імовірність нечіткого з лінгвістичної точки зору формулювання певного закону законодавцем, сторони угоди не мають сприймати це як “зелене світло” для використання недоліків формулювання закону з метою уникнення тієї заборони, яку законодавець мав намір ним упровадити. Усвідомлення зазначеної проблеми – уже частина її розв’язання. Fraus legis – це поняття римського права, що формувалося протягом століть. У часи раннього Середньовіччя концепція ухилення від виконання закону втратила актуальність. Тільки в останні 100–150 років fraus legis знову впроваджено спочатку в цивільно-правових кодифікаціях, а згодом – в окремих галузях права. Це свідчить про те, що історія рухається по колу, і певні питання свого часу вже було вирішено. Оптимальною методологічною основою для визначення поняття “ухилення від виконання закону” буде відповідна інтегративна правова модель, яка ґрунтується на захисті прав та інтересів держави (законодавця), у випадках, коли сторони угоди демонструють інший спосіб дій залежно від обставин (що особливо характерно для галузей податкового, трудового й антимонопольного права). “Ухилення від виконання закону” як поняття цивільного права означає, що сторони угоди порушують дух матеріального та процесуального права, хоча при цьому може здаватися (принаймні сторони угоди це стверджують), що закон не був порушений із точки зору букви закону. Доцільно враховувати матеріальні та процесуальні аспекти окремого закону при визначенні, чи має місце обхід (уникнення) сторонами угоди змісту закону (sententia) і наміру законодавця (voluntas). Потрібно наголосити, що для вирішення проблеми ухилення від виконання закону існує потреба не тільки у подальшому розвитку законодавства, а й у відкритому способі мислення, зокрема, у так званій “професійній мужності” уповноважених посадовців органів державного управління та судових органів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Долот, В. Д. "Економічні ресурси медичної організації (матеріальні, трудові, інтелектуальні та фінансові): теоретичні засади їх сутності та вартісного виміру (до проблеми ціноутворення та визначення вартості медичних послуг)". Інвестиції: практика та досвід, № 2, січень (2016): 60–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Долот, В. Д. "Економічні ресурси медичної організації (матеріальні, трудові, інтелектуальні та фінансові): теоретичні засади їх сутності та вартісного виміру (до проблеми ціноутворення та визначення вартості медичних послуг)". Інвестиції: практика та досвід, № 2, січень (2016): 60–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Долот, В. Д. "Економічні ресурси медичної організації (матеріальні, трудові, інтелектуальні та фінансові): теоретичні засади їх сутності та вартісного виміру (до проблеми ціноутворення та визначення вартості медичних послуг)". Інвестиції: практика та досвід, № 2, січень (2016): 60–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Долот, В. Д. "Економічні ресурси медичної організації (матеріальні, трудові, інтелектуальні та фінансові): теоретичні засади їх сутності та вартісного виміру (до проблеми ціноутворення та визначення вартості медичних послуг)". Інвестиції: практика та досвід, № 2, січень (2016): 60–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Пархоменко, П. І. "Проблеми реалізації міркувань комітету ООН із прав дитини на національному рівні". Актуальні проблеми держави і права, № 89 (29 квітня 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i89.3193.

Повний текст джерела

Анотація:

Оскільки проблема захисту прав дитини посідає важливе місце як у міжнародній, так і національній системі захисту прав людини, де діти як особлива категорія людей дуже часто обмежені в реалізації своїх можливостей із захисту власних прав, від держави та світового співтовариства вимагається забезпечення та реалізація «різноманітних» заходів, які б сприяли захисту прав дитини. У цьому контексті стаття присвячена існуванню проблеми реалізації міркувань Комітету ООН із прав дитини на національному рівні. Наголошено на тому, що держава не створила правових передумов для реалізації відповідних «міркувань Комітету», наслідком чого є створення перешкод по реалізації прав дитини. Автор підкреслив, що механізм індивідуальних звернень до договірного органу ООН не є широко використовуваним в Україні, на відміну від практики Європейського Суду з прав людини, причиною чого є і неможливість реалізувати відповідні міркування на національному рівні та отримати матеріальне відшкодування. Проаналізовано норми чинного процесуального законодавства, які за своїм змістом не містять правової основи для реалізації відповідних міркувань договірного органу та не створюють умов для можливого перегляду справи, в якій було прийнято міркування одним із Комітетів ООН. Також на основі конкретної справи, яка перебувала на розгляді у Верховному Суді, підкреслено, що зазначену проблему не вирішує і судова практика. У зв’язку із чим зроблена спроба провести теоретико-правове дослідження правового регулювання та правових механізмів по реалізації міркувань Комітету. Наголошено на їх значенні для національного правозастосування та захисту прав дитини з посиланням на міжнародно-правові норми та взяті на себе Україною зобов’язання. На основі проведеного аналізу запропоновано кроки до вирішення описуваних проблеми, які можливо реалізувати шляхом внесення змін у чинне законодавство, що допоможе в перегляді на національному рівні справ, у яких було ухвалено міркування Комітетом. Вказано на те, що більш простим способом вирішення описуваних проблем може стати зміна підходу в цьому питанні найвищої судової інстанції, позиція якої може відкрити двері для реалізації на національному рівні міркувань Комітету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бондар, Вікторія, та Вікторія Капустіна. "ПРОБЛЕМА ВТОРИННОЇ ЗАЙНЯТОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 33–53. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-33-53.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема вторинної зайнятості студентської молоді в умовах інформаційного суспільства, яка набувала значної актуальності і пов’язана як з процесами соціальної адаптації на ринку праці та матеріальної незалежності, так і з загрозами та викликами. Досліджено феномен студентської зайнятості в контексті конфлікту інтересів вторинного ринку праці з професійною освітою, передумови зміни статусу «студент» на статус «працюючий студент», траєкторії соціальної мобільності здобувачів вищої освіти на ринку праці. Вторинна зайнятість студентів виступає як спосіб їхньої адаптації на ринку праці і сприяє засвоєнню практичних навичок поведінки і професійного самовизначення в межах практико-орієнтованого підходу в навчанні. У процесі дослідження було виділено три категорії основних мотивів поєднання навчання з роботою. Перша категорія – матеріальне забезпечення. Прагнення у поліпшенні фінансового становища, необхідність оплачувати гуртожиток/квартиру, перебирання матеріальної відповідальності на себе та допомога батьків – важливі стимули обрання вторинної зайнятості студентами. Друга категорія – професійне зростання. Реалізація теоретичних навичок на практиці, набуття якостей (відповідальність, робота у команді), нові знайомства та зв’язки, накопичення соціального досвіду – важливі для майбутнього, для побудування кар’єри та простішої адаптації на роботах. Третя категорія – особистісні мотиви. Важливим фактором тут виступає прагнення бути самостійним, ні від кого не залежати, виправдати очікування батьків та навіть отримувати моральне задоволення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Миропольська, Євгенія Валеріївна. "Художня цінність слова (на матеріалі викладання гуманітарних дисциплін)". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 27-28 (25 травня 2021): 165–71. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238844.

Повний текст джерела

Анотація:

У періоди радикальних змін у суспільстві загострюється проблема цінностей, світ яких є багатоманітним. Він охоплює цінності матеріальні та духовні, соціальні й політичні, етичні та естетичні. Ціннісний зміст життя узагальнюється в художніх цінностях, котрі яскраво його втілюють завдяки художній образності творів мистецтва, звертаючись до почуттів і розуму людини, і таким чином стимулюють осмислення певної ціннісної проблеми, яка в результаті стане чи не стане власним надбанням реципієнта. Надаючи можливість пережити непрожите, стискаючи суспільний та історичний досвід поколінь до концентрації й форм, доступних для особистісного прилучення до нього, мистецтво є своєрідним “банком даних” щодо архетипів поведінки, архетипів сприймання реальності та культури. І все це молода людина опановує через найнадійніше входження людини в соціум – мову. Слово мовлене характеризує як людину, так і суспільство, в якому вона живе. У кожного народу мова своєрідна і незрівнянна, але спільним для всіх є те, що вона виражає думки і почуття людини, містить у собі творче начало. Передбачаємо декілька нових технологічних прийомів, які, на нашу думку, допоможуть через слово прилучитися до художніх цінностей світу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у мистецьких ВНЗ, розширивши нескінченну багатовимірність молодої людини: іншомовна мистецька терміно-ідіоматична “інкрустація” теоретичних гуманітарних дисциплін, що може слугувати засобом міжнародного спілкування і взаєморозуміння. Будучи раціональним осягненням цінностей і джерелом інформації, яке забезпечує процес пізнання фіксованих одиниць мови, оперування термінами в галузі мистецтва допоможе культурній орієнтації студента, його здатності спілкуватися іноземною мовою, не поводитись “асиметрично” в певних ситуаціях, що свідчитиме про мовну коректність і сприятиме подальшому розвитку чуття мови. 2) Мистецтво літературно-художнього перекладу (у нашому випадку це стосується світового театру і світової драматургії, поезії). Звертаємо увагу студентів на той факт, що, на відміну від музики, живопису, танцю, літературний твір чи не єдиний з видів мистецтва, що замкнений мовними межами. Українською мовою герої грецьких трагедій почали розмовляти завдяки видатним українським перекладачам Василеві Сімовичу, Андрію Содоморі, Борисові Тену, Тарасові Франку та ін. Студенти мають зрозуміти сутність праці перекладача художнього твору: виконання перекладу – не технічна справа, не «фото» тексту, який потребує буквального перекладу кожного слова, а використання перекладачем своїх вмінь і таланту для донесення читачам (глядачам, слухачам) максимальної близькості до смислів оригіналу. Якщо така мета досягнута, відбувається не лише популяризація тексту, а й розбудова мови, в сферу якої завдяки перекладу вноситься цей текст, мобілізуючи почуття мовного патріотизму читача. 3) Діалог культур як фундаментальна потреба людської спільноти, що дає можливість уникнути одномірності мови; дає змогу інтерпретувати думки, посилювати їх, обмірковувати, сперечатися тощо. Запропонована технологія представляє нові ракурси та акценти приєднання студентів до культурних традиційних та інноваційних практик спілкування і регулювання взаємовідносин з наявним буттям.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Шубала І.В. та Гордійчук А.І. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ОСНОВІ ВРАХУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 200–207. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті вивчено зарубіжний досвід та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні. Виявлено, що в період коронакризи виявилося багато проблем вітчизняної медицини, зокрема у сфері кадрового забезпечення. Адже часто виникали проблеми щодо недостатньої компетентності та дефіциту вітчизняних фахівців медичної сфери, особливо в критичних ситуаціях та обмеженості ресурсів, що впливало на якість і повноту надання медичних послуг населенню нашої країни. Виявлено, що в зарубіжних країнах часто використовують спільно розроблені інформаційні системи іспитів для створення спільного інформатизованого поля майбутніх кадрів через значну міграції населення та з метою попередити невдалу діагностику та надати якісну допомогу з цінними консультаціями. Серед розглянутих іноземних переваг кадрового забезпечення варто виділити США, де персоналом використовуються найновітніші технології як роботи з кадрами так і лікування, навчання з використанням передових технологій та методів. Хоча така система охорони здоров’я створює проблеми доступності медичних послуг, так як система в переважній мірі приватна та розрахована на отримання прибутку лікарнями та страховими компаніями. При обмеженому фінансуванні постає проблема відсутності джерел для проведення наукових та експериментальних досліджень лікарями, що є поширеним за кордоном. Що призводить до втрати творчого потенціалу кадрів охорони здоров’я в навчальних закладах та закладах практики. Зроблено висновок, що сфера охорони здоров’я в Україні потребує значних змін в системі кадрового забезпечення, до найважливіших з яких можна віднести оновлення матеріально-технічного забезпечення та інших засобів закладів охорони здоров’я, підвищення рівня зарплат лікарів залежно від їх досвіду роботи та фахового рівня, створення системи додаткової мотивації та програм стримування трудової міграції випускників медичних закладів вищої освіти та висококваліфікованих вітчизняних кадрів. Проте, на першому етапі до повноцінного впровадження системи страхової медицини це потребуватиме насамперед суттєвого збільшення витрат на охорону здоров’я, що є великою проблемою в умовах постійної економічної нестабільності на незбалансованості державного бюджету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Маслей, Віктор. "ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНОГО ПРОТИРІЧЧЯ У ФУНКЦІОНУВАННІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯМ ТА МІНІМІЗАЦІЄЮ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ". Науковий вісник: Державне управління 1, № 7 (15 березня 2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-180-194.

Повний текст джерела

Анотація:

Найактуальнішою проблемою в умовах сьогодення, яке сповнене значною кількістю надзвичайних ситуацій із значним обсягом їх наслідків, є підвищення безпеки населення під час їх виникнення. Завдяки роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наукових установ напрацьовано та ухвалено низку законодавчих і нормативно-правових актів, що налагоджують управління запобіганням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, нагромаджено вагомий досвід у здійсненні заходів щодо запобігання аваріям, катастрофам та стихійному лиху, а також усунення їх наслідків. В статті окреслено недоліки заходів реагування та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, що полягають в наявності упущень в системі управління реагуванням на них, в ухваленні не популярних та не аргументованих рішень при здійсненні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, недостатній рівень кількісно-якісних показників спеціального математичного та програмного забезпечення моделювання вказаних заходів. Критичним протиріччям функціонування системи управління попередженням та мінімізацією наслідків надзвичайних ситуацій визначено протиріччя між необхідністю достатнього рівня матеріально-технічного та фінансового забезпечення системи управління попередженням та мінімізацією наслідків виникнення надзвичайних ситуацій та низьким рівнем наявного матеріального резерву, що повинен створюватися органами управління ЄДСЦЗ всіх рівнів. В статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення створення матеріальних резервів з метою визначення ступені відповідальності органів влади різного рівня щодо їх створення. Надано пропозиції щодо подолання зазначеного критичного протиріччя, а саме визначення найоптимальнішого протоколу державного резервування для України; удосконалення системної нормативно-правової бази; напрацювання методів визначення номенклатури матеріальних цінностей; реконструкція підприємств, які належать до системи держрезерву. Також головним визначено створення системи логістики матеріальним резервом, дано авторське визначення цієї дефініції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Сакун Л.М., Вєдєніна Ю.Ю. та Тукало К.Ю. "ЗАПРОВАДЖЕННЯ АУТСОРСИНГУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ МІНЛИВОГО СЕРЕДОВИЩА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 79–83. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу аутсорсингу як одного з методів оптимізації витрат на сучасній фазі розвитку бізнесу. Визначено основні переваги та загрози його застосування, причини запровадження аутсорсингу та оцінено перспективи його розвитку в Україні. В даний час на практиці бізнес постійно стикається з новими поняттями, які часто називають словами іноземного походження, наприклад, аутсорсинг. Цей термін все частіше використовується для підбору персоналу, побудови команд, регулювання зайнятості, особливо в ІТ-секторі. Світ сучасних технологій полегшує роботу для людей з будь-якої точки світу, тому процеси аутсорсингу зростають. У невеликому форматі всі пов’язані функції передаються компаніям, що надають послуги, включаючи: бухгалтерський облік, ІТ програмування, системне адміністрування, юридичні послуги, пошук роботи, логістику, SMM, кол-центри, навчання співробітників тощо. В даний час ринок аутсорсингу активно розвивається, тому що кожен хоче зменшити людські витрати, матеріальні і витрати часу на виробництво певного товару. Це перспектива аутсорсингу в різних галузях, з урахуванням потреб клієнта. У сучасному світі менеджер не має часу для багатьох процесів, тому їх краще передавати в аутсорсинг. Що раз більше з’являється галузей і компаній, які надають аутсорсингову послуги в тій чи іншій сфері. Аутсорсинг дозволяє вирішувати проблеми з підбором, навчанням та утриманням кваліфікованого персоналу, а також з безперервністю бізнес-процесів: заміною працівників на період відпустки, хвороби, навчання, що надаються постачальником послуг. Можливості аутсорсингу: замовник може зосередитись на основних бізнес-функціях; займатися довгостроковим плануванням; вивчати нові технології, нові тенденції на ринку; зменшити витрати на персонал, обладнання на робочому місці, соціальні виплати тощо; оптимізувати оподаткування (оплата аутсорсингових послуг - це валова вартість); займатися улюбленою справою і залишатися самим собою. Використання людського ресурсу – це основа успішної роботи аутсорсингу у світі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Карпунь, Ольга. "Концептуальні засади інтегрованого управління якістю обслуговування клієнтів логістичного провайдера". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 200–210. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.200-210.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено сутність інтегрованого управління, дано власне визначення поняття інтегрованого управління якістю обслуговування клієнтів логістичного провайдера, запропоновано структуру системи управління якістю обслуговування клієнтів, а також вдосконалену Gap-модель оцінки розходжень за якістю обслуговування клієнтів логістичного провайдера. Сучасний ринок вимагає безперервного поліпшення якості продукції та послуг як найважливішого фактору підвищення конкурентоспроможності, в тому числі логістичних провайдерів. Для вирішення цієї проблеми потрібно мати інтегровані системи управління якістю обслуговування клієнтів, які б враховували вимоги міжнародних стандартів та усіх учасників даного процесу. Проведені дослідження показали, що найбільш доцільним способом підвищення ефективності управління якістю обслуговування клієнтів логістичного провайдера в умовах зростаючої конкуренції є формування інтегрованої системи управління. Як показали дослідження, інтегровані системи управління будуються на основі застосування системного і процесного підходів до управління підприємством, які дозволяють пов’язати в єдине ціле різні процеси і види діяльності підприємства. Діяльність будь-якої організації пов’язана з ризиками, які визначають основні втрати. Як зазначається, метою створення інтегрованої системи управління є спільне оптимальне управління ризиками, що дозволяє скоротити потрібні підприємству матеріальні та організаційні ресурси. Інтегроване управління обслуговуванням клієнтів логістичного провайдера – це, перш за все, мистецтво компромісу, при якому рішення приймаються виходячи із загальної мети з урахуванням інтересів усіх учасників логістичного процесу. При цьому основні труднощі виникають в ситуації, коли сусідні ланки використовують різні принципи організації і планування операцій в ланцюгах поставок. Інтегроване управління якістю обслуговування клієнтів логістичного провайдера повинно передбачати узгодження якості послуг по всьому ланцюгу обслуговування. Різні компанії бізнес-партнери, що приймаюсь участь у даному ланцюгу, повинні усвідомити, що вони є ланками одного процесу й мають загальну мету – максимальне задоволення потреб клієнта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

ДЕМУЗ, Інна, та Дмитро ОСТРОВИК. "ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ВОЇНІВ-»АФГАНЦІВ» В УКРАЇНІ У ВИСВІТЛЕННІ ОРГАНУ ЦК ЛКСМ УКРАЇНИ – ГАЗЕТИ «КОМСОМОЛЬСКОЕ ЗНАМЯ»". Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 187–98. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226537.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета дослідження полягає у спробі диференціювати хронологічно та за тематичними складовими проблеми соціалізації воїнів-“афганців” в Україні впродовж 1980-х рр. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії проаналізовано матеріали офіційного видання на предмет висвітлення у ньому проблем воїнів-“афганців” в Україні вказаного періоду. Висновки. Окремі аспекти проблеми соціалізації воїнів-“афганців” виданням почали підійматись у 1986 – 1987 рр. на фоні “відкриття” війни тогочасному суспільству із посилом до “відкриття” самих воїнів, організації “афганських” осередків (клубів, секцій “воїнів-інтернаціоналістів”) та залучення їх до виховання підростаючого покоління, необхідності увінчання пам’яті загиблих побратимів. Висвітлення проблем соціалізації воїнів-»афганців» на республіканському рівні відбулося у другій половині 1987 р. Незважаючи на розроблені Секретаріатом заходи щодо держпідтримки “афганців”, котрі були опубліковані виданням КЗ,наявними лишалися проблеми шефства комсомольських організацій над молодими ветеранами та сім’ями загиблих військовослужбовців,мали місце проблеми ветеранських осередків, зокрема щодо матеріально-технічного забезпечення, що висвітлювалось даним друкованим органом. Важливою є роль видання в опублікуванні листів учасників бойових дій в Афганістані з проблем реалізації державної підтримки воїнів-“афганців” та сімей загиблих військових. Подібні офіційні видання потребують подальшого виявлення різнобічної інформації стосовно “афганського” руху в УРСР, проблем ре соціалізації ветеранів, реалізації державної політики щодо них на місцях, рефлексій «афганців» на державну політику щодо цих питань, активізують пошуки джерельної бази для комплексного дослідження проблем соціалізації воїнів-»афганців» в УРСР 1980 – 1991 рр. Ключові слова: воїни-“афганці”, ЦК ЛКСМ України, “Комсомольское знамя”, соціалізація, адаптація, державна підтримка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Yevko, V. Yu. "Право дружини на утримання під час вагітності та в разі проживання з нею дитини у віці до трьох років". Law and Safety 83, № 4 (1 грудня 2021): 156–66. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблеми здійснення вагітною жінкою та жінкою, з якою проживає дитина у віці до трьох років, свого права на утримання від чоловіка. Метою дослідження є формулювання теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо застосування норм, які регулюють порядок здійснення жінкою права на утримання. Дослідження чинного законодавства й аналіз практики розгляду судами справ про надання утримання дружині дали змогу зробити висновок, що ч. 5 ст. 84 СК України унеможливлює здійснення вагітною дружиною свого права на утримання від чоловіка під час вагітності. Можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу дружині має оцінюватись судом на підставі комплексу фактів, які характеризують його матеріальне становище. За прострочення чоловіком сплати аліментів на утримання дружини може бути застосована відповідальність у вигляді пені, передбачена ст. 196 СК України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Карташова, О. Г. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 6 (28 травня 2021): 61–72. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.6.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено проблеми та перспективи розвитку виробництва та переробки сільськогосподарської продукції на регіональному рівні на прикладі Херсонської області. Проаналізовано рівень заробітної плати мешканців Херсонської області, структуру використання земель с/г Херсонської області, основні економічні показники виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, матеріально-технічний стан підприємств Херсонської області та його модернізації. Сформульовано основні проблеми, які гальмують розвиток сільського господарства України. Визначено, що для вирішення проблем у сільському господарстві та промисловості регіону, для Херсонської області може бути доцільним створення комунального підприємства. Сформовано основні засади проектування та реалізації з впровадження проекту створення комунального підприємства, яке стане центром для виробників та переробників сільськогосподарської продукції для створення продукції с високою доданою вартістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

ГАЛЕНКО, А. М. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ХРОНОТОПУ ДОРОГИ В ПРИГОДНИЦЬКИХ РОМАНАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ «ОСТРІВ СКАРБІВ» ТА «ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ»)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.3.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано хронотоп дороги як один із найпоширеніших форм часопростору у пригодницькому романі. Увагу приділено творам «Джури козака Швайки» Володимира Рутківського та «Острів скарбів» Роберта Луїса Стівенсона. Були проаналізовані головні герої-діти в пригодницьких романах Р. Стівенсона та В. Рутківського з метою визначення особливих рис теми дорослішання і переходу з дитинства у дорослість, у самостійність. Характерологічну роль відіграє бажання подорожей та легкість, з якою хлопці в обох творах вирушають у дорогу. Визначено, що головні герої Санько та Грицик в українському романі, а також Джим в англійському проходять випробування у подорожі і так переходять у дорослий етап життя. Ключовим у зображенні цих перетворень постає хронотоп дороги. Так само, як і в історичному пригодницькому романі Володимира Рутківського, відбувається формування ідентичності Джима в авантюрно-пригодницькому романі Роберта Стівенсона «Острів скарбів». Джим дорослішає, мужніє після подорожі, знаходить справжній скарб і здобуває визнання у суспільстві. У романі Роберта Стівенсона синтезовано традиції морського пригодницького роману і проблеми етичного плану, перенесено цивілізаційний конфлікт із простору традиційної Англії на острів, де відсутні будь-які соціокультурні норми. Джим Хокінс як благородний хлопчина проходить через низку випробувань, втрат і розчарувань, що є досить знаковою рисою неоромантичного героя. Вагомим є те, що попри мотив подорожі – пошук скарбів – головний герой чітко розмежовує матеріальні та духовні цінності. Долаючи перешкоди, що трапляються на шляху до винагороди, тобто скарбу, хлопець набуває досвіду, що дає можливість розкрити такі його риси, як честь, відважність та гуманізм. Згуртовані однією метою, персонажі різних поколінь змогли дати гідну відсіч ворогові – як татарам козаки з джурами, так і піратам моряцька команда. У результаті аналізу зроблено висновок, що хронотоп дороги виконує в романі сюжетотвірну, характерологічну, онтологічну й символічну функції й допомагає розкрити головну думку твору та зобразити ключові образи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Левченко, Тетяна. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНИХ ГРУП У СОЦІАЛЬНИХ ДІАЛЕКТАХ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 75–92. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-75-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано функціонування лексико-тематичних груп у соціальних діалектах. Зокрема функціонування зоо‑ та фітоморфізмів у кримінальному арго на території України у 20-30-х роках минулого століття досі не було об’єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність нашої розвідки. З огляду на це, наша мета полягає в аналізі найчисельнішої лексико-тематичної групи, яку представлено у кримінальному арго 20-30-х років ХХ століття зоо- та фітоморфізмами та в дослідженні процесу лексичної метафоризації і динаміки розвитку пропонованої групи лексики. Аналізуючи різні моделі перенесення, варто зазначити, що метафоризація фітоморфізмів здійснюється за подібністю, що сприймається органами відчуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) і за схожістю емоційно‑психологічного сприйняття. Позитивні чи негативні емоції дають змогу поєднувати в одній назві реалії дійсності, що зумовлюють однаковий емоційний стан або характеризуються однаковим емоційним станом. Охарактеризовано риси зоо- і фітоморфних перенесень, в яких яскраво виражена пейоративна маркованість. Риси, ознаки, властивості представників тваринного і рослинного світу спрямовуються на приниження гідності, підрив довір’я до людини. На позначення цього явища у лінгвістиці використовують термін «дисфемізм» або «какофемізм», які представляють троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлення; іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Таким чином визначено, що дисфемізми – це зоо- і фітоморфічні метафори стосовно людини, уживання грубих, лайливих, непристойних слів. На основі аналізу наукової літератури і словників, які містять жаргонну лексику, зафіксовано тенденцію вживання арготизмів у певному тематичному спрямуванні, зокрема і тих, що є російськими відповідниками. Джерелом метафоричного вживання арготизмів виступають такі тематичні групи слів: а) назви тварин; б) назви рослин; в) назви частин тіла людини. Негативна оцінна конотація відіграє вирішальну роль у метафоричних значеннях кримінального арго. Лексико-тематична група зоо- та фітоморфізмів у кримінальному арго свідчить про матеріальні і духовні цінності кримінального світу і дає змогу побачити суспільні проблеми в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Сидорук, І. С. "АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 67–72. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано показники стану малого підприємництва в Україні, виокремлено проблеми, що заважають його успішному розвитку, та окреслено напрями їх подолання. Загрози розвитку малого підприємництва, як і конкурентні переваги, зумовлені його особливими характеристиками, а саме малим розміром, гнучкістю й сприйнятливістю до змін економічного середовища. Визначено, що особливою перешкодою в розвитку малого підприємництва є дискримінація в доступі до економічних ресурсів: фінансово-кредитних, сировинно-матеріальних, інформаційно-консультативних, техніко-технологічних, кадрових тощо. Запровадження карантинних обмежень призвело до поглиблення зазначених проблем, тому необхідне становлення дієвої підтримки розвитку малого підприємництва, яка б дала змогу максимально ефективно розв’язувати проблеми та стимулювати мале підприємництво до саморозвитку. Ключові слова: мале підприємництво, регіони, карантинні обмеження, перешкоди діяльності, пріоритетні напрями розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

БАРАНОВ, Андрій, Юрій БАРАНОВ, Олег БРИЧИНСЬКИЙ та Олег НЕЩАДІН. "АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ТА ЧИННИКІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ТИЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО З’ЄДНАННЯ ПРИ ОБОРОНІ ВОДНОЇ ПЕРЕШКОДИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 270–80. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.475.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності управління тилового забезпечення загальновійськового з’єднання. Аналіз матеріально-технічне забезпечення військ свідчать про те, що, однією із проблем системи тиловим забезпеченням є те, що транспортні засоби загальновійськового з’єднання, які забезпечують транспортування встановлених запасів матеріальних засобів, не завжди спроможні забезпечити своєчасне підвезення матеріальних засобів військам під час бойових дій. Питання, що пов’язані з обґрунтуванням можливостей підрозділів матеріальних засобів щодо своєчасного утримання та підвезення матеріальних засобів до підрозділів в ході бою, залишаються недостатньо розкритими. Зокрема, це стосується способів застосування підрозділів матеріальних засобів. Під час управління тилового забезпечення загальновійськового з’єднання при обороні водної перешкоди велике значення мають розрахунки, що пов’язані з плануванням потреб щодо підвезення матеріальних засобів, можливостей автомобільного транспорту і засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Результати розрахунків використовуються ними для ухвалення обґрунтованих рішень або підготовки пропозицій, відпрацювання планів підвезення. Тому результати розрахунків повинні бути максимально точними і об’єктивними. Таким чином, одним з основних недоліків організації тилового забезпечення загальновійськового з’єднання при обороні водної перешкоди є недостатня можливість обґрунтування раціонального способу застосування підрозділів підвозу матеріальних засобів, а саме визначення району прийому-передачі та евакуації матеріальних засобів. Усунення приведених недоліків організації тилового забезпечення загальновійськового з’єднання при обороні водної перешкоди пропонується провести за наступними напрямками: удосконалення існуючих наукових підходів щодо раціонального способу застосування підрозділів підвозу матеріальних засобів, а саме визначення району прийому-передачі та евакуації матеріальних засобів; зменшення часу на проведення вантажно-розвантажувальних робіт під час організації тилового забезпеченням загальновійськового з’єднання при обороні водної перешкоди; підвищення ефективності управління і проведення розрахунків щодо тилового забезпечення загальновійськового з’єднання при обороні водної перешкоди, за рахунок підвищення ефективності роботи заступника командира загальновійськового з’єднання з тилу по організації управління підвезенням та евакуацією матеріальних засобів підрозділів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Putin, Georgij Ivanovich. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ВІДЧУЖЕННЯ В ПІЗНЬОМУ КАПІТАЛІЗМІ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, № 1 (24 липня 2021): 60–72. http://dx.doi.org/10.15421/352107.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано, як розвивалося розуміння філософами проблеми відчуження, відображена його роль і місце в житті сучасного суспільства. Ґрунтуючись на ідеях неомарксистів (Г.Маркузе, Д.Лукач), автор показує, що розвиток капіталізму і поліпшення матеріальних умов життя людей не вирішило проблему відчуження, а породило його нові форми, такі як суспільство споживання, одновимірний людина. Для статті важлива ідея про те, що капіталізм став більш зрілим і стійким завдяки привабливості світу споживчих благ. Тобто, відчуження набуло зовні «добровільний» характер. У статті також досліджується проблема відчуження в контексті постмодернізму (Ж.Бодрійяр, Ф.Джеймісон і ін.). У цьому ключі порушено питання ілюзорності символічних форм практики і роль відчуження в їх виникненні. Залишаючись на марксистських позиціях, автор не поділяє розуміння сфери символічного як виключно незалежної від відображення її людиною. Симуляції і симулякри є специфічною рисою саме капіталістичного суспільства. Але влада симулякрів над свідомістю людини не абсолютна навіть при капіталізмі. Відчуження можна перебороти, але при цьому воно розглядається як необхідний етап у розвитку суспільних відносин, важливий для становлення цивілізації.Відчуження послужило причиною атомарності суспільства, його відсталості і відсутності його якісного розвитку. У свою чергу, це призвело до численних практичних наслідків: бідності, соціального розшарування, депресії, кризи суверенітету і реальної демократії. У статті дається філософська основа вирішення цих проблем сучасності.Результати дослідження підводять автора до наступних висновків. Пізній капіталізм більш стабільний і стійкий, ніж капіталізм часів Маркса, оскільки відчуження поширилося на сферу споживання. У цих умовах конфлікт людини і результатів його діяльності носить не абсолютний, а периферійний характер. У споживчому суспільстві встановлюється одномірне мислення, при якому людська практика втрачає змістовну частину, і в ній починає переважати форма, зовнішня оболонка. Подолання відчуження в пізньому капіталізмі – це відновлення об’єктивної сутності понять, які придбали багато в чому символічний характер: свобода, демократія, суверенітет і т.ін. Тому автор вважає прогресивним часткове повернення до класичного типу відчуження, при якому відбувалася активна рефлексія цих понять.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Petrenko, Mykhaylo. "Концепт людської гідності в сучасній комунікативній філософії". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 57–66. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.1-2.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті, насамперед у контексті методологічного повороту від філософії свідомості до філософії комунікації, досліджено вплив техногенної, інформаційної складової сучасного етапу розвитку суспільства на всі його сфери, що супроводжується змінами в ставленні до людини з її економічними та морально-етичними потребами. При цьому виокремлено основні сучасні фактори, які істотно впливають на зміни в осмисленні проблеми людської гідності: «інформаційна революція», генетичні дослідження, соціально-економічні та екологічні проблеми. У статті з’ясовано, що класики сучасної комунікативної філософії К.-О. Апель, Ю.Габермас, Г.Йонас наголошують на трансформації дискурсивної етики в річище етики соціальної та екологічної, плідності подальшого осмислення проблем свободи та відповідальності, людської гідності. А це своєю чергою сприяє усвідомленню суспільством необхідності персональної і колективної відповідальності (етики відповідальності), що можливо лише за умов повноцінної участі в означених процесах усіх громадян, розвитку справедливої, правової держави. У статті доведено істотний взаємозв’язок питання справедливості та проблеми людської гідності в процесі розподілу матеріальних та духовних ресурсів, можливості створення передумов для подолання сучасних викликів та нагальних екологічних, економічних та морально-етичних проблем. Послідовне реконструювання соціально-філософської складової сучасної комунікативної філософії свідчить про плідність запропонованого нею методологічного принципу осмислення концепту людської гідності, людського буття загалом за сучасних умов розвитку суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Твердохліб, Олександр, та Ігор Подобєд. "МАТЕРІАЛЬНІ РЕЗЕРВИ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ КОМПОНЕНТ РЕСУРСНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ". Науковий вісник: Державне управління, № 4(10) (2 грудня 2021): 116–28. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2021-4(10)-116-128.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасне лабільне середовище потребує розробки дієвих механізмів запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Ефективні заходи запобігання беззаперечно здатні попередити значну кількість надзвичайних ситуацій природного, техногенного та іншого характеру. Злагоджені дії під час ліквідації наслідків збережуть життя та зменшать наслідки такої ситуації. У цьому процесі важливою складовою виступає матеріальне забезпечення, адже недостатня кількість та якість матеріальних запасів знижують результативність заходів з реагування на надзвичайні ситуації та призводять до збільшення втрат і тривалості дій з подолання їх наслідків. Проблемні питання економічного характеру, які виникають під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, потребують перегляду ресурсного механізму державного управління в системі цивільного захисту України. У запропонованій статті розглянуто поняття ресурсного механізму державного управління у сфері цивільного захисту населення і територій, матеріальних резервів, їх види. На підставі аналізу визначень, запропонованих провідними науковцями, удосконалено та сформовано авторське визначення понять «механізм управління» та «ресурсний механізм державного управління у сфері цивільного захисту населення і територій». Встановлено, що цей механізм, зокрема, передбачає забезпечення наявності матеріальних ресурсів через призму вимог до формування, накопичення, зберігання та відчуження матеріальних резервів всіх рівнів з метою ефективної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Досліджено основні відмінності оновлених Методичних рекомендацій щодо створення та використання матеріальних резервів для запобігання виникненню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що застосовуються Державною службою України з надзвичайних ситуацій з 2020 року, від попередніх, які були чинними з 2017 року. На підставі аналізу законодавчих вимог щодо формування та використання матеріальних резервів запропоновано ключові заходи, яких необхідно вжити задля забезпечення сталого розвитку економіки в умовах надзвичайних ситуацій. Представлений науковий доробок уміщує дослідження заходів з удосконалення ресурсного механізму державного управління системою цивільного захисту України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Кондратюк, Юлія. "Пенсійне забезпечення духовенства та членів їх сімей Волинської єпархії у ХІХ – початку ХХ ст." Старожитності Лукомор'я, № 3 (1 червня 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.3.73.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено вивченню основних етапів становлення пенсійного забезпечення духовенства, їх вдів і сиріт у Волинській єпархії протягом ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що в цілому матеріальне становище більшості позаштатного духовенства та членів їх сімей було вкрай скрутним. Держава почала приділяти цій проблемі увагу лише у другій половині ХІХ ст. Однак під вимоги для отримання пенсійних виплат підпадала досить незначна кількість церковнослужителів. Більшості з них і в похилому віці доводилося самотужки шукати шляхи для виживання. Вирішити цю проблему вдалося лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., коли почали практично діяти емеритальні каси та пенсійні відрахування з їх платні було затверджено на державному рівні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Зось–Кіор М.В. та Скидан С.В. "ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО БІЗНЕС–СЕРЕДОВИЩА". Економічний форум 1, № 3 (20 липня 2020): 143–48. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-22.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розкрито сутність поняття «мотивації» з точки зору психології працівника та як функції менеджменту. Проаналізовано визначення даного поняття. Розглянута можливість застосування матеріальної винагороди в контексті принципу поєднання цілей індивіда та організації. Досліджено особливості застосування матеріальної мотивації залежно від специфіки посади, яку займає працівник. Досліджено проблему збереження здоров’я офісних працівників та наведено способи її вирішення шляхом застосування методів нематеріальної мотивації у вигляді занять спортом. Розглянуто необхідність врахування особливостей психології працівника та соціально–культурних факторів при прийнятті рішень стосовно застосування мотиваційних заходів. В статті також розглядається проблема звільнення працівників, у зв’язку із скороченням, як фактору, що може мати демотивуючий вплив на колектив організації. Для вирішення даної проблеми було рекомендовано застосування аутплейсменту, сутність якого полягає в надані допомоги співробітникам, що підпали під скорочення, в подальшому працевлаштуванні або переорієнтації на ринку праці. Дана процедура дозволяє організації пом’якшити процес звільнення. Ще одна перевага використання аутплейсменту полягає в тому, що такий підхід може значно підвищити лояльність співробітників. Сам факт того, що компанія не кидає напризволяще працівників, що підпали під скорочення, зменшує демотивуючі настрої в колективі. Як показує світова практика, на сьогоднішній день, система мотивації найкраще розвинена в IT–компаніях. Це пов’язано з тим, що на ринку праці існує значний попит на висококваліфікованих IT–фахівців і дуже часто нестандартна система мотивації стає найкращим способом залучення фахівців такого рівня. Тому, з метою аналізу сучасних тенденцій в області мотивації персоналу було проаналізовано досвід провідних транснаціональних корпорацій в області IT. Розглянуто використання нестандартних методів мотивації в таких компаніях як Facebook Inc. та Apple Inc. Також були проаналізовані компанії з найвищим рівнем середньої заробітної плати, де серед лідерів багато організацій зайнятих в галузі IT.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Rebezniuk, I. T. "Інженерно-технічна освіта і наука: здобутки та перспективи". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 45–48. http://dx.doi.org/10.36930/40291008.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано здобутки інженерно-технічної освіти і науки в НЛТУ України. Коротко висвітлено історію формування Навчально-наукового інституту інженерної механіки, автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій. Окреслено спеціальності, за якими в інституті готують бакалаврів, магістрів і докторів філософії. Розглянуто структуру інституту, його кадрове та матеріально-технічне забезпечення. Викладено інформацію про участь фахівців інституту в розроблянні проектів стандартів вищої освіти України для бакалаврського й магістерського рівнів та в удосконалюванні науково-технічної термінології. Подано результати впровадження наскрізної програми екологізування навчального процесу. Наголошено на важливості застосування матеріальної бази курсів готування водіїв транспортних засобів для навчання студентів за спеціальностями інституту. Охарактеризовано оригінальні наукові школи, основні наукові проблеми та напрями досліджень. Розглянуто доробок науковців інституту за десятирічний термін. Виокремлено важливість проведення освітянської та наукової діяльності у співпраці з галузевими підприємствами. Висвітлено складники міжнародної співпраці для розвивання інженерно-технічної освіти. Викладено перспективи розвивання її в НЛТУ України для фахівців лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Домбровська, А. В., та В. В. Марченко. "МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ". Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", № 34 (2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2021.34.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано основні функції Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади. Досліджено проблему реформування системи дер-жавного управління, зокрема сектора оборони України. Метою статті є вирішення проблеми впровадження електронного урядування в управлінську систему Міністерства оборони України як ключового напряму реформування сектора оборони України. Серед заходів реформування системи державного управління визначено децентралізацію функцій держави та бюджетних ресурсів, відкритість, прозорість та підзвітність державних органів, а також впровадження електронного урядування – форми організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомуніка-ційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. Запропоновано впровадження електронного урядування в сферу елект-ронних систем обліку матеріально-технічних ресурсів Збройних сил України, створення електронного реєстру військовозобов’язаних, електронного документообігу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Кунденко, Я. М., та М. О. Білостоцький. "ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ЛЮДИНИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА". Історія та географія, № 57 (2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті дається визначення поняття «цінність» та характеристика історичних етапів становлення духовних цінностей людини інформаційного суспільства. Виявлено, щодуховний розвиток особистості – процес індивідуально-особистісного залучення до духовної культури суспільства, оволодіння загальнолюдськими, соціокультурними, національними цінностями і досвідом людства в процесі духовно-практичної діяльності та самостійного творчого розвитку кожної особи. Проблема цінностей, в широкому значенні, завжди виникає в епохи знецінення культурної традиції та дискредитацій ідеологічних засад суспільства. Розуміння цінностей змінюється відносно різних історичних періодів розвитку культури. В період Античності відсутнє чітке розуміння своєрідності людини в світі, істина і цінність не відокремлені один від одного. В часи Середніх віків йшлося про релігійні цінності, оскільки людина існувала в ім'я Бога. Філософи Нового часу виділили розум як головну рису людини. Всепоглинаючий інтерес до істини затемнював проблему цінностей. В німецькій класичній філософії І. Кант «відокремив» істину, красу і благо. Істиною займається розум, а цінністю - розумна воля. Для філософів ХХ століття проблема цінностей виходить на перший план, тому що головною проблемою постає екзистенціальне буття людини та «людино-орієнтована» істина. Розподіл цінностей людини сучасного інформаційного суспільства проводиться щодо суб'єкта та способу поціновування: фізичні, які задовольняють базові потреби суб'єкта, спрямовані на чуттєво дану реальність, що має одиничний, безпосередній та матеріальний характер;соціо-психологічні, які задовольняють особливі, опосередковані та ідеальні потреби суб'єкта, спрямовані на метафізичну чи віртуальну реальність, що існує у свідомості людини; духовні цінності, які задовольняють всезагальні та трансцендентальні потреби суб'єкта за допомогою творчої діяльності узагальнюючого мислення по створенню естетичні ідеалів; релігійних уявлень; наукових теорій; філософських категорій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Chopchyk, V. D. "ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ КЛІНІЦІ НА ПРИНЦИПАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (25 березня 2020): 88–91. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11212.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати шляхи вирішення проблем кадрової політики в університетській клініці на принципах державно-приватного партнерства. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі застосовували загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації наукових даних, а також системний і структурно-функціональний підходи. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів із державно-приватного партнерства та менеджменту. Результати. Кадри визначено як один з основних ресурсів реформування університетських клінік. Розкрито причини кадрового дисбалансу в галузі охорони здоров᾽я і негативні наслідки цього. Показано наявність проблеми низької ефективності використання кадрових ресурсів у системі охорони здоров᾽я і відсутність відповідних умов для здійснення професійної діяльності медичного персоналу. Доведено, що для вирішення проблем кадрової політики в охороні здоров᾽я України, у першу чергу, необхідні фінансові та матеріально-технічні ресурси, які на сьогодні можна отримати тільки за рахунок приватного інвестора. Таким чином, в існуючій економічній ситуації України для розвитку університетських клінік, як лікувальних баз університетів, необхідно переходити на державно-приватні підприємства. У статті представлено шляхи вирішення проблем кадрової політики в університетській клініці на принципах державно-приватного партнерства. Висновки. З урахуванням досвіду країн Заходу та економічної ситуації в Україні обґрунтовано більш ефективні шляхи вирішення проблем кадрової політики в університетській клініці на принципах державно-приватного партнерства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Гончаренко, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ СИНДРОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (27 грудня 2019): 13–26. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушується актуальне питання особливостей взаємодії батьків і дітей, які мають діагноз СДУГ – синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Зауважується, що, не зважаючи на поглиблення наукових знань про генетичні та нейропсихологічні механізми появи та розвитку синдрому, якісний рівень освіченості та навичок ефективної взаємодії батьків та педагогів з такими дітьми залишається досить низьким. На сьогодні синдром дефіциту уваги та гіперактивності є визнаним медичною наукою захворюванням нейпропсихологічного етіогенезу, зумовленого складною комбінацією спадкового та соціально-психологічного чинників, жоден з яких не є необхідним або достатнім, щоб викликати розвиток СДУГ сам собою. Важливість адаптивного виховання дитини із СДУГ у сім’ї для оптимізації її розвитку та зниження ймовірності появи негативних симптомів, що супроводжують розлад, вважається очевидною. Чинниками ризику появи у майбутньому в дітей із СДУГ таких несприятливих наслідків як токсикоманія, злочинність, агресивність, опозиційна поведінка є: материнська депресія, надмірна їхня директивність та вимогливість. Патологізуючими для дітей із СДУГ є умови структурної розмитості сім’ї, дифузність у прийнятті ролей, виховна невпевненість батьків, відсутність рефлексії виховної взаємодії. На основі емпіричних даних доведено, що більш адекватні моделі взаємодії з дитиною властиві повним сім’ям, батькам та матерям більш зрілого віку, з вищою освітою. В таких сім’ях є більший відгук батьків на спільну роботу з психологічною службою у допомозі дитині адаптивно соціалізуватись і запобігти негативних наслідків розладу. Найбільше неефективних моделей – нетерплячості, зворотної агресії, покарань, відчаю, марних умовлянь – застосовують у взаємодії з дітьми молоді мами (які народили дітей до 18 років), деякі батьки. Найгірша ситуація з неконтрольованою поведінкою дитини вдома та в школі спостерігається у дисфункціональних сім’ях, де трапляються конфлікти, сварки, пияцтво батька, холодність, відстороненість матері, та тих, де обмежені житлові та матеріальні умови родини. Зроблено висновок, що, хоча сімейне виховання само собою не може викликати появу симптомів СДУГ у дітей (за їх появу відповідають біологічні чинники), здатність батьків ефективно взаємодіяти з ними сприяє запобіганню розвитку проблемної опозиційної поведінки, адикцій у дітей в майбутньому. Просвіта щодо СДУГ та допомога батькам в опануванні ефективних виховних стратегій їхньої взаємодії з дітьми можуть компенсувати негативні згубні наслідки для дітей. Суттєвим чинником поліпшення структури сімейної взаємодії в системі «батьки-діти» може стати також психологічна та психіатрична допомога матерям, які мають власні проблеми, пов’язані із СДУГ (імпульсивність, нетерплячість, надмірна тривожність, схильність до депресії, емоційна неврівноваженість тощо), та високий рівень стресу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Дроздовський, Дмитро Ігорович. "Філософські концепти романтизму в британській постпостмодерністській прозі (на матеріалі романістики І. Мак’юена)". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 24–46. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження: визначити поетологічні особливості реалістичного письма у трьох романах І. Мак’юена («Амстердам», «Субота» й «Спокута»). Методологія і методи дослідження: герменевтичий, прицільного читання, філософські підходи. Окреслено функцію надмірної деталізації в оповіді. Визначено властиві романтизму особливості конструювання метароманного дискурсу в постпостмодерністському романі. Схарактеризовано світогляд персонажів постпостмодерністських романів, у якому увиразнено мотив медикалізованого пізнання дійсності, в самих романах виявлено корпус ідей, пов’язаних із дискурсом медицини й науки загалом. Науковість світогляду персонажів водночас забезпечує їх здатність здійснювати когнітивний редукціонізм, під яким розуміємо тенденцію до виявлення й представлення проблеми в базовому вигляді, без залучення емоційних чинників сприйняття дійсності; розгляд людини на рівні бімолекулярному, нейрофізіологічному та ін. Здійснений аналіз дає підстави говорити про реактуалізацію реалістичного письма, яке дає можливість виявити внутрішнє життя персонажів, реалізоване через внутрішні монологи, рефлексії, осмислення екзистенційних проблем та реагування на проблеми інших (членів родини, колег, пацієнтів). У «Спокуті» творення літературного наративу прирівнюється до реального, який заміщує справжню дійсність і може мати не меншу цінність, ніж проговорення реального життя людей, котрі стали прототипами в літературному творі. Водночас протагоніст роману Брайоні Толліс висловлює міркування, що людське життя перетворюється на фікційний простір після фізичної смерті людини. В аналізованих романах виявлено мотив протагоністів, пов'язаний із протистоянням життєвим труднощам або шляхом їх розкладання на базові редуковані в сприйнятті компоненти, або ж заміщенням дійсності вигаданим наративом, який для самого автора має не меншу цінність, даючи можливість дистанціюватися від тих деталей, які травмують. Смерть стає відправною точкою в зближенні життя й вигадки, в їх подальшому переплетенні, оскільки фізичний кінець персонажів детермінує перетворення їх життя на фікційний наратив, у якому дедалі складніше розрізнити справжнє від сфантазованого). Зазначені світоглядні комплекси формують спектр філософських проблем, репрезентованих у постпостмодерністських (написаних після 2000-го року) британських романах І. Мак’юена.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

НЕВЗОРОВ, Р. В. "ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТРЕНАЖЕРНИХ ОСВІТНІХ ЗАСОБІВ У НАЗЕМНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ЛЬОТЧИКІВ ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 205–11. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.31.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті, що є публікацією окремих положень докторського дисертаційного дослідження автора, здійсне- ний пошук та аналіз основних проблем впровадження сучасних тренажерних освітніх засобів у наземне навчання майбутніх льотчиків тактичної авіації у вищому військовому закладі освіти (ВВЗО) України. Ця проблема ще не була об’єктом окремого педагогічного дослідження. В рамках піднятої проблематики дослідження розкриті клю- чові поняття «наземне навчання», «авіаційний тренажер», «тренажерна підготовка» в їх змістовному зв’язку щодо фахової підготовки курсантів – військових льотчиків. Обґрунтовано пропевдичну роль тренажерної підготовки в ній, значний методичний і освітній потенціал як перспективного технологічного інструменту, що зв’язує теоретичне навчання і наземну підготовку з безпосереднім льотним навчанням на літаках. Автор аргументовано пропонує роз- глядати наземне навчання як ядро системи забезпечення якісної фахової підготовки військових льотчиків-курсантів в умовах ВВЗО, а впровадження сучасних тренажерних освітніх засобів – як необхідну умову їх достатньої навче- ності та формування професійно значимих компетенцій. Зазначається, що саме вона забезпечує реалізацію функ- ціональної моделі системи «людина-машина», що особливо актуально для складних технічних професій, у яких люди виступають операторами особливо складних систем. При цьому констатується недостатній рівень такого впровадження на сьогоднішній день в Україні. Значний акцент зроблений на потенціалі тренажерної підготовки як оптимальної освітньої альтернативи надзвичайно коштовній підготовці військових льотчиків безпосередньо на літальних апаратах. Доведено, що правильно організована тренажерна підготовка може реально зекономити значні фінансові ресурси під час льотного навчання, а також психологічно і технічно готує курсантів до кращого професій- ного сприйняття власне льотної практики. Основними проблемами запровадження сучасних тренажерних засобів навчання в освітній процес майбутніх льотчиків тактичної авіації визначено недостатнє фінансування матеріально- технічної бази вітчизняного ВВЗО та недостатня науково-педагогічна розробленість методичного складника засто- сування тренажерних засобів навчання. Запропоновані конкретні шляхи вирішення вказаних проблем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Тригуб, Галина, та Оксана Хникіна. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ТРУДНОЩІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 157–64. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено основні проблеми запровадження інклюзивної освіти у вищих навчальних закладах України. У сучасних умовах доступність вищої освіти для молоді з обмеженими функціональними можливостями є важливою соціальною й педагогічною проблемою. Інклюзивна вища освіта – один з етапів інтеграції студентів з особливими потребами в суспільство, що допомагає їм отримати бажану професію та самореалізуватися в професійній діяльності. У статті висвітлено особливості, завдання й принципи інклюзивної освіти. Окреслено її базові функції, серед яких найважливішими є правова, функція соціалізації, виховна, освітня та економічна. Визначено ключові принципи інклюзивної освіти в Україні: науковість, системність, варіативність і корекційну спрямованість, індивідуалізацію, соціальну відповідальність сім’ї, міжвідомчу інтеграцію та соціальне партнерство. Розкрито психологічні аспекти процесу адаптації студентів до умов навчання у вищий школі. Розглянуто специфіку входження до навчального середовища студентів, які мають обмеження фізичного здоров’я. Проаналізовано труднощі адаптації студентів з особливими потребами під час інтегрованого навчання. Висвітлено основні форми та методи навчання молоді з обмеженими можливостями. Визначено можливі шляхи подолання проблем, пов’язаних з упровадженням інклюзивної освіти, а саме: вдосконалення законодавчої бази й принципів фінансування, створення сприятливого освітнього середовища, формування матеріально-технічної бази, урахування індивідуальних особливостей і потреб студентів, організація психологічної підтримки учасників навчального процесу, надання соціальної та медико-реабілітаційної допомоги, створення умов для соціалізації, самовизначення й самореалізації, підготовка адаптованих навчально-методичних матеріалів для студентів, кадрове забезпечення, подолання соціальних та професійних стереотипів, що передбачає надання допомоги випускникам з особливими потребами в працевлаштуванні й проведення широкої роз’яснювальної роботи серед роботодавців, у засобах масової інформації, у системі служб зайнятості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Kozmenko, O. I. "ДОСВІД РОБОТИ ЦЕНТРІВ УСПІХУ СТУДЕНТІВ У США". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 139–47. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-139-147.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом проблема успіху студентів закладів вищої освіти привертає увагу педагогів США і спонукає їх шукати більш ефективні шляхи її розв’язання. Рівень утримання і успіх студентів характеризують роботу закладу і свідчать про результативність навчально-виховного процесу. ЗВО працюють над покращенням якості освіти, але в своїй роботі стикаються з низкою проблем, які самостійно важко подолати. З 2010 року в Сполучених штатах Америки з’являється мережа центрів, які допомагають суспільним коледжам налагодити ефективну роботу та вирішити проблеми утримання і успіху студентів. У статті розглянуто роботу Центрів успіху студентів, охарактеризовано їх функції. З’ясовано, що Центр успіху студентів – це загальнодержавна організація, яка підтримує зусилля суспільних коледжів, що здійснюють підготовку більшості американських здобувачів вищої освіти щодо розвитку шляхів допомоги, орієнтованих на студентів та підвищення рівня успішності студентів. Наразі мережа охоплює 16 Центрів в різних штатах країни та сприяє плідній сумісній роботі, обміну думок і ідей педагогів, впровадженню реформ вищої освіти. Кожний Центр координує зусилля освітян і втілення нових ініціатив всередині окремого штату і представляє їх роботу на федеральному рівні. До функцій Центру входить створення єдиної платформи для спільної роботи коледжів, узгодження роботи освітян щодо розробки спільного розуміння успіху студентів, дослідницька робота, інформаційне забезпечення, науково-методична підтримка нових ініціатив, пошук матеріальних ресурсів для впровадження освітніх реформ на місцевому рівні тощо. Останнім часом Центри надають експертну допомогу коледжам у здійсненні масштабної освітньої реформи «Керовані шляхи» (Guided pathways). Таким чином, робота даних Центрів є корисною і доволі ефективною у здійсненні реформ щодо успіху студентів. Запозичення подібного зарубіжного досвіду може сприяти покращенню якості освіти в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Koval , O. M., та A. M. Shynkarov . "Організаційно-економічні механізми місцевого розвитку та формування місцевих бюджетів у країнах з розвиненими ринковими відносинами: досвід для України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (29 грудня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.06.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриті засади організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку за сучасних умов подальшого реформування системи публічного управління в Україні та децентралізації владних повноважень. Визначено провідний досвід країн з розвиненими ринковими відносинами у сфері бюджетування. Мета статті полягає в обґрунтуванні організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку і теоретичне визначення закономірностей у контексті використання провідного європейського досвіду в Україні. Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до процесу формування організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку в сфері публічного управління та регулювання в Україні. Висновки. У статті обґрунтовані нові підходи до вирішення проблеми функціонування основних організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку в контексті застосування досвіду та умов подальшого реформування публічного (державного та місцевого) управління в Україні, які впливають на рівень автономії місцевих бюджетів у Європі. Доведено, що виникнення проблем у сфері «ресурсної залежності» місцевої влади є наслідком зростаючої кількості питань щодо забезпечення дієвого функціонування організаційно-правових механізмів розвитку, оскільки місцеві органи влади не мають повноцінного законодавчого підґрунтя стосовно ресурсного забезпечення виконання делегованих їм повноважень у процесі реформи децентралізації владних повноважень. Існує лише вісім європейських країн, в яких органи місцевого самоврядування мають право встановлювати власні виплати за ресурси та ставки податків, а також визначати базу оподаткування окремих податків і зборів. У той же час податкові системи цих країн мають низьку частку місцевих податків. Реалії сучасного господарського розвитку – це повна залежність органів місцевої влади від тих, хто формує та надає матеріальні ресурси для реалізації владних повноважень на місцях. Адекватним теоретичним підґрунтям розв’язання цього питання є ресурсний підхід, спрямований на створення принципово нових організаційних ресурсів розвитку. Відзначимо, що в більшості європейських країн регіональні та місцеві органи влади самостійно визначають граничні ресурсні ставки (податки) на місцевому рівні (у Бельгії, Іспанії, Великобританії, Данії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії та Фінляндії такі надходження забезпечують близько 84 % доходів місцевих бюджетів, у Польщі, Норвегії, Чехії та Угорщині – 45 %. Лише в одній європейській країні (Португалії) на центральному рівні встановлені граничні ставки місцевих податків та база оподаткування цих податків. Дослідження еволюції основних ідей ресурсного підходу показав, що на кожному виокремленому етапі формування ресурсної теорії розвитку в межах проаналізованих наукових напрямів першочерговості набувають питання, об’єднані концептуальною ідеєю ресурсного підходу. Слід також відзначити, що в усіх європейських країнах з розвиненими ринковими відносинами існує господарська практика пропорційного розподілу доходів між місцевими, регіональними та центральними бюджетами, але немає управлінської практики, де частка розподілу визначається місцевою владою. Важливо, що в деяких європейських країнах (чотири країни) цю пропорцію можна змінити лише за умови погодження цих змін з місцевою владою. Окремо слід зазначити, що формування ресурсної та податкової політики на місцевому рівні в європейських країнах базується на консенсусі та поєднує дві основні цілі: - забезпечити сприятливий податковий клімат для ефективного розвитку ресурсних можливостей на основі використання організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку для прибуткової діяльності суб’єктів господарювання та подальшого реформування системи державного управління в Україні; - мобілізація та конвертація ресурсів регіонального та місцевого управління на засадах дієвого надходження до місцевих бюджетів відповідних податкових платежів для надання якісних послуг населенню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Матеріальні проблеми"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями