Добірка наукової літератури з теми "Матеріали сировинні"

Циркулярна економіка у країнах Європи визнана як базис стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу до циркулярної економіки. У межах нинішньої економічної моделі лінійного виробництва і споживання лише невелика частка відходів, що утворюються, повторно використовується, переробляється або продається як вторинні матеріали. Альтернативою цій моделі є циркулярна економіка. Вона спрямована на те, щоб утримувати продукти й матеріали в ланцюгу створення вартості протягом більш тривалого проміжку часу й відновлювати сировинні ресурси після закінчення терміну служби продуктів для їх подальшого використання. Розширення масштабів циркулярної економіки України потребує комплексної системної перебудови, починаючи з законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій, фінансування та форм ведення бізнесу, закінчуючи формуванням свідомості суспільства, підготовки людей до того, щоб змінити свої звички на шляху до ширшого використання сталих продуктів та створення нових шляхів взаємодії виробників та споживачів.

Матеріали статті відображають основні фактори створення нових жирових продуктів функціонального призначення. Проаналізовано вплив емульгаторів, стабілізаторів і структуроутворювачів на формування споживчих властивостей жирових продуктів. Доведено, що спільне застосування фізіологічно функціональних інгредієнтів, зокрема харчових волокон, каротиноїдів, токоферолів дозволяє отримати нові види жирових продуктів, дає можливість частково захистити їх від окиснення і в сукупності забезпечити позитивний вплив на організм людини. Обґрунтовано вибір біологічно активних речовин, емульгаторів, стабілізаторів, згущувачів, які можуть бути застосовані також у технології виготовлення нових видів жирових продуктів із заданими технологічними властивостями, з метою розширення їх асортименту. Враховуючи регіональні особливості технологій, визначено можливі напрямки промислового випуску жирових продуктів з використанням регіональних сировинних ресурсів. Встановлено необхідні кроки для вирішення поставленої проблеми розробки технологій жирових продуктів, які мають задані властивості. Вперше буде розроблено і впроваджено у виробництво нові види олійно–жирових продуктів, які володітимуть високою якістю, харчовою і біологічною цінністю, тривалим терміном зберігання, і дозволить зберегти та залучити регіональні сировинні ресурси.

Мета. Розглянути сучасні теплоізоляційні матеріали на основі рослинної сировини,які є на українському ринку.Методика. Методологічну базу роботи склали фундаментальні і прикладнідослідження і аналіз теплоізоляційних матеріалів, які представлені на ринку України,згідно діючих стандартів. В процесі роботи використовувались дані Державногокомітету статистики, матеріали статей та Інтернет - конференцій з даної темидослідження ґрунтується на методах аналізу, синтезу та узагальненняРезультати. Для забезпечення енергозбереження в будівлях і спорудах необхіднозастосовувати вітчизняний теплоізоляційний матеріал на основі рослинної сировини.Наукова новизна. Систематизовано основні теплоізоляційні матеріали, якінайширше використовуються в будівництві, проведено дослідження їх властивостей івиробництва найбільш ефективного матеріалу на основі рослинної сировини.Практичне значення. На особливу увагу заслуговує теплоізоляційний плити –«Соломат», які виготовлені з додаванням сировини рослинного походження,характеризуються необхідними властивостями і, можуть бути прийняті длядослідження які направлені на його удосконалення. Результати дослідження можутьбути використані у виробництві теплоізоляційних плит, які використовуються длятеплоізоляції будівель і споруд.

Встановлюється походження сировини кам’яних стел доби енеоліту-бронзи (IV – II тис. до н. е.) з Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Досліджено п’ять статуй, серед яких найвідоміша кам’яна стела музею, що датується зазначеним періодом, – так званий Федорівський ідол, знайдений на території Карлівського району, дві стели з Кобеляцького та одна статуя з Кременчуцького району Полтавської області. Походження однієї стели докладно не відоме. За результатами вивчення зразків гірських порід установлено, що сировиною Федорівського ідола є кварцовий пісковик, що містить уламки кременю і вулканічної породи, а також має поровий глинисто-кременистий цемент. Матеріал решти стел визначено як плагіограніт. Один зразок є окварцований, решта представлена біотитовим плагіогранітом. За результатами порівняння сировини досліджених стел зі шліфами гірських порід із Середнього Подніпров’я і Донбасу, сировиною інших пам’яток, що датуються тим самим часом, атакож за літературними даними встановлено, що гранітні стели, найвірогідніше, мають місцеве походження, а саме з району м. Кременчук, де за доби енеоліту-бронзи розроблялися аналогічні породи. Сировина Федорівського ідола виявилася привізною і, найвірогідніше, була видобута на території центрального Донбасу, де існують відслонення аналогічних пісковиків. Важливий факт – те, що гірська порода, з якої виготовлено Федорівський ідол, відповідає сировині відомого Керносівського ідола, який датується тим самим часом і був знайдений на території Дніпропетровської області.

Мета. Пошук і створення ефективних теплоізоляційних матеріалів на основі рослинної сировини та отримання пластинчастого теплоізоляційного матеріалу з високими фізико-механічними властивостями, що має біоцидні властивості, на основі природного рослинного матеріалу та відходів рослинництва. Методика. Основні фізико-механічні властивості теплоізоляційних плит - щільність, міцність на стиск при 10% деформації були визначені відповідно до ДСТУ Б В.2.7-38-95 «Матеріали і вироби теплоізоляційні. Методи випробувань». Результат. Випробування на міцність при 10% деформації проводили на зразках теплоізоляційних матеріалів розміром 100×100×100 мм, змінюючи компоненти та кількість заповнювача. Отримані дані дозволяють встановити, що для всіх композицій міцність зразків із суміші моху та соломи більша, ніж для зразків моху та очерету. На зразках-кубах із суміші моху та очерету зафіксовані ті самі недоліки, що й у плит на однокомпонентному заповнювачі: пухка моховидна волокниста структура, відсутність когерентної маси очерету, деформації усадки після сушіння. Слід також зазначити, що при однаковій кількості в’яжучого, збільшення кількості подрібненого очерету або соломи в загальній масі заповнювача призводить до збільшення міцності зразків, а також встановили, що для всіх композицій міцність зразків із суміші моху та соломи більша, ніж для зразків моху та очерету. Збільшення витрати заповнювача та рідкого скла натрію призводить до збільшення щільності ізоляційних матеріалів, що містять мох, у 1,3 - 1,4 рази, збільшення міцності на стиск при 10% деформації в 1,9 - 4,2 рази. З метою усунення недоліків, властивих матеріалу, на однокомпонентному заповнювачі вводили очеретяну звичайну або житню солому. Наявність соломи в композиції з мохом збільшує міцність при 10% деформації в 1,5-3 рази, міцність на вигин у 2-3,2 і дозволяє усунути деформації усадки з незначним збільшенням коефіцієнта теплопровідності. Наукова новизна. Отримання пластинчастого теплоізоляційного матеріалу з високими фізико-механічними властивостями, що володіє біоцидними властивостями на основі природного рослинного матеріалу та відходів рослинництва. Практична значимість. Пошук і створення ефективних теплоізоляційних матеріалів на основі дешевої сировини продовжує залишатися викликом. При цьому велике значення має критерій економії паливно-енергетичних ресурсів при виробництві теплоізоляційних матеріалів. Залежно від складу речовин, з яких виготовлені теплоізоляційні матеріали, вони за певних умов можуть впливати на утеплені поверхні, навколишнє середовище та організм людини чи тварини.

Мета. Метою даного дослідження є аналіз основних факторів, що впливають на екологічні параметри та показники безпечності будівельних матеріалів, а саме бетонних конструкцій, визначення механізмів їх оцінки та пошук напрямків захисту людини від впливу негативних елементів, що містяться у стінних будівельних матеріалах. Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють вивчити екологічні властивості будівельних матеріалів. Результати. Досліджено екологічну безпечність матеріалів, які використовуються при зведенні будинків. Встановлено негативний вплив на здоров’я людини матеріалів, що містять понаднормову кількість природних радіонуклідів Запропоновано методи їх визначення, оцінки та зниження вмісту шляхом якісного та ретельного відбору наповнювачів та сировини. Наукова новизна. Проаналізовано основні будівельні матеріали, з яких на даному етапі розвитку науки, проектуються будівельні конструкції. Велика увага приділена бетону ‒ як наймасовішому штучному матеріалу, який сьогодні виробляється на нашій планеті. Практична значимість. Будівельні матеріали та конструкції з них крім міцності, надійності та тріщиностійкості, повинні також відповідати екологічним вимогам та бути безпечними до подальшої експлуатації. Оцінити з великою точністю матеріальні витрати, що виникають через використання екологічно-небезпечних та шкідливих будівельних матеріалів надзвичайно важко. Але варто відмітити, що збереження екологічно-безпечного навколишнього середовища для майбутніх поколінь є актуальною проблемою людства, яка з кожним десятиліттям стає все критичнішою.

Мета. Визначити температурно-часовий режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів на основі глютину та деревного борошна, сформованих методом гарячого пресування композиції. Методика. Біокомпозитні зразки формували методом гарячого пресування композиції, до складу якої входили глютиновий розчин та деревне борошно. Межу міцності при стисненні розраховували в результаті визначення максимального руйнівного навантаження циліндричних зразків діаметром 20 мм, які стискували за допомогою статичного навантаження з швидкістю переміщення нижньої траверси преса 2 мм/хв. Результати. Полімеркомпозитні матеріали широко використовують для виготовлення виробів в різних галузях промисловості та техніки завдяки унікальним властивостям. Однак зростання рівня екологічного забруднення та зменшення запасів вичерпних ресурсів є приводом для зниження інтенсивності використання полімеркомпозитів на основі синтетичних матриць та наповнювачів. Вирішення проблеми полягає у впровадженні компонентів природного походження, які є сумісними з навколишнім середовищем та здатні відновлюватися за рахунок щорічного або циклічного збору рослинної сировини. Волокна або порошкові матеріали рослинного походження після необхідної обробки є придатними для використання як наповнювачі біокомпозитних матеріалів, однак потребують вивчення процесів структурування системи для розробки технології формування виробів конструкційного призначення. Формування біокомпозитних виробів на основі глютину та деревного борошна доцільно проводити з використанням гарячого пресування, яке полягає у витримці прескомпозиції за температури 150 °С протягом 3 год з наступною термічною обробкою біокомпозитних виробів для видалення надлишкової вологи та завершення процесу структурування біополімерної матриці. В результаті отримано біокомпозитний матеріал, міцність при стисненні якого становить 45-47 МПа, що цілком достатньо для виготовлення виробів конструкційного або декоративного призначення. Наукова новизна. Вперше застосовано технологію гарячого пресування композитної суміші на основі біополімерного вʼяжучого та порошкового наповнювача природного походження та визначено оптимальний режим термічної обробки біокомпозитних матеріалів, що дозволило отримати матеріал конструкційного призначення з високою питомою міцністю. Практична значимість. Розроблені біокомпозитні матеріали доцільно використовувати для виготовлення тари, елементів декору салонів транспортних засобів, корпусів приладів та меблів, що дозволить розширити сировинну базу, вирішити проблему утилізації відходів та покращити екологічну безпеку

Мета. Теоретичне і методичне забезпечення селекційного процесу має бути зорієнтованим на формування високоінтелектуальних технологій із застосуванням генетично запрограмованих сортів необхідної біологічної та господарської спрямованості. Матеріали й методи. Матеріалом для підготовки статті слугувала створена колекція тютюну та вихідний селекційний матеріал, напрацьований за тривалий період роботи. Метод селекційної роботи – міжсортова гібридизація шляхом простих, складних, насичуючих, паралельно-насичуючих схрещувань та наступних індивідуальних і масових доборів. Результати. Розроблена система комп’ютерного сервісу підвищить ефективність селекційного процесу за рахунок таких факторів: за допомогою банку даних селекціонер буде володіти значною генетичною інформацією про наявний матеріал; прогноз перспективних гібридних комбінацій до проведення схрещування дозволить збільшити обсяги опрацювання вихідного матеріалу без додаткових затрат; інформаційно-пошукова система реєстрації і документації дозволить раціонально планувати селекційні експерименти, підвищити їх достовірність та точність оцінок. Висновки. На основі проведеного аналізу стану селекційного процесу тютюну із застосуванням різних методів оцінки, схем схрещування, методів добору та детального математичного аналізу встановлено таке: під час створення сортів за обмежених технологічних факторів необхідно орієнтуватися на формування високого нижнього порогу продуктивності у поєднанні з надійним генетичним захистом від лімітів середовища, шкідників і хвороб та системної властивості генотипу, кінетики динамічних процесів шляхом оптимізації фенотипових ознак; визначення оптимальної морфології рослин різних сортотипів ґрунтується на функціональній діяльності кожної ознаки, яка детермінує з генотипом і визначає взаємозв’язок елементів будови рослини з діяльністю генів, що є основою для теоретичної бази селекції на продуктивність; в Україні обмежений вегетаційний період для формування продуктивності сортів тютюну терміном не пізніше 15 вересня, тому у модель сортів повинна закладатися ознака скоростиглості, високої адаптивності до кліматичних умов регіонів вирощування та стійкості до поширених збудників хвороб.

Створення програмного забезпечення CQSoilseed Flax, CQRoilseed Flax та CQSRoilseed Flax, що призначене для автоматизованого визначення загального рівня якості соломи та трести льону олійного, базувалося на розробленій авторській методології контролю якості продукції зі стебел льону олійного. Оцінювання луб’яної сировини відповідно до запропонованих комплексних систем контролю якості є трудомістким процесом. Для спрощення процедури визначення номера соломи та трести льону олійного розроблено комп’ютерні програми. Автоматизація дозволяє істотно прискорити процес визначення якості сировини. Актуальність розробки полягає в тому, що льон олійний в Україні використовується лише з метою перероблення насіння для одержання інноваційних біопрепаратів, харчових добавок та олії, а стебла майже не переробляються. Утилізація відходів після збирання насіння, а саме – стебел льону олійного, на сьогодні здійснюється у двох напрямах: спалювання на полях, що заборонено законодавством України і за що передбачені штрафні санкції, та використання сировини як підстилки для тварин. Разом із тим, ця культура у світі використовується як додаткове джерело луб’яної сировини для виробництва текстильних, технічних та целюлозовмісних матеріалів, кручених і санітарно-гігієнічних виробів, а також як армувальна складова під час виготовлення композиційних матеріалів і палива. В умовах сировинної кризи в України використання лубоволокнистої сировини з льону олійного, яка придатна для виготовлення широкого спектру промислової продукції, – це перспективна можливість підтримання вітчизняних виробників різних підгалузей легкої промисловості, що дозволяє задовольнити їхні потреби у сертифікованій сировині.

Мета роботи. Розробка спектрофотометричної методики визначення флавоноїдів у пагонах чорниці звичайної. Матеріали і методи. У дослідженнях застосовувались зразки пагонів чорниці, зібрані у Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській і Волинській областях впродовж 2014-2018 років, і зразки лікарського засобу «Чорниці пагони» (ПрАТ "Ліктрави", Україна). Визначення вмісту флавоноїдів проводили методом абсорбційної спектрофотометрії, вимірюючи абсорбцію комплексу флавоноїдів з алюміній хлоридом. Для вимірювання абсорбції і запису електронних спектрів поглинання застосовували спектрофотометр Cary 50 UV-Vis (Agilent Technologies). Результати й обговорення. Електронні спектри поглинання, отримані для випробовуваних розчинів і стандартного розчину рутину в умовах комплексоутворення флавоноїдів з алюміній хлоридом, були ідентичними за ходом кривих світлопоглинання і характеризувались положенням максимуму поглинання при 410 ± 2 нм і 412 ± 2 нм відповідно, що дозволило обрати рутин за стандарт для перерахунку вмісту флавоноїдів у досліджуваній сировині. При дослідженні впливу концентрації етанолу на вилучення флавоноїдів, встановлено, що для приготування вихідного розчину проби слід застосовувати 70% (об/об) етанол. Вилучення флавоноїдів з аналітичною метою слід виконувати при нагріванні зі зворотнім холодильником трикратно – почергово з 60, 20 і 15 мл етанолу впродовж 30, 15 і 15 хв відповідно. Важливим моментом методики є підготовка сировини – для аналізу слід застосовувати дрібну фракцію (355) подрібненої сировини, враховуючи її вміст у розрахунковій формулі. Знайдено, що вміст флавоноїдів у досліджуваних дикорослих зразках є в межах 1,14-1,86%, а в промислових серіях (за винятком сировини серії 20614) – в межах 0,7-1,0%. Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів у сировині пагонів чорниці звичайної. Здійснено кількісне визначення вмісту флавоноїдів у 17 зразках сировини різного походження. Для оцінки якості пагонів чорниці запропоновано ввести додатковий показник «Вміст флавоноїдів» з критерієм – не менше 0,6% флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху сировину.

При производстве керамического кирпича используется метод полусухого прессования и метод пластического формования, каждый из которых имеет свои достоинства и недостатки. При наличии рыхлых глин и глин средней плотности с влажностью не свыше 23-25% применяют пластический способ переработки глин; для слишком плотных глин, плохо поддающихся увлажнению и обработке с низкой карьерной влажностью (менее 14-16%) - полусухой способ переработки.

Дисертацію присвячено розвитку наукових засад хімічної технології виробництва пористих керамічних фільтрувальних матеріалів за умов розширення сировинної бази, підвищення експлуатаційної надійності та конкурентоспроможності. Досліджено склад, структуру і властивості поверхні різновидів вихідних матеріалів штучного та природного походження як сировини для виготовлення пористих фільтрувальних композитів поліфункціонального призначення. Сформульовані вимоги і розроблено нові раціональні склади фільтрувальних матеріалів на основі композицій сировини різного генезису при диференціації кількісного співвідношення компонентів, їх гранулометрії, звʼязуючих, умов формування та ступеню термічної обробки. Розроблено технологічні принципи застосування вихідних матеріалів різного генезису – керамічного шамоту та магматичних порід для виготовлення фільтрувальних композитів і внесено відповідні зміни в технічні умови на їх виробництво. Дослідно-промисловими випробуваннями на об’єктах промисловості та сільського господарства підтверджена ефективність виконаних науково-технічних розробок.
The thesis is devoted to the development of scientific bases of chemical technology of production of porous ceramic filter materials under conditions of expansion of raw material base, increase of operational reliability and competitiveness. Comprehensive solution of issues of industrial development, life support and environmental protection has necessitated the implementation of filtration and purification of air, gases and liquids using porous materials. At the same time, attention is paid to expanding the range of such materials, increasing the performance and operational reliability. Elements of porous ceramics, which were produced in Ukraine at the Slavyansky ceramic plant, became practically widespread in filtration and purification systems. However, the constant expansion of applications and technical requirements for porous ceramics requires further modernization of their technology based on the deepening of scientific ideas about the criteria for selecting raw materials, their physical and chemical properties and features of the structure of products. Known developments in the technology of porous ceramics are mainly based on the use of highly concentrated dispersed systems based on resource-intensive ceramic fireclay, made by high-temperature firing of refractory clays. The analysis of the filler as a factor influencing the formation of the structure and properties of the products is reduced to the variation of its particle size distribution. In most known developments, the structural characteristics of filter ceramics are limited by indicators of total or open porosity. The cleaning efficiency is associated with a decrease in pore diameter while reducing productivity. Further development of competitive national production, increasing the range and directions of use of porous ceramics are inextricably linked with the expansion of raw materials, development of new mass compositions, improvement of technological processes and equipment, absorption of scientific ideas about the connection composition - structure - properties in highly concentrated dispersed silicate systems. The aim of this work is to develop scientific and technical principles of national production of competitive porous ceramics waiting for cleaning, irrigation and aeration systems by expanding the raw material base, establishing patterns of formation of the pore structure of filter ceramics based on fillers of different genesis. A set of physicochemical and instrumental methods of analysis and standardized testing were used for research. Lyophilicity and wettability by polar and nonpolar liquid were evaluated by the improved technique of B.V. Deryagin. The structure and phase composition were determined using X-ray phase, electron microscopic and infrared methods of physicochemical analysis. Processing of experimental results was carried out using the methods of mathematical statistics. The composition, structure and surface properties of varieties of raw materials of artificial (ceramic fireclay) and natural (magmatic rocks) origin as the main raw material – fillers and man-made cutting additives for the manufacture of porous filter composites for multifunctional purposes have been studied. New rational compositions of porous ceramics based on raw materials of different genesis with differentiation of varieties and quantitative ratio of components, porous man-made additives and the degree of heat treatment have been created. Technological principles of application of initial materials of different genesis for production of elements of ceramics as filter composites taking into account an energy condition and lyophilicity of a surface of pore structure are developed. The design has been improved and the industrial production of porous ceramic elements for technical systems of aeration and water purification and soil irrigation has been made.

Сьогодні виробникам натуральної шкіри все частіше доводиться переробляти рихлу сировину. Рихлість в сировині проявляється наявністю худини, виснаженості, шалаги. Але вимоги виробників продукції із натуральної шкіри та діючі стандарти вимагають від шкіряних підприємств збільшення коефіцієнту розкрійності шкіри, певного рівня експлуатаційних і збереження гігієнічних властивостей. Одним з напрямів формування споживчих властивостей високоякісних шкір є використання полімерних матеріалів та природних глинистих мінералів в післядубильних процесах.

В роботі проведений аналітичний огляд використання промислових техногенних відходів золи – винос та червоного шламу для виготовлення будівельних виробів .
An analytical review of the use of industrial man-made waste ash - removals and red mud for the manufacture of construction products was carried out in this work. It was established that the use of fly ash and red bauxite slime in the technologies of building materials production improves the physico-chemical and rheological properties of the concrete mix.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.11 – технологія тугоплавких неметалічних матеріалів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2015. Дисертацію присвячено розробці технології силікаткальцієвих легковагих виробів, що отримані прямим твердофазовим синтезом з сировинних матеріалів України. Встановлено раціональний склад шихти та технологічні параметри, що забезпечують отримання силікаткальцієвих легковагих виробів з уявною щільністю 500–1000 кг/м³ та границею міцності при стисненні 1,6–6,0 МПа. Визначено, що високий вихід псевдоволастоніту (до 92 об. %) утворюється за рахунок використання комбінованого вапновміщуючого матеріалу, що складається з крейди і гіпсу напівводяного у співвідношенні 3: 1 у перерахунку на СаО. Виконано термодинамічний аналіз і досліджено процеси фазоутворення при термообробці у зразках складу, що включає крейду, гіпс напівводяний і кварц пиловидний та з чистих оксидів кальцію і кремнію з нестехіометрічним (0,9) для утворення воластоніту співідношенням СаО : SiO₂. Встановлено, що утворення псевдоволастоніту у суміші сировинних матеріалів протікає через утворення проміжних сполук – ларніту і β-воластоніту. Визначено, що дослідні зразки легковагих виробів характеризуються мікропористою структурою. Отримані вироби рекомендовані для служби при температурах до 1300 і 1250 ⁰С. Показано, що незмінність фазового складу силікаткальцієвих легковагих виробів, а також виключення об'ємних змін при поліморфному перетворенні воластоніту у псевдоволастоніт при їх службі в теплових агрегатах забезпечується за рахунок цілеспрямованого синтезу у виробах псевдоволастоніту при їх термообробці. Встановлено, що теплопровідність дослідних зразків легковагих виробів, які мають мікропористу структуру, у ~ 1,2–2,5 рази має більш низькі значення порівняно з крупнопористими шамотними легковагими виробами. Визначено, що розроблені вироби стійкі до розплаву алюмінію і доцільно рекомендувати їх замість азбествміщуючих матеріалів. Технологію силікаткальцієвих легковагих виробів впроваджено у виробництво у ПАТ "УкрНДІВ ім. А. С. Бережного".
The thesis for a candidate’s degree of technical science on the speciality 05.17.11 – technology of hard-melting nonmetallic materials. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2015. The thesis is devoted to the development of calciumsilicate lightweight products technology, obtained by direct solid phase synthesis of raw materials Ukraine. The ration-al composition and technological parameters has been established, which provide calciumsilicate lightweight products with the apparent density 500 – 1000 kg/m³ and compressive strength limit 1,6–6,0 MPa. Is determined that high yield psevdowollastonite (up to 92 vol.%) formed by the use of combined lime contains material, consisting of chalk and gypsum at a ratio of 3: 1 in terms of CaO. Done thermodynamic analysis and the processes of phase formation during heat treatment in the composition of samples, including chalk, gypsum hemihydrate and quartz and pure calcium oxide and silicon with nonstoichiometrically ratio oxides CaO: SiO₂ (0,9) for the formation of wollastonite are investigated. It was established that the formation psevdowollastonite in a mixture of raw materials flows through the formation of intermediate compounds – larnite and β-wollastonite. Is determined that test samples of lightweight products characterized by a microporous structure. The products recommended for application at temperatures up to 1300 and 1250 °C. It is shown that the immutability the phase composition calciumsilicate lightweight products and exclusion of volume changes at polymorphic transformations wollastonite in psevdowollastonite during their service in the thermal aggregates is ensured by directed synthesis psevdowollastonite in products during their heat treatment. It was established that the thermal conductivity of test samples with microporous structure in the ~ 1,2–2,5 times less compared to macroporous chamotte lightweight products. Is de-termined that the developed products resistant to molten aluminum, and it is expedient recommended instead materials containing asbestos. Calciumsilicate lightweight products technology put into production in PJSC "The URIR named after A. S. Berezhnoy".