Статті в журналах з теми "Математична логіка"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Математична логіка.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Математична логіка".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
ПЛАХТІЙ, Маріанна, та Тетяна СУЛЯТИЦЬКА. "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА ІСТОРІЯ ЛОГІКИ: СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ ПЕРСОНАЛІЇ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 44 (20 травня 2022): 235–47. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.44.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідити особливості формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні, виявити спільні та відмінні персоналії в історії філософії та історії логіки на початку ХХ століття. Методологічними засадами дослідження стали історичний, компаративний методи та метод аналогії. Наукова новизна. Наприкінці ХІХ століття в межах логічної проблематики існувала велика кількість напрямів: логіка формальна, логіка індуктивна, логіка і теорія знання, логіка математична, психологічний напрямок у логіці. Розвиток логіки як філософської дисципліни вийшов за межі академічного філософствування. Вдалим прикладом існування кількох напрямів розвитку логіки в одному вітчизняному вищому навчальному закладі є Новоросійський (Одеський) університет. Вагомими були здобутки професорів кафедри філософії Р. Орбінського, М. Грота, М. Ланге. Утім, утвердження напряму математичної логіки у вітчизняній науці відбулось завдяки професорам математики Новоросійського (Одеського) університету. Професор І. Слешинський перетворив університет у осередок популяризації математичної логіки й дослідження проблем алгебри логіки та об’єднав навколо зазначених наукових проблем молодих учених − С. Шатуновського, Є. Буніцького, В. Кагана, І. Тимченко. Проте поступ математичної логіки у Новоросійському університеті був призупинений у результаті переїзду І.Слешинського до Польщі, еміграції Є. Буніцького. Висновки. Історико-філософська реконструкція логічних досліджень у контексті розвитку вітчизняної математичної логіки на початку ХХ століття виявляє наукові дослідження поза межами академічного філософствування та фіксує вагомі досягнення професорів математики І. Слешинського, Є. Буніцького, С. Шатуновського у популяризації математичної логіки та формування окремого напряму досліджень.
2
Панішева, О. В. "Трансформація змісту навчальних дисциплін як одна з необхідних умов підготовки компетентного фахівця". Освітній вимір 36 (13 вересня 2012): 354–59. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v36i0.3441.
Повний текст джерелаАнотація:
Панішева О. В. Трансформація змісту навчальних дисциплін як одна з необхідних умов підготовки компетентного фахівця.
У статті розглянуто шляхи трансформації змісту дисципліни «Основи алгоритмізації та математична логіка» задля формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмистів та вчителів інформатики.
3
Рашевська, Анастасія Миколаївна. "Методи розв’язування логічних задач". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 34–41. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.764.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми визначається потребою вивчення логіки у профільній школі, формування вмінь розв’язувати логічні завдання за допомогою різних методів, порівнювати їх та обирати той метод, який допоможе отримати правильний результат швидше за інші. Вміння розв’язувати логічні задачі вчать учнів правильно визначати умову завдання, логічні вислови, співставляти їх та порівнювати, приходити до правильного висновку, використовуючи дані задачі та власні розв’язки. У зв’язку з цим об’єктом статті є логічні задачі, а предметом статті – математична логіка.
Мета статті – розглянути та проаналізувати розв’язування деяких логічних задач за допомогою різних методів. Відповідно до мети, основним завданням статті є визначення найраціональнішого методу розв’язання логічних задач. У результаті дослідження було розглянуто такі методи розв’язання логічних задач як метод міркувань, метод таблиць та метод блок-схем.
4
ЄМЧИК, Олександра, та Людмила КОМЕНДА. "РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВИХ ІГОР". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 50–55. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню методики підвищення рівня математичних здібностей у дітей дошкільного віку за допомогою сюжетно-рольових ігор. Проаналізовано досліджувану проблему, з’ясовано сутність понять «математичний розвиток», «математичні здібності», виявлено їх особливості. Проаналізувавши та систематизувавши терміни, поняття та категорії математичного розвитку дітей дошкільного віку, ми отримали можливість розгледіти рангову взаємозалежність між поняттями в процесі математичного розвитку дітей. Це дало змогу узагальнити сутність поняття «математичний розвиток», визначивши його як процес якісних і кількісних змін в інтелектуальній сфері особистості, які виникають у результаті формування в дитини елементарних математичних уявлень, понять, а також пов’язаних із ними логічних операцій. Конкретизовано критерії, показники та рівні розвитку логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку загалом та математичних здібностей у сучасних умовах. Розроблено й обґрунтовано методику підвищення рівня математичних здібностей у дітей дошкільного віку за допомогою сюжетно-рольових ігор. Визначено, що ефективність методики забезпечуватиметься за умов створення педагогом розвивального комфортного середовища в умовах закладу дошкільної освіти для забезпечення ефективності процесу розвитку математичних здібностей; реалізації конструктивної взаємодії педагогів і батьків у процесі логіко-математичного розвитку; врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей дошкільного віку в процесі розвитку математичних здібностей; упровадження поетапної методики підвищення розвитку математичних здібностей у дітей.
5
ЩЕРБАКОВА, Катерина, та Марія КОМІСАРИК. "ВИВЧЕННЯ ЯКОСТІ МАТЕМАТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, № 2 (2020): 183–92. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-183-192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор висвітлює та аргументує деякі підходи сучасних вітчизняних й зарубіжних учених та результати власного педагогічного досвіду до вивчення якості логіко-математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку. У контексті цього питання розглядається структура та зміст діагностичної методики, побудова, організація й забезпечення процесу контролю та оцінювання якості математичних знань та умінь дітей. Автор характеризує структуру діагностичної методики й виокремлює в ній відповідні напрями: 1) вивчення рівня освітніх досягнень дитини, накопичення фактичних даних, які відображатимуть такі їх складові: мотиваційна, інформаційна та процесуальна; 2) вивчення впливу організаційно-педагогічних умов, створених вихователем під час проведення занять з математики та інших педагогічних заходів, на якість математичного розвитку дітей, завдяки цілеспрямованому спостереженню та аналізу його результатів; 3) вивчення методичного керівництва математичним розвитком дітей у закладах дошкільної освіти, завдяки аналізу педагогічної документації. Отже, діагностична методика включає: спостереження за діяльністю дітей в ситуаціях, де вони самостійно й адекватно використовують математичні знання та відповідні уміння; індивідуальні бесіди з дітьми та виконання ними відповідних завдань; анкетування вихователів та вивчення педагогічної документації, яка презентує шляхи методичного керівництва розвитком професійної майстерності педагогів у закладах дошкільної освіти. Результати досвідно-пошукової роботи автора статті свідчать про те, що якість математичного розвитку є відносною характеристикою як освітнього процесу в цілому, так і розвитку окремої дитини. Важливою характеристикою математичного розвитку малюка, є елементарна математична компетентність, яка передбачає наявність знань про кількість і число, форму, величину, простір , час, а також уміння застосовувати ці знання в різних життєвих ситуаціях; виявлення в дітей самостійності, самооцінки, самоконтролю, позитивного ставлення до математичної дійсності, пізнавального інтересу тощо. Ці показники надаватимуть педагогові можливість оцінювати якість математичного розвитку дитини, будувати на цій основі розвивальні індивідуальні програми для кожного малюка. Ключові слова: математичний розвиток якість математичних знань та умінь; діагностична методика.
6
Kolomiets, Alyona, Vitaliy Klochko та Olena Stahova. "Професійно-орієнтовані задачі як компонент фундаментальної математичної підготовки студентів технічних університетів та коледжів". Педагогічний дискурс, № 26 (20 травня 2019): 85–93. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано суть поняття професійно-орієнтована задача, проаналізовано проблему впровадження професійно-орієнтованих задач у навчальний процес як основного компонента фундаментальної математичної підготовки випускників технічних університетів та коледжів.
Проаналізовано математичні компетентності, запропоновані вітчизняними та закордонними дослідниками, на основі проведеного аналізу виділено математичні компетентності фахівців технічних спеціальностей: логіко-аналітична, візуально-образна, iнформацiйно-комп’ютерна, дослідницька; інтелектуальна, конструкторська, прогностична. Запропоновано перелік фахово-спрямованих математичних компетентностей, які є критеріями фундаментальної математичної підготовки: концептуальної, операційно-алгоритмічної, застосовної, конструкторської. Проаналізовано основні види діяльності, що здійснюють студенти під час розв’язання професійно-орієнтованих задач: аналітична, графічно-обчислювальна, дослідницька, наведено їх вплив формуванням професійно-спрямованих математичних компетентностей. У дослідженні перераховано вимоги до професійно-орієнтованих математичних задач, наведено приклад професійно-орієнтованої задачі, проаналізовано взаємозв’язок між розв’язанням професійно-орієнтованих задач і формуванням професійно-спрямованих компетентностей.
7
Хазанович, Олександр, Віктор Лазоренко та Володимир Лоза. "Моделювання функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів військам з використанням логічних функцій". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-85-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів логістичної системи на основі моделювання логістичних процесів забезпечення військ з використанням логіко-математичних моделей.
Для ефективного забезпечення матеріальними засобами військ необхідно застосовувати логістичний підхід, військову логістику. При логістичному підході до забезпечення матеріальними засобами військ створюється логістична система. Логістична систем функціонує як організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. Мета логістичної системи, це доставка у визначені терміни, у задане місце необхідної кількості та асортименту максимально підготовлених матеріальних засобів при мінімальних витратах. Це важливе завдання вирішується підсистемою підвезення матеріальних засобів.
Розглядаються питання удосконалення підсистеми підвезення матеріальних засобів, як складової логістичної систем, на основі моделювання процесу підвезення матеріальних засобів військам.
На основі проведеного аналізу застосування математичного моделювання щодо забезпечення військ (сил) Збройних Сил України на сучасному етапі розвитку визначена проблема розроблення логіко-математичної моделі підсистеми підвезення матеріальних засобів військам. Запропонована логіко-математична модель надає змогу визначити термін підвезення матеріальних засобів військам під час операції. У статті проведений опис процесу моделювання цієї підсистеми з використанням логічних функцій.
Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень у цьому напрямку, які пов’язані з розробленням логіко-математичних моделей інших процесів забезпечення військ.
8
ЖУРАВКО, Тетяна. "РОБОТА З МАТЕМАТИЧНО ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Acta Paedagogica Volynienses 1, № 1 (13 квітня 2022): 56–60. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито поняття «обдарованість». Проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з окресленої проблеми. Визначено, що палички Кюїзенера, блоки Дьєнеша, кубики Нікітіна допомагають розвивати математичну обдарованість дітей старшого дошкільного віку. Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість освітнього процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру за допомогою ігрових методів та методів прямого навчання, які активізують пізнавальні інтереси дітей дошкільного віку, розкривають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики. З’ясовано, що математика – це явище загальнолюдської культури, одна з найбільш важливих галузей знання сучасної людини. Обдарованість – якісно своєрідне поєднання здібностей, яке зумовлює діапазон інтелектуальних можливостей дитини, своєрідність її діяльності і розвивається протягом усього її життя. Характерними особливостями математично обдарованих дітей є висока пізнавальна активність, розвинений інтелект, багата фантазія, творчість, винахідливість, чітка моторна координація, фізична стабільність. Однією з найважливіших умов розвитку обдарованості дітей є формування пізнавального інтересу, під впливом якого з’являються такі важливі компоненти навчання, як активний пошук, здогад, дослідницький підхід, готовність до виконання завдань. Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістовної наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації, на різноманітні види пошукової, аналітичної, розвивальної, творчої діяльності. Навчати дошкільника розмірковувати – одне з важливих педагогічних завдань, яке необхідно розв’язувати в контексті особистісного розвитку дитини загалом та логіко-математичного зокрема. Творчість дітей, новизна й оригінальність діяльності виявляються тоді, коли вони самостійно ставлять проблему і знаходять способи її розв’язання. При цьому постійно зростає рівень творчості, намагання знаходити оптимальні співвідношення всіх видів діяльності, щоб одержати найкращі результати.
9
Долгое, Олег. "ЛОГИЧЕСКИЕ ЗАДАЧИ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ ЛОГИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИХ СПОСОБНОСТЕЙ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ". Modern engineering and innovative technologies, № 10-03 (31 грудня 2018): 73–78. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-03-046.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі розвитку логіко-математичних здібностей молодших школярів засобами логічних завдань. Розроблено систему варіативних логіко-математичних завдань для формування зацікавлення учнів початкових класів математикою, логікою, а також по
10
Lazarovich, Nadiya. "Підготовка майбутніх педагогів до формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 76–81. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.76-81.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано структуру логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку. Обґрунтовано основні шляхи вдосконалення змісту навчання дітей дошкільного віку логіко-математичних понять. Розкрито основні завдання педагога у формуванні логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.
11
СЕМЕНЕЦЬ, Сергій, та Сергій ДАВИДЧУК. "КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНЕ ВИВЧЕННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА В КУРСІ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 326–35. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-326-335.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті студіюється проблема реалізації компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців, акцентується увага на необхідності дидактично виваженого переходу від теорії до практики компетентнісної математичної освіти. Дослідження зумовлене гострим протиріччям між розвинутою теорією компетентнісної математичної освіти та браком дидактичного, а потому й методичного препарування, що враховувало б структуру та феноменологічні характеристики математичної компетентності. Мета статті – послуговуючись теорією й методологією компетентнісної математичної освіти, розкрити специфіку компетентнісно орієнтованого вивчення визначеного інтеграла в курсі математичного аналізу закладів вищої освіти. Для досягнення мети застосовано методи змістово-теоретичного аналізу, структурно-системного аналізу, сходження від абстрактного до конкретного, змістово-теоретичного узагальнення. Обґрунтовано, що компетентнісно орієнтоване вивчення визначеного інтеграла має забезпечувати розвиток як зовнішніх вимірів математичної компетентності здобувачів вищої освіти (змістово-теоретичного, процесуально-діяльного, референтно-комунікативного), так і внутрішніх (ціннісно-мотиваційного, рефлексивно-оцінного, особистісно-психологічного). Розроблено логіко-дидактичну модель компетентнісно орієнтованого вивчення визначеного інтеграла, що має дворівневу структуру. Вона, з одного боку, розкриває етапність процесу розв’язування прикладних задач за допомого визначеного інтеграла, а з іншого – встановлює шлях навчального пізнання, що забезпечує її розроблення й усвідомлене засвоєння. З’ясовано, що наріжним каменем компетентнісно орієнтованого вивчення визначеного інтеграла є формулювання та розв’язування навчально-теоретичної компетентнісної задачі, яку відносимо до категорії рефлексивних задач. У такий спосіб забезпечується формування узагальненого способу дій у процесі розв’язування типових задач, а також виконується рефлексія процесу учіння (самоаналіз, самоконтроль, самокорекція та самооцінка). Доведено, що компетентнісні задачі актуалізують зовнішні та внутрішні виміри математичної компетентності, а їх розв’язування передбачає виконання окресленого в статті способу дій. Ключові слова: математична компетентність, компетентнісні задачі, математичний аналіз, визначений інтеграл, компетентнісно орієнтоване вивчення.
12
Бочаров, В. А. "Логика и математика". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 7. Философия, № 1 (2012): 72–80.
Знайти повний текст джерела
13
Бочаров, В. А. "Логика и математика". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 7. Философия, № 1 (2012): 72–80.
Знайти повний текст джерела
14
Reshetnichenko, A. V. "Матриця організації всесвіту: логіко – математичні аспекти". Науково-теоретичний альманах "Грані", № 8 (11 червня 2016): 12–20. http://dx.doi.org/10.15421/171647.
Повний текст джерела
15
Решетніченко, А. В. "Матриця організації Всесвіту: логіко - математичні аспекти". Грані, № 8 (136), серпень (2016): 12–20.
Знайти повний текст джерела
16
Баран, Леонід, та Олександр Михайленко. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ПРОТИПРАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 22–39. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.188.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі використовуються програмні продукти, які дозволяють використовувати накопичену інформацію, аналізувати та візуально демонструвати дані з різних джерел (прикладом може бути IBM i2 Analyst’sNote book, ALERT). Вони дозволяють швидше виявляти ключову інформацію серед складних даних та надавати актуальний аналіз. Недоліком поданих технологій, як вважають автори статті, є те, що ці продукти не дозволяють робити припущення, створювати самостійно відсутні складові інформаційного ланцюга. Тобто постає необхідність запропонувати продукт, який має ознаки штучного інтелекту. В основу роботи інтелектуальної системи автори пропонують покласти теорію нечітких множин, яка дозволяє описувати якісні, нечіткі поняття і наші знання, а також оперувати цими знаннями з метою отримання нової інформації. Нечітка логіка, яка є основою для реалізації методів нечіткого управління, більш природньо описує характер людського мислення, ніж традиційні формально-логічні схеми. Саме тому використання математичних засобів для представлення нечіткої вихідної інформації дозволяє будувати моделі, які найбільш адекватно відображають різні аспекти невизначеності, які постійно присутні в навколишньому середовищі. Наявні математичні моделі теорії нечіткої логіки дозволяють вирішити завдання, які стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами ДПСУ щодо здійснення аналізу протиправної діяльності, і дозволяють упровадити їх у автоматизовані системи. Також подані рекомендації інформаційно-аналітичним підрозділам дадуть змогу аналітикам більш якісно оцінювати об’єкт, який підлягає аналізу. Визначено показники, за якими необхідно здійснювати збір інформації і за якими буде здійснюватись їх оцінка. Запропоновані методи мають можливість змінювати ці показники як кількісно, так і якісно. Практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону. Інформатизація інформаційно-аналітичної діяльності сприятиме підвищенню ефективності, точності роботи аналітичних працівників завдяки розвитку впроваджених у практику АРМ з відповідним програмним забезпеченням.
17
Бочаров, В. А. "Пифагореизм, платонизм, математика и логика". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 7. Философия, № 3 (2010): 84–94.
Знайти повний текст джерела
18
Артюшин, Леонід, Анатолій Лобанов та Володимир Герасименко. "Математична модель побудови бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, № 2 (30 вересня 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-23-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Для здійснення автоматизованого управління бойовими порядками спільних авіаційних груп необхідно створення системи математичних моделей етапів функціонування бойового порядку, а також засобів реалізації цієї системи, включно з процедурами управління та інтеграції. Найбільш вдало така задача може бути розв’язана при застосуванні логіко-динамічних моделей та теорії логіко-динамічних систем.
Метою статті є створення банку моделей, як системи моделей математичного опису етапів функціонування бойового порядку спільної авіаційної групи, що становить основу математичної моделі бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації.
Задача синтезу логіко-динамічних моделей полягає у розділенні вихідної моделі на сукупність структурних станів (режимів), причому систему у кожному структурному стані можна розглядати як самостійну. Моделювання кожного з станів полягає у об’єднанні ряду режимів, що характеризуються постійним значенням аеродинамічних характеристик пілотованих та безпілотних літальних апаратів залежно від значення функцій предикат змінних. Відповідно, модель виконання бойового завдання спільною авіаційною групою пілотованої та безпілотної авіації розбивається на ряд етапів. Зміст задачі дослідження передбачає використання повної нелінійної моделі динаміки польоту без розділення руху на повздовжній, боковий та вертикальний, при прийнятих припущеннях.
Визначення заданого відносного положення пілотованих та безпілотних літальних апаратів у бойовому порядку дозволить описати їх спільний відносний рух, що формує особливості системи управління бойовим порядком, а обрання системи координат відносно веденого надасть переваги на всіх подальших етапах розв’язання задачі управління.
19
Орлова, Н. К., та С. В. Соловьев. "Из истории логики в дореволюционной России: стратегии академического взаимодействия". Logical Investigations 22, № 2 (12 жовтня 2016): 123–55. http://dx.doi.org/10.21146/2074-1472-2016-22-2-123-155.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются вопросы становления логики и развития логических исследований в дореволюционной России с точки зрения коммуникации внутри российского академического сообщества. Реконструируются в исторической ретроспективе своеобразный канон организации учебной литературы по логике, появление традиции ссылок на отечественных специалистов, практика написания своеобразных критических «книг-ответов» на труды коллег по цеху. Рассматриваются различные виды публикационной активности (переводы, учебники, ав- торские книги). Для российских логиков страницы книг были площадкой для ведения научной полемики, научного обмена, в том числе и с международным научным сообществом. Показан взаимообмен и эмансипация логики в отношениях с другими науками, такими как психология и математика, в том числе влияние на развитие российской логики так называемой революции в основаниях математики. В ходе исследования привлекаются многочисленные источники, не переиздававшиеся со времени оригинальной публикации. DOI: 10.21146/2074-1472-2016-22-2-123-154
20
M.V., Baditsa, and Otorvina T.Yu. "MATHEMATICAL PREPARATION FOR SCHOOL BY EIDETIC TOOLS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-10.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to provide a theoretical justification and practical study of the effectiveness of use of the eidetic tools in the process of mathematical preparation of older preschool children for school.Methods. Substantiated formation of key theoretical and practical provisions of the study of the peculiarities of mathematical preparation of children for school by the eidetic tools was carried out using theoretical and formal-logical methods and techniques of information processing (synthesis, induction, deduction, analogy, method of analysis of scientific pedagogical, psychological and methodological literature); empirical research methods (interviews, testing and pedagogical observation, analysis of pedagogical experience); mathematical and statistical methods of information processing.Results. The article analyzes the theoretical and conceptual approaches to defining the essence of the concept of “mathematical preparation of the child for school”. It is established that eidetics is an innovative technology that is of great interest among modern preschool teachers and is actively implemented in preschool education. The role of use of the eidetic tools in the practical activities of educators of preschool institutions is determined.Based on the analysis of modern psychological, pedagogical and methodological literature, the author’s structural and functional model of mathematical preparation of older preschool children for school by means of eidetics was developed, which has a three-component structure and includes the following components: motivational-target, procedural-technological and control- reflective. According to this pedagogical model, the author’s program for mathematical training of older preschool children by means of eidetics was developed, consisting of the following blocks: Block I “Formation and development of image-associative thinking”, Block II “Memory Development”, Block III “Attention development” and Block IV “Logical thinking Development”. Taking into account the program and the content of the proposed structural and functional model of mathematical preparation of preschoolers for school, a system of integrated mathematics classes with the use of eidetic tools was developed and tested, presented in the form of a long-term story-role quest game.The article presents the results of approbation of the developed structural and functional model of mathematical preparation of older preschool children for school with the use of eidetics.Conclusions. The conducted monitoring study of the level of mathematical training of older preschoolers testifies to the effectiveness of the author’s structural and functional model of mathematical training of older preschool children for schooling with the use of eidetic tools in mathematics classes developed and tested in the pedagogical work of the preschool institution.Key words: logical-mathematical competence, mathematical preparation of preschool child for school, image-associative memory, innovative pedagogical technology, eidetics, eidetic tool, eidetic reception, structural functional model of the mathematical preparation of a preschooler, preschool institution. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному дослідженні ефективності використання ейдетичних засобів у процесі математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.Методи. Обґрунтоване формування ключових теоретичних та практичних положень дослідження особливостей математичної підготовки дітей до навчання у школі засобами ейдетики було здійснене за допомогою використання теоретичних та формально-логічних методів та прийомів обробки інформації (синтезу, індукції, дедукції, аналогії, методу аналізу наукової педагогічної, психологічної та методичної літератури); емпіричних методів дослідження (бесіди, тестування та педагогічного спостереження, аналізу педагогічного досвіду); математико-статистичних методів обробки інформації.Результати. У статті проведено аналіз теоретико-концептуальних підходів до визначення сутності поняття «математична підготовка дитини до школи». Встановлено, що ейдетика є інноваційною технологією, яка викликає значний інтерес серед сучасних дошкільних педагогів та активно впроваджується у закладах дошкільної освіти. Визначено роль використання ейдетичних засобів у практичній діяльності вихователів закладів дошкільної освіти.На основі аналізу сучасної психолого-педагогічної та методичної літератури було розроблено автор-ську структурно-функціональну модель математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі засобами ейдетики, що має трикомпонентну структуру та включає такі компоненти: мотиваційно-цільовий, процесуально-технологічний та контрольно-рефлексійний. Відповідно до такої педагогічної моделі розроблено авторську програму з математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку засобами ейдетики, що складається з таких блоків: Блок І «Формування та розвиток образно-асоціативного мислення», Блок ІІ «Розвиток пам’яті», Блок ІІІ «Розвиток уваги» та Блок IV «Розвиток логічного мислення». Із урахуванням зазначеної програми та змісту запропонованої струк-турно-функціональної моделі математичної підготовки дошкільників до навчання у школі розроблено та апробовано систему інтегрованих занять з математики із використанням ейдетичних засобів, представлену у формі довгострокової сюжетно-рольової квест-гри «Чарівна Подорож Математичною Галактикою».Висновки. Проведений моніторинг рівня математичної підготовки старших дошкільників свідчить про ефективність розробленої та апробованої в педагогічній роботі закладу дошкільної освіти авторської структурно-функціональної моделі математичної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школи із застосуванням ейдетичних засобів на заняттях з математики.Ключові слова: логіко-математична компетентність, математична підготовка дитини дошкіль-ного віку до школи, образно-асоціативна пам’ять, інноваційна педагогічна технологія, ейдетика, ейдетичний засіб, ейдетичний прийом, структурна функціональна модель математичної підготовки дошкільника, заклад дошкільної освіти.
21
Круглова, Наталія Володимирівна, та Олександр Олександрович Диховичний. "ДОБІР МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТИПУ «ВБУДОВАНІ ВІДПОВІДІ» З МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 166–84. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4487.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується питання вибору математичної моделі для аналізу комп’ютерних тестів з математичних дисциплін. Особливістю даного дослідження є розгляд тестових завдань типу «вбудовані відповіді». Такі тестові завдання мають декілька пов’язаних за певною логікою «кроків» і були використані саме для дистанційного контролю знань з математичних дисциплін під час карантину в НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Введення таких завдань у тест ставить перед викладачем питання: як аналізувати якість таких тестів? Автори побудували дослідження на основі загальновідомих методів Класичної Теорії Тестів (КТТ) та Сучасної Теорії Тестів (IRT), які довели свою ефективність як у педагогічному тестуванні, так і в інших галузях, у яких знаходить застосовування тестовий підхід. Дослідження проводилось на прикладі модульної тестової контрольної роботи з теорії ймовірностей для студентів другого курсу факультету інформатики та обчислювальної техніки НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», сформованої на платформі MOODLE під час дистанційного навчання в листопаді 2020 р. Під час дослідження було: проведено аналіз якості тесту як у цілому, так і окремих тестових завдань; оцінено латентні параметри завдань, перевірено адекватність відповідних моделей даним тестування; побудовано характеристичні та інформаційні криві; за допомогою інформаційних критеріїв вибрано моделі IRT, які краще підходять для аналізу комп’ютерних тестів із завданнями типу «вбудовані відповіді»; доведено, що найбільш прийнятними для аналізу подібних завдань є як дихотомічна модель Раша, так і політомічна модель Муракі. Обчислення проводилося за допомогою спеціальних бібліотек (пакетів) мови програмування R, у яких реалізовано алгоритми КТТ та IRT, а саме, eRm, ltm, mirt. Показано, як за допомогою завдань з «вбудованими відповідями» можна проаналізувати певні вміння й знання студентів. Результати дослідження сприяють підвищенню компетентності викладачів щодо оцінювання якості тестів з вищої математики, що є дуже актуальним при складанні тестів з різноманітних дисциплін, особливо під час дистанційного навчання студентів.
22
Іщенко, Л. В. "Підготовка майбутніх вихователів до формування логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 53–56. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3275.
Повний текст джерелаАнотація:
Іщенко Л. В. Підготовка майбутніх вихователів до формування логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку.
Стаття присвячена ознайомленню майбутніх вихователів з ефективними формами та методами формування логіко-математичних понять у дітей старшого дошкільного віку. Доведено ефективність використання в практичній роботі вихователів дошкільних навчальних закладів нетрадиційних методів навчання математики (проблемні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом).
23
Вожегова, Р. А., І. М. Біляєва, С. В. Коквіхін, П. В. Лиховид та Х. І. Бойценюк. "Урожайність артишоку (Cynara cardunculus L. var. scolymus (L.) Fiori) залежно від густоти рослин". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 18–22. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – вивчення й аналіз світового досвіду вирощування артишоку за різної густоти рослин культури і впливу останньої на продуктивність, а також побудова математичної поліноміальної моделі продук- тивності культури залежно від її загущення. Методи дослідження: синтетико-аналітичний метод для узагальнення дослідних даних, отриманих у різних дослідженнях технології вирощування арти- шоку; математичний аналіз методом поліноміальної регресії (поліном другого ступеня) для побудови моделі продуктивності культури залежно від загущення її посі- вів; графічна апроксимація моделі шляхом побудови графіку поліному другого ступеня та побудови параболи продуктивності культури. Результати. Розроблена поліноміальна модель продуктивності артишоку залежно від густоти виду «Урожай=4,8872+0,0017×Густота–3,0162× ×10-8×Густота2» забезпечує достатню прогностичну ефективність (величина середньої абсолютної похибки моделі у відсотках MAPE – 24,59%) та якість підгону. Аналіз результатів математичного моделювання доз- воляє підкреслити необхідність вивчення агротехно- логії артишоку за густоти рослин від 10 до 35 тис. на га. Найменш перспективною є густота рослин арти- шоку в діапазонах 5-10 та понад 35 тис./га, що супро- воджується зниженням продуктивності культури згідно з апроксимаційною кривою. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що оптимальна густота рослин артишоку залежить від умов вирощування, проте повсюдно простежується чітка тенденція до зростання врожайності культури в умовах загущення. Математичним моделюванням установлено, що модальні величини популяції рослин артишоку на 1 га коливаються у межах 10-15 тис./га, тоді як максимально перспективними з погляду на продук- тивність культури має бути величина густоти від 20 до 35 тис./га залежно від агрокліматичних умов і морфо- біологічних особливостей сорту.
24
Самойленко, В. М. "Логіко-математична модельна діагностика першопричин погіршання екологічного стану геосистеми басейну Дніпра". Фізична географія та геоморфологія, Вип. 45 (2003): 110–21.
Знайти повний текст джерела
25
Самойленко, В. М. "Логіко-математична модельна діагностика першопричин погіршання екологічного стану геосистеми басейну Дніпра". Фізична географія та геоморфологія, Вип. 45 (2003): 110–21.
Знайти повний текст джерела
26
Лагунов, П. А. "Три проекції класичної бінарної логіки: філософія, математика, музична теорія". Мистецтвознавчі записки, Вип. 28 (2015): 35–42.
Знайти повний текст джерела
27
Любченко, Костянтин Миколайович. "Використання програми Master of Logic для розв’язування задачі складання розкладу". Theory and methods of e-learning 4 (28 березня 2014): 177–82. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.388.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються два способи розв’язування задачі складання розкладу, які засновані на використанні апарату математичної логіки, зокрема алгебри висловлень і булевих функцій, та інструментально-контролюючої програми Master of Logic.
28
Підлипняк, І. Ю. "Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку: особливості освітньо-виховного процесу". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 2 (41) (2017): 194–97.
Знайти повний текст джерела
29
Підлипняк, І. Ю. "Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку: особливості освітньо-виховного процесу". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 2 (41) (2017): 194–97.
Знайти повний текст джерела
30
Філєр, Залмен Юхимович, та Олександр Миколайович Дрєєв. "Міжпредметні зв’язки у розвитку алгоритмічного мислення". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 92–93. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.100.
Повний текст джерелаАнотація:
Математика розвиває алгоритмічне мислення. До Фалеса математика була рецептурно-догматичною, набором алгоритмів для розв’язання типових задач. Давньогрецька математика виробила систему аксіом й методи логічного виведення з них теорем. Рецептура замінювалася доказовими алгоритмами, одним з яких був алгоритм Евкліда. Знаходження найбільшого спільного дільника, який дає й розвинення звичайного дробу в ланцюговий і побудову двосторонніх наближень.У школі некваліфіковані вчителі не дають чітких алгоритмів розв’язання типових задач, хоча не всі діти здатні до швидких “творчих” знахідок й тому не вміють самі знайти шлях до розв’язку. Але математика засобами алгебри дає змогу узагальнення числової задачі до типової з розробкою алгоритму її розв’язання. Фіксація алгоритму у вигляді послідовності операцій, обумовленої й результатами проміжних дій, веде до необхідності введення операції умовногопереходу й циклічних гілок. Одним з корисних прикладів є знаходження квадратного кореня. На жаль, зараз цей алгоритм не вивчають, бо будують приклади-завдання так, щоби відповідь можна було знайти “в умі”. Це відноситься й до розв’язання квадратних рівнянь. Значно більше, ніж треба, вчителі приділяють увагу вгадуванню коренів за теоремою Вієта, хоча її бажано застосовувати для перевірки знайдених коренів.Вища математика дає змогу широкого використання комп’ютера. Деякі студенти мають комп’ютер або змогу користуватися ним у батьків чи друзів; дехто вже має й деякі навички. Тому можна пропонувати їм використовувати комп’ютер для обчислень і для побудови графіків. Це сприяє кращому розумінню поняття функції та її границі, а далі й дослідженню властивостей функції. Бажано використовувати можливості збірника типових задач (Кузнєцова, Чудесенка та ін.), розробляючи разом із студентами алгоритми розв’язання задач, можливо з доведенням їх до комп’ютерних програм. Ми маємо досвід розробки програми DIFF аналітичного диференціювання у 1978 р., ще до появи сучасних математичних пакетів типу Maple. Вона стала основою програми Lagr для побудови рівнянь Лагранжа електромеханічних систем, а студенти Донецької політехніки І. Кирютенко та В. Карабчевський стали учасниками розробки пакета програм VIBRO для динамічного аналізу вібраційних систем за замовленням проектного інституту в м. Луганську. Один із студентів, який отримав дозвіл працювати над курсом “Диференціальні рівняння” (ДР) за індивідуальним планом, розробив програми для розв’язання 16 типових задач. Реалізація операцій алгебри логіки на контактних схемах із демонстрацією діючих моделей, розроблених студентами минулих років, сприяє виробленню уявлень про корисність абстрактно-математичних теорій. Побудова точкових графіків послідовностей (1+1/n)n та (1–1/n)–n дає уявлення про графік функції y=(1+1/x)x та про вивчення неперервних величин за допомогою їх дискретизацій на ЦЕОМ. Побудова графіка функції y=sin(x)/x пояснює не тільки першу чудову границю, а й усувний характер розриву при х=0 та парність цієї функції.Можливість використання мультімедіа-ефектів та використання варіації параметрів особливо корисні при вивченні розділу ДР, де розв’язок визначається початковими чи граничними умовами; їх зміна дає наочне уявлення про різницю між частинним та загальним розв’язками та ілюструє метод “стрільби” тощо. Теж саме відноситься до курсу “Теорія ймовірностей та математична статистика”. Вивчення методу найменших квадратів знаходження середнього та дисперсії, регресійних рівнянь тощо, дозволяє уяснити можливості прогнозу – екстраполяції. Збільшення числа n у схемі послідовних випробувань з імовірністю Pn(m) показує природність нормального закону розподілу ймовірностей. При цьому багатокутник розподілу наочно перейде у криву густини.Викладання комп’ютерних наук з орієнтацією на міжпредметний комплекс задач. Усі завдання повинні бути складовими частинами основного завдання, яке повинен розв’язати колектив студентів. У свою чергу, завдання для одного чи групи студентів повинне паралельно розвиватися по різним дисциплінам. Наприклад, для спеціальності “Системне програмування” проектування частини графічного редактора, містить підзадачу пакування зображення для архівації, що використовує знання предметів: комп’ютерна графіка, обробка цифрових сигналів, архітектура операційних систем, архітектура ЕОМ тощо. Комплекс завдань з окремого предмета призводить до прогресу у вирішенні завдання в цілому. При цьому виникають труднощі перевірки та контролю якісного виконання завдань, бо результат праці студента є складовою загального проекту і може виникнути ситуація обмеженого самостійного функціонування. Тут виникає потреба в механізмі доведення коректності виконаного завдання, що у свою чергу доповнить знання студентів щодо засобів перевірки та діагностування, розробки тестових прикладів та правила їх складання. Для впровадження комплексу задач необхідно використання централізованого контролю та міжпредметних зв’язків. Централізований контроль можливо автоматизувати, використавши готовий проект, де кожен модуль студент може тимчасово замінити на власний і отримати від системи оцінку ефективності нової розробки. Це може бути використане й до колективних курсових та дипломних робіт.
31
Sknar, Oksana. "Взаємодія в сім'ї як чинник розвитку громадянської компетентності молоді: результати емпіричного дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).216.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено окремі результати емпіричного дослідження взаємодії в сім’ї як чинникарозвитку громадянської компетентності молоді. Сім’я розглядається як соціальна системастійких взаємодій її членів, зокрема батьків і дітей, функціонування якої спроможне впливатина розвиток громадянської компетентності дитини. Тож з огляду на це й беручи до увагиспецифіку взаємодій між членами родини, середовище сімейної взаємодії запропонованорозглянути у двох вимірах: по-перше, як таке, що сприяє/перешкоджає розвиткугромадянської компетентності дитини; по-друге – як таке, що має свої особливі ресурсивпливу на особистість громадянина, що зростає. Представлено логіку конструюванняметодичного інструментарію для вивчення аспектів взаємодії в сім’ї, що зумовлюютьрозвиток громадянської компетентності дитини. Ця логіка передбачає кілька послідовнихетапів: 1) виокремлення психологічних показників дослідження; 2) їх операціоналізацію задопомогою шкал; 3) конструювання суджень (емпіричних індикаторів), що вичерпнорозкривають зміст кожної шкали. Уперше сконструйовано авторський опитувальник длядослідження особливостей сімейної взаємодії батьків і дітей, що визначають розвитокгромадянської компетентності дитини. На етапі обробки отриманих емпіричних данихзастосовувалися методи математичної статистики, зокрема факторний аналіз. Емпіричнимшляхом виокремлено чинники, які визначають розвиток громадянської компетентностіособистості, що зростає в сім’ї, а саме ставлення до суб’єктності дитини (відмова відсуб’єктності або її підтримка); визнання спільного і спільності; а також інструментивстановлення психологічних кордонів; межі відповідальності батьків і дітей. Визначеномоделі взаємодії в сімейному середовищі, що сприяють розвитку громадянськоїкомпетентності дитини: «авторитетна», «орієнтована на інтеграцію і залучення», «орієнтованана партнерство»; і ті, що є несприятливими: «авторитарно-директивна», «орієнтована напотреби батьків», або нейтральними (така модель, наприклад «піклувальна», може бути яксприятливою, так і несприятливою – залежно від міри її застосування) – та описанохарактеристики кожної з виокремлених моделей.
32
Анісімов, Олексій Вадимович, Вячеслав Петрович Салій та Юрій Васильович Триус. "Web-ресурс для виконання математичних операцій над нечіткими числами та інтервалами". New computer technology 15 (27 квітня 2017): 145–49. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.620.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є створення web-ресурсу, призначеного для виконання математичних операцій над нечіткими числами та інтервалами, що задані у різних форматах; а також надання студентам теоретичних відомостей про правила виконання зазначених операцій в онлайн-режимі. Задачами дослідження є: аналіз різних форм подання нечітких чисел та інтервалів; розробка web-ресурсу, призначеного для виконання унарних та бінарних математичних операцій над нечіткими числами та інтервалами. Об’єктом дослідження є процес навчання студентів комп’ютерних спеціальностей теорії нечітких множин і нечіткої логіки та їх застосуванням. Предметом дослідження є web-ресурс для виконання математичних операцій над нечіткими числами та інтервалами, що задані у різних форматах. Результати дослідження планується використовувати у навчанні студентів комп’ютерних спеціальностей технічних університетів.
33
Шенгерій, Л. М. "Логіко-аналітична реконструкція становлення математичної парадигми (на прикладі створення неевклідових геометрій)". Філософські обрії, Вип. 37 (2017): 52–59.
Знайти повний текст джерела
34
Шенгерій, Л. М. "Логіко-аналітична реконструкція становлення математичної парадигми (на прикладі створення неевклідових геометрій)". Філософські обрії, Вип. 37 (2017): 52–59.
Знайти повний текст джерела
35
Арепьев, Е. И. "Аналитическая традиция: математика как часть логики - основные аспекты". Философские науки, № 6 (2003): 56–68.
Знайти повний текст джерела
36
Арепьев, Е. И. "Аналитическая традиция: математика как часть логики - основные аспекты". Философские науки, № 6 (2003): 56–68.
Знайти повний текст джерела
37
Антіпова, Наталія Андріївна, та Олександр Іванович Кулагін. "Хмарні ресурси з теорії і методів нечітких множин і нечіткої логіки". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 269–73. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.720.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є аналіз наявних у мережі Internet ресурсів інформативно-навчального характеру, пов’язаних з теорією нечіткої логіки, реалізацією її механізмів та застосуванням до розв’язання практичних задач, завдання дослідження – вивчення можливості використання хмарних ресурсів у процесі викладання відповідних дисциплін у ВНЗ, об’єкт дослідження – засоби хмарних ресурсів для підтримки математичних досліджень, предмет – хмарні ресурси з теорії і методів нечітких множин і нечіткої логіки, метод дослідження – теоретичне дослідження.
У ході дослідження було знайдено та об’єднано в єдиний методичний блок теоретичні матеріали і демонстраційні Web-сервіси із заданої тематики. У результаті було сформовано комплекс навчальних ресурсів, котрі можуть мати позитивний ефект при використанні, зокрема, у процесі дистанційного навчання.
38
Labzhynskiy, V. A. "Математичні методи розпізнавання надзвичайних ситуацій в умовах невизначеності". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 121–25. http://dx.doi.org/10.15421/40290126.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що системи розпізнавання надзвичайних подій виявляють різні типи невизначеності: неповні потоки даних, помилки в потоках даних і невідповідні шаблони складних подій. Показано, що потоки подій, що потрапляють на вхід системи розпізнавання складних подій, характеризуються певним ступенем невизначеності. Джерела даних є неоднорідними і характеризуються різною структуризацією даних і відповідними процедурами реагування на пошкоджені блоки даних. Навіть для даних, визначених достатньо точно, система може некоректно моделювати складні події, що призводить до подальшого типу невизначеності. Отже, зазначено, що важливо розглянути методи розпізнавання складних подій, які можна віднести до невизначених. З цією метою було запропоновано відповідні модельні об'єкти. Проведений аналіз ключових моментів побудови систем розпізнавання складних подій, які здатні ефективно працювати в умовах невизначеності, охоплював методи стохастичного моделювання, моделі часового представлення та реляційні моделі. Розглянуто методики, що базуються на абстрактних автоматах, імовірнісних моделях графів, системах логіки першого порядку, мережах Петрі та прихованих мережах Петрі. Зазначено, що проміжним етапом роботи відповідних алгоритмів має бути створення ієрархії складних об'єктів, що не завжди піддаються чіткому визначенню. Виявлено низку обмежень щодо використовуваного синтаксису, моделей і ефективності, які були зіставлені з конкретними варіантами їх реалізації. Запропоновано підхід щодо переходу від детерміністичного математичного апарату до системи розпізнавання складних подій в умовах невизначеності, через введення функції вірогідності події. Розроблена методологія дала змогу виділити напрями досліджень і оцінити продуктивність використовуваних математичних методів.
39
АЛЄКО, Оксана, та Анна АВДЄЄВА. "АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.1.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті зроблено спробу проаналізувати сучасні підходи до формування математичної компетентності дітей дошкільного віку. Розкрито актуальність досліджуваного питання та наголошено на необхідності оновлення системи математичного розвитку дошкільників, яка має бути спрямована на побудову інноваційного змісту, форм і методів освітньо-виховного процесу. Наведено аналіз останніх досліджень і публікацій з означеної проблеми, яка перебуває в центрі наукових інтересів широкого кола вчених, дослідників, педагогів-практиків. Метою публікації є аналіз сучасних підходів і вимог Державного стандарту дошкільної освіти до формування математичної компетентності у дітей дошкільного віку. З’ясовано сутність сучасних підходів щодо формування математичної компетентності дітей дошкільного віку, а саме: діяльнісного, компетентнісного, інтегрованого, особистісно орієнтованого, індивідуально-диференційованого. Проаналізовано визначений у Стандарті освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі». Обґрунтовано важливість формування у дітей інтегрованої компетентності та її складових частин: сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної, дослідницької, а також предметно-практичної та технологічної. Доведено, що визначальним завданням для вихователів є створення розвивального предметно-ігрового середовища в закладі дошкільної освіти, яке є передумовою формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до пізнавальної діяльності. Наголошено на необхідності об’єднання зусиль педагогічного колективу закладу дошкільної освіти та батьків у формуванні математичної компетентності у дітей, а також зазначено можливі варіанти їх участі. Перспективою подальшої роботи визначено пошук спільних дієвих форм роботи педагогічного та батьківського колективів із формування математичної компетентності дітей.
40
Квітка, Тетяна. "Зміст та структура самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 68–73. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2895.
Повний текст джерелаАнотація:
Квітка Т. В. Зміст та структура самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів.
У статті проаналізовано сутність понять «самостійна робота студентів» та «самоосвітня діяльність», з’ясовано різницю між ними. Надається оглядова характеристика складників структури самоосвітньої діяльності студентів ВТНЗ, яка може здійснюватися під час вивчення ними математичних дисциплін. Автор розглядає логіку організації самоосвітньої діяльності, надає характеристику структурно-орієнтованого, інформаційно-стимулювального та практико-творчого етапів самоосвіти з урахуванням дидактичних особливостей кожного з них.
41
Слюсар, Вадим Іванович, Владислав Віталійович Сотник, Артем Валерійович Купчин та Владислав Григорович Шостак. "Проривні технології в оборонній сфері України". Озброєння та військова техніка 28, № 4 (21 жовтня 2020): 13–23. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.4(28).13-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним месседжем написання цієї статті є формування наукового зацікавлення на предмет ідентифікації проривних технологій, як суттєвого інструменту зміцнення технологічної безпеки країни.
У роботі описано досвід НАТО щодо визначення переліку проривних технологій. Визначені спільні та відмінні риси критичних та проривних технологій. Обґрунтовано актуальність та необхідність створення одного уніфікованогопереліку критичних і проривних технологій.
Запропоновано дефініцію критичних і проривних технологій в оборонній сфері, а також новий концептуальний підхід щодо їх структурування.
Опрацьовано методику формування переліку критичних і проривних технологій на основі нечіткої логіки. Визначено математично обґрунтовані межі ідентифікації технології як критичної або проривної.
42
Аулин, Виктор. "Оцінка працездатності автомобільних транспортних систем на основі математичних методів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (11 лютого 2021): 262–71. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.262-271.
Повний текст джерелаАнотація:
Логіко-ймовірнісні методи булевої алгебри дають можливість здійснити не лише кількісну оцінку надійності складних транспортних систем, але і визначити роль окремих елементів структурної схеми надійності та їх комбінацій у забезпеченні надійності автомобільних транспортних систем.
У випадку відсутності інформації про надійність елементів їх вплив на надійність усієї системи оцінюють за допомогою поняття ваги елементів в структурній схемі надійності транспортної системи. Вага елемента характеризує відносну кількість таких критичних працездатних станів транспортних систем, в яких відмова елемента приводить до відмови системи і навпаки, відновлення елемента приводить до відновлення працездатності транспортної системи серед усіх її станів.
Показано як елементи булевої алгебри можна використати при оцінці надійності ланцюгів елементів транспортних систем в цілому та як за допомогою понять булевої алгебри логічні функції можна привести до ортогональної диз’юнктивної нормальної форми. Дано еквівалентну форму логічної функції через елементарні кон’юнкції різноманітних рангів. Наведено можливість використання перетворення логічної функції в розрахунку ймовірностей безвідмовної роботи транспортної системи. Логічні функції подаються через елементарні кон’юнкції, а також у матричній формі. Перетворення логічної функції розглянуті на прикладі транспортної системи, що складається з восьми елементів. Отримано формулу для розрахунку ймовірності безвідмовної роботи такої транспортної системи.
З’ясовані такі поняття як значущість, оцінка ваги та внеску конкретних елементів структурної схеми надійності в надійність автомобільної транспортної системи або її ланцюгу. Отримані загальні формули ймовірності безвідмовної роботи (n-елементів) для транспортної системи і розглянуто їх реалізацію на прикладі структурної схеми з п’яти елементів. Розглянуто зміст ймовірності монотонної логістичної функції та її похідної. Отримані формули для розрахунку зазначених характеристик для елементу системи. Виділено п’ять важливих наслідків їх співвідношень з урахуванням працездатного і непрацездатного елемента в структурній схемі надійності транспортних систем.
Ключові слова: оцінка, працездатність, надійність, автомобільна транспортна система, елементи, структурна схема, математичні методи.
43
Дутчак, М. В., О. В. Андрєєва, О. Б. Лазарєва, О. Л. Благій та І. В. Хрипко. "Базові положення побудови профілактично-оздоровчих програм для працівників атомних електростанцій". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (21 травня 2019): 81–85. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.81-85.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити особливості професійної діяльності, рівня захворюваності, мотивації працівників атомної електростанції як базових складових розробки профілактичнооздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних програм. Методи. Аналіз і систематизація науково-методичної літератури та документальних матеріалів; компаративний метод; абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, системний підхід; аналіз і синтез, спостереження, опитування, експертна оцінка, анкетування, моделювання, методи математичної статистики. Висновки. На основі принципів системного підходу і всебічного ретельного вивчення професійної діяльності фахівців атомної галузі, програмно-нормативних джерел, професіографічних досліджень, даних анкетування фахівців, освітньо-кваліфікаційних характеристик, довідників професій, наявних захворювань, скарг працівників було складено експериментальні програми фізичної реабілітації, профілактично-оздоровчих та рекреаційних занять. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці ефективності розроблених профілактично-оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних заходів для працівників атомних електростанцій.
44
Okorokov, Viktor. "Logic, Mathematics or Metaphysics: and Yet, is the Leibniz’ Conception Enough Well-Grounded?" Sententiae 29, no. 2 (December 16, 2013): 204–18. http://dx.doi.org/10.22240/sent29.02.204.
Повний текст джерела
45
Ільницька, Ганна, Наталя Зелененко, Сергій Ільницький та Іван Козєєв. "Ендогенне дихання як складова терапевтичних вправ для людей похилого віку з пневмонією, спричиненою Сovid-19 (на прикладі використання апарата Фролова)". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 105–9. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.105-109.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мінімізація тяжкого перебігу коронавірусної інфекції для людей, що входять до групи ризику, і реабілітація після перенесеного захворювання є важливим фактором. У ході наукового пошуку, швидкого аналізу отриманих знань створюються клінічні рекомендації, удосконалюються підходи до діагностики, розробляються й удосконалюються методики респіраторного підтримання, але до сьогодні немає чітких і доведених алгоритмів лікування. Мета. Вивчити вплив ендогенного дихання на можливості респіраторної системи, використовуючи апарат Фролова як безпечний спосіб лікування та реабілітації. Методи. Аналіз і систематизація науково-методичної літератури та документальних матеріалів; логіко-теоретичний аналіз, спостереження, опитування, методи математичної статистики. Результати. Виявлено позитивну динаміку респіраторної системи. Отримані результати дозволили встановити рівень функціонального стану респіраторної системи. Експериментально доведено позитивний вплив ендогенного дихання на можливості респіраторної системи.Ключові слова: фізична терапія, пневмонія, терапевтичні вправи, ендогенне дихання.
46
Semko, O. "ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ МАРШРУТИЗАЦІЄЮ ПОТОКІВ ДАНИХ В СЕНСОРНИХ МЕРЕЖАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.135.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначені проблеми синтезу і вибору рішень щодо управління маршрутизацією потоків даних в конфліктуючих сенсорних мережах варіативної топології за умов обмежень і невизначеностей. Розглянуто підхід до створення розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією в самоорганізованих сенсорних мережах на основі використання багаторівневої теоретико-множинної і математичної моделей, що визначають сутність системи інтелектуального управління об’єктом. В якості базової моделі опису маршруту передачі даних в самоорганізованій сенсорній мережі запропоновано семіотичну модель, що грунтується на формальній моделі процесів інформаційної взаємодії елементів мережі. На відміну від формальних моделей використання семіотичної моделі дозволяє в процесі ситуаційного управління змінювати усі елементи формальної моделі і формувати моделі, які відображають поточний стан мережі. При створенні розподілених самоорганізованих систем управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано застосування технологій, що використовують методи логіко-лінгвістичного (семантичного) моделювання, що дозволяє якісно описувати і вивчати слабко структуровані процеси, явища і системи. Вирішення задачі синтезу і вибору рішень щодо синтезу і вибору рішень щодо стратегії управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано розглядати на основі моделі конфлікту взаємодії вузлів мережі, як вирішення задачі дискретної динамічної оптимізації. Синтез і вибір рішень щодо стратегій управління маршрутизацією і вибору маршруту передачі потоку даних в мережі здійснюється у відповідності до значення функції ціни для кожного елемента мережі, що є гегелівським об’єктом, відповідно метрики мережі. Незалежно від обраної метрики мережі метою управління маршрутизацією в СМ є визначення оптимального шляху на графі, який відображає топологію сенсорної мережі. При вирішенні задачі дискретної динамічної оптимізації запропоновано в якості обмеженого ресурсу, що визначає функцію ціни, застосувати параметри, які визначають пропускну спроможність каналів зв’язку при взаємодії вузлів мереж. Канали зв’язку визначають характеристики ребер (дуг) граф-моделі сенсорної мережі варіативної топології, а вузли є елементами розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією потоків даних в мережі.
47
Kovtunov, Yu, H. Makogon, O. Isakov, Yu Babkin, I. Kalinin та R. Lazuta. "ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО АПАРАТУ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ДЛЯ ФАЗЗІФІКАЦІЇ ТА АЛГОРИТМІЗАЦІЇ РОБОТИ СИСТЕМИ ІНТЕРАКТИВНОГО МОНІТОРИНГУ ТРАНСПОРТНИХ КОМУНІКАЦІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 64–68. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.064.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є моніторинг транспортних комунікацій при застосуванні сучасних технологій інтелектуалізації транспортних засобів. Метою статті є розроблення математичного апарату для створення інтелектуального програмного забезпечення мобільного інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій. Завдання дослідження: приведення опису системи інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій до нечіткого виду шляхом визначення лінгвістичних змінних; проведення аналогії між кількісними оцінками підсистем і ланок системи і їх нечітким описом; на основі фаззіфікації проведення алгоритмізації задач моніторингу транспортних комунікацій; проведення динамічного аналізу процесу моніторингу транспортним засобом, обладнаним інформаційно-обчислювальним комплексом. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: теорія систем, нечітких множин, основні положення інформаційної теорії керування та розрізнення. Отримані такі результати: процес моніторингу транспортних комунікацій поданий як результат нормалізації даних, їх структурної й прагматичної обробки; визначений оператор фаззіфікації спостережуваного динамічного процесу моніторингу транспортних комунікацій; надане математичне підґрунтя алгоритмізації процедури керування процесом моніторингу; проведений динамічний аналіз процесу моніторингу транспортним засобом, обладнаним інформаційно-обчислювальним комплексом. Висновки. Системи інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій нечіткого виду може бути формально описана шляхом визначення лінгвістичних змінних та їх значень – термів. Фаззіфікація спостережуваного динамічного процесу моніторингу транспортних комунікацій може бути подана у вигляді подвійного перетворення динамічної функції. Алгоритмізації цієї процедури можлива шляхом визначення відповідності характеристик спостережуваних динамічних процесів процедурам оцінки термів за допомогою функції приналежності лінгвістичної змінної, що характеризує цей процес
48
Kopchak, B., та A. Kushnir. "РОЗРОБКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ БЛОКУ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ МАКСИМАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО ПОЖЕЖНОГО СПОВІЩУВАЧА З ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАТИ ARDUINO". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Для виявлення полуменевих пожеж одними з найкращих є теплові пожежні сповіщувачі. Вони найпростіші, не дорогі, прості та дешеві в обслуговуванні, дуже надійні, мають хорошу стійкість до різноманітних завад порівняно з іншими типами сповіщувачів, однак, мають найбільшу інерційність спрацювання. Існує ряд об’єктів, де виникають полуменеві пожежі або де є значне забруднення і тоді теплові пожежні сповіщувачі є незамінними у використанні. Загалом, теплові пожежні сповіщувачі більш стійкі до несприятливих умов середовища порівняно з іншими типами сповіщувачів. Зменшити час виявлення загорання тепловими пожежними сповіщувачами можна завдяки використанню новітніх технологій при розробці алгоритмів роботи на основі нечіткої логіки, нейронних мереж та сучасних мікроконтролерів. Ці математичні апарати дають змогу покращити технічні характеристики теплових сповіщувачів, зменшити їхню інерційність спрацювання. Вони також можуть зменшити хибність спрацювання пожежного сповіщувача та точно розпізнати загорання.Мета роботи. Розробити блок нечіткої логіки максимального теплового пожежного сповіщувача з можливістю його реалізації в мікроконтролері на базі апаратно-обчислювальної платформи (плати) Аrduino.Основні результати дослідження. У цій статті розглядається так званий метод нечіткого висновку Сугено. Найпростіший спосіб візуалізувати системи Сугено першого порядку – це вважати, що кожне правило є визначенням місця розташування рухомої точки. Тобто одиночні вихідні піки можуть переміщатися лінійно у вихідному просторі, залежно від того, що є вхідним сигналом. Це також має тенденцію зробити такі системи дуже компактними та ефективними.Для подальшого застосування плат Arduino для розробки та дослідження нечіткого блоку максимального пожежного сповіщувача, побудованого на основі нечіткої логіки, необхідне здійснення одного дуже важливого кроку – розібрати на елементарні складові і дослідити пакет Fuzzy Logic Toolbox, який надалі буде використовуватися як еталонний для розробки програми для Arduino. У випадку програмної реалізації нечіткого блоку в програмному середовищі Arduino найкращі результати отримуються при застосуванні функцій належності трикутної і трапецієподібної форми. В пакеті Fuzzy Logic Toolbox MATLAB/Simulink був розроблений нечіткий блок Сугено. Надалі він виступив еталонним на етапі створення нової моделі нечіткого блоку і її реалізації в пакеті MATLAB/Simulink для подальших досліджень точності та адекватності отриманої моделі. Розроблена нова модель нечіткого блоку Сугено нульового порядку в пакеті MATLAB/Simulink. Проведено дослідження точності і адекватності отриманої моделі, шляхом подачі лінійного наростаючого сигналу на вході зі швидкістю 1 од/сек. Результати збіглися, похибка відсутня. Отже отримана нова модель буде служити прототипом для створення нечіткого блоку максимального теплового пожежного сповіщувача в мікроконтролері плати Arduino.В програмному комплексі Arduino з використанням мови програмування С була здійснена апаратна реалізація нечіткого блоку Сугено нульового порядку для одного входу на платі Arduino Mega 2560. Реалізація здійснена для масштабованого сигналу на вході і виході [0, 1]. Такий масштаб легко привести до робочої напруги плати Arduino 5 В. Після програмування плати Arduino було здійснено експериментальні дослідження шляхом зміни потенціометром напруги на вході плати від 0 до 5 В, що відповідає вихідному сигналу з давача температури DHT21/AM2301A. Крок зміни напруги на вході – 0,25 В.Висновки. Розглянуто математичні основи нечіткого блоку Сугено. На їх основі для максимального теплового пожежного сповіщувача розроблено модель нечіткого блоку Сугено з одним входом у програмному середовищі MATLAB/Simulink. В ході проведених досліджень вона показала 100% точність і адекватність по відношенню до існуючої моделі у пакеті Fuzzy Logic Toolbox MATLAB/Simulink. На відміну від існуючої моделі запропоновану модель нечіткого блоку можна реалізувати в мікроконтролері. В програмному комплексі Arduino, була здійснена апаратна реалізація нечіткого блоку максимального теплового пожежного сповіщувача з використанням мови програмування С і плати Arduino Mega 2560. Після програмування Arduino було здійснено експериментальні дослідження. Похибка результату, обчисленого Arduino не перевищила 2,5%. Час виконання одного повного циклу нечіткого блоку – 0,004сек.
49
Khudov, H., O. Makoveichuk, I. Khizhnyak, S. Berezina та Yu Solomonenko. "МЕТОД БАГАТОМАСШТАБНОГО ОБРОБЛЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ З БОРТОВИХ СИСТЕМ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 3–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є метод багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптикоелектронного спостереження для визначення елементів міської інфраструктури. Метою є розробка методу багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптико-електронного спостереження для визначення елементів міської інфраструктури. Завдання: аналіз відомих методів оброблення багатомасштабної послідовності зображень, розробка методу багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптико-електронного спостереження для визначення елементів міської інфраструктури, проведення оброблення зображення з бортової системи оптико-електронного спостереження. Використовуваними методами є: методи теорії імовірності, математичної статистики, методи оптимізації, математичного моделювання та цифрової обробки зображень, методи математичної логіки. Отримані такі результати. Встановлено, що відомі методи оброблення багатомасштабної послідовності зображень не можуть бути напряму застосовані до багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптико-електронного спостереження. Запропоновано метод багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптико-електронного спостереження для визначення елементів міської інфраструктури. В основі методу покладений двоетапний метод виділення об’єктів міської забудови на зображеннях бортових систем оптикоелектронного спостереження з використанням перетворення Хафа. Проведено оброблення зображення з бортової системи оптико-електронного спостереження методом багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптико-електронного спостереження для визначення елементів міської інфраструктури. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано метод багатомасштабного оброблення зображень з бортових систем оптико-електронного спостереження для визначення елементів міської інфраструктури. На відміну від відомих, передбачається використання двоетапного методу визначення елементів міської інфраструктури на зображеннях з різним значення масштабного коефіцієнта, перемасштабування оброблених зображень з різним значенням масштабного коефіцієнта до вихідного розміру та розрахунок зображення-фільтру, а результуюче оброблене зображення є попіксельним добутком вихідного зображення та зображення-фільтру.
50
Ковриго, Ю. М., та П. В. Новіков. "Двоканальний нечіткий контролер для регулювання технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1328.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто схему системи автоматичного керування з двоканальним нечітким контролером при регулюванні технологічних параметрів в умовах нестаціонарності динамічних характеристик об’єкта керування. Актуальність даного дослідження полягає у використанні більш складних структур керування, коли необхідно добитися малих відхилень показників якості керування за умов зміни параметрів моделі керування. Застосування схем з предикторами і алгоритмами адаптації обмежене на об’єкта теплоенергетики, зокрема прямоточних котлоагрегатах. Як вдосконалення існуючих систем розповсюдженим підходом є реалізація ПІД-алгоритму регулювання за допомогою нечіткого регулятора, а потім за рахунок підбору функцій належності і побудови бази правил відбувається вдосконалення алгоритму регулювання. На відміну від описаної схеми, в основі побудови двоканального нечіткого контролера лежить не ПІД-закон, а знання і досвід оператора при регулюванні технологічного параметра в ручному режимі. Визначені діапазони вхідних і вихідних змінних fuzzy-контролера. На основі експертних знань і аналізу дій оператора укладено базу правил для блоків нечіткої логіки. Виконано математичне моделювання спроектованої системи. Проведено порівняння одноконтурної системи при незмінних налаштуваннях регулятора і двоканального нечіткого контролера для різних режимів роботи об’єкта, що визначаються змінним навантаженням енергоблоку ТЕС. Розраховано показники якості функціонування обох систем. Застосування двоканального нечіткого контролера забезпечує сталість показників якості функціонування системи автоматичного регулювання. При цьому забезпечується робастність системи автоматичного регулювання за стійкістю в умовах параметричної нестаціонарності досліджуваного об’єкта.