Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Маркетингові чинники.
Статті в журналах з теми "Маркетингові чинники"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Маркетингові чинники".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Багорка, М. О., І. Г. Кадирус та Н. І. Юрченко. "МАРКЕТИНГОВІ ПІДХОДИ В УПРАВЛІННІ ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ОПТОВИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено основні підходи до організації маркетингової діяльності оптових торговельних підприємств. Установлено, що в сучасних умовах ведення бізнесу відбуваються кардинальні зміни в підходах до збутової діяльності підприємства: орієнтація на запити споживача, жорстка конкуренція, суттєвий вплив науково-технічного прогресу на всі сфери життя визначили, що основою збутової діяльності оптових торговельних підприємств є маркетингова діяльність та маркетингове управління. Виокремлено проблеми, з якими стикаються оптові підприємства: проблеми формування товарної політики, дотримання балансу інтересів учасників ринку, недостатнє інформаційне забезпечення про ринки і нові технології, адаптація до динамічних змін зовнішнього середовища, ефективне управління матеріальними, людськими ресурсами і продажем товарів. Зазначено чинники ризику функціонування оптових підприємств в умовах із високим рівнем невизначеності майбутнього. Розроблено практичні рекомендації щодо організації збутової діяльності оптових торговельних підприємств на основі прийняття маркетингових управлінських рішень. Для забезпечення ефективності збутової діяльності запропоновано провести низку заходів: здійснити організаційні зміни всередині підприємства, забезпечити управління закупівельно-збутовою діяльністю підприємства, досягти відкритого діалогу між учасниками процесу, розвивати вертикальні, горизонтальні й інтегровані маркетингові системи. Установлено, що необхідним для підприємства є створення маркетингово-орієнтованої структури, до складу якої разом із менеджерами увійдуть фахівці-маркетологи, які посилять роботу відносно маркетингових досліджень, аналітичної роботи, використання маркетингових інструментів. Цей структурний підрозділ буде здатен оптимізувати й узгодити роботу між усіма підрозділами підприємства. Установлено, що впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність оптових торговельних підприємств є резервом для підвищення ефективності використання наявного ресурсного потенціалу, а особливо маркетингового, для забезпечення його конкурентоспроможності та сталого розвитку.
2
Батьковець, Н. О., та Л. О. Марусяк. "МАРКЕТИНГОВІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ ДО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО КУПІВЛЮ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 66 (15 квітня 2022): 51–56. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-66-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Пошук впливових інструментів маркетингу та їх вплив на формування активної споживчої поведінки покупців стає актуальною проблемою для багатьох підприємств. У статті розглянуто сучасні маркетингові інструменти впливу на поведінку споживачів, наведено принципи застосування моделі Фішбейна, чинники, які підтверджують мотиваційний фактор необхідності здійснення купівлі. Метою статті є дослідження соціальних, економічних та правових аспектів поведінки споживачів і чинників, що зумовлюють вибір певного типу прийняття рішення про купівлю товарів та послуг. Досліджено, що сучасний ринок товарів та послуг досить динамічно розвивається, що вимагає від підприємців титанічних зусиль щодо формування та вибору цільових сегментів ринку. Для потенційних споживачів зазвичай вагомим показником задоволення потреб є пропозиція, яка на сьогоднішній день досить різноманітна як по цінах, брендах, так і по товарних групах. Довічною дилемою для підприємців є пошук ефективних шляхів мотивації до прийняття рішення покупців про купівлю тих чи інших товарів. У сучасному світі розвинених комунікацій досить часто маркетологи вдаються до маніпуляцій щодо спонукання придбання товарів чи послуг. Однак завжди це супроводжується правовими аспектами захисту прав споживачів. Визначено, що вимірювання поведінкової реакції споживачів та застосування маркетингових заходів щодо стимулювання збуту є визначальними при формуванні прогнозу збутової діяльності торговельних підприємств. Зроблено висновок, що реалізація прав споживачів у разі покупки товару неналежної якості на кодифікованому рівні породжує наявність численних колізій та прогалин, котрі, за умови розвитку сучасного ринку та поширення відповідних міжнародних тенденцій у даній сфері з врахуванням європейського досвіду, повинні врегулювати усі істотні моменти та похибки нашого сьогодення.
3
Zhaldak, Anna, та Anna Bychkovskaya. "ІНТЕГРОВАНІ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 липня 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0201.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інтегровані маркетингові комунікації як чинник забезпечення ефективного розвитку підприємств. Сформовано визначення інтегрованих маркетингових комунікацій та досліджено, як дане поняття розглядали різні автори. Проаналізовано причини виникнення інтегрованих маркетингових комунікацій у другій половині XX століття. Визначено основні критерії та види інтеграції. Розглянуто принципи комунікації за П. Смітом.
Особливостями формування інтегрованих маркетингових комунікацій та їх відмінностями від звичайного комплексу маркетингу визначено: чітке визначення цілей маркетингових комунікацій, що відповідають загальним цілям підприємства; плановий підхід, що передбачає узгодження всієї маркетингової комунікаційної діяльності; ранжування цільової аудиторії; управління всіма формами контактів, як основа комунікаційної діяльності; ефективний менеджмент та інтеграція всіх елементів просування; ранжування інструментів просування. Визначено переваги такої інтеграції порівняно із традиційним підходом.
Для визначення того, як маркетингові комунікації впливають на ефективність розвитку підприємств використаємо метод кореляційно-регресивного аналізу. Для досліджуваного підприємства А доцільно розглянути вплив маркетингових комунікацій в контексті розвитку HR-бренду. Досліджено взаємозв’язки між чисельністю розробників, витратами на маркетингові комунікації та їх вплив на результуючу ознаку – прибуток підприємства. В якості першої факторної ознаки візьмемо чисельність розробників, адже як вже було зазначено саме людські ресурси є основним ресурсом компанії та здатні формувати його інноваційний потенціал. В якості другої факторної ознаки візьмемо загальні витрати на маркетингові комунікації, адже вони сприяють залученню як співробітників, так і клієнтів. В якості третьої факторної ознаки оберемо коефіцієнт рентабельності маркетингових витрат, щоб показати, що ефективне планування та використання комплексу маркетингових комунікацій впливає на прибутковість підприємства.
4
Shapoval, Bohdan. "КОМУНІКАЦІЇ ПРИ ЕКСПОРТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ У В2В ТА В2С СЕКТОРАХ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 146–55. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0213.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є ознайомлення з чинниками що сприяють експорту продукції з країни, процесами підготовки виробників харчової продукції до експорту та продажами в секторах В2В та В2С, різницею між ними та необхідними маркетинговими заходим для різних секторів. В процесі аналізу було виявлено товарні позиції харчових продуктів що найбільше експортувались в 2019 році. Дослідження було проведене за методикою збору наукової інформації про маркетингові комунікації в В2В та В2С секторах, їх порівняння та аналізу. В процесі дослідження було досліджено мотиви виробників харчових продуктів що спонукають їх до експорту, необхідні для експорту кроки та процедури, різні типи співпраці з іноземними та внутрішніми покупця та різницю між ними. А також різницю між співпрацею з покупцями з сектору Бізнес до Бізнесу та Бізнес до Споживача. Означено необхідність постійної комунікації з обома секторами та доцільність використання інтернет ресурсів для забезпечення якісної комунікації. Досліджено різницю в маркетингових комунікаціях в вищезгаданих секторах, та особливості вибору кожного з потенційних клієнтів. В статті також описано розбіжності у роботі та маркетингових комунікаціях в секторах Бізнес до Бізнесу та Бізнес до Споживача. Надані у статті рекомендації сприяють ознайомленню виробників харчових продуктів з процедурою експорту харчових продуктів, необхідною підготовкою підприємств до експорту та взаємодії з різними типами клієнтів. Стаття також включає в себе ключові чинники що спонукають представників обох секторів до покупки та потенційні ризики у роботі з ними для виробників харчових продуктів. Надано рекомендації для виробників харчових продуктів з документації та сертифікації продукції та підприємства необхідних для початку експорту та пошуку потенційних клієнтів в іншій країні.
5
Kharchenko, Anna. "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЗАКЛАДОМ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.40-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено суть маркетингових комунікацій та ключові чинники забезпечення конкурентоспроможності сучасних закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Проаналізовано основні підходи до управління маркетинговими комунікаціями. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні дослідження щодо деяких аспектів маркетингового управління професійними (професійно-технічними) освітніми закладами, а також широкий спектр маркетингових комунікацій, різні види та канали розповсюдження інформації. Охарактеризовано найбільш використовувані засоби маркетингових комунікацій з погляду забезпечення успіху закладу на ринку освітніх послуг. Насамперед, це дієва система маркетингових комунікацій, що характеризується широким застосуванням різноманітних комунікаційних засобів і появою нових інструментів інформаційного впливу. З’ясовано значущість таких елементів маркетингових комунікацій, як: реклама, зв’язки з громадськістю (publicrelations), різні види рекламних звернень, ярмарки та виставки, спеціальні події (event- marketing), прямий маркетинг (direct- marketing), особисті продажі, інтернет-маркетинг, стиль і традиції закладу освіти, неформальні комунікації тощо. Акцентовано увагу на необхідності створення маркетингових та медіа-служб у закладі професійної (професійно-технічної)освіти. На основі теоретичного аналізу визначено, що зростання ролі маркетингових комунікацій викликане не лише зовнішніми структурними змінами в ринковій економіці, а й особливостями економічних відносин між суб’єктами ринку. Запорукою успіху закладу освіти сьогодні на ринку є спроможність стратегічно правильно організувати взаємодію багатьох інструментів маркетингових комунікацій з визначенням найдієвішого з них.
6
Громова, Ольга, та Юлія Шевчук. "ТОВАРНА ПОЛІТИКА В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГУ". Молодий вчений, № 4 (104) (30 квітня 2022): 75–79. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-4-104-17.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено сутність маркетингової товарної політики та умови для її розробки та реалізації. Зазначено основні цілі маркетингової товарної політики. Означене маркетингове розуміння сутності товару. Надано розуміння товарної політики як маркетингового інструменту. Характеризовано чинники формування маркетингової товарної політики. Також зазначені вектори удосконалення маркетингової товарної політики. Визначено головну мету ефективної маркетингової товарної політики. Виділено основні складники маркетингової товарної політики. Виявлено негативні наслідки при відсутності маркетингової товарної стратегії. Оцінено рівень конкурентоспроможності, який впливає на вибір товару покупця. Враховано споживчі тренди та удосконалення маркетингової товарної політики. Розроблено варіанти стратегічних рішень.
7
Bondarenko, Viktoriia, Oleksandr Khadartsev, and Olesia Hryhorieva. "The Effectiveness of Product and Brand Promotion: the Role of Marketing Communications." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 1(80) (March 25, 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2240.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості й роль маркетингових комунікацій, зокрема в аспекті впливу та взаємодії між категоріями «бренд» та «клієнт-споживач продуктів бренду». Досліджено специфіку діяльності компаній у сфері комунікацій, визначено ключові чинники, що забезпечують спроможність віднайти ефективні засоби й інструменти маркетингових комунікацій. Розглянуто завдання та елементи формування маркетингової політики комунікацій. Дано характеристику основних засобів комплексу просування як програми маркетингової комунікації підприємства. Розглянуто складові рекламних ефектів як точок комунікативної взаємодії між споживачем і товаром. Виокремлено значущість бренду як комплексної інтеграції ціннісних пропозицій виробника і споживчих очікувань клієнта. На підставі аналізу сучасних особливостей ринку обґрунтовано, що аватар клієнта є основою формування маркетингових комунікацій як відображення цільового сегмента. Досліджено розподіл прихильності до певних брендів у розрізі відповідних аватарів клієнтів. Охарактеризовано вплив соціальних медіа на формування ефективності комунікаційних каналів, зокрема для сектора товарів повсякденного вжитку. За результатами проведених досліджень, зроблено відповідні висновки щодо подальшого вдосконалення маркетингових комунікацій на підприємстві з метою зростання іміджу компанії та її конкурентоспроможності, консолідації іміджу бренду або організації.
8
Poperechnuy, S. "Становлення маркетингової діяльності у сільськогосподарських підприємствах України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (5 березня 2017): 82–85. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7616.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються проблеми маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Показано, що основними з них є неналежна сформованість ринку і його інфраструктури. Крім того вони посилюються взаємосуперечливими пропозиціями щодо такої діяльності, запозиченими у різних наукових школах та течіях, що застосовувались у різні історичні періоди у економічно розвинутих країн. Не здійснюється ринкове генерування цін. Ціни дуже мінливі. Через високий ризик не оформляються кредити банку. Кошти не інвестиуються у галузі з тривалою окупністю капіталу. Кадровий потенціал підприємств переважно недостатній для дослідження і прогнозування ринку. Інформація за результатами таких досліджень органами державного управління сільським господарством та науковими установами не передається сільськогосподарським підприємствам. Без такої інформації неможливо розробляти та здійснювати обгрунтовану товарну політику. Державна фінансова підтримка лише частково компенсує неефективні маркетингові рішення суб’єктів господарюванн. Основними виробниками багатьох видів продукції є особисті селянські господарства, де собівартість продукції не визначається і вони менше, ніж сільськогосподарські підприємства чутливі до чинників ринкового середовища. Пропонується державну підтримку сільського господарства спрямовувати на формування ринкового середовища. Показано, що така підтримка дозволить здійснювати досконалішу маркетингову діяльність окремими суб'єктами господарювання і є ефективнішою, ніж пряма державна фінансова підтримка.
9
Markina, I., O. Fedirets та B. Korniienko. "Стратегічні напрями управління розвитком маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 101–5. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено комплексному аналізу теоретичних та практичних аспектів управління розвитком маркетингової діяльності у сільськогосподарських підприємствах. Теми дослідження розкрита на основі проведених досліджень щодо головних умов та тенденцій пов’язаних з впровадженням маркетингового забезпечення у аграрних підприємствах України. Актуальність дослідження визначається тим, що розвиток маркетингової діяльності, в сучасних динамічних умовах, відіграє ключову роль в забезпеченні успішної діяльності підприємств.
Визначено, що успіх розвитку підприємства, ефективна реалізація його стратегічних планів залежить від ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів, серед яких важливу роль відіграють чинники пов’язані із удосконаленням маркетингової діяльності. В свою чергу реалізація стратегічних напрямів розвитку маркетингової діяльності здійснюється за допомогою обраної підприємством стратегії, оскільки саме вона, за умов успішного втілення, забезпечує досягнення поставленої мети. Розроблення зазначених пріоритетів неможливе без формування елементів маркетингового забезпечення діяльності підприємств та формування маркетингових служб.
10
Konovalenko, Anastasiia Serhiivna. "СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКТІВ ТА ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 2(18) (2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-2(18)-42-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Аналіз соціальнодемографічних чинників є одним з етапів формування інформаційної основи визначення потенційних можливостей та існуючих загроз розвитку ринку. Постановка проблеми. Визначено необхідність оцінки стану та існуючих тенденцій у зміні чисельності постійного населення України та частки дітей у домогосподарствах, визначення ролі родини у сучасному суспільстві, умов життя домогосподарств, визначення статтєво-вікових характеристик дитячого населення, аналіз основних показників здоров’я дітей як чинника відновлювання населення тощо. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковцями започатковано дослідження стан та перспективи зміни демографічної ситуації в Україні, її вплив на стан економічної безпеки, демографічні аспекти соціально-економічного розвитку, сформовано підходи до визначення впливу соціально-демографічних чинників на оцінку напрямів розвитку бізнесу. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Залишаються маловивченими питання оцінки впливу соціально-демографічних чинників на стан та перспективи розвитку ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку. Постановка завдання. Мета роботи полягає у визначенні соціально-демографічних чинників макросередовища ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку, які впливають на підходи до формування маркетингової стратегії суб’єктів господарювання на даному ринку. Виклад основного матеріалу. У статті визначено соціально-демографічні чинники макросередовища ринку продуктів та послуг харчування дітей шкільного віку, які суб’єкти господарювання мають врахувати при обґрунтуванні маркетингової стратегії. До зазначених чинників віднесено поступове зниження чисельності населення в Україні, зростання частки дітей шкільного віку у структурі населення, погіршення стану здоров’я школярів, зростання кількості дітей, які потребують особливого раціону харчування, спричиненого станом здоров’я тощо. Висновки. Узагальнено отримані результати аналізу, визначено напрями подальших досліджень.
11
Каткова, Тетяна. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 26–32. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виділено важливість розроблення та реалізації маркетингової політики при вирішенні завдань стосовно забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Наголошено про високу залежність успіху зовнішньоекономічних операцій підприємства від врахування чинників маркетингу та підготовки і реалізації відповідних заходів для досягнення очікуваних результатів. Розкрито концептуальні положення наукових досліджень маркетингової політики та зовнішньоекономічної діяльності підприємств і наголошено про певну відсутність ґрунтовних теоретико-методичних та прикладних напрацювань стосовно висвітлення їх взаємозв’язків та залежностей. Обґрунтовано сутність та значення маркетингової політики із сторони запровадження управлінських технологій в умовах посилення ресурсних вимог та невизначеності ринкового середовища зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Запропоновано розглядати стратегічні орієнтири маркетингової політики підприємства в контексті налагодження імпортозамінного виробництва та посилення виробничих і логістичних відносин із іноземними партнерами у його підготовці та розвитку. Визначено стратегічну роль маркетингової політики у забезпеченні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, зокрема виділено окремі групи чинників маркетингу, передмови розроблення і реалізації відповідної політики та змодельовано їх при вирішенні означених завдань. Ідентифіковано високу прогресивну роль низки маркетингових заходів у забезпеченні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
12
Бойчук, І. В. "СПРЯМОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА МАРКЕТИНГОВУ КОНЦЕПЦІЮ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності спрямування діяльності підприємств на концеп-цію маркетингу та внесенню відповідних адаптаційних змін у систему управління для вдосконалення їх функціо-нування в умовах швидких змін оточуючого середовища. Зазначено, що маркетингову концепцію доцільно розгля-дати як наукову систему поглядів на випуск товарів і надання послуг, які забезпечують взаємну вигоду виробни-кам, продавцям і кінцевим споживачам. Доведено, що вибір концепції залежить від багатьох чинників, тому за-вданням для підприємств є кваліфікований перегляд різних концепцій і визначення найбільш ефективних для за-стосування. Вказано на необхідність врахування типу ринку та зміни умов діяльності підприємств при організа-ції маркетингу. Обґрунтовано, що в сучасних умовах маркетингова концепція розглядає його як окрему функцію і як філософію бізнесу, як спосіб мислення і напрям дій щодо досягнення визначеної мети і ринкових завдань. На цій основі рекомендовано вважати концепцію маркетингу сучасною системою організації управління, головними перевагами якої є стабільність прибутків, вміле використання ресурсів підприємства і можливостей ринку, об’єднання всіх структурних підрозділів для задоволення потреб споживачів і досягнення визначеної підприємст-вом ринкової мети. Вказано на важливість стимулювання творчого характеру в маркетинговій діяльності, для чого на підприємстві необхідно забезпечувати систематичне і комплексне вивчення ринкової ситуації, створення відповідної інформаційної бази, розроблення стратегічних планів і забезпечення їхнього виконання за умови під-кріплення якісним розподілом повноважень і фінансових ресурсів. Запропоновано також застосування системи обґрунтування рішень на рівні вищого керівництва з використанням прикладів світового досвіду та теорії прий-няття рішень.
13
Джадан, І. М. "МАРКЕТИНГОВІ ІНДИКАТОРИ ПРОМИСЛОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 39–43. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто маркетинг як систему концепцій і підходів, здатних виявляти загрози, викликані як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, та забезпечити економічну безпеку держави шляхом реалізації високотехнологічної промислової продукції, що гарантує можливість прогресивного розвитку національної економіки. Запропоновано використання маркетингового комплексу як інструменту державного регулювання в промисловості для підвищення конкурентоспроможності економіки країни. Виявлено маркетингову складову частину в системі індикаторів економічної безпеки. Запропоновано угрупування маркетингових індикаторів промислово-технологічного розвитку країни щодо забезпечення економічної безпеки.
14
Демчук, Н. М. "СИНОНІМІЧНІСТЬ ЯК ОДНА З ХАРАКТЕРИСТИК ТЕРМІНОСИСТЕМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування мови відбувається відповідно до участі в процесі комунікації різних лінгвосоціумів. Відтак сфера мовленнєвої діяльності людини та її прагматичний складник на рівні слова сприяє виявленню внутрішніх закономірностей регулювання адекватного вибору й уживанню лексичної одиниці в типовій комунікативній професійній ситуації. Семантика маркетингової діяльності вимагає створення власного лексичного інструментарію для забезпечення адекватної комунікації між підприємствами на ринку, виробником і споживачем. Терміни як елементи специфічної системи мають низку особливостей, які вказують на належність до неї. Це матеріально-структурна риса, що характеризує термін як мовний знак: слугує його матеріальною основою (субстанцією) і водночас є одиницею номінації й частиною лексико-семантичної системи мови. Підмова маркетингу має спільні ознаки зі звичайною мовою, однак, з іншого боку, відрізняється від неї, оскільки містить слова, спеціально визначені для забезпечення сфери маркетингової діяльності, власне терміни, та інші слова, які вносять точність і конкретність у формулювання маркетингових термінів. Крім внутрішніх джерел збагачення лексики, діють також зовнішні чинники, з-поміж яких – запозичення, що оптимально корелюють зі звичайною лексикою. Часто англійські, американські терміни функціонують паралельно з їх французькими еквівалентами в результаті проникнення мови franglais. Активізація автохтонних мовних засобів хоча й сприяє збагаченню новими словами і словосполученнями, однак призводить до утворення пасивного лексичного фонду, що збільшує кількість дублетних пар. Синонімію вважають одним із найважливіших видів парадигматичних зв’язків. Зазвичай велика кількість синонімів наголошує на полісемічному характері терміносистеми та, на противагу класичній термінології, не є бажаним явищем. Контекст як головний фактор у процесі синонімізації є важливим чинником у формуванні словника термінів маркетингу; саме макроконтекст створює підстави віднести той чи інший термін до системи термінів, оскільки реалізація відтінків значення в конкретному мовному середовищі є його природною функцією.
15
Мищишин, Ірина, та Юлія Дмитрів. "Чинники професійного самовизначення сучасних старшокласників". New pedagogical thought 102, № 2 (3 вересня 2020): 51–54. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-51-54.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему професійного самовизначення старшокласників у сучасних умовах. Представлено нові підходи науковців щодо трактування професійного самовизначення з позицій особистісних домінант на противагу маркетинговим підходам. Подано результати емпіричного дослідження,які демонструють особливості й пріоритети сучасних школярів у професійному самовизначенні.
16
Панченко, Ганна. "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Economical 1, № 1(22) (2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.31474/1680-0044-2020-1(22)-72-80.
Повний текст джерелаАнотація:
It is determined that domestic enterprises of today are under constant competitive pressure, due to the growing uncertainty and variability of the marketing environment, the acceleration of STP, the evolution of society's needs. It is shown that marketing communications should reduce the impact of negative external and internal influences on the functioning of the business due to the ability to increase its competitive advantages and maintain their advantageous position in an unstable economy. It has been proven that an effective integrated marketing communication strategy is potentially important for the success of the organization, as it is able to provide future competitive advantage. It is substantiated that marketing communications are essential sources of existence of the economic system in general and the enterprise in particular. It is determined that at the present stage of development of economic relations in the world and in Ukraine the concept of integrated marketing communications is becoming popular. Recommendations for the formation of a generalized model of integrated marketing communications are given. It is shown that the scientific approach to the management of marketing communications has a positive effect on the development and effectiveness of decisions, so it is worth evaluating the effectiveness of integrated marketing communications. It is proved that the latest modern strategy of integrated communications management is based on planned management decisions in the field of optimization of integrated marketing communications, which demonstrate the image and reputation of the company in society. The expediency of introduction of the model of integrated marketing communications into the enterprise competitiveness management system is substantiated. Recommendations for the formation of a model of integrated marketing communications form a scientific and practical basis for conducting analytical and forecasting research in terms of substantiating the best ways to further increase the competitiveness of the enterprise in global and domestic markets.
17
Maksymets, N. Y. "ОСОБЛИВОСТІ, ЧИННИКИ ТА ФУНКЦІЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (9 вересня 2016): 92–95. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6918.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті встановлено сутність процесу формування товарної політики фермерських господарств. Визначено особливості здійснення маркетингу у підприємствах такого типу. Досліджено чинники що впливають на проведення маркетингової товарної політики у фермерських господарствах. Ідентифіковано чинники, вплив яких відрізняє здійснення маркетингової товарної політики у фермерських господарствах та здійснення маркетингу, як такого на підприємствах сільського господарства від підприємств інших галузей. Вказано особливості проведення аграрного маркетингу за чинного становища у сільському господарстві України. Розглянуто основні об’єктивні та суб’єктивні сторони, що спричиняють складності у здійсненні ефективної маркетингової товарної політики фермерських господарствах. Проведене порівняння ринкових особливостей для фермерських господарств у країнах з розвинутою економікою та Україною.
Коротко відзначено перепони, що потрібно пройти фермерським господарствам на шляху до ринку сільськогосподарської продукції Європейських країн. Встановлено ключові чинники, що мають вплив при формуванні товарної політики та вироблено механізм для постійного аналізу та врахування їх змін у процесі прийняття рішення.
Представлено особливу важливість маркетингового планування для фермерського господарства, враховуючи специфіку та важливість для населення сільськогосподарської продукції.
18
Бойчук, І. В. "ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та поданню практичних рекоменда-цій щодо визначення впливу комплексу маркетингу та окремих його елементів на вдосконалення діяльності під-приємства в умовах посилення конкуренції для отримання ним конкурентних переваг на ринку. Актуальність дос-ліджуваної теми пов’язана з тим, що в умовах сьогодення можливості маркетингової діяльності суб’єктів еко-номіки суттєво залежать від їхнього вміння якісно формувати маркетинг-мікс і підбирати окремі його складові для забезпечення швидкого реагування на конкурентне середовище. На основі узагальнення наукових публікацій і з врахуванням прикладних умов реалізації стратегічних підходів підприємств на засадах конкуренції виявлено, що вона є потужним інструментом формування цивілізованих ринків і змушує підприємців розширювати власне ви-робництво, покращувати якість продукції, знижувати собівартість товарів, орієнтуватися на соціально-економічні запити сучасного споживача. Зазначено, що саме комплекс маркетингу розглядають як основу органі-зації управління підприємством і прийняття зважених рішень з орієнтиром на врахування ринкового попиту і стану конкурентної боротьби. Доведено, що для забезпечення цілісного характеру маркетингового впливу на ринкове становище фірми потрібно розглядати предмет конкуренції з позицій товару (послуги) і з погляду спо-живача, чим обумовлений вибір різних методів конкурентної боротьби для привернення потенційної клієнтури. Обґрунтовано, що зважені рішення про структуру та наповнення маркетингового комплексу базуються на кра-щому розумінні потреб цільового споживача і тих критеріїв, якими він керується, приймаючи рішення про вибір однієї з конкуруючих пропозицій. Серед критеріїв вибору товару клієнти аналізують економічні та психологічні параметри, які напряму пов’язані з формуванням конкурентного маркетинг-міксу. Вказано на необхідність роз-робки товарної політики фірми з орієнтацією на набір товарів і послуг, які пропонуються цільовому ринку; їхню якість, кількість і відповідність потребам споживачів; додаткову користь, яку вони пропонують клієнту на противагу товарам-конкурентам; частоту оновлення номенклатури, упаковку і бренд продукції загалом. Запро-поновано враховувати рівні “товарної цибулини” при виборі маркетингової стратегії продукту для узгодження стратегічних рішень і тактичних дій щодо визнання товару цільовим ринком і забезпеченні його конкуренто-спроможності. Процес визначення ціни на товар як елементу маркетингу необхідно узгоджувати зі стратегіч-ними цілями діяльності підприємства, попитом на його продукцію, ціновою політикою основних конкурентів, рівнем доходів населення й іншими важливими чинниками оточуючого середовища. Особлива увага приділяється типу конкурентного ринку, що визначає специфіку цінової поведінки на ньому і стає основою розробки комплексу маркетингу. На цій основі рекомендовано формувати маркетингову політику ціноутворення та використовува-ти ціновий фактор як ефективний засіб конкурентної боротьби. Показано вагомість місця як складової комплек-су маркетингу, що забезпечує систему збуту товарів і гарантує доступність продукції для потенційних спожи-вачів. Запропоновано створення такого виду корисності для цільової клієнтури, як зручність місця купівлі това-ру, що забезпечить реалізація маркетингової стратегії розподілу та збуту на більш високому рівні в порівнянні з фірмами конкурентів. Доведено доцільність проштовхування продукції підприємства на основі інформування, переконання і впливу на рішення про купівлю, з фокусуванням на її перевагах над конкуруючими товарами. В скла-ді маркетингової стратегії просування потрібно враховувати співвідношення її важливих елементів, а саме: реклами, заходів із стимулювання збуту, персонального продажу і пропаганди. Окремо розглянуто вплив на кон-курентні позиції підприємства рекламування товарів як важливого засобу комунікації з цільовою аудиторією. Визначено специфіку застосування різних засобів стимулювання збуту, особистого продажу і PR-заходів із вра-хуванням потреб споживачів і рівня їхньої прихильності. Вказано на важливість забезпечення балансу всіх скла-дових комплексу маркетингу в діяльності підприємства, що є підґрунтям для сильних позицій підприємства і формування конкурентних переваг, що має практичну цінність. Запропоновано поєднувати методи цінової і неці-нової конкуренції в маркетинговій діяльності.
19
Кочкіна, Н. Ю. "Бренд-неймінг як чинник ефективності міжнародних маркетингових комунікацій". Міжнародна економічна політика, Ч. 1 (2012): 513–21.
Знайти повний текст джерела
20
Дробязко, С. І. "Маркетингові технології взаємодії зі споживачами як чинник забезпечення економічної безпеки підприємств". Бізнес Інформ, № 2 (2019): 302–7.
Знайти повний текст джерела
21
Дробязко, С. І. "Маркетингові технології взаємодії зі споживачами як чинник забезпечення економічної безпеки підприємств". Бізнес Інформ, № 2 (2019): 302–7.
Знайти повний текст джерела
22
Olifirenko, Liliia, та Mariia Pysmeniuk. "КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ В АСПЕКТІ ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 33–44. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-33-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз розвитку рекламного інтернет-ринку України виявив основні напрями перспективного використання цифрових технологій. Узагальнення результатів дослідження дозволили визначити критерії ефективності інтернеттехнологій в аспекті планування маркетингових комунікацій. Аналіз середовища рекламного інтернет-ринку виявив інноваційно-технологічні чинники розвитку комунікаційного простору. У статті визначено сутність інтернетреклами, проаналізовано сучасний стан та обсяги інтернет-реклами в порівнянні з іншими видами медійної реклами; розглянуто сутність та форми інтернет-промоушингу, а також динаміку обсягу інтернет-реклами, доцільність та актуальність її використання.
23
Pushek, N. M., та I. Z. Hnylyakevych-Prots. "Маркетинговий підхід до визначення категорії "туристичний продукт"". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 97–101. http://dx.doi.org/10.15421/40280418.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні підходи до трактування суті поняття "туристичний продукт". Це зробили вітчизняні та світові дослідники з цієї проблематики. Особливу увагу приділено аналізу поняття "туристичний продукт" із позиції маркетингу. Наведено власне визначення категорії "туристичний продукт" із використанням маркетингового підходу. Також виявлено чинники впливу на туристичний продукт та формування попиту на нього. Висвітлено види туристичного продукту, проаналізовано його елементи й охарактеризовано особливості маркетингового складника туристичного продукту сучасного ринку. З'ясовано, що туристичний продукт із погляду туриста, а не суб'єкта туристичної галузі, бере свій початок із первинного джерела інформації (де турист почув про туристичний продукт) і триває довше, аніж закінчення самого туру (через отримані емоції від подорожі). Зазначено, що значна частка в структурі туристичного продукту належить саме емоційній складовій. Проаналізовано фази життєвого циклу туристичного продукту та виявлено, що використання такого маркетингового інструменту, як просування продукту, прямо пропорційно впливатиме як на попит, так і на продовження життєвого циклу туристичного продукту загалом. Запропоновано значне використання засобів просування туристичного продукту на ринку для ширшого охоплення цільової аудиторії та створення належних каналів комунікації із споживачем.
24
Zabashtanska, Tetiana. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ СФЕРИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(26) (2021): 115–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-115-123.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність і предметний зміст процесу організації маркетингових відносин підприємств спортивно-оздоровчої сфери. Проаналізовано сучасні тренди розвитку спортивного маркетингу, а також виявлено зовнішні та внутрішні чинники впливу на них. Доведено, що в період діджиталізації економіки, відбувається трансформація багатьох сфер діяльності, що зумовлює трансформацію процесу підбору та використання маркетингових інструментів. У статті розкрито вплив діджитал-інструментів, що відіграють вагому роль у розвитку спортивно-оздоровчої сфери. Доведено, що в основі ефективного вирішення завдань спортивного маркетингу доцільним є застосування сучасних інформаційних технологій. За допомогою таких інструментів, як штучний інтелект, віртуальна, доповнена та змішана реальність, відбувається підвищення якості комунікації з потенційними споживачами спортивно-оздоровчої сфери, що суттєво впливає на результативність їх функціонування. Обґрунтовано провідну роль маркетингових інструментів у забезпечення результативності функціонування суб’єктів господарювання сфери спорту. Наявне переосмислення ролі спорту в суспільстві є ключовим, тому що спорт та спортивні події безпосередньо можуть сприяти позитивним змінам суспільства загалом. Наголошено на провідній ролі спортивно-оздоровчої сфери в позитивних змінах у питаннях про расову та гендерну нерівність, сприяння боротьбі з расизмом та іншими важливими проблемами. Акцентовано увагу, що саме спортивний маркетинг дедалі більше орієнтується на формування у споживачів відчуття впливу на формування позитивних змін у суспільстві.
25
Миронов, Ю. Б., І. І. Свидрук та М. Я. Топорницька. "Стратегічне маркетингове планування в туризмі". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300116.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто роль маркетингу під час розроблення та виконання стратегічного бізнес-плану організації, висвітлено структуру типового бізнес-плану туристичного підприємства, акцентовано увагу на головних вимогах до бізнес-планування. За умов глобалізації та креативізації економіки, гіперконкуренції й глибоких метаморфоз, які відбуваються у сутності та змісті бізнесу, стає очевидним, що важливим чинником успішного функціонування сучасної туристичної організації є її забезпечення адекватною системою стратегічного маркетингового планування. Відтак охарактеризовано процес формування стратегії маркетингу у туристичному бізнесі та його етапи. Обґрунтовано доцільність застосування у туристичному бізнесі маркетингової моделі розроблення та просування туристичного продукту "7Р". Відповідно до цього вважається, що якісний туристичний продукт розробляється на основі досліджень попиту споживачів, пропонується у потрібному місці, адресно скеровується конкретним сегментам споживачів, за привабливими цінами, грамотно та професійно видається на ринку туристичних послуг та реалізується з якісним обслуговуванням. Цього можна досягти завдяки чіткій та послідовній стратегічній програмі маркетингу. Стратегічна програма маркетингу туристичного підприємства насамперед повинна відображати попит та конкурентну ситуацію на ринку й описувати негайні заходи на випадок їх зміни. Професійно розроблена стратегія маркетингу дає змогу туристичним компаніям протидіяти різним впливам зовнішнього середовища у довготерміновому періоді. Відповідно до цього виокремлено принципи формування стратегії маркетингу туристичної компанії. Вивчено можливості збільшення прибутковості туристичної компанії у контексті реалізації стратегії маркетингового планування. Визначено значення позиціювання туристичного продукту на ринку туристичних послуг під час формування стратегії маркетингу в туризмі. Запропоновано дієві методи контролю реалізації упровадженої стратегії. Визначено перспективні шляхи подальших наукових досліджень у цьому напрямі.
26
Ощипок, І. М., та Р. О. Бліщ. "ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання формулювання чинників ефективного розвитку харчової промисловості України. Обґрунтовано теоретичні і прикладні засади визначення факторів ефективної виробничої діяльності підприємств харчової промисловості у напрямі підвищення рівня їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Розглянуто роль інноваційних центрів із реалізації результатів наукових досліджень або наукової діяльності, в яких наукові знання перетворюються на справжній прибуток і які супроводжуються незмінними маркетинговими дослідженнями, організацією каналів збуту і комерційних угод. Розглянуто розроблення наукомісткої продукції для харчової промисловості на основі результатів інноваційного процесу як паралельно-послідовного здійснення науково-дослідницької, науково-технічної, виробничої, маркетингової діяльності підприємства. Описано структуру інноваційного процесу високотехнологічних підприємств (плантаріїв) харчової галузі промисловості на основі чотирьох основних етапів: фундаментальних, прикладних досліджень, дослідних і технологічних робіт, виробництва нової продукції та її комерціалізації. Показано, що всі етапи взаємопов’язані і взаємозалежні та узгоджуються з метою систематизації механізмів управління. Установлено найважливішу потреба сучасних харчових виробництв і підприємств – можливість зміни їхньої структури з метою перепрофілювання на випуск нової продукції, затребуваної ринком або державою. Показано, що харчова індустрія володіє специфічним життєвим циклом, до якого входять продукти, виробничо-територіальні локалізації і самі підприємства, що формуються з окремих рубежів. Сформульовані основні напрями формування та використання конкурентних переваг харчових підприємств. Зазначено, що вільна підприємницька діяльність дає можливість підприємствам харчової промисловості не лише залучати та використовувати доступні чинники виробництва відповідно до своїх потреб, а й здійснювати роботу з формування нових конкурентних переваг у тих сферах, які є більш привабливими та необхідними.
27
Войцеховский, Владимир. "СРАВНЕНИЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ И МЕЖДУНАРОДНЫХ ПРИМЕНИМЫХ ТРЕБОВАНИЙ И ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА И БЕЗОПАСНОСТИ ПОЗДНИХ СОРТОВ ЯБЛОК". Modern engineering and innovative technologies, № 09-01 (29 жовтня 2018): 96–99. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-01-031.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі проведено аналіз чинних вимог у національних та міжнародних стандартах на плодів яблуні. Експертний аналіз наявних плодів яблуні в мережах магазинів АТБ та Сільпо виявив різницю в маркетингових підходах до реалізації даної продукції.
28
Зіньцьо, Ю. В., та С. В. Зінькова. "ВЕБСАЙТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ АГРОХОЛДИНГУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 41–47. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сучасну роль вебсайту як інструменту Інтернет-маркетингових комунікацій в аграрній сфері. Окреслено головні принципи, на які повинно бути спрямоване SEO на ринку сільськогосподарської продукції. Визначено ключові відмінності між органічним просуванням вебресурсів аграрних підприємств на B2C та B2B. Проаналізовано тренди та тенденції просування сайтів в аграрній сфері. Доведено важливість технологій управління онлайн-репутацією в аграрному секторі. Проведено дослідження конкурентів та юзабіліті-аналіз вебсайтів агрохолдингуHarv East за власне запропонованим підходом. Розроблено низку рекомендації щодо юзабіліті-оптимізації вебсторінок Harv East. Виокремлено основні метрики, на які слід звертати увагу під час тестування ресурсів за поведінковими чинниками. Установлено взаємозв'язок між видимістю, рівнем трафіку, юзабіліті-параметрами та конверсією сайтів агрохолдингу.
29
Камушков, О. С., В. О. Ткач та В. А. Язіна. "ЕКОНОМІКА ВРАЖЕНЬ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушується питання різкого збільшення конкуренції на ринку готельного та ресторанного господарства, що викликало необхідність пошуку сучасних та унікальних підходів до зацікавлення нових та утримання постійних клієнтів. Розглянуто сутність концепції «економіка вражень», передумови її виникнення, завдання та інструменти впливу. Розкрито різницю між підприємством, яке орієнтоване на ресторанну або готельну послугу, та підприємством, яке орієнтоване на отримання емоцій клієнтами. Виділено групи мотивів вибору того чи іншого ресторану або готелю. Проаналізовано динаміку ресторанів Києва за останні п’ять років. Розглянуто властивості, притаманні сервісу, який орієнтовано на відвідувачів. Проаналізовано чинники, які впливають на рівень задоволеності відвідувачів ресторанів та готелів. Виділено можливі шляхи модернізації маркетингової стратегії через концепцію «економіка вражень».
30
Drobyazko, S. I. "The Marketing Technologies of Interaction with Consumers as a Factor of Ensuring the Economic Security of Enterprises." Business Inform 2, no. 493 (2019): 302–7. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-302-307.
Повний текст джерела
31
Gruzieva, T. S., та V. B. Zamkevich. "СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ БОРОТЬБИ З НЕБЕЗПЕЧНИМ ТА ШКІДЛИВИМ ВЖИВАННЯМ АЛКОГОЛЮ В ДОКУМЕНТАХ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (18 листопада 2019): 124–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10603.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити сучасні стратегії та підходи до профілактики вживання алкоголю і зменшення шкоди, пов’язаної з цим чинником ризику, в стратегічних документах Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Матеріали і методи. При виконанні дослідження використано бібліографічний та інформаційно-аналітичний методи. Науковою базою є інформаційні, стратегічні, програмні та робочі документи ВООЗ та Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ.
Результати. Аналіз стратегічних і програмних документів ВООЗ, ЄРБ ВООЗ, ООН, ЄС засвідчив пріоритетність питань профілактики та скорочення нездорового вживання алкоголю в рамках боротьби з неінфекційними захворюваннями та зміцнення здоров’я населення. Глобальний план дій щодо неінфекційних захворювань, Глобальна стратегія скорочення шкідливого вживання алкоголю висвітлюють перспективні напрями запобігання нездоровій алкогольній поведінці та зменшення поширеності цього чинника ризику з використанням популяційних, групових та індивідуальних підходів, економічних, правових, інформаційних, медичних та інших важелів. Регіональні європейські документи, насамперед Європейський план дій зі скорочення шкідливого вживання алкоголю на 2012–2020 рр., представляють комплекс дієвих заходів, що стосуються впровадження заходів маркетингової та цінової політики, підвищення обізнаності громадян, боротьби з водінням у нетверезому стані, лідерства і прихильності, скорочення негативних наслідків вживання алкоголю та алкогольної інтоксикації в рамках сектору охорони здоров’я, зменшення доступності алкогольних напоїв, скорочення вживання, виробленої незаконно алкогольної продукції або неорганізованим сектором, моніторингу та епідеміологічного нагляду.
Висновки. Визначені перспективні напрями, стратегії та заходи протидії нездоровому вживанню алкоголю, які окреслено міжнародними та регіональними документами в охороні здоров’я, є основою для обґрунтування і розробки концептуальних засад та конкретних планів дій з профілактики і боротьби з негативними наслідками вживання алкоголю населенням з урахуванням національного контексту.
32
Konovalenko, Anastasiia. "CHILD NUTRITION SAFETY MANAGEMENT INDICATORS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-59-66.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення безпеки харчування дітей є стратегічним завданням держави та потребує наукового обґрунтування шляхів, напрямів використання існуючого потенціалу його підвищення. У статті запропоновано алгоритм моніторингу ефективності управління, що передбачає послідовні етапи з урахуванням впровадження маркетингового механізму. Розробка стратегічних напрямів підвищення безпеки харчування дітей потребує моніторингу поточного стану, визначення чинників існуючої динаміки, що ускладнено відсутністю методичних підходів до оцінки ефективності управління безпекою харчування. На основі аналізу компонентів продовольчої безпеки зазначено параметри безпеки харчування дітей, засновані на критеріях Римської декларації про всесвітню продовольчу безпеку та FAO. Запропоновано систему ключових індикаторів рівня безпеки харчування дітей, які передбачають макроекономічні та маркетингові індикатори, що характеризують рівень фізичної та фінансової доступності продовольства, якості та безпечності продуктів харчування, а також враховують поведінковий аспект. Окреслено методи збору інформації для оцінки управління безпекою харчування дітей, що передбачають отримання як вторинної, так і первинної інформації.
33
Кропивко, В. В. "ТЕХНОЛОГІЇ ВПЛИВУ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ: ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМІСТИКА ТА ПРОПАГАНДА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (26 березня 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1047.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено політичну рекламістику та пропаганду як технології впливу на громадську думку. Акцентовано увагу на тому, що громадська думка впливає на визнання легітимності влади, визначає результати електоральних кампаній і напрямки реалізації публічної політики. Відзначено особливості формування громадської думки у перехідному суспільстві, роль комунікативних технологій під час електоральних змагань та у процесі вироблення та реалізації публічної політики. У вітчизняному політичному контексті вони зумовлені станом «гібридної», або «дифузної» війни, а також переходом від панівної ролі традиційних мас-медіа (телебачення, радіо, преса, кіноіндустрія та книговидання) до інтернет-комунікацій. Особливо активно розвиваються комунікативні технології у соціальних мережах. Наведено визначення політичної реклами як комунікативної технології впливу на громадську думку. Визначено, що пропаганда спирається на індоктринацію як специфічний механізм тотального впливу на громадську думку через освіту. Обґрунтовано медіатизацію політики як важливий чинник формування громадської думки за допомогою комунікативних технологій. Роль політичної рекламістики та пропаганди у процесі формування громадської думки прявляється у: 1) персоніфікації соціальних та економічних проблем; 2) акцентуванні уваги громадськості на лініях суспільного поділу (проблемах мови, культури, історичної спадщини); 3) спрощенні соціальних, політичних, економічних і культурних проблем, які використовуються для реклами одних політиків та антиреклами інших. Акцентовано увагу на тому, що політична реклама та пропаганда належать до комунікативних технологій формування громадської думки, але реклама – маркетингова технологія, а пропаганда – не маркетингова. Визначено фактори впливу на громадську думку: 1) рівень довіри до джерела повідомлення; 2) відповідність повідомлення порядку денному суспільства; 3) правильно визначену цільову аудиторію. Досліджено спільні риси політичної рекламістики та пропаганди, з’ясовано їх відмінності.
34
Iefremenkova, Nadiia. "ДИЗАЙН-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 142–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-142-148.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено важливість пошуку в сучасному світі чинників підвищення ефективності бізнесу, зазначено роль дизайн-менеджменту як об’єднуючого елементу для дизайну, дизайн-мислення, бренд-менеджменту, технологій, конкурентних стратегій. Підкреслено первинність споживчих уподобань, урахування комплексу споживних властивостей у процесі створення продукту та досягнення успіху в бізнес-процесах. Зазначено важливий зв’язок орієнтованості структур бізнесу на людину та методу дизайн-мислення, який використовує логіку та емоції, поєднує в собі раціональний підхід та креативність, забезпечує інтуїтивний, імпровізаційний підхід до потреб людини. Підкреслено також тісний зв’язок дизайнерської діяльності з маркетингом та менеджментом у сфері просування товарів на ринку та досягнення успіху компаніями внаслідок співпраці. Зазначено необхідність підкріплення бренда, створеного дизайнерами, управлінською діяльністю.
35
Shablya, O. S., та O. G. Kholodnyak. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО ПРОЦЕСУ СЕЛЕКЦІЇ НОВИХ СОРТІВ БАШТАННИХ КУЛЬТУР В ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 69 (26 липня 2021): 131–39. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-130-139.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробити ефективний організаційно-маркетинговий механізм для процесу селекції нових сортів баштанних культур та визначити конкурентоспроможність сортів вітчизняної селекції на внутрішньому плодоовочевому ринку України. Методи. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу наукових праць учених щодо проблематики організаційно-економічного механізму; розрахунковий метод для визначення основних показників конкурентоспроможності окремих сортів кавуна, графічний для побудови діаграм структури виробництва баштанних культур, визначальних переваг споживачів щодо сортів кавуна вітчизняної селекції. Результати. Наведено характеристику складових організаційно-маркетингового процесу виробництва та просування нових сортів баштанних культур вітчизняної селекції науковими установами на внутрішньому ринку України. Визначено, що селекційний процес завжди має три взаємопов’язані складові: дослідження морфології рослин, біохімічного складу плодів, стійкості проти біотичних і абіотичних факторів навколишнього середовища. Встановлено, що конкурентоспроможність плодів баштанних культур безпосередньо визначається на ринку і є головним чинником ефективності виробництва. Обґрунтовано, що при вирощуванні баштанних культур необхідно враховувати властивості різних сортів у якості ринкового товару, а також інтереси виробників, торговців і споживачів, беручи до уваги технологічні й товарні якості, а також органолептичні властивості кожного конкретного сорту. Запропоновано визначати конкурентоспроможність вітчизняних сортів кавуна для виробника, торговця та споживача через коефіцієнт конкурентоспроможності який є порівняльною оцінкоюдосліджуваного сорту відносно контрольного та його конкурента. Висновки. Обґрунтовано, що досконалий організаційно-маркетинговий механізм у селекції баштанних культур є одним з головних елементів адаптації наукової установи до сучасних умов економічного середовища, що забезпечить її успішне функціонування та сталий розвиток у період недостатнього фінансування з боку держави.
36
Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.
Повний текст джерелаАнотація:
Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.
37
Бочко, О., О. Клювак, О. Зарічна, У. Балик та М. Бачинська. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МАКРО ТА МІКРОЧИННИКІВ НА РИНОК ТАВАРІВ ПЕРШОЇ НЕОБХІДНОСТІ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 387–97. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251467.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Запропоновано сукупність критеріїв кількісної оцінки впливу факторів макро- і мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності. Дослідження визначає основні чинники впливу мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності, зокрема пандемію, кліматичні умови, обсяги експорту та імпорту продукції, попит на продукцію, податкову політику, державну систему стандартизації, захист прав споживачів, рівня доходів споживачів і виробників, ринки продажу, асортимент продукції на ринку, конкурентоспроможність продукції, інфляцію, посередників, інформаційне забезпечення ринку, науково-технічний прогрес. Обґрунтовано, що серед макрочинників найбільший вплив на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності мають пандемія, інфляція, конкурентоспроможність продукції. Слід зазначити, що пандемія COVID-19 внесла свої корективи у функціонування ринку основних товарів. Зокрема, на початку кризи спостерігалося зростання попиту на товари першої необхідності, однак споживачі швидко адаптували свою модель поведінки до нових вимог. Серед факторів впливу мікросередовища на кон’юнктуру ринку товарів першої необхідності названо такі: споживчі характеристики товару, наявних конкурентів, застосування інноваційних технологій, екологічні властивості товарів, матеріально-технічне забезпечення, якість продукції, обсяг споживання населенням і маркетингове забезпечення. Серед виділених найбільшу питому вагу мають споживчі характеристики товару, обсяг споживання населенням, наявні конкуренти та якість продукції. Результати дослідження обґрунтовано на основі розрахунків коефіцієнта конкордації. Результати проведених досліджень доводять парадокс у нинішніх умовах правового забезпечення реалізації продукції. Зокрема, з одного боку, правові умови функціонування ринку товарів першої необхідності є недосконалими, з другого — він практично функціонує, демонструючи цілком позитивні результати. Ключові слова: ринок товарів першої необхідності, ринкова кон’юнктура, мaкросередовище, мікросередовище, коефіцієнт конкордації. Формул: 2; рис.:0; табл.: 3; бібл.: 14.
38
Ігнатенко, Р. "ТЕХНОЛОГІЇ ТАРГЕТИНГОВОЇ РЕКЛАМИ: СУТНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 428–35. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3715.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розроблено та обґрунтовано напрями оцінювання ефективності таргетингової реклами, з’ясовано її сутність і визначено ключові технології здійснення таргетингової реклами в сучасних умовах ведення бізнесу. Під таргетинговою рекламою встановлено вважати один із видів реклами, яка застосовується в Інтернет-середовищі, спрямований на конкретну аудиторію, параметри якої ставить сам рекламодавець. Обґрунтовано такі чинники націлювання таргетингової реклами: демографічні дані про споживачів (вік, стать, сімейний стан), географічні дані споживачів (країна, місто, область), соціальний статус споживачів (місце роботи чи навчання, посада), інтереси, захоплення, програми, спільноти споживачів. Ключовими технологіями таргетингової реклами визначено такі: таргентинг за ключовими словами, географічний таргетинг, часовий таргетинг, соціально-демографічний таргетинг, тематичний таргетинг, поведінковий таргетинг, динамічний ретаргетинг, пошуковий ретаргетинг, CRM-ретаргетинг. Запропоновано такий алгоритм визначення ефективності таргетингової реклами: обчислення ціни переходу, визначення ціни ліду, розрахунок розміру конверсії, визначення коефіцієнта СРА, обчислення показника ROMI, розрахунок коефіцієнту ROI. На підставі запропонованого алгоритму здійснено оцінку ефективності таргетингової рекламної кампанії на прикладі сторінки в соціальній мережі Instagram магазину взуття Avel.shoes. Визначено результати ефективності таргетингової реклами, до яких віднесено: підвищення лояльності відвідувачів, збільшення конверсії, економію рекламного бюджету. Доведено, що таргетингова реклама є одним із перспективних маркетингових інструментів в умовах ведення бізнесу із застосування Інтернет-технологій, який сприяє підвищенню ефективності функціонування суб’єкта господарювання у сфері продажу і загалом у контексті зростання фінансових показників діяльності. Ключові слова: таргетинг, реклама, ефективність, маркетинг, таргетингові технології. Формул: 6; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 10.
39
Salamin, O. C. "СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ КООПЕРАЦІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (6 вересня 2016): 127–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6925.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються причини, що стримують становлення і розвиток в Україні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, передумови виникнення таких кооперативів, можливості їх впливу на загальний рівень цін на сільськогосподарську продукцію, обґрунтовуються способи державної підтримки кооперативів. Показано, що поява обслуговуючих кооперативів у світовій практиці пов'язана з монополізацією сфери закупівель продукції. Створення кооперативів і формування на кооперативних засадах маркетингових каналів було способом протидії монопольно низьким закупівельним цінам. У жодній країні без створення таких кооперативів лише державним регулюванням не вдавалось забезпечити підтримання паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Досліджувався вплив державної підтримки кооперативів. Організаційні зусилля державних органів управління сільським господарством та пряма державна фінансова підтримка сприяли збільшенню кооперативів, однак не мали замітного впливу на обсяги послуг, що надавались кооперативами. Якщо державна фінансова підтримка є визначальним чинником створення кооперативу, то це провокує появу псевдокооперативів, метою створення яких є одержання цієї підтримки. Ідея створення обслуговуючих кооперативів неоднозначно сприймається їх потенційними засновниками – власниками особистих селянських господарств та фермерами. Скептицизм породжує втручання органів державного управління сільським господарством у діяльність обслуговуючих кооперативів, що видається як організаційна підтримка таких кооперативів. Зроблено висновок, що необхідною умовою виникнення та розвитку життєздатних кооперативів є забезпечення ними засновникам та учасникам відчутних переваг. Пропонується на кооперативних засадах формувати інфраструктуру аграрного ринку, а державну фінансову підтримку спрямовувати на кооперативи, якими пропонуватиметься конкурентоспроможна на зовнішньому ринку продукція.
40
Птащенко, О. В., та К. І. Куценко. "Використання стратегічного маркетингового інструментарію в межах торговельного співробітництва". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 141–44. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-141-144.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто стратегічний маркетинговий інструментарій, який використовують підприємства в межах здійснення торговельного співробітництва.
Визначено, міжнародний маркетинг є самостійною галуззю діяльності підприємства за умови виходу на зовнішні ринки, яка є системою планування, реалізації, контролю та аналізу заходів по впливу на багатонаціональне ринкове середовище і пристосування до її умов на підприємстві, яке здійснює свою діяльність більш ніж в одній країні. Представлено розгляд основного інструментарію міжнародного маркетингу.
Відтворювальна відкритість країни при використанні міжнародного маркетингу залежить від наявності в державі природних багатств – енергетичних ресурсів, сировини для промисловості, продовольства для населення. Рівень відтворювальної відкритості держави тим вищий, чим вищий рівень її техніко-економічного розвитку та чим менша величина її ВВП і забезпеченість власними природними ресурсами.
Тому за таких умов розвитку світової економіки залучення технологій розглядають як один з головних чинників зростання економіки як трансформаційних країн, так і розвинутих. Вивчення міжнародного ринку сучасних технологій, зокрема процесів еволюції, формування елементів та їх структури, є актуальним питанням сьогодення. Активна участь на міжнародному ринку й є запорукою доступу до передових знань, стимулювання внутрішньої інноваційної діяльності, підвищення продуктивності економічних процесів. З огляду на зазначене, можна стверджувати, що міжнародний маркетинг – це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, яка сприяє оптимізації функціонального поєднання виробничих цілей і поточних потреб різних груп споживачів, координації приватних інтересів у всіх сферах економічного життя – виробничої, посередницької, споживчої по відношенню – до глобального міжнародного ринку.
41
Язіна, В. А., М. М. Кучер та Н. Ф. Стеблюк. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА У СУЧАСНИХ УМОВАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 81–85. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено засадам успішного розвитку та функціонування підприємств готельного господарства у сучасних умовах за допомогою використання ефективного менеджменту. У процесі формування ефективної системи загального управління якістю важливо орієнтуватися на поточні і перспективні потреби клієнтів, підтримувати лідерство керівника, забезпечувати повне залучення працівників готелю до вирішення завдань поліпшення якості послуг, застосовувати системний підхід до менеджменту та гарантувати постійне підвищення результатів підприємницької діяльності. Механізм управління якістю повинен базуватися на ефективних системах підбору та навчання персоналу, контролю якості послуг та моніторингу задоволення споживачів. У процесі розбудови цілісної системи управління якістю послуг, що надаються підприємствами готельного господарства, необхідно дотримуватися принципів маркетингу. Рівні продуктивності праці, виробничих та маркетингових витрат, а також якості є суттєвими чинниками прибуткової діяльності підприємств готельного господарства. Важливо втілювати в життя принципи кодексу етичного маркетингу; при цьому слід передбачити для споживачів можливість ідентифікації технологій, за якими здійснено надання готельних та супутніх послуг. Висвітлено сучасний стан розвитку підприємств готельного господарства. Наведено характеристику особливостей сучасного менеджменту підприємств готельного господарства. Розглянуто актуальність створення та розроблення актуальних напрямів для підприємств готельного господарства на вітчизняному рівні на основі міжнародного досвіду та обґрунтовано необхідність їх застосування на практиці як багатоелементної системи, що має позитивний вплив на функціонування національної економіки за допомогою індустрії гостинності. Готельне господарство розглянуто як один із головних детермінантів індустрії гостинності. Зазначено підходи до використання сучасного менеджменту в готельному господарстві. Визначено проблеми управління підприємствами готельного господарства та запропоновано шляхи вдосконалення менеджменту на сучасному етапі.
42
Chemerus, V., К. Kutsab–Bonk та М. Yankiv. "ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЕКОНОМІКИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНСЬКО–ПОЛЬСЬКОМУ ТРАНСКОРДОННОМУ РЕГІОНІ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (1 вересня 2016): 176–82. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6934.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються основні проблеми економічного розвитку прикордонних сільських територій України в умовах активізації транскордонного співробітництва з Польщею. Доводиться, що конвергенція економіки сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні виступає важливим чинником поглиблення інтеграції між обома державами та індикатором успішності євроінтеграційного поступу України. Вона забезпечує інтенсифікацію руху товарів і фінансових ресурсів між сусідніми прикордонними територіями обох держав. Крім того, завдяки конвергенції відбувається зближення стандартів ведення аграрного бізнесу, що створює сприятливі передумови для реалізації спільних транскордонних інвестиційних проектів у межах сільських територій українсько–польського прикордоння.
Особливу увагу акцентовано на необхідності удосконалення інфраструктурного забезпечення сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні. Обґрунтовано, що модернізація інфраструктури чинить суттєвий позитивний вплив на ефективність використання потенціалу сільських територій України в умовах транскордонного співробітництва із Польщею. Акцентовано увагу на актуальності інноваційного розвитку прикордонної, транспортно–логістичної, інформаційної та маркетингової інфраструктури, передусім з огляду на економічні виклики, породжені сучасним етапом європейської інтеграції. Доведено, що особливо важливого значення з погляду поширення конвергенції в українсько–польському транскордонному регіоні сьогодні набуває розвиток інституційної інфраструктури, яка забезпечує укорінення нових форм економічної інтеграції між суб’єктами аграрного ринку.
Запропоновано заходи, орієнтовані на першочерговий розвиток інфраструктури сільських територій в українсько–польському транскордонному регіоні. Зокрема, з метою стимулювання конвергентних процесів між прикордонними сільськими територіями України та Польщі пропонується здійснити низку заходів, пов’язаних з модернізацією транспортних комунікацій, включаючи розбудову транспортно–логістичних центрів, покращити рівень інформаційного забезпечення сільських територій у прикордонних регіонах України, передусім на основі покращення доступу до Інтернету та мобільного зв’язку, а також стимулювати процеси сільськогосподарської кооперації та налагодження сучасних форм транскордонних економічних взаємодій між господарюючими суб’єктами аграрної економіки, локалізованими по різні боки кордону.
43
Касич, Алла, та Олександра Малюшенко. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ". Економіка та суспільство, № 34 (28 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті було досліджено теоретичні аспекти управління маркетинговою діяльністю підприємства за сучасних умов господарювання та під впливом пандемії Covid-19. На основі дослідження поняття «управління маркетинговою діяльністю» було виокремлено ключові підходи та акценти до його забезпечення. У статті досліджено модель управління маркетинговою діяльністю підприємства з урахування потреб сучасного ринку та цілей досягнення ефективності маркетингу та діяльності підприємства в цілому. Маркетинг розглядається як важлива складова діяльності підприємства, а тому в процесі управління важливо розуміти функціональні завдання підсистеми управління маркетинговою діяльністю, принципи здійснення управління маркетингом. Ключовим чинником, який впливає не лише на маркетингові концепції, а й на моделі розвитку бізнесу в цілому є пандемії COVID-19. У процесі управління маркетингом слід враховувати динамічну зміну поведінки споживачів. В статті визначено ключові тенденції у розвитку концепції маркетингу під впливом пандемії, серед яким автори зазначили: відбулось обмеження горизонту довгострокового бачення поведінки споживачів та переорієнтація на он-лайн заходи; зміна стилю спілкування між виробником та споживачем; нестабільність цін на ринках більшості найменувань продукції виробників; зміна логістичних ланцюгів постачання, як на стадії закупівель, так і на стадії постачання. Підприємства потребують поєднання: довгострокових та короткострових планів маркетингових заходів; розширення спектру методів дослідження ринка та заходів маркетингової діяльності; врахування результатів маркетингової діяльності в процесі удосконалення бізнес-моделей розвитку підприємств. Також в статті визначено особливості сучасного етапу розвитку маркетингу, під впливом яких відбувається фактично зміна моделі маркетингової системи. На основі узагальнення дії чинників розвитку маркетингу, а також основних тенденцій авторами ідентифіковано основні моделі маркетингу, серед яких цифровий, ситуативний та індивідуально-орієнтований маркетинг.
44
Паславська, Вікторія, Олена Орлова та Ольга Басараб. "МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ГОТЕЛЬНО-ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-93.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням розробки практичних рекомендацій при формуванні маркетингових стратегій в готельно-туристичному бізнесі в нинішніх умовах пандемії коронавірусу. Доведено актуальність розвитку готельно-туристичного бізнесу України на фоні зростаючих можливостей та потреб населення до подорожей, ділових поїздок та інших територіальних переміщень. Проаналізовано та систематизовано основні чинники впливу на маркетингові стратегії. Обґрунтовано необхідність формування стратегії щодо ринку туристських послуг з використанням досвіду і технологій європейського ринку. Досліджено теоретичні основи та сформовано практичні рекомендації щодо розробки маркетингових стратегій розвитку готельно-туристичного бізнесу України, адаптовані до українських реалій в нинішніх умовах коронавірусної кризи.
45
"Карабаза І.А., Бондаренко К.В. КОНКУРЕНТНІ ПОЗИЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАНІЙ НА КОСМЕТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ: МАРКЕТИНГОВИЙ АСПЕКТ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 47 (1) 2020 (2 липня 2020): 72–77. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2020-47-1-72-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — визначити конкурентні позиції вітчизняних компаній на косметичному ринку України. Методи. Використано методи аналізу та синтезу (під час вивчення та узагальнення чинників, які впливають на розвиток світового та вітчизняного косметичного ринку), метод експертних оцінок (для виокремлення головних чинників успіху косметичних компаній), матричний метод (під час побудови й аналізу матриці конкурентного профілю косметичних компаній на вітчизняному ринку косметики). Результати. У статті проаналізовано конкурентні позиції вітчизняних компаній на косметичному ринку України. Встановлено, що тенденції розвитку українського ринку косметики упродовж останніх років відповідають тенденціям світового ринку, галузь активно розвивається, попит на косметичну продукцію зростає. У процесі дослідження визначено чинники, які впливають на розвиток світового та вітчизняного косметичного ринку, та виокремлено основні з них: старіння населення, доходи населення, розвиток соціальних мереж, пришвидшення урбанізації, зростання потреб у нових продуктах. Також у статті виділено основні чинники успіху косметичних компаній: різноманітність асортименту, помірні ціни; якість продукції, висока швидкість доставки в разі замовлення в Інтернеті; дизайн продукції, відомість торговельної марки, наявність чоловічих косметичних засобів, наявність знижок, склад продукції, тестування косметичних засобів на тваринах. Побудова матриці конкурентного профілю косметичних компаній на вітчизняному ринку косметики дала змогу встановити, що на українському ринку лідером є L’Oreal. Челенджерами при цьому виступають Procter&Gamble та Oriflame, конкурентами-послідовниками на ринку Unilever Group та українська компанія Біокон, український виробник косметики — «Ельф» — виявився аутсайдером ринку. Запропоновано маркетингові кроки щодо зміцнення позицій та завоювання більшої частки ринку вітчизняних конкурентів на ринку косметичних засобів України. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості розроблення пропозицій щодо формування ефективних маркетингових стратегій вітчизняних виробників косметичної продукції на ринку України. Ключові слова: косметичний ринок, конкуренція, конкурентоспроможність, маркетинг, просування, конкурентна позиція.
46
Сабецька, Тетяна. "ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ КОМПАНІЙ АЗІЙСЬКОГО РЕГІОНУ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ". Економіка та суспільство, № 36 (22 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню особливостей маркетингової політики компаній азійського регіону в умовах інтернаціоналізації та глобального ринку. Зазначено, що в умовах сьогодення для світового ринку характерним є посилення інтернаціоналізації та міжнародної інтеграції, активна експансія високотехнологічних компаній на міжнародні ринки. У статті проаналізовано успішний досвід діяльності на міжнародних ринках провідних азійських компаній, які досягли суттєвих успіхів у європейському та американському економічному просторі. Досліджено особливості реалізації успішної маркетингової політики корпорацій Huawei, Lenovo та Hisense, виявлено ключові фактори успіху компаній на світових ринках високотехнологічної продукції в умовах міжнародної конкуренції. Акцентована увага на дослідженні маркетингових інструментів, підходів та рішень, які посприяли розширенню присутності аналізованих компаній на міжнародних ринках. Оскільки успішна маркетингова політика діяльності підприємства у світовому економічному просторі залежить від ряду чинників та обставин, що складаються в певний момент, систематизовано основні фактори, які визначають умови та політику входження підприємства на міжнародні ринки. Визначено форми присутності бізнесу на міжнародних ринках, серед яких експорт продукції, створення спільних підприємств, організація бізнесу на засадах франчайзингу, передача ліцензій, налагодження науково-технічного співробітництва, активізація міжнародного обміну трудовими ресурсами.
47
Леонова, Софія, та Олександра Бабич. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ НА МАРКЕТИНГОВУ ПРИВАБЛИВІСТЬ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ КЛІЄНТІВ". Економіка та суспільство, № 35 (25 січня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано та систематизовано досвід вітчизняних та іноземних вчених щодо основних тенденцій розвитку діджитал-технологій у банківському секторі. Актуалізовано важливість дослідження впливу чинників діджиталізації на маркетингову привабливість комерційного банку для фізичних осіб. Обґрунтовано необхідність використання діджитал-технологій у банківській діяльності, що покращує обслуговування клієнтів; зменшує операційні витрати банку; пришвидшує виконання банківських операцій та підвищує конкурентоспроможність та, відповідно, маркетингову привабливість банку. Виявлено перешкоди (бар’єри) використання цифрових інструментів у роботі з клієнтами комерційного банку. Проведено оцінювання вагомості параметрів маркетингової привабливості банківської установи для клієнтів-фізичних осіб і здійснено їх ранжування. Проаналізовано та проведено чисельну оцінку впливу діджиталізації на маркетингову привабливість банку з точки зору фізичних осіб.
48
Степаненко, Наталія, та Інна Волкова. "МОДЕЛЮВАННЯ СПОЖИВАЦЬКОЇ ПОВЕДІНКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЛОЯЛЬНОСТІ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ". Economy and Society, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Висококонкурений статус сучасних вітчизняних та міжнародних ринків товарів та послуг об’єктивно зумовлює необхідність розробки та обґрунтування нових підходів до формування лояльності цільових споживачів. За умов використання суб’єктами господарювання сукупності актуальних маркетингових інструментів споживацька поведінка нині представляється системоутворюючим чинником формування та реалізації стратегії їх розвитку. Окремою теоретико-методологічною та практичною проблемою вбачається обґрунтування сутності понятійно-категоріального апарату як фундаментальної основи розробки теорії управління купівельною поведінкою в контексті формування лояльності цільової аудиторії. З метою формування стратегічно орієнтованих комунікацій із споживачами непересічного значення набуває обґрунтування моделі споживацької поведінки, що дасть змогу на основі системного підходу забезпечити імплементацію маркетингових систем управління підприємством, орієнтованих на підтримку лояльності споживачів і підвищення ефективності діяльності підприємства. Представлено сучасні підходи до моделювання споживчої поведінки, а також сукупність чинників, що її детермінують. Акцентовано увагу на теоретичних та емпіричних відмінностях клієнтоорієнтованого та традиційного маркетингу. Встановлено, що інструментарій забезпечення лояльності споживачів концептуально доцільно розробляти на основі максимізації споживчої цінності товарів. Представлено класифікацію споживацької поведінки на ринку в розрізі основних її типів. Визначено закономірності імплементації алгоритму споживацької поведінки та їх застосування у маркетингових технологіях підприємства. Обґрунтовано структурну модель управління споживацькою поведінкою клієнтоорієнтованої компанії.
49
Diadyk, Tetyana, Viktoria Danylenko, and Viktoria Dykopavlenko. "PRICES AND FACTORS OF MARKETING PRICE POLICY IN AGROBUSINESS." Eastern Europe: economy, business and management, no. 4(31) (2021). http://dx.doi.org/10.32782/easterneurope.31-9.
Повний текст джерелаАнотація:
The dynamics of prices for agricultural products, the factors that affect the pricing policy in modern conditions are considered in the article. Price is the most important element of the economic mechanism of the modern agrarian system, and in a market economy inefficient use of the price mechanism or complete rejection of price regulation results in large-scale negative consequences for the development of agricultural production of the country. Price disproportions arising in the system of agro-industrial complex between its separate links cause necessity of the state regulation of pricing. Agricultural producers cannot control the production of their products to the same extent as non-agricultural firms because the total output is determined by the work of many relatively small producers operating independently, and secondly, production results depend largely on weather conditions and biological systems. The end result in most cases depends on many uncontrolled factors that affect the yield or animal productivity – weather, natural disasters. The abilities of agricultural producers to respond to changing market conditions are quite limited - it is impossible to quickly stop or change agricultural production. Conversely, processing enterprises and consumers can adapt to changes in the supply of agricultural products in a shorter time than farms to changes in factors of production. The existing pricing mechanism for agricultural products is still imperfect and a system of measures to improve its functioning at all levels of state and legislative power is needed. An important place in agrarian transformations is occupied by the issues of a reasonable combination of free pricing with state price regulation. Public policy should continue to play the role of the main regulator in agriculture on the basis of investments in science, resource and energy-saving production technologies, lending, insurance, marketing, etc. The state must compensate deviations from the market price to agricultural producers in the amounts necessary for their activities at a given level of profitability.
50
Romaniuk, Nadiia. "Моніторинг міжнародних чинників трансформації регіональної освітньої мережі та регіональних ринків освітніх послуг". Scientific Journal of Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University. Economics, № 830 (16 червня 2021). http://dx.doi.org/10.31861/ecovis/2021-830-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено моніторинг міжнародних чинників трансформації регіональної освітньої мережі та регіональних ринків освітніх послуг, який передбачає визначення групи міжнародних чинників таких, як глобалізація освіти, географічна трансформація та зростання обсягу світового ринку освітніх послуг, активна маркетингова політика провайдерів освітніх послуг, підвищена мобільність споживачів освітніх послуг, поява загальносвітових освітніх мереж, децентралізації витрат на вищу освіту, формування регіонами багатьох країн власних стратегій підвищення привабливості для залучення іноземних споживачів, зростання важливості регіональної освітньої та інноваційної політики, глобальні ризики, які змінюють умови життя регіональної спільноти, задають нові контури конструювання освітніх мереж, провокують витіснення регіональних провайдерів освітніх послуг глобальними.