Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Максимальний прибуток.
Статті в журналах з теми "Максимальний прибуток"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Максимальний прибуток".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Вожегова, Р. А., та С. С. Сорокунський. "Економічна та енергетична ефективність вирощування насіння гороху посівного залежно від сортового складу, інокулянтів та захисту рослин". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – визначити економічну та енергетичну ефек- тивність вирощування насіння гороху посівного залежно від сортового складу, інокулянтів та захисту рослин у неполивних умовах Південного Степу України. Методи. Польовий, економічний, енергетичний. Результати. Встановлено, що вартість валової продукції при вирощу- ванні насіння гороху посівного зросла до 33,3 тис. грн/ га у сорту Дарунок Степу, а на інших сортах зафіксували її зменшення, в середньому, на 5,1-24,6%. Собівартість виробництва насіння досліджуваної культури максималь- ного рівня набула у сорту Світ – 7,5 тис. грн/т. У варіанті без захисту рослин зафіксували зростання цього показ- ника, а за хімічного захисту він збільшився на 23,4%, а за біологічного – на 19,7%. Умовний чистий прибуток найбільшого рівня сягнув у варіанті з сортом Царевич, де він склав, у середньому, 21,8 тис. грн/га. а у сортів Оплот та Світ він істотно зменшився на 44,3-52,4%. Біологічний захист рослин обумовив зростання рентабельності до 147,2%, а хімічного – до 153,8%. Мінімальне над- ходження енергії з врожаєм насіння гороху посівного було у сортів Оплот (35,6 ГДж/га) та Світ (36,7 ГДж/га). Застосування біологічної системи захисту сприяло істот- ному зростанню даного показник, у середньому, на 61,5%, а за хімічного – на 82,7%. Висновки. Виробничі витрати мали тенденцію до зростання у сортів Отаман, Дарунок Степу та Царевич, а мінімальний показник – 12,8 тис. грн/ га, отримано у варіанті з сортом Оплот. Використання інокулянтів не мало впливу на даний показник. За хіміч- ного захисту одержали максимальний рівень виробни- чих витрат – 13,7 тис. грн/га. Хімічний захист рослин сприяв одержанню найбільшого прибутку (21,1 тис. грн/ га), що більше за контроль на 64,8%. Біологічний захист також був високоефективним і перевищував контроль на 50,8%. Максимальний рівень рентабельності вирощу- вання насіння гороху, в середньому, 163,9 і 153,4% забез- печили сорти Царевич і Дарунок Степу. Використання інокулянтів АКМ і Біогель сприяло зростанню цього показника на 18,6-33,3%. Приріст сягнув максимальних значень, у середньому, 23,8 і 25,8 ГДж/га за вирощування сортів Дарунок Степу та Царевич. Коефіцієнт енергетич- ної ефективності мав максимальних значень 2,18-2,28 за вирощування сортів Дарунок Степу й Царевич.
2
Шевчик, Б. М. "КУЛЬТУРА, ІННОВАЦІЇ І ПРИБУТОК У СТАТИЧНІЙ ТА ДИНАМІЧНІЙ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються особливості функціонування економічних систем з позицій їх статичної та ди-намічної ефективності. З’ясовується вплив панівної чуттєвої культури Заходу – нігілізму – на способи забез-печення прибутковості від економічної діяльності, зокрема через техногенез. Обґрунтовується неможливість вивести ідею розвитку з когнітивного патерна нормативного стандарту статичної ефективності – ринково-го гомеостазу. Ринок трактується як інформаційний механізм забезпечення інсайдерства нових комбінацій у режимі динамічної ефективності як єдиної умови прибутковості фірми. Прибуток трактується як дохід за виробництво інформації – міри знятої невизначеності упорядкованого буття, даного у пізнання через прояв-лення якісних властивостей до того не існуючих речей. Стверджується організаційний статус альфа-патерна шумпетерівського новатора у структурі тріалектичної патернальної конфігурації мікрорівня базових патер-нальних бізнес-тріад. Функцію бета-патерна виконує венчурний капіталіст, а гомеостатичного гама-патерна – маркетолог, який персоніфікує мету системи – розподіл і привласнення доходів від реалізації продукції на ринку. Інсайдерство нових комбінацій інноваційних впроваджень запускає кумулятивні кола зростаючої при-бутковості в режимі дифузії інновацій. Принцип розподілу тісно пов’язаний із ментальністю впроваджувачів: максимальний прибуток отримують впроваджувачі 1-2-го рівнів; конкурентна боротьба на ринку за-гострюється на 3-4 стадіях, а 5 категорія впроваджувачів уособлюють гомеостаз без прибутковості техно-логічного проекту в силу вирівнювання середньої норми прибутку. На стадії гомеостазу гама-патерн набуває статусу організаційного і апелює до ресурсу влади для патерналістських гарантій прибутковості. Культурні наративи ініціюють поведінкові патерни трансформації комерційної мрії у фінансові цінності шляхом зміни світу через ІТ-технології. Наголошується, що апеляція гама-патерна до послуг ресурсу влади відбувається на мезорівні патерна влади, який теж являє собою патернальну тріалектичну конфігурацію: альфа-патерн – знання, бета-патерн – сила та гама-патерн – багатство. Знання виступає організаційним патерном, бо воно пропонує нові проекти буття на основі розширених утилітарних сенсів людського існування. В індустріальну добу апеляція до влади породжувала авторитарні політичні режими та крупні монопольні об’єднання, а та-кож забезпечувала синхронізацію та стандартизацію виробництва і розподілу. Сучасна цифрова економіка являє собою інформаційну мережу асинхронних біфуркацій часового ландшафту, де стандартизація як факт успіху першопрохідця, що підлягає мімезису, спресовується в часі, поступаючись сегментації та персоніфікації інтелектуальних благ. Апеляція до ресурсу влади у постіндустріальній економіці формує особливий гомеоста-тичний патерн мезорівня базових патернальних тріад – “залізний закон олігархії”.
3
Вожегова, Р. А., та П. П. Забара. "Економічна оцінка вирощування ліній батьківських компонентів та гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 115–21. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – встановити економічну оцінку вирощуванняліній –батьківських компонентів та гібридів кукурудзирізних груп ФАО, визначити показники економічноїефективність у гібридів та ліній –батьківських компонентів залежно від густоти посіву та обробітку вітчизнянимибіопрепаратами. Методи. Дослідження проводилисьпротягом 2018–2020 рр. на дослідному полі Інститутузрошуваного землеробства НААН, що розташованев зоні Інгулецького зрошуваного масиву. Фактор А –різні за групами стиглості лінії–батьківські компонентита гібриди різних груп ФАО, Фактор В – густота рослин. Фактор С – обробка біологічними препаратами.Результати. Найбільша вартість валової продукції з 1 габула одержана на посівах лінії –батьківського компоненту ДК 445 за густоти 70 тис. рослин/га та обробіткупрепаратом Helafit®-combi – 182,70 т/га. У цьому варіантітакож була встановлена найменша собівартість однієїтонни зерна. Вартість валової продукції з 1 га за різнійгустоти та обробітку препаратами була максимальноюу ліній-батьківського компоненту ДК 445 і склала за варіантами досліду від 119,19 до 182,70 тис. грн/га, дещоменшою у батьківського компоненту у батьківськогокомпоненту ДК 247 – 122,96 – 141,81 тис. грн/га, меншеу батьківського ДК 411 – 114,55 – 133,11 тис. грн/га,найменшою вартість валової продукції була у лінії ДК281 – 102,08 – 121,22 тис. грн/га. Вартість валової продукції гібридів культури коливалась в дуже широкому діапазоні: від 83,28 тис. грн/га у гібриду Степовий наконтрольному варіанті без обробки препаратами загустоти рослин 70 тис. рослин/га до 141,20 тис. грн/гау гібриду Арабат за використання препарату Helafit®-combi та густоти рослин 70 тис. рослин/га. Висновки.Ураховуючи виробничі витрати на вирощування кукурудзи, слід відмітити, що найбільше прибутковим та найменше затратним агрозаходом виявився такий фактор,як густота рослин. За рахунок підвищення врожайностізерна кукурудзи і зниження технологічних витрат чистийприбуток складає 61,86 – 138,19 тис. гривень з гектара.Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельністьу батьківського компоненту ДК 281 за густоти рослин90 тис./га та обробки Helafit®-combi – 79,83 тис. грн/га та 193% відповідно. Найбільший умовно чистийприбуток та рентабельність у батьківського компоненту ДК 247 за густоти рослин 80 тис./га та обробкиHelafit®-combi – 99,56 тис. грн/га та 236% відповідно.Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельністьу лінії ДК 411 був за густоти рослин 70 тис./га та обробкиHelafit®-combi – 91,70 тис. грн/га та 212% відповідно.Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельністьу лінії ДК 445 за густоти рослин 70 тис./га та обробкиHelafit®-combi – 138,19 тис.грн/га та 310% відповідно.За густоти 70 тис. рослин/га та обробітку препаратомHelafit®-combi на середньопізніх гібридах показникрівня рентабельності був максимальний – 373–375%.
4
Мельник А.О. та Соловйова Т.М. "ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 114–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-15.
Повний текст джерелаАнотація:
В основі ефективного функціонування кожного підприємства стоїть робоча сила. Особливістю даного ресурсу є його ціна, яку варто правильно розрахувати при формуванні фонду заробітної плати. Фонд оплати праці є невід’ємною статтею витрат підприємства, тому його формування є особливо актуальним та викликає значні протиріччя. З одного боку, підприємець бажає отримати максимальний прибуток від своєї діяльності, при цьому прагне зменшити основну статтю витрат це - фонд оплати праці, але при цьому прагне стимулювати персонал з метою підвищення продуктивності праці і результативності роботи підприємства. Тому процес формування фонду заробітної плати потребує підвищеної уваги і максимального аналізу. Аналіз фонду оплати праці передбачає здійснення таких етапів: визначення розмірів і динаміки середньої заробітної плати окремих категорій та професій працівників, виявлення відхилень у чисельності працівників і в середній заробітній платі на витрату фонду заробітної плати, вивчення ефективності застосовуваних систем преміювання, дослідження темпів росту заробітної плати, їх співвідношення з темпами продуктивності праці, забезпечення випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно з підвищенням його оплати, виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності використання фонду заробітної плати [6].
У статті розглянуто роль з фонду заробітної плати для працівника та роботодавця. Проаналізовано історичні передумови формування фонду оплати праці та погляди вітчизняних учених щодо його важливості. Досліджено структуру фонду заробітної плати на основі Закону України «Про оплату праці», на основі цього відображено дану структуру у розрізі сільського господарства та промисловості за перший та другий квартали 2020 року. Визначено фактори впливу на формування фонду оплати праці. Виділено основні напрямки удосконалення процесу формування фонду заробітної плати на підприємстві.
5
Levchenko, V. B., I. V. Shulga, and R. A. Zalewski. "ENTOMOLOGIZES FACTORY IN THE PROCESS OF SPREADING COMMON PINE ROOT SPONGE UNDER THE CONDITIONS OF SHIP TIMBER FORESTRY OF STATE ENTERPRISE “ZHYTOMYR FORESTRY”." INNOVATIVE SOLUTIONS IN MODERN SCIENCE 1, no. 20 (February 22, 2018): 16. http://dx.doi.org/10.26886/2414-634x.1(20)2018.2.
Повний текст джерелаАнотація:
The article studies the species varieties of forest insects in the centers of attack with determination of the tree stocking degree. The major insect species are represented by such samilies as bark beetlesipidae capricon betles – Cerambycidae. The artice considers the effect of insect on common pipe decaying in the location of pine fungus. It has been substantiated that the formalion of forest insect attack centers depend on the age of trees. Concentration of larger and lasser pine – shoot beetles dominates in the forest of 40 years of age. They intensify the effect of pine fungus with further weakening the trees. Following the results of investigation it has been determined that such insects as larger pine-shoot beetle lesser pine-shoot beetle, black pine Capricorn beetle, blue pine char cool beetle, Curkulio glandium are the synergist of Heterobasidion annosum finvader.Обгрунтовано значення ентомологічного фактора у розповсюдженні кореневої губки сосни звичайної, а також видового складу стовбурових шкідників в осередках Heterobasidion annosum з визначенням ступеня заселеності дерев. Основні види стовбурових шкідників представлені родинами: короїди – Іріdае, вусачі – Сеrambycidае, златки – Вuprestidае, довгоносики – Сulculionida).Предметом роботи є збудник кореневої губки сосни звичайної в умовах Корабельного лісництва державного підприємства «Житомирське лісове господарство». Метою роботи є вивчення впливу стовбурових шкідників на всихання сосни звичайної в осередках кореневої губки. Встановлено, що формування осередків стовбурових шкідників залежить від віку насаджень – осередки великого і малого соснового лубоїдів переважають в насадженнях до 40 років, що призводить до підсилення шкідливої дії кореневої губки. Основними методами проведення робіт є фітопатологічна експертиза соснових насаджень, а також проведення обстежень соснових деревостанів з визначенням характеру всихання в залежності від ступеня ураження як збудником кореневої губки сосни звичайної, так і розповсюдження збудника ентомологічним шляхом в соснових деревостанах.За результатами роботи встановлено, що формування осередків стовбурових шкідників залежить від віку насаджень – осередки великого і малого соснового лубоїдів переважають в насадженнях до 40 років, призводячи до підсилення шкідливої дії кореневої губки і значного ослаблення насадження в подальшому. В результаті проведених досліджень було виявлено, що великий сосновий лубоїд, малий сосновий лубоїд, чорний сосновий вусач, синя соснова златка, соснова жерднякова смолівка є синергітами збудника Heterobasidion annosum.Сферою застосування результатів є лісогосподарські підприємства різних форм власності з метою збереження та захисту лісових насаджень від збудника кореневої губки в умовах зони Полісся України.Висновки досліджень полягають в тому, що для повноцінного відновлення лісів, з лісогосподарської точки зору найбільш ефективнішим вирішенням проблеми є проведення рубок догляду, тоді, коли приріст починає сповільнюватися, отже вдається зберегти максимальний приріст дерев що залишаються, а від реалізації заготовленої при рубках догляду деревини отримати прибуток не чекаючи, поки вони будуть знищені шкідниками. В перспективі є сенс в подальших дослідженнях штучно створених насаджень які ще довгий час не зможуть функціонувати без систематичного і регулярного лісогосподарського та лісосанітарного догляду, причому слід чітко розуміти, що цьому повинен передувати досить тривалий період трансформації штучних лісових фітоценозів до природного стану. Тому важливим завданням лісівників в ДП „Житомирське ЛГ” у цьому напрямку є підтримання стабільного фітосанітарного стану насаджень і всебічна стимуляція природних саморегуляційних процесів в лісових екоценозах.
6
Парлікокошко, Максим, та Світлана Бурикіна. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ НУТУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МІНЕРАЛЬНИХ ТА ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 20–26. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено ефективність мінеральних та рідких органо-мінеральних добрив з включенням мікроелементів при вирощуванні нуту без зрошення в умовах Південного Степу України. Аналіз отриманих даних дозволило виявити чітку тенденцію зростання урожайності нуту за 3-х кратної обробки посівів на початку фаз гілкування, бутонізація та наливу наступними рідкими органо-мінеральними добривами (РОМД): на неудобреному фоні – Фульво ТЕ, Антистрес, Полімікростим, Extra та Root Most забезпечили від 0,23 до 0,27 т/га приросту урожаю, економічний ефект склав від 4,6 до 5,6 грн. чистого прибутку на 1 грн. додаткових затрат; коефіцієнт енергетичної ефективності – 6,22; на фоні мінерального азоту з внесенням N30 під посів і підживлення N30 на початку гілкування, максимальна агрономічна ефективність відзначена при використанні препаратів Фульво ТЕ і Полімікростим (приріст урожаю склав 0,335-0,300 т/га, Антистрес (0,25т/га); економічний ефект – 1,5 грн., 1,25 та 0,90 грн. чистого прибутку на 1 грн. затрат; коефіцієнт енергетичної ефективності при використанні РОМД в середньому дорівнював 6,22, а при використанні мінеральних добрив та РОМД на фоні мінерального живлення коливався в інтервалі від 4,28 до 3,25. Вирощування нуту за різним рівнем мінерального живлення з передпосівною бактеризацією насіння інокулянтами в умовах Південного степу України є економічно ефективним та вигідним, не зважаючи на високу ціну на мінеральні добрива. При загальних технологічних витрат вирощування культури умовно чистий прибуток становив від 11362,34 до 20427,64 грн./га, собівартість зерна коливалася в інтервалі 4196,08-7190,49 грн./т залежно від норми внесення добрив та співвідношення елементів живлення. Рентабельність вирощування нуту без мінеральних добрив складала 189,9%, при внесенні N30 під сівбу – 197,9%, додатковим підживленням мінеральним азотом в такій же нормі у фазу гілкування – 174,7% та при внесенні повного мінерального добрива N30Р30К30 – 131,9%; мінімальний рівень рентабельності (73,8%) був при використанні N60Р30К30.
7
Kushnir, N. B., S. I. Korotun та O. P. Korotun. "ВИДИ ТУРОПЕРЕЙТИНГУ І ТУРОПЕРАТОРІВ НА РИНКУ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 82 (26 червня 2019): 97. http://dx.doi.org/10.31713/ve2201811.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті види туроперейтингу і туроператорів, які представлені на ринку України, та наведені їх визначення та ознаки. Розглянуто особливості напрямів роботи для ауткам-, інкам- та інсайд-операторів. Наведена класифікація міжнародних туроператорів таких як флайтери (абсолютні та відносні) і нон-флайтери. Продемонстровано презентативні і репрезентативніформи співпраці аутгоінгових туроператорів із закордонними курортами. Запропонований напрям стратегії для інсайд-туроператорів щодо утримання ринкових позицій та отримання максимально можливого прибутку в умовах конкуренції на туристичному ринку.
8
Птащенко, О. В., та Я. М. Кущ. "Стратегії міжнародного маркетингу транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 93–96. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-93-96.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні маркетингові стратегії транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації, а також їх вплив на міжнародну торгівлю та концепцію міжнародного маркетингу.
Сучасний процес глобалізації світової економіки в цілому вимагає постійного розвитку та вдосконалення бізнес-стратегій.
Головною метою транснаціональної корпорації на міжнародному ринку виступає пошук та максимальне збільшення прибутку, який корпорація отримує від своєї діяльності на національний ринках.
Досить зрозумілим є той факт, що специфіку маркетингу транснаціональної корпорації можна пояснити специфікою діяльності ТНК. Особливості маркетингу транснаціональної корпорації полягають у необхідності централізувати маркетингову діяльність на різних локальних та національних ринках, а також координувати цю діяльність по всьому світу. Це пояснює важливість розробки маркетингової стратегії для транснаціональних корпорацій.
9
Міщук, Є. В. "МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ЕКОНОМІКО-ВИРОБНИЧИХ ІНТЕРЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 7 (30 грудня 2019): 44–51. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виявлено, що підхід до оцінювання рівня безпеки економіко-виробничих інтересів підприємства, який би базувався на визначенні одного однозначного показника для всіх її складників, залишився недостатньо розробленим. Визначено, що як такий показник доцільно оцінювати величину нестачі прибутку до оподаткування (ЕВТ), яку підприємство отримує в разі недосягнення монопоказниками складників безпеки своїх заздалегідь фіксованих значень. Запропонований концептуальний підхід передбачає прямий рахунок і досить прозоре інтегрування отриманих сум нестач ЕВТ за всіма підвидами цієї безпеки, розташованими на різних рівнях її ієрархії за методом найгіршого варіанта: оцінювання кожного наступного підвиду безпеки, розташованого на більш високому щаблі ієрархії безпеки економіко-виробничих інтересів, передбачає вибір максимальної величини нестачі ЕВТ. Це робить підхід ефективним інструментом під час планування заходів щодо забезпечення економіко-виробничої безпеки підприємства.
10
Ковальов, М. М. "Енергетична ефективність використання Тладіанти сумнівної як підщепи у процесі вирощування огірка Козіма F1 у гідропонних купольних теплицях". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Пріоритетним напрямом на сучасному етапі розвитку овочівництва є отримання високоякісної, екологічно безпечної продукції в комплексі з розробленням і впро- вадженням нових агротехнічних прийомів вирощування. Перспективними є ті, які можуть суттєво розширити асортимент вирощуваних культур, кінцевою метою яких є урізноманітнення харчування населення. Натепер пер- спективний пошук нових високоефективних і екологічно безпечних технологій вирощування овочевих рослин, великого значення набувають біологічні методи впливу на рослинний організм. Одним із таких методів є засто- сування щеплення. Мета досліду – визначити енер- гетичну ефективність вирощування огірка на підщепі Тладіанти сумнівної гідропонним способом у купольних теплицях. Методи. Досліди проводили в умовах геоку- польних плівкових теплиць у зимово-весняній сівозміні. Результати. За результатами досліджень в умовах гео- купольних плівкових теплиць обґрунтовано можливість використання Тладіанти сумнівної як підщепи під час вирощування гібрида огірка на різних типах субстратів із використанням проточних гідропонних систем. У резуль- таті досліджень встановлено, що без використання під- щепи найкращі економічні показники зафіксовано в разі використання як субстрату ЕМ компосту та кокосового волокна. Одержано прибуток – 380,3 грн/м2, рівень рен- табельності – 238,2%; собівартість продукції – 59,1 грн/ кг, урожайність – 2,7 кг/м2. На тлі використання підщепи найкращі економічні показники (прибуток – 433,7 грн/м2; рівень рентабель- ності – 260,8%; собівартість продукції – 55,4 грн/кг, уро- жайність – 3,0 кг/м2) одержано в разі використання як субстрату агроперліту. Вирощування на інших субстра- тах призводило до зниження врожайності й економіч- ної ефективності виробництва. За виходом з 1 гектара у варіантах без використання підщепи за всіма показ- никами найкращим варіантом є субстрати ЕМ компосту та кокосового волокна, коефіцієнт їхньої енергетичної ефективності – 2,88, енергетичний коефіцієнт – 1,95. Дещо вищі ці коефіцієнти з використанням підщепи та субстрату з агроперліту – 3,13 та 2,12 відповідно. Висновки. Максимальну загальну врожайність плодів огірка, у середньому за досліджуваний період, на рівні 16,3 кг/м2 отримали з рослин, вирощених на субстраті з агроперліту з використанням підщепи Тладіанти сум- нівної, що перевищувало контроль 13,5 кг/м2 на 18,2%. У середньому за роки досліджень на врожайність огірка гібрида Козіма F1 помітно вплинули склад субстрату та використання підщепи Тладіанти сумнівної, оскільки параметри кліматозабезпечення були однотипними для всіх варіантів.
11
Жигайло, О. М., та М. М. Топор. "АВТОМАТИЗОВАНА ПОБУДОВА МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗБУТУ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". Automation of technological and business processes 11, № 2 (26 червня 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i2.1372.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження процесів збуту та планування виробництва є важливою складовою діяльності будь-якого комерційного підприємства. Це пояснюється тим, що професійне вирішення основних задач збуту обумовлює максимальний рівень задоволення потреби клієнтів, створення додаткових маркетингових переваг, збільшення обсягів реалізації, забезпечення зростання прибутку не тільки в коротко, але і в довгостроковому періоді. Для підвищення ефективності управління процесами збуту та планування виробництва сучасні підприємствавикористовують різноманітні програмні продукти, які автоматизують тільки частину їх бізнес-процесів. В тих продуктах, які займаються аналізом, прогнозуванням збуту та плануванням виробництва, існують проблеми з рівнем точності результатів прогнозу. Тому розробка програмних модулів, що спрощують вирішення задачі прогнозування та підвищують точність отриманих результатів є досить актуальною. Для вирішення задачі прогнозування була обрана модель проінтегрованої авторегресії та ковзного середнього (ARIMA). Перед побудовою моделей прогнозування проводиться автоматична класифікація (кластеризація) досліджуваних часових рядів для виявлення чітких груп зі схожими властивостями, яка надає можливість вибору початкової структури моделей прогнозування для кожної із груп. Після цього йде валідація або корегування значень порядку складових моделей (AR, MA), завдяки результатам обробки коррелограмм автокореляційної та приватної автокореляційної функій. На останньому етапі за допомогою методу найменших квадратів розраховуються параметри сформованих моделей прогнозування.
12
Ковальов, М. М., К. В. Васильковська та О. О. Андрієнко. "Агробіологічні особливості та продуктивність рослин Erúca satíva при використанні біопрепаратів". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Пріоритетним напрямком на сучасному етапі розвитку овочівництва є отримання високоякісної, екологічно безпечної продукції в комплексі з розробкоюта впровадженням нових агротехнічних прийомів вирощування. При чому перспективними є ті, котрі можутьсуттєво розширити асортимент вирощуваних культур,кінцевою метою яких є урізноманітнення харчуваннянаселення. В даний час перспективним є пошук новихвисокоефективних і екологічно безпечних технологій вирощування овочевих рослин, великого значеннянабувають біологічні методи впливу на рослинний організм. Одним з таких методів є застосування біопрепаратів. Метою досліду була розробка оптимальних технологічних параметрів вирощування Erúca satíva в умовахгеокупольної плівкової теплиці. Методи. Досліди проводили в умовах геокупольних плівкових теплиць протягом календарного року. Результати. За результатамидосліджень в умовах геокупольних плівкових теплицьобґрунтовано ефективність застосування біопрепаратівЕМ Агро та ЕМ 5М, що залежала від сівозміни, тобтовід мікрокліматичних умов формування рослин. В тойже час застосування препарату Гумат натрія не вплинуло на рослини руколи та залежало від термінів вирощування культури. При вирощуванні в 1 та 6 сівозмінах(посадка розсади відповідно 12 вересня та 6 червня),за відносно сприятливих абіотичних умов, застосуваннябіопрепаратів не мало значного впливу на біометричніхарактеристики рослин. Відхилення біометричнихпоказників дослідних рослин від контрольних були незначними. При чому, як і слід було очікувати, найбільшийефект від застосування ЕМ 5М був пов’язаний зі стимулюванням листоутворення, а використання ЕМ Агробільшою мірою стимулювало кореневу систему.Встановлено, що основні економічні показники,а саме сума витрат, прибуток та собівартість продукціїзмінювалися протягом усього року та залежали від тривалості вегетаційного періоду та термінів вирощуваннякультури. Так у варіанті, де спостерігалась максимальнаврожайність руколи сорту Колтівата (1,689 кг/м² – датапосіву 12 січня) витрати склали 148,1 грн/м², прибуток –414,2 грн/м², собівартість – 92,5 грн/кг.Отже, під час експериментальних досліджень встановлено високу економічну ефективність вирощуванняруколи за різних термінів посадки у плівкових культиваційних спорудах захищеного ґрунту в умовах перехідноїсмуги між південним Лісостепом та північним Степом України. При цьому встановлено, що максимальна рентабельність склала 468 % в 6 сівозміні (термін посадкирозсади 6 червня) при вирощуванні руколи сортуКолтівата.Висновки. В результаті експериментальних досліджень встановлено високу ефективність застосуваннямікробіологічних препаратів ЕМ Агро та ЕМ 5М привирощуванні руколи сорту Колтівата. Варто зазначитите, що ефективність застосування ЕМ препаратів залежить від агробіологічних умов. Найбільшою мірою стимулюючий вплив ЕМ Агро та ЕМ 5М ми виявили при їхзастосуванні при обробці рослин руколи сорту Колтіватау доволі несприятливих термо-світлових умовах пізньо-весняних та ранньовесняних сівозмін, де збільшенняврожайності становило від 6,2 до 11,8 % у порівнянніз контрольними варіантами.
13
Dolinskyi, Leonid, та Maksym Zabashtanskyi. "ФІНАНСОВІ ВАЖЕЛІ АКТИВІЗАЦІЇ КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 321–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-321-329.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку кредитно-інвестиційної діяльності банківських установ в Україні. Проведено статистичний та кореляційний аналіз впливу динаміки показників банківської кредитно-інвестиційної діяльності на темпи зростання валового внутрішнього продукту країни. Визначено, що ключовими проблемами, що заважають активізації банківських кредитно-інвестиційних операцій, є проблемна заборгованість та дефолти за борговими зобов’язаннями. З метою ефективного розвитку банківської діяльності запропоновано запровадження механізмів управління дохідністю та ризиком кредитно-інвестиційних операцій у межах комплексної системи ризик-менеджменту банківських установ. Показано, що ефективно функціонуюча система ризикменеджменту кредитно-інвестиційної діяльності має максимально точно класифікувати потенційні об’єкти капіталовкладень таким чином, щоб банківська установа якнайменше наражалася на прямі фінансові збитки та при цьому якнайменше втрачала потенційні прибутки. Стверджується, що активізація кредитно-інвестиційної діяльності – це глобальне завдання, що має вирішуватися на рівні державної політики, а отже, потребує розробки відповідного фінансового механізму. Стосовно фінансових важелів цього механізму, ключовим в активізації кредитно-інвестиційної діяльності має стати підвищення ефективності кредитно-інвестиційних операцій за рахунок оптимізації процесів аналізу, оцінювання та управління дохідністю та ризиком боргових інструментів.
14
Шевніков, М. Я., В. М. Тищенко та М. П. Костенко. "ВИВЧЕННЯ УЛЬТРАСКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ ПРОСА В ПОУКІСНИХ І ПІСЛЯЖНИВНИХ ПОСІВАХ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.
15
Іщенко, В. А. "Порівняльна характеристика продуктивності сортів пшениці ярої в умовах Північного Степу України". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити та провести аналіз і порівняннянових сортів пшениці м’якої та твердої ярої різного еко-лого-географічного походження за продуктивним потен-ціалом та господарсько-цінними ознаками для вирощу-вання в умовах Північного Степу. Методи. Дослідженняпроводилися в Інституті сільського господарстваНаціональної академії аграрних наук України упродовж2016–2018 років. Вивчались особливості росту, розвиткурослин і формування продуктивності сучасних сортівпшениці ярої твердої і м’якої, виявлено їхню реакцію наумови вирощування. Технологія вирощування пшениціярої загальноприйнята для зони Степу. Польові дослі-дження з випробування сортів пшениці ярої виконановідповідно до загальноприйнятих методик. Результати.У результаті виконаних досліджень визначено рівеньреалізації генетичного потенціалу продуктивності сор-тів пшениці ярої твердої і м’якої, встановлено якісніпоказники та визначено найбільш продуктивні сорти,які рекомендовано до вирощування в умовах ПівнічногоСтепу України. Економічна ефективність вирощуванняпшениці ярої м’якої та твердої залежала від вироб-ничих витрат та рівня продуктивності досліджуванихсортів за інтенсивної технології, яка передбачала вне-сення N30P30K30 та інтегровану систему захисту посівів.Висновки. В умовах нестійкого зволоження ПівнічногоСтепу сорти пшениці ярої м’якої формували врожай-ність на рівні 4,46 тонн на гектар, твердої – 3,82 тонни нагектар. Максимальна врожайність нових сортів пшениціярої м’якої досягала 5,85–6,20 тонн на гектар, твердої –5,35–5,70 тонн на гектар Варіювання врожайності сортівпшениці ярої м’якої становило V = 20,3–32,4%, твердої –21,3–40,1%. Найбільш продуктивними в умовах Степубули сорти ярої м’якої пшениці Оксамит Миронівський та Струна Миронівська, ярої твердої – Ізольда, Жізельта Магдалена. Більший вміст білка забезпечували сортиярої м’якої пшениці Сюїта, Оксамит Миронівський,Струна Миронівська, Елегія Миронівська (11,0–11,3%),твердої – Чадо, Магдалена (10,9–11,3%), клейко-вини – 22,1–23,2% (Оксамит Миронівський, СімкодаМиронівська) і 23,2–23,6% (Ізольда, Нащадок). Вищийумовно чистий прибуток та рентабельність вирощу-вання забезпечували сорти ярої м’якої пшениці ОксамитМиронівський та Струна Миронівська, ярої твердої –Ізольда, Жізель та Магдалена.
16
Вожегова, Р. А., Г. С. Балашова та Л. В. Бояркіна. "Вплив препаратів хімічного та біологічного походження на польову схожість та продуктивність картоплі літнього садіння свіжозібраними бульбами". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 100–107. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою проведення досліджень було визначення можливості зменшення хімічного навантаження на навколишнє середовище за застосування літнього садіння свіжозібраними бульбами. Методи. Польові дослідження виконувалися згідно з вимогами методик дослідної справи та методичних рекомендацій щодо про- ведення досліджень із картоплею на зрошуваних зем- лях Інституту зрошуваного землеробства НААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за загальноприйнятими методиками. Дослідженнями було передбачено порівняння впливу обробки садивних час- ток бульб хімічними препаратами після підсихання на них 4-и компонентного розчину стимуляторів (1% тіосе- човини, 1% роданістого калію, 0,002% бурштинової кислоти, 0,0005% гібереліну) на схожість, розвиток рослин та продуктивність посадки. Вивчались препарати Гаупсин, Триходермін, Мочевин К-6. Ці біопрепарати не шкідливі для людини, теплокровних тварин, комах, риб, не нагромаджуються в рослинах. Агротехніка в досліді, крім досліджуваних факторів, загальноприйнята для зрошуваних земель півдня України. Повторність – чоти- риразова. Результати. Впливу будь-якого препарату як в чистому вигляді, так і в сполученні з іншими препа- ратами на інтенсивність утворення сходів виявлено не було. Середні значення урожайності за три роки дослі- джень вказують на те, що жоден з варіантів обробки насіннєвих бульб не забезпечив суттєве підвищення продуктивності рослин. Максимальну середню врожай- ність бульб забезпечив варіант з додатковою обробкою бульб біопрепаратом Гаупсин – 21,19 т/га, що всього на 1,58% перевищило контроль (фон). Продуктивність контрольних варіантів становила 20,86 та 20,72 т/га. Мінімальна середня врожайність становила 18,86 т/га, що на 2,0 т, або 9,59% нижче контролю у варіанті з додат- ковою обробкою препаратом Мочевин К-6. Висновки. Рівень урожайності картоплі літнього садіння не зале- жав від обробки свіжозібраних бульб в літній посадці препаратами хімічного та біологічного походження. На єдиному варіанті з додатковою обробкою рослин біопре- паратом фунгіцидної дії Гаупсин урожайність порівняно з контролем була вищою на 0,33 т/га, або 1,6%, відпо- відно рентабельність виробництва – на 11,2%, а умовно чистий прибуток – на 4,35 тис. грн/т. Решта варіантів не перевищили контроль.
17
Бойко, С. О., та О. В. Гуренкова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ СИСТЕМ ПЕРЕРОБКИ СУДНОВИХ ВІДХОДІВ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 44–56. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.33.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Експлуатація суден безпосередня пов'язана з виникненням та рішенням проблеми охорони навколишнього середовища й забезпечення відповідності емісії забруднюючих речовин сучасним нормативним вимогам.Зростання, яке спостерігається в останні роки, вантажоперевезень судноплавними компаніями призводить до підвищення кількості шкідливихвикидів та скидувань відходів із суден у навколишнє середовище. Пов'язано це не тільки з прагненням судновласників знизити витрати на обслуговування флоту, але й з недосконалістю самої системи.Існуюча в даний час система комплексного обслуговування флоту(КОФ) є складною, багатокомпонентною та географічно прив'язаною, що призводить до необґрунтованих простоїв суден, витратам на проміжні операції транспортування відході, а у підсумку до високих фінансових витрат та втраті прибутку судновласниками. Наявне вексплуатації на ряді суден обладнання переробки окремих видів відходів не завжди забезпечує виконання вимог захисту навколишнього природного середовища від забруднення суднами. Отже, у якості оптимального рішення проблеми суднових відходів можна рекомендувати застосування сучасних автономних суден комплексної переробки відходів (СКПВ). Застосування їх актуальне та зможе усунути основні недоліки існуючої системи КОФ: мобільність, обслуговування будь-якої судноплавної ділянки, максимальна ефективність, не потрібно проектувати капітальні споруди, невеликі витрати на будівництво та експлуатацію.Застосовувані системи переробки окремих видів відходів, об'єднані в комплекси, зможуть забезпечувати високу якість очищення, відповідаючи не тільки існуючим, але перспективним вимогам природоохоронного законодавства.За результатами дослідження створено теоретичні підходи до проектування систем СКПО на основі комплексного підходу до рішення проблеми суднових відходів у системі КОФ. Запропоновано перспективні технологічні схеми та обґрунтована загальна структура СКПВКлючові слова:суднові відходи, судно, екологія, переробка, очищення, суднові води
18
Volodymyrivna, Menso Iryna. "LEGAL REGULATION OF E-COMMERCE IN THE EUROPEAN UNION." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.424.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі законодавства ЄС проведено аналіз поняття «електронна комерція», визначені правовідносини, які становлять це поняття, досліджено поняття та використання електронних документів та електронних підписів.
У ЄС на законодавчому рівні закріплені положення щодо застосування новітніх інформаційних технологій, що забезпечують використання електронних документів і електронних цифрових підписів, метою яких є гармонізація інтересів країн-членів ЄС, юридичних осіб, громадян. Директиви ЄС у сфері електронної комерції покликані забезпечити максимальний захист права на інформацію і гарантувати інформаційну безпеку задля нормального розвитку інформаційного суспільства та стабілізації економічного життя.
Поступово у діловій і правовій практиці з'явилося і закріпилося нове поняття «електронна комерція», проте правова база для регулювання відносин електронної комерції у країнах світу лише починає створюватися. На рівні міжнародних організацій і законодавства окремих країн світу лише з 90-х рр. ХХ ст. почалася робота із прийняття комплексних нормативно-правових актів, присвячених регулюванню відносин, котрі виникають при вчиненні правочинів через мережі електрозв'язку, що пов'язано зі складністю та новизною правовідносин електронної комерції.
Швидкий технологічний розвиток і глобальний екстериторіальний характер мережі Інтернет є засадами ідеології відкритості до різноманітних технологій і послуг, що належать до встановлення відповідності даних оригіналу, в т. ч. за допомогою засобів електроніки.
Сучасна світова економіка нині перебуває на стадії становлення інформаційного суспільства під впливом розвитку інформаційних технологій, новітніх засобів зв'язку, просування глобальної мережі Інтернет. Електронна (комерція) торгівля пов'язана з укладанням комерційних договорів у режимі онлайн із використанням електронних засобів зв'язку. Йдеться насамперед про просування товару чи надання послуги на ринку за допомогою глобальної мережі Інтернет, а також здійснення розрахунків за допомогою електронних платіжних систем. Електронна економіка (веб-економіка) оперує з цифровими даними та включає в себе способи отримання прибутку із використанням мережі Інтернет. Складовою частиною електронної економіки (веб-економіки) є: Інтернет-магазини, Інтернет-ЗМІ, онлайн-реклама, онлайн-розваги та ін.
19
Калініченко, Сергій, Тетяна Колєснік, Вадим Грохольський та Андрій Грібіник. "РОЛЬ ПЛАНУВАННЯ В ЕФЕКТИВНОМУ ФУНКЦІОНУВАННІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 33–39. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним напрямом стратегічного розвитку туристичних підприємств є орієнтація на планування діяльності з урахуванням змін, що відбуваються на ринку туристичних послуг та в соціально-економічному середовищі в цілому. Саме таке планування надає змогу туристичним підприємствам поєднати загальну стратегію розвитку з наявністю реальних і потенційних можливостей для її реалізації, ураховуючи загрози, які можуть виникнути на ринку. Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через свою постійну й високу мінливість можуть безпосередньо вплинути на успіх або крах підприємства. Потрібно переглянути наукові та практичні підходи до планування в умовах ринкової економіки. Не можна відкидати планування як ідеологічний підхід минулого та ототожнювати планування з насаджуванням нашій державі, під виглядом планування, неефективного шляху розвитку. Моделі прогнозування розвитку туристичного ринку дозволяють визначити нову структуру туристичного ринку залежно від еластичності реакції туристів та ієрархії їхніх потреб в контексті кон’юнктурних чинників. Реалізація таких моделей може забезпечити розвиток туристичної сфери через встановлення й підтримання рівноваги між збереженням природних та історико-культурних ресурсів, створення сприятливих умов для формування якісного туристичного продукту.
В сучасних умовах господарювання всі учасники ринкових відносин самостійно здійснюють планування своєї діяльності на основі ринкового попиту, раціонального використання наявних ресурсів, прагнення отримати максимальну величину прибутку. При цьому в практичній діяльності підприємство використовує різні види планів. В умовах скрутного матеріального становища планування є важливим чинником економії ресурсів та дає змогу ефективно використовувати інвестиційні надходження. Більшість націлених на успіх менеджерів присвячують себе концепції внутрішньофірмового планування. Вони намагаються зробити все можливе, плануючи життєвий шлях підприємства
20
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар та А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
21
Каращук, Г. В., та О. О. Казанок. "Урожай та якість зерна сортів ячменю озимого залежно від регуляторів росту рослин в умовах Південного Степу України". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 21–25. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідження впливу регуляторів росту рослин на урожай та якість зерна сортівячменю озимого. Методи. Польові досліди проведеніупродовж 2018-2020 рр. на незрошуваних землях ФГ«Коростинський» Чаплинського району Херсонськоїобласті. Методи досліджень – польовий, лабораторний,статистичний. Агротехніка вирощування ячменю озимогозагальноприйнята для умов Південного Степу України,окрім факторів, які вивчали. Передпосівну обробкунасіння здійснили згідно зі схемою досліду за 1-2 дні досівби методом інкрустації із розрахунку 10 л робочогорозчину на 1 т насіння. Норма використання регулятора росту Вегестим становить 0,3 л/т насіння, регулятора росту Рівал – 0,4 л/т. Результати. Найбільшимипоказники маси зерна з колосу і маси 1000 зерен булиза вирощування сортів Атлант Миронівський і Буревійта застосування регулятору росту рослин Вегестим, якістановили у середньому за 2019-2020 рр. відповідно1,7 і 51,7 г і 1,5 і 47,2 г. Найвищу врожайність зернаячменю озимого у середньому за 2019-2020 рр. отримано у сортів Атлант Миронівський і Буревій (відповідно3,03-3,15 т/га і 2,87-3,00 т/га) у разі застосування регуляторів росту рослин, що на 0,3-0,73 т/га більше, ніжу сорту Айвенго. Використання регулятора росту Рівалдля оброблення насіння сприяло збільшенню урожайності ячменю озимого сорту Атлант Миронівський на 5,6%,Буревій – 4,4%, Айвенго – 4,3%, а використання регулятора росту Вегестим – відповідно на 9,8, 9,1 та 10,8%.Уміст білка у зерні ячменю озимого найбільшим буву сортів Атлант Миронівський і Буревій під час застосування регуляторів росту рослин (відповідно 13,7-14,4%і 12,9-13,9%). У середньому за 2019-2020 рр. використання регуляторів росту рослин для обробки насінняпідвищувало вміст білка у зерні на 3,0-10,3 відносних відсотки у сортів ячменю озимого. Найефективнішою буладія Вегестиму. Застосування цього регулятора ростусприяло і підвищенню умовного виходу білка із гектарупосівів ячменю озимого. Зокрема, умовний вихід білкау цьому варіанті досліду збільшився на 18-20% у сортівячменю озимого порівняно із варіантом без оброблення.Найбільшим умовний вихід білка із гектару посівів буву сортів Атлант Миронівський і Буревій. Чистий прибутокбув максимальним (8599-9618 грн./га) також у варіантахіз сортами Атлант Миронівський і Буревій та застосуванням регулятору росту Вегестим. У тих самих варіантах отримано і найбільший рівень рентабельності –68,5-76,4%. Висновки. Під час вирощування ячменюозимого в умовах Південного Степу України задля формування врожайності на рівні 3,0-3,15 т/га з високимипоказниками якості зерна, що забезпечить найбільшийчистий прибуток і найвищий рівень рентабельності,рекомендовано вирощувати сорти Атлант Миронівськийі Буревій та зробити передпосівну обробку насіння регулятором росту рослин Вегестим нормою 0,3 л на 1 т.
22
Забедюк М.С., к.е.н., доцент. "СТРАТЕГІЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ЯК ШЛЯХ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Економічний форум 1, № 2 (17 травня 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена формуванню етапів стратегії диверсифікації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Розглянуто сутність та основні характеристики диверсифікації. Виокремлено основні чинники та принципи впровадження стратегії диверсифікації на підприємстві. Розглянуто особливості підходів до застосування диверсифікації. Досліджено види диверсифікації та їх основні характеристики.
Застосування методу диверсифікації суб’єктами господарювання різних сфер діяльності та форм власності є ефективним шляхом, адже він дозволяє розширити спеціалізацію та види діяльності, поглибити вертикальну інтеграцію, відновити міжгалузеві зв'язки на підприємстві, стати поштовхом до виникнення нових раціональних ініціатив та рішень.
Важливість диверсифікованого розвитку підприємств зумовлена вичерпністю внутрішніх джерел зростання ефективності виробництва в основних сферах бізнесу або навпаки збільшенням власного капіталу. Тому, диверсифікацію слід розглядати не тільки як засіб запобігання кризовому становищу підприємства, а й як стратегію його подальшого процвітаючого розвитку.
Підприємства, які обирають стратегію диверсифікації, намагаються виробляти більше модифікацій продукції, щоб досягти якомога вищого ефекту масштабу. Стратегія реалізується за допомогою стратегії зростання (розширення товарного асортименту) і стратегії розширення ринку (освоєння нових ринків) або на основі комбінування елементів їх обох. Стратегія диверсифікації сприяє унезалежненню підприємства від одного стратегічного господарського підрозділу.
З метою вибору найбільш оптимального виду стратегії розглянуті види диверсифікації та їх основні характеристики.
В процесі вибору оптимального виду стратегії слід враховувати вплив факторів на діяльність підприємства. Фактори впливу, в свою чергу, слід розглядати і досліджувати з двох точок зору: зовнішнього середовища, тобто з боку макро- і мікрооточення, у якому діє підприємство; внутрішнього середовища самого підприємства, що складається з ряду ланок і сфер діяльності (ресурсів).
Отже, аналізуючи існуючі види диверсифікації підприємство обирає найбільш оптимальний з найбільшою для себе вигодою і найменшим ризиком, тобто вибрати оптимальний варіант вкладення капіталу із максимально можливим прибутком і забезпеченням фінансової стійкості підприємства.
23
Дмитренко, Вікторія Вікторівна. "МЕХАНІЗМ ОХОРОНИ ПРАВА НА НОУ-ХАУ". Часопис цивілістики, № 37 (29 липня 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i37.354.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано механізм охорони права на ноу-хау, зокрема наведено покрокову інструкцію, починаючи з підготовчого етапу прогнозування, створення ноу-хау, необхідних дій, які допоможуть засвідчити право на ноу-хау, а також здійснення права на ноу-хау (зокрема впровадження результату, договірних способів розпоряджання майновими правами на ноу-хау), підстав і способів захисту права. Створюючи ноу-хау, необхідно продумати, як правильно його охороняти, оскільки сплутування різних об’єктів правової охорони, неправильний вибір способу охорони може призвести до порушення права на цей результат інтелектуальної, творчої діяльності.
Оскільки результати технічної творчості можуть по-різному охоронятися, важливо врахувати мету, якої прагне досягти автор. Якщо технічне рішення у перспективі матиме нетривалу корисність – немає потреби його охороняти в конфіденційності, краще реєструвати та отримати патент, але суті ноу-хау в матеріалах заявки не розкривати, щоб існувала можливість укладення договорів щодо розкриття ноу-хау. У випадку, якщо прогнозується, що отриманий результат є максимально неочевидним і корисним, що дозволить його автору отримувати прибутки тривалий час (понад 20 років), краще не розголошувати такий результат, не реєструвати як винахід чи корисну модель, а охороняти як ноу-хау.
В Україні немає державних реєстрів ноу-хау, відповідальність за охорону таких результатів покладається на їхніх авторів чи інших законних суб’єктів права. Проте існує можливість депонувати ноу-хау без оприлюднення в Державній науково-технічній бібліотеці України або нотаріально посвідчити час пред’явлення документа про ноу-хау. Це дозволить автору доводити право на своє ноу-хау. Хоча, крім цих способів, доказами першості у створенні та використанні ноу-хау може бути будь-яка інформація, яка це доводить, – договори щодо надання дозволу на використання ноу-хау, інформація на сайті про корисний ефект від ноу-хау (але без розкриття суті) тощо.
У статті наведено покроковий механізм охорони ноу-хау: 1) прогнозування; 2) створення результату та виникнення прав на нього; 3) засвідчення права на ноу-хау; 4) здійснення права на ноу-хау; 5) підстави та способи захисту права на ноу-хау. Ефективна охорона творчих результатів не можлива без обізнаності їх авторів щодо правової природи створених об’єктів. Необхідно чітко продумати, який об’єкт планується створити та з якою метою, що дозволить спланувати, як його охороняти. Від належно продуманої стратегії охорони конфіденційних результатів інтелектуальної, творчої діяльності залежить ефективність охорони та тривалість ноу-хау.
24
Лучин, І. С., та Л. М. Дармограй. "ПРОДУКТИВНА ДІЯ ПІДКИСЛЮВАЧА КОРМУ АСІD STАГ S ВF НА ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ІНТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ НА М'ЯСО". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.74-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження проводились у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції. В господарстві застосовується розроблена технологія інтенсивного виробництва кролятини. Генотип кролів, що розводять в господарстві - трьох породні помісі білого велетня, шиншили та фландр (НТШ).
Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 5 груп молодняку кролів по 15 голів в кожній. Першій контрольній групі згодовували корм без підкислювача, 2, 3, 4 і 5- й дослідній групам з вмістом 0,1; 0,3; 0,5; 0,7% підкислювача корму Асіd Stаг S ВF.
Максимальною жива маса однієї голови в 90 добовому віці була в 4-ій дослідній групі, становила 2,967кг де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF в кількості 0,5%, тимчасом, як при використанні цього підкислювача в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи (0,1%) була – 2,877 кг, 3-ї групи (0,3%) - 2,89кг, а 5-ї (0,7%) - 2,9 кг.
Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в четвертій дослідній групі (0,5%) - 42,1 г, дещо нищими при використанні підкислювача АСІD STАГ S ВF в раціонах дослідних груп кролів: 2-ї (0,1%) - 40,2г; 3-ї (0,3%) - 40,6г; та 5-ї (0,7%) – 40,9г.
Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів цих груп становив 5,9см, в 2 і 5-й групах при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму АСІD STАГ S ВF в кількості 1кг і відповідно 7 кг на тону готового корму цей показник становив 5,8 см.
Затрати корму у 1-, 2-, 3-, 5-й групах становили 3,55; 3,48; 3,4 кг і 3,41кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 4-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,32 кг.
Кращі показники відгодівельної продуктивності при вводі 5кг підкислювача корму АСІD STАГ S ВF на тону готового корму(4 дослідна група) отримані за рахунок ефективності фізіологічного впливу низькомолекулярних органічних кислот на процес травлення моногастричних, рослиноїдних гризунів, що проявилось у кращому поїданні корму. При цьому зросли відгодівельні показники 4 дослідної групи до кролів до 1контрольної: жива маса в 90 добовому віці на, 190г; середньодобові прирости на 3,9г; ширина попереку на 0,2см; покращилась конверсія корму на 230г.
Зниження вартості корму на 1 ц приросту до 1 контрольної групи (2485 грн), відбувалось до 4 групи: 2 дослідна 2464грн; 3 дослідна 2461грн, 4 дослідна 2457грн. Вартість корму в структурі затрат 5 дослідної групи виявилась найвищою – 2578грн. Така динаміка вплинула на показник чистого прибутку і рентабельність виробництва.
25
Овсієнко, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ". Економіка та суспільство, № 26 (27 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасне підприємство важко уявити прогресуючим та бізнес орієнтованим на споживача без використання нововведень. За умови грамотного управління маркетингом, будь-яка сфера роботи здатна покращити показники ефективності у десятки разів. Наразі складно знайти компанію або навіть невелике підприємство, яке б не мало відділу маркетингу, або хоча б спеціаліста цього направлення. Достовірний аналіз допомагає організаціям у досягненні будь-яких маркетингових цілей. До того ж, існує можливість охопити широку аудиторію потенційних покупців, вдосконаливши ти чи інші напрями маркетингового плану. Навіть маючи обмежений бюджет, фірма в змозі максимально ефективно розпоряджатись ним та вкладати в просування продукції. Використання різноманітних методів маркетингу, запровадження нових концепцій, зміна виду маркетингу, підходу споживача, досліджування цільової аудиторії, вивчення ринку допомагає чітко відслідкувати статистичні дані для розвитку та вдосконалення будівельної галузі в Україні. Будівельна галузь в Україні стрімко розвивається, тому перед відділом маркетингу в підприємстві забудовника покладена величезна задача – скласти деталізовану маркетингову стратегію, яка є вкрай необхідною, адже наразі можна допускати, що пропозиція значно перевищує попит. Планування маркетингової стратегії не може гарантувати відмінного успіху в будівельній сфері, але дасть змогу компанії впровадитись на конкурентний ринок і гучно заявити про себе, показати престиж перед споживачами, яких також звуть інвесторами, допоможе вижити та подарує можливість планувати подальший ефективний розвиток, зможе примножити прибуток.
26
Мережко, Світлана, Наталя Ушолік та Олена Лизунова. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОДАТКОВИХ СИСТЕМ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-76.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості побудови податкових систем в Україні та в зарубіжних країнах. Досліджено питому вагу податкових платежів у структурі валового внутрішнього продукту країн ЄС, США, Японії та України Розглянуто сутність основних податків: податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств тощо. Проаналізовані максимальні ставки податків в Україні та в інших країнах. Доведено, що основне завдання при формуванні податкових систем полягає в оптимізації потреб у податкових надходженнях із можливостями їхнього отримання. Охарактеризовано принцип простоти адміністрування, який полягає в мінімізації витрат на сплату податків, простоті їх нарахування, зменшення часу на їх контроль. Наведені особливості принципу соціальної направленості податкової системи спрямованого на вирішення соціальних проблем. Зроблено оцінку податкового тиску в Україні і інших країнах світу. Проаналізовано загальну кількість податків в різних країнах. Виявлено, що в Україні на відміну від зарубіжних країн, в структурі податкових надходжень переважають непрямі податки. Досліджено позитивні та негативні характеристики податкової системи України. Виявлено, що податкові системи різних країн складалися під впливом різних економічних, політичних та соціальних умов Висвітлено фундаментальні принципи оптимальної податкової системи. Виявлено, що існує два підходи до оподаткування доходів: пряма і прогресивна система оподаткування. Пряма шкала оподаткування не відповідає принципу соціальної рівності, оскільки малозабезпечені та заможні верстви населення сплачують у бюджет однаковий відсоток свого доходу Прогресивна система оподаткування застосовується в провідних країнах світу. Доведено: в Україні оптимальна кількість податків на фоні країн ЄС, що свідчить про умовну легкість їх адміністрування. В нашій країні переважну частину надходжень до бюджету складають непрямі податки, тобто податки, що сплачуються кінцевим споживачем. Доведено, що процес отримання податків треба організувати таким чином, аби він більшою мірою сприяв реалізації політики кон’юнктури та зайнятості шляхом накопичення фінансових ресурсів. Виявлено напрями підвищення ефективності податкових систем. Зроблено висновки, що податкова система України є проблемною.
27
"Хаврова К.С., Кореніцина Т.В., Грищук О.А. ЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА ЩОДО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-84-90.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою представленого дослідження є обґрунтування значення підприємництва для розвитку регіону (Донецька область) та визначення основних напрямів сприяння розвитку підприємництва. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: узагальнення, порівняння, побудови та аналізу динамічних рядів даних, структурно-функціонального аналізу. Результати. В процесі дослідження змісту терміну «підприємництво» зроблено висновок про неоднозначність економічної, соціальної, фінансової ролі підприємницької діяльності в ринковій економіці, а також про відкритість підприємництва як системи господарювання. Виокремлено та надано характеристику етапам розвитку підприємництва, що дозволило зробити висновок про відсутність єдиної загальноприйнятої концепції (теорії) підприємництва та виділити найбільш важливі моменти, що характеризують підприємництво: ризиковий, ініціативний вид діяльності, пов’язаний з нововведеннями, який переслідує мету — отримання прибутку. Досліджено питання оцінки умов ведення підприємницької діяльності в Донецькому регіоні. Відзначено позитивну тенденцію щодо зростання кількості суб’єктів підприємництва протягом 2016–2020 рр.. Визначено проблеми і стримуючи чинники розвитку малого і середнього підприємництва, до яких віднесено: недовіра представників бізнесу ініціативам влади; недостатня купівельна спроможність населення; економічна криза; збереження адміністративних бар’єрів; недостатньо розвинута інфраструктура підтримки малого і середнього підприємництва; брак кваліфікованих трудових ресурсів; карантинні заходи, запроваджені у зв’язку з епідемією COVID-19; тощо. Обґрунтовано велике значення взаємодія підприємницьких формувань з державними та місцевими органами влади, громадськими організаціями, механізм співпраці яких передбачає максимально ефективне і раціональне використання ресурсів окремого напряму для стимулювання підприємницької активності. В результаті чого було запропоновано основні напрями розвитку підприємництва, до яких віднесено: створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва; підсилення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу підприємництва; популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок. Ключові слова: підприємництво, розвиток, регіон, держава, підприємницька активність.
28
Sumets, Alexander, Sviatoslav Kniaz, Nelli Heorhiadi, Olexandra Farat, Ruslan Skrynkovskyy та Volodymyr Martyniuk. "Методичний підхід до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 20 березня 2021, 192–210. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.01.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою виконаного дослідження є удосконалення методичного підходу до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Для досягнення цієї мети ідентифіковано факторні й результативні показники, на основі яких ухвалюватиметься рішення про прийнятність варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства; конкретизовано критерії задоволення значень факторних і результативних показників; формалізовано задачу вибору оптимального варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
Методологія / методика / підхід. Під час виконаного дослідження застосовано методи систематизації та індукції для критичного аналізу проблеми вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів. Для формалізації задачі вибору оптимального варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства застосовано інструментарій дискретної математики та положення теорії формування інвестиційних портфелів. Для демонстрування прикладу застосування запропонованого методичного підходу до вибору варіантів забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів застосовано метод експертних оцінок. Вихідні експертні дані отримано на основі опитування керівників кластерів, які є учасниками Української національної технічної платформи «Агротехнічна платформа».
Результати. Обґрунтовано, що рішення про прийнятність варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства в системі розвитку інноваційного кластера доцільно ухвалювати на основі урахування очікуваного прибутку підприємства та обсягу витрат коштів і часу, які необхідні для його отримання. Аргументовано, що рішення про оптимальний варіант забезпечення конкурентоспроможності підприємств необхідно приймати, враховуючи критеріальні значення, які можуть бути встановлені у певному діапазоні або задані, як максимальне або мінімальне значення. Доведено, що вибір найкращого варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства можна звести до задачі пошуку оптимального розподілу інвестиційних ресурсів, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств у системі розвитку агрокластерів.
Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено методичний підхід до вибору варіанта забезпечення конкурентоспроможності підприємства в системі розвитку агрокластера, який базується на застосуванні інструментарію дискретної математики та положень теорії формування інвестиційних портфелів, і, на відміну від існуючих, дозволяє поєднувати альтернативи, за якими може відбуватись забезпечення конкурентоспроможності підприємства на будь-якому етапі його розвитку в системі агрокластера. Запропонований методичний підхід надає можливість оптимізувати розподіл інвестиційних ресурсів так, щоб прийняті рішення забезпечували очікуваний рівень конкурентоспроможності підприємства.
Практична цінність / значущість. Ураховуючи те, що на цей момент часу в Україні функціонують десятки агрокластерів, у межах яких функціонують сотні підприємств малого та середнього бізнесу, то очевидно, що фокус-група користувачів запропонованого методу є досить значною. Практична цінність застосування цього методичного підходу полягає в можливості його використання підприємствами під час прийняття інвестиційних рішень, формування стратегії розвитку, розроблення тактичних моделей поведінки в періоди загострення конкуренції.