Статті в журналах: "Майстерність педагогічна"

1

Красницька, О. В. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ – ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-122-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сутність педагогічної майстерності викладача, її зміст та структуру. Представлено постать викладача-майстра, визначено основні його характеристики. Педагогічну майстерність викладача вищої військової школи визначено як досягнення взірця педагогічної діяльності, що характеризується досвідом і досконалістю педагогічних дій, наявністю авторського «почерку»; сформованість професійних знань, умінь, якостей, педагогічної техніки й педагогічної культури на основі стійкої педагогічної спрямованості та постійного самовдосконалення, що забезпечує розв’язання викладачем військово-професійних завдань на рівні «майстра». Представлено підходи науковців щодо визначення основних складових педагогічної майстерності. Обґрунтовано компоненти, що лежать в основі педагогічної майстерності викладача вищої військової школи (професійні знання, педагогічні вміння, професійно важливі якості, педагогічна культура, педагогічна техніка), розвиток та вдосконалення яких забезпечить викладачу можливість досягнення високих результатів у педагогічній діяльності, дасть змогу сформувати індивідуальний стиль і допоможе розвинути авторський почерк. З’ясовано особливості педагогічної майстерності викладача вищої військової школи (ознаки, за якими визначаються дії викладача-майстра), зокрема творчий характер виконання педагогічної діяльності, індивідуальний стиль діяльності, авторський почерк, постійне професійне самовдосконалення, творчий рівень готовності викладача до педагогічної діяльності, еталонний рівень її ефективності, трансформація отриманих знань у процес особистісного розвитку та професійного самовдосконалення слухачів (курсантів, студентів), звички викладача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Андрощук, Ірина, та Ігор Андрощук. "ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.29-34.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: якість освітнього процесу значною мірою визначається рівнем сформованості педагогічної майстерності педагогів; формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів у закладах вищої освіти залежить від групи чинників, врахування яких сприятиме підвищенню результативності цього процесу. Мета: з’ясування сутності поняття «педагогічна майстерність» та її структурних компонентів, визначення чинників, що впливають на результативність формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Методи: теоретичні: аналіз психолого-педагогічних джерел, наукових праць присвячених проблемам формування педагогічної майстерності – для з’ясування сутності поняття «педагогічна майстерність» та її структурних компонентів; узагальнення та систематизація – для визначення чинників, що впливають на результативність формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Результати: проаналізовано основні підходи до трактування поняття «педагогічна майстерність» та визначення її структурних компонентів. Схарактеризовано педагогічну майстерність як інтегративне особистісне утворення, яке поєднує у собі загальні й професійні компетентності, здібності до педагогічної діяльності, володіння педагогічною технікою (внутрішньою та зовнішньою), сформованість відповідних професійно особистісних якостей, здатність до творчості та педагогічної взаємодії з учасниками освітнього процесу на рефлексивній основі й неперервної освіти впродовж життя. Виокремлено та коротко схарактеризовано три групи чинників, що впливають на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів: соціально-економічні, особистісні та технологічні. Зазначено, що соціально-економічні чинники впливають на потреби учнівської молоді вступати на навчання за освітніми програмами, що здійснюють підготовку вчителів; особистісні й технологічні чинники є визначальними під час навчання у закладах вищої освіти. Висновки: підготовка майбутніх педагогів у закладах вищої освіти й формування педагогічної майстерності зокрема має здійснюватися з врахуванням таких груп чинників: соціально-економічних, особистісних та технологічних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Кабиш, Марина. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 23 (20 грудня 2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.23.108-118.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження визначається запитом суспільства на випереджальну педагогіку, що забезпечує становлення й розвиток майбутнього педагога як творчої особистості, компетентної, відповідальної, здатної здійснювати професійну діяльність на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності. Мета: дослідження суті і структури педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Методи: вивчення наукових джерел – для з’ясування ступеня розробленості проблеми; узагальнення й систематизації – для формулювання власних поглядів на визначення сутності поняття «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти»; структурно-компонентний аналіз – для виокремлення компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Результати: визначено сутність і структуру педагогічного феномена «педагогічна майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти». Висновки: педагогічну майстерність викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти обґрунтовано як інтегративну комплексну властивість особистості, що ґрунтується на досконалій професійно-педагогічній компетентності, забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності за рахунок синтезу знань, досвіду, цінностей і якостей педагога та виявляється у творчому розв’язанні професійно спрямованих завдань опанування учнями системою знань з дисциплін загальноосвітньої підготовки задля розвитку ключових компетентностей майбутніх кваліфікованих робітників; виокремлено п’ять взаємозалежних та взаємообумовлених компонентів педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний, креативно-творчий); визначено перспективність подальшого обґрунтування педагогічних факторів та умов ефективного формування педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Нагрибельний, Ярослав. "РОЛЬ АКАДЕМІКА ІВАНА ЗЯЗЮНА В РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 15 (20 січня 2020): 89–98. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.89-98.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі аналізу педагогічних праць Івана Андрійовича Зязюна визначено вплив його наукових ідей на розвиток педагогічної освіти в Україні. Зазначено, що фундаментальні основи майстерної педагогічної діяльності вчителя складають, на думку І.А. Зязюна, такі аспекти: цільовий, зорієнтований на цілісну особистість учня як самоцінність, змістовий, спричинений появою авторизованих варіантів навчальних курсів, процесуальний, що уможливлює корелювання методики і змісту відповідно до особистісного розуміння і стилю, професійно-особистісний, за якого актуалізуються самобутні і неповторні вміння та особистісні якості педагога, що характеризують його акторську майстерність, рефлексію згідно з власною, екслюзивною педагогічною дією. Аналіз змісту наукових студій Івана Зязюна переконує, що концептуальні засади педагогічної майстерності побудовані на засадах етнопедагогіки, культурології, історії, дидактики. Ключові слова: педагогічна спадщина Івана Зязюна, особистість, учитель, учень, педагогічна майстерність, людиноцентризм, філософія освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Шимченко, Людмила. "САМОРЕАЛІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 216–31. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-216-231.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розкрито вимоги до освіти в умовах формування інформаційної цивілізації та, відповідно, до педагогічної майстерності вчительсько-викладацького складу навчальних закладів всіх рівнів. Акцентується увага на творчо-креативній моделі вчителя нового покоління та системі їх підготовки. Професійно-педагогічна майстерність подається як форма прояву творчо-креативної моделі вчителя нового покоління, а самореалізація педагога – як механізм формування професійно-педагогічної майстерності. Проаналізовано ефективне розвивальне середовище в педагогічних навчальних закладах, пов’язане з застосуванням проблемного викладання матеріалу, із застосуванням інноваційних форм ведення занять, орієнтованих на пошукову та дослідницьку діяльність, розвиток творчого мислення та креативність у вирішенні проблем. Акцентовано увагу на виробленні у студентів вмінь по проведенню нестандартних уроків, чим набувається педагогічна майстерність та гарантується подальша педагогічна самореалізація. Педагогічно-наукова складова самореалізації майбутнього педагога набуває змісту ще й за рахунок педагогічної практики та участі в студентських предметних олімпіадах, написаннях наукових робіт на всеукраїнські та міжнародні конкурси – це закріплює в студентів переконаність у необхідності самореалізаційного заглиблення за рахунок використання в університеті розвивального середовища. Запропоновано механізми змістового наповнення розвивального середовища за рахунок використання інформаційних технологій, набуття навичок комунікаційних, продуктивних, автономіських, психологічних, моральних компетентностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Побережна, Наталія. "Педагогічна майстерність викладачів іноземної мови в організації навчального процесу на основі інноваційних інформаційних технологій". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 262–69. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2918.

Повний текст джерела

Анотація:

Побережна Н. О. Педагогічна майстерність викладачів іноземної мови в організації навчального процесу на основі інноваційних інформаційних технологій. У статті розглядаються дидактичні та методичні аспекти, що характеризують сучасну педагогічну систему, а також педагогічні особливості її організації під час навчання іноземній мові в умовах інформаційно-освітнього середовища. Аргументовано інформаційно-комунікаційну компетенцію викладача, яку визначено як готовність та здатність методично грамотно використати дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічної діяльності в умовах IOC. Представлено комплекс компетенцій у складі професійної інформаційної компетенції викладача іноземних мов з урахуванням сучасних потреб навчання для ефективного викладання іноземних мов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Лавріненко, О. А. "Педагогічна майстерність як домінантний складник педагогічної дії". Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, № 3 (2013): 102–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Андросенко, Артем. "АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі розвитку педагогічної майстерності майбутніх вчителів трудового навчання і технологій в умовах освітніх трансформацій, оскільки цей феномен є широко вживаним, але не достатньо дослідженим. Потреба розвитку зазначеної якості викликана перш за все потребами освітньої галузі у вчителях нової формації, які будуть володіти критичним мисленням, комунікативними навичками, цифровою компетентністю тощо. У межах публікації проаналізовано існуючі дефініції поняття «педагогічна майстерність» у науковому доробку вітчизняних та зарубіжних учених та словникові тлумачення означеної дефініції. Здійснено аналіз та узагальнення наявних у науковому дискурсі поглядів щодо актуальності розвитку педагогічної майстерності майбутніх вчителів трудового навчання і технологій у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти. Схарактеризовано основні складники які необхідні для розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів трудового навчання та технологій. Виокремлено компоненти педагогічної майстерності педагога та її критерії (доцільність, продуктивність, діалогічність, оптимальність, творчість), а також рівні оволодіння педагогічною майстерністю, охарактеризовано здібності до педагогічної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Коврігіна, Лілія. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ". New pedagogical thought 100, № 4 (13 лютого 2020): 80–84. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-100-4-80-84.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена пошукам методологічних підходів і теоретичних основ формування та розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу. Висвітлено стан дослідження проблеми педагогічної майстерності в розвідках українських та зарубіжних науковців. Уточнено та конкретизовано сутнісний зміст поняття «педагогічна майстерність», визначено поняття «педагогічна майстерність педагога інклюзивного класу» в контексті розвитку професійної компетентності педагогів в закладі післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовано структуру означеного феномену, сформульовано узагальнений ряд важливих компонентів у структурі педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу, визначений сучасними педагогами й психологами, серед яких основна увага звертається на здібності педагога інклюзивного класу, які є основою його професійної компетентності в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Визначено шляхи розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу в умовах інституту післядипломної педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Коврігіна, Лілія. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ". New pedagogical thought 100, № 4 (13 лютого 2020): 80–84. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-100-4-80-84.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена пошукам методологічних підходів і теоретичних основ формування та розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу. Висвітлено стан дослідження проблеми педагогічної майстерності в розвідках українських та зарубіжних науковців. Уточнено та конкретизовано сутнісний зміст поняття «педагогічна майстерність», визначено поняття «педагогічна майстерність педагога інклюзивного класу» в контексті розвитку професійної компетентності педагогів в закладі післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовано структуру означеного феномену, сформульовано узагальнений ряд важливих компонентів у структурі педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу, визначений сучасними педагогами й психологами, серед яких основна увага звертається на здібності педагога інклюзивного класу, які є основою його професійної компетентності в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Визначено шляхи розвитку педагогічної майстерності педагога інклюзивного класу в умовах інституту післядипломної педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Великдан, Юлія. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЇЇ РОЛЬ У СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ". Society. Document. Communication, № 6/2 (3 липня 2019): 28–43. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-28-43.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано основні організаційно-методичні та навчальні засади педагогічної практики у вищому закладі вищої освіти в системі професійного становлення майбутнього вчителя трудового навчання. Зазначено, що ефективне проведення педпрактики залежить від належного рівня її організації та виконання всіх поставлених завдань студенту ЗВО. Обґрунтовано, що педагогічна практика виступає головним показником готовності студента до майбутньої професійної діяльності. Описано основні розділи програм педагогічної практики для студентів, які обрали майбутню професію – вчитель трудового навчання (на прикладі ОКР «бакалавр» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г Сковороди» спеціальність 014 Середня освіта (трудове навчання та технології)). Висвітлено основні поняття практики, такі як «педагогічна майстерність», «педагогічна компетентність» та «педагогічна практика». Професійна підготовка майбутнього вчителя повинна бути націлена на формування умінь самостійно вчитися, самовдосконалюватися, адже від нього чекають професіоналізму трудовій діяльності, відповідального та творчого ставлення до своєї праці. Саме в процесі практики виявляються суперечності між наявним необхідним запасом знань, що виступає рушійним чинником безперервної самоосвіти. Отже, педагогічна практика є важливою соціально-психологічною умовою і засобом професійно-практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів. Організація педагогічної практики на всіх її етапах має бути спрямована на виконання державних вимог підготовки відповідно до спеціальності та кваліфікації, що отримується: безперервність, послідовність оволодіння студентами професійною діяльність відповідно до програми практики, логічний взаємозв`язок і поєднання теоретичного і практичного навчання, наступність усіх етапів практик. Зроблено висновки, що педагогічна практика дає можливість сформувати в студента професійні вміння, навички приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних умовах шляхом виконання різних обов’язків, розвивати творчі здібності та педагогічне мислення. Пройшовши педагогічну практику, студент вищого навчального закладу наближається до педагогічної діяльності майстра освітянської справи, що проявляється в повсякденній турботі про школярів, про рівень їх знань та вихованні кращих рис громадянина України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Харченко, Інна Іванівна, та Сергій Миколайович Харченко. "Педагогічна майстерність викладача вищої школи та шляхи її підвищення". Освітній вимір 45 (2 червня 2015): 114–19. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2594.

Повний текст джерела

Анотація:

Харченко І. І., Харченко С. М. Педагогічна майстерність викладача вищої школи та шляхи її підвищення. У статті розглянуто явище педагогічної майстерності викладача вищої школи, його особливості і структуру. Здійснено аналіз впливу педагогічної майстерності викладача наякість навчання у вищій школі. Узагальнено досвід вищих навчальних закладів щодо впровадження форм організації методичної роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Ostrianko, Tetiana Serhiivna, та Liubov Fedorivna Leskova. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2(12) (2018): 74–80. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-74-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Проблема педагогічної майстерності викладача соціальної роботи на сьогоднішній день набуває особливого значення, що обумовлене як викликами сучасного суспільства так і новим розумінням змісту соціальної роботи. Постановка проблеми. Підготовка висококваліфікованого та конкурентоспроможного фахівця соціальної сфери в сучасних умовах розвитку українського суспільства вимагає відповідного рівня педагогічної майстерності викладача соціальної роботи. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності і змісту педагогічної майстерності досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці – А. І. Кузьминський, І. А. Зязюн, Н. В. Кузьміна, Н. В. Кухарєв. Підходи щодо визначення змісту і сутності поняття педагогічної майстерності проаналізовано В. В. Ягуповим. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими залишаються теоретичні та практичні аспекти проблеми розвитку педагогічної майстерності викладача соціальної роботи у вищих навчальних закладах. Постановка завдання полягає у визначення головних складників майстерності викладача соціальної роботи та шляхів її підвищення у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників. Виклад основного матеріалу. Педагогічна майстерність викладача соціальної роботи вищого навчального закладу є інтегрованою якістю особистості, що забезпечує стабільну результативну діяльність викладача, його професійно-педагогічний саморозвиток, самоактуалізацію на основі гуманізму, психологопедагогічної, методичної та фахової компетентності, особистісних характеристик та професійної мобільності. Висновки. Ефективним шляхом підвищення педагогічної майстерності викладачів соціальної роботи є підвищення кваліфікації в інших навчальних закладах та стажування, зокрема у закордонних ВНЗ, що збагачують індивідуальний досвід людини, надають можливість ознайомитися і практикувати різні моделі створення і поширення знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Євдокименко, І. "Публіцистична і педагогічна майстерність Софії Русової". Вісник Книжкової палати, № 8 (217) серпень (2014): 24–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Вітер, В. "Педагогічна майстерність М. Верхацького: режисерський аспект". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення, Вип. 7 (2010): 312–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Мохун, С. В. "Викладання фізики і педагогічна майстерність викладача". Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 4, жовтень - грудень (2017): 142–46.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Мільто, Л. О. "Педагогічна майстерність в творчій спадщині П. Каптєрева". Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики, вип. 28 (38) (2017): 86–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Зварич, І. М. "Педагогічна майстерність в процесі оцінювання знань студентів США". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 113–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Зварич, І. "Педагогічна майстерність у процесі оцінювання знань студентів США". Рідна школа, № 6 (2008): 76–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Терешенко Н. В. та Медвідь Т. А. "ПЛАСТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ХОРЕОГРАФА". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 138–47. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.316.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються педагогічна майстерність як аспект підготовки педагогів-хореографів. Авторами зазначено, що педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.Одним з важливих чинників педагогічної майстерності є реальна дійсність, життєві спостереження.Важливу роль відіграє здатність учителя, особливо вчителя-хореографа, проявляти свій внутрішній світ, зробити його чуттєвим і привабливим. Для передачі своїх почуттів учитель використовує жести, міміку, виразну позу, тобто індивідуальну пластику.Серед розмаїття професійно-культурного потенціалу майбутнього вчителя хореографії особливе місце належить пластичній культурі, яку ми відносимо до показників педагогічної майстерності.Пластична культура – поняття, що включає в себе знання про якості організму, навички й уміння, на основі яких при виникненні правильного самопочуття може виникнути органіка фізичних дій. Це поняття втілюється в гармонійності та виразності рухів і, що головне, у майстерному володінні тілом.Важливою характеристикою пластичності вчителя є її мелодійність. Почуття пластичності складається з навичок, які формуються в процесі «переживання» руху. Це означає, що рухи й жести повинні гармоніювати з його зовнішністю, мовою, відповідати темі й стилю спілкування, а не дратувати чи викликати кепкування. Перше, що привертає увагу учнів у пластиці вчителя, – це постава, а потім невербальні засоби спілкування – міміка, пантоміміка. Постава – це звичне положення тіла, коли людина стоїть, ходить, сидить. Складовою постави є поза. Поза – є важливою частиною загального враження про вчителя не тільки з точки зору емпатії, але й з точки зору його особистого стануУ процесі педагогічного спілкування пластична культура виконує такі функції: мотивуюча, мобілізуюча, атрактивна (притягальна) та інтерактивна. Комплексно всі ці функції повинні допомагати викладачеві впливати на соціально-психологічний механізм сприйняття його як особистості. Досліджуючи пластичну культуру вчителя хореографії, авторки визначили її головні структурні елементи: технічна майстерність, особистісні якості, художнє виконання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Iryna, Oliynyk. "DEFINING THE ESSENCE OF THE CONCEPTION «TEACHING SKILLS» IN THE SCIENTIFIC AND EDUCATIONAL STUDIES." Human Studies: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series of “Pedagogy” 4/36 (April 26, 2017): 197–207. http://dx.doi.org/10.24919/2313-2094.4/36.98629.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Богуш, Алла. "МЕТОДИЧНА СПРЯМОВАНIСТЬ ПЕДАГОГIЧНОЇ СПАДЩИНИ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: МЕТОДИЧНА АБЕТКА ВЧИТЕЛЯ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 27–33. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.177.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті позиціоновано аналіз методичної спрямованості педагогічної спадщини Василя Сухомлинського, його «методичної абетки». Подано визначення понять «методика», «методика навчання», «методика виховання», «методична спрямованість педагогічної діяльності вчителя». Розкрито методичні поради, методичні нотатки В. О. Сухомлинського. Методика визначається як цілісна система взаємопов’язаних засобів, форм, методів і прийомів позитивного впливу на особистість, яка навчається чи виховується, та вчення про цю систему. Методика дає відповідь на запитання практики: кого?, чого?, як?, для чого? Методичну спрямованість педагогічної діяльності вчителя розуміємо як умотивовану позитивну налаштованість на виховання і навчання учнів, розвиток у них творчого мислення, допитливості, винахідливості, потягу до нових знань, формування у них практичних дослідницьких умінь і навичок, емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, громадянського світогляду, моральної вихованості і високої духовності. Узагальнено розуміння Василем Сухомлинським феномену «методика виховання/навчання» як ємного, більш узагальненого поняття, що вміщує такі його складники: педагогічна майстерність, педагогічна культура учителя, його мовленнєва та емоційно-почуттєва культура, психологічна обізнаність із віковою категорією учнів та «спеціальна спрямованість виховання», що, по суті, становить методичну культуру вчителя. У статті докладно прописано найбільш вагомі, на наш погляд, методичні поради і рекомендації Василя Сухомлинського вчителю/вихователю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

МЕЛЬНИК, Ірина, та Людмила ЗАРЕМБА. "ДОМІНАНТИ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ЗДО". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – розглянути питання професіоналізму педагогічної діяльності вихователя ЗДО в аксіологічному аспекті, на основі узагальнення наукових позицій різних авторів уточнити суть поняття «професіоналізм» у співвід- ношенні з поняттями «педагогічна діяльність», «педагогічна майстерність», «особистісно-професійний розвиток». Методологія. Зроблено узагальнення, що професіоналізм педагогічної діяльності треба розглядати з двох боків – особистісного та діяльнісного. Акцентовано, що ціннісне ставлення – це вищий рівень ставлення суб’єкта до професіоналізму педагогічної діяльності. З’ясовано, що пріоритетними цінностями для педагога можуть бути професіоналізм діяльності, шляхи і засоби його досягнення. Наукова новизна. Виділено провідні принципи та умови досягнення професіоналізму, зокрема професіоналізму спілкування вихователя ЗДО із дітьми, батьками, колегами. Акцентовано на важливості виділення в структурі професіоналізму педагогічної діяльності трьох таких компонентів: професіоналізму знань, професіоналізму спілку- вання, професіоналізму самовдосконалення. Це забезпечить динамічність, розвиток цілісної системи, а також про- фесіоналізм діяльності педагога шляхом справедливої самооцінки й оперативного подолання недоліків та прогалин. Висновки. Найважливішим для сучасного педагога у процесі професійного зростання і становлення є визна- чення та встановлення для себе пріоритетності існування абсолютних цінностей. Ми виявили, що поняття «професіоналізм педагогічної діяльності вихователя ЗДО» – це складне, багатоструктурне, динамічне понят- тя. Основними складниками професіоналізму діяльності вихователя ЗДО є професіоналізм знань, професіоналізм спілкування і професіоналізм праці. Істотними характеристиками ціннісного ставлення до професіоналізму вихователя є його опора на принципи гуманної педагогіки, дотримання норм педагогічної етики, високий рівень педагогічної майстерності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Сайкун, Н. "Педагогічна майстерність викладачів - важлива умова формування майбутнього фахівця соціальної сфери". Психологія і суспільство, Спецвипуск (2013): 67–67.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Мельник, Ірина, та Людмила Заремба. "ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ЗДО: ВИХІДНІ КОНЦЕПТИ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 190–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-37.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах євроінтеграції освіти пріоритетним завданням є підготовка фахівців нової генерації, здатних самореалізуватися в нових умовах, підвищення їх професіоналізму, використання освітніх технологій, зорієнтованих на вияв педагогічної майстерності спеціаліста. З огляду на це у статті акцентується вплив освітніх технологій у контексті гуманістичної парадигми освіти. Цілком правомірно стверджується, що освітні, інтерактивні технології як підсистема цілісної професійної підготовки вихователя ЗДО спрямовані на формування особистості педагога як найвищої цінності і водночас системи цінностей і правил поведінки його в освітньому середовищі. У контексті дослідження проаналізовано наукові підходи до тлумачення понять «професіоналізм», «педагогічна майстерність». Зроблено висновок, що вони є невід’ємною структурною складовою професійної діяльності вихователя ЗДО. У статті виокремлені провідні принципи та умови успішного застосування описаних технологій у формуванні педагогічної майстерності фахівця дошкільної освіти. Зроблені висновки і накреслені перспективи подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Біляковська, Ольга. "Pedagogical Mastery of the Teacher (Control and Assessment Aspects)." Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Rocznik Polsko-Ukraiński 16 (2014): 145–54. http://dx.doi.org/10.16926/rpu.2014.16.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Soroka, Valerii. "TEACHERS’ PEDAGOGICAL SKILLS IN THE CONTEXT OF DIGITAL EDUCATION." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 45, no. 1 (2021): 250–57. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-1-250-257.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Laschivska, Yana. "Професійна майстерність як основний компонент педагогічної культури". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.97-102.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкриваються питання професійної майстерності майбутніх магістрів музичного мистецтва. Підкреслено, що професійно-педагогічна майстерність як наукова проблема грунтовно досліджується сучасними психологами, філософами, педагогами на теоретичному, експериментально-дослідному рівнях (обґрунтування сутності, складників майстерності, визначення й експериментальна перевірка умов, засобів її формування тощо).Так, маючи глибокі соціальні й історичні корені, проблема професійної майстерності майбутнього магістра музичного мистецтва, майбутнього педагога залишалась надзвичайно актуальною. Як відомо, витоки її полягають в ідеях давнього риторичного мистецтва і безпосередній ораторській діяльності. Необхідним складником професійної майстерності майбутнього магістра музичного мистецтва вчені досліджуваного періоду називали спеціальну, фундаментальну фахову підготовку.Цілком очевидно, що вимоги до сучасного магістра музичного мистецтва повинні відповідати потребам сьогодення і передбачати: високий професіоналізм в обраній сфері; інноваційний характер мислення і готовність до змін. Разом з тим висококваліфікований магістр музичного мистецтва повинен володіти основними етичними нормами та правилами поведінки у ділових відносинах. Водночас необхідно розвивати і соціально-психологічні навички діяльності майбутнього магістра музичного мистецтва, які мають базуватися на знанні засад формування організаційної культури, реалізації принципів розвитку соціальних відносин, традицій, звичаїв. Адже духовність, культура, інтелігентність є невід’ємними складовими професіоналізму майбутнього магістра, особливо коли його діяльність пов’язана з людьми. Професійна майстерність майбутнього магістра музичного мистецтва має формуватись у процесі здійснення методичного забезпечення навчального процесу в закладах освіти різного типу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Revenchuk, Valentyna. "Pedagogical Issue of Students’ Music Performing Excellence." Research Notes, no. 1 (May 31, 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2019-pp-1-55-61.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Molnar, Т. І. "Pedagogical mastery of primary school teacher: essence, ways of formation." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology”, no. 1(7) (2018): 121–24. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2018-1(7)-121-124.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Учитель, Інна Борисівна. "Вправи для формування вмінь самостійного проектування педагогічної діяльності у майбутніх педагогів професійного навчання". Theory and methods of e-learning 3 (13 лютого 2014): 309–13. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.354.

Повний текст джерела

Анотація:

Високий рівень професійної компетентності є ознакою педагогічної майстерності педагога. Професійна компетентність педагога характеризується глибокими професійними знаннями, навичками та вміннями, професіоналізмом у галузі психології та педагогіки, досконалою методикою здійснення навчально-виховних заходів [3, 10]. Обов’язковою умовою професійної компетентності сучасного педагога є володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями. Тому формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання засобами педагогічної інформатики є важливим завданням дидактики вищої школи.Як показав аналіз наукових джерел, проблема формування професійної компетентності педагогів постійно знаходиться в центрі уваги науковців. Утім, в умовах переходу від знаннєвої до компетентнісної парадигми вищої освіти виникло протиріччя між вимогами до готовності випускників практично вирішувати професійні завдання й змістом підготовки педагогів, який залишається переважно орієнтованим на засвоєння теоретичних знань. То ж, для вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання необхідно розв’язати зазначене протиріччя.Мета статті – обґрунтувати значущість розроблених практичних завдань для формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.Формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання потребує створення у ВНЗ умов для формування цінністно-мотиваційного, когнітивного, праксеологічного та суб’єктного компонентів майбутньої професійної діяльності.Праксеологічний компонент як системне психічне утворення педагога визначає практичну готовність фахівця до виконання професійної діяльності, виражену в системі практичних знань, умінь і здатностей. Найвища якість людини як фахівця, виявляється в його професійних уміннях, які є кінцевою метою навчального процесу професійної підготовки й визначаються О. М. Новіковим як структурні психічні утворення, що містять почуттєві, інтелектуальні, вольові, творчі, емоційні якості особистості, завдяки яким забезпечується досягнення поставленої мети діяльності [2, 125].Педагога-майстра характеризує високий рівень педагогічної самоорганізації, який виявляється у здатності до самостійного проектування професійної діяльності. Самоорганізація індивіда стає можливою лише за наявності стратегічних умінь, необхідних для самостійного визначення мети діяльності, етапів її досягнення, оптимального вибору засобів, методів, технологій навчання й творчого їх застосування.Проектна компетентність педагога професійного навчання є складовою його педагогічної компетентності, отже, її формування має бути етапом загального процесу формування педагогічної майстерності майбутнього фахівця. Застосування засобів педагогічної інформатики для розв’язання педагогічних задач ми розглядаємо як операційно-технологічний компонент проектувальної діяльності педагога і поділяємо думку Г. М. Алєксєєвої про ресурсність електронного навчання для успішного формування операційно-технологічного компоненту у підготовці майбутніх педагогів [1, 43].На нашу думку, впровадження в процес підготовки інтегрованих практично орієнтованих дисциплін сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця. Тому для формування проектувальної компетентності як складової педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання металургійного профілю нами було розроблено навчальну програму й методичне забезпечення дисципліни «Педагогічний практикум».Для підготовки до практичних занять студентам пропонується виконати ряд вправ, деякі з них наведені нижче.Вправа 1. Ознайомтесь із переліком адрес наукової періодики України, розміщених он-лайн:http://library.uipa.kharkov.ua/library/ – архів номерів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzspp/ – архів номерів збірника «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ptipo/index.html – архів номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки;http://intellect-invest.org.ua/pedagog_editions_collection_of_scientific_ labours_arhiv_gnvp/ – архів номерів збірника наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу»;http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpbdpu/index.html – архів номерів збірника наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки);http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znppn/index.html – архів номерів збірника наукових праць (педагогічні науки) Херсонського державного університету.Дослідіть їхню професійну спрямованість, структуру, інформаційні ресурси. Підготуйтесь до обговорення на тему «Застосування ресурсів електронних бібліотек для формування педагогічної майстерності викладача».Вправа 2. Створіть електронний каталог «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Відкрийте архів збірника наукових праць «Проблеми інженерно-педагогічної освіти». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» за останній рік. Проаналізуйте зміст одного номера збірника. Визначте одну актуальну проблему організації навчання майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 3. Створіть електронний каталог «Збірник «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть файл «Зміст номерів за останній рік» і помістіть його в каталог. Зайдіть в архів збірника наукових праць «Проблеми трудової і професійної підготовки». Скопіюйте у файл зміст усіх номерів збірника «Проблеми трудової і професійної підготовки» за останній рік. Поверніться до архіву номерів, оберіть один збірник і проаналізуйте його зміст. Визначте одну актуальну проблему формування професійної компетентності педагога професійного навчання і підготуйтесь до її обговорення.Вправа 4. З переліку тем оберіть одну, найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації учнів ПТНЗ», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на уроках в ПТНЗ», «Методи організації педагогічної взаємодії у ПТНЗ», «Інноваційний урок у ПТНЗ», «Робота куратора групи у ПТНЗ», «Формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога у роботі з дітьми-сиротами», «Педагогічна фасилітація як фактор гуманізації освіти», «Педагогічна майстерність педагога професійного навчання».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, підготуйте інформацію з обраної теми. На її основі розробіть конкретну ситуацію для аналізу.Вправа 5. Створіть каталог «Мультимедійні засоби у викладанні технічних дисциплін». Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, знайдіть публікації, присвячені зазначеній проблемі й помістіть їх у каталог. Підготуйтесь для обговорення проблеми. Здійсніть рефлексію: з якими проблемами Ви стикнулись при виконанні завдання? Які прийоми, на Вашу думку, сприяють оптимізації пошуку і обробки інформації?Вправа 6. Відкрийте створений раніше електронний каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки». Створіть в ньому підкаталог «Методики викладання технічних дисциплін». У підкаталозі «Методики» створіть наступні підкаталоги: «Методики викладання у ПТУ і технікумах», «Методики викладання у ВНЗ». Поверніться в каталог «Проблеми трудової і професійної підготовки» і відкрийте файл під назвою «Зміст номерів за останній рік». Прогляньте його, знайдіть в архіві номерів статті, які стосуються проблем методики викладання технічних дисциплін, скопіюйте і розподіліть їх по підкаталогах «Методики викладання у ПТУ і технікумі» й «Методики викладання у ВНЗ». Проаналізуйте по одній статті з кожного каталогу. Підготуйтесь до обговорення.Вправа 7. З наданого переліку тем оберіть найцікавішу для Вас: «Технології формування внутрішньої навчальної мотивації в учнів технікуму», «Використання ресурсів мультимедійних засобів на нетрадиційних уроках у технікумі», «Інноваційний урок у технікумі», «Специфіка роботи куратора групи з формування професійно мобільного кваліфікованого робітника», «Робота куратора групи з батьками учнів ПТНЗ», «Психологічна культура педагога професійного навчання в роботі з дітьми-сиротами», «Стратегії вирішення педагогічних конфліктів», «Педагогічна фасилітація», «Педагогічний тренінг», «Кейс-метод у викладанні технічних дисциплін», «Роль педагогічних працівників в організації соціального партнерства».Використовуючи пошукові сервери мережі Інтернет, попередні наробітки з дисципліни, підготуйте інформацію з однієї обраної теми. Підготуйтесь до її обговорення.Вправа 8. Відкрийте створений раніше каталог «Методики викладання в ПТУ і технікумі». В ньому створіть файл «Бібліографія», в якому складіть бібліографічний перелік з 20 номерів, оформлений за вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».За допомогою поштового сервера обміняйтеся з одним із студентів Вашої групи електронним листом-повідомленням і файлом з бібліографією. Перевірте один одного щодо слушності оформлення бібліографічних переліків. Обміняйтесь листом-коментарем, у якому, пам’ятаючи про етику ділового спілкування, повідомте про результати взаємоперевірки.Висновок. Запропоновані вправи з дисципліни «Педагогічний практикум» спрямовані на формування практичних умінь студентів, враховують сучасні вимоги щодо формування професійної компетентності педагога засобами педагогічної інформатики, що свідчить про доцільність їх застосування для формування професійної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в експериментальній перевірці впливу дисципліни «Педагогічний практикум» на формування педагогічної майстерності майбутніх педагогів професійного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Волікова, Марина Миколаївна. "Інтегрування педагогічних ідей А. С. Макаренка в діяльність сучасних загальноосвітніх та вищих навчальних закладів." Освітній вимір 46 (10 грудня 2015): 253–58. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2547.

Повний текст джерела

Анотація:

Волікова М. М. Інтегрування педагогічних ідей А. С. Макаренка в діяльність сучасних загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. У статті проаналізовано педагогічні ідеї та погляди видатного українського педагога А. С. Макаренка в контексті сучасних освітніх реалій: усебічний розвиток і самоствердження особистості, формування особистісної зрілості, особливості професійної діяльності педагога в контексті гуманістичної освіти. З’ясовано, наскільки думки А. С. Макаренка про педагогічну техніку та майстерність є актуальними на сьогодні. Обґрунтовується думка про те, що дійсний шлях розвитку виховної та освітньої системи ХХІ століття має бутидіалектичним розвитком педагогічної теорії та практики ХХ століття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Федяєва, Валентина. "АНАЛІЗ УРОКІВ – ОСНОВА УСПІШНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ДИРЕКТОРА ПАВЛИШСЬКОЇ ШКОЛИ В.СУХОМЛИНСЬКОГО". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 103–10. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.197.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості методичної роботи директора Павлишської школи В.Сухомлинського у процесі творення власної педагогічної системи, зокрема – дидактики у якій урок посідав провідне місце. Розробивши теоретичні засади уроку, виокремивши нові його форми проведення (уроки мислення, уроки на природі, уроки творчого розвитку і зростання), вчений весь час працював над втіленням актуальних педагогічних завдань, удосконалюючи саме класно-урочну систему навчання. Особливість його вчення полягала в єдності розв’язання на уроці як дидактичної мети так і виховної. У дослідженні акцентується увага на тому, що відвідування й аналіз уроків вчителів стали основою в управлінській та науково-методичній діяльності директора. Адже в процесі підготовки, проведення й аналізу уроку формувалася й розвивалася педагогічна майстерність вчителя. В аналізі уроку В.Сухомлинський виокремив такі складові: творчий характер, організації навчально-виховного процесу; залучення на уроці до повноцінного навчання кожного учня; відповідність структури, методів і засобів навчання відповідності індивідуальним та віковим особливостям дітей та інше, що дало в цілому йому створити школу – наукову лабораторію у якій кожен від директора до учня міг успішно розвиватися, творити, знаходити відповіді на актуальні життєві питання. У публікації підкреслено, що особливу увагу у підготовці, проведенні й аналізу уроку, В.Сухомлинський приділяв молодим вчителям. Не просто відвідував, а готувався з вчителями-початківцями до уроків, аналізував прорахунки, планував наступний урок, разом з вчителем радів зростанню педагогічної майстерності. В цілому, у статті утверджується думка, що урок має посідати провідне місце в управлінській діяльності директора школи, становити основу його науково-методичного та організаційно-педагогічного забезпечення і що саме цим питанням необхідно приділити належну увагу у сучасній системі підготовки вчителя і керівника школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Стельмашук, Жанна Григорівна, та Надія Гринькова. "ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 127–36. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.364.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено теоретичні та практичні аспекти формування відповідального ставлення до батьківства у майбутніх учителів початкової школи. З’ясовано, що старший юнацький вік має значний потенціал для підготовки до якісного виконання батьківських обов’язків. Узагальнено, що відповідальне батьківство – це сукупність сформованих у молоді батьківських якостей, батьківських почуттів, знань та навичок, в основі яких лежить готовність майбутніх батьків відповідати перед собою та суспільством за виконання батьківських функцій та виховання власних дітей. Зроблено наголос на значному потенціалі у формуванні відповідального ставлення до батьківства таких навчальних дисциплін як «Педагогіка», «Педагогічна майстерність», «Теорія та методика виховання», «Сімейне виховання молодших школярів». Констатовано, що ефективна організація позааудиторної виховної роботи має ґрунтуватись на принципі поєднання педагогічного керування з розвитком активності, самостійності та ініціативності, що сприятиме формуванню у майбутніх учителів початкової школи складових відповідального ставлення до батьківства: когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового. Зроблено висновок про те, що формування відповідального ставлення до батьківства буде ефективним за умови врахування вікових та індивідуальних особливостей студентської молоді, наповнення змісту навчальних дисциплін відповідними темами про відповідальне батьківство, використання активних форм і методів організації освітнього процесу та виховної роботи куратора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Тюска, Валентина. "СТАНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ КЛУБНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 252–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.182.

Повний текст джерела

Анотація:

. У статті висвітлено можливості клубної діяльності, як одного із засобів, що сприяє розвитку культури майбутнього фахівця. Розкрито поняття культура та професійно – педагогічна культура педагога як основних чинників творчого становлення студентів. У дослідженні зосереджено увагу на становленні педагогічної культури майбутнього педагога. Представлено досвід студентського клубу «Дозвілля – Soft Skills», який діє при кафедрі культурології та музеєзнавства РДГУ. Запропоновано дозвіллєву діяльність як засіб формування комплексу надпрофесійних навичок Soft Skills за трьома ключовими функціональними напрямами : навички людей, соціальні навички та особисті кар’єрні уміння. Діяльність клубу спрямовується на розвиток у студентів якостей творчої особистості, які роблять їх спроможними до активної участі у навчанні, а у майбутньому і у професійній діяльності. Зокрема, прищеплюється членам клубу культура мислення, формується абстрактне, понятійне, творче мислення. Проаналізовано методику організації емоційно – образних ситуацій, ситуацій – інсценізацій. За допомогою інноваційних форм роботи клубу майбутні педагоги оволодівають методами абстрактного мислення, прийомами творчої уяви, інтуїції. Студенти тренують логічне, абстрактне мислення та розвивають пам`ять, уяву, творчу інтуїцію, винахідливість, кмітливість, увагу, майстерність планування та прийняття оптимального рішення у складних ситуаціях. З’ясовано, що сучасні форми роботи збагачують клубну діяльність професійним змістом, сприяють формуванню у студентів готовності до професійної діяльності. Сьогодні використання технологій розвитку надпрофесійних навичок майбутніх педагогів є невід’ємною передумовою діяльності закладів вищої освіти. Упровадження клубної діяльності в освітній процес дозволяє розширити можливості студентів, зокрема, їх рівень педагогічної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Пащук, Юрій, та Марина Торська. "ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СЛУХАЧІВ ІНТЕНСИВНИХ КУРСІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (7 травня 2021): 336–52. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.648.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено основні проблемні питання щодо забезпечення належної результативності функціонування інтенсивних курсів із вивчення українськими військовослужбовцями іноземних мов, зокрема англійської мови. Проведено системний аналіз ефективності інтенсивних курсів іноземних мов у системі мовної підготовки Збройних Сил України за чотирма основними аспектами: організація навчальної діяльності; професійна підготовка та педагогічна майстерність науково-педагогічних працівників; всебічне забезпечення мовної підготовки; мотивація слухачів. Розглянуто дієвість реалізації перспективних напрямів розвитку і вдосконалення мовної підготовки особового складу, зокрема використання інноваційних методологій та методів вивчення іноземних мов, що ґрунтуються на застосуванні інформаційно-комп’ютерних технологій. Висвітлено основні підсумки впровадження змішаної (гібридної) форми у процес вивчення військовослужбовцями англійської мови на курсах іноземних мов за допомогою гнучкого поєднання традиційного очного (резидентного) навчання з дистанційною діяльністю слухачів. Цей підхід дозволяє підвищити навчальну мотивацію слухачів, а також розширити можливості їх доступу до ресурсів навчального віртуального простору. За результатами вказаного аналізу визначено ключові фактори, що сприяють підвищенню якості навчання особового складу англійській мові та опанування слухачами визначених цільових рівнів. На підставі вивчення передового досвіду організації мовної підготовки в Україні та збройних силах держав-партнерів запропоновано шляхи подальшого розвитку і підвищення мовленнєвої компетентності військовослужбовців з англійської мови до рівня не нижче СМР 2 відповідно до вимог мовного стандарту НАТО СТАНАГ 6001.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Гончарук, Світлана, та Леся Малімон. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У МЕНЕДЖМЕНТІ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 140–48. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.420.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано, що педагогічна майстерність включає управлінську, організаторську, виховну, трудову, ігрову та громадську діяльність викладача. Забезпечення функціонування усіх цих складових неможливе без правильного менеджменту освітнього середовища. Охарактеризовано загальні тенденції у менеджменті освітнього середовища за кордоном та виокремлено основні підходи до управління та організації навчального процесу. Наголошено, що імплементація конструктивної політики управління навчальними закладами передбачає: відбір основних стейкхолдерів та залучення їх до прийняття важливих рішень; підлаштування політики менеджменту до конкретних навчальних закладів; інформування учнів, батьків, викладацького складу; визначення доречності й ефективності впровадженої політики. З’ясовано, що процес навчання повинен бути чітко визначеним і структурованим, а управління навчальним середовищем має бути логічним та антропоцентричним на кожному етапі навчально-пізнавальної діяльності учнів. Врахування особливостей закордонного освітнього менеджменту дозволить чітко й організовано спланувати проведення навчального процесу в закладах освіти нашої країни. Впровадження в дію певних особливостей збагачуватиме вітчизняну систему управління освітнім процесом досвідом менеджменту інших країн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Климова, Катерина. "Використання онлайн-платформ у підготовці докторів філософії з дисципліни «Сучасні методики викладання у вищій школі та педагогічна майстерність»". Нові технології навчання, № 95 (15 грудня 2021): 90–97. http://dx.doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена актуальній проблемі впровадження електронного навчання в українських закладах вищої освіти. Доведено, що сформованість інформаційно-комунікаційної компетентності аспіранта є умовою становлення його як успішного фахівця певної галузі і педагога. У своїх твердженнях автор спирається на професійний стандарт викла-дача закладу вищої освіти та праці в галузі дидактики. Важливою є думка, що використання онлайн-платформ сприяє розвитку інформаційно-освітнього середовища університету. Здійснено спробу стисло охарактеризувати популярні в освіті онлайн-платформи. Проаналізовано навчально-методичне забезпечення курсу «Сучасні методики викладання у вищій школі та педагогічна майстерність», розміщеного на платформі Moodle, та доведено її переваги. Автор наголошує на актуальності впровадження курсу на всіх спеціальностях аспірантури. Теоретичні положення статті проілюстровано прикладами завдань для самостійної роботи аспірантів з використанням електронних засобів. Зазначено, що всі електронні засоби за умови раціонального використання в інформаційно-освітньому середовищі університету сприяють оновленню методик викладання навчальних дисциплін. Окреслено перспективи дослідження різних аспектів проблеми онлайн-освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Валльє, Олег Едуардович, Олександр Петрович Свєтной та Вадим Григорович Страхов. "Деякі погляди на шляхи удосконалення педагогіки вищої школи". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (16 листопада 2013): 63–64. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.150.

Повний текст джерела

Анотація:

Учбовий процес будь-якої педагогічної системи повинен мати чіткий психолого-педагогічний напрямок, бути логічно завершеним як в цілому, так і в окремих блоках (темах), сприяє оволодінню студентами такої системи знань, норм, цінностей, яка дозволить йому сформуватись як творчій особистості.Таким чином, якщо викладач, який проводить учбовий процес за цією або іншою системою, чітко додержується обов’язкових умов організації учбової діяльності на основі орієнтирів, які являють собою докладно і конкретно сформульовані учбові цілі, забезпечує виконання студентами перевірочних робіт після вивчення кожної учбової одиниці, оголошує підсумки цієї роботи, проводить підсумковий контроль, або, інакше кажучи, планує роботу студентів у канонічній дидактичній послідовності: визначення мети, подання інформації, контроль та корекція, причому викладач виконує все на високому науково-методичному рівні – то ефективність функціонування будь-якої педагогічної системи буде високою.Відмітимо, що продуктивність, ефективність діяльності викладача у значній мірі визначається не характером структури тієї чи іншої педагогічної системи, а рівнем того інтегрованого показника, який ми звемо педагогічною майстерністю, та який вміщує великий комплекс психолого-педагогічних характеристик.На наш погляд, до принципово іншого бачення шляхів змісту і відповідно структури учбового процесу може привести інверсія базового поняття у системі освіти, поняття, яке може бути означене, як “навчити”. Зміст його складається у повідомленні трансляції деяких знань та навичок. В такому випадку основним елементом системи “викладач – студент” є викладач, який транслює знання на студента, а також здійснює оцінку та корекцію їх засвоєння. Якщо основну роль в системі “викладач – студент” грає комплекс учбових дій студента – “вивчити”, то і структура учбового процесу повинна представляти один блок – блок “вивчення предмета”, структура якою є сполукою “під блоків”, які забезпечують вивчення предмета, контроль та корекцію знань, а також інші психолого-педагогічні функції. Тобто, майбутня педагогіка повинна здійснити інверсію базових понять: від навчання предмета до “вивчення предмета”. В цьому разі викладач повинен в основному виконувати не навчаючі функції, а мотивуючі та контрольно-коригуючі. Саме в цьому випадку учбовий процес повинен мати максимальну диференціацію-індивідуалізацію, оскільки процес вивчення предмета є суворо індивідуальним.Така інверсія, від “навчання” до “вивчення” є високо ефективною в системі підготовки сучасних спеціалістів і саме такий підхід може бути реалізованим у модульно-розвиваючому навчанні у вузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Галдецька, Ірина. "РОЗВИТОК НАВИЧОК ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 57–66. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.57-66.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються особливості педагогічного спілкування у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України), яке сприяє адаптації молодого викладача до педагогічної діяльності, розглядаються можливості формування навичок педагогічного спілкування шляхом відповідного тренінгу, що включає в себе вправи, спрямовані на практичне оволодіння процедурою і технологією педагогічної комунікації на основі відпрацьовування в заданих педагогічних ситуаціях. Педагогічне спілкування розглядається як професійне спілкування викладача зі студентами на занятті і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, завдяки якому створюється сприятлива атмосфера для позитивних змін особистості викладача, розвитку особистості студента, оволодіння ним знаннями й уміннями, необхідними для становлення майбутнього фахівця. Звертається увага на необхідність розвитку культури спілкування та мовної культури викладача ЗВО, використання ефективних засобів формування комунікабельності. Для викладача ЗВО мовна культура є невід’ємним елементом його педагогічного спілкування, а мова – робочим інструментом викладача, засобом повідомлення навчальної інформації, засобом емоційного впливу, засобом навчання і виховання в цілому та формування мовної культури студентів. Зазначається, що педагогічний вплив викладачів на курсантів чи студентів через педагогічне спілкування повинен бути систематичним і безперервним. В статті наголошується на важливості вироблення власного індивідуального стилю спілкування викладача з курсантами і слухачами, формування якого пов’язано з розвитком творчої індивідуальності викладача. Автор також розглядає психологічні особливості і методи формування ораторської майстерності, яка є важливою складовою педагогічного спілкування, розкрито найбільш розповсюджені прийоми ораторського мистецтва, яким може користуватись викладач ЗВО системи МВС України. Ключові слова: педагогічне спілкування, мовна культура, ораторська майстерність, вищий навчальний заклад системи МВС, індивідуальний стиль спілкування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Chymak, M. Y. "PEDAGOGICAL SKILLS - THE PRODUCER OF THE EXACT SCIENCES DEVELOPMENT IN HIGHER EDUCATION (the XVIII - the first half of the XIX centuries)." Ukrainian Educational Journal, no. 1 (2019): 149–54. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2019-1-149-154.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Dubaseniuk, Oleksandra. "ПРОВІДНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З КРЕАТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ «ПОЛІССЯ» (УКРАЇНА)". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 1 (12 травня 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.60-68.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються основні напрями діяльності Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся» (Україна) в умовах інтеграційних процесів. Креативізація майбутніх фахівців/учителів відбуваються поетапно, що передбачає: виявлення педагогічних передумов об'єктивної необхідності, яка усвідомлюється у вигляді відповідних потреби, бажання; організації проблемних професійно орієнтованих ситуацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи креативної освіти; андрагогічні засади та культуротворчу діяльність Академії; проаналізовано наукові основи професійної підготовки креативних фахівців, педагогічні умо-ви впровадження креативного підходу у професійну підготовку майбутніх учителів, науково-методичне забезпечення креативного освітнього процесу у вищій школі. На основі проведених досліджень виділено впровадження креативного підходу у професійно-педагогічну підготовку майбутніх учителів: творча взаємодія викладачів та студентів у навчальному процесі при вирішенні професійно орієнтованих навчальних проблем; актуалізація розвивального потенціалу психолого-педагогічних дисциплін; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів; створення творчого, психологічно комфортного середовища у навчальному закладі; залучення майбутніх педагогів до науково-дослідної діяльності (розробка наукових проектів, робіт, наукових публікацій); співпраця з викладачами-науковцями у межах науково-педагогічної школи; залучення майбутніх учителів до процесу самооцінки особистісних та професійних досягнень. Доведено, що формуванню креативної особистості педагога у навчальному процесі сприяло: застосування нетрадиційних форм, методів, інноваційних технологій, тренінгів, розв’язання професійно орієнтованих задач, мікровикладання, ділові ігри «Учитель XXI століття», виконання дослідницьких проектів «Творча майстерність педагогів-новаторів», конкурси, дискусії про проблеми сучасної школи тощо. Представлено результати діяльності Академії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Semenova, Alla V. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНТЕРАКТИВНОГО МІНІ-ЗАНЯТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ — СЛУХАЧІВ СЕМІНАРУ «ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ» НА ОСНОВІ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК І ЦІННІСНОГО ДОСВІДУ". Information Technologies and Learning Tools 46, № 2 (15 квітня 2015): 139. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1209.

Повний текст джерела

Анотація:

The article deals with the preparation of interactive mini-lessons using multimedia presentations for teachers – participants of the seminar based on practical skills and value experience, which is considered in the unity of intellectual and emotional-volitional personality characteristics. The article covers the theoretical, methodological and practical approaches to creating presentations using MS PowerPoint in preparing and conducting interactive lessons by teachers based on andragogy approach. The proposed approach takes into account the personal aspects of teachers - participants of the seminar, as well as presents an appropriate planning cycle. That helps turn into reality the idea of vocational training throughout life "teacher to teacher".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

ФІЛАТОВА, Лада, та Анна ДРОБІНА. "ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 157–65. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх учителів початкової школи – вико- ристання мультимедійних технологій розвитку. Зокрема, розкривається сутність таких понять, як мульти- медіа, мультимедійні технології, презентація. Обґрунтована доцільність використання мультимедійних техно- логій у підготовці майбутніх учителів початкових класів. Висвітлюються структурні компоненти мультимедіа технологій, класифікація мультимедійних засобів навчання (за функціональним або методичним призначенням), засоби (програмні й апаратні) мультимедіа технологій, які доцільно використовувати в професійній підготовці майбутніх вчителів початкових класів: відеолекції, електронні підручники, посібники й енциклопедії, відеоуроки, можливості інтерактивної дошки, мультимедійні презентації. Автори виокремлюють мультимедійну презен- тацію як один із найбільш функціональних та ефективних засобів мультимедійних технологій під час прове- дення лекцій із навчальних дисциплін. Проілюстровано аспекти організації практичної роботи з навчального курсу «Педагогічна майстерність». Представлено схему використання лекцій-презентацій, що створюються за допомогою програм Microsoft Power Point і Canva. Окреслений підхід здатен допомогти в якісному опануванні навчального контенту. Під час дослідження визначено, що ефективним шляхом використання мультимедійних технологій у підго- товці майбутніх вчителів початкових класів є робота гуртка «Основи використання ефективних презентацій». Розробка структури гуртка, змістове наповнення та втілення його в освітній процес дадуть змогу здобувачам вищої освіти відчувати себе впевненими під час фахової діяльності. Стаття містить орієнтовну структу- ру гуртка «Основи використання ефективних презентацій», змістове наповнення, цільове призначення, форми й способи діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Єфремова, Н. "Підвищуємо педагогічну майстерність". Безпека життєдіяльності, № 8 (2011): 20–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Pryhodin, Mykola. "Теоретичні та практичні аспекти формування творчих умінь майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в процесі педагогічної діяльност". Освітній простір України, № 15 (15 квітня 2019): 104–10. http://dx.doi.org/10.15330/esu.15.104-110.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено теоретико-практичні аспекти формування творчих умінь майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в процесі педагогічної діяльності. Формування творчих умінь обумовлено використанням низки наукових методів: дослідний, дедуктивний, проблемний, “деконструкції,” біонічний із урахуванням педагогічних принципів, а саме: оволодіння творчою майстерністю, художня інтуїція і фантазування, поліхудожня творча взаємодія, рефлексія самооцінки, наявність оптимальних педагогічних умов у контекст вітчизняної та європейської інтеграції, тобто взаємодії задля розширення меж співпраці, як-от: національний менталітет, навчально-методичне забезпечення, аналіз твору шляхом синтезу, рефлексія оцінювання індивідуальних творчих умінь, визнання художньо-педагогічних цінностей. Специфіку образотворчого мистецтва обумовлюють наступні чинники: опанування художньою майстерністю у поєднанні з вивченням українських традицій, художніх скарбів й потужної спадщини образотворчого мистецтва; ознайомлення з історичними витоками шляхом дослідження творів вітчизняних і зарубіжних митців; самостійне виконання навчальних й творчих завдань; участь у олімпіадах і творчих виставках.В епоху гуманітарно-технічного прогресу студентська молодь починає розглядати себе як творця. Досліджувану тему представлено в аспекті формування нового типу творчої особистості вчителя, який збагачення його ж творчими вміннями і сформованою готовністю до художньо-педагогічної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Тарарак, Н. Г. "ФОРМИ СТИМУЛЮВАННЯ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТ.)". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 146–55. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано провідні форми стимулювання вихователів закладів дошкільної освіти до професійного зростання, які набули свого широкого використання в другій половині ХХ століття. З’ясовано, що до розповсюджених форм заохочення дошкільних працівників у досліджуваний період належали: друк статей, що були присвячені діяльності найкращих вихователів; нагородження їх високими урядовими нагородами, наприклад, медаллю «За трудову відзнаку»; організація різноманітних курсів, семінарів, науково-практичних конференцій, «кущових об’єднань»; проведення педагогічних читань, нарад дошкільних працівників; активний рух за оволодіння вихователями педагогічною майстерністю, котрий було присвячено ювілейним подіям; вивчення діяльності дитячих садків, колективні перегляди, постійні спостереження за роботою вихователів – майстрів своєї справи; взаємовідвідування закладів дошкільної освіти, надання їм взаємодопомоги; організація шефської допомоги досвідчених фахівців молодим спеціалістам; надання різнопланових завдань і доручень, проведення виставок, перевірка і взаємоперевірка, організація обміну досвідом та підведення підсумків на розширених педагогічних нарадах; проведення показових відкритих занять, котрі дозволяли присутнім проаналізувати побачене, висловити власну думку, відзначити, що доцільно запозичити, домовитися щодо термінів упровадження кращого досвіду у власну практичну діяльність. На указаних заходах широко обговорювалися питання стосовно покращення якості виховання дітей дошкільного віку, необхідності масового розповсюдження й упровадження в практику ЗДО передового педагогічного досвіду. Особливу увагу приділено Республіканським педагогічним читанням як дієвій формі заохочення дошкільних працівників до професійного зростання. Учасники отримували матеріальні премії, цінні подарунки, путівки, почесні грамоти, листи подяки тощо. З метою заохочення працівників дошкільного профілю до самовдосконалення, кращим серед них було вручено значок «Відмінник народної освіти УРСР». Установлено, що саме в другій половині ХХ століття активно порушувалось питання щодо необхідності урізноманітнення форм матеріального, морального й професійного стимулювання та упровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти кращих досягнень педагогічної науки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Chornomydz, A. V. "БАР’ЄРИ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА У МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Медична освіта, № 4 (12 лютого 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10275.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовані основні психологічні бар’єри у спілкуванні між викладачем та студентом. На основі даних літератури розглянуто причини виникнення бар’єрів педагогічного спілкування, їх характерні особливості та можливі шляхи вирішення описаних проблем. Основною ідеєю статті є те, що професійний педагог поєднує у собі не лише знання конкретного предмета, але і педагогічну майстерність, тобто вміння увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, виховати потрібні якості, перетворити студента з об’єкта навчання у суб’єкт. Багато залежить і від особистих здібностей викладача, його педагогічної інтуїції. Але, навіть володіючи викладацьким талантом, необхідно постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Продуктивне спілкування в системі викладач – студент відбувається лише за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, позитивного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю. Тому при організації взаємодії зі студентами на практичних заняттях викладачам варто використовувати найбільш продуктивні інтерактивні методи навчання, збільшувати зацікавленість студентів-медиків до дисциплін, які вони вивчають, посилювати мотивацію студентів на здобуття освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Лісова, Світлана. "УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 36–44. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.262.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація: Проведено аналіз наукових досліджень з проблеми систематизації педагогічних знань в системі фахової підготовки майбутніх вчителів технології, розглянуто комплексний характер професійно-педагогічної підготовки. Проаналізовано специфіку складових фахової підготовки майбутніх вчителів технологій; з огляду на специфіку навчання у ВНЗ, розкрито етапи становлення фахівця. Здійснено аналіз сучасних тенденцій навчання у ВНЗ, специфіки форм організації навчального процесу. Розкрито освітні цілі професійної підготовки майбутнього вчителя, що розглянуто в єдності з розвивальними, які допомагають оволодіти педагогічною майстерністю. Проаналізовано умови організації навчального процесу, що визначаються психологічними, дидактичними аспектами активізації навчальної діяльності. Обґрунтовано класифікацію пізнавальної діяльності студентів в єдності її типів. Здійснено аналіз контрольно-регулятивного компоненту дидактичних структур, що припускає використання якісних і кількісних характеристик ефективності пізнавальної діяльності студентів. Розкрито з позиції особистісно орієнтованого навчання характеристики, що відображають реалізацію особистістю можливостей та ступінь прояву творчості у процессі фахової підготовки. Розглянуто значення здатності до рефлексії, що набуває великого значення у професійній діяльності майбутнього вчителя; умови формування рефлексії у процесі здійснення фахової підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Ye.A., Klopota, and Rotko O.M. "PERSONAL READINESS AS A COMPONENT OF TEACHER’S PROFESSIONAL COMPETENCE IN INCLUSIVE EDUCATIONAL ENVIRONMANT." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose of the article is theoretical analysis and determines the essence of teacher’s personal readiness as a component of teacher’s professional competence in inclusive educational environment.Methods of the study – analysis, comparison, systematization and collation of the findings study data based on examination of scientific literature.Results. To determine the essence of teacher’s personal readiness in inclusive educational environment we analyzed general and special requirements to teachers. It has been found that during special focused training of future teachers, professional knowledge and skills are as important as development of teacher’s personal qualities, which determine that a teacher is prepared for pedagogical activity. The following components are important in the structure of readiness: cognitive, activity, value-motivational and emotionally volitional. The article reveals the concept concept of professional and inclusive competence. They are important components of teaching skills pedagogical mastery, which is necessary for the effective performance in the inclusive educational environment. It is noted that competence includes teachers’ personal attitude to their own activity. It emphasized that the personal aspect of key competences is a systemically important component. It defines and integrates other components. The attention is drawn to such features of inclusive educational process as its corrective focus and innovativeness. With this in view, teacher’s readiness to continuous improvement of their professional skills and competencies, i.e. life-long education is identified as an important condition.Conclusions. It was concluded that the concept of personal readiness is a complex structure, it is defined as an established characteristic, system of teachers’ personal features and their functional state. Such structuring of the category “personal readiness” determines the success of pedagogical activity in inclusive educational environment. The components of personal readiness include motivational, orientational, operational, volitional and evaluative components. In addition to the abovementioned components, teachers’ psychological readiness is an important condition as well. It determines teachers’ understanding of the nature, goals and features of their activity in inclusive educational environment.Key words: professional competence, teaching skills, inclusive competence, personal readiness, psychological readiness. Метою статті визначено теоретичний аналіз та розкриття сутності поняття «особистісна готовність» як складника професійної компетентності педагогів в інклюзивному освітньому просторі.Методи дослідження: аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення даних з проблеми дослі-дження на основі вивчення наукової літератури.Результати. У статті розкрито сутність особистісної готовності майбутніх педагогів до роботи в інклюзивному освітньому просторі. Для цього нами було проаналізовано загальні вимоги до особистості педагога, а також специфічні, які зумовлені корекційною спрямованістю інклюзивної освіти. Встановлено, що під час спеціальної цілеспрямованої підготовки майбутніх педагогів важливим є не лише акцентування уваги на професійно важливих знаннях, уміннях та навичках. Поруч із зазначеними складниками професійної компетентності великого значення також набуває формування особи-стісних якостей педагогів, які визначають їх підготовленість до педагогічної діяльності. У структурі підготовленості мають значення такі компоненти: когнітивний, діяльнісний, ціннісно-мотиваційний та емоційно-вольовий. У статті розкриваються поняття професійної та інклюзивної компетентності, оскільки вони є важливими складниками педагогічної майстерності, необхідної для результативної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору. Зазначено, що володіння компетентностями включає в себе особистісне ставлення педагогів до власної діяльності. Акцентується увага, що особистісна сутність ключових компетентностей є системоутворювальним компонентом, визна-чає і інтегрує інші складники. Звертається також увага на такі особливості інклюзивного освітнього процесу, як його корекційна спрямованість та інноваційність. З огляду на це важливою визначається готовність педагогів до постійного вдосконалення професійних умінь і якостей, тобто до навчання протягом життя.Висновки. Встановлено, що поняття «особистісна готовність» є складною структурою, визначається як стійка характеристика, система якостей особистості педагогів, а також їх функціональний стан. Така структурність категорії «особистісна готовність» визначає успішність здійснення педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору. Серед компонентів особистісної готовності можна виділити мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий та оцінний компоненти. Окрім вже зазначених компонентів, важливою умовою є сформованість психологічної готовності педагогів, що безпосередньо визначає усвідомлення ними сутності, мети та особливостей педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору.Ключові слова: професійна компетентність, педагогічна майстерність, інклюзивна компетентність, особистісна готовність, психологічна готовність

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Майстерність педагогічна"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями