Статті в журналах: "Майбутні періоди"

1

Antoniuk, O. R. "ПОЗИТИВНА ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ (РАТ): ОГЛЯД КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve420201.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається позитивна теорія бухгалтерського обліку (PAT), її основні положення. Філософська мета позитивної теорії бухгалтерського обліку – пояснити і передбачити поточну бухгалтерську практику. Позитивна теорія бухгалтерського обліку прагне зрозуміти, як бухгалтерська практика реалізується бухгалтерами при формуванні облікової політики з врахуванням виду діяльності підприємства.Позитивна теорія бухгалтерського обліку прагне пояснити процес формування облікової політики, яка є найбільш придатною для вирішення певних умов підприємства у майбутньому. Мета позитивної теорії бухгалтерського обліку – пояснити та передбачити бухгалтерські практики. У статті, на основі опрацювання міжнародного досвіду показано, що теорія позитивного бухгалтерського обліку включає передбачення таких дій, як вибір облікової політики керівників фірм та реакція менеджерів на запропоновані нові стандарти бухгалтерського обліку. У статті описано три гіпотези позитивної теорії бухгалтерського обліку: гіпотеза бонусного плану, гіпотеза боргових угод, гіпотеза політичних витрат. Гіпотеза бонусного плану вказує, що за інших рівних умов керівництво фірм, що мають плани, швидше за все вибирає процедури бухгалтерського обліку, які переносять валовий дохід із майбутніх періодів на поточний. Гіпотеза про борговий договір передбачає, що, якщо фірма має боргові зобов’язання і договори, тим більша ймовірність того, що керівництво фірми обирає бухгалтерські процедури, які валовий дохід переносять із майбутніх періодів на поточний. Гіпотеза політичних витрат – за інших рівних умов, чим більші політичні витрати фірми, тим більша ймовірність того, що менеджер вибере процедури бухгалтерського обліку, які переносять дохід (прибуток) поточного періоду на майбутні періоди. Позитивна теорія бухгалтерського обліку підкреслює, що теорія бухгалтерського обліку, запропонована в бухгалтерській літературі, може пояснити застосовувані методи бухгалтерського обліку і передбачити причину змін, які відбуваються зараз, її вплив при формуванні стандартів обліку та фінансової звітності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Долженкова, Олена. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ КОРОМ В УКРАЇНІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТИСТИКИ ЩЕПЛЕНЬ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-19.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджені статистичні показники щодо вакцинації населення України від кору за період з 1991 по 2020 роки. За цей час у суспільстві поширились тенденції щодо негативного ставлення до щеплень, між тим щоденна захворюваність на кір становить понад 300 осіб і займає 12 місце у світі за темпами розповсюдження. Саме тому виникає необхідність з’ясувати взаємозв’язок між тенденцією росту інфекційних захворювань за умов зменшення охоплення вакциною населення України, розробити прогнози на майбутні періоди. Встановлено взаємозалежність вакцинації та динаміки гострого інфекційного захворювання. Показником динаміки стало середнє значення між відсотком дітей, що отримали щеплення від кору протягом першого року життя (КПК-1) та відсотком дітей з повторним щепленням у віці шести років (КПК-2). Виявлено позитивний тренд відсотку вакцинованих дітей, за збереження якого рівень планової вакцинації серед населення може поступово досягнути рекомендованого ВООЗ рівня у 95 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Loishyn, Anatolii. "Аналіз історичних способів економічного забезпечення війни кінця XVIII – початку XIX ст. у контексті французько-російської війни 1812–1814 років". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 1 (28 лютого 2022): 145–63. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.1.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: метою статті є аналіз окремих історичних способів економічного забезпечення війн кінця XVIII – початку XIX ст. для визначення особливостей економічного забезпечення війн, притаманних аналізованому періоду. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: для реалізації мети дослідження проведено її декомпозицію та досліджено: розвиток економічної теорії кінця XVIII ст. – початку XIX ст.; окремі способи економічного забезпечення, характерні для притаманні Російської імперії на початку XIX ст.; окремі способи економічного забезпечення притаманні, характерні для Французької імперії кінця XVIII ст. – початку XIX ст. Наприкінці, систематизовано ідентифіковані у ході дослідження окремі особливості історичних способів економічного забезпечення війни, притаманних предметному періоду. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи аналізу і синтезу. Результати дослідження: у статті проаналізовано розвиток економічної теорії кінця XVIII ст. – початку XIX ст.; проаналізовано окремі способи економічного забезпечення притаманні Французькій та Російській імперіям на початок XIX ст.; виокремлено історичні особливості способів економічного забезпечення війни, притаманних періоду дослідження. Теоретична цінність дослідження: за результатами дослідження удосконалена існуюча теорія воєнної економіки у контексті виокремлення низки особливостей у способах економічного забезпечення війни кінця XVIII – початку XIX ст. на прикладі французько-російської війни 1812–1814 років. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців у сферах воєнної економіки та історії та використані у відповідних сферах дослідження. Практична цінність дослідження: у статті виокремлено та визначено історичні особливості способів економічного забезпечення війни, притаманних періоду дослідження. Оригінальність/Цінність дослідження: наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей історичних способів економічного забезпечення війни, притаманні предметному періоду розглянутому у дослідженні. Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: обмеження дослідження полягає у врахуванні способів економічного забезпечення війни кінця XVIII – початку XIX ст. на прикладі французько-російської війни 1812–1814 років. Періодом дослідження обрано кінець XVIII ст. – початок XIX ст., об’єктом дослідження – Французька та Російська імперії, що найвищий рівень військової могутності та економічних можливостей. Перспективними для подальших досліджень вбачаються такі питання: висвітлення способів економічного забезпечення у пізніші історичні періоди (Першу та Другу світові війни) для встановлення їх особливостей та обґрунтування тенденцій розвитку способів економічного забезпечення війн; аналіз сучасного стану функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу України; вивчення механізму формування та виконання мобілізаційних завдань у ході забезпечення потреб оборони для виявлення їх особливостей та тенденцій розвитку. Тип статті: теоретичний.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Semenenkо, Oleh, Marina Abramova, Serhii Mytchenko, Serhii Baranov, Анна Козорог та Pavlo Boiko. "Щодо ролі та значення банківської системи як інструменту забезпечення воєнно-економічної безпеки України". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 5 (31 жовтня 2021): 190–203. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні боротьба з ризиками є важливим завданням усієї банківської системи, а забезпечення банківської безпеки стає є основою функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки держави, а свою чергу через неї воєнно-економічної безпеки в цілому. Авторами в статті наведено погляди щодо ролі банківської системи України, як важливого суб’єкта у трансакційній фінансовій видатково-дохідній системі розподілення кошторисної частини бюджету, загрози її ґрунтовного впливу на мікроекономічні та макроекономічні процеси, воєнно-економічний потенціал держави та рівень воєнно-економічної безпеки у світі. Автори також запропонували ієрархічну видаткову структуру розрахунково-касового обслуговування Збройних Сил України та розкрили її зв’язок з показниками воєнно-економічної безпеки держави. У статті наведені результати аналізу динаміку середньорічних темпів девальваційних (ревальваційних) темпів курсової диференціації гривні з екстраполяцією на два майбутні періоди відносно двох провідних світових валют: долара та євро. Зроблена спроба розкриття сучасних ризиків уповільнення розвитку економіки України та зміни рівня її воєнно-економічної безпеки. На основі аналізу роботи банківської системи України визначені основні можливості удосконалення бюджетного трансакційного платіжно-касового процесу та прогнозовані результати такого удосконалення. Подальшим напрямом досліджень є проведення фінансово-економічних розрахунків щодо надійного функціонування надійності Єдиного Казначейського Державного банку, як закритої системи платіжно-розрахункового обслуговування, його впливу на внутрішній рівноважний економічний стан держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Rymyk, Vladislav, та Vasyl Verbovyi. "СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.93-103.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розкрити сутність професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх поліцейських тавизначити перспективні підходи щодо її удосконалення. Методи. В роботі використано аналіз наукових джерел і документальних матеріалів. Результати. Проаналізовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців про види та шляхи покращення підготовки майбутніх поліцейських. Встановлено, що досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніми працівниками Національної поліції, курсантам необхідно пройти різнопланову підготовку, а саме: службову, вогневу, фізичну та психологічну. Окрім цього майбутній поліцейський повинен здобути професійні вміння, навики та якості які готують його до майбутньої професії. При цьому пріоритет надається психофізичним якостям. Адже тривала дія стресогенних чинників, наявність реальної загрози для життя, висока ймовірність загибелі чи поранення висувають високі вимоги не тільки до рівня професійних знань, але й до фізичного протистояння порушникам правопорядк,у шляхом використання прийомів самозахисту та затримання злочинців. Курсантам закладів вищої освіти України під час їх навчання викладаються такі дисципліни як “фізична підготовка” та “спеціальна фізична підготовка”. Дані дисципліни реалізуються протягом всього періоду навчання. Навчальна програма по цим дисциплінам включає в себе такі розділи як: теоретична та методична підготовка, загальна фізична підготовка та тактика самозахисту й особиста безпека. Висновок. Для формування та удосконалення психофізичних властивостей у курсантів викладачі обирають найбільш ефективні та необхідні засоби, методи і форми навчання. При цьому, велика кількість навчального матеріалу залишається не засвоєною, через певні причини, а саме: низький вихідний рівень фізичної підготовленості курсантів (так званий “доступний” рівень). Фізична підготовленість у понад 40% абітурієнтів є низькою і з року в рік погіршується; відсутня належна мотивація покращення своїх фізичних можливостей; тематичний план не охоплює усіх проблемних питань з удосконаленняпсихофізичного стану, оволодіння прийомами боротьби та рукопашного бою; мала кількість навчальних годин, які виділяють на загальну та спеціальну фізичну підготовку. Отже виникає нагальна потреба розробки нових підходів щодо психофізичної підготовки майбутніх поліцейських.Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, психофізичні якості, майбутні поліцейські.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, О. В. Вольвач та О. А. Барсукова. "АГРОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРГО В ПІВДЕННИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 61–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Культура сорго в останнє десятиріччя отримала важливе місце серед зернових культур. Велика популярність сорго зумовлена невибагливістю культури до місць вирощування, високими життєдія-льними показниками, невимогливістю до догляду і високою врожайністю. Для розширення ареалу розповсюдження сорго необхідне досконале обґрунтування впливу навколишнього середовища на продуктивність культури. В основі дослідження використані матеріали багаторічних спостере-жень за врожайністю сорго та метеорологічними факторами. Розглянуті особливості формування врожаїв сорго за різних агрометеорологічних умов упродовж вегетаційного періоду за даними спос-тережень з 1986 по 2015 рр., а також динаміка формування урожаїв різних агроекологічних катего-рій на майбутнє за період з 2021 по 2050 рр. Очікувані метеорологічні показники на майбутнє розра-ховувалися з використанням сценаріїв зміни клімату RCP2.6, RCP6.0, RCP4,5 та RCP8.5. Як апарат досліджень використовувалась модель оцінки агрокліматичних умов, розроблена А. М. Польовим. На підставі виконаних розрахунків середніх багаторічних агрокліматичних показників формування агро-екологічних категорій врожайності сорго та розрахунків за сценаріями змін клімату на період 2021–2050 рр. можна відзначити, що за сценарні періоди порівняно з фактичним за багаторічний період очікуватимуться відчутні зміни в температурному режимі та вологозабезпеченості сорго впро-довж вегетаційного періоду в разі реалізації будь-якого зі сценаріїв. Встановлено, що відхилення те-рмічних показників будуть незначними, але ці показники визначені за багаторічний період, який вклю-чає останні роки минулого століття і початок поточного, коли зростання температури вже відбу-лося. Тому подальші зміни температурного режиму і режиму зволоження не сприятимуть створен-ню сприятливих умов для розвитку сорго. Кращі умови для розвитку рослин і формування врожаю сорго очікуються в разі реалізації сценаріїв RCP2.6 та RCP6.0. Ці умови майже однакові за обома сценаріями, що сприятиме збільшенню очікуваного врожаю зерна сорго. За умови реалізації сценаріїв RCP4,5 та RCP8.5 очікуються несприятливі агроекологічні умови для розвитку сорго через підви-щення посушливості, яка призведе до зменшення врожаю порівняно із середнім багаторічним на 3–4 ц/га. Найбільш несприятливі умови для формування продуктивності сорго очікуються в разі реалі-зації сценарію RCP8.5, врожай зерна не перевищить 88 % від середнього багаторічного. Перспекти-вним буде вирощування сорго для отримання зеленої маси, яка може використовуватись і як корм для тваринництва, і як сировина для виготовлення біопалива.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Ericheva, Tamara, та Olga Palienko. "Історіографія проблеми підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності". Pereiaslav Chronicle, № 15 (20 серпня 2019): 83–89. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-83-89.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження історії впровадження методу проектів у школах України, виявлення недоліків і досягнень із метою удосконалення підготовки майбутніх учителів до організації проектного навчання. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системного аналізу фактів і подій. У статті розглянуто актуальність проблеми підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності. Спираючись на роботи вчених проаналізовано проектне навчання на Україні в історичному аспекті. Результати дослідження дали можливість виявити, що першим періодом активного використання методу проектів в Україні можна назвати 20-30 роки минулого століття. Проте, з ряду причин, експеримент зазнав поразки. На другому етапі (1931-2000 рр.) вказаній проблемі не приділялося належної уваги. Починаючи з 1931 року на сторінках радянської літератури розпочалась критика методу проектів. У радянський період педагогіка ставила перед школою завдання підготувати учнів, використовуючи в основному пояснювально-ілюстративні технології. Лише з 2001 року (третій період) проектне навчання почало набувати популярності. Кризові явища у всіх галузях суспільного життя, включаючи сферу освіти, призвели до заміни авторитарної парадигми навчання на особистісно-орієнтовану. З’являються публікації українських вчених, педагогів і викладачів про вплив методу проектів на освітнійпроцес, вивчається сутність проектної діяльності учнів. Проектна технологія навчання починає вивчаться разом із іншими інноваційними технологіями. та набуває популярності при вивченні багатьох шкільних предметів. Проводяться дослідження використання методу проектів у позакласній діяльності класного керівника. Проте, недостатньо вивчається питання підготовки майбутніх учителів до організації проектної діяльності учнів. Проведений аналіз історичних фактів дає можливість зробити висновок, що неналежна підготовка педагогічних кадрів, відсутність методичного комплексу підготовки призводить до негативних наслідків. Дуже важливо, щоб будучи студентами, майбутні учителі вже були підготовлені до організації проектної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Hrechka, Hanna, and Tetjana Senchuk. "INFLUENCE OF FOOD HONEY AVAILABLE IN FODDER ON WINTERING OF BEES IN THE CONDITIONS OF FOREST." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 4 (August 2020): 53–56. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.4.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Життя бджолиної сім’ї протягом року можна розподілити на два періоди: активний, під час якого бджолина сім’я росте, заготовлює корми на майбутнє, та період спокою, коли бджоли зимують. Результати вдалої зимівлі напряму залежать від якості кормів. Найчастіше для зимівлі бджоли використовують квітковий мед. Але зі зміною клімату все частіше падевий мед потрапляє до зимових запасів кормів. І якщо цьому не надавати значення, то це може призвести до загибелі бджіл. Ключові слова: бджоли, зимівля, мед, падевий мед, кормові запаси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Єна, Г. А. "СУЧАСНА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)". Теорія та методика навчання та виховання, № 48 (2020): 42–52. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено характеристику сучасної історіографії щодо вивчення питань професійно-педагогічної підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах України другої половини ХХ століття. Розкрито інформаційний потенціал досліджень, оцінено внесок сучасних авторів у вивчення проблеми. Науково-педагогічні джерела, у яких висвітлювалися результати щодо даної проблематики, угруповано у такий спосіб: монографії, присвячені історії розвитку вищої освіти в Україні в цілому й вищої історико-педагогічної зокрема у період другої половини ХХ століття; дисертації, в яких вивчалася професійно-педагогічна підготовка вчителів у закладах вищої освіти із шкільних курсів суспільствознавчих дисциплін; статті, автори яких порушували різні питання щодо підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін. Установлено, що автори історико-педагогічних джерел активно долучалися до проблеми розвитку змісту вищої історичної освіти в Україні в другій половині ХХ ст., практичної підготовки вчителів історії в закладах педагогічної освіти. Розглядали розвиток і періодизацію шкільних курсів суспільствознавчих дисциплін, до викладання яких готували майбутніх учителів. Доведено, що предметом уваги науковців стають суспільно-політичні події радянського періоду, які дають змогу з’ясувати в яких умовах розвивалася вища історико-педагогічна освіта, відбувався розвиток суспільних наук та суспільствознавства, що безпосередньо впливало на професійно-педагогічну підготовку вчителів суспільствознавчих дисциплін у даний період. У статті простежено періодизацію розвитку суспільствознавчої освіти, що впливала на зміст підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої педагогічної освіти в різні часові періоди другої половини ХХ століття. Оцінюючи зусилля науковців у висвітлені даної проблематики, зауважимо, що питання професійно-педагогічної підготовки вчителів суспільствознавчих дисциплін потребують більш глибокого опрацювання архівно-джерельної бази, комплексного вивчення даної проблеми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Новікова, Тетяна. "CИСТЕМНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 261–74. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.85.

Повний текст джерела

Анотація:

Пріоритетним напрямком сучасної вищої освіти є розкриття потенціалу особистості, її саморозвиток та самовдосконалення. Зусилля сучасної теорії та практики освіти повинні бути спрямовані на формування особистості нової генерації, конкурентноздатного і високорозвиненого фахівця, який володіє високим рівнем мобільності, комплексом необхідних професійних якостей, що дозволить йому швидко адаптуватися до нових умов роботи. У сучасному суспільстві питання формування цінностей особистості є складним і суперечливим, що зумовлено якісно новими змінами у структурі суспільних відносин, зміною ідеологічної спрямованості українського суспільства. У період становлення незалежної української держави у суспільстві відбувалися зміни пріоритетів ціннісних орієнтацій особистості в умовах глибокої кризи в економічній, соціальній, політичній, правовій сферах, і разом із цим змінювались цілі і зміст навчання. Така ситуація не залишила осторонь і духовної сфери, в якій утворився вакуум ідей. Це сталося з огляду на те, що духовні цінності радянського періоду різними групами і окремими особами піддавалися критиці без позитивної програми духовного розвитку суспільства, яка могла б об’єднати усіх його членів навколо позитивної ідеології. Процес соціалізації молодого покоління відбувається у тому числі в період навчання. Враховуючи це, на навчальні заклади покладаються завдання формування і розвитку моральних засад особистості, що лежать в основі усвідомленого і відповідального вибору життєвого шляху і утримують її на усіх етапах життєдіяльності в межах традицій духовності. Безпосередньо перед науково-педагогічним складом постає завдання - допомогти майбутнім фахівцям сформувати систему ціннісних орієнтацій, обумовлених вимогами сучасної цивілізації, адаптувати до неї позитивні духовні традиції, накопичені упродовж тисячолітньої історії, подолати стереотипи і звички, які перешкоджають активному процесу становлення особистості. У представленій статті досліджується проблема моделювання у педагогічній науці. Проаналізовано низку досліджень, присвячених моделюванню педагогічних об’єктів. На основі проаналізованих педагогічних явищ спроектовано системно-методичну модель формування соціокультурних цінностей майбутніх офіцерів-прикордонників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Дядченко, Олена. "ДИДАКТИЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, № 2 (23 листопада 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.188-196.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена організації дидактичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в плані оволодіння ними англійською мовою для ділового спілкування. Дидактичний супровід навчання ділової англійської мови майбутніх учителів розглядається у двох площинах: дотримання дидактичних принципів навчання й забезпечення майбутніх учителів дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні. Серед усіх дидактичних принципів для навчання ділової англійської мови необхідними є принципи науковості, свідомості, доступності, зацікавленості, мотиваційної насиченості, повного засвоєння навчального матеріалу. В якості забезпечення дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні розглядаємо електронний дидактичний матеріал, ефективність використання якого була підтверджена в процесі віддаленого навчання у період карантину. Використання електронного дидактичного супроводу уможливлює індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію академічного процесу, посилення мотивації, формування професійної компетенції, здійснення контролю, візуалізацію навчальної інформації за допомогою мобільних додатків, моделювання міжкультурного спілкування, враховуючи соціокультурні відмінності носіїв англійської мови й українців. Основні правила ділового спілкування, необхідні для взаєморозуміння, такі як дотримання різниці між формальним і неформальним спілкуванням та уникнення сленгу, жаргону, сумнівних виразів; використання офіційних мовних конструкцій, прийнятних в певній сфері діяльності; уникання скорочень тощо згадуються в статті.Ключові слова: дидактичний супровід; майбутні вчителі іноземних мов; ділова англійська мова; електронний дидактичний матеріал.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Павлюк, Любов. "ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ: ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 147–52. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.147-152.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано особливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Україні у кінці ХІХ – ХХ столітті. Встановлено, що необхідність започаткування підготовки вчителів трудового навчання була зумовлена бурхливим розвитком науково-технічного прогресу у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Виокремлено етапи підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Україні в зазначений період, виділено й охарактеризовано провідні тенденції, проаналізовано освітні нормативно-правові документи, що визначали пріоритети в галузі освіти. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових документів, що не тільки окреслювали шляхи формування трудових ресурсів, а й регламентували результативно-цільову гуманістичну і практичну спрямованість освітнього процесу на забезпечення професійного розвитку фахівців із трудової підготовки. Розглянуто й охарактеризовано навчальні плани та програми в різні історичні етапи. Проведено історико-педагогічний аналіз підготовки вчителів України до викладання трудового навчання у загальноосвітніх закладах у 1930–1980 роках; Акцентовано увагу на 1950–1957 роках як часі інтенсивного розвитку трудової та техніко- технологічної підготовки педагогів, що відповідало соціально-економічним та політичним орієнтирам формування трудових ресурсів УРСР. Підкреслено зростаючу актуальність вивчення проблеми підготовки в Україні педагогічних кадрів для реалізації трудового навчання учнівської молоді в різні історичні періоди для сучасної педагогічної науки і практики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Чава, Г. Ф., та О. М. Народовська. "ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОВНОЦІННИХ ФАХІВЦІВ НОВОГО ЧАСУ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 121–28. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана стаття присвячена розгляду явища критичного мислення й емоційного інтелекту та вказує на принципові показники важливості впровадження системної методичної роботи в освітніх закладах за цими напрямками, адже випускники закладів вищої та професійної освіти – майбутні професіонали, які мають володіти здатністю вирішувати важливі робочі та особисті питання в різних умовах. Ефективність діяльності з розвитку емоційного інтелекту залежить від створення психологічних та певних емоційних умов під час навчання. Викладачам необхідно не лише визначити рівень інтелектуальних здібностей та розвивати їх, а й формувати вміння адаптуватись та взаємодіяти у суспільному та професійному середовищі. Фахівці, які мають досить розвинений емоційний інтелект самодисципліновані, легше пристосовуються до нових умов та швидше просуваються кар’єрними сходами. Також наводиться ряд аргументів із важливості формування зазначених вище вмінь у майбутніх фахівців на практичній основі, адже у професійній самосвідомості студентів емоційний інтелект має вагоме значення. Необхідність його розвитку продиктована потребою у рефлексії і, як наслідок, здатністю розуміти не лише власні емоції, а й емоції оточуючих. Таким чином, майбутній спеціаліст набуває вміння об’єктивно оцінювати як власну, так і професійну діяльність своїх колег та опонентів. Емоційний інтелект є важливою складовою частиною формування висококваліфікованих фахівців, яку можна розвивати впродовж всього періоду навчання. Даний феномен не можна розглядати окремо від пізнавальної діяльності студентів, оскільки освіта передбачає цілісність емоційної та інтелектуальної сфер розвитку особистості. Отже, поняття емоційного інтелекту має розглядатись невідривно від понять «розум» та «мислення». За таких умов можливо сформувати особистість, яка здатна адаптуватись до сучасних тенденцій розвитку світу, адже фахівці з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту володіють гарними навичками спілкування, впевнені в умовах виникнення кризових ситуацій та успішні у вирішенні конфліктів як професійно важливих, так і тих, що пов’язані з особливостями взаємовідносин у суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Михайличенко, Олег. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 16–28. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються історичні періоди виникнення методики навчання малюванню, її становлення як окремої педагогічної дисципліни. Виділяються основні науково-методичні підходи та методи навчання малюванню в історії розвитку образотворчого мистецтва. Автор підкреслює, що професійне образотворче мистецтво значно впливає на естетичний розвиток і виховання школярів протягом усього періоду становлення загальноосвітньої школи. Ця думка аргументується судженням, що знайомство з видатними творами художників, в яких по-справжньому відображено життя людей в кожну цивілізаційну епоху, допомагає посилити емоційний і естетичний вплив художніх занять на учнів. Тому закономірним є включення в навчальну програму з образотворчого мистецтва кращих робіт відомих художників. Педагогічний досвід провідних художників, їх педагогічні погляди і думки в значній мірі сприяють зміцненню реалістичних позицій, що лежать в основі викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі. В наші дні викладання образотворчого мистецтва стало окремою дисципліною в підготовці фахівців – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Верба, Тарас. "ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ ВОЛИНСЬКОГО МУЗЕЮ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПЕРІОДИЧНОГО ВИДАННЯ «WOŁYŃ» 1933–1939 рр.)". Problems of humanities. History, № 8/50 (28 грудня 2021): 196–214. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.239205.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета дослідження – за матеріалами тижневика «Wołyń» (1933–1939) простежити процес розширення фондових колекцій Волинського музею; з՚ясувати рівень зацікавленості громадськості музеєм та збереженням культурної спадщини у міжвоєнний період. Методологія дослідження базується на принципах історизму та об՚єктивності. Оскільки джерельну базу дослідження склали публікації періодичної преси, то застосовано методи критичного аналізу і типологізації. Наукова новизна: вперше проаналізовано матеріали тижневика «Wołyń» для вивчення процесів формування фондів Волинського музею у Луцьку міжвоєнного періоду. Це дало змогу значною мірою поглибити знання про період становлення установи, шляхи і способи поповнення музейного зібрання у 1933–1939 рр. Висновки і перспективи подальших досліджень. Аналіз матеріалів, опублікованих у тижневику «Wołyń» за 1933–1939 рр., показав, що Волинський музей за цей період значно розширив та урізноманітнив свою збірку. Багато у чому це стало можливим завдяки свідомій та активній громадянській позиції мешканців Польщі. За короткий період меценати, пересічні громадяни, державні і громадські діячі допомогли музею набути значні колекції предметів археології, етнографії та пам՚яток природи. Також у досліджуваний період до фондів музею надійшла низка цінних монетних скарбів, що зробило нумізматичну колекцію закладу однією з найбільших у Польщі. Зважаючи на те, що частина облікової документації та речового фонду музею були втрачені у ході Другої світової війни, поглиблений аналіз інформації з періодичної преси може стати основою для майбутніх досліджень щодо масштабів втрат предметного фонду музею. Це, зі свого боку, визначає перспективи подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Koval, Iryna. "Кліматичний сигнал у регіональній деревно-кільцевій хронології Pinus sylvestris L. у Лівобережному Лісостепу". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 188–98. http://dx.doi.org/10.15421/412117.

Повний текст джерела

Анотація:

Знання щодо реакції деревостанів на минулі умови довкілля можуть допомогти передбачити, як ліси можуть реагувати на майбутній клімат. Вплив клімату на радіальний приріст Pinus sylvestris L. у сосняках Лівобережного Лісостепу досліджено в умовах свіжого бору та свіжого субору із застосуванням стандартних дендрохронологічних методик. Створено регіональну деревно-кільцеву хронологію сосни звичайної, яка складається з 80 індивідуальних деревно-кільцевих серій і базується на шести локальних деревно-кільцевих хронологіях, які містять 5424 шари річної деревини. На основі цієї серії побудовано індексну серію RESIDUAL, з якої вилучено віковий тренд, що зробило її придатною для подальшого поглибленого дендрокліматичного аналізу. Виявлено реперні роки мінімального приросту (1936, 1942, 1954, 1975, 1979, 2000, 2005, 2009 та 2012), упродовж яких ширина шарів річної деревини була меншою, порівняно з відповідними значеннями попереднього року, на 20-46%. Радіальний приріст упродовж цих років обмежували опади, високі температури вегетаційного періоду, екстремальні зимові та ранньовесняні температури. Роки максимального приросту (1935, 1943, 1953, 1988, 2004, 2011 та 2014) характеризувалися сприятливим співвідношенням тепла і вологи. До 1979 р. упродовж мінімальних реперних років радіальний приріст обмежували, насамперед, низькі температури і посухи, але після 1979 р. – лише посухи і теплі зими. За допомогою програми RESPONSE з використанням кореляційного та регресійного аналізів між радіальним приростом сосни та кліматичними чинниками виявлено, що впродовж другого періоду (1989-2017 рр.), порівняно з першим (1960-1988 рр.), посилився негативний вплив температур та позитивний вплив опадів упродовж квітня-серпня на радіальний приріст. У першому періоді позитивний вплив опадів упродовж вегетаційного періоду тривав менший термін – тільки червень-липень. У другому періоді температури червня-грудня попереднього року сильніше впливали на радіальний приріст поточного року на відміну від опадів, вплив яких навпаки – зменшився. Отже, сосна стала чутливішою до впливу клімату впродовж 1989-2017 рр. порівняно з 1960-1988 рр. Це проявилося у збільшенні значущих зв’язків між радіальним приростом сосни та кліматичними чинниками у другому періоді порівняно з першим, що свідчить про ослаблення насаджень і про можливе деяке погіршення радіального приросту найближчими роками. Однак, зважаючи на пластичність сосни та її адаптацію до змін клімату на нинішньому етапі, можемо рекомендувати її подальше використання в сосняках Лівобережного Лісостепу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Абрамчук, Дмитро Віталійович. "СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК КОНСТРУКЦІЇ ПРИМІРНОГО ДОГОВОРУ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу етапів становлення і розвитку конструкції примірного договору на українських землях. Виокремлено шість періодів становлення конструкції примірного договору на теренах України, які характеризується певними особливостями, зумовленими специфікою того чи іншого історичного періоду та законодавчими підходами до правового впорядкування договірних відносин. Період розвитку договірного права впродовж існування Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (IX–XIV ст.) пов’язаний із прийняттям найдавнішої пам’ятки вітчизняного нормотворення, Руської Правди, яка хоч і закріплювала формальні вказівки для укладення договорів цивільно-правового характеру, проте не містила законодавчих вимог щодо необхідності дотримання їх письмової форми. Період розвитку вітчизняного договірного права під час перебування українських земель у складі Великого Князівства Литовського характеризувався відходом від усної форми укладення договорів і закріпленням вимог до письмової форми окремих видів договірних конструкцій, зокрема за зразковими (типовими) формулами, що дає змогу говорити про початок формування концепції зразкового (типового, примірного) договору у вітчизняному цивільному праві. Період розвитку договірного права на території Гетьманщини характеризувався письмовим оформленням договорів, а також необхідністю виконання майбутніми контрагентами встановлених формул для набуття їхніми домовленостями юридичної чинності, що свідчить про подальший розвиток концепції примірності договорів. Період розвитку договірного права під час перебування українських земель у складі Австрійської та Австро-Угорської імперій пов’язаний насамперед із прийняттям та введенням в дію Цивільного кодексу Східної Галичини 1797 р. Він містив тенденції відходу від формалізованості процесу укладення договорів та утвердження принципу pacta sunt servanda, який ліквідував залежність чинності цивільно-правового зобов’язання від певної форми договору. Крім того, кодекс вперше на українських землях задекларував принцип свободи договору, що свідчить про послаблення розвитку концепції примірних договорів. Період розвитку договірного права під час перебування України у складі Радянського Союзу характеризувався запровадженням адміністративно-командних методів управління та тотальним втручанням держави у приватноправову сферу. Жоден із кодифікованих актів цивільного законодавства того часу не декларував принцип свободи договору, натомість кожен із них передбачав необхідність дотримання письмової форми для багатьох цивільно-правових конструкцій. Вперше на законодавчому рівні знайшли своє закріплення моделі примірного та типового договорів. Період розвитку договірного права після прийняття ЦК та ГК України характеризується побудовою приватноправових відносин на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності їх учасників. Закріплений у нормах ЦК України принцип свободи договору забезпечив фізичним та юридичним особам максимально вільне волевиявлення при вступі у договірні правовідносини, виборі контрагента та формуванні змісту договору. Між тим концепція зразкових договорів не тільки не втратила своєї актуальності, а й знайшла своє відображення у положеннях кодифікованих актів, спрямованих на впорядкування цивільних правовідносин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Любас А. А. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ БОЙОВОГО ТА ОПЕРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 159–65. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.270.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано ефективність формування міжкультурної компетентності у процесі практичної підготовки майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення. У період навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення офіцери оволодівають навичками, вміннями, методами та формами організації професійної діяльності, а саме: вправляються у виконанні службових обов’язків у військових частинах, закріплюють теоретичні знання, розвивають навички облаштування укриття з використанням маскувальних властивостей місцевості, влаштування загородження, ведення бою тощо. На командно-штабних, тактичних навчаннях курсанти відпрацьовують методи ведення операції або бою на тлі спеціально створеної військово-політичної, стратегічної, оперативної та бойової обстановки. Звернуто увагу, що у процесі проходження практики майбутні фахівці бойового та оперативного забезпечення повинні розвивати мовні знання, такі як: полікультурні знання, знання про військово-професійні цінності, правила вербальної та невербальної комунікативної поведінки військовослужбовців. Метою їх навчання є отримання знань про стилі спілкування американських, англійських військовослужбовців та використання комунікативних стратегій для досягнення мети, вміння вести діалог з представниками інших культур. Військовослужбовці закріплюють навички толерантної комунікативної поведінки, здатність контролювати свої дії під час спілкування, зокрема вміння долати страх, етнічні та культурні стереотипиЗроблено висновки, що під час проходження курсантами навчальної і військової практики в умовах, наближених до реальних, з метою формування міжкультурної компетентності виявили проблемно-пошукові методи навчання, а саме кейс метод та навчально-рольова гра. Застосування кейс методу сприяє створенню умов для формування навичок й умінь, що є вагомими складовими міжкультурної компетентності. Навчально-рольова гра передбачає моделювання ситуацій професійно орієнтованого спілкування й має на меті навчання майбутніх фахівців бойового та оперативного забезпечення прийняттю рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Бескорса, О. С. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ ОСВІТИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 53 (2019): 56–74. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено аналіз історичних етапів становлення та розвитку іншомовної освіти на початковому ступені навчання в закладах загальної середньої освіти. Необхідність звернення до проблеми ретроспективного аналізу викликана процесами реформування та модернізації іншомовної підготовки учнів початкової школи, а також зростанням попиту на висококваліфікованих фахівців у сфері викладання іноземних мов. Ретроспективний аналіз ключових етапів розвитку дозволив виділити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі. Джерельна база дослідження вміщує низку нормативно-правових та законодавчих документів, прийняття яких спричинило низку змін у іншомовній шкільній освіті та виступає критеріями виділення етапів розвитку іншомовної освіти у початковій ланці. Узагальнений аналіз досліджень вітчизняних науковців дозволив також окреслити особливості навчання іноземної мови в початковій школі в різні історичні періоди. Метою статті є проаналізувати період навчання іноземних мов в початковій школі в Україні від початку ХХ століття (1931 р.) по теперішній час, виділити етапи навчання іноземної мови на початковому етапу навчання в закладах загальної середньої освіти, окреслити позитивні тенденції, які мають бути враховані у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у початковій школі. Автором визначено чотири етапи становлення та розвитку іншомовної освіти в початковій школі, а саме: перший етап – запровадження навчання іноземних мов в початковій школі та зародження методики навчання іноземної мови – який тривав із 1931 року по 1984 рік; другий етап тривав із 1984 року по 1991 рік – період проведення ключових реформ та запровадження інновацій у викладанні іноземних мов; третій етап (1991–2016 рр.) характеризувався орієнтацією на зарубіжний досвід викладання іноземних мов в практиці вітчизняної початкової школи; четвертий етап спричинений прийняттям Концепції «Нова українська школа» (2016 року по теперішній час) – комплексна реалізація компетентнісного навчання іноземних мов. Вивчення особливостей розвитку іншомовної освіти на різних історичних етапах дозволило визначити позитивні тенденції, які мають бути враховані у підготовці майбутніх учителів іноземної мови в початковій школі, зокрема: розроблення методичних основ підготовки вчителів іноземної мови для початкової школи; урахування іноземного досвіду навчання іноземних мов; запровадження інноваційних технологій та засобів навчання; надання переваги культурологічному підходу, що дозволяє сформувати систему соціокультурних знань учителів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ЗАВИДІВСЬКА, ОЛЬГА. "РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ЗДОРОВ’ЯОРІЄНТОВАНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 268–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-268-279.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито сутність та представлено результативність упровадження авторської комплементарно-інтегративної здоров’яорієнтованої педагогічної технології навчання в систему професійної освіти майбутніх менеджерів. Йдеться про зміну парадигмальних уявлень, а саме про те, що пропонована педагогічна комплементарно-інтегративна технологія навчання передбачає формування системи нетрадиційних поглядів на розуміння процесів здоров’яорієнтованого управління, безпосереднє залучення майбутніх менеджерів у простір оздоровчих методик і технологій, де домінуватимуть загальнолюдські цінності. Змістовна сутність комплементарно-інтегративної технології формування в майбутніх менеджерів готовності до створення здоров’яорієнтованого середовища організації спрямована на всебічний розвиток людини, праці і сфери управління. У дослідженні було використано такі методи: аналіз, синтез, систематизація, порівняння інформації у філософській, спеціальній педагогічній та економічній літературі з проблеми дослідження; а також педагогічний експеримент: формувальний етап, що передбачав упровадження авторської технології здоров’яорієнтованого професійного навчання студентів-управлінців. Виокремлено компоненти для оцінювання рівнів готовності майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації: мотиваційно-особистісний, когнітивно-інтелектуальний, комунікативний (здатність до емпатії), соціально-ціннісний, організаційно-діяльнісний. Визначено абсолютні середні значення приросту результатів у студентів контрольних і експериментальних груп після експерименту та обчислено коефіцієнт ефективності впровадження авторської педагогічної технології. Результати самооцінки студентами власної спрямованості на певні види управлінської діяльності вказують на те, що після експерименту майже на половину збільшилася кількість прихильників здоров’яорієнтованого управління серед студентів експериментальної групи. У контрольних групах суттєвих змін не відбулося. Декларовано, що пріоритети професійної освіти студентів-управлінців ґрунтуються на розумінні того, що “здоров’я” є невід’ємною складовою економічного багатства будь-якої держави, тим фактором, від якого залежать як матеріальне, так і духовне збагачення людини в поточному та перспективних періодах. Готовність майбутніх менеджерів до створення здоров’яорієнтованого середовища організації розглядається як їхня здатність скористатися знаннями в інноваційному режимі і вирішувати управлінські завдання через прогностичний спосіб моделювання. Ключові слова: комплементарно-інтегративна педагогічна технологія, компоненти, результативність, майбутні менеджери, здоров’яорієнтоване управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

ОСТАПОВИЧ, Наталія. "ВИКОРИСТАННЯ ВІДЕО ДЛЯ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ МЕДИЧНОЇ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ – ПОТРЕБА СЬОГОДЕННЯ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 225–32. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.33.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто теоретичні та методологічні засади використання навчальних відео у процесі викла- дання медичної та біологічної фізики студентам медичних та фармацевтичних спеціальностей на прикла- ді Івано-Франківського національного медичного університету. Метою роботи є обгрунтування доцільності та дидактичної ефективності використання навчальних відео в умовах дистанційного навчання в карантинний та пост-карантинний період. Наукова новизна роботи зумовлена аналізом та доповненням чинних практичних рекомендацій до розробки навчального відео із вузькоспеціалізованим контентом. Методологія роботи містить аналіз наукової літератури та кількісний аналіз емпіричного і статистичного матеріалу. В роботі наведено рекомендований перелік програмного забезпечення для самостійного створення навчального відео, апробованого на основі авторського педагогічного досвіду. На основі статистичних показників частоти перегляду автор- ських розробок – відео-інструкцій до проведення практичних занять із курсу медичної та біологічної фізики – емпірично визначені тематичні та часові особливості практичного застосування відео як навчального засобу. На підставі проаналізованих даних зроблено висновки про дидактичний потенціал навчального відео та досяг- нення завдяки його використанню ефектів демонстративності, фрагментарності, методичної інваріантності, лаконічності, евристичності та самостійності. Підтверджено очевидний попит у студентському середовищі в Україні і за кордоном на навчальний відео-продукт. Кількісний аналіз статистики переглядів представленого контенту засвідчує пряму залежність від вивчення окремих тем за календарно-тематичним плануванням та від графіків тематичного підсумкового модульного контролю знань. Водночас виявлені приклади позапланових пере- глядів у пікові періоди пандемії дозволяють твердити про позанавчальний науково-популярний ефект такої про- дукції і перспективи її подальшої розробки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Побокіна, Галина. "Оптимізація процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T3 (2020): 203–9. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-3-203-209.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито особливості оптимізації процесу життєвого вибору особистості у віці ранньої дорослості. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. Доведено, що особливості життєвого вибору залежать від гендерних особливостей та структури особистісної та соціальної зрілості, що дозволило запропонувати типологію зрілості/незрілості у контексті здійснення життєвого вибору. Визначено соціально-психологічні ресурси та барʼєри здійснення життєвого вибору в період ранньої дорослості, повʼязані з параметрами соціально-психологічної адаптації, індикаторами взаємодії з соціальним оточенням, параметрами внутрішньої/зовнішньої мотиваційної орієнтації, базовими потребами, показниками допитливості, відповідальності особистості, параметрами її самоставлення, як усвідомлюваними, так і імпліцитними, мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Розроблено та апробованобагаторівневу соціально-психологічну програму оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості, яка складалася з мотиваційно-діагностичного,корекційно-розвивального та аналітико-моніторингового етапів із застосуванням методів і технік екзистенціальної, когнітивної, поведінкової корекції, терапії творчим самовираженням та ін. Проведена у межах програми корекційно-розвивальна робота позитивно вплинула на смислову сферу учасників. Встановлена значна позитивна динаміка показників за субшкалами смисложиттєвих орієнтацій, що свідчить про підвищення осмислення життя, появу цілей в житті, впевненості у досягненні поставлених цілей; сприятливе емоційне сприйняття життєвого процесу в цілому. Зміни смислової сфери особистості в період ранньої дорослості позитивно вплинули на її ціннісну сферу, що виразилося, зокрема, у підвищенні цінності досягнень, і вказувало на зростання значущості суспільного визнання, успіху у житті, своєї компетентності, цілеспрямованості та сприяло оптимізації процесу життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Ключові слова: особистість, період ранньої дорослості, особистісна зрілість, соціальна зрілість, життєвий вибір, соціально-психологічна корекція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Павелків, Роман, Наталія Корчакова та Валентина Безлюдна. "ПРОБЛЕМА ПРОСОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У СТРУКТУРІ ОСВІТНЬОГО КОНТЕНТУ". Психологія: реальність і перспективи, № 15 (2 січня 2021): 126–34. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.194.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з центральних ліній трансформування вищої освіти в Україні є оновлення інформаційних потоків, що транслюються майбутнім фахівцям у процесі вузівського навчання. Відбір новітніх ідей та їх привнесення у структуру навчальних дисциплін є одним із завдань викладача вищої школи. Просоціальна проблематика, як нова лінія психологічних знань, повинна зайняти належне місце у професійній підготовці фахівців суб’єкт-суб’єктного спрямування. Ця необхідність детермінується значущістю проблеми просоціальності особистості та її інтенсивним вивченням у останній період. Просоціальна поведінка - особливий вид соціальної активності людини, мета якої - підтримка Іншого, надання йому сприяння і допомоги у задоволенні потреб іншої людини та реалізації її намірів. Диспозиційною основою такої поведінки особистості є просоціальність – особистісна якість, що має складну будову та тривалий шлях онтогенетичного становлення. Питання просоціального розвитку особистості доцільно включити у програми викладання таких навчальних дисциплін як вікова та соціальна психологія. Привнесення тих чи інших матеріалів з питань розвитку просоціальності особистості повинно узгоджуватися із основними цілями курсів. У лоні навчальної дисципліни «соціальна психологія» майбутніх психологів і вчителів доречно ознайомити із сутністю понять «просоціальна поведінка» і «просоціальність», їх диспозиційною і ситуативною детермінацією, основними різновидами короткотривалих і довготривалих форм просоціальної поведінки. Програма освітнього контенту з вікової психології повинна доповнитися матеріалами вікового ґенезу просоціальних тенденцій особистості від зародження елементарних форм сприяння у період раннього дитинства до зрілих гуманістично зорієнтованих стратегій поведінки у дорослому та похилому віці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

БОНДАРЕНКО, Олександр. "СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ЗМІСТОВОЇ СКЛАДОВОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВІЙСЬКОВИХ ЛІЦЕЯХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.395.

Повний текст джерела

Анотація:

Формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності у військових ліцеях повинна забезпечити адекватність цілісного освітнього процесу, який має відбуватися протягом всього періоду навчання курсантів у вищому військовому навчальному закладі тактичного рівня, з використанням усього комплексу методів, форм, засобів навчання, виховання. В науковій статті розкриваються конструкти планування і структура заняття по формуванню готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності у військових ліцеях. Розроблено змістову частину (знання, навички, вміння) та методи оцінки результатів освітнього процесу підготовки майбутніх офіцерів, як складової моделі формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у військових ліцеях на прикладі навчальних дисциплін «Науковий образ світу», «Педагогіка та військове навчання». Модель формування готовності майбутніх офіцерів ЗСУ до професійної діяльності у військових ліцеях забезпечує адекватність цілісного освітнього процесу, який має відбуватися протягом всього періоду навчання курсантів у вищому військовому навчальному закладі тактичного рівня, з використанням усього комплексу методів, форм, засобів навчання, виховання. Розроблено і науково обґрунтовано знання, навички, вміння які повинні отримати курсанти вашого військового навчального в результаті опанування навчальними дисциплінами варіативної частини «Науковий образ світу», «Педагогіка та військове навчання».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Олтаржевський, Д. О. "Українська корпоративна періодика: сьогодення і майбутнє". Наукові записки Інституту журналістики 40, липень - вересень (2010): 177–81.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Олтаржевський, Д. О. "Українська корпоративна періодика: сьогодення і майбутнє". Наукові записки Інституту журналістики 40, липень - вересень (2010): 177–81.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Сорокін, Андрій. "ЛУЦЬКИЙ ПЕРІОД ЖИТТЯ О. МОСІЮКА". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню луцького періоду життя О. Мосіюка, відомого як політичний діяч межі 1980–1990-х рр., зокрема як член Народного Руху України та заступник голови Київської міської Ради народ- них депутатів I (XXI) скликання. З’ясовано, що нині сторінки біографії О. Мосіюка до початку його публічної політичної діяльності напр. 1980-х рр. не знайшли висвітлення в історіографії. Виявлено, що луцький період життя О. Мосіюка пов’язаний із дитячим, шкільним, студентським та трудовим етапами його біографії, зага- лом охоплюючи 1955–1980 рр. і завершуючись разом зі вступом до аспірантури Інституту фізики АН УРСР. З’ясовано, що О. Мосіюк народився і зростав у родині Миколи Марковича і Тамари Миронівни Мосіюків, що були представниками української інтелігенції відповідно із Волинської та Дніпропетровської областей. Досліджено особливості дитячих років О. Мосіюка і зроблено висновок про важливу роль у становленні його світогляду читання низки творів української та зарубіжної художньої літератури, відзначення в родинному колі українських свят, споглядання історичної спадщини м. Луцька, а також приховуваної опозиційності батька. Виявлено, що в шкільні роки О. Мосіюк поєднував навчальну та спортивну активність, захоплюючись як вивченням фізики, так і спортивними заняттями, беручи участь у шкільних предметних олімпіадах та спортивних змаганнях. Великі успіхи в опануванні фізики і математики зумовили нонконформізм О. Мосіюка, що поглибився в студентські роки і проявлявся як безпосередньо в процесі навчання, так і у світогляді та дозвіллі. Останніми віхами луцького періоду життя О. Мосіюка стали викладання фізики в середній школі № 19 м. Луцька та робота інженером у Луцькому державному педагогічному інституті. Таким чином, луцький період життя О. Мосіюка, охопивши перші 25 років його життя, сприяв закладанню фундаменту його наукової кар’єри як фізика та його політичних поглядів, втілених у його подальшій громадсько-політичній діяльності. Актуальним напрямом майбутніх досліджень є вивчення дитячих та юнацьких років інших сучасних українських політичних діячів, що народилися і зростали у Волинській області, проте стали відомими за її межами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

ЛОЗОВИЙ, Віталій. "СЕЛЯНСЬКІ АГРАРИСТСЬКІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИКИ АГРАРНОГО ПИТАННЯ У ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 рр." Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 78–86. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246902.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – проаналізувати аграристські за змістом підходи та практики розв’язання аграрного питання як реалізацію на практиці селянських сподівань і уявлень про їхнє справедливе майбутнє; встановити критерії для з’ясування аграристської сутності практик із розв’язання аграрного питання, визначити різновиди цих практик; показати динаміку зміни селянських аграристських підходів та практик за різних форм влади у період Української революції 1917 – 1921 рр. Методологією дослідження є соціокультурний підхід, що дає можливість пояснити, як ментальні настанови, способи бачення розв’язання аграрного питання українського селянства, позначилися на практиках розв’язання земельної проблеми та вплинули на появу вітчизняного аграризму в 1917 – 1921 рр. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні того, що протягом революційного періоду 1917–1921 рр. спостерігається динаміка зміни селянських аграристських підходів та практик розв’язання аграрної проблеми: від політики соціалізації, базованої на відмові від приватної власності на землю, безоплатної реквізиції землі у власників та передачі її селянам у користування, до схиляння селянського загалу отримати землю у приватну власність за викуп державі. Висновки. Визначено такі критерії аграристської сутності підходів та практик із розв’язання аграрної проблеми в період революції 1917 – 1921 рр.: якщо брати більшовицько-комуністичну модель – це заперечення одержавлення землі та колективного господарювання на ній; якщо брати буржуазно-капіталістичну – це заперечення великої приватної власності на землю. Оскільки у хліборобській ментальності фундаментальною засадою володіння чи користування землею була особиста праця на ній, основними селянськими аграристськими підходами та практиками із розв’язання аграрного питання у період революції 1917 – 1921 рр. були: 1) збереження дрібної селянської приватної власності на землю; 2) передача землі у пожиттєве користування з правом успадкування (що у розумінні селянства було близьке до права приватної власності крім можливості землю продавати). Водночас значною частиною селянства соціалізація вбачалася як певний перехідний період до приватної власності, яка мала пройти такі етапи: конфіскація землі у поміщиків – передача її селянам у довічне користування – легітимізація селянської приватної власності на цю землю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Klos, Lyudmyla. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 64–70. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.64-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: стрімке поширення в усьому світі вірусних захворювань потребує зосередження уваги на запровадження дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації із таких дисциплін, як мікробіологія, вірусологія та імунологія. З огляду на це, зумовлюється необхідність визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації в період поширення вірусних захворювань. Йдеться про зовнішні, внутрішні та технологічні організаційно-педагогічні умови. Реалізація цих умов передбачає створення у вищих медичних закладах освіти інформаційно-освітнього навчального середовища як веб-ресурсу з електронними аудиторіями. Мета: полягає в обґрунтуванні та висвітленні організаційно-педагогічних умов дистанційного навчання майбутніх магістрів фармаціїв період поширення вірусних захворювань. Методи: теоретичні методи дослідження: аналіз джерел та літератури з проблеми для виявлення стану досліджуваного питання в педагогічній теорії та практиці, синтез, узагальнення. Результати: досліджено, що нинішній стан поширення вірусних захворюваньдетермінує пошук і запровадження нових технологій (цифрових) і форм підготовки фармацевтів, що сприятимуть безперервному оновленню їхніх знань та вмінь; виявлено, що в умовах карантину дистанційне навчання майбутніх фахівців фармацевтичної галузі дає змогу формувати професійні компетентності на основі індивідуального навчання здобувачів фармацевтичної освіти. Висновки. У період поширення вірусних захворювань ефективність дистанційного навчання майбутніх магістрів фармації потребує забезпечення необхідних для цього зовнішніх, внутрішніх та технологічних організаційно-педагогічних умов. Їх реалізація дає змогу: забезпечити індивідуалізацію навчання здобувачів освіти в режимі online та offline; формувати практичні навички, оволодівати професійними компетентностями. Дистанційне навчання майбутніх магістрів фармації має низку очевидних переваг над аудиторною формою здобуття освіти: надається гарантований швидкий та віддалений доступ до найновішого фармацевтичного контенту; навчальна інформація та інші матеріали безперервно оновлюються з офіційних джерел фармацевтичних та медичних компаній; є можливість ознайомлення із професійним досвідом фармацевтичних і медичних компаній, технологічними особливостями виробничого процесу відповідно до потреб здобувачів освіти; відкриваються можливості для організації самостійної роботи здобувачів освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

ГАЛІМОВ, Анатолій, та Ірина КОВАЛЬСЬКА. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЕДЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МАЙБУТНІМИ ОФІЦЕРАМИ-ПРИКОРДОННИКАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 17–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.779.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведений аналіз сучасного стану та визначені основні напрями формування культури ведення здорового способу життя під час освітнього процесу майбутніми офіцерами-прикордонниками. Проблема здорового способу життя в українському суспільстві з інституційного рівня перейшла на загальнодержавний і міждержавний, що свідчить про її виняткову актуальність і першочергову важливість. Результати аналізу напрямів наукових досліджень свідчать, що у контексті підготовки майбутніх фахівців до здорового способу життя вчені обґрунтовували теоретичні та методичні основи формування культури здоров’язбереження з позицій поглядів і переконань майбутнього фахівця, визначали професійно-прикладні основи формування здорового способу життя майбутніх фахівців і використовували педагогічні здоров’язбережувальні технології в системі підготовки майбутніх фахівців. У сучасних умовах прикордонної служби, які пов’язані з великим навантаженням на персонал, складними умовами служби, перенапруженням упродовж робочого дня, актуальними стають загальні складові здорового способу життя, що включають систематичні фізичні вправи, правильне харчування, відмову від куріння і наркотичних засобів, обмежене вживання алкоголю, здатність долати стреси, уміння розслаблятися, профілактичні обстеження, відсутність несприятливих для здоров’я звичок. Здійснення усіх цих складових можливе лише за умови певних кроків, які досягаються високим рівнем самосвідомості у вигляді мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій, що активно скеровують практичну діяльність на формування здорового способу життя.Оскільки проблема формування здорового способу життя як складової частини культури здоров’язбереження майбутніх фахівців-прикордонників стосується найрізноманітніших сфер життя, вважаємо, що підхід до її вирішення повинен бути інтегративним .Готовність до здорового способу життя формується під час освітнього процесу в НАДПСУ упродовж усього періоду навчання практично на усіх кафедрах. Водночас формування основних складових проходить на кафедрі психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, кафедрі фізичного виховання. Зокрема, курсанти, які навчаються за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за різними спеціальностями, основні знання та навички щодо формування здорового способу життя отримують за рахунок навчальних дисциплін: психологія здоров’я; психогігієна та психопрофілактика; педагогіка і психологія; професійна педагогіка та морально-психологічне забезпечення; фізичне виховання. Формування компетентностей майбутнього офіцера-прикордонника, який веде здоровий спосіб життя, відбувається як під час реалізації заходів по роботі з персоналом, так і в освітньому процесі навчального закладу. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок, що формування здорового способу життя – складний процес, який потребує залучення якнайбільшої кількості відділів, служб та кафедр, і насамперед – самих майбутніх прикордонників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Сорочинська, Тетяна. "Ідеал учителя: порівняння освітніх ідей радянського періоду та сучасності". New pedagogical thought 106, № 2 (5 липня 2021): 12–15. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-12-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено спробу порівняльного аналізу ідеалу вчителя та освітніх ідей радянського періоду і сучасності. Висвітлено педагогічну концепцію освітнього ідеалу повоєнних років. Схарактеризовано основні складові та вимоги до професійної майстерності сучасного фахівця. Обґрунтовано ідею самовиховання як необхідну передумову набуття і збереження професіоналізму вчителя, зокрема розглянуто основні характеристики педагога-початківця та педагога-майстра, окреслено, як майбутній учитель з об’єкта виховного впливу («Я – студент, нехай мене вчать») перетворюється на суб’єкт організації власної життєдіяльності («Я – майбутній педагог, готую себе до педагогічної діяльності щоденно»). Використовуючи педагогічний досвід відомих педагогів, розкрито сутність професійної індивідуальності вчителя та педагогічної культури як вирішального елемента формування його педагогічної майстерності. Доведено, що індивідуальна педагогічна культура виявляється у професійній поведінці педагога. У контексті розкриття проблеми представлено погляд на вчителя з високим і низьким рівнем педагогічної культури, обґрунтовано поняття «педагогічного безкультур’я» як неуцтва та обмеженості педагога. Зосереджено увагу на гуманістичній установці вчителя, що визначає стратегію і тактику освітнього процесу, а також на духовно-моральній складовій як основі педагогічної діяльності майбутнього фахівця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Гоцуляк, К. І., та Т. І. Стамбульська. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФАХОВОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕДЖІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 143–48. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Діджиталізація освіти, використання все новіших і сучасніших інформаційно-комунікаційних технологій та укорінення глобальної мережі Інтернет як основи здобуття освіти призвели до змін у традиційних моделях навчання, тому у вищих школах можна розвивати новий напрям дистанційного навчання, який базується на комп’ютерних та телекомунікаційних технологіях: масове запровадження для здобуття освіти різноманітних відеоплатформ, можливість розміщувати відеолекції чи електронне навчально-методичне забезпечення на сайті закладу чи на хмарних сховищах, комунікування зі студентами та колегами у різних месенджерах. Цифрова трансформація інформації у ЗФПО вимагає від здобувачів освіти вміння отримувати її, працювати з нею та засвоювати критично й самостійно. Цього вимагає і система навчання у ЗФПО у період карантину, що диктує основи професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Сьогодні все більше українських дослідників підтримують ідею запровадження та розвитку дистанційного навчання як важливої частини освітньої галузі. Через пандемію в Україні та в усьому світі використання дистанційної освіти набуло особливого значення під час тривалої ізоляції. З одного боку, навчальні заклади задовольняють свої потреби участі у відкритому інформаційному просторі, а з іншого – надають можливості для досягнення освітніх цілей за допомогою ІКТ. У статті визначено сутність поняття «формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи в умовах пандемії». Багато труднощів та недоліків було виявлено під час здійснення дистанційного навчання: проблема наступності в педагогічній освіті (змісту, методів, форм), змісту навчального матеріалу на різних рівнях вищої освіти; домінування репродуктивних методів та форм навчання; слабка орієнтація підготовки на майбутню професію, неможливість здійснювати навчання у дистанційній формі на однаковому рівні для всіх студентів та обмеженість в ефективному та адекватному оцінюванні результатів дистанційного навчання здобувачів освіти. Нами використано теоретичні методи для розв’язання дослідницьких завдань: аналізу та систематизації літератури з психології, педагогіки та методики для визначення стану і теоретичної основи формування проблем у професійних здібностях майбутніх учителів початкових класів у сучасних навчальних закладах. Визначено поняття компетентності вчителів початкових класів та вивчено можливість формування професії та культури викладання у сучасних коледжах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Борисова, Ольга. "Майбутнє релігії та релігійних практик у пост-пандемічний період". Ukrainian Religious Studies, № 94 (16 липня 2021): 98–126. http://dx.doi.org/10.32420/2021.94.2245.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на підставі аналізу наукової літератури, експертних інтерв’ю, інформаційних ресурсів світової комп’ютерної мережі Інтернет, зокрема електронних варіантів таких видань, як BBC news, BBC Future, Financial Times; офіційних інтернет-порталів міжнародних організацій ООН, ВООЗ, українського Національного інституту стратегічних досліджень та ін. розглядаються питання щодо того, який вплив виказала пандемія COVID-19 на релігію і релігійні практики за час тих «жнив скорботи», які вона вже здійснила, та що чекає на них у майбутньому, коли пандемія таки припинить свій руйнівний хід по планеті. Авторка поставила за мету – на основі аналізу новітньої інформації щодо впливу пандемії COVID-19 на релігію і релігійні практики виявити і представити ті важливі моменти, які вже є актуальними для них у нинішній момент, а також ті, що ще тільки починають проявлятися і будуть актуальними в пост-пандемічну епоху. В якості провідного метода дослідження використовувався метод Desk Research, який дозволяє як швидко отримувати інформацію, так і плідно зіставляти джерела інформації між собою з метою досягнення ефективного дослідницького результату та формулювання аргументованих висновків. У статті розглядаються питання: Якими були причини того, що пандемія фактично «перевернула світ»? Що це означає для майбутнього релігійних зборів, ритуалів та подорожей, враховуючи, що все це може посилити передачу вірусів у глобальному масштабі? Чи гряде кардинальна трансформація всього релігійного життя людства? А чи не є це вже початком кінця релігій, як це передбачали деякі соціологи минулого? Питання, як бачимо, фундаментальні. І їх поставила перед нами саме пандемія. Тож, вочевидь, праві ті вчені, які завжди відзначали, що кризи несуть в собі не тільки негативні явища, а й дають шанс на позитивні зміни в людському суспільстві. І, зіставивши думки філософів минулого, які вважали, що релігія, ця «стара магія» і «розчарування світу», скоро відійде в минуле, а «тотемом нового виду стане туризм», з тим, як пандемія COVID-19 вплинула на релігійну свідомість людей в усьому світі, авторка доходить висновку, що ці прогнози не справджуються. Релігія нікуди не дінеться (і у статті показано, чому), а ось самі вчення і релігійні практики чекають певні трансформації. Як також церкви будуть зобов’язані дотримуватись вимог епідеміологічної безпеки під час церковних заходів і подорожей. Оскільки впливи пандемії COVID-19 у науковому середовищі ще осмислюються і література тільки починає з’являтись, то у даній статті викладено авторську позицію з проблем, які в ній піднімаються.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Chubrei, Oleksandra. "Професійна підготовка майбутніх вчителів географії в історичній ретроспективі". Педагогічний дискурс, № 27 (11 листопада 2019): 72–76. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.27.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розкрито особливості професійної підготовки майбутніх вчителів географії в історичній ретроспективі. Виявлено певні відміни у наукових поглядах щодо періодизації етапів становлення та розвитку професійної підготовки майбутніх вчителів географії. Визначено, що науковці виділяють три або чотири періоди (етапи), що співвідносяться із критичними змінами у розвитку державного устрою і суспільного життя. Взявши за основу визначені етапи становлення та розвитку системи професійної підготовки майбутніх вчителів географії та доповнивши їх результатами сучасних психолого-педагогічних досліджень запропоновано власну періодизацію досліджуваного феномену. Основою запропонованої періодизації професійної підготовки майбутніх вчителів географії є не тільки зміни в суспільному житті України, а й розвиток географічної освіти як системи з якісними зрушеннями у змісті, підходах до вивчення явищ, методах навчання на різних етапах розвитку, обумовленими, перш за все, реформами освіти. Вивчення таких зрушень і реформ географічної освіти викликає інтерес не тільки з точки зору змін у методичній науці, технологіях навчання, але і тим, у яких історичних і культурних умовах вони відбувалися, наступністю в освітньому процесі і на окремих його етапах

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Співак, Я. О., Л. А. Співак, Н. М. Чернуха та Ю. Р. Пасічник. "СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 322–32. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-322-332.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців соціальної сфери. Вказано напрями діяльності сучасного працівника соціальної сфери та складність вирішення задачі формування професійно компетентних майбутніх соціальних працівників, здатних до ефективної професійної діяльності. Проаналізовано останні наукові дослідження, присвячені проблемам підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців до професійної діяльності. Показано взаємозалежність стратегічних напрямків економічного розвитку країни та професійної діяльності соціальних працівників. Вказано умови дієвості соціального захисту людини. Схарактеризовано сучасні вимоги до професійної діяльності соціальних працівників. Виділено головну мету сумісної співпраці соціальних працівників з громадськими, благодійними та релігійними організаціями. Описано основні риси сучасного працівника соціальної сфери. Виявлено невідповідність професійної підготовки соціального працівника сучасним вимогам ринку праці. Визначені основні риси майбутнього фахівця соціальної сфери, а також першочергові вимоги до професійної підготовки соціальних працівників, майбутніх фахівців соціальної сфери. Виокремлено професійні вимоги до майбутніх фахівців соціальної сфери. Розглянуто вимоги, що ставляться до професійно значущих особистісних якостей майбутнього фахівця соціальної сфери. Визначено важливі фахові функції, знання, уміння, навички та професійно значущі особистісні якості сучасного соціального працівника. Виділені основні методи видів діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери. Наголошено на важливості процесу вдосконалення та відповідності професійним вимогам працівників соціальної сфери, розглянуто періоди цього процесу. Намічені перспективні напрями професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Пудова, С. С. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПРИ ВИВЧЕННІ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11775.

Повний текст джерела

Анотація:

Карантинні заходи 2020 р. та перехід на дистанційне навчання слугували поштовхом для випробовування тих інформаційних технологій, які раніше були менш затребувані в медичних вищих закладах освіти з огляду на свою освітню специфіку. За нової форми навчання координація навчальної діяльності майбутніх лікарів потребувала якісних змін, що привело до відповідних досліджень у напрямку педагогіки. Зокрема, метою нашого дослідження було проаналізувати особливості організації дистанційного навчання для іноземних студентів-медиків другого курсу з медичної інформатики в умовах карантинних обмежень 2020 р. на прикладі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Організація освітнього процесу в повному дистанційному режимі, зокрема для медичних вищих шкіл, мала різний характер у весняний та осінній періоди 2020 р. Перші організаційні спроби вимагали швидкої реакції щодо прийняття рішень і злагодженої командної роботи учасників навчального процесу, що впливало на адаптацію до нових умов та ефективність навчального процесу. Вивчення й випробовування інформаційних технологій, пошук, апробація методів і прийомів навчання, розробка дидактичних матеріалів, придатних для онлайн-навчання, оцінка отриманих результатів діяльності дозволили більш впевнено й організовано підійти до дистанційного навчального процесу в осінній період, зокрема при вивченні медичної інформатики. Вимушені умови навчання в онлайн-режимі принесли новий досвід і вплинули на розвиток інформаційної культури викладачів та студентів. Протe залишається частина серйозних питань (наприклад, щодо якості отриманих знань, умінь, навичок студентів), розв’язання яких потребує більш розвинутих інформаційних технологій з покращеними функціональними можливостями порівняно з тими, що використовуються нами зараз.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Вітюк, Валентина Володимирівна, та Анна Володимирівна Лякішева. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ КАРТИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 111–26. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3224.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено правописну компетентність майбутніх учителів початкової школи як складник комунікативної компетентності. Визначено стан окресленої проблеми на сучасному етапі модернізації закладів вищої освіти. Зазначено, що одним з перспективних напрямів підвищення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи є застосування інноваційних технологій навчання, зокрема інтелект-карт. Описано основні принципи та етапи створення інтелекткарт. Презентовано інтелекткарту правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить графічну, орфографічну та пунктуаційну компетентності. Висвітлено основні причини низького рівня правописної грамотності студентів педагогічних вишів, зокрема причини загального характеру, соціокультурні та лінгводидактичні. Автори статті вважають, що для ефективного формування правописної компетентності в майбутніх учителів початкової школи потрібно враховувати такі лінгводидактичні умови, як принципи графіки, орфографії та пунктуації, рівень мовного та мовленнєвого розвитку студентів і рівень розвитку уваги, пам’яті, мислення в майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано шляхи ефективного формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Доцільність та результативність застосування інтелекткарт у процесі формування й удосконалення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи перевірено за допомогою педагогічного експерименту шляхом зіставлення рівнів навченості студентів експериментальних і контрольних груп за критерієм Стьюдента. Підкреслено актуальність і необхідність застосування інтелекткарт у процесі лінгвістичної та лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в період реформування мовної освіти та в умовах становлення Нової української школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Кірдан, О. П. "Професійна підготовка майбутніх економістів періоду української незалежності в дзеркалі наукових досліджень". Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Педагогічні науки, № 5 (124) (2018): 65–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Каракаш, І. І. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНО-ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, МАЙБУТНЄ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 20 (8 листопада 2019): 47–56. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v20i0.554.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу позитивних досягнень та допущених прорахунків за минулий період проведення земельної реформи в Україні. Одночасно автором пропонуються конкретні заходи щодо подальшого реформування аграрно-земельних відносин на засадах належно утвореної законодавчої бази.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Geletukha, G. G., T. A. Zheliezna, O. V. Tryboi та A. I. Bashtovyi. "АНАЛІЗ КРИТЕРІЇВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ". Industrial Heat Engineering 38, № 6 (20 грудня 2016): 47–55. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.6.2016.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано критерії сталості Євросоюзу для виробництва та використання біопалив. Розглянуто поточну політику ЄС щодо сталості біоенергетики та плани на майбутній період. Показано, що загалом в Європі спостерігається тенденція поступового посилення вимог щодо виконання критеріїв сталості. Представлено рекомендації для України по запровадженню сталого виробництва біопалив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Марчук, Олена. "АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОГО ТРЕНІНГУ І ЙОГО РОЛЬ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання якісної підготовки майбутніх фармацевтів є актуальним і важливим питанням. Беручи до уваги великий обсяг інформації, яку студентам необхідно опанувати за досить стислий період навчання і подальше закріплення відповідних практичних навичок, обумовлюють пошук оптимальних шляхів удосконалення освітнього процесу. У статті розглянуто питання алгоритмізації практичного тренінгу під час вивчення дисципліни технологія ліків. Висвітлено досвід застосування цього методу у формуванні професійно важливих компетентностей майбутніх фахівців-фармацевтів. Наведено в якості прикладу застосування алгоритму в технології виготовлення гомеопатичної рідкої лікарської форми. Рекомендовано застосовувати даний прийом при вивченні також і інших навчальних дисциплін, зокрема технології косметичних лікарських засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Сорвіна, Ю. М. "Форсайт – як спроба зазирнути у майбутнє туризму в період COVID-19". Вісник Херсонського національного технічного університету 2 (2021): 207–12. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.2.26.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Вербельчук, Тетяна, Володимир П’ясківський, Сергій Вербельчук та Володимир Гавриловський. "ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВОГО МЕДОЗБОРУ У ФОРМУВАННІ ІМУНІТЕТУ БДЖІЛ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Еволюційний розвиток бджіл проходив на багатій поліфлорній кормовій базі. Бджола медоносна відноситься до комах з вузькоспеціалізованим живленням. Весь комплекс поживних речовин необхідних для розвитку та харчування потомства і імаго отримується з нектару та пилку, які бджоли, для тривалого зберігання, консервують в мед та пергу. Кормова цінність квіткового пилку визначається вмістом в ньому білку, повноцінністю амінокислотного складу, здатністю до засвоєння. Вибірковість збирання пилку частково пояснюється потребою бджіл на даний період у тих чи інших речовинах. Крім того встановлено, що пилок різних пилконосів відрізняється своєю біологічною цінністю, пилковою продуктивністю, хімічним складом. Доведено, що однією з причин зниження імунітету бджіл є погіршення їх живлення. Це викликано зменшенням біорізноманіття квітуючих рослин біля полів, монокультурним землеробством, високим пестицидним фоном, змінами клімату тощо. Тому, поліфлорна повноцінна пилково-нектарна кормова база відіграє основоположну роль для життя та розвитку бджіл. Повноцінне вигодовування личинок закладає на все подальше життя комах базу імунної стійкості, здоров’я, тривалості життя. Надто важливим це є для відтворення майбутніх маток, трутнів. Відомо, що в стадію личинки йде формування так званого жирового тіла, котре є депо білків та інших БАР, а в подальшому виступає основою формування секреторної діяльності (маточного молочка, ферментів для переробки нектару, восковиділення тощо). Формування жирового тіла проходить в період личинкової стадії розвитку розплоду. Воно забезпечує тривале життя зимуючих бджіл, здатність вижити та пережити холоди, сприяє виконанню надважливого завдання цих бджіл – вигодовування однієї бджоли заміни тощо. Літні короткоживучі бджоли вигодовують до чотирьох особин. Як і у вищих тварин та людини в підтриманні імунітету важливу роль відіграє мікрофлора слизових і кишківника. Вона частково забезпечує ферментативні процеси в травленні. Завдяки цим сапрофітним мікроорганізмам – формується імунітет (до 80 %). Ліс здатен забезпечити бджіл ранніми поліфлорними квітуючими рослинами, що поліпшить повноцінність білкового живлення, сприятиме високій життєздатності потомства та активному нарощуванні сили сім’ї, майбутній продуктивності, зимостійкості, забезпечить ефективність галузі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

ІСЛАМОВА, Олександра. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 99–106. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.979.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні змінюється уявлення про те, яким повинен бути сучасний викладач, якими компетентностями має володіти. Сучасна освіта зорієнтована на “вільний розвиток”, творчу ініціативу, самостійність, мобільність майбутніх спеціалістів. Сучасна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників має бути зорієнтована на перспективи міжнародної співпраці, забезпечення мобільності як викладацького, так і курсантського складу в межах освітньо-наукового простору. Особлива увага зосереджена на дослідженнях напрямів і методів навчання, їх удосконалення і впровадження у навчальний процес прикордонної академії. Одним із таких напрямів, особливо в періоди надзвичайних ситуацій (пандемія COVID-19, воєнний стан), є впровадження технології дистанційного навчання для курсантів прикордонної академії. Позитивний вплив на рівень сформованості іншомовної комунікативної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах обмеженої кількості аудиторного навчального часу має організація їх іншомовної підготовки засобами дистанційного навчання. Сучасні програми дистанційного навчання – комплекс синхронних та асинхронних технологій, усі суб’єкти технологічної взаємодії яких активні одночасно або в різний час і співпрацюють за допомогою мережі Інтернет. Елементи та ресурси дистанційного курсу інформаційного середовища Moodle, платформи Google Meet і Zoom надають абсолютні можливості викладачам для формування інформаційно-якісних, динамічних, логічно структурованих практичних занять, проведення модульних робіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Гуйван, П. Д. "Пізнання темпорального перебігу в контексті особистісного ціннісного сприйняття людиною часових перспектив". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.952.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена дослідженню питання про сутність часу як однієї з фундаментальних категорій навколишнього світу, яка стосується загальних понять, що виражають чутливе сприйняття та його зв’язок з реальністю. Підкреслюється, що вивчення часового руху матерії доволі складний процес, позаяк він сприймається не безпосередньо, а опосередковано через темпоральний вплив на матеріальні елементи, які поступово змінюються. Темпоральні характеристики, які зумовлюють конкретні стани речей і процесів, – це не зовнішні реальні прояви, а особистісна перцепція спостерігача, на підставі якої формуються уявлення про внутрішні зв’язки подій у матеріальному світі. Тому час – не абсолютне, а відносне явище, і питання вивчення часових перспектив соціальних та індивідуальних систем, їх зіткнень і трансформацій є досить актуальним. У статті проаналізовані два філософські підходи до співставлення таких визначальних категорій, як час і буття: статичну та динамічну наукові концепції часу. Детально розглянута пануюча нині теза, за якої часовий перебіг завжди відбувається у напрямі від минулого до майбутнього. Вона полягає в тому, що часовий рух завжди відбувається транзитом через сучасність, на зупиняючись у ній, і продовжується в майбутті, щоразу збільшуючи обсяг минулого за рахунок нових фактів, що відходять із сучасності у минулі події. Такий процес відбувається перманентно, він не може зупинитися, у цьому, власне, полягає феномен часового руху в природі. Надана оцінка усвідомленої спостерігачами протяжності таких темпоральних категорій, як «минуле», «сучасне» та «майбутнє». Також вивчені наукові припущення окремих дослідників стосовно критики концепції про однонаправленість часового руху та зумовленість змін у стані матерії виключно у напрямі від минулого до майбутнього та оцінені їхні позиції щодо можливості інверсії напряму часового потоку. В роботі також надана розгорнута характеристика взаємин різних часових станів. Розглянуте питання про місце сучасності у співвідношенні трьох часових суперпозицій. Обстоюється позиція, що минуле, нинішнє і майбутнє продукуються сучасним періодом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

КИЩУН, Володимир. "АВАРІЙНІСТЬ НА ДОРОГАХ УКРАЇНИ: ОЧІКУВАННЯ, ЩО НЕСПРАВДИЛИСЯ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (19 травня 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.509.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження у роботі стало визначення фактичних показників стану аварійності на вітчизняних дорогах та порівняння їх з очікуваними, що були затверджені у Державних програмах підвищення рівня безпеки дорожнього руху на періоди до 2016 і 2020 років, а також аналіз очікуваних показників, наведених у Державній програмі підвищення рівня безпеки дорожнього руху на період до 2023 року. Стан аварійності оцінювався за такими показниками, як кількість загиблих і травмованих на 100 тис. населення (соціальний ризик), кількість загиблих на 100 тис. транспортних засобів (транспортний ризик), а також трьома показниками, що характеризують тяжкість пригоди: кількість загиблих на 100 постраждалих та кількість загиблих і травмованих на 100 дорожньо-транспортних пригод (ДТП). У процесі досліджень визначалися фактичні показники аварійності в Україні у 2015-2020 роках. Як наслідок було встановлено, що фактичні показники соціального і транспортного ризиків у ці роки були гірші за очікувані і лише кількість загиблих внаслідок ДТП на 100 постраждалих була меншою або знаходилася на одному рівні. Певне неузгодження запланованих очікуваних результатів спостерігається у Державній програмі підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року. Якщо порівняти числа суміжних 2020 і 2021 років, то очікувані результати за трьома показниками невиправдано зросли і лише кількість загиблих внаслідок ДТП на 100 постраждалих у 2021 і наступних роках передбачається меншою. Ще більша неузгодженість спостерігається, коли порівняти фактичні показники 2020 року з очікуваними 2021-го; прогнозується гірша ситуація на українських дорогах ніж та, що є у дійсності. Аналогічно неузгодженими виглядають два нових показники, що оцінюють рівень тяжкості наслідків пригод – це кількість загиблих і травмованих на 100 ДТП. В Україні статистика щодо загибелі і травмування людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод залишається достатньо високою, як для європейського регіону. Аналіз стану аварійності на вітчизняних дорогах за 2015-2020 роки показав, що за трьома показниками з чотирьох Державні програми з підвищення рівня БДР не були виконані, а закладені на майбутнє показники аварійності не сприятимуть покращенню ситуації у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Ключові слова: безпека дорожнього руху, транспортна стратегія, державні програми, зниження аварійності, очікувані показники аварійності, фактичні показники аварійності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Omelchenko, T. V. "Self-development of future psychologists during professional training." Science and Education a New Dimension VI(181), no. 75 (November 25, 2018): 69–72. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2018-181vi75-17.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Костишин, Роман Степанович. "ВОЛОДИМИР КОХАН – ВІЙСЬКОВИК, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ПОЛІТИК (1920 – 1930-ті рр.)". Військово-науковий вісник, № 35 (11 травня 2021): 31–43. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.31-43.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано основні напрями військової та громадсько-політичної діяльності Володимира Кохана в 1920–1930-х роках крізь призму суспільно-політичних процесів у регіоні. Акцентовано увагу на особливостях формування його світогляду, зокрема показано, що підґрунтя виразної національно-патріо-тичної свідомості Володимира Кохана заклали родинні цінності, а також просвітні, громадські установи Галичини, які вели активну освідомлювальну роботу серед українського населення регіону. Розглянуто внесок політика в діяльність Української військової організації (УВО), виокремлено коло його однодумців, серед яких – майбутні лідери національно-державницьких партій Галичини, національно-культурних організацій краю. Відзначено, що, пере-буваючи в УВО в період національно-визвольних змагань, польсько-української війни 1918–1919 рр., він доклав чимало зусиль для захисту національно-культурних, соціально-політичних прав українців Галичини. З’ясовано, що в середині 1920-х років, будучи членом Української партії національної роботи (УПНР), він виступив одним з активних прихильників утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Схарактеризовано організаційно-політичну працю відомого політика, на конкретних прикладах проілюстровано боротьбу одного з лідерів української націонал-демократії за піднесення національної свідомості українців Галичини. Крізь призму політичної біографії В. Кохана показано складне переплетення політичних, соціальних і національ-них аспектів українського суспільно-політичного руху в досліджуваний період.У загальних рисах схарактеризовано парламентську працю В. Кохана у вищому законодавчому органі Польщі. Доведено, що починаючи із 1928 р., партійна діяльність для одного з лідерів націонал-демократів відійшла на другий план, поступаючись парламентській роботі. Акцентовано вагу на організаційних здобутках у Фронті національної єдності (ФНЄ).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

ВОЛОШИНОВ, СЕРГІЙ. "ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 179–88. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-179-188.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор на основі систематизації науково-педагогічних праць, що стосуються професійної підготовки фахівців морської галузі, у пошуку наукової літератури Google Академія та електронних каталогах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського подав його кількісний та якісний аналіз. Докладно вивчено дисертаційні дослідження сучасних українських науковців, зокрема Барсук С.Л., Волошинова С.А., Герганова Л.Д., Доброштан О.О., Козак С.В., Литвиненко І.Ю., Осадчої К.П., Пріміної Н.М., Сокола І.В., Спичак Т.С., Фролової О.О. Так, ґрунтуючись на науковій діяльності, що документально зафіксована в різні часові періоди, було констатоване зростання досліджень щодо професійної підготовки фахівців морської галузі та зокрема судноводіїв. Визначено такі аспекти вивчення проблеми професійної підготовки фахівців морської галузі в науково-педагогічній теорії: формування іншомовної компетентності (С.Л. Барсук, С.В. Козак, І.Ю. Литвиненко, Н.М. Пріміна), формування професійної компетентності (Л.Д. Герганов, І.В. Сокол), алгоритмічна підготовка (С.А. Волошинов), навчання математики (Т.С. Спичак, О.О. Доброштан), формування соціокультурної компетенції (О.О. Фролова), підготовка до професійно-орієнтованого спілкування (В.Б. Смелікова). У статті зазначається, що дисертаційні дослідження аспектів формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів зумовлені вимогами міжнародних документах морської галузі, особливостями професійної діяльності в мультинаціональному середовищі та зростанням конкуренції на світовому ринку праці. У дослідженні також наголошується, що формування ж професійної компетентності фахівців морського флоту теоретично та експериментально перевіряється структурними моделями в процесі вивчення фахових дисциплін т а на виробництві. Зазначається, що вивчення математики майбутніми морськими спеціалістами має бути побудовано на моделі методичної системи реалізації міжпредметних зв'язків. Подальші пошуки вбачаються в здійсненні аналізу практичного досвіду професійної підготовки фахівців морської галузі в Україні. Ключові слова: фахівці морської галузі, професійна підготовка, педагогічна теорія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Драч, Ірина. "Застосування принципу командності в умовах компетентнісно орієнтованого управління підготовкою майбутніх фахівців". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 30–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2647.

Повний текст джерела

Анотація:

Драч І. І. Застосування принципу командності в умовах компетентнісно орієнтованого управління підготовкою майбутніх фахівців. У статті охарактеризовано специфічні риси, що визначають самостійний статус компетентнісно орієнтованого управління підготовкою майбутніх фахівців у системі управлінської освітньої діяльності. Обґрунтовано використання принципу командності під час реалізації нової парадигми управління. Розкрито сутність теорії І. Адізеса щодо причини успішного та неуспішного менеджменту, у якій описано управлінські ролі, що дають змогу організації бути результативною й ефективною в короткому та довгому періоді. Зроблено висновок, що для досягнення ефективного менеджменту необхідна взаємодія у групі людей із взаємодоповнювальними стилями управління, тобто взаємодоповнювальна команда. Охарактеризовано переваги використання матричної організаційної структури, а також сукупності методів під час створення команди в умовах компетентнісно орієнтованого управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Майбутні періоди"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями