Статті в журналах: "Літературознавець"

1

Барчан, В. "Лідія Голомб як літературознавець". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 23 (2018): 11–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Барчан, В. "Лідія Голомб як літературознавець". Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, Вип. 23 (2018): 11–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Рева, Л. "Рева Григорій Семенович - педагог-літературознавець". Українознавство, [на 2010 рік] (2009): 215–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Семенюк, Г. Ф. "Педагог і літературознавець третього тисячоліття". Філологічні семінари, Вип. 8 (2005): 3–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Гнатюк, М. "Осип Маковей - письменник, редактор, літературознавець". Дивослово, № 3 (672), березень (2013): 51–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Шахова, К. "Дмитро Затонський - літературознавець і письменник". Вікно в світ, № 2 (17) (2002): 10–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Федоренко, Є. "Леонід Білецький - науковець та літературознавець". Українознавство, № 2/3 (7/8) (2003): 29–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Федоренко, Є. "Леонід Білецький - науковець та літературознавець". Українознавство, № 2/3 (7/8) (2003): 29–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Степаненко, М. "Шанувальник рідного слова, сумлінний дослідник-літературознавець". Рідний край, № 1 (2) (2000): 65–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Василенко, Р. "Анатоль Юриняк як літературознавець і літературний критик". Нові дні 42, № 491, січень (1991): 36–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Василенко, Р. "Анатоль Юриняк як літературознавець і літературний критик". Нові дні 42, № 491, січень (1991): 36–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Козлик, Ігор. "Борис Федорович Єгоров (1926–2020)". Sultanivski Chytannia, № 10 (31 травня 2021): 143–46. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.143-146.

Повний текст джерела

Анотація:

3 жовтня 2020 року на 95-му році життя помер видатний російський філолог-літературознавець Борис Федорович Єгоров – знаний фахівець з історії російської літератури, критики та суспільної думки ХІХ ст., з історії східнослов’янського літературознавства другої половини ХХ ст., мемуарист, доктор філологічних наук, професор, Почесний професор Саратовського університету, член Спілки письменників СРСР (з 1982 р.), Спілки письменників Санкт-Петербурга (з 1992) і Всесвітньої асоціації письменників Міжнародний ПЕН-клуб (з 2003).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Салтовська, Н. "Леонід Шурко - фольклорист, літературознавець, педагог (до 55-річчя від дня народження)". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 42 (2017): 6–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Салтовська, Н. "Леонід Шурко - фольклорист, літературознавець, педагог (до 55-річчя від дня народження)". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 42 (2017): 6–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Мойсієнко, А. К. "ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СОНЕТНОГО ВІРША ІВАНА ФРАНКА". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 145–54. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена сонетній творчості І. Франка, зокрема ролі поета в оновленні традиції сонетного вірша. На власне мовному рівні в поетиці Франкових текстів означено ряд явищ, традиційно застережених щодо сонетного вірша, це насамперед повтори тих самих слів, іноді цілих рядків у риторичних та риторично-запитальних реченнях, незавершеність фрази з перенесенням у наступний рядок (анжамбеман) тощо. Розглянуто деякі структурно-композиційні особливості сонетних творів автора. І. Франко, культивуючи сонетний вірш як поет, водночас немало зробив для дослідження його як теоретик, літературознавець, перекладач (сонети Данте, Шекспіра). Сонетна творчість Івана Франка є не лише вершинною віхою здобутків українського сонету наприкінці ХІХ-го століття, а й своєрідним підмурівком для подальших новітніх пошуків у цьому жанрі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

O.V., Keba. "PROFESSION: A LITERARY CRITIC. CALLING: A HUMAN (REVIEW OF THE BOOK “MARKO TEPLINSKYI: ‘DO AS YOU SHOULD…’. CONFESSION. THROUGH THE EYES OF THE OTHERS”)." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 176–77. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-28.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Zelenenka, Irina. "Образ мистця в поезії Ігоря Качуровського". Філологічний дискурс, № 8 (5 листопада 2018): 43–49. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2018.08.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Образ автора мистецьких творів і образ мистецтва, символіка таємниці творення в українській еміграційній поезії, зокрема в творчості Ігоря Качуровського, – особлива художня форма. Емігранти в умовах світової демократії спостерігали за впливом тоталітаризму на мистецтво УРСР, усвідомлюючи, що їхнє мистецтво – єдина незаангажована опозиція вульгарному соцреалізму, що рятує українське мистецтво, його європейськість. Ігор Качуровський розумів це і як письменник, і як літературознавець. Дослідження образних форм у поезії емігранта, близьких до неокласичних, є своєчасним. Домінування естетизму неокласиків і вшанування вершин світової культурної традиції (від еллінської до модерністської) вирізняють поетичне мовлення Ігоря Качуровського. Чи не найяскравіше транслює образ автора-пілігрима, самітника й дослідника світу збірка поезій «В далекій гавані» (1956). У ній домінує відчуття самості й самотності творця на лоні світу, що невблаганно змінюється, ігноруючи мистецтво. Ліричний герой римованих віршів Ігоря Качуровського відчув себе поетом-медіумом складної та яскравої епохи, яка потребувала месіанства, боротьби і правди, осмислення опозицій добра і зла, фатальності, гріха й жертовності, безґрунтянства й любові, гріховності й ненависті, безсмертя й богоборства, а також ролі вітчизни й чужини для творця. На основі життєвого досвіду в УРСР, в Європі та в Америці український поет-емігрант створив неповторні образно-символічні моделі філософського осягнення мистецтва й постаті автора, пілігрима й обсерватора, самітника й вигнанця. Тема творчості в його віршах реалізована через зв’язок видатної особистості з природою, із рідною землею та з екзотичними краями, через осмислення опозиції вільної людини, поета і влади. А тому образ генія, в єдності з народом – центр неокласичної філософії автора, близької до аристотелівської та ніцшеанської.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Назарець, В. М., та В. М. Миронюк. "КОНЦЕПЦІЇ ЖАНРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІРИКИ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ ХХ СТОЛІТТЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 184–88. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено основні концепції жанрової організації лірики в літературознавстві ХХ ст. Установлено, що на сучасному етапі розвитку літературознавства однією з найбільш актуальних є проблема теоретичного осмислення жанрової природи ліричного твору, розроблення принципів класифікації ліричних жанрів. На основі опрацювання фахової літератури з аналізованої проблеми з’ясовано дискусійність не лише питання визначення чітких критеріїв жанрового виокремлення типів ліричних творів, а й проблеми функціонування в ліриці такої цілком усталеної теоретичної категорії, як жанр. Проблематичність чіткої жанрової ідентифікації ліричних творів полягає й у тому, що дослідницькі уявлення про них не є сталими, а історично змінними – не лише через ускладнення парадигми їхньої теоретичної рецепції, але, насамперед, з огляду на історичну рухомість категорії жанру, специфіку його комунікативних настанов та естетичних стратегій, внутрішніх смислових взаємозв’язків між елементами його художньої структури та тематичної спрямованості. Унаслідок вивчення художньої практики поетів ХІХ–ХХ ст. спостережено використання авторською індивідуальністю, попри теоретичні аргументи прибічників концепції жанрової атрофії лірики та, відповідно, авторитарний диктат жанрових вимог, певних жанрових стратегій, що полягають у модифікації відповідно до власних творчих настанов усталених канонів жанрового мислення. Простежено відродження з огляду на зміну теоретичної парадигми літературознавства останніх десятиліть активного інтересу до теорії ліричного жанру, характеру та форм його художньої трансформації в минулій та сьогоденній поетичній практиці. Сучасними літературознавцями розроблено шість основних концепцій, які зумовлюють жанрову специфіку художнього твору особливостями його: 1) форми, 2) змісту, 3) змістово-формальної єдності, 4) історичної ґенези, 5) літературного функціонування, 6) феноменології сприйняття. Найбільш усталеною сьогодні концепцією класифікації ліричних творів визнано концепцію їх тематичної класифікації (за характером проблематики, що домінує у творі) та диференціації за ознакою специфіки форми зображення, яку запропонував ще у 70-х роках ХХ ст. відомий російський літературознавець Г. Поспєлов. У концепції передбачено розмежування таких п’яти типів лірики: 1) медитативної, 2) медитативно-зображальної, 3) описово- зображальної, 4) «персонажної», 5) розповідної. Зазначено, що у цій концепції не відображено жанрової специфіки художньої організації ліричного твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Подлісецька, О. "Європейське спрямування Лесі Українки - літературознавця, критика, прозаїка". Проблеми сучасного літературознавства, Вип. 23 (2016): 100–107.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Подлісецька, О. "Європейське спрямування Лесі Українки - літературознавця, критика, прозаїка". Проблеми сучасного літературознавства, Вип. 23 (2016): 100–107.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Кузьменко, Е. "ФІЛОСОФСЬКИ ГЛИБОКА І НАПРУЖЕНА ЖИТТЄВА ПРАВДА Л.Г. ФРІЗМАНА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 96–107. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Книги відомого українського, харківського літературознавця Л.Г. Фрізмана належать світовій культурі та літературі, затребувані в багатьох країнах світу, на багатьох мовах. Мета роботи – показати становлення і розвиток Л.Г. Фрізмана як відомого вченого, дослідника, педагога, літературознавця, який належить не тільки російській, українській, а й світовій культурі. Енциклопедичні знання, найширша ерудиція, велике наукове спілкування сприяли появі блискучих критичних праць Л.Г. Фрізмана. У дослідженнях з історії літератури і літературного побуту минулих епох, що вивчаються в їх нерозривній єдності й неподільності, поступово вимальовувався своєрідна постать Л.Г. Фрізмана – глибокого дослідника і мудрої людини. Головними напрямками наукових інтересів Л.Г. Фрізмана стали історія російської літератури і громадської думки XIX– XX століть, пушкінознавство, що закріпило за ним місце «першого пушкініста України», романтизм, поетика літературних жанрів. Набагато пізніше проявився інтерес Л.Г. Фрізмана до літературознавства в книзі «У колах літературознавців: Мемуарні нариси». Книга Л.Г. Фрізмана «Така доля. Єврейська тема в російській літературі» являє собою еволюцію єврейського питання. Історико-філософський роздум Л.Г. Фрізмана про Н. Коржавіна відображено в останній роботі «Незакінчене означає недомовлене». У роботі ми прийшли висновку, що Л.Г. Фрізман блискуче вникав як в найскладніші наукові тексти, так і в науково-популярні книги. Своєрідність наукової манери Л.Г. Фрізмана і його літературознавчий талант, живе людське тепло одушевляють вимогливу читацьку аудиторію. Його високий професіоналізм літературознавця, його інтелект і самовіддану працю, всупереч перешкодам і бар’єрам життєвих труднощів, збагачують як національну, так і світову наукову скарбницю життєвої правди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Зінченко, А. "Єлизавета Старинкевич - життя та погляди перекладача й літературознавця". Дзвін, № 9 (887), вересень (2018): 203–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Зінченко, А. "Єлизавета Старинкевич - життя та погляди перекладача й літературознавця". Дзвін, № 9 (887), вересень (2018): 203–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Зінченко, А. "Єлизавета Старинкевич - життя та погляди перекладача й літературознавця". Дзвін, № 9 (887), вересень (2018): 203–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Гончаренко, Олена Миколаївна. "Пам’яті вченого європейського рівня (штрихи до життєпису Василя Микитовича Скрипки – фольклориста, літературознавця, педагога, громадсько-культурного діяча ХХ ст.) Олена Миколаївна Гончаренко". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 2 (14 лютого 2013): 76–90. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v2i0.2284.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена пам’яті вітчизняного фольклориста, літературознавця, педагога, громадсько-культурного діяча ХХ ст. Василя Микитовича Скрипки. Відзначено, що його фундаментальні праці з українського, чеського, словацького фольклору та літератури, а також педагогічна та громадсько-культурна, просвітницька діяльність на ниві освіти і науки, вказали, що це – вчений європейського рівня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Галик, В. "Літературознавці, журналісти та священники - кореспонденти Івана Франка з Дрогобича". Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 3 (2012): 5–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Галик, В. "Літературознавці, журналісти та священники - кореспонденти Івана Франка з Дрогобича". Актуальні питання гуманітарних наук, Вип. 3 (2012): 5–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Румянцев, Олег, та Ярослав Мишанич. "ЛИСТИ МИКОЛИ КОЧІША ДО ОЛЕКСИ МИШАНИЧА (1969–1973)". РУСИНИСТИЧНИ СТУДИЇ 1, № 1 (10 березня 2017): 143. http://dx.doi.org/10.19090/rs.2017.1.143-154.

Повний текст джерела

Анотація:

У публікації подається фрагмент листування українського академіка- літературознавця Олекси Мишанича та мовознавця і письменника з громади бачван- сько-сремських русинів Миколи Кочіша. Опубліковані документи дозволяють більше дізнатися про стосунки двох видатних діячів, про події в громаді русинів Бачки (Воєво- дина, Сербія) та безпосередньо про наукову працю М. Кочіша.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Іваненко, Володимир. "Журнал «Україна» в Америці". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 255–57. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233989.

Повний текст джерела

Анотація:

Журнал «Україна» (Вашингтон, США) на конкурсній основі формує Редакційну Раду (Колегію) та Редакцію журналу. До участі в конкурсі на членів Редакційної Ради (Колеґії) запрошуються відомі українські журналісти, письменники, літературознавці, літературно-мистецькі критики, митці, мистецтвознавці, театрознавці, кінознавці, культурологи, науковці, громадські й політичні діячі, ділові особистості з України та діаспори.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Хороб, Степан. "ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МИКОЛИ ЄВШАНА (На матеріалі статті П. Петренка «Естетичне «вірую» М. Євшана»)". Українознавчі студії, № 19 (29 березня 2018): 93–102. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.93-102.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. У статті зроблено спробу систематизувати погляди Миколи Євшана на природу і функціонування літературної критики, її методологічні засновки та естетичне завдання, що випливають із дослідження Павла Петренка«Естетичне «вірую» Миколи Євшана», надрукованого в третьому, останньомувипуску збірника «МУР» (Мистецького Українського Руху) 1947 р. (Авгсбург,Німеччина). Крізь призму еміграційного вченого-літературознавця оприявлені нові підходи Миколи Євшана до аналізу художніх явищ, виявлено ефективність йоголітературно-критичної діяльності з метою розкрити домінуючі концепти йоготворчості. Дослідницька методика. Для вивчення задекларованої проблеми устатті використані герменевтична та інтерпретаційна методи, що дало змогупроаналізувати погляди і підходи Миколи Євшана в оцінці літературних явищ,здійснити їх систематику, а також осмислити його естетичні концепції влітературно-критичній спадщині, зроблені свого часу дослідниками з українськоїдіаспори, зокрема в рецепції малознаного літературознавця Павла Петренка.Результати. У статті доведено, що літературно-критична творчість МиколиЄвшана органічно вбирала в себе як нові теоретичні приписи словесного мистецтва, так і яскраві явища історико-літературного характеру, здебільшого ті,що були позначені ідеями західноєвропейського модернізму. На багатому літературно-художньому матеріалі як з українського, так і зарубіжного письменствааргументовано низку положень літературно-критичного і методологічного спрямування у творчості Миколи Євшана. Наукова новизна. Систематизовано погляди Миколи Євшана як критика не лише на розвиток творчості одного чи ряду українських письменників, а й літературного процесу перших десятиліть ХХ століття; визначено його провідні методи у дослідженні явищ художньої літератури; окреслено функціональний аспект його критичних рефлексій; вперше проаналізовано в світлі літературно-критичної діяльності Миколи Євшана досіне знану статтю літературознавця з української еміграції Павла Петренка.Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення літературно-критичної творчості Миколи Євшана, українського літературно-художнього процесу перших десятиліть ХХ століття, літературознавства української діаспори. Наукові результати дослідження можуть лягти в основунаписання магістерських і дисертаційних проектів, а також монографій пророзвиток української критики та її представників в Україні і в діаспорі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Кравець, Ярема. "Марія Шаповалова: життєвий і творчий шлях науковця". Sultanivski Chytannia, № 10 (31 травня 2021): 131–41. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.131-141.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті говориться про життєвий і творчий шлях Марії Семенівни Шаповалової (1915-1994), відомого літературознавця, багаторічного доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. Метою статті є висвітлення важливіших етапів діяльності педагога і науковця, який працював у галузі українського шекспірознавства, англійського красного письменства різних часів і періодів, англійського робітничого роману. Дослідницька методика. У статті використовується системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів з’ясовано внесок ученого в історію українського шекспірознавства, дослідження давньої і сучасної англійської літератури, опрацювання вагомих навчальних посібників і підручників з історії західноєвропейських літератур середніх віків та Відродження. Результати. У дослідженні подано майже півстолітній творчий шлях науковця, розповідь про задум і здійснення вартісної праці про входження В. Шекспіра в український літературний процес. Наукова новизна. Стаття є першою студією в українському літературознавстві про багатогранну діяльність доцента Марії Шаповалової, зокрема щодо опрацювання підручника з історії західноєвропейської літератури, який своїми трьома виданнями по сьогодні залишається одним із найавторитетніших вузівських підручників. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для зацікавленого прочитання наукової спадщини ученого-літературознавця, пізнання історії викладання світової літератури у Франковому виші.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Жулинський, Микола Григорович. "Гуманітарне обличчя нації". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 7 (16 липня 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.07.079.

Повний текст джерела

Анотація:

26 липня виповнюється 90 років відомому літературознавцю, критику, публіцисту, громадському діячеві, Герою України (2001), лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (2017), лауреату Державної премії України ім. Т. Шевченка (1991), міністру культури України (1992–1994), академіку-секретарю Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України (1997–2004), раднику Президії НАН України, академіку НАН України (1992) Івану Михайловичу Дзюбі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Жулинський, Микола Григорович. "Невтомний почитатель «книжних словес»". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 90–92. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.090.

Повний текст джерела

Анотація:

26 квітня 2022 р. виповнюється 75 років відомому українському літературознавцю-медієвісту, знавцю давньої української словесності та віршованої і драматичної літератури епохи бароко, завідувачу відділу історії української літератури (з 2004), заступнику директора з наукової роботи (з 1999) Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктору філологічних наук (1996), професору (2014), академіку НАН України (2018) Миколі Матвійовичу Сулимі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Криворучко, Світлана. "«ПОДЗВОНИ МЕНІ…» (СПОГАДИ ПРО Л. Г. ФРІЗМАНА)". Sultanivski Chytannia, № 8 (7 липня 2019): 146–55. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2019.8.146-155.

Повний текст джерела

Анотація:

У спогадах йдеться про майже побутові епізоди життя видатного українського літературознавця Леоніда Генріховича Фрізмана (1935–2018), який створив Харківську наукову школу дослідників російської літератури та літературної критики. Наука була майже провідною, якщо не провідною, іпостассю життя Л. Г. Фрізмана. Під його науковим керівництвом захищено понад 50 кандидатських та 3 докторських дисертацій. Однак найголовнішим у його житті було те, що він був хорошою людиною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ян, Мінь. "Художественный мир Достоевского в литературоведении Китая". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 7 (30 червня 2016): 197–203. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v7i0.1133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються основні тенденції художнього світу Ф. Достоєвського в рецепції літературознавців Китаю. Китайські вчені приділяють увагу таким аспектам творчості російського письменника: психологізм романів, прийоми створення персонажів, типологія героїв, поетика романів. Для вчених важливим стало вивчення того, як світогляд Достоєвського втілився в його творах, які ідеї він прагнув донести читачам. Китайські літературознавці звертають увагу на актуальність творів Ф. Достоєвського для сучасних читачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Василишин, О. "Чендеєзнавство в Україні і внесок у нього вченого-літературознавця Миколи Жулинського". Науковий вісник Ужгородського університету. Філологія. Соціальні комунікації, Вип. 28 (2012): 48–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Яремчук, І. "Світлоносні верховини Івана Денисюка (Штрихи до портрета вченого-літературознавця й фольклориста)". Дивослово, № 7 (2007): 48–52.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Козлик, Ігор. "Володимир Серафимович Вахрушев (Від публікатора)". Sultanivski Chytannia, № 10 (31 травня 2021): 61–71. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.61-71.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті, яка є післямовою до надрукованої вище в перекладі на українську мову методологічної статті російського літературознавця, доктора філологічних наук, професора В. С. Вахрушева (1932–2011) «Про метамову гуманітарної наукової думки», подано біографічні відомості про російського гуманітарія, дана стисла характеристика його методологічної та загальнокультурної позиції, охарактеризовано його ставлення до своєї і чужої культури та його погляди на завдання філологічної освіти, вказано на причини здійсненої публікації його неопублікованої раніше праці у перекладі на українську мову.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Качак, Тетяна Богданівна. "Література для дітей та юнацтва: проблеми методології дослідження". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 10 (22 грудня 2017): 22–34. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v10i0.61.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблему формування в українському літературознавстві методології дослідження літератури для дітей та юнацтва. Маргарита Славова подає чотири основні підходи як напрямки теорії дитячої літератури: педагогічний, психологічний, аналіз літератури для дітей у контексті рецептивної естетики та культурології. У статті розглянуто філологічний та інші критичні підходи (наратологічний, рецептивно-естетичний, компаративний), які практикували у наукових дослідження українські літературознавці. Детально охарактеризовано літературознавчу, дидактичну та мультидисциплінарну інтерпретаційні стратегії та ефективність їх інструментарію у дослідженні художніх текстів для дітей та юнацтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

KLEBAN, Lesia. "СВІТОГЛЯД ТА НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ МИХАЙЛА ВОЗНЯКА: ФОРМУВАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 21 (24 жовтня 2020): 128–43. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3538.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі архівних джерел та історіографії акцентовано увагу на світогляді та наукових інтересах видатного літературознавця першої половини ХХ ст. Михайла Возняка. Основну увагу звернено на чинники, які були вирішальними у формуванні його світогляду, що в майбутньому зіграли принципову роль у літературознавчій діяльності вченого. Показано, як еволюціонували погляди й наукові інтереси франкознавця протягом трьох періодів його життєвого шляху: еміґраційного, польського і радянського. Охарактеризовано також зв’язки академіка з відомими громадсько-політичними та науковим діячами, що мали безпосередній вплив на становлення його наукових інтересів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Циганик, Мирослава. "НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКОВА ГОЛОВАЦЬКОГО У КОЛІ ВЧЕНИХ І ЛІТЕРАТОРІВ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 156–60. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-30.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто місце і значення діяльності Я. Головацького у слов’янському культурному процесі XIX ст. Окреслено напрям роботи «Руської трійці» у контексті тенденцій романтизму в українській літературі та співпраці зі західнослов’янськими культурними діячами. Вказано на значимості науково-етнографічної роботи Я. Головацького для духовного пробудження українського народу. Зібрано і проаналізовано наукові контакти Я. Головацького з представником харківської школи романтиків І. Срезневським, істориком, філологом, етнографом та фольклористом М. Максимовичем, видатним етнографом і літературознавцем О. Бодянським. Закцентовано на впливі загальноросійського русифікаторського напрямку в 1850–1880 рр. на дальшу роботу Я. Головацького.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kozlyk, Ihor. "Being a Literary Critic: The Methodology of Specialist’s Life in the Profession (based on B. F. Egorov’s epistolary oeuvre)." Pitannâ lìteraturoznavstva, no. 104 (December 27, 2021): 197–238. http://dx.doi.org/10.31861/pytlit2021.104.197.

Повний текст джерела

Анотація:

The article, which is historical and scientific by character, presents the current humanitarian issues of professional epistolary communication of an outstanding Russian literary critic, Doctor of Philology, Professor B. F. Egorov (1926–2020) with fellow literary critics. The main directions of scientist’s active and versatile practices are considered on the grounds of his published letters and some letters to him in 1998–2020. The article focuses on professional communication and interaction between Ukrainian and Russian literary critics in the complex modern socio-historical and political conditions of interstate relations. The letters are published for the first time and are accompanied by the necessary historical and cultural comments and bibliographic notes. The material contained in them is important not only for the history of Russian and East Slavic literary criticism of the 20th century, but also it is relevant in terms of the prospects of academic studies of literature and the development of productive communication between scholars studying fiction in order to perform the main cultural function of literary studies.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Кузнецова, Т. О. "Хай слово мовлене інакше...(штрихи до портрета літературознавця і перекладача Миколи Андрійовича Славятинського". Література та культура Полісся, Вип. 9 (1997): 131–36.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Osiak, Svitlana. "Літературно-критична рецепція творчості Миколи Вороного". Філологічний дискурс, № 8 (28 вересня 2018): 82–95. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2018.08.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано літературно-критичну рецепцію творчої спадщини відомого українського письменника Миколи Вороного, чиє життя трагічно і безжально обірвала сталінська репресивна система. Доведено, що творчість М. Вороного підтримав І. Франко. Художню практику письменника досліджували відомі літературознавці, критики С. Русова, П. Зайцев, О. Білецький, І. Лизанівський, С. Єфремов, Л. Білецький, Г. Костюк, В. Лесик, О. Охріменко, Л. Фененко, Т. Мороз-Стрілець, Г. Вервес, М. Ільницький, А. Ткаченко, Яр Славутич, Т. Гундорова, С. Павличко та інші. Кожен із них підходив до визначення творчої спадщини українського поета-модерніста зі своєї світоглядної будови, сформованої внутрішньої культури, інтелекту, водночас дотримуючись таких літературознавчих методів, концепцій, які були притаманні тій чи іншій епосі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Буряк, О. "Леонід Куценко: штрихи до портрета літературознавця (на матеріалі наукових студій про поетів Празького кола)". Наукові записки. Серія : Філологічні науки (літературознавство), Вип. 124 (2013): 19–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Буряк, О. "Леонід Куценко: штрихи до портрета літературознавця (на матеріалі наукових студій про поетів Празького кола)". Наукові записки. Серія : Філологічні науки (літературознавство), Вип. 124 (2013): 19–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Ходак, Інна. "НАУКОВА СПАДЩИНА М.П. ДАШКЕВИЧА ТА ЙОГО УЧАСТЬ У РОБОТІ НАУКОВИХ ІНСТИТУЦІЙ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 210–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-44.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі опублікованих джерел та літератури розглянуто діяльність українського вченого-історика, фольклориста і літературознавця другої пол. ХІХ поч. ХХ ст. М. Дашкевича. Здійснено першу спробу комплексного і детального вивчення приватного і публічного життя та наукової діяльності вченого у контексті вітчизняної науки, розглянуто процес його становлення як особистості, обставини вибору та еволюції професійної діяльності. Проаналізовано творчу спадщину М. Дашкевича та участь у роботі різних наукових інституцій. Реконструйовано головні напрямки творчості вченого і доведено визначальність історичних досліджень та загалом історичного підходу в усіх його працях. Визначено, що М. Дашкевич брав активну участь у діяльності історичного товариства Нестора-літописця, Київської археографічної комісії, Російської Академії Наук та інших наукових інституціях, а також залучався до проведення ряду Всеросійських археологічних з’їздів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Яременко, Наталя. "Настрій тексту як складова ефекту присутності в повісті О. Чупи «Вишня і Я»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 12 (13 грудня 2018): 150–58. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v12i0.2243.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено спробу вивчити специфіку моделювання настроєвої парадигми повісті О. Чупи «Вишня і Я» в аспекті продукування присутності. Спираючись на концепцію, репрезентовану в праці німецько-американського літературознавця, філософа, історика Х. У. Гумбрехта, автором наголошено, що будь-яке зіткнення людини і культури, в результаті якого створюється ситуація естетичного перживання, дозволяє відчути елементи як значення (інтерпретація) так і присутності (переживання). Персонажі освоюють реальність шляхом осягнення її предметності, залучаючи до цього і свідомість, і тіло. У статті розглядаються провідні модуси буття втілені в повісті О. Чупи «Вишня і Я», що є складовими тілесно-міметичного дискурсу в межах ефекту присутності як здійснення спроби, за висловом Х. У. Гумбрехта, «проникнення крізь матеріальну реальність у прагненні освоїти духовну істину», щоб глибше осягнути правду про людину, її взаємини зі світом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Булаховська, Ю. Л. "Видатні польські письменники й літературознавці Чеслав Мілош і Марія Кунцевич про значення слов"янських літератур". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 5 (2004): 121–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Наєнко, М. "Написати про свій час. Інтерв"ю з літературознавцем, професором, лауреатом Національної премії Тараса Шевченка Михайлом Наєнком". Київ, № 11/12 (2016): 93–107.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Літературознавець"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями