Статті в журналах: "Літературна спадщина"

1

Радівілов, Д. "Літературна спадщина ібадитів". Сходознавство, № 3/4 (1998): 2–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Радівілов, Д. "Літературна спадщина ібадитів". Сходознавство, № 3/4 (1998): 2–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Zaitseva, Veronika. "Ілюстрування творів Івана Котляревського сучасними українськими художниками-графіками". ART-platFORM 2, № 2 (18 листопада 2020): 180. http://dx.doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.180-196.

Повний текст джерела

Анотація:

Особливе місце в українській графіці завжди посідала книжкова графіка. Сучасний процес національного відродження актуалізує дослідження мистецької спадщини українських графіків, які оформлювали твори класиків української літератури. Зокрема актуальним у наш час є дослідження ілюстрування творів Івана Котляревського та характеристика специфіки стилістичних прийомів, засобів художньої виразності видатних українських майстрів книжкової графіки у сучасному художньому трактуванні його літературних образів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових методів (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, єдності історичного і логічного) та мистецтвознавчих методів (компаративний, типологічний, описовий). Досліджуючи ілюстрації до творів українських літературних класиків, зокрема І. Котляревського, можна зазначити, що в цих роботах засобами художньої виразності відображені водночас історія вітчизняної графіки та історія культурно-історичного поступу України. Малодослідженим матеріалом є приклади художнього оформлення творів І. Котляревського за весь період Незалежності України. Тому надзвичайно плідним об’єктом дослідження є роботи майстрів книжкової графіки в сучасній художній трактовці літературних образів Івана Котляревського. Аналіз досвіду нового осмислення творів Котляревського в незалежній Україні здійснено на основі вивчення робіт сучасних українських художників-ілюстраторів Івана Будза, Сергія Донця, Олени Зеркалій, Людмили Кириленко, Андрія Печенізького, Оксани Тернавської, Віктора Яременка. Літературна спадщина Івана Котляревського й досі хвилює творчу уяву художників, чиї роботи переконливо свідчать про невпинні пошуки відповідних образотворчих втілень, що вводять у сучасний вимір літературне слово поета.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Гресь, Олександра Ігорівна. "ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА МИКОЛИ ГОГОЛЯ У СВІТОВОМУ БАЛЕТНОМУ МИСТЕЦТВІ". Культура і мистецтво у сучасному світі, № 17 (15 червня 2016): 147–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1915.17.2016.156808.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Сорока, М. В. "Багатогранність творчої особистості В. Винниченка, літературна спадщина драматурга". Мистецтвознавчі записки, Вип. 31 (2017): 160–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Любченко, В. "Літературна спадщина Ольги Кобилянської в оцінці Сергія Єфремова". Літературознавчі студії, Вип. 9 (2004): 129–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Голота, Т. С. "Літературна спадщина Іпатія Потія: боротьба за ідею унії". Літературознавчі студії, Вип. 42, ч. 1 (2014): 231–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Любченко, В. "Літературна спадщина Івана Котляревского в оцінці Сергія Єфремова". Київська старовина, № 6 (2004): 167–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Любченко, В. "Літературна спадщина Ольги Кобилянської в оцінці Сергія Єфремова". Літературознавчі студії, Вип. 9 (2004): 129–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Голота, Т. С. "Літературна спадщина Іпатія Потія: боротьба за ідею унії". Літературознавчі студії, Вип. 42, ч. 1 (2014): 231–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Любченко, В. "Літературна спадщина Івана Котляревского в оцінці Сергія Єфремова". Київська старовина, № 6 (2004): 167–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Ніколенко, О. М. "Літературна спадщина В.О. Гоголя-Яновського в контексті культури доби". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", вип. 76 (2017): 77–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Ніколенко, О. М. "Літературна спадщина В.О. Гоголя-Яновського в контексті культури доби". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", вип. 76 (2017): 77–84.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Prykhodko, Vira. "ЛЕОНІД ФРІЗМАН ПРО ІВАНА ФРАНКА ТА ЙОГО ЛІТЕРАТУРНО-ЕСТЕТИЧНІ ПОЗИЦІЇ". Astraea 1, № 1 (квітень 2020): 113–28. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.1.07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується монографія Леоніда Генріховича Фрізмана «Іван Франко: Погляд на літературу». У своїй книзі про Франка Л. Фрізман розглядав літературно-естетичні позиції Івана Франка, їх генезис, еволюцію і вплив на літературний процес сучасності. Метою статті є дослідження критичної діяльності Л. Фрізмана в контексті його інтересу до літературноестетичних позицій Івана Франка. На думку Л. Фрізмана, критична спадщина І. Франка є унікальним явищем в світовій літературі, оскільки І. Франко належить не тільки українській, а й світовій літературі, інтерес до якої прокинувся у нього ще в юнацькі роки. І. Франко захоплювався книгами про А. Данте, У. Шекспіра, І. В. Ґете, Дж. Байрона, твори яких вивчалися в гімназіях і були перекладені на всі мови світу. Двадцятирічним І. Франко знайомився з першими романами Е. Золя, які вийшли в російському і польському перекладах, читав Ч. Діккенса, зачитувався ранніми розповідями Л. Толстого та інших літературних класиків. Л. Фрізман пише про багатогранну діяльність І. Франка – прозаїка, драматурга, літературного і театрального критика, перекладача і видавця, дитячого письменника, історика, етнографа, мовознавця і бібліографа, висунутого на здобуття Нобелівської премії, що викликає гордість, повагу і вдячність у нинішнього покоління. Літературно-критична спадщина І. Франка склала двадцять томів і є унікальним явищем у світовій літературі. Л. Фрізман вважав І. Франка європейським дослідником, людиною широкого обрію, на наш погляд, таким був і сам Л. Фрізман. Л. Фрізман неодноразово підкреслює, що І. Франко був людиною воістину енциклопедичного кругозору, пристрасно писав про різні літератури. У світогляді І. Франка явно проступали риси, які ріднили його художній світ з західноєвропейськими письменниками в світлі нових суспільних настроїв, що вносили в творчість особливого відтінку драматизму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Семенюк, Г. "Літературна та наукова спадщина П. Чубинського у державотворчих процесах України". Літературознавчі студії, Вип. 15 (2006): 3–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Кононенко, Т. "Літературна спадщина Михайла Соневицького в контексті теорії україномовного філософського перекладу". Українознавство, Ч. 3/4 (2004): 210–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Семенюк, Г. "Літературна та наукова спадщина П. Чубинського у державотворчих процесах України". Літературознавчі студії, Вип. 15 (2006): 3–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Кононенко, Т. "Літературна спадщина Михайла Соневицького в контексті теорії україномовного філософського перекладу". Українознавство, Ч. 3/4 (2004): 210–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Руснак, І. Є. "Поняття «велика література» і «масова література» в літературно-критичній спадщині Уласа Самчука". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 1 (12 квітня 2013): 56–67. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v1i0.2256.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на матеріалі маловідомої літературно-критичної та публіцис-тичної прози У. Самчука авторка розглядає його естетичні погляди, значення понять «велика література» й «масова література» в естетичній концепції письменника. Авторка довела, що у своїх працях великій літературі (класиці) У. Самчук протиставляв масову літературу, яскравим зразком якої вважав твори соціалістичного реалізму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Троша, Н. В. "Літературна спадщина О.Довженка як вияв національної ідентичності й джерело виховання патріотизму". Філологічні трактати 5, № 4 (2013): 101–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Троша, Н. В. "Літературна спадщина О.Довженка як вияв національної ідентичності й джерело виховання патріотизму". Філологічні трактати 5, № 4 (2013): 101–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ісіченко, І. "Літературна спадщина X-XVIII ст. - предмет вивчення і засіб формування сучасного інтелектуала". Магістеріум, Вип. 48 (2012): 3–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ісіченко, І. "Літературна спадщина X-XVIII ст. - предмет вивчення і засіб формування сучасного інтелектуала". Магістеріум, Вип. 48 (2012): 3–6.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Білавич, Галина, Марія Багрій та Ярина Мазур. "Розвиток патріотичних почуттів дітей та юнацтва засобами життєтворчості педагога і письменника, громадського діяча Івана Филипчака". New pedagogical thought 106, № 2 (8 липня 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-137-142.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано життя, творчість, а також літературну, наукову, громадсько-просвітницьку, етнографічну діяльність педагога і письменника, краєзнавця, науковця Івана Филипчака. Наголошено, що історична проза письменника («Княгиня Романова», «За Сян», «Будівничий держави», «Сила волі», «Кульчицький – герой Відня», «Дмитро Детько», «Анна Ярославна – королева Франції», «Берладник або пропаща сила» та ін.), як і життєпис митця, нині можуть слугувати чинником виховання національно-свідомого юного громадянина-патріота. Винятково важливою для сьогодення, особливо для тієї категорії юнаків і дівчат, які мають бажання стати педагогами, є «повість з життя молодої вчительки» «За вчительським хлібом», яка окреслює скристалізований І. Филипчаком один із найяскравіших і найвиразніших у західноукраїнській літературі того періоду тип учителя-патріота, що органічно поєднує громадянина-просвітителя і креативного методиста. Центральною в педагогічній та літературній спадщині І. Филипчака є концепція образу дитини, становлення людини як особистості. Спадщина І. Филипчака на ниві українського шкільництва, музейництва, етнографії, сільського господарства, публіцистики потребує ґрунтовного вивчення та аналізу, а його історичні наукові твори та художня проза повинні посісти належне місце на сторінках навчальної літератури, хрестоматій з української літератури для сучасного студентства та школярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kuzmenko, Halyna. "Borys Hrinchenko Literary Heritage in Works of Graphic Artists." ART Space, no. 3 (2018): 50–67. http://dx.doi.org/10.28925/2519-4135.4.2018.3.10.

Повний текст джерела

Анотація:

The article, in the retrospect of time, covers the peculiarities of publishing development in Ukraine in late nineteenth — early twentieth century the time of Borys Hrinchenko literary activity. It refines the essence of the term “illustration” and determines the specific character of the book illustration design, highlights the role and characteristics of the artist concerning the art of creation and finishing of the book. The article also reveals a brief art analysis of artistic features of the specific illustrations created by the graphic artists for the works of Borys Grinchenko.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

КУХАРЄВА, Наталія. "ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА Т. Г. ШЕВЧЕНКА У ФОНДОВІЙ ЗБІРЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»". Humanities science current issues 2, № 23 (7 травня 2019): 4–11. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/23.166174.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Дєдов, В. М. "Літературна спадщина А. М. Муравйова як історичне джерело (до 100-річчя видання збірки "Святогорская Успенская общежительная пустынь")". Могилянські читання, № 2017 рік (2018): 45–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Дєдов, В. М. "Літературна спадщина А. М. Муравйова як історичне джерело (до 100-річчя видання збірки "Святогорская Успенская общежительная пустынь")". Могилянські читання, № 2017 рік (2018): 45–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Кравець, Ярема. "Українськість літературознавчих досліджень професора Олексія Чичеріна". Sultanivski Chytannia, № 10 (31 травня 2021): 73–88. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.73-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті говориться про українські літературознавчі зацікавлення професора, доктора філоло-гічних наук Олексія Чичеріна (1900–1989) у його окремих статтях, літературній критиці та наукових рецензіях. Метою статті є висвітлення важливіших епізодів прочитання та інтерпретації літературознавчої спадщини Івана Франка особливо щодо методології досліджень українського письменника та їхнього порівняльного аспекту. Дослідницька методика. У статті використовується системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів було з’ясовано прочитання О. Чичеріним творчості окремих французьких та російських письменників у критичних студіях Івана Франка, місце В. Шекспіра в українській літературі, новаторства Михайла Коцюбинського у жанрі «малої» прози. Результати. У дослідженні подано майже тридцятилітню історію зацікавлення ученого Франковим літературознавчим прочитанням творчості Е. Золя, Ф. Достоєв-ського, Г. Успенського зокрема у порівняльному аспекті, епізодичні згадки про видатніших представників класичної української літератури. Наукова новизна. Стаття є першою студією у вітчизняному літературознавстві про українськість у літературознавчій спадщині професора Олексія Чичеріна особливо там, де йдеться про творчість Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, входження в українську культуру драматургії В. Шекспіра і творчості К.-Е. Францоза. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для глибшого прочитання наукової спадщини відомого ученого-літературознавця, пізнання методології його наукових пошуків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Дмитренко, Вікторія Ігорівна. "Європейська зорієнтованість письменників «Ланки»-МАРСУ в контексті літературної дискусії 1925–1928 рр." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 9 (30 червня 2017): 96–106. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v9i0.1076.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюється європейська спрямованість творчості письменників, що входили до літературного угруповання «Ланка»-МАРС, яка виявилась у їхній мистецькій спадщині, публіцистиці, позиції в літературній дискусії 1925–1928 рр. Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка В. Підмогильний, Є. Плужник та інші члени літературної групи прагнули перебувати в контексті новітніх тенденцій розвитку світового літературного процесу, заперечуючи масовість і провінційність у літературі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Пустовіт, Валерія Юріївна. "«Моя література – в моїх листах» (літературно-культурний дискурс епістолярію Василя Стефаника)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 207–11. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1260.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються листи письменника крізь призму його життєпису й творчості. Доведено, що епістолярна спадщина є ключем до творчої лабораторії новеліста, виокремлено жанрово-тематичні особливості листів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Марченко, Тетяна Михайлівна. "Імагологічні аспекти наукової спадщини Л.Г. Фрізмана". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 96 (2020): 91–106. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу імагологічного змісту книги Л.Г. Фрізмана «Така доля. Єврейська тема в російській літературі» і є спробою осмислити внесок вченого в розвиток сучасної наукової проблематики, яка викликає інтерес у широкої аудиторії. Паралельно з використанням традицій, термінології та методології академічного літературознавства автор книги використав когнітивно-дискурсивні практики у вивченні величезного історико-літературного й художнього матеріалу. Особливості поєднання науковцем традиційних і сучасних наукових підходів розглянуті в пропонованій статті. Оскільки словесну творчість російських письменників представлено в книзі одночасно як естетичну і ментальну діяльність, акцентовано увагу на виявленні зв’язків між задумом та його конкретним втіленням в художній літературі, публіцистиці, епістолярії, інших парадигмах. Етнообраз єврея, тобто образ «іншого», вчений аналізує не тільки як художньо-естетичний феномен (сфера історичної поетики), але й в соціально-ідеологічному ракурсі. Російська словесність XIX–XX ст. розглядається як сфера функціонування і, одночасно, як джерело стереотипів, які різними каналами транслюються в суспільну свідомість і формують уявлення одного народу про інший. В статті показано роль Л.Г. Фрізмана у вивченні соціальних та ідеологічних факторів, які зумовили літературне міфологізування «єврейських стереотипів» в російській масовій свідомості. Матеріал, що зібрав науковець, дозволяє відтворити картину того, як різні варіанти «єврейського міфу», які виникли в межах єврейської теми російської літератури, актуалізувались на певних історичних етапах, набували стереотипного характеру, а потім долались, змінювались іншими. Основні акценти, розставлені авторитетним вченим, започаткували міцну основу для всіх подальших наукових звернень до вивчення єврейської теми в російській літературі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Хороб, Степан. "ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ МИКОЛИ ЄВШАНА (На матеріалі статті П. Петренка «Естетичне «вірую» М. Євшана»)". Українознавчі студії, № 19 (29 березня 2018): 93–102. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.93-102.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. У статті зроблено спробу систематизувати погляди Миколи Євшана на природу і функціонування літературної критики, її методологічні засновки та естетичне завдання, що випливають із дослідження Павла Петренка«Естетичне «вірую» Миколи Євшана», надрукованого в третьому, останньомувипуску збірника «МУР» (Мистецького Українського Руху) 1947 р. (Авгсбург,Німеччина). Крізь призму еміграційного вченого-літературознавця оприявлені нові підходи Миколи Євшана до аналізу художніх явищ, виявлено ефективність йоголітературно-критичної діяльності з метою розкрити домінуючі концепти йоготворчості. Дослідницька методика. Для вивчення задекларованої проблеми устатті використані герменевтична та інтерпретаційна методи, що дало змогупроаналізувати погляди і підходи Миколи Євшана в оцінці літературних явищ,здійснити їх систематику, а також осмислити його естетичні концепції влітературно-критичній спадщині, зроблені свого часу дослідниками з українськоїдіаспори, зокрема в рецепції малознаного літературознавця Павла Петренка.Результати. У статті доведено, що літературно-критична творчість МиколиЄвшана органічно вбирала в себе як нові теоретичні приписи словесного мистецтва, так і яскраві явища історико-літературного характеру, здебільшого ті,що були позначені ідеями західноєвропейського модернізму. На багатому літературно-художньому матеріалі як з українського, так і зарубіжного письменствааргументовано низку положень літературно-критичного і методологічного спрямування у творчості Миколи Євшана. Наукова новизна. Систематизовано погляди Миколи Євшана як критика не лише на розвиток творчості одного чи ряду українських письменників, а й літературного процесу перших десятиліть ХХ століття; визначено його провідні методи у дослідженні явищ художньої літератури; окреслено функціональний аспект його критичних рефлексій; вперше проаналізовано в світлі літературно-критичної діяльності Миколи Євшана досіне знану статтю літературознавця з української еміграції Павла Петренка.Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення літературно-критичної творчості Миколи Євшана, українського літературно-художнього процесу перших десятиліть ХХ століття, літературознавства української діаспори. Наукові результати дослідження можуть лягти в основунаписання магістерських і дисертаційних проектів, а також монографій пророзвиток української критики та її представників в Україні і в діаспорі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Мащенко, О. А. "Концепція гумору в книзі Ліня Юйтана «Моя країна і мій народ»." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 133–39. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Лінь Юйтан – сіно-американський письменник, передусім відомий своїми розвідками категорії комічного в літературних та загалом культурних традиціях Китаю та Заходу. Він є розробником концепції yōumò. Переклавши англійське слово humour, китайською мовою як yōumò і почерпнув- ши значення терміна із західної літератури, а саме з творів провідного англійського письменника Джорджа Мередіта, зокрема з його знаменитого «Есе про комедію», Лінь Юйтан публікує декілька досліджень, присвячених природі гумору, генезису та етапам розвитку комічного. Поетика гумори- стичного тексту, що спирається на переплетіння китайської та англійської сміхових культур і традицій реалізації комічного, була розроблена в найбільш відомій книзі письменника і перекладача «Моя країна і мій народ» (1935). Проблематика визначення жанру книги полягає в основному в тому, що вона написана у формі довідника, але її легкий стиль, гумористичний модус оповіді, різноманітна те- матика, емоційність, живість мови та виразні образи двох країн – Великої Британії та Китаю – не до- зволяють говорити про книгу лише як про представлення Китаю Заходу. Натомість «Моя країна і мій народ» є унікальною спробою осмислити і відчути китайське світобачення, спосіб життя, суспільні відносини і культурну спадщину самими китайцями за допомогою нових для китайської літературної традиції зображально-виражальних засобів створення комічного. Через дослідження феноменів гу- мору і сатири як сутнісної та характерної риси природи англійської літератури він вперше виявляє і демонструє соціальні, історичні та когнітивні особливості сприйняття комічного в китайській культурі, а також види, прийоми і способи реалізації комічного в китайській літературній традиції за допомо- гою англійської мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Кравець, Ярема. "Марія Шаповалова: життєвий і творчий шлях науковця". Sultanivski Chytannia, № 10 (31 травня 2021): 131–41. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2021.10.131-141.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті говориться про життєвий і творчий шлях Марії Семенівни Шаповалової (1915-1994), відомого літературознавця, багаторічного доцента кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. Метою статті є висвітлення важливіших етапів діяльності педагога і науковця, який працював у галузі українського шекспірознавства, англійського красного письменства різних часів і періодів, англійського робітничого роману. Дослідницька методика. У статті використовується системний підхід із застосуванням історико-літературознавчого, генетичного та порівняльного методів. На основі цих методів з’ясовано внесок ученого в історію українського шекспірознавства, дослідження давньої і сучасної англійської літератури, опрацювання вагомих навчальних посібників і підручників з історії західноєвропейських літератур середніх віків та Відродження. Результати. У дослідженні подано майже півстолітній творчий шлях науковця, розповідь про задум і здійснення вартісної праці про входження В. Шекспіра в український літературний процес. Наукова новизна. Стаття є першою студією в українському літературознавстві про багатогранну діяльність доцента Марії Шаповалової, зокрема щодо опрацювання підручника з історії західноєвропейської літератури, який своїми трьома виданнями по сьогодні залишається одним із найавторитетніших вузівських підручників. Практична вартість. Стаття може стати підґрунтям для зацікавленого прочитання наукової спадщини ученого-літературознавця, пізнання історії викладання світової літератури у Франковому виші.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Фенцик, Оксана Миколаївна. "Проблема вивчення епічного твору в літературній освіті: історико- методичний огляд". Освітній вимір 46 (10 грудня 2015): 261–66. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2549.

Повний текст джерела

Анотація:

Фенцик О. М. Проблема вивчення епічного твору в літературній освіті: історико-методичний огляд. Статтю присвячено проблемі критичного аналізу методичної спадщини в галузі методики викладання літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Авторрозглядає найґрунтовніші науково-методичні праці з проблеми вивчення епічного твору крізь призму виміру його змісту і форми, виокремлює найважливіші науково-методичні ідеї науковців, які донині посідають важливе місце в теорії і практиці методики викладання літератури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Білоконенко, Інна Сергіївна. "Творчість Мері Сідні Герберт у контексті елизаветинсько-якобінського періоду історії англійської літератури". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 8 (30 січня 2017): 131–40. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v8i0.1144.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу творчого надбання Мері Сідні Герберт, графині Пембрук у контексті єлизаветинсько-якобінського періоду історії англійської літератури. Звернуто увагу на діяльність її літературного салону «Академія»; редагування й публікацію літературної спадщини брата Ф. Сідні; переклади творів Ф. Дюплессі-Морне, Р. Гарньє, Петрарки; біблійних псалмів. Проаналізовано особливості авторського стилю поетеси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Huivaniuk, Mykola. "Радянська історіографія суспільно-політичної та культурно-освітньої діяльності української літературної інтелігенції Галичини й Буковини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 49 (30 червня 2019): 56–66. http://dx.doi.org/10.31861/hj2019.49.56-66.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано всебічний аналіз радянської історіографії суспільно-політичної та культурно-освітньої діяльності української літературної інтелігенції Галичини й Буковини кінця XIX – початку XX ст.Автор розкриває історіографічну спадщину тоталітарної доби, яка стосується: українського національного руху загалом; ролі інтелігенції в суспільних процесах, а також окремих персоналій тогочасних письменників. У статті наголошується, що незважаючи на ряд справедливих недоліків, радянська історіографія суспільно-політичної діяльності української літературної інтелігенції є важливим етапом вивчення даної проблематики. Це зумовлено насамперед тим, що дослідникам радянської доби вдалося напрацювати значний обсяг наративу з порушеної проблематики, який став відправною точкою для нових об’єктивніших досліджень після здобуття Україною незалежності. Ключові слова: Галичина, Буковина, літературна інтелігенція, радянська історіографія

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Забужко, О. "Ми втратили літературну спадщину". Главред, № 52 (205) (2010): 6–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Єлісеєнко, Анна Павлівна. "Стилізація у творах Б. Садовського в контексті літератури межі століть: до постановки проблеми". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 96 (2020): 75–90. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.05.

Повний текст джерела

Анотація:

На початку ХХ століття багато письменників і поетів використовували стилізацію як спосіб переоцінки культурної, естетичної та історичної спадщини попередніх епох. У той час як більшість письменників прагнули вивчати культуру та спадщину Заходу, Б. Садовськой прагнув детально відобразити історію Російської імперії, вказуючи на багато труднощів і суперечностей попередніх епох. Тим не менш, у 1922 році він створив повість «Амалія», яка поєднала культурні особливості та історію двох країн: Росії та Німеччини. Незважаючи на всі спроби, публікація цієї роботи була невдалою. Для створення стилізованих творів письменник часто використовував журнал П. Бартенєва «Російський архів». Повість «Мертвий пловець» основана на спогадах Є. Бібікової-Раєвської, опублікованих на сторінках цього журналу. Вона присвячена епізоду з життя молодого поета О. Полежаєв, який у студентські роки написав автобіографічну п’єсу «Сашка», за яку його викликали до Миколи І і призначили на військову службу солдатом. Стилізована повість «Три главы из неопубликованных записок» також частково базується на матеріалі, опублікованому на сторінках «Російського архіву». Б. Садовськой прагне переосмислити і переоцінити творчу спадщину О. Полежаєв, Є. Баратинського і для цього ставить своїх героїв в особливий історичний контекст, в якому їх риси можуть проявлятися незвично. Крім того, Б. Садовськой використовує як історичний матеріал різні анекдоти, щоб створити особливу атмосферу епохи у своїх стилізаціях. Багато творів передають епоху Петра I, Катерини II, Павла I та Миколи I. Для точнішого визначення ставлення автора до певної епохи необхідно вивчити поетичну спадщину, щоденники та статті автора, які допомагають досліднику наблизитись до розуміння цілей і завдань письменника в кожному творі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Сухомлинська, Ольга Василівна. "МЕТОДИЧНА СПАДЩИНА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: ЧЕРЕЗ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНЕ ПІЗНАННЯ ДО ПОШУКІВ ВІДПОВІДЕЙ НА ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 15–26. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.154.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті методична спадщина В. Сухомлинського розглядається крізь призму недавньої історії педагогіки та сучасних підходів до розроблення методичної проблематики з метою більш глибокого осмислення теми в умовах актуалізації питань організації діяльності суб’єктів освітньо-виховного процесу в закладах середньої освіти. Виокремлено методичну спадщину педагога як важливу складову його цілісної системи поглядів на освіту і виховання дітей і молоді. Здійснено історіографічний аналіз останніх праць дослідників, які вивчали методичну спадщину педагога і на цій основі виявлено особливий внесок В. Сухомлинського у розвиток методики навчання в початкових класах, методики української літератури та лінгводидактики. Розкрито особливий внесок педагога у розвиток методики виховання, який відзначається поєднанням двох методик – навчання і виховання – в єдине невіддільне ціле, що втілилося у створених ним інноваційних формах діяльності, спрямованих на розвиток дітей, які кардинально відрізнялися від існуючих на той час підходів і форм організації навчально-виховного процесу (школа радості, уроки мислення, уроки творчості, інтелектуальний фон школи, олюднення знань, радість пізнання, гармонія педагогічних впливів тощо). Крім історіографії матеріалів про методичну спадщину педагога, у статті розкрито й малодосліджену тему – аналіз відвідуваних Сухомлинським уроків учителів керованої ним школи, а також репрезентовано матеріали з частково неопублікованого рукопису, які розширюють і поглиблюють знання про Сухомлинського як методиста. З’ясовано, що методична спадщина педагога, яка містить як навчальну, так і виховну складову і являє собою цілісний загальнометодичний підхід до педагогічних процесів, що відбуваються в закладах освіти, найбільше відповідає новітнім тенденціям в освіті. Зроблено висновок, що сучасне реформування освіти як реалізація ідей і положень Нової української школи, сприяє більш широкому ознайомленню з творчим доробком педагога та створює передумови для розгляду методичних ідей В. Сухомлинського як складових процесу розвитку сучасної освіти в Україні. Через історико-педагогічне пізнання й переосмислення вводяться плідні ідеї, форми й методи організації освітньо-виховного процесу, що сприяють утвердженню погляду на В. Сухомлинського як провісника реформаційних процесів в освіті, реформатора педагогіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Яременко, Василь. "Борис Грінченко про українські національні справи: епістолярний, мовний та редакторський аспекти". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 175–96. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233902.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена осмисленню епістолярних діалогів Бориса Грінченка про українські національні справи. Зокрема, досліджено епістолярію як складник наукового, публіцистичного і літературного процесу, проблеми унормування мови, літератури, науки в листах Бориса Грінченка, а також з’ясовано діяльність Бориса Грінченка як редактора Кулішевого перекладу Біблії. З’ясовано, що Грінченко підходив до епістолярної спадщини в історичному освітленні. Не випадково ж, коли Іоіль Руденко передав йому віднайдений у священника на Глухівщині зшиток різних за жанрами давніх творів, а серед них «Листовню» – своєрідну інструкцію і зразки написання листів офіційним і близьким особам, – він відразу опублікував її на сторінках «Земского сборника Черниговской губернии» із власною передмовою. Виокремлено у дослідженні Київський період життя і творчості Бориса Грінченка 1902–1909 рр., який був позначений, крім всього іншого, активним листуванням із діячами науки та культури, видавцями. У статті підкреслюється, що особливе місце в епістолярних діалогах про низку українських проблем належить листуванню Бориса Грінченка із Ганною Барвінок. Йдеться про підготовку до друку «Оповідань з народних уст» Ганни Барвінок, історико-літературознавчого нарису про неї «Поет жіночого горя» і популяризацію її етнографічно-фольклорних оповідань серед української спільноти. Окреслено, що листи Б. Грінченка засвідчують прагнення і практичну роботу в царині розвитку національної культури на демократичній, народній основі. Більшість громадських заходів, ініціаторами яких ставали В. Гнатюк і Б. Грінченко, були суголосні потребам часу і ідеї соборності України. Листи Б. Грінченка до В. Гнатюка засвідчують високий розвиток епістолярного стилю в українській літературі, його публіцистичність. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що Грінченко мав намір створити окремий вид літератури – епістолярну літературу, в тому числі й інтимну епістолярну літературу зі щиро почуттєвим патріотичним змістом і високою культурою викладу. Також, Б. Грінченко був серед тих, хто переконав П. Куліша робити новий переклад Біблії. З’ясовано, що виходу в світ перекладу Біблії передувала копітка робота з виготовлення копій Кулішевого перекладу, яку також взяв на себе Борис Грінченко. Видання Біблії було подією непроминального значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Stoiko, Kateryna. "Проблема альтруїзму в світовій та українській педагогіці: історичний аспект". Педагогічний дискурс, № 25 (15 листопада 2018): 42–49. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Основний зміст дослідження полягає у короткому ретроспективному тлумаченні психолого-педагогічної категорії «альтруїзм»,її аналізі та розгляді у педагогічній спадщині відомих українських та зарубіжних науковців минулого та сучасності. Альтруїзм характеризує певні особливості особистості, а також являється ціннісною якістю для життя людини. У статті представлено різноманітні думки провідних педагогів про значення та роль альтруїзму у процесі становлення індивідуальності. Зважаючи на особливості соціальних реалій зазначених історичних епох, здійснено аналіз проблеми виховання альтруїстичних якостей,короткий огляд історико-педагогічної літератури, творчої спадщини видатних представників зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки, а також їх практичних рекомендацій до вирішення проблеми виховання альтруїстичних якостей особистості. Представлено рівень та актуальність досліджуваної проблеми на сучасному етапі, а також її зв'язок між минулим та сьогоденням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Гулик, Вікторія. "КОЗАЦЬКИЙ ТАНЕЦЬ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 42–44. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-9.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено проблему походження та розвитку козацького танцю, розкривається художньо-творчий потенціал українського козацького танцю в мистецьких творах літератури. Проаналізовано відомості про танцювальну культуру українського народу описану в художніх джерелах як давньої, так і сучасної літератури. Показано чинники формування козацького танцю, а також роль і значення в цьому процесі Запорозької Січі. Стаття присвячена висвітленню традиційних елементів козацької видовищної хореографії та святково-розважальної культури у контексті історичної творчої спадщини української писемності. Досліджено роботу під назвою «Запорізька січ – колиска козацького танцю» Олександра Колоска. Вказано імена дослідників українського народного танцю. Надано огляд творів українських письменників та поетів. Описано характерні риси притаманні козацькому танцю. Висвітлено одні з найяскравіших згадок про танець козаків в українській літературі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

МАЛАНІЙ, Олена. "УКРАЇНІКА ОЛЕКСАНДРА ДЕЙЧА – АВТОРА ПОВІСТІ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ «ЛОМИКАМІНЬ»". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про видатного українського письменника, вченого, пере- кладача, мистецтво- та літературознавця, який народився, виріс і здобув освіту у Києві на помежів’ї культур та мов (української, єврейської та російської), Олександра Йосиповича Дейча. Увагу звернено на культурне оточення, у якому формувався світогляд О. Дейча, виник інтерес та проявилися любов і повага до української літератури, театру. З’ясовано біогра- фічні факти, пов’язані з його зацікавленістю життєтворчістю українських письменників, зокрема Лесі Українки. Простежено творчі та дружні зв’язки, які послугували підґрунтям для перекладів творів української літератури та її популяризації на світовому рівні: знайомство з М. Старицьким, М. Заньковецькою, родиною Косачів, дружба та співпраця з М. Рильським, Лесем Курбасом. Виявлено умови та етапи з’яви, формування та розвою «українського кон- тексту» в творчій спадщині та науковій і перекладацькій діяльності О. Дейча. Проаналізовано «україніку» О. Дейча, його російськомовні переклади, статті, спогади, есеї про представни- ків української культури: І. Котляревського, Т. Шевченка, В. Стефаника, Лесю Українку, Леся Курбаса, М. Куліша та ін. Особливу увагу приділено листуванню та дружбі з М. Рильським. Акцентовано на дослідженнях про самого О. Дейча, на жаль, сьогодні ще нечисленних і малопо- мітних. У статті перераховано найбільш значущі книги й переклади авторства О. Дейча, які становлять неабиякий інтерес для дослідників української літератури. Наголошено на необ- хідності глибокого осмислення наукової та творчої спадщини людини, яка, володіючи енцикло- педичними знаннями, будучи інтелектуалом і видатним ученим своєї доби (1893 – 1972 рр.), у непростих умовах радянського часу присвятила себе збереженню української культурної спадщини й промоції української літератури поза межами України; розставлено відпо- відні акценти крізь часові та ідеологічні нашарування, які заважали доброму імені вченого зайняти почесне місце в історії розвитку української культури. Цим умотивовано актуаль- ність розвідки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Кріль, Б. "Фольклорна спадщина і літературні зацікавлення Ісидора Пасічинського". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Філологія. Соціальні комунікації, Вип. 23 (2010): 90–95.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Коломієць, В. В. "Літературознавча та літературно-критична спадщина М.О. Максимовича". Літературознавчі студії, Вип. 11 (2004): 202–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Коломієць, В. В. "Літературознавча та літературно-критична спадщина М.О. Максимовича". Літературознавчі студії, Вип. 11 (2004): 202–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Чух Г. П. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ЗМІСТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ КОРЕЛЯЦІЇ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 148–53. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.317.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено проблему формування міжкультурної компетентності здобувачів освіти у змісті післядипломної освіти вчителів-філологів. Закцентовано на українсько-польських культурно-історичних зв’язках під час вивчення мовно-літературних навчальних дисциплін. Відзначено, що освіта є відчутним фактором впливу на колективну свідомість нації, тому під час підвищення кваліфікації вчителів-філологів важливо включити означену тематику в зміст різних видів цієї діяльності. Доведено, що формування культури міждержавного добросусідства, міжетнічної толерантності доцільно розглядати в межах більш широкої проблеми, а саме: запровадження наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» у закладах загальної середньої освіти під час викладання української мови, української та зарубіжної літератури. Відзначено важливість формування громадянської компетентності здобувачів освіти, що передбачає як набуття національного самоусвідомлення, виховання патріотизму, так і поваги та толерантності до етносів, що населяють Україну, та народів інших країн загалом і сусідніх європейських держав зокрема. Такий підхід сприятиме виробленню навичок установлення доброзичливих стосунків із носіями різних мов, представниками різних культур, релігій.Відстежено відображення українсько-польських культурно-історичних зв’язків у змісті деяких підручників «Українська література» для закладів загальної середньої освіти. Розгляд проблеми формування міжкультурної компетентності здобувачів освіти загалом і відстеження українсько-польських культурно-історичних зв’язків зокрема під час різних форм підвищення кваліфікації вчителів-філологів сприятиме вдосконаленню процесу соціалізації здобувачів освіти, сприйняття ними української культури як складника загальноєвропейської і світової спадщини. Це сприятиме розвиткові в молодого покоління прагнення будувати спільне європейське майбутнє на засадах добросусідства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Погребенник, В. "Оновлені сторінки призабутої літературної спадщини". Нові дні 39, № 460, червень (1988): 19–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Літературна спадщина"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями