Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лісостепова зона.
Статті в журналах з теми "Лісостепова зона"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Лісостепова зона".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Vyzhva, S., V. Onyshchuk, I. Onyshchuk, M. Reva, and O. Shabatura. "GEOPHYSICAL RESEARCHES OF THE LANDSLIDE TERRITORIES OF THE RIGHT BANK OF THE DNIEPER RIVER (FOREST-STEPPE ZONE)." Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, no. 3 (90) (2020): 36–43. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2713.90.05.
Повний текст джерелаАнотація:
The paper discusses the details of the application of geophysical research methods in the study of the landslide areas of the right bank of the Dnieper River within the forest-steppe zone of Ukraine. Geological and geophysical models of landslides are given. The specific tasks that are posed in studies of landslides were highlighted. There are three stages in studies of landslides which were defined: reconnaissance-methodological, detailed and monitoring. Also, sets of geophysical methods for these stages were designated. It is emphasized that the rational set of geophysical methods in the study of landslide processes is determined for each individual natural environment, taking into account: the possibility of performing field studies by a specific geophysical method on the area; the presence of differentiation of rocks by physical properties, that are used by the specific geophysical method; economic efficiency of application of the geophysical method. As an example, we described some of the results of geophysical studies, which were carried outon exemplary landslidesites onthe right bank of the Dnieper River within the forest-steppe zone of Ukraine near the Trypillia thermal power plant.
2
V.I., Didenko, Kolomiychuk V.P., Kostikov I.Yu., and Postoienko V.O. "New discovery of Opuntia humifusa (Cactaceae) in the vicinity of Kyiv." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 4 (January 15, 2022): 339–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-4-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Data on a new finding of Opuntia humifusa (Raf.) Raf. (Cactaceae A.L. Juss.) in mainland Ukraine (near Khodosivka village, Obukhiv district Kyiv region) are presented. The newly discovered location is described small populations of the species. The number of detected locations within the population – 5, and the number of found specimens – 11 were given. The age spectra of individuals in O. humifusa population were characterized. The predominate age states are generative – 45.5 %, what indicates the successful acclimatization and naturalization of the species in the forest-steppe zone of Ukraine. Geobotanical descriptions have been made and syntaxonomic features of O. humifusa habitats have been described. Individuals of this species typical of steep moving clay slopes in tract “Planer Mountain” where they belong to the groups of classes Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. in Br.-Bl. 1949 and Artemisietea vulgaris Lohmeyer, Preising et R.Tüxen ex von Rochow 1951. Vegetation of ruderalized steppe habitats of O. humifusa is floristically depleted with sparse grassland. The population is on moving slopes (angle of inclination up to 35–40°) on which erosion processes took place. The total projective coverage varies from 50 to 90 %, decreasing on steep slopes and increasing on gentle slopes. Assumptions about the probable way of O. humifusa diaspores drift in the vicinity of Kyiv and the ways of its expansion from south to north are specified. The priority of O. humifusa seed reproduction due to anthropochor transfer is indicated. Ways of this species acclimatization to different regions of mainland Ukraine, naturalization into natural steppe phytocenoses of the steppe zone and distribution in natural plant groups of the forest-steppe zone are demonstrated. Given the current climate changes, this invasive species needs further monitoring on its spread throughout Ukraine with the development of appropriate preventive measures. Key words: invasion, forest-steppe zone, naturalization, Opuntia, phytocenosis, steppe zone. Наводяться дані щодо нової знахідки інвазійного виду Opuntia humifusa (Raf.) Raf. (Cactaceae A.L. Juss.) з материкової частини території України (околиці села Ходосівка Обухівського району Київської області). Описано нововиявлене місцезнаходження, охарактеризовано малочисельну популяцію виду. Наводиться кількість виявлених локацій у межах популяції – 5, а також кількість знайдених екземплярів – 11. Охарактеризовано вікові спектри особин популяції O. humifusa. Переважаючими віковими станами є генеративні – 45,5 %, що вказує на успішну акліматизацію та натуралізацію виду в умовах лісостепової зони України. Зроблено геоботанічні описи та вказано синтаксономічні особливості місцезростань O. humifusa. Особини цього виду властиві стрімким рухливим глинистим схилам в урочищі «Планерна гора», де вони віднесені до угруповань класів Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. in Br.-Bl. 1949 та Artemisietea vulgaris Lohmeyer, Preising et R.Tüxen ex von Rochow 1951. Рослинність рудералізованих степових місцезростань O. humifusa є флористично збідненою з розрідженим травостоєм. Популяції притаманні рухливим схилам (кут нахилу до 35–40°), на яких відбуваються ерозійні процеси. Загальне проективне покриття угруповань коливається у діапазоні 50–90 %, зменшуючись на стрімких схилах і зростаючи на пологих. Висловлюється припущення про ймовірне джерело заносу діаспор O. humifusa в околиці міста Києва та шляхи її експансії з півдня на північ. Зазначається пріоритетність насіннєвого розмноження O. humifusa, зумовленого антропохорним переносом. Показано шляхи акліматизації цього виду у різні регіони материкової України, натуралізацію у природні степові фітоценози степової зони та поширення у природні рослинні угруповання лісостепової зони. З огляду на сучасні кліматичні зміни та тенденцію розповсюдження O. humifusa, цей інвазійний вид потребує подальшого моніторингу поширення на території України з розробкою відповідних попереджувальних заходів. Ключові слова: інвазія, натуралізація, Opuntia, лісостепова зона, степова зона, фітоценоз.
3
Ivchenko, Т. V., О. S. Lyaluk та A. V. Mozgovska. "ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РОСТУ І РОЗВИТКУ ГІБРИДІВ СПАРЖІ ЛІКАРСЬКОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (24 січня 2022): 16–27. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – дослідити вплив сортових особливостей 23 районованих і перспективних гібридів спаржі лікарської на ріст і розвиток рослин за вирощування в умовах Лісостепової зони за без гребеневої технології на краплинному зрошенні. Методи – загальнонаукові, спеціальні польові багаторічні та короткострокові досліди, лабораторні, розрахункові, статистичні. Результати. На закладеному у 2019 р. полігоні екологічного випробування перспективних гібридів спаржі лікарської проведено оцінку росту і розвитку рослин І–ІІІ років вирощування за безгребеневої технології на зрошенні в умовах Лісостепової зони. За результатами фенологічних спостережень за фазами розвитку рослин 23 гібридів спаржі лікарської визначено гібриди з раннім, середнім і пізнім строками відростання, що дозволяє надавати виробництву рекомендації стосовно організації конвеєра безперебійного виробництва спаржі зеленої впродовж тривалого періоду. Початок відростання гібридів спаржі розпочинався за наступних середньодобової та мінімальної температур на поверхні ґрунту: ранні – > 10 ºС та -1- 0 ºС; середні – > 10 ºС та > 4 ºС; пізні – за стабільних температур > 15 ºС та мінімальної температури на поверхні ґрунту >5º С. З метою розробки моделі оптимального гібрида для виробництва спаржі зеленої в умовах в Лісостеповій зоні України за допомогою використання функцій кластерного аналізу проаналізовано індекси 27 показників оцінки росту й розвитку рослин І–ІІІ років вирощування. Завдяки цьому генотипи із подібною нормою реакції було кластеризовано на групи. Такі гібриди як Apollo (Walker Brothers Inc.), Gijnlim та Аvalim (Limgroup B.V), Guelph Equinox (OAC of the University of Guelph), Vittorio (Blumen) за рівнем врожайності суттєво перевищили гібрид Aspalim (контроль) та увійшли до спільного кластера. За допомогою методу множинного регресійного аналізу розраховано рівняння залежності врожайності від кількісних ознак рослин. Установлено, що врожайність спаржі зеленої ІІІ-го року вирощування має функціональні зв’язки з такими ознаками, як кількість та висота пагонів рослин спаржі в кінці І року вегетації.
4
Kobylynska, Т. V. "Статистичне оцінювання структури сільськогосподарської діяльності підприємств: вплив зональності". Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, № 1-2 (20 березня 2018): 19–27. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2018.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні представлено аналіз природно-економічних зон України. Визначено загальні тенденції сільськогосподарської діяльності підприємств. Залежно від природно-економічних особливостей проведено статистичне оцінювання сільськогосподарського виробництва за природно-економічними зонами: Степом, Лісостепом, Поліссям. Встановлено, що провідне місце у сільськогосподарському виробництві в Україні у 2016 році належало зоні Лісостепу. На основі статистичних даних за 2012–2016 рр. вивчено динаміку сільськогосподарського виробництва, визначено його середній обсяг та середньорічну зміну.
5
H.I., Denysyk, Kanskyi V.S., Hryshko S.V., and Stefankov L.I. "SPECIFICS OF LANDSCAPE RESEARCH OF SILVICULTURAL LANDSCAPE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 52–62. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Specific approaches, principles and methods of cognition of modern silvicultural landscapes are considered; it is stated that due to the fact that the difference between natural and anthropogenic silvicultural landscapes is only in their genesis, in the process of studying silvicultural landscapes, both classical and specific approaches, principles and methods can be used. Among the specific approaches, the historical-cartographic one with the inherent principles of historicism and methods of historical-genetic series of maps, historical-archaeological method is considered in more detail; system-adaptive with the principle of combination and methods of comparison of natural analogues and analysis of final results; landscape-biocoenotic and landscape-ecological with the methods of the leading factor, comparison of disturbed and control biogeocenoses and arealographic, as well as geoinformation approach in the knowledge of silvicultural landscapes. It is shown that all approaches, principles and methods of knowledge of forest anthropogenic landscapes should be applied depending on the available conditions and needs of practice. However, in the process of field research, landscape-biocoenotic and landscape-ecological approaches with their own principles and methods of cognition of forest anthropogenic landscapes were more often used. It is shown that in its implementation landscape scientists not only have the right, but also the obligation to use the rich experience of foresters. It is advisable to characterize the stand in the following order: dominant species by tiers (in tree, shrub and grass), quality, age, height of trees – in meters, trunk diameter – in cm, planting density. In abbreviated form, information about the forest tract is presented in the form of a kind of formula. These approaches, principles and methods were applied in the process of studying the forest anthropogenic landscapes of two regions of Ukraine – Podillia (Forest-Steppe Zone) and North-Western Pryazovia (Steppe Zone). The expediency and necessity of their application are substantiated in the process of dissertation research and confirmed by practice.Key words: Podillia, North-Western Pryazovia, research, silvicultural landscapes, approaches, principles, methods, significance, use. Розглянуто специфічні підходи, принципи і методи пізнання сучасних лісокультурних ланд-шафтів. Зазначено, що у зв’язку з тим, що між натуральними й антропогенними лісовими ландшафтами різниця лише у їх ґенезі, отже, у процесі дослідження лісокультурних ландшафтів можна застосовувати як класичні, так і специфічні підходи, принципи та методи. Серед специфічних під-ходів детальніше розглянуто історико-картографічний з притаманними йому принципами істо-ризму та методами історико-генетичних рядів карт, історико-археологічним методом; системно-адаптивний з принципом сумісництва та методами порівняння натуральних аналогів і аналізу кінцевих результатів; ландшафтно-біоценотичний та ландшафтно-екологічний з методами провідного чинника, порівняння порушених і контрольних біогеоценозів та ареалографічного, а також геоінформаційний підхід у пізнанні лісокультурних ландшафтів. Показано, що всі підходи, принципи і методи пізнання лісових антропогенних ландшафтів необхідно застосовувати залежно від наявних умов та потреб практики. Однак у процесі польових досліджень частіше використовували ландшафтно-біоценотичний і ландшафтно-екологічний підходи з належними їм принципами і методами пізнання лісових антропогенних ландшафтів. У цих підходах у разі картографування лісокультурних урочищ, крім характеристики рельєфу й властивостей ґрунтів, вагоме значення має аналіз деревостану. Показано, шо у його здійсненні ландшафтознавці не лише мають право, але й зобов’язані використовувати багатий досвід лісознавців. Характеристику деревостану доцільно проводити у такому порядку: домінуючі види за ярусами (в деревному, кущовому та трав’яному), бонітет, вік, висота дерев – у метрах, діаметр стовбура – у см, щільність насадження. У скороченому вигляді інформація про лісокультурне урочище представлена у вигляді своєрідної формули. Ці підходи, принципи і методи застосовано у процесі дослідження лісових антропогенних ландшафтів двох регіонів України – Поділля (Лісостепова зона) і Північно- Західного Приазов’я (Степова зона). Доцільність та необхідність їх застосування обґрунтовано у процесі дисертаційних досліджень та підтверджено практикою.Ключові слова: Поділля, Північно-Західне Приазов’я, дослідження, лісокультурні ландшафти, підходи, принципи, методи, значимість, використання.
6
Гречко, Денис. "РІВЕНЬ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ТА ФОРМИ ПОХОВАННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ ДОБИ РАННЬОГО ЗАЛІЗА)". City History, Culture, Society, № 11 (4) (10 лютого 2021): 81–90. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.11.081.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проаналізовано поховальні обряди племен різних природних зон Східної Європи доби раннього заліза. Способи поводження з померлим були різноманітними. Щодо більшості пізньопервісних племен лісової зони інформації про поховальний обряд фактично немає. Можна припустити, що певні традиції не передбачали збереження решток небіжчика у будь-якій формі. У населення Лісостепу був розвинений культ предків, який полягав у шануванні їхніх решток. Тіло захоронювали у ґрунтових або курганних могильниках, на території поселення (у господарських або житлових спорудах, спеціальних могилах). Подеколи кістки померлого після виставлення зберігали на території поселення. Матеріали свідчать про архаїчні звичаї поводження з тілом небіжчика у племен лісової та лісостепової зон. У скіфів Північного Причорномор’я ці елементи не зафіксовано.
7
D.A., Davydov, and Davydova А.О. "DISTRIBUTION AND ECOLOGY OF CORYNEPHORUS CANESCENS (L.) P. BEAUV. (POACEAE) IN THE LEFT BANK FOREST-STEPPE OF UKRAINE." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 47–55. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-6.
Повний текст джерелаАнотація:
The article summarizes data about the distribution of Corynephoruscanescens(L.) P.Beauv.in the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. This species which is native for Europe and North Africa was firstly found on the research territory. Currently nine localities of this vascular plant species are known within Kyiv (seven locations) and Poltava (two locations) administrative regions. Based on the analysis of geobotanical relevés made by authors on psammophytic vegetation plots with the participation of Corynephoruscanescensit was found that studied sand areas within Kyiv region belong to the associationCorniculario aculeatae-Corynephoretum canescentis Steffen1931 from the classKoelerioglaucae-CorynephoreteacanescentisKlikainKlika& Novak1941 (allianceCorynephorioncanescentisKlika1931, orderCorynephoretaliacanescentisKlika1934); they have clear two-layered structure with the substantive complicity of moss and lichen species. On the other hand, similarpsammophytic communities within Poltava region have the simplified one-layered composition with the tenuous herb cover and the absence of moss and lichen layers; they are treated by authors as a separate community –comm. CorynephoruscanescenswithintheclassKoelerioglaucae-Corynephoreteacanescentis. Based on these ecological data,Corynephoruscanescensis considered as a species with dissimilar status in different parts of the research territory. Found localities of this species within Poltava region are to be treated as alien and associated with human activity,but in the southern part of Kyiv region,the autochthonous (or atleast simultaneously mixed indigenous and antropogenic) dispersal of its diaspors by anemochory is quite reliable. The phytosociological tables of geobotanical relevés made by authors in Kyiv and Poltava administrative regions in 2017–2020 are presented. The status of Corynephoruscanescens on other territories near the eastern border of the area of its distribution is discussed.Keywords: floristic finding, new species, psammophytic vegetation, the Forest-Steppezone. Стаття узагальнює дані щодо поширення у Лівобережному Лісостепу України нового для цієї території виду Corynephoruscanescens(L.) P. Beauv., природний ареал якого охоплює Європу та Північну Африку. Зараз вид відомий з девʼяти локалітетів, які адміністративно розташовані у межах Київської (сім) і Полтавської (два) областей. За результатами аналізу геоботанічних описів псамофітних угруповань з участю цього виду встановлено, що у Київській області ділянки, на яких був знайдений Corynephoruscanescens, можна розглядати як фітоценози асоціації Corniculario aculeatae-Corynephoretum canescentis Steffen1931 з класу Koelerioglaucae-CorynephoreteacanescentisKlikainKlika& Novak1941 (союз CorynephorioncanescentisKlika, порядок CorynephoretaliacanescentisKlika1934), вони відзначаються добре вираженою двохярусною структурою зі значною участю мохів і лишайників, тоді як у Полтавськійобласті аналогічні ценози мають спрощену одноярусну будову з дуже розрідженим травʼяним покривом і розглядаються як окреме угруповання comm. Corynephoruscanescensу межах класу Koelerioglaucae-Corynephoreteacanescentis. З огляду на це, локалітети виду на Полтавщині автори вважають такими, які мають антропогенне походження, тоді як на Київщині вони є природними або принаймні природно-антропогенними. Наведені фітоценотичні таблиці геоботанічних описів, виконаних авторами. Обговорюється статус Corynephoruscanescensв інших регіонах біля східної межі його ареалу.Ключові слова: флористична знахідка, новий вид, псамофітна рослинність, лісостепова зона.
8
Maslovata, S. A., V. L. Kulbitskyi та M. Yu Osipov. "Систематика та філогенетичні зв'язки роду Ulmus L." Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 51–55. http://dx.doi.org/10.15421/40290510.
Повний текст джерелаАнотація:
За літературними джерелами досліджено філогенетичні зв'язки роду Ulmus L. Встановлено за даними бази GRIN, що у світі всього нараховується понад 30 видів роду Ulmus, поширених переважно в помірній зоні північної півкулі. З них 10 трапляються на території України, в помірній зоні європейської частини, на Північному Кавказі, в Забайкаллі та на Далекому Сході в широколистяних і хвойно-широколистяних лісах. По берегах річок на півночі зони зростання вклинюються у європейську темнохвойну тайгу, а на півдні – у Степову та Лісостепову зони. Як типові супутні породи мішаних лісів Європи найпоширеніші такі представники роду Ulmus: U. laevis Pall., U. glabra Huds., U. suberosa Moench, U. elliptica K. Koch; в Азії – U. propinqua, U. laciniata (Trautv.) Mayr та U. pumila L; у Північній Америці – U. americana L. На території України поширені сім аборигенних видів U. androssowii Litv., U. minor Mill., U. glabra Huds., U. laciniata (Trautv.) Mayr, U. laevis Pall., U. macrocarpa Hance, U. pumila L. та три інтродукованих види: U. japonica (Rehd.) Sarg., U. americana L. та U. densa Litw. З'ясовано, що номенклатура видів роду Ulmus складна і заплутана. Складність полягає не тільки в народних, але й у латинських назвах. Так, у літературних джерелах виявлено безліч синонімів латинських назв. Причиною, яка ускладнює таксономію в'язів, є поширення процесів природної гібридизації в межах роду Ulmus. Виявлено понад 15 морфологічних ознак, які змінюються в одному і тому ж напрямку в багатьох видів роду Ulmus різного ступеня споріднення.
9
Рудич, Т. О. "Населення лісостепової зони України в скіфську добу". Археологія, № 3 (2020): 40–52.
Знайти повний текст джерела
10
Soroka, M. I., A. D. Shovhan та T. V. Yuskevych. "БОТАНІЧНА МЕЖА МІЖ ЛІСОСТЕПОМ І КАРПАТАМИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ ДРОГОБИЦЬКОЇ ВИСОЧИНИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 9–13. http://dx.doi.org/10.15421/40280301.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень лісової рослинності Дрогобицької височини та зроблено спробу виокремити асоціації лісової рослинності, які розмежовують природну зону Лісостепу та гірську країну Українських Карпат. На прикладі лісів урочища Воля Якубова встановлено, що ознаки фізико-географічних зон проявляються у характерних рисах рослинних асоціацій. Застосовані різні методики досліджень лісової рослинності показали подібні результати. За домінантною класифікацією Лісостеп репрезентують асоціації Quercetum roboris caricosum brizoidi, Quercetum roboris caricosum remotae, Quercetum roboris filipendulosum, Carpineto-Quercetum roboris caricosum pilosae, Carpineto-Quercetum roboris caricosum brizoidi, а Українські Карпати – Abieto-Querceta roboris caricosum brizoidi. За класифікацією типів лісу Лісостеп представляють грабові, а Карпати – ялицеві діброви і судіброви. За еколого-флористичною класифікацією, окрім асоціацій широколистяних мезофільних лісів, розмежування природних зон добре репрезентують вільхові ліси з різних синтаксономічних класів – Stellario nemorum-Alnetum glutinosae (клас QUERCO-FAGETEA) є характерним для Українських Карпат, натомість Ribeso nigri-Alnetum (клас ALNETEA GLUTINOSAE) – для Лісостепу. Отже, на прикладі лісового урочища поблизу села Воля Якубова вдалося простежити закономірності зміни лісостепових фітоценозів на гірські.
11
Кrasovsky, Volodymyr, та Тaisiya Chernyak. "Ризики культивування субтропічних плодових культур у лісостеповій зоні України". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (23 січня 2019): 4–11. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-4-11.
Повний текст джерелаАнотація:
На прикладі Полтавської обл., природно-кліматичні умови якої є типовими для фізико-географічної зони Лісостепу України, показано, що в окремі роки в зимовий період сукупна дія низьких від’ємних температур повітря та вітру може бути критичною з огляду на морозостійкість інтродукованих видів Asimina triloba (L.) Dunal, Punica granatum L., Zizyphus jujuba Mill., Ficus carica L., Amygdalus communis L., Diospyros virginiana L.
12
Olhovskyi, Serhii. "Варварські ливарники у Нижньому Побужжі в архаїчний час". Eminak, № 1(33) (31 березня 2021): 157–63. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).498.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується рівень розвитку бронзоливарного ремесла у Північному Причорномор’ї у VI-V ст. до н.е. Автор дійшов висновку, що всупереч традиційній думці про виняткову роль античних колоній в історії місцевого населення, кольорова металооб-робка у грецьких колоніях поступалася скіфській за обсягом і складністю технологічних прийомів. Така точка зору сформувалася у результаті певної лакуни у дослідженні скіфських пам’яток осілого побуту, яка трималася до 50-х рр. ХХ ст., коли розпочалися широкі дослідження скіфських городищ лісостепової зони. Практично на кожному великому городищі виявлено яскраві сліди місцевої металообробки, які за кількістю й якістю значно перебільшують ольвійські. Аналіз решток металообробного ремесла в Ольвії й у Нижньому Побужжі в цілому дає можливість стверджувати, що у зазначений час в Ольвії і на поселеннях її хори, на Березанському й Ягорлицькому поселеннях здебільшого працювали бродячі майстри – вихідці із варварського середовища – Балкано-Карпатського басейну, лісостепової зони України, Північного Кавказу і, навіть, Волго-Уралля та Західного Сибіру.
13
Кrasovsky, Volodymyr. "Формування інтродукційних популяцій субтропічних плодових культур у Хорольському ботанічному саду". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (26 червня 2018): 7–12. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-7-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що формування інтродукційних популяцій Asimina triloba (L.) Dunal, Punica granatum L., Zizyphus jujuba Mill., Ficus carica L., Amygdalus communis L., Diospyros virginiana L. у лісостеповій зоні України дає змогу створити біотичні системи субтропічних плодових культур, які характеризуються певною екологічною й генетичною структурою цих видів, де реалізуються гібридизаційні процеси.
14
Tikhonova, E. M. "Віталітетна структура популяцій деяких видів бур’янів у посівах зернових культур". Biosystems Diversity 19, № 1 (14 листопада 2010): 123–29. http://dx.doi.org/10.15421/011115.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості розвитку популяцій сегетальних видів (Cirsium arvense (L.) Scop., Sonchus arvensis L., Melandium album (Mill.) Garke, Setaria glauca (L.) Beauv., Fallopia convolvulus (L.) А. Lоve) у посівах зернових культур (пшениці озимої, жита, ячменю, гречки, гороху), які не оброблялися гербіцидами у господарствах лісостепової зони на території Сумської області.
15
Калюжна, М. О. "ОСОБЛИВОСТІ БІОТОПІЧНОГО РОЗПОДІЛУ ЇЗДЦІВ-АФІДІЇН (HYMENOPTERA, BRACONIDAE, APHIDIINAE) ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 206–12. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено дані щодо біотопічного розподілу практично важливої групи паразитичних пе-ретинчастокрилих їздців з підродини Aphidiinae (Hymenoptera, Braconidae) у межах лісостепо-вої зони України. 60 видів афідіїн, зареєстрованих на території дослідження, розподіляються за біотопами наступним чином: 38 видів зареєстровано для лучних та степових біотопів, 31 вид – для агробіотопів та стацій з рудеральною рослинністю, 31 вид – для листянолісових біотопів, 15 видів пов'язані з попелицями на хвойних деревах, 8 видів зустрічаються у біотопах з болот-ною та прибережно-водною рослинністю, 4 види є евритопними. За індексом Чекановського-Серенсена найбільшу подібність має видовий склад афідіїн лучних і степових біотопів, агроце-нозів та біотопів з рудеральною рослинністю (Ics=0,78), високою є подібність між ними та біо-топами листяних лісів (Ics=0,73 та 0,52 відповідно); інший більш відособлений кластер склада-ють види афідіїн хвойних лісів та навколоводних біотопів (Ics=0,52), що пояснюється своєрід-ністю видового складу афідіїн.
16
Bala, O. P., та E. Yu Khan. "СТАТИСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОДЕЛЮВАННЯ РОСТУ МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 19–23. http://dx.doi.org/10.15421/40250903.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні таксаційні показники повидільної бази даних дубових деревостанів Лісостепу України ВО "Укрдержліспроект" станом на 01.01.2011 р. За допомогою кластерного аналізу здійснено класифікацію та групування даних та з використанням t-критерію Ст'юдента встановлено, що вагомий вплив на ріст дуба звичайного мають його походження та умови місцезростання. Статистично підтверджено значущість різниці між таксаційними показниками деревостанів дуба звичайного насіннєвого та вегетативного походження для ліво- та правобережної частин лісостепової зони.
17
Kyrylchuk, Kateryna, та Mykola Bashtovyi. "Комплексний аналіз популяцій Trifolium pratense L. на заплавних луках лісостепової зони України". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 5–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-5-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Заплавні луки, з одного боку, є цінними господарськими угіддями, а з іншого – резерватами лучного біорізноманіття. Для збереження лучих екосистем, які перебувають під впливом інтенсивних антропогенних навантажень у вигляді випасання та сінокосіння, важливою є розробка науково обґрунтованих підходів щодо їх нормування. Популяційний підхід є перспективним у розв’язанні цієї проблеми. Популяційні дослідження проводили на заплавних луках Лісостепу України на двох господарських градієнтах – на пасовищному (пасквальному) та сінокісному (фенісиціальному). Градієнт пасквальної дигресії включав п’ять ступенів: ПД0, або КД – контрольна ділянка (ділянки, на яких відсутні випасання й сінокосіння); ПД1 – початкова стадія випасання; ПД2 – стадія помірного випасання; ПД3 – стадія сильного випасання (напівзбій); ПД4 – надмірне випасання (збій). Градієнт фенісиціальної – 4 ступеня: ФД0 (КД) – контрольна ділянка; ФД1 – початкова стадія (сінокосіння один раз на рік); ФД2 – помірне сінокосіння (сінокосіння двічі на рік); ФД3 – надмірне сінокосіння (багаторазове, неконтрольоване). Під час дослідження застосовували традиційні геоботанічні та популяційні методи. Періодизацію онтогенезу досліджуваного виду проводили з використанням літературних даних і власних спостережень. Інтегральну оцінку онтогенетичної структури здійснювали з використанням індексів І. М. Коваленка. В основу віталітетного аналізу покладено методику Ю. А. Злобіна.
Заплавні луки, з одного боку, є цінними господарськими угіддями, а з іншого – резерватами лучного біорізноманіття. Для збереження лучих екосистем, які перебувають під впливом інтенсивних антропогенних навантажень у вигляді випасання та сінокосіння, важливою є розробка науково обґрунтованих підходів щодо їх нормування. Популяційний підхід є перспективним у розв’язанні цієї проблеми. Популяційні дослідження проводили на заплавних луках Лісостепу України на двох господарських градієнтах – на пасовищному (пасквальному) та сінокісному (фенісиціальному). Градієнт пасквальної дигресії включав п’ять ступенів: ПД0, або КД – контрольна ділянка (ділянки, на яких відсутні випасання й сінокосіння); ПД1 – початкова стадія випасання; ПД2 – стадія помірного випасання; ПД3 – стадія сильного випасання (напівзбій); ПД4 – надмірне випасання (збій). Градієнт фенісиціальної – 4 ступеня: ФД0 (КД) – контрольна ділянка; ФД1 – початкова стадія (сінокосіння один раз на рік); ФД2 – помірне сінокосіння (сінокосіння двічі на рік); ФД3 – надмірне сінокосіння (багаторазове, неконтрольоване). Під час дослідження застосовували традиційні геоботанічні та популяційні методи. Періодизацію онтогенезу досліджуваного виду проводили з використанням літературних даних і власних спостережень. Інтегральну оцінку онтогенетичної структури здійснювали з використанням індексів І. М. Коваленка. В основу віталітетного аналізу покладено методику Ю. А. Злобіна.
Бобові як важливий компонент лучного травостою збагачують ґрунт нітрогеном, а кормове сіно – протеїном. У статті проведено аналіз онтогенетичної й віталітетної структур особин популяцій T. pratense (Fabaceae) як основних елементів комплексного популяційного аналізу, який показав способи адаптації та пороги стійкості виду до випасання й сінокосіння різного ступеня інтенсивності. Трансформація онтогенетичного спектра популяцій на останніх ступенях пасквального градієнта відбувається в напрямі збільшення частки особин постгенеративного періоду при одночасному зменшенні кількості передгенеративних, у результаті ускладнення процесу насінного розмноження при значному ущільненні ґрунту під впливом надмірного випасання. Сінокосіння чинить більш м’який вплив, у популяціях зростає частка молодих особин у якості майбутнього резерву популяції. Віталітетна структура під впливом випасання змінюється значною мірою – у популяціях збільшується частка особин нижчого класу віталітету, вони переходять у категорію депресивних на останньому ступені (стадія збою). Загалом, T. pratense є достатньо стійким видом в умовах регульованих пасовищних і сінокісних навантажень. Порогами стійкості популяцій досліджуваного виду виступають навантаження, що характерні для ступенів КД (ПД0, ФД0), ПД1, ПД2, ФД1 та ФД2.
18
Зимароєва, А. А. "Дослідження просторових моделей варіювання урожайності картоплі у Поліській та Лісостеповій зонах України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2019): 49–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи було встановлення закономірності просторово-часової варіабельності урожайності картоплі у Поліський і Лісостеповій зонах України та визначення співвідношення факторів динаміки агроекономічної та агроеклогічної природи.
Методика дослідження. Закономірності просторової неоднорідності урожайності картоплі на території 267 адміністративних районів України протягом 27 років вивчалися за допомогою аналізу головних компонент (PCA). Статистичний аналіз виконаний за допомогою програмного продукту Statistica 10, а також бібліотеки REdaS для середовища статистичних розрахунків R.
Результати дослідження. Аналіз головних компонент залишків моделі часового тренду дозволив встановити три аспекти мінливості врожайності картоплі в межах дослідженої території, або головні компоненти. Разом ці три головні компоненти описують 43,1% загальної варіабельності урожайності картоплі. Змінні, які застосовані в аналізі головних компонент, є порядковими величинами – роками, тому навантаження головних компонент на них можуть бути представлені, як динамічні зміни у часі. Тому головні компоненти віддзеркалюють специфічні патерни коливальної природи варіювання врожайності картоплі у часі, які є просторово визначеними. На основі характеру варіювання нами зроблені припущення стосовно природи даних головних компонент.
Наукова новизна роботи полягала у тому, що вперше було застосовано аналіз головних компонент щодо врожайності картоплі в Україні та виявлено фактори, що обумовлюють її мінливість.
Практична значущість. Карти просторового варіювання головних компонент можуть бути основою для агроекологічного зонування території.
This paper is aimed at establishing the regularities of the spatial-temporal variability of potato yield in Polissia and Forest-Steppe zones of Ukraine and determining the correlation between the dynamics factors of agro-economic and agro-ecological nature.
Methods of research. The regularities of spatial heterogeneity of potato yield on the territory of 267 administrative districts of Ukraine for over 27 years were studied using the principal component analysis (PCA). The statistical analysis was conducted using the Statistica 10 software product, as well as REdaS library for the statistical calculations in R Programming Environment.
The research results. Principal components analysis of the time trend model residues enabled to establish three aspects of potato yield variability within the studied area, or the principal components. Taken together, these three principal components explain 43.1% of the overall potato yields variability. The variables used in the PCA are the ordinal quantities – the years, so the loadings of the principal components on the variables can be represented as dynamic changes in time. Therefore, the principal components of oscillatory patterns reflect the specific variation patterns of potato yield in time, and these patterns are spatially defined. These oscillatory processes are of ecological origin. Concerning the dynamic aspect, these principal components are determined by different frequency characteristics of variation in time. Based on the character of the variation, we made the assumptions about the nature of the given principal components.
Scientific novelty. It was for the first time that the PCA was used for studying the data concerning potato yields, and the factors that determined yields variability were identified.
Practical significance. Maps of the spatial variation of principal components can be the basis for agro-ecological zoning of the territory.
19
Прасолов, Є. Я., С. А. Бєловол, Ю. Ю. Бєловол та А. В. Мацаков. "УДОСКОНАЛЕННЯ ВЕРТИКАЛЬНО-ФРЕЗЕРНОГО АДАПТЕРА ДЛЯ СМУГОВОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 143–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено аналіз відомих технологій і конструкцій машин та робочих органів для передпосівного обробітку ґрунту; обґрунтовано доцільність застосування технологій смугового обробітку ґрунту в лісостеповій зоні України; визначено перспективні напрями вдосконалення ґрунтообробних знарядь. Для запропонованого технічного рішення вдосконалення вертикально-фрезерного адаптера визначено оптимальні показники кінематичного режиму та кількості робочих елементів, чим гарантується якість проведення рівномірного смугового обробітку ґрунту. Впровадження вертикально-фрезерного адаптера запропонованої конструкції з обґрунтованими параметрами забезпечить високу якість та рівномірність обробітку робочої зони, ефективне рихлення ґрунту, вирівняний профіль дна борозни та обробленої поверхні при раціональних показниках енергоємності та продуктивності технологічного процесу.
The article presents an analysis of existing technologies, machinery construction and working parts for pre-treatment of the soil; expediency of terraced cultivation technologies in the Forest-Steppe zone of Ukraine; we identified promising areas of improvement tillers. For the offered technical solutions of vertical milling adapter we determined optimal performance of the kinematic mode and the number of work items, which guarantees evenness of tillage. The introduction of vertical milling adapter of offered design with reasonable parameters provides a high quality and uniformity of treatment of the working area, effectively loosening the soil, leveling the profile of the bottom of the furrow and the treated surface with rational energy intensity and efficiency of the process.
20
D.V., Dubyna, Iemelianova S.M., Dziuba T.P., Ustymenko P.M., Felbaba-Klushyna L.M., Davydova A.O., Davydov D.A., et al. "Ruderal vegetation of Ukraine: syntaxonomical diversity and territorial differentiation." Chornomorski Botanical Journal 17, no. 3 (December 30, 2021): 253–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu1990-553x/2021-17-3-5.
Повний текст джерелаАнотація:
On the base of 8382 phytosociological relevés and with the use of modern methods of statistical data processing the syntaxonomical diversity of ruderal vegetation of Ukraine has been determined. This type of plant communities is represented by 8 classes, 16 orders, 36 alliances and 205 associations, 29 of them are mentioned for the first time for Ukraine. The classes Stellarietea mediae, Artemisietea vulgaris and Galio-Urticetea have the biggest syntaxonomical richness. The leading factors of territorial differentiation of ruderal plant communities are revealed and peculiarities of their biogeographical distribution are analysed. The synchrological specificity of the classes Stellarietea mediae and Artemisietea vulgaris is manifested at the level of alliances. Coenoses of Scleranthion annui, Salsolion ruthenicae, Malvion neglectae, Arction lappae are more common in the Forest and ForestSteppe zones; thermophylic and xerophytic phytocoenoses of Hordeion murini, Lactucion tataricae, Dauco-Melilotion and Onopordion acanthii are widespread in the Steppe zone. The regional specificity of the classes Robinietea, Polygono-Poetea annuae and Plantaginetea majoris, which are found in all botanical and geographical zones of Ukraine, is reflected at the level of associations. Nitrophilic mesic and wet plant communities of Galio-Urticetea and Bidentetea classes have been recorded mainly in anthropogenic habitats of the Forest and Forest-Steppe zones. The coenoses of Epilobietea angustifolii are characterized by geographical connection only with the Carpathian region, Ukrainian Polissia and the northern Forest-Steppe. Based on the analysis of changes in the syntaxonomic structure of ruderal vegetation of Ukraine over the past 30 years, it was found that the level of its coenotic diversity has increased significantly, primarily due to intensification and differentiation of anthropogenic pressures' types on natural ecosystems. Key words: classification, syntaxonomy, ruderal plant communities, Ukraine. На основі 8382 геоботанічних описів та із використанням сучасних методів статистичної обробки даних встановлена синтаксономічна різноманітність рудеральної рослинності України. Вона репрезентована 8 класами, 16 порядками, 36 союзами і 205 асоціаціями, з яких 29 для території України наводяться уперше. Найбільшим синтаксономічним багатством відзначаються класи Stellarietea mediae, Artemisietea vulgaris та Galio-Urticetea. Установлені провідні фактори територіальної диференціації рудеральних рослинних угруповань та виявлені особливості їхнього біогеографічного розподілу. Синхорологічна специфіка класів Stellarietea mediae і Artemisietea vulgaris проявляється на рівні союзів. Ценози Scleranthion annui, Salsolion ruthenicae, Malvion neglectae, Arction lappae поширеніші у лісовій і лісостеповій зонах; термофільні і ксерофільні фітоценози Hordeion murini, Lactucion tataricae, Dauco-Melilotion і Onopordion acanthii – частіше трапляються у степовій. Регіональна специфіка класів Robinietea, Polygono-Poetea annuae та Plantaginetea majoris, які виявлено у всіх ботаніко-географічних зонах, відображена на рівні асоціацій. Переважно у антропогенних екотопах лісової та лісостепової зон зафіксовані нітрофільні мезофітні та мезогігрофітні угруповання класів Galio-Urticetea та Bidentetea. Географічним приуроченнням виключно до Карпатського регіону, Українського Полісся та північного Лісостепу характеризуються ценози Epilobietea angustifolii. На основі аналізу змін синтаксономічної структури рудеральної рослинності України упродовж останнії 30 років установлено, що рівень її ценотичного різноманіття значно підвищився, насамперед за рахунок збільшення інтенсивності та різновидів антропогенних навантажень на природні екосистеми. Ключові слова: класифікація, синтаксономія, рудеральні угруповання, Україна.
21
Маркова, А. О. "Агресивна поведінка Erithacus rubecula (Passeriformes, Muscicapidae) на місцях водопою в лісостеповій зоні України". Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія 24, № (2) (2016): 283–89.
Знайти повний текст джерела
22
Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, О. А. Барсукова та Т. К. Костюкєвич. "ВПЛИВ ПОТЕПЛІННЯ КЛІМАТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БАКЛАЖАНА І СОЛОДКОГО ПЕРЦЮ В СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 29–37. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статі викладаються результати досліджень впливу навколишнього середовища на продуктивність тепло і вологолюбних овочевих культур баклажана і солодкого перцю. Для досліджень використовувались матеріали середніх по областях Степової зони України даних спостережень за розвитком баклажана і солодкого перцю,і метеорологічними елементами за період з 1995 по 2018 рр. та розрахованими за сценарієм зміни клімату RCP8.5 на період до 2050 рр. Встановлено, що температура повітря підвищилась в Степовій зоні Україна в залежності від території до 2018 року на 1,2–1,3 °С. Таке потепління клімату сприяло підвищенню сум температур за вегетаційний період баклажана і солодкого перцю і підвищенню тепло забезпеченості вегетаційного періоду, що дає змогу розширити виробничі площі вирощування пізньостиглих більш високоврожайних сортів баклажана і солодкого перцю. Крім того, підвищення теплозабезпеченості сприятиме просуванню північної межі виробничого вирощування теплолюбних культур до центральних районів Лісостепової зони України. Сума опадів за літній період зменшилась до 80 % від середньої багаторічної. Середня багаторічна норма зрошення становила 3600 м3/га. Отже зі зменшенням сум опадів зменшилось надходження вологи в ґрунт. Підвищення температури повітря і зменшення суми опадів за середньої норми зрошення призвело до збільшенню випаровуваності і сумарного випаровування, що спричинило підвищення дефіциту випаровування і погіршення умов волого забезпечення рослин. В таких умовах тепло та волого забезпечення продуктивність культур зменшується особливо в другу половину вегетаційного періоду. Розрахунки на період до 2050 року за сценарієм зміни клімату свідчать, що потепління клімату буде продовжуватись. Суми температур ще підвищаться на 150–180 °С, сума опадів зменшуватиметься. Це в свою чергу ще буде підвищувати сумарне випаровування, вологопотребу рослин і дефіцит випаровування. Отже, за незмінної норми зрошення вологозабезпеченість рослин ще зменшуватиметься. Підвищенню продуктивності культур сприятиме збільшення зрошувальних норм. Розрахунки продуктивності культур при зрошувальних нормах до 4000 м3/га показали, що продуктивність баклажана і солодкого перцю зростатиме. Тому зрошувальні норми необхідно корегувати згідно з вимогами культур до умов волого забезпечення.
23
Golubtsov, O. G., L. Yu Sorokina, L. M. Tymuliak, V. M. Chekhniy, Yu M. Farion, I. V. Roga, N. I. Batova, M. F. Petrov, and N. I. Nazarchuk. "GEOINFORMATION ANALYSIS OF ANTHROPOGENIC CHANGES IN THE LANDSCAPES OF THE FOREST-STEPPE ZONE OF UKRAINE." Ukrainian Geographical Journal, no. 3 (2021): 38–53. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2021.03.038.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the publication is to present the results of the study of anthropogenic changes in the landscapes of the Forest-Steppe zone of Ukraine, implemented by assessing the indicators of landscapes anthropogenic transformation, their diversity and fragmentation. The basic research methods are methods of geospatial GIS analysis and decoding of remote sensing data of the Earth, geoinformation mapping. According to the indicators of anthropogenic transformation of landscapes at the level of physical-geographical regions and districts of the Forest-Steppe zone, the features of changes for the period 1992-2018 are determined. The results of assessment of anthropogenic changes in forest-steppe landscapes of Ukraine show that in 1992 as well as in 2018 the vast majority of the landscapes of the territory are strongly and excessively transformed by anthropogenic activity. Such patterns persist, despite the fact that during the analyzed period in part of the investigated area there is a certain decrease in anthropogenic pressure on landscapes. The regular relations between the indicators of anthropic landscape diversity and fragmentation of landscapes are determined, which corroborates to their certain conditionality by the degree and nature of anthropogenic transformation of the territory. The novelty of the study are the proposed methods of spatial and temporal changes in landscapes estimating and identifying such changes in landscapes at the level of physical and geographical regions for the period 1992-2018 and revealing trends in the structure of land use, especially agricultural lands, forests, built-up territories as the leading types of land use in the Forest-Steppe zone of Ukraine.
24
Grechka, H. M., and T. Y. Senchuk. "PECULIARITIES OF FLOROSPECIALIZATION OF UKRAINIAN BEES IN THE FOREST-STEPPE ZONE OF UKRAINE." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 5 (September 20, 2020): 7–15. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено видовий склад рослин Лісостепу України, необхідних для забезпечення медоносних бджіл білком за періодами сезону, вивчено флороспеціалізацію бджіл за умов поліфлорного медозбору, встановлено вибіркову здатність бджіл та її рівень під час збирання пилку з домінуючих видів відвідуваних рослин, масу обніжжя, зібраного бджолою в один кошичок, залежно від виду рослини та періоду збирання, льотно-збиральну активність бджіл та її мінливість, перевагу українських бджіл над помісними щодо продуктивності. Визначено кореляційний зв’язок між кількістю вирощеного бджолами розплоду та зібраного ними обніжжя (r = 0,72). Ключові слова: медоносні бджоли, рослини, бджолине обніжжя, перга, сила сімей, розплід, флороспеціалізація бджіл.
25
Зимароєва, А. А. "Особливості просторово-часового тренду врожайності зернових і зернобобових культур в поліській та лісостеповій зонах України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (28 вересня 2018): 66–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.10.
Повний текст джерелаАнотація:
На даний час мало відомо про просторово-часову мінливість врожайності зернових і зернобобових культур в Україні. Ця інформація необхідна, перш ніж реалізувати будь-яку стратегію управління сільськогосподарським виробництвом. Метою даного дослідження було охарактеризувати просторово-часову динаміку врожайності зернових та зернобобових культур, вирощених на території 170 адміністративних районів лісової та лісостепової зон України. Аналіз просторової та часової динаміки врожайності зернових та зернобобових культур показав складний характер процесів, які її визначають. Загальною особливістю змін у часі для всіх адміністративних районів є наявність тренду, який може бути описаний поліномом четвертого ступеня. Самій природі тренду ми надаємо агроекономічного та агротехнологічного походження. Через це його динаміка має характер економічного циклу з його фазами: підйом, пік, спад, дно. Найбільш чутливі до агротехнологічних та агроекономічних чинників є південні, східні та західні райони досліджуваних зон, а найменш – північні. У центральних районах регіону формується кластер з найбільшою чутливістю до неекологічних регулярних факторів динаміки урожайності. Отже, агроекологічні системи регіонів України знаходяться далеко від максимальної екологічної ємності, а роль лімітуючих факторів виконують агроекономічні та агротехнологічні фактори. За умови якісної перебудови виробництва, яка потребує економічних витрат та впровадження новітніх агротехнологічних підходів, Україна має потенціал стати надійним постачальником сільськогосподарської продукції на світові ринки.
Currently, little is known about the spatial and temporal variability of grain and grain legumes yields patterns in Ukraine. The aim of this research was to characterize the spatial and temporal yields variability of grain and grain legumes grown in 155 administrative districts in Forest and Forest-Steppe zone of Ukraine over 27 years from 1991–2017. The analysis of the spatial and temporal dynamics of grain and legumes yields showed the complex nature of the processes that determine it. The common feature of temporal changes for all administrative districts is the existence of the trend that can be described by the fourth degree polynomial. We provide agroeconomic and agrotechnological origin to the nature of the trend. The yields dynamics of grain and grain legumes is described by the absolute term, which reflects the starting conditions of soil fertility in the initial period of research and the indicators of maximum rate of yields decline in the 90s and the maximum rate of yields increase in the 2000s. The indicators of the maximum rate of reduction and the maximum rate of increase of yields can be used as markers of agroecosystem stability to external factors. It can be noted that the Southern regions of Ukraine are less stable and more exposed to the destructive influence. And the Central and Western regions are more stable and rapidly increase productivity under favorable conditions. This research has found that the agroecological systems of the regions of Ukraine are far from the maximum ecological capacity, and agroeconomic and agrotechnological factors are the limiting now.
26
Patsyuk, M. "Composition of morphotypes of naked amebae in soils of the forest-steppe zone of Ukraine." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 85, no. 2 (2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2021.85.46-51.
Повний текст джерелаАнотація:
In the soils of the forest-steppe zone of Ukraine we found 12 morphotypes of naked amoebae: eruptive (Vahlkampfa sp. (1), Vahlkampfa sp. (2), Willaertia sp.), politactic (Polychaos dubium Schaeffer, 1917, Deuteramoeba mycophaga Page, 1988), monotactic (Saccamoeba stagnicola Page, 1974, Hartmannella vermiformis Page, 1967, Cashia limacoides Page, 1974), lens-like (Cochliopodium sp. (1)), striate (Thecamoeba striata Penard, 1890, Thecamoeba similis Lepsi, 1960), rugose (Thecamoeba terricola (Greef, 1866) Lepsi, 1960), fan-shaped (Vannella sp., Ripella platypodia Smirnov, Nassonova, Chao et Cavalier-Smith, 2007), mayorellian (Mayorella viridis Leidy, 1874, Mayorella cantabrigiensis Page, 1983, Mayorella sp.), dactylopodial (Korotnevella sp. (1), Vexillifera sp.), acanthopodial (Acanthamoeba sp. (1)), branched (Rhizamoeba sp. (1)), lingualate (Stenamoeba stenopodia Page, 1969). In terms of frequency of occurrence, the most common were amoebae of eruptive (91 %), fan-shaped (82), striate (69), lens-like (62), acanthopodial (62), mayorellian (55.5 ), monotactic (53 %) morphotypes, the least common are amoeba of the politactic (24 %) morphotype. In the soils of meadows, there are no amoeba of polytactic and rugose morphotypes, in soils under shrubs – rugose and branched morphotypes. The composition of morphotypes of naked amoebas in the soils of the forest-steppe zone of Ukraine is divided into two complexes: the first complex includes amoebae from the soils of forests and shrubs, the second – from the soils of meadows. The formation of the first complex of morphotypes of amoebae is influenced by the increased humidity and higher temperature of the soils in comparison with the other complex of morphotypes of amoebas.
27
Gumentyk, M. Ya, V. V. Chernysky, V. M. Gumentyk, and M. M. Kharytonov. "TECHNOLOGY FOR TWO SWITCHGRASS MORPHOTYPES GROWING IN THE CONDITIONS OF UKRAINE’S FOREST STEPPE ZONE." INMATEH Vol.61 61, no. 2 (August 31, 2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.35633/inmateh-61-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Different quality adaptive reactions of the "Cave-in-rock" and "Morozko" varieties were found in terms of productivity parameters depending on the method of sowing seeds, the presence of a marker crop and the conditions of vegetation periods. The highest yield of switchgrass for both varieties was for the second and third terms of sowing (first and second decades of May). The method of sowing switchgrass seeds with a row spacing of 45 cm with white mustard as marker crop must be used for effective weed control. Ukrainian variety "Morozko" is a more adapted variety for the conditions of the forest-Steppe of Ukraine.
28
Круківська, А. В. "Оцінка умов тепло- і вологозабезпеченості сої у різні періоди вегетаційного циклу в лісостеповій і степовій зонах України". Фізична географія та геоморфологія, Вип. 3 (79) (2015): 154–60.
Знайти повний текст джерела
29
Frankov, S. S. "History of the study of avifauna of the Ukrainian part of the Dnister river basin within forest-steppe zone." Studia Biologica 15, no. 4 (December 2021): 105–16. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1504.669.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. Most of the Dniester basin is located within Ukraine, but the study of flora and fauna of its individual territories is insufficient, particularly, in terms of ornithology of the forest-steppe zone. Materials and discussions. Active study of the bird population of the region was started by Polish researchers in the first half of the 18th century. A significant contribution to the study of ornithocomplexes of the then Podolsk province was made by K. F. Kessler, who published a three-volume work on birds of the Kyiv educational district, which also included the above region. Noteworthy are the works by E. Eichwald, G. Belke, V. Taczanowski and A. Brauner. A detailed summary of the history of the fauna of Podillya and its current state, at the beginning of the 20th century, including birds, was prepared by V. P. Khranevych. Data on the then state of the avifauna of the Kherson province, which included part of this region, is provided in the works by I. K. Pachoskii. There are almost no publications on the bird population of the region in the period from the 1930s to the present. At present, the avifauna of the Ukrainian part of the Dniester forest-steppe zone has not been studied fully enough. Available publications and monographs concern either individual species and groups of birds, or the entire territory of Vinnytsia or Odessa regions. Among them are the publications by O. A. Matviichuk and the monograph “Cadastre of terrestrial tetrapods of Vinnytsia region”. However, most of these works relate to the Southern Bug basin. The avifauna of the Dniester basin is presented rather fragmentarily. The monograph by H. I Denysyk “Zoocenoses of anthropogenic landscapes of Podillya” deserves special attention. However, it concerns anthropogenic landscapes of the Podolsk region as a whole, and does not fully cover the features of the spatial distribution of fauna, including birds, in the Dniester basin within the forest-steppe zone of Ukraine. Conclusions. The analysis of the available literature has shown that, despite a nearly 300-year history of research, this region is currently one of the least surveyed in terms of bird population. The history of the study of birds in the above area can be divided into four periods of research with different intensity and nature of publications. Taking into account the data of the analysis, it can be stated that the available data are extremely poor to form an idea of the dynamics and current state of the avifauna of this region. Therefore, it is obvious that there is an urgent need for targeted comprehensive research that will address most of the above issues.
30
Харченко, Ю. В., Л. Я. Харченко та О. Є. Клімова. "Біологічна і господарська оцінка нових зразків цукрової кукурудзи на Устимівській дослідній станції рослинництва". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (30 вересня 2016): 25–29. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясовано потенційні можливості інбредних ліній цукрової кукурудзи за продуктивністю і її складовими в умовах лісостепової зони України. Виявлено зразки з різним ступенем екологічної адаптації, що забезпечує виконання програм зі створення екологічно-орієнтованих гібридів. За результатами досліджень виділено цінні для практичної селекції генотипи та запропоновано шляхи їх подальшого використання в гетерозисній селекції даного підвиду кукурудзи.
We clarified the potential of inbred lines of sweet corn by productivity and its components in conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. We revealed samples with varying degrees of environmental adaptation, that allows the execution to create an environmentally-oriented hybrid programs. According to the results of research we highlighted valuable genotypes for practical breeding and we offered the ways of their future use in heterosis breeding of this subspecies of corn.
31
Кrasovsky, Volodymyr, Taisiya Chernyak та Оleksii Zubenok. "Особливості просторового розподілу території Хорольського ботанічного саду". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 27–36. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-27-36.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено умови та проектне рішення просторового розподілу 18 га території новоствореного Хорольського ботанічного саду, висвітлено головні чинники, що вплинули на особливості розподілу. Показано значення функціонального зонування території, у результаті якого створено наукову (0,58 га), експозиційну (17,24 га) та адміністративно-господарську (0,18 га) зони. Зазначено, що проектом організації території Хорольського ботанічного саду (2014 р.) повною мірою обґрунтовано використання ботаніко-географічного, систематичного, флористичного, екологічного та декоративного принципів улаштування колекційно-експозиційних ділянок. Повідомляється, що Хорольський ботанічний сад новостворена установа (Указ Президента України від 11.12.2009 р. № 1041 «Про створення Хорольського ботанічного саду»), що розпочала функціонувати лише в кінці 2011 року (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.10.2011 р. № 395 «Про затвердження положення про Хорольський ботанічний сад»), проте на сьогодні вже реконструйовано ділянку дубового гаю та закладено науково-дослідну ділянку саду субтропічних плодових культур, ділянку парку юрського періоду, частково – ділянку горіхового саду, готується земельна ділянка для закладки райського саду. Підкреслено, що резервом для примноження плодових культур у лісостеповій зоні України є окремі субтропічні види, адже за низкою господарських показників вони відповідають вимогам сучасного плодівництва, бо володіють підвищеною стійкістю до хвороб і мало вражаються шкідниками, мають високу регенеративну здатність, а отже, швидко відновлюються в разі пошкоджень, рано вступають у репродуктивну фазу розвитку. Указуємо, що вагомим аргументом є й такий фактор, як глобальне потепління клімату, оскільки інтродукція субтропічних видів здійснюється з півдня на північ. Показано, що Хорольський ботанічний сад – територія, призначена для вирощування та вивчення різних рослинних організмів і їх угрупувань у типових для Лісостепу України екологічних умовах. Створені ботанічні колекції нових, рідкісних та екзотичних рослин наочно демонструють розвиток просторового розподілу території ботанічного саду й вирішують питання збереження біорізноманіття й генофонду рослин, теоретичних і практичних питань інтродукції й акліматизації рослин, ландшафтної архітектури та пропаганди природоохоронних знань.
32
Kyryliuk, V. P., L. V. Bielotska, and L. M. Diadiusha. "The “Neophit” – A Biological Product For Increase Of Winter Wheat Productivity." Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ 8, no. 1-2 (April 25, 2016): 61–65. http://dx.doi.org/10.31548/bio2016.01.008.
Повний текст джерела
33
BEREZHNIAK, E. M., M. F. BEREZHNIAK, I. P. SHEVCHENKO, and T. V. DZYAMKO. "Evaluation of the degradation sources processes on the ploughing lands of the forest area Kyiv region." Naukovij vìsnik Nacìonalʹnogo unìversitetu bìoresursìv ì prirodokoristuvannâ Ukraïni. Serìâ Bìologìâ, bìotehnologìâ, ekologìâ 2018, no. 287 (November 14, 2018): 60–70. http://dx.doi.org/10.31548/biologiya2018.287.061.
Повний текст джерела
34
Yarotska, M. O., and V. Yu Yarotskiy. "Territorial distribution of forest vegetation in the valley of the Siverskiy Donets River within the Forest-Steppe zone." Ukrainian Botanical Journal 73, no. 4 (August 30, 2016): 367–77. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.04.367.
Повний текст джерела
35
Rodinkova, V. "Patterns of Betula pollination in cities of forest-steppe and steppe zones of Ukraine." Studia Biologica 7, no. 2 (2013): 91–100. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0702.275.
Повний текст джерела
36
Куземко, А. "Раритетні синтаксони в складі рослинності справжніх лук, пустищ та піщаних грасландів лісової та лісостепової зон рівнинної частини України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 22/24 (2009): 136–38.
Знайти повний текст джерела
37
Rudenko, L. H., O. G. Golubtsov, V. M. Chekhniy, L. M. Tymuliak, and Yu M. Farion. "LANDUSE CHANGES IN THE FOREST-STEPPE ZONE OF UKRAINE DURING 1991 – 2018: METHODOLOGY OF RESEARCH AND MAIN TRENDS." Ukrainian Geographical Journal 2015, no. 1 (February 15, 2019): 24–32. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2019.01.024.
Повний текст джерела
38
Rodinkova, V. V. "Patterns of Artemisia allergenic pollen’ spread in the cities of steppe and forest-steppe zones of Ukraine." Studia Biologica 8, no. 1 (2014): 125–36. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0801.328.
Повний текст джерела
39
Son’ko, S. P. "Сільськогосподарське районування Харківської області: географічна проблема – екологічні наслідки". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 26, № 1 (30 березня 2018): 165–75. http://dx.doi.org/10.15421/111818.
Повний текст джерелаАнотація:
Виробнича типологія і сільськогосподарське районування – один із найдавніших і найактуальніших напрямів географічної науки, який намагається вирішити проблему відповідності наявної спеціалізації природним можливостям території. На сьогодні спеціалізація головного масиву господарств лісостепової зони (понад 85 % загальної кількості) наближається до монокультурної (виробництво зернових та олійних культур). Це стало наслідком того, що ринкова економіка за останні 20 років об’єктивно «вимила» з переліку галузей спеціалізації галузі тваринництва, які завжди (за рахунок органічних добрив) забезпечували екологічну стабільність агроекосистем. Сучасні ж дослідження з енергетики агроекосистем свідчать про можливість екологізації сільськогосподарського виробництва саме за рахунок диверсифікації його спеціалізації. Об’єктивні умови для цього створює сама природа, «закладаючи» в кожний природний ландшафт відповідний агрокліматичний потенціал. Головне завдання пропонованої статті - відповідь на запитання: наскільки реальна спеціалізація сільськогосподарських підприємств Харківської області відрізняється від природно зумовленої. Визначним бачиться те, що подібні дослідження автор проводив на території області (в руслі написання кандидатської дисертації) 30 років тому. Це дало змогу порівняти стан агроекосистем тридцятирічної давнини з теперішнім. Стаття стала продовженням авторського циклу праць, присвячених дослідженню впливу виробничої типології сільського господарства на екологічний стан агроекосистем.
40
Клименко, С. В., та А. П. Ільїнська. "МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЛОДІВ СОРТІВ CYDONIA OBLONGA MILL. КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМЕНІ М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 328–36. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/47.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено залежність морфометричних показ-ників (маси, висоти та діаметра) плодів 11 сортів Cydonia oblonga Mill. колекції Національ-ного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС) від погодно-кліматичних умов у річному циклі розвитку рослин. Встановлено, що в 2018 р. морфометричні показники пло-дів усіх 11 сортів C. oblonga колекції НБС суттєво перевищили раніше відомі аналогічні дані. Майже удвічі збільшилася середня маса плоду сорту Грушоподібна Шумського, в 1,4–1,8 рази – сортів Марія, Оранжева, Студентка, Академічна та № 18 Кащенка, в 1,1–1,2 рази – сорту Дарунок онуку. Для маси плодів більшості сортів селекції НБС характерний середній ступінь мінливості із коефіцієнтом варіювання 13,8–19,6%. У двох сортів, Марія та Дарунок онуку, він був дещо вищим – 21,6–29,6%. У лісостеповій зоні України метеорологічні умови 2018 р. були сприятливими для росту й розвитку, в тому числі для формування плодів C. oblonga, як і інших плодових рослин. Отримані дані підтвердили залежність морфометри-чних показників плодів айви не тільки від генетичних особливостей сорту, але й від погодно-кліматичних умов регіону вирощування. Високий урожай сортів C. oblonga забезпечується поєднанням оптимального температурного режиму повітря з достатніми вологозабезпечені-стю та родючістю ґрунту.
41
Zymaroieva, A. "Assessment of the climate changes impact on the productivity of maize within the Polissya and Forest Steppe ecoregions within Ukraine." Scientific Horizons 84, no. 11 (2019): 113–20. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2019-84-11-113-120.
Повний текст джерела
42
Katysh, S. "Game breeding in the territory of forest-steppe and steppe zones of Ukraine (by the example of Poltava and Zaporizhzhia regions)." Biolohichni systemy 8, no. 2 (December 31, 2016): 219–27. http://dx.doi.org/10.31861/biosystems2016.02.219.
Повний текст джерела
43
Pashko, M., A. Tretiak, S. Pashko, Y. Kolos, and N. Mykhaylenko. "Results of artificial reproduction of sturgeons reared in cages with natural temperature regime of water bodies of the forest-steppe zone of Ukraine." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni, no. 3(45) (September 24, 2018): 39–49. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2018.03.039.
Повний текст джерела
44
Rizun, Elvira. "Qualitative assessment of habitats of the European roe deer (Capreolus capreolus L.) in the Forest Steppe (right-bank) forest-hunting zone of Ukraine." Theriologia Ukrainica 2019 (December 21, 2019): 74–79. http://dx.doi.org/10.15407/pts2019.18.074.
Повний текст джерела
45
Los, S., V. Grygoryeva, V. Samoday та I. Neyko. "Комплексне оцінювання перспективності видів і гібридів модрини для умов Лісостепу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 62–69. http://dx.doi.org/10.15421/411807.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено дані щодо комплексного оцінювання лісових культур видів і гібридів модрини у насадженнях Лісостепу України на території трьох областей – Харківської (ДП «Харківська ЛНДС», ДП «Гутянське ЛГ»), Сумської (ДП «Тростянецьке ЛГ», ДП «Свеське ЛГ») та Вінницької (ДП «Вінницьке ЛГ», ДП «Вінницька ЛНДС»). У деревостанах віком 52-124 роки закладено 10 пробних площ. Переважна більшість насаджень розташована у лісостеповій природній зоні за виключенням ДП «Свеське ЛГ», розташоване у Поліській природній зоні.
Об’єкт дослідження – інтродукція видів та гібридів роду Larix L.
Мета досліджень – оцінювання успішності інтродукції видів та гібридів модрини у штучних насадженнях Лісостепу України.
У більшості лісових культур види і гібриди модрини переважають дуб звичайний за діаметром (на 4,9 -38,5 %) і майже в усіх – за висотою (на 10,6-29,0 . Порівняння таксаційних показників модрини і сосни звичайної показало, що в п’яти деревостанах модрина переважає сосну за висотою на 3,5–34,9 %, за діаметром – на 0,3-7,7 %. У решті випадків модрина рості подібно до сосни або незначно відстає за висотою та діаметром.
Кліматичні умови Вінниччини і Сумщини є сприятливими для росту і розвитку модрин, тоді як тривалі періоди посухи на Харківщині впливають на них негативно. Суттєвого впливу типу лісорослинних умов на ріст модрини не відмічено, але показники деревостанів, в багатших умовах (D2) переважно дещо вищі, ніж у сугрудових типах.
За результатами комплексного оцінювання видів і гібридів модрини у трьох областях України переважна більшість виявилися перспективними для культивування, що підтверджує придатність модрин для створення лісових культур, захисних насаджень і озеленення в умовах Сумської і Вінницької областей. В умовах Харківщини види і гібриди модрин придатні для створення захисних насаджень і озеленення.
Для ширшого впровадження видів і гібридів модрини у лісове господарство необхідно розширити лісонасінну базу, зокрема, з використанням вихідного матеріалу з плюсових і кращих дерев, відібраних в обстежених деревостанах.
46
Безпалий, І. Ф., В. О. Постоєнко та А. А. Поліщук. "БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕТОЛОГІЇ БДЖІЛ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ НЕКТАРУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 188–93. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносівта чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежністьбджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом – за поведінкою, кольором і рисамиопушення тіла; якісними фізіологічними – печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфомет-ричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім’ї, зважуючивулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду – зважуванням відібра-них із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проводили наукраїнських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер’єрні риси їхпородної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах2,17±0,04 – 2,61±0,05, дискоїдальне зміщення 76–100 %, форма краю воскового дзеркальця 68–96 %випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборівЛісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезо-ну. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав’я, верб, садових культур,озимого ріпаку. Влітку основними об’єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. Засприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму всередньому по 200–400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім’їзбирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15–17 кг з липи, 9–10 кг з озимого ріпаку, 12–15 кг ізгречки та 11–13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду убджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, яківпливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медонос-ної бази. Результати проведених досліджень слугують підґрунтям для подальших досліджень етоло-гії української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великихпасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.
47
Шевніков, М. Я., В. М. Тищенко та М. П. Костенко. "ВИВЧЕННЯ УЛЬТРАСКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ ПРОСА В ПОУКІСНИХ І ПІСЛЯЖНИВНИХ ПОСІВАХ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.
48
Zymaroieva, A. "Assessment of the climatic factors influence on the spatial variation of the yield of vegetables at open ground in Polissya and Forest-Steppe zones of Ukraine." Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Agronomìâ 24, no. 1 (October 1, 2020): 107–16. http://dx.doi.org/10.31734/agronomy2020.01.107.
Повний текст джерела
49
Анеляк, Михайло, Альвіан Кузьмич, Олександр Грицака та Ігор Попадюк. "Техніко-економічне обґрунтування доцільності створення енерготехнологічного засобу на базі зернозбирального комбайна". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (1 грудня 2021): 99–106. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.099.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним зі способів зниження сукупних витрат на виробництві зерна є зменшення вартості парку сільськогосподарської техніки, зокрема за рахунок використання як енергозасобу зернозбирального комбайна та виконання комплексу робіт, не притаманних збиральній машині. У роботі означені основні положення щодо використання самохідного зернозбирального комбайна як енергозасобу, досліджено можливості завантаження його на інших сільськогосподарських роботах у пікові моменти весняного та осіннього періодів.
Проведено економічне оцінювання використання зернозбирального комбайна як енергозасобу замість трактора на виконанні сільськогосподарських робіт у пікові періоди роботи тракторів та вільних від роботи зернозбиральних комбайнів. Оцінено собівартість виконаних робіт за допомогою накладання на обсяг робіт умовного господарства.
Для економічного оцінювання доцільності створення енергозасобу на базі зернозбирального комбайна було розглянуто сільськогосподарське підприємство лісостепової зони України, що спеціалізується на товарному виробництві зерна.
Для розрахунку техніко-економічних показників роботи енерготехнологічних засобів на базі трактора і зернозбирального комбайна з технологічних карт вирощування та збирання сільськогосподарських культур були вибрані технологічні операції, що виконуються за допомогою тракторів тягового класу 30 кН та зернозбиральних комбайнів, і побудовані подекадні графіки їх завантаження в розрахунку на 1000 га ріллі.
За умови використання одного зернозбирального комбайна як енергозасобу у весняний та осінній періоди польових робіт у розрахунку на 1000 га ріллі потреба в тракторах тягового класу 30 кН зменшиться на 1 одиницю.
Встановлено, що використання зернозбирального комбайна як енерготехнологічного засобу дасть змогу збільшити його річне завантаження в 1,5–2 рази та отримати річний економічний ефект у межах 70–100 грн/га.
50
В’юнник, В. О., та Д. В. Леонтьєв. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА ЕКОЛОГІЯ МІКСОМІЦЕТІВ БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «ШАРІВСЬКИЙ» (ХАРКІВСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА)". Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, № 22 (2020): 24–29. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження біоти міксоміцетів ботанічного заказника місцевого значення «Шарівський», проведене у період 26 серпня – 15 листопада 2020 р. дозволило виявити 35 видів, що відносяться до 18 родів, 8 родин, 7 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Індекс різноманіття Маргалєфа для дослідженої біоти склав 18.6 (використовували десятковий логарифм), а індекс Менхініка – 4.1, що свідчить про відносно високий рівень різноманіття. Індекс Шеннона склав 1.4, індекс Сімпсона – 0.04, а індекс Пілоу ‒ 0.3, що вказує на високий рівень вирівненості видового спектру досліджуваної біоти. Розподіл виявлених видів за підкласами є майже однаковим, по 18 і 17 видів у двох підкласах, Lucisporomycetidae та Columellomycetidae відповідно. Найбільша кількість видів відноситься до порядків Stemonitidales та Physarales (по 8 видів), Trichiales (7). Серед родин провідне становище займає Physaraceae (8), Trichiaceae (7) та Amaurochaetaceae (6). Серед родів Cribraria Pers. (5), Arcyria F.H. Wigg., Trichia Haller та Physarum Pers. по 3 види. Більшість видів відносяться до ксилофільної екологічної групи (31; 88.6%), 3 види (8.6%) до кортикофільної і лише 1 вид (2.9%) до бріофільної, а Arcyria pomiformis продемонструвала змішану екологічну стратегію. Ці дані дають змогу охарактеризувати біоту міксоміцетів заказника як ксилофільну, що є звичайним для лісостепу. Серед субстратоутворюючих видів рослин, найбільше видів міксоміцетів було виявлено на Pinus sylvestris (24), всі інші субстратоутворюючі види значно поступаються за цим показником Quercus robur (7), Populus tremula та Fraxinus excelsior по 4 види. Досліджувана територія раніше не була об’єктом дослідження біоти міксоміцетів, тому всі виявленні види є новими для неї. Один з виявлених видів, Cribraria persoonii Nann.-Bremek вперше наводиться для лісостепової зони України та українського Лівобережжя, знайдена на мертвій деревині P. sylvestris.