Добірка наукової літератури з теми "Ліричний мотив"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Ліричний мотив".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Ліричний мотив"
Лобзова, С. "РАННЯ ТВОРЧІСТЬ ГЕОРГІЯ ІВАНОВА: ЛІРИЧНИЙ ЦИКЛ «ВІДПЛИТТЯ НА О. ЦИТЕРУ»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 119–32. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.09.
Повний текст джерелаНебеленчук, Ирина Александровна. "ОСОБЕННОСТИ ПОЭТИЧЕСКОГО СТИЛЯ ПРОИЗВЕДЕНИЙ ТАТЬЯНЫ КЛОКТЫ: ОСНОВНЫЕ ТЕМЫ И МОТИВЫ ПОЭЗИИ (ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ КОНТЕНТ)". Научный взгляд в будущее, № 22-01 (30 червня 2018): 158–66. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2021-22-01-027.
Повний текст джерелаВеретільник, О. "Екзистенційний мотив "повернення" у ліричній прозі Леоніда Кононовича". Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 108 (2007): 94–101.
Знайти повний текст джерелаПавлюк, Христина Богданівна, та Анна Сергіївна Соловйова. "Внутрішня еміграція як ресурс пейзажної лірики Сари Кірш". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (лютий 2020): 126–49. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.07.
Повний текст джерелаN.V., Bilous. "MOTIVE OF “LOVE” IN THE POETIC AND PROSE CREATIVE WORKS OF ANNETTE VON DROSTE-HÜLSHOFF: MEANS OF VERBALIZATION." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 40–44. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-6.
Повний текст джерелаKrupka, Viktor. "Концептуалізація земного тяжіння у збірці поезій «Купина неопалима» Ірини Небеленчук". Філологічний дискурс, № 10 (24 грудня 2019): 91–97. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.09.
Повний текст джерелаТокмань, Г. "Ліричне вираження мотиву щастя у збірці Григорія Сковороди "Сад божественных песней"". Переяславські Сковородинівські студії, Вип. 2 (2013): 122–28.
Знайти повний текст джерелаТокмань, Г. "Ліричне вираження мотиву щастя у збірці Григорія Сковороди "Сад божественных песней"". Переяславські Сковородинівські студії, Вип. 2 (2013): 122–28.
Знайти повний текст джерелаI.V., Nemchenko. "MARINE DIMENSION OF DMYTRO SHUPTA’S STANZAS COLLECTION “AUTUMN FACET”." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-4.
Повний текст джерелаПономаренко, О. "Поезія Тараса Шевченка після повернення зі заслання: провідні мотиви, нові ліричні жанри, оновлення тематики поем у контексті громадської діяльності автора". Світогляд, № 5 (61) (2016): 20–27.
Знайти повний текст джерелаДисертації з теми "Ліричний мотив"
Старова, О. О. "Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття". Thesis, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2012. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/13466.
Повний текст джерелаСтарова О. О. Художня концепція смерті-воскресіння в українській міфософській ліриці першої половини ХХ століття. — На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 — українська література. — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2012. У дисертації запропоновано поняття й виокремлено основні ракурси актуалізації художньої концепції смерті-воскресіння на рівні мотивної системи поезії представників української міфософської лірики Б. І. Антонича, В. Свідзінського, «раннього» П. Тичини, а також близьких до неї в певних мистецьких пошуках М. Ореста й київських неокласиків. Доведено, що ця концепція, яка становить багатогранний комплекс уявлень про безперервність та постійне «оновлення» буття, є засадничою для художніх світів названих поетів, оскільки відображає їхнє бачення базових універсалій «життя» і «смерть», а на підставі цього — сучасності й людини в ній, розвитку людства в цілому. Докладно розглянуто два рівні репрезентації уявлень про смерть-воскресіння у творах представників української міфософської лірики — «макрокосмічний» (актуалізація циклічної моделі буття через мотиви вічного повернення, кружляння/кола, весни-відродження й зими-смерті (або зими-сну), дня й ночі; реконструкція есхатологічно-апокаліптичних мотивів: руйнації й смерті, всесвітнього потопу, вбивчого холоду, мертвого сонця тощо; творення українського месіанського міфу через образи Ісуса Христа, Божої Матері й пророків, мотиви розп’яття, хресних мук, воскресіння й численні біблійні алюзії, а також індивідуально-авторські міфологеми інтелігенції-месії, пролетаріату-месії) і «мікрокосмічний» (оприявнення концептів ієрофанії, метаморфози, реінкарнації, подорожі до потойбіччя та ініціації через мотиви дотику до сакрального, метаморфози, реінкарнації, переправи та їхні численні модифікації).