Добірка наукової літератури з теми "Лінії зв’язку"

З огляду на стрімкий розвиток медицини та появу нових сучасних методів дослідження доцільним є вивчення топографії анатомічних утворень черепа за допомогою комп’ютерної томографії. Метою даного дослідження є визначення особливостей просторового положення СЧЯ з утвореннями основи черепа. Морфометричне дослідження було проведено на 50-ти КТ знімках голови людини зрілого віку за допомогою системи анатомічної візуалізації Anatomage table, зі встановленою програмою Launching Table 6.0 Application. У нашому дослідженні проводили вимірювання краніотопографічних ліній, які необхідні для визначення особливостей будови та ступеню деформації внутрішньої основи черепа у межах СЧЯ та її основних кісткових утворень. Встановлено, що для ліній Твінінгу та Проузе-Джамеса, відстані між краніометричними точками назіон-базіон, назіон – опістіон, лінії між точкою назіон та клиноподібним випином та для довжини переднього відділу основи черепа характерне поступове збільшення розміру від брахікранів (короткоголовість) до доліхокранів (довгоголовість) із середнім значенням у мезокранів (середньоголовість). Але лінія схилу та розмір від дно ТС до лінії назіон-опістіон має зворотню тенденцію, тобто мінімальні значення визначаються у доліхокранів та максимальні – у брахікранів. В ході визначення коефіцієнту кореляції між краніотопографічними лініями черепа, сильний зв'язок спостерігається тільки між лініями Проузе-Джамеса та назіон-опістіон, назіон-клиноподібний випин та назіон-горбок ТС, назіон-базіон та назіон-опістіон. Між іншими лініями присутня середня та слабка ступінь сили зв’язку. При дослідженні кореляційних зв’язків між топографічними лініями та поздовжніми параметрами СЧЯ, слабка ступінь кореляції визначена між лінією схилу та розмірами довжини обох половин СЧЯ окрім медіальної довжини ліворуч; лінією Твінінга та загальною довжиною лівого та правого відділів СЧЯ; між лінією назіон-клиноподібний випин та довжиною медіальних відділів СЧЯ праворуч; між лінією назіон-горбок ТС та довжиною медіальних та латеральних відділів з лівої частини СЧЯ. Між всіма іншими групами присутній середній ступінь зв’язку. Ці дані підтверджені статистичними показниками. Зазначені дані можуть слугувати орієнтиром для вдосконалення існуючих та розробки нових оперативних втручань у межах внутрішньої основи черепа.

У статті представлено результати досліджень високошовконосних високоінбредних ліній шовковичного шовкопряду Bombyx mori L. Г2, Г4, Г6 та Г7 за показниками життєздатності та продуктивності для одержання високоякісного біоматеріалу комах. Селективні лінії представляють інтерес для вивчення у зв’язку з високою шовконосністю та високим ступенем інбридингу, оскільки підлягали постійному жорсткому відбору за селекційними індексами за ознаками шовконосність та маси шовкової оболонки впродовж одинадцяти поколінь з індивідуальним підбором пар для схрещування. Саме селекційні прийоми можуть сприяти підвищенню ефективності виробництва культур комах за для задоволення потреб сучасних високотехнологічних напрямів. Порівняльна оцінка високошовконосних високоінбредних ліній за показниками життєздатності та продуктивності показала, що за сукупністю біологічних та технологічних показників як найкращі були виділені лінії Г6 та Г7. З найкращими показниками за життєздатністю гусениць у весняну вигодівлю 88,25±2,387 % (р≤0,001), урожаєм сортових коконів 3,08±0,113 кг та відсотком сортових коконів 84,47±1,995 % переважала лінія Г7, яка була відібрана для вивчення гусеничної стадії та формотворення коконів. За результатами літньої вигодівлі була відібрана, як найкраща – лінії Г6, що відрізнялася найвищими показниками життєздатності гусениць (71,8± 4,18 %) та її прямі гібриди з іншими лініями, які мали стабільно високі показники в межах 79,8-83,1 %. Реципрокні комбінації лінії Г6 з Г2 та Г7 також мали високі показники життєздатності гусениць (79,14 та 78,98 % відповідно). Це вказує на високу специфічну комбінаційну здатність лінії за показником, що вивчається, що є підґрунтям для дослідних робіт за даною селективною ознакою. Напрацювання високоякісного біоматеріалу шовковичного шовкопряду сприяє розширенню можливостей його використання у різних сферах. У фармакології та медицині, як джерело хітозану, у природоохоронній сфері, як тест-об’єкту біоіндикаційних досліджень, у тваринництві, як цінний кормовий ресурс. Залишаються актуальними традиційні сфери його використання, зокрема як продуцента натурального шовку.

Проаналізовано основні аспекти функціонування телефонних “гарячих ліній” органів державної влади в Україні. Акцентовано увагу на виявлених недоліках у досліджуваній сфері. Розглянуто основну інформа- цію щодо функціонування “гарячих ліній” органів виконавчої влади. Роз- крито питання необхідності висвітлення інформації щодо функціонуван- ня “гарячих ліній” та їх контактів на офіційних сайтах деяких державних органів. У ході дослідження особливу увагу звернено на існування розбіжностей між назвами “гарячих ліній”, а також номерами їх телефонів. Зроблено висновок щодо необхідності висвітлення на стартових сторін- ках офіційних сайтів виконавчих органів інформації про наявність “гарячої лінії” або посилання на неї. Головний акцент зроблено на суттєве обмеження можливості пря- мого звернення на “гарячі лінії” більшості центральних органів виконав- чої влади у зв’язку з відсутністю можливості здійснення безкоштовних дзвінків. З’ясовано, що в деяких випадках відбувається невчасне оновлення інфор- мації на офіційних сайтах, не зазначається чіткий режим роботи лінії, а та- кож наведено перелік кількох “гарячих ліній”. У процесі дослідження телефонних розмов з працівниками “гарячих лі- ній” виявлено, що змога дотелефонуватись до деяких виконавчих органів взагалі відсутня, оскільки лінія постійно зайнята. Також привернула увагу наявність автовідповідача з повідомленням про можливість запису розмови з метою покращення якості розмов. Позитивним результатом при цьому можуть похвалитися лише 10 органів виконавчої влади. Проаналізовано початок розмови, який дозволив дійти висновку, що біль- шість фахівців “гарячих ліній” не повідомляють ні власного імені, ні навіть табельного номера. Водночас слід відзначити ввічливу манеру спілкування та доброзичливе ставлення до громадян з боку працівників більшості ліній органів влади, а також коректне та толерантне завершення розмови. Висвітлено необхідність удосконалення функціонування телефонних “гарячих ліній” органів державної влади в таких напрямах: налагодження та відпрацювання єдиних стандартів роботи; запровадження спеціальних кур- сів підвищення кваліфікації для працівників зазначених ліній; постійний контроль якості обслуговування громадян; осучаснення програмно-техніч- ного забезпечення тощо. Загалом зроблено висновок, що основна проблема полягає у відсутності чіткої координації роботи таких ліній з боку держави.

Для дослідження методу вибору оптимальної тривалості префіксу OFDM-символів в супутникових каналах зв’язку була побудована оригінальна модель лінії зв'язку «Літак-супутник-наземна станція» за допомогою програмного забезпечення MATLAB Sіmulіnk. Модель з адаптивною модуляцією складається з джерела інформації, літального передавача, висхідної / низхідної лінії зв'язку, супутникового транспондера та приймача наземної станції. Розглянуто технологію OFDM для боротьби із наслідками багатопроменевості. Удосконалено метод боротьби із міжсимвольною інтерференцією на основі використання технології OFDM.

Мета роботи – розглянути два аспекти музикознавчої діяльності Б. Яворського, що віддзеркалюють передбачені ним масштабні трансформаційні процеси європейської культури ХХ століття: переосмислення основ буття, зміна культурної парадигми. Методологія. Означена проблематика потребує застосування герменевтичного методу (у зв’язку з необхідністю тлумачення історичних документів та музичних текстів) та методу історичного аналізу (розкриття зв’язку музикознавчої та педагогічно-просвітницької діяльності Б. Яворського з ключовими історико-культурними процесами ХХ століття). Наукова новизна. В процесі аналізу двох векторів дослідницької діяльності Б. Яворського виявлено і обґрунтовано сутнісний взаємозв’язок між ними попри їхню ілюзорну зовнішню різнонаправленість. Висновки. ХХ століття репрезентує дві фундаментальні тенденції у європейській культурі: посилення і кульмінацію атеїстичного нігілізму і подальше повернення до сакральних цінностей з необхідністю їхнього переосмислення. Дані напрями знаходять відображення в характері розвитку музичної інтонації: перший, що домінував на протязі першої половини ХХ століття, характеризується розхитуванням підвалин мажоро-мінорної ладотональної системи й зростанням естетичної цінності дисонансу; другий (наступна половина століття) являє собою зворотний процес відродження консонансу. Вказані еволюційні лінії розвитку західноєвропейського музичного мовлення, зумовлені зміною уявлень людини про основи світобудови та Божественне начало, відображені в аналізованих напрямках музикознавчої діяльності Б. Яворського. Отже, зовнішні протиріччя у позиціях вченого на глибинному сутнісному рівні є елементами цілісного світогляду й свідчать про високу цінність його дослідницької спадщини.Ключові слова: Болеслав Яворський, мажоро-мінорна ладова система, Йоганн Себастьян Бах, ХХ століття, музична мова, консонанс, дисонанс, європейська культура.

Мета статті – виявити специфіку сценічних інтерпретацій фольклорних танців українців Закарпаття на основі аналізу просторової композиції народно-сценічних танців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Методологія. Застосовано методи структурного та формального аналізу просторової композиції хореографії народно-сценічних танців; типологічний метод спрямований на виявлення локальних особливостей традиційної танцювальної культури українців Закарпаття; порівняльний метод застосовано для зіставлення народних та народно-сценічних танців крізь призму поняття «формація» (за А. Джурческу). Наукова новизна. Проаналізовано специфіку сценічної інтерпретації традиційних танців українців Закарпаття крізь призму концепції «формацій» А. Джурческу. Висновки. Структурно-просторова композиція народно-сценічних танців українців Закарпаття побудована на специфічних мізансценах та «формаціях». Мізансцени в проаналізованих хореографічних композиціях («Дробойка», «Увиванець», «Дібровчанка», «Чинадійка», «Дубкани-скакани», «Березнянка», «Дуботанець», «Лісоруби», «Коломийка», «Водичанський скаканий», «Карпатське чудо-озеро», «Мараморощина квітуча») – це завершені сцени з гармонічною з художньо-естетичного погляду наявністю формацій в кожному танці. Характерними є регулярні зміни статичних та динамічних фігур. Зміни в мізансценах переважно відповідають музичному супроводу. В межах мізансцени наявні різноманітні складники формації – групування (від соло до численних групи – 16 та більше танцюристів); кількість (залежить від кількості танцюристів в ансамблі); гендерний склад учасників; геометрична конфігурація (малюнок) – переважають напівколо та замкнене коло, лінії; взаємоорієнтування танцюристів; спосіб зв’язку між танцюристами – руки схрещені попереду, за поясом та ін. Відмінності між проаналізованими хореографічними композиціями народних та народно-сценічних танців є наслідком індивідуального творчого бачення хореографа-постановника. Це помітно на рівні групування та кількості танцюристів, їхніх зв’язків, порядку використання обраних геометричних конфігурацій.

Показано, що в основі негативних психологічних явищ політико-правового характеру лежать уявлення громадян про порушення їхніх прав та свобод, уявлення про необхідність відновлення справедливості, особливості сприйняття себе та інших як громадян і пов’язані з цим проблеми, думки та умовиводи щодо політико-правової дійсності. Політико-правову ідентичність визначено як парціальний вияв самовизначення людини щодо політико-правової дійсності і тих соціальних цінностей та громадянських прав, забезпечення яких є для держави пріоритетом. Описано три генералізовані обставини, що визначають специфіку та змістове наповнення процесу самоідентифікації. Перша обставина формування різних ідентичностей – поділ на тих, хто підтримав Революцію Гідності, і тих, хто вважає події 2013–2014 рр. не цілком легітимними. Друга обставина – це тлумачення подій у країні в категоріях “громадянська війна” – “російська агресія”. Третя генералізована обставина презентована дихотомією “патріоти – не-патріоти”. Крім того, зроблено аналіз процесів ідентифікації громадян у ракурсах “армія – ополченці”, “місцеві – переселенці”, “особи, що мешкають, поблизу лінії розмежування – ті, для кого війна далеко”. Визначено основні ризики ідентичності у зв’язку з воєнними діями на сході: 1) значна поляризація уявлень прихильників і супротивників Революції Гідності; 2) невиробленість спільного (або узгодженого) бачення подій на сході (“громадянська війна” чи “російська агресія”?); 3) оцінка влади як непатріотичної (корумпованої, злочинної) – патріотами є прості українці; 4) упередження щодо переселенців (“чоловіки зі сходу не захищають свою землю”, “вони вчинюють злочини” тощо); 5) толерантність до використання зброї, звикання до війни; 6) розвиток негативних ідентичностей (“ВСУшник”, “бандерівець”, “сепаратист”); 7) соціальна мімікрія як актуалізація механізму виживання; 8) уявлення про несумісність певних ідентичностей як інструмент утягування в конфлікт; 9) поглиблення протиставлення між мешканцями окремих регіонів країни; 10) радикалізація свідомості (люди готові відстоювати свої права, боротися за справедливість, навіть якщо це буде в нелегітимний спосіб, навіть зі зброєю в руках); 11) міфологізація політичних переконань; 12) значні упередження та взаємні звинувачення ідейних супротивників (людей, що перебувають по різні сторони лінії розмежування); 13) руйнування української і загальноукраїнської ідентичностей унаслідок створення і використання різноманітних міфів та нищення відчуття безпеки в громадян.

Пояснювальна записка містить: 79 сторінок, 33 малюнків, 3 таблиці, вступ і 6 розділів тексту. Графічна частина роботи містить алгоритм, структурну, функціональну та принципову схеми. У першому розділі проведений огляд літературних джерел по вибраному напрямку проектування. Другий розділ присвячений науково-дослідній частині. Третій розділ містить розробку та обгрунтування алгоритму функціонування і структурної схеми пристрою. Четвертий розділ присвячений розробці функціональної схеми пристрою. П’ятий розділ містить розробку та розрахунок принципової схеми пристрою. У шостому розділі виконані розрахунки собівартості виготовлення пристрою. Приведені 23 літературних джерел та перелік елементів принципової схеми.

Метою роботи є розробка методу фазової рефлектометрії кабельних ліній із покращеними характеристиками, що дозволяють вимірювати дальність до двох і більше пошкоджень із низькою похибкою. Завданням роботи є: провести аналіз методів рефлектометрії; дослідити проходження гармонійних сигналів в кабельній лінії за наявності декількох пошкоджень; розробити метод фазової рефлектометрії; дослідити похибки вимірювання відстаней; розробити структурні схеми вимірювальних приладів.

Метою доповіді є аналіз захищеності різних видів кабельних ліній зв’язку, що дозволить запропонувати засоби захисту від витоку інформації за рахунок побічних електромагнітних випромінювань. В доповіді наводяться результати порівняння кабелів з трьома видами екранування. Діапазон частот: 10 – 1000 МГц.

Мета кваліфікаційної роботи магістра полягала у вивченні фізичних принципів функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем різного типу. У кваліфікаційній роботі розглянуті питання щодо вивченн фізичних принципів функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем різного типу та провідних мереж; визначенні переваг і недоліків різних середовищ передачі інформації. Показано, що інформаційні системи як організаційно-технічні засоби забезпечують процеси: формування, поширення, використання, обробку, систематизацію, запис, збереження і видалення інформації. До основних переваг оптоволоконних ліній зв’язку можна віднести такі: економія кольорових металів; широкосмугова можливість передачі великого потоку інформації; малі втрати і відповідно великі довжини ділянок трансляцій; малі габаритні розміри і маса; висока захищеність від впливу зовнішніх фізичних полів; надійна техніка безпеки. Результати розрахунків вказують на те, що при зростанні пропускної здатності лінії від 56 кбит/с до 1 Мбит/с час передачі інформації зменшується від 2 хвилин 13 с до 7,8 с (для файлів 1МБайт); від 22 хвилин 22 с до 1 хвилини 22 с (для файлів 10 МБайт); від 3 годин 42 хвилин до 13 хвилин 39 с (для файлів 100 МБайт) та від 1 доби 14 годин до 2 годин 14 хвилин (для файлів 1 ГБайт).

У роботі досліджена актуальна задача проектування двосмугових фільтрів на діелектричних резонаторах з вищими типами коливань, що полягає в розробці математичних моделей та нових конструкцій, що забезпечують необхідні електричні параметри за мінімальної кількості елементів зв’язку. Запропоновано використання вищого робочого типу коливання ДР з більш високою добротністю разом із нижчим для побудови двосмугового фільтра; спосіб побудови двосмугових фільтрів на прямокутних ДР, який відрізняється тим, що за рахунок використання видовжених форм ДР з робочими коливаннями TE11δ та TE12δ дозволяє забезпечити приблизно однакові коефіцієнти зв’язку в обох робочих смугах пропускання; спрощений спосіб розрахунку коефіцієнтів зв’язку ДР на основі напруженості магнітного поля; отримано нові аналітичні вирази для розрахунку коефіцієнта взаємного зв'язку між резонаторами; розроблені математичні моделі двосмугових багаторезонаторних фільтрів на «дипольному» та «квадрупольному» типах коливань прямокутних ДР; запропоновано нові конструкції двосмугових багаторезонаторних фільтрів, які відрізняються тим, що мають мінімальну кількість елементів зв'язку.

Карпов, І. В. Математичне моделювання відкритих телекомунікаційних електропровідних ліній для задач технічного захисту інформації / І. В. Карпов, С. М. Нужний // Матеріали ІІI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю "Сучасні проблеми інформаційної безпеки на транспорті". – Миколаїв : НУК, 2013.
Розглянуто розроблену математичну модель активного індикатора телефонної лінії зв’язку з подальшою матеріальною реалізацією даного пристрою та проведення випробовувань його функціональних можливостей на стенді-макеті відкритої телекомунікаційної мережі.

Марченко Ю. Р. Особливості розслідування умисного пошкодження ліній зв'язку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 262 "Правоохоронна діяльність" / наук. керівник Я. О. Сидоров. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 121 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 121 сторінки, містить 65 джерел використаної інформації. Належне функціонування систем телекомунікації залежить від безперебійної роботи та цілісності об’єктів телекомунікаційного комплексу. Відтак наслідки пошкодження цих об’єктів телекомунікації, крім значних матеріальних збитків власникам, можуть створювати серйозну загрозу обміну інформацією як органів державної влади, органів місцевого самоврядування та населення загалом, а отже, мають надзвичайно високий потенційний ступінь суспільної небезпеки. Злочинні втручання у функціонування складових телекомунікаційної мережі мають негативні наслідки, в першу чергу, як для споживачів телекомунікаційних послуг, оскільки, це впливає на рівень та якість послуг, які вони отримують, так і для операторів, провайдерів телекомунікацій, які несуть значні матеріальні збитки для відновлення власної телекомунікаційної інфраструктури. Мета роботи полягає у встановленні сутності та особливостей провадження у справах щодо умисного пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі, його правового регулювання та теоретичного забезпечення, а також визначення напрямків їх подальшого удосконалення. Об’єктом кваліфікаційної роботи є суспільні відносини учасників досудового розслідування, їх дії в процесі пізнання обставин кримінальних справ щодо умисного пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі, а також суспільні відносини у сфері протидії вчиненню зазначених кримінальних правопорушень. Предметкваліфікаційної роботи – особливості стадій та методів розслідування кримінальних справ щодо умисного пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Для досягнення поставленої мети було використано такі загальнонаукові і спеціально-наукові методи: компаративістський – під час зіставлення положень КК України і зарубіжного кримінального законодавства; системний – для аналізу ознак основного та кваліфікованого складу досліджуваного злочину, а також визначення місця цього злочину в системі Особливої частини КК України; догматичний – під час аналізу юридичної конструкції складу злочину, передбаченого ст. 360 КК України; логіко-граматичний – коли встановлювали етимологічний зміст деяких понять і термінів; статистичний – для аналізу й узагальнення емпіричної інформації; метод моделювання – для побудови конструкції складу злочину, передбаченого ст. 360 КК України.
EN : Qualification work consists of 121 pages, contains 65 sources of information used. The proper functioning of telecommunications systems depends on the smooth operation and integrity of telecommunications facilities. Therefore, the consequences of damage to these telecommunications facilities, in addition to significant material damage to owners, can pose a serious threat to the exchange of information as public authorities, local governments and the general population, and therefore have an extremely high potential for public danger. Criminal interference in the functioning of the components of the telecommunications network has negative consequences, primarily for consumers of telecommunications services, as it affects the level and quality of services they receive, and for operators, telecommunications providers, which incur significant material losses for recovery. own telecommunication infrastructure. The purpose of the work is to establish the essence and features of the proceedings in cases of intentional damage or destruction of the telecommunications network, its legal regulation and theoretical support, as well as to determine areas for further improvement. The object of the qualification work is the public relations of the participants of the pre-trial investigation, their actions in the process of learning the circumstances of criminal cases of intentional damage or destruction of the telecommunications network, as well as public relations in combating these offenses. Subject of qualification work - features of stages and methods of investigation of criminal cases concerning intentional damage or destruction of a telecommunication network. The methodological basis of the work is a set of methods and techniques of scientific knowledge. To achieve this goal, the following general and special scientific methods were used: comparative - when comparing the provisions of the Criminal Code of Ukraine and foreign criminal law; system - to analyze the characteristics of the main and qualified composition of the investigated crime, as well as to determine the place of this crime in the system of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine; dogmatic - during the analysis of the legal structure of the crime under Art. 360 of the Criminal Code of Ukraine; logical-grammatical - when establishing the etymological meaning of some concepts and terms; statistical - for the analysis and generalization of empirical information; modeling method - to build the structure of the crime under Art. 360 of the Criminal Code of Ukraine.

Розглянута задача і обгрунтовані шляхи підвищення ефективності роботи оптичних волокон в умовах впливу зовнішніх факторів оточуючого середовища. Пропонується технічна реалізація вдосконаленого технологічного процесу, яка дає можливість використання оптоелектронних ліній передачі інформації в складних умовах

У дипломній роботі магістра на основі проведеного аналізу структури існуючої системи обліку електроенергії виробничого підприємства, основних її компонентів та функцій, каналів зв’язку та основних факторів, які випливають на швидкість і якість передавання даних в них, запропоновано передавання даних з електролічильників в комп’ютеризованій системі комерційного обліку електроенергії здійснювати за допомогою волоконно-оптичної лінії зв’язку, а GSM/GPRS мережі операторів стільникового зв’язку Vodafone та Київстар - використовувати як резервні, що дозволить забезпечити безперебійне передавання інформації про електроспоживання виробничого підприємства на великій швидкості. За допомогою програмного комплексу ELECTRO отримано експериментальні дані електричного навантаження, перевірено налаштування з’єднань електролічильників, побудовано добові та річний графіки електричних навантажень виробничого підприємства, а також проведено дослідження швидкості передавання даних з електролічильників в комп’ютеризованій системі комерційного обліку електроенергії на основі GSM/GPRS модемів операторів стільникового зв’язку Vodafone, Київстар та з використанням волоконно-оптичної лінії зв’язку.