Добірка наукової літератури з теми "Лінійна усадка"

Під час карбонізації вуглецевих композитів відбуваються складні фізико-хімічні перетворення в об'ємі полімерної матриці та утворювачів пор зі створенням коксо- вого залишку, а також виділення летких газоподібних речовин різного хімічного складу. Встановлено, що об'ємні та лінійні усадки феноло-формальдегідної смоли за карбонізації мають три характеристичні температурні інтервали. За карбонізації смоли до температури 673 К спостерігають незначне збільшення значень усадки, з підвищенням температури до 873 К зафіксовано різке збільшення її значень, а за наступного підвищення температури до 1073 К змінювання усадки має плав- ніший характер. Результати визначення модулів пружності волокнистих матеріалів і вспіненого порошку феноло-формальдегідної смоли показали, що його значення з підвищенням температури поступово зменшується і за температури 1200 К має практично постійну та мінімальну величину. Експерименти щодо визначення харак- теристик міцності компонентів суспензії дали змогу встановити, що з підвищенням температури відбувається поступове пониження зазначених характеристик, які за температури 1273 К стають достатніми для забезпечення міцності кінцевого мате- ріалу. Змінювання усадки низькощільного вуглецевого композиту зумовлено термо- хімічними перетвореннями, що відбуваються з його компонентами у процесі карбо- нізації. До температури 500 К відбуваються змінювання в матеріалах-утворювачах пор, з подальшим підвищенням температури починають виділятися газоподібні речо- вини як результат перетворення матричного матеріалу (феноло-формальдегідної смоли) на полімер сітчастої структури. Міцність композиту під час карбонізації різко змінюється за температури вище ніж 400 К і досягає свого максимального значення ~ 1,2 МПа за температури 900 К.

Термозбіжна етикетка на сьогоднішній день є одним із передових інноваційних рішень в галузі маркування паковань. Термозбіжна плівка має механічну міцність, еластичність і вологозахисні властивості, легко змінює лінійні розміри під впливом температури, що дозволяє їй набувати форми запаковуваної продукції, запобігає від несанкціонованого відкриття і підробки, а також привертає увагу покупців за рахунок оригінальних дизайнерських рішень. Технологія термозбіжного етикетування продукції використовується в фармацевтиці, косметології, харчовій, молочній, кондитерській промисловості. Для збереження продукцією свого належного товарного вигляду до закінчення терміну експлуатації, а також для можливості її декорування, друкування на термозбіжній етикетці виконується на внутрішній її стороні. Для нанесення зображення на термозбіжні етикетки в основному використовують технології глибокого і флексографічного друку. Специфіка технологічного процесу виготовлення термозбіжної етикетки обумовлює використання матеріалів з різними фізичними властивостями: прозорістю, блиском, товщиною, міцністю, коефіцієнтами тертя і розтягування, температурою, відсотком і часом усадки, що суттєво позначається на її кінцевій вартості. Найбільш широке застосування отримали ПЕТ і ПВХ-плівки. ПВХ-плівка деформується при більш низьких температурах і відрізняється більшою стійкістю до дії зовнішнього середовища, тоді як використання ПЕТ плівок дозволяє досягти кращих показників термоусадження і відповідно забезпечити вищу якість друкування. При нанесенні інформації на термозбіжну плівку можна використовувати фарби на водній основі, але тоді виникає ймовірність розмивання зображення при проходженні паковання через піч парового типу. Як альтернативу для друку на таких плівках застосовують фарби УФ закріплення, що дозволяє наносити багатоколірні складні зображення на будь-які види матеріалів, однак такий метод є досить дорогим, через високу вартість фарб та друкарського обладнання. Тому важливим є проведення системо-технічного, економічного аналізу та визначення найбільш рентабельної і ефективної технології виготовлення термозбіжних етикеток.

Мета роботи. Підбір кількостей допоміжних речовин при одержані порошкової маси на основі густого екстракту чебрецю повзучого.Матеріали і методи. Густий екстракт чебрецю повзучого, який отримували згущенням у роторному випарювачі LABOROTA4001 при температурі 80 °С рідкого екстракту чебрецю повзучого. Дослідження впливу кількостей допоміжних речовин для одержання порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого проводили за допомогою регресійного аналізу (симетричний композиційний ротатабельний уніформ-план другого порядку).Результати й обговорення. Вивчено вплив кількісних факторів на показники якості порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого, за допомогою рівнянь регресії досліджено взаємозв’язок між ними. Встановлено, що збільшення кількості неусіліну UFL 2 позитивно впливає на швидкість течії через насадку, тоді як збільшення кількості натрію кроскармелози підвищує значення насипної густини суміші до і після усадки та значно зменшує кут природного укосу. Надаючи рівнянням регресії канонічного вигляду та провівши аналіз ліній рівного виходу отримано оптимальний склад порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого.Висновок. На основі комплексу проведених досліджень запропоновано склад порошкової маси з густим екстрактом чебрецю повзучого: густого екстракту чебрецю повзучого (сухий залишок - 80 %) в перерахунку на сухий - 0,075 г, неусіліну UFL 2 - 0,02 г, натрію кроскармелози - 0,022 г, МКЦ 101 - 0,078 г.