Статті в журналах з теми "Лінгвістична оцінка"

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.

У статті проаналізовано правові засади здійснення лінгвістичних експертиз чинних нормативних актів у межах судового провадження та з метою тлумачення певних правових понять у юридичній діяльності. Зокрема встановлено, що предметом лінгвістичного аналізу текстів законів за запитом юристів найчастіше буває уточнення значення термінів і нетермінологічної лексики, рідше – з’ясування істинного змісту синтаксичних конструкцій, виявлення фактів порушення мовних норм, які унеможливлюють однозначне потрактування норм права. Виконання криміналістичного семантико-текстуального дослідження тексту в межах судового провадження здійснюють відповідно до норм, визначених Інструкцією про призначення й проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України. Лінгвістичні експертизи поза судовим провадженням виконує за власними методиками спеціаліст-філолог, компетентний у тій галузі лінгвістики, яка необхідна для оцінки тексту нормативного акта. Досліджено методики лінгвістичної експертизи нормативних актів, які можуть бути враховані у практиці термінологічного, лексико-семантичного й логіко-синтаксичного опрацювання текстів законопроєктів. Зокрема запропонований семантико-текстуальний аналіз термінів галузі авторського права, лексичного значення слів (як повнозначних, так і службових частин мови) або словосполучень, використаних у поданих на експертизу текстах, уживаних в українських нормативно-правових актах. Відзначено, що такі дослідження необхідно проводити з урахуванням контексту, у якому вжиті терміни, лексеми й словосполучення, що стають об’єктом лінгвістичної експертизи. Встановлено, що причиною запиту на лінгвістичну експертизу є потреба з’ясувати зміст термінів і нетермінологічної лексики в межах судового процесу чи несудової юридичної практики.

Розглядаються питання побудови нових метрик, які можна використовувати в завданнях аналізу лінгвістичних даних при їх комп'ютерній обробці для побудови нових параметричних критеріїв оцінки характеристик текстового матеріалу, що оброблюється. Показана можливість формування різних метрик для вимірювання станів процесів аналізу і обробки лінгвістичних об'єктів тексту з урахуванням прийнятих обмежень щодо функціонального трактування інформації і знань в розробленій лінгвістичній базі знань.Запропоновані метрики можуть також використовуватися для створення нових оцінок повноти описів таких об'єктів, вимірювання відмінностей подій і фактів між собою при аналізі в базі знань, виявлення нових знань в ній. Отримані оцінки можна використовувати як один з підходів, наприклад, для підвищення релевантності пошукових запитів в ІТ – середовищі, а також для підвищення керованості вказаних процесів аналізу і обробки у разі використання таких оцінок на рівні метамоделей. Розроблено шаблон метамоделі, який може служити основою при формуванні конкретних метрик.

Проведено дослідження актуальної задачі розроблення концептуальної моделі оцінювання рівня керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори. У дослідженні вперше запропоновано етапи управління ризиками у процесі оцінювання рівня керованості складних систем. Формалізовано вхідні дані, що використовуються для оцінювання ризиків за допомогою нечітких моделей для різних складних систем, а саме: показники ризику, що оцінюється деяким експертом за допомогою лінгвістичної змінної; кількісної оцінки «достовірностей» експертів щодо міркувань про показник ризику; кількісної оцінки критерію ризику на основі інтелектуального аналізу даних величин, що породжують ризик, із застосуванням теорії нечітких множин та функцій належності; лінгвістичної змінної наслідків реалізації загроз на систему; степінь можливості реалізації загрози в системі; тяжкість наслідків інциденту по активу системи, що оцінюється деяким експертом за допомогою лінгвістичної змінної. Вперше запропоновано концептуальну модель, що розв’язує клас задач оцінювання керованості процесами у складних системах враховуючи ризик-орієнтовані фактори впливу та алгоритм вибору моделі ризик-орієнтованого оцінювання. В результаті отримуємо вихідну оцінку, що несе зміст керованості процесів у системі враховуючи ризик-орієнтовані фактори впливу. Як інструмент прикладного застосування пропонуються узагальнені алгоритми, за допомогою яких можна адекватно вирішити інноваційну проблему. Достовірність отриманих результатів забезпечується коректним використанням теорії нечітких множин для опрацювання експертних знань, системного підходу, що підтверджується результатами досліджень. Проведене дослідження буде корисним інструментом для підтримки прийняття рішень, щодо підвищення керованості процесами у різних складних системах шляхом врахування ризиків та загроз її функціонування.

У статті на матеріалі трилогії Томаса Стоппарда «Острів Утопії» визначено основні фрагменти англомовної картини світу, представленої лінгвістичними особливостями етнокультурного аспекту в мовній об’єктивації російського етносу британською лінгвокультурною спільністю. Увагу зосереджено на спробі дослідження етнічних стереотипів, які існують у пізнанні людиною навколишнього світу іншого народу, є етнономінаціями та створюють своєрідний етнокультурний образ багатонаціонального світу, що впливає на організацію міжетнічної комунікації: на вибір відповідних номінативних одиниць та стратегічне розгортання спілкування. Дослідження та сприйняття іншої культури завжди проходить крізь призму своїх національних цінностей та властивостей характеру, відповідно, сприймання росіян, зокрема, англійцями дає багатий матеріал для вивчення англійського менталітету. Автор аналізує стереотипні уявлення англійців про національний характер та особливості національного менталітету російської етнічної спільноти. Виявляється, що росіянам потрібен сильний жорсткий лідер, оскільки вони звикли до беззастережливого підпорядкування владі та авторитету. У результаті аналізу виявлено, що позитивна оцінка факту, дії або явища надає об’єкту, що описується, характеристик «свого»: за норму, ідеал, щось позитивне сприймаються суспільством лише свої культурні надбання. Те, що оцінюється негативно, належить до класу «чужого». Таким чином, все, що оцінюється позитивно, є характеристикою «свого» та береться за правило; все, що оцінюється негативно, описується як чуже і тому зазнає відторгнення. Саме екстралінгвістичні фактори (політична, соціально-економічна ситуація) визначають, якої форми набуде контакт двох націй: діалогу чи конфлікту. Постулюється ідея, що домінантні риси національного характеру представників інших культур складаються в англійців у певний стереотип, який є стійким утворенням та таким, що не завжди відповідає дійсному стану речей. У ситуаціях міжетнічного спілкування процес комунікації відбувається на основі стратегій ототожнення та дистанціювання. Відповідні стратегії в міжетнічній взаємодії визначають спрямування комунікативних дій мовців із можливим наданням експліцитної або імпліцитної оцінки чи характеристики.

Прикметною ознакою нашого часу є те, що сучасна сфера рекламної комунікації являється ключовим каналом, який поєднує виробника та споживача, відтак саме реклама відіграє важливу роль у створенні та підтримці іміджу певної компанії чи бренду. Сьогодні всесвітньо відомі корпорації демонструють неабияке зацікавлення проблемами довкілля, намагаються привнести у свою корпоративну культуру ознаки екологічної освіченості, а також залучають креативних бренд менеджерів, які, у свою чергу, створюють такі переконливі рекламні кампанії товарів та послуг, що націлені на споживачів, якіпереймаються питаннями захисту та збереження навколишнього середовища. Відтак, статтю присвячено розгляду комунікативних стратегій і тактик, які використовуються як механізм переконання в англомовному рекламному дискурсі. Лінгвістичний аналіз явища мовленнєвого впливу з метою досягнення персуазивного ефекту здійснюється на матеріалі рекламних повідомлень екологічних товарів. Основними методами дослідження обрано контент аналіз, лексико-семантичний та інтерпретативний аналіз. У результаті проведеного лінгвістичного експерименту виділено та проаналізовано наступні комунікативні стратегії, які володіють значним персуазивним потенціалом у рекламному дискурсі: стратегія привернення уваги до товару чи послуги, які рекламуються; стратегія створення позитивного іміджу; стратегія оцінки та стратегія інтимізації. Окрім того, вивчено певні лінгвістичні тактики та прийоми, задіяні у процесі реалізації вищезазначених комунікативних стратегій.

Предметом вивчення в статті є моніторинг транспортних комунікацій при застосуванні сучасних технологій інтелектуалізації транспортних засобів. Метою статті є розроблення математичного апарату для створення інтелектуального програмного забезпечення мобільного інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій. Завдання дослідження: приведення опису системи інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій до нечіткого виду шляхом визначення лінгвістичних змінних; проведення аналогії між кількісними оцінками підсистем і ланок системи і їх нечітким описом; на основі фаззіфікації проведення алгоритмізації задач моніторингу транспортних комунікацій; проведення динамічного аналізу процесу моніторингу транспортним засобом, обладнаним інформаційно-обчислювальним комплексом. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: теорія систем, нечітких множин, основні положення інформаційної теорії керування та розрізнення. Отримані такі результати: процес моніторингу транспортних комунікацій поданий як результат нормалізації даних, їх структурної й прагматичної обробки; визначений оператор фаззіфікації спостережуваного динамічного процесу моніторингу транспортних комунікацій; надане математичне підґрунтя алгоритмізації процедури керування процесом моніторингу; проведений динамічний аналіз процесу моніторингу транспортним засобом, обладнаним інформаційно-обчислювальним комплексом. Висновки. Системи інтерактивного моніторингу транспортних комунікацій нечіткого виду може бути формально описана шляхом визначення лінгвістичних змінних та їх значень – термів. Фаззіфікація спостережуваного динамічного процесу моніторингу транспортних комунікацій може бути подана у вигляді подвійного перетворення динамічної функції. Алгоритмізації цієї процедури можлива шляхом визначення відповідності характеристик спостережуваних динамічних процесів процедурам оцінки термів за допомогою функції приналежності лінгвістичної змінної, що характеризує цей процес

У статті проведений аналіз факторів, що впливають на оцінку ефективності пошуково-рятувального забезпечення в операціях об'єднань і угруповань сил (військ) Збройних Сил України, яке реалізоване в спеціальному математичному та програмному забезпеченні комплексу засобів автоматизації авіаційної рятувальної операції. Реалізовані математичні моделі описують тільки окремі аспекти реальних процесів або їх ідеалізовані представлення шляхом внесення в моделі поправочних коефіцієнтів, виразів в залежності від різних відхилень реальних умов від ідеалізованих. Якщо дослідник має статистику, то задача прогнозування значення ступеня впливу несприятливих факторів може бути поставлена та розв’язана в умовах стохастичної невизначеності. Таке визначення прогнозних значень передбачає допущення, які полягають в тому, що сукупність чинників, яка визначала статистичні значення ступеня впливу, залишається незмінною на прогнозований термін часу. При такому допущенні довгострокове прогнозування значень ступеня впливу факторів не може вважатись задовільним. Якщо дослідник не має статистики чи вона обмежена, то прогнозування значень ступеня слід розглядати в умовах нестохастичної невизначеності. В цих умовах доцільним підходом є використання методів експертного оцінювання. Підхід з використанням нечітких експертних оцінок впливу несприятливих факторів і його реалізація дозволяє значною мірою подолати основні проблеми при пошуково-рятувальних діях в операціях. В якості математичної моделі врахування впливу несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувального забезпечення в операціях об'єднань і угруповань сил ЗСУ визначена ієрархічна модель, що базується на теорії нечітких множин. Запропонована евристична реалізація нечіткого підходу з мінімальною кількістю терм-множин лінгвістичних змінних дозволяє отримати результат в умовах обмежених вхідних даних, що надає можливість оцінити вплив несприятливих факторів на ефективність пошуково-рятувальних дій в умовах невизначеності. Запропонований підхід і його реалізація можуть служити основою для подальшої розробки методів, методики оцінки ефективності пошуково-рятувальних дій з більш гнучким врахуванням впливу несприятливих факторів.

Статтю присвячено з’ясуванню поліпарадигмальної природи художнього тексту та ролі людського чинника в сучасній лінгвістиці. Виявлено антропоцентричні тенденції, що домінують у сучасних дослідженнях тексту та відображено різноманітні підходи до тексту (семіотичний, лінгвістичний, комунікативний, когнітивний, прагматичний). Проаналізувано текст як комунікативний акт та виділено чотири аспекти при вивченні тексту – екстралінгвальний, когнітивний, семантичний і лінгвістичний. Розглянуто художній текст як авторський потік свідомості, зафіксований у мовній формі, яка відображає авторську позицію, його світобачення, погляди, міркування, емоції, оцінки, тобто його мовостиль. З’ясовано, що образ автора об’єднує всі елементи змісту і стилю художнього твору в текстове ціле.

Сучасні тенденції розвитку теорії і практики формування національних інтересів держави та оцінювання стану їх захищеності показує, що одними із визначальних елементів сучасного безпекового середовища для будь-якої країни є стан розвитку їх воєнної та економічної складової. Міцний зв'язок цих двох складових національної безпеки України дозволяє їх поєднати в єдине поняття – воєнно-економічна безпека країни. Сьогодні, воєнно-економічну безпеку можна розглядати як стан захищеності національного економіки держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, за якого воно здатна задовольняти економічні потреби воєнної організації для її будівництва, утримання та подальшого розвитку з метою забезпечення необхідного рівня захисту національних інтересів України в цілому. У статті авторами наведено один із можливих підходів до оцінювання стану воєнно-економічної безпеки держави за наявності невизначеної сукупності вхідних та вихідних параметрів за допомогою використання методу нечітких множин та логіко-лінгвістичного підходу. Застосування такого підходу надасть можливості сформувати загальні оцінки стану воєнно-економічної безпеки держави з метою прийняття відповідних управлінських рішень щодо подальшого її розвитку, а також застосування теорії нечітких множин під час оцінювання дозволить оцінювати чутливість та стабільність прийнятих рішень до можливих змін вхідних даних.

Актуальність дослідження. На сьогодні у світі існує багато різних підходів до виховання й навчання дітей із порушеннями слуху. Однією з альтернативних систем реабілітації дітей із порушеннями слуху, що принципово відрізняється від традиційних підходів, є верботональна методика. Вона передбачає одночасний розвиток усіх органів чуття, не пропонує ізолювати окремий вид сприйняття, не перебільшує роль певного стимулу або заміну іншим лінгвістичним кодом. Основним завданням методики є гармонійний розвиток дитини, її підготовка до соціальної адаптації та інтеграції, ураховуючи індивідуальні здібності. Мета дослідження – висвітлення особливостей розвитку вестибулярного апарату для формування усного мовлення в дітей вз порушенням слуху за верботональною методикою. Матеріали методи дослідження. Аналіз наукових джерел, зорово-моторної координації, швидкості й точності рухів, розвитку сприйняття, зорової пам’яті, оцінки слухового розвитку, координації. Обстежено 40 дітей дошкільного віку. Основну групу 1 (ОГ1) склала 21 дитина віком 5,2±0,1 роки (10 хлопчиків, 11 дівчат), контрольну (КГ1) – 19 дітей. Критеріями виключення було пацієнти з аутичним спектором та розумовую відсталістю. Результати. Представлено результати реабілітації дітей на основі результатів оцінки психомоторного розвитку. Методика має комплексний характер і включає такі елементи, як стан зорово-моторної координації, швидкість і точністю рухів, розвиток сприйняття, зорової пам’яті, оцінка слухового розвитку, координації. Висновки. Визначено, що розвиток вестибулярного апарату відіграє важливу роль у розвитку усного мовлення й спрямований на відновлення слухомовних навиків для нормального функціонування індивіда. Показано, що в процесі реабілітації потрібно приділяти особливу увагу цілісному гармонійному розвитку особистості, відновленню інтелектуального розвитку, фізичного, духовного та мовного зростання дитини на основі її потенційних здібностей. Своєчасна та правильно організована реабілітаційна робота забезпечує належний розвиток індивіда й сприяє швидкій соціалізації дитини. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розробці реабілітаційних заходів для цього контингенту хворих з використанням верботональної методики.

Процес буріння нафтових і газових свердловин розглядається як складна система зі складеною структурою, різнорідними підсистемами і елементами, з багатокритеріальними оцінками процесів, що протікають в ній. Показано, що цільові функції окремих підсистем, тобто локальні цільові функції не співпадають з глобальною цільовою функцією системи. Тому дослідження системи «буріння свердловини», як об’єкта автоматизації має ряд певних особливостей, внаслідок неповної інформації про загальні закономірності процесу буріння. Запропоновано при формалізації такої складної системи використовувати лінгвістичну модель, в яких якісна інформація подається у вигляді словесного опису.

Забезпечення життя міського населення значною мірою залежить від ефективності управління міськими об’єктами. Ефективне управління міськими об’єктами часто можливо лише із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій, що дозволяють автоматизувати процес управління містом. Незважаючи на широке використання комп’ютерних технологій, актуальними є проблеми ефективної автоматизованої інформаційної та алгоритмічної підтримки прийнятних характеристик цих систем для реалізації широкого кола завдань з управління міськими об’єктами. Найефективнішим інструментом для прийняття потенційно кращого рішення є системи підтримки прийняття рішень (СППР). На сьогоднішній день розвиток та ефективне управління міськими об’єктами немислимі без розробки та застосування СППР. Одне з основних питань розробки СППР – впровадити процес співбесіди з експертами та подальшу автоматизовану обробку їх думок СППР, або, використовуючи правила виробництва, шукати потенційно кращого рішення самого СППР. У цій статті запропоновано новий метод формування та обробки анкет PFPA, в якому на основі системного аналізу анкету розглядали як лінгвочислову модель об’єкта дослідження. Запропонований у цій статті метод "PFPA" характеризується тим, що він використан для автоматизованої оцінки альтернатив на основі критеріїв, а для кожного критерію відразу оцінювався весь набір альтернатив. Крім того, цей метод передбачає, що експерт встановлює рейтинги як за лінгвістичною шкалою оцінок, так і за кількісною шкалою, використовуючи функції членства. Бібл. 13, іл.3, табл. 2.

Лінгвістичне дослідження присвячено аналізу семантики слоганів у німецькому мовленні 2015 року як частини рекламного тексту. В семантиці слоганів відображено технічний, культурний, економічний, екологічний та соціальний досвід етносу, що постійно оновлюється, розширюється, змінюється. Доведено, що слоган є креативним продуктом мови й мислення. Він інформує про якість бренду, товару або послуги і водночас проєктує цю якість на людину (адресата), спонукаючи її (його) на рішучі дії. Висвітлено етимологію та динаміку понять “Reklame“ і “Slogan“, виокремлено умовно три (реклама) та дві (слоган) стадії семантичного наповнення, описано політику, структуру й графічне виділення реклами й слогану (колір, розмір, шрифт) у текстовій тканині часопису Focus 2015, визначено основну функцію слогана – маніпуляція адресатом. Особливу увагу акцентовано на парадигмі семантичних підтипів слоганів. Запропоновано класифікацію слоганів за двома критеріями: текстовою семантикою та локалізацією в часописі. Виділено дванадцять семантичних підтипів феномену та три позиції його розміщення: ініціальну, медіальну й фінальну з домінуванням медіальної. Встановлено актуальність технічних засобів пересування в тому числі вітчизняними й зарубіжними (Америка, Швеція) автомобілями. Слогани вітчизняних автомобілів репрезентовано лаконічно й чітко, зарубіжних – розпливчасто. Вітчизняні бренди орієнтовано на позитивні емоції, а саме: радість, подив та оцінку, зарубіжні – пов’язані лише з оцінкою технічних характеристик (Америка) та прагматикою (Швеція). Друге місце посідають семантичні підгрупи «Послуги», «Фінансування та кредит». «Послуги» диференційовано на три різновиди: реальні, віртуальні й дистанційні, «Фінансування та кредит» апелюють до банківських установ, що конкурують між собою.

Проводиться аналіз сучасних методів прогнозування та можливості їх використання для прогнозу тенденцій розвитку засобів військової радіолокації. Розглядаються фактори, які обумовлюють особливості прогнозування тенденцій розвитку військової радіолокації. Обґрунтовано висновок про неможливість прямого застосування відомих формальних методів прогнозування для коректного прогнозу тенденцій розвитку засобів військової радіолокації. Запропоновано використання поєднання методів експертного оцінювання та теорії нечітких множин. Аналізується послідовність та склад етапів розроблення методики прогнозу тенденцій розвитку військової радіолокації. Особлива увага приділяється розробці продукційних правил прогнозування для кожного показника та їх перетворювання з чисельних значень в вектор лінгвістичних змінних за допомогою функцій приналежності. Наводиться приклад вектору оцінки значень показників прогнозування, якій отриманий за допомогою запропонованої методики.

Стаття висвітлює проблему пошуку діагностичного інструментарію для визначення результату мовної підготовки іноземних студентів у ЗВО України. Сьогодні спостерігаємо зростання чисельності іноземних студентів, які здобувають вищу освіту в українських вишах англійською мовою. Навчання української мови як іноземної англомовних здобувачів вищої медичної освіти закладає лінгвістичний базис професійно-­комунікативного іміджу майбутніх лікарів. У статті виокремлено критерії та описано показники, за якими можна діагностувати рівень сформованості психологічного, когнітивно-­комунікативного та когнітивно-­мовного складників професійно-­комунікативного іміджу. Застосування описаних критеріїв для оцінки рівня сформованості ПКІ іноземних студентів-­медиків дозволить порівняти характеристики необхідного результату вивчення освітніх дисциплін лінгвістичного циклу з реальними показниками сформованості мовних навичок та мовленнєвих умінь іноземних здобувачів.

У статті пропонується підхід по формалізації знань про процес планування маршруту польоту безпілотного літального апарату на етапі планування повітряної розвідки за допомогою евристичних методів, які є кращими з точки зору врахування практики, досвіду, інтуїції, знань осіб, які приймають рішення, при веденні повітряної розвідки. Застосування безпілотного літального апарату в умовах вимог і обмежень, льотно-технічних можливостей безпілотного літального апарату, наявність засобів ураження противника передбачає множину варіантів маршруту польоту, що обумовлює складність у прийнятті обгрунтованого рішення з побудови оптимального маршруту польоту. Як показує досвід практичного застосування безпілотного літального апарату, умови, вимоги, обмеження, що пред'являються до розвідувальних завдань, вплив зовнішніх факторів, облік найважливіших об'єктів для обльоту, можуть суперечити один одному, створюючи невизначеність при наданні пріоритету варіанту при плануванні. Розроблений метод формалізації знань про процес планування польоту безпілотного літального апарату на основі інтервальних нечітких множин типу 2 дозволяє формалізувати фактори, які враховують тактичні умови проведення повітряної розвідки, вплив зовнішнього середовища на дальність польоту безпілотного літального апарату у вигляді лінгвістичних і інтервально-оцінюваних параметрів для кожного варіанта. Запропонований підхід дозволяє сформувати область визначення лінгвістичних змінних, які використовуються для опису тактичних умов проведення повітряної розвідки і впливу зовнішнього середовища на дальність польоту безпілотного літального апарату, сформувати з множини найважливіших об'єктів повітряної розвідки найбільш значущих наземних об'єктів на основі оцінки ступеня недомінуемості елементів.

У статті запропоновано порівняльний аналіз перекладу фрагментів художнього тексту, здійсненого системами автоматизованого онлайн-перекладу MateCat і Pragma 6 On-Line. Висвітлено зміст понять адекватного та еквівалентного перекладу, що стало відправною точкою оцінки якості машинного перекладу. Обґрунтовано вибір програм машинного перекладу, що віддзеркалюють дві глобальні стратегії їх моделювання, а саме: системи машинного перекладу на основі лінгвістичних правил та статистичні системи. Схарактеризовано перекладацькі трансформації, до яких удається авторка літературного перекладу Ольга Любарська, що слугували еталоном якості, який повною мірою відповідає критеріям еквівалентного/адекватного перекладу: точно відтворює зміст та відбиває комунікативні установки авторки твору. Окреслено низку вдалих перекладацьких рішень, якими відзначено окремі фрагменти машинного перекладу. Детальному розгляду піддано помилки та перекладацькі огріхи, що припускають програми автоматизованого онлайн-перекладу. Виявлені помилки було згруповано відповідно до лінгвістичних рівнів, що сприяло утворенню лексичних, морфологічних та синтаксичних типів помилок. До лексичних помилок належить вживання слів у невластивому для них значенні, яке не відповідає їхнім контекстуальним умовам; наявність неперекладених слів та словосполучень; дослівний переклад, уживання росіянізмів; неспроможність коректної інтерпретації фразеологічних зворотів; неправильний переклад через помилки у вихідному тексті тощо. До морфологічних помилок відійшли некоректне визначення частиномовної належності лексем у випадках граматичної омонімії, порушення граматичних категорій, зокрема категорії часу дієслів, помилки при творенні відмінкових закінчень іменників і прикметників. До синтаксичних помилок віднесено порушення смислових зв’язків під час побудови словосполучень та речень, а саме узгодження між членами речення, некоректне вживання сполучників у межах синтаксичних конструкцій, порушення порядку слів у реченнях.

Детальне вивчення лінгвістичних особливостей політичних текстів уможливлює відстеження тенденцій мовних змін, окреслення лінгвістичних засобів моделювання комунікативного портрету політика у світлі динамічних викликів досліджуваного періоду. Для комплексного вивчення політичної реальності, яка моделюється певним політиком, важливим є звернення до його політичного дискурсу. Політична промова є формою публічного виступу, процесом комунікації та одним із видів соціальної дії. Це заздалегідь підготовлений гострополітичний виступ із позитивними чи негативними оцінками, обґрунтуванням, конкретними фактами, з накресленими планами, перспективою політичних змін. Однією з ключових постатей є американський політик, 44-й Президент США – Барак Хусейн Обама. У фокусі наших лінгвістичних пошуків – дослідити структурні особливості його політичних промов, виголошених у період з 1 червня по 13 липня 2015 року. На нашу думку, політична промова є «живим організмом», повноцінне функціонування якого забезпечується завдяки злагодженій роботі «органів», тобто структурних частин, кожна з яких виконує певну функцію. У ході проведеного структурного аналізу ми використовували структурну модель організації політичної промови, до складу якої входили вступний (має на меті підготувати аудиторію до сприйняття й осмислення ключових ідей виступу, які будуть висловлені в основній частині), основний (у його межах здійснюється виклад матеріалу з використанням системи аргументів із метою обґрунтовування заявлених ідей) і заключний (призначений для того, щоб спонукати слухачів утілити почуте) блоки. У результаті нами з’ясовано, що змістове наповнення та форми реалізації задумів американського політика варіюються в кожній промові. У вступній частині промовець готує слухачів до сприйняття основної теми, прагне зацікавити їх. Саме від майстерності промовця залежить успіх майбутнього виступу. В основній частині він удається до розкриття теми з використанням різних методів аргументації. Заключна частина – «майданчик» для підбиття підсумків і стимулювання до дій, спрямованих на покращення стану речей.

У статті пропонується методичний підхід до здійснення стратегічного аналізу внутрішнього середовища диверсифікованого підприємства на основі застосування інструментарію нечітко-множинного моделювання. Для досягнення поставлених цілей у роботі використовуються методи стратегічної діагностики та нечіткі методи багатокритерійного оцінювання Fuzzy AHP та Fuzzy SAW. Розроблена модель містить блок діагностики ідентифікованих складників функціональних сфер діяльності диверсифікованого підприємства та блок оцінювання. Для застосування запропонованої методики розроблено розрахункову схему в Excel, за допомогою якої можна здійснювати трансформацію лінгвістичних оцінок експертів у нечіткі числа, реалізувати обчислення нечітких значень рівня складників внутрішнього середовища підприємства та їх дефазифікацію, а також проводити імітаційне моделювання залежно від корекції міркувань експертів.

Від діагностики поточного стану проблеми залежить опрацювання заходів і процедур, спрямованих на поліпшення розуміння проблеми й імплементацію практичних заходів її розв’язання. Метою статті є визначення сутності поняття «діагностика» на тлі суміжних термінів, що передбачає аналіз зазначених понять у різних галузях знань (діагностика у філософському розумінні, технічна, медична, економічна, психологічна, педагогічна, лінгвістична діагностика), окреслення параметрів, які розкривають зміст поняття «діагностика». У статті розкриті перспективи дослідження нової для психолінгвістики корпусно-експериментальної діагностичної процедури. Поняття «діагностика» в міждисциплінарному вимірі позначає теорію, принципи, підходи, методи й інструменти розпізнання, оцінки й вимірювання об’єктів дослідження, визначення причин і динаміки їх змін із метою подальшого прогнозу й надання рекомендацій щодо покращення актуального стану. Продукція кваліфікованої діагностики дозволяє скласти актуальну картину стану досліджуваного об’єкта, визначити процеси, які відбуваються з об’єктом, виміряти їх інтенсивність, установити направленість, окреслити причинно-наслідкові й функційні зв’язки з навколишнім середовищем. Діагностика завжди опосередкована методологічним підґрунтям і діагностичним інструментарієм і використовує прийняту для певної галузі термінологію. Перспективним напрямом дослідження в психолінгвістиці є корпусно-експериментальна діагностика (А.В. Корольова, О.О. Черхава, Н.М. Бобер, Я.В. Капранов), яка дозволяє сформувати науковий об’єм певного поняття за допомогою відбору інформації в корпусі й опрацювати її експериментальним шляхом завдяки комплексу методів і методик. Підґрунтям корпусно-експериментальної діагностики як нової методологічної процедури й методу наукового пізнання стали напрацювання в галузі корпусної лінгвістики, дослідження якої зосереджені на вивченні питань відбору й способів представлення інформації в корпусі для отримання повного уявлення щодо досліджуваного явища й певної мови в цілому.

Вступ. Стаття присвячена психолінгвістичному аналізу візуальних досліджень у дискурсах сучасної епістемології, які відкривають нові формати взаємодії «слова» і «бачення», визначають співвідношення між мовою та свідомістю, вербальним і візуальним у пізнанні та мисленні. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні використання методів психолінгвістики в концептуалізації візуальних студій як нового формату сучасних епістемологічних дискурсів, що засновані на герменевтиці, когнітивістиці, психології сприйняття та її модифікаціях. Методи дослідження. Міждисциплінарний підхід, методи сучасної епістемології та візуалістики, герменевтичні, феноменологічні, когнітивні практики, дані експериментальних досліджень. Результати. Теоретичний аналіз підтвердив важливість герменевтичної інтерпретації текстів, де людина через психологічне споглядання та дологічний, дорефлексивний, допонятійний досвід відкриває нові горизонти знання про світ і себе. Мова як «дім буття» є психолінгвістичною сферою, що зумовлює перехід від загальних структур свідомості до її психосемантичного зв’язку з сутнісним змістом знання. Сфера бачення (vision) як дискурс сучасної епістемології, в умовах соціальної, лінгвістичної, медіа-візуальної активності розширює психологічне, когнітивне, інтелектуальне, вербальне сприйняття світу та його розуміння. Візуальне сприйняття в ролі перцептивної діяльності в епістемології нероздільно пов’язане з культурою мовлення, практикою логічної аргументації, що дає змогу здійснювати психолінгвістичну оцінку наукового, філософського, культурного знання. Отримані в результаті сприйняття образи утворюють нову реальність, яка презентує себе в інтенціях візуальної культури. Висновки. Візуальні студії у формах візуальної культури, візуального сприйняття, візуального мислення постають новими аспектами сучасної епістемології, відкривають перспективи вербальної комунікації в процесах когнітивно-інтелектуальної діяльності, активізуючи психолінгвістичну сферу наукового аналізу.

Анотація. На підставі економіко-математичного моделювання проведено оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій на основі прогнозу, що є актуальним питанням. Запропоновано метод експертних оцінок для прогнозування дієвості функціонування зазначеної системи. Розроблено етапи дослідження, що включають відбір фахівців-експертів, організацію їхньої роботи, опрацювання результатів, визначення чисельних значень узагальнених показників дієвості функціонування системи і критерію її дослідження. Використано метод ранжування показників для визначення коефіцієнта їхньої відносної важливості в аспекті оцінювання дієвості функціонування зазначеної системи. Визначено інтегральні показники оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному і прогнозованому станах. Сформульовано критерій дослідження цієї системи — умову (необхідну обставину), коли відношення між інтегральними показниками оцінювання поточного стану системи до прогнозованого становить менше ніж одиниця. Здійснено розрахунки середнього значення показників дієвості системи у зазначених станах, отримано чисельні значення інтегральних показників оцінювання та досягнення критерію дослідження. Розроблено розрахункову задачу, за допомогою якої отримано результати оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному і прогнозованому станах, отримано чисельні значення показників. Визначено лінгвістичні параметри оцінювання дієвості функціонування системи в поточному і прогнозованому станах, чисельне значення підвищення дієвості функціонування зазначеної системи. Доведено, що одержані результати придатні до імплементації на практиці, що в підсумку дозволяє досягти прогнозованого показника поліпшення дієвості функціонування системи в середньому на 34 %. Ключові слова: державна безпека, дієвість функціонування системи, економіко-математичне моделювання, надзвичайні ситуації, єдина державна система цивільного захисту, прогноз. Формул: 12; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 13.

Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників. У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців. Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор». Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту. Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних. Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.

У статті розглянуто теоретичні аспекти явища парцеляції як синтаксичного прийому організації тексту. Аналізуються точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування у мові парцельованих конструкцій. Акцентовано увагу на тому, що парцеляція як багатоаспектне явище вивчається у лексико-семантичній, граматичній, структурній, стилістичній, текстовій та інших площинах. У наукових лінгвістичних розвідках парцеляція характеризується як явище експресивного синтаксису та знаходить вираження у різних стилях мови. Однією з основних характеристик художнього дискурсу визначають його здатність формувати емоційно-цілісне сприйняття літературного матеріалу. Аналіз прозового роману-антиутопії, який написано у жанрі наукової фантастики, американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» засвідчує, що парцеляція є одним з елементів індивідуально-авторської манери письменника. Причина вживання парцельованих конструкцій зумовлена жанром твору. Так, у художньому дискурсі зазвичай автор не лише описує факти та події, які відбуваються у житті його героїв, але й дає емоційну оцінку того, про що повідомляється. Звернено увагу на різні види парцельованих конструкцій та детально проаналізовано ті, які використано як інструмент досягнення експресивності. Окреслено основні функції, які відіграє парцеляція в ідіостилі письменника, такі як емоційна, описова, логічна, смислова та функція конкретизації сенсу повідомлюваного. Вживання парцельованих конструкцій у тексті полегшує сприймання тексту читачем, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій героїв твору. З’ясовано, що у романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» парцеляція є функціонально навантаженим засобом експресивного синтаксису, що відзначається виразністю, структурною варіативністю, яскравістю та переконливістю створюваних письменником образів. Парцеляція посилює зміст приєднуваного компонента, що допомагає уточнити та конкретизувати тему. Встановлено, що проаналізована конструкція розчленованого син

Дослідження присвячено вивченню особливостей лінгвальних презентацій емоційних станів за допомогою прикметників в англійськомовній картині світу. У роботі запропоновано дослідження семантичних особливос- тей англійських ад’єктивних емосемізмів негативної семантики, охаракте- ризовано основні групи та здійснено зіставний аналіз відповідно до їх семан- тичного наповнення. Мета цієї роботи полягає в установленні семантичних особливостей емотивних ад’єктивних одиниць негативної семантики в англій- ськомовній картині світу. Ад’єктивні емотивні одиниці, що є матеріалом цієї розвідки, були виокремлені відповідно до мети дослідження – вивчення їхніх семантичних особливостей – із загального вокабуляра прикметників сучасних англомовних лінгвістичних словників за допомогою дефініційного та компо- нентного аналізу. Природа прикметника передбачає можливість його дослі- дження з погляду суб’єкта, який під час вибору ад’єктива вибирає одну ознаку з багатьох, особливо це стосується емотивних прикметників, що мають само- стійне емотивне значення, виражаючи при цьому емоції, почуття та оцінку мовцем навколишньої дійсності. Оскільки словник відображає складну лек- сичну систему мови як сукупність взаємопов’язаних одиниць, що об’єднуються за принципом ієрархічності, його дефініції відповідають багатьом вимогам, найважливішими серед яких можна назвати вичерпність визначення та вра- хування семантичних, граматичних і лексичних властивостей слова, тобто його мовної та системної специфіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше здійснено комплексний аналіз семантич- них особливостей англійських ад’єктивних одиниць негативної семантики з їх розподілом на групи на основі наявності в їхній семантиці спільних емосем. Диференціація емотивних прикметників на угрупування слів із негативним значенням відображає особливості їх функціонування в англійськомовній кар- тині світу: ад’єктивні емосемізми негативної семантики становлять значну частину загальної лексики англійської мови та є її важливим компонентом.

Робота присвячена вирішенню актуальної науково-технічної задачі побудови системи підтримки прийняття рішень на основі реалізації розробленої моделі діагностичного вирішального правила засобами сучасних інформаційних технологій, використання яких дозволило забезпечити працездатність розробленої системи на різних апаратних платформах під управлінням різних операційних систем. На основі аналізу методів, які використовуються для побудови вирішальних правил в системах підтримки прийняття рішень, запропоновані складові комбінованого вирішального правила, що виражають два підходи до формулювання діагностичного висновку: об'єктивна, яка заснована на аналізі навчальної вибірки, і суб'єктивна, яка заснована на експертній інформації про структуру симптомокомплексів. Мета дослідження – синтез комбінованого вирішального правила на основі методу порівняння з прототипом, яке б дозволило врахувати як об’єктивну, так і суб’єктивну складову процесу постановки діагнозу. Результати. В роботі розроблена математична модель комбінованого діагностичного вирішального правила і обґрунтовано вибір його складових. В якості об'єктивної складової вибрано метод порівняння з прототипом, в якому діагностуємі стани представляються їхніми прототипами в просторі ознак. Формалізована експертна інформація про структуру симптомокомплексів шляхом представлення симптом окомплексів захворювань числовими інтервалами лінгвістичних змінних. Розглянуті варіанти врахування експертних оцінок щодо структури симптомокомплексів при обчисленні координат прототипів класів. Сформульовані вимоги до функціональних можливостей системи, визначено засоби проектування, основну платформу розробки (Java), систему управління базою даних (MySQL). Виконано проектування системи підтримки прийняття рішень та комплексна перевірка розробленої системи на реальних медичних даних, яка підтвердила ефективність роботи системи

У статті виявлено та проаналізовано гендерні особливості англомовної Інтернет-комунікації, стилістичні засоби реалізації гендерної специфіки англомовного спілкуванні у віртуальному просторі. Встановлено, що комунікація у віртуальному просторі має гендерну маркованість, яка виражається в приналежності до категорій фемінності та маскулінності. Особливі риси чоловічої та жіночої Інтернет-комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях. З’ясовано, що в сучасному мовознавстві існують різні підходи до проблеми гендера: підхід домінування, підхід культурних розбіжностей, підхід дефіциту, а також динамічний підхід. Проаналізовано два основні поняття – стать (sex) і гендер (gender), що функціонують у рамках гендерних лінгвістичних досліджень. Встановлено, що у лінгвістиці гендер розглядається як когнітивний феномен, що проявляється як у кліше, так і в особливостях мовленнєвої поведінки комунікантів. Визначено, що користувачі різної статі вибирають різноманітні вербальні та невербальні комунікативні стратегії у своїй комунікативній поведінці. Схарактеризовано популярні жіночі та чоловічі способи увиразнення висловлювання. За результатами дослідження виявлено, що до більш жіночих стилістичних засобів належить гіпербола, експресивно-оцінні слова, евфемізми, ономатопея, еліптичні конструкції, ідіоми. Характерними стилістичними засобами чоловічої вербальної поведінки є прикметники найвищого ступеня порівняння, ідіоми, ненормативна лексика. З’ясовано, що гендерні особливості використання стилістично забарвленої лексики в мережевому спілкуванні відображають більшу чутливість жінок, порівняно з чоловіками, до комунікативних норм суспільства, прагнення жінок створити дружню атмосферу спілкування й бажання чоловіків справити враження на співрозмовника своєю ерудицією.

У статті розглянуто особливості функціонування вигуків у сучасній англійській мові на матеріалі роману Діани Сеттерфільд «Тринадцята казка», охарактеризовано лінгвістичну природу вигукових одиниць та класифіковано їх за різними лексико-семантичними критеріями. Вигуки є невід’ємним компонентом розмовної лексики і, відповідно, усного мовлення загалом, у самій природі яких закладена експресивна та емоційна ознаки. У сучасній лінгвістиці трактування вигуку є досить суперечливим, адже остаточно не визначений статус цієї частини мови, наводяться досить різні тлумачення вигуків, які не є завжди комплексними та не враховують усі характерні вигукам ознаки. Дотримуючись академічних граматик, потрактовуємо вигуки як особливий лексико- граматичний клас незмінюваних слів, які не належать ні до повнозначних, ні до службових, основна функція яких полягає у вираженні емоцій, почуттів, експресивних оцінок та вольових спонукань мовців. Семантика вигуків із її конкретно-ситуативним характером розкривається переважно в контексті, що свідчить про контекстуальну зумовленість вигукових одиниць. Ще однією невід’ємною ознакою, що комплексно подає семантико-синтаксичне кваліфікування вигуків, є інтонація, яка відіграє значну роль у визначенні значеннєвих відтінків. Отже, ті різноманітні емоції, що передають вигуки, є наслідком дії контекстуального оточення, випливають із ситуації мовлення і характеру їх інтонаційного оформлення. Щодо визначення функцій вигуків, то основними є комунікативна та стилістична. За лексико-семантичним характером вигуки класифікуються за різними критеріями й ознаками, переважно за емоційним наповненням, за функційною спрямованістю, ілокутивною силою, за сферою вживання, тощо. Вигуки є багатозначними одиницями будь-якої сучасної мови, серед комунікативно-прагматичних функцій яких можна виокремити такі: передання емоцій, почуттів, бажань адресанта, ставлення до адресата, до навколишньої дійсності, а також вплив на емоції, почуття співрозмовника.

У статті проаналізовано стратегії ввічливості в політичному дискурсі. Увагу зосереджено на вивченні ввічливості в англомовному політичному дискурсі, що являє собою одну зі значущих комунікативних категорій, яка відіграє ключову роль у мовленнєвій взаємодії адресанта й адресата. У наукових дослідженнях лінгвістичну ввічливість репрезентують як соціальну норму, дотримання правил спілкування, максим спілкування, комунікативного етикету. Збереження «обличчя» – необхідна передумова продуктивного спілкування, яку має враховувати кожен член суспільства. Дослідники виокремлюють п’ятнадцять стратегій позитивної ввічливості, використовуваних задля зменшення комунікативної дистанції, усунення міжособистісних меж, досягнення взаєморозуміння, співробітництва й позитивного результату в спілкуванні, і десять стратегій негативної ввічливості, зорієнтованих на зменшення комунікативного тиску в спілкуванні, виявлення поваги до співрозмовника та його особистого простору. Предметом особливого наукового інтересу є механізми тактик і мовних засобів, використовуваних за реалізації стратегій негативної ввічливості в різноманітних дискурсах, зокрема політичному, провідною рисою якого є інституціональність. Саме остання зумовлює специфіку мовленнєвої взаємодії комунікантів і передбачає використання стратегій негативної ввічливості. Аналіз політичного дискурсу Дональда Трампа доводить, що ключову роль в організації гармонійної комунікації в цій дискурсивній практиці відіграє негативна ввічливість, представлена стратегіями, реалізованими відповідними тактиками: а) стратегія використання імпліцитних мовленнєвих актів – тактики ритуалізації імперативу; б) стратегія ухилення – тактики обмеження власною оцінкою, опосередкованого запиту інформації та припущення; в) стратегія субстантивації – тактики формалізації висловлення. Найпродуктивнішими засобами вербалізації стратегій і тактик негативної ввічливості в політичному дискурсі Дональда Трампа є граматичні (модальні дієслова, умовний стан, пасивний стан, звертання тощо). Серед синтаксичних засобів, що реалізують стратегії позитивної ввічливості, релевантні принципи пом’якшення: прагнення до порозуміння, підтвердження спільного погляду, емпатії, указівка на взаємність, включення учасників комунікації в дію.

Стаття присвячена особливостям процесу формування логічних навичок студентів педагогічних вищих навчальних закладів на матеріалі художніх творів літератури. Окреслено логічні знання та навички, які можна поліпшити за допомогою заздалегідь розроблених завдань із логічним навантаженням. Автор стверджує, що свідоме засвоєння логічних навичок допомагає розвивати творче мислення, розвивати аргументацію вчителя, підвищувати продуктивність і ефективність педагогічної діяльності під час роботи з уривками художніх текстів. У сучасних умовах трансформації нашої національної освіти відповідно до європейського освітнього середовища ми маємо справу з проблемою майбутньої підготовки фахівців, яка зможе конкурувати на високому професійному рівні. Цей вчитель повинен бути мобільним, творчим і логічним. Майбутній фахівець повинен уміти проаналізувати наданий матеріал, зберегти зв'язки, які з'являються серед явищ, реалізувати логічне знання. Логічні навички дають студентам необхідну можливість критично мислити, констатувати зв'язок між думками, щоб довести правду. Також варто відзначити важливість вибору та реалізації літературного змісту, який би використовувався для формулювання логічних навичок студентів у контексті професійної підготовки. Створення різних проектів, моделювання проблемних ситуацій для обговорення є дуже корисним і ефективним. У такому стані у студентів є можливість виявити свої сильні сторони, приймати комплексні рішення та обговорювати наслідки, зміцнювати власну рефлексивну позицію, аналізувати результати своєї діяльності. Сприятливі умови для формування культури логічного мислення студентів виникають під час занять з літератури, історії, мови, соціальних наук, коли викладач пропонує проаналізувати їх і поставити питання, відповіді на які мають розкрити сутність явищ. Ви можете запропонувати студентам провести «Бінарний урок», який є продовженням і розвитком проблематичного викладу матеріалу в діалозі двох викладачів. Необхідно моделювати ситуації обговорення теоретичних і практичних питань двома «експертами», які після закінчення лекції повинні проаналізувати власну діяльність і дати їм оцінку. Під час роботи над завданнями з логічним навантаженням ми підкреслюємо необхідність розвитку логічних навичок під час роботи з уривками фантастичної фантастики. Безперечно, фахова лінгвістична діяльність передбачає ціннісне ставлення до оволодіння логікою мислення, а також теоретико-практичну готовність студентів, що пов’язана з прагненням вчителя до аналізу, узагальнення, осмислення роботи, що потребує оновлення змісту завдань, їхньої модернізації та застосування сучасних інформаційних технологій під час фахової підготовки майбутніх лінгвістів. Ключові слова: логічні навички, творче мислення, власна рефлексивна позиція.

Статтю присвячено проблемі розрізнення типів і видів комунікативного впливу з опертям на тексти публіцистичного кінодискурсу. Розглянуто витоки та сучасний стан наукового пояснення комунікативного впливу, окреслено дискусійні положення в його студіюваннях; запропоновано дефінувати його як дію адресанта комунікації, учинену з одночасним використанням інструментів лінгвістичної та низки нелінгвістичних семіотичних систем із метою змінити чи фундаменталізувати наявні локальні та глобальні раціо- й емоціопрограми адресата. З огляду на наявність чималої кількості класифікацій та розбіжностей у них, у встановленні різновидів комунікативного впливу рекомендовано спиратися на принцип біологічної систематики К. Ліннея й розмежовувати типи (переконування, навіювання (сугестія), маніпулювання) та види (пряме переконування, прихована сугестія, вербальне маніпулювання тощо) комунікативного впливу залежно від широти репрезентації механізму його дії. У межах статті деталізовано такі види комунікативного впливу, як вербальне та невербальне переконування, вербальна та невербальна сугестія, вербальне та невербальне маніпулювання. Помічено, що вербальне переконування в текстах публіцистичного кінодискурсу актуалізують за допомогою числівників на позначення дати історичних подій, а також різних онімів, насамперед антропонімів і топонімів. Невербальне переконування характерне для відеофрагментів документальної хроніки, що унаочнюють вербальний ряд. Вербальну сугестію виражають за допомогою різного роду лексем і тропів, співвідносних з інструментами нейролінгвістичних процесів упущення, узагальнення та викривлення. Невербальна сугестія має місце в кадрах, де невербальна поведінка їх учасників семантично збігається з емоційним навантаженням вербального ряду. Для вербальної маніпуляції найчастіше в публіцистичному кінодискурсі використовують оцінні лексеми, а для невербальної – кадри та сцени за участю героїв, невербальна поведінка яких не збігається з вербальними коментарями.

У статті йдеться про специфіку функціонування англізмів у франкомовному професійному комп’ютерному дискурсі з погляду тематичного підходу до явища комп’ютерного дискурсу. Матеріалом послужили науково-по- пулярні статті комп’ютерної тематики, опубліковані на франкомовних Інтер- нет-сайтах. Установлено, що англізми в структурі розглянутих статей, окрім функції номінації, можуть також виконувати різні експресивно-оцінні функції. Це можна пояснити тим, що інформування читачів про новинки комп’ютерної техніки й технологій тут часто поєднане з аналітичним оглядом наявних на ринку продуктів, доповнене авторськими рекомендаціями. Автори зазначають, що, крім номінації професійних понять, англомовні запозичення активно вико- ристовують в експресивних цілях, включають у реалізацію низку авторських інтенцій: привернути увагу читача, підвищити інформаційну насиченість кон- тексту, підкреслити якісні характеристики продукту й передати ставлення автора до описуваного продукту, актуалізувати асоціативний зв’язок пред- ставленого в статті продукту з англомовною культурою. У статті розглянуто функціональний аспект англомовної комп’ютерної лексики у структурі професійного франкомовного комп’ютерного дискурсу. В умовах сучасної антропоцентричної парадигми лінгвістичних досліджень зацікавлення викликають питання, пов’язані з роллю англізмів у підвищенні ефективності професійної комунікації, у реалізації авторських інтенцій, у під- вищенні семантичної ємності й компресії тексту. Автори наголошують на тому, що, незважаючи на той факт, що англізми комп’ютерної сфери у фран- цузькій мові вже піддавалися лінгвістичному опису, однак важливо продовжу- вати їх вивчення на свіжому матеріалі для отримання об’єктивних відомо- стей про їхню роль і динаміку функціонування у мові-рецепієнті з урахуванням специфіки різних за функційно-стильовою належністю текстів.

У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що із часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою “love”; має три аспекти: понятійний, ціннісний і образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають одна з одною в тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами “love”, “intimacy”, “likeness”, “sociality”, “friendship”, “support”, “reconciliation”, “understanding”. У романі-дистопії (антиутопія) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами “sickness”, “stress”, “heart disease”, “anxiety”, “depression”, “insomnia”, “disorientation”, “distraction”. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється в семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор уважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE, пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеної за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, у яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що із часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми “love” залишається більш стійким; воно зафіксоване в лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE у царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон.

Статтю присвячено проблематиці дисфемізмів як засобів виразності мови в сучасному молодіжному англомовному романі The Host (С. Майєр), а також їх ідентифікації та класифікації в системі мови. Дисфе- мізми розглянуто з урахуванням як лінгвістичних (семантичних і прагматич- них), так і екстралінгвістичних чинників з увагою на психологічну та соціальну характеристику мовців. Авторка поділяє традиційне визначення дисфемізмів як слів чи виразів, протилежних за функціями до евфемізмів, свідоме викори- стання грубих, вульгарних, стилістично знижених, часто нецензурних слів та виразів із метою передачі різкої негативної оцінки або створення експресії в тих випадках, де є така необхідність, та підтримує й новаторський підхід до трактування дисфемізмів, не обмежений лексичною площиною як когнітив- ного процесу концептуалізації певної реалії та більшою мірою відповідний дис- курсивній діяльності процесу дисфемізації. Такий підхід є доповненням до тра- диційного та в сукупності дає змогу значно ширше описати явище дисфемії. Дисфемія трактується як прояв вербальної агресії, як можливий потен- ційно маніпулятивний мовний засіб. Негативний комунікативний намір мовця, негативні емоційні реакції адресата на дисфемістичні висловлювання та неузгодженість змісту висловлювання, характеру вербальної комунікації і психологічної й мовної особистості адресата визначено як основні мотиви, що спонукають мовця до використання дисфемізмів. Прояви вербальної агре- сії, виражені через дисфемію, призводять до виникнення конфліктів та/або їх ескалацій, суперечать соціально-прийнятій комунікативній поведінці. Із пси- хологічного погляду дисфемізми слід розглядати як показник внутрішніх кон- фліктів у психіці. У статті стверджено: для дисфемії характерною рисою є збереження денотата, тобто процес зміни відбувається в конотативному компоненті, коли денотат може бути негативним або нейтральним; за семантичною при- родою дисфемізми поділяються на усталені та контекстуально зумовлені, а семантичний зсув є тим лексико-семантичним способом, що веде до утворення дисфемізмів; оцінність є однією з підстав розгляду функціонування дисфеміз- мів як лексичних засобів виразності мови. Ці чинники показують належність дисфемізмів до пейоративного пласту лексики, адже майже завжди це є пейоративи з грубими емосемами. Прагматична функція дисфемізмів дає найбільш великий потенціал для ретельного розгляду й аналізу властивих їм прагмалінгвістичних та дискур- сивно-мовних функцій. Особливо цікавим є дослідження дисфемізмів із пози- цій психології особистості й культурології, що може допомогти розкрити прагматичну природу дисфемізмів і зробити внесок у наукове обґрунтування мотивів, які спонукають до вживання дисфемізмів у мові. Тож особливості функціонування дисфемізмів залишаються малорозкритими й потребують подальшого вивчення та вимагають детального аналізу.

Purpose. The article reveals the national and cultural peculiarities of English phraseological units with ethnic names. This study aims to present the semantic structure of the English phraseological units denoting foreigners. Methods. The study was conducted using the method of dictionary definitions, the method of continuous sampling for the selection of phraseological units naming foreigners, interdisciplinary method for analysing linguistic aspects considering data from history, ethnology and sociology.Results. The analysis of units under study revealed that the ethnic names used in these phraseological units specify and modify the meaning of the main component of the phraseological unit, as well as create antonymic correlations between direct and figurative meaning of the main component of the phraseological unit (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Being the elements of phraseological units official ethnic names modify and reconsider the semantic structure of the phraseological units, thus attributing conventional characteristics and evaluations to the representatives of other nations (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), or perform exclusively structural function being the constituent part of such phraseological units and denote historical and cultural realia of a nation with neutral evaluation (Jewish typewriter). The figurative meaning of the phraseological units with ethnic names is build on the psychological universal opposition ‘we vs others’ according to which the culture, manner of life, image of other nation is often evaluated negatively and with unjustified prejudice. Such culturally marked meanings are entrenched in the semantic structure of the phraseological units and recognized due to cultural competence and actualization of specific historical and national context and background of a certain ethnic community.Conclusions. It can therefore be concluded that phraseological units with ethnic names transfer the specific national and cultural vision and perception of the multinational world. As the component of the phraseological unit the ethnic names present characteristics and evaluations of the representatives of other nations and carry out structural function.Key words: phraseological units, ethnic names, cross-cultural communication, extralinguistic factors, cultural competence. Мета. Стаття присвячена виявленню етнокультурної своєрідності фразеологічних одиниць англійської мови, до складу яких входять етноніми. Метою статті є дослідження семантичної структури фразеологічних одиниць англійської мови, які репрезентують іноземців.Методи. У дослідженні використано метод словникових дефініцій, метод суцільної вибірки для добору фразеологічних одиниць на позначення іноземців, міждисциплінарний метод аналізу лінгвістичних аспектів із залученням даних історії, етнології та соціології.Результати. Аналіз фактичного матеріалу виявив, що у семантичній структурі фразеологічних одиниць етноніми уточнюють та модифікують значення основного компонента, викликають переосмислення значення основного компонента фразеологічних одиниць, можуть спричиняти антонімічні відношення між первинним та переосмисленим значенням основного компоненту фразеологічних одиниць (Dutch cure, Irishman’s hurricane). Входячи до складу фразеологізму, етноніми можуть як забезпечу-вати якісну характеристику та якісну оцінку денотату, приписуючи відповідні якості визначеному етносу (to talk to like a Dutch uncle, Jewish lightning), так і виконувати лише структурну функцію, надаючи фразеологічним одиницям національного колориту (Jewish typewriter). Переосмислене значення фразеологізмів з етнонімами ґрунтується на універсальній психологічній опозиції ‘свій – чужий’, відповідно до якої культура, спосіб життя, уявлення про інші нації, спосіб поведінки оцінюються негативно та з упередженням. Такі культурно марковані смисли, що зберігаються в семантиці фразеологічних одиниць з етнонімами, розпіз-наються учасниками комунікації завдяки їх культурній компетенції, вмінню актуалізувати історико-культурологічну інформацію.Висновки. Проведений аналіз семантичної структури фразеологічних одиниць з етнонімами в англійській мові дозволяє зробити висновок, що фразеологізми на позначення іноземців репрезентують специфічне національно-культурне бачення багатонаціонального світу. У складі фразеологічних одиниць етноніми можуть забезпечувати якісну характеристику та якісну оцінку представників інших народів, так і виконувати лише структурну функцію.Ключові слова: фразеологічні одиниці, етнонім, фразеологізм, міжкультурна комунікація, екстралінгвістичні фактори, культурна компетенція

The purpose of the article is to determine the principles of Robert MacLaury’s Vantage Theory and to review its application in various linguistic studies.Methods, used in the paper, include analysis and description, the application of which was conditioned by the task to distinguish the main tenets of the Vantage Theory and to present experience of its application in various linguistic studies. Results. A groundbreaking theory of R. MacLaury has overcome the lack of explanatory power of cognitive grammar and the prototype theory. The starting point of the Vantage Theory is the recognition that categorization takes place on analogy of human’s orientation on terrain with regard to movement. Adapted by primitive people for information processing, the cognitive mechanism of orientation in space and time is deeply rooted in human consciousness. Any category appears in comparison with images or other types of discrete ideas that correspond to fixed space-time coordinates to which observer’s attention is drawn while detecting similarities and differences in the object of perception. The categorization model consists of three levels, which correspond to a pair of fixed and variable coordinates. A person can focus on only one pair of coordinates at a time, others are stored in memory as proven facts, which become a prerequisite for inference and an integral part of the categorization model. Apart from numerous works on colour semantics, the theory is applied to address a wide range of issues in sociolinguistic studies, discourse analysis, cognitive grammar, etc. The theory is also applicable in the study of verbalized sociocultural stereotypes. The author of the article uses the Vantage Theory in the cognitive-linguistics study of sociocultural stereotypes in American media discourse. As verbalized, conventionally evaluative patterns of social groups, sociocultural stereotypes are formed in comparison with the ethical, behavioural, and aesthetic standards of American culture that act as fixed coordinates of mental space.Conclusions. The Vantage Theory of Robert MacLaury is a further step in the development of cognitive linguistics. The universality of this theory lies in its ability to explain many linguistic facts and therefore it can be applied in the study of a wide range of issues related to the linguistic representation of knowledge, such as concepts and stereotypes, which are categories of a verbalized picture of the world.Key words: vantage theory, categorization, space-time orientation, perspectivization, sociocultural stereotype. Мета статті полягає у визначенні основних положень теорії побудови перспектив Роберта Маклорі та огляді її застосування у лінгвістичних студіях різної спрямованості.Методи дослідження включають аналіз та опис, застосування яких зумовлене завданням виділити окремі положення, представити складну для розуміння теорію, виявити можливості її пристосування для різних дослідницьких цілей у лінгвістичних дослідженнях.Результати. Вихідним положенням цієї теорії є визнання того, що категоризація проходить за глибоко вкоріненою в людську свідомість аналогією орієнтації людини на місцевості з урахуванням руху. Категорії виникають у процесі пізнавальної взаємодії з фіксованими та змінними координатами, які створюють різні перспективи, аналогічні тим, що люди використо-вують для орієнтації у фізичному просторі. Будь-яка категорія формується у зрівнянні з визначеними образами чи іншими видами дискретних ідей, при цьому увага людини фіксується на подібності та різниці до встановлених образів. Модель категоризації складається з трьох рівнів, що співвідносяться з парою фіксованої і змінної координати. Людина може концентрувати увагу тільки на одній парі координат, інші зберігаються в пам’яті як доведені факти, які стають передумовою умовиводів та невід’ємною частиною категоризаційної моделі. Теорія успішно використовується у дослідженнях дискурсу, лексичній семантиці, у соціолінгвістиці та когнітивній граматиці. Автор статті використає теорію Маклорі у лінгвокогнітивному дослідженні соціокультурних стереотипів американського медіадискурсу. Як вербалізовані конвенційно-оцінні зразки соціальних груп, соціокультурні стереотипи формуються у зрівнянні з етичними, поведінковими та естетичними стандартами американської культури, що діють як фіксовані координати ментального простору.Висновки. Теорія Маклорі є подальшим кроком у розвитку когнітивної лінгвістики. Універсальність цієї теорії полягає в тому, що вона може бути застосована у дослідженнях широкого кола питань, що стосуються мовної репрезентації знання у вербалізованих концептах та стереотипах як категоріях мовленнєвої картини світу.Ключові слова: теорія побудови перспектив, просторово-часова орієнтація, фіксовані і змінні координати, перспективізація, вербалізований соціокультурний стереотип.

The article explores the concept of emotionality and compares it with the concept of “expressiveness”. It was found that emotionality is complex and it synthesizes qualitative psychological, literary and linguistic characteristics. It is concluded that it is expedient to use the concept of emotionally – expressive vocabulary (coloring) to express both the reason for the formation of emotion and the consequence that comes from it. Emphasis is placed on another important part of the emotional vocabulary – evaluative statements that have a certain illocutionary power, designed for a very specific perlocutionary effect, and evaluation is passed through the human emotional sphere of the psyche. Different ways of expressing emotional vocabulary are described, and the most emotional vocabulary is divided into five main groups: emotives – nominatives, emotives – associatives, emotives – expressives, occasional emotives, neutral emotives.In addition, the research focuses on exclamations and phraseology, as the most effective way to convey the full range of emotions (highlighted phrases that describe the state of despair, sadness, dissatisfaction, indignation; phraseological units that characterize joy). The role of different parts of speech is described and the cause-consequential connection with emotionality is indicated. The dominant role of synonyms and artistic paths in the transmission of a positive spectrum of emotions is reflected. The peculiarity of phraseological units, which are the semantic centers of macro- and microtext, is revealed and examples of their application for the translation of emotions and feelings from the English-language artistic discourse are given. Phonetic-orthographic features of emotional elements are processed and structured (repeated repetition of sounds in writing; distribution of sounds by hyphens, expression of phrasal stress by application of italics, replacement of font, underlining, use of a colon). The relationship between a part of the work and the author’s dominant ways of conveying emotions in the work of art is indicated.Key words: expression, phrasema, emotiologies, affectives, semantic basis, illocutionary force, perlocutionary effect, negative connotation, occasional. У статті досліджено концепт емоційності й зіставлено його з поняттям «експресивність». З’ясовано, що емотивність має комплексний характер і синтезує в собі якісні психологічні, літературні, лінгвістичні характеристики. Підсумовано, що доцільно застосовувати поняття емоційно-експресивна лексика (забарвлення) для вираження як причини формування емоції, так і наслідку, що виходить із неї. Наголошено на ще одній важливій частині в рамках емотивної лексики – оцінних висловлюваннях, які володіють певною іллокутивною силою, розраховані на досить конкретний перлокутивний ефект, а оцінка пропускається через людську емоційну сферу психіки. Схарактеризовано різні способи вираження емотивної лексики, а саму емотивну лексику поділено на п’ять основних груп: емотиви-номінативи, емотиви-соціативи, емотиви-експресиви, оказіональні емотиви, нейтральні емотиви.До того ж у науковому дослідженні акцентовано на вигуках і фразеологізмах як на найефектнішному спо-собі передачі всього спектру емоцій (виокремлено фраземи, які описують стан відчаю, смутку, незадоволення, обурення; фразеологічні одиниці, що характеризують радість). Описано роль різних частин мови й вказано на причино-наслідковий зв’язок з емотивністю. Зображено домінівну роль синонімів і художніх троп під час передачі позитивного спектру емоцій. Розкрито особливість фразеологізмів, котрі є семантичними основами, центральними елементами макро- й мікротексту, й наведено приклади їх застосування для трансляції емоцій і відчуття в англомовному художньому дискурсі. Опрацьовано й структуровано фонетико-орфографічні ознаки емоційних елементів (багаторазове повторення звуків на письмі; розподіл звуків дефісом, вираження фразового наголосу шляхом застосування курсиву, заміни шрифту, підкреслення, застосування трикрапки). Вказано на взаємозв’язок частини твору з домінівними способами передачі емоцій автором у художньому творі.Ключові слова: експресія, фразема, емотиологія, афективи, семантична основа, іллокутивна сила, перло-кутивний ефект, негативна конотація, оказіональний.

У статті вивчається психолінгвістична специфіка та соціокогнітивна динаміка суб’єктного позиціонування в англомовній комунікативній ситуації ризику. Поведінка суб’єкта дискурсивної діяльності в ситуації ризику передбачає прийняття рішень, у той час як процес прийняття рішень у цій роботі розуміється як його / її позиціонування щодо ризику. Суб’єктною позицією маніфестується вербальне / невербальне вираження мовцем свого ставлення до ризику як об’єкта мовленнєвої взаємодії, що включає його емоційний стан, оцінки, перспективи, знання, точки зору. Станси конструюються в мовленні за допомогою мовно-семіотичних ресурсів різних рівнів: лексичних, граматичних, прагматичних. Основна увага в цьому дослідженні приділяється афективному компоненту позиціонування як комплексу аксіологічних оцінок та емоційного ставлення суб’єкта дискурсивної діяльності до ризику. Загальною теоретикометодологічною основою слугує діяльнісний підхід до аналізу дискурсу, який уможливлює інтегроване вивчення дискурсивної інтеракції. Література References Бернстайн П. Против богов: укрощение риска / П. Бернстайн. – М. : ЗАО «Олимп–Бизнес», 2000. – 400 с.Bernstein, P. (2000). Protiv bogov: ukroshcheniye riska. Moscow: ZAO “Olimp-Bizness”. Изард К. Психология эмоций / К. Изард. – СПб. : Питер, 2000. – 464 с.Izard K. (2000) Psikhologiya emotsiy. SPb: Piter. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-вополит. лит-ры, 1975. – 304 с.Leontyev A. N. (1975) Deyatelnost. Soznaniye. Lichnost. – Moscow: Izdatelstvopoliticheskoy literatury. Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики /А. П. Мартинюк. – Х. : ХНУ ім. В. І. Каразіна, 2012. – 196 с.Martynyik, A. (2012). Slovnyk osnovnykh terminiv kohnityvno-dyckursyvnoyilingvistyky. Kharkiv: V.I. Karazin KNU. Морозова О. І. Stance: позиція суб’єкта дискурсивної діяльності / О. І. Морозова //Вісн. Київ. нац. лінгвістичного ун-ту. Серія філологія. – 2011. – Т. 14. – № 1. –С. 87–93.Morozova, O. (2011). Stance: pozytsiya cub’yekta dyskursyvnoyi diyalnocti / VisnykKyyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriya Filologiya. 14 (1). 87–93. Морозова О. І. Діяльнісний стиль мислення у лінгвістичних дослідженнях /О. І. Морозова // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – 2008. – № 811. – С. 41–45.Morozova, O. (2008). Diyalnisnyi styl myslennya u lingvistychnykh doslidzhennyah /Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universutetu imeni Karazina. #811. 41-45. Ушинский К. Д. Избранные педагогические сочинения : в 2 т. / К. Д. Ушинский. –М., 1953. – Т. 1. – 390 с. Ushynskyj, K. (1953). Izbrannyie pedagogicheskiye sochineniya: v 2-h t. T. 1. Moscow. Ущина В. А. Позиціонування суб’єкта у дискурсивних ситуаціях ризику / В. А. Ущина //Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. „Романо-германська філологія.Методика викладання іноземних мов”. − 2012. − № 1023. − Вип. 72. − С. 77−84.Ushchyna, V. (2012). Pozytsionuvannya sub’yekta u dyskursivnyh sytuatsiyah ryzyku /Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universutetu imeni Karazina. Ser. “Romanogermanska filologiya. Metodyka vykladannya inozemnykh mov. # 1023. Vyp.92. 77–84. Шаховский В. И. Эмоции: долингвистика, лингвистика, лингвокультурология /В. И. Шаховский. – М. : Книж. дом «ЛИБРОКОМ», 2010. – 128 с.Shakhovski V. (2010). Emotsiyi: dolingvistika, lingvistika, lingvokulturologiya. –Moscow: Knizhn. dom “LIBROKOM”. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. 3d Edition. – Cambridge: CUP,2010. – 516 p. Davies B. Positioning: The Discursive Production of Selves / B. Davies, R. Harré // Journalfor the Theory of Social Behavior. – № 20 (1). – 1990. – Р. 43–63. Du Bois J. The Stance Triangle / J. Du Bois // Stancetaking in Discourse / ed. byR. Englebretson. – Amsterdam : John Benjamins, 2007. – P. 139–182. Du Bois J. Taking a stance on emotion : affect, sequence, and intersubjectivity in dialogicinteraction / J. Du Bois, E. Karkkainen // Text and Talk. – 2012. – P. 433–451. Englebretson R. Stancetaking in Discourse: An Introduction / R. Englebretson // Stancetakingin Discourse: Subjectivity, Evaluation, Interaction ; ed. by R. Englebretson. – Amsterdam :John Benjamins, 2007. – P. 1–25. Harré R. The Singular Self: An Introduction to the Psychology of Personhood / Rom Harré. –London : Sage, 1998. – 192 p. Hyland K. Stance and Voice in Written Academic Genres / Ken Hyland. – London ; NewYork : Palgrave Macmillan, 2012. – 280 p. Jaffe A. Introduction: The Sociolinguistics of Stance / Alexandra Jaffe // Stance:Sociolinguistic Perspectives / ed. by A. Jaffe. – Oxford : OUP, 2009. – P. 3–28. Langlotz A. Creating Social Orientation Through Language. A socio-cognitive theory ofsituate social meaning / Andreas Langlotz. – Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins,2015. – 366 p. Lerner J. S., Keltner D. (2001). Fear, anger, and risk. Journal of Personality and SocialPsychology, 81, 146–159. Oatley, K. Perceptions and Representations: The Theoretical Bases of Brain Research /Keith Oatley. – London ; Methuen ; New York : Free Press, 1978. – 262 р. Scherer, K. R. What are emotions? And how can they be measured? / K. R. Scherer //Social Science Information. − Vol. 44 (4). – London : Sage Publications, 2005. –P. 695–729. Schwarz-Friezel, M. (2007). Sprache und Emotion / Monika Schwarz-Friezel Monika. –Tübingen: A. Francke. Slovic, P. (2010). The Feeling of Risk / Paul Slovic. New York: Routlesge, 2010. Ushchyna, V. (2014). Stancetaking in the discourse on risk: identities construed. In:Subjectivity and Epistemicity. Corpus, Discourse, and Literary Approaches to Stance (pp.165-188), Dylan Glynn & Mette Sjölin, (Eds). Lund: Lund University Press. Vrobyova, O. (2015). Fifty Shades of Tension: The Ecology of Sense and Nonsense. In:Towards the Ecology of Human Communication. (pp. 85-100). Cambridge: CambridgeScholars Publishing. Список джерел ілюстративного матеріалу Sources Follett, K. (1992). Night Over Water. N.Y.: Penguin Books.

Статтю присвячено психолінгвістичному аналізу вербальної репрезентації студентами концепту «проповідь» шляхом вільного асоціативного експерименту. Розглянуто поняття концепту та релігійного концепту. Представлені основні лінгвістичні дослідження проповіді українськими та закордонними вченими. Описано комунікативні особливості релігійної проповіді. Зазначено особливості та процедура проведення вільного асоціативного експерименту. У результаті здійсненого асоціативного експерименту вербальної репрезентації концепту «проповідь» було отримано всього 260 реакцій на слово-стимул «проповідь», серед яких 97 різних асоціацій. Аналіз асоціацій дозволив виявити найчастотніші реакції на «проповідь», серед яких: «священик», «розповідь», «повчання» та «настанова». Аналіз отриманих асоціацій на «проповідь» здійснено за логічним критерієм, що дозволило виявити переважання центральних реакцій на слово «проповідь». За граматичним критерієм серед отриманих асоціацій на «проповідь» переважають парадигматичні реакції. Аналіз отриманих асоціацій на «проповідь» здійснено за тематичним критерієм, що дало змогу виокремити чотири різні тематичні категорії: атрибути місця (ситуація проповіді), особливості жанру, люди (учасники проповіді), емоції та оцінки. Найчисельнішою виявилено тематичну групу пов’язану з особливостями жанру. Найменш чисельною серед отриманих асоціацій виявилась тематична група «учасники проповіді». References Anikushyna, M. V. (2008). O kompozitsii teksta sovremennoy hristianskoy angloyazyichnoy propovedi [On text composition of the modern Christian English-language sermon]. Proceedings of Tula State University. Humanitarian Sciences, 2, 191–196. Bizjak Končar, A. (2008). Contemporary sermons: From grammatical annotation to rhetorical design. Systemic Functional Linguistics in Use. Odense Working Papers in Language and Communication, 29, 503–521. Esimaje, U. A. (2014). A descriptive survey of the character of English lexis in sermons. SAGE Open, 4(4), 1–16. Goroshko, Ye. I. (2001). Integrativnaya Model Svobodnogo Assotsiativnogo Eksperimenta [Integrative Model of Free Associative Test]. Kharkiv: RA–Karavella. Zalevskaya, A. A. (2001). Psiholingvisticheskiy podhod k probleme koncepta [Psycholinguistic Approach to the Concept]. In: Methodological Problems of Psycholinguistics, (pp. 36–45). Voronezh: VGU. Zasiekina, L. V. Zasiekin, S. V. (2008) Psykholinhvistychna Diahnostyka [Psycholinguistic Diagnostics]. Lutsk : Vezha. Zlenko, S. (2017). The trust to social institutions. Retrieved from http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=678&page=1. Istomina, I. A. (2012). O dialogichnosti tekstov sovremennoy pravoslavnoy propovedi [Dialogic texts of modern Orthodox sermon]. Scientific Proceedings of Kazan University. Humanitarian Sciences, 154(5), 156–163. Martinek, S. V. (2011). Empirychni y eksperymentalni metody u suchasnii kohnityvnii linhvistytsi [Empirical and experimental methods in current cognitive linguistics]. Bulletin of Lviv University. Philological Series, 52, 25–32. Muntyan, L. V. (2013). Kontseptual’nyy analiz ta metody doslidzhennya verbalizovanykh kontseptiv [Conceptual analysis and methods of research verbalized concepts]. Scientific Notes. Philological Series, 33, 103–105. Postovalova, V. I. (2012). Religioznyie kontsepti v teolingvisticheskom predstavlenii [Religious concepts in teolinguistic representation]. Teolinguistika. International Thematic Collection of Papers. Beograd: Belgrade University, 143–152. Prokhvatilova, O. A. (1999). Pravoslavnaya propoved’ i molitva kak fenomen sovremennoy zvuchashchey rechi [Orthodox sermon and prayer as a phenomenon of modern sounding speech]. Volgograd: Volgograd State University. Rozhylo, M. A. (2014). Komunikatyvnyi potentsial relihiinoho internet-tekstu (na prykladi propovidei Mytropolyta Lutskoho i Volynskoho Mykhaila) [Communicative Potential of Religious Internet text (based on sermons by Metropolitan Bishop of Lutsk and Volyn Mykhail)]. Media, Globalization, Social Mimicry: Scientific Online Symposium. (101-106). Lutsk, Ukraine: Lesya Ukrainka Eastern European National University. Sergeyeva, Ye. V. (2007). Leksicheskaya eksplikatsiya kontsepta “religiya” v russkom yazyke [Lexical explication of the concept “religion” in Russian]. Political Linguistics, 2(22), 151–165. Stebel’kova, N. A. (2012). Lingvisticheskie osobennosti anglojazychnoj propovedi kak zhanrovoj raznovidnosti teologicheskogo diskursa [Linguistic features of the English speaking sermon as a genre variety of theological discourse]. Bulletin of Moscow State Linguistic University, 6(639), 205–212. 16. Yasinovskaya, Ye. G. (2011). O spetsifike religioznogo diskursa [On the specifics of religious discourse]. Bulletin of Moscow State Linguistic University, 10(616), 179–186.

Дослідження гумору й сміху здійснюють у багатьох галузях когнітивної лінгвістики та психології, психо- та соціолінгвістики. Гумор розглядають як позитивну емоцію, викликану когнітивними процесами оцінки комічних висловлень у різних соціальних ситуаціях (Martin, 2007). Мета дослідження полягає в установленні когнітивнопрагматичних характеристик українського військового гумористичного дискурсу в соціальних мережах. Для досягнення поставленої мети застосовано лінгвістичні методи дискурс-аналізу, контекстуального та інтуїтивно-логічного інтерпретативного аналізу, а також психолінгвістичний метод контент-аналізу. Вивчення ґрунтується на вибарному корпусі інтернет мемів та комічних коментарів, взятих із соціальних мереж і поділених на тематичні групи. Результати дослідження засвідчили, конструктивний гумор, що охоплює 47% всіх проаналізованих текстів, має тенденцію до частотнішого використання, порівняно з іншими психолінгвістичними типами. Його прагматична мета – здійснити позитивний уплив на процес формування групи через його здатність полегшувати міжособистісні стосунки між комунікантами на основі позитивних емоцій. Самопідтримувальний гумор, що зафіксовано в 33% випадків, демонструє вміння мовця зберігати жартівливий погляд на будь-які життєві події. «Чорний» і зневажливий гумор менш поширені у дискурсі українських військових, складаючи разом 20% усіх прикладів. Литература References Афонин Э. А. Становление Вооруженных Сил Украины: социальные и социально-психологические проблемы. К.: НТЦ «Психея», 2014. Буенок А. Г. Психологический анализ предпочитаемых стилей юмора в управленческой деятельности // Сибирский психологический журнал. 2012. № 4. С. 60–64. Chlopicki, W. & Brzozowska, D. (2017). Humorous Discourse. Berlin: Walter de Gruyter. Гудзенко О. З. Сміхова культура як модус соціокультурних трансформацій українського суспільства // Грані. 2014. № 12. С. 162–166. Евстафьева М. А. Когнитивные стратегии языковой игры: на материале русскоязычных и англоязычных анекдотов: дисс. ... канд. филол. наук. Калининград, 2006. Квасник А. В. Исследование особенностей когнитивного компонента юмора // Наука і освіта. 2012, № 9. С. 84–87. Квеско Р. Б., Ванина И. Л., Квеско С. Б., Чубик А. П., Бухтояров С. В., Емельянова Н. Е. Социолингвистическая коммуникация как элемент общественных отношений // Известия Томского политехнического университета. 2007. № 7. С. 61–67. Кириченко Д. А. Образно-символическая интерпретация насилия в пьесах Мартина МакДонаха // Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2015. Вып. 2, № 44. С. 101–105. Копытин А. И., Лебедев А. А. Юмор в рисунках ветеранов войн в ходе клинической системной арт-терапии // Медицинская психология в России. 2014. Вып. 3, № 26. Retrieved from http://www.mprj.ru/archiv_global/2014_3_26/nomer/nomer02.php. Кулинич М. А. Семантика, структура и прагматика англоязычного юмора: Автореф. дисс. ... докт. культурол. Москва: Моск. пед. гос. ун-т., 2000. Lopez, B.G. & Vaid, J. (2017). Psycholinguistic approaches to humor. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 267-281). New York: Routledge. Martin, R. (2007). The Psychology of Humor. An Integrative Approach. Burlington, MA: Elsevier Academic Press. Піщанська В. М. Жінка в культурі українського козацтва // Культура України. 2014. Вип. 45. С. 47-53. Помирча С. В., Яценко М. О. Вербалізація гумору як національної риси українців (за романом О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу...») // Лінгвістика. 2013, № 1. С. 151–157. Поневчинська Н. В. Когнітивний аспект дослідження гумору (на матеріалі англомовних епіграм) // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка // Філологічні науки. 2013. Вип. 14, №1. С. 64–69. Сигида Н. А., Добряков Е. И. Военное мышление и коллективистическое общество // Сибирский журнал науки и технологий, 2006, С. 146–151. Skryl, O. & Sharun, Y. (2019). Linguistic Personality of Homo Ridens. Psycholinguistics, 25(2), 273-289. Федорова О. В. Психолингвистика vs. когнитивная лингвистика на карте современной когнитивной науки // Социо- и психолингвистические исследования. 2014, № 2. С. 7–20. Хёйзинга Й. Homo Ludens; Статьи по истории культуры. М.: Прогресс–Традиция, 1997. Retrieved from https://www.gumer.info › bibliotek_Buks › Culture › Heiz. Широких Е. А. Прецедентные феномены в англоязычном юмористическом дискурсе // Вестник Удмуртского университета. История и филология. 2015, № 25, С. 145–150. References (translated and transliterated) Afonin, E`. A. (2014). Stanovlenie Vooruzhennykh Sil Ukrainy: soczialnyie i sotsialno-psikhologicheskie problemy [The formation of the Armed Forces of Ukraine: social and socio-psychological issues]. Kyiv: Psikheya Publishers. Buenok, A. G. (2012). Psikhologicheskiy analiz predpochitaemykh stilei yumora v upravlencheskoy deyatelnosti [Psychological analysis of preferred styles of humor in management]. Sibirskyj Psikhologicheskiy Zhurnal, 45, 60–64. Chlopicki, W. & Brzozowska, D. (2017). Humorous Discourse. Berlin: Walter de Gruyter. Gudzenko, O. Z. (2014). Smikhova kultura yak modus sotsiokulturnykh transformatsiy ukrayinskoho suspilstva [The humorous culture as a mode of socio-cultural transformation of Ukrainian society]. Grani, 12, 162–166. Evstafyeva, M. A. (2006). Kognitivnyie strategii yazykovoi igry: na materiale russkoyazychnykh i angloyazychnykh anekdotov [Cognitive strategies of a language game: based on Russian-language and English-language anecdotes]. Ph.D. dissertation. Kaliningrad. Kvasnik, A. V. (2012). Issledovanie osobennostei kognitivnogo komponenta yumora. [Study of the cognitive component of humor]. Nauka i Osvita, 9, 84–87. Kvesko, R. B., Vanina, I. L., Kvesko, S. B., Chubik, A. P., Bukhtoyarov, S. V., Emelyanova, N. E. (2007). Sotsiolingvisticheskaya kommunikatsiya kak element obshhestvennykh otnosheniy [Sociolinguistic communication as an element of social relations]. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta, 7, 61–67. Kirichenko, D. A. (2015). Obrazno-simvolicheskaya interpretacziya nasiliya v piesakh Martina MakDonakha [The figurative and symbolic interpretation of violence in the plays of Martin McDonagh]. Filologicheskie nauki. Voprosy Teorii i Praktiki, 2 (44), 101–105. Kopytin, A. I., Lebedev, A. A. (2014). Yumor v risunkakh veteranov vojn v khode klinicheskoy sistemnoy art-terapii [Humor in the war veterans’ drawings during clinical systemic art therapy]. Mediczinskaya Psikhologiya v Rossii, 3(26). Retrieved from http://www.mprj.ru/archiv_global/2014_3_26/nomer/nomer02.php Kulinich, M. A. (2000). Semantika, struktura i pragmatika angloyazychnogo yumora [Semantics, Structure, and Pragmatics of English-language Humor]. Summary of the Doctor of Cultural Sciences Dissertation. Moscow: Moscow State Pedagogical University. Lopez, B.G. & Vaid, J. (2017). Psycholinguistic approaches to humor. In S. Attardo (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 267-281). New York: Routledge. Martin, R. (2007). The Psychology of Humor. An Integrative Approach. Burlington, MA: Elsevier Academic Press. Pishhans`ka, V. M. (2014). Zhinka v kul`turi ukrayins`kogo kozacztva [Woman in the culture of Ukrainian Cossacks]. Kultura Ukrayiny, 45, 47-53. Pomyrcha, S. V., Yatsenko, M. O. (2013). Verbalizatsiya gumoru yak natsionalnoyi rysy ukrayintsiv [The verbalization of humor as a national trait of Ukrainians]. Lingvistyka, 1, 151–157. Ponevchynska, N. V. (2013). Kognityvnyi aspekt doslidzhennya gumoru [Cognitive aspect of the study of humor]. Visnyk Luhanskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filologichni Nauky, 14(1), 64–69. Sigida, N. A., Dobryakov, E. I. (2006). Voennoe myshlenie i kollektivisticheskoe obshhestvo [Military thinking and collectivist society]. Sibirskij zhurnal nauki i tekhnologij, 146–151. Skryl, O. & Sharun, Y. (2019). Linguistic Personality of Homo Ridens. Psycholinguistics, 25(2), 273-289. Fedorova, O. V. (2014). Psikholingvistika vs. kognitivnaya lingvistika na karte sovremennoj kognitivnoj nauki [Psycholinguistics vs. cognitive linguistics on the map of modern cognitive science]. Soczio- i psikholingvisticheskie issledovaniya, 2, 7–20. Khyojzinga, J. (1997). Homo Ludens; Stat`i po istorii kul`tury` [Homo Ludens: Articles on the history of culture]. M.: Progress–Tradicziya. Retrieved from http: //www.gumer.info › bibliotek_Buks › Culture › Heiz. Shirokikh, E. A. (2015). Preczedentnyie fenomeny v angloyazychnom yumoristicheskom diskurse [Precedent phenomena in the English-language humorous discourse]. Vestnik Udmurtskogo Universiteta. Istoriya i Filologiya, 25, 145–150.

Інформаційні технології в галузі освіти слугують реалізації основної мети навчально-виховного процесу – наданню знань, забезпечення їх функціональності та розвитку особистості. Завдяки інформаційним технологіям чисельні перспективи, плани та цілі можливо втілити у реальність, розкрити безмежні можливості самонавчання, постійного розвитку інтересів молоді, залучення до світового освітнього, наукового простору тощо. У перспективі завдяки налагодженій системі інформаційного забезпечення та засобів інформаційних технологій можливо домогтися цілісного освітнього простору на всій території нашої держави, що обумовить єдність вимог та потреб роботодавців до певних спеціальностей, обмін досягненнями та розширення кола можливих засобів спрощення доступу до інформаційних ресурсів бібліотек, методичних центрів тощо. Активно працююча інформаційна система може налагодити до автоматизму етапність у навчанні, тобто перехід від одного навчального рівня до іншого, наприклад, перехід на наступний курс, послідовність навчальних дисциплін за складністю тощо, тільки за умови підтвердження необхідного рівня знань, умінь та навичок. Це все сприятиме підвищенню рівня якості навчального процесу та освіти в цілому, поповненню та розвитку державного науково-педагогічного потенціалу. Таким чином, актуальність і доречність вивчення та активного впровадження інформаційних технологій в освіту безумовні.Залучення інформаційних технологій до навчального процесу вивчається педагогами вже протягом багатьох років, цій проблемі приділяють свою увагу такі педагоги як Н. В. Апатова, М. І. Жалдак, Ю. І. Машбиць, С. А. Раков, І. В. Роберт, О. С. Семеріков. Впровадженням системи Moodle до навчального середовища у вищій школі займаються О. М. Анісімов, О. В. Бєлозубов, К. Р. Колос, Є. М. Смирнова-Трибульска, Ю. В. Триус, В. М. Франчук.У даній статті за мету ми ставимо розкриття певних організаційних аспектів контрольно-оцінювальних дій із залученням системи Moodle для студентів гуманітарних спеціальностей.Застосування інформаційних технологій відбувається на кожному етапі навчального процесу: починаючи з мотивації та до заключного етапу – оцінки і самооцінки. Іноді розуміють впровадження інформаційних технологій лише у вигляді комп’ютерного тестування. Це зовсім не так, неможливо розуміння цього глобального процесу звести до окремого контролюючого заходу вигляді комп’ютерної реалізації. Навіть при розгляді застосування інформаційних технологій саме під час контролю можна впровадити це нововведення не лише у вигляді тестування, але й засобом презентацій, проектів, перегляду відеозаписів чи прослуховування аудіо-фрагментів та виконання завдань на основі переглянутого чи прослуханого за допомогою мультимедійних технологій тощо. Систематизувати всі перелічені можливі види організації та проведення контролю й оцінювання у навчальному процесі можливо саме шляхом використання системи Moodle.Застосування інформаційних технологій при контролі й оцінці досягнень студентів можна назвати автоматизацією контролюючих дій. Під автоматизацією розуміють застосування технічних засобів, економіко-математичних методів та систем управління, що звільняють людину частково чи повністю від безпосередньої участі в процесі отримання, перетворення, передачі та використання енергії, інформації чи матеріалів [3, 5]. Таким чином, можна зробити висновок, що таке застосування інформаційних засобів приводить до скорочення часу контролю, додає швидкості та відповідності сучасним вимогам, оптимальності нововведень, розширює можливості, урізноманітнює та надає можливості поступово ускладнити контролюючі дії відповідно до індивідуальних вимог тощо.Впровадження інформаційних технологій на стадії контролю має як свої переваги, так і певні недоліки. Засобами інформаційних технологій можливо зробити контроль цікавим, об’єктивним, раціональним, різноманітним, розвиваючим, адаптивним, дослідницьким, дієвим та результативним за багатьма параметрами, прискорити та зробити більш продуктивним зворотний зв’язок. Присутність інформаційних технологій упродовж всього навчального процесу забезпечує адекватне ставлення до контролю засобами інформаційних технологій та продуктивний результат при їх використанні, оскільки на момент проходження контролюючих заходів студент має певний досвід залучення інформаційних засобів у навчальні дії, знайомий зі специфікою даної роботи та має можливість скористатися пріоритетами даного виду контролюючих дій тощо.Але в педагогіці виокремлюють і негативні риси цього засобу. Зазначають, що при впровадженні комп’ютерних технологій до контролюючих дій, обмежуються комунікативні якості студентів, знижується рівень творчого мислення, не відбувається обмін досвідом та розвиток мовних навичок та писемної комунікації, вмінь вести бесіду чи дискусію, має місце недостатнє використання групових та колективних завдань [4]. Але з наявністю цих недоліків можна й не погодитись. Наприклад, щодо комунікативних якостей, то за використання Інтернету студент може знайти собі нових співбесідників, помічників, однодумців, що й розширить його комунікативний рівень, те саме стосується вмінь вести бесіду чи дискусію – студент отримує можливість виступати на Інтернет-форумах, організовувати свої власні дискусійні питання та слідкувати за їх обговоренням та вирішенням. Даний аспект є доволі вагомим у формуванні мотивації залучення системи Moodle для студентів гуманітарних спеціальностей, а саме студентів-лінгвістів. А стосовно використання групових та колективних завдань, то це залежить від самого викладача та методики його роботи, рівня і обсягу впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Якщо матимуть місце робота в групах та гуртках з залученням нових інформаційних технологій, то індивідуальні та групові форми навчання будуть лише переплітатися та доповнювати одна одну, розширюючи діапазон можливої співпраці.Розглянемо використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи шляхом залучення системи Moodle. Це модульне об’єктно-орієнтоване дистанційне навчальне середовище з вільним програмним забезпеченням. Дана система має певну структуру, складові елементи, навчальні можливості тощо. Наша увага в даній статті буде спрямована на контрольно-оцінювальний компонент електронного курсу, впроваджуваний засобом системи Moodle до навчального процесу студентів гуманітарних спеціальностей.Організація контролю та оцінювання знань засобом системи Moodle має певні переваги, наприклад, легкість організації, різноманітність варіацій, швидкість, легкодоступність, об’єктивність, прозорість, сучасне програмне забезпечення, відповідність сучасним темпам інформаційного потоку тощо. Одним з варіантів організації контрольних дій у даній системі є використання елементу Hot Potatoes Quiz. За допомогою цієї програми тестового редактора можливо зробити тести різної складності та різних варіацій. Для цього необхідно завантажити програму на комп’ютер викладача [Ошибка: источник перёкрестной ссылки не найден; 2], а студент має доступ до веб-сторінок, розроблених в описуваному тестовому редакторі власне викладачем, безпосередньо через систему Moodle. Наведемо приклади завдань, що можливо розробити за допомогою Hot Potatoes:1. Вправи на заповнення пропусків – пропуски можуть ставитись замість слів, літер, частин слів (префіксів, суфіксів, закінчень). За потребою, викладач може внести посилання-підказки щодо пропущеного елементу, чи то антонім або синонім слова, тлумачення, чи то правило використання певних префіксів та суфіксів тощо. Також можливо представити підказки у вигляді зображення, чи то малюнку, схеми, фотокартки, символіки тощо, це прикрасить, урізноманітнить саме завдання, підвищивши інтерес студента, та підключить до запам’ятовування також і образне мислення.2. Тестові завдання на пошук відповідностей: відповідності можуть встановлюватися словами та їх еквівалентами у вигляді синонімів, антонімів, тлумачень, перекладів, зображень, звукових еквівалентів тощо. Вибір еквівалентів залежить від того, що саме перевіряється та рівня базових знань студентів.3. Тести з множинним вибором. У даному типі завдань є декілька можливостей встановлення параметрів відповідей: це може бути альтернативний вибір, вибір з кількома вірними відповідями, коротка відкрита відповідь чи змішані варіанти відповідей. Кожна відповідь може мати власний коментар, чи то тільки правильні чи невірні відповіді коментуються, за бажанням укладача тестів чи за необхідністю.4. Складання кросвордів. Цей вид завдань є доволі доречним для студентів гуманітарного профілю, оскільки націлений на розширення словникового запасу, асоціативного мислення, пошукових вмінь лінгвістичної спрямованості, пам’яті на лексичні одиниці, коло інтересів тощо.Маючи на комп’ютері програму Hot Potatoes Quiz, викладач чи автор курсу складає його на власному комп’ютері, а далі завантажує на електронний навчальний курс у системі Moodle, встановлюючи певні параметри. Відповідно до кількості завдань та кількості різновидів тестів можна встановити певну кількість максимально можливих балів при правильному виконанні завдання, що підбиваються до загальної таблиці оцінок, рейтингових показників тощо. Також має місце такий параметр як кількість спроб проходження тесту. Кожна спроба може бути переглянута викладачем, що допомагає йому контролювати певну статистику відповідей, складнощів, помилок, вмінь студента виправитись, рівень розуміння підказок та коментарів, активність студента, рівень вмінь працювати самостійно тощо.Система Moodle має значні можливості у складанні тестів у самому електронному навчальному курсі. З початку формується база питань з імпортуванням питань з власної бази комп’ютера чи складаються у самій системі. Питання до тестів теж можуть мати певні різновиди: на множинний вибір з одною чи декількома правильними відповідями, питання бінарної вибірки, пошук відповідностей, есе, передбачена обчислювальна відповідь, коротка відповідь тощо. Тести, складені в системі Moodle, теж мають певні варіації параметрів, наприклад, кількість спроб, використання допоміжних матеріалів, часовий ліміт тощо. Самі тести та база питань до них зберігаються у базі електронного навчального курсу, тому можуть бути використанні у інших курсах (що спрощує роботу викладачу), повторно чи у іншій інтерпретації.Наступним видом контролю, що проводиться засобами системи Moodle, буде «Завдання». Цей різновид контролюючої діяльності передбачає виконання певного завдання, що відображається на відповідній сторінці електронного навчального курсу в системі Moodle, способом складання чи завантаження файлу будь-якого формату або навіть декількох файлів чи складанням текстової відповіді в локальному текстовому редакторі, можливо з елементами зображень, фотокарток чи схем. Таким чином, відповіддю може бути презентація, таблиця тощо. Описуваний вид контролю підходить для написання есе, твору, відповіді на дискусійні питання, що є актуальними для гуманітарної спеціальності. Цей вид контролю має ще такі характеристики, як ліміт часу для виконання, можливість коригувати власну відповідь після завантаження до системи, можливість надсилати декілька відповідей. Перелічені параметри викладач встановлює особисто, за власним розсудом. Окремим параметром цього контролюючого засобу є «відповідь поза сайтом». Якщо встановлено таку характеристику, то по суті студент бачить намічену мету, а про результат своєї діяльності звітує на стаціонарному занятті чи у вигляді подальшої роботи в системі, наприклад, виконуючи проект. Такий вид контролюючого заходу також містить вибір максимального кількісного еквіваленту за виконане завдання (діапазон від 0 до 100 балів), що відбивається у загальній звітності. За цим видом контролю викладач має змогу виставити завдання на групове обговорення, дискусію, повернути на коригування студенту тощо.Усі види звітності з контролюючих заходів зберігаються у базі електронного навчального курсу системи Moodle, та можуть бути використанні як елементи портфоліо студента чи власне як портфоліо. Цей вид контролю є доволі інноваційним у вищій школі і рекомендується до впровадження офіційними наказами МОН України [5; 6]. Така інформація може бути доречною для рейтингу студентської активності та успішності, що враховується при зарахуванні до магістратури чи аспірантури, для працевлаштування студентів тощо.Традиційно систему Moodle використовують для викладання та в процесі навчання природничо-математичних наук, але не для гуманітарних. Це не є випадковістю, бо для викладача та студента, що схиляються до математичного мислення, використання інформаційних технологій є ближчим для розуміння, експлуатації та впровадження у власну діяльність як інноваційного явища. Тому питання впровадження інформаційних технологій, а саме системи Moodle, до навчання гуманітарним наукам є доволі нерозкритим питанням, потребує більш глибокого аналізу, вивчення аспектів практичного застосування.У даній статті ми зробили спробу продемонструвати певні організаційні аспекти контролю при впровадженні системи Moodle для навчання гуманітарних дисциплін, але це питання потребує подальшого вивчення.

After adaptation to chronic hypoxia, in athletes the power spectra of heart rhythm typical for the unstable functional states associated with high strained regulatory mechanisms, and with increased risk of spontaneous transition in the state of overload and exhaustion, were disappeared. At 10-12 days, all the athletes at rest had not functional state with high strain, overload or depletion of regulatory mechanisms. During active orthostatic test, in sportsmen were not occurred the states with exhaustion or overloading and functional strained states were significantly rare observed.

У статті з’ясовано функціонально-стилістичні параметри оцінності як лінгвістичної категорії., яка охоплює різнорівневі мовні одиниці з оцінною семантикою і передає позитивне або негативне ставлення мовця до названого предмета, явища, поняття. Позитивна або негативна змістова шкала оцінності формується відповідно до визначених у суспільстві соціальних, національно-культурних, моральних цінностей. Логічна (раціональна) і емоційна (ірраціональна) оцінка в тексті взаємодіють. Логічну оцінність мотивують об’єктивні думки, а емоційну – почуття суб’єкта до об’єкта (особи, предмета, явища, події тощо). Одиницями логічної оцінності є слова і словосполучення з позитивнооцінною і негативнооцінною семантикою з інтелектуальної сфери мовомислення, а одиницями емоційної – експресивно-конотативні мовні засоби. Оцінювання відбувається шляхом вживання мовних одиниць, зареєстрованих у словниках або в пам’яті носіїв мови з погляду їхніх ціннісних орієнтирів. Стилістичний потенціал оцінності в тексті розкритий на лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Тексти різні за стилем і змістом різняться за способом вираження в них вербальної аксіології.

Статтю присвячено питанням використання інформаційних технологій в процесі організації самостійної роботи студентів архітектурно-будівельних спеціальностей при вивченні англійської мови. Інтеграція української системи вищої освіти зі світовим освітнім простором, а також корінні зміни в самому характері освіти, його орієнтація на «вільний розвиток людини», на творчу ініціативу, самостійність, мобільність і конкурентоспроможність майбутніх фахівців, як на національному, так і на світовому ринках праці, викликають необхідність нового підходу до проектування цільового, змістовного, процесуального та результативного компонентів освітнього процесу. Мета дослідження: визначити можливості сучасних інформаційних технологій, які можуть бути використані при вивченні англійської мови, виявити роль інформаційних технологій у самостійному вивченні англійської мови. Для вирішення поставлених мети і завдань були використані наступні методи дослідження: когнітивно-узагальнюючі (вивчення та аналіз теоретичних і практичних робіт у галузі методики викладання іноземних мов, лінгвістики, педагогіки з теми дослідження; аналіз програм, підручників і навчальних посібників з іноземної мови для студентів технічних ЗВО) і емпіричні методи (педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, експертна оцінка і самооцінка). Результати дослідження дають підстави стверджувати, що сучасна система освіти в значній мірі характеризується тенденцією переходу від традиційного до інноваційного навчання. Інформаційні технології допомагають виробити лінгвістичні вміння і навички, організувати комунікативні ситуації, довести до автоматизму мовні й мовленнєві дії, а також гарантують реалізацію індивідуального підходу та інтенсифікацію самостійної роботи студента, крім того можуть допомогти в подоланні психологічного бар'єру при практичному використанні мови як засобу спілкування. У статті запропоновано і подальші перспективи дослідження щодо використання новітніх інформаційних технологій при викладанні іноземних мов.