Добірка наукової літератури з теми "Лінгвістична онтологія"

У статті розглянута проблема урахування невизначеності інформації для побудови баз знань в системах підтримки рішень оперативного керування режимами електроенергетичних систем. Обґрунтовано, що формулювання логіки управління проводиться, переважно, на рівні якісних уявлень і понять. Останні можуть бути формалізовані у вигляді логіко-лінгвістичних моделей, які повинні розглядатися з точки зору теорії нечітких множин і лінгвістичних змінних. Проведено аналіз існуючих підходів до подання та обробки нечітких знань про керування енергосистем гірничо-металургійного комплексу. Обґрунтовано підхід до подання інкорпорації різних форм репрезентації професійних онтологій на базі нечіткої логіки. Методи дослідження полягають у використанні апарату нечіткої логіки, формальних мов, теорії систем штучного інтелекту і систем підтримки рішень. Реалізовано програмний комплекс системи підтримки рішень для автоматизації диспетчерського оперативного керування нормальними і аварійними режимами енергосистеми гірничо-металургійного комплексу. Запропонована схема впровадження системи підтримки прийняття рішень в середу діючої автоматизованої системи диспетчерського керування енергосистем. Розроблено нову структуру компонування ядра системи підтримки прийняття рішень.

Публікація присвячення питанню формуванню змісту інтегративного курсу «Лінгвокультурологія» у процесі фахової підготовки філологів із додатковою спеціальністю «Історія». Зміст курсу розглядається з огляду на провідну функцію як основу для інтегрування змісту фахового навчання на фундаментальному й методологічному рівнях. У процесі розроблення курсу інтегрування ураховувався ступінь інтегрування предметний (у межах курсу); міжпредметний (у межах суголосних дисциплін, важливим чинником є врахування засвоєння категорійного апарату галузі в тісному взаємозв’язку з іншою (Лінгвістика й Історія); ролі курсу в системі, взаємовплив курсів фахового спрямування (у змісті освітнього процесу). Міждисциплінарна взаємодія у процесі підготовки майбутніх філологів забезпечує ефективність у формуванні компетентностей, необхідних для розширення уявлення про лінгвокультурологію, яка визначає взаємозв’язок і взаємодію культури й мови у їх функціонування й узагальнює цей процес як цілісну структуру одиниць у їх єдності мовного й культурного змісту. Обґрунтовано змістові блоки у структурі курсу «Лінгвокультурологія»: Лінгвокультурологія як наука і навчальна дисципліна. Дискурсивно-прагматичні характеристики лінгвокультурних універсалій. Історико-культурні дескриптори лінгвокультурологічного дискурсу. Категорійно-понятійний апарат у змісті інтегративного курсу подається відповідно до теми. Зміст виокремлених тем (1.1. Онтологія лінгвокультурології. Взаємозв’язки лінгвокультурології з іншими галузями знання. 1.2. Ціннісно-комунікативна природа лінгвокультурології. Поняття лінгвокультуреми в інформаційно-семіотичному полі культури. 1.3. Мовна картина світу. Мовно-культурна особистість. 2.1. Моделі світу як історичний тип культури і когнітивно-культурний сценарій діяльності особистості. Вербалізація моделей світу в українській та інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 2.2. Поняття про фонові знання. Функційний і світоглядний складники безеквівалентної й еквівалентної лексики як механізм вираження етнокультурної специфіки. Концепт та його репрезентація в різних видах мистецтва. 2.3. Пареміологічна репрезентація етномовної свідомості в українській й інших лінгвокультурах: зіставний аспект. 3.1. Лінгвокультурема в ґенезі української культури: традиції і трансформації. 3.2. Релігійні й культурно-рефлексійні детермінанти культури. Толерантність й емпатія як дескриптори сучасної моделі міжкультурної комунікації.) описано з урахуванням принципів науковості, наступності і послідовності.

У статті доведено, що художнє мовлення – це об’єкт лінгвістичних досліджень у контексті двох мовознавчих парадигм – традиційної (системоцентричної) та сучасної (прагматично-комунікативної). З’ясовано, що дискурсивний статус художнього тексту актуалізує прагматичний чинник в ньому, що уможливлює його інтерпретацію не лише як фіксацію повідомлення в комунікативному акті, а й акцентує увагу на комунікативних ролях автора й читача, збіг концептуальних систем яких є умовою для його адекватного розуміння. Ключові слова: текст, художній дискурс, концепт, сприйняття й інтерпретація тексту, прагматично-комунікативна єдність, комунікативність, діалогічність, лінгвістичний аналіз тексту. Покликання Список використаної літератури Бабенко, Людмила, и Казарин, Юрий. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика. Москва: Флинта, Наука, 2003. Воробьева, Ольга. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникации). Автореф. дисс. …докт. филол. наук : спец. 10.02.19. Москва, 1993. Гадамер, Ханс-Георг. Истина и метод. Основы философской герменевтики. Перевод Б. Н. Бессонова. Москва: Прогресс, 1988. Горошкіна, Олена. «Роль когнітивної методики у формуванні соціокультурної компетенції учнів». Семантика мови і тексту: матеріали ХІ Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, 2012, с. 127–30. Живіцька, Інна. «Мовна картина світу як відображення реальності». Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, вип. 4, 2010, с. 20–5. Загнітко, Анатолій. Лінгвістика тексту: теорія і практикум. Донецьк: Юго-Восток, 2007. Зорівчак, Роксоляна. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів, 1989. Єрмоленко, Світлана. «Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов’янських стилістик». Мовознавство, № 2–3, 1998, с. 25–36. Ковалик, Іван. Методика лінгвістичного аналізу тексту. Київ: Вища школа, 1984. Колегаева, Ирина. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса, 1991. Кондратенко, Наталія. Синтаксис українського модерністського і постмодерністського художнього дискурсу. Київ, 2012. Кочан, Ірина. Лінгвістичний аналіз тексту. 2-ге вид. Київ: Знання, 2008. Кулибина, Наталья. Художественный дискурс как актуализация художественного текста в сознании читателя. URL: http://www.gramota.ru/biblio/magazines/mrs/ mrs2001-01/28_211. Кухаренко, Валерія. Інтерпретація тексту. Вінниця: Нова книга, 2004. Лисенко, Неля. «Специфіка художнього слова і його функціональні вияви в українській літературі». Рідне слово в етнокультурному вимірі. Дрогобич: Посвіт, 2012. Луценко, Оксана. «Герменевтичні критерії лінгвістичного аналізу тексту». Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії, вип. 21 (3), 2013, с. 131–3. Михайлов, Н. Теория художественного текста. Москва: Издательский центр «Академия», 2006. Папина, Аза. Текст: его единицы и глобальные категории. Москва, 2002. Петрова, Л. Лингвокогнитивные основы художественной картины мира. Симферополь, 2006. Плеханова Т. Дискурс-анализ текста. Минск: ТетраСистемс, 2011. Постовалова, Валентина. Картина мира в жизнедеятельности человека. Роль человеческого фактора в языке: язык и картина мира. Москва: Наука, 1988. Прохоров, Юрий. Действительность. Текст. Дискурс. Москва: Флинта; Наука, 2006. Седов, Константин. Дискурс и личность: эволюция коммуникативной компетенции. Москва: Лабиринт, 2004. Селиванова, Елена. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. Киев: ЦУЛ; Фитосоциоцентр, 2002. Селіванова, Олена. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К, 2008. Сидоров, Евгений. Онтология дискурса. 2-е изд. Москва, 2009. Форманова, С. «Функціонально-стилістична семантика заголовка як структуроутворюючого елемента тексту». Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія, вип. ХV–ХVІІІ, 2007, с. 566–70.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський технічний інститут", Харків, 2015. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі підвищення ефективності розроблення програмного забезпечення шляхом синтезу формальних моделей і методів інформаційної технології формування нормативного профілю вимог до програмного забезпечення. Розроблено модель текстів стандартів, яка, на відміну від відомих моделей, ґрунтується на онтологічному поданні їх лінгвістичних об'єктів, що забезпечує адекватність нормативного профілю. Удосконалено модель ядра семантичної цілісності мови стандартів, шляхом подання у формі онтології, що забезпечує повноту семантичного аналізу. Удосконалено метод розроблення лінгвістичних моделей стандартів шляхом урахування композиційної структури стандарту, що забезпечує структурованість процесу інформаційного пошуку в текстах стандартів. Дістав подальшого розвитку метод синтезу онтологічної системи шляхом її реалізації у вигляді діалогової системи підтримки прийняття рішень аудитора сертифікаційного центру. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні науково-методичної основи у вигляді конкретних інженерних методик, методів і програмних засобів для підтримки прийняття рішень при сертифікації програмного забезпечення.
The thesis on competition of an academic degree of Candidate of Technical Sciences in the specialty 05.13.06 – information technologies. – National Polytechnical University "Kharkiv Technical Institute", Kharkiv, 2015. Dissertation work is devoted to efficiency improvement of software development by means of automation of normative profile forming of requirements to software. It is developed formal model of standard, which, in contrast to the known models, is based on ontology representation of linguistic objects that provides the sufficiency of the normative profile. It is improved the model of semantic integrity core for language of standards by giving it in the form ontology that ensure the fulfillment of semantic analysis. It is improved the method of development of linguistic models by taking into accout the compositional structure of standards that provides the structured process of information retrieval in texts of standards. It is further developed of a method of forming an ontological system by its implementation as an intellectual core in the dialogue decision-making support system for auditor of certification centre. The practical significance of the obtained results is in the creation of scientific-methodical bases in the form of specific engineering techniques, methods and software tools for decision support in the certification of critical systems applications.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. – Національний технічний університет "Харківський технічний інститут", Харків, 2015. Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі підвищення ефективності розроблення програмного забезпечення шляхом синтезу формальних моделей і методів інформаційної технології формування нормативного профілю вимог до програмного забезпечення. Розроблено модель текстів стандартів, яка, на відміну від відомих моделей, ґрунтується на онтологічному поданні їх лінгвістичних об'єктів, що забезпечує адекватність нормативного профілю. Удосконалено модель ядра семантичної цілісності мови стандартів, шляхом подання у формі онтології, що забезпечує повноту семантичного аналізу. Удосконалено метод розроблення лінгвістичних моделей стандартів шляхом урахування композиційної структури стандарту, що забезпечує структурованість процесу інформаційного пошуку в текстах стандартів. Дістав подальшого розвитку метод синтезу онтологічної системи шляхом її реалізації у вигляді діалогової системи підтримки прийняття рішень аудитора сертифікаційного центру. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні науково-методичної основи у вигляді конкретних інженерних методик, методів і програмних засобів для підтримки прийняття рішень при сертифікації програмного забезпечення.
The thesis on competition of an academic degree of Candidate of Technical Sciences in the specialty 05.13.06 – information technologies. – National Polytechnical University "Kharkiv Technical Institute", Kharkiv, 2015. Dissertation work is devoted to efficiency improvement of software development by means of automation of normative profile forming of requirements to software. It is developed formal model of standard, which, in contrast to the known models, is based on ontology representation of linguistic objects that provides the sufficiency of the normative profile. It is improved the model of semantic integrity core for language of standards by giving it in the form ontology that ensure the fulfillment of semantic analysis. It is improved the method of development of linguistic models by taking into accout the compositional structure of standards that provides the structured process of information retrieval in texts of standards. It is further developed of a method of forming an ontological system by its implementation as an intellectual core in the dialogue decision-making support system for auditor of certification centre. The practical significance of the obtained results is in the creation of scientific-methodical bases in the form of specific engineering techniques, methods and software tools for decision support in the certification of critical systems applications.

У лінгвістиці останніх років інтенсивно дискутуються питання мовленнєвих кодів, одиниць і категорій мови в їх психо-когнітивному вимірі «тут і тепер» - живої комунікації. Домінантними на часі є метазнаки: дискурс, текст, комунікація, вербальні та невербальні засоби спілкування. Значущим є осмислення номінативних одиниць (НО) на векторі адресант-адресат, вивчення їх системно-функціонального буття.