Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лінгвістика прикладна.
Статті в журналах з теми "Лінгвістика прикладна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Лінгвістика прикладна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
ГАЙДАЙ, Ірина, Ірина КОВАЛЬЧУК та Олена КОЛОДІЙ-ЗАГІЛЬСЬКА. "ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА»". Humanities science current issues 3, № 30 (18 вересня 2020): 289–94. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.3/30.212522.
Повний текст джерела
2
Кутовой, В. "Прикладна лінгвістика як освітня спеціальність у вищих навчальних закладах України". Scientia est potentia: молодіжний науковий вісник інституту іноземної філології, № 5 (2018): 47–51.
Знайти повний текст джерела
3
HUNKO, Liubov. "LEGESLATIVE SUPPORT OF THE MODERNIZATION OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF THE SYUDENTS OF MASTER’S DEGREE ON FOREIGN LANGUAGES AND APPLIED LINGUISTICS IN CHINA." Cherkasy University Bulletin: Pedagogical Sciences, no. 1 (2020): 24–29. http://dx.doi.org/10.31651/2524-2660-2020-1-24-29.
Повний текст джерела
4
Матюшенко, Олена, та Валентина Марченко. "МОВА ВОРОЖНЕЧІ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 343–48. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-72.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються особливості функціонування мови ворожнечі як соціокультурного та лінгвістичного феномену. Проаналізовано існуючі дефініції терміну «hate speech» та «dangerous speech». Автори статті пропонують власне розуміння терміну «мови ворожнечі». Запропоновано власний підхід до диференціації цього явища. Проаналізовано приклади прояву мови ворожнечі у англійській лінгвокультурі, прокоментовано їх інтенсивність, а також їх реалізацію (комунікативні тактики, процедури та стратегії). Сформовано власне бачення вирішення проблеми мови ворожнечі у сучасній лінгвістиці, зокрема в дискурсі соціокультурного, лінгво прагматичного, когнітивного аспекту та в рамках прикладної лінгвістики.
5
Франчук, Н. П. "Теоретичні аспекти навчання «Лінгвістичної інформатики» як прикладної лінгвістичної дисципліни". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 78–83. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).13.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті описано деякі аспекти розвитку сучасної прикладної лінгвістики. Розкрито зміст навчальної дисципліни «Лінгвістична інформатика». Описано п’яти компонентну методичну систему навчання дисципліни «Лінгвістична інформатика» як спецкурсу для учнів.
6
Ділай, І. П., та М. П. Ділай. "КОГНІТИВНА КОРПУСНА ЛІНГВІСТИКА: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 71–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості сучасного когнітивно-корпусного лінгвістичного підходу та подано огляд напрямів досліджень і тенденцій його застосування на прикладі англійської мови. В останні десятиліття спостерігається тенденція до синергії когнітивно-лінгвістичних теорій і корпусно-лінгвістичної методології. З одного боку, сучасні дослідження з когнітивної лінгвістики використовують корпусні дані як потужну емпіричну базу, а корпусну методологію, зокрема корпусо-базовану, для підтвердження когнітивних гіпотез. З іншого боку, корпусна лінгвістика не може обійтися без інтроспекції, інтуїтивних суджень про мову представників когнітивної лінгвістики. Як наслідок, з’являється низка теорій і методик, які намагаються оптимально поєднати переваги обох. У руслі когнітивної лінгвістики з’являються базовані за вживанні теорії мови, які звертаються до корпусного матеріалу, зокрема даних про частотність уживання, задля вивчення когнітивних репрезентацій. Сюди належить прикладо-базована теорія мовного знання та репрезентації (Р. Ленекер, Дж. Тейлор). Течією, яка намагається поєднати когнітивну й корпусну лінгвістики, є граматика патернів С. Ганстон і Дж. Френсіс. Стрімкого розвитку набула когнітивна корпусна семантика (Д. Ґерертс, Г. Шмід, Д. Дів’як, С. Ґрайс). Корпуси актуальні для вивчення основних проблем когнітивної семантики, зокрема концептуальної метафори, полісемії, синонімії, прототипів, аналізу конструкцій тощо. Одним із популярних напрямів дослідження є вивчення концептуальної метафори із застосуванням корпусо- базованої методології (Р. Ґіббс, А. Стефанович). Корпусо-базовані методи використовуються також у дослідженні прототипів (Дж. Байбі, М. Стаббс). Поняття лексичного праймінгу передбачає, що корпусний конкорданс є своєрідною моделлю ментального конкордансу. Корпусо-керована когнітивна семантика застосовується передусім для аналізу полісемії та синонімії (Д. Ґлинн, Дж. Ньюман, Б. Аткінс, Д. Шьонефельд). Зокрема, запропоновано підхід поведінкових профілів – керованих даними семантичних описів, які застосовують до вивчення полісемії й синонімії (П. Генкс). Перспективним видається застосування мультимодальних корпусів, які інтегрують відео й аудіовиміри та дають можливість дослідити «ситуативне» мовне вживання (В. Еванс, М. Ґрін).
7
Романюк, Світлана Костянтинівна, та Вероніка Трофімчук. "КОРПУСНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗВО". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 192–99. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.332.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості впровадження здобутків досліджень у галузі корпусної лінгвістики в процес навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Зібрано ґрунтовний матеріал щодо наукових досліджень в цій галузі. Автори розглядають теоретичні засади корпусного підходу, наводить визначення дидактичних термінів «корпусна лінгвістика», «корпус текстів», «конкорданс». У роботі представлено характеристики основних типів корпусів, наведено приклади корпусів, які можна використовувати у практиці викладання іноземних мов. Окреслено дидактичні аспекти застосування корпусних технологій у навчанні студентів. У статті запропоновано способи застосування корпусного підходу в лінгводидактичних цілях. Зокрема, розглядаються можливості використання корпусних технологій як інструменту формування лексичних, граматичних, фонетичних навичок студентів та засобу підвищення ефективності роботи як викладача, так і студента. А також узагальнюються пріоритети застосування корпусного підходу у навчанні іноземних мов. Представлене дослідження обґрунтовує методичну доцільність впровадження корпусного підходу як інноваційного та ефективного методу для вдосконалення навчання іноземних мов у закладах вищої освіти.
8
Корнієнко, Віта. "Порівняльний аналіз моделей професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики в умовах формування професійно мобільного фахівця". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 57–63. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2651.
Повний текст джерелаАнотація:
Корнієнко В. В. Порівняльний аналіз моделей професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики в умовах формування професійно мобільного фахівця.
У статті на основі компаративного аналізу виокремлено спільні та відмінні аспекти організації навчального процесу у вищих навчальних закладах; відмінні та спільні підходи у використанні нових інноваційних технологій навчання, структурі та змісті освітніх програм, системі оцінювання, науково-методичному забезпеченні навчального процесу, у практичній підготовці бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики, акредитації й сертифікації кваліфікації бакалавра гуманітарних наук з прикладної лінгвістики.
9
Брига, Т. "Розвиток прикладної лінгвістики як навчальної дисципліни". Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, вип. 11, ч. 4 (2017): 20–23.
Знайти повний текст джерела
10
Кондратенко, Н. В. "Українська політична лінгвістика в Україні: фундаментальні і прикладні проблеми". Мовознавство, № 6 (2016): 29–36.
Знайти повний текст джерела
11
Кондратенко, Н. В. "Українська політична лінгвістика в Україні: фундаментальні і прикладні проблеми". Мовознавство, № 6 (2016): 29–36.
Знайти повний текст джерела
12
Balagura, I. V., та D. V. Lande. "Лінгвістичні дослідження взаємозв’язків науковців на основі аналізу реферативної бази даних «Україніка наукова»". Реєстрація, зберігання і обробка даних 16, № 3 (8 вересня 2014): 45–53. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2014.16.3.100280.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано використовувати методи комп’ютерної лінгвістики для наукометричних досліджень реферативної бази даних «Україніка наукова». Представлено методику наукометричних досліджень наукового напрямку на прикладі комп’ютерних наук реферативної бази даних « Україніка наукова» на основі методів комп’ютерної лінгвістики, що дозволяє детально дослідити тенденції наукової співпраці, виділити найбільш комунікативних науковців, наукові групи та визначити ключові слова для певних наукових груп.
13
Фурман, О. М. "ТРАКТУВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЯХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 315–20. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню феномену мультимодальності у сучасних вітчизняних та зарубіжних студіях. Акцентовано увагу на мультимодальному характері сучасної текстової комунікації. Здійснено огляд наукових робіт, присвячених лінгвістичному явищу мультимодальності. У процесі роботи досліджено витоки мультимодальності та окреслено новітні підходи до дослідження цього явища у сучасному комунікативному просторі. Висвітлено теоретичне підґрунтя мультимодальної лінгвістики. Систематизовано, порівняно та уточнено окремі трактування мультимодальності. Здійснено комплексний аналіз вищезазначеного лінгвістичного поняття. Мультимодальність розглянуто як процес і як результат взаємодії множинності семіотичних ресурсів (вербальних, невербальних та паравербальних), що залучаються до процесу комунікації. Виявлено велике різноманіття термінів на позначення текстів із негомогенними складниками, поліфонічність номінацій яких зумовлена широким спектром характерних особливостей таких текстів. Зосереджено увагу на диференціації термінів «полікодовість» та «креолізованість». Пояснено доцільність послуговування терміном «мультимодальність» на позначення текстів із гетерогенними складниками. У сучасній лінгвістиці мультимодальні тексти аналізують з урахуванням кількісної репрезентації вербальних та невербальних складників та ступеня їх кореляції. Досліджено, що трактування мультимодальності у сучасних лінгвістичних студіях є нечітким. Виявлено функціонування значної кількості наукових осередків у різних країнах світу, що вивчають мультимодальність комунікативної взаємодії. Наведено приклади онлайн- платформ, форумів, проектів тощо, основним напрямом досліджень яких є мультимодальна інтеракція спілкування. Окреслено основні напрями сучасних мультимодальних студій. Обґрунтовано перспективність полівекторних досліджень мультимодальної текстової комунікації та визначено перспективи подальших розвідок.
14
Хар, М. Є. "ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РОМАНУ ЛУЇЗ ЕРДРІЧ “LOVE MEDICINE”". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 321–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-51.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються індивідуальні особливості стилю американської письменниці Луїз Ердріч на прикладі її роману «Love medicine». Визначення індивідуального стилю автора є одним із найактуальніших завдань у галузі прикладної лінгвістики, що відіграє провідну роль для розробки сучасних засобів машинної обробки тексту. Індивідуальний стиль автора відображає неповторні риси у творчості митця, що відрізняють його твори від літературної спадщини інших письменників. Він розкриває особистість творця, його життєвий досвід, цінності, погляди та упередження, а також культуру його краю та характерні риси тогочасного суспільства. Луїз Ердріч є однією з найвідоміших американських письменниць індіанського походження, яка, вивчаючи історію предків, відображає її у своїх творах, втілює в образах різних персонажів. Упродовж дослідження визначено вплив культурного та особистісного досвіду письменниці на творчий доробок, проаналізовано вибір синтаксичних конструкцій, граматичних та лексичних засобів. Для проведення дослідження здійснено вибірку прикладів уживання художніх засобів та визначено їх значення в контексті твору. Проаналізовано використані автором метафори, порівняння, гіперболи, символи, анафору та ономатопею, їх вплив на текст, пробудження емоцій та почуттів у читачів. Ми виявили, що частка метафор у нашому тексті становить приблизно 40%, тоді як епітети та порівняння трапляються у 16% та 15% випадків уживання художніх засобів. До того ж діаграма ілюструє, що персоніфікація та анафора досить часто використовуються автором. Художні засоби відіграють неабияку роль у творі, адже саме вони дозволяють читачеві поринути у світ слова та переживати події разом із його героями, глибше пізнаючи кожного із них. За їх допомогою автор підкреслює індивідуальні та неповторні риси персонажів та надзвичайно тонко зображує їхні почуття, переживання та теплі стосунки між героями твору Луїз Едріч, що пронизують читачів до глибини душі. Робота має теоретичну цінність із точки зору вивчення унікальних рис, притаманних конкретному авторові, та практичну цінність під час застосування результатів дослідження в автоматизованих системах аналізу текстів та лінгвістичних корпусах.
15
Жулінська, Майя. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ “HOUSING” АНГЛІЙСЬКИМИ НЕОЛОГІЗМАМИ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу неологізмів концепту “HOUSING”, сформованих внаслідок змін у суспільному житті, і причин їх виникнення в наші дні. Об’єктом вивчення даного дослідження стали лексичні інновації, що з’явилися в англійській мові протягом останнього року. Подано короткий огляд теоретичних підходів до проблеми вивчення неологізмів. Описано роль неологічних процесів у сучасній англійській мові. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в необхідності дослідження нової лексики з позицій когнітивної лінгвістики. Визначено поняття концепту як базового в когнітивній лінгвістиці. Звернуто увагу на розуміння концепту в сучасній науці. У статті наголошено на універсальності концепту “HOUSING”, наведено варіанти перекладу лексеми “housing” на українську мову згідно з аналізом відомих словників. В результаті розподілу лексичних інновацій відповідно до змістових ознак цього концепту виокремлено п’ять основних і додаткових концептуальних характеристик: будівля для проживання чи інших цілей; параметри і розмір; прибудинкова територія; будівельний матеріал та житлові відносини. Подано приклади найцікавіших нових слів та їх першоджерела; тлумачення досліджуваних неологізмів, оскільки вони ще не мають перекладу на українську мову; приклади їх уживання в сучасних англомовних виданнях. Проаналізовано зміни конструкторської і дизайнерської думки, які трансформуються в нові стилі в архітектурі, вплив прагнень сучасної людини на облаштування власної оселі і відповідно зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. Проведено статистичний аналіз неологізмів за способом утворення, в ході якого словоскладання і телескопія виділені як найбільш продуктивні способи утворення неологізмів концепту “HOUSING”. Встановлено основні причини появи нових слів: нові об’єкти номінації, економія мовних засобів, гра слів. У роботі обґрунтовано необхідність опису когнітивних основ породження нових слів, фіксації уваги на цілі їх використання в мові і, найголовніше, необхідність дослідження закономірних взаємозв’язків між змінами, що відбуваються в житті суспільства і постійним оновленням лексичної системи.
16
Козак, Людмила Володимирівна. "Сучасна диференціація мови". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 55–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.166.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується сучасна диференціація мови, що зумовлено автоматичним аналізом і синтезом наукових текстів, логіко-лінгвістичних моделей у системах керування та виникненням інженерної лінгвістики. Проілюстровано приклади відтворювальних моделей, що використовуються в системах машинного анотування, реферування-перекладу і в машинних діалогових системах штучного інтелекту.
17
Kotsan, R. Y. "Розвиток теоретичних засад дослідження державних кордонів". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (11 липня 2018): 66–77. http://dx.doi.org/10.15421/171886.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено, що виникнення поняття «кордон» пов’язують з виникнення інституту держави. Наголошено, що прикладні знання про окреслення «власної території» було серед першочергових завдань кожної держави при всіх політичних режимах. Наголошено, що науково-теоретичне осмислення кордону відбувалося значно повільніше, але паралельно із розвитком прикладних знань про кордони. Виявлено, що теоретичні основи наукового дослідження кордонів були закладені ще в античні часи і продовжують розвиватися й досі. У розвитку теоретичних основ і формуванні науки про кордони виділено два етапи: додисциплінарний і дисциплінарний. Дисциплінарний етап структуровано на початковий (ХІХ століття); класичний (кінець ХІХ століття – 60-і роки ХХ століття); і сучасний (з 70-х років ХХ століття) періоди. У даній статті зроблена спроба окреслення формування наукових і прикладних досліджень стосовно кордонів, а також спроба аргументації їх хронологічної періодизації. Методологія дослідження кордонів привела до формування науки про кордони – «лімології». Акцентовано, що спочатку лімологією займались переважно географи, пізніше – політологи і економісти, то зараз вона все більше привертає увагу науковців з області історії, культури, літератури, лінгвістики, соціології тощо. Доведено, що такий прогрес виник на фоні зростання уваги до історичних аспектів кордону, а також трансформації функцій сучасних кордонів, а відтак – формуванню стійких прикордонних територій. Значну увагу звернуто на сучасний період розвитку науки про кордони. Розглянуто наукові напрями у розвитку лімології. Проаналізовано процес поглиблення теорії кордонів на сучасному етапі. Наголошено, що під впливом сучасних підходів кордони почали активніше вивчатись з погляду світових систем й ідентичностей, центр-периферійних відносин, з позицій мондіалізму. Акцентовано, що останнім часом проблематика кордонів вийшла в культурну антропологію, історію, соціологію, актуалізуючи питання прикордонного простору. Наголошено, що перспективним напрямом розвитку науки про кордони є вивчення прикордонних територій, трансформації функцій сучасних кордонів.
18
РЖЕВСЬКА, Дарія. "КОНЦЕПТ У КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ОНОМАТОПОЕТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ)". Humanities science current issues 2, № 21 (15 травня 2019): 58–64. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167265.
Повний текст джерела
19
Бідюк, Н. М. "Концептуальні засади професійної підготовки фахівців з прикладної лінгвістики у США". Порівняльна професійна педагогіка, Вип. 2 (6) (2013): 105–15.
Знайти повний текст джерела
20
Дерба, С. М. "Логіко-семантичні відношення у системі термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 76–80.
Знайти повний текст джерела
21
Дерба, С. М. "Логіко-семантичні відношення у системі термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 22, ч. 1 (2007): 76–80.
Знайти повний текст джерела
22
Hunko, L. "Періодизація історичного розвитку прикладної лінгвістики у Китаї до 1977 року." Лінгвістичні студії, № 35 (2018): 149–54. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2018.35.23.
Повний текст джерела
23
Кульбіда, Світлана. "Конфігурація як компонент жесту". Особлива дитина: навчання і виховання 4, № 89 (16 січня 2020): 15–31. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v4i89.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню конфігурації як структурного компонента жесту в українській жестовій мові і є логічним продовженням аналітичних розвідок у галузі структурної лінгвістики з питань жестоутворення. Уточено кількість конфігурацій в УЖМ, порівняно з кількісними показниками інших жестових мов. Досліджено кожну конфігурацію з наданням детального опису та можливого варіанту, зазначено приклади застосування одноручних (дворучних симетричних) жестових одиниць.
24
Дерба, С. М. "Логіко-семантична систематизація термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики за джерельними матеріалами". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 11 (2007): 136–41.
Знайти повний текст джерела
25
Дерба, С. М. "Логіко-семантична систематизація термінів прикладної (комп"ютерної) лінгвістики за джерельними матеріалами". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 11 (2007): 136–41.
Знайти повний текст джерела
26
Riezina, Olga V. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ СТВОРЕННЮ ЦИФРОВИХ ЧАСТОТНИХ СЛОВНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 214–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2498.
Повний текст джерелаАнотація:
Частотні словники створюються для виявлення найбільш використовуваних слів у природній мові, мові письменника, певному творі тощо. Цими словниками послуговуються при вивченні іноземних мов; розробці інших видів словників; проектуванні мовних експериментів; проведенні досліджень у галузях лексичної семантики, психолінгвістики, морфології та інших; створенні прикладних програм, орієнтованих на опрацювання природної мови. Інформаційно-комунікаційні технології, доступ до величезних електронних лінгвістичних корпусів, національних баз даних слів, заснованих на субтитрах телевізійних програм та фільмів, значно прискорили дослідження в галузі статистичного опрацювання текстів. Зважаючи на те, що частотні словники широко використовуються в різних сферах діяльності, а їх побудова передбачає розв’язання широкого кола лінгвістичних задач, доцільно розглянути технологію створення таких словників у процесі підготовки фахівців з прикладної лінгвістики та комп’ютерних наук, учителів інформатики. У статті розглядається методика навчання студентів створенню частотних словників. Запропоновано алгоритм побудови частотного словника. Аналізуються особливості реалізації кожного кроку алгоритму з використанням мови Python, яка є популярною мовою програмування з відкритим кодом та великими бібліотеками. Автор наводить програмні коди та обґрунтовує використання відповідних модулів, методів опрацювання рядків, функцій, констант, структур даних, регулярних виразів. Запропонована методика спрямована на: 1) підвищення мотивації студентів до навчання та 2) розкриття практичної значущості засвоєних ними методів та прийомів програмування. Автор вважає, що підхід, представлений у цій статті, може бути корисним викладачам дисциплін інформатичного циклу.
27
Гунько, Л. "Підготовка магістрів іноземної мови та прикладної лінгвістики у вищих навчальних закладах КНР". Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, вип. 11, ч. 4 (2017): 31–34.
Знайти повний текст джерела
28
Шпачинський, Ігор, та Тетяна Іванченко. "ГЕРМЕНЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗІВ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 136–39. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається герменевтичний феномен літератури постмодернізму. У даному дослідженні було розглянуто герменевтичні проблеми перекладу. Конкретно тут вони розглядалися на прикладі англійської мови. Проблеми з аспектом перекладу існували завжди, але переважно вони досліджувалися тільки у контексті лінгвістики та філології. Оскільки останнім часом став активно розвиватися напрямок дослідження перекладацької діяльності у філософському аспекті, тому у цій статті було вирішено розглянути вказані вище проблеми. У статті основні принципи герменевтики під час опрацювання матеріалів були зведені до кількох конкретних положень. У нашій статті ми розглядали герменевтичні аспекти інтерпретації образів епохи постмодернізму в сучасній американській літературі на прикладі книги сучасної американської письменниці Енн Тайлер «The Beginner’s Goodbye». В основі даного дослідження лежить розгляд вказаних аспектів на прикладі образів персонажів зі згаданної книги. Досліджено особливості символізму в образах героїв епохи постмодерну через герменевтичні аспекти інтерпретації тексту на прикладі творчості Енн Тайлер. Підтвердженно нами, що символізм є однією з течій герменевтики. Опрацьовано нами багата кількість робіт відомих філосовів 20-го століття. Особливу увагу приділено головним героям, які є образами символами.
29
Бойко, О. О. "Мовленнєвий жанр усної реклами у контексті проблем прикладної лінгвістики (на матеріалі французької мови)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 1 (2013): 125–34.
Знайти повний текст джерела
30
Дерба, С. М. "Джерела формування української термінології з прикладної (комп"ютерної) лінгвістики та принципи ії стандартування". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 18, кн. 1 (2005): 122–24.
Знайти повний текст джерела
31
Морозова, І. Б., та Г. В. Боцуляк. "ХТО ГОВОРИТЬ: ЛЮДИНА АБО МАШИНА?" Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 188–92. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду особливостей синтезу мовлення штучним інтелектом (ШІ) в аспекті лінгвальних відмінностей від природної генерації мовлення людиною. Вибір теми дослідження мотивовано розвитком комп’ютерних технологій і сучасної прикладної лінгвістики, які пов’язані з генерацією мовлення людини, а саме: обробці текстів природною мовою, ПМ (Natural Language Processing, NLP) і галузі робототехніки, яка є втіленим ШІ (embodied AI). Основна мета дослідження полягає у спробі встановлення формальних комунікативних відмінностей між генерацією машинного і природного мовлення на прикладі англомовного діалогу моделі людина-робот (Л-Р). Попри величезний теоретичний і практичний внесок лінгвістів і фахівців галузі комп’ютерних технологій щодо генерації машинної мови (Джозеф Вайценбаум, Роджер Шенк, Уїльям Аарон Вудс, Террі Виноград, Н. Хомський), багато аспектів залишаються не вирішеними. До них відносяться питання морфологічної омонімії (Morphological Disambiguation) англійської мови, обмеження граматики залежностей у розпізнаванні й синтезі складних синтаксичних структур (складносурядні та складнопідрядні речення), обмеження когнітивної системи сучасних роботів розпізнавати абстрактні поняття й категоризувати так звані «для цього випадку» (ad-hoc) поняття, що створює людина залежно від життєвої ситуації, розуміти метафоричні висловлювання як одне з найважливіших лінгвістичних явищ, що відображає наше мислення. У більш широкому сенсі головною проблемою залишається створення роботів, які здатні передбачувати соціальну поведінку людини, розуміти її фізичний та емоційний стан завдяки синхронній системі «людина-робот» (на противагу лише фізичній симуляції поведінки машинами). Наукова новизна статті полягає в з’ясуванні лінгво-гносеологічних відмінностей між природним і машинним мовленням. У результаті проведеної роботи конкретизовано поняття «штучний інтелект», розглянуто основні етапи синтезу машинного мовлення, відокремлені базові відмінності генерування штучного та природного англомовного діалогу.
32
Пестушко, А. В., та В. Б. Гончарова. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОЛОГІЇ МОРФЕМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 205–9. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонована стаття присвячена дослідженню типології морфем в англійській та українській мовах. У статті проаналізовано продуктивність англійських словотвірних суфіксів та префіксів та охарактеризовано способи словотвору в сучасній англійській та українській мовах. У процесі роботи висвітлено основні етапи наукової думки в галузях лінгвістики та морфології, розглянуто такі поняття, як «морфема», «словотвір» «префікс», «суфікс», а також проаналізовано зразки прикладу морфем англійської мови та здійснено їх типологічний аналіз українською мовою. Проведено системний аналіз будови виразників цієї категорії, з’ясовано їхні функціональні диференційні ознаки. Визначено площини спільного та відмінного у структуротвірному вимірі. Виділено й описано функціональні моделі та морфонологічні перетворення, які супроводжують процес виникнення демінутивів. Зʼясовано, що англійська лексика характеризується продуктивністю афіксального способу словотворення, який є підвидом морфологічного способу. Встановлено, що одними з найпродуктивніших способів іменникового словотвору є суфіксальний та префіксальний спосіб. Суфікс та префікс володіють семантичною функцією і можуть відображати належність деривата до певної семантичної групи. У статті виявлено та проаналізовано семантичні груп відповідно до значення, якого набувають похідні іменники, приєднуючи суфікси й префікси до похідної основи. Проаналізовано продуктивність дієслівних, іменникових і прикметникових основ у процесі утворення похідних іменників в українській мові. Виділено й проаналізовано словотвірні типи морфем, з’ясовано продуктивність словотвірних моделей в англійській та українській мовах. Встановлена відповідність різних видів словотвірних моделей у процесі утворення похідних лексичних одиниць різних сфер вживання у досліджуваних мовах. Крім того, у статті розглянуто порівняльний аспект вивчення морфологічного словотвору в англійській та українських мовах на прикладі префіксів та суфіксів та охарактеризовані спільні та відмінні риси морфем в англійській та українській мовах.
33
Ялова, Катерина, Ксенія Яшина, Тетяна Говорущенко та Олександр Тарасюк. "СЕНТИМЕНТ АНАЛІЗ ЗАСОБАМИ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ". Математичне моделювання, № 1(44) (1 липня 2021): 30–37. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.235906.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено постановку завдання аналізу тональності вхідної текстової інформації, яке відноситься до розділу прикладної лінгвістики та обробки природньої мови. Розроблено двонаправлену нейронну мережу з довгою короткотривалою пам’яттю для розв’язання завдання сентимент аналізу. Обґрунтовано доцільність застосування додаткового шару для нейронної мережі з умовно випадковими полями. Для проведення навчання нейронної мережі застосовано корпус текстових повідомлень з соціальної мережі. Описано результати навчання, валідації та тестування розробленої нейронної мережі. Для оцінювання якості розпізнавання сентиментів застосовано метрики повноти (precision), точності (recall) та збалансованої міри F1. Найкращі значення розпізнавання на тестовому наборі даних були отримані для позитивного сентименту і склали precision = 61,92 %, recall = 69,21 %, F1 = 65,36 %.
34
Варнавська, Інна. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Ukrainian Educational Journal, № 3 (23 січня 2022): 116–22. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-116-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовано необхідність формування комунікативної компетентності як важливої складової професійної компетентності майбутніх фахівців економічного напряму. Проаналізовано такі базові складові компетентностей здобувачів вищої освіти: лінгвістична (мовна), соціолінгвістична, соціокультурна, дискурсивна, стратегічна і соціальна. Зазначено, що вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» покликане забезпечити формування загальнокультурної компетентності. Наведено приклади завдань, які сприяють формуванню умінь працювати з текстами документів, правильно використовувати систему мовних норм і вибирати комунікативну поведінку відповідно до цілей і ситуацією спілкування у межах професійної сфери діяльності.
35
Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Лінгвістична інтерпретація темпоральних металогічних образів в українському ідіописьмі (на прикладі творчості Ірини Жиленко)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 222–36. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.179.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації розкрито особливості мовно-стилістичних засобів, що дають змогу виявити найприкметніші характеристики ідіостилю письменника та специфіку його світосприйняття на прикладі астральної моделі світу в поезії Ірини Жиленко, мовним вираженням якої є темпоральні відповідники – металогічні образи пір року.
В українській мовній картині світу циклічне розуміння часу переважає над лінійним (це зумовлено тим, що люди почали сприймати час більш конкретно та повʼязувати його плин зі своєю трудовою діяльністю, розмежовуючи абстрактне поняття «час» на більш конкретні відрізки (цикли), повʼязані із рухом астронімів у космічному просторі і, відповідно, змінами в природі). Пори року допомагають осмислити вічний перебіг часопростору Всесвіту, віднайти смисл життєвої путі людини, досягти гармонії з навколишнім світом, оскільки перманентною ознакою всесвіту є взаєморозуміння, невпинний діалог.
36
Melnyk, Ruslana. "Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»)". Філологічний дискурс, № 10 (11 січня 2020): 250–61. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто ефективні статистичні методи обробки отриманих даних та особливості їх використання в лінгвістиці для аналізу лексико-семантичних мікросистем. На матеріалі дослідження ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» представлено конкретні приклади застосування певних статистичних прийомів: визначення ваги компонента у смисловій структурі домінанти під час проведення інвентаризації; розрахунок відносної похибки вибірки; критерій χ2 при вивченні синтагматичних зв’язків прикметників досліджуваної ЛСГ; кореляційний аналіз в процесі дослідження парадигматичних відношень. Доведено ефективність застосування статистики у лінгвістичних студіях, яка, опираючись на точні кількісні показники, забезпечує високу надійність результатів дослідження та дозволяє глибше проаналізувати сутність досліджуваних явищ.
37
КОЛЬЦОВА, О. С. "КОНЦЕПЦІЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ БАЗИ ДАНИХ «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЕМОЦІЇ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ»". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 118–24. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті опрацьовано концепцію лінгвістичної бази даних «Фундаментальні емоції людини в англійській фразеології» з опертям на вивчення емоційної картини світу. Успішна реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) схарактеризувати кваліфікаційні ознаки бази даних та окреслити її переваги порівняно з іншими файловими системами; 2) ознайомитись із досвідом створення фактографічних лінгвістичних баз даних у вітчизняній і закордонній фразеології; 3) визначити теоретико-прикладні засади укладання ЛБД «Фундаментальні емоції людини в англійській фразеології». Об’єктом дослідження постає база даних як упорядкована сукупність даних, призначених для зберігання, накопичення та обробки інформації за допомогою комп’ютерних технологій. Предметом розвідки є лінгвістична база даних «Фундаментальні емоції людини в англійській фразеології». При розробці лінгвістичної бази даних використано метод концептуального проєктування, метод суцільної вибірки, метод семантичних полів, методологічний прийом співвіднесення компонентів фразеологічної одиниці (ФО) зі знаками різних семіотичних галузей культури. Схарактеризовано кваліфікаційні ознаки бази даних та окреслено її переваги порівняно з іншими файловими системами. Окреслено досвід створення фактографічних лінгвістичних баз даних у вітчизняній і закордонній фразеології. Визначено теоретико-прикладні засади укладання зазначеної лінгвістичної бази даних. Стратегія створення лінгвістичної бази даних спрямована на багаторазове різноаспектне використання. Формат представлення фразеографічних даних у вигляді лінгвістичної бази даних дозволяє реалізувати новий підхід до вивчення емоційної картини світу.
38
Попков, Д. О. "Етнічна ідентифікація в контексті проблематики суспільного розколу". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 26 (2 березня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i26.908.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація опосередковує продовження наукової розвідки автора довкола проблематики розколотого суспільства та пошуків політико-інституційних засобів його консолідації з позицій нормативності неоднорідного стану сучасного суспільства і атрибутивності конфліктного складника для констатації суспільного розколу. У статті розглядаються співвідношення виокремлених за результатами дослідження прикладів громадянських конфліктів трьох примордіальних маркерів розмежування «свій – чужий»: етнічна, лінгвістична та релігійна належність. Доводиться правильність визначення таких ідентифікаційних маркерів і для випадків легального та «м’якого» політичного протистояння. З використанням історичних прикладів пояснюються причини «відкидання» поза сферу аналізу випадків розмежування таборів протистояння у громадянському конфлікті з інших підстав. Із застосуванням системної методології за допомогою аналогії побудовано спрощену модель гетерогенної системи «соціум-політія», яку пристосовано до порівняння із примордіальними ознаками розмежування шляхом використання концепту «соціальної взаємодії». Зафіксовано релевантні до атрибутів моделі гетерогенної системи «пошукові маркери» соціальної взаємодії. Проведено порівняльний аналіз визначень «етнічності» та обґрунтовано переваги запропонованого С. Широкогоровим підходу до цієї категорії. Показано зв’язок структури етнічності із атрибутами моделі гетерогенної системи та маркерами соціальної взаємодії. З використанням напрацювань етнології та етносоціології проаналізовані варіанти зіставлення етнічності з лінгвістичною та релігійною / конфесійною ідентичністю у політичному контексті із наведенням прикладів. Через дослідження етимології дефініції показано існування іманентного зв’язку між етнічністю та територією держави в контексті сутності сецесійних загроз останній станом розколу.
39
Веремчук, Е. О., та Г. О. Карасевич. "МІФОНІМИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОМОВНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сталих міфонімічних сполучень, які розглядаються в публіцистичному контексті. Метою дослідження є встановлення етимологічних особливостей міфонімів і закономірностей їх використання в сучасному контексті. Для досягнення встановленої мети використано емпіричний метод спостереження та порівняння контекстів використання міфоніму й теоретичний метод сходження від абстрактного уявлення міфонімічного героя до конкретного використання міфоніму в сучасному контексті. У статті висвітлюються етимологічні особливості й закономірності вживання міфонімічних сполучень у сучасній англійській мові. У ході дослідження визначено, що міфоніми слугують предметом опису в лінгвокультурології, яка виникла завдяки синтезу лінгвістики та культурології, що також зумовлено переважним чином установленням сучасної антропоцентричної парадигми. У ході дослідження встановлено, що процес використання міфонімів у новому контексті пов’язаний з апперцепцією. Аналіз прикладів із джерел ілюструє, що реалізацію принципу апперцепції можна простежити на прикладі використання міфонімів у сучасних контекстах, коли щось нове – сучасна ситуація, осмислюється крізь призму минулого досвіду – міфічних сюжетів, які є культурною пам’яттю соціуму. Це зумовлює те, що міфоніми апелюють до вихідних контекстів, тобто античних міфів, для переносу значення в сучасні реалії. Як наслідок, визначено, що для правильного розуміння міфонімічного порівняння необхідно знати походження міфоніму. Також установлено особливості використання міфонімів у публіцистичному контексті, які являють собою образні паралелі, складне сплетіння та взаємодію двох контекстів, вихідного – міфічного й сучасного контексту. Ця взаємодія двох контекстів виражається у формі перенесення найменування на новий денотат, що відбувається за рахунок актуалізації одного з когнітивних ознак вихідного імені. Отже, міфоніми в публіцистичному контексті знаходять своє значення лише при встановленні їх зв’язку з об’єктами. Отже, у ході аналізу встановлено, що міфологія залишила значний слід і культурний пласт не тільки в історії людства, а й у мові та культурі. Проведене дослідження продемонструвало наявну в сучасній мові тенденцію до використання міфонімів у політичному дискурсі. Це може бути пояснено тим, що образність міфологем зумовлює смислове збагачення мови.
40
Іванова, О. Ю. "Культурно-лінгвістична свідомість білінгів як передумова нормалізації мінори тарних мов (на прикладі іспанського суспільства)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 34 (2015): 25–36.
Знайти повний текст джерела
41
Іванова, О. Ю. "Культурно-лінгвістична свідомість білінгів як передумова нормалізації мінори тарних мов (на прикладі іспанського суспільства)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 34 (2015): 25–36.
Знайти повний текст джерела
42
Пашко, Станіслав. "АНГЛОМОВНІ ЕПІТЕТИ В УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ПЕРЕКЛАДАХ МИКОЛИ ЛУКАША ПОЕЗІЇ РОБЕРТА БЕРНСА". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 107–10. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження актуалізує вивчення епітету як одного з найпоширеніших художніх засобів при перекладі, що зумовлено недостатнім вивченням даного питання в українській лінгвістиці. Викладено результати дослідження англомовних епітетів при поетичному перекладі, де розглянуто поняття епітету та зроблено аналіз спеціальної літератури щодо методів передачі епітетів з англійської на українську мови. Проведено перекладацький аналіз відтворення англомовних епітетів на основі українських поетичних перекладів Миколи Лукаша у віршах Роберта Бернса методом суцільної вибірки. Хоча епітети тривалий час є об'єктом наукових досліджень філологів, проте залишається ще багато проблем, які потребують детального вивчення як то етимологія епітетів, їх історичний розвиток, способи передачі епітетів при поетизації у перекладі, класифікація епітетів. Завжди є актуальним дослідження епітета на прикладах різноманітних творів.
43
Корнієнко, В. "Традиційні та сучасні форми та методи організації навчальної діяльності бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики (досвід США)". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 33 (2014): 63–66.
Знайти повний текст джерела
44
Іскакбаєва, Шолпан Оринтаєвна. "АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО КАЗАХСЬКОГО ЕМПОРОНІМІЧНОГО ПРОСТОРУ (на прикладі торговельних об’єктів міста Нур-Султан)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 151–56. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237842.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблемні питання застосування емпоронімів у міському інформаційному медіа просторі. Проаналізовано технології смислопородження і маніпулювання. Мета статті — вивчення емпоронімів Казахстану на сучасному етапі історичного розвитку казахського суспільства і держави. Об’єкт дослідження — емпороніми як одиниці-номінанти реалій сучасного міського простору. Предмет дослідження — особливості емпоронімов казахської мови. Матеріалом дослідження було обрано емпороніми-номінації найбільших торговельних об’єктів міста Нур-Султан. Одиниці для аналізу відбиралися методом суцільної вибірки, при якому вивченню підлягали лексеми і синтаксичні конструкції у відповідності до їхньої послідовності в поданні у дискурсі. Результати дослідження: виявлено особливості формування емпоронімічного простору сучасного Казахстану, специфіку формування емпоронімов під впливом трансформацій соціокультурної реальності. Висновки. Результати проведеного дослідження надають змогу зробити висновок, що система емпоронімов сучасної казахської мови формується під сильним впливом англійської мови. У той же час, на сьогоднішній день номінації міських об’єктів часто апелюють до історичного минулого казахів, відображають інтенцію до впливу на емоційну сферу реципієнта, містять відсилки до почуття патріотизму та історичної гордості. Результати дослідження можуть знайти своє практичне застосування у процесі подальшого вивчення змін казахської мови під впливом соціокультурних чинників, виявлення взаємозв’язків між лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Результати можуть бути корисними у проведенні досліджень, виконаних у руслі медіа простору лінгвістики.
45
Лисенко, Ірина, Інна Вальченко, Тетяна Плотнікова та Галина Соколова. "РОЗВИТОК НАВИЧОК ГОВОРІННЯ В ІНОЗЕМНИХ СЛУХАЧІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано основні поняття з питань формування навичок говоріння українською мовою в іноземних слухачів. Узагальнено теоретичні й методичні роботи з питань усного мовлення у працях зарубіжних та вітчиз-няних дослідників. Освітлено лінгводидактичні й методичні основи формування навичок говоріння іноземних слухачів на початковому етапі вивчення. Охарактеризовано роль уміння говоріння в іншомовному середовищі в розвитку особистості. Здійснено вибір сучасних технологій, принципів і методів навчання для успішного формування навичок говоріння. Наголошено на важливості діяльнісного, комунікативного та соціокультурного підходів до навчання. Запропоновано різноманітні приклади вправ для формування і розвитку навичок говоріння в іноземних слухачів на основі навчального матеріалу з урахуванням країнознавчого мінімуму, доповнені засобами зорової наочності. Зроблено висновок, що формування навичок буде ефективним, якщо опиратися на останні досягнення лінгвістики, лінгводидактики, теорії і методики навчання української мови як іноземної і співвідносити етапи навчання з вимогами та з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників атмосфери спілкування, змісту і засобів навчання.
46
Петрова, Тетяна. "Зони перетину метамов термiнографiчноï критики й лiнгвiстичноi експертологiï в украïнському мовознавствi". Acta Polono-Ruthenica 3, № XXV (30 вересня 2020): 191–200. http://dx.doi.org/10.31648/apr.5898.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто зони перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології як самостійних наукових міждисциплінарних напря-мів і рівнозначних розділів прикладної лінгвістики, що має місце в українському мовознавстві. З’ясовано, що на перетині цих метамов утворюються «дзеркальні» терміно-семантичні групи, а зазначені метамови тісно взаємодіють і взаємозбага-чуються термінами. Виявлено, що метамова термінографічної критики більшою мірою поповнюється термінами лінгвістичної експертології, оскільки остання є менш відкритою системою, а на перетині цих метамов терміни утворюють синонімні відношення, меншою мірою – гіперо-гіпонімні й антонімні. Відстежено, що мета-мова-реципієнт, запозичуючи термін, спеціалізує зміст його поняття або розширює значення поняття, утворюючи міжсистемну полісемію. Доведено, що наявність у зоні перетину метамов термінографічної критики й лінгвістичної експертології різного типу семантичних зв’язків між їхніми ядерними одиницями засвідчує відбирання кращого відповідника поняттю, їхню неоднорідність за структурою, а також незавер-шеність розбудови терміносистем. Перспективним є створення словника метамови термінографічної критики й урахування під час репрезентування його параметрів виявлених епідигматичних і парадигматичних зв’язків усередині системи й між іншими терміносистемами.
47
Шмігер, Тарас. "Рецензія на книгу". East European Journal of Psycholinguistics 5, № 1 (30 червня 2018): 134–36. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.shm.
Повний текст джерелаАнотація:
Twardzisz P. Defining ‘Eastern Europe’: A Semantic Inquiry into Political Terminology. S. l. : Palgrave Macmillan, 2018. XVII, 259 p. ISBN 978-3-319-77373-5
У монографії «Визначення «Східної Европи»: семантичний розслід політичної термінології» Пйотр Твардзіш поставив собі завдання описати саме поняття Східної Европи, на чию заплутану сутність уплинули перемінні історичні, політичні й географічні обставини. Хоча ім’я Европи походить ще від давньогрецького міту, лише у другій чверті XVIII ст. завдяки шведському картографу Філіпу Йогану фон Страленберґу зформувалося сучасне географічне розуміння меж східного кордону. Тепер автор книги долучає ідеї когнітивної лінгвістики для опису цього місткого й багатогранного поняття.
Пишучи про Східну Европу, дослідники із Західної Европи звертають увагу і на «східність», і на «европейськість», що породжує навіть досить розмите формулювання «Центрально-Східна Европа» для тих самих територій (розділ 1). У світовій географії домінує англосаксонський кут зору, який дозволяє вважати Прагу східноевропейським містом, що лежить на захід від західноевропейського Відня. У суспільному дискурсі відчувається змішання географічних і значеннєвих, територіяльних і сутнісних параметрів, що примножує способи межувати цю територію, додаючи инколи навіть такі критерії як релігія (православна / католицька Европа) чи культура (християнська / османська). Иншість цього регіону в очах західного читача містить більше застережливих, ніж суцільно позитивних асоціацій.
Історична частина книги (розділ 2) показує, як середньовічна концепція християнського світу заклала певні передумови навіть до сучасного сприйняття. Короткі історичні нариси покликані пояснити вагомість окремих подій для модерних східноевропейських націй, наголошуючи на певному спільному досвіді. Водночас такі відомості підводять читача до з’ясування походження часто повторюваних концептуально політичних метафор ХХ ст. – «українське питання», «судетська проблема», «польський коридор», «німецька тема». Екскурс обривається на кінці 1980-х рр., що викликає певний жаль, адже період нового fin de siècle вже можна осмислити досить об’єктивно.
Третій розділ книги присвячено термінологічним питання із погляду закладуваного значення, із погляду можливих асоціацій і навіть з погляду ортографії. Дослідник розглядає суму термінів, якими характеризують наш регіон, включає такі описові терміни «посткомуністична Европа» та «(колишній) радянський блок», звертається до німецьких термінів «Mitteleuropa» і «Zwischeneuropa». Цей розділ був би ще цікавішим, якби авторові вдалося ширше залучити матеріяли, написані у різних країнах нашого регіону (принаймні з географічних енциклопедій, виданих у цих країнах).
У четвертому розділі проаналізовано стереотипи, якими західний европеєць сприймає східного, а саме: відсталість, культура та спадщина, комунізм та инші -ізми, антисемітизм, націоналізм, селянство, периферія, бідність, релігійність, спірні території, німецький вплив, «повернення» до Европи, стратегічне розміщення. Такий перелік стає планом дій для наших іміджмейкерів у широкому значенні, тобто політичних і культурних діячів, науковців і журналістів, щоб міняти цей репертуар. Дивно, що тепер зовсім не згадують про велику музичну культуру нашого регіону, яка в певні історичні періоди виконувала дипломатичні завдання та несла цілком позитивний посил світу. У цьому ж розділі уміщено аналіз дефініцій чотирьох термінів – «Східна Европа», «Центральна Европа», «Східно-Центральна Европа» і «Центрально-Східна Европа» – з погляду, які конкретно країни охоплюють ці терміни. Аналіз засвідчив, що Україну вдвічі частіше відносять до Східної Европи, ніж до Центральної.
Корпус сучасної американської англійської мови теж використано як джерело для статистичного представлення образу Східної Европи серед носіїв цього варіянту англійської мови (розділ 5). Науковець простежив частотність синтаксичних показників і тем, що дозволяє скоригувати наше усвідомлення того, як американці сприймають нас (або пишуть про нас), але сам аналіз показав лише активність актуальних тем, які не зажди зачіпають основи нашої ідентичности.
Останні два розділи книги (6 і 7) є внеском до політичної лінгвістики, де дослідник накладає свій матеріял на систему семантичних поглядів та інтерпретацій (використовуючи такі параметри опису, як мовне й позамовне значення, денотація й конотація, категоризація, синонімія, семантичні примітиви), що розширює простір для подальшого дискутування й аналізування.
Різні аспекти української дійсності представлено на сторінках книги. Історія про чоловіка, який народився в Австро-Угорщині, виростав у Чехословаччині, одружився в Угорщині, працював у СРСР, на пенсію пішов ув Україні і ніколи не виїжджав із Мукачева чи Ужгорода (с 7.), яскраво свідчить про турбулентність нашої історії. Але все-таки найважливіше є те, як ми самі себе бачимо (чи – вірніше – у якому місці): нерепрезентативна вибірка все ж показала, що ми тяжіємо вважати себе «східними» або «центрально-східними» европейцями (с. 201).
Пйотр Твардзіш – доктор філологічних наук (мовознавство), доцент катедри дискурсознавства інституту прикладної лінгвістики Варшавського університету. Він – випускник Люблинського католицького університету, працював у Люблинському католицькому університеті, Університеті ім. Марії Склодовської-Кюрі (Люблин), а з 2007 р. викладає у Варшавському університеті. У коло його зацікавлень входять когнітивна й корпусна лінгвістика та політичний дискурс. Його попередні монографії присвячені питанням когнітивної граматики та образної мови («Нульова деривація в англійській мові: підхід когнітивної граматики» (1997), «Моделі англійського словотвору» (2010), «Мова міждержавних зв’язків: у пошуках уособлення» (2013).
48
Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.
49
Шуневич, Богдан. "Перспективний напрям наукової роботи магістрів-психологів". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 18–25. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз теперішніх напрямів дослідження курсантів і студентів у формі курсових, бакалаврських і магістерських робіт кафедри практичної психології та педагогіки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, обґрунтовано необхідність, стан і перспективи нового напряму підготовки та захисту магістерських робіт на основі досліджень психологічних і педагогічних особливостей укладання дистанційних курсів, організації дистанційного і комбінованого навчання в закладах вищої освіти України з урахуванням вітчизняного досвіду у цій сфері, і особливо навчання курсантів ЛДУ БЖД, які часто поєднують навчання і роботу в екстремальних умовах під час постійних короткострокових і довгострокових виїздів на пожежі та інші надзвичайні ситуації впродовж всього періоду навчання в університеті. Автором показана можливість проведення таких досліджень на кафедрі практичної психології та педагогіки, тому що курсанти студенти з перших днів навчання в університеті працюють з дистанційними курсами, запропонованими викладачами кафедри практичної психології, інших кафедр Навчально-наукового інституту психології і соціального захисту та інших інститутів, можуть оцінити організацію їх використання, поки що, як додатковий навчальний матеріал, а також ДК, які пропонують, наприклад, громадський проект масових відкритих онлайн-курсів Прометеус (Prometheus) і компанія онлайн освіти Курсера (Coursera), побачити своє місце в удосконаленні університетських і в перспективі своїх майбутніх власних ДК як фахівців в галузі психології, провести дослідження на рівні курсової, бакалаврської та магістерської робіт. Описано також досвід проведення подібних досліджень, які стосуються організації дистанційного навчання і прикладної лінгвістики студентами Львівської політехніки під керівництвом професора Б. Шуневича у 2005–2007 рр.
50
Соколова, О. В. "СТИЛІСТИЧНЕ АРАНЖУВАННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПРОМОВИ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті текст публічної промови трактується як соціальна дія суб’єкта, який формулює свої комунікативні інтенції відповідно до ситуації і соціокультурних умов спілкування, а також до загальної стратегії мовної поведінки та тактики взаємодії з адресатом. Сучасний стан лінгвістичної парадигми характеризується антропоцентричним підходом, сутність якого полягає у зверненні до ролі людини у процесі породження та сприйняття мови. Особливу роль відіграє виявлення та вивчення найбільш ефективних засобів оптимізації вербального впливу на слухача, що є значним внеском у розвиток культури мовлення та політичної комунікації. У статті стверджується, що динаміка суспільного розвитку спричиняє зміни в області політичної комунікації і постійно висуває нові вимоги до мови. Створюється нове поле для формування відносин між державою та суспільством, між політиками та громадянами. У контексті таких зрушень на перший план виходить не тільки лінгвістичний аналіз публічних промов Гельмута Коля як окремого жанру політичного дискурсу, а й аналіз соціально-політичних обставин, за яких вони створюються. Теоретичну основу дослідження становлять праці українських та закордонних фахівців у галузі: політичної лінгвістики та політичного дискурсу (В.З. Демьянков, Н.М. Попова), теорії риторики (І.Ю. Ковальчук, Л.І. Мацько), жанру публічної промови (М.О. Діденко, М.С. Дорофеєва, Х. Шойрле), теорії стилістичних фігур (Н.М. Разинкіна, І.І. Радченко, К.А. Киянова), функціональної стилістики (І.Ю. Ковальчук, А.П. Сковородніков). Вказується на те, що кожний із проаналізованих образних мовних засобів має значні можливості для уточнення прагматичних інтенцій мовця і для посилення впливу оратора на слухацьку аудиторію. Обґрунтованість отриманих результатів забезпечується значною кількістю проаналізованих німецьких прикладів (понад 400 мовних одиниць), а також застосуванням комплексної методики аналізу, із залученням сучасних комунікативно- прагматичних, дискурсивних методів, їх поєднанням із традиційними описовими прийомами.