Статті в журналах з теми "Лідерскі якості"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лідерскі якості.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-39 статей у журналах для дослідження на тему "Лідерскі якості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Язвинська, О. С. "Емоційний інтелект та лідерські якості". Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. Психологія праці. Експеримантальна психологія 5, вип. 7 (2007): 335–41.
Знайти повний текст джерела
2
Язвинська, О. С. "Емоційний інтелект та лідерські якості". Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. Психологія праці. Експеримантальна психологія 5, вип. 7 (2007): 335–41.
Знайти повний текст джерела
3
Язвинська, О. С. "Емоційний інтелект та лідерські якості". Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. Психологія праці. Експеримантальна психологія 5, вип. 7 (2007): 335–41.
Знайти повний текст джерела
4
Язвинська, О. С. "Емоційний інтелект та лідерські якості". Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. Психологія праці. Експеримантальна психологія 5, вип. 7 (2007): 335–41.
Знайти повний текст джерела
5
Yemelyanov, Volodymyr, Oleksandr Shtyrov, Svitlana Verba та Lybov Yaroshenko. "ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ". Public Administration and Regional Development, № 10 (28 грудня 2020): 1059–91. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання ефективності управління в умовах постійних перетворень в країні, коли змінюється роль держави, змінюються державно-управлінські відносини, що потребують вдосконалення підходів до становлення потужного кадрового потенціалу з елементами лідерства в державному управлінні.
Проведено аналіз лідерських якостей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Проведені дослідження, які конкретизували перелік лідерських якостей посадових осіб в органах державної влади. З’ясовано, що лідерство можна визначити як один з процесів організації управління для досягнення найкращого результату в управлінській діяльності.
Встановлено, що у більшості керівників немає вроджених задатків до лідерства. Тому необхідно розвивати ці якості через спеціальну підготовку, якщо керівник усвідомлює відповідальність за свій колектив, за доручену справу та відповідальність перед суспільством.
Існує необхідність відбору з числа державних службовців на керівні посади людей здатних до лідерства, чи в силу вроджених якостей, чи набутих в процесі тривалої роботи у владних інституціях. Це потрібно для розвитку професіоналізації державної служби в Україні. Але, на жаль, цього майже не відбувається. С кожним роком ми втрачаємо компетентних професіоналів, здатних вивести країну із економічної, соціальної, політичної кризи.
6
H.K., Radchuk, and Lohvys O.I. "LEADERSHIP QUALITIES IN A INTEGRATED STRUCTURE PERSONALITIES OF THE TEACHER." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 93–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-12.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyses the main psychological theories and considers the theoretical aspects of the concept of leadership qualities in future teachers. Purpose. The purpose of the publication is scientific study and systematization of experience on this issue, to identify the essential characteristics in the holistic structure of the personality of future teacher leaders in the educational space of Institutions of Higher Education.Methods. In the research were used such a theoretical methods: content analysis, synthesis, classification and generalization of scientific and theoretical provisions of the concept of "leadership qualities" in the modern educational environment. The methodological basis of the article is the scientific concepts of native and foreign researchers who have dealt with issues of leadership and leadership qualities. Different approaches of scientists on understanding the essence of leadership qualities of the individual and their features are considered. The components and criteria of leadership qualities from the standpoint of the psychology of work of the teacher are described. Leadership qualities of future teachers has an important role of the formation.Results. As a result of theoretical and methodological research, we analyzed, systematized and identified the following components of leadership qualities in the holistic structure of the future teacher's personality from the point of view of psychology of pedagogical work: motivational-value, emotional-communicative, organizational-regulatory and reflexive-evaluative.Conclusions. It is concluded that in the conditions of modernization of the educational system the teacher-leader becomes an important strategic resource of all transformations, and is able to generate and perceive innovations, ready to show activity and creativity. Subjectivity and congruence are defined as the fundamental qualities that determine the purposeful development of important personal and professional characteristics that contribute to the development of personality to the position of a leader.Key words: leadership, leadership qualities, future teachers, pedagogical activity. У статті проаналізовано основні психологічні підходи і теорії, розглянуто теоретичні аспекти поняття лідерських якостей у майбутніх педагогів. Мета публікації – наукове вивчення та систематизація досвіду з даної проблематики, виявлення сутнісних характеристик у цілісній структурі особистості майбутніх педагогів-лідерів в освітньому просторі закладу вищої освіти.Методи. Під час проведення дослідження використовувалися такі теоретичні методи: контент-аналіз, синтез, класифікація та узагальнення науково-теоретичних положень поняття «лідерські якості» в системі сучасного освітнього середовища. Методологічну основу статті становлять наукові концепції сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників, котрі займалися питаннями лідерства та лідерських якостей, зокрема у педагогів. Розглядаються різні підходи та погляди науковців на розуміння сутності лідерських якостей особистості та їхні особливості. Описуються структура, компоненти та критерії лідерських якостей з позиції психології праці педагога. Підкреслюється важлива роль формування лідерських якостей у майбутніх учителів. Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження нами проаналізовано, системати-зовано та виокремлено такі компоненти лідерських якостей у цілісній структурі особистості майбутнього педагога з точки зору психології педагогічної праці: мотиваційно-ціннісний, емоційно-комунікативний, організаційно-регулятивний та рефлексивно-оцінювальний. Висновки. З’ясовано, що в умовах модернізації освітньої системи педагог-лідер стає важливим стратегічним ресурсом усіх перетворень, здатним генерувати і сприймати інновації, готовим проявляти активність і творчість. Основоположними якостями, що зумовлюють цілеспрямований розвиток важливих особистісно-професійних характеристик, які сприяють розвитку особистості до позиції лідера, визначені суб’єктність і конгруентність. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо в дослідженні лідер-ських якостей та розробленні психолого-педагогічного супроводу в процесі фахової підготовки педагогів.Ключові слова: лідерство, лідерські якості, майбутні педагоги, педагогічна діяльність.
7
СОБЧИШИН, Оксана. "ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ У XXI СТОЛІТТІ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 58–67. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання формування лідерських якостей військовослужбовців у час військових дій на Сході України є надзвичайно важливим, визначальним завданням. Потреба у висококваліфікованих офіцерських кадрах, які спроможні успішно виконувати бойові завдання та майстерно управляти своїм підрозділом, зумовила те, що лідерство у військовій сфері відіграє особливу роль. Мета дослідження – визначити та охарактеризувати групи лідерських якостей військовослужбовців, що необхідні для досягнення успіху й ефективного виконання поставлених у XXI столітті завдань. Для досягнення поставленої мети використано такі теоретичні методи дослідження, як аналіз наукових джерел, синтез, порівняння та узагальнення. У роботі здійснено аналіз наукових праць зарубіжних і вітчизняних авторів, що присвячені проблемі лідерства та умовам формування лідерських якостей військовослужбовців. Розглянуто зміст поняття «лідерство», запропоновані окремими науковцями його дефініції, а також термін «військовий лідер» згідно з Доктриною розвитку військового лідерства у Збройних Силах України. Проаналізовано різні підходи вітчизняних науковців щодо виокремлення лідерських якостей у майбутніх військовослужбовців. Науковою новизною дослідження є те, що на основі науково-теоретичного аналізу було визначено та охарактеризовано основні групи морально-психологічних якостей, які необхідні військовому лідерові у XXI столітті, а саме: моральні, патріотичні, організаторські, військово-спеціальні. Саме ці групи якостей військовослужбовців є запорукою успіху на шляху до отримання якісних результатів діяльності та виконання поставлених завдань у період динамічних, нестабільних і складних умов сьогодення. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в більш детальному обґрунтуванні визначених груп морально-психологічних якостей майбутніх військовослужбовців, дослідженні основних передумов і чинників їх формування, а також розробленні алгоритму розвитку лідерських якостей курсантів.
8
Luchko, H. Y., and I. V. Kohut. "Leadership Qualities in Project Management." Business Inform 6, no. 521 (2021): 240–45. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-6-240-245.
Повний текст джерелаАнотація:
This article is aimed at researching the phenomenon of leadership, analyzing the qualities of project leaders and defining the key qualities that project managers should have to effectively manage teams and achieve maximum results. The article defines that in order to ensure effective management of the project team with dynamic changes in the external environment, the project manager must be not only a director, but also a leader at the same time. It is precisely the leadership qualities of the project manager, which provide the ability to coordinate the team’s work in such a manner that certain results be achieved, i.e., the expectations of the main stakeholders be fulfilled or exceeded. The article examines the most characteristic traits inherent in leaders, which are highlighted by various researchers of the «traits theory». It is determined that of importance for a project manager is not only certain traits of the leader, but also professional competence. The criteria for assessing the level of competence of project managers in accordance with the ICB4 standard, as well as the necessary skills in relation to the individual competence of «Leadership», are specified. The main qualities and skills of the leader-manager according to the latest version of the PMBOOK project management standard are also considered. The research carried out by the authors resulted in distinguishing the most important qualities of the leader, which, combined with the necessary professional knowledge and skills, will allow project managers to become successful and effective in team cohesion to achieve the best results in project activities. The traits allocated as result of the research, such as responsibility, perseverance, ability to cooperate, kindness and others, will allow project managers to be successful leaders of their teams and to effectively manage projects and programs.
9
Prorok, Mukuta. "ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР УСПІШНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 1, № 1 (30 березня 2015): 79–85. http://dx.doi.org/10.31108/1.2015.1.1.11.
Повний текст джерела
10
Пророк, М. В. "Лідерські якості як важливий фактор успішності професійної діяльності фахівців соціономічних професій". Психологічний часопис, № 1 (1) (2015): 79–85.
Знайти повний текст джерела
11
Пророк, М. В. "Лідерські якості як важливий фактор успішності професійної діяльності фахівців соціономічних професій". Психологічний часопис, № 1 (1) (2015): 79–85.
Знайти повний текст джерела
12
ВОРОХОБІНА, Діана. "ЛІДЕРСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ З НАВІГАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ СУДНОМ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 20–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.953.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено результати досліджень, публікацій та нормативно-правових актів, у яких розкриваються теоретичні аспекти лідерської компетентності фахівців з навігації та управління судном. З’ясовано, що лідерство є одним з найважливіших компонентів професійної компетентності фахівців з навігації та управління судном. На це наголошується у сучасних нормативно-правових документах, що регламентують підготовку майбутніх судноводіїв. У зв’язку із цими вимогами, а також сучасними викликами і загрозами у сфері судноплавства потребують ретельного аналізу результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, ціннісні орієнтації, професійно важливі властивості фахівцівз на вігації й управління суднами, які складають зміст лідерської компетентності. З’ясовано, що важливі аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців річкового та морського транспорту неодноразово привертали увагу науковців. Однак наукове завдання щодо формування і розвитку лідерської компетентності майбутніх фахівців з навігації та управління судном у процесі професійної підготовки не було предметом окремого дослідження. Зроблено висновок, що лідерська компетентність – це інтегроване поняття, що охоплює професійну компетентність і професійну мобільність, а також здатність швидко адаптуватися до нових умов, орієнтуватися в інформаційних потоках, оптимально вирішувати професійні й соціальні проблеми, здійснювати ефективне управління персоналом і вміння працювати в команді. Лідерська компетентність фахівців з навігації та управління судном охоплює досить значний перелік компонентів, серед яких знання (психології роботи з персоналом, особливостей управління людськими ресурсами, комунікації, особливостей формування команди тощо), уміння та навички (підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння, доброзичливості, взаємодопомоги, навички керівника і вміння працювати в команді, застосовувати методи ефективного управління ресурсами, здійснювати менеджмент та мотивацію персоналу суднової команди тощо), а також лідерські якості (організаторські, професійно-ділові, емоційно-комунікативні, інтелектуально-креативні та морально-вольові). Важливе значення в умовах сучасного мореплавання є володіння капітанами суден та їх помічниками міжкультурною та етнічною толерантністю.
13
Перфільєва, Анастасія. "ЛІДЕРСЬКІ АМБІЦІЇ ІРАНУ В ІСЛАМСЬКОМУ СЕГМЕНТІ АЗІЙСЬКОГО РЕГІОНУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 6 (1 липня 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються базові настанови позиціонування Ісламської Республіки Іран в регіональній системі відносин. Наголошено на особливостях Ірану як гравця регіональної та світової політики, серед яких виокремлено концептуалізацію шиїтського проекту суспільно-політичного розвитку, який пропонується в якості моделі як для внутрішнього, так і для зовнішнього споживача через практики м’якої сили публічної дипломатії, а також посилення обороноздатності країни для просування власних інтересів в регіональному і глобальному вимірах. Визначено неоднозначність ролі Корпусу вартових Ісламської революції в структурі та функціонуванні діючої іранської моделі розвитку як додаткову особливість міжнародного актора. Констатовано, що на сучасному етапі позиціонування Ірану в системі регіональних відносин ґрунтується не стільки на ідеях експорту ісламської революції, скільки на ідеї розбудови взаємовигідних взаємин із країнами з помітною часткою шиїтського населення.
14
Нежинська, О. О. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ ТА ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА ЇЇ ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ". Problems of Modern Psychology, № 3 (27 квітня 2021): 99–107. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено особливості впливу соціальної реклами та лідерських якостей особистості на її професійне самовизначення. Виявлено, що сучасні різноманітні трансформації у суспільстві, а також сьогоднішні проблеми пандемії коронавірусної хвороби призвели до істотних негативних змін на ринку праці, зокрема й появи значних масштабів безробіття, соціальної незахищеності тощо, тому сьогодні вельми актуальним є пошук шляхів розв’язання окреслених проблем, покращення нинішньої ситуації, пришвидшення залучення спеціалістів до трудової діяльності тощо. Поінформовано, що проблему професійного самовизначення особистості розглядали багато відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників. Виділено види домінантних мотивів особистості під час реалістичного вибору професії, що може бути допомогою під час діагностики в процесі профорієнтаційної роботи. Визначено психологічні особливості соціальної реклами, зокрема і вплив соціальної реклами на сприйняття особистості, тривалість процесу уваги завдяки відповідним засобам, які використовуються в рекламі. Виявлено вплив соціальної реклами на суспільство та молодь. Зафіксовано, що під час професійного самовизначення важливо розкрити власні лідерські задатки й якості, лідерський потенціал та лідерські цінності, оскільки мобілізація внутрішніх резервів допоможе особистості у повсякденній поведінці, міжособистісній комунікації, а також сприятиме збагаченню власної діяльності новими способами її виконання та підвищить особистісну ефективність загалом. Зазначено, що невміння правильно користуватися власними ресурсами, виявляти та розкривати їх можуть викликати в особистості проблеми психологічного характеру в умовах професійного самовизначення. Підкреслено, що однією з умов правильного вибору професії є профорієнтація. Констатовано, що для професійного самовизначення громадян у державі здійснюється професійна орієнтація шляхом професійного інформування, професійного консультування та професійного відбору завдяки діяльності Державної служби зайнятості.
15
Петровська, Тетяна, Віталій Сергієнко та Ольга Красницька. "Психофізичний та соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 96–103. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.96-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Погіршення фізичного та психічного здоров’я, складність соціалізації дітей молодшого шкільного віку внаслідок зменшення часу на фізичне виховання у школі, переважну їх інтелектуальну зайнятість, систематичну роботу з гаджетами спонукають до організації позашкільної рухової активності, спрямованої на психофізичний та соціальний розвиток молодших школярів. Мета. Визначити особливості психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате. Методи. Теоретичний аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел, педагогічні, соціологічні, медико-біологічні методи, методи психодіагностики, методи математичної статистики. Результати. Розроблено програму психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате, що містить шість блоків: пізнавальний, загальної фізичної підготовки, спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, соціально-комунікативний, тестування. Установлено позитивний вплив спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате на показники психофізичного розвитку молодших школярів, зокрема функціональний стан серцево-судинної системи, фізичну та розумову роботоздатність, фізичну підготовленість, що проявляється в розвитку психомоторних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості, координації), зорової та слухової пам’яті, покращенні процесів переключення й розподілу уваги, збільшенні обсягу уваги. Доведено, що заняття карате сприяють соціальному розвитку, успішній соціалізації дітей і соціальній адаптації до нового соціального середовища. У процесі занять молодші школярі опановують нові соціальні ролі, норми та правила, формують соціальні якості й уміння, лідерські, морально-етичні якості та цінності, адекватну самооцінку, внутрішню позицію, навчаються встановлювати соціальні контакти й будувати взаємостосунки.
Ключові слова: молодші школярі, соціалізація, фізична підготовленість, фізична роботоздатність, розумова працездатність, соціальні норми, ролі, якості.
16
Откидач, В. С., М. В. Корчагін, Є. А. Куришко, І. М. Данілішин та А. А. Білуха. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНИМ БАГАТОБОРСТВОМ НА РІВЕНЬ ПОКАЗНИКІВ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ КУРСАНТІВ ВВНЗ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальному питанню корекції рівня показників лідерських якостей курсантів вищих військових навчальних закладів. Мета статті – дослідити вплив занять військово-спортивним багатоборством на рівень показників лідерських якостей курсантів вищих військових навчальних закладів. До дослідження залучено 95 курсантів контрольної групи, які навчалися за чинною системою фізично підготовки, і 36 курсантів експериментальної групи, які займалися в секції військово-спортивного багатоборства. Вік досліджуваних – від 17 до 26 років. У ході експерименту проведено дослідження показників лідерських здібностей на час проходження тестування. Результати дослідження демонструють покращення рівня показників лідерських якостей представників ЕГ щодо респондентів КГ: лідерські якості на 4,9% (p<0,05). Лідерство залишається ключовим компонентом забезпечення професійної діяльності як окремих військовослужбовців різних категорій, так й органів військового управління, військових частин (підрозділів) під час виконання завдань за призначенням, незважаючи на різноманіття визначень і методів реалізації. Визначальну роль лідерство військовослужбовців відіграє, зокрема, у цінностях, традиціях, етиці поведінки, досвіді дотримання військової дисципліни та корпоративної військової культури в арміях держав-членів НАТО. Управління (менеджмент) у військах (силах) підтримує стабільність і контрольованість процесів і моніторинг результатів діяльності, а військове лідерство стимулює позитивні зміни, зосереджуючись на натхненні й взаємодії з особовим складом. Незалежно від особливостей історичного розвитку лідерство залишається душею армії, її ціннісною основою. Набутий бойовий досвід військовослужбовців ЗС України переконливо демонструє необхідність теоретичного осмислення та практичного впровадження в підготовці й застосуванні військ (сил) притаманної національним бойовим традиціям ціннісної основи військового лідерства, яка відображає систему поглядів, керівні принципи, умови та шляхи досягнення його мети. Висновок: засоби військово-спортивного багатоборства можуть бути використаними для корекції рівня показників лідерських якостей курсантів вищих військових навчальних закладів.
17
Туз, О. С. "ЗДАТНІСТЬ ДО ЛІДЕРСТВА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 184–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-184-194.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу теоретичних основ лідерства як соціального феномену. Розкрито проблему лідерства в сучасному суспільстві. В аналізі лідерства автор звернулася до реалізації його в такому соціальному інституті українського суспільства як прикордонна служба. Автором представлено у статті декілька визначень «лідерства» в науковій та побутовій сфері. Здійснено аналіз основних концепцій щодо походження лідерства в суспільстві: харизматична теорія (пояснює лідерство як особливий набір якостей лідера, що спонукають інших до продуктивнішого виконання своїх дій; згідно з теорією лідером неможливо стати, тобто лідерські якості є вродженими); синтетична теорія (позиціонує лідерство як процес організації міжособистісної взаємодії та управління лідером цим процесом, тобто лідерство є результатом спільної діяльності людей); ситуаційна теорія (розглядає лідерство як результат ситуаційних факторів та відповідність між цими ситуаціями та лідером); біхевіористична теорія (зосереджена на поведінковій теорій, тобто основна увага приділяється діяльності та діям особи, а не психічним характеристикам чи внутрішньому стану; згідно із теорією лідером можна стати через навчання, спостереження, діяльність); трансакційна теорія (заснована на аналізі взаємної вигоди від стосунків між лідером і послідовниками, на отриманні вигоди або ресурсів послідовниками від лідера та відсутності в них глибинної внутрішньої мотивації); трансформаційна теорія (сконцентрована на відвертій прихильності до лідера та глибинній внутрішній мотивації); теорія впливу (виступає як чергова спроба проаналізувати владу особистості не на основі певної посади, а особистих якостей, форм поведінки). Подано перелік праць вітчизняних та зарубіжних вчених, котрі займались вивченням різних аспектів лідерства.
18
ДЕНИСЮК, В. І. "ГОТОВНІСТЬ МОЛОДИХ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 163–70. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему готовності молодих вчителів історії до професійної діяльності (на основі анкетування вчителів історії Волинської області). Схарактеризовано головні підходи до визначення поняття «готовність до професійної діяльності», а також критерії його дефініції. Проаналізовано головні методичні проблеми, з якими стикаються молоді вчителі на початку професійної діяльності (брак психолого-фасилітативних знань і навичок, брак знань з історії, брак методичних вмінь, умінь роботи з документами, комп’ютером і програмним забезпеченням), а також їх імовірні причини (нестача практичного досвіду; невідповідність підготовки (освітньої програми) в університеті вимогам до вчителя в школі; необізнаність із вимогами до вчителя в школі; нестача психолого-фасилітативних вмінь у роботі з учнями). З’ясовано особливості методичних проблем відповідно до вікового критерію. Досліджено важливість основних професійних якостей (організаційні й управлінські здібності, емпатія, цілеспрямованість, працездатність, лідерські якості, самоконтроль, дисциплінованість, стресостійкість, комунікаційні здібності, уміння працювати самостійно й у команді, аналітичні здібності, гнучкість) і професійних компетентностей вчителя для готовності до професійної діяльності. Установлено головні рекомендації щодо підвищення професійності й конкурентоспроможності майбутніх вчителів історії (студентів, що навчаються за спеціальністю 014 «Середня освіта (Історія)»), зокрема щодо посилення практичної складової частини в освітній програмі. Результати дослідження візуалізовано в статті за допомогою діаграм. Здійснено порівняння окремих елементів державної політики у сфері підготовки вчителів в Україні та європейських державах.
19
Волкова, Н. П., С. А. Наход та Г. І. Крижановська. "До питання про лідерські якості викладача закладу вищої освіти та шляхи їх розвитку в умовах аспірантури." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology" 2, № 18 (2019): 30–38. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2019-2-18-4.
Повний текст джерела
20
Швардак, М. В. "ТЕХНОЛОГІЯ ЛІДЕРСТВА В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 292–305. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-292-305.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено поняття «лідер», «лідерство», «лідерський потенціал». Центральною дефініцією дослідження є «технологія лідерства», яка трактується автором як сукупність знань про лідерство, його форми, концепції та стилі, а також послідовність етапів формування та розвитку в керівника лідерського потенціалу. Технологія лідерства у даному дослідженні розглядається в умовах сучасного закладу загальної середньої освіти. З’ясовано розбіжності між керівництвом та лідерством, керівником та лідером. Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дав можливість з’ясувати, що традиційно виділяють дві форми лідерства: формальне та неформальне. Схарактеризовано такі стилі лідерства: ідеалістичний, навчаючий, товариський, демократичний, амбіціозний та авторитарний. З’ясовано, що станом на сьогодні ефективними в умовах закладу освіти вважаються концепції харизматичного лідерства, трансформаційного лідерства та лідерства в управлінні командою. Визначено першорядні лідерські якості. Серед них: організаторські здібності, авторитетність, активність, рішучість, упевненість у собі, асертивність, сила волі, гострий розум, розвинене почуття інтуїції, здатність до співпраці, стійкість до стресу, вміння слухати інших, бути приємним співрозмовником, оригінальність, рефлексивність, уміння психологічно грамотно впливати на ситуацію в колективі. З’ясовано, що розвиток лідерського потенціалу в керівників закладів загальної середньої освіти неможливий шляхом виключно інформування, адже передбачає відповідне ставлення та поведінку особистості. Тому програми навчання з розвитку лідерства мають бути практично-орієнтовані. Виділено основні форми розвитку лідерських якостей. Розроблено алгоритм розвитку лідерського потенціалу в керівників закладів загальної середньої освіти. Синтезовано типові помилки лідера.
21
Гулько, О. М. "Лідерство і лідерські якості здобувачів вищої освіти: аналіз понять і стану розвитку у процесі здійснення студентського самоврядування". Актуальні питання природничо-математичної освіти, Вип. 2 (14) (2019): 91–97.
Знайти повний текст джерела
22
Гулько, О. М. "Лідерство і лідерські якості здобувачів вищої освіти: аналіз понять і стану розвитку у процесі здійснення студентського самоврядування". Актуальні питання природничо-математичної освіти, Вип. 2 (14) (2019): 91–97.
Знайти повний текст джерела
23
Ткачук, Надія, та Неля Кінах. "Професійний стандарт як вектор модернізації післядипломної педагогічної освіти". New pedagogical thought 106, № 2 (5 липня 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-21-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує створення професійних стандартів; розглянуто окремі підходи та принципи із зарубіжного досвіду щодо стандартизації освіти; визначено сфери застосування професійного стандарту. Зазначено, що новий професійний стандарт учителя визначає загальні (громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька) і професійні компетентності педагога (мовно-комунікативна, предметно-методична, інформаційно-цифрова, психологічна, емоційно-етична, педагогічне партнерство, інклюзивна, здоров’язбережувальна, проєктувальна, прогностична, організаційна, оцінювально-аналітична, інноваційна, рефлексивна, здатність до навчання впродовж життя), що є складовими загальної моделі професійної компетентності педагога. Проведено пілотне дослідження щодо ставлення педагогів до нового професійного стандарту в контексті забезпечення якості підвищення кваліфікації та особистого безперервного навчання. Обґрунтовано ставлення педагогів до нового професійного стандарту в контексті забезпечення якості підвищення кваліфікації та особистого безперервного навчання. Проаналізовано актуальність загальних і професійних компетентностей педагогів у структурі професійного розвитку, визначено пріоритетність трудових функцій у системі особистісного розвитку вчителя; зроблено акцент на важливості врахування нового професійного стандарту вчителя в проєктуванні професійного розвитку педагогів.
24
Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 266–84. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-266-284.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття соціальних комунікацій, які через пандемію та стрімкий розвиток і масове використання інформаційних технологій, зазнали значних змін у нинішньому суспільстві. З’ясовано, що сьогодні конкурентоспроможний фахівець будь-якого профілю має досконало володіти фаховими компетентностями, вміти ефективно здійснювати різновиди соціальних дій, виконувати соціальні функції, встановлювати нормальні соціальні відносини, дотримуючись норм соціальної поведінки, взаємодіяти, а отже, бути соціально орієнтованою особистістю. Щоб зрозуміти сутність соціально-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, було проаналізовано та узагальнено наукові визначення даного поняття та його складових. Слід зазначити, що науковці здебільшого розглядають соціальну та комунікативну компетентність окремо, але визнають їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На нашу думку, соціально-комунікативна компетентність – є невід’ємною складовою професійних якостей будь-якого фахівця та виявляється у здатності успішно й ефективно взаємодіяти з конкретними людьми або групами, досягаючи поставлених цілей. В ході дослідження підкреслено, що сучасна вища освіта переходить до нових форматів освіти, які зумовлені глобальною пандемією, тому змінюються і підходи до способів обміну інформацією між викладачем та студентом, а також між студентами. Акцентовано увагу на значне місце соціальних мереж у освітньому процесі під час дистанційного навчання. Розглянуто окремі платформи соціальних мереж, які викладачі можуть використовувати як інструменти навчання. З’ясовано, що для сучасних викладачів та педагогів в соціальних мережах корисними можуть стати такі функції, як: забезпечення відеозв’язку; спілкування та обмін файлами у створених групах, чатах; можливість групової діяльності; публікація навчальних матеріалів; обговорення публікацій, фото та відео; організація опитувань, анкетування та голосувань; пошук освітніх заходів, подій чи конференцій тощо. Використання соціальних мереж для освітніх цілей значно покращує соціально-комунікативні навички, формує лідерські якості, удосконалює цифрову обізнаність
25
Безсонова, О. К. "МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 46–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.
26
Вижва, Марія. "ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДЖ. СКУЛЛЕРА У РОЗРОБЦІ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (27 грудня 2019): 5–12. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена опису інтеграційної теорії лідерства, розробленої Дж. Скуллером (авторська назва – трирівнева модель лідерства (the three levels of leadership model) та їївикористання у розробці програми розвитку лідерських якостей старшокласників. Вказано основні особливості та структуру моделі та наведені головні характеристики кожногорівня. Подано детальний опис публічного, приватного та особистого рівнів лідерства, визначених Дж. Скуллером. Зазначено основні поведінкові патерни та властивостіособистості на кожному рівні. Надано пояснення таким ключовим термінам моделі як лідерська присутність, технічне ноу-хау, виміри лідерства та ін. У статті звертається увагадо визначення лідерства як процесу, що складається із чотирьох компонентів: мотиваційна мета, моніторинг прогресу та результатів; підтримка групової єдності та увага доособистостей. Аналізуються можливості практичного застосування моделі розвитку лідерства старшокласників на основі зазначеної концепції. У статті представлені основнімодулі програми тренінгу розвитку лідерства для старшокласників і визначено її теми.Зазначено перелік навичок та якостей, які передбачається розвивати в старшокласників у рамках запропонованої програми.
27
Ястремська, С. О., О. М. Намісняк та Г. Б. Гуменюк. "Значення наукових досліджень для визначення та вирішення основних проблем в медсестринстві". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 167–72. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12775.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У світі за останні кілька десятиліть культура медсестринства зазнала глибоких змін. Від медичних сестер все більше очікується, що вони розуміють і проводять дослідження, а також базують свою професійну практику на доказах, що з’являються в результаті досліджень, тобто застосовують доказове медсестринство. Доказове медсестринство широко визначається як використання найкращих клінічних даних при прийнятті рішень щодо догляду за пацієнтами, і такі докази зазвичай надходять із досліджень, проведених медсестрами та іншими фахівцями охорони здоров’я. У деяких дослідженнях показано взаємозв’язок між дослідженнями, доказовою практикою у медсестринстві, а також підвищення якості медсестринського догляду.
Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела останнього десятиліття щодо результативності та доцільності медсестринських наукових досліджень на якість здоров’я населення, а також показати значення наукових досліджень для визначення та вирішення основних проблем у вітчизняному медсестринстві.
Матеріали і методи. Проведено аналіз доступних інформаційних ресурсів у мережі «Інтернет», іноземних фахових видань за останні десять років. Застосовано аналітико-порівняльний метод та метод інформаційного пошуку.
Результати. За останні кілька десятиліть культура медсестринства зазнала глибоких змін. Наукові відкриття, що впливають на розуміння здоров’я, хвороб, включаючи симптоми, а також нові методи діагностики та лікування, продовжують розвиватися. На часі є зміни в практиці, дослідженнях та освіті медичних сестер. На практиці інноваційні, спільно створені, засновані на доказах моделі надання допомоги можуть відкрити нові ролі для медичних сестер з вищою освітою, які мають знання, лідерські та командні навички та вміння наукового пошуку й проведення досліджень. Дані наукових медсестринських досліджень можуть стати основою для клінічної практики та розширити базу знань медичних сестер у науці щодо симптомів, здоров’я, самоконтролю та паліативної допомоги наприкінці життя, а також поведінкового здоров’я, щоб продемонструвати цінність медсестринського догляду. В освіті персоналізоване, інтегративне та технологічне викладання та навчання може призвести до творчого та критичного мислення/прийняття рішень, етичних та культурно інклюзивних основ для практики здобувачів з медсестринства, забезпечити командні та комунікативні навички, покращити якість навчання протягом усього життя.
Висновки. У сучасному світі медичні сестри повинні навчатися протягом усього життя, бути здатними обмірковувати, оцінювати та модифікувати свою клінічну практику на основі знань, отриманих від систематичних досліджень у сфері медсестринства та охорони здоров’я. Знання, які можуть надати майбутні вчені-медсестри, будуть вирішальними для посилення зміцнення здоров’я, боротьби з хронічними, інфекційними та психічними захворюваннями, а також для сприяння одужанню та покращення якості життя.
28
Співак, Я. О., Л. А. Співак та О. В. Кузнецов. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКЛАДАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У НІМЕЧЧИНІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 235–46. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-235-246.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовано особливості організації вищої освіти в ЄС, розглянуто та проаналізовано досвід викладання соціально-педагогічних дисциплін в Німеччині як регіональному лідері. Висвітлено актуальність даного дослідження для здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників Донбаського державного педагогічного університету, який має тісні зв’язки з організаторами різноманітних освітніх проєктів у ФРН. Проаналізовано структуру, основні теорії та методики викладання соціально-педагогічних дисциплін та їх впровадження в окремо взятих аспектах вітчизняного освітнього процесу, пов’язаного з прискоренням оновлення національних інститутів вищої освіти у відповідності із європейськими стандартами та вимогами. Проаналізовано останні наукові дослідження, присвячені проблемам реформування, модернізації та інтернаціоналізації системи вищої освіти Німеччини, а також необхідності створення загальнонаціональних стандартів якості вищої освіти. Розглянуто загальні організаційні принципи системи вищої освіти, кількісний та якісний склад вищих навчальних закладів, особливості підготовки соціальних працівників, специфіку викладання фахових дисциплін та організацію допрофесійної, вступної, спеціалізованої та професійної практики для даної групи здобувачів. Схарактеризовано відмінності та загальні риси, притаманні освітнім системам підготовки майбутніх соціальних працівників усіх німецьких автономних земель. Виокремлено принципи навчання майбутніх фахівців, які відбуваються на чотирьох рівнях. Зазначено, що весь навчальний процес зорієнтований на формування професійних компетенцій, використання інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання. Визначено позитивні здобутки соціально-педагогічної роботи в Німеччині. Закцентовано перспективність експериментального запозичення елементів освітньої системи ФРН.
29
БІДА, Олена, Ільдіко ОРОС, Антоніна ЧИЧУК та Віталій ГОНЧАРУК. "СКЛАДНИКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті підприємливість розглядається з точки зору властивостей особистості індивіда та його здатнос- ті до управління роботою команди або колективу. Підприємницька компетентність проявляється у здатності індивіда перетворювати ідеї на дію; вона охоплює творчість, інноваційність та прийняття ризику, як і здат- ність планувати і управляти проєктами для досягнення певної мети. Доведено: щоб формування підприємницької компетентності було успішним варто використовувати найно- віші форми роботи, зокрема тренінги: бізнес-тренінги, управлінські, лідерські та корпоративні тренінги. Підготовка майбутнього педагога повинна включати як формування системи знань та вмінь з обраного фаху, так і розвиток якостей особистості. Підприємницька компетентність передбачає реалізацію здатностей, які розкриті у статті. Розгляд структури підприємницької компетентності служить визначенню провідних завдань і змісту її фор- мування, який повинен характеризуватися спрямованістю на створення умов до самореалізації, саморозвитку, для становлення самобутньої особистості, готової до вирішення життєво важливих проблем. Структуру під- приємницької компетентності складають компоненти, що описані у статті. Представлений перелік складників підприємницької компетентності майбутніх педагогів уможливлює кон- кретизацію педагогічних умов і створення програми розвитку підприємницької компетентності, спрямованої на накопичення практичного досвіду підприємницької діяльності. Серед форм навчання потрібно надавати перевагу залученню студентів до розроблення планів підприєм- ницької діяльності, відпрацювання навичок створення бізнес-проєктів з метою формування підприємницького мислення у процесі планування розвитку комерційних підприємств та у співпраці з підприємцями; моделюван- ню фрагментів підприємницької діяльності під час науково-дослідної роботи, магістерської практики, розробки курсових та інших навчальних проєктів.
30
Танасійчук, Володимир. "Особливості регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції фахівців соціальних служб". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 266–79. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-266-279.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті презентовано результати дослідження особливостей регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції фахівців соціальних служб як важливого чинника їх успішної професійної діяльності у складних умовах сьогодення. Наведено результати емпіричного дослідження, за якими виявлено недостатній рівень регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції (здатності конструктивно розв’язувати проблемні ситуації професійної діяльності, соціальної сміливості, комунікативної толерантності) для значної кількості (дві третини) фахівців соціальних служб. Подано результати дисперсійного аналізу, що свідчать про статистично значущі відмінності у показниках регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції досліджуваних фахівців Зокрема, щодо їх здатності конструктивно розв’язувати проблемні ситуації залежно від статі й віку показано, що з віком така здатність зростає, особливо в жінок. Стосовно соціальної сміливості вищі показники виявлені у фахівців соціальних служб, які обіймають керівні посади, а також у тих фахівців, які проживають у місті. Щодо комунікативної толерантності вищі показники виявлені у жінок порівняно із фахівцями, при цьому на основі порівняння фахівців з різним типом освіти – за фахом (профілем професійної діяльності), спорідненою чи за іншою спеціальностями зроблено висновок про проблеми професійної освіти фахівців у контексті розвитку професійно важливих якостей особистості, становлення їх лідерської позиції. Окреслено перспективи подальших досліджень, які, з одного доку, полягають в емпіричному дослідженні інших компонентів (ціннісно-смислового, когнітивно-рефлексивного, афективно-оцінного) лідерської позиції фахівців соціальних служб, а з іншого – у розробленні та апробації програми розвитку регулятивно-поведінкового компоненту лідерської позиції фахівців. Ключові слова: фахівець соціальних служб, лідерство, лідерська позиція, комунікативна толерантність, соціальна сміливість, здатність до прояву лідерської позиції в поведінці.
31
N.V., Batryn, та Verhun L.I. "ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-МЕТОДУ КОНКРЕТНИХ СИТУАЦІЙ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЛЬОВИХ ІГОР З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 96 (15 листопада 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Case studiesandrole-playsare examples of active collaborative teachingtechniques. Online collaborative learning encourages students to learn together in teams using Internet communication technologies. However, online collaborative learning space is not only encouraging but also challenging for both instructors and students. In this article, the authors investigated the application of an online case study method that involves role-play approach (RP/CS) in solving the cases. Due to the shift to online education during the last two years in response to the Covid-19 pandemic, this research study explored the application of online RP/CS in the development of students’ leadership skills, which are of significance for all professions. The purpose of this research study is to investigate if/how the instructors use RP/CS tools in order to aid students in their leadership skills development and how students perceive the application of RP/CS activities introduced in online courses. Course instructors across the West Ukrainian National University were surveyed to identify the courses where the instructors used online RP/CS activities. The focus was on the application of RP/CS in teaching leadership skills. Nine course instructors were interviewed to identify the features around the courses and the use of RP/CS (the aim of the course, the purpose of using RP/CS, and the expected outcomes). 22 second-year students who participated in online RP/CS activities were surveyed online. Seven students were interviewed online. The research purpose was to explore students’ perceived learning, participation, and satisfaction. According to the analysis of students’ surveys and interviews, the participants were satisfied with their online learning experience and felt increased motivation and interest in RP/CS. Thus, the difficulties caused by the Covid-19 pandemic and other current challenges should not negatively affect the educational process in universities. The creation of a new educational space for interactive learning and the use of active collaborative methods online are of particular significance.Key words: online education, case study method, role play, leadership skills, collaborative learning. Методи конкретних ситуацій (case study) та рольові ігри належать до активних колаборативних технологій навчання. Інтерактивне спільне навчання заохочує студентів навчатися разом у командах з використанням технологій Інтернет-комунікацій. Протягом останніх двох років у відповідь на пандемію Covid-19 відбувся перехід до онлайн-навчання. Однак спільний навчальний простір в Інтернеті є складним завданням як для викладачів, так і для студентів. У статті автори розглянули застосування методу конкретних ситуацій (кейс-стаді), який передбачає використання методу рольової гри (РГ) у розв’язанні кейсів з метою розвитку лідерських навичок студентів, які є важливими для всіх професій. Завдання дослідження полягає у вивченні того, як викладачі використовують онлайн РГ/КС та як студенти сприймають застосування РГ/КС на онлайн-курсах. Проведено опитування викладачів Західноукраїнського національного університету для того, щоб визначити курси, на яких викладачі використовували онлайн РГ/КС. Основна увага приділена застосуванню РГ/КС з метою розвитку лідерських навичок. Було проведено інтерв’ю дев’яти викладачів курсів, щоб визначити особливості курсів та використання РГ/КС (цілі курсу, причини використання РГ/КС та результати). Також 22 студенти другого курсу, які брали участь в онлайн РГ/КС під час онлайн-курсу Командна робота та лідерство, взяли участь і в опитуванні. Аналіз даних опитувань та інтерв’ю студентів показав, що вони позитивно сприймають активну спільну навчальну діяльність, задоволені досвідом навчання онлайн, мали підвищену мотивацію та інтерес до РГ/КС. Отже, труднощі, спричине-ні пандемією Covid-19, та інші сучасні виклики не повинні негативно впливати на навчальний процес в університеті. Особливої важливості набуває створення нового освітнього простору інтерактивного навчання і використання активних колаборативних методів онлайн. Ключові слова: онлайн-навчання, метод конкретних ситуацій (кейс стаді), рольова гра, лідерські якості, колаборативне навчання.
32
O.V., Hrytsuk. "PECULIARITIES OF STUDENTS’ EMOTIONAL STATES AT LABORATORY LEARNING CLASSES." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Статтю присвячено вивченню емоційних станів хлопців і дівчат залежно від виду навчаль-ного заняття у вищій школі. Метою роботи є виявлення особливостей складових частин емоційних станів студентів на лабораторних заняттях у виші залежно від курсу навчання. Методи. Психодіагностичним інструментарієм використано «Тест диференційованої самооцінки функціонального стану». Отримані первинні дані оброблено за допомогою пакету STATISTICA 12.0.Результати. Проведене дослідження дало змогу встановити, що у студентів самопочуття на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки, причому у дівчат рівень їх вираженості статистично значущо вищий, ніж у хлопців. Студенти почуваються сильними, витривалими, пра-цездатними, бадьорими. На лабораторних заняттях вони можуть проявити особистісні якості, такі як самостійність, ініціативність, лідерські, організаторські й комунікативні здібності. У студентів вираженість активності на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки. На лабораторних заняттях у студентів виражене бажання працювати й розмірковувати, вони активні, швидкі, діяльні, уважні, виконують різноманітні практико-орієнтовані завдання, відчувають захопленість ходом занять. У хлопців і у дівчат міра вираженості настрою на лабораторних навчальних заняттях статистично значущо не відрізняється. Загалом студенти мають гарний настрій на лабораторних заняттях. Вони оптимістичні, задоволені, щасливі, спокійні, життєрадісні, веселі. Висновки. Pезультати проведеного дослідження встановили, що у студентів самопочуття на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки, причому у дівчат рівень їх вираженості статистично значущо вищий, ніж у хлопців. У студентів вираженість активності на лабораторних навчальних заняттях має позитивні ознаки, причому у хлопців показники за цією шкалою статистично незначущо вищі, ніж у дівчат. У хлопців і у дівчат міра вираженості настрою на лабораторних навчальних заняттях статистично значущо не відрізняється. Ключові слова: емоційний стан, самопочуття, активність, настрій, статистична значущість. Purpose. The article is devoted to the study of the emotional states of boys and girls depending on the type of educational classes in high school. The aim of the paper is to identify the features of the severity of the components of the emotional states of the students at laboratory classes at universities, depending on the course of study.Methods. The empirical study has been conducted with the help of the test of differentiated self-assessment of the functional state. The obtained primary data have been processed using the STATISTICA 12.0 package.Results. It has been found that the students feel well at laboratory classes, and the girls have a statistically significantly higher level of expression of this feeling than the boys have. The students feel themselves strong, enduring, hard-working, energetic. They demonstrate their personal qualities, such as independence, initiative, leadership, organizational and communication skills. The severity of their activity at laboratory classes has positive signs. The students have a desire to work and to think. They are active, fast, attentive. They perform a variety of practice-oriented tasks, feel fascinated by the course. The degree of mood at laboratory classes does not differ statistically significantly at boys and girls. In general, the students are in a good mood at laboratory classes. For the average scores, the mood of boys has higher values than the mood of girls. They are optimistic, satisfied, happy, calm, cheerful. The students perform various types of work at laboratory classes, which increases their interest to the research and cognitive activities and forms an internal motivation to learn. The lowest rates of well-being at laboratory classes have the students of the fourth course. The highest rates of well-being have the students of the fifth course. The fifth-year students have the lowest level of activity at laboratory classes, and the first-year students have the highest level of activity. The highest indicators at laboratory classes are in the fifth year of education, and the lowest indicators are in the fourth year of education.Conclusions. The results of the empirical study have shown that the students have positive emotions at laboratory classes, and the girls have a statistically significantly higher level of well-been than the boys have. The severity of activity at laboratory classes has positive signs, and the measure of severity of the boys on this scale is statistically slightly higher than of the girls. The degree of mood of the boys and the girls at laboratory classes does not differ statistically significantly.Key words: emotional state, well-being, activity, mood, statistical significance.
33
H.R., Sokol. "THE TOPIC OF CHILDHOOD AND CREATIVE PERSONALITY DEVELOPMENT IN AUTOBIOGRAPHICAL HALYNA ZHURBA’S NOVEL “DISTANT LAND”." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 18–22. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є аналіз фактів, які демонструють основні моменти зародження, формування й становлення творчої особистості майбутньої письменниці Галини Журби на прикладі її автобіографічної повісті «Далекий світ».Методи. У роботі використано біографічний метод, порівняльно-історичний, наратологічний, загальнонаукову методику синтезу, аналізу, спостереження, добору та систематизації матеріалу та психоаналіз.Результати. Звернено увагу на психологічний портрет письменниці в ранньому дитинстві. Особливу увагу приділено таким якостям характеру, як наполегливість, впертість, лідерські задатки, схильність до самостійних вчинків та вміння спо-стерігати й помітити те, чим діти зазвичай не цікавляться. Окремий аспект – родина дівчинки та її близьке оточення, історія роду, події та випробування, що випали на долю старшого покоління та вплинули на майбутню письменницю. Розглянуто й проаналізовано домашній уклад та світ дітей, котрі органічно почуваються серед мальовничої української природи. Форму-вання в дітей вільнолюбства свідчить, що в родині поважали дитячу думку та брали до уваги їхні бажання. У статті зазначено захоплення родини театром, мистецтвом, усі вільно спілкувались кількома мовами.Висновки. Проаналізовано різні підходи письменниці до відтворення навколишнього світу крізь призму сприйняття маленької дитини в моменти найбільших збурень емоцій та неповторних вражень. Галина Журба поєднує деталізовану оповідь із нюансу-ванням найтонших вражень дитячої душі. Яскраві образи, що постають перед читачем, схоплені променем внутрішнього бачен-ня дитини, з особливим, довірливим тоном мудрого наратора. Звернено увагу на тонке сприйняття палітри кольорів та звукової мелодики, що підтверджує наявність у дитини творчого начала й пояснює витоки майбутнього тяжіння авторки до імпресіонізму. Помічено, що письменниці прекрасно вдається перейти від власних спогадів і вражень до слова, здатного їх утримати й донести до читача, зберігши колорит того часу й відчуття автентичності. В описі подій поруч з автобіографізмом й документальністю зна-ходимо безпосередність враження й асоціативність мислення, що яскраво висвітлюють сутність самої письменниці.Purpose. The purpose of the article is toanalyze the facts testifying the main aspects of the future writer Halyna Zhurba’s creative personality genesis, establishment and development on the basis of her autobiographical novel “Distant Land”.Methods. The biographical method, comparative-historical method, narrative method general scientific methods of synthesis, analysis, observation, selection and systematization of material, and deep analysis are used in the work.Results. Attention is paid to the writer’s psychological portrait in her early childhood. Special attention is paid to such personality qualities as persistence, stubbornness, leadership, inclination for independent actions and ability to watch and notice things children aren’t usually interested in. A separate aspect is the girl’s family and her close surrounding, family history, events and hardships that the older generation faced and their impact on the future writer. The article describes and analyzes the future writer’s home style and the world of children who feel organic in the picturesque Ukrainian nature and communicate freely with peasants. The development of such children’s qualities as love for freedom proves that the family respected the children’s opinion and took into account their desires. The article reveals the parents’ special attitude to children’s education, their comprehensive development and theatre fascination.Conclusions. Different writer’s approaches to recreate the surrounding world through a prism of little child’s perception at the moments of highest emotional splashes and unique impressions are analyzed. Halyna Zhurba combines a detailed story with the nuances of the child’s soul delicate impressions. Bright images, arising to a reader, are full of the child’s inner vision mixed with the omniscient narrator’s particularly trustful tone. Special attention is drawn to the subtle perception of the colour palette and sound melody that testifies the child’s creative gift and explains the origins of the author’s future attraction to impressionism. It is emphasized that the writer perfectly manages to move from her own memories and impressions to the words that can retain and convey them to a reader, preserve the flavour of the time and sense of authenticity. The sincerity of impression and associative thinking as well as the autobiographical and documentary aspects can be traced in the description of events.
34
Бабко, К. В. "ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЯК УМОВА УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Освітній вимір 33 (28 жовтня 2012). http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v33i0.1921.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор статті робить спробу визначити особливості формування лідерських якостей майбутніх соціальних педагогів, а також роль цих якостей у майбутній професійній діяльності.Ключові слова: лідерство, лідерські якості, соціальний педагог. Author of the article makes an attempt to determine the features of the formation of leadership quality of future social workers, as well as the role of these qualities in future work professionally. Key words: leadership, leadership skills, social pedagogue.
35
Астахова, Марія, та Ольга Шевандіна. "Управління формуванням лідерської компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 9, № 17 (30 жовтня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-9(17)-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Сучасний розвиток суспільства висуває нові вимоги до педагога, потребує розвитку його духовного та лідерського потенціалу. Зараз зростає попит на креативну, нестандартно мислячу особистість, яка наділена силою волі, має лідерські якості, розвинений «емоційний інтелект» та готова вести колектив за собою. Саме особистісне і професійне становлення педагога-лідера забезпечить розвиток освіти як європейської соціальної інституції. Значну роль у розвитку загальнопрофесійної компетентності педагога закладу дошкільної освіти відіграє формування лідерської компетентності, а завдання керівника закладу освіти, в свою чергу, ефективно управляти цим процесом.
У статті розглянуті погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність» та «лідерська компетентність». Розкрито сутнісні характеристики лідерства в освіті. Охарактеризовано розвиток професійно значущих лідерських якостей та виокремлено соціально-психологічні фактори, які впливають на професійну діяльність педагога-лідера.
Проаналізовано освітній процес як об’єкт управління та управління освітньою діяльністю закладу дошкільної освіти в умовах реформування освіти в Україні. Визначено, що управління являє собою складний соціально-економічний процес та реалізується через певні функції.
Особливу увагу приділено розкриттю структури процесу управління освітньою діяльністю закладу дошкільної освіти, який відтворює управлінський цикл та реалізується через загальні функції управління. Створено та досліджено складові системи управління лідерської компетентності та шляхи її формування, розроблено інструментарій визначення ефективності реалізації системи управління лідерської компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.
Ключові слова: компетентність, професійна компетентність, лідер, лідерська компетентність, управління якістю освіти, система управління, заклад дошкільної освіти.
36
Хупавцева, Н. О., та В. Б. Максимчук. "ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019). http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.110.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено сутність і структуру лідерських якостей студентів-психологів. Охарактеризовано лідерські якості як сукупність індивідуально-особистісних та соціальнопсихологічних властивостей особистості, що дозволяють їй виконувати роль лідера у групі. Студентський вік названо сенситивним періодом для формування лідерських якостей. Розглянуто шляхи формування та розвитку лідерських якостей студентів-психологів. Показано, що найбільш сприятливі умови для формування та розвитку лідерських якостей студентів створюються при правильній організації навчального процесу, використанні методу проектів, ігрового методу, тренінгу та активної участі у студентському самоврядуванні.
37
Ареф'єв, Сергій. "Ґенеза розвитку лідерства в управлінні економічними інтересами підприємства". Adaptive Management Theory and Practice Economics 9, № 18 (1 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-9(18)-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Визначено та обґрунтовано, що лідерська компетентність це сукупність його знань, вмінь професійної підготовленості і певні особистісні якості, здатності комунікувати із носіями інших стилів при прийнятті рішень, спрямованих на зміни в стратегіях на означених сегментах ринку, інноваційної модернізації, цифрових платформ. Зазначено, що лідерські якості при поєднанні з управлінськими здібностями дозволяють реалізовувати як власні компетенції, так і органічно задовольняти виявлені економічні інтереси підприємства, забезпечуючи ритмічне і безперервне функціонування, реалізовувати цілі. Виділено характеристики лідера і керівника у певному порівнянні і гуртуючись на функціонуванні підприємства в офіціальних і неофіціальних площинах, тому місце і роль керівника і лідера можуть значно відрізнятись відповідно до ступеня відповідальності за прийняття тих чи інших рішень, які можуть бути орієнтиром при розробці моделі ефективного лідерства. Акцентовано увагу на зміцненні особистісних характеристик лідера при реалізації функції новатора та впровадженні соціально-відповідальної поведінки.
Досліджуючи реалізацію якостей лідера в управлінні економічними інтересами підприємства, доведено, що специфічність економічних інтересів підприємства полягає в їхньому перетинанні, посиленні відповідно до носія, його відношення до процесу діяльності, тобто внутрішнього або зовнішнього середовища, агрегування за рівнями, а також із основними рисами ефективного лідера. Доведено, що специфічність економічних інтересів підприємства полягає в їхньому перетинанні, посиленні відповідно до носія, його відношення до процесу діяльності, тобто внутрішнє або зовнішнє середовище, агрегування за рівнями, а також із основними рисами ефективного лідера задля нівелювання небезпек. Обґрунтована доцільність інституалізації лідерства і економічних інтересів зацікавлених сторін із застосуванням їх якісного діагностування і моніторингу.
Ключові слова: лідерство, керівник, управління, економічні інтереси, підприємство, розвиток, адаптація, методи керівництва.
38
Карпенко, Володимир. "ПОНЯТТЯ ЛІДЕРСТВА У ВОЄННО-НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ". Військова освіта, 28 грудня 2021, 91–99. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2021-44/91-99.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано формування поняття лідерства у воєнно-наукових дослідженнях. Розглянуто поліаспектність поняття лідерства. Враховуючи специфічні особливості військового середовища та вимоги до діяльності військовослужбовців запропоновано розглядати поняття «військове лідерство» спираючись на визначені аспекти. На основі військової діяльності та особливостей військової сфери запропоновано поняття «військовий лідер» та уточнено поняття «військове лідерство».
Ключові слова: лідер; військовий лідер; лідерство; військове лідерство; лідерські якості; офіцер-лідер.
39
Фещенко, Наталія. "ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПРОВІДНИХ ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ СВІТОВОГО РІВНЯ, У КОНТЕКСТІ ПРОЄКЦІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ДИЗАЙНУ". Молодь і ринок, № 5/191 (29 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.239346.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається сутність творчого становлення найбільш відомих дизайнерів, основні віхи їх життя, освіту і схильності, лідерські якості. Основна увага приділена їх мотивам як рушійної творчої сили, їх генезису і реалізації. Креативна складова особи подібна до іскри, що може запалити весь світ потенціалом нових ідей і нового бачення, але цій іскрі вчасно треба допомогти спалахнути, надихнути вірою в успіх і в себе. Саме у цей ключовий момент близькі люди повинні підтримати художника і “підкинути хмизу” у вогонь творчості.
Виокремлено проблеми молоді, які повинні пам’ятати, що в сучасному світі необхідним елементом будь-якої діяльності є комерційний успіх, який визначає подальшу долю будь-якого підприємства, в тому числі і модного будинку. Історія знає багато прикладів феноменально талановитих кутюр’є, наприклад Крістіан Лакруа, що створили безліч цікавих образів і ідей, але, тим не менш, потерпіли комерційний крах. З метою недопущення подібних сценаріїв молоді фахівці повинні бути озброєні необхідним маркетинговим арсеналом впливу на публіку через ЗМІ, соціальні мережі і блоги. Історична тенденція моди зміщується у бік онлайн-сервісів, всіляких колаборацій і аутсорсингових послуг, тим більше це продиктовано нинішніми реаліями глобальних пандемій.