Добірка наукової літератури з теми "Локальна інфраструктура"

Обґрунтовано, що формування і реалізація політики відкри- тості української економіки передбачає пошук шляхів взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, захист інтересів національно- го ринку від несприятливого впливу світової кон’юнктури, підтримку віт- чизняних товаровиробників, здійснення заходів поміркованого протекціо- нізму. Визначено, що гобалізація актуалізує для регіонів та локальних спільнот необхідність визначення та розвитку стійких конкурентних переваг як кри- терію їх життєздатності в умовах глобальної конкуренції. Перетворюючи традиційні локальні ресурси на глобальні, глобалізація обумовлює поста- новку проблеми конкурентоспроможності регіону як його здатності відповідати на виклики глобального середовища шляхом створення та захисту унікальних локальних конкурентних переваг. Обґрунтовано, що формування та реалізація політики відкритості укра- їнської економіки передбачає пошук шляхів взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, захист інтересів національного ринку від не- сприятливого впливу світової кон’юнктури, підтримку вітчизняних товаро- виробників, здійснення заходів поміркованого протекціонізму. Доведено, що утворення зв’язків прикордонних регіонів у глобальному просторі пояснюється розширенням повноважень місцевих органів влади у міжнародних, зокрема, зовнішньоекономічних зв’язках. При цьому, в рамках глобалізації прикордонні регіони забезпечують інфраструктуру для перемі- щення товарів, капіталів та робочої сили. Як наслідок, покращується еко- номічне становище в тих регіонах, які були периферійними територіями і відставали у розвитку. Визначено, що важливим компонентом міжнародної економічної діяль- ності регіону є розвиток багатосторонніх форм економічного співробіт- ництва прикордонних регіонів сусідніх країн. Така робота починається зі встановлення пріоритетних напрямів співробітництва на базі визначення інтересів господарюючих суб’єктів. Значущість розвитку таких зв’язків пояснюється важливими інфраструктурними функціями прикордонних регіонів в міжнародній економічній діяльності держави: контролюючи- ми, бар’єрними, контактними та розподільчими. Утворення міжнародних зв’язків прикордонних регіонів пояснюється розширенням повноважень місцевих органів влади у міжнародних, зокрема, зовнішньоекономічних, зв’язках. При цьому, в рамках глобалізації прикордонні регіони забез- печують інфраструктуру для переміщення товарів, капіталів та робочої сили.

Дослідженосучасний стан сільськогосподарського виробництва та інфраструктурне і інформаційне забезпечення аграрних товаровиробників. Обґрунтовано, що навколишнє середовище сільського господарства змінюється із безпрецедентною швидкістю та дуже різноманітними способами – глобально та локально. Встановлено, що наразі лише невелика кількість забезпечених аграрних товаровиробників із сприятливими умовами для виробництва є головними бенефіціарами усіх сучасних розробок та інновацій, тоді як дрібні виробники, в значній мірі, не можуть скористатися наявними можливостями. Недостатній доступ до інформації, розуміння та інформаційних мереж – одна з форм обмеження потенціалу. Встановлено, що послуги з надання аграрних консультацій (дорадництва) є важливим елементом масиву ринкових та неринкових організацій та агентів, які забезпечують критичний потік інформації, який може покращити добробут фермерів та сільських жителів.Обґрунтовано, що після періоду занедбаності сільськогосподарські консультаційні послуги повернулися до порядку денного сільського розвитку. Крім їх звичайної функції надання знань для підвищення продуктивності сільського господарства вони наразі є важливою складовою інфраструктури аграрного ринку. Доведено, що ринково орієнтовані консультаційні послуги в галузі сільського господарства є однією з необхідних складових для ефективного виробництва продукції.Виокремлено основні вектори діяльності дорадчої служби в Україні: технічний, кадровий, правовий, економічний та організаційний.Досліджено специфіку державного управління системою сільськогосподарського дорадництва, окреслено подальші перспективи її розвитку.

Розглянуто особливості впливу держави на розвиток соці- альної інфраструктури малого міста, а також причини, якими виклика- на необхідність у державному регулюванні соціальної інфраструктури. Причини необхідності державного регулювання щодо ряду галузей соці- альної інфраструктури приховані в самій природі цієї сфери. У галузях соціальної інфраструктури виробляються послуги та супутні товари, що є суспільним благом, які покликані задовольняти не тільки індивідуаль- ні, але і суспільні потреби. Велика роль держави у регулюванні розвитку галузей соціальної інфраструктури пояснюється рішенням соціального завдання — забезпечення нормальних умов життєдіяльності всіх членів суспільства. Держава спирається у своїй діяльності на соціально-орієнтований підхід, реалізуючи його в межах системного соціально-економіч- ного управління. Визначено найбільш загальні характерні особливості галузей соціальної інфраструктури як важливої специфічної складової соціальної сфери в ці- лому. Основними з них є: різноманітність видів послуг галузей соціальної інфраструктури, їх функціонального призначення і ступеня значущості для споживача; різний ступінь участі споживачів у процесі отримання послуг; різноманіття організаційних форм і методів обслуговування споживачів; дворівнева доступність послуг — індивідуальна і групова; різне поєднання державних і комерційних форм діяльності та господарювання; локальний характер діяльності суб’єктів господарювання, що діють у соціальній сфері; активний розвиток галузей і поява великої різноманітності нових видів по- слуг. Перелічені особливості соціальної інфраструктури в різному ступені пов’язані між собою й існують у складних поєднаннях. Різноманітні комбі- нації їх взаємодії накладають істотний відбиток на всі сторони функціону- вання і розвитку як всієї інфраструктури в цілому, так і окремих її галузей. Крім того, всередині кожної галузі в силу специфіки соціальної сфери є свої відмінні риси, ознаки, властивості й особливості, що впливають на організа- цію її діяльності і можливість проведення внутрішніх перетворень.

Розвиток інформаційних технологій в бізнесі тягне за собою широке застосування хмарних обчислень: зберігання і обробку даних на стороні компанії, яка надає відповідні Інтернет-сервіси. Тому актуальною є задача дослідження і проектування ІТ бізнес моделі на основі безсерверніх сервісів, що дозволяє забезпечити доступність для користувачів, зниження витрат на обслуговування віртуальної інфраструктури. У роботі розроблена система з використанням AWS, яка призначена для розробки, проектування та модернізації сучасних «локальних» бізнес моделей, задля підвищення ефективності та економії ресурсів.

Пропонується метод оцінювання ефективності асиметричної протидії сучасним загрозам в інтересах забезпечення достатнього рівня воєнної безпеки держави. Оскільки однією із головних тенденцій формування та розвитку безпекового середовища у світі визначено перенесення ваги у воєнних конфліктах на асиметричне застосування військової сили збройними формуваннями, зміщення акцентів у веденні воєнних конфліктів на комплексне використання військових і невійськових інструментів (економічних, політичних, інформаційно-психологічних тощо), виникла потреба в оцінюванні та прогнозуванні ефективності асиметричного застосування військових та невійськових сил і засобів у протидії силовому тиску та застосуванню військової сили проти держави, що протистоїть більш сильному у військовому відношенні противнику. Основним обмеженням держави, що проводить наступальні дії, виступають втрати особового складу. Для держави – жертви агресії втрати особового складу, населення, інфраструктури тощо у такому конфлікті значно більші. Світовий досвід показує, що значно слабша у військовому відношенні країна, здійснюючи асиметричні заходи протидії загрозам військовими і невійськовими суб’єктами сил оборони, здатна завдати противнику неприйнятного збитку, в т.ч. і в невійськових сферах безпеки, і тим самим примусити навіть більш сильного у воєнному відношенні противника відмовитися від застосування військової сили проти неї.Пропонується ефективність протидії агресії держави, що значно переважає державу-мішень за військовою “потужністю”, оцінювати сумарним рівнем деескалації загрози на певний момент часу за рахунок симетричної (прямої військової) та асиметричної (комплексної) протидії агресії у формі проведення локальної спеціальної операції. Це дало змогу синтезувати модель оцінювання ефективності асиметричної протидії загрозам воєнній безпеці держави за показником сумарного зниження рівня загрози в проведених локальних спеціальних операціях (ЛСО), а також сформувати систему обмежень та визначити критерій прийняття рішення державою-агресором на відмову від подальших агресивних дій.

Інтернет речей (IoT) надає широкий спектр програм, що забезпечують підвищену обізнаність та контроль за фізичним середовищем. Поточні системи, як правило, локально сприймають і опрацьовують фізичні явища, а потім переносяться на хмарну інфраструктуру pub / sub (публікації / підписки) для розподілу даних датчиків та контролю серед кінцевих користувачів та зовнішніх служб. Незважаючи на популярність рішень pub / sub досі незрозуміло, які функції проміжне програмне забезпечення повинно мати, щоб успішно відповідати конкретним вимогам домену IoT. Питання як велика кількість підключених пристроїв, які лише епізодично надсилають невеликі повідомлення датчиків, впливають на пропускну здатність. У цій роботі ми розглядаємо дані обмеження, аналізуючи основні вимоги платформ IoT та оцінюючи, які з цих функцій підтримуються відомими opensource (відкритими рішеннями)pub / sub. Далі ми проведемо оцінку продуктивності в загальнодоступній хмарі, використовуючи чотири популярні реалізації pub / sub: RabbitMQ (AMQP), Mosquitto (MQTT), Ejabberd (XMPP) та ZeroMQ. Ми дослідимо максимальну стійку пропускну здатність та затримку в справжніх умовах навантаження, використовуючи дані від реальних датчиків. Хоча основні функції подібні, аналізовані системи pub / sub відрізняються своїми можливостями фільтрації, семантичними гарантіями та кодуванням. Наша оцінка показує, що ці відмінності можуть мати помітний вплив на пропускну здатність та затримку хмарних платформ IoT.

У статті розглядаються напрямки управління ефективністю розвитку туристично-рекреаційної галузі в умовах нестабільності ринку України. Відзначається актуальність туристично-рекреаційної галузі, яку вважають одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни. Визначені загальноєвропейські принципи з розвинутою індустрією туризму, яка дозволяє надавати державну підтримку розвитку, зокрема у сфері інформаційно-рекламної діяльності. Зазначені загальнодержавні та регіональні чинники впливу на розвиток туристично-рекреаційних ресурсів. Об’єктом дослідження туристично-рекреаційної галузі є туристично-рекреаційні ресурси. З метою вдосконалення управління розмежовано вивчення питання розвитку туристично-рекреаційної галузі з точки зору соціального статусу регіону та його географічного розміщення, оскільки вплив цих чинників на галузь різний та неоднозначний. Запропоновано вирішення локальних проблем розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі та формування рекреаційно-туристичної інфраструктури на регіональному рівні через розробку стратегій з обґрунтуванням пріоритетних напрямів розвитку кожної окремої області західного регіону; розробку системи бюджетів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу туристично-рекреаційної галузі в розрізі окремих сфер її діяльності; вдосконалення існуючих та створення нових маршрутів регіональних спеціалізованих туристичних напрямів; розробку планів залучення інвестиційних ресурсів для розвитку земельно-ресурсного потенціалу регіону тощо. Визначено можливі шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму туристично-рекреаційної діяльності.

Обґрунтовано важливість підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції для економіки України, розвиток якої значним чином залежить від рівня сформованості та ефективності використання експортного потенціалу виробників агропродовольчої продукції. Запропоновано розділяти напрями підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції стосовно здійснення інституціо-нальних реформ та структурних змін, які обумовлюються низкою функціонально-процесних передумов у агро-продовольчому секторі економіки. Визначено залежність конкурентоспроможності агропродовольчої про-дукції України від ефективності державного управління становленням та розвитком агропродовольчого сек-тору економіки, забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційно-технологічної державної підтримки виробників агропродовольчої продукції, ступеня деформації системи суспільного відтворення на вітчизняному агропродовольчому ринку, створення інституційних елементів міжфункціонального та міжгалузевого співробітництва (спеціального фонду інвестиційно-інноваційної підтримки сільськогосподарських виробників, комерційно-збутової інноваційно-технологічної співпраці між науково-дослідними лабораторіями, фермерсь-кими господарствами, суб’єктами логістики та торгівлі вітчизняною продукцією агропромислового комплек-су), створення та збільшення обсягів діяльності локальних інтегрованих систем для диверсифікації сільсько-господарського та агропромислового виробництва, становлення та розбудови інноваційної інфраструктури (створення інженерно-технічних центрів впровадження сучасних технологій сільськогосподарського вироб-ництва, активізації діяльності інформаційно-консультаційних та дослідно-маркетингових центрів з питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції), урегульованості сталого ро-звитку, забезпечення економічної безпеки та недопущення імпортозалежності внутрішнього агропродовольчо-го ринку.

Проаналізовано процес трансформації соціальної відповідаль- ності Української держави. Визначено основні тенденції трансформації со- ціальної відповідальності у глобалізованому світі. Проаналізовано основні архетипи Українського народу, що прямо чи опосередковано впливають на реалізацію соціальної відповідальності, а саме архетипи свободи, землі та бідності. Визначена проблема колективної безпеки, що полягає у її зв’яз- ку із демократією. Представницька демократія знаходиться у стані кризи, актуалізується пряма демократія з орієнтацією на принципи гуманізму, культурної толерантності та взаємоповаги. Визначена необхідність опти- мального поєднання лібералізму та демократії для забезпечення соціальної відповідальності сучасної держави. Досліджено основні аспекти суспільної свідомості, що призводять до недієвості існуючих державних програм. Ви- значено, що небажання значної частини українців активно працювати для забезпечення суспільного інтересу виявляється у free rider, що суттєво стри- мує розвиток соціальної відповідальності. Представлено основні нормативні документи України, в яких затвердже- но принципи соціальної відповідальності. Встановлена потреба врахування локальної спеціалізації соціальної відповідальності. Виявлена причина неді- євості європейської моделі соціальної відповідальності у реаліях українсько- го суспільства, що полягає у її відповідності архетипам європейських країн, що відрізняються від властивих українцям. Доведена необхідність активної участі держави у реалізації корпоративної соціальної відповідальності. Пред- ставлено рекомендації щодо зміни нормативної бази та політики держави у співпраці з бізнесом для забезпечення соціальної відповідальності. Визначено провідну роль корпоративної соціальної відповідальності бізнесу для впро- вадження європейських цінностей у процеси розвитку українського соціуму. Охорона здоров’я, освіта, інновації, АТО та інфраструктура є основними на- прямами реалізації корпоративної соціальної відповідальності в Україні.

У вищих навчальних закладах студенти згідно вимог освітньо-професійної програми підготовки бакалавра [4], повинні вміти розробляти концепцію побудови локальних комп’ютерних мереж на основі стандартних протоколів і інтерфейсів, аналізуючи потреби замовника. Вибирати топологію комп’ютерної мережі, мережні протоколи, планувати мережну інфраструктуру, аналізуючи потреби користувачів, програмне і апаратне забезпечення, що використовується, фізичне розміщення користувачів, ділення мережі на сегменти тощо. Майбутні спеціалісти також повинні вміти розробляти логічну і фізичну структуру локальної комп’ютерної мережі, топологію і засоби прокладки кабелів, розміщення комутаторів та маршрутизаторів, вибирати необхідне програмне забезпечення комп’ютерних мереж за допомогою нормативно-довідкової інформації, використовуючи процедури аналізу типових проектних рішень.Дані вимоги поширюються як на лекційний курс, так і на лабораторний практикум. Однак не кожен вищий навчальний заклад має можливість проводити лабораторний практикум у повній відповідності до вимог освітньо-професійної програми [1].Більшість вищих навчальних закладів не має матеріальної бази для практичного розгляду питання побудови та діагностики мережі. Ці теми розглядаються переважно тільки теоретично, оскільки не завжди можна дати можливість студентам самостійно спроектувати мережу або ділянку мережі, і перевірити її дію.Тому на лабораторних заняттях студенти в основному працюють в уже спроектованій, діючій мережі, і лише досліджують її топологію та характеристики.Такий підхід суттєво знижує рівень практичних навичок майбутніх спеціалістів з інформатики, оскільки при реалізації на практиці конкретного мережного проекту майбутній спеціаліст може стикнутись з рядом задач до яких він підготовлений лише теоретично.Тому нами пропонується при вивченні теми проектування комп’ютерних мереж залучати спеціалізоване моделююче програмне забезпечення для візуального проектування, моделювання та дослідження комп’ютерних мереж.Такий підхід має переваги у вивченні даної тематики, однак зауважимо, що перед вивченням тематики проектування та дослідження мереж на емуляторі існує необхідність продемонструвати студентам реальне мережне обладнання та особливості його використання і тільки потім проводити лабораторний практикум на емуляторі.При такому підході забезпечується повне охоплення тематики проектування та моделювання мереж як на теоретичному так і на практичному рівні [2].Однією з основних переваг використання емуляторів при вивченні проектування та дослідження мереж є можливість розглянути такі задачі, які неможливо розглянути навіть з використанням наявного обладнання. Так, наприклад при використанні емуляторів є можливість розглянути на основі діючої моделі функціонування кампусної мережі, Wi-Fi мереж, використання супутникової технології зв’язку та інших технологій, що залишаються недоступними для студентів при стандартному підході.Однією з найбільш відомих програм-емуляторів є програма NetCracker [3]. Дана програма створена компанією NetCracker Technology Corporation, і є однією з найбільш широко вживаних у світі як при вивченні, так і при професійному використанні.Робота з NetCracker побудована на основі технології Drag and Drop, що значно спрощує навчання користуванню програмою, і дозволяє основну увагу приділити безпосередньо питанню побудови та дослідження характеристик мережі. База даних програми містить характеристики великої кількості реальних апаратних мережних засобів, і дозволяє емулювати мережу у максимальній відповідності до фізичного відповідника.

The given work is dedicated to the introduction to penetration testing methodologies. One of the most reliable ways of maintaining information security is regular conducting of penetration testing. The main objective of penetration testing is to identify security weaknesses by simulation of real attacks. The methodology of pentest research as a service offered to clients of cloud services and local computers is considered. One of the possible architectures is offered

Гнида, А. С. Підвищення ефективності управління територіями Батуринської об'єднаної територіальної громади шляхом впровадження локальної інфраструктури геопросторових даних : випускна кваліфікаційна робота : 193 «Геодезія та землеустрій» / А. С. Гнида ; керівник роботи І. В. Корнієнко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра геодезії, картографії та землеустрою. – Чернігів, 2021. – 119 с.
Випускна кваліфікаційна робота присвячена розробці локальної інфраструктури геопросторових даних території Батуринської об'єднаної територіальної громади із врахуванням теоретико-методичних основ створення даної ГІС. В кваліфікаційній роботі представлені вступ, теоретична, аналітична та практична частини, охорона праці, висновки, список використаних джерел та додатки. У першому розділі висвітлені теоретико-методичні основи створення та ведення локальної інфраструктури геопросторових даних. У другому розділі узагальнено статистичну та текстову інформацію щодо території Батуринської міської громади та на її основі створено профіль досліджуваної території. У третьому розділі описано особливості практичної реалізації локальної інфраструктури геопросторових даних Батуринської громади у розрізі базового, тематичного та проблемно-орієнтованого набору геопросторових даних. Зокрема, розроблено алгоритм картографічного відображення результатів SWOT-аналізу при реалізації веб-карти досліджуваної території. Четвертий розділ присвячений основним заходам щодо охорони праці та безпеки при створенні муніципального геопорталу.
The final qualifying work is devoted to the development of the local infrastructure of geospatial data of the Baturyn united territorial community, taking into account the theoretical and methodological foundations of this GIS. The qualification work presents the introduction, theoretical, analytical and practical parts, labor protection, conclusions, list of sources and appendices. The first section highlights the theoretical and methodological foundations of creating and maintaining a local infrastructure of geospatial data. The second section summarizes statistical and textual information about the territory of the Baturyn city community and on its basis creates a profile of the study area. The third section describes the features of the practical implementation of the local geospatial data infrastructure of the Baturyn community in terms of basic, thematic and problem-oriented set of geospatial data. In particular, an algorithm for mapping the results of SWOT-analysis in the implementation of the web map of the study area has been developed. The fourth section is devoted to the main measures of labor protection and safety in the creation of the municipal geoportal.

Корчинський І. О. Формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / Корчинський Іван Осипович. – Львів: Львівський національний аграрний університет, 2009. - 204 с.
Аналізуються погляди вчених та узагальнено різні концептуальні підходи науковців до розуміння інфраструктури ринку. Визначено основні складові і сформовано її підсистеми. Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції покликана забезпечити розвинутий характер діяльності ринкових суб’єктів на стадії обміну, її інститути та організації не можуть бути запозичені ззовні, а зумовлені ринковими відносинами самих суб’єктів. Натомість цю зумовленість визначають особливості ринку, діяльність його складових, у межах якого функціонують ці елементи. Інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції на сучасному етапі перебуває на стадії становлення, а ринок сільськогосподарської продукції потребує розвитку та функціонування інфраструктури, яка б охоплювала систему підприємств і організацій, що забезпечують і здійснюють процес руху продукції від виробника до споживача, гарантуючи збереження її обсягів та якості і тим самим сприяючи підвищенню ефективності функціонування сільськогосподарських товаровиробників. Визначено характерні риси та особливості функціонування різних елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції на стадії обміну. Подано оцінку забезпеченості, умов та ефективності функціонування основних її елементів на регіональному рівні. Ґрунтовно аналізується діяльність бірж та визначено основні причини низької їх активності. Реалізація продукції розглядається як критерій перевірки узгодження виробництва і споживання. Встановлено залежність роздрібного товарообороту продовольчих товарів на одну особу від чинників, що його зумовлюють. Від обраного ланцюга елементів інфраструктури, якості наданих ними послуг і трансакційних витрат значною мірою залежить роздрібна ціна товару, його конкурентоспроможність і попит на нього, а відтак і ефективність господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників. У цьому й проявляється роль та значення інфраструктури аграрного ринку. Гармонізація виробництва, попиту і руху продукції розглядається на основі принципів плановості, безперебійності, оперативності, технологічності та економічності, розраховано кількість об’єктів мережі роздрібної торгівлі, які забезпечать належні умови постачання, реалізації і споживання продукції на регіональному рівні. Запропоновано організаційно-функціональну структуру оптового локального ринку та механізм і умови його розташування. Обґрунтовується простір діяльності локального оптового ринку. Окреслено значення, доведено необхідність створення інформаційної системи локального ринку сільськогосподарської продукції та визначено її основні функції. Запропоновано напрями підвищення ефективності функціонування інфраструктури регіонального ринку за рахунок забезпечення гармонізації діяльності окремих елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції шляхом формування і функціонування локальних оптових ринків. Визначено організаційно-функціональної моделі локального оптового ринку сільськогосподарської продукції та умов його розміщення, а також напрями щодо його розвитку на регіональному рівні. Scientists’ views are analyzed and different conceptual scientific approaches to understanding of market infrastructure. The main components are defined and its subsystems are formed. Infrastructure of agricultural products market aims to secure a developed character of the market subject performance at the stage of exchange. Its institutions and organizations cannot be borrowed from outside, but produced by market relations of its subjects. In contrast, it is caused by market peculiarities, activity of its constituents, securing performance of those elements. Currently, infrastructure of the market of agricultural products is at the stage of formation, and the market of agricultural products needs development and performance of the infrastructure, which will include a system of enterprises and organizations, supplying products move from a producer to a consumer and securing the required volume and quality of the products and thus, improving efficiency of agricultural producers performance. Typical features and peculiarities of functional activity of different elements of infrastructure of agricultural production market at the stage of exchange. Estimation of supply, conditions and effectiveness of functioning of its main elements at regional level is given. Stock exchanges’ activity is fully analyzed and the main purposes of their law activity are defined. Sale of production is examined as a criterion of checking coordination of production and consumption. It’s established that retail turnover of commodities per person depends on factors that caused it. The chosen chain of infrastructure elements, quality of supplied services and transaction expenditures substantially influence retailing price of a product, its competitive capacity and demand, and consequently, efficiency of economic activity of agricultural producers. It is manifestation of importance of the agrarian market infrastructure. Harmonization of production, demand and flow of production is examined on the base of planned, continual, operative, technological and economical principles, it’s calculated the quantity of objects of retail trading that will provide with proper conditions of supply, sale and consumption of production at the regional level. The organizing and functional structure of wholesale local market and mechanism and conditions of its arrangement are offered. The range of local wholesale market activity is grounded. The meaning is described, the necessity of creating of information system of local agricultural production market is shown and the main functions of this system are given. The work proposes directions to improve performance efficiency of a regional market infrastructure by means of balanced activity of some elements of the agricultural market infrastructure through formation and performance of local wholesale markets. The research defines an organizational and functional model of a local wholesale market of agricultural products and conditions of its location, as well as directions of its development at a regional level.