Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лемки.
Статті в журналах з теми "Лемки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-35 статей у журналах для дослідження на тему "Лемки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Наконечний, Володимир Михайлович. "КУЛЬТУРНА ПРАЦЯ ЛЕМКІВ НА АМЕРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ У МІЖВОЄННИЙ ЧАС (ЗА МАТЕРІАЛАМИ РУСИНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ)". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 7 (3 червня 2021): 178–91. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.7.2021.233357.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у з’ясуванні різноплановості громадського служіння лемків-емігрантів в еміграційних осередках в Америці. Завданнями розвідки є з’ясувати інформаційний потенціал газет «Наш лемко» та «Лемко» для реконструкції культурно-просвітницького життя американських лемків у міжвоєнний час, а також відтворити багатоманітність його форм і проявів. Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об’єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових і спеціально-історичних) наукової праці. Особливо значущими були методика джерелознавчого аналізу (на етапі збору та критики емпіричного матеріалу), а також компаративний і типологічний методи (на реконструктивному та наративному етапах). Наукова новизна статті полягає у спробі цілісної реконструкції культурно-просвітницької праці представників русинської еміграції на американському континенті у міжвоєнний час за матеріалами газет «Наш лемко» і «Лемко». У підсумку проведеного дослідження було доведено, що культурно-просвітницька праця русинської спільноти на чужині виявилася напрочуд різноплановою й активною. Це особливо є вражаючим з огляду на те, що лемки здебільшого були людьми доволі скромного достатку, адже працювали переважно фізично та за наймом. Незважаючи на це, в осередках компактного проживання на американському континенті (Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії, Монреалі, Вінніпезі, Торонто та ін.) лемки створили гідне поваги розмаїття культурних практик – закладали музеї, організовували фольклорні фестивалі, творили просвітні інституції та недільні школи, видавали власну періодику та навчальну літературу тощо. Ця жертовна праця, котра була ведена у дусі принципового соборництва, стала значущою й інтегральною частиною культурних змагань всього закордонного українства у ХХ ст. Вона також вплинула на долі самого русинства, адже вберегла його від розчинення в полікультурному світі у другій половині ХХ ст., коли Лемківщина була спустошена тоталітарними режимами, а її населення виявилося насильно розпорошеним багатьма країнами світу.
2
НАКОНЕЧНИЙ, Володимир, та Ірина ЛОЗИНСЬКА. "“ВІД ПИЯТИКИ БЕРЕ ПОЧАТОК УСЯКА ПОГАНЬ”: ПРОТИАЛКОГОЛЬНА ПОЛІТИКА “НАШОГО ЛЕМКА”". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 129–37. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246916.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей протиалкогольної політики редакції часопису “Наш лемко”. Методологічне підґрунтя роботи становить міждисциплінарний підхід. У статті використано такі методику та підходи, як систематичний, порівняльний і критичний аналіз джерельної бази, представленої великими текстовими масивами. Здійснити коректну інтерпретацію різножанрової газетної інформації уможливило застосування методики контент-аналізу. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу протиалкогольної проблематики на сторінках часопису “Наш лемко”. Висновки. Підсумовуючи протиалкогольну проблематику на сторінках “Нашого лемка”, вкажемо на її насиченість і полісюжетність, що корелювало з дійсними масштабами цієї загрози для русинів у міжвоєнне двадцятиліття. Використовуючи тогочасні чималі напрацювання активістів європейського й українського руху за тверезість, часопис підійшов доволі системно до справи популяризації здорового способу життя у середовищі своїх читачів. Апелюючи до їх розуму промовистими даними статистики та кримінальної хроніки, видання водночас збуджувало уяву русина багатьма засобами художнього впливу. Наслідками такої політики, попри її подекуди неприглядні моменти, було зростаюче розуміння серед населення Бескидів, що причинами багатьох негараздів є власне нерозважливе ставлення до алкоголю та нікотину. Лемки, загалом, дали гідну відповідь цьому громадському лиху, свідченням чого була позитивна динаміка закладання гуртків Товариства “Відродження” у гірських селах, що об’єднували дедалі більше русинів-абстинентів. Така консолідація була дуже важливою для лемківської громади напередодні важкого випробування, яким виявилася Друга світова війна.
3
Кічера, Н. М. "Лемки в етнополітиці Польщі". Грані, № 1 (105), січень (2014): 64–68.
Знайти повний текст джерела
4
Кічера, Н. М. "Лемки в етнополітиці Польщі". Грані, № 1 (105), січень (2014): 64–68.
Знайти повний текст джерела
5
Фабрика-Процька, О. "Лемки України: історія, політика, культура, духовність". Етнічна історія народів Європи, Вип. 13 (2002): 76–80.
Знайти повний текст джерела
6
Фабрика-Процька, О. "Лемки України: історія, політика, культура, духовність". Етнічна історія народів Європи, Вип. 13 (2002): 76–80.
Знайти повний текст джерела
7
Вербовський, В. "Лемки на Луганській землі : історико-етнологічний аналіз". Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень, Вип. 44 (2009): 351–54.
Знайти повний текст джерела
8
Вербовський, В. "Лемки на Луганській землі : історико-етнологічний аналіз". Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень, Вип. 44 (2009): 351–54.
Знайти повний текст джерела
9
Ільченко, Володимир. "Польща. Лемки, соляні копальні та інтелігентний сплав". Mandry. Navigator, № 5 (66) (2012): 28–31.
Знайти повний текст джерела
10
Кобилюх, В. "Праісторія прізвища Лимич, Лемик, Лемко". Дзвін, № 11 (793) (2010): 116–18.
Знайти повний текст джерела
11
Lyubchyk, I. D. "THE LEMKOS-RUSINS IN THE SUBJECT FIELD OF MODERN ACADEMIC DISCUSSIONS IN UKRAINE." Rusin 55 (March 1, 2019): 260–71. http://dx.doi.org/10.17223/18572685/55/15.
Повний текст джерела
12
Соколовський, О. Б. "Особливості захисту прав національних меншин у Республіці Польща". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 174–79. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1169.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах національні меншини стали невід’ємною частиною міжнародних відносин. Після розпаду СРСР та Варшавського договору західні держави вкрай сильно переживали, щоб на території колишньої російської імперії на відбувалося етнічних конфліктів, які б могли перерости у повномасшабні війни. Попри побоювання Заходу, держави Центрально-Східної Європи вміло змогли вийти із ситуації, а національні меншини стали ключем для поглибленної транскордонної співпраці та ключем для налагодження дружніх відносин із державами-сусідами. Республіка Польща є однією з найуспішніших держав Центрально-Східної Європи, в тому числі і в забезпеченні прав національних меншин. Польща є активним учасником транскордонної співпраці в рамках європейського інструменту єврорегіонів, до якої активно залучаються і національні меншини. У статті приділено увагу правовому визначенню та регулюванню прав національних меншин Республіки Польща, визначено особливості та проблеми, з якими зіштовхувалася Польща у стосунках із національними меншинами. У статті визначено особливості правового поля регулювання прав національних меншин у Польщі, висвітлено діяльність специфічного дорадчого органу – Спільної комісії – як одного з інструментів ефективної співпраці між сторонами, а також висвітлено проблеми врегулювання надання регіональної мови Сілезії. У Республіці Польща живе чимало національних меншин: білоруси, росіяни, німці, чехи, словаки, роми, євреї та українці. Досвід Польщі є вкрай важливим для України не тільки через те, що ця держава є сусідом, але і у зв’язку з тим, що ця держава є стратегічним партнером. Попри це, Польща не робить чіткого розмежування між національними та етнічними меншинами, зокрема це стосується питання сілезців та лемків. Сілезці не визнаються етнічною меншиною, тоді як лемки, яких в Україні визнають як етнічну меншину, визначаються як національна меншина. Правове регулювання прав національних меншин у Польщі має доволі довгу історію та чимало позитивних моментів, які Україна могла би перейняти для себе. Метою статті є визначення позитивних та негативних сторін правового регулювання прав національних меншин у Республіці Польща.
13
Pełechacz, Melania. "Што думают Лемкы…?" Rocznik Ruskiej Bursy 14 (31 січня 2019): 287–94. http://dx.doi.org/10.12797/rrb.14.2018.14.11.
Повний текст джерела
14
Nakonechnyj, V. "Peasant periodical «Lemko»: ideology, headings, issues." UKRAINIAN PEASANT, no. 23 (2020): 73–77. http://dx.doi.org/10.31651/2413-8142-2020-23-73-77.
Повний текст джерела
15
Алиева, Камилла Гаджимурадовна, Ислам Ильясович Махиев, Мурат Мухтарович Газаев, Марат Мухтарович Газаев, Црай Бесланович Кагермазов та Анатолий Мурашевич Биттиров. "Экология, эпизоотология и морфология трематоды Crepidostomum metoecus Braun, 1900 у терской кумжи в бассейне реки Терек". Аграрная Россия, № 8 (2 липня 2016): 27–28. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-8-27-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Установлено, что средние значения экстенсивности (ЭИ) и интенсивности (ИИ) инвазии крепидистомоза у терской кумжи в реках Терек, Малка, Баксан, Черек и Чегем составили 6,8 % и 8,42 ± ± 0,32 экз./особь соответственно. Крепидистомозом доминантно инвазированы 2 – 6-летки. ЭИ крепидистомоза у терской кумжи в р. Терек зимой составила 13,0 %, весной — 8,0 %, летом — 15,0 %, осенью — 19,0 %. При морфологической оценке трематод у терской кумжи размеры вида Crepidostomum metoecus Braun, 1900 практически мало отличаются от литературных данных.
16
Лазаревич, А. А., И. В. Новикова, С. О. Мясников, Н. А. Венчикова, Э. И. Мараховская, and Т. А. Плевако. "Smith-Lemli-Opitz syndrome in the fetus of the second trimester of pregnancy with a predominant involvement skeletal system." Nauchno-prakticheskii zhurnal «Medicinskaia genetika», no. 8(217) (August 31, 2020): 78–79. http://dx.doi.org/10.25557/2073-7998.2020.08.78-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведено описание спорадического случая синдрома Смита-Лемли-Опитца (СЛОС) у плода второго триместра. Основные ультразвуковые признаки были сходны с синдромом коротких ребер-полидактилии. Нозологический диагноз установлен при молекулярно-генетическом исследовании. Обсуждаются и сопоставляются нетипичные проявления СЛОС с данными литературы. We present a sporadic case of Smith-Lemli-Opitz syndrome (SLOS) in the fetus of the second trimester. The ultrasound (US) signs were similar to the syndrome of short ribs-polydactyly (SCRP). The diagnosis was established by molecular genetic testing. The atypical manifestations of SLOS are discussed and compared with literature data.
17
Абрамзон, Михаил Григорьевич, та Ирина Владимировна Тункина. "ГОСТИ ОСТРОВА ЛЕВКИ (АНТИЧНЫЕ МОНЕТЫ ПО НЕИЗДАННЫМ РИСУНКАМ Н.Н. МУРЗАКЕВИЧА), "Вестник древней истории"". Вестник древней истории, № 1 (2018): 52–87. http://dx.doi.org/10.7868/s0321039118010065.
Повний текст джерела
18
Nakonechnyj, V. "Ukrainian-Polish conflict in the interwar time as covered by the «Nash Lemko» newspaper." Cherkasy University Bulletin: Historical Sciences, no. 1 (2021): 81–87. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2021-1-81-87.
Повний текст джерела
19
Палюх, А. Я. "ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ'ЄКТІВ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ФІЗКУЛЬТУРИ І СПОРТУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, № 89 (6 березня 2020): 23–33. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.89.23-33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено ґрунтовний аналіз правового статусу суб’єктів державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту в Україні. Розкрито його теоретичні особливості, зокрема різноманітні концептуальні підходи до визначення природи й поняття правового статусу суб’єктів права, правовідносин тощо. Приділено увагу різновидам такого статусу, зокрема конституційно-правовому статусу суб’єктів державно-правового регулювання сфери фізичної культури і спорту. На основі ви-вчення складових елементів, а також результатів його реалізації виявлено певні проб-леми в даній сфері, окреслено напрями й шляхи удосконалення такого статусу, від-повідних нормативно-правових засад і практики реалізації.
20
Telvak, V. V., and V. M. Nakonechnyj. "THE RUSIN MINORITY IN THE SECOND POLISH REPUBLIC ACCORDING TO NASH LEMKO NEWSPAPER." Rusin, no. 61 (2020): 166–82. http://dx.doi.org/10.17223/18572685/61/10.
Повний текст джерелаАнотація:
The article examines the state of the Rusin community in the Second Polish Republic according to Nash Lemko newspaper materials. The authors specify the editorial policy of the newspaper, its rubrics and the authors’ board, focus on the cultural and social agenda faced by the Lemkos during the interwar period, including the resistance to polonisation: protection of cultural institutions, development of Ukrainian-language schooling, preservation of church and religious identity. The analysis has shown that Nash Lemko did not avoid discussing complex problems related to the Rusins. Thus, the Rusins faced a wide range of economic and household challenges, among which were the barbaric exploitation of natural resources by the state, the lack of land, the reduced demand for Lemko agricultural products, etc. followed by the mass emigration. The authors have proved that the newspaper not only diagnosed the abovementioned difficulties, but also tried to provide advisory assistance in their solution and urged the Lemkos to master new types of economic activity. It has been concluded that the newspaper was a prominent phenomenon of Rusin periodicals. Despite the difficult interwar times, it succeeded in uniting the Lemkos behind the idea of preserving their own cultural identity and fostering national unity.
21
Vlasova, L. I. "Using sculpturing during speech therapy sessions in order to involve a child with ASD in joint activities." Autism and Developmental Disorders 14, no. 2 (2016): 39–44. http://dx.doi.org/10.17759/autdd.2016140205.
Повний текст джерелаАнотація:
Children with autism spectrum disorders often have particular hardships in participating in joint activities with an adult. This makes interventions more problematic and draws back the achievement of planned educa¬tional goals. At the early stages of speech therapy, the important goal of individual sessions with the majority of children with autism spectrum disorders is not speech development in itself but developing motivation for joint activities. To ensure successful interaction between an educator and a child, different techniques can be used, including those that are not typical for speech therapy sessions, for example, sculpturing as a preferred activity with enjoyable sensory input. The article describes tips for developing rapport with children with autistic disorders, and a strategy for involving them in joint activities and further development of their speech.
22
Майка, М. "Проблеми правозастосування цивільно-процесуальних оціночних понять на стадії касаційного перегляду судових рішень". Юридичний вісник, № 1 (12 квітня 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2093.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі висвітлено актуальні питання та досліджено проблеми правозастосування цивільно-проце-суальних оціночних понять на ста-дії касаційного перегляду судових рішень у цивільному процесі Укра-їни. Проаналізовано необхідність застосування цивільно-процесуаль-них оціночних понять у сфері рег-ламентування правовідносин на стадії касаційного перегляду рішень у цивільних справах. Здійснено пра-вову характеристику цивільно-про-цесуальних оціночних понять, визна-чено їх ознаки та критерії. Вказано на прогалини правового регулювання правовідносин у зазначеній сфері, серед яких: відсутність норматив-ного визначення поняття «пра-вовий висновок Верховного Суду»; відсутність нормативного визна-чення оціночних понять: «фундамен-тальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «значний суспільний інтерес», «виняткове значення для учасника справи». Запропоновано дефініції процесуальних оціночних термі-нів «фундаментальне значення для формування єдиної правозастосов-чої практики», «значний суспільний інтерес», «виключна правова проб-лема», «виняткове значення для учасника справи», «висновок щодо застосування норми права у подіб-них правовідносинах». Сформовано висновки та пропозиції, спрямовані на вдосконалення цивільно-про-цесуального законодавства щодо перегляду судових рішень у каса-ційному порядку, зокрема, з метою оптимізації механізму правового регулювання процедури перегляду судових рішень у цивільному процесі касаційною інстанцією, запропо-новано доповнити положення чин-ного законодавства правовими нор-мами, якими конкретизувати ознаки цивільно-процесуальних оціночних понять: доповнити ч. 3 ст. 389 ЦПК України, що визначає підстави для касаційного оскарження, положен-нями, якими визначити поняття «питання права, яке має фундамен-тальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», як питання про застосування пра-вових норм та принципів, аналогії закону та аналогії права, що необ-хідні для формулювання судом єдиної практики для подолання прогалин у нормативному регулюванні чи колі-зій між нормами права; доповнити ч. 5 ст. 403 ЦПК України, яка визна-чає поняття «виключна правова проблема», нормами, що встанов-люють ознаки такої правової проб-леми, зокрема: наявність неоднако-вої судової практики застосування тих самих норм законодавства при вирішення спорів у подібних право-відносинах; наявність невизначеної кількості спорів із зазначеної проб-леми; недотримання основополож-них та фундаментальних принци-пів права в ході судового розгляду; наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
23
Велитченко, А. Н., and О. М. Павлов. "Selection of a Method for Obtaining Platelet-Rich Plasma for Use in Oral and Maxillofacial Surgery." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 3 (November 17, 2021): 277–88. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.5.3.003.
Повний текст джерелаАнотація:
В последние годы в медицине активно используется метод обогащенной тромбоцитами плазмы. Возможность непосредственно забирать кровь у пациентов во время оперативного вмешательства позволяет быстро получать естественные факторы роста, которые не являются дорогостоящими и относительно легки в применении. В настоящее время практически отсутствуют научно обоснованные данные по изучению влияния различных параметров устройств для центрифугирования на конечные показатели сгустков после разделения. Наш опыт широкого применения обогащенной тромбоцитами плазмы в клинической практике челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии с 2017 г. свидетельствует исключительно о положительных результатах использования данной методики при лечении различных патологий. Предпочтительными для клинического использования являются протоколы низкоскоростного центрифугирования. Использование протоколов высокоскоростного центрифугирования нежелательно при заполнении полостей большого объема и/или недостаточной васкуляризации зоны разделения в ране. In recent years, the use of the method of platelet-rich plasma has been actively used in medicine. The ability to directly take blood from patients during surgery makes it possible to obtain inexpensive natural growth factors that are not expensive and relatively easy to use.At present, there is virtually no scientifically substantiated data examining the effect of various parameters of centrifugation devices on the final parameters of clots after separation.Our experience in the widespread use of platelet-rich plasma in the clinical practice of oral and maxillofacial surgery since 2017 testifies exclusively to the positive results of using this technique in the treatment of various pathologies.Low speed centrifugation protocols are preferred for clinical use. The use of high-speed centrifugation protocols is undesirable when filling great volume spaces and/or when there is insufficient vascularization of the separation zone in the wound.
24
Кузьменко, Ганна Олександрівна. "СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ МІФ: МІФОТВОРЕННЯ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У ПРИЗМІ СУЧАСНИХ КОМУНІКАТИВНИХ ПРАКТИК". Public management 26, № 1 (19 липня 2021): 71–84. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-71-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано міф на основі міждисциплінарного підходу. Це питання не містить точних вказівок стосовно розв’язання актуальних за- вдань переосмислення ролей міфу у транзитному суспільстві, виокремлення можливостей використання мобілізаційного потенціалу міфу для здійснен- ня позитивних суспільних змін. Тому необхідність окреслення нового ро- зуміння феноменології сучасного міфу, концептуалізації проблемного поля політичного міфу як чинника формування нових якостей політичної свідо- мості українського суспільства, внесення ясності у питання змістовності, ефективності, моральності, інструментальності міфотворчості у трансфор- маційному суспільстві обумовлює актуальність теми дослідження. Динаміка соціокультурних змін на сучасному етапі породжує нові проб- леми, пов’язані з кризовими явищами в політичній сфері, посиленні вір- туалізацією частини суспільних відносин. Обґрунтовано, що соціальна мі- фотворчість є невід’ємною складовою суспільного життя, а найяскравішим її прикладом стають виборчі кампанії. Свідомість трансформаційного етапу розвитку українського суспільства є сприятливою основою для змін, але вона особливо схильна до маніпуля- цій. Міфологія в соціумі може бути виправданням, відмовкою для утвер- дження власної бездіяльності. У кризовому суспільстві за умови низької ле- гітимності влади повною мірою розкривається технологічна роль штучних політичних міфів в аспекті маніпуляції суспільною свідомістю. Отже, образна мова політичної комунікації конструює сакральну політич- ну реальність способом моделювання уявлення про неї, конституйованого у вигляді значущих фактів-конструктів, релевантного українській політичній культурі “міфотексту”, який читає колективна особистість. Комунікація за допомогою міфу — це модель односторонньої політичної комунікації. Узагальнено, що соціально-політичний міф дієво структурує бачення нинішнього й майбутнього, але ускладнює усвідомлений політичний вибір.
25
Філєр, Залмен, та Артем Чуйков. "МЕТОДИКА ПОШУКУ КОМПЛЕКСНИХ РОЗВ’ЯЗКІВ НЕРІВНОСТЕЙ СПОСОБОМ НЕВ’ЯЗКИ". Physical and Mathematical Education 31, № 5 (18 листопада 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-011.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. Традиційно у школі розглядають нерівності у множині дійсних чисел. Розв’язуючи нерівності із невідомим, обмежуються відшуканням області, у якій виконується вимога більше (менше). Між іншим, у низці задач важливо на скільки відрізняються величини. При цьому виявляються і комплексні розв’язки при дійсній нев’язці. Матеріали і методи. У статті використані методи математичного аналізу та теорії функції комплексної змінної, а також аналіз і моделювання – для розробки алгоритмів графічного подання результатів у системі комп’ютерної математики Maple. Результати. Запропоновано використовувати комплексну нев’язку r = s + it, де s > 0 або s = 0 і t > 0, яка дає комплексні розв’язки нерівностей. Множиною усіх розв’язків нерівності, отриманих методом комплексної нев’язки, є двовимірна область. Причому, нерівності з протилежними знаками мають розв’язки, які взаємно доповнюють один одного до комплексної площини. Показано приклади застосування методу комплексної нев’язки для розв’язування квадратних, раціональних та інших нерівностей. Продемонстровано застосування системи комп’ютерної математики Maple 17 для графічної побудови області-розв’язків нерівностей. Висновки. Поданий матеріал може бути корисний вчителям, викладачам закладів фахової передвищої та вищої освіти при вивченні теми «Комплексні числа». Нерівності у комплексній множині розглядалися епізодично, наприклад, при доведенні леми Д’Аламбера про значення модуля комплексного аргументу в сусідніх точках в околі точки, де він не дорівнює нулю. Ці нерівності можна використати для пошуку коренів комплексних функцій. Подальші наукові дослідження у цьому напрямку полягають у систематизації та класифікації нерівностей та методів їх розв’язання у комплексній площині.
26
Андрусяк, Г. "МОТИВ ТА МОТИВАЦІЯ ЗЛОЧИННОЇ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ". Юридичний вісник, № 4 (6 жовтня 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.2217.
Повний текст джерелаАнотація:
У разі виникнення загрозижиттю, здоров’ю, статевій сво-боді чи недоторканості застосу-вання захисних дій детермінуєтьсяне лише свідомими мотивами, алей на підсвідомому рівні – на основіінстинктів. У статті ми намага-ємося довести існування неусві-домлених елементів мотивації, якінасамперед стосуються інстинк-тивних реакцій самозахисту, спря-мованих на збереження цілісностіорганізму. Необхідна оборона якакт людської поведінки базуєтьсяна інстинкті живих істот захи-щати себе від небезпеки. Необ-хідна оборона є вольовою і свідо-мою дією людини, детермінованоюсоціально-позитивними мотивамий цілями, а також природними(інстинктивними) реакціямилюдини. Це особливо важливо у кон-тексті природності права особи нанеобхідну оборону.Правомірна поведінка може небути суспільно корисною, однак і небути суспільно небезпечною, а соці-ально прийнятною, коли суспіль-ство розглядає таку поведінку якбільш-менш бажану.Правильне розуміння мотивута мотивації злочинної поведінкисучасні дослідники суспільно корис-ної мотивації пропонують внесеннязмін до переліку обставин, якіпом’якшують покарання, шляхомвведення норми, що обов’язково маєвраховуватися судом під час при-значення покарання. У цій статтіми також пропонуємо зміну нормистатті, а також визначення і сутітаких понять як мотив, мотива-ція, інстинкт, злочинна поведінка,самозахист та, зрештою, визна-чення поняття «необхідна обо-рона» та «перевищення меж необ-хідної оборони».До вітчизняних і зарубіжнихнауковців, які присвятили своїпраці проблемам мотивів та моти-вації злочинної поведінки, відно-сяться Ю.М. Антонян, Б.М. Голов-кін, В. Васильєв, О.В. Ткачова,В. Тимошенко, А.В. Савченко,Н.Б. Хлистова, А. Ф. Зелинський.Мета роботи – дослідження проб-леми мотивів і мотивації у кримі-нальному праві, зокрема в контекстінеобхідної оборони із залученнямновітніх досягнень психології, соціо-логії, етики та інших галузей знань.
27
Лемко, Ю. Р. "КЛАСТЕРИ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА ЄС". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 28 (24 травня 2021): 55–58. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.948.
Повний текст джерелаАнотація:
Лемко Ю. Р. Кластери як один з інструментів формування політики сусідства ЄС. - Стаття.
У цій статті розглянуто один із складників європейської політики сусідства, а саме кластерну політику в контексті транскордонного співробітництва. Загальновідомо, що ТКС співробітництво в умовах розвитку інтеграційних процесів має властивість прискорювати процеси вирівнювання якості життя населення прикордонних територій, доводити її до середньоєвропейського рівня та сприяти досягненню вільного переміщення товарів, капіталів і людей через кордон. Воно забезпечує мобілізацію місцевих ресурсів та підвищення ефективності їх використання, робить можливим об’єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні. Транскордонне співробітництво відіграє важливу роль як «полігон» для випробовування та адаптації європейського законодавства, інструментарію підвищення ролі регіонів, адаптації механізмів фінансової підтримки. Методологічною основою розвитку транскордонного співробітництва стала теорія постін- дустріального суспільства, парадигмою якої є пріоритет людини, її творчий та інтелектуальний потенціал, умови її життєдіяльності. На сучасному етапі відбувається трансформація у напряму формування постіндустріаль- ного суспільства, яке базується на взаємодії між людьми, а отже - на співпраці та спільній діяльності людей, спрямованій на вирішення окремих завдань.
У цій статті розглянуто один із інструментів формування політики співробітництва Європейського Союзу, а саме кластери. В контексті розвитку нашої держави та з огляду на її подальший інтеграційний вектор, вважаємо це дослідження актуальним та доцільним. Зазначається, що кластерна система становить частину нової промислової політики ЄС, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності європейських компаній на світовому рівні. У статті досліджується, як саме
кластери служать необхідною інфраструктурою, точкою збірки безлічі ініціатив, які потребують залучення груп учасників з боку держави, бізнесу і науково-дослідницького співтовариства, а також платформою для подальшого посилення міжрегіонального співробітництва та тіснішої інтеграції. У статті надано огляд еволюції інститутів кластерної політики, створених на наднаціональному рівні в ЄС, на основі програмних документів Єврокомісії та ініціатив ряду країн-членів. Розглянуто перспективи подальшої реалізації кластер- ної політики ЄС з урахуванням запропонованих ініціатив у рамках нового бюджетного циклу.
28
Стєганцева, П. Г., та А. О. Артеменко. "РЕКУРЕНТНІ СПІВВІДНОШЕННЯ ДЛЯ ЧИСЛА НЕІЗОМОРФНИХ (n,m)-ГРАФІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Задача перерахування графів та підрахунку їх числа включає задачі перерахування та підрахунку числа помічених і числа непомічених графів. Друга з них вважається більш складною. Виділяють також задачі перерахування графів спеціального виду. Наприклад, помічених звичайних неорієнтованих графів, помічених звичайних орієнтованих графів, помічених зв’язних неорієнтованих графів, помічених дерев, непомічених гусениць та інших. Класичним результатом щодо перерахування графів вважають теорему Редфілда-Пойї, яка випливає з леми Бернсайда. Граф G з n вершинами та m ребрами називають n,m -графом. Два n,m -графа називаються ізоморфними, якщо існує бієкція між множинами вершин, яка зберігає їх суміжність. Ця стаття присвячена задачі підрахунку числа T n,m неізоморфних звичайних n,m -графів з використанням поняття вектора степенів графа. Вектор степенів графа є його неповним інваріантом відносноі изоморфізмів. Послідовності чисел T n,m для n ≤ 20 можна знайти в Online енциклопедії цілочислових послідовностей під номером A008406. У цій статті досліджено властивості вказаної таблиці, одна з яких демонструє залежність між кількостями всіх попарно неізоморфних графів з m ребрами та кількостями вершин, що відрізняються на один. Показано, що коли в сукупності всіх попарно неізоморфних n,m -графів присутній граф з вектором степенів (1,1,…,1), то n = 2m . Отримано рекурентні співвідношення, що дозволили знайти деякі не наведені в таблиці кількості неізоморфних графів з n вершинами та m ребрами при n > 20 . Для доведення рекурентних співвідношень введено поняття редукції вектора степенів графа (Р-перетворення). За допомогою Р-перетворення досліджено зв’язок між наборами попарно неізоморфних графів з однаковими кількостями ребер та різними кількостями вершин. Для підтвердження отриманих результатів була використана відома формула Харарі для знаходження числа неізоморфних звичайних графів.
29
ЩЕРБАНЮК, ОКСАНА. "Конкурсний добір суддів: проблеми конституційної реалізації". Право України, № 2018/03 (2018): 92. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-03-092.
Повний текст джерелаАнотація:
Конституційно-правова та судово-правова реформи, масова пере оцінка цінностей вимагають перегляду існуючих стереотипів на процес формування іміджу органів судової влади загалом та суддів зокрема. Аналіз норм конституційного законодавства переконує в необхідності не тільки закріплення норм про конкурсні засади добору суддів, а й особливостей їхнього застосування на практиці. Враховуючи зазначене, актуальність цієї статті та перспективи подальшого дослідження теми вбачаються у її своєчасності, адже саме за допомогою конкурсного добору було сформовано Верховний Суд, призначені судді Конституційного Суду України (далі – КСУ) за квотами з’їзду суддів України та Президентом України, в майбутньому очікується конкурс до Вищого антикорупційного суду України та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, апеляційних та місцевих судів. Крім того, актуальність дослідження проблеми конституційної реалізації конкурсного добору суддів зумовлена прагненням України шляхом проведення конституційно-правової та судово-правової реформ подолати критичне ставлення до судової влади, судового захисту прав і свобод особи та відновити довіру суспільства до суду. Попри значну кількість наукових публікацій, у яких питання добору суддівських кадрів прямо чи опосередковано зачіпаються, наукою конституційного права ще не вироблено єдиного підходу до розв’язання цієї проблеми, у результаті чого статусні закони України “Про судоустрій і статус суддів” та “Про Конституційний Суд України” не мають належного доктринального підґрунтя. Тому моніторинг застосування зазначених норм на практиці є необхідним з метою забезпечення дотримання конституційних принципів організації та функціонування державної, зокрема, судової влади. Метою статті є аналіз сформованих у доктрині конституційного права (з урахуванням законодавчих і практичних аспектів) підходів до розуміння критеріїв організації конкурсного добору суддів для вироблення цілісного уявлення про проб леми його реалізації, а також викладення власного бачення удосконалення цієї процедури. Встановлено, що конкурсний порядок добору суддів полягає в пошуку найбільш гідних кандидатів на суддівські посади, однак він повинен бути вдосконалений. Запропоновано визначити конкретні критерії професійної етики й доброчесності кандидата на посаду судді та передбачити перевагу професійного критерію при визначенні переможців конкурсу. При цьому спочатку має відбуватися дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом і лише потім складання іспиту, за результатами якого слід визначати переможців конкурсу. Автор доходить висновку, що необхідно узгодити положення ст. 2084 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” зі ст. 12 Закону України “Про Конституційний Суд України” та визначити принципи проведення конкурсного відбору суддів КСУ, що дасть можливість запобігти зловживанням і забезпечити прозорий відбір правників із визнаним рівнем компетентності та високими моральними якостями. Такими принципами вбачаються: забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості, доброчесності, ефективного та справедливого процесу відбору.
30
Сарнацький, О. П., та Б. В. Бондаренко. "ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІГРАНТІВ У ТАБОРАХ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НІМЕЧЧИНИ ТА АВСТРІЇ У 1945–1952 РР." Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 114–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується господарське життя українських емігрантів у табо- рах переміщених осіб Німеччини та Австрії у 1945–1952 рр. Після Дру- гої світової війни мільйони українців опинилися на території Німеччини та Австрії. Згідно до угоди між СРСР, США та Великою Британією. Радянські громадяни підпадали під репатріацію СРСР. Таємна угода передбачала і примусову репатріацію. Значну групу переміщених осіб складали українці. Це були полонені, остарбайтери, учасники колабора- ціоніських формувань, біженці. З політичних та національних причин багато українців не бажали повертатися до СРСР. Незважаючи на при- мусову репатріацію біля 450 тис. українців не повернулися до СРСР. Вони склали так звану третю хвилю української еміграції. Джерельною базою статті стали статистичні дані з документів того часу, спогади, періодична преса 1945–1952 років. Розглядається історіографія проб- леми. Проблема репатріації діяльності таборів інтернованих, пересе- лення в нові країни перебування, громадсько-політична діяльність нової хвилі еміграції стали предметом вивчення дослідниками. Зазначимо, що гостра заполітизованість теми й відсутність доступу до архівних дже- рел не сприяли вивченню її радянськими істориками до кінця 1980-х рр. Усе ж таки, окремі радянські історики вивчали репатріацію радянських громадян після війни та виникнення нової еміграції. У збірнику, присвя- ченому радянсько-французьким відносинам, згадувалося й про угоду із Францією про репатріацію і проблеми її проведення [1]. Радянські вчені, досліджуючи долю військовополонених і остарбайтерів, приділяли увагу і їхньому поверненню до СРСР [2]. Робилися спроби спростувати дослі- дження західних істориків, прикладом є стаття, присвячена дослідженню Миколи Толстого, у якій повторювалися пропагандистські твердження про добровільність репатріації, відсутність репресій щодо репатріантів, перешкоди західних союзників [3]. Незважаючи на заангажованість, увагу дослідників привертає монографія М. Павленка, у якій не тільки розгля- дається політика СРСР і союзних держав щодо репатріації, але й дається характеристика нової хвилі української еміграції [4]. Отже, радянські історики не зробили значного внеску у вивчення «третьої хвилі» україн- ської еміграції. У 1950–1980-х рр. історію нової хвилі української емі- грації почали досліджувати історики-емігранти. Безпосередні учасники подій намагалися оцінити чисельність, соціальний склад, країни посе- лення й особливості цієї хвилі української еміграції [5]. Детально вивча- лася діяльність українських політичних партій у 1945–1952 рр. і їхній вплив на еміграцію та стосунки з урядами зарубіжних країн [6]. Най- більш фундаментальною й ретельною працею була монографія Володи- мира Маруняка [7]. Західна історіографія, аналізуючи долю колабораці- оністських збройних формувань після війни, звертала увагу на проблеми репатріації, життя в таборах переміщених осіб, утворення нової хвилі антирадянської еміграції [8]. Отже, зарубіжна українська і західна істо- ріографії зробили певний поступ у дослідженні проблеми, хоча мали недоліки, серед яких обмежена джерельна база й заідеологізованість. Наприкінці 1980-х рр. для дослідників стали доступними раніше закриті архіви. З’явився доступ до документів радянських репатріаційних орга- нів, дипломатичних установ та органів державної безпеки. Одним із перших, проблему почав досліджувати російський історик Віктор Зем- ськов [9–12]. Він не тільки ретельно проаналізував статистичні дані та напрями радянської політики щодо репатріації, але й звернув увагу на зародження нової хвилі еміграції. Науковець хоча й визнавав порушення прав людини з боку СРСР щодо репатріантів і репресії проти них, але зазначав їхню обмеженість і вимушеність в умовах того часу. В. Земськов доводив порушення угод з боку західних союзників СРСР і їхні пере- шкоди в репатріації. Автор одним з перших висвітлив чисельність, склад, країни перебування емігрантів після Другої світової війни. Цікавий ста- тистичний матеріал у його працях є і про українську еміграцію. Іншу позицію ми знаходимо у працях Павла Поляна, який безумовно засуджує примусову репатріацію й репресії, визначає причини нової хвилі емігра- ції, і вважає дії радянського керівництва брутальним порушенням прав людини [13–15]. Наведені ним статистичні дані не збігаються з даними В. Земськова в деяких цифрах до того ж відрізняються й дефініції. Під- сумовуючи, зазначимо, що російська історіографія багато уваги приді- лила репатріації радянських громадян і значно менше зародженню нової хвилі еміграції. Відсутні комплексні дослідження післявоєнної еміграції із СРСР. У 1990-х рр. українські дослідники вивчали «третю хвилю» української еміграції на основі нових архівних джерел. Спеціальні дослідження з проблеми репатріації українських біженців і переміще- них осіб, їхнього проживання в таборах, переселення у країни Америки і Австралії з’явилися тільки на зламі ХХ– ХХІ ст. Людмила Стрільчук у дисертації і статтях визначила чисельність, склад, особливості нової хвилі української еміграції та діяльність міжнародних організацій щодо роботи з ними [16–18]. Політику західних країн щодо переселення українських емігрантів до США і Канади розглянув в дисертації Сергій Рудик [19]. У дисертації Михайла Куницького проаналізовані причини, порядок та наслідки примусової рапатріації громадян СРСР [20]. Історик вивчає боротьбу між країнами антигітлерівської коаліції щодо проблеми репатріації. Він досліджує подальшу долю репатріантів у СРСР та за її межами. На наш погляд, «третя хвиля» української еміграції потребує подальшого ретельного вивчення українськими істориками, особливо після завершення переселення з таборів переміщених осіб. Дослідивши джерела автор у статті дійшов до наступних висновків. Що у таборах переміщених осіб українські емігранти відродили традиції кооператив- ного руху в Україні при чому кооперативи відіграли значну роль у фінан- суванні культурно-освітнього життя таборів та наданні соціальної допо- моги. Кустарні та народні промисли знайшли подальший розвиток серед емігрантів і допомогли не тільки вижити їм фізично але і розвиватися духовно. Після від’їзду більшості емігрантів з Німеччини та Австрії та передачі таборів до управління владою ФРН, господарське життя в табо- рах занепадає. Досвід який українські емігранти набули у господарській діяльності у таборах переміщених осіб вони перенесли до нових країн свого поселення.
31
Hrytsevych, Yurii. "Лемківська лексика у фольклорних записах Ореста Гижі". Лінгвостилістичні студії, 20 грудня 2019, 29–44. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-29-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчення говірок, які внаслідок політичних процесів утратили цілісність ареалу, набуває особливого значення. У середині ХХ століття (1944 – 1947 рр.) лемки, західна група українського народу, перенесли етноцид – насильницьке виселення з рідних земель на територію України та на північно-західні землі Польщі. Стаття присвячена аналізу діалектної лексики в текстах народних пісень, записаних Орестом Гижею від лемків-переселенців. З’ясовано семантику виявлених діалектних іменників, дієслів, прикметників, прислівників, службових частин мови. Визначено найбільш репрезентативні семантичні групи досліджуваних лексем.
Ключові слова: діалектна лексика, фольклор, лемки, лемківський діалект, південно-західне наріччя, номен, лексико-семантична група.
Покликання
Список використаних джерел
Етимологічний словник української мови, за ред. О. С. Мельничука. В 7 т. Київ: Наукова думка, 1982–2012.
Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980.
Українські народні пісні з Лемківщини. Горлиці, 1997–2002.
Список використаної літератури
Верхратський, Іван. Про говор галицких Лемків. Львів, 1902.
Жилко, Федот. Говори української мови. Київ, 1958.
Залеський, Антон. «Найбільш західний український говір». Культура слова, вип. 33, 1987, с. 68–71.
Наконечний, Володимир. Лемки в ХХ столітті: життя на етнічних землях та в нових геополітичних умовах. Автореф. дис. ... канд. істор. наук: 09.00.12. Київ, 2008.
Орловська Б.-А. «Асиміляція чи адаптація лемків на західних землях Польщі». Карпатський край, № 1 (3), 2013, с. 5–12.
Пиртей, П. Короткий словник лемківських говірок. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 2004.
Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР (від 09.09.1944). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/616_065
Український інститут національної пам’яті. URL: http://www.memory.gov.ua/
Халюк, Леся. «Акція „Віслаˮ 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика». Народна творчість та етнологія, № 3, 2018, с. 71–8.
Studia methodologica, вип. 27, 2009.
Z łemkowskiej skrzyni. W 2 cz. Lemko-Tower, 2004.
32
Наконечний, Володимир. "РУСИНСЬКА СПІЛЬНОТА МІЖВОЄННОЇ ПОЛЬЩІ У ВИСВІТЛЕННІ «НАШОГО ЛЕМКА»". Східноєвропейський історичний вісник, № 5 (30 листопада 2017). http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.5.116977.
Повний текст джерела
33
Демидов, С. А., and В. Д. Валяжонков. "Duration of the cycle of the process of wood skidding of the wheeled wood assortement pick-up." Известия СПбЛТА, no. 221() (December 28, 2017). http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2017.221.188-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Как отмечают лесные специалисты, основным показателем, выражающим смену состояния технологического процесса лесосечных работ, является время. Необходимо иметь четкое и ясное представление о продолжительности и характере протекания времени каждого уровня цикла технологического процесса. Это создает возможности для совершенствования использования способов и средств обеспечения технологического процесса. Колесный сортиментоподборщик является многооперационной машиной, выполняющей технологический процесс с четырехуровневой структурой. Цель настоящей работы – создание системы ма- тематических моделей, отражающих продолжительность технологического цик- ла трелевки древесины колесным сортиментоподборщиком. На основании построения иерархической схемы структуры продолжительности технологического цикла трелевки колесным сортиментодборщиком разработаны математические модели времени цикла, фазы и стадии, которые определяется суммой времени. Созданный комплекс математических моделей является основой методики опре- деления продолжительности элементов всех уровней структуры и установления вероятности длительности их появления, вскрытия взаимосвязи между ними и поиска путей их минимизации, а также выявления оценки полезного использо- вания времени данных элементов. Принятая иерархическая схема структуры продолжительности цикла данного процесса имеет четыре ступени. Верхнюю ступень занимает цикл, вторую – фазы цикла, третью – стадии фаз и четвертую – операции. В основу идеи реализации рассматриваемого процесса должна быть заложена минимизация продолжительности в целом цикла и всех составляющих его элементов. Мотивом подхода является наибольшая зависимость производи- тельности машин, выполняющих процесс трелевки сортиментов от продолжительности цикла в сравнение со всеми влияющими факторами. Получение рациональных и, в лучшем случае, оптимальных значений производительности и технико-экономических показателей возможно при достижении минимальной продолжительности цикла технологического процесса лесосечных работ. According to the forest experts’ opinion the main indicator expressing the state change of the technological process of logging operations is time. It is necessary to have a clear and fair idea of the duration and the time characteristics of each level of a cycle of a technological process. This creates opportunities to improve the use of methods and means of the technological process. A wheeled wood assortment pick-up is a multifunction machine that performs a technological process with a four-level structure. The purpose of this article is to establish a system of mathematical models, reflecting the duration of the technological cycle of the wheeled wood assortment pick-up. On the basis of the creation of the hierarchical scheme structure of the duration of the technological cycle of the skidding wheeled wood assortment pick-up mathematical models of the cycle time, phases and stages, which is determined by the amount of time are developed. The accepted hierarchical scheme of the structure of duration of a cycle of this process has four stages. The first stage is occupied by a cycle, the phases of the cycle are the second stage, the third stage are the phase and the fourth one are the phases of operation. The idea of the realization of this process needs to be used to minimize the duration of the overall cycle and all its components. The motive of the approach is the greatest dependence of productivity of the machines carrying out the process of skidding of assortments from the cycle duration in comparison with all influencing factors. Getting rational and, in the best case, optimal values of productivity, technical and economic indicators is possible owing to achieving the minimum duration of the cycle of technological process of felling works.
34
Sokolov, Nikolay, and Ustav Malkov. "Lemke–Howson Method for Solving Finite Non-Cooperative Three-Person Games in a Special Setting." Herald of CEMI 1, no. 3 (2018). http://dx.doi.org/10.33276/s0000028-3-1.
Повний текст джерела
35
Смирнов, А. П., В. Г. Жекул та О. В. Хвощан. "Инициирование электрического разряда в воде тонкослойным проводником". Elektronnaya Obrabotka Materialov 57, № 2 (квітень 2021). http://dx.doi.org/10.52577/eom.2021.57.2.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены результаты экспериментальных исследований волны давления, генерированной подводным электрическим разрядом, который был инициирован тонкослойным проводником – леской с тонким внешним слоем меди. Исследования проводились на двух режимах, параметры которых обеспечивали кратковременный и длительный тип разряда. Леска с тонким внешним слоем меди является перспективным методом инициирования подводного электрического разряда. Его использование позволяет уменьшить время предпробойной стадии и предпробойные потери, стабилизировать в пространстве процесс протекания электрического разряда, повысить эффективность электроразрядного воздействия. Отмечено, что в случае реализации кратковременного типа разряда генерируется волна давления, амплитуда которой соизмерима с волной давления при инициировании тонким сплошным медным проводником, и при этом наблюдается более чем двукратное повышение амплитуды генерированной волны давления с увеличением длины лески от 20 до 50 мм по экспоненциальной зависимости. Проведенные исследования также показали, что леска с тонким медным внешним покрытием обладает хорошей стойкостью к воздействующим факторам подводного электрического взрыва.