Готові списки джерел за темами / Лексичні / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Лексичні"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лексичні.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Лексичні".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Рускуліс Л. В. та Механцева В. М. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ (ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (29 жовтня 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.246.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті з’ясовано, що одне з магістральних значень в шкільному курсі мови має вивчення лексичного рівня української мови; наголошено, що формування лексичної компетентності відбувається в системно-інтегративних зв’язках лексики з фонетикою, граматикою, орфографією та стилістикою, бо слово є явищем багатогранним; успішне засвоєння лексичного рівня української мови залежить від урахування специфічних підходів, принципів, закономірностей навчання та добору методів і прийомів навчання; потрактовано поняття «лексична компетентність» у розвідках науковців та визначено її як високий рівень засвоєння лексичного рівня української мови, уміння володіти лексичними засобами відповідно до ситуації мовлення, беззаперечне дотримання лексичних норм, оволодіння словниковим запасом української мови, повага до українського слова, активне використання власне української лексики; простудійовано основні положення програми з української мови для учнів 10-11 класів (профільний рівень), у якій за пріоритетне визначено формування лінгвокультурологічної, соціолінгвістичної компетентностей, що сприятиме формуванню лексичної компетентності сучасного учня шляхом усвідомлення ним мови як національного феномену; схарактеризовано домінантні завдання лінгвістичної (мовної) та соціокультурної змістових ліній; проаналізовано класифікацію лексичних вправ, до яких уналежнено: власне лексичні, що спрямовані на закріплення лексичних понять і формування вмінь тлумачити значення слова; лексико-граматичні вправи сприяють виявленню й установленню зв’язків між лексикою й граматикою, формуванню вмінь розрізняти лексичне й граматичне значення слова; лексико-орфографічні вправи забезпечують засвоєння й повторення особливостей написання слів та їхніх частин; лексико-стилістичні вправи забезпечують вироблення вмінь і навичок правильного відбору і вживання слів у мовленні відповідно до характеру й мети висловлювання; наведено приклади таких вправ і завдань до них, що передбачають аналіз слів-символів, вербалізацію концептів, вибудовування лексико-семантичного поля, обов’язковий інформаційно-комунікаційний супровід їх.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бойко, Ірина. "ОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАТИНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ЛЕКСИЧНИХ СУПЛЕТИВАХ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано графічні особливості та етимологія лексичних суплетивів французької мови на матеріалі однієї лексичної сім’ї, у складі якої – 51 словоформа. Матеріалом слугували лексичні та етимологічні словники французької мови («Робера» [9], «Максідіко» [6]), етимологічний словник латинської мови [8], та монографії з орфографії французької мови Н. Каташ [4] та Г. Крючкова [2]. У статті використані семантичний та історико-етимологічний аналіз. Розглянуто основи та похідні ініціалі лексичної сім’ї суплетивів із семою «око», які вживаються у сучасній французькій мові паралельно. Здійснений аналіз та опис лексем репрезентує різноманіття графічного інвентаря та нелітерних орфограм. Описано фонетичні процеси під час утворення мотивованих словоформ. Визначено позиції графем у слові, характерні для французької орфографії. На матеріалі дослідження продемонстровано паралельне вживання французьких лексем та запозичених із латинської мови основ, які набули графічного написання французької мови та залишили всередині основи латинські графеми, репрезентовані французькими фонемами. Здійснено опис семантики похідних словоформ, яка має різноманітне лексичне забарвлення. Підсумовано особливості орфографії лексичних суплетивів зі спільною семою «око».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

АВДЄЄНКО, Юлія Ігорівна. "ФУКЦІЮВАННЯ ДОМІНАНТНИХ / ОКРЕМИХ ТА ІМПЛІЦИТНИХ / ЕКСПЛІЦИТНИХ ЛЕКСИЧНИХ ПАРАДИГМ У БАЙКАХ І ЛІРИЧНИХ ВІРШАХ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 56–60. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237787.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена зіставному аналізу лексичних парадигм байки та ліричного вірша. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей функціонування домінантних / окремих і імпліцитних / експліцитних лексичних парадигм у творах різних жанрів. Об’єкт аналізу — лексичні парадигми, що виділяються в байках І. А. Крилова і вірші А. А. Фета. Предмет дослідження — лексичні парадигми домінантного / окремого, імпліцитного / експліцитного характеру байок і ліричних віршів, особливості їх функціювання в текстах різних жанрів. У роботі використано методи описового, контекстуального та парадигматичного аналізу. Результати дослідження свідчать про відмінності парадигматичних структур лексики творів двох різних жанрів. Порівняльний аналіз проводився на матеріалі байок І. А. Крилова «Лиса и виноград», «Чиж и Голубь» і ліричного вірша А. А. Фета «Бабочка». Домінантні та окремі парадигми виокремлено в ліричних віршах, парадигми в байках мають, як правило, домінантний характер. Висновки. Байка у своїй основі концептуальна, з чим пов’язана більша однозначність її тлумачення. Ліричні вірші можуть бути концептуальними та / або проєктивними, тому в ліричних віршах виділяються домінантні та / або окремі, імпліцитні та / або експліцитні парадигми. Імпліцитні лексичні парадигми функціюють переважно в текстах ліричних віршів. Лексичним парадигмам байок властивий експліцитний характер, також він може бути притаманний лексичним парадигмам, які виокремлюють у ліричних віршах. Практичне застосування результати дослідження можуть знайти у поглибленому порівняльному дослідження мови байок і ліричних віршів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

БХІНДЕР, Наталія. "ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано визначення сучасного англомовного військового дискурсу та описано його головні лексичні особливості. На основі аналізу наукової літератури військовий дискурс визначено як усний чи письмовий комунікативний акт, використовуваний для реалізації формального чи неформального спілкування у військовому контексті. Такий дискурс описує військові дії, звання, зброю, тактику ведення війни, організацію військових формувань тощо. Текстам військової тематики властиві певні лексичні особливості. До них належать: військові терміни, абревіатури, неологізми, військові афоризми, прислів’я та цитати, фразеологічні одиниці, сленг, а також значна кількість метафоричних елементів, використаних для впливу на емоції аудиторії. Автор пояснює всі ці характеристики, дає їм визначення, а також показує особливості їх уживання в текстах військової тематики. Таким чином, військовий термін – це стала лексична одиниця, яка описує відповідне поняття в межах концептуальної та функціональної систем військової сфери. У статті вичленено головні підходи до формування військових термінів, а також пояснено причини появи нових термінів у військовому дискурсі. Особливу увагу приділено таким лексичним засобам, як сленг, військові афоризми, прислів’я, цитати, фразеологічні одиниці чи ідіоми. Автор пояснює, що вони формують спеціальний лексичний пласт та виконують додаткові функції, окрім передачі інформації, а саме: зняття психологічної напруги, вплив на почуття та емоції аудиторії через створення суб’єктивних повідомлень, а також підвищення патріотизму в країні завдяки аналізу перебігу конфлікту чи війни з використанням «ми-установки». Також автор розкриває екстралінгвістичні компоненти текстів військової тематики, оскільки вони використовуються для того, щоб привернути увагу читача до окремих елементів повідомлення та змінити його думку щодо певних питань.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Головащенко, Ю. С. "ФУНКЦІЇ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У СЕМАНТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ ДЖОНА МАКСВЕЛЛА КУТЗЕЕ)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена питанню функцій лексичних одиниць у художньому тексті. Художній текст приваблює неповторним поєднанням змісту і смислу, що приховується під поверхнею мовного вираження та підлягає інтерпретації. Найбільш ефективним та інтрепретативно значущим видається лексичний рівень, тобто рівень слів, значення яких, занурене в мовну канву твору, набуває нової семантичної цінності з огляду на зміст художнього тексту. У статті лексичні одиниці розглядаються як конституенти лексичної структури, яка становить основу формування семантичного простору художнього тексту, тобто простору його значення. Побудова лексичної структури семантичного простору художнього тексту уможливлюється шляхом відбору таких лексичних одиниць, що відповідають жанровій специфіці художнього тексту. Витлумачення жанру відносно художнього тексту стосується аспекту тематичного спрямування, тобто превалюючих тем, що висвітлені в художньому творі та є характерними для конкретного жанру. Не менш важливим складником жанру є стиль, який трактується як стильова домінанта авторської творчості і передбачає арсенал технік творення тексту. У такому світлі авторський стиль проєктується на художній текст у функційному річищі – в особливостях функціювання лексичних одиниць задля забезпечення цілісності і зв’язності художнього тексту та реалізації його змістово-смислової єдності. У реферованій статті функції лексичних одиниць розглядаються як маркери індивідуального авторського стилю, що репрезентують властиві автору особливості вживання релевантних лексичних одиниць у ході текстотворення. З’ясування функцій лексичних одиниць має два етапи: контекстуалізацію – виявлення слів у межах мікроконтексту та співвіднесення з макроконтекстуальною ситуацією твору, та інтерпретацію – співвіднесення ролі лексичних одиниць у загальній перспективі розгортання художнього тексту, тобто ймовірне розшифрування елементів авторського задуму. Серед найбільш уживаних функцій у семантичному просторі романів Джона Максвелла Кутзее є зображувально-описова, сюжетно-композиційна та емотивна.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Швець, Н. В. "МОВНА ЗДОГАДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ КОНТАМІНАНТІВ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-28.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розгляду прийомів мовної здогадки та динаміки їх використання під час перекладу слів-контамінантів з англійської мови українською. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю формування потенційного словника перекладача. Потенційний словник у статті визначено як необмежений лексичний шар, який включає не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися, проаналізувавши словотворчі елементи, подібність з рідною чи іншими іноземними мовами (тобто інтернаціональні слова), конверсію, контекст. Саме цей словниковий шар необхідно постійно розширяти перекладачам для здійснення якісного перекладу. У статті доведено, що одним із дієвих інструментів розширення потенційного словника є мовна здогадка. Мовну здогадку в цій роботі інтерпретуємо як наслідок евристичного пошуку в опорі на контекст та структурно-семантичні ознаки лексичних одиниць, їх графічну чи звукову форму. Матеріалом статті є англомовні контамінанти – лексичні одиниці, утворені із двох слів з усіченням щонайменше одного з них у місці з’єднання, а також із можливим накладенням i вставками морфів. Водночас відбувається збереження акцентно-складової структури одного з вихідних слів, взятого за морфологічний зразок. Контамінацiю у статті розуміємо як результат взаємодії двох або більше вихідних лексем, які проходять процес усічення i об’єднуються в єдину лексичну одиницю, мають подібні фрагменти у своїй структурі, водночас комбінуються шляхом накладення. Висвітлено історію появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розглянуто суміжні терміни, як-от блендинг, словозлиття, телескопи, стягнення та різницю між ними. Виявлено відмінності між словами- каламбурами та контамінантами. У статті доведено та проілюстровано на прикладах, що незнайомі перекладачеві англомовні контамінанти можуть мати структурно- семантичні відповідності з відомими базовими словами англійської мови і семантичну схожість із відповідними одиницями в українській мові. Зроблено висновок, що за допомогою використання мовної здогадки й аналізу вищезазначених елементів можна перекласти англомовний контамінант без використання словників чи інших довідкових засобів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Лебедєва, А. В. "НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НОВІТНЬОГО ЧАСУ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 206–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-31.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено метаморфозам, які фіксуються в лексичній системі англійської мови в останні роки, а саме процесам неологізації та проблемам, пов’язаним із появою новотворів в англійській мові на новітньому етапі її розвитку. Мова як будь-який живий організм безупинно еволюціонує та збагачується різними мовними засобами. Лексична система мови є найбільш рухомою і гнучкою. Словниковий склад змінюється динамічно й постійно разом із розвитком мовного колективу, відображаючи сучасні тенденції та зміни у суспільстві. Сьогодні англійська мова зазнає різноманітних змін на всіх мовних рівнях, зокрема лексичному. На рівні лексики трансформації відчуваються найбільш інтенсивно, оскільки лексична система віддзеркалює актуальні суспільні тенденції та модифікації мовного оточення, збагачується новими лексичними одиницями. Проблеми неології викликають велику зацікавленість із боку сучасних мовознавців. Аналізуються номінативні процеси та лексичні зміни, що відбуваються на сучасному етапі, досліджуються механізми неологізації вокабуляру, характеризуються основні шляхи поповнення новотворами лексичного складу англійської мови, вивчаються особливості процесів утворення нових слів, досліджується структурна, семантична та функціональна специфіка неологізмів. Аналіз нових лексичних одиниць і мовних процесів, пов’язаних із їх появою та функціонуванням, є актуальним питанням у зв’язку з орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження процесів розвитку мови. Детальне вивчення неологізмів сприяє більш чіткому розумінню та сприйняттю динамічних процесів неологізації, що фіксуються останнім часом на рівні лексики. Цей процес свідчить про тісний зв’язок проблемної тематики з реаліями сьогодення та нагальними потребами сучасного суспільства. Об’єктом розвідки виступають процеси неологізації лексичного складу англійської мови. Матеріалом дослідження обрано неологізми, які з’явилися в англійській мові за період останніх років ХХІ ст. Розглянуто теоретичні підходи до вивчення новотворів, визначено поняття «неологізм», проаналізовано семантичну специфіку та тематику англійськомовних новоутворень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Поздняков, О. В. "СКЛАДНІ ІМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ЛЕКСИЦІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Остроушко, Оксана Андріївна. "Лексичні трансформації при перекладі англійських інформаційних текстів українською мовою". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 201–8. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.909.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено й описано основні лексичні перекладацькі трансформації, застосовувані при перекладі англійських інформаційних текстів українською мовою. Доведено, що спосіб перекладу лексичних елементів залежить від особливостей лексико-семантичних систем мов оригіналу й перекладу, функціональних і стилістичних характеристик слів, національно-культурних чинників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Шмирко, О. С. "«ІНТЕЛІГЕНТНА ЛАЙКА» У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 204–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-30.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблему використання «інтелігентних лайливих виразів» у німецькій мові. Дослідження спирається на концепції німецьких лінгвістів з означеного питання: Б. Зайдель (B. Seidel) (офіційні та неофіційні особисті імена / прізвиська), С. Мартен-Кліф (S. Marten- Cleef), І. Опельт (I. Opelt) (насмішка), А. Рідель (А. Riedel) (етимологічне дослідження лайливих виразів). Актуальність вивчення окресленого прошарку німецької лексики продиктована необхідністю розшифрувати приховане значення досліджуваних сталих виразів, що пов’язане з їхнім буквальним значенням та створює комічний ефект. Об’єктом дослідження визначено сучасну німецьку мову освічених прошарків населення, предметом – мовленнєві засоби, за допомогою яких (через їхнє друге значення) можуть бути виражені емоції. Наголошено, що ці неявні (приховані) значення та способи їх пояснення досі мало вивчені в сучасній лінгвістиці. Досліджено 75 лексичних одиниць. Виокремлено декілька груп «інтелігентних лайливих виразів». Зазначено, що значна кількість досліджуваної лексики асоціюється з термінами «інтелект» та «інтелектуал» (34 лексичні одиниці). До інших груп увійшли вирази, що позначають статус людини (9 лексичних одиниць), характеризують її неприємні риси (22 лексичні одиниці), використовуються на позначення людей з різними світоглядами (4 лексичні одиниці); низка термінів уживаються на позначення ступеня непрофесійності (6 лексичних одиниць). Зазначено, що більшість «інтелігентних лайливих виразів» є запозиченнями з латини (як варіанти – грецько-неолатинські, грецькі, англійські, італійські слова); деякі терміни використовувалися в різних сферах життя в минулому, інші є цілком сучасними. «Інтелектуальну лайку» розглянуто як особливо тонкий стилістичний засіб, що використовує багато іронії, яку може зрозуміти далеко не кожен (через власну необізнаність, відсутність критичного мислення тощо). Наголошено, що вивчення цього прошарку лексики збагачує не тільки словниковий запас, а й знання про історію і культуру країни, допомагає зрозуміти глибинні смисли, запобігає непорозумінню у спілкуванні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Денисюк, Василь Вікторович. "Варіантність фразеологічних одиниць (на матеріалі східнослов’янської середньовічної історіографії)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 87–96. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.91.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено проблемам варіантності фразеологічних одиниць у східнослов’янських мовах. Прагматична спрямованість досліджуваних текстів, продовження києворуських традицій визначили корпус фразеологічних одиниць, що закріпилися і функціювали в тогочасних літературних мовах і якими вільно оперували літописці. Проаналізовані трансформації сприяли виокремленню лексичних, граматичних, кількісних, позиційних і змішаних варіантів, що не порушують семантичної структури фразеологізмів у денотативному аспекті, зрідка впливають на зміни в конотації. Лексичні та граматичні варіанти розподілено на підгрупи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Щербань, М. Т. "Лексичні засоби ітенсифікації висловлювання". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 5 (2001): 253–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Тараненко, Валерия Викторовна, та Любовь Сергеевна Безкоровайная. "МІЖМОВНІ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ В ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ ТА СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ. ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ ПРИТЧІ ПРО КУКІЛЬ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.04.

Повний текст джерела
Анотація:
У вивченні церковнослов'янської мови як книжково-писемної мови Православної Церкви, перевага віддається рецептивним видам мовленнєвої діяльності – читанню та розумінню тексту. У зв'язку з цим особливе місце посідає лексичний аспект і ті мовні одиниці, які здатні викликати лексичну інтерференцію. Дана стаття є продовженням дослідження формально-семантичних відповідносте церковнослов’янської та російської мов, а саме міжмовних омонімів, паронімів і деяких інших лексичних одиниць, які містяться в євангельських притчах, зі здатністю викликати лексичну інтерференцію. Матеріалом дослідження є Притча про кукіль. Подібні мовні явища, що містяться в Притчі про Сіяча, були проаналізовані в статті, що була опублікована в попередньому номері. Лексико-семантичний аналіз міжмовних формально-семантичних відповідностей увійде в навчальний посібник з церковнослов'янського читання, призначений для вивчення церковнослов'янської мови в духовних школах Православної Церкви України. Крім цього аналізу, в посібник увійде словник міжмовних формально-семантичних відповідностей, а також граматичний, історичний та екзегетичний коментарі євангельських притч. Мета статті – продемонструвати практичний досвід зіставлення лексичних одиниць церковнослов'янської та російської мов за допомогою дотекстового коментаря до окремих фрагментів євангельської Притчі про кукіль. У статті розглядаються всі формально-семантичні відповідності, що містяться у Притчі. Порядок розташування лексичних одиниць зумовлений контекстом притчі. Проведений аналіз показує вплив лексичної інтерференції на розуміння кожного окремого фрагмента притчі й тексту в цілому, а також сприяє ґрунтовному вивченню і розумінню Святого Письма.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Мироненко, О. В. "ЕКСПЛІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНО ТА СЕМАНТИЧНО ОКАЗІОНАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КОНОТАТИВНИМ УВИРАЗНЕННЯМ У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 181–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Конотація у статті репрезентується як лексико-семантичне явище, що увиразнюється складною термінологічною парадигмою, діалектичною структурною організацією та семантичною різноплановістю. Як лінгвістичний феномен конотація тісно пов’язана з інноваційними, історичними, прагматичними, аксіологічними модифікаціями у суспільстві. Узуально-оказіонально виражені лексеми репрезентують зміни у мовній картині світу, що виражають психологічні, екстралінгвальні, семіотичні ракурси реального/ірреального простору. Особливу увагу приділено узуально та оказіонально диференційним іменникам з конотативним значенням, які активно вживаються у мові української преси. До узуально різноаспектних іменників з конотативним значенням належать активно вживані, продуктивно функціональні лексичні одиниці. Під оказіонально диференційними іменниками з конотативним значенням розуміють такі, що поділяються на лексичні, у яких репрезентується нова форма та зміст лексеми, та семантичні, що характеризуються новою змістовою наповненістю, а їхня форма залишається незмінною. Виявлення значення лексично та семантично оказіональних іменників з конотативним увиразненням можливе завдяки: 1) підтекстовій потенційності, що допомагає розкрити суть та специфіку конотативного значення; 2) асоціативним реакціям, що спонукають до створення образної картини світу та експлікації семантичного потенціалу конотативно вираженої лексеми; 3) текстовим компонентам, які служать для вираження та передачі семантичного потенціалу іменників з конотативним увиразненням та можуть стояти у препозиції чи постпозиції до аналізованого слова; 4) лапкам, що виконують функцію розрізнення семантичного навантаження лексеми у певних контекстних ситуаціях; 5) семантичним модифікаціям, що характеризуються зміною значення у інформаційній контекстуальній площині, де розкривається конотативний потенціал аналізованого слова. Лексично та семантично оказіональні іменники з конотативним значенням у мові української преси фокусують та підкреслюють інновації, що відбуваються у всіх сферах буття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Бойчук, М. І. "РЕСЕМАНТИЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ ЛЕКСИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.01.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідницьку увагу сфокусовано на адаптації оновленої релігійної лексики англійської мови до сучасних особливостей сприйняття і передачі інформації. Мета наукової розвідки – описати процес ресемантизації релігійної лексики в сучасній англійській мові. Аргументовано, що лексичні одиниці релігійного контексту характеризують англійську мову як динамічну систему. Встановлено, що процес ресемантизації може спричинитися до виникнення нової самостійної лексичної одиниці. Практична значущість статті полягає в тому, що результати дослідження можуть стати матеріалом для розробки лекцій та семінарів, присвячених особливостям релігійної лексики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Шпачинська, І. В., та С. М. Альбота. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ «СПОКУТА» ІЄН МАК’ЮЕН". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-31.

Повний текст джерела
Анотація:
Праця зосереджена на дослідженні перекладацьких трансформацій як засобу досягнення еквівалентності в перекладі. Під перекладацькою трансформацією ми розуміємо зміну формальних або семантичних компонентів вихідного тексту в тексті перекладу за збереження інформації, що призначена для передачі. Лексичні трансформації становлять собою відхилення від прямих словникових відповідників та виникають здебільшого тому, що об’єми значень лексичних одиниць вихідної та мови перекладу не збігаються. До лексичних трансформацій відносимо конкретизацію значень, генералізацію значень, додавання, вилучення та перестановку. Важливо перекладати лексичний елемент у сукупності його контекстуальних зв’язків та функціональних характеристик. Основними причинами виникнення лексичних трансформацій, на думку таких дослідниць у лінгвістичній галузі, як Т. Левицька й А. Фітерман, є різна словосполучність, різні вживання одного слова, різниця у смисловому об’ємі, різні ознаки одного денотата в різних мовах. Поняття граматичної трансформації визначено тим, що у процесі перекладу згідно з нормами мови перекладу перетворюється сама структура речення. Англійська й українська мови належать до різних типів мов індоєвропейської родини, тому наявна розбіжність між ними як на рівні порядку слів у реченні, так і в категоріях числа, інших граматичних форм і структур. Основні характеристики, а саме – внутрішній та зовнішній поділ речення, зміна порядку слів та компенсація – відносимо до граматичних трансформацій. За допомогою порівняльного аналізу текстів оригіналу та перекладу проілюстроване використання лексичних та граматичних трансформацій на прикладі перекладу українською мовою роману Ієна Мак’юена «Спокута». У процесі перекладу автор частіше схилявся до використання лексичних трансформацій для кращого сприйняття та зацікавленості читачів, рідше використовувались граматичні трансформації. Засвідчено спробу перекладача зберігати послідовність у структурі речення. Крім цього, важливим аспектом у перекладі було те, що перекладач врахував особливості індивідуальної художньої манери письменника та специфіку культури адресата інформації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Zhulinska, Maiia. "НЕОЛОГІЗМИ ПЕРІОДУ ПАНДЕМІЇ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-63-72.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу неологізмів, які виникли під час пандемії коронавірусу COVID-19 та вербалізують події та реалії життя у світі. Об’єктом вивчення даного дослідження стали лексичні інновації, що з’явилися в англійській мові протягом 2020-2021 рр. Подано короткий огляд теоретичних підходів до проблеми вивчення неологізмів. Наголошено на проблемі тривалості неологізмів певного історичного періоду в мові, їх фіксації в словниках. Проаналізовано зміни у житті суспільства під час пандемії, поведінку і прагнення людини в умовах ізоляції, і, відповідно зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. У дослідженні запропоновано назву “коронанеологізми” для позначення лексичних інновацій, які утворилися внаслідок епідемії коронавірусу. В результаті розподілу вибраних лексичних інновацій виокремлено шість тематичних груп, розділених на підгрупи: інформація, ізоляція, людина, економіка, хвороба і симптоми, вакцинація. Тематична група неологізмів, що описує ізоляцію в умовах пандемії, охоплює декілька підгруп, які характеризують: суворий карантин і його послаблення, соціальне дистанціювання, проведення часу на карантині та наслідки ізоляції. Тематичну групу, що охоплює неологізми, які утворилися для позначення поведінки людини під час пандемії, розподілено на лексичні інновації, які характеризують суперечливе ставлення до обмежень, стан людини в нових умовах, вікові категорії даного періоду. Подано приклади найцікавіших нових слів та їх тлумачення. У статті визначено моделі утворення лексичних інновацій сучасної англійської мови, що виникли під час пандемії COVID-19, проаналізовано їхню структуру, семантику та походження. Виділено такі найпродуктивніші способи утворення вибраних неологізмів, як словоскладання і телескопія. Визначено головні функції нових слів. Встановлено основні причини появи нових лексем: необхідність номінації, гра слів, мовна економія. У роботі обґрунтовано необхідність і перспективи подальшого вивчення нової лексики, пов’язаною з глобальними катастрофами у світі та різкими змінами у житті суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Борис, Д. П. "Лексичні інновації в сучасній мовознавчій терміносистемі". Нова філологія, № 63 (2014): 14–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Борис, Д. П. "Лексичні інновації в сучасній мовознавчій терміносистемі". Нова філологія, № 63 (2014): 14–18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Гриценко, С. П. "Польські лексичні запозичення 16-17 ст." Studia linguistica, Вип. 2 (2009): 123–29.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Ніка, Оксана. "Лексичні заміни в „Апокрисисі” Христофора Філалета". Studia Ucrainica Varsoviensia 7 (27 листопада 2019): 35–48. http://dx.doi.org/10.5604/01.3001.0013.6010.

Повний текст джерела
Анотація:
The article analyses the lexical substitutions in Apocrysys polemic tractate by Krystofor Filalet, printed in the year 1598 or 1599, in the Ostrog printing house owned by Great Prince of Ostrog. It is the translation of the Polish version of Apocrysys printed in 1597 in O. Rodeckyi’s printing house. The copies of this old printed work in the ”ruska mova” („the Ruthenian language”), kept at the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine and at the Vilnius University Library, were compared. In the old printed texts, translation of words was proposed with the help of notes on the page margins. Lexical substitutions are analyzed in the context, their fi xation in the contemporary dictionaries and historical lexicographical papers is indicated. Notably, the substitutions of Latinisms and, occasionally, Polonisms prevail. Church Slavonic and bookish Ukrainian elements appear instead. It was concluded that text substitutions in the Apocrysys may have other translation and explanation in dictionaries of that time, or are not recorded in them at all.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

НАУМЕНКО, Людмила. "ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ПОНЯТТЄВОГО КОМПОНЕНТУ КОНЦЕПТУ ‘AUSSIE’ В АВСТРАЛІЙСЬКОМУ СЛЕНГУ". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі віднаходження лексичних засобів вербалізації поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ в австралійському сленгу (тж. strine, Ozspeak), яка не була ще предметом розгляду. Мета статті – дослідження поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ та віднаходження лексичних засобів його вербалізації в австралійському сленгу. Завдання дослідження полягають у вивченні семантики лексеми Aussie, виявленні когнітивних ознак концепту, що сформувався на базі значення ‘an Australian’ / ‘Australian people’, у диференціації когнітивних ознак на ядерні та периферійні, розгляді способів словотвору віднайдених лексичних номінацій концепту в австралійському сленгу. Ілюстративний матеріал представлений сленговими назвами у формі іменників та іменникових словосполучень різних типів. Методологічним підґрунтям дослідження послугували останні публікації в галузі лексикографії, теоретичні праці з лексичної семантики, семасіології та лінгвоконцептології. У роботі застосовані: метод словникових дефініцій, порівняльний, морфологічний, лексико- семантичний та лінгвоконцептуальний аналізи. Результати наукових пошуків допомогли зробити обґрунтовані висновки про те, що концепт ‘Aussie’ є одним з ключових для носіїв австралійського сленгу, що підтверджують його численні номінації в дослідженому матеріалі (170 лексичних одиниць). Ядро когнітивного компонента концепту формує когнітивна ознака ‘inhabitant’, похідні від неї когнітивні ознаки ‘gender’, ‘age’, ‘appearance’, ‘mental capabilities’, ‘social status’, ‘behaviour’, ‘kinship and relashinship’ становлять його периферію. Номінації концепту ‘Aussie’, представлені метафоричною, метонімічною, перифрастичною, семантично мотивованою, римованою та звуконаслідувальною лексикою, засвідчують його образність та високий емотивно-оцінний потенціал.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

ГОЛОВНЬОВА-КОППА, Ольга. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ СТІВЕНА КІНГА «11/22/63»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (23 вересня 2021): 93–104. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.9.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті охарактеризовано лексичні та комплексні тран- сформації, виявлені в україномовному перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63», здійсненому О. Карасюком. Указано останні напрацювання з дослі- джуваної проблеми, представлено їх короткий огляд. Обґрунтовано доціль- ність використання перекладацьких перетворень, засвідчено актуальність їх розмежування, установлено їхні особливості та типи. Розглянуто класифіка- ції В. Комісарова, Л. Латишева, Р. Міньяр-Білоручева, Я. Рецкера, А. Фітер- мана, А. Швейцера та А. Шевніна та встановлено характер розбіжностей між ними; зроблено висновок про відсутність у літературі однозначного погляду на проблему класифікації перекладацьких перетворень попри високий ступінь розробленості теми. Автор надає перевагу класифікації В. Коміса- рова, де всі перетворення поділено на лексичні, граматичні й комплексні. Опис особливостей використання трансформацій у перекладі роману Стівена Кінга «11/22/63» здійснено на її основі, але з додатковим виокремленням деяких різно- видів лексичних трансформацій (диференціація, прийом лексичного додавання, прийом лексичного вилучення, прийом цілісного перетворення). Наголошено, крім того, на такому: С. Кінг будує свої тексти так, що перекладач просто змушений використовувати різноманітні трансформації задля забезпечення адекватності перекладу. Ідеться про назви реалій, а також про граматичні структури й форми, властиві тільки світові англійців та англійської мови. Тож важливою ознакою його українськомовних перекладів є використання значної кількості перекладацьких трансформацій (до шести в межах окремих речень), до того ж з єдиною настановою: найбільш точно передати зміст і сенс оригінального тексту. Виокремлено також помилки перекладача у засто- суванні перекладацьких прийомів та запропоновано варіанти їх усунення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Моісєєва, Н. О. "ТЕМАТИЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ НЕОЛОГІЧНОГО КОРОНАВІРУСНОГО ЛЕКСИКОНУ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 232–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню актуальних змін у лексичному складі німецької мови, а саме неологічних одиниць, які з’явилися у зв’язку зі всесвітньою пандемією коронавірусу. Актуальність дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, оскільки питання впливу сьогоднішньої всесвітньої епідемії на лексичний склад різних мов очевидні як носіям, так і дослідникам цієї сфери. Методологічну основу дослідження становить системно-функціональний підхід. У роботі диференціюються терміни «неологізм», «оказіоналізм», «лексична інновація», «неологічна одиниця», аналізуються релевантні для опису нової коронавірусної реальності лексеми. Джерелом матеріалу слугував онлайн-словник неологічної короналексики Інституту німецької мови ім. Лейбніца, який збирає та документує лексичні інновації «нової реальності», а також наводить приклади вживання, відібрані з автентичних німецьких ЗМІ. Автор розглядає окремі позамовні чинники, серед яких запроваджені санітарно-епідеміологічні правила, превалюючі настрої у суспільстві, зміна моделей міжособистісної приватної комунікації, форматів роботи та навчання, організації відпочинку та дозвілля, а також галузі суспільного життя, яких зміни торкнулися найгостріше. Окрема увага звертається на медикалізацію мовлення загалом та її роль у поповненні неологічного лексикону сучасної німецької мови. У фокус дослідження потрапляють терміни Corona, Covid, COVID-19 і їхні словотвірні похідні, які утворюють найчисельнішу групу неологічних одиниць коронавірусної епохи. Наводяться роздуми про внутрішню мотивацію запозиченого з англійської мови та поширеного у багатьох лінгвокультурах неосемантизма Social Distancing, а також його альтернативних форм soziale Distanz і soziale Distanzierung, утворених у німецькій мові шляхом калькування. Німецька мова як соціальне явище дуже продуктивно реагує на переформатування життя та свідомості мовців у зв’язку з пандемією, активно генеруючи нову лексику, яку в запропонованій науковій розвідці класифіковано за найпоширенішими лексико-тематичними групами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Андрійченко, Ю. В. "Лексичні засоби вираження емотивності в художніх текстах". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 15 (2009): 11–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Готько, Е. "Слов"янскі лексичні запозичення в німецькій мові". Молодь і ринок, № 1 (108), січень (2014): 93–96.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Раєвська, І. В. "Деякі лексичні та граматичні особливості субдіалекту Перуджі". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 31 (2010): 207–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Бочарнікова, А. М. "Безеквівалентні лексичні одиниці в перекладній перській лексикографії". Сходознавство, № 51 (2010): 3–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Тома, Н. М. "Лексичні польські запозичення в мовотворчості Петра Могили". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 22 (2011): 58–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Кондратенко, Н. В. "Лексичні особливості текстів мовленнєвого жанру "політична програма"". Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія 22, вип. 2 (16) (2017): 85–90.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Почепецька, Т. "Лексичні засоби вираження ввічливості в англійській мові". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 15 (2017): 123–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Почепецька, Т. "Лексичні засоби вираження ввічливості в англійській мові". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 15 (2017): 123–28.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Андрійченко, Ю. В. "Лексичні засоби вираження емотивності в художніх текстах". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 15 (2009): 11–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Тома, Н. М. "Лексичні польські запозичення в мовотворчості Петра Могили". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 22 (2011): 58–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Кондратенко, Н. В. "Лексичні особливості текстів мовленнєвого жанру "політична програма"". Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія 22, вип. 2 (16) (2017): 85–90.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Павлович, Тетяна, Тетяна Суродейкіна та Діана Швигар. "ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЗМІВ ТА ЛЕКСИЧНИХ АРХАЇЗМІВ У ТВОРЧОСТІ Г. ЛАВКРАФТА". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 78–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Подана стаття присвячена дослідженню історизмів і лексичних архаїзмів у творчості Говарда Лавкрафта. Автором використано історизми на позначення старовинних мір виміру, професій та роду занять, соціального стану, географічних назв, назв зниклих народів та племен, обрядів та свят, приладів, які вийшли з ужитку, релігійних організацій, назв вимерлих тварин. Серед них переважають назви зниклих племен північно-американських індіанців, які слугують історичним тлом для написання оповідань. Також нами було виявлено власне лексичні архаїзми, витіснені з мови синонімічними номенами. Лексико-словотворчі архаїзми в проаналізованих творах Г. Лавкрафта відрізняються від сучасних відповідників вживанням інакшого суфіксу. Лексико-фонетичні архаїзми мають дещо відмінне звукове оформлення кореня порівняно із сучасною літературною мовою. Лексико-семантичні архаїзми у своїй семантичній структурі містять як активно вживані в сучасній англійській літературній мові значення, так і застарілі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Поповський, Анатолій Михайлович. "Південно-східні говіркові риси у збірці поезій Івана Манжури «Степові думи та співи»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 208–14. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.910.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Царалунга, Інна Богданівна. "Варіативність староукраїнської мови у творах Г.Смотрицького". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 684–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.865.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Büttgen, Philippe. ""Wahrnehmung": Hegel’s lexical games." Sententiae 27, no. 2 (December 16, 2012): 203–4. http://dx.doi.org/10.22240/sent27.02.203.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Арешенкова, Олександра Юріївна. "Типи оцінок та мовні засоби їх вираження в рекламних текстах". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, № 2 (20 листопада 2012): 100–109. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i2.659.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Федурко, Марія. "ЛЕКСИЧНІ ДОМІНАНТИ ЗБІРКИ ПЕТРА КАРМАНСЬКОГО «ОЙ ЛЮЛІ, СМУТКУ»". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 42 (22 грудня 2018): 156–65. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4557.2018.42.150398.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Цюп’як, Ірина Костянтинівна. "Лексичні домінанти в повісті Миколи Хвильового «Санаторійна зона»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (27 жовтня 2017): 222–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.154.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано лексику Миколи Хвильового з огляду на її постійне домінування та повторення окремих лексем в тканині художнього тексту. З’ясовано семантичну специфіку й функціонально роль лексичних домінант у повісті «Санаторійна зона»; досліджено їх структурні та стилістичні особливості, зокрема й стосовно передачі авторської концепції дійсності; простежено їх мовознавчий аспект як вербалізаторів стилістичних фігур «мовчання» та «крику».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Колоїз, Жанна Василівна. "Лексичні архаїзми у творчій спадщині Івана Нечуя-Левицького". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 64–77. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.954.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про різні тематичні (лексико-семантичні) поля і групи лексичних (матеріальних і стилістичних) архаїзмів, репрезентовані творчою спадщиною І. Нечуя-Левицького, які віддзеркалюють передусім історичні та культурні надбання українського народу. Вивчення лексичних архаїзмів на матеріалі художнього доробку письменника розглядається як таке, що сприятиме збагаченню словникового запасу учнів, кращому розумінню програмних творів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Адах, Н. А. "Авторські лексичні новотвори Василя Барки (функціонально-стилістичний аспект)". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 19 (2009): 200–206.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Кожушний, О. В. "Лексичні та метричні особливості поетичного мовлення Григорія Богослова". Studia linguistica, Вип. 10 (2017): 52–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Корнієнко, В. В. "Лексичні засоби вираження почуття кохання в елегіях Тібулла". Studia linguistica, Вип. 5, ч. 2 (2011): 174–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Косович, О. В. "Лексичні гібриди у розрізі інноваційних процесів. Диференціація концепту". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 11 (2013): 190–96.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Федурко, М. "Лексичні домінанти збірки Петра Карманського "Ой люлі, смутку"". Проблеми гуманітарних наук. Серія "Філологія", вип. 42 (2018): 156–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Соловйова, Н. "Новітні лексичні реалії у сучасній англійській мові медицини". Актуальні питання суспільних наук та історії медицини, № 2 (2) (2014): 84–89.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Косович, О. В. "Лексичні гібриди у розрізі інноваційних процесів. Диференціація концепту". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 11 (2013): 190–96.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Лексичні" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії