Добірка наукової літератури з теми "Лексичні елементи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Лексичні елементи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Лексичні елементи"
1
Швець, Н. В. "МОВНА ЗДОГАДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ КОНТАМІНАНТІВ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду прийомів мовної здогадки та динаміки їх використання під час перекладу слів-контамінантів з англійської мови українською. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю формування потенційного словника перекладача. Потенційний словник у статті визначено як необмежений лексичний шар, який включає не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися, проаналізувавши словотворчі елементи, подібність з рідною чи іншими іноземними мовами (тобто інтернаціональні слова), конверсію, контекст. Саме цей словниковий шар необхідно постійно розширяти перекладачам для здійснення якісного перекладу. У статті доведено, що одним із дієвих інструментів розширення потенційного словника є мовна здогадка. Мовну здогадку в цій роботі інтерпретуємо як наслідок евристичного пошуку в опорі на контекст та структурно-семантичні ознаки лексичних одиниць, їх графічну чи звукову форму. Матеріалом статті є англомовні контамінанти – лексичні одиниці, утворені із двох слів з усіченням щонайменше одного з них у місці з’єднання, а також із можливим накладенням i вставками морфів. Водночас відбувається збереження акцентно-складової структури одного з вихідних слів, взятого за морфологічний зразок. Контамінацiю у статті розуміємо як результат взаємодії двох або більше вихідних лексем, які проходять процес усічення i об’єднуються в єдину лексичну одиницю, мають подібні фрагменти у своїй структурі, водночас комбінуються шляхом накладення. Висвітлено історію появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розглянуто суміжні терміни, як-от блендинг, словозлиття, телескопи, стягнення та різницю між ними. Виявлено відмінності між словами- каламбурами та контамінантами. У статті доведено та проілюстровано на прикладах, що незнайомі перекладачеві англомовні контамінанти можуть мати структурно- семантичні відповідності з відомими базовими словами англійської мови і семантичну схожість із відповідними одиницями в українській мові. Зроблено висновок, що за допомогою використання мовної здогадки й аналізу вищезазначених елементів можна перекласти англомовний контамінант без використання словників чи інших довідкових засобів.
2
Царалунга, Інна Богданівна. "Варіативність староукраїнської мови у творах Г.Смотрицького". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (16 жовтня 2011): 684–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.865.
Повний текст джерела
3
Вернигора, Дар’я. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ІТАЛІЙСЬКИХ АВТОРСЬКИХ КАЗОК УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 64–69. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено підходи до визначення жанру казки в італійському та українському літературознавстві, характерні структурні елементи, функції та лексичні особливості літературних або авторських казок у порівнянні з фольклорними або народними казками, а також розглянуто жанрово-стилістичні домінанти авторських казок в контексті дитячої літератури, які не-обхідно враховувати при перекладі. Крім того, у цій публікації систематизовано характерні риси та відмінності італійського та українського казкового дискурсу, проаналізовано стратегії перекладу та перекладацькі трансформації, застосовані для відтворення інціальних та фінальних формул, “формул неможливого”, реалій і гри слів італійських авторських казок українською мовою на матеріалі збірки видатного італійського письменника Джанні Родарі “Казки по телефону”.
4
СТЕРЛІКОВА, М. С. "ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМЕННИКІВ У ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ 2010-Х РР." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 146–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті розглядаються особливості використання іменників у текстах пісень британської незалежної сцени 2010-х років. Іменники, які є об’єктом дослідження, використовуються авторами пісень для позначення конкретних культурно мотивованих явищ та передачі універсальних концептів, властивих кожній людині. Лінгвісти всіх теоретичних напрямів згодні з тим, що лексична категорійність є однією з найважливіших і найскладніших проблем у лінгвістиці. Одне з головних питань категорійності: чи існує універсальний семантичний критерій, який мотивує приналежність до категорії окремою мовою і, ширше, у різних мовах? Більшість сучасних лінгвістів, особливо ті, хто підходить до цієї проблеми з функціоналістської та когнітивної точок зору, слідом за традиційними граматистами вважають пошук умовних універсалій, які лежать в основі приналежності до категорій, продуктивною дослідницькою програмою. Слід зазначити, що вирішальним моментом у дослідженні семантичних класів іменників є екстралінгвістичне середовище, тобто зовнішні чинники, які спонукали автора використати певні лексичні одиниці. Логічно припустити, що кожна людина наділяє лексичні одиниці унікальним, властивим лише їй змістом, і у зв’язку з цим ми стикаємося з декількома способами інтерпретації тексту пісні: через призму автора пісні та через призму аудиторії. Автором текстів пісень гурту Bring Me The Horizon переважно є Олівер Сайкс, уродженець Ешфорда, Кент, Англія. Географічне положення, безперечно, відіграло вирішальну роль у процесі написання текстів пісень, оскільки Bring Me The Horizon стали справжнім британським культурним феноменом. Оліверу Сайксу вдається не тільки зобразити досвід, який викликає відгук у його міжнародних шанувальників, а й інкорпорувати елементи, притаманні британській колективній свідомості. Проаналізувавши останній альбом гурту Bring Me The Horizon “Post Human: Survival Horror”, ми виділили наступні семантичні класи іменників: Heavenly Domain, Desperation, Violence, Animals, Habitat, Temporality, Ignorance, Emotional State. Це домінантні категорії, які Олівер Сайкс спробував донести до громадськості під час кризи COVID-19. Більш детальний огляд мотивів використання конкретних іменників міститься в емпіричній частині статті.
5
Головащенко, Ю. С. "ФУНКЦІЇ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ У СЕМАНТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ ДЖОНА МАКСВЕЛЛА КУТЗЕЕ)". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанню функцій лексичних одиниць у художньому тексті. Художній текст приваблює неповторним поєднанням змісту і смислу, що приховується під поверхнею мовного вираження та підлягає інтерпретації. Найбільш ефективним та інтрепретативно значущим видається лексичний рівень, тобто рівень слів, значення яких, занурене в мовну канву твору, набуває нової семантичної цінності з огляду на зміст художнього тексту. У статті лексичні одиниці розглядаються як конституенти лексичної структури, яка становить основу формування семантичного простору художнього тексту, тобто простору його значення. Побудова лексичної структури семантичного простору художнього тексту уможливлюється шляхом відбору таких лексичних одиниць, що відповідають жанровій специфіці художнього тексту. Витлумачення жанру відносно художнього тексту стосується аспекту тематичного спрямування, тобто превалюючих тем, що висвітлені в художньому творі та є характерними для конкретного жанру. Не менш важливим складником жанру є стиль, який трактується як стильова домінанта авторської творчості і передбачає арсенал технік творення тексту. У такому світлі авторський стиль проєктується на художній текст у функційному річищі – в особливостях функціювання лексичних одиниць задля забезпечення цілісності і зв’язності художнього тексту та реалізації його змістово-смислової єдності. У реферованій статті функції лексичних одиниць розглядаються як маркери індивідуального авторського стилю, що репрезентують властиві автору особливості вживання релевантних лексичних одиниць у ході текстотворення. З’ясування функцій лексичних одиниць має два етапи: контекстуалізацію – виявлення слів у межах мікроконтексту та співвіднесення з макроконтекстуальною ситуацією твору, та інтерпретацію – співвіднесення ролі лексичних одиниць у загальній перспективі розгортання художнього тексту, тобто ймовірне розшифрування елементів авторського задуму. Серед найбільш уживаних функцій у семантичному просторі романів Джона Максвелла Кутзее є зображувально-описова, сюжетно-композиційна та емотивна.
6
Пономаренко, Л. "Спільні лексичні елементи іншомовного походження як фактор виникнення міжмовної омонімії (на матеріалі української та болгарської мов)". Проблеми слов"янознавства, Вип. 57 (2008): 182–90.
Знайти повний текст джерела
7
БХІНДЕР, Наталія. "ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано визначення сучасного англомовного військового дискурсу та описано його головні лексичні особливості. На основі аналізу наукової літератури військовий дискурс визначено як усний чи письмовий комунікативний акт, використовуваний для реалізації формального чи неформального спілкування у військовому контексті. Такий дискурс описує військові дії, звання, зброю, тактику ведення війни, організацію військових формувань тощо. Текстам військової тематики властиві певні лексичні особливості. До них належать: військові терміни, абревіатури, неологізми, військові афоризми, прислів’я та цитати, фразеологічні одиниці, сленг, а також значна кількість метафоричних елементів, використаних для впливу на емоції аудиторії. Автор пояснює всі ці характеристики, дає їм визначення, а також показує особливості їх уживання в текстах військової тематики. Таким чином, військовий термін – це стала лексична одиниця, яка описує відповідне поняття в межах концептуальної та функціональної систем військової сфери. У статті вичленено головні підходи до формування військових термінів, а також пояснено причини появи нових термінів у військовому дискурсі. Особливу увагу приділено таким лексичним засобам, як сленг, військові афоризми, прислів’я, цитати, фразеологічні одиниці чи ідіоми. Автор пояснює, що вони формують спеціальний лексичний пласт та виконують додаткові функції, окрім передачі інформації, а саме: зняття психологічної напруги, вплив на почуття та емоції аудиторії через створення суб’єктивних повідомлень, а також підвищення патріотизму в країні завдяки аналізу перебігу конфлікту чи війни з використанням «ми-установки». Також автор розкриває екстралінгвістичні компоненти текстів військової тематики, оскільки вони використовуються для того, щоб привернути увагу читача до окремих елементів повідомлення та змінити його думку щодо певних питань.
8
Volanyuk, Inna. "Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка". Філологічний дискурс, № 10 (5 листопада 2019): 204–12. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів.
На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи.
За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одним із своєрідних прийомів поезії І. Гнатюка, тому дослідження метафоричних перенесень у творах митця дозволяє значною мірою оцінити своєрідність його поетичної майстерності. Цей художній засіб сприяє найбільш повному розкриттю як оригінальності поетичного тексту, так і специфіки метафори як основи мовної його образності.
9
Остроушко, Оксана Андріївна. "Лексичні трансформації при перекладі англійських інформаційних текстів українською мовою". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 5 (23 листопада 2010): 201–8. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v5i0.909.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено й описано основні лексичні перекладацькі трансформації, застосовувані при перекладі англійських інформаційних текстів українською мовою. Доведено, що спосіб перекладу лексичних елементів залежить від особливостей лексико-семантичних систем мов оригіналу й перекладу, функціональних і стилістичних характеристик слів, національно-культурних чинників.
10
Шпачинська, І. В., та С. М. Альбота. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ «СПОКУТА» ІЄН МАК’ЮЕН". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Праця зосереджена на дослідженні перекладацьких трансформацій як засобу досягнення еквівалентності в перекладі. Під перекладацькою трансформацією ми розуміємо зміну формальних або семантичних компонентів вихідного тексту в тексті перекладу за збереження інформації, що призначена для передачі. Лексичні трансформації становлять собою відхилення від прямих словникових відповідників та виникають здебільшого тому, що об’єми значень лексичних одиниць вихідної та мови перекладу не збігаються. До лексичних трансформацій відносимо конкретизацію значень, генералізацію значень, додавання, вилучення та перестановку. Важливо перекладати лексичний елемент у сукупності його контекстуальних зв’язків та функціональних характеристик. Основними причинами виникнення лексичних трансформацій, на думку таких дослідниць у лінгвістичній галузі, як Т. Левицька й А. Фітерман, є різна словосполучність, різні вживання одного слова, різниця у смисловому об’ємі, різні ознаки одного денотата в різних мовах. Поняття граматичної трансформації визначено тим, що у процесі перекладу згідно з нормами мови перекладу перетворюється сама структура речення. Англійська й українська мови належать до різних типів мов індоєвропейської родини, тому наявна розбіжність між ними як на рівні порядку слів у реченні, так і в категоріях числа, інших граматичних форм і структур. Основні характеристики, а саме – внутрішній та зовнішній поділ речення, зміна порядку слів та компенсація – відносимо до граматичних трансформацій. За допомогою порівняльного аналізу текстів оригіналу та перекладу проілюстроване використання лексичних та граматичних трансформацій на прикладі перекладу українською мовою роману Ієна Мак’юена «Спокута». У процесі перекладу автор частіше схилявся до використання лексичних трансформацій для кращого сприйняття та зацікавленості читачів, рідше використовувались граматичні трансформації. Засвідчено спробу перекладача зберігати послідовність у структурі речення. Крім цього, важливим аспектом у перекладі було те, що перекладач врахував особливості індивідуальної художньої манери письменника та специфіку культури адресата інформації.
Дисертації з теми "Лексичні елементи"
1
Резанов, Б. "Молодежный сленг в лингвистическом и социальном аспектах". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22505.
Повний текст джерела
2
Чуланова, Галина Валеріївна, Галина Валериевна Чуланова, Halyna Valeriivna Chulanova та В. В. Артюх. "Реалізація прийому протиставлення у текстах реклами закладів швидкого харчування". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64414.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах розвинених ринкових відносин реклама перестає бути суто економічним атрибутом. Вона не лише створює нові потреби у товарах, але й формує соціальні цінності, естетичні смаки, стиль життя людини та ін.
Книги з теми "Лексичні елементи"
1
Яцишин, Наталія, Ірина Біскуб, Людмила Гусак, Юлія Гордієнко, Світлана Лобанова, Ольга Мельничук, Майя Супрун та Ліна Сорокіна. Англійська мова. Підготовка до складання ЄВІ : training & practice. Lesya Ukrainka Volyn National University, 2021. http://dx.doi.org/10.29038/978-966-940-379-7.2021.242.
Повний текст джерелаАнотація:
Посібник містить практичний матеріал для підготовки до Єдиного вступного іспиту з англійської мови до магістратури: тести у форматі ЄВІ різних типів, лексичні та граматичні завдання, у додатках зібрано матеріал, потрібний для виконання тестових завдань на знання виразів з прийменниками, неправильних дієслів, вставних слів та з’єднувальних елементів у реченні. Формат, тематика та послідовність матеріалу сприяють формуванню вмінь та навичок, які необхідні для успішного виконання екзаменаційних завдань. Посібник складається з передмови, комплексу тестових завдань, тренувальних прав, додатків та списку рекомендованої літератури. Для студентів закладів вищої освіти, викладачів та широкого читацького загалу.
2
Литовченко, Ірина Олександрівна. Динамічні процеси у військовій лексиці української мови (назви зброї, амуніції, споруд). Вид. Р. А. Козлов, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/515.
Повний текст джерелаАнотація:
У монографії визначено екстралінгвальні детермінанти, які стимулюють розвиток військової лексики, виявлено специфіку лексико-семантичних груп «Назви зброї», «Назви амуніції», «Назви споруд», визначено основні типи системних зв’язків. Розглянуто механізм адаптації окремих елементів військової субмови до нових умов їхнього функціонування, їхню функціональну переорієнтацію. Проаналізовано засоби нової номінації у сфері військової справи. Представлено джерела формування й етимологію номенів досліджуваних груп військової лексики. Для студентів філологічних спеціальностей вишів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться проблемами розвитку української фахової лексики.
Частини книг з теми "Лексичні елементи"
1
Arsov, Borče, and Katarina Gjurčevska-Atanasovska. "Ратко и Мирко и уште неколку лексички особености на преводот на збирката раскази „Викајте ме Естебан“ од Лејла Каламуиќ од босански на македонски јазик." In Slavistična prepletanja 2, 133–50. University of Maribor Press, 2022. http://dx.doi.org/10.18690/um.ff.4.2022.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Збирката раскази „Викајте ме Естебан“ од Лејла Каламуиќ во оригинал на босански јазик („Zovite me Esteban“) е издадена во 2015 г., а во 2017 г. излегува од печат и преводот на македонски. Станува збор за автобиографска збирка и интимно четиво на една од најчитаните современи (квир) авторки денес во Босна и Херцеговина. Самиот оригинал изобилува со елементи особено интересни за проучување на повеќе јазични рамништа, а преводот, умешно следејќи ја мислата на Каламуиќ, одлично ја пресликува содржината на македонски јазик. Тргнувајќи oд тоа како „потстанарите“ Rat и Mir, на македонски стануваат Ратко и Мирко, преку басамаците и меаната во расказите каде што главни ликови се бабите и дедовците, сѐ до особено интересните преводи на дел од колоквијалната лексика, во овој труд правиме избор на повпечатливите преводни решенија, кои придонесуваат едно вакво емотивно и богато, а, сепак, минималистичко дело, да се почувствува „домашно“ на македонски јазик.
Звіти організацій з теми "Лексичні елементи"
1
Колоїз, Ж. В. Німецькомовні елементи у творчому доробку Ольги Кобилянської. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/537.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про німецькомовні елементи у творчому доробку О.Кобилянської; здійснено аналіз німецьких "украплень" у зв’язному тексті; систематизовано лексичні німецькі запозичення відповідно до фонетичних, семантичних та структурно-граматичних особливостей.
2
Гладка, О. В. Особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2049.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів, конкретизовано поняття "лексична компетентність" та її складові, виявлено труднощі розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів рівня Upper-Intermediate+ та запропоновано приклади завдань для успішного розвитку лексичної компетентності студентів-філологів. Лексична компетентність - здатність людини до коректного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і лексичної усвідомленості - складається з лексичних (стійкі вирази: розмовні формули; фразеологічні ідіоми; стійкі розмовні вирази, що складаються зі слів, які зазвичай вживаються разом; однослівні форми) та граматичних (артиклі, кількісні займенники, особові займенники, питальні слова тощо) елементів. Серед труднощів розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів рівня Upper-Intermediate+ необхідно відмітити зниження мотиваційної складової навчання у студентів, обумовлене складністю академічного лексичного матеріалу, що часто виявляється за межами словникового запасу тих, хто навчається, у рідній мові, та недостатньою розробкою системи творчих завдань для успішного розвитку лексичної компетентності. Запропоновані у статті приклади завдань та форми роботи із лексичним матеріалом забезпечують успішність роботи з розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Зрадниця» (у фільмі “Zootopia”). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6047.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа у відповідності до психологічного архетипу «Зрадниця» (the Betrayer). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Матеріалом роботи є комп’ютерно-анімаційний фільм Б. Говарда та Р. Мура «Зоотрополіс» (Zootopia). Мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Дуню Вівцянку (Dawn Bellwether), заступницю мера Зоотрополіса до архетипу «Зрадниця», для якого визначальними рисами є такі. «Зрадниця» вдало удає беззахисну жертву, грає роль приємної, сумирної офісної працівниці, в той час як насправді керує групою злочинців і влаштовує переворот. Вона керується власними інтересами, вважає себе недооціненою та майстерно бреше. «Зрадниця» не вміє будувати дружні стосунки, готова порушувати закон для досягнення своєї мети, принижуватися перед тими, хто займає вищу позицію на соціальній драбині та принижувати тих, хто стоїть нижче. Як «Зрадниця», Вівцянка використовує різні стилі спілкування з одними й тими самими персонажами. Удаючи наївну, нерішучу, залякану працівницю, вона говорить невпевнено, використовуючи незавершені еліптичні фрази, формальні апелятиви sir та officer Hopps для підкреслення нерівних соціальних ролей, повтори для емфатизації думки, іронію для висловлення незадоволення ситуацією та ставленням до неї керівника, розмовні лексичні та граматичні елементи для створення враження довірливої, дружньої розмови. Для негативного образу «Зрадниці» характерне використання повних речень, окличних речень для формування прямих директивів з дієсловом у формі наказового способу, неформального апелятива Judy та фамільярно-принизливого Bunny для демонстрації власного вищого соціального статусу, риторичних запитань, повторів та антитез для маніпулювання думкою співрозмовника.
4
Гладка, О. В. Функціонально-семантичне поле архісеми «горе» в англомовному дискурсі. РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2015.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено комплексний аналіз лексичних одиниць, що вербалізують поняття «горе» в англійській мові у функціонально-семантичному польовому вимірі; простежено специфіку структури функціонально-семантичного поля «горя», встановлено його ядерні та периферійні зони; визначено частотність вживання всіх елементів лексико-семантичного поля «горя» в англомовному художньому дискурсі.
5
Остроушко, О. А. Передача реалий и имен собственных при англо-украинском переводе информационных текстов. ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1424.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано особливості перекладу слів-реалій і власних назв, що вимагає від перекладача не лише глибоких знань англійської та української мов, але й не менш глибоких знань культури обох народів, і навіть широкої ерудиції. Переклад цих лексичних елементів передбачає застосування практичної транскрипції, щонайменше – транслітерації, а також власне перекладу, причому ці способи можуть поєднуватися. Широкий контекст у багатьох випадках робить необхідним є введення в текст перекладу додаткових пояснень.