Добірка наукової літератури з теми "Лексичний повтор"

У пропонованій статті суб’єктивний час схарактеризовано як широке культурологічне поняття. З’ясовано моделювання ритмічності перцептивного часу художніх текстів у їхніх зв’язках із музичними, кінематографічними творами. Зміну мовно-стилістичних засобів у літературному тексті прирівняно до монтажу в кінематографі та ритму, інтонації, подієвості в музичному мистецтві. Акцентовано, що кожен різновид культурологічного часу, зокрема словесно-художнього, характеризують специфічні засоби динамізації, дані в сприйнятті. Згущення перцептивного часу в аналізованих текстах авангардизму супроводжує аксіологічне перекодування компонентів референційних сфер "людина", "машина", "минуле", "майбутнє" та ін. На тлі компресії перцептивного часу аксіологічна модальність взаємодіє з деонтичною. Порушено проблему зв’язку моделей перцептивного часу зі світоглядно-естетичною системою авангардизму. Активізація внутрішньотекстової темпоральності виявляє себе як релевантна ідейно-художнім інтенціям авангардистів. Пояснено роль мовно-стилістичних одиниць у прискоренні перцептивного часу. Проаналізовано взаємодію мовленнєвих форм задля його моделювання, що полягає в конвергенції різнорівневих лінгвостилістичних засобів. Доведено, що для компресії перцептивного часу актуалізовано засоби фоносемантичного (повтори фонокомплексів, лейтмотивний звукопис), лексико-семантичного (лексичний повтор, використання неолексем), семантико-синтаксичного рівнів (оказіональна сполучуваність, парцеляція). В основі часового ритму перебувають перцептивні зорова, слухова та ін. опори. Мова як друга сигнальна система збагачує враження, уявлення, прискорюючи суб’єктивний час поетичних текстів.

У статті наголошується на тому, що фольклорний дискурс характеризується низкою повторів, які сприяють активізації тривалості й інтенсивності прояву дії, передають значну додаткову інформацію емоційності, експресивності та стилізації. Статтю присвячено вивченню особливостей різнорівневих повторів, що визначають жанрову специфіку німецької народної казки. Повтори аналізуються на фонетичному, морфемному, лексичному і синтаксичному рівнях мови. Повтор розглядається як один із найважливіших елементів будови текстотвірних логіко-семантичних зв’язків, найбільш частотним засобом мовної стереотипності. Традиційні формули в текстах німецьких народних казок набувають характеру стабільних словесних формул. Багаторазове, наростаюче повторення однієї і тієї самої дії формує так звані кумулятивні казки. Повтори в кумулятивних казках однотипові за лексико-синтаксичним оформленням. Повтор як ритміко-синтаксичну фігуру вважаємо стилістичним засобом підвищення емоційної виразності оповіді у казці. Зазначається також, що поряд із повторами на фонетичному рівні наявні лексичні контактні та дистантні повтори. Дистантні повтори створюють структуру тексту, виступають засобом зв’язку між різними частинами тексту, слугують засобом організації послідовності компонентів тексту. На лексичному рівні наявні повтори різних частин мови для активізації відповідних семантичних ознак: посилення тривалості дії, інтенсивності прояву ознаки, виділення, підкреслення суб’єкта. Розвиток дії в німецькій народній казці здійснюється за допомогою дистантного повтору- підхоплення, який виконує змістовну і структурну функції. Під час перекладу тексту німецької народної казки українською мовою застосовується такий самий тип повтору. Іноді виникають труднощі, пов’язані з адекватним відтворенням повторюваності. Особливо це стосується прийомів і способів досягнення еквівалентності поетичного перекладу. Дослідження показало, що текст німецької народної казки характеризується повторюваністю, яка проявляється на різних рівнях мови, в різних формах і з різним ступенем інтенсивності.

The article establishes the role of the repeated nominations in the development and implementation of a strategic-tactical narrative of a character. It also describes the conception of estimation as well as analyzes the essence of “Evaluative-shaped nomination,” “axiological strategy and tactics,” and “estimates speech act”. Moreover, the paper presents a typology of communication strategies and tactics, determines the role of repeated lexemes in formulating and implementing assessment in the expression of dominant and recessive assessment

У статті розкрито роль та лінгвостилістичні особливості повторів в англійському авіаційному радіотелефонному дискурсі. Особливу увагу зосереджено на лексичних, синтаксичних, лексико-синтаксичних та фразових повторах, на явищі синтаксичного паралелізму як засобах спрощення взаєморозуміння між диспетчером управління повітряним рухом і пілотом.

Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.

Емотивно забарвлені епітети виступають ефективним засобом виразності мови при створенні рекламного образу країни, наголошують на її унікальності, виокремлюють суттєві ознаки, передають високий ступінь туристичної привабливості, деталізують уявлення про туристичні пам’ятки, акцентують увагу на значимих цінностях. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, зокрема основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані. Мета дослідження – визначити лексичні, фонологічні і компонентні особливості епітету як засобу створення емотивного образу в офіційному туристичному рекламному слогані країни. Матеріалом для дослідження послугували офіційні туристичні слогани 158 країн світу. Об’єктом нашого дослідження є епітети у туристичних рекламних слоганах країн світу. Предметом дослідження виступають семантико-стилістичні особливості функціонування епітетів у туристичних рекламних слоганах країн світу. У результаті різноаспектного аналізу численних моделей слоганів було зроблено такі висновки: 1) лексику туристичного рекламного слогана характеризує емоційна виразність, бо емоційно-забарвлені слова-епітети формують позитивний образ країни; 2) епітет у рекламному слогані вживають у повторі, разом із контрастним словом, у мовній грі; 3) епітет у рекламному туристичному слогані служить меті переконати реципієнта відвідати запропоноване місце.

Магістерська дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури, який налічує 63джерела. Загальний обсяг роботи становить 107 сторінок. Предметом вивчення багатьох напрямків лінгвістики сьогодні виступає текст як структурно-смислове ціле. Він є основним засобом комунікації. Вивчення текстової зв'язності набуло актуальності у лінгвістиці тексту наприкінці 60-х років XXст. Зв'язність тексту здійснюється за допомогою низки структурних та лексико-семантичних засобів, які є у кожному тексті у найрізноманітніших комбінаціях, серед яких головним є повтор. Актуальність теми роботи зумовлена тим, що за останні десятиліття у науці накопичено досить ємний матеріал у галузі дослідження повтору, який потребує осмислення та певного узагальнення. Необхідно зазначити, що наразі недостатньо уваги приділено дослідженню особливостей функціонування лексичних повторів у художньому дискурсі. Незважаючи на те, що було написано велику кількість праць стосовно лексичних повторів, слід відзначити, що недостатньо проаналізовано питання про функціональну специфіку та розуміння повтору як стилістичного прийому або як елементу стилю письменника в межах художньої прози. Об’єктом дослідження є лексичні повтори у сучасній німецькій мові, а предметом — структурно-семантичні особливості їх функціонування у сучасній німецькій мові на основі художнього дискурсу німецькомовних письменників. Мета роботи полягає у дослідженні структурно-семантичних особливостей дискурсивного функціонування лексичних повторів у сучасній німецькій мові. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) вивчити поняття „повтор“; 2) розглянути типологічні різновиди повтору в сучасній німецькій мові; 3) описати лексичний повтор та його особливості; 4) схарактеризувати художній дискурс; 5) дослідити функціонування лексичних повторів у романі Даніеля Кельманна „Die Vermessung der Welt“; 6) визначити лексичні повтори у романі Даніеля Ґлаттауера „Gutgegen Nordwind“; 7) проаналізувати структурні особливості лексичних повторів у романі Акіфа Пірінчі „Der eine ist stumm, der andere ein Blinder“; 8) вивчити семантичні особливості лексичних повторів у романі Даніеля Кельманна; 9) розглянути лексичні повтори у романі Даніеля Ґлаттауера „Gutgegen Nordwind“; 10) здійснити дослідження семантики лексичних повторів у романі Акіфа Пірінчі „Der eine ist stumm, der andere ein Blinder“. Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано особливості функціонування лексичного повтору на основі порівняння романів трьох авторів, романів двох німецьких письменників Даніеля Кельманна „Die Vermessung der Welt“ та Акіфа Пірінчі „Der eine ist stumm, der andere ein Blinder“, а також роману австрійського письменника Даніеля Ґлаттауера „Gutgegen Nordwind“. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання матеріалів дослідження студентами вищих навчальних закладів, лінгвістичних відділень під час підготовки до семінарів, конференцій. Аналіз структурно-семантичних особливостей функціонування лексичних повторів у художньому дискурсі (на матеріалі романів сучасних німецькомовних авторів) може стати корисним при подальшому дослідженні лексичних повторів у прозових текстах та інших дискурсах. Матеріалом дослідження є 156 уривків текстів, у яких показано використання лексичних повторів, остаточна кількість яких сягає 200 одиниць, дібраних шляхом суцільної вибірки з 3 романів німецькомовних авторів, зокрема Даніеля Кельманна „Die Vermessung der Welt“, Даніеля Ґлаттауера „Gutgegen Nordwind“ та Акіфа Пірінчі „Der eine ist stumm, der andere ein Blinder“. Методи дослідження. Методика дослідження зумовлена метою та завданнями праці і ґрунтується на засадах комплексного застосування загальнонаукових методів: аналізу та синтезу – для відбору релевантного теоретичного матеріалу; індуктивно-дедуктивного методу – для спостереження, опису та класифікації лексичних повторів, кількісний метод – з метою встановлення співвідношень; методу класифікації та систематикації, методу зіставного аналізу і методу узагальнення науково-літературних джерел. Апробація результатів дослідження і публікації. Результати роботи висвітлено у статті «Функції лексичних повторів у текстах сучасної німецькомовної прози», опублікованій у науковому віснику Міжнародного гуманітарного університету серії «Філологія» (Вип. 39/2019, том 2) [29], який включено до Переліку фахових видань України та до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus International (Республіка Польща).
The master's dissertation consists of an introduction, three chapters, conclusions to each chapter, general conclusions, and a list of references, that includes 63 points. The paper amounts to 107 pages. The subject of study of many areas of linguistics today is the text as a structural and semantic whole. It is the primary means of communication. The study of text coherence became relevant in text linguistics in the late 1960s. The cohesiveness of the text is achieved through a number of structural and lexical-semantic means, which are in each text in a variety of combinations, among which the main is repetition. The topicality is due to the fact that in recent decades in the science has accumulated enough capacious material in the field of repetition research, which needs reflection and some generalization. It should be noted, however, that insufficient attention has been paid to the study of the peculiarities of the functioning of lexical repetitions in artistic discourse. Although a great deal of work has been written on lexical repetitions, it is worth noting that the question of functional specificity and understanding of repetition as a stylistic reception or as an element of a writer's style within fiction is insufficiently analyzed. The object of the study is lexical repetition in modern German. The subject is the features of the functioning of lexical repetitions in modern German based on the artistic discourse of German-speaking writers. The aim of the research is to study the structural and semantic features of the discursive functioning of lexical repetitions in modern German. Achieving this goal involves the solution of the following tasks: 1) become familiar with the concept of "repetition"; 2) to consider typological varieties of repetition in modern German; 3) describe the lexical repetition and its features; 4) characterize artistic discourse; 5) to investigate the functioning of lexical repetitions in Daniel Kellmann's novel “Die Vermessung der Welt”; 6) identify lexical repetitions in Daniel Guttauer's novel “Gut gegen Nordwind”; 7) analyze the structural features of lexical repetitions in Akif Pirinchi's novel “Der eine ist stumm, der andere ein Blinder”; 8) to work out the semantic features of lexical repetition in Daniel Kelmann's novel; 9) consider lexical repetitions in Daniel Guttauer's novel “Gut gegen Nordwind”; 10) to carry out research on the semantic aspect of the study of lexical repetitions in Akef Pirinchi's novel “Der eineist stumm, der andere ein Blinder”. The originality of the research is that it was first analyzed the features of the functioning of lexical repetition on the basis of a comparison of novels of three authors, novels by two German writers Daniel Kellmann "Die Vermessung der Welt" and Akif Pirinchi "Der eine ist stumm, der andere ein Blinder" as well as the novel by Austrian writer Daniel Guttauer “Gut gegen Nordwind”.The practical valueof the research lies in the possibility of using research materials by students of higher education institutions, linguistic departments in preparation for seminars, conferences, and the analysis of the structural-semantic features of the functioning of lexical repetitions in the artistic discourse of German-speaking authors may be a useful example in the subsequent study of lexical studies in lexical studies. and other discourses. The research material amounts to 156 passages that show the use of lexical repetitions, the final number of which reaches 200 units selected by continuous sampling from 3 German-language novels, including Daniel Kellmann's “Die Vermessung der Welt”, Daniel Guttauer's “Gut gegen Nordwind” and Aqifa Pirinchi's “Der eine ist stumm, der andere ein Blinder“.Research methods. The research methodology is predetermined by the purpose and tasks of the work and is based on the principles of complex application of common scientific methods: analysis and synthesis - for the selection of relevant theoretical material; inductive-deductive method - for observing, describing and classifying lexical repetitions, quantitative method - for establishing repetitiveness, correlation; methods of classification and systematization, method of comparative analysis and method of generalization of scientific and literary sources. Testing the results of the research and publications. The results of the dissertation research are presented in the article "Functions of lexical repetition in modern German prose" in the scientific journal of the International Humanities University (Issue 39/2019, vol. 2) [29], which is notated in such international scientific metric database as Index Copernicus International (Poland).
Объектом исследования являются лексические повторы в современном немецком языке, а предметом – структурно-семантические особенности их функционирования в современном немецком языке на основе художественного дискурса немецкоязычных писателей. Цель работы заключается в исследовании структурно-семантических особенностей дискурсивного функционирования лексических повторов в современном немецком языке. Достижение поставленной цели предполагает решение следующих задач: изучить понятие "повтор"; рассмотреть типологические разновидности повтора в современном немецком языке; описать лексический повтор и его особенности; охарактеризовать художественный дискурс; исследовать функционирование лексических повторов в романе Даниэля Кельманна "Die Vermessung der Welt"; определить лексические повторы в романе Даниэля Ґлаттауэра "Gut gegen Nordwind"; проанализировать структурные особенности лексических повторов в романе Акифа Пиринчи "Der eine ist stumm, der andere ein Blinder"; изучить семантические особенности лексических повторов в романе Даниэля Кельманна; рассмотреть лексические повторы в романе Даниэля Ґлаттауэра "Gut gegen Nordwind"; провести исследование семантики лексических повторов в романе Акифа Пиринчи "Der eine ist stumm, der andere ein Blinder".

У статті розглянуто особливості створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа у відповідності до психологічного архетипу «Зрадниця» (the Betrayer). Робота є частиною дослідження системи психолінгвістичних кінообразів англомовних фільмів масової культури ХХІ сторіччя. Матеріалом роботи є комп’ютерно-анімаційний фільм Б. Говарда та Р. Мура «Зоотрополіс» (Zootopia). Мовлення персонажів вважаємо універсальним засобом розкриття психотипу персонажа. За класифікацією психологічних архетипів В. Шмідт (2007) відносимо Дуню Вівцянку (Dawn Bellwether), заступницю мера Зоотрополіса до архетипу «Зрадниця», для якого визначальними рисами є такі. «Зрадниця» вдало удає беззахисну жертву, грає роль приємної, сумирної офісної працівниці, в той час як насправді керує групою злочинців і влаштовує переворот. Вона керується власними інтересами, вважає себе недооціненою та майстерно бреше. «Зрадниця» не вміє будувати дружні стосунки, готова порушувати закон для досягнення своєї мети, принижуватися перед тими, хто займає вищу позицію на соціальній драбині та принижувати тих, хто стоїть нижче. Як «Зрадниця», Вівцянка використовує різні стилі спілкування з одними й тими самими персонажами. Удаючи наївну, нерішучу, залякану працівницю, вона говорить невпевнено, використовуючи незавершені еліптичні фрази, формальні апелятиви sir та officer Hopps для підкреслення нерівних соціальних ролей, повтори для емфатизації думки, іронію для висловлення незадоволення ситуацією та ставленням до неї керівника, розмовні лексичні та граматичні елементи для створення враження довірливої, дружньої розмови. Для негативного образу «Зрадниці» характерне використання повних речень, окличних речень для формування прямих директивів з дієсловом у формі наказового способу, неформального апелятива Judy та фамільярно-принизливого Bunny для демонстрації власного вищого соціального статусу, риторичних запитань, повторів та антитез для маніпулювання думкою співрозмовника.