Статті в журналах з теми "Лексичний запас"

Метою статті є спроба розглянути прикладний аспект методики викладання української морфеміки та словотвору іноземним студентам технічних закладів вищої освіти під час опанування ними наукового стилю мовлення. Вибір теми дослідження зумовлено практичними потребами вищої школи, що перебуває в стані пошуку ефективних методик викладання української мови як іноземної. Незважаючи на певну кількість наукових праць, присвячених дослідженню різних аспектів викладання українського словотвору як перспективного способу засвоєння мови й розширення лексичного запасу іноземних студентів, треба констатувати, що поза увагою в науковій літературі залишився аспект, пов’язаний з викладанням словотвору різним цільовим аудиторіям. Об’єктом дослідження стала навчально-методична література з вивчення української мови як іноземної, застосовувана в закладах вищої освіти технічного спрямування. Предметом дослідження є навчальні завдання з української морфеміки та словотвору. Аналіз досліджуваного матеріалу здійснено переважно описовим методом, який реалізовано способами класифікації, лінгвістичного спостереження над застосуванням засобів та способів українського словотвору. У статті проаналізовані методичні принципи, покладені в основу розгляду цього аспекту, та запропонована послідовність застосування різноманітних вправ, що дозволяють розширити лексичний запас іноземних студентів і полегшити розуміння ними семантико-дериваційних процесів, притаманних науково-технічному різновиду наукового стилю української мови. Таким чином, дослідження дозволило сформулювати висновки про те, що вивчення словотвору на заняттях з мови в іноземній аудиторії, що отримує освіту за технічним спрямуванням, має дещо відрізнятися від роботи гуманітаріїв над цим аспектом. Зібраний та опрацьований матеріал сприятиме вдосконаленню навчального процесу з вивчення української мови іноземними громадянами, що навчаються в технічних закладах вищої освіти. Результатом цього дослідження в майбутньому може бути узагальнення базових засобів словотворення, притаманних науково-технічному різновиду наукового стилю української мови.

Розвиток мовленнєвої культури молодшого школяра – одне із завдань сучасної початкової школи. Ця педагогічна й наукова проблема загострюється ще й тому, що до школи першокласники приходять загалом уже зі сформованими мовленнєвими навичками, які не завжди є правильними. Тому завдання вчителя – побачити мовленнєві негаразди, виправити їх, сформувати в дитини стійкі навички нормативного мовлення, зокрема й на уроках математики та інформатики. Для цього треба організувати мовленнєву діяльність учнів так, щоб процес розвитку культури усного мовлення відбувався комплексно, систематично.Автори виокремлюють декілька умов успішного розвитку культури мовлення молодших школярів на уроках математики та інформатики. Перша умова – методика розвитку культури мовлення повинна враховувати такі ситуації, які б визначали мотивацію до вивчення мовленнєвих норм, ставили учня перед необхідністю використовувати нормативне мовлення, підвищувати власний рівень мовленнєвої культури, розширювати лексичний запас, чути мовленнєві негаразди своїх друзів і бачити свої мовленнєві огріхи та вміти виправляти їх тощо. Важливим у процесі формування культури усного мовлення є приклад учителя, який повинен сам буди зразком носія високої мовленнєвої культури, а також прикладом фаховості, який за будь-якої можливості нагадуватиме дітям про культуру мовлення, виправлятиме їхні помилки, дбатиме про формування в них стійких умінь нормативного мовлення. Ефективність процесу формування культури усного мовлення молодших школярів узалежнена від доцільно дібраних методів та прийомів, інноваційних форм роботи вчителя на уроці. Наступна умова – розвиток культури мовлення молодших школярів має відбуватися не тільки на уроках української мови чи літературного читання, а й на інших уроках, зокрема математики та інформатики. Ідеться про створення відповідного екологічно мовлен-нєвого середовища, від якого залежить, наскільки різноманітним, багатим, правильним буде мовлення дитини.

Розглянуто проблему використання «інтелігентних лайливих виразів» у німецькій мові. Дослідження спирається на концепції німецьких лінгвістів з означеного питання: Б. Зайдель (B. Seidel) (офіційні та неофіційні особисті імена / прізвиська), С. Мартен-Кліф (S. Marten- Cleef), І. Опельт (I. Opelt) (насмішка), А. Рідель (А. Riedel) (етимологічне дослідження лайливих виразів). Актуальність вивчення окресленого прошарку німецької лексики продиктована необхідністю розшифрувати приховане значення досліджуваних сталих виразів, що пов’язане з їхнім буквальним значенням та створює комічний ефект. Об’єктом дослідження визначено сучасну німецьку мову освічених прошарків населення, предметом – мовленнєві засоби, за допомогою яких (через їхнє друге значення) можуть бути виражені емоції. Наголошено, що ці неявні (приховані) значення та способи їх пояснення досі мало вивчені в сучасній лінгвістиці. Досліджено 75 лексичних одиниць. Виокремлено декілька груп «інтелігентних лайливих виразів». Зазначено, що значна кількість досліджуваної лексики асоціюється з термінами «інтелект» та «інтелектуал» (34 лексичні одиниці). До інших груп увійшли вирази, що позначають статус людини (9 лексичних одиниць), характеризують її неприємні риси (22 лексичні одиниці), використовуються на позначення людей з різними світоглядами (4 лексичні одиниці); низка термінів уживаються на позначення ступеня непрофесійності (6 лексичних одиниць). Зазначено, що більшість «інтелігентних лайливих виразів» є запозиченнями з латини (як варіанти – грецько-неолатинські, грецькі, англійські, італійські слова); деякі терміни використовувалися в різних сферах життя в минулому, інші є цілком сучасними. «Інтелектуальну лайку» розглянуто як особливо тонкий стилістичний засіб, що використовує багато іронії, яку може зрозуміти далеко не кожен (через власну необізнаність, відсутність критичного мислення тощо). Наголошено, що вивчення цього прошарку лексики збагачує не тільки словниковий запас, а й знання про історію і культуру країни, допомагає зрозуміти глибинні смисли, запобігає непорозумінню у спілкуванні.

Пасічна О. В.Удосконалення лексичних умінь і навичок студентів у процесі навчання української мови (за професійним спрямуванням). У статті обґрунтовується необхідність застосування системи тренувальних вправ задля вдосконалення лексичних умінь і навичок студентів у сфері професійного спілкування. Запропонована система роботи дозволяє розширити словниковий запас студентів та попередити виникнення лексичних помилок.

Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.

У статті йдеться про різні тематичні (лексико-семантичні) поля і групи лексичних (матеріальних і стилістичних) архаїзмів, репрезентовані творчою спадщиною І. Нечуя-Левицького, які віддзеркалюють передусім історичні та культурні надбання українського народу. Вивчення лексичних архаїзмів на матеріалі художнього доробку письменника розглядається як таке, що сприятиме збагаченню словникового запасу учнів, кращому розумінню програмних творів.

У статті здійснено спробу розкрити сутність понять дослідження: "пасивний словниковий запас", "застаріла лексика", "історизми", "архаїзми". Доведено, що застаріла лексика є однією із жанровоутворювальних ознак історичного твору. На прикладі романів С. Скляренка "Святослав", "Володимир" проаналізовано власне лексичні, лексико-словотворчі, лексико-фонетичні архаїзми. Обґрунтовано вплив архаїчної лексики на характерісторичного твору.

Стаття актуалізує проблему вивчення української мови як іноземної та шляхи оптимізації цього процесу. Вивчення методів викладання іноземних мов дозволяє лінгвістам, оцінюючи переваги та недоліки кожного з них, використовувати найбільш зручну й ефективну основу для формування граматичної та лексичної бази з метою створення навчальних матеріалів. Сугестивний метод Г. К. Лозанова дає змогу оптимізувати процес навчання у всіх аспектах. Основна теза цього методу – невимушена атмосфера під час занять, яка сприяє природному способу засвоєння матеріалу без особливих зусиль та примусу. Саме відсутність психологічного тиску на учня у форматі “вчитель-учень” звільняє додаткові запаси пам’яті. Мета дослідження – виявити сугестивні особливості вивчення української мови як іноземної, висвітлити сугестивний метод вивчення української мови як іноземної, а також спробувати реалізувати його відповідно до потреб курсу. Об’єктом вивчення є сугестивний підхід, а предметом – його впровадження в процес навчання. Серед методів дослідження при вивченні цієї теми можна виокремити аналіз визначень словникового запасу, описовий метод, метод інтерпретації з використанням прийомів спостереження й узагальнення. Результати теоретичного й експериментального дослідження доводять до висновку про можливість застосування у сучасному навчанні української мови як іноземної сугестологічного методу Г. К. Лозанова. Практична цінність роботи полягає в тому, що її матеріали та висновки можуть бути використані в процесі читання лекцій та проведення семінарів з курсів «Методи вивчення іноземних мов», «Українська мова як іноземна», у практиці вивчення української мови як іноземної.

У статті розглядаються засоби вербалізації концепту «запах» на лексичному, синтаксичному і фразеологічному рівнях на матеріалі роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці». Зазначається, що саме ці чинники формують мовну і концептуальну картини світу. Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позиції сучасної когнітивної парадигми. Аналізуються різні підходи щодо тлумачення понять «концепт» і «художній концепт», які є основними одиницями мовної картини світу письменника. Від мовних концептів і концептів культури текстові (художні) концепти відрізняються змістом і способом презентації на вербальному рівні, а також обсягом об’єктивації, який є здебільшого фіксованим Мова роману тісно пов’язана з мисленням і мовленнєвою діяльністю індивіда (у нашому випадку головного героя роману), його чуттєво-нюховим ставленням до навколишнього середовища у процесі його пізнання. Ольфакторний концепт «запах» є основним ідейнотворчим елементом індивідуально-авторської концептуальної картини Патріка Зюскінда, вважається безпрецедентним прикладом художнього тексту, у якому значне місце відводиться ольфакторним образам, що презентуються найрізноманітнішими вербальними засобами на різних рівнях мови. У романі відбивається специфіка авторського світобачення, актуалізуються ті рівні значень і смислів, які є аксіологічно вагомими та цікавими для адресата. Концепт «запах» є ключовим серед перцептивних концептів, оскільки він пов’язаний із нюховим сприйняттям дійсності, що певною мірою ускладнює його відтворення і потребує детального аналізу на вербальному рівні. У науковій розвідці здійснюється комплексний аналіз лексичної, синтаксичної та фразеологічної об’єктивації концепту «запах» у зазначеному художньому тексті, зокрема його номінативні та денотативні репрезентанти, зосереджується увага на дослідженні синтаксичної стилістики концепту «запах». Визначається статус концепту «запах» в індивідуально-авторській концептосфері Патріка Зюскінда, аналізуються найуживаніші види метафор, які виступають репрезентантами зазначеного концепту, зосереджується увага на його репрезентації на фразеологічному рівні.

У статті висвітлено особливості формування зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення (далі – ЗНМ). Здійснено аналіз розвитку зв’язного мовлення в різних видах діяльності, зокрема на заняттях із рідної мови. Підкреслено, що структура занять визначається принципом взаємозв'язку основних розділів лінгвістичної роботи, зокрема збагаченням та активізацією словникового запасу, формуванням граматично правильного мовлення та звукової культури, розвитком зв’язного мовлення тощо. Доведено, що одним із найскладніших завдань із розвитку зв’язного мовлення є набуття дітьми вміння самостійно складати розповіді. Розглянуто схеми розповідей, схарактеризовано їх типи: за серією сюжетних картинок, за поданим початком, із власного досвіду. Окреслено роль переказу у процесі формування зв’язного мовлення. Проаналізовано основні методи і прийоми, що сприятимуть формуванню зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ. Наведено результати констатувального та формувального етапів експерименту із розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників із ЗНМ. Запропонована методика, що дозволяє формувати і вдосконалювати мовленнєві навички і здатність класифікувати категоріальні ознаки окремих об’єктів. Зазначено, що в подальшій роботі важливим є опанування дітьми із ЗНМ відповідними граматичними категоріями, лексичними компонентами, синтаксичними конструкціями, що сприятимуть розвитку зв’язного мовлення.

У статті наведено навчально-методичні матеріали, необхідні для вивчення теми «Терміни на позначення органів травної системи» на заняттях із дисципліни «Основи українською медичної термінології» у вищому навчальному закладі. Комплекс завдань спрямований на розвиток комунікативних умінь та навичок студентів: вивчити лексику на позначення органів травної системи, правил здорового способу життя; уміти будувати монологічні та діалогічні висловлювання, що містять опис перетравлення їжі, застосовуючи засвоєні лексичні одиниці та фрази; розвивати первинні навички збору анамнезу гастроентерологічних захворювань; запам’ятати словосполучення та речення для володіння правилами поведінки людини, яка спрямована на збереження та зміцнення здоров’я; засвоїти етапи перетравлення їжі; уміти розрізняти та підписувати українські терміни на позначення основних органів травної системи до малюнка. Запропонована система завдань сприятиме оволодінню вміннями та навичками спілкуватися в усній та письмовій формі відповідно до цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки в типових сферах та ситуаціях. Враховуючи різні методи та форми роботи, виокремлено ті завдання, за допомогою яких вдалося забезпечити активну участь кожного студента на занятті, стимулювати інтерес і прагнення вивчати медичну термінологію відповідно до теми заняття. Для перевірки знань із вивченої теми студентові запропоновано комплекс тестових та творчих завдань. Матеріали, описані у статті, призначені для іноземних студентів медичних спеціальностей, які володіють мовою на початковому рівні. Завдання, дібрані на основі чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), допоможуть іноземним студентам не лише розширити свій словниковий запас, а й досягти соціальної взаємодії в іншомовному професійному середовищі.

У статті представлено методичну розробку заняття з української мови як іноземної для викладачів закладів вищої освіти. Розглядаються 4 етапи практичного заняття, що сприяли розвитку живого, спонтанного мовлення студентів, розвитку уваги та когнітивного мислення, що дозволили закріпити необхідний лексичний мінімум, повторити пройдений синтаксичний і граматичний матеріал тощо. Мовне наповнення навчально-тренувальних вправ підпорядковане комунікативному підходу до навчання, який визначив наявність на занятті завдань, призначених для формування та розвитку різних видів мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння, читання та письма. Сприйняття і розуміння нового матеріалу підсилювалося тим, що комплексно задіяно зорову (відеосупровід і роздатковий матеріал), слухову (пояснення викладача) і механічну пам’ять (запис студентами слів і словосполучень у зошити). Робота з текстом є важливою не лише для застосування на практиці граматичних знань, формування правильної вимови чи наголошування слів, а й для ознайомлення іноземних студентів із українською культурою, її традиціями і виховання в них поваги до нашої нації і держави. Знання лексики, вміння будувати монологічні висловлювання, ініціювати й вести діалог-розпитування на запропоновану тему, навички узгоджувати прикметники, особові та присвійні займенники з іменниками у роді, числі й відмінку дозволять забезпечити реалізацію комунікативних потреб іноземних студентів у різних сферах спілкування: побутовій, соціально-культурній, офіційно-діловій, навчально-професійній. Професійне спрямування вивчення цієї теми полягає у формуванні українськомовної фахової компетентності майбутнього спеціаліста, здатного брати участь у діалоговій комунікації, розв’язувати комунікативні завдання у сфері професійної діяльності. Розроблена система вправ відповідає програмі навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» для студентів спеціальності 222 «Медицина».

Мета публікації – розкрити значення аналітичного читання творів художньої літератури в навчанні іноземної мови, виокремити етапи роботи над текстом, представити систему вправ до тексту The Gift of the Magi (by O. Henry). Для досягнення мети використано такі методи: комплексний аналіз педагогічної та методичної літератури з визначеної проблеми; теоретико-критичний аналіз підручників, методичних посібників та рекомендацій з аналітичного читання творів художньої літератури іноземною мовою; наукове спостереження за організацією навчального процесу з аналітичного читання художніх творів та вивчення досвіду викладачів щодо використання доцільних методів і прийомів для організації ефективної роботи над текстом; моделювання навчального процесу на основі запропонованої методики та розробленої системи вправ; узагальнення – для формулювання висновків і рекомендацій щодо аналітичного читання художніх творів іноземною мовою. Завданнями аналітичного читання є: навчити студентів здійснювати лінгвостилістичний аналіз оригінальних художніх текстів; опрацьовувати мовні зразки, типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; розвинути навички аналізу лексичних одиниць (виявлення полісемії, підбір синонімів, антонімів); розвинути навички перекладу англійського тексту українською мовою; систематизувати та розширити словниковий запас; розвинути комунікативні навички; сформувати здатність обговорювати й аналізувати художні твори з позицій ідейного змісту, композиційних та індивідуально-стилістичних особливостей. Аналітичне читаннясприяє досягненню низки результатів навчання. Зокрема, студенти опановують синтаксичні, семантичні, граматичні та фонетичні закономірності англійської мови; типові моделі та кліше, які демонструють функціонально-стильові особливості сучасної англійської мови; алгоритм комплексного філологічного, стилістичного та граматичного аналізу художнього тексту; вчаться розуміти зміст прочитаного художнього тексту відповідного рівня складності та обсягу матеріалу й передати зміст прочитаного тексту в усній та писемній формі, застосовуючи вивчені структурні елементи мовлення; писати есе, стислі перекази, короткі оповідання, критичні огляди. Правильно сплановане читання художніх англомовних творів є важливим джерелом формування soft skills та фахових компетентностей студента і слугує основою для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності, а відтак, є невід’ємною складовою усього процесу навчання іноземної мови.

Стаття присвячена аналізу фольклорного матеріалу, зібраного Борисом Грінченком у 1884-1885 роках у селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Ці матеріали разом із записами з інших регіонів були опубліковані у збірниках «Етнографічні матеріали» (1895-1899) та «З вуст народу» (1901), які з того часу стали бібліографічною рідкістю і не доступні масовому читачеві. Увага до регіональних аспектів аналізованих збірників продиктована необхідністю глибшого осмислення регіональних аспектів народної традиційної культури та пов’язана із активізацією процесів національного самоусвідомлення населення сучасної Слобожанщини. Активну допомогу у збиранні фольклору Борису Грінченку надавали його учні, деякі з них пізніше продовжили справу свого вчителя. Увага до варіантів записаних пісень свідчить про науковий підхід до записування народної творчості. Фіксація народних творів відбувалася зі збереженням усіх локальних мовних, зокрема діалектних лексичних і фонетичних особливостей. Вміщені зразки творів супроводжувалися вказівками на те, де, ким і від кого вони записані, що свідчить про впровадження вченим елементів наукової паспортизації творів. До нижньосироватського фольклору, записаного Б. Грінченком, можна віднести 119 зразків народної прози, 175 різножанрових пісень і понад два десятки приказок, загадок і прикмет. Зафіксовані прозові твори – це легенди, перекази, казки і оповідки. Пісні з цього села – це низка календарнообрядових пісень та ліричні пісні. Окрасою збірника є розлогий запис народного весілля з Нижньої Сироватки, який містить 85 весільних пісень та опис епізодів цієї народної драми. Записано також було кілька дитячих та жартівливих пісень. Фольклорні матеріали, записані Б. Грінченком у Нижній Сироватці, відтворюють типовий зріз слобожанського фольклору, характерні жанри, сюжети та мотиви, а також зберігають характерні мовні особливості, притаманні цьому краю.

З огляду на активне розширення міжнародної співпраці, глобалізації та Інтернет-культури поширення сленгу не тільки не припиняється, але й зростає. Сучасне життя суспільства, зокрема молоді, також характеризується стрімким проникненням реп-культури, у зв’язку з чим лінгвістичні дослідження цього стилю нині є дуже перспективними та актуальними, адже словник хіп-хоп культури вважається одним із найпродуктивніших способів поповнення лексичного запасу англійської мови. Ця стаття присвячена вивченню поняття та функціонування сленгових слів та виразів на позначення грошових одиниць у новітньому американському реп-дискурсі. Практична частина цього дослідження містить аналіз причин і особливостей використання сленгових лексичних одиниць у текстах сучасних американських реп- виконавців, таких як Kanye West, Jay-Z, Kendrick Lamar, The Notorious B.I.G., Wiz Khalifa, Headie One, Trinidad James та інші. Авторами роботи було здійснене групування знайденого сленгу за семантичним значенням та з’ясовано закономірність його використання. У рамках проведеної роботи було виявлено, що сленгові терміни для позначення грошей часто пов’язані із зовнішнім виглядом і характеристиками банкнот і монет, їх вартістю, історичними асоціаціями або відповідними грошовими одиницями. Також варто зазначити, що частина з них стала домінуючим способом позначення валюти і навіть перейшла в загальновживані слова, про що свідчать сучасні словники. Наукове дослідження доводить, що сленг насамперед відображає реальність та використовується як прийом непрямої комунікації, під час якої розуміння висловлювання включає безпосередньо зміст, який власне не міститься в ньому, але потребує додаткових інтерпретаційних зусиль із боку адресата. У рамках одного мовного співтовариства деякі сленгові терміни розрізняються залежно від соціальних, етнічних, економічних і географічних шарів. Перспективність подальшого вивчення типології цих сленгових виразів зумовлена їх поширеністю в сучасному американському реп-дискурсі, що і буде становити предмет дослідження подальших наукових робіт.

Мета статті – представити результати дослідження актуалізації нових суспільно-політичних лексичних одиниць, зокрема оказіоналізмів, та їх впливу на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб’єктів комунікації з проекцією на психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно-побутовому рівні, зокрема в соціальних мережах. Методи та методики. Досягнення мети дослідження реалізувалося за допомогою використання комплексу загальнонаукових та психолінгвістичних методів (спостереження, запис, транскрибування та аналіз діалогів і висловлювань у соціальних мережах, узагальнення отриманих результатів), а також дискурсивного та інтент-аналізу. Результати дослідження. У процесі інтент-аналізу актуалізації оказіоналізмів у побутовому дискурсі встановлено, що особливістю їх використання є відсутність відкритого наміру спонукати адресата до конкретних дій. Основне завдання співрозмовників – змінити установки опонента за рахунок знецінення, приниження чи висміювання його позиції чи висловлювання. Часто використовуються з метою тролінгу і флейму, розрахованих на емоційну реакцію, розпалювання конфронтації та підключення до дискусії необмеженої кількості співрозмовників. Автор провокаційного посту, репліки або коментаря в інтернеті не стільки звертається до своїх опонентів, скільки формує інформаційний посил для можливих віртуальних співрозмовників. Відсутність безпосереднього контакту вносить елемент дисоціації, віддалення на таку значну відстань, за якої можна не контролювати емоції, що провокує надмірну інтенсифікацію мовної виразності, зокрема пейоративну конотацію висловлювань. З цією метою часто використовуються оказіоналізми як інгерентно експресивні слова, а також обсценізми тощо, а звичні набувають адгерентної експресивності. Висновки. Суспільно-політичні оказіоналізми відграють роль спеціальних “мовних засобів”, за допомогою яких відбувається повідомлення та реалізується його прагматичний аспект. Більшість з них виникли і активно циркулюють у соціальних мережах, що має важливе значення у формуванні не тільки сучасної лексики та дискурсивного простору, а й нових психолінгвістичних особливостей комунікування. Тому дослідження новотворів, їх функціонування у побутовому дискурсі розширює уявлення про ментально-когнітивні та інтенційні особливості опосередкованого суспільно-політичним контекстом спілкування в соціальних мережах.

Сьогодні в Україні особливої актуальності набуває проблема підготовки вчителів іноземної мови, здатних працювати в умовах інклюзивного навчального середовища. Це пов’язано зі зростаючою кількістю учнів з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти, серед яких домінують розлади аутистичного спектру. Відповідно до Концепції Нової української школи, початкова освіта передбачає розвиток умінь усіх учнів, без винятку, комунікувати, взаємодіяти з іншими усно, письмово та в режимі «онлайн», використовуючи іноземну мову, аналізувати й засвоювати інформацію для розв’язання різних проблем, опановувати нові знання і види діяльності тощо. Тому сучасні педагоги перебувають у постійних пошуках ефективних методів навчання. Згідно з Державним стандартом про початкову освіту, цьому сприятиме розвиток креативного мислення. Зокрема, на уроках іноземної мови необхідно розвивати вміння школярів мислити і творити, застосовуючи фонетичні, лексичні, граматичні навички, задля ведення іншомовної комунікації, закріпленню раніше вивченого матеріалу, розширенню словникового запасу. Аналіз навчально-методичної літератури свідчить, що діти з розладами аутистичного спектру здатні до креативності. Проте вчителям слід брати до уваги специфіку їхніх когнітивних процесів, зосереджуватися на здібностях і талантах кожної окремої дитини, на їхніх сильних сторонах. Мета статті − розкрити особливості розвитку креативного мислення на уроках іноземної мови у дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. Нами використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел із метою визначення теоретичних основ означеної проблеми. З’ясовано суть поняття «креативне мислення», його особливості в дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру та його вплив на формування іншомовної комунікативної компетентності. Наведено приклади вправ, які сприяють розвитку креативного мислення та формуванню комунікативних умінь на уроках іноземної мови в умовах інклюзивного навчання.

Інформаційні технології в галузі освіти слугують реалізації основної мети навчально-виховного процесу – наданню знань, забезпечення їх функціональності та розвитку особистості. Завдяки інформаційним технологіям чисельні перспективи, плани та цілі можливо втілити у реальність, розкрити безмежні можливості самонавчання, постійного розвитку інтересів молоді, залучення до світового освітнього, наукового простору тощо. У перспективі завдяки налагодженій системі інформаційного забезпечення та засобів інформаційних технологій можливо домогтися цілісного освітнього простору на всій території нашої держави, що обумовить єдність вимог та потреб роботодавців до певних спеціальностей, обмін досягненнями та розширення кола можливих засобів спрощення доступу до інформаційних ресурсів бібліотек, методичних центрів тощо. Активно працююча інформаційна система може налагодити до автоматизму етапність у навчанні, тобто перехід від одного навчального рівня до іншого, наприклад, перехід на наступний курс, послідовність навчальних дисциплін за складністю тощо, тільки за умови підтвердження необхідного рівня знань, умінь та навичок. Це все сприятиме підвищенню рівня якості навчального процесу та освіти в цілому, поповненню та розвитку державного науково-педагогічного потенціалу. Таким чином, актуальність і доречність вивчення та активного впровадження інформаційних технологій в освіту безумовні.Залучення інформаційних технологій до навчального процесу вивчається педагогами вже протягом багатьох років, цій проблемі приділяють свою увагу такі педагоги як Н. В. Апатова, М. І. Жалдак, Ю. І. Машбиць, С. А. Раков, І. В. Роберт, О. С. Семеріков. Впровадженням системи Moodle до навчального середовища у вищій школі займаються О. М. Анісімов, О. В. Бєлозубов, К. Р. Колос, Є. М. Смирнова-Трибульска, Ю. В. Триус, В. М. Франчук.У даній статті за мету ми ставимо розкриття певних організаційних аспектів контрольно-оцінювальних дій із залученням системи Moodle для студентів гуманітарних спеціальностей.Застосування інформаційних технологій відбувається на кожному етапі навчального процесу: починаючи з мотивації та до заключного етапу – оцінки і самооцінки. Іноді розуміють впровадження інформаційних технологій лише у вигляді комп’ютерного тестування. Це зовсім не так, неможливо розуміння цього глобального процесу звести до окремого контролюючого заходу вигляді комп’ютерної реалізації. Навіть при розгляді застосування інформаційних технологій саме під час контролю можна впровадити це нововведення не лише у вигляді тестування, але й засобом презентацій, проектів, перегляду відеозаписів чи прослуховування аудіо-фрагментів та виконання завдань на основі переглянутого чи прослуханого за допомогою мультимедійних технологій тощо. Систематизувати всі перелічені можливі види організації та проведення контролю й оцінювання у навчальному процесі можливо саме шляхом використання системи Moodle.Застосування інформаційних технологій при контролі й оцінці досягнень студентів можна назвати автоматизацією контролюючих дій. Під автоматизацією розуміють застосування технічних засобів, економіко-математичних методів та систем управління, що звільняють людину частково чи повністю від безпосередньої участі в процесі отримання, перетворення, передачі та використання енергії, інформації чи матеріалів [3, 5]. Таким чином, можна зробити висновок, що таке застосування інформаційних засобів приводить до скорочення часу контролю, додає швидкості та відповідності сучасним вимогам, оптимальності нововведень, розширює можливості, урізноманітнює та надає можливості поступово ускладнити контролюючі дії відповідно до індивідуальних вимог тощо.Впровадження інформаційних технологій на стадії контролю має як свої переваги, так і певні недоліки. Засобами інформаційних технологій можливо зробити контроль цікавим, об’єктивним, раціональним, різноманітним, розвиваючим, адаптивним, дослідницьким, дієвим та результативним за багатьма параметрами, прискорити та зробити більш продуктивним зворотний зв’язок. Присутність інформаційних технологій упродовж всього навчального процесу забезпечує адекватне ставлення до контролю засобами інформаційних технологій та продуктивний результат при їх використанні, оскільки на момент проходження контролюючих заходів студент має певний досвід залучення інформаційних засобів у навчальні дії, знайомий зі специфікою даної роботи та має можливість скористатися пріоритетами даного виду контролюючих дій тощо.Але в педагогіці виокремлюють і негативні риси цього засобу. Зазначають, що при впровадженні комп’ютерних технологій до контролюючих дій, обмежуються комунікативні якості студентів, знижується рівень творчого мислення, не відбувається обмін досвідом та розвиток мовних навичок та писемної комунікації, вмінь вести бесіду чи дискусію, має місце недостатнє використання групових та колективних завдань [4]. Але з наявністю цих недоліків можна й не погодитись. Наприклад, щодо комунікативних якостей, то за використання Інтернету студент може знайти собі нових співбесідників, помічників, однодумців, що й розширить його комунікативний рівень, те саме стосується вмінь вести бесіду чи дискусію – студент отримує можливість виступати на Інтернет-форумах, організовувати свої власні дискусійні питання та слідкувати за їх обговоренням та вирішенням. Даний аспект є доволі вагомим у формуванні мотивації залучення системи Moodle для студентів гуманітарних спеціальностей, а саме студентів-лінгвістів. А стосовно використання групових та колективних завдань, то це залежить від самого викладача та методики його роботи, рівня і обсягу впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Якщо матимуть місце робота в групах та гуртках з залученням нових інформаційних технологій, то індивідуальні та групові форми навчання будуть лише переплітатися та доповнювати одна одну, розширюючи діапазон можливої співпраці.Розглянемо використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищої школи шляхом залучення системи Moodle. Це модульне об’єктно-орієнтоване дистанційне навчальне середовище з вільним програмним забезпеченням. Дана система має певну структуру, складові елементи, навчальні можливості тощо. Наша увага в даній статті буде спрямована на контрольно-оцінювальний компонент електронного курсу, впроваджуваний засобом системи Moodle до навчального процесу студентів гуманітарних спеціальностей.Організація контролю та оцінювання знань засобом системи Moodle має певні переваги, наприклад, легкість організації, різноманітність варіацій, швидкість, легкодоступність, об’єктивність, прозорість, сучасне програмне забезпечення, відповідність сучасним темпам інформаційного потоку тощо. Одним з варіантів організації контрольних дій у даній системі є використання елементу Hot Potatoes Quiz. За допомогою цієї програми тестового редактора можливо зробити тести різної складності та різних варіацій. Для цього необхідно завантажити програму на комп’ютер викладача [Ошибка: источник перёкрестной ссылки не найден; 2], а студент має доступ до веб-сторінок, розроблених в описуваному тестовому редакторі власне викладачем, безпосередньо через систему Moodle. Наведемо приклади завдань, що можливо розробити за допомогою Hot Potatoes:1. Вправи на заповнення пропусків – пропуски можуть ставитись замість слів, літер, частин слів (префіксів, суфіксів, закінчень). За потребою, викладач може внести посилання-підказки щодо пропущеного елементу, чи то антонім або синонім слова, тлумачення, чи то правило використання певних префіксів та суфіксів тощо. Також можливо представити підказки у вигляді зображення, чи то малюнку, схеми, фотокартки, символіки тощо, це прикрасить, урізноманітнить саме завдання, підвищивши інтерес студента, та підключить до запам’ятовування також і образне мислення.2. Тестові завдання на пошук відповідностей: відповідності можуть встановлюватися словами та їх еквівалентами у вигляді синонімів, антонімів, тлумачень, перекладів, зображень, звукових еквівалентів тощо. Вибір еквівалентів залежить від того, що саме перевіряється та рівня базових знань студентів.3. Тести з множинним вибором. У даному типі завдань є декілька можливостей встановлення параметрів відповідей: це може бути альтернативний вибір, вибір з кількома вірними відповідями, коротка відкрита відповідь чи змішані варіанти відповідей. Кожна відповідь може мати власний коментар, чи то тільки правильні чи невірні відповіді коментуються, за бажанням укладача тестів чи за необхідністю.4. Складання кросвордів. Цей вид завдань є доволі доречним для студентів гуманітарного профілю, оскільки націлений на розширення словникового запасу, асоціативного мислення, пошукових вмінь лінгвістичної спрямованості, пам’яті на лексичні одиниці, коло інтересів тощо.Маючи на комп’ютері програму Hot Potatoes Quiz, викладач чи автор курсу складає його на власному комп’ютері, а далі завантажує на електронний навчальний курс у системі Moodle, встановлюючи певні параметри. Відповідно до кількості завдань та кількості різновидів тестів можна встановити певну кількість максимально можливих балів при правильному виконанні завдання, що підбиваються до загальної таблиці оцінок, рейтингових показників тощо. Також має місце такий параметр як кількість спроб проходження тесту. Кожна спроба може бути переглянута викладачем, що допомагає йому контролювати певну статистику відповідей, складнощів, помилок, вмінь студента виправитись, рівень розуміння підказок та коментарів, активність студента, рівень вмінь працювати самостійно тощо.Система Moodle має значні можливості у складанні тестів у самому електронному навчальному курсі. З початку формується база питань з імпортуванням питань з власної бази комп’ютера чи складаються у самій системі. Питання до тестів теж можуть мати певні різновиди: на множинний вибір з одною чи декількома правильними відповідями, питання бінарної вибірки, пошук відповідностей, есе, передбачена обчислювальна відповідь, коротка відповідь тощо. Тести, складені в системі Moodle, теж мають певні варіації параметрів, наприклад, кількість спроб, використання допоміжних матеріалів, часовий ліміт тощо. Самі тести та база питань до них зберігаються у базі електронного навчального курсу, тому можуть бути використанні у інших курсах (що спрощує роботу викладачу), повторно чи у іншій інтерпретації.Наступним видом контролю, що проводиться засобами системи Moodle, буде «Завдання». Цей різновид контролюючої діяльності передбачає виконання певного завдання, що відображається на відповідній сторінці електронного навчального курсу в системі Moodle, способом складання чи завантаження файлу будь-якого формату або навіть декількох файлів чи складанням текстової відповіді в локальному текстовому редакторі, можливо з елементами зображень, фотокарток чи схем. Таким чином, відповіддю може бути презентація, таблиця тощо. Описуваний вид контролю підходить для написання есе, твору, відповіді на дискусійні питання, що є актуальними для гуманітарної спеціальності. Цей вид контролю має ще такі характеристики, як ліміт часу для виконання, можливість коригувати власну відповідь після завантаження до системи, можливість надсилати декілька відповідей. Перелічені параметри викладач встановлює особисто, за власним розсудом. Окремим параметром цього контролюючого засобу є «відповідь поза сайтом». Якщо встановлено таку характеристику, то по суті студент бачить намічену мету, а про результат своєї діяльності звітує на стаціонарному занятті чи у вигляді подальшої роботи в системі, наприклад, виконуючи проект. Такий вид контролюючого заходу також містить вибір максимального кількісного еквіваленту за виконане завдання (діапазон від 0 до 100 балів), що відбивається у загальній звітності. За цим видом контролю викладач має змогу виставити завдання на групове обговорення, дискусію, повернути на коригування студенту тощо.Усі види звітності з контролюючих заходів зберігаються у базі електронного навчального курсу системи Moodle, та можуть бути використанні як елементи портфоліо студента чи власне як портфоліо. Цей вид контролю є доволі інноваційним у вищій школі і рекомендується до впровадження офіційними наказами МОН України [5; 6]. Така інформація може бути доречною для рейтингу студентської активності та успішності, що враховується при зарахуванні до магістратури чи аспірантури, для працевлаштування студентів тощо.Традиційно систему Moodle використовують для викладання та в процесі навчання природничо-математичних наук, але не для гуманітарних. Це не є випадковістю, бо для викладача та студента, що схиляються до математичного мислення, використання інформаційних технологій є ближчим для розуміння, експлуатації та впровадження у власну діяльність як інноваційного явища. Тому питання впровадження інформаційних технологій, а саме системи Moodle, до навчання гуманітарним наукам є доволі нерозкритим питанням, потребує більш глибокого аналізу, вивчення аспектів практичного застосування.У даній статті ми зробили спробу продемонструвати певні організаційні аспекти контролю при впровадженні системи Moodle для навчання гуманітарних дисциплін, але це питання потребує подальшого вивчення.

У статті теоретично обґрунтовано необхідність використання англомовних прислів’їв для розвитку соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови в школі. Здійснено вивчення питання про соціокультурну компетентність у працях педагогів. Установлено, що складові пареміологічного фонду є важливим матеріалом під час викладання іноземної мови для виховання культурної грамотності учнів. Визначено сімдесят п’ять англійських прислів’їв, які найчастіше вживаються нині в Сполучених Штатах Америки, для розроблення та впровадження вправ і завдань на уроках англійської мови. З’ясовано, що застосування прислів’їв на уроках англійської мови є одним із ефективних прийомів навчання фонетичного, граматичного та мовного матеріалу. Як наслідок, покращується вимова учнів, знання про граматичні конструкції, збагачується лексичний запас, що сприяє вдосконаленню комунікативних навичок, підвищенню мотивації до вивчення англійської мови, розвитку соціокультурної компетентності учнів.

Стаття порушує питання наповнення змісту навчання іноземної мови професійного спілкування майбутніх економістів, а саме: включення основних ділових ситуацій професійного спілкування, особливостей дискурсу, комунікативних стратегій. У методиці викладання іноземних мов існують різні підходи до трактування комунікативних стратегій, набору їхніх складових. На основі аналізу праць дискурсознавців розуміємо комунікативну стратегію як модель спілкування з відповідними компонентами: мовленнєвий намір, смисл та обсяг інформації, мовленнєві засоби, тип мовлення, стиль, жанр мовлення. Ділова презентація – це професійно підготовлене монологічне висловлювання, яке має чітку структуру побудови, містить результати аналітичного дослідження (певної економічної проблеми), спрямоване на інформування, мотивування та переконання аудиторії у важливості поданої інформації, перевагах представленого предмета. Комунікативний намір презентації-доповіді – інформувати слухачів про стан бізнес-процесу. Виклад матеріалу, який дотримується послідовності: проблема – тема – тези – аргументи, використання спеціальних прийомів (цитата, риторичне запитання), фонологічних прийомів (зміна висоти тону, інтонації) викликає інтерес аудиторії, спонукає її до певної дії. Використання засобів міжфразового зв’язку забезпечують експліцитну зв’язність презентації, використання мовних засобів, які експліцитно чи імпліцитно містять прагматичну установку аргументації, забезпечують можливість регулювання поведінки слухачів. Мовленнєві кліше підвищують ситуативну заданість мовлення, його стійкість, стислість та виразність. Виявлено, що граматичні явища, лексичний запас, синтаксичні конструкції, прагматичні установки інформативних, спонукальних, аргументативних комунікативних стратегій забезпечують ефективність представлення презентації-доповіді.

У статті визначено стилістичні функції взаємопереходів слів з одного лексико-граматичного складу в інший на матеріалі сучасних українськомовних періодичних видань. Доведено збагачення словникового запасу внутрішньомовним ресурсом, зокрема засобами конверсії. Указано частовживані переходи лексем. Виявлено багаточастотність використання в текстах періодики субстантивації. У межах аналізованих субстантивів виділено дві категорії лексичних одиниць, що називають осіб або знеособлені предмети. Виокремлено групи маловживаних субстантивів. Проаналізовано частотність послуговування вербалізованими іменниками в текстах ЗМІ. Розкрито ступені процесу вербалізації іменників. Визначено продуктивні форманти для морфологічного набуття іменниками ознак дієслова. На основі аналізу мови публіцистичного стилю зафіксовано приклади вживання лексем, що властиві різним стилям. Підтверджено прикладами вживання прономіналізації, ад’єктивації, адвербіалізації. Зазначено приклади малочастотних переходів лексем, що підтверджують тексти періодичних видань.

Мета роботи – розкрити особливості реалізації основних дидактичних принципів у процесі загальнонаукової підготовки іноземних студентів до навчання у медичному вузі.Основна частина. Проаналізовано останні дослідження і публікації щодо підготовки іноземних студентів у ВНЗ. Реалізація принципу урахування рівня володіння мовою навчання означає, що при навчанні мовою-посередником (російською чи україн­ською) необхідно ураховувати етапи оволодіння нерідною мовою, їх недостатній словниковий запас у процесі підготовки. Так, на різних етапах навчання іноземні студенти-медики володіють по-різному обмеженим, а на початковому етапі вкрай не­достат­нім, лексичним арсеналом, мовними засобами і способами сприйняття й подання інформації.Висновки. Застосування загальних дидактичних принципів при навчанні іноземних студентів-медиків є необхідною, але недостатньою умовою для успішної організації навчального процесу, бо кожний із принципів у певних умовах залежить від контингенту іноземних студентів-медиків, рівня їх базової підготовки, володіння ними мовою-посередником (російською чи українською), їх психоемоційного стану, а також від характеру навчального матеріалу, певного навчального завдання та від інших факторів, що є специфічними саме для навчання нерідною мовою у нерідному середовищі.