Статті в журналах з теми "Лексикографічні джерела"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лексикографічні джерела.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-46 статей у журналах для дослідження на тему "Лексикографічні джерела".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
TORCHYNSKA, N. "LEXICOGRAPHIC SOURCES IN THE PERIOD OF NEW POLAND." Current issues of linguistics and translation studies, no. 19 (October 30, 2020): 98–104. http://dx.doi.org/10.31891/2415-7929-2019-19-20.
Повний текст джерелаАнотація:
In the article the surnames of the village Bozhykivtsi are analyzes. At the same time, it is indicated that today significant successes have been in general achieved in the study of anthroponymic heritage of Ukraine, in particular, the surnames of Hutsul region (B. B. Blyzniuk), Boykivshchyna (G. E. Buchko), Lubenshchyna (L. O. Kravchenko), Opillya (H. D. Panchuk), Upper Transnistria (I. D. Farion), etc. The purpose of our research is to analyze the anthroponyms of the village of Bozhykivtsi and to carry out their lexical-semantic and word-forming characteristics on three time periods (1855, 1946 – 1949 and 1986 – 1990), to show the changes in the composition on the basis of a comparative analysis of the surnames. The funds of archives were the sources of the study of surnames, as a result of which a card index was compiled. The material for the study was 649 surnames. The word-forming-structural analysis of surnames of the village of Bozhykivtsi allowed to distinguish morphological and lexical-semantic formations. Anthropo unitst of the village Bozhikivtsi that has been formed by the lexico-semantic way are motivated by: 1) onymic vocabulary: a) surname, corresponding to the personal name; b) surnames corresponding to toponyms; 2) appellate vocabulary: a) surnames related to nouns: non-derivatives and derivatives; b) surnames related to composites; c) surnames related to adjectives. The morphological way of creating anthroponyms is represented only by suffixation. Surnames are formed with the help of patronymics (-евич / -ович, -ич), polyfunctional (-енк-о, -ук / -’ук, -чук, -ик, -ськ-ий / -цьк-ий, -ак / -’ак, -чак, -к-о, -ець, -ан/-’ан, -унь, -л-о, -ій, -ок, -ач), possessive (-ов / -ев / -єв / -ів , -ин / -ін) formants. Thus, it has been established that 44% of the surnames of the first period are preserved in the third time period, so 56% of anthroponyms are new, which is primarily due to the migration of the inhabitants. It was found that at all stages, more names motivated by appeals, less – proper names. Anthroponyms with uncertaine semantics consist 2-3%. Lexical-semantic formations dominated in the first time period, and the morphological one in the second and third periods. The most productive forms wereук/-’ук/-чук, -ськ/-цьк.
2
O.B., Syvak, and Shadura V.A. "TYPOLOGY OF ELECTRONIC DICTIONARIES." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-20.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to offer an approach to the typology of electronic dictionaries. To achieve this goal it is necessary to perform the following tasks: 1) analyze the typology of electronic dictionaries at the present stage of development of computer lexicography, 2) define the concept of “electronic dictionary” and analyze the characteristics to be considered in classifying electronic dictionaries; 3) propose criteria for constructing a typology of electronic dictionaries.Methods. The work used a set of methods of theoretical research: comparative analysis of linguistic sources to determine the state of development of the research problem; methods of analysis, synthesis and systematization of different approaches to address the issue of typology of modern electronic dictionaries.Results. The article considers different approaches of scientists to the systematization of lexicographic publications; the difference between the concepts of “typology” and “classification” of lexicographic publications is determined; the main criteria for classification of lexicographic publications are analyzed. The authors investigated the typology of electronic dictionaries; the concept of “electronic dictionary” is specified, its main features are singled out, which must be taken into account when constructing the typology of electronic dictionaries.Conclusions. Summarizing the authors’ proposals on the typology of dictionaries, the main criteria by which they are classified are determined by: the number of represented languages, function, type of word description, type of system relations between words, parameter of dictionary description unit, purpose, vocabulary organization, the field of language use, the origin of vocabulary, historical perspective, characteristics of word types, stylistic use, source of lexicography, by normative characteristics, design and detailing of information, quantitative composition of lexicographic source and volume of lexicographic information. We propose to classify electronic dictionaries according to the generally accepted parameters: 1) vocabulary, 2) number of languages, 3) purpose; 4) observance of language norms; and according to criteria specific only to computer lexicography: 1) linguistic; 2) the dichotomy “paper dictionary – electronic dictionary”; 3) the presence of terms used in one or more areas in the case of terminological dictionaries; 4) information form.Key words: lexicography, lexicographic editions, classification of dictionaries, classification criteria. Метою статті є запропонувати підхід до типології електронних словників. Для досягнення мети необхідним є виконання таких завдань: 1) проаналізувати типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, 2) визначити поняття «електронний словник» та проаналізувати характеристики, які необхідно враховувати в процесі класифікації електронних словників; 3) запропонувати критерії для побудови типології електронних словників.Методи. У роботі використовувався комплекс методів теоретичного дослідження: порівняльний аналіз лінгвістичних джерел із метою визначення стану розробленості проблеми дослідження, методи аналізу, синтезу та систематизація різних під-ходів для вирішення питання щодо класифікації сучасних електронних словників.Результати. У статті розглянуто різні підходи науковців до систематизації лексикографічних видань; визначено відмінність між поняттями «типологія» та «класифікація» лексикографічних видань; проаналізовано основні критерії класифікації лексикографічних видань. Авторами досліджено типологію електронних словників на сучасному етапі розвитку комп’ютерної лексикографії, уточнено поняття «електронний словник», виокремлено його головні ознаки, що необхідно враховувати під час побудови типології електронних словників.Висновки. Підсумовуючи пропозиції авторів щодо типології словників, визначено основні критерії, за якими їх класифікують: за кількістю представлених мов, за функцією, за типом характеристики слова, за типом системних відношень між словами, за параметром одиниці опису словники, за цільовим призначенням, за способом організації лексики, залежно від сфери вживання мови, за походженням лексики, за історичною перспективою, за характеристикою типів слів, за стилістичним використанням, за джерелом лексикографування, за нормативними характеристиками, за оформленням і деталізацією інформації, за кількісним складом лексикографічного джерела і обсягом лексикографічної інформації. Електронні словники пропонуємо класифікувати як за загальноприйнятими параметрами, тобто 1) словниковий запас (словники загального призна-чення чи спеціального призначення), 2) кількість мов (одномовні, двомовні та багатомовні словники), 3) призначення (переклад, тлумачення), 4) дотримання мовних норм (словники літературної чи розмовної мови), так і за критеріями, властивими лише комп’ютерній лексикографії: 1) лінгвістичні (текстові та гіпертекстуальні словники, з гіпертекстом, що пов’язує записи та зовнішні мовні ресурси, такі як Вікіпедія, Lingvo.pro тощо), 2) дихотомія «паперовий словник – електронний словник» (заснований на паперовому словнику та нещодавно розробленому), 3) наявність термінів, що використовуються в одній або кількох областях у випадку термінологічних словників (словники, що містять терміни, які будуть використовуватися в одній або кількох областях), 4) інформаційна форма: текстові словники, аудіословники та відеословники.Ключові слова: лексикографія, лексикографічні видання, класифікація словників, критерії класифікації.
3
Ільєнкова, В. В. "СИНОНІМІЧНИЙ РЯД ДО СЛОВА ЩАСТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 18–27. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на матеріалі лексикографічних джерел схарактеризовано синонімічний ряд лексем до слова щастя в українській мові. Класифіковано одиниці, що становлять ядро, ближню, дальню й крайню периферію. Здійснено компонентний аналіз лексем синонімічного ряду з етимологічним коментарем, виокремлено їхні спільні семантичні характеристики. Виявлено смислові дублети слова щастя, а також окремі суперечності щодо опису семантики деяких синонімічних слів, що пов’язано з різним трактуванням аналізованих одиниць у лексикографічній практиці.
4
Ковальова, Тетяна. "ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ: ЧЕСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Public management 22, № 2 (26 лютого 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-78-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються політико-правові аспекти формування мовної політики Чеської Республіки та України в діахронічному зрізі. При зістав- ленні мовних політик цих країн бралися до уваги такі критерії: перебування під окупацією інших держав; чи була національна мова офіційною під час пе- ребування країни під окупацією; найчисельніша етнічна група в країні на мо- мент закріплення державної/офіційної мови; наявність спеціального закону про державну/офіційну/національну мову; кількість державних (офіційних) мов у країні; ратифікація Європейської хартії та набрання нею чинності; чи надано особливий статус окремим мовам національних меншин.
Історія формування Чехії протягом століть була позначена боротьбою за становлення суверенної держави, а мовна політика стала наріжним каменем будівництва ідентичності чехів.
Незважаючи на відсутність у Чехії спеціального закону про державну (офіційну) мову, ключовим моментом мовної політики було витіснення з пу- блічних сфер мови окупанта (німецької та угорської). Боротьба за мову стала маркером боротьби за територію, населення і суверенітет.
Після тривалого періоду мовної експансії чехи почали відновлювати свою мову через художню літературу, театр, створювали національну наукову тер- мінологію, видавали лексикографічні джерела, утворювали державні інсти- туції з мовної політики та мовного планування.
Державна мовна політика в Україні проводилася непослідовно, повільно, що гальмувало вирішення проблемних питань у регулювання мовних відно- син, сприяло породженню правового нігілізму, давало привід для виникнен- ня мовних конфліктів й було використано Росією проти України у 2014 році. Розхитування мовного питання, зволікання з реалізацією мовного закону ставить під загрозу національну безпеку України, її суверенітет і територі- альну цілісність. Сьогодні українське суспільство стоїть перед надважливим завданням, вирішити яке може допомогти досвід Чехії — позбавитися коло- ніального минулого в мовному питанні.
5
Сапрун, И. Р., та Н. Н. Старцева. "ЛИНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТИПАЖ СТАРЕЦЬ: ПОНЯТІЙНА СКЛАДОВА". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття виконана в рамках сучасних лінгвокультурологічних досліджень и базується на теорії лінгвокультурних типажів (ЛКТ). Дослідження звертається до вивчення лексичних засобів, вербалізуючих ЛКТ СТАРЕЦЬ в російській мові, а також вивчає процеси сприйняття і відображення даного типажу в російській мовній картині світу. Актуальність звернення до даної проблематики обумовлена необхідністю вивчення найбільш значущих концептів православної лінгвокультури, що зазнають зміни в сучасній мовній свідомості, включаючи їх універсальні ознаки і лінгвокультурну специфіку, що сприяє глибокому розумінню концептів. Дано визначення поняттю старецтво, пов'язаного з досліджуваним ЛКТ. Виконано порівняльний аналіз лексикографічних джерел, що дозволив вивчити понятійну сторону досліджуваного типажу, визначити його смисловий обсяг, схожість і відмінність лексикографічних інтерпретацій, встановити когнітивні ознаки поняття. Розглянуто сукупність понятійних ознак ЛКТ СТАРЕЦЬ як одного із ключових утворень, що формує православну мовну картину світу. Виділено та проаналізовано основні понятійні компоненти ЛКТ СТАРЕЦЬ, що закріплені в богословській літературі і лексикографічних джерелах. Окреслено перспективні напрями подальшого дослідження даної проблематики, а саме, порівняльний аналіз концепту СТАРЕЦЬ в російській мові і асоційованого з ним концепту МONK в англомовній лігвокультурі, а також його дискурсивний аналіз і проведення асоціативного експерименту з метою виявлення прецедентних імен ЛКТ. Використовувались методи лінгвістичного дослідження: дефініційний, понятійний, контекстуальний, інтерпретатівний, метод кількісного аналізу як загальнонауковий метод, а саме, узагальнення даних.
6
Капранов, Я. В. "Типологічна класово-видова організація лексикографічних джерел". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 25 (2014): 183–98.
Знайти повний текст джерела
7
РЕЙДА, Ольга, Катерина ІВЛЄВА та Тетяна БРАТУСЬ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТЕЗАУРУСА". Humanities science current issues 2, № 33 (6 листопада 2020): 126–29. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/33.215862.
Повний текст джерела
8
Воловик, Л. Б. "Репрезентація префіксальних дієслівних одиниць у німецьких лексикографічних джерелах". Нова філологія, № 56 (2013): 164–66.
Знайти повний текст джерела
9
Пишна, Наталія Іванівна. "Лексема тропар у системі назв піснеспівів релігійної термінолексики". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 99–106. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.419.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті простежується історія функціонування піснеспіву тропар з часу виникнення і до сьогодні. Подається класифікація тропарів. Дослідження виконано на основі лексикографічних джерел, що охоплюють XI–XXI ст.,а також церковних пам’яток.
10
Охріменко, Т. В. "Синкретизм тлумачення понять ''гроші'' та ''знаки'' у східнослов’янських лексикографічних джерелах". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 1(89) (19 серпня 2019): 92–100. http://dx.doi.org/10.35433/philology.1(89).2019.92-100.
Повний текст джерела
11
Томіленко, Людмила Миколаївна. "Термінологічна лексика в сучасній тлумачній лексикографії: проблеми добору та маркування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 124–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.422.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто місце й роль термінологічної лексики у великих тлумачних словниках. З’ясовано та уточнено критерії введення термінів до загальномовних лексикографічних праць тлумачного типу. Окреслено проблему маркування терміноодиниць у згаданих джерелах. Запропоновано певні рекомендації щодо подання та ремаркування фахової лексики.
12
Мішеніна, Тетяна Михайлівна. "Орнітологічний код у сучасній українській мові (на прикладі літератури рідного краю)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 325–36. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.287.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації встановлено основні типи семантичних відношень в аналізованій лексико-семантичній групі за даними лексикографічних джерел; досліджено національно-мовну специфіку слів-відповідників за внутрішньою формою; досліджено специфіку в розвитку переносних значень назв птахів в українській мові на прикладі художнього мовлення письменника рідного краю.
13
Жук, Ліля Романівна. "Мовна репрезентація концепту урожай в українській та французькій мовах (на матеріалі лексикографічних джерел XIX ст.)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 181–88. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.383.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються засоби вербальної репрезентації концепту урожай як однієї з базових одиниць української та французької лінгвокультур. Дослідження виконано на матеріалі лексикографічних джерел XIX ст., в українській та французькій мовах. Виокремлено основні та додаткові ознаки концепту, а також групу обрядово-ритуальних номінацій в обох мовах.
14
Теплякова, Альбина. "О структуре словаря крылатых слов современного немецкого языка (для белорусов, изучающих немецкий язык как иностранный)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (7 квітня 2022): 68–86. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4754.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті репрезентовано структуру словника активно використовуваних крилатих виразів у сучасній німецькій літературній мові. Акцентовано на текстових джерелах крилатих слів у німецькій мові, принципах побудови словника, його обсягові, структурі словникової статті, а також проілюстровано приклади лексикографічного опису крилатих німецькомовних за походженням виразів. Кожен аналізований німецькомовний вираз супроводжуваний білоруськомовним відповідником. Окреслено практичне значення запропонованої лексикографічної праці.
15
Pysmenna, Yulia. "REPRESENTATION OF THE CONCEPT POPULUS IN THE LATIN LANGUAGE (based on the lexicographic sources)." Studia Linguistica, no. 15 (2019): 209–21. http://dx.doi.org/10.17721/studling2019.15.209-221.
Повний текст джерелаАнотація:
The article focuses on the study of the lexical representation of the Latin concept POPULUS in lexicographic sources. Based on a comparison of relevant lexicographic articles in the bilingual translation dictionaries as well as observing the synonymous series, the key sememes were highlighted, which shape the determined semantic areas of the concept POPULUS. Semantic area “people as a human community, connected by a common origin” is being interpreted through the notions of ethnicity, nation, nationality; the population of the state or its specific part, region, area; tribe, clan, family, degree of kinship. At the lexical level, this meaning is realized through synonymous series: gens, familia, genus, stirps, prosapia; genus, gens, natio, populus. Semantic area “people as a political community” correlates with the notions of state (Roman state), citizenship, democracy, civil rights; and represented by such words, that reflect the facts of the social and political organization of Ancient Rome, as Senatus populusque Romanus; patricii et plebs. Semantic area “people as a large number of people, crowd”, realized by the lexemes of the synonymous series plebs, vulgus, multitudo, turba, tumultus, demonstrates the opposition of personality and the popular mass and is marked by an expressive axiology. The semantic peculiarities of the lexemes that represent the concept POPULUS in the context of historical and cultural realities of Ancient Roman society are analyzed; their specific features and axiological characteristics are determined.
16
Слухай, Наталія, та Владена Кірілічева. "КОНЦЕПТ «БЕСІДА» («БЕСЕДА») В ДОЦИФРОВУ ЕПОХУ: ФРЕЙМОВЕ МОДЕЛЮВАННЯ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У праці здійснена спроба фреймового моделювання концепту російської лінгвокультури «беседа» як такого, який представляє високочастотну форму комунікації, має виражену етнокультурну специфіку, особливо помітну в доцифрову епоху, і не отримав системного наукового опису. У статті визначено базовий термінологічний апарат (зокрема, співвідношення термінів фрейм і схема, скрипт і сценарій); узагальнені уявлення про риси етноментальності росіян; шляхом аналізу даних близько тридцяти лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, історичних, а також словників діалектів, говорів, синонімів, епітетів та ін.), а також близько тридцяти пареміологічних одиниць (зібраних зі словників та онлайн-джерел) встановлено фреймову структуру концепту «беседа» та особливості заповнення слотів фрейму згаданого концепту.
17
Рись, Лариса, та Максим Якимчук. "ЛЕКСИКОГРАФІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ FRIEDEN В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 180–86. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню мовних засобів об’єктивації концепту FRIEDEN та встановленню його основних концептуальних ознак. У роботі систематизовано дані лексикографічних джерел – тлумачних, синонімічних і етимологічних словників та встановлено сукупність мовних засобів, що передають зміст концепту і утворюють його номінативне поле: ключове слово-репрезентант концепту, похідні номінації концепту, спільнокореневі слова, синоніми, словникові дефініції, сталі словосполучення, до складу яких входить ім’я концепту. Концепт FRIEDEN належить до універсальних концептів, у якому можна виокремити три виміри: він може стосуватися мирного співіснування різних держав, народів (глобальний, міждержавний вимір), гармонійного співіснування з оточенням (соціальний вимір) та внутрішнього спокою і гармонії людини (індивідуальний вимір). На основі етимологічного аналізу визначено етимологічну ознаку концепту FRIEDEN, яка лежить в основі його формування: «стан бережного, доброзичливого ставлення до інших», що трансформувався в сучасних дефініціях у стан гармонії та злагоди із самим собою та оточенням. На основі аналізу словникових дефініцій імені концепту та дистрибутивного аналізу встановлено основні ознаки концепту FRIEDEN, які відносимо до його понятійного компонента: життя / стан внутрішнього та міждержавного співіснування без насилля та війни; стан гармонії, згоди; стан незворушного, безтурботного спокою; мирний договір, домовленість між сторонами; стан, що характеризується певною тривалістю, територією поширення. Досліджуваний концепт FRIEDEN виявив тісний зв'язок із бінарно протиставленим концептом KRIEG. Встановлено важливе значення концепту FRIEDEN як для суспільства, так і для окремих особистостей. Мир є великою цінністю, яка, однак, може мати відносний характер, про що свідчать окремі лексичні одиниці, що слугують об’єктивації концепту та мають негативну конотацію, що може бути пов’язаним із місцем цього концепту в ціннісній картині світу та його взаємодією з іншими морально-етичними цінностями народу.
18
Гриня, Н. "Контраст як семантико-функціональна категорія тексту (на матеріалі лексикографічних джерел та лінгвістичних учень)". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія іноземні мови, Вип. 19 (2012): 86–93.
Знайти повний текст джерела
19
Бабченко, Наталія Василівна. "Поняттєво-термінологічний інструментарій порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки магістрів з фізики у ВНЗ Польщі". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 201–9. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.1183.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу українських та зарубіжних лексикографічних джерел для визначення сутності та змісту таких понять як «професійна підготовка», «магістр», «магістр з фізики», «вищий навчальний заклад». Проаналізовано підходи до тлумачення цих понять українськими та польськими педагогами. Здійснено порівняння професійної підготовки магістрів з фізики в Україні та Польщі. Подано класифікацію типів польських та українських ВНЗ, які здійснюють професійну підготовку магістрів у галузі фізики. Запропоновано авторське тлумачення поняття «професійна підготовка магістрів з фізики у вищих навчальних закладах Польщі».
20
Шинкарьова, Є. "Категорія «фідуція» в сучасному цивільному праві України". Юридичний вісник, № 4 (3 листопада 2020): 210–16. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1991.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню сутності категорії «фідуція» (від лат. fiducia) та особливостей її використання в сучасних наукових джерелах цивільного права. Автор констатує, що наразі уявлення про зміст досліджуваної категорії залишаються фрагментарними.
Окрема увага в роботі присвячується етимології терміну «фідуція». Автор звертається до лексикографічних джерел і встановлює, що в його основу покладається слово fides - довіра. У зв'язку із цим фіду-ціарними або довірчими називають правочини й правовідносини, в основу яких покладається довіра одного учасника правовідносин до іншого.
Водночас аналіз наукових джерел підтвердив неоднозначність конструкції фідуціарних правовідносин в епоху Стародавнього Риму. Адже, з одного боку, відповідні юридичні акти передбачали перехід права власності на певне майно від однієї особи до іншої. За такої умови відповідний правочин вчинявся з надією відчужувача на те, що набувач поверне йому відповідне право з настанням визначних обставин правової реальності. Проте, з іншого боку, таке повернення не було умовою переходу права власності, адже набувач ставав власником майна безумовно й вчиненням ним правочину з його повернення відчужувачу залежало лише від його власної доброї волі.
Встановлюється, що сучасні уявлення про фідуціарні правочини й правовідносини не відзначаються своєю прогресивністю та глибиною в порівнянні з традиційною концепцією, що панувала в Стародавньому Римі. У доктрині фідуціарними визнаються правовідносини, засновані на довірі між їхніми учасниками. Проте фактори, які зумовлюють такі відносини між особами, залишились до кінця не розкритими. Певний прогрес у відповідній сфері забезпечує концепція фідуціарних обов'язків, яка, однак, також не відзначається комплексністю через зазначені обставини. Своєю чергою введення в категоріальний апарат сучасного цивільного права таких термінів, як «особисті зобов'язання», а також «зобов'язання, нерозривно пов'язане з особою кредитора» й «зобов'язання, нерозривно пов'язане з особою боржника» створюють підґрунтя для наукового припущення, що категорія «фідуціарний» розкриває лише один із декількох можливих факторів виникнення зобов'язань, нерозривно пов'язаних з їхніми учасниками, тобто їхню побудову на довірі. Хоча водночас можуть існувати й інші визначальні обставини для відпор-ного виду цивільних правовідносин.
21
Лучик, А. А. "ДО ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО ОПИСУ СТАЛИХ СПОЛУЧЕНЬ РОСІЙСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ І ПОЛЬСЬКОЇ МОВ". Лінгвістичні дослідження, № 53 (2020): 200–208. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз наявних лексикографічних джерел російської, української і польської мов дав змогу висновкувати, що система подання в них сталих сполучень слів виявляється мало зручною для користувачів цих праць. Особливі ускладнення виникають у процесі перекладацької діяльності. Доводиться, що назріла нагальна необхідність у створенні комплексних словників сталих сполучень усіх типів для кожної мови окремо, які в подальшому слугуватимуть джерельною базою для перекладу їхніх структурних компонентів іншими мовами. Метою пропонованої роботи є визначення шляхів формування концепції нового типу комплексного словника з реєстровими нарізнооформленими одиницями.
22
Лебедєва, А. "Роль запозичень з англійської мови у формуванні сучасного російського сленгу (на матеріалі лексикографічних джерел)". Південний архів, Вип. 46 (2009): 111–15.
Знайти повний текст джерела
23
Борисов, О. О. "Семантична структура лексеми free (на матеріалі сучасних британських лексикографічних джерел та роману Джорджа Орвелла "1984")". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 1(89) (19 серпня 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.35433/philology.1(89).2019.36-42.
Повний текст джерела
24
Dubichynskyi, Volodymyr, Tilmann Reuther та Ursula Doleschal. "Суржик: лексичний аспект (на матеріалі телепередачі "Ключовий момент", лексикографічних джерел ХІХ–ХХІ ст. і результатів анкетування". Linguistica Copernicana 13 (15 червня 2017): 335. http://dx.doi.org/10.12775/lincop.2016.017.
Повний текст джерела
25
Diana, Sabadash, and Hleb Tetiana. "FRAME MODELING OF THE CONCEPT MEDICINE (ON THE MATERIAL OF LEXICOGRAPHIC SOURCES AND ARTHUR HAYLEY’S NOVEL “STRONG MEDICINE”)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (September 30, 2019): 77–82. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-1-12.
Повний текст джерела
26
Борисов, Олексій Олександрович. "СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ЛЕКСЕМИ FREEDOM У БРИТАНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ТА РОМАНУ ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА «1984»)". Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), № 11 (8 серпня 2019): 9–13. http://dx.doi.org/10.24919/2663-6042.11.2019.175459.
Повний текст джерела
27
МАКАРУК, Ольга. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зазначено, що проблема формування мовно-мовленнєвої компетентності в учнів початкових класів є нині актуальною в контексті вимог Нової української школи, переходу від знаннєвої освітньої парадигми до компетентнісної. У публікації висвітлено поняття мови й мовлення на основі аналізу лексикографічних праць, психологічних та лінгводидактичних джерел. Описано зовнішню усну, зовнішню письмову та внутрішню форми мовлення. У науково-методичній розвідці визначено основні психологічні процеси, які важливо враховувати під час формування мовно-мовленнєвої компетентності учнів початкової школи. Це увага, уява, мислення, пам’ять, сприймання й розуміння, властивості психіки (емоції, почуття), а також мовне чуття особистості, її досвід комунікації у реальному та віртуальному просторі. Уточнено зміст поняття «мовне чуття» як уміння користуватися мовними засобами відповідно до комунікативної ситуації на основі відчуттів, інтуїції. Окреслено види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна, та види мислення: за ступенем новизни й оригінальності (репродуктивне (відтворювальне) і продуктивне (творче), за способом і формою діяльності (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне (абстрактне). У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез психологічної, педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз нормативних документів Нової української школи, теоретичне осмислення, систематизація й узагальнення наукових здобутків у галузі лінгводидактики навчання мовно-літературної освітньої галузі НУШ; емпіричні: педагогічне безпосереднє й опосередковане спостереження за освітнім процесом під час вивчення мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі; бесіди з учителями й учнями.
28
Поздняков, О. В. "СКЛАДНІ ІМЕННИКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ЛЕКСИЦІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена структурному та семантичному аналізу складних іменників у німецькій лексиці молоді. Словоскладання є продуктивним шляхом формування нових лексичних одиниць німецької мови загалом та її підсистем зокрема. Автор досліджує словниковий запас молоді, зафіксований у сучасних лексикографічних джерелах. Більшість аналізованих складних іменників є двоосновними. Також зафіксовано лексичні одиниці, утворені складанням трьох основ. У процесі утворення складних іменників у молодіжній лексиці використовується незначна кількість словотвірних моделей. Це зумовлено вторинністю аналізованої мовної підсистеми. Характерною для словоскладання є метафоризація. Остання розглядається як зручний засіб для реалізації креативності та оригінальності. Метафоризовані слова мають позитивне чи негативне семантичне забарвлення і вживаються для вербальної самоідентифікації. Таким чином, молодіжна лексика протиставляється розмовному та літературному варіантам німецької мови. Морфологічна структура складних іменників також може включати словотвірні морфеми. Їх найпродуктивнішим типом є суфікси. Вони зазвичай підкреслюють суб’єктивне ставлення молоді до повсякденного світу. Низка досліджуваних основ характеризуються стилістичною зниженістю, демонструючи потребу молодих людей у неповторності та протиставленні. Виокремлено найпоширеніші типи семантичних відношень між основами. Встановлено позамовну детермінованість цих відношень. Значну частину аналізованого вокабуляра становлять англо-американізми. Вживання цих слів визначається субкультурним впливом. Ці лексичні одиниці можуть бути утворені поєднанням англійських та німецьких основ. Для їх утворення притаманна метафоризація. Соціальні, вікові та субкультурні чинники відіграють важливу роль у формуванні німецької молодіжної лексики. Молоді люди прагнуть вираження суб’єктивної оцінки, іронії. Вони також схильні до вербальної самоідентифікації серед інших представників німецькомовної спільноти. Тому досліджуваний вокабуляр характеризується прагматичною ефективністю і часто використовується для привернення уваги комунікативних партнерів.
29
КАРІКОВА, Наталія. "НАУКОВІ СУПЕРЕЧКИ МОВОЗНАВЦІВ 20-Х РОКІВ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ ЩОДО СПОСОБІВ ПОПОВНЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО ФОНДУ ТОГОЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 53–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про складний період розвитку української літературної мови, який припав на період так званої дерусифікації (20-ті – поч. 30-х рр. минулого століття). Наукові суперечки, що точилися тоді навколо питань унормування літературної мови, заторкнули й болюче питання про способи поповнення української лексики. Такі науковці, як Ю. Шевельов і П. Векслер виокремили в українському мовознавстві дві течії, або дві групи пуристів («крайні» та «помірковані»), які демонстрували різні підходи до багатьох дражливих нормативних питань, одним із яких було питання про шляхи збагачення української терміносистеми. Так, крайні пуристи заперечували потребу запозичувати іншомовні слова, пропонуючи замість них уживати свої, українські, а якщо таких відповідників не було, то створювати або, як тоді писали, «кувати» нові слова на позначення абстрактних понять та явищ. Натомість помірковані пуристи були протилежної думки й пропонували не обмежувати використання чужомовних слів, адже це сприятиме поповненню української термінологічної системи. Показово, що сьогодні ми намагаємося повернути в науковий обіг українські слова, вилучені в період лінгвоциду (від поч. 1930-х років) з тогочасних термінологічних словників, й надаємо перевагу питомим лексемам, як-от: первень замість елемент, підсоння замість клімат, світлина замість фотокартка, бігун замість полюс, мапа замість карта, рівновартник замість еквівалент та багато інших. Аналіз тогочасних лексикографічних джерел допоміг унаочнити ці мовознавчі дискусії й довести, що поміж нормалізаторами 20-х років не було згоди й щодо вживання таких лексем, які можна використовувати не тільки в мові науки й техніки (за приклад ми взяли декілька мовних одиниць, кодифікованих у двомовних перекладних словниках, видаваних під ту пору у великій кількості).
30
Світліковська, Олена. "ВЕРБАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ «VALUES» В АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ (НА МАТЕРІАЛІ МАСМЕДІЙНИХ ТЕКСТІВ)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 134–42. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено американську лінгвокультурну систему цінностей через концепт ЦІННОСТІ / VALUES. Ключові цінності поділяємо на такі основні групи: вітальні цінності, соціальні, політичні, моральні, релігійні й ідеологічні, художньо-естетичні, родинні, трудові. Створено номінативне поле концепту VALUES на основі мовних засобів, які його репрезентують. Структура номінативного поля концепту представлена у вигляді ядра та периферії, до яких входить значення певної лексеми, представлене гіперсемою/гіперсемами – семантичним компонентом вищого порядку, що організовує навколо себе розгортання семантичного поля. Для встановлення ядра номінативного поля концепту VALUES в американському масмедійному дискурсі були опрацьовані дефініції ключової лексеми, а також пов’язаних із нею лексем у словниках та тезаурусах. Шляхом аналізу лексикографічних джерел установлено синонімічне розширення ключової лексеми та одиниць, пов’язаних з нею. Виокремлено низку соціокультурних цінностей американського суспільства, зокрема personal control over the environment; change; time and its control; equality / egalitarianism;individualism; privacy; individual achievement (status, success); self-reliance / independence; competition; future orientation; action / work orientation; informality; directness / openness / honesty; patriotism тощо. Здійснено аналіз частотності вживання ключових лексем та їх синонімічних розширень. Установлено, що до ядра концепту VALUES належить складник Action / Work orientation. До навколоядерної зони входять: Equality / Egalitarianism, Time and its control, Change, Individual achievement (status, success), Materialism / Acquisitiveness (possess(iveness), consume(rs), customer(s), goods, services), Privacy, Value(s) тощо. Складовими периферії концепту VALUES є: Practicality, Individualism, Competition, Personal control over the environment, Future orientation, Directness / openness / honesty (sincerity, sobriety, straightforward, frankness, earnest, etc.), American liberalism and capitalism, Informality тощо.
31
O.M., Hordii. "USE OF LANGUAGE CORPORA FOR VERIFICATION OF SEMANTICS OF PHRASEOLOGICAL UNITS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the potential of corpus linguistics as an empirical method of modern linguistic research, highlights its advantages for phraseological studies and outlines the possibilities of using the Internet as a linguistic corpus Computer-mediated communication demonstrates a peculiar combination of features of oral and written speech, which is explained by specific parameters of the channel and means of communication (electronic text, hypertext, multimedia, interactivity, simultaneousness, variability in the number and explicitness of communicators). The functioning of communicative and expressive phraseology in asynchronous Internet communication is defined as one of the constituents of this mediolect. Phraseological units of this type are considered as a functional field of phraseological expressives and communicatives.The rich illustrative material revealed the wide and often linguistically creative use of the studied phraseological units, including units with pronounced national and cultural specifics, in the modern German-language media space. These units not only embody the background knowledge common to this linguistic community, but also, given the specifics of their meaning and emotional and expressive color, convey a common “background” humor, express the commonality of emotional and evaluative worldview.The phraseological unit Jetzt schlägt’s dreizehn! was chosen for the empirical corpus check. In lexicographic sources, semantic and translational equivalents are based on associations with both “extremity” and danger (symbolic component) with an obvious negative emotional and evaluative semantic component (indignation).The study analyzed 40 contexts of using this unit in online media articles. The lexicographically codified meaning of something transcends all boundaries, causing outrage was found only in 13 cases, in 10 of which there is a double actualization of the idiom meaning (explication of the number thirteen). The number thirteen was associated with a “superstitious” interpretation of it as dangerous in 5 other contexts, but in spite of this, good news was announced. In most of the analyzed case examples (22) the use of Jetzt schlägt’s dreizehn! turned out to be unexpected: the number thirteen is combined with the announcement of a positive event without explication of its symbolic interpretation. The phraseological unit acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.Analysis of 40 usage contexts of Jetzt schlägt’s dreizehn! in the messages on the forums confirmed the uncharacteristic creative language use of phraseological expressives and communicatives in asynchronous communication in comparison with the texts of professional journalists. In 35 messages, this unit is used in its lexicographically codified meaning. In 5 cases Jetzt schlägt’s dreizehn! conveys joy, a pleasant surprise and acquires the meaning something incredible becomes possible; the decisive moment has come.The possibility of applying this method in phraseographic projects is argued.Key words: corpus linguistics, Internet-communication, forum, online media, communicative and expressive formulas, ambiguity of idioms. У статті розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, викладаються його переваги для фразеологічних студій і окреслюються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу.У комп’ютерно опосередкованій комунікації спостерігається своєрідне поєднання ознак усного й писем-ного мовлення, яке пояснюється специфічними параметрами каналу й засобу комунікації (електронна форма існування тексту, гіпертекст, мультимедійність, інтерактивність, синхронність, варіативність кількості й експліцитності комунікантів). Функціонування в асинхронній Інтернет-комунікації комунікативно-експресивної фразеології визначається як один із конституентів цього медіолекту. Фразеологічні одиниці такого типу розглядаються як функціональне поле фразеологічних експресивів і комунікативів.Багатий ілюстративний матеріал дозволив виявити широке й часто мовнокреативне вживання досліджуваних фразеологічних одиниць, у тому числі одиниць із вираженою національно-культурною специфікою, в сучасному німецькомовному медіапросторі. Ці одиниці не лише втілюють спільні для такої лінгвоспільноти фонові знання, але й з огляду на специфіку їхнього значення та емоційно-експресивне забарвлення передають спільний «фоновий» гумор, виражають спільність емоційно-оцінного світосприйняття.Для емпіричної корпусної перевірки було обрано фразеологічну одиницю Jetzt schlägt’s dreizehn! У лексикографічних джерелах в основі семантичних і перекладних еквівалентів лежать асоціації як із «надмірністю», так і з небезпекою (символьна складова частина) з очевидним негативним емоційно-оцінним семантичним компонентом (обурення).У ході дослідження проаналізовано 40 контекстів вживання одиниці в статтях онлайн-засобів масової інформації. Лексикографічно кодифіковане значення «щось переходить усі межі, викликає обурення» було виявлено лише в 13 випадках, у 10 з яких прослідковується подвійна актуалізація значення фразеологізму (експлікація числа тринадцять). Число тринадцять асоціювалося із «забобонним» тлумаченням його як небезпечного ще в 5 інших контекстах, проте всупереч цьому анонсувалась приємна новина. У більшості проаналізованих корпусних прикладів (22) вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! виявилось неочікуваним: число тринадцять поєднується з розповіддю чи анонсуванням позитивної події без експлікації його символьного тлумачення, фразеологічна одиниця набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аналіз 40 контекстів вживання Jetzt schlägt’s dreizehn! у повідомленнях на форумах підтвердили нехарактерність мовнокреативного вжитку фразеологічних експресивів і комунікативів в асинхронній комунікації в порів-нянні з текстами професійних журналістів. У 35 повідомленнях ця одиниця вжита у своєму лексикографічно кодифікованому значенні. У 5 випадках Jetzt schlägt’s dreizehn! передає радість, приємну несподіванку й набуває значення «неймовірне стає можливим; настав вирішальний момент».Аргументується можливість застосування такого методу у фразеографічних проєктах.Ключові слова: корпусна лінгвістика, Інтернет-комунікація, форум, онлайн-ЗМІ, фразеологічні експресиви й комунікативи, подвійна актуалізація значення.
32
Волгіна, О. О. "ДИНАМІКА МЕНТАЛЬНОЇ СТИЛІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ «LITTÉRAIRE» В СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 73–78. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню динаміки стилістичного шару «littéraire» з позиції когнітивно-комунікативної парадигми. Визначено, що стилістичні значення слів, у тому числі художні, є засобами збереження й передачі знань. Виступаючи одиницями мовної картини світу, що мають оцінну сутність, стилістично марковані вербальні знаки втілюють унікальне бачення світу носіями мови. У світлі когнітивного підходу стилістика розглядає систему знаків з позиції їх зорієнтованості на породження стилістично маркованої інформації, а апарат когнітивної лінгвістики може бути використаний для осмислення й інтерпретації глибинних ментальних механізмів, що забезпечують продукування стилістично та культурно прецедентної інформації. Стилістичне значення мовного знаку в статті розуміється як експресивно- оцінний квант знання про концепт, що ґрунтується на асоціативно- образному сприйнятті оточуючої дійсності. Отже, стилістичне значення, що становить різноаспектну сукупність знань і зафіксоване в лексикографічних джерелах, допомагає розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови. З позицій сучасних когнітивних досліджень лексико-стилістичні підсистеми мови можуть бути досліджені як ментальні моделі, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування й формуються на основі стилістичних шарів лексики. У ході дослідження встановлено, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію, може бути представленою у вигляді когнітивних структур. З’ясовано, що найбільш репрезентативними ментальними стилістичними моделями є «littéraire», «familier», «populaire», «vulgaire» і «argot». Вони втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Ментальна стилістична модель «littéraire» містить інформацію про поширений ужиток слова в художньому стилі мовлення з яскраво вираженою експресивно-оцінною конотацією. Розвиток ментальної стилістичної моделі «littéraire» відбувається шляхом концептуального переосмислення реалій навколишньої дійсності, що відображається на стані французької мови загалом.
33
ШЕВЧУК, А. В., та А. І. ЯНОВЕЦЬ. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПАРАМЕТРА «ЗАГАЛЬНИЙ РОЗМІР» У ТЛУМАЧЕННЯХ ЗООНІМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 239–43. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.35.
Повний текст джерелаАнотація:
Пропонована наукова розвідка присвячена питанню інтерпретації параметра «загальний розмір» у тлумаченнях зоонімічної лексики, вибраної із трьох авторитетних лексикографічних джерел сучасної англійської мови. У результаті дослідження виявлено, що, представляючи просторові характеристики об’єктів матеріального світу на мовному рівні, параметричні прикметники характеризуються, з одного боку, простотою інтерпретації та визначення їх значення. Віднесеність їх до емпіричних прикметників, що відбивають ознаки об’єктів, які сприймаються перцептивно, на перший погляд, робить їх семантику відносно прозорою та стійкою. З іншого боку, відсутність чітких фіксованих меж їх вживання, виразно сформованих стандартів порівняльних конструкцій дає можливість подальшого їх семантичного розвитку та девіації в інтерпретації розмірних характеристик об’єктів. Тому виявлення особливостей використання параметричних прикметників та лексичних конструкцій на позначення загальної величини референтних об’єктів реального світу є актуальною проблемою з погляду як теоретичного, так і практичного аспектів лексикографічного представлення лексем-зоонімів у різних типах лінгвістичних словників. Зокрема, зазначено, що дефініції зоонімів вводять інформацію про загальний розмір тварини на початку словникового визначення. У такому разі найбільшою частотністю володіють прикметники “large” та “small”, що вказують на загальне враження від тварини. Також спостерігаємо використання порівняльних конструкцій, у яких отримуємо вказівку на подібну тварину, що спрощує ідентифікацію референта читачем або ж додатково вносить дані про розмірне співвідношення. У чималій кількості дефініцій зоонімів опущено параметр «загальний розмір», однак це стосується переважно загальновідомих представників світу фауни, розпізнання яких людиною зазвичай не викликає труднощів. У статті обговорюються питання параметричної норми, стандарту, а також градуювання прикметників. Загалом визначено, що пропоновані прийоми лексикографічного опису зоонімічної лексики потребують удосконалення та уніфікованого підходу, оскільки автори словників часто не дотримуються принципів адекватності та достатності, що своєю чергою приводить до труднощів інтерпретації інформації, поданої у словниковій статті.
34
Христич, Н. С., та Т. В. Заболотна. "ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ “LOVE” В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ «ІСТОРІЯ КОХАННЯ» ЕРІКА СІГАЛА ТА «ДЕЛІРІУМ» ЛОРЕН ОЛІВЕР)". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 184–92. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено результати порівняльного аналізу концепту LOVE у романах американських письменників. Лінгвістичний аналіз було здійснено на матеріалі романів «Історія кохання» Еріка Сігала та «Деліріум» Лорен Олівер. На думку автора, концепт LOVE слугує актуальним об’єктом наукового дослідження тому, що кохання в лінгвокультурному просторі є передусім нестійким вербальним вираженням, що із часом змінюється. Підтверджується думка, що концепт LOVE є базовим емоційним концептом мовної картини світу людини та вербалізується лексемою “love”; має три аспекти: понятійний, ціннісний і образний. Автор зосереджує своє дослідження на понятійно-образному змісті концепту LOVE. Досліджується той факт, що лексеми, які маніфестують почуття між закоханими, вступають одна з одною в тісні системні відношення, які розглядаються як синонімічні. Такі синонімічні ряди у класичному романі «Історія Кохання» створено лексемами “love”, “intimacy”, “likeness”, “sociality”, “friendship”, “support”, “reconciliation”, “understanding”. У романі-дистопії (антиутопія) «Деліріум» концепт LOVE вербалізується лексемами “sickness”, “stress”, “heart disease”, “anxiety”, “depression”, “insomnia”, “disorientation”, “distraction”. Концепт LOVE зображується як складне структурно-смислове, ментальне утворення, що базується на понятійній основі та втілюється в семантиці мовних одиниць, що позначають захворювання. Автор уважає, що такі засоби вербалізації є деформацією традиційного понятійно-образного змісту концепту LOVE, пояснює це особливостями роману-дистопії, який належить до жанру літератури, створеної за принципом негативності. Автор досліджує рухливість та семантичну ємність вербального наповнення концепту LOVE, у яких яскраво виражена оцінна конотація, що забезпечує можливість будувати мовну картину світу. Матеріал дослідження засвідчив, що із часом концепти змінюють свій понятійно-образний зміст, проте саме поняття лексеми “love” залишається більш стійким; воно зафіксоване в лексикографічних джерелах. Вивчення концепту LOVE у царині лінгвокульторологічних студій виявило потребу системного підходу до їх дослідження як складного базового емоційного явища – з виявленням ядерних та периферійних зон.
35
Спесівцев, Д. "Ефективність способу судового захисту суб'єктивних цивільних прав на нерухоме майно". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1978.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить результати наукового дослідження ефективності як критерію застосування способу судового захисту суб'єктивних цивільних прав на нерухоме майно. Встановлюється, що в умовах дії положень чинного цивільного, а також цивільного процесуального й господарського процесуального законодавства України ефективність розглядається як визначальний критерій застосування способу захисту в конкретній правовій ситуації. Водночас положення чинного законодавства України не розкривають чітко зміст критерію, що актуалізує необхідність його наукового осмислення, в тому числі в контексті способів захисту суб'єктивних цивільних прав на нерухоме майно.
У процесі дослідження автор звертається до сучасних лексикографічних джерел, які розкривають сутність ефективності як характеристики певного явища, а також до правових позицій вищих судових інстанцій із приводу відповідної властивості способу захисту суб'єктивних цивільних прав.
Встановлюється, що ефективність способу захисту суб'єктивних цивільних прав на нерухоме майно є комплексним поняттям, яке охоплює три компоненти:
1) належність способу захисту в цілому. У такому розумінні належність способу захисту розглядається як його відповідність характеру порушення. Ефективними в такому сенсі способами захисту права власності на об'єкти нерухомого майна є, зокрема, вінди-каційний, негаторний позови, позов про визнання права власності й інші, які взагалі можуть бути використані для захисту права власності;2) власне ефективність способу захисту, яка позначає здатність способу захисту досягти визначеної мети, зокрема не допустити порушення, припинити порушення, відновити порушене право або забезпечити відшкодування завданої шкоди в конкретній практичній ситуації;3) здатність відповідного способу захисту досягти найкомплексні-шого результату (ефекту) в конкретній правовій ситуації.
В умовах, коли для захисту суб'єктивних цивільних прав на нерухоме майно може бути використаний один із декількох способів захисту або одночасно декілька способів захисту, ефективним способом або комбінацією способів вважається той спосіб (комбінація способів), що здатен забезпечити досягнення найкомплекснішого результату.
36
Жуйкова, Маргарита. "Лінгво-психологічна характеристика прикметників та проблема їх лексикографічного опису". East European Journal of Psycholinguistics 5, № 1 (30 червня 2018): 119–33. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.zhu.
Повний текст джерелаАнотація:
У семантиці багатьох прикметників – слів, що характеризують різні властивості предметів, значне місце належить ознакам, які людина отримує через органи сприйняття. У психолінгвістичному дослідженні, проведеному з носіями російської мови, була виявлена значна група іменників (більше ніж 7,6 тисяч одиниць), які безпосередньо пов’язані з тим чи тим відчуттям (слухом, зором, нюхом, смаком чи дотиком). Серед них близько 100 прикметників, на думку опитаних, називають такі ознаки, які мовці сприймають на дотик (температурні параметри предметів, фактура їхньої поверхні, консистенція, наявність чи відсутність вологи тощо). Мета нашого дослідження полягає у виявленні кореляцій між даними, які було отримано в психолінгвістичному експерименті, та лексикографічному описі відповідних прикметників, здійсненому традиційними лінгвістичними прийомами. Ми залучали інформацію переважно із різних словників російської мови, доповнюючи її даними із лексикографічних джерел англійської, української, польської та італійської мов. Докладно обстежено тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні. Загальний висновок полягає в тому, що лексикографи здебільшого ігнорують згадку про канал перцептивної інформації, часто використовуючи в тлумаченнях синоніми чи внутрішні відсилки. Це робить лексикографічний опис прикметників малоінформативним, не відбиває психолінгвальної реальності, не дає уявлення про ту значну роль, яка належить перцептивному компоненту в семантичному навантаженні прикметників.
Література
References
Величковский Б. М., Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология восприятия. Москва: Из-во МГУ, 1973.
Кузнецов А.М. Некоторые теоретические проблемы семантики последних десятилетий // Лингвистические исследования в конце ХХ века: Сб. обзоров. Москва, 2000. С. 173–185.Колбенева М. Г., Александров Ю. И. Органы чувств, эмоции и прилагательные русского языка: Лингво-психологический словарь. Москва: Языки славянских культур, 2010.
Лаенко Л. В. Перцептивный признак как объект номинации. Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2005.
Селиверстова О. Н. Роль информантов в процессе семантических исследований // Психолингвистические проблемы семантики / Отв. ред. А. А. Леонтьев и А. М. Шахнарович. Москва: Наука, 1983. С. 256-267.
References (translated and transliterated)
Velichkovskiy, B. M., Zinchenko, V. P., Luriya, A. R. (1973). Psihologiya Vospriyatiya [Psychology of Perception]. Moscow: Moscow State University.
Kolbeneva, M. G., Aleksandrov, Yu. I. (2010). Organy chuvstv, emocii i prilagatelnye russkogo yazyka: Lingvo-Psihologicheskij Slovar [Organs of Senses, Emotions and Adjectives of the Russian Language]. Moscow: Yazyki slavyanskih kultur.
Kuznecov, A.M. (2000). Nekotorye teoreticheskie problemy semantiki poslednih desyatiletiy [Some theoretical problems of semantics of recent decades]. Lingvisticheskie Issledovaniya v Kontse ХХ Veka. Moscow, 173-185.
Layenko, L. V. (2005). Perceptivny Priznak kak Obyekt Nominatsii [Perception Feature as an Object of Nomination]. Voronezh: Voronezh State University.
Seliverstova, O. N. (1983). Rol’ informantov v processe semanticheskikh issledovanij [The informants’ role in the process of semantic study]. In: Psiholingvisticheskiye Problemy Semantiki, (pp. 256-267). A. A. Leontyev, A. M. Shahnarovich, (Eds.). Moscow: Nauka
Джерела
АСРЯ – Активный словарь русского языка. Отв. ред. акад. Ю. Д. Апресян. М.: Языки славянской культуры. Т. 1, 2014. Т. 2, 2014.
БАС – Словарь современного русского литературного языка в 17 т. М. – Л.: Из-во АН СССР, 1950-1967.
Дм. – Толковый словарь русского языка под ред. Д. Дмитриева. М.: Астрель. 2003.
Ефр. – Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка: Толково-словообразовательный. М.: Русский язык, 2000. Т. 1: А-О., Т. 2: П-Я. Режим доступа: http://efremova-online.ru/
МАС – Словарь русского языка. В 4-х томах / Под ред. А.П. Евгеньевой. М. : Русский язык, 1985-1988.
САР – Словарь Академии Российской, по азбучному порядку расположенный. В 6-и частях. СПб., 1806-1822.
СУМ – Словник української мови : в 11-ти т. К. : Наукова думка, 1970-1980.
ОШ – Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 4-е изд., дополн. М.: ООО «А Темп», 2006.
Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from http://www.collinsdictionary.com
Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista
Hornby – Hornby A. S. The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. М.: Рус. язык, 1982.
Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from https://www.ldoceonline.com/
Zing – Zingarelli, Nicola. Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna, 1973.
Sources
Slovar sovremennogo russkogo literaturnogo yazyka v 17 t. (1950—1967) M. L.: Iz-vo AN SSSR,Aktivnyj slovar russkogo yazyka. (2014). Yu. D. Apresyan, Ed. Moscow: Yazyki slavyanskoj kultury. V. 1, V. 2.
Tolkovyj slovar russkogo yazyka. (2003). D. Dmitriev, Ed. Moscow: Astrel.
Efremova T.F. (2000). Novyj slovar russkogo yazyka: Tolkovo-slovoobrazovatelnyj. Moscow: Russkiy Yazyk, 2000. T. 1: A-O. T. 2: P-Ya
Slovar russkogo yazyka. (1985-1988). V 4-h tomah. A.P. Evgeneva, Ed. Moscow: Russkij Yazyk.
Slovar Akademii Rossijskoj, po azbuchnomu poryadku raspolozhennyj. (1806—1822). 6 Volumes. S.-Petersburg.
Slovnyk ukrayinskoyi movy (1970-1980). 11 Volumes. Kyiv: Naukova Dumka.
Ozhegov S. I., Shvedova N. Yu. (2006). Tolkovyj slovar russkogo yazyka: 4-e izd., dopoln. Moscow: A Temp Ltd.
Collins – The Collins English Dictionary. Retrieved from: http://www.collinsdictionary.com
Dorosz. – Słownik języka polskiego pod red. W. Doroszewskiego. Retrieved from: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista
Hornby — Hornby A. S. (1982). The Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. V. 1, 2. Moscow: Rysskiy Yazyk.
Longman – The Longman Dictionary of Contemporary English. Retrieved from: https://www.ldoceonline.com/
Zing – Zingarelli, N. (1973). Vocabolario della lingua italiana: decima edicione. Bologna.
37
Петренко, Є. М. "КОЛОКАЦІЇ З КОМПОНЕНТОМ «РОЗПАЧ» В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ І ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 208–12. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладено результати дослідження колокацій з лексичним компонентом зі значенням ‘розпач’ в англійській, німецькій та українській мовах, а також висвітлено деякі особливості їх перекладу крізь призму аналізу внутрішньої форми елементів колокацій. Дослідження було проведене шляхом структурно-функціонального та дистрибутивного аналізу з елементами когнітивного підходу. Фактичний матеріал дослідження було відібрано методом суцільної вибірки з національних лінгвістичних корпусів української, англійської та німецької мов, а саме: «Генеральний регіонально анотований корпус української мови», “British National Corpus”, “Mannheimer Korpus für Deutsche Sprache”. У статті розглядаються як усталені, кодифіковані колокації, що зафіксовані в лексикографічних джерелах, так і типові поєднання слів на основі їх частотності у зазначених вище лінгвістичних корпусах. Термін «колокація» у вітчизняній лінгвістиці представлений відносно недавно, з огляду на що він не закріпився остаточно й іноді трактується досить широко. У цій статті надається його уточнене визначення та критерії відмежування від таких суміжних термінів, як ідіома та фразеологізм. Колокації перебувають у перехідній зоні між лексикою та фразеологією, оскільки вони не мають чіткої метафоризації. У цій статті на основі наявних класифікацій колокацій за різними ознаками було здійснено класифікацію колокацій із компонентом зі значенням ‘розпач’ в англійській, німецькій та українській мовах за їх лексичним складом із зазначенням особливостей їх відтворення мовою перекладу залежно від групи, до якої належить колокація. Оскільки на лексичне значення слова впливає як контекст, так і синтагматичні партнери лексеми, словникові одиниці можуть набувати нових значень чи відтінків значень у мовленні. Саме тому лінгвістичні корпуси виступають плідним матеріалом для аналізу функціонування слів. Корпуси допомагають виявити, яким чином і як часто сполучаються слова. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що навіть деякі частотні колокації є лінгвоспецифічними, що може становити труднощі при їх відтворенні мовою перекладу. Це дозволяє виявити відмінності в сприйнятті навколишнього світу носіями певної мови, а також проливає світло на взаємозв’язок мови і мислення, що є актуальними проблемами у межах антропометричного підходу до аналізу лінгвістичних явищ.
38
Пашкова, Н. І. "Семантика та поширення унгаризму салаш у карпатському діалектному ареалі". Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 66, № 1 (22 квітня 2022): 135–43. http://dx.doi.org/10.1556/060.2021.00011.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті є дослідження розвитку фонетичної форми та семантики, визначення походжен-ня та поширення слова салаш у говірках карпатського ареалу, а також у континуумі балканських та слов’янських мов. Робота проведена в руслі традиційних проблем балканських та карпатських сту-дій, кінцевою метою яких є збирання, опис семантики та вивчення походження ідіоетнічної куль-турної лексики давнього пастушого населення цього етномовного континууму, зрозуміти шляхи і час утворення цього етнокультурного феномена та його спільної лексики.Матеріалом для аналізу у статті послужили загальномовні, спеціальні та діалектні словники, а також діалектологічні атласи та лінгвістичні карти слов’янських і балканських мов (української, російської, словенської, болгарської, македонської, сербської, словацької, польської, румунської та ін.) та їх карпатських діалектів. У дослідженні використано методи семантико-фонетичного аналі-зу варіантів слова у лексикографічних джерелах, інтерпретації лінгвістичних карт, етимологічного аналізу.Лексема салаш, яка входить до карпато-балканського етнокультурного словника, давно була за-писана діалектологами і її семантика вивчалася багатьма дослідниками мов і діалектів цього ареалу, картографувалася у численних діалектних та ареальних лінгвістичних атласах. Але щодо походжен-ня цього слова висловлювалися різні припущення і єдиної думки в дослідників до цього часу не було. На основі проведеного дослідження ми визначаємо номінативну модель, за якою утворено цей карпатизм угорського походження, як дериваційно-метонімічну фінітивну модель «функція – дім», лексему за утворенням як девербативний фінітив із первісною семантикою ‘місце зупинки, ночів-лі’, утворений від угорського дієслова száll ‘зупинятися на ночівлю’.Порівняльне вивчення семантики діалектного слова салаш дозволило визначити такий розвиток його основних та похідних значень: ‘місце для ночівлі’, ‘сезонне тимчасове житло’, ‘будівля для до-машніх тварин’, ‘будівля для пастухів’, ‘господарство пастухів у горах’, ‘стадо’, ‘табір’, ‘будь-яке тим-часове житло’. Порівняльно-історичне дослідження, проведене із залученням широкого діалектного матеріалу різних мов досліджуваного континууму, дозволило остаточно прийняти угорську етимо-логію слова салаш, яке спочатку було поширене в карпатських говірках на позначення пастушого тимчасового житла, а згодом проникло в сусідні мови усіх Балкан і всієї Славії, змінивши свою фонетичну форму та семантику від конкретного до широкого значення ‘будь-яке тимчасове житло з хворосту та гілок’.The aim of this paper is to study the development of the phonetic form and semantics of the word salash, to determine its origin and distribution in the dialects of the Carpathian area as well as in the continuum of Balkan and Slavic languages. The work is carried out in line with the traditional problems of Balkan and Carpathian studies, the ultimate goal of which is to describe the semantics and study the origin of the idioethnic cultural vocabulary of the ancient pastoral population of this ethnolinguistic continuum, and to understand the ways and the time of formation of this ethnocultural phenomenon.General, special, and dialect dictionaries as well as dialect atlases and linguistic maps of Slavic and Balkan languages (Ukrainian, Russian, Slovenian, Bulgarian, Macedonian, Serbian, Slovak, Polish, Romanian, etc.) and their Carpathian dialects served as the material for analysis in the paper. The research uses methods of semantic-phonetic analysis of word variants in lexicographic sources, the interpretation of linguistic maps, and etymological analysis.The lexeme salash, which is part of the Carpatho-Balkan ethnocultural dictionary, has long been recorded by dialectologists, its semantics has been studied by many researchers of languages and dialects of this area, and it has been mapped in numerous dialect and areal linguistic atlases. Various assumptions have been made about the origin of this word, and researchers have not yet agreed. Based on our research, we define the nominative model, according to which this Carpathianism of Hungarian origin was formed as a derivational-metonymic finitive model “function – home”, and the lexeme as a deverbative with the original semantics from the Hungarian verb száll ‘to stay overnight’.The comparative study of the semantics of the dialect word salash allowed to determine the following development of its basic and derived meanings: ‘a place to spend the night’, ‘seasonal temporary housing’, ‘a building for cattle’, ‘a building for shepherds’, ‘the shepherds’ farm in the mountains’, ‘a herd’, ‘a camp’, ‘any temporary building’. The comparative-historical study conducted with the involvement of a wide dialect material from various languages of the continuum under study allowed us to finally accept the Hungarian etymology of the word salash, which was first used in Carpathian dialects to denote shepherd’s temporary dwelling, and subsequently penetrated into the neighbouring languages of the whole Balkan and Slavic area, developing its phonetic form and semantics from the specific to the broad meaning ‘any temporary dwelling made of firewood and branches’.
39
E.O., Veremchuk. "IMAGE COMPONENT OF THE ENGLISH LANGUAGE LINGUOETIC CONCEPT DIGNITY." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 76–79. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of this article is to highlight the image component of English-language concept of DIGNITY. The stated goal is realized by inventory of the main verbalizers of English concept of DIGNITY, analysis of their etymology, identification of the semes that form the basis of the verbalizers’ internal form, highlighting the figurative component of the macrostructure of the analyzed concept as a set of images of its verbalizers.Methods. The application of the lexicographic analyses method allowed to inventory the key verbalizers of the analyzed concept, the methods of semantic and etymological analysis were used to highlight the semantics of selected verbalizers in the diachronic aspect. The method of linguocognitive interpretation allowed to identify the image component in the internal form of the studied nominative means and to establish the features of the figurative component of the macrostructure of the concept DIGNITY.Results. The presence of an image component in the concept is proved by the neurolinguistic features of human cognition: the sensory image encodes the concept, forming a unit of universal subject code. There are two types of image: perceptual – formed in the human mind on the basis of data obtained through human senses and cognitive – reconsidered by comparing new concept with the already known one and making associative metaphorical parallels. The image component of the concept is based on the internal form of its verbalizers. The study of the figurative aspect of the internal form of the word makes it possible to study the cognitive mechanisms of nominations in language. Separate research attention is focused on the peculiarities of the representation of various features (shape, color, structure, location in space, temporal features, purpose or function, structure, nature of application) in the internal form of the word.Conclusions. The macrostructure of the concept consists of three main constituents: content, image and interpretation field. The image component of the macrostructure is expressed by the internal form of its key verbalizers. Elucidation of the conceptual image allows us to trace how the concept is represented in the minds of speakers in synchronous and diachronic sections and to establish its metaphorical potential for rethinking. The analysis of the image component of the English-language concept DIGNITY proved that it is based on the trait “acceptability”, and the derived traits that complement the image are “praise”, “high esteem”, “pleasure”, “attractiveness”.Key words: etymological component, internal form, macrostructure, metaphorical potential, semantics. Мета. Метою статті є висвітлення образного компоненту англійськомовного лінгвоетичного концепту DIGNITY. Реалізація заявленої мети відбувається шляхом інвентаризації основних вербалізаторів англійськомовного концепту DIGNITY, аналізом їх етимології, виявлення сем, які покладені в основу їх внутрішньої форми, висвітлення образного компоненту макро-структури аналізованого концепту як сукупності образів його вербалізаторів.Методи. Застосування методу аналізу лексикографічних джерел дозволило інвентаризувати ключові вербалізатори аналізованого концепту, методи семантичного та етимологічного аналізу були застосовані для висвітлення семантики відібраних лексем в діахронічному аспекті. Метод лінгвокогнітивної інтерпретації дозволив виявити образний компонент у внутрішній формі досліджуваних лексем та встановити особливості образного компоненту макроструктури концепту DIGNITY.Результати. Наявність образного складника у концепті доводиться нейролінгвістичними особливостями людського пізнання: чуттєвий образ кодує концепт, формуючи одиницю універсального предметного коду. Виокремлюють два типи образу: перцептивний – сформований у свідомості людини на основі даних, отриманих через людські органи чуття, та когнітивний – переосмислений шляхом його порівняння із вже відомими концептами та проведенні асоціативних метафоричних паралелей. В основу образного компонента концепту покладена внутрішня форма його вербалізаторів. Дослідження образного аспекту внутрішньої форми слова уможливлює дослідження когнітивних механізмів номінацій у мові. Окрема дослідницька увага спрямована на особливості представлення різних ознак (форма, колір, структура, розташування в просторі, місцезнаходження, часові ознаки, призначення чи функція, устрій, характер застосування) у внутрішній формі слова.Висновки. Макроструктура концепту складається з трьох основних конституєнтів: змісту, образу та інтерпретаційного поля. Образний компонент макроструктури виражається внутрішньою формою його ключових вербалізаторів. Висвітлення концептуального образу дозволяє простежити, яким чином концепт репрезентовано у свідомості мовців у синхронному та діахронному зрізах та встановити його метафоричний потенціал для переосмислення. Аналіз образного компоненту англійсько-мовного концепту DIGNITY довів, що в його основу покладена риса «прийнятність», а похідними рисами, що доповнюють образ, є «похвала», «висока оцінка», «приємність», «привабливість».Ключові слова: внутрішня форма, етимологічний компонент, макроструктура, метафоричний потенціал, семантика.
40
O.M., Mishukova. "GLUTONYMS IN THE CONCEPTOSPHERE «ALIMENTACIÓN»." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 101–5. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the article is the study of lexical units with a gastronomic component – glutonyms which belong to the conceptosphere “Alimentación” within the Spanish-speaking gastronomic picture of the world.Methodology. The methods used during the study include the method of continuous sampling and the method of component analysis. They have been used to study the actual material, which is 2161 glutonyms, among which are the names of dishes and holidays with gastronomic component, extracted from Spanish lexicographical sources and periodicals.Results. The study allows us to talk about glutonyms as one of the most important fragments of the linguistic picture of the world. The presented glutonyms belong to the conceptosphere “Alimentación” that is divided into microconcepts, united on the basis of common semantic features. Therefore, it has been divided into 12 microconcepts. During the analysis and structuring it has been found that the largest number of glutonyms belongs to the microconcepts “products” – 717 glutonyms; “the process of preparation and consumption of food and drinks” – 635 glutonyms; category “dishes”, which also includes “sauces and snacks” – 288 glutonyms; category of items related to the process of preparation and consumption of food and drinks – 125 glutonyms; other microconcepts are less productive. Also, the statement that the conceptosphere “Alimentación” is open for exchange of vocabulary with other languages has been confirmed: among the analyzed glutonyms there are borrowings from other languages, in particular, from Italian, French and English, which represent the names of products, drinks, cooking methods, names of utensils, professions and special institutions. Of particular interest, there are lexical units that belong to glutonyms only when they fall into a certain context, they can have different meanings that should be taken into account during translation.Conclusions. The results of the study once again emphasized that glutonyms, which belong to the lexical units of the household sphere, therefore belong to the most mobile part of the lexical structure of the language, so all changes are reflected in them more clearly and faster. The national cuisine is not a closed system, it is constantly evolving, reflecting the features and characteristics of the views inherent in this culture, as well as the transformations that take place in it. In turn, this is reflected in the language.Key words: gastronomic discourse, glutonym, conceptosphere, concept, microconcept, linguoculture. Мета. Метою статті є дослідження глютонімів – лексичних одиниць із гастрономічним компонентом, що належать до концептосфери «Alimentación» з урахуванням особливостей іспанськомовної гастрономічної картини світу.Методи, застосовані під час виконання дослідження, включають метод суцільної вибірки та метод компонентного аналізу, які було направлено на вивчення фактичного матеріалу, що становить 2161 глютонім, серед яких також є назви страв та свят з гастрономічним компонентом, вилучені із іспанських лексикографічних джерел та періодичних видань.Результати. Проведене дослідження дозволяє говорити про глютоніми як про один із найбільш значущих фрагментів мовної картини світу. Представлені глютоніми належать до концептосфери «Alimentación» яка у свою чергу поділяється на мікроконцепти, об’єднані на основі спільних семантичних ознак. Так, дослідження розглядає 12 мікроконцептів. Під час ана-лізу та структурування виявилося, що найбільша кількість глютонімів належить до мікроконцептів «продукти харчування» – 717 глютонімів; «процес підготовки, приготування та споживання їжі та напоїв» – 635 глютонімів; категорія «страв», до якої також входять «соуси та закуски» – 288 глютонімів; категорія предметів, пов’язаних обслуговувати процес підготовки, при-готування та споживання їжі та напоїв – 125 глютонімів; а усі інші виявилися менш продуктивними. Тако підтвердилося твер-дження про те, що концептосфера «Alimentación» є відкритою для обміну лексикою з іншими мовами: серед проаналізованих глютонімів зустрічаються запозичення з інших мов, зокрема, з італійської, французької та англійської мови, що представляють назви продуктів, напоїв, методів приготування, назви посуду, професій та спеціальних закладів. Окремий інтерес викликають лексичні одиниці, що належать до глютонімів тільки потрапляючи у певний контекст – вони можуть мати різне значення, що слід враховувати під час перекладу.Висновки. Результатидослідження ще раз наголосили на тому, що глютоніми, які відносяться до лексичних одиниць побутової сфери, належать до самої рухомої частини лексичного складу мови, таким чином всі зміни відображаються у них виразніше й швидше. Національна кухня не є закритою системою, вона постійно еволюціонує, відображаючи особливості й характерні риси у поглядах, притаманні даній культурі, а також трансформації, які у ній відбуваються. У свою чергу, це зна-ходить своє відображення у мові.Ключові слова: гастрономічний дискурс, глютонім, концептосфера, концепт, мікроконцепт, лінгвокультура.
41
Чорноус, Оксана. "Сучасні підходи до тлумачення мотиву номінації". East European Journal of Psycholinguistics 5, № 1 (30 червня 2018): 25–35. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.1.och.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються сучасні підходи до тлумачення терміну «мотив номінації», який останнім часом активно вживається в українській ономастиці. Автор з’ясовує семантичне наповнення понять «мотив» і «номінація», аналізуючи дефініції, запропоновані лінгвістами та психологами в лексикографічних працях, наукових розвідках. У результаті були виявлені такі істотні ознаки понять «мотив» і «номінація»: 1) ідеться про внутрішню усвідомлювану мовцем причину; 2) ця причина має особисту значущість для номінатора, є сферою його індивідуального зацікавлення; 3) внутрішня причина спонукає номінатора звернутися до ресурсів мови та обрати з-поміж готових лексем, що функціонують у мові, найбільш вдалий варіант або створити власний; 4) створюючи антропонім, мовець керується своїми смаками та вподобаннями, намагаючись досягти максимальної інформативності, милозвучності оніма. Порівнюючи їх із закладеними в дефініцію терміна «мотив номінації», автор робить висновок про деякі розбіжності, зокрема в деяких визначеннях мотив номінації інтерпретують як зовнішню екстралінгвістичну причину. Насамкінець на підставі чинного законодавства автор робить висновок про те, що термін «мотив номінації» може бути застосований до прізвищ як класу онімної лексики, зокрема в тих випадках, де творцем прізвища виступають представники державних органів або сам носій.
Література
References
Бабій Ю. Прізвища сучасної Середньої Наддніпрянщини: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Миколаїв, 2007.
Булава Н. Сучасні українські прізвища північної Донеччини: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Одесса, 2005.
Володіна Т.С. Полісемія лінгвістичних термінів (на матеріалі сучасної німецької мови). Мовні і концептуальні картини світу, 2014, 47(1), 229-237.
Єрмоленко С. Мовний смак, мода і культура мови. Мова і міжкультурна комунікація, 2014, 1, 6-16
Ільченко І. І. Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини в її історичному розвиткові (Надвеликолузький регіон) : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Запоріжжя, 2003.
Кочнева Е. Концептуальные основы подготовки студентов к проектированию будущей профессиональной деятельности. Нижний Новгород: НГПУ им. К. Минина, 2013.
Кубрякова Е. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986.
Телия В. Номинация. Языкознание. Большой энциклопедический словарь В. Ярцева (ред). М.: Большая Рос. энцикл, 2002. C. 336-337.
Торчинський М. Структура, типологія і функціонування онімної лексики української мови : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філологічних наук: 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2010.
References (translated and transliterated)
Babii, Yu. (2007). Prizvyshcha suchasnoi Serednoi Naddniprianshchyny [Surnames of Modern Middle Naddnieprianshchyna]. Ph.D. dissertation. Mykolayiv.
Bulava, N. (2005). Suchasni ukrainski prizvyshcha pivnichnoi Donechchyny [Modern Ukrainian surnames of northern Donetsk region]. Ph.D. dissertation. Odessa.
Volodina, T.S. (2014). Polisemiia linhvistychnykh terminiv (na materiali suchasnoi nimetskoi movy) [Polysemy of Linguistic Terms (Based on Modern German Language)]. Movni i Kontseptualni Kartyny Svitu, 47(1), 229-237.
Yermolenko, S. (2014). Movnyi smak, moda i kultura movy [Language taste, fashion and culture of speech]. Mova i Mizhkulturna Komunikatsiia, 1, 6-16.
Ilchenko, I. I. (2003). Antroponimiia Nyzhnoi Naddniprianshchyny v yii istorychnomu rozvytkovi (Nadvelykoluzkyi rehion) [The antroponomy of the Lower Dnieper area in it’s historical development]. Zaporizhzhia.
Kochneva, E. (2013). Kontseptual'nye osnovy podgotovki studentov k proektirovaniyu budushchey professional'noy deyatel'nosti [Conception of Students Training for Design of Future Professional Activity]. Nizhniy Novgorod: Nizhniy Novgorod University.
Kubryakova, E. (1986). Nominativnyy aspekt rechevoy deyatel'nosti [Nominative Aspect of Speech Activity]. Moscow: Nauka.
Teliya, V. (2002). Nominatsiya. Yazykoznanie [Nomination. Linguistics.] In: Bol'shoy entsiklopedicheskiy slovar' [Large encyclopedic dictionary], (pp. 336-337). V. Yartseva, (Ed). M.: Bolshaya Rossiyskaya Entsiklopedia.
Torchynskyi, M. (2010). Struktura, typolohiia i funktsionuvannia onimnoi leksyky ukrainskoi movy [Structure, typology and functioning of onymic lexemes in the Ukrainian language]. Doctor of Science dissertation. Kyiv.
Джерела
БПС – Большой психологический словарь / под. ред. Б. Мещерякова, В. Зинченко. СПб. : Прайм-Еврознак, 2003.
Бучко Д. Словник української ономастичної термінології / Д. Бучко, Н. Ткачова. Харків : Ранок-НТ, 2012.
Головин С. Словарь практического психолога / С. Головин. Минск: Харвест, 1998.
Дыдынский Ф. Латинско-русский словарь к источникам римского права / Ф. Дыдынский. Москва: Спартак, 1997.
ОТСП – Оксфордский толковый словарь по психологии [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/словари/оксфордский-толковый-словарь-по-психологии/мотив
Подольская Н. Словарь русской ономастической терминологии / Н. Подольская. М.: Наука, 1978.
ПЭ – Психологическая энциклопедия / под. ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб: Питер, 2006.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. / под. ред. І. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970 – 1980.
Sources
BPS –Meshcheryakov, B. & Zinchenko, V. (Eds.). (2003). Bol'shoy psikhologicheskiy slovar' [The Great Dictionary of Psychology]. S.-Petersburg: Praym-Yevroznak.
Buchko, D. & Tkachova, N. (2012). Slovnyk Ukrainskoi Onomastychnoi Terminolohii [Dictionary of Onomastic Terminology]. Kharkiv : Ranok-NT.
Dydynskiy, F. (1997). Latinsko-russkiy Slovar' k Istochnikam Rimskogo Prava [Latin-Russian Dictionary of the Sources of Roman Law]. Moskva: Spartak.
OTSP – Oksfordskiy tolkovyy slovar' po psikhologii [Oxford Explanatory Dictionary of Psychology]. Retrieved from: www.xn--80aacc4bir7b.xn--p1ai/словари/оксфордский-толковый-словарь-по-психологии/мотив
PE – Korsini, R. & Auerbakh, A. (Eds.). (2006). Psikhologicheskaya Entsiklopediya [Psychological Encyclopedia]. S.-Petersburg: Piter.
Podol'skaya, N. (1978). Slovar' Russkoy Onomasticheskoy Terminologii [Dictionary of Russian Onomastics Terminology]. M.: Nauka.
Polovin, S. (1998). Slovar' Prakticheskogo Psikhologa [Dictionary of Practical Psychologist]. Minsk: Kharvest.
SUM – Bilodid, I. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk Ukrainskoyi Movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian Language]. In 11 vol. Kyiv: Naukova Dumka.
42
Тарасюк, Тетяна, та Анна Снітко. "Лексема присяга та її синоніми в лексикографічних джерелах". Лінгвостилістичні студії, 30 листопада 2017, 166–76. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2017-7-166-176.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано лексеми на позначення поняття обіцянки дотримуватися певних зобов’язань, клятви вірності якій-небудь справі. З’ясовано, що в сучасній українській мові функціонують іменникові лексеми присяга, обіцянка, обітниця, обіт, клятва, божба, рота із певними заувагами: присяга, обіцянка, клятва – загальновживані, обіт, обітниця, божба і рота – стилістично обмежені, хоча такої диференціації до початку ХХ ст. не зафіксовано. Про частотність використання однієї з названих лексем свідчать сталі словосполучення, наведені у словниках. На прикладі наголошування лексеми присяга проілюстровано позамовні чинники, що впливають на стан акцентуаційної системи української мови. Встановлена важливість етимологічних коментарів окремих укладачів лексикографічних праць, які тлумачать причини та час появи тієї чи тієї лексеми у нашій мові, подають паралелі з інших слов’янських мов, фіксують семантику лексем на певному історичному зрізі.
43
Жигоренко, Ірина, та Ганна Мінькова. "ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ WOMAN В АНГЛОМОВНІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ ТА ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НА НІМЕЦЬКУ МОВУ". InterConf, 27 червня 2021, 138–48. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.21-22.06.2021.14.
Повний текст джерелаАнотація:
В дослідженні здійснено етимологічний аналіз лексеми woman; методом семантичної інтерпретації даних з найбільш авторитетних лексикографічних джерел англійської та німецької мови; виявлено прототипові значення цього слова; за допомогою словникових дефініцій встановлено логічний зміст імені концепту WOMAN, розкрито його суттєві та відмінні ознаки і якості; з’ясовано напрямки концептуалізації, описано фреймову структуру концепту WOMAN. Досліджено механізми збереження концептуального змісту англійського оригіналу при перекладі на німецьку мову.
44
Титаренко, Валентина. "ІЛЮСТРАЦІЯ ПОЛОНІЗМІВ В «ІСТОРИЧНОМУ СЛОВНИКУ ЗАПОЗИЧЕНОЇ ЛЕКСИКИ» (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст.)". Українська полоністика 19 (30 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.35433/2220-4555.19.2021.fil-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації наведено матеріал «Історичного словника полонізмів XVI–XVII ст.». Основу лексикографічної праці становить апелятивна лексика польського походження, зібрана в пам’ятках XVI–XVII ст., писаних на північноукраїнській території (Володимир, Житомир, Київ, Луцьк, Овруч та ін.). Актуальність такої розвідки зумовлена тим, що в аналізований період у староукраїнських пам’ятках уживано велику кількість полонізмів, проте словника такої лексики до сьогодні не створено, як не укладено й словника запозичень з інших мов. Маємо незначну кількість подібних досліджень в інших слов’янських народів. Власна картотека нині налічує понад 800 слів польського походження. Основна мета праці – сукупно подати полонізми, які функціонували в північноукраїнських пам’ятках XVI–XVII ст., указавши джерело походження, семантику, хронологію, територію тощо.
Для виокремлення полонізмів застосовано етимологічне джерело. Словникова стаття містить заголовкове слово з відображенням різних фонетико-графічних варіантів. Прикметними характеристиками лексикографічного дослідження є наведення етимона та покликання на праці, у яких підтверджене походження слова (найчастіше етимологічні словники, а також інші наукові розвідки, у котрих простежено історію номена). До кожної одиниці наведено ілюстративний матеріал. За потреби до окремих полонізмів подано ширші коментарі, насамперед якщо лексема має різне тлумачення серед етимологів, то це відображено в словнику з покликанням на відповідну літературу.
Пропонований лексикон відображає особливості функціонування запозичень з польської мови в аналізований період, зокрема тематичне наповнення, особливості адаптації, різні лексико-семантичні процеси, що відбувалися, а також ілюструє назви, котрі в подальшому вийшли з ужитку чи збереглися в мові загалом та/або діалекті, яких зазнали змін тощо.
Ключові слова: апелятивна лексика, запозичення, полонізм, етимологічне джерело, паспортизація, фонетико-графічний варіант.
45
Ніка, О. І. "ТЕКСТОВІ ЗАМІНИ В ЗБІРЦІ КАЗАНЬ А. РАДИВИЛОВСЬКОГО КІНЦЯ ХVІІ СТ." Лінгвістичні дослідження, 2019, 106–15. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2019.51.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано текстові заміни в рукописі казань ≪Вѣнецъ Хв̃ъ≫ А. Радивиловського порівняно з його стародруком (друкарня Києво-Печерської лаври, 1688). На основі їх порівняння встановлено такі типи змін: лексичні, фонетико-орфографічні, граматичні заміни; особливості цитування джерел; зміна модальних параметрів висловлювання; звуження діалогічності. Найбільше таких замін стосується лексики, переважно окремих слів у тексті. Вони зредаговані в рукописі та здебільшого перенесені у стародрук. Проаналізовано лексичні заміни в контексті, розкрито їх фіксацію в тогочасних словниках, історичних лексикографічних працях. Схарактеризовано, що переважають заміни окремих латинізмів і зрідка полонізмів, фіксуються окремі заступлення української лексики. Замість них використовувалися церковнослов’янізми та книжна українська лексика. Причини таких замін, передусім активніше використання церковнослов’янізмів, зумовлені соціокультурною ситуацією в Україні наприкінці ХVІІ ст., спробою поширити книгу та отримати суспільний запит на неї в Україні, а також Росії. У рукописі А. Радивиловського зафіксовано лексеми, які не засвідчені в тогочасних словниках, або їхнє значення відрізняється від перекладу тогочасних лексикографів. Виявлений лексичний матеріал є фіксацією еволюції літературної норми староукраїнської мови, розвитку синонімічності, розрізненням слововживання в проповіді за її ознаками традійності / інноваційності, конвенційності / неконвенційності.
46
Ґрещук, Василь, та Валентина Ґрещук. "ГУЦУЛЬСЬКА МОВНА КАРТИНА СВІТУ КРІЗЬ ПРИЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ". Рідне слово в етнокультурному вимірі, 17 вересня 2021, 22–32. http://dx.doi.org/10.24919/2411-4758.2021.213090.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» як джерело моделювання гуцульської мовної картини світу в українській художній літературі. Основні положення статті ґрунтуються на тому, що засадничими компонентами мовної картини світу є слова як номінативні одиниці. У кожній національній мові означування (найменування) елементів концептуальної картини світу здійснюється передовсім за допомогою номінативних одиниць. Крім поняття загальнонаціональної мовної картини світу, існують регіональні мовні картини світу, лінгвальним підґрунтям яких є місцеві діалекти. Специфіка регіонально-мовної картини світу визначається діалектними мовними формами, оскільки вони називають реалії позамовної дійсності, для яких не знадобилось найменувань у загальнонаціональній мові поза діалектним ареалом. Каркас гуцульської мовної картини світу в її художній версії становлять ключові діалектизми в межах окремих тематичних пластів лексики, лексикографічно опрацьованих у згадуваному словнику. Лексичні елементи мовної картини світу в українській художній мові охоплюють найрізноманітніші сфери буття й життєдіяльності гуцулів: побут, виробничу сферу, матеріальну й духовну, культуру, вірування, демонологію, природу тощо. У словнику опрацьовано й стійкі словосполучення – фраземи, паремії, прокляття тощо, які суттєво доповнюють і збагачують художню версію гуцульської мовної картини світу. Словник в цілому подає обширну інформацію в семантичних характеристиках діалектних номінативних одиниць та в контексті їх використання у літературних текстах і в образно-стилістичних ремаркуваннях, яка дає змогу змоделювати гуцульську мовну картину світу крізь призму української художньої мови.