Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лексика термінологічна.
Статті в журналах з теми "Лексика термінологічна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Лексика термінологічна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
ДРУЖБЯК, С. В., та І. В. САВЧАК. "СТРУКТУРНІ МОДЕЛІ ТА ЕМОТИВНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ІЗ СТРИЖНЕВИМ КОМПОНЕНТОМ “GELD” (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 219–25. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається структура та емотивне забарвлення термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом “Geld” у німецькій економічній термінології. Виявлено основні термінотворчі структурні моделі, які поділено на дво- та багатокомпонентні. Зафіксовано та проаналізовано нові термінологічні сполуки. Проаналізовано теоретичні засади дослідження економічної термінології, визначено структурні моделі досліджуваних одиниць, проаналізовано емотивне забарвлення цих термінологічних словосполучень та підходи до визначення термінологічних словосполучень, проведено тематичну класифікацію досліджуваних одиниць, визначено основні термінологічні структурні моделі. Були виявлені та проаналізовані нові термінологічні сполуки. Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком економічної термінології. Це виявляється у фіксації нових одиниць, процесах термінологізації повсякденної лексики. Термінологічна лексика економіки вимагає достатнього рівня знань та вмілого застосування. Вивчення структурно-семантичних особливостей термінологічних словосполучень сприяє кращому розумінню закономірностей функціонування професійних мов. Оскільки вибірка сформована з термінологічних словосполучень з періодичних видань у період пандемії, а саме за 2020 рік, то спостерігаємо певну експресивність термінів. Хоча емотивність лексики вже давно є предметом дослідження лінгвістів, цей компонент термінологічної системи дотепер залишається цікавим для мовознавців. Окрім того, термінологія – це широкий пласт лексики, який тісно взаємодіє та переплітається з іншими лексичними одиницями, тому одним із найважливіших завдань сучасного термінознавства є вивчення закономірностей формування термінологічної лексики, структури та семантики. Німецька економічна термінологія є динамічною системою. З часом виникають нові форми господарювання та бізнесу, пов’язаного з реалізацією товарів і послуг, а їх виробництво поширюється на зарубіжні країни з іноземними партнерами. Саме через це така термінологія активно функціонує в економічній сфері законодавства та в документації діловодства.
2
Товстенко, В. Р. "ДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 155–63. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві, отже, і науки загалом. Термінологічна лексика – це той вид барометра, який визначає рівень професійної освіти, оскільки багата термінологія є одним із важливих показників рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою натепер. У статті проаналізовано типи лексичного запозичення, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використовуються діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний та теоретичний методи. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть будь-якого терміна як лексичної одиниці спеціального, обмеженого функціонування; проаналізовано терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.
3
Панченко, В. В. "Термінологічна лексика у професійному спілкуванні". Вісник Національного транспортного університету. Серія "Економічні науки", № 29, ч. 2 (2014): 77–84.
Знайти повний текст джерела
4
Телешун, К. О. "Термінологічна лексика в структурі турецької фахової мови торгівлі". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 51 (2015): 544–50.
Знайти повний текст джерела
5
Ганєчко, Вероніка. "ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА ЗА ЧАСІВ COVID-19: НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 209–13. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.038.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються термінологічні лексичні засоби, що актуалізувалися в українській, англійській та німецькій мовах під час виникнення та розповсюдження нової коронавірусної інфекції. Слова й вирази, що асоціюються з пандемією, можна поділити на три семантичні групи: назви захворювання та вірусу, найменування захисних засобів та видів безпечної поведінки задля уникнення інфікування, позначення нових форм життєдіяльності в умовах обмеженого пересування. Автор більш детально зупиняється на назві вірусу та хвороби й зазначає, що у досліджуваних мовах окрім офіційного англомовного терміну COVID-19 широко використовуються описові конструкції та скорочені назви захворювання.
6
Книшенко, Н. П. "ПОНЯТТЯ «ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ» Й «ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПОЛЕ» В СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зауважено, що використання лінгвістичних термінів «лексико-семантичне поле» й «термінологічне поле» в сучасному мовознавстві ускладнюється існуванням їхніх різних тлумачень. У зв’язку із цим видається доцільним з’ясувати поняттєві обсяги відповідних лінгвістичних термінів і визначитися зі способом їх уживання. Висновковуємо, що поняття «термінологічне поле» в межах дослідження будь-якої термінологічної системи (ТС) корисне для констатації належності певної лексичної одиниці як терміна до відповідної термінологічної системи, а поняття лексико-семантичного поля важливе для вивчення системної організації термінів відповідної галузі знання як мовних одиниць. Ключові слова: ЛСВ – лексико-семантичний варіант, ЛСГ – лексико-семантична група, ЛСП – лексико-семантичне поле, ТП – термінологічне поле, ТС – термінологічна система.
7
Смужаниця, Д. І. "Термінологічна лексика як основний складовий компонент професійного іншомовного спілкування". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Педагогіка. Соціальна робота", вип. 26 (2013): 202–4.
Знайти повний текст джерела
8
Адилова, З. Т. "Термінологічна лексика у перших українських підручниках із шахової гри". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 56, ч. 1 (2017): 7–10.
Знайти повний текст джерела
9
Томіленко, Людмила Миколаївна. "Термінологічна лексика в сучасній тлумачній лексикографії: проблеми добору та маркування". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 124–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.422.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто місце й роль термінологічної лексики у великих тлумачних словниках. З’ясовано та уточнено критерії введення термінів до загальномовних лексикографічних праць тлумачного типу. Окреслено проблему маркування терміноодиниць у згаданих джерелах. Запропоновано певні рекомендації щодо подання та ремаркування фахової лексики.
10
ТОВСТЕНКО, Вікторія. "СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО НОМІНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОНЯТЬ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 215–23. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.29.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено одну з найактуальніших і найскладніших проблем українського мовознавства ХХІ століття – формування економічної термінології на національній основі. Термінологічна лексика є показником рівня розвитку наукової мови в суспільстві й науки загалом. Це барометр, який визначає рівень професійної освіти, позаяк багата термінологія є одним із показників високого рівня професійної освіти у країні. Стандартизація економічної термінології, визначення її ролі у формуванні лінгвістичної та професійної компетентності фахівців у будь-якій галузі знань є головною проблемою сьогодення. У статті проаналізовано типи лексичних запозичень, досліджено загальні риси, що визначають суть будь-якого терміна; зосереджено увагу на термінах-стандартах. Використано діалектичний, емпіричний, емпірично-теоретичний і теоретичний методи дослідження. З’ясовано загальні та специфічні особливості термінологічної номінації економічних понять, що сприятиме уніфікації, стандартизації та кодифікації цієї термінології; досліджено проблему асиміляції іншомовних елементів. Наголошено на тому, що стандартизація термінологічних систем на національному та міжнародному рівнях є необхідною й актуальною, оскільки вона спрямована на вибір термінологічного стандарту та затвердження його як обов’язкового варіанта. У статті проаналізовано історію української економічної термінології від часів Київської Русі, з’ясовано специфічні особливості термінологічного номінування економічних понять, досліджено проблему засвоєння та передавання іншомовних елементів, визначено типи лексичної інтерференції, наведено спільні ознаки, які визначають суть терміна як лексичної одиниці обмеженого функціонування; проаналізовано чужомовні терміни з повним структурним збігом та терміни із частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта; визначено позамовні та внутрішньомовні причини запозичень. Наголошено, що важливим аспектом класифікації термінологічних одиниць економічної сфери є їхні словотвірні особливості.
11
Cheverdak, P. O., and V. M. Zinchenko. "TERMS IN UKRAINIAN POST-MODERN POETRY." INTELLIGENCE. PERSONALITY. CIVILIZATION 1, no. 18 (2019): 49–57. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4835-2019-18-1-49-57.
Повний текст джерела
12
L.V., Ponomarova. "STRUCTURAL MODELS OF COMPLEX TERMS IN INSTITUTIONALLY LEGAL DISCOURSE." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 34–37. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Goal. The aim of the study is to identify structures typical for the speech realization of terminological compounds in the institutionally legal segment of judicial discourse. The article presents an analysis of terminological compounds of different quantitative structure.Methods. To bring the need for terminological spoluks as more detailed and unambiguous forms of the term are supplemented by advanced methods: for the definition and description of the semantic structure of the previously described terminological spheres of the methodists; spiritual and visual signs of pre-visualized structures appeared for the additional statutory method; kіlkіsny method vikoristano for the value of the frequency of implantation of terminological spoluks in the texts of the institute and legal discourse.Results. The result of the investigation was the classification of terminological compounds of institutionally legal discourse by syntactic and semantic indicators. In modern terminology, the problem of modification, loss of properties of the term as a result of convergence of terminology with common vocabulary is relevant. This convergence is especially noticeable in legal discourse, due to its proximity to everyday communication. For this reason, so-called illusion of understanding the text appears. This is especially noticeable in the use of terminological compounds, where part of them is common vocabulary. Conclusions. Given the functional approach to the definition of the term, it can be stated that multicomponent terminological compounds meet all the requirements for the term, namely, are lexicalized phrases of special function, are included in all semiotic relations, and so on. They also perform a number of other functions that are uncharacteristic of one-word terminology. The functions of multicomponent terms are determined by the needs of institutionally legal discourse, and are related to the methods of word formation, each of which affects the coherence, connectivity and other characteristics of the text. The choice of terminology allows to provide absolutely comprehensive, detailed and accurate information.Key words: terminological connection, terminological system, professional vocabulary, common vocabulary, term structure. Мета. Метою дослідження є виявлення структур, типових для мовленнєвої реалізації термінологічних сполук в інституційно-правовому сегменті юридичного дискурсу. У статті представлений аналіз термінологічних сполук різної семантичної структури.Методи. Довести необхідність термінологічних сполук як більш вичерпних та деталізованих і однозначних форм терміна допомогають такі методи: для визначення і опису семантичної структури досліджуваних термінологічних сполук використовувався структурний метод; спільні і відмінні ознаки досліджуваних структур виявлялись за допомогою зіставного методу; кількісний метод використано для визначення частотності вживання термінологічних сполук у текстах інституційно-правового дискурсу. Результати. Результатом розвідки стала класифікація термінологічних сполук інституційно-правового дискурсу за синтаксичними та семантичними показниками. У сучасній термінології виникає проблема видозмінювання, втрати властивостей терміна в результаті конвергенції термінології із загальновживаною лексикою. Ця конвергенція помітна у юридичному дискурсі через його наближеність до повсякденного спілкування. Із цієї причини виникає так звана ілюзія розуміння тексту. Висновки. Зважаючи на функціональний підхід до визначення терміна, можна констатувати, що багатокомпонентні тер-мінологічні сполуки задовольняють всім вимогам, що пред’являються до терміна. Вони також виконують ряд інших функцій, які невластиві однослівній термінології. Термінологічна сполука має чітку дефініцію та структуру, завдяки чому усувається можливість неоднозначності. Семантична структура зазначених одиниць визначається потребами інституційно-правового дискурсу і пов’язана з методами словотворення, кожен з яких впливає на зв’язність, з’єднаність й інші характеристики тексту. Ключові слова: термінологічна сполука, терміносистема, професійна лексика, загальновживана лексика, структура терміна.
13
Borkovska, Inna. "TERMINOLOGICAL VOCABULARY AS A CHARACTERISTIC FEATURE OF BUSINESS COMMUNICATION." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 1(69)/1 (March 29, 2018): 67–69. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-1(69)/1-67-69.
Повний текст джерела
14
Телеки, М. М. "НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 286–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.
15
Петренко, Оксана. "СИНОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ РОБОТОТЕХНІКИ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено явище синонімії термінів німецької мови галузі робототехніки на матеріалі 1670 мовних одиниць, відібраних шляхом суцільної вибірки з 16 фахових джерел (фахові тексти з робототехніки). Окреслено причини, які зумовлюють потребу в дослідженні синонімічних відношень німецькомовних термінів робототехніки, предмета, об’єкта, методів та завдань. Розглянуто два протилежні погляди на проблему термінологічної синонімії. Ідентифіковано поняття синонім, дублет, синонімія, синонімічні відношення. Проведено зіставний аналіз синонімічних рядів на семантичному та структурному рівнях. Якщо більшість визначень синонімії в загальнолітературній мові ґрунтуються на близькості значення лексичних одиниць, то термінологічні синоніми визначаються як мовні одиниці, абсолютно тотожні за значенням і взаємозамінні в будь-якому контексті, а поняття «термінологічна синонімія» найбільш адекватно виражає наявність декількох найменувань для одного означуваного. З погляду походження та структурно-словотвірних особливостей виокремлено вісім різновидів груп синонімів, до складу яких увійшли 159 синонімічних пар досліджуваної термінології: іншомовний термін – німецький термін (19 %), різнокореневі складені слова (17 %), спільнокореневі складені слова (14 %), терміни-однослови – багатокомпонентні складені слова (13 %), німецькі різнокореневі синоніми (13 %), повне (німецьке або іншомовне) та скорочене найменування (12 %), терміни-композити – термінологічні сполучення (9 %), німецькі однокореневі синоніми – (3 %). Найбільший синонімічний пласт у досліджуваній термінології складають дублетні терміносиноніми іншомовного та німецького походження. Це пов’язане із запозиченням іншомовних слів та штучним утворенням термінів на базі німецької мови з метою уникнення запозичень та створення власних термінів. Рекомендується у фаховій мові уникати синонімічних термінологічних найменувань та узаконювати лише одне найменування. Визначено перспективи подальших досліджень лексико-семантичної організації німецькомовної терміносистеми в галузі робототехніки.
16
Амеліна, Світлана. "Вивчення термінологічної лексики у професійній підготовці перекладачів". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 161–65. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3048.
Повний текст джерелаАнотація:
Амеліна С. М. Вивчення термінологічної лексики у професійній підготовці перекладачів.
У статті розглянуто питання вивчення термінологічної лексики у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Викладено пропозиції зарубіжних науковців щодо шляхів набуття студентами термінологічних знань. Акцентовано на необхідності вивчення термінології у практичному використанні мови. Запропоновано засоби вивчення термінологічної лексики. Представлено приклади завдань для засвоєння міжпрофесійної лексики на заняттях з іноземної мови.
17
Брона, Олена. "ПРИНЦИПИ ОПИСУ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИНТАГМИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ)". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 63–75. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано методологію деталізації змісту термінологічних синтагм, виявлених у корпусі англомовних геологічних текстів. Дистрибутивний аналіз дискурсної сполучуваності термінів з іншими одиницями мови виконано у руслі семасіологічного підходу. Розглянуто можливість застосу- вання лексико-граматичної моделі, моделі класів об’єктів та моделі семантичних ролей для виокрем- лення концептуальних класів, виходячи з двоєдиності синтагматичних і парадигматичних зв’язків. У профілі синтагми особливу увагу приділено ролі прикметникових атрибутів як носіїв предметно- орієнтованого знання. Застосування методу перефразування дало можливість продемонструвати активну функцію прикметників з огляду на класи концептів, детерміновані прикметниками. Аналіз прикметників у межах термінологічної синтагми дав змогу показати багатовимірність динамічної структури предметно-орієнтованих концептів. Ключові слова: синтагма, концепт, прикметник, термінологічний потенціал, клас об’єктів, се- мантична роль.
18
Stakhmych, Yuliia, and Ilona Iordan. "TERMINOLOGICAL UNITS IN THE BOOK «WHY NATIONS FAIL» BY D. ACEMOGLU AND J. A. ROBINSON: STRUCTURAL AND SEMANTIC ASPECTS." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 4(72) (December 27, 2018): 41–44. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-4(72)-41-44.
Повний текст джерела
19
ПЕТРОВА, Тетяна Олексіївна. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЗАЦІЇ ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕРМІНОЗНАВСТВІ (актуалізація когнітивного підходу)". Мова, № 35 (29 липня 2021): 173–81. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237852.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.
20
Гриджук, Оксана. "Найважливіші аспекти мовної підготовки студентів лісотехнічного напряму навчання". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 29–33. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2788.
Повний текст джерелаАнотація:
Гриджук О. Є. Найважливіші аспекти мовної підготовки студентів лісотехнічного напряму навчання.
У статті обґрунтовано доцільність поглиблення мовної підготовки студентів лісотехнічного ВНЗ; окреслено основні аспекти цього процесу (термінологічний, лексикографічний, граматико-стилістичний, фахово-прикладний); визначено способи опрацювання термінологічної лексики лісівництва та деревообробки.
21
Дьолоґ, Ольга Станіславівна. "Інновації в сучасній українській економічній лексиці: Щодо питання специфіки термінологічного запозичення". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 166–73. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.525.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовуються проблеми запозичення в сучасній українській термінологічній лексиці. Визначається місце англіцизмів у сучасній українській економічній термінології. Розглядаються процеси входження в мову іноземної лексики та особливості її вживання.
22
Костюк, Наталія Григорівна. "Лексична спадщина Д. Яворницького як об’єкт епістолярію вченого". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (27 жовтня 2017): 154–61. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.140.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено лексику української мови кінця XIX – початку XX ст. в серійному виданні «Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького», зокрема розглянуто сукупність слів і їх значень, які закріпилися за словами у процесі багатовікового всенародного користування мовою, що відтворена в листах до Д. Яворницького та його кореспондентів. Проаналізовано вживання та використання термінологічної лексики, виокремлено слова-синоніми, що їх об’єднано в синонімічні ряди, схарактеризовано споконвічну лексику і ту, що засвоєна з інших мов. З’ясовано особливості використання емоційно-забарвленої лексики в епістолярному обрамленні (початкові формули-звертання і завершальні формули-прощання), що залежить від ситуації й настрою автора в момент написання листа, узаємин з адресатом, мети послання.
23
Дудок, Х. Р. "СУЧАСНА АНГЛІЙСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ СФЕРИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу продуктивних способів термінотворення англійської мови у сфері засобів мобільного зв’язку. Завдяки стрімкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відбувається процес збагачення словникового складу всіх мов, англійської зокрема, новими лексичними одиницями на позначення інновації сфери мобільного зв’язку. Цей засіб зв’язку характеризується максимальною швидкістю передавання й отримання необхідної інформації, що перетворює мобільний зв’язок на невід’ємний атрибут сучасної людини. Зараз настав час для узагальнення інформації, яка дасть змогу окреслити особливості понятійної системи «Мобільний зв’язок», шляхи та специфіку її використання в мовознавчій науці. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу широкого застосування нової лексики сфери технологій мобільного зв’язку, важливістю та специфікою цієї сфери. Здійснено теоретичний і практичний аналіз праць, присвячених дослідженню англомовної сфери мобільного зв’язку, розкрито суть понятійно-термінологічної системи «Мобільний зв’язок», її лексико-семантичний, структурний потенціал. Матеріал вибірки термінів сфери мобільного зв’язку засвідчив, що поряд із такими способами термінотворення, як композиція, синтаксичне словосполучення, вторинна номінація та афіксація, найбільш продуктивним в цій сфері є термінотворення за допомогою абревіації. Акцентовано увагу на тому, що мова SMS сформувалася на основі скорочень та умовних позначень, яка активно використовується широким колом користувачів мобільного зв’язку для передавання коротких текстових повідомлень. Зазначено, що SMS-мова, «новомова» або «тестова мова» практично є метамовою, не стільки перекладається, скільки локалізується, адаптується до мовних і культурних норм її користувачів [Language Localisation]. Зроблено висновок, що новомова відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою, фразеологією, графікою, словотворенням, відсутністю розділових знаків, які часто замінюють піктограмами. Вплив сучасних науково-технічних технологій спричиняє появу нових слів, словосполучень і термінів у сучасній англійській мові сфери мобільного зв’язку в плані вираження, а термінологічні одиниці сфери технологій мобільного зв’язку відображають як структурні, так і лексичні особливості сучасної фахової англійської мови.
24
Удовіченко, Л. Г. "УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ЛЕКСИКА: ДІАХРОНІЯ МОВОЗНАВЧИХ СТУДІЙ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 81–90. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Діахронічний аналіз вивчення української військової лексики показав, що зазначена система має багатий науковий і лексикографічний доробок, який ще повною мірою не досліджений і не осмислений. Потребує розробки фахова сфера військової науки, оскільки сучасна військова термінологія обслуговує розгалужену систему служб і підрозділів, що виявляють зумовлену сферою діяльності специфіку, розвиваються самостійно й формують власні термінологічні тезауруси. Зазначено нагальність опису термінології Національної поліції України, укладання фахових словників і покажчиків. Ключові слова: діахронія, українська військова лексика, українська військова термінологія, фаховий словник, Національна поліція України.
25
КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН та О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.
26
ГАПОНОВА, Валентина, та Ольга ЛЕМЕШКО. "ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 18–37. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.418.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний стан міжнародних зв’язків України у різноманітних сферах діяльності людства, прагнення до виходу у європейський простір, вступу до НАТО, сучасні військові виклики на сході України, політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують подальших трансформацій та розвитку у сфері вивчення іноземних мов. Статус англійської мови, як мови міжнародного спілкування, має тенденцію до постійного зростання.
У контексті нових стандартів іншомовної підготовки курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі – НАДПСУ) виникає нагальна потреба удосконалення формування професійної іншомовної комунікативної компетентності фахівця, який в ході виконання службових завдань, буде використовувати іноземні мови.
Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених методичним аспектам вивчення професійної термінології, необхідно констатувати факт, що термінології прикордонної служби, її лексико-семантичної особливості та методиці навчання термінологічним словосполученням увага майже не приділялась.
Актуальність статті полягає у нагальній потребі володіння англійською мовою представниками Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), які виконують службове завдання у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон, приймають участь у міжнародному співробітництві з колегами країн ЄС, США та іншими країнами. Комунікативна стратегія та здійснення комунікативних намірів може бути актуалізована за умови знання термінології та вживання лексики фахового характеру.
У статті приділяється увага проблемам утворення термінологічних словосполучень, способам їх утворення, семантичній валідності термінів та оптимізації навчання курсантів застосовувати їх під час комунікації та перекладу. Визначення лінгвістичного слова «термін» представлене трактуванням семантичного значення цього поняття українськими вченими-термінознавцями. В статті описані умови формування комунікативої та перекладацької компетенцій у курсантів, професійна діяльність яких, пов;язана із застосуванням спеціальної термінології. Основний зміст дослідження акцентовано на асоціації англомовних прикордонних термінів з іншими словами, здатності їх комбінування, елементах компонування термінів, класифікації термінологічних словосполучень.
27
Боднар, Ольга Богданівна. "Особливості перекладу термінологічної лексики". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 грудня 2012): 15–23. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.612.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йде мова про значення науково-технічного перекладу у зв’язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково-технічної інформації, про розвиток вмінь і навичок на основі вивчення лексики і граматичних конструкцій, характерних для такого виду літератури. Підкреслено важливість творчих розумових здібностей перекладача, що є основою перекладацької діяльності.
28
Шинкар, Тетяна. "АКТУАЛІЗАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІАТЕКСТІ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 109–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-109-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається функціонування в сучасному медіатексті англіцизмів, які на початку ХХІ століття значно активізувалися, чому сприяють українсько-англійські мовні контакти в різних сферах діяльності: в економіці, у суспільно-політичній сфері, у засобах зв'язку, у побуті, культурі, політиці тощо.
З’ясовано, що серед мовних причин входження іншомовної лексики в українську мову є поповнення словникового складу української мови, розширення засобів номінації, усунення багатозначності питомого слова, вищий ступінь термінологічної визначеності запозичуваної лексеми; потреба в нових одиницях номінації, необхідність розмежування понять певної терміносфери, тенденції до номінації цілісного поняття одним словом та соціально-психологічні причини. Визначено, що поповненню української мови запозиченнями сприяє і процес універсалізації та інтернаціоналізації словникового складу. Ці мовні тенденції виявлені через використання коротких та економних з погляду мовленнєвих зусиль форм.
Досліджено, що англійські слова та словосполучення привертають увагу читача, а їхнє функціонування в тексті виконує конкретні цілі. Основна функція англіцизмів – номінативна, коли запозичена лексика називає слова, які не мають відповідників в українській мові. Рідше англіцизми називають вже існуючі поняття. Функціонування в мові англіцизмів виявляє активні динамічні процеси в сучасному українському лексиконі.
При запозиченні англійських слів автори часто демонструють варіативність написання інновацій. Тоу нинім існує невпорядкованість особливостей графічної, фонетичної, граматичної чи семантичної адаптації запозичених слів. Доволі часто те саме друковане видання демонструє написання запозичення в різних варіантах.
У розвідці проаналізовано, що одним із найбільш універсальних способів словотворення в українській та англійській мовах є словоскладання, особливо продуктивним воно є при творенні іменників. Творення цих слів представлене такими структурними типами: 1) іменник + іменник; 2) прикметник + іменник; 3) «іменник+дієслово».
Зроблено висновки, що в мові друкованих ЗМІ лексико-семантична система продовжує розвиватися в руслі тенденції інтернаціоналізації, або глобалізації, засвідчена активним запозиченням іншомовної лексики, зокрема англіцизмів, що позначають сучасні реалії, пов’язані з наукою й технікою, суспільно‑політичними процесами та ін.
29
Ketsyk-Zinchenko, Uliana. "Вплив англомовних фахових текстів на вивчення термінологічної лексики студентами немовних факультетів". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 198–205. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.198-205.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується на важливому значенні іншомовного професійно-орієнтованого читання у формуванні фахової іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних факультетів. Автор розкриває роль автентичних іншомовних фахових текстів у вивченні термінологічної лексики, володіння якою є основним критерієм знання фаху. Наголошується, що вивчення іншомовної термінологічної лексики відповідно до фахової підготовки студентів, а відтак і формування їхньої іншомовної лексичної компетентності, буде тим успішнішим, чим краще зроблений відбір і методична класи-фікація фахового матеріалу, який використовується в навчальному процесі. Розглянуто три етапи вивчення термінологічної лексики на базі англомовних фахових текстів; дається опис вправ, які застосовуються при опрацюванні термінів на кожному етапі.
30
Fanenshtel, Nataliia. "Семантико-граматичні особливості англійської терміносистеми когнітивної лінгвістики". Філологічний дискурс, № 10 (11 листопада 2019): 283–97. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено логічну системність англійської термінології когнітивної лінгвістики. В результаті аналізу матеріалу дослідження, котрим слугували терміни, взяті із словника, встановлено, що англійська терміносистема когнітивної лінгвістики, хоча ї є частиною словникового складу мови, має істотні відмінності від загальновживаної лексики. Ці відмінності виявляються передовсім у протіканні лексико-семантичних процесів, які мають загальний характер, але є індивідуальними в тому розумінні, що семантичні зв’язки завжди об’єднують конкретні терміни, а їхні наслідки призводять до появи полісемічних термінів, термінів-синонімів, термінів-антонімів тощо.В результаті дослідження морфологічної структури термінів було встановлено, що найбільш продуктивним способом номінації в сфері англійської термінології когнітивної лінгвістики є термінологічні словосполучення. Аналіз словотворчих засобів виявив, що найпродуктивнішим способом творення англійських термінів когнітивної лінгвістики є афіксальне термінотворення, яке, на відміну від загальнолітературного, має строгішу семантичну спеціалізацію словотворчих морфем і моделей. Встановлено, що на понятійному рівні найчисленнішою в англійській термінології когнітивної лінгвістики є група субстанцій, оскільки досліджувані терміни номінують поняття когнітивної лінгвістики.
31
Бузько, Світлана Андріївна. "Книжна лексика в текстах української постмодерної прози (функціонально-стилістичний аспект)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 грудня 2012): 139–55. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.626.
Повний текст джерела
32
Паласюк, Б. М. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ – ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 42–46. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12689.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто роль міждисциплінарної інтеграції як необхідної складової навчального процесу в системі медичної освіти, що дає змогу доповнити зміст однієї дисципліни знаннями з іншої та обґрунтовує можливість комплексного вирішення завдань медичної практики методом широкого інтегрування набутої під час вивчення різноманітних дисциплін інформації. Багаторічний досвід викладання навчальної дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» свідчить про наявність тісних інтеграційних зв’язків з іншими дисциплінами, насамперед, анатомією людини, фармакологією, біологією тощо, а також у контексті значення латинської мови для формування термінологічної компетентності майбутніх медиків з усіма дисциплінами, які студенти вивчають на старших курсах. Сучасна анатомічна термінологія складається переважно з латинських термінів, тому формування на заняттях з латинської мови умінь правильного читання анатомічних термінів, засвоєння основ латинської граматики, необхідної лексики і греко-латинських словотворчих елементів сприяє виробленню навичок грамотного використання анатомічних номенклатурних найменувань і дозволяє студентам використовувати набуті теоретичні знання на заняттях з анатомії. Метою вивчення розділу «Фармацевтична термінологія» у курсі латинської мови є навчити студентів правильно виписувати рецепти на різні форми ліків, сприяти усвідомленому засвоєнню і вживанню фармацевтичних термінів і таким чином сформувати термінологічну основу для вивчення предмета «Фармакологія». Під час вивчення клінічної термінології студенти вчаться формулювати прості медичні діагнози, засвоюють загальні вислови, які описують властивості стану хвороби і способи її лікування.
33
Kornovenko, Larysa, Наталія Іванова та Ольга Рижченко. "ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В РОСІЙСЬКІЙ МОВІ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 66–82. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.233118.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов’ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об’єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов’язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов’язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з’ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.
34
Нахаєва, Я. М., І. Р. Гуменна та В. В. Шацький. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12602.
Повний текст джерелаАнотація:
Структура системи стандартів вищої освіти являє собою ієрархічну сукупність взаємопов’язаних стандартів, що встановлюють вимоги до змісту, обсягу та рівня якості вищої освіти. Сучасні працівники медичної галузі повинні мати міцні знання й уміння, навички, професійні якості та психолого-педагогічні здібності, що дають змогу знаходити оптимальні, самостійні рішення в нестандартних ситуаціях. У таких умовах лише професійно підготовлений лікар може вийти за межі незапланованого, наднормативного й ухвалити правильне, обґрунтоване рішення, а також нести за нього відповідальність. У статті розглянуто педагогічну проблему формування професійної компетентності майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. Окреслено термінологічну компетентність майбутніх лікарів як сформовану здатність доцільно використовувати фахові терміни під час професійної діяльності, розуміти й використовувати професійні висловлювання у різноманітних ситуаціях професійного спілкування з обов’язковим використанням фахової лексики, спираючись на досвід, отриманий під час навчання в університеті, та мотивуючи себе особистісною відповідністю обраному фаху і високими результатами у професійній діяльності. Термінологічна компетентність необхідна для професійної діяльності фахівця, вона міцно прив’язана до професії кожної галузі, визначаючи інваріантну частину базової компетентності фахівця.
Зроблено наголос на тому, що сучасні навчальні програми, які впроваджені внаслідок реформи медичної освіти, побудовані не лише за принципом здобуття знань та умінь, а й набуття компетенцій. З’ясовано, що якість вищої медичної освіти встановлюється на основі професійної компетентності. Окреслено також теоретичні аспекти цієї проблеми.
Дослідження довело необхідність розробки методичних матеріалів для цілеспрямованого формування професійної підготовки майбутніх лікарів.
35
Шилінська, І. Ф., та Т. В. П’ятничка. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКОНО-АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ІТ-ФАХІВЦЯ НА ОСНОВІ ТЕЗАУРУСНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 198–203. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі формування лексиконо-аналітичного мислення майбутніх фахівців галузі «Інформаційні технології» на основі тезаурусного підходу у процесі вивчення іноземної мови. У представленій роботі описано сучасні підходи до висвітлення окресленої проблематики, а також до визначення основних понять дослідження, а саме: індивідуальний лексикон, професійний лексикон, тезаурус, професійний тезаурус. Проаналізовано роль лексикону та тезауруса у структурі мовної особистості, значення індивідуального лексикону у процесі професійного становлення фахівця. Проаналізовано сутність тезаурусно-цільового підходу, доцільність його застосування під час вивчення іноземної мови студентами спеціальностей ІТ-галузі. Зазначено, що терміносистема ІТ-галузі характеризується постійним лексичним оновленням, тому потребує упорядкування і стандартизації термінологічної лексики для створення єдиного інформаційного простору і забезпечення ефективної комунікації між фахівцями і науковцями різних країн. Описано етапи розроблення словника тезаурусного типу як засобу формування лексиконо- аналітичного мислення майбутнього фахівця галузі «Інформаційні технології», з-поміж яких виокремлено такі, як: моделювання системи знань предметної сфери ІТ-фахівця; розробка глосарія термінів і спеціальної лексики ІТ-галузі; представлення понятійних статей термінів; створення двомовного словника, у якому представлено слова і словосполучення, які входять до складу понятійних статей термінів. Наведено приклади складових компонентів словника тезаурусного типу фахівця галузі «Інформаційні технології». Запропонований словник слугує основою розвитку лексиконо-аналітичного мислення ІТ-фахівця під час вивчення іноземної мови. Означений процес формування лексиконо-аналітичного мислення передбачає осмисленість концептосфери предметної галузі, що становить основу фахового лексикону ІТ-фахівців; обізнаність із семантичними та функціональними особливостями фахового лексикону; засвоєння алгоритмів лексичного смислоутворення та семасіологічного тлумачення фахового тексту. Представлено алгоритм усвідомлення смислу слова ІТ-фахівцем під час професійної мовленнєвої діяльності й алгоритм осмислення тексту.
36
Симоненко, Т. О. "Стилістичні функції термінологічної лексики в поезії В. Стуса". Лінгвістичні дослідження, Вип. 34 (2012): 237–41.
Знайти повний текст джерела
37
Семенчук, Ю. О. "Використання технологій інтерактивного навчання студентів-економістів термінологічної лексики". Іноземні мови, № 1 (2010): 31–35.
Знайти повний текст джерела
38
Семенчук, Ю. "Психолого-педагогічні особливості навчання студентів-економістів термінологічної лексики". Вісник студентського наукового товариства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Вип. 30 (2011): 125–28.
Знайти повний текст джерела
39
Безгодова, Надія Семенівна. "Формування термінологічного потенціалу (природничий профіль) на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 419–25. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.299.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено деякі аспекти формування професійного мовлення майбутніх спеціалістів природничого профілю шляхом опрацювання термінологічної лексики. Основну увагу приділено текстовому матеріалу й роботі зі словами-термінами.
40
Скакун, Аліна. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (НА ОСНОВІ СТАТТІ «COGNITIVE APPROACHES» ФАБІО АЛЬВЕСА ТА АМПАРО УРТАДО АЛЬБІРА)". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті описано основну проблему при перекладі науково-технічної літератури, а саме переклад термінів. Метою статті є визначення поняття «термін», дослідження будови термінів та класифікації, а також опис основних способів перекладу термінів з англійської на українську мову. Робота має наукову цінність, оскільки у зв’язку з розвитком науки та техніки збільшується кількість термінологічної лексики. У статті подані визначення ключових понять: «науково-технічна література», «науково-технічний переклад» та їхні особливості. Відповідно до сучасних наукових принципів було проведено всебічний аналіз термінологічної лексики. Аби сформулювати вичерпне визначення поняттю «термін» було проаналізовано підходи лінгвістів до визначення цього поняття в сучасному мовознавстві і, зрештою, запропоновано варіант власний варіант. Досліджено та описано основні способи перекладу термінів з англійської на українську мову, а також на практичному матеріалі визначено основний спосіб перекладу.
41
Глущенко, Ліна, та Люба Олійник. "ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ НА ПОЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТІВ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД У ТЕКСТІ ТРАКТАТУ ВІТРУВІЯ “DE ARCHITECTURA”: СЕМАНТИКА, СТРУКТУРА, ТАКСОНОМІЯ". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 224–36. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3186.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості структури, семантики та таксонімії терміносполучень на позначення габаритів архітектурних споруд з опорними лексемами altitudо, longitudо, latitudо, crassitudо, magnitudо у трактаті Вітрувія “De architectura”. Виявлено, що вони утворюють п’ять лексико-семантичних груп, які поділяються на 16 підгруп та 19 блоків, у межах яких панівними є гіперо-гіпонімічні відношення; при цьому найбільш розгалужену структурно-семантичну організацію має лексико-семантична група з архісемою “висота архітектурних споруд”. Досліджено термінотвірну продуктивність аналізованих одиниць. Встановлено домінування двокомпонентних терміносполучень з неузгодженим означенням (іменник + іменник у родовому відмінку). Зʼясовано принцип опису габаритів архітектурних споруд. Ключові слова: терміносполучення, архітектурна споруда, висота/ширина/довжина/товщина/ величина, лексико-семантична група/підгрупа/блок, гіперо-гіпонімічні відношення, неузгоджене означення.
42
Остроушко, Оксана Андріївна. "Метафора в українській астрономічній термінології". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 155–63. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.262.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано семантичні групи астрономічних метафоричних термінологічних найменувань явищ, процесів, теорій, небесних тіл, часових проміжків. Охарактеризовано семантичну структуру метафор, за допомогою компонентного аналізу простежено зміни в семантичній структурі найменувань. Описано групи загальновживаної лексики, що функціонує як метафоричні найменування в астрономії. Визначено основні функції астрономічних термінів-метафор.
43
Shashkina, Nataliia, Liliya Druzhinina, Kateryna Sokolova, and Olha Shchetynnykova. "Linguistic methodical and lexicographical aspects of terminology." Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ 13, no. 22 (2020): 267–73. http://dx.doi.org/10.34079/2226-3055-2020-13-22-267-273.
Повний текст джерелаАнотація:
The research of construction machinery term system has been carried out in systematic functional and lexicographical aspect in the context of extra linguistic factors which influence the formation of any branch term system. Linguistic means of the terms nomination have been investigated in a complex way. The main paradigmatic characteristics of the construction machinery term system have been defined. It should be noted that a branch term system is the kind of a mirror. It reflects the character, the mentality and the activity of the community. It is the most adaptable and responsive to changes in a sphere of production. The rapid advances which are being made in construction, the appearance of new machines and tools create a continual demand for the formation of new terms to express new ideas and to name new objects. Terms are the necessary tools which help us to convey thoughts or a new name to an item. When a new product, new conception comes into the life of people it definitely finds a name in their language. To obtain better and more acute results different methods have been used. Combinatory methods of T. Lomtev along with some elements of generic and aspectual methods of T. Kandelaki were used to single out microsystems of different levels in the investigated term system. These methods have also contributed to the possibility to define differential and integral features of term meanings. Various reference books and manuals in construction machinery («Earth moving machines», «Hoisting machines and equipment» etc.) were used to conduct research of term definitions. The types of terminological thematic groups and the peculiarities of synonymic and antonymic relations have been determined and analyzed. Enriching the building terminology by the semantic method and by borrowing words from general language in the process of nominating a new item has been examined in the article. Taking into consideration our experience of compiling term dictionaries, we propose a special training dictionary containing an alphabetical and field arrangement of terms with their definitions and translation. It will be of great help for students and it can be considered as the main linguistic component in a process of professionally-oriented teaching of foreign languages.
44
Войткевич, Н. І., та М. О. Тесленко. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТИПОЛОГІЯ ТЕРМІНІВ СУБМОВИ ІНФЕКТОЛОГІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється спроба здійснити аналіз особливості структури термінів субмови інфектології сучасної англійської мови. Простежується вербальна кодифікація відібраних термінологічних словосполучень у сучасних медичних енциклопедичних словниках. Висвітлюється специфіка їхньої семантики, представлена розробка найбільш продуктивної семантико-тематичної класифікації. У процесі дослідження використовувалися метод суцільної вибірки, який уможливив добір фактичного матеріалу, описовий метод, завдяки якому здійснено інвентаризацію та внутрішню інтерпретацію відібраних термінологічних одиниць, структурний метод для встановлення зв’язків і відношень між мовними елементами. Виокремлюється подальша перспектива в більш детальному дослідженні мовних одиниць на всіх мовних рівнях, зокрема аналізі нових терміноодиниць, які з’являються внаслідок асиміляції та запозичення за умови розвитку англомовного медичного дискурсу та необхідності найменування новітніх понять галузі. Крім того, такий рішучий розвиток медицини і своєю чергою медичної лексикології, що не припиняється і в наші дні, зумовлений стрімким розвитком науки і техніки. Слід також зазначити, що, мабуть, жодна галузь медицини не знаходиться під таким значним впливом чинників зовнішнього середовища, як інфекційні хвороби. Очевидним доказом цього твердження служить ситуація медичного простору у всесвітньому масштабі; що вкотре підкреслює актуальність цього дослідження. Це, насамперед, поява нових штамів вірусів через їхню постійну здатність до мутацій та резистентність до нинішніх антивірусних, антимікробних та протигрибкових препаратів. У цьому сенсі інфекційні хвороби тісно пов’язані з мікробіологією, патологічною фізіологією та іншими галузями медицини. Таким чином, ця робота не обмежується єдиною сферою інфекційних захворювань та може слугувати підґрунтям супутніх досліджень терміносистем вищезгаданих наук.
45
КАРІКОВА, Наталія. "НАУКОВІ СУПЕРЕЧКИ МОВОЗНАВЦІВ 20-Х РОКІВ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ ЩОДО СПОСОБІВ ПОПОВНЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО ФОНДУ ТОГОЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 53–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про складний період розвитку української літературної мови, який припав на період так званої дерусифікації (20-ті – поч. 30-х рр. минулого століття). Наукові суперечки, що точилися тоді навколо питань унормування літературної мови, заторкнули й болюче питання про способи поповнення української лексики. Такі науковці, як Ю. Шевельов і П. Векслер виокремили в українському мовознавстві дві течії, або дві групи пуристів («крайні» та «помірковані»), які демонстрували різні підходи до багатьох дражливих нормативних питань, одним із яких було питання про шляхи збагачення української терміносистеми. Так, крайні пуристи заперечували потребу запозичувати іншомовні слова, пропонуючи замість них уживати свої, українські, а якщо таких відповідників не було, то створювати або, як тоді писали, «кувати» нові слова на позначення абстрактних понять та явищ. Натомість помірковані пуристи були протилежної думки й пропонували не обмежувати використання чужомовних слів, адже це сприятиме поповненню української термінологічної системи. Показово, що сьогодні ми намагаємося повернути в науковий обіг українські слова, вилучені в період лінгвоциду (від поч. 1930-х років) з тогочасних термінологічних словників, й надаємо перевагу питомим лексемам, як-от: первень замість елемент, підсоння замість клімат, світлина замість фотокартка, бігун замість полюс, мапа замість карта, рівновартник замість еквівалент та багато інших. Аналіз тогочасних лексикографічних джерел допоміг унаочнити ці мовознавчі дискусії й довести, що поміж нормалізаторами 20-х років не було згоди й щодо вживання таких лексем, які можна використовувати не тільки в мові науки й техніки (за приклад ми взяли декілька мовних одиниць, кодифікованих у двомовних перекладних словниках, видаваних під ту пору у великій кількості).
46
ШАРАНОВА, Ю. В., О. В. ЦЕПКАЛО та О. О. КІБЕЦЬ. "ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕРМІНІВ ФАХОВОЇ МОВИ ПСИХОЛОГІЇ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 232–38. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.34.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати дослідження лексико-семантичних особливостей психологічних термінів у перекладацькому аспекті на матеріалі англомовних текстів науково-популярної психології та їх відповідних перекладів українською. Наголошено, що на процес перекладу психологічних фахових текстів певною мірою впливає розгляд психології як гуманітарної науки. Тому необхідно звертати увагу на смисловий аналіз вихідного тексту, а також не лише на лінгвістичні чинники, а й екстралінгвістичні контексти вживання термінів. Схарактеризовано виокремлені тематичні групи англомовних психологічних термінів («Загальнонаукові терміни», «Психічні процеси», «Поведінкові моделі», «Емоції та почуття», «Стосунки», «Психічні хвороби та розлади», «Симптоми», «Анатомія»). У межах кожної тематичної групи окреслено результати перекладацького аналізу шляхів відтворення англомовних психологічних термінів українською мовою. Встановлено, що в перекладі українською англомовних термінів із текстів різних жанрів фахової мови психології простежується тенденція до вибору словникового відповідника або варіантного відповідника, а також застосування калькування. Зазначено, що варіантний відповідник становить більшість аналізованих випадків через неоднозначність певних термінологічних одиниць, морфологічних або синтаксичних форм, нехарактерних для української терміносистеми аналізованої галузі. Вибір калькування для великої кількості англомовних психологічних термінів пояснюється міжрегіональним характером фахової мови загалом, а також значною кількістю запозичених слів як в англійській, так і в українській терміносистемі. З’ясовано, що прийоми конкретизації, генералізації та додавання застосовуються здебільшого до безеквівалентної лексики або для вдалої адаптації терміну в українському термінологічному контексті.
47
Яковенко, О. І. "Дослідження суфіксальної деривації термінологічної лексики (на базі економічних термінів італійської мови)". Мова і культура. Філологія, Вип. 8, т. 5, ч. 2 (2005): 180–87.
Знайти повний текст джерела
48
Максименко, А. В. "Особливості функціонування термінологічної лексики в текстах офіційних заяв з міжнародних питань". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 9 (2004): 32–35.
Знайти повний текст джерела
49
Авраменко, В. "Проблеми розвитку української термінологічної лексики в освітньому процесі 1905-1907 років". Рідна школа, № 3 (2001): 74–77.
Знайти повний текст джерела
50
Кримець, О. М. "СПЕЦИФІКА СЕМАНТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено семантичні процеси як чинники розвитку термінологічної лексики. Розглянуто специфіку таких семантичних процесів, як розширення, звуження й зміщення значення у сфері української науково-технічної термінології. На численних прикладах продемонстровано, що семантичний процес розширення значення в термінології супроводжується детермінізацією й ретермінізацією, процес звуження значення – термінізацією й ретермінізацією, а процес зміщення – термінізацією, ретермінізацією й транстермінізацією. Доведено, що мотивують семантичні процеси в термінології метафоричне переосмислення й метонімне зрушення вихідних значень. Ключові слова: семантичні процеси, термінологія, розширення значення, звуження значення, зміщення значення, метафора, метонімія.