Увійти

Готові списки джерел за темами / Лейцит / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Лейцит.

Статті в журналах з теми "Лейцит"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Лейцит".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Зиганшин, М. А., А. А. Бикмухаметова, А. В. Герасимов, В. В. Горбачук, С. А. Зиганшина та А. А. Бухараев. "Влияние подложки и влажности воздуха на морфологию пленок дипептидаL-лейцил-L-лейцин". Физикохимия поверхности и защита материалов 50, № 1 (2014): 53–58. http://dx.doi.org/10.7868/s0044185614010173.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Деева, Ольга Алексеевна, Андрей Сергеевич Пантилеев, Алексей Геннадьевич Ребеко, Инна Владимировна Рыбина, Милада Альнордовна Яркова, Татьяна Александровна Гудашева та Сергей Борисович Середенин. "Синтез и анализ зависимости анксиолитического эффекта от структуры лейцилтриптофановых лигандов 18 кДа транслокаторного белка". Химико-фармацевтический журнал 54, № 6 (27 червня 2020): 24–34. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-6-24-34.

Повний текст джерела

Анотація:

Ранее в НИИ фармакологии имени В. В. Закусова с использованием оригинальной стратегии создания фармакологически активных дипептидов на основе структур непептидных лекарственных средств получены дипептидные лиганды 18 кДа транслокаторного белка (TSPO), амид N-карбобензокси-L-триптофанил-L-изолейцина (ГД-23) и амид N-фенилпропионил-L-триптофанил-L-лейцина (ГД-102), проявившие анксиолитическую активность в стандартных тестах. В настоящей работе получены аналоги дипептида ГД-102 с обратной последовательностью аминокислотных остатков: метиламид N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-140), N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофан (ГД-139), амид N-фенилацетил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-141), метиловый эфир N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-138), амид N-фенилпропионил-L-лейцил-L-триптофана (ГД-136). Исследование в тесте «Открытое поле» (ОП) на мышах при внутрибрюшинном введении показало, что вновь синтезированные дипептиды уступают по активности ГД-102 (0,01 – 0,1 мг/кг). Дипептид ГД-140 проявлял анксиолитическую активность в дозах 0,1, 0,5, 1 мг/кг; ГД-139 в дозах 0,5 и 5 мг/кг; ГД-141 в дозах 1 и 5 мг/кг. Дипептид ГД-138 в дозе 0,1 мг/кг снижал двигательную активность животных в ОП. ГД-136 не проявил активность в интервале доз 0,1 – 5 мг/кг. Молекулярный докинг продемонстрировал возможность размещения изученных соединений в зоне связывания лиганда PK11195 с TSPO (PDB ID: 2MGY). При этом для ГД-136, ГД-139, ГД-140 и ГД-141 выявлено наличие pi-стэкинга фенильного фрагмента молекулы с Trp107 рецептора. У ГД-140 и ГД-102 выявлен еще и pi-стэкинг с Trp95. У ГД-138 pi-стэкинг отсутствовал как с Trp107, так и с Trp95. Сделано заключение о том, что ключевым взаимодействием, влияющим на проявление анксиолитической активности, является pi-стэкинг дипептидного лиганда с Trp95 рецептора, а последовательность Trp-Leu для дипептидных лигандов TSPO предпочтительнее последовательности Leu-Trp.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Iosypenko, O. O., V. S. Кyslychenko та Z. І. Omelchenko. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ КАБАЧКІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (25 серпня 2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11363.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Рослини є джерелом майже 30 % амінокислот, які перебувають у вільному або зв’язаному стані. Поширеність амінокислот у рослинах та їх висока біологічна активність сприяють ефективній дії на організм як лікарської сировини, так і препаратів з неї. Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у листі кабачків трьох сортів для раціонального використання при виробництві фітопрепаратів або дієтичних добавок, передусім оздоровчого призначення. Методи дослідження. Загальний амінокислотний склад листя кабачків визначали методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії. Результати й обговорення. В усіх досліджуваних зразках сировини було виявлено по 18 амінокислот. Їх амінокислотний профіль достатньо однорідний за складом: 7 незамінних амінокислот, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найбільший вміст суми амінокислот визначено в листі кабачків жовтоплодних (16,103 мг/100 мг), а найменший – у листі кабачків білоплодних (10,782 мг/100 мг). В усіх зразках досліджуваної сировини домінували глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містились лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Вміст у досліджуваній сировині суми незамінних амінокислот становив майже 1/3 від їх загальної суми (в листі кабачків білоплодних – 32,38 %, жовтоплодних – 32,71 %, зеленоплодних – 32,56 %). Серед незамінних амінокислот переважали лейцин, лізин, фенілаланін і треонін. Встановлено, що листя кабачків має достатньо високий показник амінокислотного скору за всіма незамінними амінокислотами і наближається до “ідеального” білка за вмістом валіну, лізину, лейцину та фенілаланіну. З’ясовано, що білок листя кабачків усіх досліджуваних сортів характеризується високою біологічною цінністю (61,27, 54,38 та 80,60 % відповідно). Висновки. Методом іонообмінної рідинно-колонної хроматографії вивчено амінокислотний профіль листя кабачків трьох сортів. Встановлено, що склад амінокислот достатньо однорідний, а загальний їх вміст коливається в межах 10,782–16,103 мг/100 мг. Домінують глутамінова й аспарагінова кислоти, в значній кількості містяться лейцин, аланін, лізин, аргінін, гліцин, пролін. Результати проведених досліджень свідчать про досить високий і різноманітний вміст у листі кабачків амінокислот, які можуть поліпшувати збалансованість лікарських фітопрепаратів, дієтичних добавок на їх основі та дозволяють припустити наявність широкого спектра фармакологічної активності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Urubkov, S. A., S. S. Khovanskaya, and S. O. Smirnov. "Amino acid content in flour of gluten-free crops." Baking in Russia 1, no. 5 (2021): 46–49. http://dx.doi.org/10.37443/2073-3569-2021-1-5-46-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Элиминационная диетотерапия при пищевой непереносимости глютена резко ограничивает поступление в организм человека растительного белка, что приводит к серьезным нарушениям здоровья. Проведено исследование аминокислотного состава белка муки безглютеновых культур: гречихи и амаранта. Общее количество аминокислот в гречневой муке — 12130 мг/100 г, в амарантовой — 9970 мг/100 г. Общее количество незаменимых аминокислот в гречневой и амарантовой муке находится примерно на одном уровне — 374 и 36,1 мг/100 г соответственно. По содержанию незаменимых аминокислот в исследуемых культурах можно отметить высокий уровень лизина — 740 мг/100 г в гречневой муке и 610 мг/100 г в амарантовой муке. Высокое содержание триптофана (200 мг/100 г) и фенилаланина (530 мг/100 г) и отмечается в белках гречихи. Большое количество валина (620 мг/100 г), метионина (250 мг/100 г), изолейцина (520 мг/100 г) содержится в белке амаранта. Ограничение содержания лейцина, лизина и треонина относит белок данных безглютеновых культур в ряд неполноценных, что характерно для растительного белка и, в частности, белка зерновых культур. Аминокислотами, ограничивающими степень усвоения белка, для амаранта являются лейцин (скор — 76,0%) и лизин (скор 88,4%), лимитирующими аминокислотами для гречихи являются лейцин (скор — 84,7%) и треонин (скор — 85,6%). Исследования показали, что белок гречихи и амаранта имеет высокую биологическую ценность относительно других безглютеновых зерновых культур, однако является неполноценным, что характерно для растительного белка и, в частности, белка зерновых культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Чан, Т. В., А. Н. Хоанг, Ч. Т. Т. Нгуен, Ч. В. Фунг, Х. К. Нгуен, А. В. ОСИПОВ, П. В. Дубовский та ін. "НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ С АНТИКОАГУЛЯНТНОЙ АКТИВНОСТЬЮ ИЗ ЯДА СКОРПИОНА HETEROMETRUS LAOTICUS, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 4 (2017): 476–79. http://dx.doi.org/10.7868/s086956521728026x.

Повний текст джерела

Анотація:

Из яда скорпиона Heterometrus laoticus выделены низкомолекулярные соединения, обладающие антикоагулянтной активностью. Исследование структуры выделенных соединений методами ядерного магнитного резонанса и масс-спектрометрии показало, что одно из них является аденозином, а два других представляют собой дипептиды лейцил-триптофан и изолейцил-триптофан. Наличие в яде скорпиона лейцил-триптофана и изолейцил-триптофана и их способность замедлять свёртывание крови установлены впервые.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

ГОЛОВАШ, С. Р., та М. Э. ДМИТРИЕВ. "СИНТЕЗ ФОСФИНОВЫХ ИЗОСТЕРOВ ЛЕЙЦИЛ- И ИЗОЛЕЙЦИЛГЛИЦИНОВ". ЖУРНАЛ ОБЩЕЙ ХИМИИ 90, № 9 (1 вересня 2020): 1376–81. http://dx.doi.org/10.31857/s0044460x20090085.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Николаева, Л. С., Г. В. Белов, Ю. А. Рулев та А. Н. Семенов. "Термодинамические характеристики системы гепарин–лейцин–CaCl2в разбавленном физиологическом растворе". Журнал физической химии 87, № 3 (2013): 457–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453713030199.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Savych, A. O., S. M. Marchyshyn та T. I. Lemishkа. "ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН З АНТИДІАБЕТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 96–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11747.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Цукровий діабет є однією з пріоритетних проблем ВООЗ, які вимагають негайного вирішення, оскільки епідеміологічна ситуація набуває тривожних масштабів – кількість хворих щороку стрімко зростає, що призводить до збільшення інвалідизації та смертності населення через розвиток мікро- і макроангіопатії. З метою вирішення цієї проблеми варто здійснювати оптимізацію існуючої фармакотерапії, зокрема за допомогою фітозборів, що зможуть впливати на різні ланки патогенетичного механізму розвитку даного захворювання та його ускладнень завдяки широкому спектру біологічно активних речовин. У цьому відношенні особливої уваги заслуговують амінокислоти, оскільки відіграють ключову роль у численних обмінних процесах. Мета дослідження – вивчити якісний склад і встановити кількісний вміст амінокислот у антидіабетичному рослинному зборі, обґрунтувати їх ефективність для лікування та профілактики цукрового діабету. Методи дослідження. Якісний склад та кількісний вміст амінокислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії. Результати й обговорення. Під час дослідження було ідентифіковано 8 вільних амінокислот – аланін, гліцин, валін, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову кислоту, фенілаланін та 12 зв’язаних – аланін, гліцин, валін, лейцин, треонін, ізолейцин, пролін, аспарагінову і глутамінову кислоти, фенілаланін, лізин, тирозин. Встановлено, що досліджуваний рослинний збір у найбільшій кількості містив лейцин (11,92 мг/г) у зв’язаній формі, а також пролін у вільному та зв’язаному стані (7,67 і 11,10 мг/г відповідно). Висновки. Результати хроматографічного дослідження свідчать про достатній вміст амінокислот, зокрема незамінних, що мають здатність стимулювати секрецію інсуліну, знижувати гіперглікемію та регулювати метаболічні процеси у хворих на цукровий діабет. У рослинному антидіабетичному зборі переважав такий амінокислотний компонент, як лейцин, есенціальна амінокислота з найбільш вираженою інсуліновою секретолітичною активністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Дроздова, И. Л., та Е. И. Минакова. "Изучение аминокислотного состава травы скабиозы бледно-желтой (Scabiosa ochroleuca L.) методом ВЭЖХ". Сорбционные и хроматографические процессы 18, № 1 (27 лютого 2018): 52–57. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2018.18/464.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье приведены результаты изучения аминокислотного состава травы скабиозы бледно-желтой (Scabiosa ochroleuca L.) семейства ворсянковые (Dipsacaceae), полученные с помощью аминокислотного анализатора. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) установлено наличие 15 аминокислот, из них 7 – незаменимых (треонин, валин, метионин, изолейцин, лейцин, фенилаланин, лизин). Аминокислотный состав исследуемого растения изучен впервые

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Зенкин, С. "Мишель Лейрис: Стихи и эссе". Иностранная литература, № 6 (2002): 92–93.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Рыков, Артем Игоревич, та Светлана Викторовна Агафонова. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СЕМЯН БЕЛОГО ЛЮПИНА (LUPINUS ALBUS L.) В ТЕХНОЛОГИИ МУЧНЫХ КОНДИТЕРСКИХ ИЗДЕЛИЙ". KSTU News, № 57 (5 січня 2020): 118–27. http://dx.doi.org/10.46845/1997-3071-2020-57-118-127.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследовано содержание белка и незаменимых аминокислот в ядрах бело-го люпина (Lupinus albus L.). Установлено высокое содержание белка на уровне 37,79 % и количество всех незаменимых аминокислот (г/100 г белка): валин (1,75), изолейцин + лейцин (2,36), лизин (1,85), метионин + цистин (0,82), треонин (1,75), триптофан (0,32), фенилаланин + тирозин (3,34). Рассчитана биологическая ценность люпинового белка, которая составила 76,12 %. Представлена рецептура вафель повышенной биологической ценности, которая включает в себя пшеничную муку, измельченные ядра люпина, маргарин, молоко коровье пастеризованное, яичный меланж, сахар. Обосновано количество люпиновой добавки, вносимой в сахарные вафли (15 %), и время выпечки изделий (1,5 мин). Приведена технологическая схема производства обогащенных вафель «Люпиновые», включающая такие операции, как приготовление люпиновой муки (замачивание, шелушение, сушка, измельчение люпина), просеивание муки, составление рецептурной смеси с последующим замесом теста, после чего идет выпечка вафель при температуре 200°С. Перед упаковыванием и маркированием продукция охлаждается и реализуется на конечный рынок. Исследован общий химический состав обогащенных вафель, содержащих 13,7 % белка с биологической ценностью 73,46, а также характеризующихся повышенным содержанием незаменимых аминокислот (г/100 г белка): валин (1,55), изолейцин + лейцин (2,36), лизин (2,03), метионин + цистин (1,43), треонин (1,35), триптофан (0,42), фенилаланин + тирозин (3,04). Разработаны проекты технических условий ТУ 10.72.12-XXX-00471544-2019 и технологической инструкции к ТУ 10.72.12-XXX-00471544-2019. Срок хранения вафель – 30 сут при относительной влажности воздуха не более 75 % и темпера-туре (18±5)°С.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Ivanov, L. L., R. R. Stapulionis, and L. J. Lukosevicius. "Purification and properties of leucyl-tRNA-synthetase from the mammalian tissues." Biopolymers and Cell 1, no. 3 (May 20, 1985): 154–56. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000023.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Тартинська, Г. С., І. О. Журавель, В. С. Кисличенко, В. В. Гуцол та А. В. Мартинов. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТРАВИ ЯЧМЕНЮ ЗВИЧАЙНОГО І ЖИТА ПОСІВНОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12246.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Амінокислоти мають багатовекторну фармакологічну активність, тому актуальними є пошук нових джерел амінокислот і дослідження їх складу в лікарських рослинах. Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот, визначити їх вміст у траві ячменю звичайного і жита посівного. Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту амінокислот проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії. Результати й обговорення. У досліджуваній сировині якісний склад та кількісний вміст домінуючих амінокислот були майже ідентичними. Загальний вміст амінокислот у траві ячменю звичайного становив 5,988 мг/100 мг, у траві жита посівного – 4,359 мг/100 мг. У траві ячменю звичайного серед замінних амінокислот у значній кількості накопичувались аспарагінова і глутамінова кислоти та пролін (25,63 %, 16,25 %, 12,91 % від суми амінокислот відповідно), серед незамінних – лізин (5,00 % від суми амінокислот). У траві жита посівного за вмістом переважали замінні амінокислоти: глутамінова кислота, пролін, аспарагінова кислота (17,88 %, 10,99 %, 10,63 % від суми амінокислот відповідно), серед незамінних – лейцин, лізин, фенілаланін (7,14 %, 6,13 %, 4,61 % від суми амінокислот відповідно). Серед незамінних амінокислот у мінорній кількості у траві жита посівного та ячменю звичайного містився метіонін (1,40 і 0,88 % від суми амінокислот відповідно). Висновки. Уперше вивчено якісний склад та визначено кількісний вміст амінокислот у траві ячменю звичайного і жита посівного. Встановлено вміст 18 амінокислот, з яких 7 належать до незамінних, 8 – до замінних, 3 – до напівзамінних. Серед ідентифікованих амінокислот домінували аспарагінова і глутамінова кислоти, пролін, у значній кількості містилися лейцин, лізин і фенілаланін. Одержані результати проведених досліджень можуть бути використані при розробці нових рослинних лікарських засобів на основі ячменю звичайного і жита посівного.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Gudzera, O. I., A. D. Yaremchuk, and M. A. Tukalo. "Functional role of C-terminal domain of Thermus thermophilus leucyl-tRNA synthetase." Biopolymers and Cell 26, no. 6 (November 20, 2010): 478–85. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000177.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Alekseenko, O. M., T. M. Polishko та A. I. Vinnikov. "Пищевая, лечебная и экологическая ценность грибов Pleurotus ostreatus". Biosystems Diversity 18, № 1 (28 липня 2010): 3–9. http://dx.doi.org/10.15421/011001.

Повний текст джерела

Анотація:

Проанализированы данные литературы, характеризующие пищевые, лечебные и экологические свойства гриба Рleurotus ostreatus (вешенка обыкновенная). Вешенка – полноценный продукт питания, обеспечивающий потребность организма человека в белках, углеводах, жирах, витаминах и минеральных солях. В белках плодовых тел вешенки содержится 18 аминокислот, восемь из которых незаменимые (изолейцин, лейцин, лизин, метионин, фенилаланин, триптофан, треонин, валин). Лечебная ценность грибов характеризуется содержанием водорастворимых (тиамин В1, рибофлавин В2, ниацин В5, РР, пиридоксин В6, биотин В7, аскорбиновая и пантотеновая кислота) и жирорастворимых (кальциферол, эргостерол, токоферол) витаминов. Отмечена возможность значительного повышения эффективности использования отходов сельского хозяйства за счет получения плодовых тел, а также последующего применения субстрата после плодоношения в растениеводстве и животноводстве.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Лыткин, А. И., В. В. Черников, О. Н. Крутова, Д. К. Смирнова та Е. Д. Крутова. "Термодинамика растворения глицил-L-лейцина в водных растворах". Журнал физической химии 94, № 1 (2020): 71–74. http://dx.doi.org/10.31857/s0044453720010197.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Stapulionis, R. R., L. L. Ivanov, L. J. Lukosevicius, V. V. Yarmolenko, and A. K. Praskevicius. "Purification and properties of two forms of leucyl-tRNA synthetase from pig myocardium." Biopolymers and Cell 2, no. 6 (November 20, 1986): 302–7. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0001c7.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Pinkevych, V. O., I. O. Zhuravel та N. Ye Burda. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СИРОВИНИ МАТІОЛИ ДВОРОГОЇ (MATTHIOLA BICORNIS (SIBTH. & SM.) DC.) СОРТУ ЦАРИЦЯ НОЧІ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11533.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Амінокислоти – фізіологічно важлива група сполук, що бере участь у синтезі й метаболізмі багатьох речовин, здатна підтримувати нормальне функціонування органів і систем організму. Амінокислоти та їх похідні давно й ефективно застосовують у медицині. Рослини синтезують усі необхідні їм амінокислоти. Організм людини не може синтезувати всі амінокислоти, яких потребує, частину з них він одержує з їжею. Тому актуальним є дослідження амінокислотного складу рослин. Мета дослідження – вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст амінокислот у сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі. Методи дослідження. Об’єктами дослідження були обмолочена трава, стебла, корені та насіння матіоли дворогої сорту Цариця ночі. Амінокислотний склад досліджуваних видів сировини визначали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот. Результати й обговорення. У сировині матіоли дворогої сорту Цариця ночі, взятої для дослідження, встановлено наявність 18 амінокислот: 7 незамінних, 3 напівзамінних та 8 замінних. Найвищий вміст амінокислот спостерігали в насінні та обмолоченій траві, найнижчий – у коренях. За кількістю в надземній частині рослини домінував пролін. У коренях та насінні найбільше накопичувалася глутамінова кислота. Цистин у обмолоченій траві й стеблах було виявлено в найменшій кількості, гістидин – у коренях, а γ-аміномасляну кислоту – в насінні. Сума незамінних амінокислот у досліджуваних видах сировини матіоли дворогої сорту Цариця ночі становила майже 1/3 від загальної суми амінокислот (31,28, 24,69, 28,63 та 29,77 % відповідно). Серед незамінних амінокислот у обмолоченій траві, стеблах та коренях за вмістом переважали лейцин і лізин, у насінні – лейцин та фенілаланін. У найменшій кількості в коренях містилися метіонін та фенілаланін, а в обмолоченій траві, стеблах і насінні – метіонін та ізолейцин. Висновок. Одержані результати буде використано для стандартизації сировини та розробки нових лікарських препаратів рослинного походження на основі комплексу амінокислот матіоли дворогої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Шилова, Инесса Владимировна, Н. В. Кувачёва, А. А. Колмакова, В. Н. Лосев та М. Ю. Минакова. "Биологически активные вещества водной фракции экстракта альфредии поникшей, обладающей антиамнестическими свойствами". Химико-фармацевтический журнал 54, № 12 (2 січня 2021): 29–32. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-12-29-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведены результаты изучения состава биологически активных веществ водной фракции экстракта надземной части альфредии поникшей на 95 % этаноле, обладающей антиамнестическим действием. Исследования выполнены с использованием хроматографических и масс-спектрометрических методов анализа. Во фракции определено общее содержание азотсодержащих соединений — (10,63 ± 1,65) %. С применением аминокислотного анализатора выявлено наличие 15 аминокислот — (1,99 ± 0,11) %, из которых 7 аминокислот — (0,76 ± 0,012) %: лизин; треонин; валин; изолейцин; лейцин; фенилаланин; гистидин, оказались незаменимыми. Во фракции превалируют глутаминовая и аспарагиновая кислоты, валин, пролин, аланин и гистидин. В составе фракции обнаружено 43 элемента — (1,35 ± 0,1) %, из которых 19 — эссенциальные или условно эссенциальные. Доминирующими явились калий, магний, цинк, рубидий, фосфор, кальций и марганец. В составе фракции выявили преобладание углеводов (32 ± 3,1) %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Pietkova, I. B., L. M. Unhurian та L. M. Horiacha. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТ CENTAUREA CYANUS L." Medical and Clinical Chemistry, № 3 (3 грудня 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11545.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Терапевтичне використання амінокислот є перспективним напрямком сучасної фармації та медицини. Амінокислоти відіграють важливу роль у комплексній фармакологічній дії лікарських засобів рослинного походження, а також покращують засвоєння інших біологічно активних речовин та потенціюють їх фармакологічну активність. Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот і визначити їх вміст у траві та квітках волошки синьої. Методи дослідження. Амінокислотний склад сировини волошки синьої вивчали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА Т-339М. Результати й обговорення. У результаті дослідження у траві та квітках волошки синьої ідентифіковано по 18 амінокислот, загальний вміст яких становив 4,77 мг/100 мг і 5,41 мг/100 мг відповідно. У квітках волошки синьої містилось 31,34 %, у траві – 25,70 % незамінних амінокислот від суми амінокислот. У траві серед замінних амінокислот за вмістом переважали пролін (0,94 мг/100 мг), глутамінова (0,70 мг/100 мг) та аспарагінова (0,64 мг/100 мг) кислоти, серед незамінних – лейцин (0,27 мг/100 мг) і лізин (0,24 мг/100 мг). У квітках домінуючими за вмістом замінними кислотами були аспарагінова (0,82мг/100 мг), глутамінова (0,68 мг/100 мг) та пролін (0,53 мг/100 мг), незамінними – лізин (0,46 мг/100 мг), лейцин (0,36 мг/100 мг) і треонін (0,28 мг/100 мг). Висновки. Уперше вивчено якісний склад і визначено кількісний вміст амінокислот у траві та квітках волошки синьої, заготовлених у Харківській області. Дослідження проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії. Встановлено, що незначна перевага загальної кількості амінокислот характерна для квіток волошки синьої. В обох досліджуваних видах сировини волошки синьої спостерігали домінування замінних амінокислот (3,55–3,72 мг/100 мг), зокрема глутамінової, аспарагінової та проліну. Одержані результати можна використати при розробці критеріїв стандартизації сировини волошки синьої, а також при одержанні лікарських засобів рослинного походження на її основі багатовекторної фармакологічної активності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Negrutsky, B. S., and A. V. El'skaya. "Interaction of biologically inactive tRNA conformers with leucyl-tRNA synthetase from rabbit liver." Biopolymers and Cell 2, no. 3 (May 20, 1986): 149–52. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0001ac.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Басалаев, А. А., А. Г. Бузыкин, В. В. Кузьмичев, М. Н. Панов, А. В. Петров та О. В. Смирнов. "Взаимодействие alpha-частиц keV-энергий с молекулами глицил-лейцина". Письма в журнал технической физики 47, № 12 (2021): 23. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2021.12.51062.18746.

Повний текст джерела

Анотація:

Radiation damage to isolated glycyl-leucine (C8H16N2O3) molecules caused by interaction with He2+ ions was studied. For the first time, the relative cross sections of the main processes of changes in the charge state of the collision partners and the relative cross sections of the fragmentation processes of singly and doubly charged molecular ions formed during single collisions of glycyl-leucine molecules with ions have been obtained. The optimized geometry of the molecule and singly charged glycyl-leucine ion was calculated using the density functional theory (DFT).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Manni, Jiang. "Признаки цикличности сюиты «образы» для фортепиано Клода Дебюсси". Музичне мистецтво і культура, № 19 (10 жовтня 2014): 374–82. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2014-19-374-382.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается сюита Клода Дебюсси «Образы» с точки зрения наличия цикличности и самостоятельности двух серий пьес (по три). Выявляются как черты самостоятельности, так и индивидуальности, каждой из пьес сюиты. А также анализируются и определяются целый ряд различных общностей (монотематизма, программных, лейт-образных, лейт-интонационных, лейт-мотивных, гармонических, фактурных и др.) между пьесами «Образов». И таким образом делается вывод о несомненной цикличности сюиты Дебюсси «Образов».Ключевые слова: цикл, самостоятельность, программность, монотематизм, лейт-интонация, лейт-мотив, лейт-тема, лейтгармония, лейтфактура.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Ivanov, L. L., Z. P. Martinkus, R. R. Stapulionis, L. I. Lukosevicius, and A. V. Liekls. "Distribution of leucyl-tRNA synthetase activity in postribosomal extracts from the rabbit liver and pig myocardium." Biopolymers and Cell 5, no. 3 (May 20, 1989): 67–70. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0000c3.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Rusyn, V. I., Ye S. Sirchak та N. Yu Kurchak. "Уміст вільних амінокислот сироватки крові у хворих із хронічним панкреатитом". GASTROENTEROLOGY, № 3.49 (1 травня 2013): 123–26. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.3.49.2013.86336.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати обстеження 48 хворих на хронічний панкреатит. Установлено дисбаланс вмісту вільних амінокислот сироватки крові із переважним зменшенням рівнів метіоніну (до (0,63 ± 0,10) мг%), триптофану (до (0,74 ± 0,15) мг%), лейцину та ізолейцину (до (0,41 ± 0,06) мг%). Амінокислотний дисбаланс у хворих із хронічним панкреатитом спричинює розвиток виражених клінічних проявів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Yaremchuk, A. D., O. P. Kovalenko, O. I. Gudzera, and M. A. Tukalo. "Molecular cloning, sequencing and expression in Escherichia coli cells Thermus thermophilus leucyl-tRNA synthetase." Biopolymers and Cell 27, no. 6 (November 20, 2011): 436–41. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000114.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Кочергина, Л. А., А. И. Лыткин, О. Н. Крутова та К. В. Дамрина. "Термохимическое исследование реакций кислотно-основного взаимодействия в водном растворе L-лейцина". Журнал неорганической химии 60, № 5 (2015): 719–24. http://dx.doi.org/10.7868/s0044457x15050116.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Belyanskaya, L. L., H. V. Turkovskaya, M. I. Kovalenko, and A. V. El'skaya. "Effect of 80S ribosomes on higher eukaryotic leucyl-tRNA synthetase activity at the first stage of tRNA aminoacylation." Biopolymers and Cell 14, no. 1 (January 20, 1998): 39–42. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0004b6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Belitsina, N. V. "Initiation factor 3 (IF-3) of Escherichia coli is a substrate for Leu(Phe)-tRNA-protein transferase." Biopolymers and Cell 5, no. 1 (January 20, 1989): 80–83. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000097.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Перцухов, Андрій, та Віктор Шаленко. "Модельні характеристики провідних футболістів різного ігрового амплуа". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 81 (22 лютого 2021): 47–58. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.007.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: встановити модельні характеристики спортивних можливостей і змагальної діяльності футболістів високої кваліфікації різного ігрового амплуа. Матеріал і методи: реєстрація техніко-тактичних дій здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Всього було зареєстровано та проаналізовано 203 гри команд «Аталанта»(Бергамо, Італія), «Атлетіко» (Мадрид, Іспанія), «Баварія» (Мюнхен, Німеччина), «Барселона» (Барселона, Іспанія), «Лейпциг» (Лейпциг, Німеччина), «Ліверпуль» (Ліверпуль, Англія), «Манчестер Сіті» (Манчестер, Англія), «Олімпік»(Ліон, Франція), «Парі Сен-Жермен» (Париж, Франція). Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація техніко-тактичних дій, методи математичної статистики. Результати: в статті представлено дані, що характеризують морфологічні особливості та особливості виконання захисних та атакувальних ТТД кращих футболістів різної ігрової спеціалізації за підсумками ігор Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Розроблено моделі кращих воротарів (Ноєр М., Облак Я., Лопеш А.), захисників (Дейвіс А., Кімміх Й., Алаба Д., Упамекано Д., Анхеліньйо, Ван Дейк В.), півзахисників (Тьяго А., Горецка Л., Мюллер Т., Де Брейне К., Ауар У., Забітцер М., Маркіньйос, Гомес А.) та нападників (Гнабрі С., Левандовський Р., Мбаппе К., Неймар, Мессі Л., Стерлінг Р.). Висновки: дані проведеного дослідження свідчать про відмінності морфологічних показників та структури змагальної діяльності кращих воротарів, захисників, півзахисників та нападників в іграх Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Ключові слова: футболісти, модельні характеристики, вік, зріст, вага, теніко-тактичні дії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Мамедова, А. "Сложные глаголы в произведении «Лейли и Меджнун» Мухаммеда Физули." Alfred Nobel University Journal of Philology, № 13 (2017): 91–94. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2017-0-13-91-94.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кочергина, Л. А., А. И. Лыткин, О. Н. Крутова та К. В. Дамрина. "Стандартные энтальпии образования L-лейцина и продуктов его диссоциации в водных растворах". Журнал физической химии 88, № 2 (2014): 222–25. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453714020125.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Khorina, Alla, Tatiana Shelkovnikova, and Evgeny Baranov. "Evaluation of the phase composition of a ceramic shard of high-strength building ceramics." Вестник Инженерной школы ДВФУ 1, no. 50 (March 28, 2022): 73–80. http://dx.doi.org/10.24866/2227-6858/2022-1/73-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Строительная высокопрочная керамика характеризуется повышенными показателями плотности черепка, предела прочности при сжатии и морозостойкости, которые влияют на долговечность изделий. Материалами, обладающими такими свойствами, являются керамогранит и клинкерный кирпич. На основании анализа фазового состава этих материалов предпринята попытка спрогнозировать рациональные температурные режимы и рецептуры, обеспечивающие достижения таких свойств у строительной керамики. Выполненный нами анализ фазового состава показал наличие в сравниваемых образцах как аморфной, так и кристаллической фазы, представленной β-кварцем, муллитом, β-кристобалитом, лейцитом и гематитом, а также некоторыми другими минералами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Дубовая, А. В., Б. И. Кривущев, Ю. В. Науменко та О. О. Федотова. "АМИНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ КРОВИ И МОЧИ У ДЕТЕЙ С ЭССЕНЦИАЛЬНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ". Университетская клиника, № 3(36) (1 жовтня 2020): 142. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i3(36).560.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема артериальной гипертензии в педиатрической практике в последние десятилетия становится более актуальной в связи с возрастающей частотой повышения артериального давления, торпидности к проводимой терапии, риском развития осложнений. В статье представлены изменения аминокислотного состава крови и мочи у детей с эссенциальной артериальной гипертензией. Аминокислотный профиль плазмы крови и мочи пациентов с эссенциальной артериальной гипертензией характеризовался повышением уровней валина, тирозина, фенилаланина, глицина, серина. Представлен клинический случай, демонстрирующий увеличение содержания валина, тирозина, фенилаланина, лейцина у пациента с эссенциальной артериальной гипертензией. Изменения аминокислотного профиля при эссенциальной артериальной гипертензии проявляются на ранних стадиях и могут иметь прогностическое значение.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Лыткин, А. И., В. В. Черников, О. Н. Крутова та Д. К. Смирнова. "Стандартная энтальпия растворения кристаллического DL-валил-DL-лейцина в воде и водных растворах КОН". Журнал физической химии 93, № 9 (2019): 1338–41. http://dx.doi.org/10.1134/s0044453719090127.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Kozyr, H. R. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЧОРНОБРИВЦІВ ТРАВИ ЕКСТРАКТУ СУХОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9823.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Амінокислоти рослинного походження легко засвоюються і перебувають біологічно доступних для організму людини концентраціях. Тому дослідження їх у лікарській рослинній сировині та фітопрепаратах має велике наукове і практичне значення. Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст амінокислот у чорнобривців розлогих трави екстракті сухому. Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту вільних і зв’язаних амінокислот в екстракті сухому, отриманому з чорнобривців розлогих трави, проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати й обговорення. За результатами ВЕРХ-аналізу, в чорнобривців розлогих трави екстракті сухому ідентифіковано 17 амінокислот з яких 9 є незамінними. Встановлено, що у складі екстракту переважали зв’язані амінокислоти. Так у відсотковому еквіваленті вміст зв’язаних у складі білка амінокислот становив 97,52 %, тоді як вільних амінокислот – лише 2,48 %. Серед незамінних амінокислот домінували лізин (97,76 мкг/мг), лейцин (80,19 мкг/мг), фенілаланін (54,76 мкг/мг) та ізолейцин (52,40 мкг/мг). Встановлено найнижчий вміст метіоніну у зв’язаному стані й відсутність його у вільному. Серед замінних амінокислот виявлено найбільшу кількість моноамінодикарбонових кислот (глутамінова і аспарагінова) та цистину. Висновки. Досліджено амінокислотний склад чорнобривців розлогих трави екстракту сухого. Методом ВЕРХ-аналізу вивчено якісний склад і кількісний вміст зв’язаних у складі білка та вільних амінокислот. Одержані результати свідчать про перспективність використання чорнобривців розлогих трави екстракту сухого як потенційного джерела біологічно активних речовин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Селезнева, Л. В. "Нарративный дискурс дастана "Лейли и Меджнун" Нурмухаммеда Андалиба и традиции восточной поэзии". Східний світ, № 3 (2012): 88–93.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Khallieva, Gulnoz I. "LAYLA AND MAJNUN BY ALISHER NAVOI IN E.E. BERTELS’S INTERPRETATION." Imagologiya i komparativistika, no. 10 (December 1, 2018): 74–81. http://dx.doi.org/10.17223/24099554/10/3.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Кайшева, Нелли Шаликовна, Александр Шаликович Кайшев та Михаил Владимирович Ларский. "Послеспиртовая кукурузная барда как фармацевтический источник получения азотсодержащих бетаинов". Химико-фармацевтический журнал 56, № 2 (4 березня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2022-56-2-42-49.

Повний текст джерела

Анотація:

На основе аминокислот жидкой фазы послеспиртовой кукурузной барды разработан способ получения бетаинов гидрохлоридов (с добавлением пепсина) в форме субстанции и таблеток, предназначенных в качестве лекарственного средства пищеварительного, ферментного действия. Впервые использована в качестве фармацевтического сырья послеспиртовая кукурузная барда, более богатая аминокислотами, более масштабная и доступная, чем традиционное сырье — меласса. Из аминокислот барды (глицина, глутаминовой кислоты, аргинина, аланина, аспарагиновой кислоты, тирозина, гистидина, серина, валина, лейцина, лизина, треонина) полусинтезом получены бетаины гидрохлориды с высокими выходом (5,7 % к жидкой фазе) и количественным содержанием (99 %). Для обеспечения оптимальных фармацевтико-технологических свойств таблеток модифицированы их состав и технология. Полученные таблетки практически нетоксичны, по специфическому действию не уступают аналогу — «Ацидин-пепсину». Проведенные исследования позволяют решить проблему импортозамещения зарубежного лекарственного средства и наладить производство из доступного отечественного сырья.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Алиева, Гюлюстан. "Роль женщин-исполнителей в 100 летней сценической жизни оперы-мугама «лейли и меджнун»". Rast Müzikoloji Dergisi 3, № 2 (15 вересня 2015): 915–19. http://dx.doi.org/10.12975/rastmd.2015.03.02.00049.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Сірчак, Є. С., В. І. Грига, А. В. Стегура та Й. І. Пічкар. "Зміна рівнів амінокислот сироватки крові у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки та цукровий діабет 2 типу". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 60, № 2 (31 грудня 2019): 68–71. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2019.60.68-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Сучасний пацієнт – це хворий із коморбідним, поліморбідним фоном. На сьогодні доведено спільність патогенетичних механізмів для неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та метаболічного синдрому і стає очевидним їх зв’язок із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, серцево-судинними захворюваннями. Мета дослідження: дослідити зміни рівнів амінокислот (АК) сироватки крові у хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу. Матеріали та методи. Обстежено 76 хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу. Пацієнтів поділили на групи, а саме: в І підгрупу увійшло 36 хворих на неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ); ІІ підгрупу склали 40 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Усі обстежені пацієнти підлягали дослідженню за загальноклінічними, антропометричними, інструментальними та лабораторними методами. Проведено кількісне визначення рівня вільних АК у сироватці крові, проводили за методом обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії в ізократичному режимі елюювання з електрохімічним детектуванням. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз показників білкового обміну вказує на зменшення кількості загального білка у сироватці крові переважно у хворих ІІ групи, що супроводжувалось диспротеїнемією. Встановлено переважне зменшення рівнів вільних АК сироватки крові у обох груп обстежених пацієнтів. При цьому більш суттєве відхилення від норми встановлено у ІІ групі пацієнтів, а саме – зменшення рівнів триптофану, тирозину, метіоніну, лейцину, аргініну (р<0,01), а також незначне зменшення вмісту аланіну, треоніну, серину, лізину (р>0,05). Ці зміни супроводжувались статистично достовірним збільшенням рівнів цистеїну, а також показників глутаміну, аспарагіну, фенілаланіну, валіну (р>0,05). Ідентичні, але менш виражені зміни встановлено і в групі хворих з НАЖГ та ЦД 2 типу. Висновки. 1. У хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу встановлено диспротеїнемія у сироватці крові із переважним збільшенням рівня α2- та γ-глобулінів. 2. Зміни рівнів вільних АК у сироватці крові у хворих на НАЖХП та ЦД 2 типу проявляються зменшенням показників триптофану, тирозину, метіоніну, лейцину, аргініну, а також збільшенням концентрації цистеїну, проліну, валіну, глутаміну. Ці зміни більш виражені у пацієнтів на ЦД 2 типу із ураженням печінки на стадії НАСГ, ніж НАЖГ. Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний жировий гепатоз, неалкогольний стеатогепатит, амінокислоти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Паршина, А. В., Т. С. Титова, Е. Ю. Сафронова, О. В. Бобрешова та А. Б. Ярославцев. "Определение глицина, аланина и лейцина при различных рН раствора с помощью ПД-сенсоров на основе гибридных мембран". Журнал аналитической химии 71, № 3 (2016): 272–81. http://dx.doi.org/10.7868/s0044450216030129.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Лыткин, А. И., В. В. Черников, О. Н. Крутова та Д. К. Смирнова. "Влияние температуры на термодинамические характеристики кислотно-основных реакций в водных растворах D,L-валил-D,L-лейцина". Журнал физической химии 93, № 7 (2019): 1023–26. http://dx.doi.org/10.1134/s0044453719070161.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Забелин, А. А., Т. Ю. Фуфина, А. М. Христин, Р. А. Хатыпов, В. А. Шкуропатова, В. А. Шувалов, Л. Г. Васильева та А. Я. Шкуропатов. "ВЛИЯНИЕ ЗАМЕНЫ ЛЕЙЦИНА M196 НА ГИСТИДИН НА ЭЛЕКТРОННУЮ СТРУКТУРУ ПЕРВИЧНОГО ДОНОРА ЭЛЕКТРОНА И ПЕРЕНОС ЭЛЕКТРОНА В РЕАКЦИОННЫХ ЦЕНТРАХ Rhodobacter sphaeroides". Биохимия 84, № 5 (2019): 682–91. http://dx.doi.org/10.1134/s0320972519050063.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Малкандуев, Юсуф Ахматович, та Анета Ахмедовна Кокоева. "INVESTIGATION OF OPTICAL PROPERTIES OF WATER-SOLUBLE ELECTROLYTES BASED ON Α-AMINO ACIDS". Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, № 12() (15 грудня 2020): 637–43. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2020.12.637.

Повний текст джерела

Анотація:

Из литературы известно, что L - аминокислоты, кроме глицина, являются оптически активными веществами и обладают способностью вращать плоскость поляризации проходящего через него поляризованного луча света в левую сторону. В работе приводиться синтез и радикальная полимеризация водорастворимых полиэлектролитов на основе L - валина и L - лейцина. В работе описывается способ получения новых нанокомпозиционных материалов на основе синтезированных полимеров и модифицированного монтмориллонита. Исследованыоптически активных свойства и определены величина удельного вращения плоскости поляризации для алкилированной аминокислоты - N, N - диаллилвалина и N, N - диаллиллейцина. It is known from literature that L - amino acids, in addition to glycine, are optically active substances and have the ability to rotate the polarization plane of a polarized light beam passing through it to the left side. The paper presents the synthesis and radical polymerization of water-soluble polyelectrolytes based on L - valine and L - leucine. This paper describes a method for obtaining new nanocompositional materials based on synthesized polymers and modified montmorillonite. The optically active properties were investigated and the value of the specific rotation of the polarization plane for the alkylated amino acid - N, N - diallylvaline and N, N - diallylleucine was determined.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Gerun, Inessa. "Амінокислотний склад молока здорових корів та хворих на кетоз". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (50) (1 грудня 2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Дефіцит білкового харчування є актуальним як до населення країн з сталим економічним розвитком так і до розвиваючих. Проблема якісного та безпечного харчування населення була і залишається не вирішеною в усьому світі. Отже питання збалансування раціонів для населення є одним із найбільш актуальним для створеної при Організації Об’єднаних Націй продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО). Дослідженню амінокислотного складу білків молока корів приділено значна кількість робіт. Наші дослідження та їх результати направленні на виявленні змін амінокислотного складу білків молока за захворювання корів на кетоз та оцінки харчової цінності молока. От же результати наших досліджень показують, що є зміни вмісту в сторону зменшення майже всіх амінокислоти і особливо не замінних які відіграють важливу роль у житті людини так як вони не синтезують ся в організмі. Так, за нашими даними вміст амінокислоти валін зменшений 22,6 %. Разом з тим бачимо що зменшився також вміст амінокислоти Фенілаланін на 10,1%. Амінокислота лейцин при захворюванні на кетоз знаходиться практично на одному рівні. Вміст незамінної амінокислоти ізолейцин за кетозу зменшився на 39,4%. Наші дослідження показують що кількість треоніну та метіоніну зменшена на 40,2 та 80,7 % відповідно. В білку молока корів є одна із амінокислот яка вважається напівнезамінною для людини, це - аргінін. При захворюванні на кетоз вміст аргініну зменшений на 33,3 %. Аналіз результатів дослідження вмісту замінних амінокислот показав що значна їх частина також має негативну тенденцію. Так, вміст таких амінокислот як пролін та гістідін зменшився на 20,9 та 22,3 % відповідно. Також на 4 та 13,2 % відповідно зменшився вміст таких амінокислот як гліцин та глютамінова кислота. Суттєве зменшення вмісту відзначили у таких амінокислот як лізин та тирозин на 40,8 та 69,5 %. Але нами також відмічено що вміст таких замінних амінокислот як серин та аспаргинова кислота збільшився на 10,5 та 9,5 % відповідно. Отже таке захворювання як кетоз корів призводить не тільки до зниження продуктивності а і до втрати біологічної цінності молока та вироблених із нього молочних продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Бобрешова, О. В., А. В. Паршина, Е. Ю. Сафронова, Т. С. Титова та А. Б. Ярославцев. "Потенциометрическое определение анионов глицина, аланина, лейцина и катионов калия в щелочных растворах с использованием мембран Nafion и МФ-4СК, модифицированных ZrO2". Мембраны и Мембранные технологии 5, № 2 (2015): 125–30. http://dx.doi.org/10.1134/s2218117215020042.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Колпакова, Валентина Васильевна, Людмила Васильевна Чумикина, Чам Куинь Фан, Лидия Ивановна Арабова, Людмила Владимировна Шевякова та Владимир Владимирович Бессонов. "К вопросу об эффективности различных способов ферментативного выделения белковых концентратов из белого и коричневого риса". Аграрная Россия, № 2 (10 березня 2016): 12–20. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-2-12-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Пищевые предприятия производят коричневый рис и продукты его переработки, отличающиеся по химическому составу от продуктов, произведенных из белого риса. В связи с этим в сравнительном аспекте исследованы способы выделения белковых концентратов из муки, произведенной из белого и коричневого риса. Способы включают предварительную обработку рисовой муки энзимными препаратами, содержащими бактериальную амилазу и грибную ксиланазу, и последующее экстрагирование белков разбавленной соляной кислотой. Изучено влияние технологических факторов (гидромодуль, время экстрагирования, температура, pH, концентрация кислоты и энзимных препаратов) на выход белков и восстанавливающих сахаров. Определены условия осаждения белков в изоэлектрической точке с цитратом кальция и без него. Выход белков в экстракте при оптимальных режимах составил 90 – 94 % для белого и 64 – 67 % для коричневого риса. Степень осаждения белков для обоих видов риса достигала 95 – 96 %, а их выход с готовыми белковыми и белково-кальциевыми концентратами — 7,8 – 8,1 % от общего количества муки для белого и 8,6 – 9,0 % для коричневого риса. Массовая доля белка в концентратах из белого риса составляла 83 – 85 %, из коричневого риса — 78 – 80 %. В белковых и белково-кальциевых концентратах из коричневого риса содержалось больше кальция, железа и цинка, тогда как из белого риса — больше калия, магния, кобальта, молибдена, хрома, кадмия. Белки концентрата из коричневого риса содержали меньше лейцина, лизина, фенилаланина, тирозина, чем концентрат из белого риса, но немного больше серусодержащих аминокислот.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Керимов, Вагиф Мирзамехти. "Геологические условия образования цеолитовых месторождений Азербайджана". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 4 (17 грудня 2021): 53–62. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2021.4/3790.

Повний текст джерела

Анотація:

Введение: Цеолиты являются наилучшими адсорбентами и поэтому привлекают пристальное внимание исследователей, а заодно находят широкое применение в различных отраслях промышленности и сельского хозяйства, причем с течением времени области их применения неизменно расширяются. Промышленная ценность цеолитов определяется, главным образом, наличием у них уникальных ионно-молекулярно-ситовых и каталитических свойств, обусловленных кристаллохимическими особенностями, их способностью к катионному обмену, потере и поглощению воды и других молекул без разрушения структурного каркаса. Особенно большое значение имеют природные цеолиты – клиноптилолит и морденит. Расширение отраслевой возможности использования цеолитов Азербайджана, где выгодно расположены крупные месторождения цеолитсодержащих туфов (Айдаг, Агдаг, Юхары Оксюзли, Татлы, Туг, месторождении в Талышской зоне и др.), настоятельно требует их комплексного изучения. Методика: Для изучения состава цеолитов из различных месторождений проведены более 50 химических анализов цеолитизированных туфов, наиболее мелкие фракции клиноптилолитовых туфов подвергнуты минералогическому анализу. Определены показатели преломления микрочешуйчатого агрегата клиноптилолита и подсчитано количество минералов, дифракционные данные цеолитов получены при комнатной температуре на дифрактометре ДРОН-3 (CuKα – излучение, Ni-фильтр, 30 кВ, 20–26 мА, скорость движения счетчика 0.50 θ/мин.). Результаты и обсуждения: В статье анализируются состояние изученности и некоторые особенности природных цеолитов Азербайджана различного минерального и химического состава. По результатам химических анализов установлено, что состав минералов цеолитовой группы и цеолитизированных туфов Казахского прогиба характеризуется высоким содержанием кремнезема, преобладанием окисного железа над закисным, кальция над магнием и натрия над калием. Установлено, что собственно магматический цеолит представлен анальцимом, который в виде ксеноморфных выделений расположен в интерстициях раннее выделившихся породообразующих минералов, таких как оливин, клинопироксен, плагиоклаз, биотит, роговая обманка и других в составе тешенитов Тугского и Калаханского интрузивов. Следующим генетическим типом цеолитов также является анальцим, который образовался в результате метасоматического преобразования высокотемпературного лейцита. Далее анализируются условия образования гидротермальных и осадочно-диагенетических цеолитов. Выяснено, что высококремнистые цеолиты, (клиноптилолиты и мордениты) имеющие промышленное значение, образовались в результате гидратации кислых гиалокластитов дацит-риодацитового состава. Выводы: Установлено, что в большинстве случаев исходным материалом для образования цеолитов являются пепловые туфы трахиандезибазальтов, андезитов, дацитов и риодацитов. Разнообразие по составу продуктов эксплозивной деятельности позднемелового и кайнозойского вулканизма связано не только с условиями тектоно-магматического режима, хотя он и является одним из решающих факторов образования анальцимовых и клиноптилолит-морденитовых месторождений.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Luo, Z., W. Fang, C. L. Wang та W. Q. Ma. "Двойное мечение и синхронное наблюдение за локализацией Hsp70 и Hsf-1 в линии клеток SCC-25, выращенных при кратковременном недостатке лейцина с последующим тепловым шоком". Молекулярная биология 53, № 4 (2019): 654–62. http://dx.doi.org/10.1134/s0026898419040074.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!