Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Кілограм.
Статті в журналах з теми "Кілограм"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Кілограм".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Artemenko, A. S. "ПРОФІЛАКТИКА ОЖИРІННЯ У ПІДЛІТКІВ". Медсестринство, № 1 (11 квітня 2019): 49–51. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2019.1.9988.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано основні принципи профілактики ожиріння. Кожен зайвий кілограм маси тіла погіршує показники фізіологічного здоров’я і в результаті провокує появу нових захворювань. При своєчасному зверненні до лікаря і зміні способу життя можна запобігти або зменшити кількість негативних наслідків надлишкової маси тіла.
2
Семко, Богдан, Вадим Воронецький та Віктор Джим. "Дослідження ефективності використання додаткового обладнання у підготовчому періоді річного макроциклу спортсменів-пауерліфтерів високої кваліфікації". Слобожанський науково-спортивний вісник 3, № 83 (23 червня 2021): 105–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.015.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити вплив застосування додаткового обладнання, а саме гумових еспандерів, на розвиток силових показників пауерліфтерів високої кваліфікації. Матеріал і методи: до дослідження було залучено 20 пауерліфтерів високої кваліфікації. Результати: встановлено, що використання додаткового обладнання в пауерліфтингу сприяє більш ефективному розвитку силових якостей спортсменів, а, отже, веде до зростання спортивних результатів у присіданні, жимі лежачи та тязі. Використання додаткового обладнання дає можливість виконувати вправи з використанням гумових еспандерів. Гумові еспандери фіксуються в силовій рамі зверху, після чого розтягуються та кріпляться до штанги, за рахунок розтягнення еспандерів спортсмен має можливість полегшити підйом в нижній точці. Допомога еспандерів в нижній точці найбільша, а в верхній точці відсутня. Дані вправи рекомендовано атлетам високої кваліфікації, при їх використанні необхідно чітко слідкувати за технікою виконання вправ, тому що в останніх фазах вправ спостерігається м’язова втома і техніка виконання вправи часто порушується. Спортсмени експериментальної групи використовували вправи з гумовим еспандером у підготовчий період з розвитку силових якостей у змагальних вправах: присідання зі штангою, жимі лежачи, тязі. За період підготовки виконали 768 підйомів штанги в присіданнях, що дорівнює 169 тисяч кілограм, 1020 підйомів штанги в жимі лежачи, що дорівнює 141 тисяч кілограм, 720 підйомів у тязі, що дорівнює 165 тисяч кілограм. За період дослідження контрольна й експериментальна групи збільшили показники: у присіданнях зі штангою (контрольна – 10 кг, експериментальна – 15 кг; t =2,82; Р <0,05); жимі лежачи (відповідно – 5 кг, 10 кг; t = 1,81; Р >0,05); станова тяга (відповідно – 5 кг, 15 кг; t = 1,63 Р>0,05), що дає більш суттєве підвищення результату експериментальної групи щодо контрольної. Висновки: встановлено, що використання даного методу сприяє більш ефективному розвитку силових показників, а, отже, веде до зростання спортивних результатів у всіх трьох дисциплінах пауерліфтингу. Ключові слова: пауерліфтинг, додаткове обладнання, присідання, гумовий еспандер.
3
Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова та В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
4
Huculak, Ganna. "ТРИВАЛІСТЬ ЛАКТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ТА ФІЗІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 54–57. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Характеризуючи продуктивні якості голштинських корів необхідно відмітити явне зростання надою корів від першої до четвертої лактації, а вже на п’ятій лактації спостерігається незначне зниження удою. Так, для корів третьої лактації були вже не характерні удої до 9000 кг молока. У цей же час у тварин четвертої та п’ятої лактацій також не спостерігалися удої до 9000 кг, але й більше 10000 кг за 305 діб лактації те ж не було. У проведених дослідженнях тривалість лактаційного періоду у різновікових корів значно відхилялась від нормативного показника, який становить 305 діб, тобто 10 місяців. Таким чином, навіть за стимуляції синхронізації овуляції на яєчниках корів тривалість лактації перебільшує нормативні показники. Особливо тривалий лактаційний період у неадаптованих первісток, який перевищує норму на 42,9 %. Проте з віком корів лактаційний період хоча і перевищує норму, та все ж помітне незначне його скорочення. Встановлено, що зростання надою корів відбувається від першої до четвертої лактації, а вже на п’ятій лактації спостерігається незначне його зниження, що вказує на деяке фізіологічне виснаження організму. Також про це свідчать показники відношення величини удою до їх живої маси. Так, у голштинських тварин четвертої та п’ятої лактацій відзначається найвищі показники як удою за 305 діб, так і фізіологічної активності організму. За цей період на кілограм живої маси корів приходилося відповідно 15,0 та 16,0 кг секретованого молока, тоді як у тварин першої та другої лактацій цей показник був меншим відповідно на 14,3 і 11,8 %. Близькі та найменші значення показників молочного жиру та білка мали тварини І і ІІІ (контрольної) груп відповідно у першу та третю лактації відповідно 0,5 кг молочного жиру та 0,4 кг молочного білка на одиницю живої маси. Ці значення поступалися показникам коровам ІІ, IV і V груп відповідно у другу, четверту та п’яту, які, в свою чергу, секретували 0,6 кг молочного жиру та 0,5 кг молочного білка на кілограм живої маси. Реалізація генетичного потенціалу голштинськими коровами не є стабільно запрограмованою, оскільки залежить від індивідуальної реакції на умови експлуатації. На фізіологічне виснаження організму за інтенсивної технології експлуатації вказує те, що рівень молочної продуктивності у корів від першого до четвертого отелення зростає, після чого дещо знижується.
5
Довгій, Ю. Ю., та О. В. Рудік. "ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БРОМЕТРОНІДУ НОВОГО ЗА НАЯВНОСТІ ЕЙМЕРІОЗУ В ПЕРЕПІЛОК". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 259–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведені дані результатів науко-виробничих досліджень, які довели, що в перепелів ре-єструється моноінвазія. Інтенсивність інвазії склала: Е. tenella – 1,1±0,07 тис. ооцист, E. necatrix – 960±0,04 ооцист, E. acervulina – 1,3±0,02 тис. ооцист в одному грамі посліду. Першій дослідній групі задавали препарат у дозі 2 грами брометроніду нового на 1 кілограм комбікорму, без імуномудуля-тора упродовж п’яти діб, а другій дослідній групі застосовували еймеріостатик (брометронід но-вий) у дозі 1 грам на 1 кілограм комбікорму в поєднанні з імуномудулятором – настоянкою лимонни-ка китайського в дозі 1 см³ на 1 літр води упродовж п’яти діб з питною водою. За результатами лабораторного дослідження проб посліду на 14-ту та 21-шу добу екстенсефективність та інтен-сефективність склала 100 %. У першій дослідній групі встановлено вірогідне підвищення морфологі-чних і біохімічних показників у крові. На 7-му добу підвищення кількості еритроцитів на – 18,5 %, Р˂0,001, базофілів на – 31,4 %, Р˂0,001, лімфоцитів на – 7,6 %, Р˂0,05, та на 14-ту добу псевдоео-зинофілів на – 7,8 %, Р˂0,05. Такі показники, як еозинофіли, лейкоцити, моноцити на 7-му добу мали тенденцію до підвищення, а на 14-ту добу знизились до показників фізіологічної межі. При біохіміч-ному досліджені крові встановлено, що на 7–му добу відмічали підвищення вмісту загального білка на – 30,9 %, Р˂0,001, загального кальцію на – 20,3 % Р˂0,001, холестерину на – 0,37 %, Р˂0,05, фос-фору на – 49,9 %, Р˂0,01, а на 14–ту добу гемоглобіну на – 13,5 %, Р˂0,001, загального білірубіну на – 5,65 %, Р˂0,05, креатиніну на – 5,9 %, Р˂0,05, АлАТ на – 40,5 %, Р˂0,01, АсАТ на – 8,8 %, Р˂0,05, ЛФ на – 35,8 %, Р˂0,01, калію на – 14,6 %, Р˂0,001, глюкози на – 17,2 %, Р˂0,001, сечової кислоти на – 38,2 %, Р˂0,01. Отримані показники другої дослідної групи свідчили, що на 7-му та 14-ту добу від-мічали позитивні зміни в морфологічних та біохімічних показниках крові порівняно з 1-ою добою дос-лідної групи. У морфологічних показниках на 7-му добу спостерігали підвищення: еритроцитів на – 17,6 %, Р˂0,001, лейкоцитів на – 10,7 %, Р˂0,05, лімфоцитів на – 16,3 %, Р˂0,001, та на 14-ту добу еритроцитів на – 32,7 %, Р˂0,01 і псевдоеозинофілів на – 2,6 %, Р˂0,05. Зміни в біохімічних показни-ках порівняно з 1-ою добою дослідної другої групи, було встановлено, що на 7-му добу підвищився вміст загального кальцію на – 20,7 %, Р˂0,001, холестерину на – 37,4 %, Р˂0,01, АсАТ на – 2,3 %, Р˂0,05, ЛФ на – 45,7 %, Р˂0,01, фосфору на – 15,6 %, Р˂0,001, калію на – 44,7 %, Р˂0,01, сечової кислоти на – 10,2 %, Р˂0,05, а на 14-ту добу підвищився вміст гемоглобіну на – 26,8 %, Р˂0,01, кре-атиніну на – 17,9 %, Р˂0,001, сечової кислоти на –53 %, Р˂0,01, загального білка на – 17,3 %, Р˂0,001. З отриманих результатів у другій групі перепелів встановлено підвищення гемоглобіну, за-гального кальцію, холестерину, креатиніну, лужної фосфатази, фосфору, калію, загального білка, сечової кислоти. Ці зміни відбулися, на нашу думку, внаслідок прояву імуностимулюючої дії настоян-ки лимонника китайського. Також відмічали зниження біохімічних таких показників: загальний білі-рубін, глюкози, АлАТ по відношенню до здорової птиці.
6
Povod, M. G., M. Shpetniy, O. G. Mykhalko, S. V. Zhizhka, Анастасія та V. O. Mikhailik. "ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ТА ОПЛАТА КОРМУ САМЦІВ СВИНЕЙ ЗА РІЗНОГО СПОСОБУ КАСТРАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 28–36. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі вивчено порівняння інтенсивності росту в різні вікові періоди, некастрованих та кастрованих кнурів за допомогою класичної хірургічної та імунологічної кастрації. Встановлено, що некастровані поросята в період дорощування мали кращу конверсію корму при практично рівній інтенсивності росту. Під час відгодівлі найвищу інтенсивність росту до віку 120 діб мали некастровані кнурці, далі імунологічні та хірургічні кастрати. З 121-ї по 165-ту добу найвищу інтенсивність росту виявили імунологічні кастрати, далі некастровані кнурці і найменш інтенсивно росли хірургічні кастрати. За весь періоди відгодівлі найбільш інтенсивно росли імунокастровані самці. Під час відгодівлі було виявлено різницю в інтенсивності росту між хірургічними кастратами, імунокастратами та некастрованими кнурами. За період відгодівлі найкраще оплачували корм приростом імуно-кастровані тварини, які витрачали на один кілограм приросту 0,09 на 2,8 % менше корму порівняно з некастрованими і на 11,4 % порівняно з хірургічними кастратами. Індекс відгодівельних якостей мав найвище значення у імунологічно кастрованих тварин 126,7 балів, у кнурів він був на 4,2 бали або на 3,3% менший, а у хірургічних кастратів склав 118,3 бали, що менше чим у імунокастратів на 8,4 бали або на 6,6 %. Некастровані поросята в період дорощування мали кращу конверсію корму при практично рівній інтенсивності росту. Відносні прирости в різні періоди життя у хірургічних кастратів, імунокастратів та кнурів поперемінно змінювались, та за весь період життя виявились практично рівні. Не встановлено залежності збереженості та інтенсивності росту поросят в підсисний період.
7
Кравцов, Андрей. "Оцінка ефективності застосування фулеренових композицій в гідростатичних приводах сільськогосподарських машин". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 211–20. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.211-220.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено аналіз застосування фулеренів і фулеренових добавок до робочих рідин гідростатичних приводів ГСТ-90 сільськогосподарської техніки. Показано, що застосування фулеренових композицій в гідравлічних оливах гідростатичних приводів сільськогосподарських машин є перспективним напрямком і дозволить знизити витрати на тертя в трибосистемах ГСТ, що призведе до економії палива, при одночасному зниженні швидкості зношування матеріалів трибосистем та збільшенню ресурсу.
Метою даної роботи є експериментальне дослідження ефективності застосування фулеренових композицій в гідравлічних оливах гідростатичних приводів і ступеня їх впливу на питому витрату палива приводного електродвигуна. Маса фулеренової композиції 100 гр на один кілограм гідравлічної оливи. Склад фулеренової композиції - 0,75 гр фулеренів і 99,25 гр рослинної ріпакової олії. Загальна маса фулеренової композиції 100 гр вводилася в 1000 гр базовой гідравлічної оливи МГЕ-46В, (10% мас.).
Витрати на тертя в трибосистемах ГСТ-90 оцінювали по величині потужності приводного електродвигуна на випробувальному стенді КІ-4815М.
Експериментальним шляхом отримані значення зниження потужності електродвигуна на привод ГСТ-90 під час випробувань на стенді. Встановлено, що при використанні фулеренової композиції в робочої рідині МГЕ-46В, потужність електродвигуна на привод ГСТ зменшується на 17,2…17,6%.
Застосування фулеренової композиції в робочій рідині дозволить знизити витрати палива дизелем сільськогосподарської машини. На прикладі зернозбирального комбайна, де використовується ГСТ-90, розраховано зменшення витрати дизельного палива від застосування фулеренової композиції. При напрацюванні зернозбиральним комбайном 300 мотогодин за сезон, економія палива складе 735 кг на одну машину.
8
Кравцов, Андрей. "Оцінка ефективності застосування фулеренових композицій в моторних оливах при експлуатації ДВЗ". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 41–49. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.41-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено аналіз застосування фулеренів і фулеренових добавок до мастильних матеріалів для підвищення протизносних і антифрикційних властивостей. Показано, що фулеренові добавки не розчиняються (диспергуються) в рідких технічних оливах. Для поліпшення розчинності фулеренів необхідно попереднє їх розчинення в рослинних високоолеїнових оліях, а потім додавання отриманої композиції в технічні оливи (нафтові, напівсинтетичні, синтетичні).
Метою даної роботи є експериментальне дослідження ефективності застосування фулеренових композицій в моторних оливах і ступеня їх впливу на ефективну потужність і питому витрату палива дизельного двигуна. Маса фулеренової композиції 100 гр на один кілограм моторної оливи. Склад фулеренової композиції - 0,75 гр фулеренів і 99,25 гр рослинної ріпакової олії. Загальна маса фулеренової композиції 100 гр вводилася в 1000 гр базової моторної оливи М-10Г2к, (10% мас.).
Експериментальним шляхом отримані залежності ефективної потужності і питомої витрати палива при застосуванні в моторних оливах фулеренової композиції (склад - 0,75 гр фулеренів та 99,25 гр рослинної ріпакової олії, 10% мас.). Експериментально встановлено, що використання моторної оливи з фулереновою композицією дозволяє отримати наступні показники під час випробування дизеля Д-243 на стенді:
- ефективна потужність дизеля збільшилась зі значень 60 кВт до значень 64, 56 кВт, тобто на 7,5%.
- питома витрата палива зменшилася зі значень 220 гр/кВт*год до значень 186 гр/кВт*год, тобто на 15,45%.
На основі отриманих експериментальних результатів зроблено висновки, що використання фулеренової композиції в моторних оливах дозволяє знизити питому витрату палива двигуном, що призведе до економії палива під час експлуатації транспортних засобів без зменшення їх ефективної потужності.
9
Shatsky, V. V., A. A. Gudyma та L. Ya Fedoniuk. "ДИНАМІКА АНТИОКСИДАНТНО-ПРООКСИДАНТНОГО БАЛАНСУ КІРКОВОГО І МОЗКОВОГО ШАРІВ НИРКИ ПІСЛЯ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ, УСКЛАДНЕНОЇ ІШЕМІЄЮ-РЕПЕРФУЗІЄЮ КІНЦІВКИ, ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ КАРБАЦЕТАМОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (30 січня 2020): 144–53. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10815.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – з’ясувати вплив гострої крововтрати, ускладненої двогодинною ішемією кінцівки та її реперфузією, на антиоксидантно-прооксидантний баланс у кірковому і мозковому шарах нирки.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 108 нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. Усіх тварин поділили на чотири групи: контрольну та чотири дослідних (по 6 щурів у групі). До першої дослідної групи увійшли тварини, яким моделювали ішемію-реперфузію кінцівки. Під тіопентало-натрієвим знеболюванням тваринам проксимально на ліву лапку на 120 хв накладали джгут «SWAT-T» (США) шириною 10 мм, який повністю припиняв кровотік. У другій дослідній групі в умовах знеболювання тваринам моделювали гостру крововтрату в обсязі 20–22 % обʼєму циркулюючої крові шляхом пересікання стегнової вени. У третій дослідній групі ці ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, з метою корекції внутрішньоочеревинно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. Тварин виводили з експерименту під тіопентало-натрієвим знеболюванням через 3 і 4 години, а також через 1, 7 і 14 діб з моменту реперфузії, гострої крововтрати та їх поєднання, попередньо провівши визначення функціонального стану нирок методом стимульованого діурезу. В контрольній групі тварин вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут без припинення кровотоку на 4 год, в подальшому через 3 год визначали функціональний стан нирок методом стимульованого діурезу, а далі під тіопентало-натрієвим знеболюванням тварин виводили з експерименту аналогічним методом. У гомогенатах кіркового і мозкового шарів видаленої нирки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти і активність каталази. На основі цих даних розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ).
Результати. Моделювання ішемії-реперфузії кінцівки у досліджуваних функціональних шарах нирки впродовж експерименту зумовлювало істотне зростання величини АПІ з максимумом через 1 добу, що вказувало на домінування антиоксидантних механізмів у тканинах нирки. Під впливом гострої крововтрати величина АПІ у кірковому та мозковому шарах нирки різко зменшувалася, досягаючи мінімуму через 1 добу, й не поверталася до рівня контролю через 14 діб. Ми вперше встановили, що моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки зумовлювало ще більше зниження величини АПІ у функціональних шарах нирки. Якщо у кірковому шарі за цих умов показник ставав статистично вірогідно меншим, порівняно з групою з гострою крововтратою через 3 і 4 год та 14 діб спостереження, то у мозковому шарі додаткова ішемія-реперфузія супроводжувалася істотним зниженням величини АПІ у всі терміни реперфузійного періоду.
Застосування карбацетаму в дозі 5 мг на кілограм маси впродовж 14 діб рерфузійного періоду у тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією, порівняно з тваринами без корекції, супроводжувалося істотним зростанням величини АПІ, починаючи з 7 доби – у мозковому шарі нирки, а через 14 діб – і в мозковому, і в кірковому шарах. Отриманий результат свідчить про перспективність карбацетаму як засобу системної корекції за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, і є теоретичним підґрунтям для його використання у клініці.
Висновки. Внаслідок двогодинної ішемії та реперфузії кінцівки у досліджуваних функціональних шарах нирки істотно зростає величина АПІ з максимумом через 1 добу реперфузійного періоду, яка до 14 доби не досягає рівня контрольної групи. Під впливом гострої крововтрати величина АПІ у тканинах нирки різко зменшується, що свідчить про значне домінування прооксидантних механізмів, зумовлене зниженням перфузії нирки. Ускладнення гострої крововтрати ішемією-реперфузією кінцівки зумовлює статистично вірогідно більше зниження величини АПІ у кірковому шарі нирки, порівняно з групою з гострою крововтратою через 3 і 4 год та 14 діб спостереження, у мозковому шарі – у всі терміни реперфузійного періоду.
Використання впродовж 14 діб реперфузійного періоду карбацетаму в тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з тваринами без корекції, зумовлює істотне зростання величини АПІ, починаючи з 7 доби – у мозковому шарі нирки, а через 14 діб – і в мозковому, і в кірковому.
10
Стрельбицька, В. В., А. А. Гудима та К. А. Походун. "ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ У ТКАНИНАХ ТОНКОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ КІНЦІВКИ, ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12341.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У структурі сучасного травматизму воєнного і мирного часу значно зросла частка вогнепальних уражень, які часто супроводжуються масивною зовнішньою крововтратою. Накладання за цих умов кровоспинного джгута вважається єдиним способом порятунку на полі бою. Гостра крововтрата та ішемія-реперфузія кінцівки стимулюють активізацію процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у внутрішніх органах. Однак порушення вільнорадикальних процесів у стінці тонкої кишки за цих умов вивчені недостатньо.
Мета дослідження – зʼясувати динаміку активності процесів ПОЛ у тканинах тонкої кишки за умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень.
Матеріали і методи. Експерименти виконано на 108 нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усіх тварин поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Під тіопентал-натрієвим наркозом у першій дослідній групі моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, у другій – гостру крововтрату, в третій – ці ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам із гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки внутрішньочеревно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. Через 1 і 2 год, а також через 1; 7 і 14 діб у гомогенаті тонкої кишки визначали вміст дієнових кон’югатів та реагентів до тіобарбітурової кислоти.
Результати. За умов ішемії-реперфузії кінцівки та гострої крововтрати посилюються процеси ліпідної пероксидації у стінці тонкої кишки з максимумом через 1 добу експерименту. За умов моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки вміст первинних і вторинних продуктів ПОЛ до 14 доби експерименту нормалізується, то під впливом крововтрати показник до 14 доби залишався суттєво більшим порівняно з контролем. Поєднання ішемії-реперфузії кінцівки та гострої крововтрати вже з 2 год експерименту супроводжується більшим накопиченням продуктів ПОЛ, які до 14 доби статистично значуще перевищують інші дослідні групи. Карбацетам супроводжується позитивною антиоксидантною дією, який вже при семиденному застосуванні супроводжувався істотним зниженням вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ у стінці тонкої кишки, що вказує на перспективність цього препарату за умов модельованої патології як засобу зниження проявів поліорганної дисфункції.
Висновки. Моделювання ішемії-реперфузії кінцівки на тлі гострої крововтрати супроводжується сумацією прооксидантного впливу обох патологічних втручань і викликає статистично вірогідно більше зростання вмісту ДК і ТБК-активних продуктів ПОЛ у стінці тонкої кишки, починаючи з 2 год експерименту. Застосування карбацетаму, порівняно з тваринами без корекції, вже через 7 діб реперфузійного періоду викликає істотне зниження активності ПОЛ у стінці тонкої кишки.
11
Shatsky, V. V., A. A. Hudyma та R. V. Blyzniuk. "Вплив експериментальної гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на діурез і швидкість клубочкової фільтрації". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (10 січня 2020): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10710.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: зʼясувати вплив гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на діурез і швидкість клубочкової фільтрації та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень.
Матеріали і методи. Експерименти виконано на 96 нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. Усіх тварин поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних (по 6 щурів у групі). До першої дослідної групи увійшли тварини, яким під тіопентал-натрієвим наркозом моделювали двогодинну ішемію кінцівки з наступною реперфузією. У другій дослідній групі в умовах знеболення тваринам моделювали гостру крововтрату в обсязі 20–22 % обʼєму циркулюючої крові шляхом пересікання стегнової вени. У третій дослідній групі дані ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, з метою корекції внутрішньоочеревинно вводили карбацетам (Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України, Донецьк) в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. В контрольній групі тваринам вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут на 2 год без припинення кровотоку і в подальшому брали для досліджень через одну годину.
Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 і 14 діб у піддослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Сечу збирали протягом 2 год і визначали діурез. Після забору сечі під тіопентал-натрієвим знеболенням щурів виводили з експерименту методом тотального кровопускання із серця. У сечі і сироватці крові визначали концентрацію креатиніну. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) оцінювали за кліренсом ендогенного креатиніну.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що реперфузія після двогодинної ішемії супроводжується істотним порушенням функціонального стану нирок, що виявляється зниженням діурезу та ШКФ, величина яких до першої доби досягає мінімального рівня, проте до 14 доби – нормалізується. На тлі гострої крововтрати досліджувані показники знижувалися ще більше. У всі терміни спостереження діурез і ШКФ були статистично вірогідно меншими, ніж у тварин з ішемією-реперфузією кінцівки. За умов моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки у всі терміни реперфузійного періоду величина діурезу виявилася істотно меншою, ніж за умов самої крововтрати. У свою чергу, ШКФ за цих умов статистично вірогідно знижувалася через 4 год і 7 діб реперфузійного періоду. Дослідження впливу карбацетаму показало, що його застосування в реперфузійному періоді вже через 7 діб привело до статистично значущого зростання діурезу та ШКФ у тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки. Ефект ставав ще більшим через 14 діб. Отже, карбацетам нівелює патогенні прояви гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки і знижує прояви ниркової дисфункції, що свідчить про його перспективність як засобу системної корекції.
12
Veresiuk, T. O., P. R. Selskyy, A. T. Televiak та B. P. Selskyy. "МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗАХ ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ–РЕПЕРФУЗІЇ, СПРИЧИНЕНІЙ НАКЛАДАННЯМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТУРНІКЕТА, ТА ЇЇ КОРЕКЦІЇ КАРБАЦЕТАМОМ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (26 листопада 2020): 16–23. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11318.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Артеріальні турнікети широко застосовуються як у клінічній практиці (зокрема при ангіо- та артропластиках), так і у військовій медицині при пораненнях кінцівки. Після зняття турнікета і відновлення кровопостачання кінцівки виникає мультифакторне ішемічно-реперфузійне ураження як первинно ішемізованих, так і віддалених від місця ішемії тканин. Вивченню морфологічних порушень у м’язовій тканині при гострій ішемії-реперфузії у медичній літературі присвячено низку публікацій. Проте тривають пошуки ефективних середників для медикаментозної корекції даних порушень.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз структурних змін у скелетних м’язах задніх кінцівок щурів при гострій ішемії-реперфузії, спричиненій накладанням артеріального джгута, при здійсненні корекції порушень карбацетамом.
Матеріали і методи. Проведено мікроскопічне дослідження гістологічних зрізів скелетних м’язів задніх кінцівок 60 щурів нижче ділянки накладання джгута за умов експериментальної гострої ішемії-реперфузії. Гостру ішемію усім тваринам викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT на задні кінцівки тварин шириною 5–6 мм, на рівні пахвинної складки протягом 2 год під тіопенталовим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Половині експериментальних тварин у pепеpфузійному пеpіоді з метою коpекції внутpішньочеpевно вводили ноотропний препарат «Каpбацетам» в дозі 5 мг на кілограм маси тіла один раз на добу протягом усього реперфузійного періоду. Зрізи скелетних м’язів забарвлювали гематоксиліном і еозином, за ван Гізон та азаном за методом Гейденгайна і вивчали за допомогою світлового мікроскопа.
Результати. Дослідження показали, що у ранньому реперфузійному періоді морфологічними критеріями ремоделювання скелетних м’язів були виражений набряк м’язових волокон та ендо- і перимізію, порушення у гемомікроциркуляторному руслі у вигляді стазу, гіперемії та мікротромбозу, діапедезні крововиливи, виражена лейкоцитарна інфільтрація, деформація м’язових волокон та втрата їх посмугованості, ушкодження сарколеми з виходом ядер у ендомізій, розволокнення міофібрил, розриви та фрагментація волокон, порушення лінійного розміщення ядер у них, поява ділянок міоцитолізу. За умови коpекції реперфузійних порушень каpбацетамом відбувається зменшення ступеня ураження та пpишвидшення відновлення структури скелетних м’язів, яке найбільш яскраво виявлялося в групах тварин із термінами реперфузії через 1 та 7 діб. Сукупність ознак свідчить пpо те, що на тканинному pівні при введенні карбацетаму не лише зменшується ішемічно-реперфузійне ураження міосимпласта, але також пришвидшуються механізми pепаpативного pабдоміогістогенезу.
Висновки. Структурні зміни у скелетних м’язах кінцівки при двогодинній ішемії та наступній реперфузії наростали у ранньому реперфузійному періоді та досягали найбільшого вираження через 1 добу реперфузії, а у пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний їх розвиток. За умови корекції порушень каpбацетамом відбувається зменшення ступеня ураження та пришвидшення відновлення структури скелетних м’язів кінцівки.
13
Horban, I. I. "ВПЛИВ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ, УСКЛАДНЕНОЇ ІШЕМІЄЮ-РЕПЕРФУЗІЄЮ КІНЦІВКИ, НА АНТИОКСИДАНТНО-ПРООКСИДАНТНИЙ БАЛАНС ПЕЧІНКИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ КАРБАЦЕТАМОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (17 серпня 2020): 93–100. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11320.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – з'ясувати вплив гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на антиоксидантно-прооксидантний баланс печінки та ефективність корекції виявлених порушень карбацетамом.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 108 нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усіх тварин поділили на п'ять груп: контрольну та чотири дослідних. Усі втручання виконані під тіопентало-натрієвим наркозом. У першій дослідній групі тваринам моделювали ішемію-реперфузію кінцівки шляхом накладання проксимально на ліву лапку смужки еластичного джгута «SWAT-T» (США) шириною 10 мм на 120 хв. У другій дослідній групі моделювали гостру крововтрату (20 % від об'єму циркулюючої крові) шляхом пересікання стегнової вени. У третій дослідній групі ці ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам з гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки внутрішньоочеревинно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. В контрольній групі тварин вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут на 2 год без припинення кровотоку і в подальшому брали для досліджень через 1 год.
Через 1 і 2 години, а також через 1, 7 і 14 діб в умовах тіопенталонатрієвого наркозу тварин дослідних груп виводили з експерименту методом тотального кровопускання з серця. В гомогенаті печінки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти й активність каталази. На основі цих даних розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ).
Результати. Внаслідок моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки в печінці зростала величина АПІ з максимумом через 7 діб спостереження, що зумовлено як підвищенням вмісту реагентів до тіобарбітурової кислоти, так і збільшенням активності каталази. До 14 доби величина АПІ знижувалася, проте не досягала рівня контролю. Під впливом гострої крововтрати величина АПІ у печінці різко зменшувалася, що викликано зростанням вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ на тлі зниження активності каталази. Додаткова двогодинна ішемія кінцівки з наступною реперфузією на тлі гострої крововтрати зумовлювала ще більше зниження величини АПІ в печінці, що виявилося статистично вірогідним, порівняно з іншими дослідними групами у всі терміни спостереження. Застосування карбацетаму у групі тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з тваринами без корекції, викликало істотне зростання величини АПІ через 7–14 діб експерименту, що свідчить про його антиоксидантний вплив.
Висновки. Внаслідок двогодинної ішемії та реперфузії кінцівки в печінці суттєво зростає величина АПІ з максимумом через 7 діб реперфузійного періоду, яка до 14 доби не досягає рівня контрольної групи. За умов гострої крововтрати величина АПІ в печінці різко зменшується, досягає мінімуму через 1 добу й до 14 доби залишається істотно меншою, ніж у контролі. Додаткове моделювання ішемії-реперфузії кінцівки на тлі гострої крововтрати супроводжується найбільшим зниженням величини АПІ в печінці у всі терміни спостереження.
Застосування впродовж 7–14 діб реперфузійного періоду карбацетаму в тварин із гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з тваринами без корекції, викликає істотне зростання величини АПІ, що свідчить про ефективність препарату за умов модельованої патології.
14
Швед, О. "Шевченка викупили з кріпацтва за 45 кілограмів срібла". Країна, № 16 (419), 26 квітня 2018 (2018): 6.
Знайти повний текст джерела
15
Влащук, А. М., Л. В. Шапарь, О. С. Дробіт, О. В. Місєвич та О. А. Шкода. "Вплив елементів технології на формування фотосинтетичного потенціалу рослин буркуну білого однорічного на богарних землях Півдня України". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 76–81. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити вплив строків сівби та норм висіву насіння на формування фотосинтетичної продуктив- ності й урожайності насіння буркуну білого однорічного в богарних умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили протягом 2015–2017 років на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства Національної ака- демії аграрних наук України, розташованого в Херсонській області, на Півдні України. Проведені дослідження вико- нували згідно з методиками проведення польових і лабо- раторних досліджень та методичними рекомендаціями і посібниками. Результати. У богарних умовах Півдня України було встановлено чисту продуктивність фото- синтезу та фотосинтетичний потенціал буркуну білого однорічного сорту Південний, залежно від строків сівби та норм висіву. У середньому за 2015–2017 роки дослі- джень встановлено, що з біологічного погляду найкращим строком сівби для вирощування буркуну білого одноріч- ного на насіння в богарних умовах Півдня України є сівба в першу декаду квітня за норми висіву 2,5 мільйони штук на гектар. Найкращим строком сівби для вирощування буркуну білого однорічного на насіння в богарних умо- вах Півдня України є сівба в першу декаду квітня з нор- мою висіву 2,5 мільйони штук на гектар. Максимальний показник фотосинтетичного потенціалу в посівах рослин буркуну білого сорту Південний було отримано за сівби в І декаду квітня – 1,80 млн м2 х днів/га у міжфазний період «цвітіння – повна стиглість насіння». Так, у серед- ньому за 2015–2017 роки проведення досліджень мак- симальний показник урожайності (876,6 кілограмів на гектар) сформовано за посів у І декаду квітня. За сприят- ливих агрокліматичних показників 2015 року врожайність насіння буркуну білого набула максимального значення 1 130 кілограмів на гектар за сівби в І декаду квітня за норми висіву 2,5 мільйони штук на гектар.
16
Трончук, І. С., Т. М. Рак та Н. В. Чижанська. "СТРУКТУРА І ПОЖИВНІСТЬ РАЦІОНІВ ДЛЯ ДІЙНИХ КОРІВ ІЗ РІЧНИМ НАДОЄМ МОЛОКА ВІД ШЕСТИ ДО ДЕВ’ЯТИ ТИСЯЧ КІЛОГРАМІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (29 березня 2012): 107–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена перспективна фізіологічно та економі-чно обґрунтована структура раціонів для високо-продуктивних дійних корів. Проведені авторамистатті дослідження показали, що при високихдобових надоях варто з метою нормального спо-живання необхідної кількості кормів обмежуватиу раціонах кількість кукурудзяного силосу до25–30 кг на голову на добу, а концентрованих кор-мів збільшити до 46–54 % за поживністю. Данопропозиції щодо організації повноцінної годівлідійних корів протягом року, що гарантує вироб-ництво високоякісного рентабельного молока.Рівень інтенсифікації: річні надої молока 6000–9000 кг; витрати кормів на 1 кг молока –9–10 МДж обмінної енерґії.
The perspective physiologically and economically provedstructure of diets for highly productive milk cows hasbeen developed. The research carried out by authors hasshown that at high daily milk productivity it is necessaryto limit a dose of a corn silo to 25-30 kg per a head for aday, and to increase the concentrated forages by 46-54 %on nutritiousness with the aim of normal consumption ofdemanded quantity of forages in diets. Offers concerningthe organisation of high-grade feeding of milk cowsthroughout a year that guarantees manufacture of highqualityprofitable milk are given. Intensification level:annual milk productivity 6000-9000 kg; expenses offorages on 1 kg of milk - 9-10 МJ of exchange energy.
17
Клопов, Р. В., В. О. Тищенко та Д. Г. Меснянкін. "СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено та проаналізовано проблеми вдосконалення спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчій період спортивного тренування в академічному веслуванні. Рівень ефективності змагальної діяльності у веслуванні академічному прямо залежить від рівня спеціальної фізичної підготовленості для результативного подолання двох кілометрів змагальної дистанції, яка є стандартною і використовується на міжнародних змаганнях та на Олімпійських іграх. У дослідженні взяли участь 6 веслувальників високої кваліфікації віком від 17 до 23 років. Метою дослідження було розробити та експериментально перевірити програму спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді. Для оцінки рівня спеціальної підготовленості використовують методи контрольних тестувань. Впродовж експерименту на початку та наприкінці було проведено контроль спеціальної силової підготовленості у тренажерному залі, максимальна вага на таких вправах як, тяга штанги лежачі і присідання зі штангою на плечах, функціональної підготовленості на веслувальному ергометрі «Concept 2», у вигляді 2000 метрів та 5000 метрів. Основним показником результативності на ергометрі була середня потужність проходження дистанції, а у тренажерному залі – кілограми. У ході дослідження було зафіксовано підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості. Наприкінці тренувальної програми, спрямованої на вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості, було проведено статистичну обробку отриманих даних за критерієм Стьюдента та Фішера, які констатують статистично значуще зростання рівня спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді та підтверджують ефективність запропонованої нами експериментальної програми тренувань.
18
Zavalniyuk, Olena. "Проблема чесності й гідності у спорті та моральне самовиховання спортсмена". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 144–55. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Суперництво в сучасному спорті – надзвичайно гостре питання. Іноді спортивна боротьба точиться за таку дещицю міліметрів, секунд, кілограмів, що суперники не звертають особливої уваги один на одного. В такі моменти надзвичайно актуальними виявляються моральні засади притаманної спорту змагальності. Остання, зокрема, передбачає таке суперництво, яке ґрунтується на чесності й гідності спортсменів. Засадничим принципом вирішення проблеми чесності в спортивних змаганнях вважається ідеал «Fair play». Водночас спорту притаманні різні відхилення від моральних норм, наявність подвійних стандартів. У зв’язку з вирішенням питань морального виховання та виховання вольових якостей спортсменів потрібно здійснювати загальновизнані дії (самоконтроль, самопереконання, самозаспокоєння та ін.). Звертається увага на негативні соціальні впливи на молодь, на необхідність переосмислення ролі спорту в роботі з юнаками і дівчатами. З метою дотримання етичних норм поведінки в спортивній діяльності розробляються спеціальні кодекси честі, норми і вимоги яких спрямовані на формування гармонійно розвиненої особистості з глибокими морально-етичними переконаннями.
19
Жуйков, О. Г., та В. Ю. Лаврись. "Норма висіву насіння як фактор формування продуктивних та господарсько цінних ознак гібридів соняшнику багатоквіткового за органічної технології вирощування в Південному Степу". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 42–45. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – проведення конкурсного випробування сучасного гібридного складу культури, його еколого-господарське обґрунтування, а також установлення оптимальної норми висіву. На вивчення були винесені такі елементи фенолого-біометричного та структурного характеру: тривалість вегетаційного періоду й окремих міжфазних періодів культури, висота рослин декоративного соняшнику, виживання рослин упродовж вегетації, кількість квітучих кошиків на рослині, діаметр кошика, маса пелюсток з одного суцвіття та з однієї рослини. Методи. Реалізацію поставленої наукової мети було здійснено закладанням і проведенням двофакторного польового досліду, у якому фактором А виступав гібрид культури (Teddy F1, Double Sunking F1, Santa Fe F1), а фактором В – норма висіву культури (50, 60 та 70 тисяч штук схожих насінин на 1 гектар). Результати. У досліді істотно виділявся гібрид Teddy F1, тривалість утворення фази повних сходів якого з момента сівби була найменшою з-поміж інших варіантів фактора А і становила 6 діб, що на 4 та 5 діб менше, ніж у варіантах гібридів Double Sunking F1 та Santa Fe F1. Збільшення норми висіву зумовлювало також істотне зменшення діаметра суцвіть за всіма варіантами гібридів культури: даний показник у гібрида Teddy F1 зменшувався від 11,7 до 6,3 сантиметрів за середнього значення 8,7 сантиметрів; Double Sunking F1 – від 8,4 до 5,5 сантиметрів (7,0 сантиметрів); Santa Fe F1 – від 9,3 до 6,0 сантиметрів (7,5 сантиметрів). Габітус окремих суцвіть культури за варіантами досліду зумовив і диференційований характер такого показника, як збір повітряно-сухих пелюсток з одного кошика. Лідером за зазначеним показником у досліді відмічений також гібрид Teddy F1: за середнього значення 1,4 грам продуктивність одного кошика гібрида зменшувалося від 1,7 до 0,9 грама зі збільшенням норми висіву від 50 до 70 тисяч штук на гектар. Ця ж динаміка простежувалася нами і за рештою гібридів: Double Sunking F1 – 0,7 грама (1–0,5 грама); Santa Fe F1 – 0,8 грама (1,0–0,6 грама). Продуктивність окремих рослин (маса чоловічих пелюсток у повітряно-сухому стані, зібрана з 1 рослини) за варіантами фактора А мала такий вигляд: гібрид Teddy F1 забезпечив отримання з однієї рослини в середньому 4,0 грами фітосировини; гібрид Double Sunking F1 – 1,5 грама, а гібрид Santa Fe F1 – 1,8 грама. Висновки. Оптимальною нормою висіву за всіма варіантами гібридів визнано норму 50 тисяч штук на гектар, за якої продуктивність окремої рослини була максимальною і за варіантами фактора А становила 5,1, 2,2 та 2,6 грами повітряно-сухих пелюсток відповідно, що в перерахунку на одиницю посівної площі становить відповідно 25,5, 11,0 та 13,0 кілограмів на гектар фітосировини в повітряно-сухому стані.
20
Tsytsiura, R. I. "Порушення жовчоутворювальної функції печінки на тлі гострої виразки шлунка та їх корекція тіотриазоліном в експерименті". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (21 січня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2015.4.5597.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Моделювання гострої виразки шлунка через 7 діб супроводжується порушенням жовчоутворювальної функції печінки, що проявляється суттєвим зниженням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот, прямого білірубіну та ступеня його кон’югації. Застосування тіотриазоліну впродовж семи днів після моделювання гострої виразки шлунка в дозі 9,07 мг на кілограм маси тварини внутрішньоочеревинно супроводжується вираженим гепатопротекторним ефектом, який проявляється нормалізацією досліджуваних показників жовчоутворювальної функції печінки.</p>
21
Tsytsiura, R. I. "Роль порушень жовчовидільної функції печінки в патогенезі гострої виразки шлунка та їх корекція тіотриазоліном". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 23, № 2-3 (16 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v23.i2-3.5272.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Резюме. Через 7 діб після моделювання гострої виразки шлунка настає істотне порушення жовчовидільної функції печінки, яке проявляється зниженням швидкості жовчовиділення та екскреції загальних жочних кислот та прямого білірубіну. Застосування тіотриазоліну впродовж семи днів після моделювання гострої виразки шлунка в дозі 9,07 міліграм на кілограм маси тварини внутрішньоочеревинно супроводжується вираженим гепатопротекторним ефектом і приводить до нормалізації показників жовчовидільної функції печінки.</p>Ключові слова: гостра виразка шлунка, печінка, жовчовиділення, тіотриазолін.
22
Kozak, D. V. "ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ТКАНИНІ ЛЕГЕНЬ У ПІЗНІЙ ПЕРІОД ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ КАРБАЦЕТАМОМ". Вісник наукових досліджень, № 3 (11 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5207.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>У статті викладено, що під впливом політравми через 7–28 діб посттравматичного періоду в тканині легень відмічається виражена інтенсифікація процесів ліпідної пероксидації, яка проявляється статистично достовірним збільшенням вмісту ТБК-активних продуктів, що не компенсується підвищенням через 14 і 28 доби активності СОД, із значним відхиленням антиокисдантно-прооксидантного балансу в бік переважання прооксидантних механізмів. Застосування карбацетаму в дозі 5 мг на кілограм маси тварин протягом двох тижнів після нанесення травми супроводжується зниженням вмісту ТБК-активних продуктів у тканині легень, підвищенням активності СОД і каталази та зміщенням величини АПІ в бік переважання антиоксидантних механізмів.</p>
23
Kozak, D. V. "Динаміка синдрому ендогенної інтоксикації в умовах політравми та його корекція карбацетамом". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 23, № 2-3 (13 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v23.i2-3.5238.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>Резюме. Застосування карбацетаму з моменту виникнення політравми впродовж 14 діб в дозі 5 мг на кілограм маси тварини супроводжується істотним зниженням рівня ендогенної інтоксикації, що проявляється нормалізацією вмісту в сироватці крові фракції МСМ<sub>254</sub> через 14–28 діб посттравматичного періоду, фракції МСМ<sub>280</sub> – через 14 і 28 діб та величини ЕІІ – у всі терміни спостереження. В умовах застосування карбацетаму вміст у сироватці крові фракції МСМ<sub>254</sub> через 14–28 діб, фракції МСМ<sub>280</sub> – через 21 і 28 діб та ЕІІ – через 21 добу стає статистично вірогідно нижчим, ніж у тварин без корекції.</p>Ключові слова: політравма, ендогенна інтоксикація, карбацетам.
24
Снєжкін, Юрій Федорович, Вадим Михайлович Пазюк, Жанна Олександрівна Петрова та Виталий Миколайович Вишнєвський. "РОЗРОБКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ РЕЖИМІВ СУШІННЯ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР". Scientific Works 2, № 83 (28 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1515.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Постійне збільшення вирощування зернових культур в Україні на протязі 15 років залежить від якості насіннєвого матеріалу, що потрібно підвищувати. Попередні дослідження насіння зернових культур різних авторів не дають повної комплексної оцінки якісних показників, зокрема насіння пшениці, ячменю та вівса. Велике значення для насіннєвого зерна має значення граничнодопустимої температури нагрівання насіння, що визначається біохімічними властивостями та термостійкістю матеріалу.
Попередні дослідження лише регламентували вибір низькотемпературних режимів сушіння і не завжди вказували якісні показники, рекомендовані режими сушіння зернових культур суттєво відрізнялись один від одного.
Тому нами були проведені дослідження кінетики процесу сушіння насіннєвого матеріалу на конвективному сушильному стенді в елементарному шарі при низькотемпературному сушінні із визначення граничнодопустимої температури нагрівання матеріалу.
Особливе значення при виборі режиму сушіння приділялось якісним характеристикам насіння. Хоча мінімально допустима схожість для зернових матеріалів визначена стандартом України на рівні 92%, нами була поставлене завдання досягнути максимального збереження насіннєвих властивостей матеріалу наближеного до схожості 100%.
Як з’ясувалось, під час проведення досліджень із низькотемпературного сушіння зернового матеріалу, все ж таки втрата якості хоч не значна, але відбувається. Втрата 4 – 5% врожайності зернових культур – це досить вагомі втрати в загальнодержавному масштабі і можуть оцінюватись у мільярди гривень.
Тому в представленій роботі проводиться дослідження та перехід від оптимальних низькотемпературних режимів до ступеневих енергоефективних, що істотно зменшують тривалість сушіння і питомі витрати теплоти. Схожість насіння зернових культур при сушінні в ступеневих режимах становить 98 – 100%, що підтверджують проведені дослідження із якісних характеристик матеріалу.
Енергоефективність наведених ступеневих режимів оцінюється відносними питомими витратами теплоти на кілограм випареної вологи, що нижче на 62% від оптимального низькотемпературного режиму.
25
Пупков, Д. О. "ПЕРЕНОСНИЙ ПАРАБОЛОЦИЛІНДРИЧНИЙ СОНЯЧНИЙ НАГРІВАЧ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ". Refrigeration Engineering and Technology 52, № 2 (30 червня 2016). http://dx.doi.org/10.21691/ret.v52i2.52.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлено розробку параболоциліндричного сонячного нагрівача, призначеного для приготування та розігріву харчових продуктів, з використанням сонячної енергії. Конструкція складається з рефлектора, у вигляді параболоциліндричної лінзи, і приймача у вигляді шампура для харчових продуктів. Рефлектор виконаний з гнучких матеріалів, але водночас може мати перевагу в стійкості до зовнішніх впливів. Завдяки простій конструкції кріплення є можливість збирати нагрівач в простий креслярський тубус, вага якого не перевищує трьох кілограмів, що робить пристрій зручним для транспортування та у використанні. Це спеціальний пристрій, завдяки якому вдається сконцентрувати сонячне випромінювання в необхідній точці та досягти необхідних температур, придатних для розігріву і приготування харчових продуктів. Показана зручна конструкція нагрівача та представлені особливості розрахунків основних геометричних параметрів параболо-циліндричного сонячного нагрівача. Також наведено порівняння з існуючими прототипами.
26
Shevchuk, Mykhailo, та Iryna Ostapchuk. "Продуктивність сортів лохини високорослої (V. X covilleanum) в умовах зимових теплиць". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(388) (24 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-57-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед ягідних культур в останні роки значно зросли площі вирощування лохини високої, чому сприяють грунтово-кліматичні умови північно-західного регіону України і високі ціни (120-140 на оптовій торгівлі і 180-240 грн/кг при роздрібній). Розширенню площ лохини сприяє зростання обсягів виробництва посадкового матеріалу, який в Україні вирощують здебільшого біотехнологічними методами і ціна на які значно нижча (55-65 грн), ніж при закупівлі за кордоном (75-120 грн).Передовий досвід закордонних товаровиробників при вирощуванні лохини у відкритому ґрунті, адаптований до умов України, дозволяє отримувати до 7-8 кг ягід з куща, що забезпечує не менше 70-85 грн чистого прибутку на кожному кілограмі реалізованої продукції.Значним резервом надходження ранньої ягідної продукції є вирощування лохини у весняних теплицях, коли урожай ранніх сортів ягід поповнюється нею з третьої декади травня, а вартість зростає до 200-250 грн за кілограм.Наукові дослідження вказують на можливість вирощування лохини і в зимових теплицях, що дає змогу прискорити надходження ягідна продовольчий ринок з другої половини травня.З метою вивчення ефективності вирощуваннясортів лохини різних груп стиглості в умовах зимових теплиць проведено дослідження щодо їх адаптації, продуктивності і якості ягід. Внаслідок досліджень вивчена динаміка проходження основних фізіологічних фаз росту і розвитку сортів лохини, їх вурожайність та окремі якісні показники.Результати досліджень указують на те, що в умовах зимових теплиць доцільним є вирощування сортів лохини високої ранньої групи стиглості.