Статті в журналах з теми "Кураторство"

В статье описывается модель преподавания иностранного языка в искусствоведческой магистратуре художественного вуза на основе опыта работы по подготовке магистрантов в Центре инновационных образовательных проектовСанкт-Петербургской государственной художественно-промыш-ленной академии имени А. Л. Штиглица. Утверждается необходимость введения практико-ориентиро-ванного подхода, связанного с овладением способами решения проблемных задач, являющихся основным компонентом творческого мышления в условиях отсутствия устоявшегося «иностранного языка профессии» и междисциплинарности современного искусствоведения. По каждому отдельному курсу предложены темы и их лингвистическое наполнение. Разработанная нами модель позволяет готовить специалистов-практиков, способных работать в различных областях художественной деятельности: арт-критика, кураторство, арт-дилерство, экспертиза и пр. The article describes the model of teaching a foreign language at the Master’s course in Art Business based on the experience of the Center of Innovative Educational Projects of Saint Petersburg Stieglitz State Academy of Art and Design. The course consists of two subjects: Professional Communication in a Foreign Language and Foreign Language in the Sphere of Artistic Activity. Taking into consideration the absence of a certain ‘foreign language of the profession’ and the complicatedness of modern art the authors claim the necessity to introduce a practice-oriented approach based on interdisciplinary ties. The departure from the ‘translation-rendering-abstracting’ model, traditional for higher education, is considered as an innovative method. The main fields of discussion together with the linguistic content are outlined for each course. The proposed structure of the course allows to train art historians and art critics who are able to work in various fields of creative industry such as curatorship, art business, expertise, exhibition and auction organization.

The article is devoted to theoretical modeling of the ontology of curating of exhibition projects. At the same time, curating is considered in two complementary "projections": as a function in the conditions of exhibition activity and as an independent activity. The meaningful “frame” for expressing the desired ontology is the methodical presentation of activity. The methodological basis for theoretical modeling is the activity approach, the genetically constructive approach, the ontologization method and the constant method. In addition to the conditional norm of the curator's activity, the main possible options for going beyond it are separately considered, which in this construction is expressed through opposition to the curator of the art manager's figure. In this regard, the ontological functions of the art manager as a stable subject of the mechanism of system exhibition activity are described.

Стаття присвячена організації самостійної роботи студентів під кураторством викладачів. З метою організації такої роботи були створені і розроблені тренувальні завдання з елементарної математики;конспект лекцій з поточних тем;тренувальні завдання для підготовки до модульних і екзаменаційних робіт;варіанти розв’язків конкретних завдань.Ця інформація розміщена в мережі INTERNET і доступна студентам 24 години на добу.

У статті окреслено роль куратора академічної групи у становленні майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи як професіоналів. Проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно феномена кураторства, функцій та якостей куратора, критеріїв ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора. Обґрунтовано терміни «куратор», «тьютор», «ментор», запропоновано авторське визначення поняття «діяльність куратора». Закцентовано увагу на тому, що для розвитку високих моральних якостей здобувачів освіти в Одеському національному технологічному університеті створено Інститут культури, а також діє Інститут кураторів, що допомагає кураторам академічних груп у роботі зі студентами. Звертається увага на те, що виконуючи функції куратора на факультеті інноваційних технологій харчування і ресторанно-готельного бізнесу, авторка статті приділяє особливу увагу патріотичному вихованню молоді, прищепленню любові до українських традицій та поваги до традицій інших країн. Зазначено, що становлення особистості майбутнього фахівця розпочинається на етапі самовизначення, продовжується на етапі самоідентифікації, а завершується на етапі самореалізації.

Появляющиеся технологии революционизируют сферу научной коммуникации. Поэтому ученые все больше нуждаются в особой поддержке на всех этапах исследовательского процесса. На примере академической (научной) библиотеки, взятой в качестве единицы анализа, рассматриваются два понятия из теории «Диффузия инноваций» (DOI) Роджерса и литературы по организации инноваций, чтобы оценить возможность устойчивой работы по научной коммуникации в библиотеках. Это понятия организационной реструктуризации и формализации. Анализируются данные по сотрудникам Ассоциации научных библиотек (Association of Research Libraries, ARL) с соответствующими названиями занимаемой должности и трем документам о навыках в цифровом кураторстве. Результаты исследования предполагают, что информационные организации ARL реструктурированы, чтобы обеспечивать дополнительную поддержку исследований и чтобы навыки, связанные с должностью в научной коммуникации, становились более унифицированными. Делается вывод, что информационные специалисты в области научной коммуникации являются частью устойчивой практической области в рамках информационных организаций ARL, доминирующей последние десятилетия, и что подобная тенденция, скорее всего, продолжится, по крайней мере, в краткосрочной перспективе.

Надана розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач – предмет – студенти, де одним з ключових та об’єднуючих виступає поняття суб’єктності. З’ясовані основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті, а саме: а) некласичний та постнекласичний стани присутності філософії у вищій освіті; b) межі самовизначення філософії о двох напрямках – перехід від охоронця місця до інтерпретатора (Ю. Габермас) та перехід від «сови Мінерви, яка вилітає у північ» до «жайворонка» (М. Епштейн); с) відповідальність філософії за гуманітарну складову освіти у концептуальному, інтенціальному, загальнонауковому, критичному, мнемонічному, комунікативному аспектах.Обґрунтована необхідність змістовної реорганізації викладання філософії в університеті через розуміння важливості праксеологічного виміру філософського знання як такого, що встановлює певні схеми мислення. Показані певні аспекти риторичної підготовки студентів через застосування дихальної гімнастики О. Стрельнікової, скоромовок, біомеханіки В. Мейєрхольда, темпоральної організації монологічних та діалогічних виступів на семінарах. Показані деякі аспекти розвитку методологічних навичок у таких складових методології як дескрипція, структуралізм, компаративістика, повільне читання тощо.Запропоноване власне бачення інституту кураторства як певної наукової майстерні або комунікативного простору в якому відбувається оволодіння загальнонауковою і спеціально-філософською професійною культурою.

The article is devoted to the Irkutsk artist Natalya Sysoeva, chairman of the Irkutsk branch of the Union of Artists of Russia, director of the Irkutsk Regional Art Museum, painter, author of still-lives and landscapes. In addition, Natalya Sysoeva was engaged in teaching activities both in art educational institutions of Irkutsk and at PJE University, Republic of Korea. Thanks to her energy, organizational skills, several large international projects have been carried out with universities and art schools in Russia, Korea, China, Mongolia. Under her curatorship, more than two dozen albums, catalogues dedicated to the work of Irkutsk artists and the collection of the Irkutsk Art Museum have been published. Статья посвящена творческой деятельности иркутского художника Натальи Сергеевны Сысоевой, председателя Иркутского регионального отделения ВТОО «Союз художников России», директора Иркутского областного художественного музея им. В.П. Сукачёва, живописца. Помимо этого, Н.С. Сысоева много лет преподавала как в художественных учебных заведениях Иркутска, так и в университете Pai Chai, Республика Корея. Благодаря ее энергии, организаторским способностям осуществлено несколько больших международных проектов с университетами и художественными училищами России, Кореи, Китая, Монголии. Под ее кураторством издано более двух десятков альбомов, каталогов, посвященных творчеству иркутских художников и коллекции Иркутского художественного музея.

В статье «Влияние школы здоровья на лечение пациентов на примере артериальной гипертензии», написанной интернами 7го курса НАО «Национального Медицинского Университета им. С.Д. Асфендиярова» Досмаганбетовой К.Е., Иса А.Б под кураторством ассистента кафедры ВОП2 Михайловой И.Е., представлен обзор на школу здоровья, а именно на ее часть, занимающуюся артериальной гипертензией. Собраны статистические сведения об участниках, дано определение термина «школа здоровья» и рассмотрено её влияние на качество лечения пациентов. На основе полученных данных проведен анализ динамических изменений по части грамотности населения в вопросах «управления» артериальной гипертензией, самочувствия пациентов, частоты обращения за «скорой медицинской помощью» и развития осложнений The article "The infiuence of the School of Health on the treatment of patients on the example of Arterial Hypertension", written by interns of the 7th year of the JSC "S.D. Asfendiyarov National Medical University" Dosmaganbetova K.Y., Issa A. B. under the supervision of the assistant of the GPM-2 department Mikhailova I.E., provides an overview of the school of health, namely, its department dealing with arterial hypertension. The article includes statistical information about the participants, definition of the term "school of health", and information about its impact on the quality of treatment. On the basis of the obtained data, the analysis of dynamic changes in the population's literacy in issues of "management" of arterial hypertension, the well-being of patients, the frequency of seeking "emergency medical care" and the development of complications was carried out.

Artistic and Narrative Strategies in the Project of Lia Dostlieva and Andrij Dostliev “Restoring Memory” Resettlements in the Crimea and DonbassThe annexation of Crimea, carried out by the Russian Federation, as well as the war waged on the eastern Ukraine resulted in about 1.5 million people being forced to leave their households. The rushed escape from the homeland deprived many people of their material keepsakes. In a situation of radical detachment from the past, the condition of the present is obviously threatened and projecting of the future seems impossible to realize. It is indispensable to become aware of this fact and to voice the problem and analyze the trauma. The curators of the project Restoring of Memory, Lia Dostlieva and Andrij Dostliev, collected testi­monies of several artists from the area of military operations, who shared the experience of resettlement. Their first-person narrations, supported via various artistic media such as installations, photography, performance constitute a collective history which was exhibited in the galleries of European cities.Художественные и нарративные стратегии в проекте Лии и Андрея Достлевых «Восстановление памяти» о переселенцах из Крыма и Донбасса Спровоцированная РФ аннексия Крыма, а также война в восточных регионах Украины, повлекли за собой последствия, в связи с которыми за короткий период времени около 1,7 миллиона граждан были вынуждены покинуть свои дома. Теперь же, спустя два года после данных событий, стало очевидно, что проблемы, вызванные принудительным переселением, не ограничиваются только лишь бытовой сферой.Поспешное бегство из родного очага лишили многих людей, кроме прочего, материальной памяти. Ведь семейные реликвии, как правило, имеют небольшой шанс уместиться в двух-трёх чемоданах, с которыми человек вынужденно покидает привычное место жительства.Собственно, в ситуации радикального отсечения от прошлого под угрозой находится состояние настоящего, а планирование будущего кажется практически невозможным в реализации. Однако обязательным должно быть осознание, высказывание и анализ возникнувшей травмы.Проект под кураторством Лии и Андрея Достлевых поставил целью собрать свидетельства нескольких художников Украины из районов военных действий, судьба которых связана с опытом переселения. Их личные рассказы, воплощенные с помощью художественных практик составляют вместе коллективную историю, которая повествуется и экспонируется в галереях европейских городов.

В статье отмечена значимость института кураторства в технических вузах в развитии профессиональных и универсальных компетенций, личностного роста, самореализации, а также адаптации студентов; выделены существующие проблемы в реализации кураторской деятельности.Определено, что кураторская деятельность в техническом университете нуждается в организационно-методическом сопровождении на уровнях целей, содержания, организации и деятельности для повышения эффективности деятельности кураторов академических групп. Проведена опытно-экспериментальная работа по реализации разработанной системы организационно-методического сопровождения деятельности кураторов академических групп в современном техническом университете.Представленные итоги проведенной работы подтверждают результативность разработанной системы, реализация которой позволяет повысить эффективность кураторской деятельности. The article notes the importance of the supervising in technical universities institution in development of professional and universal competencies, personal growth, self-realization, as well as adaptation of students, highlights the existing problems in the implementation of curatorial activities. The main problems of the curators institute at a technical university include: insufficient qualification of curators; the majority of them have no humanitarian, psychological and pedagogical education; the difficulty in implementing systematic refresher courses for all curators; insufficient replication of curatorial experience, the use of network communication tools in curatorial activities; the need to increase the level of socio-psychological adaptation of students to study at a technical university; difficulties in implementing a personality-oriented approach in the activities of curators; lack of humanitarization of the educational process. Solving the existing problems of the curators at a technical university institution requires the creation of an appropriate organizational and methodological support system for the curators of academic groups activities. Organizational and methodological support for the academic groups curators activities at a technical university is a systemically organized process of comprehensive, continuous professional development of curators, methodological training and curators experience replication. Experimental work was carried out to implement the developed system of organizational and methodological support for the academic groups curators activities at a modern technical university. The presented results confirm the developed system effectiveness, which implementation makes it possible to increase the curatorial activities effectiveness.

В статье обсуждается репрезентация науки в музеях и центрах науки и техники и очерчивается возможная концепция музея технонауки, который бы восполнял ограничения и умолчания этой реперзентации. В отличие от этих институций музей технонауки посвящен не тому, что ученые знают о природе, а тому, как они получают это знание, как оно существует и применяется, то есть, метанаучным вопросам. Для решения этой задачи новый музей должен опираться на идеи и результаты исследований науки и техники (STS), а также истории и философии науки. Вполне возможно, что сегодня путь разума к совершеннолетию должен проходить не только через научное просвещение, но и через критическое метанаучное просвещение. В первой части статьи описывается общая логика и контекст репрезентации науки и техники в современных музеях и центрах науки и техники. Их основные задачи — способствовать повышению понимания науки обществом и привлекательности профессий научно-технической области. Обычно это достигается за счет акцента на чистой науке в ущерб прикладной: ядром музеев и центров являются экспозиции, представляющие результаты научного познания, систематизированные в научную картину мира. О технике говорится скорее как о непроблематичном «применении» знания или комплексе утилитарных функций: мало внимания уделяется сложному устройству инженерии и создаваемому техникой социальному порядку. Об устройстве самой науки говорится мало, в основном о научном методе. Этот подход подвергается критическому анализу. Помимо прочего критикуется акцент на чистой науке в ущерб прикладной, натурализация и идеализация знания за счет устранения контекстов его производства, существования и применения. В силу двойной невидимости авторства (науки — по отношению к знанию, музея — по отношению к экспозиции) и трансляции знания в режиме безальтернативности и полноты («парадигма Псафона», П. Бурдье) музеи науки функционируют как музеи-храмы (Д. Кэмерон). Приводятся доводы в пользу обращения к обсуждению устройства науки и техники с опорой на результаты исследований науки и техники. Оно предполагает создание музея или экспозиции, которые дополняли бы существующие музеи и центры. Его рабочее название — музей технонауки. Во второй части обсуждается его возможная концепция. Приводятся примеры тематики, раскрываются некоторые принципы организации: двойное видение, пересборка предмета, собственной позиции и аудитории, музей-бриколер, музей-форум. Эти принципы сближают музей технонауки с кунсткамерой в противовес модерным музеям науки. В качестве одного из возможных подходов построения экспозиции обсуждается историзация существующих форм науки и техники. Ориентирами из истории выставок могут служить Les Immatériaux (1985) под кураторством Ж.-Ф. Лиотара и Iconoclash: Beyond the Image Wars in Science, Religion and Art (2002) под кураторством Б. Латура. В заключение концепция музея технонауки резюмируются в своде ценностей: продуктивное незнание, критика, разнообразие, дискуссионность. The article analyzes the representation of science in science and technology museums and centers, and outlines the possible concept of a museum of technoscience that would compensate their limitations and omissions. In contrast, the museum of technoscience is not dedicated to what scientists know about nature, but to how they get this knowledge, how it exists and is applied, that is, to metascientific issues. To meet this challenge, the new museum should be based on the ideas of Science and Technology Studies (STS), and of the History and Philosophy of Science. It is likely that today the path of reason to maturity should pass not only through scientific education, but also through metascientific education, that is, through STS and the History and Philosophy of Science. The first part of the article describes the general logic and context of the representation of science and technology in actual science and technology museums and centers. The main aims of such museums and centers are to contribute to increasing the public understanding of science and the attractiveness of professions in the STEM field. These aims are usually achieved by focusing on pure science at the expense of applied science and engineering. Technology is represented as an unproblematized “application” of knowledge. There is also little talk about the structure of scientific production of knowledge, mainly the scientific method is communicated. This approach is being critically analyzed. Among other issues, the naturalization and idealization of knowledge, double invisibility of authorship (science in relation to knowledge, museum in relation to the exhibition) are criticized. Arguments are given in favor of the desirability of addressing the discussion of the structure of science and technology based on the results of science and technology studies. It involves the creation of a museum or exhibition that would complement existing museums and science centers. Its working name is the museum of technoscience. The second part of the article describes the possible conception of the technoscience museum. Examples of topics are given, some principles of the organization are revealed: double vision, reassembling of the subject, museum position and audience, museum as a bricoleur, museum as a forum. These principles bring the museum of technoscience closer to the kunstkammer in contrast to modern museums of science. The historization of existing forms of science and technology is discussed as one of the possible approaches to the construction of the exposition. Les Immatériaux (1985) by J.-F. Lyotard and Iconoclash: Beyond the Image Wars in Science, Religion and Art (2002) by B. Latour can serve as landmarks from the history of exhibitions. In conclusion, the conception of the museum of technoscience is summarized in a set of values: productive ignorance, criticism, diversity, controversiality.

У статті автори аналізують роль кураторства і тьюторства у процесі адаптації майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти та вчителів початкової школи до умов навчання в закладі вищої освіти. Роз-криті типові проблеми, види і форми адаптації студентів-першокурсників до умов нового освітнього та соціального середовища, обґрунтовано актуальність адаптації студентів в аспекті професійної підго-товки до партнерської взаємодії.Розкрито сутність понять «адаптація», «адаптація студентів до умов ЗВО» «тьюторство», «взаємо-дія», схарактеризовано їх ознаки.У статті наголошено на нагальній потребі розвитку тьюторства як спеціально організованої профе-сійної діяльності.Із метою з’ясування рівня адаптованості до умов закладу вищої освіти проаналізовано результати опитування студентів-першокурсників спеціальності «Дошкільна освіта», «Початкова освіта» педаго-гічного факультету Херсонського державного університету.Респонденти продемонстрували низький рівень готовності змінюватися, інтегруватися у нове сере-довище життєдіяльності, схильність до уникнення нових вражень та емоційних переживань. Суб’єк-тивний показник загальної задоволеності від вступу до закладу вищої освіти також нижче середнього.На основі аналізу цих показників сформульовано висновки щодо труднощів пристосування першо-курсників до нового соціального середовища та запропоновано шляхи ефективної адаптації студентів у закладі вищої освіти.Отримані результати мають практичну цінність і можуть бути застосовані при впровадженні систе-ми тьюторства.У статті наведено конкретні приклади форм роботи з першокурсниками у період адаптації.Зроблено висновок про те, що на першому році навчання у закладі вищої освіти існує потреба в роз-робці наскрізної методичної системи адаптативної діяльності тьюторів для формування в майбутніх педагогів загальних та фахових компетентностей, особистісних якостей, необхідних у науковій та педа-гогічній роботі. The article analyses the role of curatorship and tutoring in the process of adaptation of future educators of preschool institutions and primary school teachers to the conditions of study in the higher education institution.The typical problems, types and forms of adaptation of first-year students to the conditions of the new educational and social environment are revealed, the relevance of students’ adaptation in the aspect of professional preparation for partnership is substantiated.The essence of the concept “adaptation”, “adaptation of students to the conditions of HEI”, “tutoring”, “interaction”, their features are characterized.The article emphasizes the urgent need for development of tutoring as a specially organized professional activity.In order to determine the level of adaptation to the conditions of higher education institution, the results of a survey of first-year students of specialties “Preschool Education”, “Primary Education” of the Pedagogical Faculty of Kherson State University were analyzed.Respondents showed a low level of willingness to change, to integrate into a new living environment, a tendency to avoid new impressions and emotional experiences. The subjective rate of overall satisfaction with the admission to higher education institution is also below average.Based on the analysis of these indicators, conclusions on the difficulties of adaptation of fist-year students to the new social environment are formulated, the ways of effective adaptation of students in higher education institution are suggested.The obtained results have practical value and can be applied in the implementation of the tutoring system.The article gives specific examples of forms of the work with first-year students in the period of adaptation.It is concluded that in the first year of study in higher education institution there is a need to develop a comprehensive methodological system of adaptive activities of tutors for the formation of general and professional competencies of future teachers, personal qualities required in scientific and pedagogical work.

Стаття присвячена дослідженню культурних особливостей монгольського стилю лідерства, який значно відрізняється від інших стилів лідерства, які традиційно відносять до азіатського типу. Для Монголії це тема особливо актуальна, оскільки зростаюча увага до Монголії як до потенційного ринку з боку інших країн вимагає від монгольських компаній пошуку нових шляхів ефективного управління та вдосконалення лідерських якостей менеджерів. В Монголії, ще досі переважають авторитарні моделі і прийоми керівництва, хоча і відбувається досить швидкий перехід до більш демократичних методів. Існують одночасно цінності традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Патерналізм є невід'ємною якістю монгола. Основними рисами сучасного монгольського лідера є яркий індивідуалізм; високий ступень неприйняття невизначеності; потреба в постійному кураторстві та постійний конформізм.

The paper is devoted to the specific problems of the activity of teacher-curators in the educational organizations of the Ministry of internal affairs of Russian Federation. The author considers the issue of legal regulation of the institution of curatorship; emphasizes the need for the issuance of a departmental normative legal act regulating the activity of teacher-curators in educational organizations of the Ministry of internal affairs of Russian Federation.