Увійти

Готові списки джерел за темами / Культ / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Культ.

Статті в журналах з теми "Культ"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Культ".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Sem, T. Y. "Tungus-Manchu Traditional Beliefs. Part 1: Fertility Cult and Images of Divine Ancestresses." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 3 (2021): 112–18. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.3.112-118.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются традиционные верования тунгусо-маньчжурских народов на основе системно-герменевтического и сравнительного анализа культа плодородия. Изучены отдельные его аспекты, связанные с образами богинь-прародительниц, родового древа жизни, культом домашнего очага, родовой линией предков, представлениями о душе. Впервые исследуется комплекс представлений о культе плодородия и богинь-прародительниц как взаимосвязанная целостность. Анализ материала показал, что образы богинь-прародительниц сохранились в мифологии, ритуалах, семейно-родовой культовой практике, родильной обрядности, шаманизме, игровой культуре и декоративно-прикладном искусстве. Они имели отношение к культу домашнего очага, огня, образу родового древа душ или древа жизни, творению мира, шаманизму в лечебной и инициальной сфере. Сделан вывод о том, что культ плодородия у тунгусо-маньчжурских этносов представляет собой единую систему взаимосвязанных верований, раскрывающих их ментальные особенности. Они характеризуют архетипические ценности культуры, этнокультурную специфику и взаимовлияния с другими народами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Королев, А. А. "WI?NIEWSKI R. THE BEGINNINGS OF THE CULT OF RELICS. OXFORD: OXFORD UNIVERSITY PRESS, 2019. XIV + 258 p. ВИШНЕВСКИЙ Р. ВОЗНИКНОВЕНИЕ КУЛЬТА РЕЛИКВИЙ. ОКСФОРД: ИЗДАТЕЛЬСТВО ОКСФОРДСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, 2019. XIV + 258 с., "Средние века"". Средние века, № 3 (2021): 168–83. http://dx.doi.org/10.7868/s0131878021030107.

Повний текст джерела

Анотація:

Культ реликвий, унаследованный от поздней античности, стал одной из главных особенностей средневекового христианства. К этой теме обращаются многие медиевисты, поэтому систематический обзор состояния культа в предшествующую эпоху представляет определенный интерес. В своей книге Роберт Вишневский последовательно описывает разные аспекты почитания реликвий в IV–VI вв., обращая особое внимание на способы вступить в контакт со святыней и использовать ее сверхъестественную силу на благо людей. Автор делает интересные наблюдения, которые проливают свет на причины и обстоятельства широкого распространения культа реликвий. Вместе с тем концепция автора вызывает возражения: то, что Вишневский понимает под возникновением культа, можно считать скорее очередным этапом его развития. Рассматривая культ реликвий с определенной точки зрения и руководствуясь средневековыми критериями, автор отрицает его существование до середины IV в. Рецензент высказывает несогласие с этой позицией и приводит свидетельства раннехристианских источников о мемориальном, идеологическом и культовом значении гробниц святых.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Бигуаа, В. Л. "ОТГОЛОСКИ РОДОВОГО КУЛЬТА У АБХАЗОВ: МОЛЕНИЕ ХАРАНИЕВЦЕВ". Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 2 (50) (2020): 95–105. http://dx.doi.org/10.33876//2311-0546/2020-50-2/95-105.

Повний текст джерела

Анотація:

На основе нового полевого этнологического материала, собранного автором, в работе дается описание и интерпретация религиозного культа одного из абхазских родовых сообществ, хронологические рамки которого охватывают последние три столетия. Возникновение культа связано с чрезвычайным, но вместе с тем интересным обстоятельством, произошедшим в жизни родоначальника группы верующих, ежегодно совершающих моление Богу с «кровавым жертвоприношением». Культ представляет собой порождение традиционной религии абхазского народа Анцәахаҵара (ancºaxaҫara) – «вера в бога».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Shervashidze, Vera V. "From the Cult of the “Self” to the Ancestor Cult: Trilogy The Cult of the Self by Maurice Barrés." Studia Litterarum 1, no. 1-2 (2016): 128–39. http://dx.doi.org/10.22455/2500-4247-2016-1-1-2-128-139.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

КАРПЕНКО, Мирослава. "ОБҐРУНТУВАННЯ АНТРОПОДИЦЕЇ У ХРИСТОЛОГІЇ П.О. ФЛОРЕНСЬКОГО". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 42 (4 червня 2021): 130–47. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається христологія П.О. Флоренського – один з основних розділів його релігійно-філософської спадщини. Викладаються різні позиції сучасних дослідників щодо хрис- тології П.О. Флоренського. Мета статті – розкрити умови виправдання людини, концептуально викладені у христології П.О. Флоренського. Христологія П.О. Флоренського аналізу- ється в контексті Євангелії від Іоанна. Цей контекст дозволяє розглядати Христа не тільки в духовно-онтологічному аспек- ті, у Його єдності з Богом-Отцем, але також і в історично- му аспекті, а саме як Богоявлене людям Лице, яке наділяє їх духовною силою, що походить від Бога-Отця. Розглядаються основні проблеми, пов’язані із христологією П.О. Флоренського, як-от релігійний культ, антроподицея, релігійно-антропологіч- ний аспект антроподицеї. Методологія. Дослідження прове- дено на основі аналізу «конкретної метафізики» і «Філософії культу» П.О. Флоренського, які належать до пізнього періоду його творчості. В основі дослідження – історико-порівняльний метод. Наукова новизна. Показано, що в П.О. Флоренського христологія є ключем до його розуміння людини як ноуменаль- но-феноменальної двоєдності й обґрунтуванням його антро- подицеї – філософського за формою та релігійного за змістом учення про виправдання людини. Відзначається, що в П.О. Фло- ренського христологія експлікована у двох напрямах: від Бога до людини (релігійний культ) і від людини до Бога (антропо- логічний аспект антроподицеї). У релігійному культі Христос постає у двоєдності своєї Божественної і Людської природи як Боголюдина. Висновки. У висновках формулюється положення про те, що для П.О. Флоренського духовний шлях являє собою двоєдність теодицеї й антроподицеї, які ведуть людину до однієї мети – Богоспілкуванню через Богослужіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Андрушкевич, А. "Культ Шостаковича". Огонёк, № 39 (2006): 48–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Степина, Ольга Геннадьевна. "Культ чтения". Библиотечное дело, № 12 (2008): 19–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Іващеннко, Микола. "Культ Вроцлава". Міжнародний туризм, № 6 (126), грудень-січень (2015): 92–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Семенко, М. "Мистецтво як культ". Хроніка - 2000, Вип. 65/66 (2007): 548–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Прокопьева, А. Н. "ОТРАЖЕНИЕ КУЛЬТА МЕДВЕДЯ В ЯКУТСКОМ ПОГРЕБЕНИИ XVII–XVIII вв. (ПАМЯТНИК МАМЫКАН, ЦЕНТРАЛЬНАЯ ЯКУТИЯ)". Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке 57, № 3 (2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.24866/1997-2857/2021-3/5-13.

Повний текст джерела

Анотація:

В якутских дохристианских погребениях находки костей и когтей медведя являются единичными: обнаружение медвежьего когтя в погребении Мамыкан, относящемся к XVII – началу XVIII вв., лишь второй подобный случай. В статье рассматриваются характеристики погребения и состав сопроводительного инвентаря, а также предпринимается попытка интерпретировать значение когтя медведя, помещенного в погребение. С этой целью автор обращается к имеющимся археологическим и этнографическим сведениям о распространенном на территории Евразии культе медведя. Ключевые слова: якуты, погребение, сопроводительный инвентарь, культ медведя, медвежий коготь, народная медицина

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Пилипович, В. "Культ Шевченка у Перемишлі". Нові дні 43, № 506, квітень (1992): 21–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Пашук, В. "Культ Тараса Шевченка: початок творення". Дзвін, № 6 (848), червень (2015): 121–24.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Буров, В. Г. "В Китае возрождается культ Конфуция". Азия и Африка сегодня, № 4 (645) (2011): 8–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Лозко, Галина. "Культ Сварога в слов"ян". Історія. Філософія. Релігієзнавство, № 3 (2009): 47–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Гришин, М. В. "Культ красоты в японской культуре". Вопросы культурологии, № 7 (2012): 31–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Рысбаева, Гүлдархан Қалиқызы, Райхангүл Абдуғалиқызы Досжан, Жанар Турсунбаевна Исаева, Ғалия Жетпісбайқызы Тунгушбаева та Салима Апбазовна Алиева. "«ЖАРАТУШЫ КҮШТЕР» КОНЦЕПТІСІНЕ БАЙЛАНЫСТЫ ТІЛДІК ҚҰРЫЛЫМДАР". Bulletin of Toraighyrov University. Philology series, № 3.2020 (14 жовтня 2020): 376–86. http://dx.doi.org/10.48081/ilqx7964.

Повний текст джерела

Анотація:

Бұл мақалада «Жаратушы күштер» концептісіне қатысты культ лексемасын қамтитын сөздердің лексикографиялық сипаттамасы қарастырылады. «Құдай, Алла, Тәңірі, Құдірет, Хақ, Раббы, Жаппар, Жасаған, Жаратқан, Ием» және т.б. культ концептісінің жан-жақты қырларын, семантикасын, олардың бейнелік мағыналарын ашуға және әр лексеманың уақыт ағымындағы мағыналық өзгерістерін анықтауға жол ашады. Қазақ, қырғыз және татар-түрік тілдеріндегі аномастикалық лексикада «Құдай, Алла, Жаратушы» деген атпен байланысты лексемалар бар. Егер тілдік санада бейнелі компоненттердің діни лексемасы үйлесімді болса, онда ұлттың танымындағы символикалық бөліктерде әр халықтың танымында өзіндік ерекшеліктері байқалды.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Бондаренко, А. "Культ воїна-звіра на території України". Українознавство, № 1 (34) (2010): 183–87.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Дульман, П. "Культ Бандеры начался еще до Ющенко". Эхо планеты, № 12 (1131) (2010): 10–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Умебаясі, М. "Культ пращурів в календарній обрядовості японців". Етнічна історія народів Європи, Вип. 17 (2004): 65–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Кобозева, Алиса. "Культ вуду. Вуду резать, вуду бить". GEO, № 8 (2008): 108–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Семененко, Олена. "«АСКЛЕПІЙ: ЗБІРКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДЖЕРЕЛ» Е. ТА Л. ЕДЕЛЬШТЕЙНІВ – ПЕРША ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ З ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУ АСКЛЕПІЯ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 104–8. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню праці німецько-американських філологів-класиків та істориків медицини Е. та Л. Едельштейнів «Асклепій: збірка та інтерпретація джерел» (1945 р.) та ставить за мету визначення її внеску в історіографію культу Асклепія. Культ бога лікування Асклепія виділявся серед величезної кількості античних культів своїми особливостями, серед яких були спеціалізація храмів Асклепія на хронічних захворюваннях; використання в асклепіонах як ірраціональних, так і традиційних методів лікування; доступність храмів для різних верств населення. Його історіографія нараховує майже півтора століття. Монографія подружжя Е. та Л. Едельштейнів є найповнішим узагальнюючим дослідженням із цієї проблематики. Вона складається з двох томів: у першому томі зібрано всі літературні та більшість епіграфічних джерел із культу Асклепія; другий том являє собою детальну історію розвитку культу, засновану на письмових джерелах. Учені розглянули походження Асклепія; відносини між храмовою та світською медициною; співіснування культу Асклепія та раннього християнства. Л. Едельштейн запропонував нове тлумачення низки концепцій, які домінували в тогочасній історіографії. По-перше, учений висунув гіпотезу, що Асклепій початково був героєм, а не хтонічним божеством, як уважали його сучасники. По-друге, Л. Едельштейн довів, що давньогрецька раціональна медицина виникла не в храмах Асклепія, а була надбанням лікарів-ремісників. По-третє, учений пояснював популярність культу Асклепія в античному світі філантропічною натурою божества та індивідуальним підходом до своїх пацієнтів. Монографія Е. та Л. Едельштейнів стала фундаментом для дослідження окремих аспектів культу прийдешніми поколіннями істориків та мала колосальну практичну цінність. Таким чином, Е. та Л. Едельштейни зробили великий внесок у поглиблення розуміння античної медицини. Серед недоліків праці науковці зазначали ігнорування Е. та Л. Едельштейнами матеріальних джерел, без свідчень яких неможливо було дослідити всі аспекти культу Асклепія; штучний поділ давньогрецької медицини на раціональну та ірраціональну, який ускладнив розуміння сутності культу бога-лікаря; синхроністичний підхід до вивчення культу, який створював помилкове враження, що останній розвивався лінійно протягом усього періоду свого існування та не мав регіональних особливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Berberov, Burhan A. "КУЛЬТ РАЗУМА В КАРАЧАЕВО-БАЛКАРСКОЙ БЫТОВОЙ СКАЗКЕ". Bulletin of the Kalmyk Institute for Humanities of the Russian Academy of Sciences 23, № 1 (24 березня 2016): 250–56. http://dx.doi.org/10.22162/2075-7794-2016-23-1-250-256.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Шевченко, Т. М. "Погруддя-фіміатерії та культ Діоніса в Ольвії". Археологія, № 1 (2020): 39–56.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Мицько, Р. "Пародійний культ джедаїзму: релігійна інтерпретація культурного явища". Історія релігій в Україні, Кн. 2 (2015): 191–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Мацько, Любов. "На стежках пам"яті: культ і культура". Науковий світ, № 10 (147) (2010): 19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Гуманенко, Л. "Культ сонця в календарних обрядах кримських татар". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 4 (1996): 42–47.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Будько, Євген. "Культ предків, або Своє царство Наталки Фіцич". Міжнародний туризм, № 3 (135), червень - липень (2017): 118–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Бичеев, Баазр Александрович, та Алтан Очир. "Культ Белого старца (монгольские тексты из Тувы)". New Research of Tuva, № 1 (17 березня 2021): 174–87. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2021.1.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Одна из богатейших обрядовых, текстологических и иконографических традиций сложилась вокруг культа Белого старца. Широкая распространенность и значимость культа делают его особым феноменом религиозно-духовной культуры монгольских народов. В статье дан обзор монгольских текстов молитв-сангов и «Сутры Белого старца» из фондов Национального музея им. Алдан-Маадыр Республики Тыва. В рукописном фонде музея находится одиннадцать рукописей, из которых нам удалось ознакомиться с пятью текстами. Рукописи из Тувы представляют интерес и как региональная традиция культа Белого старца, так и с точки зрения текстологии. Одной из особенностей графики текстов из Тувы является то, что в большинстве текстов графема š во всех позициях отмечена короной (титм), что является характерным признаком «ясного письма».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Ерекешева, Лаура Гибратовна. "Религия и искусство репрезентации: символизм зооморфного стиля в Центральной Азии". New Research of Tuva, № 1 (17 березня 2021): 6–29. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2021.1.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Зооморфные изображения, найденные на значительном пространстве евразийского континента от Восточной Азии, Южной Сибири, Монголии, Тувы, Алтая, Казахстана до Поволжья, Приуралья, Кавказа, Причерноморья и относящиеся к сакской/скифской культурам, обладают как общими типологическими закономерностями, так и собственной спецификой. Как известно, сакский/скифский зооморфный стиль оказал исключительное влияние на культуру народов Центральной Азии, отголоски которого, словно эхо веков, можно проследить в материальной культуре и в настоящее время. В статье рассматриваются вопросы символической репрезентации религиозных представлений и верований на примере зооморфного стиля в искусстве Центральной Азии второй половины — середины I тысячелетия до н. э. В географическом и хронологическом плане анализу подвергаются артефакты и находки, относящиеся к так называемому сакскому периоду (оленные камни и херексуры, элементы конской упряжи, воинского снаряжения, ювелирные украшения и искусство в зооморфном стиле), найденные в Туве, на Алтае, в Семиречье. В методологическом плане данная репрезентация изучается на основе кросс-дисциплинарного подхода, с использованием элементов теории структурного функционализма в теоретической социологии религии (Т. Парсонс), семиотического подхода в культуре (Ю. Лотман) в их соотношении с уровнями развития и религиозными верованиями. Показывается, что в зооморфном стиле могут отражаться (в разной степени) элементы, относящиеся к различным религиозным верованиям, спектр которых широк — солярные культы, культы Неба, культ предков, зооморфные культы, магия, тотемизм, шаманизм. Делается вывод, что зооморфный стиль в искусстве и материальной культуре является синергетической репрезентацией древнейших и базовых религиозных представлений в целом; результатом своеобразной трансформации знака, через информацию и смысл, в символ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Завадская, Оксана. "КАЧЕСТВО СВЕЖЕЙ И СОЛЕНОЙ ПРОДУКЦИИ СВЕКЛЫ СТОЛОВОЙ РАЗНЫХ СОРТОВ". Modern engineering and innovative technologies, № 03-01 (10 квітня 2017): 99–102. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-03-01-015.

Повний текст джерела

Анотація:

Солона овочева продукція користується попитом у населення, має високу біологічну цінність та смакові якості. Буряк столовий за своїми смаковими та лікувальними властивостями займає одну з провідних позицій серед овочів. Придатність коренеплодів цієї культ

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Гордієнко, Д. С. "Десятинна церква і культ Климента Римського на Русі". Лаврський альманах, Вип. 26 (2012): 21–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бондаренко, М. Е. "Государственный культ Гермеса в античных городах Северного Причерноморья". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 8. История, № 2 (2007): 80–91.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Мостова, Л. "Культ "Книжної мудрості" в "Ізборнику" Святослава 1073 року". Проблеми сучасного літературознавства, Вип. 26 (2018): 69–77.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Луньо, Є. "Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини". Народознавчі зошити, № 5 (107), вересень - жовтень (2012): 890–907.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Горова, Ю. "Культ лицарства в українській і польській літературі романтизму". Київські полоністичні студії 4 (2003): 160–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Галько, О. "Культ дерева в українській весняно-літній календарній обрядовості". Українознавство, Ч. 1/2 (2004): 399–401.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Таланчук, О. М. "Культ предків у народнопоетичній традиції (від давнини до сучасності)". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фолькльористика., Вип. 3 (1995): 192–95.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Верещагина, Н. "Культ княгини Ольги в контексте становления древнекиевской духовной традиции". Софія Київська: Візантія. Русь. Україна, Вип. 3 (2013): 293–301.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Бондаренко, А. "Культ воїна-звіра на території України. Джерельна база питання". Українознавство, № 3 (40) (2011): 123–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Osadcha, Svitlana. "Явление и понятие канона как основа православной богослужебно-певческой традиции: от канонической формы к «духу творчества»". Музичне мистецтво і культура, № 22 (28 вересня 2016): 217–25. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-217-225.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена рассмотрению явления и понятия канона как основы православной певческой традиции. Выявляется, что каноническую форму следует понимать как форму, созданную внутри традиции, внутри жизни канона и под его непосредственным влиянием, что позволяет рассматривать канон как необходимую основу для богослужебно-певческого творчества.Ключевые слова: канон, каноническая форма, богослужебно-певческая традиция, культ, церковность.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Rysbayeva, G., Zh Issayeva, and G. Tungushbayeva. "The concept of «Cult» in the linguistic picture of the world." Bulletin of L.N. Gumilyov Eurasian National University. Philology Series 123, no. 2 (2018): 155–65. http://dx.doi.org/10.32523/2616-678x-2018-123-2-155-165.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Бигуаа, В. Л. "ЭТНОГРАФИЯ АБХАЗСКОГО РОДОВОГО КУЛЬТА: МОЛЕНИЕ АДЛЕЙБОВЫХ". Вестник антропологии (Herald of Anthropology), № 3 (1 жовтня 2021): 228–43. http://dx.doi.org/10.33876/2311-0546/2021-3/228-243.

Повний текст джерела

Анотація:

На основе полевых этнографических материалов автора в работе исследуется один из многочисленных родовых культов абхазского народа– Анцәахаҵарa (Аncºaxaҫara)– важный институт традиционной религии. Культ присутствует в современной духовной жизни данников, правда, уже в упрощенной форме. Сложилась ситуация, когда господствующее в стране христианство, принятое народом в качестве официальной религии еще в самом начале раннего Средневековья, не является помехой для бытования автохтонной обрядовой культуры. В статье выявляются исторические корни Анцәахаҵараa, подробно описывается его ритуальная практика, интерпретируется основной круг действий, выполняемых в рамках отправления культа. Based on an ethnographic field study carried out by the author in various regions of Abkhazia, the article examines one of the many clan cults of the Abkhazians– Antsvakhatsara (Ancºaxaҫara)– which is an important institution of traditional religion. It still exists in the modern spiritual life of the worshipers, although in a somewhat simplified form. Christianity, the dominant confession in the country adopted as an official religion at the beginning of the early Middle Ages, does not preclude the autochthonous ritual culture. The article aims to identify the historical roots of the cult, describe its ritual practice in detail and interpret the main ritual actions.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Васильев, Валерий Егорович. "Коневодческий культ Средней Колымы: репрезентация старинного ритуала (по полевым материалам)". Северо-Восточный гуманитарный вестник, № 2 (2019): 44–50. http://dx.doi.org/10.25693/svgv.2019.02.27.05.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Ушницкий, Василий Васильевич. "THE EAGLE TOTEM IN THE MYTHOLOGICAL REPRESENTATIONS OF THE SAKHA AND BURYATS." Tomsk Journal of Linguistics and Anthropology, no. 2(32) (October 14, 2021): 161–70. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6119-2021-2-161-170.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье ставится проблема культа орла в мифологических представлениях саха и бурят. Целью статьи является установление связи тотема культа с социальной организацией общества, наличие единого тотема свидетельствует о племенной организации общества. Задачами статьи можно считать изучение сведений о почитании орла в якутской и бурятской мифоритуальной культуре. Актуальность статьи проявляется в том, что сведения о архаичном тотемном культе сопоставляются с современными обрядами и фольклорными текстами. Изучение тотемных верований относится к исследованию дорелигиозного состояния общества. Новизной статьи можно считать использование методов исследований зарубежных антропологов в изучении тотемных верований. Метод исследования сравнительно-сопоставительный. Материалы и результаты. Представления народа саха об орле (солнце-творец-возродитель природы, приноситель огня, орел и космическое яйцо, орел и шаманство, орел и мировое дерево относятся к общечеловеческим. Анализ верований, связанных с Орлом, уводит в Скандинавию и в религиозные культы Древнего Египта, показывая общность мифологических представлений. В религиозных верованиях саха Орел занимает ключевое положение. Культ орла связан с хангаласским родом, однако по материалам Г. Ф. Миллера его считали своим покровителем хоринцы и батулинцы. Более того, в фольклорных текстах, сопоставляются термины хоро и Хотой — орел. В бурятском фольклоре, Орел является хозяином Ольхона и тотемной птицей племени эхиритов Верхней Лены, в старину он был почитаемым птицей у хоринцев. Тотемные верования относятся к древнейшим культам, они характерны для обществ, не приступивших к созданию собственной государственности, первобытно-родовой общины. Первобытные рода верили в свое происхождение от почитаемой птицы, олицетворяли себя с ним. Выводы. Общность культа орла у бурят и саха показывает общность предков, происходящих от единого хори-батулинского племени. Орел как тотемное животное занимал ключевое положение в якутском и бурятском шаманизме, что свидетельствует о архаичности их религиозных верований. The article studies the eagle totem in Yakut and Buryat mythology. The aim of the article is to establish the connection of the totem cult with the social organization of society, the presence of a single totem indicates the tribal organization of society. The objectives of the article can be considered the study of information about the veneration of the eagle in the Yakut and Buryat mythological culture. The relevance of the article is shown in the fact that the information about the archaic totemic cult is compared with modern rites and folklore texts. The study of totemic beliefs refers to the study of the pre-religious state of society. The novelty of the article is the use of research methods of foreign anthropologists in the study of the totemic beliefs of the Sakha. The research method is comparative. The materials and results. The ideas of the Sakha people about the eagle (the sun — the creator — the regenerator of nature, the bringer of fire, the eagle and the cosmic egg, the eagle and shamanism, the eagle and the world tree) are universal. Mythological ideas associated with the Eagle and the Sun is universal and goes back to the deepest antiquity. Interesting parallels with the Yakut and Buryat ideas are found in the mythology of the Scandinavia peoples and in the religious cults of ancient Egypt. It is showing the commonality of mythological ideas. In the Sakha religious beliefs, the Eagle occupies a key position. The cult of the eagle is associated with the Khangalas family, but according to the materials of G. F. Miller, it was considered its patron by the Khorins and Batulians. Moreover, in folklore texts, the terms horo and Hotoi — eagle are compared. In Buryat folklore the Eagle is the owner of the Olkhon and the totem bird of the Ekhirit tribe of the Upper Lena, in the old days it was a revered bird among the Khorin people. Totem beliefs belong to the oldest cults. They are characteristic of societies that have not begun to create their own state-hood, a primitive tribal community. Primitive families believed in their origin from the revered bird and personified themselves with it.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Aylarova, S. A., and L. T. Tebieva. "Zoroastrianism: the cult of labor and economic." Vestnik of North-Ossetian State University, no. 2 (2018): 7–11. http://dx.doi.org/10.29025/1994-7720-2018-2-7-11.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Titoreva, Galina T. "The Bear Cult of the Evens in the Okhotsk Sea Coast." Study of Religion, no. 4 (2016): 14–19. http://dx.doi.org/10.22250/2072-8662.2016.4.14-19.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Karatayev, O., and E. Umaraliev. "CULT UMAI-ENE AMONG THE KYRGYZ." Journal of history 90, no. 3 (2018): 4–8. http://dx.doi.org/10.26577/jh-2018-3-257.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Miyagasheva, Surjana B. "The Cult of the Scribes of the Pre-Baikal Buryats." Vestnik NSU. Series: History and Philology 19, no. 5 (2020): 167–82. http://dx.doi.org/10.25205/1818-7919-2020-19-5-167-182.

Повний текст джерела

Анотація:

Purpose. As a result of joining the Russian Empire, the Buryats formed certain beliefs and cults associated with the administrative service and organically associated with the worldview of Buryat shamanism, which became the basis for the emergence of specific ritual activities. In this case, of particular interest is the cult of mythological scribe-servants of the Lord of the underworld Erlen Khan. This cult had a wide practical application among the Pre-Baikal Buryats until the 20th Century. Results. It is determined that the new types of social organization among the Buryats, formed in the process of Siberia’s accession to the Russian state in the 17th–18th centuries, are reflected in religious and mythological ideas, in particular in the sacred concept of the other world, ideas about the afterlife and beliefs about the terrible punishers in the face of the Eastern gods. It is revealed that many aspects of archaic shamanistic ideas about the soul and its afterlife were harmoniously incorporated into the views of the complex bureaucratic structure of the underworld. Conclusion. The formation and development of the administrative service in connection with the entry of the Buryats into the Russian state led to the sacralization of the rank, and rank served as the basis for the formation of new religious and mythological aspects in the spiritual culture of the Buryats. Such ideological aspects related to the historical realities of ethnic and cultural development of the Buryats are specific motives in the mythology of the population of the Pre-Baikal region which allows examine the development and formation of traditional beliefs.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Fatenkov, Aleksey. "The Cult of Security as a Totalitarian Threat." Philosophical anthropology 7, no. 2 (2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.21146/2414-3715-2021-7-2-104-109.

Повний текст джерела

Анотація:

The author’s idea is to stress the contradictory nature of the security phenomenon and to emphasize that excessive security — desired, required, or achieved — turns into its own destructive opposite and becomes a totalitarian threat. Real security that is essential for a meaningful life is achieved through a closely reasoned self-confidence and trust-based relationships with just a few others. Alienation by an individual of a self-defense resource in favor of third parties and structures leads to a totalitarian cult of security that turns it into a farce.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Vakhrameieva, G. V. "Культ Деметри в окремих містах і поселеннях Боспору в архаїчний час." Донецький археологічний збірник, № 21 (2018): 77–94. http://dx.doi.org/10.31558/2218-2284.2018.21.5.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!