Готові списки джерел за темами / Культура мовленнєва

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Культура мовленнєва"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Культура мовленнєва".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Культура мовленнєва"

1

Степанова, Ольга Іванівна. "РИТОРИЧНІ ВМІННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВІОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 246–51. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.166.

Повний текст джерела
Анотація:
Матеріали статті відбивають одну з актуальних проблем підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти – розвиток комунікативно-мовленнєвої культури. У публікації репрезентовано аналіз категорії «комунікативно-мовленнєва культура» як лінгвістичного та соціопедагогічного феномену, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку в студентів під час навчання. У статті розкривається зміст формування комунікативно-мовленнєвої культури; окреслюється взаємозв’язок розвитку мовленнєвої та риторичної компетенції майбутнього педагога; висвітлюється організація викладання навчальної дисципліни «Культура мовлення та виразне читання» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Поряд із теоретичним матеріалом у статті подаються практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку комунікантів. Відзначається, що в сучасних умовах спостерігається протиріччя: вимоги до сучасного учителя, вихователя, до його комунікативних якостей зростають, а реальний рівень випускників педагогічних професій залишається недостатнім. Значна увага приділяється аналізові шляхів розвитку комунікативно-мовленнєвої культури студентів вищих навчальних закладів. Важливим кроком вирішення цієї проблеми, на думку автора, є формування риторичних умінь у майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Нечаєнко, Тетяна Василівна. "МОВЛЕННЄВА ПРАКТИКА У ПОСТМОДЕРНОМУ КУЛЬТУРЛІНГВІСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ МАС-МЕДІА". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 181–90. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236019.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті — з’ясувати особливості трансформації мовленнєвої постмодерністської практики засобів масової інформації. Методологічною основою дослідження є сукупність наукових методів, які дали змогу виявити сутність культури мовлення мас-медіа, зокрема дискурсивний метод, скерований на культурологічне осмислення контекстів комунікації ЗМІ, а також системний підхід, який передбачає об’єктивність, всебічність у вивченні об’єкта дослідження. Наукова новизна полягає у з’ясуванні особливостей трансформації мовленнєвої культури у культурлінгвістичному просторі мас-медіа. Звернено увагу на прагнення сучасних ЗМІ до пріоритетного формування картини світу за рахунок не просто передавання повідомлення (перекладені на журналістську мову факти, події, явища буття), а формування соціальної реальності шляхом свідомого (упередженого) добору, акцентування й інтерпретації емпіричної дійсності. Зазначено, що у ситуації, коли інформація стає однією з основних цінностей у житті людей, мовленнєва культура безперервно піддається різним ревізіям і реконструкціям з боку мови засобів масової комунікації. Висновки. Одним із основних законів розвитку і функціонування мови є інформаційно-комунікативна традиція, яка визначає зміни мови, узаконюючи їх, надає мовній системі певну спрямованість, забезпечує історичний зв’язок минулих і нових мовних форм, постає основним засобом трансляції мовного досвіду. Наголошено, що на основі інформаційно- комунікативного синкретизму мовленнєвої культури і масової комунікації утворюється культурлінгвістичний простір мас-медіа, неоднорідний за своїм наповненням, але насичений інтелектуальними пошуками, вираженими у мовленнєвих формах. ЗМІ є атрактором мас-медійної культури. Динаміка останньої забезпечується ідеологічно і технологічно прогресуючими засобами масової інформації шляхом постійної демонстрації її ціннісно-знакових утворень (конструктів) і їх публічної легалізації в продуктах масової комунікації, або публіцистичних медіатекстах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Хом"як, І. "Мовленнєва культура безпечної життєдіяльності". Дивослово, № 4 (733), квітень (2018): 32–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Мороз, Лариса. "Розвиток мовленнєвої культури психолога шляхом використання інтерактивних методів навчання". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 102–20. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-102-120.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу ефективності використання інтерактивних методівнавчання у розвитку мовленнєвої культури психолога, зокрема окреслено підходи науковців щодо створення освітнього середовища та методики організації інтерактивного навчання. Акцентується увага на важливості розвитку мовленнєвої культури психолога як складника його професійної компетентності через залучення до інтерактиву. Метою дослідження є аналіз теоретичних та практичних підходів до проблеми використання інтерактивних методів навчання у розвитку мовленнєвої культури психолога у сучасній психолого-педагогічній науці, обґрунтування та відбір інтерактивних методів відповідно до цілей, змісту та програмних результатів навчання в умовах закладу післядипломної освіти. Методологічною основою дослідженняє положення гуманістичної парадигми філософії освіти; методологічні підходи (системний, гуманістичний, комунікативний, діяльнісний, компетентнісний і контекстний); положення про єдність пізнавальної теоретичної та практичної діяльності, активність суб’єкта в навчальній і мовленнєвій діяльності; психолого-педагогічні теорії інтерактивного, особистісного орієнтованого навчання, розвитку та саморозвитку мовленнєвої компетентності; специфічні принципи розвитку мовленнєвої культури майбутніх практичних психологів. На основі вивчення та систематизації інтерактивних методів, досвіду викладання розроблено завдання здобувачам післядипломної освіти з дисципліни «Розвиток мовленнєвої культури психолога». У відборі змісту практичних завдань та вправ враховували інформативність, наближенісь до практичної діяльності психолога; орієнтацію на доступність та сприймання аудиторією з різними рівнями актуальної готовності; спрямованість на розвиток подальшої самоосвітньої діяльності та використання знань та умінь в їх практичній діяльності. Використання інтерактивних технологій навчання дорослих окреслюють нові можливості, пов’язані з підвищенням ефективності навчального процесу за рахунок посилення пізнавального інтересу та міжособистісної взаємодії шляхом зовнішнього діалогу в процесі засвоєння навчального матеріалу. Iнтepaктивнa дiяльнicть зaбeзпeчує високий рівень пpoфeciйнoї кoмпeтeнтнocтi чepeз включeння учacникiв ocвiтньoгo пpoцecу в ocмиcлeнe пepeживaння iндивiдуaльнoї й кoлeктивнoї дiяльнocтi для нaгpoмaджeння дocвiду, дозволяє викладачеві процес контролю та оцінки знань, умінь і навичок зробити більш гнучким і гуманним, оскільки інтерактивне навчання має характер співробітництва та довіри. Ключові слова: андрагогіка, інтерактивне навчання, інтерактивні методи, мовленнєва культура психолога, мовна компетентність, розвиток мовленнєвої культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Калмиков, Георгій. "Мовленнєва особистість психотерапевта – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-5-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Соціально-орієнтоване спілкування психотерапевта – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності, зокрема його публічне висловлювання є найбільш складною і найбільш досконалою формою його мовленнєвого спілкування, смислового аспекту соціально-психологічної взаємодії, фахової вербальної комунікації. Володіти цією формою – значить бути мовленнєвою особистістю, носієм психотерапевтичної культури. Публічне висловлювання суб’єкта професійно-комунікативної діяльності розглядається як співвіднесене з психологічною категорією системи мовленнєвих дій. Воно розгорнуте, розмовне, кодифіковане, стилістично вмотивоване, марковане, регламентоване, дискретне, безпосереднє. Це – орієнтоване на масову аудиторію слухачів соціально контекстне, спрямоване на вплив, довільне, усвідомлене, навмисне, відрефлексоване цілеспрямоване усне мовлення, структуризоване за композиціями його функціонально-смислових типів або їх контамінацій; комунікативно доцільне мовлення, професійний зміст якого відразу забезпечує розуміння його клієнтами.Публічне висловлювання мовленнєвої особистості – суб’єкта професійно-комунікативної діяльності – завжди специфічно за своїм мовленнєвим мотивом, який не може бути реалізований жодним іншим способом, окрім соціально-орієнтованого мовленнєвого спілкування. Мовленнєве спілкування психотерапевта як публічне висловлювання в діаді або полілозі, як система мовленнємовних дій суб’єкта професійно-комунікативної діяльності, обов’язково передбачає у своїй структурі такі компоненти: а) мотив смислоформулювання; б) мовну інтенцію (формування і формулювання думок); в) мету, пов’язану з побудовою психотерапевтично спрямованого на клієнта публічного висловлювання (особистісно-орієнтоване мовне спілкування, як правило, передбачає не тільки мовленнєву мету); г) його результативність (ступінь збігу досягнутого комунікативно-мовленнєвого результату з наміченою метою); д) контроль за процесом і результатами акту мовленнєвого спілкування. Акт такого спілкування може виступати як найбільш висока структурна одиниця мовленнєво-мовного самовираження терапевта, презентація важливої для клієнта інформації, вираження громадських і особистісних цінностей, а також спосіб його професійно-мовленнєвої самореалізації як особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Нечаєнко, Тетяна Василівна, та Ліна Іванівна Соломенко. "Мовленнєва культура у повсякденному житті сучасної людини". Питання культурології, № 35 (27 грудня 2019): 99–108. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188793.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Bilavych, Halyna, Oleg Dovgуі та Nataliіa Holovchak. "Розвиток мовної особистості молодшого школяра на уроках математики та інформатики". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 318–24. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.318-324.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток мовленнєвої культури молодшого школяра – одне із завдань сучасної початкової школи. Ця педагогічна й наукова проблема загострюється ще й тому, що до школи першокласники приходять загалом уже зі сформованими мовленнєвими навичками, які не завжди є правильними. Тому завдання вчителя – побачити мовленнєві негаразди, виправити їх, сформувати в дитини стійкі навички нормативного мовлення, зокрема й на уроках математики та інформатики. Для цього треба організувати мовленнєву діяльність учнів так, щоб процес розвитку культури усного мовлення відбувався комплексно, систематично.Автори виокремлюють декілька умов успішного розвитку культури мовлення молодших школярів на уроках математики та інформатики. Перша умова – методика розвитку культури мовлення повинна враховувати такі ситуації, які б визначали мотивацію до вивчення мовленнєвих норм, ставили учня перед необхідністю використовувати нормативне мовлення, підвищувати власний рівень мовленнєвої культури, розширювати лексичний запас, чути мовленнєві негаразди своїх друзів і бачити свої мовленнєві огріхи та вміти виправляти їх тощо. Важливим у процесі формування культури усного мовлення є приклад учителя, який повинен сам буди зразком носія високої мовленнєвої культури, а також прикладом фаховості, який за будь-якої можливості нагадуватиме дітям про культуру мовлення, виправлятиме їхні помилки, дбатиме про формування в них стійких умінь нормативного мовлення. Ефективність процесу формування культури усного мовлення молодших школярів узалежнена від доцільно дібраних методів та прийомів, інноваційних форм роботи вчителя на уроці. Наступна умова – розвиток культури мовлення молодших школярів має відбуватися не тільки на уроках української мови чи літературного читання, а й на інших уроках, зокрема математики та інформатики. Ідеться про створення відповідного екологічно мовлен-нєвого середовища, від якого залежить, наскільки різноманітним, багатим, правильним буде мовлення дитини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Нагорняк, М. В. "Мовленнєва культура майбутнього радіожурналіста: реальність і шляхи вдосконалення". Психолінгвістика, Вип. 15 (2014): 297–310.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

КАРАСЬ, Олена. "МОВЛЕННЄВА КУЛЬТУРА – ОСНОВА РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Humanities science current issues 2, № 28 (24 липня 2020): 25–31. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208627.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Tymoshenko, Oleksii. "Professional Speech Culture in Teaching Activities of the Physical Training Teacher." Path of Science 3, no. 4 (April 11, 2017): 3.1–3.5. http://dx.doi.org/10.22178/pos.21-3.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Культура мовленнєва"

1

Дяченко, Олена Валеріївна. "Мовний паразитизм молодих фахівців". Thesis, СПД "Охотнік", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41918.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Горбач, І. О., та Наталія Вікторівна Середа. "Риторична підготовка студентів-психологів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43696.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Грень, Лариса Миколаївна. "З практики мовленнєвої підготовки майбутніх спеціалістів-лідерів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46481.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Котелевець, Катерина Вікторівна. "Культура мовлення як один із компонентів професійної компетенції майбутніх офіцерів". Thesis, Sp. z o.o. "Diamond trading tour", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47099.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Фехінтола, Мосес Дамілола. "Мультимедійна культура як важлива вимога до викладачів української та російської мов як іноземних". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77306.

Повний текст джерела
Анотація:
З кожним роком кількість студентів-іноземців, які навчаються у ЗВО України, стає все більше. Незважаючи на деякі негаразди, пов’язані з реформуванням системи освіти, українська держава не загубила свої традиції й успішно інтегрується у світовий освітній простір. Однією з проблем сучасної медичної освіти є необхідність удосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців. Важливе місце у вирішенні цього питання посідає рівень та якість мультимедійної підготовки викладачів, зокрема тих, хто веде навчання з української або російської мов як іноземних.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Стороженко, Карина. "Мовна підготовка майбутніх фахівців". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16015.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гудкова, Наталія Миколаївна. "Педагогічний аспект лінгво-культурної адаптації іноземних студентів у мовному середовищі сучасної України". Thesis, КНУТД, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6531.

Повний текст джерела
Анотація:
Тези присвячено аналізу специфіки педагогічних умов, які сприяють плідній взаємодії викладача та іноземного студента у процесі педагогічного спілкування в умовах українських навчальних закладів. Проаналізовано основні риси педагогічного спілкування в іноземній аудиторії. Обґрунтовано необхідність професіональної компетенції та особистісних якостей викладача вищої школи для успішної адаптації іноземних студентів у іншомовному середовищі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Дегтярьова, Лариса Іванівна, Лариса Ивановна Дегтярева, Larysa Ivanivna Dehtiarova та В. С. Баталова. "Комплімент в мовленнєвій поведінці представників англійської, російської та української культур". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14419.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Нєжебовська, Я. Є. "Формування мовленнєвих компетенцій у студентів під час вивчення іноземної мови". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8153.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Михайлова, Тетяна Віталіївна. "Формування мовної та мовленнєвої компетенцій майбутнього фахівця у ВНЗ за умов білінгвізму". Thesis, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36843.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Культура мовленнєва"

1

Каневська, Ольга Борисівна. Культура усного та писемного мовлення. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/345.

Повний текст джерела
Анотація:
«Культура усного та писемного мовлення» є навчально-методичним посібником, в якому систематизовано матеріали наукового та практичного напрямку, що необхідні для успішного засвоєння орфографічних і пунктуаційних правил і підвищення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенції студентів. Посібник складається з планів лабораторних занять, схем, таблиць, алгоритмів, контрольних питань, списку літератури, які дозволяють студентам самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, підвищувати орфографічну та пунктуаційну грамотність, мовленнєву культуру. Для студентів російських відділень філологічних факультетів вищих навчальних закладів, учителів російської мови та літератури шкіл, гімназій, ліцеїв. Може бути корисним усім, хто прагне поглибити свої знання з російської мови, підвищити рівень мовленнєвої культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Культура мовленнєва"

1

Єловська, Ю. В., та Г. Г. Демиденко. Табу в українській культурі та мовленнєвій практиці. Криворізький державний педагогічний університет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1454.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі аналізу визначено особливості класифікацій табу, що дають змогу систематизувати наявні в культурі заборони й виявити їхні етноспецифічні особливості. Виявлено наявні табуйовані елементи в українській культурі, спрямовані на унормування, упорядкування різних сфер людського життя. У досліджені проаналізовано наукові праці та фактичний матеріал, що дає підстави розподілити українські табу на дві групи — заборони, які стосуються вербальної комунікації, та заборони, пов’язані з людською поведінкою загалом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Литвиненко, П. С. Умови ефективної організації навчального діалогу як засобу розвитку мовленнєвої культури учнів. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5458.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено особливості розвитку мовленнєвої культури за допомогою навчального діалогу. Висвітлено ефективні умови, які сприяють процесу навчання. Наголошено, що ефективність взаємодії визначається тим, як педагог володіє засобами взаємопорозуміння, до яких належать переконання, наслідування, навіювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гостра, Катерина Вікторівна. Критерії відбору прецедентних феноменів культури для навчання іноземної мови. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6025.

Повний текст джерела
Анотація:
Володіння іноземною мовою не означає, що людина має певний словниковий запас і володіє граматичним мінімумом, бо цього замало, щоб вона стала повноцінним учасником міжкультурної комунікації. Той, хто вивчає іноземну мову, може стати активним і повноправним учасником міжкультурного діалогу за умови сформованості в нього вторинної мовної особистості. Розвиток такої особистості забезпечується оволодінням прецедентними феноменами культури, які містять національну, соціокультурну, історичну інформацію, та є показником її сформованості. У статті запропоновано систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури для уроків іноземної мови. Схарактеризовано прецедентні феномени культури як засіб формування вторинної мовної особистості. З’ясовано, що вторинна мовна особистість – це комунікативно-активний суб'єкт, який легко включається в міжкультурну комунікацію та здатен правильно продукувати мовленнєву поведінку в певній ситуації міжкультурного спілкування. Прецедентні феномени культури, які є когнітивними структурами, сформованими в пізнавальній базі носіїв мови на основі їхнього соціокультурного та національно-історичного досвіду, сприяють формуванню іншомовної картини світу, набуттю навичок міжкультурного спілкування. Визначено, що критерії відбору прецедентного феномену культури – це властивості, що дозволяють включити його до змісту уроку як дидактичний матеріал. Виділено систему критеріїв відбору прецедентних феноменів культури, яка складається із основних (інформативність, номінативність, прагматичність, уживаність) і факультативних (програмність, міжкультурна зв'язаність) критеріїв. Виявлено, що включення прецедентних феноменів культури як дидактичного матеріалу до змісту уроків іноземної мови дозволяє зробити його ефективнішим, забезпечує актуалізацію міжпредметних зв'язків, сприяє формуванню вторинної мовної особистості та міжкультурної компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бережна, Маргарита Василівна. Червона Королева vs Біла Королева: мовленнєвий портрет (у фільмі Т. Бертона "Alice in Wonderland"). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5060.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження присвячене визначенню особливостей формування мовленнєвого портрета персонажів художнього фільму у залежності від їх архетипу. Наразі робіт, у яких розглядається взаємозв’язок між архетипом персонажа і його мовленням, нараховується невелика кількість. Вони, як правило, концентруються на застосуванні машинних способів аналізу тексту і не застосовують розгорнутих класифікацій видів персонажів. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Вважаємо, що кінематограф є дієвим засобом впливу на масову свідомість, а моделі, за якими побудовані діалоги у фільмах є загальнозрозумілими та прийнятними для широкого загалу реципієнтів незалежно від країни, культури, мови, віку та інших соціальних характеристик. У роботі проаналізовано особливості мовлення Червоної та Білої Королеви, загальним обсягом сто реплік. За класифікацією В. Шмідт відносимо Червону Королеву до архетипу «Горгона», а Білу Королеву – до архетипу «Спокуслива Муза». Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Червоної Королеви характерні окличні речення для висловлювання таких емоцій як гнів, роздратування, нетерплячість, образа; прямі реквестиви та директиви у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом, бездієслівних речень (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно вища); лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. У мовленні Білої Королеви майже відсутні окличні речення, прямі реквестиви та директиви, оцінні лексеми з негативним значенням (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно нижча); для неї характерне вираження позитивних емоцій, стриманість у висловлюваннях і оцінках; займенник другої особи однини й множини слугує як прояв піклування про інших, концентрація на співрозмовнику.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Культура мовленнєва" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії