Статті в журналах з теми "Культивація"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Культивація.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Культивація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Папка, О. С. "Ієрархічний аналіз ефективності систем обробітку ґрунту як агротехнологічного методу знищення бур’янів та ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (24 червня 2016): 98–106. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі на основі експериментальних даних за допомогою ієрархічних процедур статистичного аналізу встановлені оптимальні режими механічного обробітку ґрунту як агротехнічного прийому контролю чисельності угруповання бур’янів загалом та ваточника сирійського. Показано, що одноразове механічне знищення бур’янів шляхом оранки або дискування призводить до збільшення загальної засміченості необроблюваних земель на 22,30 % (оранка) та 26,65 % (дискування). Культивація, яка проводилась після оранки приводила до зниження на 37,42 % загальної чисельності бур’янів, а культивація після дискування – до зниження чисельності бур’янів на 44,58 %. Проведення другої культивації після оранки забезпечувало загибель 70,1 % бур’янів порівняно з контролем та 52,2 % порівняно з першою культивацією. Проведення оранки після дискування та культивації приводить до зниження загальної кількості бур’янів на 73,69 % порівняно з контролем та на 52,52 % порівняно з послідовним дискуванням та культивацією. Одноразовий обробіток суттєво не впливає на частку, яку займає ваточник сирійський в угрупованні. Культивація після оранки знижує частку ваточника сирійського на 19,20 %, а після дискування – на 13,03 %. Третій обробіток ґрунту не сприяє селективному знищенню ваточника сирійського.
In work on the basis of experimental data by means of hierarchical procedures of statistical analysis optimum modes of soil mechanical cultivation as agrotechnical approach of the control of weeds community as a whole and milkweed abundance have been established. Disposable mechanical destruction of weeds by ploughing or discing leads to augmentation of the general contamination of not treated earths at 22,30 % (ploughed land) and 26,65 % (discing). Cultivation which was spent after a ploughed land led to decrease on 37,42 % of an aggregate number of weeds, and cultivation after discing to decrease of number of weeds on 44,58 %. Carrying out of the second cultivation after a ploughed land provided destruction of 70,1 % of weeds in comparison with the control and 52,2 % in comparison with the first cultivation. Carrying out of ploughing after discing and cultivations leads to decrease of total weeds on 73,69 % compared with the control and on 52,52 % compared with consecutive discing and cultivation. Disposable cultivation essential does not influence on a lobe which occupies milkweed in assemblage of weeds. Cultivation after a ploughed land reduces a lobe milkweed on 19,20 %, and after discing on 13,03 %. The third cultivation of bedrock does not render influence on selective destruction of milkweed.
2
Поляков, А., Г. Фесенко та В. Брюховецький. "Аналіз і обґрунтування технічних засобів поверхневого обробітку грунту з підвищеною грудкуватістю". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз технологічного процесу поверхневого обробітку грунту показав, що ефективність його застосування, а саме лущення, культивація, боронування, шлейфування та коткування, в значній мірі залежить від грунтово-кліматичних умов, які склалися на відповідному етапі вирощування сільськогосподарських культур. Установлено, що поверхневий обробіток сприяє збереженню капілярності ґрунту, залишає незруйнованими канали, утворені корінням рослин по закінченню свого вегетаційного періоду, зберігає структуру в кореневмісному шарі грунту, яка в значній мірі впливає на його родючість. У виробничих умовах, як показав аналіз, при поверхневому обробітку грунту мають місце значні відхилення щодо його подрібнення з утворенням структурованих часток, а саме недостатнє руйнування грудок до розмірів, допустимих у відповідності з агротехнічними вимогами. На основі аналітичних досліджень технічних засобів поверхневого обробітку грунту і результатів творчих пошуків, розроблений культиватор для поверхневого обробітку грунту, який забезпечує руйнування грудок переважно на структурні частки з одночасним зменшенням пере подрібненої фракції. Відмінність такого культиватора полягає в тому, що вістрі кільчастих дисків спрямовані до лапи, з проникненням на глибину обробітку грунту і при їх зустрічі з опорною поверхнею лапи розколюють грудки на частки, переважно на агротехнічно-цінні для росту культурних рослин з одночасним зменшенням переподрібненої фракції.
3
Dvornyk, Maryna. "Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 45(48) (3 липня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).144.
Повний текст джерелаАнотація:
Завданням дослідження було уточнити поняття психологічного благополуччя в умовах переходу від війни до миру та виокремити його відповідні складники.
Основні методи дослідження – систематичний теоретичний аналіз джерел та узагальнення. Акцентовано увагу на транзитивності соціальних процесів сучасного українського соціуму, перехід від війни до миру представлено як тло для особистих криз, нестабільності, безпорадності, підвищеної тривожності.
Разом із тим транзитивний період розглянуто як час можливостей для розробки нових адаптаційних стратегій та переінтерпретації психологічного благополуччя.
Поняття психологічного благополуччя під час переходу від війни до миру співвіднесено із класичними теоріями К. Рифф, М. Селігмана, М. Чіксентміхайї та ін., запропоновано його структуру відповідно до новітніх досліджень.
Першим складником психологічного благополуччя визначено позитивні стосунки особистості як рефлексію персонального миру через мир у громаді – здатність акумулювати свій соціальний капітал, організовувати собі соціальну підтримку, долати бар’єри у взаємодії.
Другий елемент – внесок у благополуччя інших як культивація власної відповідальності за спільне благо через ідентифікацію зі значущою групою.
Третій складник – відчуття компетентності та спроможності здійснювати осмислену активність, що виявляється в здатності знаходити адекватні ресурси, творчо адаптуватися, надавати сенсу умовам, які склалися, і віднаходити сили діяти.
Як четвертий складник запропоновано наявність персональних цілей, адже усвідомлення траєкторії персонального руху, розробка плану, послідовності дій дають відчуття стабільності і безпеки.
П’ятий елемент – це самоповага та оптимізм, які допомагають комплексно оцінити персональний досвід і поводитися з урахуванням вимог оптимального та позитивного функціонування.
Представлена структура психологічного благополуччя під час переходу від війни до миру може бути використана фахівцями для розробки програм соціально-психологічної допомоги населенню як перелік орієнтирів особистісного зростання.
Перспективою дослідження є пошук емпіричного підтвердження точності запропонованої структури для сьогоднішнього українського соціуму.
4
Маслійов, С. В., Є. С. Маслійов, Н. А. Циганкова та В. С. Рудаков. "РІСТ, РОЗВИТОК І ВРОЖАЙНІСТЬ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ЃРУНТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 53–60. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Найважливішою проблемою сучасного сільськогосподарського виробництва є вивчення і впрова-дження ефективних методів обробітку ґрунту. Вони захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії,оптимізують ґрунтові умови життя рослин, підвищують родючість і забезпечують формуваннястійких урожаїв високої якості. Особливо це стосується зони Степу України, у якій знаходитьсяЛуганська область. Метою наших досліджень було розглянути основні види обробітку ґрунту, об-ґрунтувати рекомендації щодо вдосконалення елементів технології при вирощуванні такої просапноїкультури, як цукрова кукурудза. У проведених польових дослідах впродовж 2017–2019 років вивченовплив основного та допосівного обробітку ґрунту на формування врожаю цукрової кукурудзи. Мирозглянули такі основні види обробітку ґрунту як: оранка на глибину 20–22 см, плоскорізний обробі-ток ґрунту на 20–22 см та мілкий обробіток дисковим лущильником на 10–12 см. Указані прийомиобробітку забезпечують набуття ґрунтом дрібногрудочковатого стану, підсилення кругообігу по-живних речовин, зменшення бур’янів, загортання на необхідну глибину добрив і рослинних решток, ав подальшому створення умов в отриманні гарного врожаю цукрової кукурудзи. Оранка на 20–22 сму поєднанні з декількома допосівними культиваціями забезпечувала формування максимального вро-жаю. У вологі роки урожай качанів цукрової досягав 10,0–12,0 т/га, а в посушливі відповідно –6,50–7,00 т/га. Плоскорізний обробіток ґрунту на ту ж глибину не давав позитивних результатів.Урожай цукрової кукурудзи в середньому досягав 6,58–9,62 т/га, або на 0,66–0,95 т/га менше, ніж пооранці. При проведенні дрібного обробітку ґрунту на 10–12 см урожай качанів цукрової кукурудзибув ще менший – 6,11–8,99 т/га. Найвищий урожай качанів цукрової кукурудзи отримано на варіан-тах оранки і трьох допосівних культивацій. Заміна оранки плоскорізним розпушуванням або дрібнимобробітком і зменшення кількості допосівних культивацій з трьох до однієї приводила до зниженняврожаю качанів цукрової кукурудзи.
5
Man'ko, M. V. "ВНУТРІШНЬОВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ACER PLATANOIDES L. В ОЗЕЛЕНЕННІ КИЄВА ТА БОТАНІЧНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/40250819.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати інвентаризації насаджень загального користування та спеціального призначення Києва на наявність рослин A. platanoides L. та його культиварів. Виконано розподіл за віковими групами та оцінено загальний стан рослин. З'ясовано, що в озелененні Києва трапляються рослини 5 культиварів. За результатами аналізу внутрішньовидового різноманіття клена гостролистого у ботанічних установах України виявлено, що найбагатші колекції нараховують 8-9 культиварів. Загальна кількість культиварів A. platanoides, що представлена у ботанічних установах країни, становить 14 одиниць.
6
Ivashchenko, I. Ye. "Культивари виду Thuja plicata Donn ex D. Don у Правобережному Лісостепу України та можливості їх використання в садово-парковому будівництві". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (23 вересня 2019): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40290705.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено внутрішньовидове різноманіття виду Thuja plicata Donn ex D. Don у Правобережному Лісостепу України. Встановлено, що із 54 відомих культиварів виду в дендрологічних парках регіону вже багато років успішно зростають два: Th. p. 'Zebrina' і Th. p. 'Aureovariegata'. За останні 10 років також були введені Th. p. 'Dura' та Th. p. 'Whipcord'. У декоративному садівництві поширені такі культивари Th. plicаta: Th. p. 'Atrovirens', Th. p. 'Aureovariegata', Th. p. 'Can-Can', Th. p. 'Daniellow', Th. p. 'Dura', Th. p. 'Excelsa', Th. p. 'Gelderland', Th. p. 'Goldy', Th. p. 'Kornik', Th. p. 'Whipcord', Th. p. 'Zebrina' та Th. p. 'Zebrina Extra Gold'. Для характеристики різноманіття культиварів Th. plicаta, що ростуть у Правобережному Лісостепу України, використано систему класифікації формового складу поліваріантних видів Р. В. Кармазіна. Згідно з цією класифікацією, досліджувані рослини Th. plicаta належать до надгрупи В (рослини з лускоподібною хвоєю). Із 12 культиварів до групи І віднесено шість; до групи ІІ – три; до групи ІІІ – три. Визначено біометричні показники досліджуваних культиварів. Виділено культивари Th. plicаta, які поширені в районі досліджень за найбільш істотними декоративними ознаками, а саме: за забарвленням хвої, формою крони та висотою (низькорослі форми). Враховуючи їхні декоративні якості, надано рекомендації щодо застосування у різних типах насаджень: солітерах, групах, алеях, живоплотах, під час створення альпінаріїв та контрастних композицій.
7
Kovalevskyi, S. B., та H. A. Kryvokhatko. "Комплексна оцінка декоративності рослин культиварів Thuja Occidentalis L." Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 23–25. http://dx.doi.org/10.15421/40290204.
Повний текст джерелаАнотація:
Основна екологічна роль в озелененні міст належить деревним рослинам. З декоративними насадженнями тісно пов'язані функціональне зонування міських територій, система транспортних та пішохідних магістралей, прокладення інженерних комунікацій. На сьогодні важливу роль відіграють ті деревні види рослин, які здатні виконувати одночасно декілька функцій: стійкість до умов зростання, не втрачати декоративність впродовж року, відновлювати крону після обрізки. До таких деревних рослин належать рослини Th. occidentalis L. та її декоративні культивари, які вирізняються різноманітністю габітусу крони, будовою та забарвленням хвої, невибагливістю до родючості ґрунту, тіньовитривалістю. Представлено результати комплексної оцінки декоративності рослин культиварів Thuja occidentalis L. в умовах м. Києва за розробленою інтегральною шкалою А. С. Власенко, яка не містить показників зимостійкості, морозостійкості, посухостійкості та жаростійкості рослин. Оцінку декоративних ознак деревних рослин здійснювали за чотирма основними блоками. Перший – це оцінка загальної декоративності рослини, яка включає період декоративності, декоративні ознаки крони (форма, щільність, фактура) та тривалість квітування та облистнення. Другий блок – це оцінка декоративності кори, її фактури та забарвлення. Третій – це оцінка декоративності хвої за формою, розмірами, забарвленням і сезонністю її змін. Четвертий – це оцінка декоративності генеративних органів, яка ґрунтується на розмірах, забарвленні, рясності мегастробілів, а також формі, величині, забарвленні та рясності шишок. Дослідними об'єктами були рослини Th. occidentalis та її культивари, а саме: Th. oc. 'Wagneriana', Th. oc. 'Wareana Lutescens', Th. oc. 'Ericoides', Th. oc. 'Ellwangeriana', Th. ос. 'Lutescens', Th. ос. 'Columna', Th. oc. 'Globosa', Th. oc. 'Spiralis', Th. oc. 'Smaragd'. Аналіз декоративних властивостей представників виду туя західна свідчить про перспективність та доцільність подальшого розширеного введення досліджуваних видів у зелені насадження м. Києва під час створення садово-паркових об'єктів.
8
Rubtsov, A. F. "Деякі аспекти вдосконалення прискореного розмноження малопоширених екзотів та високодекоративних культиварів у південно-степовому регіоні України". Biosystems Diversity 16, № 2 (5 травня 2008): 137–40. http://dx.doi.org/10.15421/010860.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено та апробовано технології агротехніки генеративного прискореного розмноження листопадного малопоширеного екзота Liriodendron tulipifera L., прискореного вегетативного розмноження 16 видів листопадних і 8 таксонів малопоширених екзотів та високодекоративних культиварів (строки заготівлі та посадки живців, укорінення тощо).
9
Khonineva, Ekaterina. "Semiotic Vigilance and Cultivation of Sincerity in Catholic Practice of Vocational Discernment." State Religion and Church in Russia and Worldwide 37, no. 4 (2019): 102–29. http://dx.doi.org/10.22394/2073-7203-2019-37-4-102-129.
Повний текст джерела
10
Rogovskiy, S. V., та N. M. Krupa. "Сучасний стан деревних насаджень на контрактовій площі Києва та перспективи їх реконструкції". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 60–65. http://dx.doi.org/10.15421/40280713.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу результатів інвентаризації деревних насаджень на території Контрактової площі в Києві встановлено, що на площі зростають 1618 дерев та кущів, із них 496 дерева. Дендрофлора складається із 65 видів та 24 культиварів деревних рослин, які об'єднані в 41 рід та 23 родини. Із 65 видів та 25 культиварів деревних рослин тільки 16 видів є аборигенними, решта – інтродуценти. За життєвою формою переважають дерева – 86 % від загальної кількості видів. Найпоширеніші 11 видів дерев, які становлять майже 77 % від загальної кількості рослин. Більшість дерев віднесено до І і ІІ категорій санітарного стану. До ІІІ категорії віднесено ряд дерев, заселених Viscum album L., видів Fraxinus lanceolata Borkh, Acer sacharinum March., Robinia pseudoacacia L., Populus balsamifera L. Деревна рослинність зосереджена у трьох скверах та в придорожніх насадженнях по периметру площі. Найбільшим видовим різноманіттям (34 види) характеризується сквер № 1, що розташований у південній частині площі, а найменшим (10 видів) – сквер № 3, розташований у північній частині площі. У сквері № 2 виявлено 13 видів деревних рослин. Проведено інтегральне визначення цінності насаджень: насадження у скверах визнано цінними, а в придорожніх насадженнях – малоцінними. Запропоновано алгоритм реконструкції насаджень.
11
Kovalevskii, S. B., та H. A. Kryvokhatko. "ПОСУХОСТІЙКІСТЬ ТА ВОДОУТРИМУВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РОСЛИН THUJA OCCIDENTALIS L. ТА ЇЇ КУЛЬТИВАРІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 77–80. http://dx.doi.org/10.15421/40280214.
Повний текст джерелаАнотація:
З огляду на розширення асортименту декоративних рослин з високими декоративними властивостями для озеленення міст і селищ дедалі частіше використовують інтродуценти, до яких належать рослини Thuja occidentalis L. та її культивари. Несприятливі й екстремальні чинники середовища, стресові явища, зокрема посухи, жара, різкі перепади температур, нерівномірність вологозабезпечення та інші, діють негативно, а часто навіть і згубно на рослини. Одним з важливих показників успішності інтродукції деревних рослин є їхня стійкість до посушливих умов навколишнього середовища. Наведено результати визначення посухостійкості та водоутримувальної здатності рослин Thuja occidentalis L. та її культиварів в умовах Києва. Дослідними об'єктами були рослини Th. occidentalis та її культивари, а саме: Th. oc. 'Wagneriana', Th. oc. 'Wareana Lutescens', Th. oc. 'Ericoides', Th. oc. 'Ellwangeriana', Th. ос. 'Lutescens', Th. ос. 'Columna', Th. oc. 'Globosa', Th. oc. 'Spiralis', Th. oc. 'Smaragd'. Визначення водоутримувальної здатності за А. Арландом ґрунтується на врахуванні втрат води рослинами під час їх підсихання. Отримані результати свідчать, що різна втрата вологи рослинами досліджених культиварів туї західної зумовлена їх здатністю по-різному утримувати воду під час в'янення. На основі проведених досліджень можна стверджувати, що досліджувані культивари Thuja occidentalis L. є досить посухостійкими і перспективними для використання в міських насадженнях під час створення садово-паркових об'єктів, але під час догляду за рослинами в міських умовах зростання, особливо у спекотний період, рекомендовано поливати рослини.
12
Oliinyk, Olena. "STRATEGY OF CULTIVATION OF EMOTIONAL CULTURE AS A KEY INNOVATIVE IDEA FOR THE DEVELOPMENT OF CHILDREN'S VALUE NEEDS." Pedagogical Education: Theory and Practice 2, no. 26 (May 8, 2019): 281–87. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2019-26-2.281-287.
Повний текст джерела
13
Chernega, T. O. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ СОЇ ВІД БАГАТОРІЧНИХ ВИДІВ БУР'ЯНІВ У СИСТЕМІ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 162–69. http://dx.doi.org/10.15421/40250827.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено ефективність захисту посівів сої від багаторічних бур'янів за використання Раундапу і Лонтрелу в системі основного обробітку ґрунту. Використання гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту зменшує забур'янення багаторічними видами, але не знищує малорічних бур'янів, які проростають навесні і вегетують одночасно з культурою. Виявлено, що Раундап, 36 % в.р. з нормою витрати 4 л/га восени знищував їх на 75-87 %, а навесні, до проведення передпосівної культивації, кількість багаторічних була меншою на 77-91 % порівняно з контрольним варіантом. Лонтрел, 30 % в.р., за норми 0,5 л на 1 га, забезпечував загибель 84 % багаторічних дводольних бур'янів восени і на 80 % – під час обліків навесні.
14
Staroverova, O. V., A. A. Olkhov, E. L. Kucherenko, A. A. Burmistrov, and A. L. Iordanskii. "Influence of low concentrations of carbon nanotubes on the properties of ultrathin fibers of poly-3-hydroxybutyrate." All the Materials. Encyclopedic Reference Book, no. 6 (2020): 9–17. http://dx.doi.org/10.31044/1994-6260-2020-0-8-9-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследованы нетканые волокнистые матриксы на основе поли-3-гидроксибутирата и углеродных нанотрубок для культивации живых клеток. Нетканые волокнистые материалы получены методом электроформования. Концентрацию углеродных нанотрубок варьировали от 0,01 до 0,1%. Показано, что введение углеродных нанотрубок приводит к ориентации макроцепей полимера в аморфной фазе. Как следствие, растут механические, сорбционные свойства и стойкость к фотоокислительной, термоокислительной и гидролитической деструкции. Наибольшую биосовместимость демонстрирует нетканый волокнистый материал с 0,1% углеродных нанотрубок. Ключевые слова: поли-3-гидроксибутират, ультратонкие волокна, электроформование, биосовместимость, сорбция.
15
Хамад, А., та С. П. Чумаков. "Получение рекомбинантного штамма Herpesvirus saimiri путем совместной культивации трансфицированной и пермиссивной клеточных культур". Reabilitation, № 2019;6 (11 грудня 2019): 40–47. http://dx.doi.org/10.24075/vrgmu.2019.079.
Повний текст джерелаАнотація:
Рекомбинантные герпесвирусы можно применять в качестве терапевтических агентов-онколитиков, а также в качестве векторов большой емкости для доставки протяженных экспрессионных конструкций в клетки. Гамма-герпесвирус беличьих обезьян Herpesvirus saimiri обладает уникальной способностью инфицировать человеческие лимфоциты и вызывать их иммортализацию при сохранении зрелого фенотипа и функциональной активности. Проведение рекомбинации генома Herpesvirus saimiri в пермиссивной клеточной культуре затруднено из-за ее устойчивости к химической трансфекции и электропорации. Целью работы являлась разработка эффективного способа введения экспрессионных кассет в геном Herpesvirus saimiri без проведения трансфекции пермиссивной клеточной культуры. Для этого мы использовали совместную культивацию трансфицированных клеток HEK-293T, экспрессирующих также гликопротеины вакцинного штамма вируса кори, и инфицированных Herpesvirus saimiri пермиссивных клеток линии ОМК. Слияние клеток и образование синцитиев привели к запуску рекомбинации между вирусным геномом и экспрессионной кассетой, что позволило получить рекомбинантный вариант Herpesvirus saimiri без необходимости проведения химической трансфекции пермиссивных клеток. Трансгенный вариант вируса характеризовался стабильной экспрессией селективного маркера и сохранял способность персистировать в клеточной культуре в латентной форме, а также вызывать иммортализацию первичных лимфоидных клеток. Примененный метод позволяет в короткие сроки получать рекомбинантные варианты Herpesvirus saimiri с введенными в геном разнообразными экспрессионными кассетами.
16
Geval, V. F., та M. M. Huz. "Особливості гетеровегетативного розмноження гіркокаштанів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.15421/40280806.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено ефективність різних способів щеплення найпоширеніших у Західному регіоні України видів жовто-рожевоквіткового (Aesculus hibrida D. C.), червоноквіткових (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) та жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) гіркокаштанів. Апробовано три способи гетеровегетативного розмноження – "у розщіп", "у боковий розріз" та "окуліровка" для чотирьох видів гіркокаштанів. Підщепами були 8-річні саджанці гіркокаштана кінського звичайного. Прищепами – однорічні пагони із середини крони або вертикальний верхівковий пагін, з яких нарізали здорові, зрілі, без пошкоджень живці довжиною 8–10 см. Щеплення проведено у другій декаді квітня у відкритому ґрунті шкільного відділення декоративного розсадника. За щепленими рослинами виконано агротехнічні та селекційні догляди протягом наступних років вирощування. Встановлено, що найвищою приживлюваністю відзначається спосіб "у бічний розріз" (56,0–80,0 %) під час щеплень усіх видів гіркокаштанів. Квітувати щеплені рослини почали на другий-третій рік після щеплення, а формувати плоди з повнозернистим доброякісним насінням – на четвертий-п'ятий. Виробнича собівартість одного щепленого 2-річного саджанця гіркокаштанів у відкритому ґрунті, залежно від виду прищепи, становить 80,5–115,0 грн. Проведені експериментальні щеплення саджанців різних видів гіркокаштанів засвідчили широкі технологічні можливості та значну економічну ефективність гетеровегетативного розмноження різними способами для отримання садивного матеріалу щеплених декоративних червоно- та жовтоквіткових культиварів гіркокаштанів. Застосовані способи щеплення ("у бічний розріз" та "у розщіп") рекомендовано використовувати у промислових обсягах для розмноження особливо декоративних і стійких до негативного впливу абіотичних і біотичних чинників культиварів гіркокаштанів.
17
Качановський, О. І. "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 140–47. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивне видобування корисних копалин зумовило істотне виснаження природних ресурсів, зокрема у гірничодобувних регіонах протягом останніх десятиліть техногенно-е- кологічні проблеми набули масштабного характеру, серед яких необхідно виділити високий ступінь техногенних навантажень та забруднення довкілля, активізацію і розвиток небез- печних геологічних процесів, порушення гідрогеологічних умов. В Україні виникає потреба вирішення низки питань щодо формування та ефективного використання земельних ресур- сів в умовах інтенсивного видобутку корисних копалин як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Ситуація у видобувній промисловості складна і вимагає комплексного підходу для забезпечення високого рівня економічної безпеки і збалансованого розвитку кра- їни. У статті розглянуто питання класифікації порушених земель та особливостей ре- культивації як основного заходу відновлення ландшафтів. Також приділено увагу проблемі рекультивації земель, яка недостатньо врегульована чинним законодавством.
18
Alekseychenko, N., та M. Podolhova. "Оцінювання сучасного стану дендропарків Українського Полісся місцевого значення". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (2 листопада 2015): 173–79. http://dx.doi.org/10.15421/411525.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати ретроспективного аналізу дендропарків місцевого значення («Гладковицький», «Еліта», «Пілява», «Юннатський»), які розташовані на території Українського Полісся. Проаналізовано зміни їх таксономічного складу насаджень в історичному аспекті та виявлено тенденцію до їхнього зменшення під впливом комплексної дії абіотичних і біотичних факторів. Здійснено комплексне оцінювання сучасного стану дендропарків. Виявлено, що найбільшу дендрологічну цінність має дендропарк «Юннатський», у якому зростає 150 видів і культиварів деревних рослин; дендропарки «Еліта», «Пілява» та «Гладковицький» хоча і мають меншу цінність, однак в них зростають вікові насадження, інтродуковані та раритетні види. Запропоновано напрями раціонального використання дослідних дендропарків: науково-дослідний, навчальний та рекреаційний.
19
Maurer, V. М., О. Yu Chemerskii, S. М. Dudarets, І. S. Odarchenko, А. S. Petlovyi, and А. О. Deresh. "Features of rooting and growth of poplar cultivars’ planted cuttings in conditions of fairly infertile oak site type of Kyiv Forest-Steppe zone." Ukrainian Journal of Forest and Wood Science 10, no. 2 (August 28, 2019): 41–50. http://dx.doi.org/10.31548/forest2019.02.041.
Повний текст джерела
20
Levon, V. F., and Yu M. Krugliak. "CHANGE OF ANTOCIANS CONTENT IN PLANTS OF GENUS DEUTZIA THUNB. UNDER LOW TEMPERATURE." Fiziologia rastenij i genetika 49, no. 4 (August 2017): 358–61. http://dx.doi.org/10.15407/frg2017.04.358.
Повний текст джерела
21
Волков, Александр Ильич, та Любовь Николаевна Прохорова. "Использование десикантов для подготовки кукурузного зерна к механизированной уборке". Аграрная Россия, № 10 (2 листопада 2019): 23–26. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-10-23-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучена эффективность десикантов при возделывании кукурузы на зерно в агроклиматических условиях Чувашской Республики в 2016 – 2018 гг. Ресурсосберегающая обработка почвы под кукурузу состояла из разноглубинного осеннего дискования, лущения стерни яровой пшеницы и весенней предпосевной культивации. Обработка вегетирующих посевов кукурузы гербицидами Реглон супер, Раундап экстра, Зеро супер и Торнадо за 2 недели до планируемого сбора урожая позволяет довести зерно до оптимальных технологических параметров, снизив его исходную влажность с 39,0 – 40,0 до 31,9 – 34,4 %. Максимальное (5,6 %) снижение влажности кукурузного зерна к моменту уборки выявлено в варианте с использованием десиканта Зеро супер, а минимальное (3,1 %) — в варианте с применением Реглон супер. В среднем, к моменту уборки влажность кукурузного стебля снижалась на 6,0 – 9,5 %, стержня — на 3,5 – 5,5 %, ножки початка — на 9,0 – 10,5 %. Несколько меньшее влияние оказывали десиканты на листья и обертку початка, где влажность уменьшалась в среднем на 0,2 – 0,8 и 0,5 – 1,5 % соответственно.
22
Андреєва, О. "ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ФОРМУВАННІ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОЇ ЦІННОСТІ – ЛЮБОВІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 6–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-6-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтована ідея, що художня література наділена великою силою виховного потенціалу. Література є одним із найголовніших чинників впливу на формування та виховання загальнолюдських цінностей та якостей людини у будь-якому віці. Особливий інтерес представляє проблема виховання за допомогою сучасної зарубіжної літератури такої загальнолюдської цінності, як любов. У статті розглянуто цю цінність як зацікавленість та прагнення до культивації у своїй свідомості таких чеснот, як добро, духовність, творення, прийняття себе та іншої людини. Література – це віддзеркалення дійсності, особливостей суспільства країни, мислення та звичок народів. Письменник, митець споглядає та відтворює дійсність середовища через призму свого сприйняття у творі. Літературний твір – це засіб комунікації автора, представника суспільства, народу окремої країни з читачем. Значна роль в процесі формування студентської молоді належить засобам художньої літератури. Високий виховний потенціал художньої літератури та сучасної зарубіжної літератури обумовлений специфікою її змісту, засвоєння якого розвивається особистістю та збагачує її внутрішній світ знаннями духовних цінностей, переживаннями їх смислової значущості. Таким чином, ми, занурюючись у світ, що його зображує митець, сприймаємо, відчуваємо емоції, думки, настрої, тенденції та проблеми розвитку або деградації людини, представника суспільства, нації, носія менталітету. Мета статті – дослідити виховний потенціал сучасної зарубіжної літератури щодо виховання любові.
23
Neyko, I. S., та O. V. Kolchanova. "Адаптивність та особливості росту сортів тополі в умовах Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 53–56. http://dx.doi.org/10.15421/40280711.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості укорінення та росту сортів тополі. Всього вивчено 10 сортів тополі української та зарубіжної селекції, для яких характерна різна інтенсивність росту в умовах Харківщини. Використано живці таких культиварів: 'Версія', 'Волосистоплода', 'Константа', 'Львівська', 'Новоберлінська', 'Ноктюрн', 'Перспективна', 'Російська', 'Слава України', 'Стрілоподібна'. Оцінено вплив умов середовища (типів лісорослинних умов) на здатність до укорінення та ріст сортів тополі. Для оцінювання взаємодії сорт – середовище розраховано індекси: ековаленсія Вріске, показник стабільності Шукля, ранжування генотипів за стійкістю до середовища, показник стабільності Канга. Комплексна оцінка перспективності сорту включала показники укорінення, енергії росту та адаптивності до умов середовища. За результатами досліджень виявлено, що найоптимальнішими для вирощування тополі є умови сирого груду (D4). Найвищою енергією росту на найбільш зволожених ґрунтах відрізнялися сорти 'Львівська', 'Новоберлінська' та 'Версія'. В умовах мінімального зволоження за висотою переважали культивари: 'Волосистоплода', 'Львівська' і 'Константа'. За комплексною оцінкою щодо здатності до укорінення, інтенсивності росту та адаптивності до умов середовища найперспективнішими є сорти 'Львівська' та 'Новоберлінська'. Сорт 'Волосистоплода' доцільно використовувати як один із найстійкіших у посушливих умовах.
24
Kovalevskii, S. B., та R. Ya Tatarchuk. "Культивари роду Thuja L. та Juniperus L. в кам'янистих садах Києва". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 13–17. http://dx.doi.org/10.15421/40281002.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати вивчення інтродукційного потенціалу хвойних рослин роду Thuja L. та Juniperus L. в кам'янистих садах києва. В основу досліджень покладено матеріали обстеження кам'янистих садів м. Києва. Подано асортимент найпоширеніших культиварів та їхню коротку характеристику. Проаналізовано видовий склад існуючих насаджень та перспективу збагачення таксономічного складу кам'янистих садів. Дослідженнями встановлено, що основу видового різноманіття в кам'янистих садах складають вічнозелені рослини, переважно карликових і сланких форм. Колоновидні та конусовидні культивари висотою понад 2 м трапляються у великих за площею кам'янистих садах. Наведено порівняльну характеристику на прикладі кам'янистих композицій НБС ім. М. М. Гришка НАН України. Запропоновано проектні пропозиції використання хвойних рослин у кам'янистих композиціях. Під час підбору рослин враховано їхні декоративні властивості (забарвлення хвої, форму крони), вимоги до інтенсивності сонячного освітлення впродовж дня та ґрунтових умов. Розроблено модель кам'янистого саду з вічнозелених рослин. Культивари роду Thuja L. та Juniperus L. надають кам'янистому саду неповторної чарівності впродовж року. Окрім цього, поєднання хвойних рослин із камінням має особливий ефект.
25
Шабатуков, Анзор Хажисмелович. "Особенности применения регуляторов роста и агрохимикатов при возделывании кукурузы в Кабардино-Балкарии". Аграрная Россия, № 7 (24 серпня 2019): 25–29. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-7-25-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Оценена эффективность применения нового поколения регуляторов роста, биоудобрений и агрохимикатов на экспериментальном посеве гибрида кукурузы Терек F1 (ФАО-400) в 2017 – 2018 гг. в условиях засушливой степной зоны Кабардино-Балкарии. Проведены полевые испытания по сравнительной оценке биологической урожайности зеленой массы и зерна кукурузы в зависимости от варианта и фона минерального питания. Самая высокая биологическая урожайность получена на фоне аммиачной селитры под культивацию с регулятором роста Биосил ВЭ — 80,2 т/га. Другие испытанные регуляторы роста на этом фоне по урожайности находились почти на одном и том же уровне — в среднем 66,6 т/га. Наиболее высокая урожайность и биохимические показатели зерна (% на сухое вещество) кукурузы выявлены при использовании агрохимикатов Агромастер (18:18:18) + Максифол Динамикс на всех 3 фонах. В контрольном варианте без листовых подкормок при посеве кукурузы, без внесения фосфора, на фоне аммиачной селитры зерно имело хорошие показатели сырого протеина, жира, клетчатки и общего сахара — 10,7; 2,7; 1,8 и 2,3 % соответственно, но по биологической урожайности зерна уступал другим вариантам опыта, где использовали регуляторы роста, биоудобрения и агрохимикаты.
26
Галевич, О. Є., та М. І. Сорока. "Біоморфологічний аналіз культивованої флори плоских зелених дахів міста Львова". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 37–41. http://dx.doi.org/10.36930/40310106.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено біоморфологічні характеристики культивованих видів рослин, ідентифікованих на 24 озеленених плоских дахах екстенсивного типу у Львові. Встановлено, що для створення рослинних композицій використано 225 видів, 136 культиварів, 14 гібридів із 55 родин та 143 родів. Здійснено біоморфологічний аналіз культивованої флори, складеної із 326 видів, гібридів та культиварів, які успішно акліматизувалися на дахах і ростуть на них більше двох років. Проаналізовано спектри життєвих форм, виділених на основі різних класифікаційних систем із застосуванням різних морфологічних критеріїв. Встановлено взаємозв'язок між життєвістю рослини і її біоморфологічними характеристиками та зроблено висновки про доцільність використання певних біоморф для озеленення покрівель. За класифікацією життєвих форм І. Серебрякова (1962), основним критерієм для виділення життєвих форм вважають довговічність скелетних осей, що є проявом адаптивної реакції рослини на умови середовища. Наші дослідження підтвердили успішність адаптації на дахах багаторічних рослин із здерев'янілими чи підземними метаморфізованими органами, серед них кущі (116 видів; 35,6 %), полікарпічні трави (107; 32,9 %) та дерева (43; 13,2 %). За системою С. Raunkiaer (1934), основою для виділення клімаморф є захист бруньок поновлення та апікальних меристем пагона. За нашими спостереженнями, на дахах більше двох років витримують рослини із добре захищеними бруньками – це 102 види листопадних і 65 вічнозелених фанерофітів (51,2 % від загальної кількості), гемікриптофіти (27,6 %) із захищеною опадом рослини і снігом верхівковою брунькою та криптофіти-геофіти (14,2 %) із схованими глибоко під землею бруньками. Згідно зі системою R. Whittaker (1970) біоморфи рослин є результатом ценотичної взаємодії видів в екосистемах, а умови середовища визначають тип надземних органів рослин, що підтверджено і нашими дослідженнями. Кожен із органів рослин, а також всі окремі ознаки біоморф перебувають у тісному взаємозв'язку із умовами середовища, а тому на дахах найкраще виживають широколисті листопадні дерева (24; 7,4 %), широколисті листопадні кущі (71; 21,8 %), та різнотрав'я (72; 22,3 %). За лінійною системою життєвих форм В. М. Голубєва (1972), біоморфологічні ознаки рослин можна оцінити незалежно одна від одної без виділення життєвих форм, проте кожна окремо взята ознака відображає тип пристосування рослини до умов середовища. Встановлено, що для зелених дахів найбільш характерні кущі (116; 35,6 %), літньозеленого типу (220; 67,5 %), безрозеткові (324; 99,4 %), із змішаною кореневою системою (219; 67,2 %), без виражених підземних кореневищних структур (265; 81,3 %). Встановлено, що на дахах висотних будівель найкращу життєвість мають низькорослі листопадні кущі та сукуленти. Вище 20 м для здешевлення догляду саду взимку варто ширше застосовувати однорічні рослини. Натомість на дахах недоцільно використовувати такі біоморфи як цибулинні ефемероїди, стрижнекореневі рослини, види із здерев'янілими кореневищами, а також вічнозелені широколистяні види та хвойні з ламкими гілками.
27
Піньковський, Г. В., та С. П. Танчик. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 39–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати наукових досліджень з економічної та енергетичної ефективно-сті удосконалених елементів технології вирощування соняшника у Правобережному Степу України.У результаті досліджень доведено, що ранні строки сівби зумовлюють вищий рівень рентабельностіпорівняно з пізніми. Також встановлено, що виробничі витрати під час першого строку сівби колива-лися в межах 8677‒9835 грн/га, під час другого – 8793‒9951 грн/га і під час третього зростали до8909‒10067 грн/га через проведення додатково передпосівної культивації у другий строк і двох – утретій. Зважаючи на економічні показники, ефективним є вирощування гібридів LG 54.85, LG 55.82 уперший строк сівби за умови температури ґрунту 5‒6 0С. Гібриди соняшника Форвард, LG 56.32 най-вищі економічні показники забезпечують у третій строк сівби, якщо температура ґрунту 9‒10 0С. Се-ред гібридів найбільш економічно доцільно вирощувати LG 55.82 при сівбі з температурою ґрунту5‒6 0С. Чистий прибуток на цьому варіанті становив 22043 грн/га, рівень рентабельності – 224,1 %.Коефіцієнт енергетичної ефективності виявився найвищим під час першого строку сівби у гібридаLG 55.82 і становив 4,44. Значною мірою економічна та енергетична ефективність залежить відморфологічних особливостей гібридів, густоти стояння рослин, строків сівби та технології вирощу-вання. Визначено, що вирощування гібридів Форвард, LG 56.32, LG 54.85, LG 55.82 економічно і енер-гетично доцільно при густоті стояння рослин 60 тис./га. Високі вимоги соняшнику до ресурсів сере-довища не виключають ранні строки сівби, а навпаки, підтверджують актуальність дослідженьщодо їх ефективності.
28
Chipilyak, T. F., І. І. Kоrshikоv, E. M. Leshcheniuk та О. О. Linckevych. "ХРИЗАНТЕМА ДРІБНОКВІТКОВА В ЛАНДШАФТНИХ КОМПОЗИЦІЯХ НА КРИВОРІЖЖІ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 57–61. http://dx.doi.org/10.15421/40280312.
Повний текст джерелаАнотація:
Невід'ємним компонентом садово-паркових насаджень є квітникове оформлення, як художній елемент благоустрою. Колекція Chrysanthemum indicum L. Криворізького ботанічного саду НАН України (КБС) складається з 98 різноманітних культиварів, які в ландшафтному дизайні цінують за декоративність та універсальність використання. Визначено методи і прийоми практичного використання садової хризантеми в ландшафтах Криворізького регіону. Для цього на території КБС було створено осінній квітник "Бал хризантем" площею 0,25 га у межах вже наявних мікроландшафтних дендрокомпозицій. Під час вибору ділянки було враховано такі вимоги: огляд експозиції з усіх боків, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови території Саду, наявність доріжок та місць короткочасного відпочинку. Рослини хризантеми розміщено в рівновазі відносно центру і висаджено невеликими кольоровими плямами в одній площині з нечіткими кордонами. На експозиції сорти було поєднано за забарвленням квітки, шириною та висотою рослини з використанням принципу чергування яскравих картин з паузами або інтервалами. Використання сортів Chrysanthemum indicum як монокультури (КБС – моносад) та як доповнення до інших рослин (м. Кривий Ріг, Криворізький район – осінні квітники, бордюрні посадки, обрамлення хвойних рослин) сприяє створенню сучасних високодекоративних культур-фітоценозів на території Криворіжжя.
29
Носирова, Зарифа Г. "Комбинированные меры борьбы с вредителями хлопчатника без пестицидов". Аграрная Россия, № 3 (14 лютого 2018): 26–29. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2018-3-26-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрено использование энтомофагов — Bracon hebetor и Chrysopa carnea — против вредителей хлопчатника: Helicoverpa armigera Hbn., Tetranychus telarius L. и Thrips Fapaci Lind. Проведен сравнительный анализ результатов исследований по биологической эффективности этих энтомофагов без использования пестицидов и с использованием местных удобрений. Опыты проводили в период выращивания хлопка на полях Узбекистана. Продолжительность опытов составляла 7 месяцев — с марта по сентябрь 2016 г. Объектом исследования служил сорт хлопчатника Султон. Предпосевную осеннюю культивацию земли проводили глубиной 40 см. Под опыты были отведены по 4 грядки на 5 участках земли, отдаленных друг от друга на расстояние 600 – 800 м. Показано, что в борьбе с вредителями хлопчатника без применения пестицидов Bracon hebetor дает более высокий эффект (примерно на 10 – 15 %), чем Chrysopa carnea. Самый лучший результат получен в случае совокупного применения обоих энтомофагов при биологической эффективности до 63 %. Если применение местных удобрений без использования энтомофагов позволяет получить дополнительный урожай до 15 %, то использование Bracon hebetor поднимает этот показатель еще до 2,5 – 3 %, Chrysopa carnea — до 2,2 %, а в их совокупности — до 7 %. Наилучший дополнительный урожай (22 %) получен при совокупном использовании Bracon hebetor + Chrysopa carnea и местных удобрений.
30
Довбиш, Н. "Залежність ризогенезу стеблових живців від біоекологічних особливостей росту і розвитку малопоширених культиварів видів роду Deutzia Thunb. в умовах південного сходу України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 19/21 (2009): 97–99.
Знайти повний текст джерела
31
Довбиш, Н. "Залежність ризогенезу стеблових живців від біоекологічних особливостей росту і розвитку малопоширених культиварів видів роду Deutzia Thunb. в умовах південного сходу України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 19/21 (2009): 97–99.
Знайти повний текст джерела
32
Довбиш, Н. "Залежність ризогенезу стеблових живців від біоекологічних особливостей росту і розвитку малопоширених культиварів видів роду Deutzia Thunb. в умовах південного сходу України". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 19/21 (2009): 97–99.
Знайти повний текст джерела
33
Pashchenko, V. F., Yu N. Syromyatnikov та N. S. Khramov. "ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ҐРУНТООБРОБНОЇ УСТАНОВКИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 39–49. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-39-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Провести порівняльні випробування ґрунтообробної установки в виробничих умовах, з вивченням якісних показників роботи при вирощуванні цукрових буряків. Методи. Визначення коефіцієнта структурності ґрунту, гербологічного моніторингу бур’янів, фенологічні спостереження. Результати. В результаті обробітку ґрунтообробною розрихлювально-сепаруючою установкою відбу-вається розшарування ґрунту на чотири підшари: наднасіннєвого, насіннєвого, піднасіннєвого і підорного. З наднасіннєвого підшару повністю видалені окремі брила ґрунту розміром більше 20 мм. У насіннєвому підшарі утворюється найбільш цінна в агрономічному відношенні структура ґрунту, розмір якої не перевищує 3-х кратний розмір насіння, щільність складання піднасіннєвого підшару не перевищує 1,25 г/см3. Підорний підшар не має щільності більше 1,3 г/см3 і твердості у плужній підошві більше 3 МПа, що забезпечується основним обробітком. Визначено, що відома машина для оптимізації агрофізичних властивостей орного шару ґрунту дозволяє, в порівнянні з традиційними культиваторами, підвищити коефіцієнт структурності приблизно в 2,5 рази. Актуальність полягає в тому, що обробіток ґрунту з використанням ґрунтообробної розрихлювально-сепаруючої установки дозволить вдосконалити методи передпосівного обробітку ґрунту для поліпшення його агротехнічних якостей, виключивши такі технологічні операції як боронування і культивацію та зробити підготовку ґрунту до сівби за один прохід. Висновки. Використання експериментальної розрихлювально-сепаруючої установки для передпосівної підготовки ґрунту при вирощуванні цукрових буряків в порівнянні з традиційними знаряддями за рахунок поліпшення якості обробки ґрунту дозволяє отримати сходи раніше на 3–4 дні, забезпечити краще збереження в ґрунті вологи (на 3–4%), істотно знизити засміченість посівів і підвищити врожайність. Причому дослідження показали, що протягом усього вегетаційного розвитку рослин агрофізичні параметри оброблюваного шару ґрунту зберігали відносну стабільність.
34
Гангур, В. В., О. С. Пипко та О. О. Прокопів. "ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДПОСІВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА ІНОКУЛЮВАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 85–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У технології вирощування сої обробіток є найбільш дієвим фактором регулювання інтенсивності мікробіологічних процесів, які відбуваються у ґрунті. На перебіг цих процесів значний вплив мають спосіб, глибина, строки як основного, так і передпосівного обробітку. Метою досліджень було з’ясувати вплив передпосівного обробітку ґрунту різними ґрунтообробними знаряддями та інокулювання насіння на умови росту і розвитку рослин, формування продуктивності посівів сої. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Дослідження свідчать, що у разі передпосівної культивації КПС-4 та інокулювання насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін урожайність зерна сої перевищувала контроль на 0,20 т/га або 9,3 %. За умови використання для передпосівного обробітку культиватора КУН-6,3 рівень урожайності зріс до 2,16 т/га або був вищим порівняно із попереднім варіантом на 0,08 т/га. Приріст урожайності зерна сої від бактеризації насіння становив 0,22 т/га або 10,2 %. Найнижчий рівень урожайності насіння сої – 2,48 т/га одержано у разі впровадження в технологію вирощування проведення передпосівного розпушування грунту агрегатом АК-6 та передпосівної бактеризації насіння штамом бульбочкових бактерій, які входять до мікробіологічного препарату Ризогумін. Приріст врожаю від інокулювання становив 0,24 т/га або10,7 %. Економічні розрахунки свідчать, що у разі проведення передпосівного обробітку ґрунту агрегатом АК-6 найвищим був умовний чистий прибуток, який становив 22949,1–26796,2 грн/га та рентабельність вирощування культури – 162,7–188,3 %. Отже, експериментальні дані свідчать, що найбільш ефективним є поєднання в технології вирощування культури сої таких елементів, як передпосівне розпушування ґрунту агрегатом АК-6 та бактеризація насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін.
35
Grevtsova, H. Т., та Т. B. Vakulenko. "ЗБЕРЕЖЕННЯ EX SITU КИЗИЛЬНИКІВ ФЛОРИ СИБІРУ У БОТАНІЧНОМУ САДУ ІМ. АКАД. О. В. ФОМІНА КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 20–25. http://dx.doi.org/10.15421/40280202.
Повний текст джерелаАнотація:
Відзначено, що колекція видів роду Cotoneaster Medik. у ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – найбільша у Східній Європі, налічує 200 видів та культиварів, серед яких кілька представників флори Сибіру: С. сommixtus (C. K. Schneider) Flinck et Hylmo;; С. kyachticus, species nov.; C. laxiflorus Jacq. ex Lindl.; C. logginovii Grevtsova; C. lucidus Schlecht.; C. megalocarpus M. Popov.; C. mongolicus Pojark.; C. neo-popovii Czerepanov sp. nov.; C. tjulinae Pojark.; С. yacuticus J. Fryer et B. Hylmo. Зазначено, що C. kyachticus, sp. nov., який тривалий час у ботанічному саду культивовано під назвою C. melanocarpus Fisch.ex Blytt, після знайомства з гербарієм природних зборів Сибіру (м. Новосибірськ) виокремлено в інший таксон. Наведено детальний опис пагонів, листків, квіток, плодів та насіння інтродукованих кизильників сибірської флори, виділено діагностичні ознаки, що сприяють ідентифікації таксонів. Наголошено, що аналіз морфологічних ознак C. neo-popovii та C. tjulinae дає всі підстави відновити ці види у списках флори Сибіру, з яких упродовж останнього часу вони вилучені. Встановлено, що на цей час в Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка зберігається ex situ дев'ять видів Cotoneaster флори Сибіру та три форми міжродового гібриду × Sorbocotoneaster pozdnjakovii Pojark.
36
В. И., Ковтун, та Ковтун Л. Н. "НОВЫЙ ВЫСОКОКАЧЕСТВЕННЫЙ ГЕНОТИП ПШЕНИЦЫ МЯГКОЙ ОЗИМОЙ ИСТОЧНИК, АДАПТИВНЫЙ К ВОЗДЕЛЫВАНИЮ В УСЛОВИЯХ ЮГА И ЮГО-ВОСТОКА РОССИИ". Bulletin of KSAU, № 5 (21 травня 2020): 3–9. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-5-3-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования – создание нового сорта пшеницы мягкой озимой Источник, приспособленного к выращиванию по интенсивным и среднеинтенсивным технологиям в агроэкологических и почвенно-климатических условиях юга и юго-востока России. Основной метод создания сортов в Северо-Кавказском федеральном научном аграрном центре – внутривидовая, сложная, ступенчатая гибридизация, целенаправленный отбор. Для сокращения и повышения эффективности селекционного процесса наряду с классической селекцией используется гаплоидная и маркерная. При гибридизации используются генетические источники, геномы которых содержат ярко выраженные маркеры основных хозяйственно-ценных признаков и свойств. Наблюдения, оценки, учет, определение качества зерна и хлеба, статистическая обработка результатов исследования выполнены согласно «Методике государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур» (1985), «Методике оценки технологических качеств зерна» (1971), «Методическим рекомендациям по оценке качества зерна», «Методике полевого опыта» (1985). Новый сорт пшеницы мягкой озимой Источник выделен из гибридной популяции от сложной внутривидовой гибридизации, где в качестве материнского растения использовался гибрид от скрещивания двух сортов (Донской сюрприз × Донской маяк), а в качестве отцовского – сорт Рапсодия. Вносились сложные минеральные удобрения в дозе N40 P60 K40 килограммов на один гектар по действующему веществу. Проводилась предпосевная культивация на глубину 5–6 см. Предшественник – пар, норма высева – 500 всхожих зерен на 1 м2. По урожайности зерна за годы изучения (2017–2019) он превысил стандарт Гром на 1,17 т/га. Это среднеспелый сорт. По качеству зерна Источник превышает стандартный сорт ценной пшеницы Гром. По основным показателям качества зерна и хлеба соответствует ГОСТу, который предъявляется к сильным пшеницам. Он устойчив к полеганию и болезням, обладает высокой засухоустойчивостью и зимоморозостойкостью. По этому показателю новый сорт достоверно превышает стандарт Гром, обладающий высокой морозостойкостью.
37
Гангур, В. В., та В. М. Сахацька. "МІКРОБІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим фактором регулювання біологічної активності ґрунту, зокрема мікробіологічних процесів, інтенсивності симбіотичної азотфіксації посівів сої (Glycine hispida L.) є його обробіток. То-му актуальним є розроблення технологічних заходів управління активністю мікробіологічних про-цесів в орному шарі ґрунту на посівах сої. Метою досліджень було з’ясувати вплив звичайної оран-ки, безполицевих розпушувань ґрунту різними ґрунтообробними знаряддями на активність целюлозо-руйнуючих бактерій орного шару ґрунту в посівах сої. У процесі дослідження використано такі нау-кові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що найвищі показники мікробіологічної активності відмічені в шарі ґрунту 20–30 см – 21,3–22,1 %, найнижчі (17,3–19,1 %) – у шарі 10–20 см на фоні проведення оранки на глибину 20–22 см. Встановлено, що за умови розпушування ґрунту робочими органами плоско різного типу (на глибину 14–16 см), а також і мілкого обробітку ґрунту на глибину 12–14 см, інтенсивність розкладання лляної тканини була нижчою порівняно з оранкою. Дослідження свідчать, що на фонах основного обро-бітку ґрунту, які вивчалися, біологічна активність знижувалася залежно від шару ґрунту: 0–10 см до 20–30 см в середньому на 9,2 % за умови плоскорізного обробітку та на 7,9 % у разі мінімальної системи обробітку. За результатами досліджень відзначено, що використання різних агрегатів для проведення передпосівного обробітку ґрунту суттєво впливало на зміну біологічної активності ґру-нту в шарі 0–30 см. З’ясовано, що найвищий ступінь розкладання лляної тканини був за умови передпосівного обробітку ґрунту АГ-4 «Скорпіон-1» (20,3 %), а в разі виконання цієї технологічної операції культиватором УСМК-5,4 вищезазначений показник зменшився до 19,8 % за культивації КПС-4,0 (19,2 %) на фоні оранки ПЛН-3-35.
38
Жуйков, О. Г., та О. О. Бурдюг. "Фітосанітарний стан та продуктивність гібридів соняшнику за різних рівнів біологізації технології вирощування". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – встановити критерії фітосанітарногопресингу, проаналізувати врожайність кондиційногонасіння культури, його олійність залежно від ступенябіологізації технології вирощування. Методи. Методдосліджень – двофакторний польовий дослід, де фак-тор А був представлений двома варіантами районова-них гібридів середньостиглої екологічної групи: TuncaF1 та РR64F66 F1, а фактор В (технологія вирощування):традиційна інтенсивна зональна (контроль), біологізо-вана І, біологізована ІІ, органічна й екстенсивна. Дослідсупроводжувався дослідженням засміченості посівівбур’янами кількісно-ваговим методом із диференціацієюза групами та видами бур’янів, заселеності й ураженостіпосіву фітофагами та патогенами, лушпинності й олій-ності насіння згідно із загальноприйнятими методиками.Біологізована й органічна технології вирощування доз-воляють контролювати весь спектр найбільш шкодочин-них фітофагів, за ефективністю не поступаються син-тетичним інсектицидам. Фунгіцидний захист соняшникуорганічними препаратами за дієвістю й ефективністю не поступається системі захисту на основі синтетич-них фунгіцидів: ураженість гібридів найбільш розпо-всюдженими фітопатогенами не вирізнялася залежновід типу препарату. Залучення до- та післясходовогоборонування штригельними боронами і ротаційнимимотиками та міжрядних культивацій до системи захистукультури від бур’янів як складової частини біологізова-ної й органічної технології вирощування соняшнику непоступається за ефективністю застосуванню ґрунтовихта страхових синтетичних гербіцидів, а у другу поло-вину вегетації переважає їх за контролем другої – тре-тьої хвиль пізніх ярих видів. Максимального значенняпоказник урожайності насіння гібридів, що досліджува-лися, набув за варіантами органічної та біологізованоїІІ технологій вирощування і становив 2,16–2,20 тоннина гектар; за традиційної / інтенсивної та біологізованоїІ він становив 1,87–1,88 тонни на гектар. Вирощуваннякультури за екстенсивною технологією (без застосу-вання будь-яких добрив та засобів захисту рослин)визнане нами як неефективне – у середньому за рокипроведення досліджень урожайність насіння не пере-вищувала 0,70–0,73 тонни на гектар за епіфітотійногорозвитку хвороб, високого рівня враженості фітофагамита забур’яненості агроценозу.
39
Palamarchuk, I. I. "РІСТ, РОЗВИТОК ТА ВРОЖАЙНІСТЬ БУРЯКА СТОЛОВОГО ЗА ВИКОРИСТАННЯ ВОД ОУТРИМУВАЛЬНИХ ГРАНУЛ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО УКРАЇНИ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (25 січня 2022): 45–52. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-45-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто й доведено вплив водоутримувальних гранул на проходження фенологічних фаз росту та розвитку рослин буряка столового та їх врожайність. Зокрема доведено, що застосування водоутримувальних гранул дає можливість мінімізувати вплив посушливого періоду на формування врожаю. Мета. Метою було вивчення впливу водоутримувальних гранул на ріст, розвиток та врожайність буряка столового в умовах Лісостепу Правобережного України. Методи. Експериментальні дослідження проводили у 2018–2020 рр. на дослідному полі Вінницького національного аграрного університету. При проведенні експериментальної роботи було використано польовий, статистичний і лабораторний методи. Досліджували сорти буряка столового Опольський та Бордо Харківський. Результати. За результатами проведених досліджень у 2018–2020 рр. водоутримувальні гранули створювали більш сприятливі умови для росту й розвитку рослин буряка столового та забезпечили отримання врожаю на рівні 73,4 та 85,8 т/га. Висновки. Водоутримувальні гранули сприяли скороченню міжфазних періодів рослин буряка столового. Міжфазний період масові сходи – кінець вегетації коротшим був за внесення водоутримувальних гранул на 4 доби у обох досліджуваних сортів. Найбільшу врожайність зафіксовано за внесення водоутримувальних гранул у передпосівну культивацію, зокрема у сорту Бордо Харківський на 23,0 т/га, у сорту Опольський на 17,6 т/га відповідно. Найбільший діаметр коренеплоду відмічено у сорту Бордо Харківський – 7,4 см. Внесення гранул сприяло збільшенню діаметра коренеплоду до 8,3 см, що на 0,9 см більше від варіанту без гранул та на 3,5 см більше від сорту Опольський з гранулами. Більшою довжиною коренеплоду характеризувався сорт Опольський. За внесення гранул відмічено закономірність щодо збільшення довжини коренеплоду на 0,6 та 1,8 см відповідно сорту. Застосування водоутримувальних гранул сприяло також збільшенню маси коренеплоду, зокрема у сорту Бордо Харківський вона зросла на 83 г, у сорту Опольський на 63 г відповідно.
40
Suslova, Ye P. "Сучасний стан деревних паркових насаджень міста Слов'янськ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 57–60. http://dx.doi.org/10.15421/40280512.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати обстеження паркових насаджень Слов'янська. У парку при Словкурорті виявлено 89 видів і 10 культиварів деревних рослин 58 родів 29 родин. Провідне місце в насадженнях за кількістю родів займають родини Rosaceae Juss. – 13, Fabaceae Lindl. – 6, Oleaceae Hoffmgg. et Link – 4. За видовим складом найбагатшими є родини Rosaceae – 21 вид, 2 гібриди і 2 культивари; Pinaceae Lindl., Fabaceae та Salicaceae Mirb. – по 7 видів. Найчастіше в насадженнях трапляються Pinus sylvestris L. і Tilia cordata Mill. – по 8 % від загальної кількості дерев. Встановлено, що за темпами росту в насадженнях парку переважають види із швидким темпом росту (57 %). У віковій структурі насаджень переважають дерева у віці від 31 до 40 років (28 % від загальної кількості дерев). За життєвим станом 65 % рослин віднесено до здорових, 34 % – до пригнічених, 1 % – до дуже пригнічених та всихаючих. Виявлено 74 % здорових дерев серед видів із середнім темпом росту, тому природно-екологічні умови парку можна вважати найбільш придатними для зростання в ньому рослин із середнім темпом росту. У складі паркових насаджень серед видів із швидким та повільним темпами росту виявлено 55 % та 52 % здорових дерев відповідно. Отримані результати потрібно враховувати під час планування проведення робіт з реконструкції паркових насаджень і заміни дуже пригнічених та всихаючих дерев досліджуваних видів.
41
Тиранова, Людмила Васильевна, Александр Борисович Тиранов та Александр Владимирович Григорьев. "Ресурсосберегающая технология возделывания картофеля на дерново-подзолистой почве в условиях Новгородской области". Аграрная Россия, № 3 (30 березня 2019): 3–6. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-3-3-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Дерново-подзолистые почвы Новгородской области занимают 83 % от площади пашни. Для таких почв разработана ресурсосберегающая технология возделывания картофеля среднеспелого сорта с использованием нового гуминового удобрения в хелатной форме со свойствами стимулятора роста и антистрессанта — Лигногумата марки БМ, 20 % водный раствор с микроэлементами. Полевые опыты закладывали на дерново-подзолистой почве в трехкратной повторности с общей площадью делянки 224 м2. Для посадок использовали среднеспелый сорт Аврора, который выведен на Всеволожской селекционной станции (С.-Петербург, Россия). В Госреестр сортов РФ включен в 2006 г. (для Северного, Северо-Западного и других регионов). Посадки проводили сажалкой СН-4Б с нормой 45 тыс. клубней/га. Изучали три способа применения Лигногумата: 1) обработка клубней перед посадкой; 2) внекорневая подкормка; 3) обработка клубней + внекорневая подкормка при высоте растений 10 – 12 см. Способы применения Лигногумата изучали на 2 уровнях минерального питания — 228 и 456 кг д.в./га. Посадки картофеля размещали по озимым культурам. Сделан вывод, что возделывать картофель с низкими удельными энергозатратами менее 1,0 ГДж/т, высокой урожайностью клубней более 27 т/га и коэффициентом энергетической эффективности производства 4 ед. возможно, внося под предпосевную культивацию минеральные удобрения в дозе N60P78K90 и применяя Лигногумат марки БМ для обработки клубней картофеля перед посадкой и однократной внекорневой обработки при высоте растений 10 – 12 см совместно с гербицидом против двудольных сорняков.
42
Конопля, Н. И., та С. В. Маслиёв. "ВЛИЯНИЕ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ НА ВОДНО-ФИЗИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЕЕ ПЛОДОРОДИЯ И УРОЖАЙНОСТЬ ПИЩЕВЫХ ПОДВИДОВ КУКУРУЗЫ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 16–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати багаторічних дослідів впливуосновного обробітку грунту, зокрема полицевої йбезполицевої оранки на 22–24 см та мілкого обробіт-ку грунту на 10–12 см в поєднанні з однією, двома татрьома весняними допосівними культиваціями надинаміку запасів продуктивної вологи й водостійкихагрегатів, його структуру, об’ємну масу й твер-дість. Рекомендовані сільськогосподарські машинидля мілкого обробітку грунту та полицевої й безпо-лицевої оранки. Надані рекомендації по внесенню мі-неральних добрив та строків сівби. Наведено уро-жайність початків цукрової та зерна розлусної куку-рудзи. Зроблений аналіз динаміки відхилення в залеж-ності від виду обробітку грунту та її глибини.
The results of long-term experiments of influence of basic treatment of soil, in particular moldboard and moldboardless plowing on 22-24 cm and shallow tillage on 10-12 cm in combination with one, two and three spring pre-sowing cultivations, on the dynamics of productive moisture reserves and water-resistant aggregates, its structure, volume weight and hardness are given. Agricultural machines for shallow tillage and moldboard and moldboardless plowing are recommended. The recommendations on mineral fertilization and terms of sowing are given. The yield of sweet corn cobs and grains of popcorn is shown. The dynamics of rejection depending on the type of tillage and its depth is analyzed.
43
Pantsyreva, H. V. "Перспективність використання Asteracea L. в озелененні зони Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 55–59. http://dx.doi.org/10.36930/40290808.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі наукових досліджень визначено найбільш перспективні види та сорти культур родини Айстрові (Asteracea L.), а саме: нагідки лікарські (Calendula officinalis L.), цинія вузьколиста (Zinnia aqnustifolla H.), чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta L.) та айстра однорічна (Callistephus chinensis L.). Встановлено екологічну пластичність цих рослин, стійких до лімітуючих факторів довкілля, та визначено тривалість декоративних властивостей впродовж вегетаційного періоду. Досліджено найбільш перспективні сорти вітчизняної селекції для створення колекції однорічних культур на базі архітектурно-експозиційної ділянки Вінницького національного аграрного університету. Матеріалом для досліджень слугували: сорти та гібриди нагідок лікарських – Сонце Єгипту, Каблуна, Гейша; цинії вузьколистої – Глоріенша, Сомбреро, Класік; чорнобривців прямостоячих – Тітан, Вавіла, Робін Гуд; айстри однорічної – Художня, Яблунева, Аметист. Проаналізувавши динаміку тривалості цвітіння досліджуваних сортів/гібридів, встановлено найвищі показники тривалості цвітіння у Tagetes erecta L. (сорт Тітан – 52 дні, сорт Ваніла – 60 днів, сорт Робін Гуд – 55 днів). На основі експериментальних досліджень узагальнено рекомендації щодо використання різних культиварів досліджуваних квітниково-декоративних однорічних рослин в озелененні з урахуванням їх біоморфологічних особливостей. Встановлено, що з практичної точки зору вони є перспективними для створення груп на фоні газону, міксбордерів, рабаток, клумб та є чудовим матеріалом для створення садових композицій. Розширення варіантів простих і комплексних садових композицій з їх участю надасть парковій зоні ВНАУ більш декоративного вигляду, результати досліджень будуть використані для курсу лекцій та практичних занять за програмою спеціальності 206 "Садово-паркове господарство" для студентів факультету агрономії та лісівництва Вінницького національного аграрного університету.
44
Прохорова, Л. Н., Александр Ильич Волков, Н. А. Кириллов та Л. А. Куликов. "Энергетическая эффективность биопрепаратов при зерновой технологии возделывания кукурузы". Аграрная Россия, № 9 (12 вересня 2015): 2–5. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-9-2-5.
Повний текст джерелаАнотація:
Показана энергетическая эффективность применения природных регуляторов роста и развития растений при возделывании гибридов кукурузы РОСС 145 МВ, Поволжский 107 СВ, Катерина СВ и НК Гитаго на зерно на легкосуглинистых дерново-подзолистых почвах Чувашской Республики. Подготовка почвы основывалась на разноглубинном осеннем дисковании и лущении стерни предшественника на глубину 6 – 10 см; весенней предпосевной культивации на 8 – 10 см и внесении минеральных удобрений в дозе N90P60K60. Фенологические наблюдения позволили выявить положительное ростостимулирующее влияние исследуемых биопрепаратов на процессы роста и развития растений кукурузы, что не замедлило отразиться в последующем и на урожайности полученного зерна. Во всех опытных вариантах с применением регуляторов роста и развития растений урожайность была выше, чем в контрольном (без обработки) варианте. Посев проводили обработанными регуляторами роста семенами гибридов кукурузы в рекомендуемых дозах: Байкал ЭМ 1 — в 0,005 %, Крезацин, Циркон и Эпин — в 0,0005 % концентрации во второй декаде мая посевным комплексом «Amazone» по схеме 70 Ч 30 см. Результаты исследований свидетельствуют о достоверном положительном влиянии применения биопрепаратов Байкала ЭМ 1, Крезацина, Циркона и Эпина при возделывании всех без исключения анализируемых гибридов кукурузы, которое выражается в прибавке урожая от 0,4 до 1,53 т/га или биологической энергии от 5,47 тыс. до 19,67 тыс. МДж/га, увеличении чистого энергетического дохода в 1,3 – 2,3 раза и снижении энергетической себестоимости 1 т кукурузного зерна на 5 – 25 % по сравнению с вариантом без использования ростостимулирующих веществ.
45
Пісковий, М. Б., та А. В. Пилипченко. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІОТИ ҐРУНТУ В ПОСІВАХ КОНОПЕЛЬ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 35–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У будь-якому сільськогосподарському виробництві при зміні виду діяльності чи зміні технологій вирощування постає низка проблем, які призводять до величезних фінансових і екологічних втрат та навіть до припинення виробництва. Група компаній «Арніка», поставивши стратегічне завдання щодо переводу всього сільськогосподарського виробництва за технологіями органічного землеробст-ва, наштовхнулася на певні проблеми, одна з них – стабілізація продуктивності оброблюваних площ через покращення біологічної активності ґрунту, тобто активізації роботи зообіоти ґрунту та мі-кробного ценозу. За умови, що відсутність внесення мінеральних добрив призведе до зниження родю-чості ґрунту в органічному землеробстві, шляхами забезпечення конопель макро- й мікроелементами крім органічних добрив та сидеральних культур необхідно виявити елементи технології, які б давали можливість активізувати роботу зообіоти ґрунту та мікробного ценозу. Порівняно з класичною технологією вирощування конопель органічна система з одного боку позбувається стресових ситуа-цій (вплив міндобрив та засобів захисту рослин), а з іншого збільшення кількості культивацій покра-щує повітряний баланс ґрунту, що сприяє розмноженню та розвитку ґрунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній «Арніка» м. Глобине Полтавської області, започа-тковані 2015 року. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати кількісний склад дощових черв'яків, кліщів, ногохвісток та мікробного ценозу. У статті представлено результати досліджень кількісного, якісного складу та активності функціонування біорізноманітності природних та сільсь-когосподарських ґрунтових екосистем при вирощуванні конопель посівних за технологіями органічно-го землеробства. Дослідження свідчать, що, незважаючи на високу пристосованість ґрунтової біо-ти до постійних змін навколишнього середовища, рівновага ценозів ґрунту порушується внаслідок антропогенного та техногенного впливу. Застосування технологій органічного землеробства дають змогу зообіоті та мікрофлорі ґрунту уникати стресових навантажень від впливу мінеральних доб-рив та засобів захисту рослин. Водночас дослідження зміни продуктивності конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства свідчить, що є свої особливості, які ми маємо виявити у процесі подальших досліджень.
46
Кулик, М. І. "Аналіз комплексного впливу агрозаходів на урожайність проса прутоподібного в умовах Центрального Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (28 вересня 2018): 74–86. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтування менеджменту посівів проса прутоподібного (світчграсу), за встановлення найбільш впливових агрозаходів на урожайність, є актуальним питанням (для удосконалення елементів технології вирощування), що потребує детального вивчення.
Визначено, що залежно від схем передпосівної підготовки ґрунту найбільша урожайність світчграсу (від 12,3 до 15,5 т/га) зафіксована при проведенні двох культивацій навесні з коткуванням ґрунту до- і після сівби на фоні напівпарового осіннього обробітку ґрунту. Збільшення кількості культивацій у весняний період не має впливу на продуктивність культури.
За роки проведення досліджень кращими варіантами виявилося вирощування світчграсу з шириною міжряддя 45 см і застосування весняного підживлення рослин нормою азоту 30-45 кг/га. Внесення зменшених та збільшених норм азоту не призводить до суттєвого підвищення урожайності, а й навіть зменшує даний показник. Поряд з цим, на варіантах із більш ширшими міжряддями – 60 см істотної різниці між внесенням N45 і N60 не виявлено.
Найбільшу урожайність світчграсу отримали за норми висіву насіння 3,0 млн. н./га, як зменшення, так і збільшення даного показника призводить до зниження продуктивності культури. В той же час, порівняно із ранньо-, пізньовесняними та літніми строками сівби відмічено збільшення урожайності культури при весняному строкові сівби.
Alternative resource of energy crops (including switchgrass) involvement to fuel and energy complex of Ukraine is a critical problem at present. Energy crops’ sowings management increases yield and oil equivalent output within the certain area of energy crop plot of land. That is why determination of the most influencing agrotechnological techniques (for cultivation technology elements improvement) over switchgrass yield is an important issue and requires a more complicated study.
Research purpose is to determine switchgrass yield depending upon complex application of the cultivation technology elements. The agricultural experimental methods as well as proper theoretical and practical recommendations of switchgrass cultivation given by Wolter Elbersen, M. V. Roik, V. L. Kurylo and other scientists have been used in order to lay out the experiment and perform multiple-factor researches in the Forest-Steppe area. Obtained research results have been processed by application of Statistics computer programs.
Change of switchgrass yield depending upon schemes of pre-sowing soil tillage has been observed. Switchgrass yield varied according to years in the range from 2.4 to 14.7 tons per hectare (1 cultivation), from 7.4 to 14.6 tons per hectare (2 cultivations), from 7.7 to 15.0 tons per hectare (2 cultivations and rolling) with general autumn soil tillage. Substantially higher indices have been provided on the options with semi-steam soil tillage, change of yield on the options according to the years was: option 1 – from 5.8 tо 14.4 tons per hectare, option 2 – from 10.8 to 14.7 tons per hectare and option 3 – from 12.3 to 15.5 tons per hectare.
Dynamic of switchgrass yield growth applying nitrogen additional fertilizing and increasing the area of plant nutrition with optimal sowing term has been fixing within the experiment years. The best option was the option of switchgrass cultivation with row-spacing of 45 cm and application of spring additional fertilizing with dosing of 45 kg/ha. Applying less or bigger nitrogen dosing does not cause considerable yield increase, but even lessens this index except option with row-spacing of 15 cm and nitrogen application of 60 kg per hectare. It can be explained by plant competition for nutrients while growing them on narrow row-spacings and needs in higher nitrogen dosing. Although, there was not huge difference between application of N45 and N60 on the options with wider row-spacing of 60 cm.
The maximum productivity the switchgrass depending on the sowing time was 3.0 million seeds on hectares. It is determined that the decrease, and an increase in this indicator leads to a decrease in crop productivity.
Substantial influence of spring agrotechnological techniques performed before crop sowing process on the background of general and semi-steam soil tillage in autumn has been discovered on the basis of multivariate connection between the experiment options and yield of switchgrass dry biomass. Also, it has been established that the method of soil tillage as well as nitrogen additional fertilizing in spring had more significant influence on switchgrass yield.
47
Ивашененко, И. Н., та В. Н. Багринцева. "ХОЗЯЙСТВЕННАЯ И ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПОДКОРМОК КУКУРУЗЫ". II МНК «Инновационная деятельность как фактор развития агропромышленного комплекса в современных условиях», № 1 (28 лютого 2020): 37–44. http://dx.doi.org/10.36684/22-2020-1-37-44.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлен анализ результатов изучения эффективности подкормки растений гибрида кукурузы Машук 355 МВ удобрениями Батр 40 Азот, Батр Макс и мочевиной в фазе 7 - 8 листьев. Наибольшее повышение урожайности зеленой массы кукурузы в среднем за два года на 5,47 т/га (16,2%) обеспечила некорневая подкормка растений в фазе 7 – 8 листьев удобрением Батр 40 Азот (3,0 л/га). По прибавкам зеленой массы некорневые подкормки кукурузы удобрениями Батр 40 Азот и Батр Макс не уступали прикорневому внесению мочевины (карбамида) в дозе N20. Наибольшее повышение урожайности зерна кукурузы в среднем на 0,71 т/га (10,4%) обеспечило внесение мочевины (карбамида) в почву в дозе 20 кг д.в./га. Некорневые подкормки растений в фазе 7 – 8 листьев удобрениями Батр 40 Азот (3,0 л/га) и Батр Макс (1,0 л/га) повысили урожай зерна на 0,40 и 0,38 т/га (5,9 и 5,6%) без существенных различий. Некорневые подкормки растений кукурузы в фазе 7 – 8 листьев удобрениями Батр 40 Азот (3,0 л/га) и Батр Макс (1,0 л/га) обеспечивали более высокие прибавки урожая зеленой массы и зерна по сравнению с некорневой подкормкой мочевиной (карбамидом) в дозе N10. Затраты на применение удобрений Батр 40 Азот (3,0 л/га) и Батр Макс (1,0 л/га) для некорневых подкормок растений кукурузы, а также на внесение мочевины (карбамида) в дозе N20 в почве при междурядной культивации окупаются доходом. Наиболее высокая окупаемость – 1 руб. затрат (4,33 руб. дохода) отмечается при внесении мочевины в дозе N20 в почву и некорневой подкормки растений кукурузы удобрением Батр Макс в дозе 1,0 л/га (3,37 руб).
48
Іскакова, О. Ш. "Застосування біопрепаратів у живленні картоплі в умовах Півдня України на краплинному зрошенні". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – дослідити можливість застосування змен- шених доз мінеральних добрив за рахунок локального способу їх внесення та за сумісного використання із сучасними біопрепаратами у вирощуванні сортів кар- топлі літнього садіння на краплинному зрошенні в умо- вах Півдня України. Методи. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі в Навчальному нау- ково-практичному центрі Миколаївського НАУ впро- довж 2012–2014 рр. та 2016–2018 рр. Погодні умови у роки досліджень дещо різнились, проте загалом були характерними для зони Південного Степу України. Попередник – чорний пар. У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрега- том з дисковими підгортачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували у гребені, площа живлення стано- вила 70×15–20 см. У шарі ґрунту 0–20 см до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, а у подальший період вегетації – 80–85% НВ за допомогою краплинного зрошення. Дослідження прово- дили з районованими сортами картоплі за прийнятими схемами. Повторність дослідів 4-разова, площа посівної ділянки – 90 м2, облікової –50 м2. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітроамофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого та застосову- вали для підживлення низку біопрепаратів. З огляду на високу вартість мінеральних добрив та схему садіння картоплі в одному з дослідів їх вносили локально у гре- бені. Результати. Дослідженнями встановлено, що вплив локального внесення добрив на фізіологічні процеси рослин та продуктивність бульб усіх сортів картоплі, що взято на вивчення, практично був аналогічним порівняно із застосуванням удвічі більшої їх дози. Використання біопрепаратів для підживлення рослин картоплі по фону мінеральних добрив у середньому за всі роки вирощу- вання та по досліджуваних сортах сприяло збільшенню врожайності бульб порівняно не лише з контрольним варіантом, а й відносно фонів удобрення. Прирости від цього заходу сягали до 15,6%. Висновки. Результатами досліджень визначено, що за оптимізації живлення вро- жайність бульб зростає у всі роки вирощування та в роз- різі взятих на вивчення сортів. Максимально вона підви- щується за сумісного використання мінеральних добрив із сучасними рістрегулюючими речовинами чи біопрепа- ратами, до складу яких входять мікроелементи.
49
Іскакова, О. Ш. "Застосування біопрепаратів у живленні картоплі в умовах Півдня України на краплинному зрошенні". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідити можливість застосування змен- шених доз мінеральних добрив завдяки локальному способу їх внесення та за сумісного використання із сучасними біопрепаратами у вирощуванні сортів кар- топлі літнього садіння на краплинному зрошенні в умо- вах Півдня України. Методи. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі в Навчально-науково- практичному центрі Миколаївського національного аграрного університету впродовж 2012–2014 та 2016– 2018 років. Погодні умови в роки досліджень дещо різ- нились, проте загалом були характерними для зони Південного Степу України. Попередник – чорний пар. У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрегатом із дисковими підгор- тачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували у гребені, площа живлення становила 70 × 15–20 сан- тиметрів. У шарі ґрунту 0–20 сантиметрів до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, у подальший період вегетації – 80–85% НВ, за допо- могою краплинного зрошення. Дослідження проводили з районованими сортами картоплі за прийнятими схе- мами. 4-разова повторність дослідів, площа посівної ділянки – 90 квадратних метрів, облікової – 50 квадрат- них метрів. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітро- амофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого, застосовували для підживлення низку біопрепаратів. З огляду на високу вартість мінеральних добрив та схему садіння картоплі, в одному з дослідів їх вносили локально у гребені. Результати. Дослідженнями встановлено, що вплив локального внесення добрив на фізіологічні процеси рослин та продуктивність бульб усіх сортів картоплі, що взято на вивчення, практично був аналогічним порівняно із застосуванням удвічі більшої їх дози. Використання біопрепаратів для підживлення рослин картоплі на фоні мінеральних добрив у серед- ньому за всі роки вирощування та за досліджуваними сортами сприяло збільшенню врожайності бульб не лише порівняно з контрольними варіантом, а й щодо фонів удобрення. Прирости від цього заходу сягали до 15,6%. Висновки. Результатами досліджень визначено, за оптимізації живлення врожайність бульб зростає в усі роки вирощування та в розрізі взятих на вивчення сор- тів. Максимально вона підвищується за сумісного вико- ристання мінеральних добрив із сучасними рістрегулю- ючими речовинами чи біопрепаратами, до складу яких входять мікроелементи.
50
Прокопчук, В. М., І. М. Дідур та Г. В. Панцирева. "Перспективи використання Paeonia L. у Ботанічному саду "Поділля" Вінницького Національного аграрного університету". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 39–44. http://dx.doi.org/10.36930/40300106.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати дослідження перспективності вирощування 32 культиварів Paeonia L. в умовах ботанічного саду "Поділля" Вінницького національного аграрного університету. Подано літературний аналіз наукових джерел з порівнянням світового досвіду вирощування півоній та використання їх у ландшафтному дизайні. Наведено систематизовану та узагальнену інформацію про особливості культивування сортів і гібридів світової та української селекції, визначено найперспективніші примірники для вирощування на базі ботанічного саду "Поділля" ВНАУ. Проведено економічну оцінку перспективності вирощування сортів та гібридів Paeonia L. на архітерно-експозиційній ділянці ВНАУ. У процесі дослідження визначено актуальність використання досліджуваних представників Paeonia L. для озеленення міст, селищ, приватних будинків для покращення естетичного сприйняття проектованих об'єктів. Порівняння отриманих результатів з характеристикою сортів, представленою оригінатором, показали збіг сортових ознак за всіма показниками. Проаналізовано економічну доцільність вирощування саме цих представників флори для подальшої реалізації продукції на ринку та визначено напрямки використання півоній. Доведено, що в умовах Поділля досліджувані культивари мають цінність об'єктів для збільшення сортименту багаторічних квітниково-декоративних рослин, їх використовують для поліпшення стану садів та парків України. Встановлено, що поряд з високими декоративними якостями культурі півонії мають широкі перспективи використання. Види роду Paeonia L. мають вагому значущість для декоративного садівництва, зокрема, квітникарства – для поповнення колекцій квітниково-декоративних рослин України. Визначено перспективи інтродукції культури півонії завдяки природним можливостям трав'яних видів, адаптаційній здатності до зміни життєвої форми та сукупності високих якісних ознак. Отже, дослідження видів роду Paeonia L. для квітникарства дасть змогу розширити сортимент квітниково-декоративних рослин та збагатити культивовану флору зони Поділля та України. Результати експериментальних досліджень будуть використані для збагачення колекції трав'яних видів півоній на базі архітектурно-експозиційної ділянки ВНАУ та практичної діяльності студентів спеціальності 206 "Садово-паркове господарство", а також науково-педагогічних працівників.