Статті в журналах з теми "Критерії оцінки якості"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Критерії оцінки якості.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Критерії оцінки якості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Isikova, N. P., T. V. Reshetnyak та R. R. Ovsyannikov. "Математичне моделювання формування багатопараметричної оцінки учня". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 155–60. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)155.
Повний текст джерелаАнотація:
Ісікова Н. П., Решетняк Т. В., Овсянников Р. Р. Математичне моделювання формування багатопараметричної оцінки учня // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 155–160.
У статті розглянуто метод інтегральних оцінок, що використовуються при побудові математичних моделей в освітньому процесі. Проведено огляд джерел з проектування інтегральних оцінок при оцінці знань, умінь, навичок учня і оцінці якості освіти в освітній установі. Розглянуто критерії, що використовуються для аналізу освітнього рівня учня. Наведено методику використання адитивної, мультиплікативної та адитивно-мультиплікативної згортки. Підкреслено переваги та недоліки використання даних методів для побудови інтегральної оцінки. Для ліквідації вказаних недоліків пропонується використання нечіткого інтегралу Шоке. Розглянуто переваги та недоліки даного методу. Для надання якісної оцінки учня пропонується побудову багатометричної оцінки. В процес побудови багатопараметричної оцінки учня пропонується включити дані про психологічну характеристику учня. Такого типу дані формуються за запитом вчителя, психолога, учня або батьків. Багатопараметрична оцінка містить отриману в результаті перевірки, оброблену певним чином і зведену в єдине ціле психолого-педагогічну інформацію про результати освіти школяра. Багатопараметрична оцінка використовує критерії оцінювання знань, умінь, навичок і особистісних характеристик учня, а також його творчий розвиток. Метод багатопараметричної оцінки, що пропонується для використання при оцінці учня, дозволяє отримати комплексну оцінку знань, умінь, навичок учня, а також дозволить описати його особистісні характеристики і творчий розвиток. Спостереження за динамікою багатопараметричної оцінки дозволить відстежити розвиток кожного учня протягом усього навчального процесу
2
Priymak, Y. A. "Критеріальна основа оцінки якості соціальних послуг в Україні". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (18 жовтня 2017): 55–60. http://dx.doi.org/10.15421/1717133.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є складовою теми формування інституціональних засад публічного управління якістю соціального обслуговування. Вона присвячена питанню систематизації та вдосконалення критеріїв оцінки якості соціальних послуг. Відправним її моментом виступає теза про системність зв’язку категорій якості життя та якості соціального обслуговування. З позицій соціологічної науки процес надання/отримання послуги розглянуто як різновид соціальних відносин. Визначено статусно-рольовий набір учасників останніх, а саме: соціально-орієнтованого закладу, соціального працівника та клієнта. Це дало можливість виявити в системі критеріїв оцінки якості три рівні. Визначено, що на перших двох критерії ефективності функціонування закладу сфери соціальної роботи та професійної діяльності соціального працівника мають цілераціональний характер і є дієвими лише в адміністративному ракурсі оцінки підпроцесу надання послуги. Доведено, що критерії третього рівня мають суб’єктивний характер, оскільки пов’язані з проблемою результативності та рівня задоволеності потреб клієнта. Окреслено коло критеріїв оцінки якості соціальних послуг, в якому найбільш важливе місце займають відповідність, відкритість, доступність, безперебійність, точність, своєчасність та безпека надання.
3
Гончаренко, Л. О. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 38–42. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню питання досягнення якості усного перекладу в процесі виступів на переговорах і конференціях. Аналізуючи підходи провідних вітчизняних і зарубіжних перекладознавців, у статті обґрунтовуємо актуальність розмежування базових понять оцінки ефективності перекладних текстів у письмовій та усній комунікаціях. При цьому вказується різниця в способах оцінки письмового й усного перекладу, розглядаються поняття еквівалентності й адекватності як основні чинники оцінювання ефективності перекладу. Досягнення адекватності в усному переговорному процесі, зокрема прагматичної адекватності, розглядається як найбільш релевантний спосіб досягнення мети комунікації. Проводиться огляд актуальних методичних прийомів, представлених у роботах сучасних теоретиків і практиків усного перекладу, а також розглядаються найбільш ефективні види спеціальних вправ. На конкретних прикладах демонструються прийоми подолання можливих ускладнень у процесі усної комунікації за допомогою застосування спеціальних перекладацьких умінь і навичок, що дає змогу досягти адекватного перекладу. Також наголошується на важливості набуття спеціальних компетенцій усного перекладача в ході навчання. Говорячи про оцінку якості усного перекладу, логічно виходити з критеріїв досягнення адекватності, передусім передаючи зміст висловлювання, при цьому завжди прагнути досягти бажаного прагматичного впливу на тих, кому цей переклад призначений. Цілком природньо, що залежно від тематики й формату здійснення усного послідовного перекладу перекладу з аркуша або синхронного перекладу адекватність досягається різними способами, але при цьому центром комунікативного процесу є перекладач, що має необхідні психологічні якості, такі як комунікативна гнучкість, стресостійкість, ерудованість, і володіє відповідними прийомами досягнення необхідної адекватності перекладу в будь-якій ситуації.
4
Гандзюра, В. П. "Продукційно-енергетичні критерії оцінки якості середовища". Вісник Київського університету. Біологія, Вип. 25 (1993): 36–40.
Знайти повний текст джерела
5
Демченко, О. А. "Критерії оцінки якості бізнесових телевізійних каналів". Світ соціальних комунікацій 9 (2013): 100–103.
Знайти повний текст джерела
6
Зуєва, Альона. "КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТУВАННЯ ЯКОСТІ SMART-КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 58–61. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.58-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Враховуючи важливість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до рівня технологій, що застосовуються на виробництві, актуалізовано освоєння та використання професійною освітою новітніх технологій в навчально-виробничому процесі. Визначено SMART-комплекс як комплексну інформаційну динамічну систему навчально-методичного спрямування, яка відповідає SMART-критеріям (specific, measurable, attainable, relevant, time- bound). Вказано, що SMART-комплекс має статичну, динамічну і середовищну складові. Він надає цілісну інформацію про навчальний предмет з можливістю оперативного доступу до навчального контенту через мережу Інтернет, забезпечує оперативну оцінку навчальної діяльності учасниками навчального процесу. SMART-комплекс підтримується усіма розповсюдженими сучасними пристроями. SMART-комплекс оперує розповсюдженими типами сучасного мультимедійного контенту. У SMART-комплексі можуть бути розміщені і функціонально пов’язані між собою такі електронно-освітні ресурси: система дистанційного навчання, мультимедійний контент, електронні підручники, хмарні ресурси та ін. Описано, що навчальний процес за допомогою SMART-комплексу містить ознаки «гнучкого навчання» та змішаного навчання, може містити в собі систему дистанційного навчання. Акцентовано увагу на актуальності методів нечіткої логіки для вимірювання якісних характеристик SMART-комплексу. Наведено критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: змістовий, атестаційний, супроводу та підтримки, адаптивний, комунікаційний. Зазначено, що змістовий критерій визначає якість навчального контенту і його відповідність цілям навчання і навчальним програмам. Атестаційний критерій характеризує придатність SMART-комплексу до оцінки набутих майбутніми фахівцями знань і вмінь. Критерій супроводу і підтримки дає змогу оцінити наявність інструктивних, структурних, інформативних матеріалів і систем щодо функціонування SMART-комплексу. Адаптивний критерій характеризує можливості SMART- комплексу до побудови власної структури, графіка навчального процесу. Комунікаційний – характеризує можливість забезпечувати швидку і доступну взаємодію між користувачами SMART-комплексу. Наголошено на необхідності подальшої деталізації...
7
Korotun, O. P. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 96. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.
8
Підлубний, Віталій, та Сергій Чабанюк. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ОСІБ З ЛЕГКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ". Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine, № 1-2 (30 грудня 2021): 67–74. http://dx.doi.org/10.37321/ujmh.2021.1-2-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Інтегральним показником фізичного, психічного та соціального функціонування у медицині є суб’єктивна оцінка хворим якості його життя. Цей показник знаходиться в прямій залежності до спроможності індивіда до психічної адаптації зовнішніх та внутрішніх умов, змінених під впливом захворювання. Саме аналізу впливу легкої розумової відсталості підліткового віку на рівень якості життя та соціального функціонування хворих присвячено дане дослідження.Мета дослідження. Визначити рівні якості життя та соціального функціонування в осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку, як критерії оцінки стану хворих.Матеріали та методи дослідження. На базі Криворізького психоневрологічного диспансеру, за умови інформованої згоди, було проведено двоетапне дослідження, в рамках якого було обстежено 154 хворих 2003-2008 років народження, які знаходилися на диспансерному спостереженні підліткового психіатра по досягненні 15-річного віку. В ході дослідження були використані клініко-епідеміологічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний і статистичний методи.Результати дослідження. Контингент дослідження було розподілено на дві групи (Г1 та Г2) за критерієм форми мешкання – із батьками чи в спеціалізованих психоневрологічних інтернатах. Було встановлено, що найбільш несприятливі показники в обох групах встановлені за шкалою «дозвілля». Найбільш позитивні показники якості життя в Г2 виявлено в сфері сім’ї, а в Г1 – в загальній оцінці якості життя. Проведений кореляційний аналіз оцінок якості життя в Г2, показав пряму кореляцію показників шкали «психічне здоров’я» зі шкалами «сім’я» (r = 0,47), «контакти з однолітками» (r = 0,42) і «загальна оцінка якості життя» (r = 0,38). Аналогічні кореляції у Г1 були представлені між шкалою «загальної оцінки якості життя» і шкалами «школа» (r = 0,37), «сім’я» (r = 0,39), «психічне здоров’я» (r = 0,43).За даними, отриманими за результатами тестування батьків підлітків Г2, найбільш несприятливі показники якості життя виявлено за шкалою «психічне здоров’я», в Г1 – за шкалами: «завантаженість батьків у зв’язку із захворюванням підлітка». Найбільш сприятливо батьки пацієнтів з Г2 оцінювали шкалу «зайнятість батьків у зв’язку з діагностичними та лікувальними заходами підлітка». Серед батьків пацієнтів, Г1, найбільш позитивно було оцінено якості життя підлітків в сім’ї.Висновки. Встановлено особливості оцінки якості життя підлітками з легкою розумовою відсталістю та їх батьками – хворі більш задоволені взаємовідносинами з однолітками і своєю якістю життя в цілому, ніж їхні батьки, але менш сприятливо оцінювали сферу сімейних взаємин і дозвілля. Саме ці сфери потребують найбільшої уваги з точки зору психічної та соціальної реабілітації.
9
Хорошун, Г. М., А. О. Рязанцев та О. І. Рязанцев. "Методологія прийняття рішення щодо оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(264) (12 січня 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-10-14.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розроблена методологія прийняття рішення щодо оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам за допомогою FMEA – аналізу. Проведена адаптація методу FMEA до аналізу якості проведення вимірювань в оптичних лабораторіях. Визначені критерії оцінки якості вимірювань, зібрані та оброблені статистичні дані з п`яти різних науково-дослідних лабораторій. Розроблена блок-схема оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам з методами підтримки прийняття рішень на трьох етапах. На першому етапі відбувається відбір лабораторій, які підтвердили здатність забезпечувати результативність, ефективність та надійність вимірювань. На другому етапі визначається відповідність технічних характеристик встановленим критеріям згідно класифікації лабораторій за вимогами для кожного значення параметру пріоритетного число ризику ПЧРі ≤ ПЧРгр. Наведені рекомендації з бази знань щодо дій по покращенню рівня вимірювань. Запропоновано шкалу оцінки якості проведення вимірювань в лабораторії. На третьому етапі наведено метод підтримки прийняття рішення для керівництва лабораторії.
10
ЗАЯРНА, Інна. "ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПІДРУЧНИКА З ЮРИДИЧНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 150–55. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим аспектом професійної іншомовної підготовки майбутнього правника залишається належне навчально-методичне забезпечення дисциплін іншомовного спрямування, здатне врахувати як сучасні потреби юридичної практики України, так і новітні підходи до викладання іноземної мови для спеціальних цілей. Метою даного дослідження є визначення критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Зазначається, що якісний підручник має відображати методичну систему діяльності викладача (викладання), систему діяльності студента (навчання) та зміст виучуваного (навчальний матеріал). Обґрунтовано, що для підручника з юридичної англійської мови характерна як макроструктура, основними компонентами якої є вступна частина у формі звернення до студентів, тематичні розділи, граматичний довідник, двомовний словник вивченої лексики), так і мікроструктура, яка складається із вправ і завдань різних типів і видів, а також позатекстових ілюстративних матеріалів. Основна увага в дослідженні приділена визначенню критеріїв оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Під якістю підручника авторка розуміє систему взаємосприяючих компонентів, що забезпечують виконання підручником його основних функцій та сприяють досягненню учнями необхідних предметних результатів освіти. Обґрунтовано, що критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови повинні вимірювати його здатність реалізувати основні цілі навчання іноземної мови для професійного спілкування, а саме практичну, освітню, пізнавальну, розвиваючу, соціальну та соціокультурну. У межах статті авторка також розглядає на прикладі навчального видання Legal English through the Prism of the Law of Ukraine : training manual реалізацію окреслених критеріїв. Зазначається, що розглянуті аспекти у цій роботі можуть слугувати підґрунтям для розробки комплексного підручника для навчання юридичній англійській мові в умовах ЗВО.
11
Куницький, М. П. "РОЗВИТОК ДЕМОКРАТІЇ: ПОНЯТТЯ ТА ПРОБЛЕМИ ВИМІРУ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (26 березня 2022): 102–6. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1045.
Повний текст джерелаАнотація:
Визнання наявності у сучасному світі декількох моделей демократії є необхідною, але недостатньою основою для аналізу й оцінки демократичного розвитку в тій чи іншій країні, групі країн. Одна і та сама модель може бути представлена кількома версіями, які мають як загальну інваріантну основу, так і суттєві відмінності. Кожна з моделей, а також їх версій потребує своїх критеріїв для оцінки рівня розвитку демократизації, індикаторів і методів вимірювання. Підхід до оцінки рівня розвитку демократії, заснований на єдиних для всіх країн умовах, можна вважати коректним лише в обмеженому спектрі. Вихідним критерієм оцінки рівня демократичності політичного режиму є не дотримання тих чи інших формальних правил, а те, якою мірою політичний курс правлячої еліти відповідає очікуванням і настроям громадян країни.На сучасному етапі у політичній науці немає єдності у розумінні сутності демократії, зберігається конкуренція між низкою моделей демократії, розроблених політичними теоретиками. Сфера дослідження факторів і детермінант демократизації у політичній науці є однією з найбільш розроблених, але й найбільш дискусійних. На сучасному етапі дослідники причин утвердження демократії в одних країнах і краху демократизації в інших запропонували найрізноманітніші теорії таі гіпотези, що пояснюють ці процеси. У статті розглянуті питання об’єктивних умов становлення демократії та представлені основні підходи до оцінки якості демократії. Систематизовано причинно-наслідкові зв’язки факторів становлення демократії, розроблено критерії оцінки рівня демократії.На основі огляду концептів, використовуючи загальні принципи класифікаційного методу, розроблено авторську аналітичну рамку дослідження якості демократії, яку можна використовувати для порівняльного аналізу становлення і розвитку демократії у країнах.
12
ІНДУТНИЙ, В. В., Н. В. МЕРЕЖКО та О. Г. ЗОЛОТАРЬОВА. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ТА ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ РОЗКОШІ". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз основних підходів до визначення поняття “предмети розкоші”, їх класифікації та проектування шкали для товарознавчої оцінки їх якості.
Методика. Для проведення загальної класифікації предметів розкоші за індексом їх якості було використано стандартні методи регресійного аналізу.
Результати. Згідно чинного законодавства України, предметами розкоші вважаються речі, які не є «предметами повсякденного вжитку» або критично важливими для життя та діяльності людини. Ці товари повинні бути символами заможності, індивідуальності, причетності до вищих верств населення та здійснювати емоційний вплив на оточуючих . Саме ці атрибутивні якості дозволили виділити групу критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші та спроектувати авторську шкалу для їх загальної класифікації відповідно до раніше визначеної послідовності операцій . При розробці критеріїв для товарознавчої оцінки предметів розкоші враховували принцип: «Чим інформаційно змістовнішим є комплекс гуманітарних потреб, які задовольняються за допомогою предмета, тим вища його цінність як предмета розкоші». Авторами було запропоновано критерії для товарознавчої оцінки предметів розкоші: актуальність символізму, який притаманний предмету; презентативна цінність; емоційний ефект; комунікаційна (консолідуюча) цінність; широта впливу на різні верства населення; відповідність культурним традиціям; перцептивність.
Наукова новизна. Запропоновано класифікацію, в якій головними критеріями для віднесення товарів до предметів розкоші є їх придатність для задоволення гуманітарних потреб особистості та її репрезентації в суспільстві. Спроектовано авторську шкалу для загальної класифікації предметів розкоші. Для розробки класифікації предметів розкоші, запропоновано поділ інтервалу можливих значень індексу цінності предметів розкоші на три загальні групи: товари підвищеної якості або дорогі товари, предмети для індивідуальної саморепрезентації, предмети розкоші.
Практична значимість. Встановлено, що предмети розкоші не можуть бути масовими й широко тиражованими, їх вартість предметів повинна бути високою, але залежною від фінансової спроможності потенційних покупців; з часом предмети розкоші можуть втрачати або збільшувати свою цінність, їх товарознавча оцінка повинна враховувати мету замовника, обставини й час проведення оціночних робіт.
13
Кравчук, Наталія, та Олена Денисюк. "ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 47–49. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні питання здійснення оцінювання соціально-педагогічної діяльності в закладах загальної середньої освіти, визначено актуальність проблеми. Проаналізовано дослідження з питань побудови сучасної внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, схарактеризовано вимоги до визначення критеріїв оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Розкрито сутність оцінювання соціально-педагогічної діяльності в умовах закладів загальної середньої освіти, методи збору інформації. Схарактеризовано сучасні підходи до здійснення оцінки педагогічної діяльності педагогічних працівників. Визначено ключові критерії оцінювання соціально-педагогічної діяльності.
14
Kuzmak, О. М., та О. І. Kuzmak. "ПРОБЛЕМИ, НАПРЯМИ ТА МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВИМОГ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 81 (26 квітня 2018): 13. http://dx.doi.org/10.31713/ve120182.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено сутність туристичних послуг та їх особливості.Визначено критерії оцінки якості туристичних послуг. Обґрунтовано можливість застосування моделі розривів між очікуваннями споживачів та сприйняттям рівня послуг. Доведено, що дослідження суперечностей, які зумовлюють незадоволення споживачів, сприятимуть прийняттю ефективних управлінських рішень щодо підвищення якості послуг. Обґрунтовано пропозиції щодо підвищення якості туристичних послуг та зниження ресурсоємності, задля чого необхідними є впровадження (інтеграція) процесів менеджменту якості в стратегічний менеджмент підприємства з обов’язковим залученням усіх працівників підприємства та їх підтримки.
15
Дука, А. П. "Критерії оцінювання соціально-економічної дієвості сучасного публічного управління". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 2 (5 січня 2022): 76–83. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано теоретичне обґрунтування необхідності оцінки дієвості публічного управління з позицій його спроможності забезпечувати належний рівень соціально-економічного буття громадянина країни. Виявлено багатоаспектність та відсутність уніфікованого варіанту розгляду сутності та змісту якості та результативності публічного управління, що стало основою для розгляду поняття дієвості публічного управління з позицій його впливу на покращення соціально-економічного розвитку країни. На основі критичного аналізу основних підходів до оцінювання якості публічного управління, в роботі узагальнено результати застосування індексного методу та охарактеризовані основні індекси, які дають змогу оцінити дієвість та соціально-економічну спрямованість публічного управління. У статті запропоновано виокремлення критеріїв дієвості публічного управління в сучасних умовах з позицій взаємозв’язку та причинно-наслідкових зв’язків між економічним розвитком, якістю державного управління та якістю життя громадян країни. Згідно з результатами узагальнення підходів до оцінювання публічного управління обґрунтовано висновок про доцільність оцінювання публічного управління, насамперед, через його здатність забезпечити соціальну підтримку та безпеку громадян. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про значний зв’язок публічного управління та рівня соціально-економічного розвитку країн.
16
Шейко, Владимир Юрьевич. "Оптимальне управління за допомогою регуляторів, синтезованих на основі покращених фільтрів змінних стану". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 78–84. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30684.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто задачу оптимального управління за допомогою «вихідного» регулятора. Побудова оптимального регулятора виконується на основі побудови «вихідного» регулятора і фільтру змінних стану. Якість управління в цьому випадку прямо залежить від якості знаходження оцінок змінних стану. Тому в якості фільтрів змінних стану використовуються поліпшені фільтри змінних стану, побудовані на основі коректної постановки задачі фільтрації, яка враховує всі фактори, у тому числі і вплив неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Покращений фільтр змінних стану побудований на основі фільтра Вінера та обліку впливу неузгодженості початкових умов змінних стану об'єкту і фільтру. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. В статті наведено результати експериментальних досліджень розробленого регулятора, які підтверджують високу ефективність розробленого регулятора.
17
Пшенична, Олена. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 324–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.276.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічної літератури та урахування компонентного складу готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності визначено діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості цієї професійно важливої властивості, а саме розроблено критерії, показники та представлено характеристику відповідних рівнів її готовності. Автором запропоновано три критерії, які характеризують структурні компоненти готовності до застосування методів аналізу ризиків, зокрема особистісний, когнітивний і діяльнісний, та відповідні їм показники. Особистісний критерій стосується особистісних характеристик курсантів, без яких неможливо належним чином виконувати завдання з охорони державного кордону. Йдеться про такі професійно важливі якості, як уміння оцінювати обстановку, здатність виконувати швидкі та одночасно ефективні дії у стислі терміни, здатність до критичного мислення, належний рівень пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольова стійкість та інші. Мотиваційний критерій готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності стосується мотивації професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування цих методів, відображає інтерес майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, ступінь задоволеності її результатами.Когнітивний критерій характеризує сукупність знань про специфіку організації інформаційно-аналітичної діяльності, організації системи управління ризиками в ДПСУ, особливості координації організації та провадження аналізу ризиків; оцінки інформації та джерела інформації для аналізу ризиків. Когнітивний критерій дозволяє охарактеризувати знання майбутніх офіцерів-прикордонників, необхідні для застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності.Визначення критеріїв дозволило виокремити три рівні сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності: низький, середній та оптимальний. У статті представлена якісна характеристика кожного рівня.
18
О. В., ТАРАСЕНКО, та КУМАЧОВА А. С. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУЦІЙ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 90, № 1 (19 травня 2021): 5–15. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.90-1-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються підходи до визначення критеріїв ефективності інститутів. Аналізуються підходи неокласичної теорії, неоінституціоналізму, теорії організації, поведінкової економіки до визначення ефективності. У статті показано, що внаслідок того, що інститути є результатом дії стихійних конкурентних сил і усвідомленої діяльності економічних агентів щодо підвищення якості кооперації, можна формулювати критерії ефективності інститутів. Відзначається суттєвий недолік існуючих підходів до оцінки ефективності інститутів, який полягає в ігноруванні при аналізі нерівномірності розподілу переговорного потенціалу між економічними агентами. Доведено, що у разі невідповідності розподілу вигод від створення інституту існуючого розподілу переговорної сили, більш сильна сторона мотивована створювати неформальні інститути, які, скорочуючи індивідуальні трансакційні витрати, збільшують громадські.
19
Іщенко, В. М., Ю. В. Щербина, В. Є. Осьмак та Ю. В. Горлушко. "Взаємозамінність альтернативних холодоагентів в системах кондиціонування повітря пасажирських вагонів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-96-100.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання взаємозамінності альтернативних холодоагентів в системах кондиціонування повітря пасажирських вагонів. На підставі проведеного аналізу сучасних вимог до робочих тіл холодильних машин визначено найбільш вагомі критерії для оцінки якості альтернативних холодоагентів. Запропоновано підхід до раціонального вибору альтернативного холодоагента для діючого холодильного обладнання установок кондиціонування повітря пасажирських вагонів.
20
Khoroshko, Volodymyr, Mykhailo Shelest та Yulia Tkach. "БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 114–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-114-123.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Багатокритеріальна оцінка ефективності проєктів є актуальним завданням у сфері кібербезпеки. Постановка проблеми. Виникла нагальна потреба в різносторонньому та багатоаспектному оцінюванні ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки на різних етапах (при відборі проєктів, коли робота над ними ще не починалась, у процесі проведення робіт із виконання проєктів з метою оптимізації менеджменту та після виконання проєктів та коли дослідження завершені й можливо прослідкувати результати впровадження цих досліджень). Проте комплексна методика оцінки відсутня. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазвичай задачі оцінки та оптимізації об’єднують, вважаючи, що кінцева ціль полягає у зіставленні оцінок декількох альтернатив і вибір кращих із них. При такій постановці не розглядається випадок оцінки єдиного проєкту. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Методику, яка дала б можливість отримання нормованої оцінки одного проєкту безвідносно до наявності (або відсутності) інших проєктів, нині не запропоновано. Постановка завдання. Розроблена методика призначена для вирішення актуального завдання проведення системного аналізу й отримання багатосторонньої характеристики проєктів, підвищення достовірності висновків про наукову значущість результатів, про соціальну й економічну ефективність запланованих і виконаних робіт у кібербезпеці. Виклад основного матеріалу. Задача оцінювання складних об’єктів і процесів передбачають зіставлення безлічі різних, зазвичай суперечливих властивостей, що дає підстави віднести ці задачі до класу багатокритеріальних. Вирішення багатокритеріальних задач є утрудненим унаслідок складності їх формулювання. Розроблена методика багатокритеріальної оцінки ефективності проєктів із забезпечення кібербезпеки дає можливість проведення системного аналізу й отримання багатокритеріальної характеристики проєкту, підвищення достовірності висновків отриманих результатів про соціальну та економічну ефективність запланованих і виконуваних робіт у галузі інформаційної безпеки. За допомогою запропонованої методики вирішуються завдання формування системи критеріїв та показників ефективності забезпечення кібербезпеки; побудови формалізованої аналітичної і якісної оцінки забезпечення кібербезпеки за сукупністю критеріїв якості; візуалізованого представлення оцінки проєкту. У перспективі припускається використовувати отримані результати для оцінки ефективності проєктів в інших предметних галузях. Методика неприйнятна в тих випадках, коли якісні показники принципово не зводяться до кількісних (числових) величин і не можуть бути виміряні за існуючими шкалами. Методику не можна використовувати без додаткової модифікації, якщо є такі критерії, які можуть приймати тільки дискретні (цілочисельні) значення. Висновки відповідно до статті. Розроблену методику при деякій модифікації можна застосовувати у різних галузях, зокрема у сфері кібербезпеки, як на етапі відбору проєктів, так і в процесі проведення робіт з виконання проєктів, а також після виконання проєктів.
21
Kovalyshyn, O. S. "Аналіз методів оптимізації розкладів у контексті відновлювальної терапії". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/40280827.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано існуючі способи вирішення задач багатокритеріальної оптимізації в контексті побудови розкладів, а саме: метод логічного програмування з обмеженнями, метод імітації відпалу, метод розфарбовування графу, метод імітаційного моделювання, метод генетичного алгоритму. Досліджено чинні методи побудови та оптимізації планів відновлювальної терапії пацієнтів медичних закладів. Окреслено переваги генетичних алгоритмів відносно інших методів та обґрунтовано доцільність їх використання в задачі багатокритеріальної оптимізації розкладу функціонування медичних установ. на підстаі проведеного дослідження побудовано модель представлення розкладу медичних закладів у вигляді, придатному для використання алгоритмом; визначено структуру хромосоми для задачі; розроблено методи побудови опорного розкладу для подальшої оптимізації з використанням скінченного автомата; наведено еволюційні оператори перетворення розкладу для збільшення його відповідності поставленим критеріям якості. Для оцінки прогресу процесу оптимізації запропоновано використати агрегований критерій, заснований на штрафах за порушення обмежень, накладених на розклад. Подано критерії зупинки роботи алгоритму за умови досягнення глобального оптимального рішення. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації розкладів функціонування медичних установ, заснований на використанні генетичних алгоритмів.
22
Ткачук, Катерина. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОЛОЖЕННЯ КОРОМИСЛА НА ВРІВНОВАЖЕННЯ СТРІЛИ ПОРТАЛЬНОГО КРАНА". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 288–92. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.058.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається особливості кріплення коромисла з противагою для портальних кранів із шарнірно-зчленованою стріловою системою. Досліджується вплив координат шарніру кочення коромисла на врівноваження крана на всьому діапазоні вильотів стріли. Виконано аналіз впливу варійованих параметрів на загальноприйняті критерії оцінки якості шарнірно-зчленовані стрелової системи: вага противаги, показники вантажного і стрілового неврівноважених моментів.
23
Кизім, Петро, Наталія Батєєва, Валерій Друзь та Оксана Єгонян. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ СКЛАДНОСТІ РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ЯКІСНОГО ЇЇ ВИКОНАННЯ". Слобожанський науково-спортивний вісник 77, № 3 (6 червня 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: обґрунтування єдиного методу оцінки складності побудови рухової діяльності та якості її виконання. Матеріал і методи: у проведених дослідженнях використовувалися емпіричні матеріали дисертаційних робіт і досліджень у сфері спорту і фізичної культури, в яких використовувалися різні методи якісної оцінки виконуваних рухів і визначення категорії її складності. Результати: встановлено загальні положення, що лежать в основі формування рухової діяльності, її опосередкування в подальших періодах фізичного розвитку, встановлено принципи ранжування складності побудови рухової діяльності, встановлено критерії побудови індивідуального алгоритму навчання та формування оптимальної групової сумісності в ігрових видах організації рухової діяльності. Висновки: введення єдиної системи паспортизації та систематизації фізичного розвитку населення України дозволить вести досить повну і змістовну інформацію про трудовий потенціал країни і більш доцільно розподіляти його забезпечення в державних потребах. Ключові слова біомеханічний аналіз, оцінка складності рухової діяльності, ранг навченості, рухова обдарованість.
24
Приліпко, Т. М., В. М. Федорів та В. Б. Косташ. "РОЗРОБКА СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ І БЕЗПЕКИ СИРОВИНИ І ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗГІДНО ЗІ СТАНДАРТАМИ І НОРМАТИВАМИ ЄС". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 113–24. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати розробки методів бактеріологічного дослідження у молоці та молокопродуктах. Через причини, пов’язані з відбором проб, методологією та нерівномірним розповсюдженням мікроорганізмів, тільки мікробіологічні дослідження ніколи не можуть гарантувати безпечності харчових продуктів, що досліджуються і безпечність харчових продуктів можна гарантувати шляхом застосування структурованого профілактичного підходу. Обов’язкові мікробіологічні критерії необхідно застосовувати лише стосовно тих продуктів та/або в тих точках харчового ланцюга, у яких неможливо застосовувати інші, більш ефективні, а також у випадках, коли очікується, що мікробіологічний критерій може підвищити ступінь захисту, що пропонується споживачу. Мікроорганізми, що входять до складу компонентів критерію, мають бути загальновизнаними, як такі – патогени або індикаторні організми – що мають відношення до певних харчових продуктів та технологічних процесів. Отримані дані при використанні удосконалених методів виявлення listeria monocytogenes, salmonella та коагулазопозитивних стафілококів у молоці та молокопродуктах були стабільними та достовірними, тому ці показники можна використовувати при оцінюванні безпечності молока та молокопродуктів. Встановлено, що метод є економним, простим у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники по червоному забарвленню ізольованих типовий колоній Salmonella. Розроблений метод пропонується як якісний спосіб удосконалення горизонтального методу виявлення коагулазопозитивних стафілококів у молоці та молокопродуктах поряд з іншими методами визначення їх безпечності (визначення загальної кількості мікроорганізмів, визначення бактерій групи кишкової палички, лістерій, сальмонел і має перевагу перед існуючими якісними методами визначення безпечності молока та молокопродуктів тому, що результати мають достовірні показники за забарвленням типових колоній коагулазопозитивних стафілококів. Крім того, слід зазначити, що методи є економними, простими у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники.
25
Vyshnivskyi, V. V., A. Р. Bondarchuk, Yu I. Katkov та S. O. Serikh. "ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 44–47. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.044.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається сутність процесу реорганізації складної організаційно-технічної системи та питання оцінки адміністративного управління під час виконання задач на всіх етапах циклу управління установою. Розглядаються аспекти організованості складної організаційно-технічної системи. Пропонуються моделі управління функціонально-структурною реорганізацією системи. Визначаються критерії організованості під час процесу реорганізації. Обґрунтовується в якості міри організованості складної організаційно-технічної системи – ентропія. Надаються математичні моделі організованості.
26
Krasovska, Y. V. "ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ФАХУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 100. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено системний аналіз використання статистичних методів на всіх етапах студентських наукових досліджень економічного спрямування. Описано критерії оцінки якості первинної інформації. Розкрито новітні підходи до перевірки достовірності інформації та перспективи використання сучасних модифікацій статистичних методів. Представлено перспективність поєднання статистичних та економіко-математичних методів для поглиблення результатів студентських наукових робіт. Наведено досвід використання статистичних методів та їх результативність в конкретному студентському дослідженні.
27
Editor, Editor. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА ВАРТОСТІ ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (11 грудня 2019): 63–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження основних засад щодо формування спеціальних протоколівпро якість та вартість дорогоцінного каміння на ринку України, а також побудоваматематичної моделі для опису реляції «якість-вартість» при здійсненні операційпрогнозування їх вартості.Методика. Для прогнозування вартості дорогоцінного каміння буловикористано стандартні методи регресійного аналізу.Результати. Представлено результати аналізу розподілу питомих вартіснихпоказників на дорогоцінні камені на ринку України. Виділено три товарознавчі групиякості для дорогоцінних каменів: камені задовільної якості, камені середньої якості,камені високої якості. Запропоновано універсальний індекс для оцінки якості дорогоціннихкаменів, оснований на розрахунку кількості позитивної інформації про них. Критерії дляопису якості в термінах кількості позитивної інформації представлені в спеціальномупротоколі. Запропоновано визначати прогнозовану вартість дорогоцінних каменів зурахуванням фінансових можливостей потенційних покупців. Представлено прикладивизначення якості і прогнозування вартості дорогоцінних каменів на основізапропонованого алгоритму.Наукова новизна. Виділено три товарознавчі групи дорогоцінних каменів заякісними характеристиками та встановлено залежності між їх прогнозованоювартістю і порядком вартості.Практична значимість. Розроблено спрощений підхід до обліку якісниххарактеристик каменів, методику визначення прогнозованої вартості дорогоціннихкаменів, яка дає можливість обчислення прогнозних показників вартості на дорогоціннікамені з урахуванням двох факторів – аналізу ринку та врахування особливостей розподілупоказників рівнів фінансових можливостей потенційних покупців.
28
Браткевич, В. В. "Формалізація SWOT-процедури вибору моделі дуального навчання". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 84–92. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз складових SWOT - процедури кількісного обґрунтування рішення щодо вибору альтернативних варіантів моделі дуального навчання і запропонована покрокова методика її формалізації. Виклад методики орієнтовано на її впровадження на кафедрі комп'ютерних систем і технологій Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця з метою підтримки навчального процесу при викладанні дисциплін, пов'язаних з інформаційними комп'ютерними технологіями. Розглянуто критерії оцінки категорій SWOT-процедури, які впливають на вибір моделі дуального навчання. Виконано аналіз альтернативних варіантів сучасних моделей впровадження дуального навчання. Запропоновано ієрархічну модель вибору альтернативних варіантів дуального навчання на базі SWOT - процедури. Розглянуто приклад уявлення критеріїв у формі багатозв’язного орієнтованого графа і алгоритм побудови на його основі відповідної рангової моделі. Наведено покрокову процедуру розрахунку локальних і глобальних пріоритетів кластерів і вузлів ієрархічної моделі, яка включає наступні кроки: формування загальної моделі для оцінки категорій якості SWOT-моделі; формування матриць парних порівнянь впливу кожної з категорій SWOT-моделі на вибір варіанта дуального навчання; розрахунок локального впливу критеріїв кластерів категорій на, відповідно: сильні сторони; можливості; слабкі сторони і ризики впровадження моделі дуального навчання; розрахунок локального впливу успішності впровадження критеріїв кластерів SWOT-категорій в альтернативних варіантах моделей дуального навчання; розрахунок глобальних пріоритетів альтернативних варіантів впровадження дуального навчання на базі SWOT - процедури.
29
Безсонова, О. К. "МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 46–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.
30
Ровний, Анатолій, Ірина Шапошнікова та Світлана Корсун. "КРИТЕРІЇ ПОКАЗНИКІВ ШВИДКОСТІ РУХІВ У ДІВЧАТ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ АКАДЕМІЧНИМ ВЕСЛУВАННЯМ". Слобожанський науково-спортивний вісник 77, № 3 (6 червня 2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити критерії оцінки швидкісних здібностей як показників основи виконання рухових дій спортсменок. Матеріал і методи: за розробленою методикою проведено аналіз швидкісних здібностей дівчат 13-18 років, які займаються академічним веслуванням під час модельованої тренувальної і змагальної діяльності, а саме: темп, час і швидкість одиночного руху, частота рухів, сенсомоторні реакції на звуковий і світловий подразник. Результати: отримані результати характеризують індивідуальні особливості психофізіологічних властивостей організму спортсменок в умовах моделювання спортивної діяльності, що дає можливість вносити корективи під час управління тренувальним процесом. Висновки: на основі аналізу результатів дослідження було розроблено критерії оцінки фізичної якості швидкості рухів та її складових: темп, час швидкості одиночного руху, частота рухів для визначення перспективності спортсменів, як одну із складових частин методики відбору. Запропоновану методику рекомендовано застосовувати на різних етапах удосконалення спортивної підготовки. Ключові слова: спортсменки-дівчата, академічне веслування, темп, час, швидкість одиночного руху, частота рухів, час сенсомоторних реакцій на звуковий і світловий подразники.
31
Shchukina, L. P. "Прогнозна оцінка кольору будівельної кераміки на основі легкотопких глинистих порід". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізована коректність існуючих кількісних показників хімічного складу легкотопких глин для прогнозу кольорової гами продуктів їх випалу. Експериментально досліджені випалювальні властивості та колір 52 проб сировини, яка відноситься до сучасних родовищ легкотопких глин. Встановлено, що запропоновані ще у 20-сторіччі кількісні критерії Соколова Я.І. і Калантар Г.А. мають невисокий процент збігу реального кольору з прогнозованим і вузькі області використання. Критерій Соколова Я.І. певною мірою може бути застосований до карбонатвмісних клінкерних глин з температурою випалу 1100 – 1150 oC, критерій Калантар Г.А. – до штучних сировинних сумішей з температурою випалу не вище 1000 oC при отриманні лицьової кераміки світлих кольорів із застосуванням карбонатів кальцію.
Запропоновано новий критерій кольорності Fe2O3/(СаО+MgO+Al2O3), який базується на статистичному аналізі мінерального складу легкотопких глин сучасного періоду, вивченні їх випалювальних властивостей і закономірностях зміни кольору продуктів випалу залежно від хіміко-мінерального складу глин і фазового складу матеріалів. Даний критерій враховує функціональну роль оксидів, що входять до складу термічно активних глинистих і домішкових мінералів і беруть участь в процесах фазо- і кольороутворення при випалі глинистих порід. Встановлені межі зміни значень цього критерію у взаємозв’язку з кольором випалених глин, що змінюється від бежевого до темно-брунатного. Розроблений критерій адаптований до сучасної сировинної бази стінової і фасадної кераміки і не менше ніж на 80 % узгоджується з реально отримуваним кольором матеріалів. Даний критерій має ширші межі використання і дозволяє прогнозувати колір випалених легкотопких глин різного типу (кислі, напівкислі, цегельно-черепичні і клінкерні супіски і суглинки). Розроблений критерій рекомендується до використання під час геолого-промислових і технологічних досліджень родовищ легкотопких глин для оцінки їх технологічної якості і є корисним для прогнозу кольорової гами керамічних матеріалів, який потребує визначення вмісту в глинах лише чотирьох оксидів.
32
Kozyolkin, О. А., та А. А. Kuznietsov. "ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ УРАЖЕННЯ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ СТРУКТУР У ПАЦІЄНТІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ СПОНТАННОГО СУПРАТЕНТОРІАЛЬНОГО ВНУТРІШНЬОМОЗКОВОГО КРОВОВИЛИВУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 95–106. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11760.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – удосконалити діагностичні заходи у хворих на спонтанний супратенторіальний внутрішньомозковий крововилив (ССВМК) шляхом розробки критеріїв прогнозування перебігу та виходу гострого періоду захворювання на підставі інтегральної кількісної оцінки ініціальної тяжкості ураження церебральних структур за даними нейровізуалізаційного дослідження.
Матеріал і методи. Проведено проспективне когортне порівняльне дослідження 344 пацієнтів з гіпертензивним ССВМК, що розвинувся вперше. Діагноз встановлювали за даними комп’ютерно-томографічного дослідження, яке проводили в перші 24 години від дебюту захворювання, визначали наступні кількісні показники: обсяг внутрішньомозкового крововиливу (ОВМК), вираженість латеральної дислокації (ЛД), обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу (ОВВШК), загальний обсяг інтракраніальної геморагії (ЗОІКГ). Клініко-неврологічне дослідження містило оцінку рівня неврологічного дефіциту за National Institute of Health Stroke Scale та шкалою коми Full Outline of UnResponsiveness. В якості кінцевих точок реєстрували несприятливі варіанти перебігу (раннє клініко-неврологічне погіршення (РКНП) протягом 48 годин з моменту госпіталізції) та виходу гострого періоду ССВМК на тлі консервативної терапії (летальний вихід, несприятливий функціональний вихід у вигляді значення 4–5 балів за модифікованою шкалою Ренкіна на 21 добу захворювання). Оперативне лікування було проведено 30 пацієнтам. Ідентифікацію інтегральних нейровізуалізаційних патернів (НП) здійснювали інструментами кластерного аналізу. Розраховували показники відносного ризику (ВР).
Результати. Розроблені діагностичні критерії 5 типів НП, які враховують сукупність комп’ютерно-томографічних показників (ОВМК, вираженість ЛД, ОВВШК, ЗОІКГ) і відповідають градаціям інтегральної кількісної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у хворих на ССВМК. Вказані НП були ранжовані в порядку збільшення ЗОІКГ. Групи пацієнтів з різними НП відрізнялися за питомою вагою РКНП (критерій c2 Пірсона=129,7, p<0,0001) та структурою градацій виходу гострого періоду захворювання на тлі консервативної терапії (критерій c2 Пірсона=241,2, p<0,0001). В субкогорті пацієнтів з НП І типу (n=158) найбільшою була питома вага сприятливого функціонального виходу (72,2 %), в субкогорті хворих з НП ІІ типу (n=67) більш поширеним був несприятливий функціональний вихід (64,2 %). Доведено, що наявність НП ІІІ–V типів є діагностичним маркером підвищеного ризику РКНП (ВР (95 % ДІ)=5,32 (3,81–7,42), р<0,0001) та летального виходу (ВР (95 % ДІ)=9,71 (6,25–15,10), р<0,0001).
Висновки. Запропоновані градації інтегральної нейровізуалізаційної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у хворих на ССВМК асоційовані з клініко-неврологічними даними і є інформативними критеріями прогнозування перебігу та виходу гострого періоду захворювання.
33
Кику, Андрей Георгиевич. "Квазіоптимальне управління регуляторами, синтезованими на основі укорочених фільтрів". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 18 (11 грудня 2011): 103–9. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33510.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто підхід використання укороченою моделі об'єкта для побудови на його базі укорочених фільтрів змінних стану і регуляторів на їх основі. Побудова укороченою моделі проводиться на основі побудови амплітудно фазо-частотних характеристик і подальшого відкидання складових у високочастотній області спектра пропускання для забезпечення найкращих показників якості синтезу укороченої моделі в низькочастотному спектрі пропускання. На основі отриманої укороченою моделі об'єкта синтезовані укорочений фільтр Калмана, покращений укорочений фільтр змінних стану і укорочені регулятори з використанням у їх контурі розроблених укорочених фільтрів змінних стану. Для оцінки ефективності запропонованого підходу використовуються інтегральні критерії якості. У статті наведені результати експериментальних досліджень запропонованих підходів, які підтверджують ефективність розробленого укороченого регулятора.
34
Ахромов, Максим, та Тетяна Боброва. "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ЗДОБУВАЧІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 75–77. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Формування потреби людини в самоосвіті – важлива умова реалізації ідеї безперервної освіти. Однією з форм самостійного отримання професійних компетенцій стає дистанційне навчання, пов'язане з появою всесвітньої мережі Інтернет. У законі України «Про фахову передвищу освіту» дана форма навчання розглядається в якості однієї з ланок у ланцюзі інституційної освіти. Реально дистанційне навчання сьогодні наштовхується на ряд проблем, пов'язаних з його реалізацією: 1) відсутність науково обґрунтованих методик розробки навчальних курсів і матеріалів; 2) недостатньо достовірні критерії оцінки якості знань здобувачів фахової передвищої освіти у цій формі навчання; 3) слабка підготовка фахівців з розробки навчальних матеріалів та педагогічної роботи; 4) неналежна якість отриманої освіти та професійних компетенцій випускників закладів фахової перед вищої освіти.
35
Livinsky, A. "Стратегічні підходи щодо оперативного управління підприємств тваринництва в контексті їх реновації". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(79) (28 січня 2019): 44–47. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор розглядає актуальність процесів модернізації та інноваційного оновлення аграрної сфери в контексті реноваційного розвитку підприємств тваринництва. В статті визначені стратегічні підходи щодо оперативного управління підприємствами тваринництва в контексті реновації галузі та ї ролі в національній економіці України. Доведено, що формалізація господарських рішень у типових ситуаціях і способів прийняття управлінських рішень вимагає чіткого визначення понять «незапланована виробнича ситуація» й «типова ситуація» стосовно технологічних операцій і процесів у аграрному виробництві. Визначено критерії оцінки якості оперативних рішень на підприємствах тваринництва
36
Antoniuk, O. R. "РОЗВИТОК МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ТА АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 14. http://dx.doi.org/10.31713/ve220202.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено науковій проблематиці формування аудиторських послуг (відмінних від аудиту та завдань з надання впевненості) в Україні, що особливо актуалізується в період кризи, за впливу зовнішніх чинників, таких як пандемія. У статті розглядається надійність та якість роботи аудиторських фірм в умовах кризи для задоволення вимог клієнтів. Розглянуто питання якості надання аудиторських послуг. Дослідженням встановлено наступні проблемні питання у розвитку аудиторських послуг: 1) неоднозначність термінологічного апарату; 2) наявність різних підходів до оцінки результуючих показників аудиторської послуги; 3) наявність можливої необізнаності представника клієнта з результатами виконання послуги, що вимагатиме від аудитора прийняття власних рішень (суджень) та ініціатив з ідентифікації результуючих показників; 4) визначення вимог до аудиторської послуги передбачає участь певних користувачів, що може супроводжуватись низьким рівнем обізнаності та компетентності з боку користувача (замовника); 5) ускладнення процесу ідентифікації предмету аудиторської послуги, що збільшує ймовірність відмови від завдання у зв’язку з підвищеним ризиком її неякісного виконання; 6) значний обсяг застосування професійного судження аудитора в процесі виконання аудиторської послуги.При цьому аудитору потрібно визначати критерії з врахуванням різних точок зору науковців, теоретиків та практиків, особливо при виконанні таких аудиторських послуг, щодо яких відсутні орієнтири у нормативних документах. Посилаючись на матеріали попередніх досліджень, автор робить висновки, що характеристики деяких послуг взаємодіють один з одним, що додатково підтверджує гіпотезу про можливість узагальнення певних характеристик на рівні певних завдань та їх подання в стандартах або інших документах. Пропонується встановити критерії на рівні стандартизації для оцінки надійності та якості виконання аудиторських послуг. Надання гарантій якості супутніх та інших аудиторських послуг має ґрунтуватися на концепції, яка визначатиме теоретичне забезпечення контролю якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) при виконанні супутніх та інших послуг професійної аудиторської діяльності для теоретичної підтримку і практичну реалізацію. Матеріал статті допомагає визначити вектори розвитку нормативно-правової бази аудиторських послуг на національному рівні.
37
Івасів О. В. "Алгоритмізація розробки критеріїв оцінювання проєктної діяльності". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (11 лютого 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.107.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам оцінювання дієвості проєктної діяльності на основи критеріального підходу. Актуальність піднятої проблеми зумовлена потребою мінімізації суб’єктивного підходу в оцінюванні проєктної діяльності. Метою статті є аналіз теоретичних напрацювань із проблеми сутності критеріального оцінювання, побудова алгоритму оцінювання дієвості проєктної діяльності та дослідження рівня дієвості проєктної діяльності за допомогою параметрично-показникової моделі оцінювання. Аналіз понятійного апарату, пов’язаного з оцінюванням проєктів, доводить, що основні терміни прописані чітко і не потребують додаткового уточнення. У статті подано аналіз понять «проєктна діяльність», «оцінювання», «критерії», «алгоритми» і «процедури». Проаналізовано оцінювання як процес зіставлення мети і результату. Звернено увагу на те, що оцінювання проєкту є одночасно складовою процесу його реалізації і водночас може бути окремою процедурою для визначення його ефективності.
Правильне, грамотне визначення критеріїв оцінки, використання адекватних її вимірників є запорукою коректного оцінювання будь-якого проєкту. На основі аналізу наукових джерел визначено, що найбільш ефективним є оцінювання з використанням критеріального апарату. Крім цього зауважено, що критерії можуть замінювати цілі проєкту, а також слугувати індикаторами його якості. Також у ролі критеріїв можуть бути стандарти, міри, мета. Виділено фактори, що впливають на техніку оцінювання проєктної діяльності.
Запропонований алгоритм укладання критеріїв оцінювання проєктної діяльності був застосований у рамках експериментального дослідження. Для оцінювання якісних характеристик шукають спосіб визначення міри інтенсивності вираження об’єкта. Було запропоновано параметрично-показникову модель оцінювання, у якій показники другого ряду розміщені у градаційному порядку. Для прикладу показано результати оцінювання параметра проєктної діяльності «Участь учнів у проєктній діяльності». Перспективним напрямом роботи в подальшому може бути обґрунтування критеріїв оцінювання міжнародних проєктів.
38
Aliiev, Elchin. "Criteria for Assessing the Quality of the Separation Process of Seed Mixture." National Interagency Scientific and Technical Collection of Works. Design, Production and Exploitation of Agricultural Machines, no. 48 (2018): 170–76. http://dx.doi.org/10.32515/2414-3820.2018.48.170-176.
Повний текст джерела
39
Манко, Г. І., О. В. Тітова, В. І. Кравець та А. А. Іброхімова. "Інформаційна невизначеність засобів вимірювання, що калібруються". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-38-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Концепція невизначеності стала стандартом у метрології. Вітчизняні та міжнародні нормативні документи передбачають застосування процедур оцінки невизначеності в ході калібрування засобів вимірювання. У цій статті розглядаються проблеми використання концепції невизначеності в процесі калібрування. Відмічено, що в ряді дослідницьких робіт показані слабкі сторони рекомендованих підходів до оцінки невизначеності та пропонується використання альтернативних методів оцінки.
Разом з тим, поняття невизначеності має безпосередній зв'язок із методами оцінки кількості інформації. Тому є доцільним використанням інформаційної невизначеності при калібруванні засобів вимірювання.
Показано, що має місце колізія між намаганням авторів нормативних документів слідувати модним течіям у метрології та прозою життя, що складається у необхідності вирішення реальних практичних завдань оцінки придатності каліброваних приладів. Для розв’язання цієї колізії запропоновано використовувати інформаційні критерії, що базуються на поняттях корисної інформації Бонгарда. Якість засобів вимірювання можна характеризувати невизначеністю Бонгарда, яка оцінює відмінність розподілу ймовірностей вимірюваної величини від розподілу ймовірностей результатів вимірів. Якщо ці розподіли є однаковими, невизначеність щодо значень вимірюваної величини може бути охарактеризована інформаційною ентропією Шеннона. Внаслідок недосконалості засобів вимірюваний вноситься дезінфомація (негативна корисна інформація Бонгарда), яка оцінюється різницею невизначеності Бонгарда та ентропії Шеннона. Максимальна кількість дезінфомації відповідає випадкам нульової апріорної невизначеності вимірюваної величини, тобто нульовій ентропії. Відношення кількості дезіформації, отриманої при вимірах, до максимально можливої кількості, являє собою відносну інформаційну невизначеність засобів вимірювання. Якщо це буде виражено у відсотках, то вона буде служити кількісною характеристикою якості засобів вимірювань і може бути повноцінною заміною традиційного класу точності в повній відповідності до концепції невизначеності.
40
Editor, Editor. "СПОЖИВЧА ОЦІНКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ДЛЯ ЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (22 листопада 2019): 29–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Проведення споживчої оцінки асортименту та якості продуктів дляентерального харчування із застосуванням методології товарознавства для розробленнянових видів продуктів з урахуванням специфіки метаболізму хворих.Методика. В основу методологічної бази дослідження покладено методи науковогопізнання, системного підходу та узагальнення. Для виявлення потреб та вимог споживачівдо продуктів для ентерального харчування використовували результати попередньогоопитування. Індекс задоволеності потреб споживачів визначали розрахунковим методом.Результати. Розроблено модель вимог споживачів до продуктів для ентеральногохарчування. Модель базується на вимогах до їх функціонального призначення, щовизначається направленістю продуктів Ергономічні вимоги визначаються розширеннямасортименту продуктів за рахунок використання різних товарних форм продуктів,сучасних видів паковання різної місткості, легкістю приготування, зручністю споживанняпродуктів; економічні - ціною, наявністю альтернативи існуючим продуктам дляможливості раціонального вибору за співвідношенням “ціна-якість”). Вимоги доінформативності є надбудовою моделі, які без базових вимог не створюють умов для їїефективного функціонування.На основі даних щодо рейтингу задоволеності та рейтингу важливості, розрахованоіндекс задоволеності потреб, за допомогою якого виявлено певні проблемні питання, якіпотребують вирішення задля максимізації задоволення потреб споживачів. Встановлено,що нагальним нині є питання зниження вартості продуктів, що може бути досягнутошляхом налагодження їх виробництва в Україні із використанням потенціалу вітчизняноїсировинної бази; розширення асортименту продуктів із урахуванням специфічних потребпевних категорій споживачів та використання різних товарних форм і паковальнихматеріалів.Наукова новизна. Запропоновано підходи до споживчої оцінки асортименту таякості продуктів для ентерального харчування із застосуванням методології товарознавства, які дали можливість визначити критерії їх споживних властивостей для розроблення нових видів продуктів з урахуванням специфіки метаболізму хворих.Практична значимість. Одержані результати були використані при розробцінових продуктів для ентерального харчування вітчизняного виробництва. Розробленіузагальнена модель вимог споживачів забезпечує виконання одного із базових принципівсистеми управління якістю – орієнтацію на споживача при формуванні асортиментупродуктів для ентерального харчування.
41
Halasiuk, V. V. "СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ЗАСАДНИЧИЙ ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І ДОБРОБУТУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (24 липня 2019): 214. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201922.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття розвиває дискусію щодо ролі та значущості різних чинників економічного зростання на рівні національного господарства. Розкрито вплив експортного кошику та виробничої спеціалізації країни на рівень ВВП країни та доходів громадян. Обґрунтовано, що спеціалізація на певних видах економічної діяльності є ключовим фактором прискорення економічного зростання та підвищення рівня добробуту суспільства. Аргументується, що ефективна економічна спеціалізація країни є визначальним фактором її економічного зростання, і що вплив цього чинника суттєво вагоміший навіть за такі важливі фактори, як інституційне середовище, якість і доступність освіти, розвиток інфраструктури, верховенство права та політична стабільність. Запропоновано критерії оцінки «якості» видів економічної діяльності в контексті формування ефективної економічної спеціалізації країни. Розроблено ієрархію видів економічної діяльності для формування ефективної економічної політики структурної модернізації та прискорення зростання національної економіки. Визначено принцип диференціації державної політики по відношенню до різних видів економічної діяльності, в залежності від їх «якості» як джерел економічного зростання.
42
Kuznietsov, M., O. Lysenko та O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 1(56) (8 серпня 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.
43
ГОРОХІВСЬКА, Тетяна. "КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.510.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до відбору критеріїв професійного розвитку педагогічних кадрів та обґрунтування запропонованих критеріїв і показників розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних закладів вищої освіти. Зокрема, у працях вітчизняних і зарубіжних науковців (С. Гончаренко, А. Губа, А. Дубасенюк, Н. Ничкало, Т. Фурман та ін.) проаналізовано зміст поняття «критерій» як ознаки, на основі якої формується оцінка якості певного процесу; представлено тлумачення терміну «показник» як важливої складової частини критерію. Розглянуто науковий досвід визначення авторами критеріїв та показників сформованості професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників. Наведено відповідні приклади. З’ясовано, що професійно-педагогічна компетентність викладача технічного закладу вищої освіти представляє собою складне, інтегративне, професійно-особистісне утворення. Зауважено, що контрольно-результативний блок авторської структурно-функціональної моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних ЗВО передбачає критерії розвитку досліджуваної компетентності, до яких зараховано ціннісно-мотиваційний, інтегративно-теоретичний, діяльнісно-операційний, особистісно-комунікаційний, оцінно-рефлексивний критерії. Водночас використання методу моделювання педагогічних процесів дозволило окреслити показники – якісні характеристики сформованості визначених критеріїв. Зроблено висновок про те, що запропоновані критерії і показники дозволяють здійснювати діагностику розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних ЗВО і можуть бути використані у навчальному процесі системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні змісту технології розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних закладів вищої освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти.
44
Kalenskyi, Andrii, та Oleksandr Yamkovyi. "АПРОБАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЯКОСТІ ДЛЯ НЕСТАНДАРТИЗОВАНИХ ТЕСТІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.160-166.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Питання підвищення якості підготовки фахових молодших бакалаврів передбачає значне поліпшення контролю результатів навчання студентів як важливого засобу управління освітнім процесом. За допомогою педагогічного контролю розкривають рівень знань випускників та отримують інформацію про стан знань студентів у освітньому процесі. Шляхом контролю здійснюється систематичний зворотний зв’язок, що дозволяє будувати адаптивну компетентнісно орієнтовану програму навчання та своєчасне коригування дій викладачів і студентів у освітньому процесі. Тестовий контроль знань, як метод вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок студента найбільш повно відповідає вимогам законодавства у сфері освіти, щодо забезпечення релевантності, прозорості, надійності та об’єктивності оцінювання результатів навчання. Мета: метою даної статті є висвітлення методики апробація тестових завдань та аналіз їх якості для нестандартизованих тестів. Методи: теоретичного аналізу – для дослідження існуючих підходів до методики розроблення тестів, тестових завдань та перевірки якості тестових завдань; експертної оцінки – для визначення правильності формулювання тестових завдань та точності питань, і терміну виконання тестових завдань; апробація (пілотажне дослідження) – для перевірки розробленого інструментарію; коефіцієнта кореляції Пірсона – для визначення коефіцієнта кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Результати: розкрито зміст понять тест та тестовий контроль, визначено відмінність між стандартизованими та нестандартизованими тестами, охарактеризовано особливості здійснення експертної оцінки ефективності тесту та його перевірки в освітньому процесі в рамках пробного тестування, розкрито алгоритм аналізу якості тесту, визначено основні показники відбору завдань для нестандартизованих тестів та їх розрахунок. Висновки: У статті розглянуто апробацію нестандартизованих тестових завдань, їхня експертна перевірка на правильність формулювання завдань, точність формулювання питань, умови здійснення пробного тестування; критерії відбору тестових завдань: потенціал трудності; дисперсія балів; коефіцієнт кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Проте, подальшими напрямками розвідок є робота у напрямку проведення спеціального методологічного експерименту для створення стандартизованих тестів, а саме: перевірка надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки.
45
Дуброва, Олена Петрівна. "Особливості контролю знань студентів першого курсу з неорганічної хімії в умовах кредитно-модульної системи навчання". Theory and methods of e-learning 2 (11 січня 2014): 40–45. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.247.
Повний текст джерелаАнотація:
Специфіка педагогічних проблем сучасної освіти обумовлена необхідністю набуття майбутнім фахівцем соціально-економічного та професійного досвіду практичної діяльності. Формування професійних компетенцій майбутнього бакалавра нині вимагає від навчального закладу принципово нового підходу. Корінне поліпшення якості підготовки може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і ефективним управлінням процесу контролю, оцінки та облік навчальної діяльності студентів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні критеріїв об’єктивного контролю та оцінювання знань студентів першого курсу з неорганічної хімії в умовах кредитно-модульного навчання. В ході дослідження було здійснено: аналіз літературних джерел з теорії і практики контрольно-оцінювальної діяльності й обґрунтовано дидактичну сутність контролю, його форм і методів; визначенні основні критерії оцінювання навчальних досягнень; розроблені та теоретично обґрунтувати основні варіанти взаємозв’язку форм та видів організації контролю навчального процесу з критеріями оцінювання при проведенні навчальних аудиторних занять різних видів навчальної діяльності; експериментально перевірити умови ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів з неорганічної хімії в процесі кредитно-модульного навчання. Обґрунтований контроль знань студентів забезпечить об’єктивне оцінювання та створить умови для індивідуального розвитку та удосконалення навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання.
46
Калашник-Рибалко, М. А., та Г. А. Калашник. "Удосконалення методу синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання літального апарату за показниками функціональної стійкості". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати удосконалення методу синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання (ІКБО) літального апарату (ЛА) за показниками функціональної стійкості в умовах впливів дестабілізуючих чинників. Розглянуто загальні підходи щодо синтезу оптимальної структури інтегрованого комплексу бортового обладнання ЛА. Удосконалено метод синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання літального апарату за показниками функціональної стійкості, в якому, на відміну від існуючих, застосовані методи оптимізації структури ІКБО ЛА за критерієм максимуму обраного критерію переваги з комплексу критеріїв функціональної стійкості, включаючи показники локальної функціональної стійкості з обмеженням на вартість побудови системи. Обґрунтований комплекс критеріїв (показників якості) для оцінки різних варіантів побудови системи ІКБО ЛА з визначенням критерію переваги. За критерій переваги обрано узагальнений показник функціональної стійкості FІКБО ЛА (Pij). Формалізовано постановку задачі синтезу оптимально розподіленої структури ІКБО ЛА за критерієм максимуму обраного критерію переваги з комплексу критеріїв функціональної стійкості з обмеженням на вартість побудови системи. Розв’язання задачі дозволяє з множини допустимих варіантів побудови ІКБО ЛА обрати раціональний та підвищити значення показників його функціональної стійкості до досяжного рівня без значних витрат.
47
Іваненко, Людмила Олександрівна. "Моніторингові дослідження якості освіти". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 23–24. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.44.
Повний текст джерелаАнотація:
Наука повинна постійно розвиватися, породжуючи нові ідеї, концепції, створюючи нові області дослідження. Без постійної зміни ідей, без неперервного спрямування до нового наука припинила б своє існування як наука. Досить добре з цього приводу сказав Д. Гильберт у своїй знаменитій доповіді на другому міжнародному Конгресі математиків: “... розвиток науки протікає неперервно. Ми знаємо, що кожне тисячоліття має свої проблеми, які наступна епоха або вирішує, або відкидає як безплідні, щоб замінити їх новими... Будь-яка наукова галузь життєздатна, доки в ній є надлишок нових проблем. Недостача нових проблем означає відмирання або припинення самостійного розвитку... Сила дослідника полягає у вирішенні проблем: він знаходить нові методи, нові точки зору, він відкриває найбільш широкі і вільні горизонти”.Створення системи науково-організаційного контролю оцінювання та прогнозування розвитку системи освіти, тобто національної системи моніторингу якості освіти, дає змогу розв’язати низку завдань, а саме:– визначити якість навчальних досягнень студентів, рівень їх соціалізації;– визначити зв’язок між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитаннями, цінностями тощо;– оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення навчальних закладів;– оцінювати ступінь впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, методичного та технічного забезпечення та інших факторів;– виявляти фактори, що впливають на хід і результати освітніх реформ, з метою зменшення їх негативного впливу (або навіть і нейтралізації);– аналізувати політику держави у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості тощо;– порівнювати результати функціонування закладів освіти з метою визначення оптимальних шляхів їх розвитку [2].Необхідно визначити показники якості та управляти процесом, щоб бути впевненим у тому, що він відповідає встановленому стандарту. Фахівці у сфері якості виділяють три складові якості освіти:– якість освіти (знань, способів розв’язування задач);– якість методів навчання і виховання (організації пізнавальної діяльності, мотивації пізнавальної діяльності, контролю за здійсненням учбової діяльності);– якість освіченості особистості (засвоєння знань, умінь та навиків, засвоєння моральних норм).Для практичного застосування можна рекомендувати такі критерії якості навчального процесу:– наявність затверджених у встановленому порядку учбових планів, графіків навчального процесу, робочих програм з дисциплін;– відповідність змісту планів і робочих програм вимогам програм якості та стандартів вузу;– відповідність розпорядку занять логіці викладання по кожній дисципліні;– відповідність елементів навчального процесу (лекцій, семінарів, лабораторних занять тощо) затвердженим планам та програмам;– комплектність і достатність методичного забезпечення по дисциплінам (методичні вказівки, конспекти лекцій, настанови виконання лабораторних робіт тощо);– достатність, регулярність і рівень організації поточного контролю (контроль якості знань студентів, їх задоволеність якістю навчального процесу);– оперативність прийняття та реалізації коригуючих заходів.Наведений перелік є орієнтовним, хоча більшість критеріїв може бути використано з наданням їм кількісної оцінки для прийняття оперативних управлінських рішень [1].За допомогою моніторингових досліджень можна виявити прогалини у фаховій підготовці спеціалістів, а також визначити їх причини.
48
Кондрацька, Людмила. "Перспективи перформативної художньої дидактики у метамодерністичному середовищі". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати дослідження перспектив оновлення дидактики сучасної мистецької школи. Проаналізовано зміст (закономірності, принципи, форми, методи і критерії результативності) енантної постмодерністської теорії навчання, зосередженої на еґоцентричному індивідуалізмі, що спонукає майбутнього фахівця до рефлексії доцільності своєрідного машинного кенозису – трансгресії у «тіло» трансформера, кіборга, робота-андроїда. В якості альтернативи пропонується авторська перформативна концепція професійної підготовки, яка передбачає надситуативну активність майбутнього акціоніста під час моральнісно-смислового опосередкування принципів організації надскладних естетичних метасистем в умовах а-топічного метаксису. Миследіяльнісна методологія пропонованого дослідження реалізувала феноменологічно-герменевтичний і семіотичний підходи, методи коґерентного моделювання і експертної оцінки теорії концептуальної інтеграції, коннективної теорії метафоричної інтерпретації, концепцію нелінійної епістемології, принципів антиномічності, верифікації, комплексності, диз’юнктивного синтезу. Наукова новизна матеріалу полягає у розкритті сратегій упровадження перформативної дидактики вищої школи і технології метаної для їх реалізації у сфері метафоричної когнітивістики.
49
Варава, Олена. "ЗМІСТ І СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 58–69. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.689.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови розвитку суспільно-економічних відносин в Україні диктують нові вимоги до фахівців різних спеціальностей і рівнів професійної підготовки. Проблема професійної мобільності фахівців медичної галузі стає все актуальнішою, що потребує її врахування при підготовці майбутніх медичних сестер та бакалаврів медсестринства. Ступенева медсестринська освіта передбачає підготовку кадрів з високим рівнем професійної компетентності, здатних не лише до виконання вузькопрофесійних обов’язків, а й до опанування різними видами професійних дій, що дають змогу підвищити продуктивність роботи медичних сестер. У сучасних умовах кваліфіковані бакалаври сестринської справи повинні орієнтуватися в суміжних сферах діяльності, бути готовими до постійного професійного зростання та професійної мобільності. Основа для формування готовності до професійної мобільності закладається на етапі навчання студентів у медичних коледжах шляхом вироблення первинного досвіду мобільної поведінки у вирішенні навчальних, квазіпрофесійних та практичних завдань.Складнощі у відстеженні виявів окреслених особистісних якостей майбутніх фахівців сестринської справи після закінчення навчального закладу зумовлюють необхідність оцінки рівня сформованої готовності професійної мобільності студентів медичного коледжу в межах освітнього процесу.У статті здійснено аналіз сутності професійної мобільності як особистісної якості майбутніх бакалаврів сестринської справи. У контексті досліджуваного поняття представлено характеристику діяльності сучасної медсестри-бакалавра. Уточнено поняття “професійна мобільність майбутніх бакалаврів сестринської справи”, яке охоплює декілька взаємопов’язаних компонентів готовності до такої діяльності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Запропоновано мотиваційно-ціннісний, когнітивно-комунікативний, операційно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний критерії визначення готовності до професійної мобільності, а також їхні показники, які уможливлюють оцінку її сформованості за чотирма рівнями (пасивно-репродуктивний, активно-пошуковий, активно-діяльнісний, свідомо-діяльнісний).
50
Kaflevska, S. H. "ОРГАНІЗАЦІЙНО–ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (8 вересня 2016): 67–71. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6912.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто різноманітні підходи до трактування науковцями понять «механізм», «механізм управління», «організаційно – економічний механізм». Встановлено, що організаційно–економічний механізм управління підприємством включає наступні основні функціональні підсистеми: планування, організації, мотивації, контролю та регулювання, а цільова система організаційно–економічного механізму містить у собі цілі і основні результати діяльності підприємства, а також критерії вибору і оцінки досягнення певних цілей і результатів діяльності підприємства. Досліджено, що організаційно–економічний механізм управління конкурентоспроможністю молокопереробного підприємства необхідно розглядати, як сукупність трьох систем:система забезпечення, функціональна та цільова системи. Визначено, що стратегічно важливим напрямом забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в сучасних умовах є чітка орієнтація на створення і випуск нової продукції, яка відповідає зростаючим запитам споживачів, удосконалення її за рахунок нових технічних рішень та підвищення якості, що повинне бути підпорядковане інвестиційній та інноваційній політиці підприємства, вибору пріоритетних напрямів використання науково–дослідних інноваційних робіт. Розроблено алгоритм управління конкурентоспроможністю молокопереробного підприємства, заснованого на концепції ухвалення рішень як найважливішого виду управлінської діяльності.