Добірка наукової літератури з теми "Критерії оцінки якості"

Ісікова Н. П., Решетняк Т. В., Овсянников Р. Р. Математичне моделювання формування багатопараметричної оцінки учня // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 155–160. У статті розглянуто метод інтегральних оцінок, що використовуються при побудові математичних моделей в освітньому процесі. Проведено огляд джерел з проектування інтегральних оцінок при оцінці знань, умінь, навичок учня і оцінці якості освіти в освітній установі. Розглянуто критерії, що використовуються для аналізу освітнього рівня учня. Наведено методику використання адитивної, мультиплікативної та адитивно-мультиплікативної згортки. Підкреслено переваги та недоліки використання даних методів для побудови інтегральної оцінки. Для ліквідації вказаних недоліків пропонується використання нечіткого інтегралу Шоке. Розглянуто переваги та недоліки даного методу. Для надання якісної оцінки учня пропонується побудову багатометричної оцінки. В процес побудови багатопараметричної оцінки учня пропонується включити дані про психологічну характеристику учня. Такого типу дані формуються за запитом вчителя, психолога, учня або батьків. Багатопараметрична оцінка містить отриману в результаті перевірки, оброблену певним чином і зведену в єдине ціле психолого-педагогічну інформацію про результати освіти школяра. Багатопараметрична оцінка використовує критерії оцінювання знань, умінь, навичок і особистісних характеристик учня, а також його творчий розвиток. Метод багатопараметричної оцінки, що пропонується для використання при оцінці учня, дозволяє отримати комплексну оцінку знань, умінь, навичок учня, а також дозволить описати його особистісні характеристики і творчий розвиток. Спостереження за динамікою багатопараметричної оцінки дозволить відстежити розвиток кожного учня протягом усього навчального процесу

Стаття є складовою теми формування інституціональних засад публічного управління якістю соціального обслуговування. Вона присвячена питанню систематизації та вдосконалення критеріїв оцінки якості соціальних послуг. Відправним її моментом виступає теза про системність зв’язку категорій якості життя та якості соціального обслуговування. З позицій соціологічної науки процес надання/отримання послуги розглянуто як різновид соціальних відносин. Визначено статусно-рольовий набір учасників останніх, а саме: соціально-орієнтованого закладу, соціального працівника та клієнта. Це дало можливість виявити в системі критеріїв оцінки якості три рівні. Визначено, що на перших двох критерії ефективності функціонування закладу сфери соціальної роботи та професійної діяльності соціального працівника мають цілераціональний характер і є дієвими лише в адміністративному ракурсі оцінки підпроцесу надання послуги. Доведено, що критерії третього рівня мають суб’єктивний характер, оскільки пов’язані з проблемою результативності та рівня задоволеності потреб клієнта. Окреслено коло критеріїв оцінки якості соціальних послуг, в якому найбільш важливе місце займають відповідність, відкритість, доступність, безперебійність, точність, своєчасність та безпека надання.

Стаття присвячена дослідженню питання досягнення якості усного перекладу в процесі виступів на переговорах і конференціях. Аналізуючи підходи провідних вітчизняних і зарубіжних перекладознавців, у статті обґрунтовуємо актуальність розмежування базових понять оцінки ефективності перекладних текстів у письмовій та усній комунікаціях. При цьому вказується різниця в способах оцінки письмового й усного перекладу, розглядаються поняття еквівалентності й адекватності як основні чинники оцінювання ефективності перекладу. Досягнення адекватності в усному переговорному процесі, зокрема прагматичної адекватності, розглядається як найбільш релевантний спосіб досягнення мети комунікації. Проводиться огляд актуальних методичних прийомів, представлених у роботах сучасних теоретиків і практиків усного перекладу, а також розглядаються найбільш ефективні види спеціальних вправ. На конкретних прикладах демонструються прийоми подолання можливих ускладнень у процесі усної комунікації за допомогою застосування спеціальних перекладацьких умінь і навичок, що дає змогу досягти адекватного перекладу. Також наголошується на важливості набуття спеціальних компетенцій усного перекладача в ході навчання. Говорячи про оцінку якості усного перекладу, логічно виходити з критеріїв досягнення адекватності, передусім передаючи зміст висловлювання, при цьому завжди прагнути досягти бажаного прагматичного впливу на тих, кому цей переклад призначений. Цілком природньо, що залежно від тематики й формату здійснення усного послідовного перекладу перекладу з аркуша або синхронного перекладу адекватність досягається різними способами, але при цьому центром комунікативного процесу є перекладач, що має необхідні психологічні якості, такі як комунікативна гнучкість, стресостійкість, ерудованість, і володіє відповідними прийомами досягнення необхідної адекватності перекладу в будь-якій ситуації.

Враховуючи важливість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до рівня технологій, що застосовуються на виробництві, актуалізовано освоєння та використання професійною освітою новітніх технологій в навчально-виробничому процесі. Визначено SMART-комплекс як комплексну інформаційну динамічну систему навчально-методичного спрямування, яка відповідає SMART-критеріям (specific, measurable, attainable, relevant, time- bound). Вказано, що SMART-комплекс має статичну, динамічну і середовищну складові. Він надає цілісну інформацію про навчальний предмет з можливістю оперативного доступу до навчального контенту через мережу Інтернет, забезпечує оперативну оцінку навчальної діяльності учасниками навчального процесу. SMART-комплекс підтримується усіма розповсюдженими сучасними пристроями. SMART-комплекс оперує розповсюдженими типами сучасного мультимедійного контенту. У SMART-комплексі можуть бути розміщені і функціонально пов’язані між собою такі електронно-освітні ресурси: система дистанційного навчання, мультимедійний контент, електронні підручники, хмарні ресурси та ін. Описано, що навчальний процес за допомогою SMART-комплексу містить ознаки «гнучкого навчання» та змішаного навчання, може містити в собі систему дистанційного навчання. Акцентовано увагу на актуальності методів нечіткої логіки для вимірювання якісних характеристик SMART-комплексу. Наведено критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: змістовий, атестаційний, супроводу та підтримки, адаптивний, комунікаційний. Зазначено, що змістовий критерій визначає якість навчального контенту і його відповідність цілям навчання і навчальним програмам. Атестаційний критерій характеризує придатність SMART-комплексу до оцінки набутих майбутніми фахівцями знань і вмінь. Критерій супроводу і підтримки дає змогу оцінити наявність інструктивних, структурних, інформативних матеріалів і систем щодо функціонування SMART-комплексу. Адаптивний критерій характеризує можливості SMART- комплексу до побудови власної структури, графіка навчального процесу. Комунікаційний – характеризує можливість забезпечувати швидку і доступну взаємодію між користувачами SMART-комплексу. Наголошено на необхідності подальшої деталізації...

У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.

Актуальність. Інтегральним показником фізичного, психічного та соціального функціонування у медицині є суб’єктивна оцінка хворим якості його життя. Цей показник знаходиться в прямій залежності до спроможності індивіда до психічної адаптації зовнішніх та внутрішніх умов, змінених під впливом захворювання. Саме аналізу впливу легкої розумової відсталості підліткового віку на рівень якості життя та соціального функціонування хворих присвячено дане дослідження.Мета дослідження. Визначити рівні якості життя та соціального функціонування в осіб з легкою розумовою відсталістю підліткового віку, як критерії оцінки стану хворих.Матеріали та методи дослідження. На базі Криворізького психоневрологічного диспансеру, за умови інформованої згоди, було проведено двоетапне дослідження, в рамках якого було обстежено 154 хворих 2003-2008 років народження, які знаходилися на диспансерному спостереженні підліткового психіатра по досягненні 15-річного віку. В ході дослідження були використані клініко-епідеміологічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний і статистичний методи.Результати дослідження. Контингент дослідження було розподілено на дві групи (Г1 та Г2) за критерієм форми мешкання – із батьками чи в спеціалізованих психоневрологічних інтернатах. Було встановлено, що найбільш несприятливі показники в обох групах встановлені за шкалою «дозвілля». Найбільш позитивні показники якості життя в Г2 виявлено в сфері сім’ї, а в Г1 – в загальній оцінці якості життя. Проведений кореляційний аналіз оцінок якості життя в Г2, показав пряму кореляцію показників шкали «психічне здоров’я» зі шкалами «сім’я» (r = 0,47), «контакти з однолітками» (r = 0,42) і «загальна оцінка якості життя» (r = 0,38). Аналогічні кореляції у Г1 були представлені між шкалою «загальної оцінки якості життя» і шкалами «школа» (r = 0,37), «сім’я» (r = 0,39), «психічне здоров’я» (r = 0,43).За даними, отриманими за результатами тестування батьків підлітків Г2, найбільш несприятливі показники якості життя виявлено за шкалою «психічне здоров’я», в Г1 – за шкалами: «завантаженість батьків у зв’язку із захворюванням підлітка». Найбільш сприятливо батьки пацієнтів з Г2 оцінювали шкалу «зайнятість батьків у зв’язку з діагностичними та лікувальними заходами підлітка». Серед батьків пацієнтів, Г1, найбільш позитивно було оцінено якості життя підлітків в сім’ї.Висновки. Встановлено особливості оцінки якості життя підлітками з легкою розумовою відсталістю та їх батьками – хворі більш задоволені взаємовідносинами з однолітками і своєю якістю життя в цілому, ніж їхні батьки, але менш сприятливо оцінювали сферу сімейних взаємин і дозвілля. Саме ці сфери потребують найбільшої уваги з точки зору психічної та соціальної реабілітації.

В роботі розроблена методологія прийняття рішення щодо оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам за допомогою FMEA – аналізу. Проведена адаптація методу FMEA до аналізу якості проведення вимірювань в оптичних лабораторіях. Визначені критерії оцінки якості вимірювань, зібрані та оброблені статистичні дані з п`яти різних науково-дослідних лабораторій. Розроблена блок-схема оцінки відповідності оптичної лабораторії технічним вимогам з методами підтримки прийняття рішень на трьох етапах. На першому етапі відбувається відбір лабораторій, які підтвердили здатність забезпечувати результативність, ефективність та надійність вимірювань. На другому етапі визначається відповідність технічних характеристик встановленим критеріям згідно класифікації лабораторій за вимогами для кожного значення параметру пріоритетного число ризику ПЧРі ≤ ПЧРгр. Наведені рекомендації з бази знань щодо дій по покращенню рівня вимірювань. Запропоновано шкалу оцінки якості проведення вимірювань в лабораторії. На третьому етапі наведено метод підтримки прийняття рішення для керівництва лабораторії.

Важливим аспектом професійної іншомовної підготовки майбутнього правника залишається належне навчально-методичне забезпечення дисциплін іншомовного спрямування, здатне врахувати як сучасні потреби юридичної практики України, так і новітні підходи до викладання іноземної мови для спеціальних цілей. Метою даного дослідження є визначення критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Зазначається, що якісний підручник має відображати методичну систему діяльності викладача (викладання), систему діяльності студента (навчання) та зміст виучуваного (навчальний матеріал). Обґрунтовано, що для підручника з юридичної англійської мови характерна як макроструктура, основними компонентами якої є вступна частина у формі звернення до студентів, тематичні розділи, граматичний довідник, двомовний словник вивченої лексики), так і мікроструктура, яка складається із вправ і завдань різних типів і видів, а також позатекстових ілюстративних матеріалів. Основна увага в дослідженні приділена визначенню критеріїв оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Під якістю підручника авторка розуміє систему взаємосприяючих компонентів, що забезпечують виконання підручником його основних функцій та сприяють досягненню учнями необхідних предметних результатів освіти. Обґрунтовано, що критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови повинні вимірювати його здатність реалізувати основні цілі навчання іноземної мови для професійного спілкування, а саме практичну, освітню, пізнавальну, розвиваючу, соціальну та соціокультурну. У межах статті авторка також розглядає на прикладі навчального видання Legal English through the Prism of the Law of Ukraine : training manual реалізацію окреслених критеріїв. Зазначається, що розглянуті аспекти у цій роботі можуть слугувати підґрунтям для розробки комплексного підручника для навчання юридичній англійській мові в умовах ЗВО.

Роботу виконано на кафедрі автомобілів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться 22 грудня 2020 р. о 10:00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 20 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, навчальний корпус № 9.
Кваліфікаційна робота складається із чотирьох розділів розрахунково- пояснювальної записки формату А4 і 10 слайдів графічного матеріалу. Кваліфікаційна робота присвячена визначенню показників оцінки якості організації дорожнього руху на регульованих перехрестях міста Тернополя.
РЕФЕРАТ 4 ВСТУП 5 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗІДІЛ 1.1. Поняття якості організації дорожнього руху 8 1.2. Критерії оцінки якості ОДР 11 1.3. Інтегральні критерії оцінки якості ОДР 13 1.4 Висновки та постановка на кваліфікаційну роботу магістра 14 2. АНАЛІТИКО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РОЗДІЛ 2.1. Обгрунтування вибору базового елементу міської регульованої вулично-дорожньої мережі 15 2.2. Обґрунтування критерію оцінки рівня обслуговування транспортних потоків 16 2.3. Математична модель оцінки швидкості сполучення на сегменті вулиці з регульованим рухом 19 2.4. Математична модель оцінки швидкості руху в вільних умовах на сегменті вулиці з регульованим рухом 28 3. ПРОЕКТНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ 3.1. Моделювання руху для ділянки дороги із 2 смугами руху 32 3.2. Моделювання сегментів з 3 смугами руху 34 3.3. Моделювання впливу на швидкість сполучення зупинки громадського транспорту 35 3.4 Проект реконструкції вулично-дорожньої мережі на розглядуваній ділянці дороги 37 3.5 Розрахунок вартості реконструкції вулично-дорожньої мережі 41 4. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 4.1 Охорона праці на підприємствах автомобільної галузі 444.2 Безпека при перевезенні негабаритних вантажів 46 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 50 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 51

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин. – Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет» МОНМС України, Дніпропетровськ, 2012.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 − геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. – Государственное высшее учебное заведение «Национальный горный университет» МОНМС Украины, Днепропетровск, 2012.
Dissertation for the scientific degree of candidate of geological science on specialty 04.00.11 - geology of metallic and non-metallic types raw materials. State Higher Educational Institution «National Mining University», Dnepropetrovsk, 2012.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі теоретичного обґрунтування ролі провідних геологічних чинників у формуванні й локалізації проявів жильного кварцу з декоративною сировиною, визначенню геолого-гемологічних критеріїв оцінки якості та обґрунтуванню доцільності використання жильного кварцу проявів південно-східної частини УЩ як каменесамоцвітної сировини на базі комплексного вивчення його властивостей. Вивчено геологічні особливості локалізації проявів жильного кварцу з сприятливими гемологічними характеристиками. Кварцовожильні тіла, сировина яких перспективна щодо використання як каменесамоцвітна, просторово і генетично пов’язані з гранітами, пегматитами, гнейсами, мігматитами та тектонітами (тектоно-метасоматичні зони). Геологічні критерії якості жильного кварцу й масштаби розповсюдження декоративних різновидів визначаються генетичними особливостями, регіональною позицією, складом вміщуючих порід, структурно-тектонічними, метаморфічними, метасоматичними, структурно-тектонічними й віковими факторами. Важлива роль у формуванні показників якості кварцу належить епігенетичним перетворенням сировини. Гемологічними показниками якості кварцу є його декоративні, технологічні та споживчі властивості. Колір, прозорість і здатність приймати дзеркальне полірування визначають естетичне сприйняття виробу; твердість – вид інструментів обробки; тріщинуватість, розмір і форма зразка – форму й розмір виробу. Споживчі властивості обумовлюють безпеку використання кварцової сировини. Встановлено п’ять сортів кольорового жильного кварцу, що визначають напрями його використання як каменебарвної сировини. В умовах становлення ринкових відносин у економіці держави супутній видобуток кварцовожильної сировини проявів південно-східної частини УЩ може забезпечити прибуток при відносно невеликих затратах часу і коштів на їх розвідку і освоєння.
Диссертация посвящена решению актуальной задачи обоснования роли геологических факторов при формировании и локализации проявлений жильного кварца с декоративным сырьем, разработке геолого-геммологических критериев оценки качества жильного кварца, обоснованию целесообразности применения жильного кварца юго-восточной части УЩ как камнесамоцветного сырья на основании комплексного исследования его характеристик. Исследованы геологические особенности локализации проявлений цветного жильного кварца в породных комплексах Среднеприднепровского и Приазовского мегаблока УЩ. Установлено, что кварцевожильные тела гидротермально-метаморфогенного, пегматитового и гидротермально-метасоматического генезиса, сырье которых целесообразно использовать как камнесамоцветное, пространственно приурочены к докембрийским образованиям юго-восточной части УЩ: гранитам, пегматитам, гнейсам, мигматитам и тектонитам. Разработана генетическая классификация проявлений цветного жильного кварца, которая может быть использована для выявления перспективных участков в других районах УЩ. Проявления нового вида камнесамоцветного сырья – сине-черного кварца тектоно-метасоматических зон – пространственно и генетически приурочены к зоне тектонического контакта измененных ультрабазитов и гранитов, их образование связано с проявлением низкотемпературного щелочного метасоматоза. Окраска кварца обусловлена наличием множественных включений щелочного амфибола (рибекита). Геологические критерии качества кварца и масштабы распространения декоративных разновидностей определяются региональной позицией, петрографическим составом вмещающих пород, структурно-тектоническими, метаморфическими, метасоматическими, генетическими и возрастными факторами. Важная роль в формировании качественных показателей кварцевого сырья принадлежит эпигенетическим преобразованиям: механической деформации и перекристаллизации. Наличие трещиноватости, газово-жидких и минеральных включений обуславливают разнообразие цвета и рисунка, степени полируемости цветного кварца. Геммологическими показателями качества кварца являются его декоративные, технологические и потребительские свойства. Цвет, прозрачность и способность принимать зеркальную полировку обуславливают эстетическое восприятие изделия; твердость – вид инструментов обработки; трещиноватость, размер и форма образца – форму и размер изделия. Потребительские свойства обеспечивают безопасность использования кварцевого сырья при изготовлении изделий. Комплекс геммологических характеристик цветного кварца специфичен для каждого генетического типа проявлений, что позволяет на начальных стадиях изучения территории прогнозировать качество сырья. В условиях становления рыночных отношений в экономике страны попутная добыча цветного кварца проявлений юго-восточной части УЩ может обеспечить прибыль при относительно небольших затратах времени и средств на их разведку и освоение.
The dissertation is devoted to the development and justification of geological and gemological criteria for assessing the quality of vein quartz, causing the grade and direction of its application, based on a comprehensive study of its properties. Manifestations of the color of vein quartz are promising for use as a gemstone raw material, spatially and genetically confined to the Precambrian formations and Middle Pridneprovie and Priazovsky megablocks in Ukrainian Shield: granites, pegmatites, tectonites and gneiss-migmatites. Geological criteria of quality quartz and magnitude of the ornamental varieties are determined by the structural-tectonic, lithological, genetic and age factors. Important role in shaping the quality indicators belongs epigenetic transformation of raw materials. Gemological quality indices of quartz are its decorative and technological properties. Color, clarity and ability to take mirror polish determine the aesthetic perception of the product; toughness - the kind of processing tools; fracture, the size and shape of the sample - size and shape of the product.

У роботі досліджено хімічний склад какао-продуктів як чиннику формування їх якості. Проаналізовано законодавчу і нормативну базу в галузі виробництва какао-продуктів в Україні та світі. Визначено сутність ідентифікаційної експертизи та встановлено вимоги до критеріїв ідентифікації какао-порошку. Розроблено систему дескрипторів та шкалу балової оцінки какао-напою. Розроблено алгоритм експертної оцінки якості какао-порошку та какао-напою. Надано оцінку якості зразків какао-порошку за відповідністю маркування, органолептичними та фізико-хімічними показниками. Проведено ідентифікаційну експертизу якості какао-напою методом профільно-дескрипторного аналізу та з визначенням фізико-хімічних показників.
The chemical composition of cocoa products as a factor of their quality formation is investigated. The legislative and regulatory framework for the production of cocoa products in Ukraine and in the world is analyzed. The essence of the identification expertise is determined and requirements for the cocoa powder identification criteria are established. A descriptor system and a cocoa beverage rating scale have been developed. The algorithm of expert evaluation of quality of cocoa powder and cocoa beverage has been developed. The quality of cocoa powder samples according to marking compliance, organoleptic and physicochemical parameters is given. An identification examination of the quality of cocoa beverage was carried out by the method of profile-descriptor analysis and determination of physico-chemical parameters.

Зворотний зв'язок у студоцентрованому навчанні має свої особливості, він потребує зміну підходів до його опису через посилення усіх видів взаємозв’язків на всіх рівнях та змінення акцентів на ролі які вони виконують. Увага науковців підтверджує думку про важливість значення зворотного зв’язку для забезпечення якісного використання особистісно-орієнтованого підходу у підготовці здобувачів вищої освіти. Метою дослідження є встановлення основних завдань зворотного зв'язку у студоцентрованому навчанні, визначення критеріїв для забезпечення його якості. Виконано та проаналізовано інтерактивний вид зворотного зв’язку у вигляді анкетування здобувачів вищої освіти. Установлено, що такий засіб сприяє підвищенню якості зворотного зв’язку і надає оцінку якості освітнього процесу та якості комунікаційного зв’язку освітніх послуг. Результати аналізу анкетування були використані при складанні освітніх компетентностей та переліку дисциплін освітньої програми.

У статті зазначено, що ґендерна культура – це соціально обумовлений рівень розвитку особистості, що визначає соціальну поведінку чоловіків і жінок та взаємини між ними. Ґендерна культура майбутнього вчителя – комплексне поняття, що включає формування особистості через ґендерну інформованість, сформовані особистісні якості (егалітарна свідомість, ґендерна чутливість) та уміння й здатність до протидії будь-яким проявам ґендерної дискримінації. Автором виділені та розкриті критерії та структурні компоненти ґендерної культури майбутнього вчителя: когнітивний, емоційно-оцінний (ціннісно-смисловий) та практичний (поведінковий). У статті зазначено, що формування ґендерної культури майбутніх учителів буде протікати успішно за умови вдосконалення загальнопедагогічної, фахової, методичної підготовки майбутніх учителів у відповідності до потреб ґендерного навчання і ґендерного виховання. Це може відбуватися шляхом внесення у діючі навчальні дисципліни інформації щодо основ ґендерного навчання і ґендерного виховання, розробки та впровадження нових спецкурсів, зокрема спецкурсу «Ґендерна педагогіка». Зміст спецкурсу «Ґендерна педагогіка» передбачає ознайомлення майбутніх учителів з теорію, методикою та технологією реалізації ґендерного підходу в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.