Статті в журналах: "Критерій якості"

1

Калашник-Рибалко, М. А., та Г. А. Калашник. "Удосконалення методу синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання літального апарату за показниками функціональної стійкості". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 34–40. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати удосконалення методу синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання (ІКБО) літального апарату (ЛА) за показниками функціональної стійкості в умовах впливів дестабілізуючих чинників. Розглянуто загальні підходи щодо синтезу оптимальної структури інтегрованого комплексу бортового обладнання ЛА. Удосконалено метод синтезу оптимально розподіленої структури інтегрованого комплексу бортового обладнання літального апарату за показниками функціональної стійкості, в якому, на відміну від існуючих, застосовані методи оптимізації структури ІКБО ЛА за критерієм максимуму обраного критерію переваги з комплексу критеріїв функціональної стійкості, включаючи показники локальної функціональної стійкості з обмеженням на вартість побудови системи. Обґрунтований комплекс критеріїв (показників якості) для оцінки різних варіантів побудови системи ІКБО ЛА з визначенням критерію переваги. За критерій переваги обрано узагальнений показник функціональної стійкості FІКБО ЛА (Pij). Формалізовано постановку задачі синтезу оптимально розподіленої структури ІКБО ЛА за критерієм максимуму обраного критерію переваги з комплексу критеріїв функціональної стійкості з обмеженням на вартість побудови системи. Розв’язання задачі дозволяє з множини допустимих варіантів побудови ІКБО ЛА обрати раціональний та підвищити значення показників його функціональної стійкості до досяжного рівня без значних витрат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Зуєва, Альона. "КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТУВАННЯ ЯКОСТІ SMART-КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 58–61. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.58-61.

Повний текст джерела

Анотація:

Враховуючи важливість підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до рівня технологій, що застосовуються на виробництві, актуалізовано освоєння та використання професійною освітою новітніх технологій в навчально-виробничому процесі. Визначено SMART-комплекс як комплексну інформаційну динамічну систему навчально-методичного спрямування, яка відповідає SMART-критеріям (specific, measurable, attainable, relevant, time- bound). Вказано, що SMART-комплекс має статичну, динамічну і середовищну складові. Він надає цілісну інформацію про навчальний предмет з можливістю оперативного доступу до навчального контенту через мережу Інтернет, забезпечує оперативну оцінку навчальної діяльності учасниками навчального процесу. SMART-комплекс підтримується усіма розповсюдженими сучасними пристроями. SMART-комплекс оперує розповсюдженими типами сучасного мультимедійного контенту. У SMART-комплексі можуть бути розміщені і функціонально пов’язані між собою такі електронно-освітні ресурси: система дистанційного навчання, мультимедійний контент, електронні підручники, хмарні ресурси та ін. Описано, що навчальний процес за допомогою SMART-комплексу містить ознаки «гнучкого навчання» та змішаного навчання, може містити в собі систему дистанційного навчання. Акцентовано увагу на актуальності методів нечіткої логіки для вимірювання якісних характеристик SMART-комплексу. Наведено критерії діагностування якості SMART-комплексу для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: змістовий, атестаційний, супроводу та підтримки, адаптивний, комунікаційний. Зазначено, що змістовий критерій визначає якість навчального контенту і його відповідність цілям навчання і навчальним програмам. Атестаційний критерій характеризує придатність SMART-комплексу до оцінки набутих майбутніми фахівцями знань і вмінь. Критерій супроводу і підтримки дає змогу оцінити наявність інструктивних, структурних, інформативних матеріалів і систем щодо функціонування SMART-комплексу. Адаптивний критерій характеризує можливості SMART- комплексу до побудови власної структури, графіка навчального процесу. Комунікаційний – характеризує можливість забезпечувати швидку і доступну взаємодію між користувачами SMART-комплексу. Наголошено на необхідності подальшої деталізації...

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Косінська, Наталія. "ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ СЦЕНІЧНО-ОБРАЗНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 232–50. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено критеріальну характеристику сценічно-образної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, сформовану у процесі вокальної підготовки. Визначено компоненти, критерії і показники означеної якості, а саме: мотиваційно-емпатійному компоненту відповідає мотиваційно-афективний критерій (показники: потреба у формуванні сценічно-образної культури майбутніх фахівців у процесі вокальної підготовки; сформованість здатності до самооцінювання власної сценічно-образної культури; ступінь сформованості ціннісних орієнтацій); когнітивно-пізнавальному компоненту – когнітивно-інформаційний критерій (показники: наявність знань про сутність сценічно-образної культури; міра володіння тезаурусом з цієї проблеми; сформованість здатності до збагачення знань щодо сценічно-образної культури на міждисциплінарній основі); творчо-діяльнісному компоненту – діяльнісно-рефлексивний критерій (показники: міру володіння вокальними уміннями майбутніх учителів музичного мистецтва; ступінь сформованості здатності до виявлення сценічних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва; наявність інтерпретаційних умінь у майбутніх учителів). На основі визначених критеріїв і показників визначено рівні сформованості сценічно-образної культури майбутнього вчителя музики у процесі вокальної підготовки: низький (репродуктивний), середній (достатній), високий (творчий). Представлено хід констатувального етапу експерименту щодо виявлення стану сформованості сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки, що включав два етапи. На першому етапі було розроблено діагностичний інструментарій з метою виявлення стану сформованості сценічно-образної культури майбутніх учителів. Другий етап констатувального експерименту передбачав проведення діагностики сформованості сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки відповідно до визначених критеріїв, показників та рівнів (усього у констатувальному експерименті брало участь 350 майбутніх фахівців). З’ясовано, що домінування репродуктивного рівня сформованості сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва є відсутність поетапної методики формування означеної якості. У результаті констатувального етапу експериментальної роботи було з’ясовано, що домінування переважно низького рівнів сценічно-образної культури майбутніх учителів музичного мистецтва, що формується у процесі вокальної підготовки, є відсутність послідовної методики формування означеної якості. Відповідно виникла необхідність у її розробленні та апробації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

ГОРОХІВСЬКА, Тетяна. "КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.510.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до відбору критеріїв професійного розвитку педагогічних кадрів та обґрунтування запропонованих критеріїв і показників розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних закладів вищої освіти. Зокрема, у працях вітчизняних і зарубіжних науковців (С. Гончаренко, А. Губа, А. Дубасенюк, Н. Ничкало, Т. Фурман та ін.) проаналізовано зміст поняття «критерій» як ознаки, на основі якої формується оцінка якості певного процесу; представлено тлумачення терміну «показник» як важливої складової частини критерію. Розглянуто науковий досвід визначення авторами критеріїв та показників сформованості професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників. Наведено відповідні приклади. З’ясовано, що професійно-педагогічна компетентність викладача технічного закладу вищої освіти представляє собою складне, інтегративне, професійно-особистісне утворення. Зауважено, що контрольно-результативний блок авторської структурно-функціональної моделі розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних ЗВО передбачає критерії розвитку досліджуваної компетентності, до яких зараховано ціннісно-мотиваційний, інтегративно-теоретичний, діяльнісно-операційний, особистісно-комунікаційний, оцінно-рефлексивний критерії. Водночас використання методу моделювання педагогічних процесів дозволило окреслити показники – якісні характеристики сформованості визначених критеріїв. Зроблено висновок про те, що запропоновані критерії і показники дозволяють здійснювати діагностику розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних ЗВО і можуть бути використані у навчальному процесі системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні змісту технології розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів фахових дисциплін технічних закладів вищої освіти в умовах післядипломної педагогічної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Пшенична, Олена. "ДІАГНОСТИЧНИЙ АПАРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 324–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.276.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на основі узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічної літератури та урахування компонентного складу готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності визначено діагностичний апарат для з’ясування стану сформованості цієї професійно важливої властивості, а саме розроблено критерії, показники та представлено характеристику відповідних рівнів її готовності. Автором запропоновано три критерії, які характеризують структурні компоненти готовності до застосування методів аналізу ризиків, зокрема особистісний, когнітивний і діяльнісний, та відповідні їм показники. Особистісний критерій стосується особистісних характеристик курсантів, без яких неможливо належним чином виконувати завдання з охорони державного кордону. Йдеться про такі професійно важливі якості, як уміння оцінювати обстановку, здатність виконувати швидкі та одночасно ефективні дії у стислі терміни, здатність до критичного мислення, належний рівень пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольова стійкість та інші. Мотиваційний критерій готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності стосується мотивації професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування цих методів, відображає інтерес майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності, ступінь задоволеності її результатами.Когнітивний критерій характеризує сукупність знань про специфіку організації інформаційно-аналітичної діяльності, організації системи управління ризиками в ДПСУ, особливості координації організації та провадження аналізу ризиків; оцінки інформації та джерела інформації для аналізу ризиків. Когнітивний критерій дозволяє охарактеризувати знання майбутніх офіцерів-прикордонників, необхідні для застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності.Визначення критеріїв дозволило виокремити три рівні сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до застосування методів аналізу ризику в оперативно-службовій діяльності: низький, середній та оптимальний. У статті представлена якісна характеристика кожного рівня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Shchukina, L. P. "Прогнозна оцінка кольору будівельної кераміки на основі легкотопких глинистих порід". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізована коректність існуючих кількісних показників хімічного складу легкотопких глин для прогнозу кольорової гами продуктів їх випалу. Експериментально досліджені випалювальні властивості та колір 52 проб сировини, яка відноситься до сучасних родовищ легкотопких глин. Встановлено, що запропоновані ще у 20-сторіччі кількісні критерії Соколова Я.І. і Калантар Г.А. мають невисокий процент збігу реального кольору з прогнозованим і вузькі області використання. Критерій Соколова Я.І. певною мірою може бути застосований до карбонатвмісних клінкерних глин з температурою випалу 1100 – 1150 oC, критерій Калантар Г.А. – до штучних сировинних сумішей з температурою випалу не вище 1000 oC при отриманні лицьової кераміки світлих кольорів із застосуванням карбонатів кальцію. Запропоновано новий критерій кольорності Fe2O3/(СаО+MgO+Al2O3), який базується на статистичному аналізі мінерального складу легкотопких глин сучасного періоду, вивченні їх випалювальних властивостей і закономірностях зміни кольору продуктів випалу залежно від хіміко-мінерального складу глин і фазового складу матеріалів. Даний критерій враховує функціональну роль оксидів, що входять до складу термічно активних глинистих і домішкових мінералів і беруть участь в процесах фазо- і кольороутворення при випалі глинистих порід. Встановлені межі зміни значень цього критерію у взаємозв’язку з кольором випалених глин, що змінюється від бежевого до темно-брунатного. Розроблений критерій адаптований до сучасної сировинної бази стінової і фасадної кераміки і не менше ніж на 80 % узгоджується з реально отримуваним кольором матеріалів. Даний критерій має ширші межі використання і дозволяє прогнозувати колір випалених легкотопких глин різного типу (кислі, напівкислі, цегельно-черепичні і клінкерні супіски і суглинки). Розроблений критерій рекомендується до використання під час геолого-промислових і технологічних досліджень родовищ легкотопких глин для оцінки їх технологічної якості і є корисним для прогнозу кольорової гами керамічних матеріалів, який потребує визначення вмісту в глинах лише чотирьох оксидів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Колгатін, Олександр Геннадійович, та Лариса Сергіївна Колгатіна. "Умови застосування модифікованих процедур обчислення тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (27 листопада 2013): 142–47. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.210.

Повний текст джерела

Анотація:

Постановка проблеми. Здійснення зворотного зв’язку в системах організації самостійної роботи студентів у значній мірі спирається на застосування тестових технологій педагогічного вимірювання для здійснення поточного контролю і педагогічної діагностики. Під час самостійної роботи студентів комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується для вирішення таких завдань як актуалізація опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Надійність результатів вимірювання визначає якість управління самостійною роботою і позитивне ставлення студентів до відповідних навчальних засобів. Неперервний розвиток тестових технологій, розробка нових модифікованих процедур тестування та інтерпретації тестових результатів (наприклад, застосування вагових коефіцієнтів, спеціальних алгоритмів подання тестових завдань, врахування вгадування тощо) зумовлює потребу в розвитку методів визначення їх надійності.Мета даної роботи полягає у використанні методу статистичного моделювання для аналізу умов застосування певних процедур інтерпретації тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів.Виклад основного матеріалу. Будь-яке порівняння має спиратися на певний критерій якості. Але кожна процедура інтерпретації тестових результатів передбачає оригінальний критерій, і різноманітність критеріїв позбавляє дослідника можливості застосувати їх для порівняння різних процедур. Більш того шкали, за якими визначаються тестові бали є різними в різних процедурах інтерпретації тестових результатів. Так за класичною моделлю маємо лінійну шкалу відносно кількості правильно виконаних завдань; моделі з ваговими коефіцієнтами, що враховують трудність або складність завдань, передбачають певні нелінійні шкали; модель IRT, яку започатковано Г. Рашем, передбачає визначення підготовленості тестованого в логітах. Одним із напрямів вирішення проблеми може бути перетворення тестового балу за процентільною шкалою, яка відображає ранжування тестованих за результатами тестування. Але, на наш погляд, такий підхід пов’язаний з певними проблемами застосування статистичних методів для обчислення надійних інтервалів, оскільки зв’язок між різними шкалами є нелінійним. В такій ситуації пропонуємо здійснювати порівняння на підставі методу статистичних випробувань. Критерієм якості процедури інтерпретації тестових результатів (Q) оберемо різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо ранжування тестованих. Статистичне моделювання процедур тестування та інтерпретації тестових результатів здійснюємо за розробленою нами моделлю [1], яка ґрунтується на апроксимації ймовірності правильної відповіді на завдання за моделлю Г. Раша. В обчислювальних експериментах кількість статистичних випробувань складала 100000, що за наближеними оцінками з імовірністю не менше 95% забезпечувало дві правильні цифри у шуканому значенні критерію Q.Аналіз результатів обчислювальних експериментів, проведений у статті [1] (рис. 1) дає підстави для висновку, що в усіх розглянутих випадках для рейтингової (нормоорієнтованої) інтерпретації тестових результатів саме класична процедура забезпечує найкращі значення запропонованого критерію якості. Проведено зіставлення таких процедур обчислення тестового бала:1. Класична процедура (ряд 1 на рис. 1), що передбачає 1 бал за кожну правильну відповідь і 0 балів в інших випадках.2. Поправка на вгадування (ряд 2 на рис. 1). Вгадування тестованим правильних відповідей призводить до систематичного завищення тестового бала. Для корекції систематичної похибки для випадку тесту з різними за формою завданнями нами на підставі підходу В. В. Кромера [2] було запропоновано процедуру обчислення тестового бала [3] в якій за правильну відповідь тестований отримує 1 бал, за відмову від відповіді – 0 балів, неправильна відповідь оцінюється величиною (–cj)/(1–cj).3. Застосування вагових коефіцієнтів, відповідних до трудності завдань (ряд 3 на рис. 1) – приклади такого підходу досить часто зустрічаються в літературі й автоматизованих системах тестування. Наприклад, вагові коефіцієнти застосовуються в тестах підсумкової державної атестації для завдань середнього і достатнього рівнів.Результати обчислювальних експериментів збігаються з відомими висновками, що класична процедура інтерпретації тестових результатів забезпечує найкраще розділення тестованих, коли їх підготовленість близька до трудності завдань тесту. Але такий тест має вузький робочий діапазон вимірювання и для тестованих з низькою або високою підготовленістю не забезпечує задовільної якості вимірювання. Сучасні педагогічні тести будуються як система завдань зростаючої трудності, що дозволяє суттєво розширити робочий діапазон вимірювання, але чутливість тесту, тобто його здатність розділяти тестованих з невеликою різницею підготовленості зменшується. Відсутні вгадуваннята неуважністьІмовірність угадування 25%, неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування;неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування; ймовірність помилки за неуважністю складає 10%Рис. 1. Вплив вгадування та неуважності на якість інтерпретації тестових результатів за різними процедурами обчислення тестового бала (1 – класична; 2 – з поправкою на вгадування; 3 – з ваговими коефіцієнтами). Критерій Q обчислено для випадку ранжування тестованих з різницею підготовленості (θ2–θ1) = 0,5 і середньою підготовленістю θ = (θ2 + θ1) / 2 в термінах моделі Г. Раша (θ = –2 – погано підготовлені учні; θ = 0 – середньо підготовлені учні; θ = 2 – кращі учні) для тесту, який складається з 31 завдання зростаючої трудності (параметр трудності різних завдань за моделлю Г. Раша від –2 до 2), параметр роздільної здатності за моделлю Г. Раша дорівнює 2. Враховуючі значну різницю в підготовленості тестованих, доцільно застосовувати тести, які побудовані як система завдань зростаючої трудності, що забезпечує найкращу якість тестових результатів у широкому діапазоні, як це показано за результатами обчислювальних експериментів [1].Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів. Це підтверджується теоретичним аналізом процедури визначення підготовленості тестованого за моделлю IRT і проведеними обчислювальними експериментами. В реальному тестуванні, коли параметри завдань невідомі й обчислюються за результатами тестування, звісно, спостерігатимуся розбіжності в ранжуванні, які викликатимуся похибками визначення параметрів тестових завдань за моделлю Г. Раша.В системі організації самостійної роботи студентів розглянута вище рейтингова (нормоорієнтована) інтерпретація тестових результатів доцільна для проведення певних навчальних змагань і при здійснені студентом самоконтролю, щоб надати йому можливість бачити рівень власних навчальних досягнень на фоні групи. За нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів може здійснюватися підсумковий контроль.Під час організації самостійної роботи часто застосовується інтерпретація тестових результатів, що орієнтована на критерії, які задаються навчальним стандартом, викладачем або системою педагогічної діагностики й прогнозування. Так, під час здійснення актуалізації опорних знань на початку вивчення нового матеріалу рейтингова інтерпретація тестових результатів не є можливою, оскільки за умови нормального навчального процесу всі тестовані мають успішно виконати тест. Викладач задає певну межу тестового балу, що відповідає якості опорних знань, яка достатня для продовження навчання. Поточний контроль теж частіше здійснюється на основі критеріїв якості засвоєння. За рекомендаціями різних авторів повнота знань, яка ще дає можливість студенту самостійно ліквідувати прогалини складає близько 0,7. За вимогами «Критерієв оцінювання навчальних досягнень ...» [4] мінімальна позитивна оцінка 4 за 12-бальною шкалою виставляється за умови, що учень знає близько половини навчального матеріалу. Тематичний контроль може здійснюватися за нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів, але для цього потрібно мати стандартизовані тести, створення яких пов’язано з ретельною апробацією цих тестів на великій вибірці з цільової групи. Якщо таких тестів немає, то неможливо перевірити якість засвоєння студентом навчального матеріалу теми через порівняння його навчальних досягнень з досягненнями невеликої і не завжди репрезентативної академічної групи студентів. В такому випадку застосування інтерпретації тестових результатів, що орієнтована на критерії, буде доцільним.Для порівняння якості різних критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів запропонуємо критерії Z, який за аналогією з вище описаним критерієм Q визначатиме різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо перебільшення навчальних досягнень тестованого над певною заданою межею, що встановлена викладачем або освітнім стандартом. Критерії Z є функцією від різниці Δy між навчальними досягненнями та встановленою критеріями межею. Чим більше ця різниця, тим ближче значення критерію до одиниці. Таким чином, під час здійснення аналізу якості процедур тестування й інтерпретації тестових результатів потрібно заздалегідь обрати певну різницю Δy, яка визначатиме частку повноти знань для якій визначатимуся критерій Z. Крім цього, досліджувана процедура тестування й інтерпретації тестових результатів може давати систематичну похибку в бік завищення або заниження вимірюваної повноти знань. Тому потрібно обчислювати значення критерію Z як для випадку перевищення навчальних досягнень над заданою межею, так і для протилежного випадку, коли навчальні досягнення (наприклад, повнота знань) нижче за встановленої межі.Висновки:1. Показано, що під час організації самостійної роботи доцільно застосовувати як нормоорієнтовану, так і критеріально орієнтовану інтерпретацію тестових результатів, у залежності від дидактичних завдань тестування.2. Обчислювальний експеримент підтверджує відомий висновок, що найбільша якість ранжування тестованих забезпечується, якщо тест містить завдання однакової трудності, яка близька до підготовленості тестованих. Але такий тест має вузький діапазон вимірювання.3. Для тестів з нормо-орієнтованою інтерпретацією результатів слід застосовувати класичну процедуру обчислення тестового бала (без корекції вгадування та вагових коефіцієнтів).5. Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів за відсутності похибки визначення параметрів завдань.6. Запропоновано критерій, який дає можливість порівнювати якість критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів, незалежно від застосованої в кожній процедурі шкали вимірювання.Напрями подальших розвідок з проблеми дослідження: доцільно провести порівняльне дослідження якості конкретних процедур тестування та інтерпретації тестових результатів в системах з критеріально орієнтованою інтерпретацією тестових результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Мікульонок, І. О. "Рецензія - об"єктивний критерій якості наукової праці". Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, № 2 (79) (2012): 91–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Hayda, Serhiy, та Orest Kiyko. "Формостійкість як критерій якості столярних плит із вживаної деревини". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 185–92. http://dx.doi.org/10.15421/411834.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено, що вживана деревина (ВЖД), щорічний потенціал якої становить в Україні близько 2 млн тонн ВЖД, є ресурсною базою деревинної сировини, яка не використовується, а її запаси збільшуються із посиленням розвитку господарств та деревообробної галузі. Обґрунтовано, що ВЖД є придатним вторинним ресурсом для виготовлення столярних плит (СП), оскільки ця деревина має невисоку ціну, низьку вологість (W=8±3%) та стабільні внутрішні напруження, що позитивно впливає на формостійкість – напружено-деформований стан конструкції CП. Отримано закономірності впливу ширини рейок із ВЖД(масив) та ВЖД(ДСП) на формостійкість комбінованих СП із ВЖД. Визначено, що значення формостійкості отриманих СП із ВЖД мали показники, менші за нормативні (0,3 мм). Досліджено, що на формостійкість СП із ВЖД впливає співвідношення товщини до ширини рейки. Доведено, що для досягнення формостійкості згідно зі стандартом рекомендовано ширину рейки для склеювання столярного щита приймати не більше 2-4 її товщини. Встановлено, що найкращу якість щодо стабільності форми (формостійкість) будуть мати комбіновані СП із ВЖД при конструкції за ширини рейок: ВВЖД = 30 мм; ВДСП = 70 мм, коли відхилення від площинності становлять 0,081 мм. Для забезпечення формостійкості СП із ВЖД, які експлуатуються в умовах змінної вологості, бажано застосовувати співвідношення сторін у поперечному перерізі рейок 1:3, а кут нахилу річних шарів в торці рейок повинен бути не менше 45о. Рекомендовано для виготовлення комбінованих СП із ВЖД використовувати дерев’яні рейки радіального перерізу. Личковані СП із ВЖД доцільно використовувати для виготовлення корпусних меблевих виробів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Мікульонок, І. "Рецензія - об"єктивний критерій якості наукової праці чи формальність?" Вища школа, № 6 (2012): 39–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Kovalyshyn, O. S. "Аналіз методів оптимізації розкладів у контексті відновлювальної терапії". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 136–40. http://dx.doi.org/10.15421/40280827.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано існуючі способи вирішення задач багатокритеріальної оптимізації в контексті побудови розкладів, а саме: метод логічного програмування з обмеженнями, метод імітації відпалу, метод розфарбовування графу, метод імітаційного моделювання, метод генетичного алгоритму. Досліджено чинні методи побудови та оптимізації планів відновлювальної терапії пацієнтів медичних закладів. Окреслено переваги генетичних алгоритмів відносно інших методів та обґрунтовано доцільність їх використання в задачі багатокритеріальної оптимізації розкладу функціонування медичних установ. на підстаі проведеного дослідження побудовано модель представлення розкладу медичних закладів у вигляді, придатному для використання алгоритмом; визначено структуру хромосоми для задачі; розроблено методи побудови опорного розкладу для подальшої оптимізації з використанням скінченного автомата; наведено еволюційні оператори перетворення розкладу для збільшення його відповідності поставленим критеріям якості. Для оцінки прогресу процесу оптимізації запропоновано використати агрегований критерій, заснований на штрафах за порушення обмежень, накладених на розклад. Подано критерії зупинки роботи алгоритму за умови досягнення глобального оптимального рішення. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації розкладів функціонування медичних установ, заснований на використанні генетичних алгоритмів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Клименко, А. В., В. М. Клименко та М. В. Ніколаєв. "Оцінка якості життя пацієнтів із морбідним ожирінням після операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11941.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: оцінити кореляцію якості життя та динаміку маси тіла пацієнтів із морбідним ожирінням після проведеної операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки і порівняти отримані результати з класичною методикою Roux-en-Y. Матеріали і методи. Проведено аналіз найближчих і віддалених результатів лікування 31 пацієнта з морбідним ожирінням в період із 2011 до 2019 р., які були розподілені на 2 групи. Основну групу склали пацієнти, яким було виконано моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки – 20 осіб. Контрольну групу – пацієнти, які перенесли класичне Roux-en-Y шунтування шлунка – 11 осіб. Хворі були порівняні за основними показниками, при цьому жінок було 94,7 % і 91 %, середній вік становив (39,42±2,58) року і (37,36±3,65) року, зниження індексу маси тіла було на 33,9 % і 38,2 %, коморбідну патологію виявлено у 73,6 % і 72,7 % в основній групі і контрольній групі відповідно. Порівняльний аналіз оцінки якості життя був проведений до і після операції за системою “The Short Form-36”, питання в якому згруповані у 8 розділів, кожен із них оцінюється в балах від 0 до 100. Статистична обробка проведена пакетом Statistica 13. Нормальність розподілу даних перевірені критерієм Шапіро–Уїлка і залежно від цього критерій Стьюдента або критерій Манна–Уїтні були використані при порівнянні відмінностей між групами. Статистично значущим вважали р<0,05. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y. Матеріали і методи. Проведено аналіз найближчих і віддалених результатів лікування 31 пацієнта з морбідним ожирінням в період із 2011 до 2019 р., які були розподілені на 2 групи. Основну групу склали пацієнти, яким було виконано моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки – 20 осіб. Контрольну групу – пацієнти, які перенесли класичне Roux-en-Y шунтування шлунка – 11 осіб. Хворі були порівняні за основними показниками, при цьому жінок було 94,7 % і 91 %, середній вік становив (39,42±2,58) року і (37,36±3,65) року, зниження індексу маси тіла було на 33,9 % і 38,2 %, коморбідну патологію виявлено у 73,6 % і 72,7 % в основній групі і контрольній групі відповідно. Порівняльний аналіз оцінки якості життя був проведений до і після операції за системою “The Short Form-36”, питання в якому згруповані у 8 розділів, кожен із них оцінюється в балах від 0 до 100. Статистична обробка проведена пакетом Statistica 13. Нормальність розподілу даних перевірені критерієм Шапіро–Уїлка і залежно від цього критерій Стьюдента або критерій Манна–Уїтні були використані при порівнянні відмінностей між групами. Статистично значущим вважали р<0,05. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Одайник С. Ф. "УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ, КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 188–95. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.322.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються теоретичні і практичні аспекти та обґрунтовується необхідність застосування мотиваційного механізму управління професійним розвитком педагогічних працівників. Сутність мотиваційного механізму управління професійним розвитком педагогів автором тлумачиться як сукупність дій об’єктів і суб’єктів управління, спрямованих на перетворення зовнішнього управлінського впливу на внутрішній поштовх – мотив – на основі узгодженості інтересів і потреб взаємодіючих сторін. Визначено, що управління професійним розвитком педагогічних працівників на основі мотиваційного механізму передбачає розроблення та застосування суб’єктами управління системи заохочень учителів, засобів стимулювання мотивації та впливу на когнітивну і діяльнісну сферу професійного розвитку вчителя.Визначено критерії ефективності управління професійним розвитком педагогічних працівників на основі мотиваційного механізму, а саме: нормативно-адміністративний, фінансово-економічний, соціально-психологічний. Нормативно-адміністративний критерій відображає, наскільки суб’єкти управління орієнтуються на професійні інтереси, потреби, запити педагогів і діють через правові норми. Фінансово-економічний критерій свідчить про фінансову спроможність суб’єкта управління здійснювати матеріальне стимулювання мотивації педагогічних працівників до професійного розвитку і діють з урахуванням результатів професійного зростання вчителів та показників діяльності закладу освіти. Соціально-психологічний критерій ґрунтується на використанні суб’єктами управління моральних стимулів до праці і діють в інтересах професійного розвитку кожного педагога та підвищення якості діяльності закладу освіти. Окреслено низку проблем, які потребують вирішення з метою ефективного управління професійним розвитком педагогічних працівників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Мегельбей, В. В., С. В. Нєкрасов, Д. С. Іценко та К. А. Шептуха. "Методика оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення бойових стрільб зенітними ракетними комплексами військ протиповітряної оборони сухопутних військ на полігоні". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 29–34. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропонована удосконалена методика оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення контрольно-льотних випробувань (бойових стрільб) зенітних керованих ракет до зенітних ракетних комплексів військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України на полігоні. Удосконалена методика дає змогу оцінити вибір стартової позиції в межах полігону на відповідність вимогам керівних документів, що регламентують порядок проведення випробувань (бойових стрільб). Запропоновано варіант оцінювання імовірності падіння аварійної ракети на населені пункти, військові, господарчі та інші об'єкти, які потрапили до зон небезпеки зенітного ракетного комплексу. В якості критерію для оцінки відповідності вимогам безпеки умов проведення контрольно-льотних випробувань (бойових стрільб) використовується критерій прийнятного ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Tkachenko, O. Ya. "Актуальність вивчення показника якості життя в дітей з алергічними захворюваннями". CHILD`S HEALTH, № 8.51 (1 грудня 2013): 151–55. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.51.2013.85057.

Повний текст джерела

Анотація:

Цей огляд присвячений глобальним питанням і концептуальним підходам у розумінні якості життя. Незважаючи на досить велику кількість опитувальників для дітей, дані цієї статті демонструють, що визначення якості життя повинне більш широко застосовуватися в педіатричних дослідженнях. Останнім часом даний критерій найчастіше використовується з метою аналізу якості медичного обслуговування в пацієнтів із хронічними захворюваннями. Особливо важлива оцінка якості життя в дітей, які страждають від алергічних захворювань, зокрема від бронхіальної астми, алергічного риніту, кропив’янки. Це перш за все обумовлено високою поширеністю алергопатології, а також її істотним впливом на повсякденне життя пацієнтів, що, безумовно, торкається важливих соціально-економічних сфер діяльності. Покращення якості життя чітко корелює з адекватним лікуванням, що наочно демонструють пацієнти з бронхіальною астмою, особливо в дитячій популяції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Приліпко, Т. М., В. М. Федорів та В. Б. Косташ. "РОЗРОБКА СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ І БЕЗПЕКИ СИРОВИНИ І ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗГІДНО ЗІ СТАНДАРТАМИ І НОРМАТИВАМИ ЄС". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 113–24. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведені результати розробки методів бактеріологічного дослідження у молоці та молокопродуктах. Через причини, пов’язані з відбором проб, методологією та нерівномірним розповсюдженням мікроорганізмів, тільки мікробіологічні дослідження ніколи не можуть гарантувати безпечності харчових продуктів, що досліджуються і безпечність харчових продуктів можна гарантувати шляхом застосування структурованого профілактичного підходу. Обов’язкові мікробіологічні критерії необхідно застосовувати лише стосовно тих продуктів та/або в тих точках харчового ланцюга, у яких неможливо застосовувати інші, більш ефективні, а також у випадках, коли очікується, що мікробіологічний критерій може підвищити ступінь захисту, що пропонується споживачу. Мікроорганізми, що входять до складу компонентів критерію, мають бути загальновизнаними, як такі – патогени або індикаторні організми – що мають відношення до певних харчових продуктів та технологічних процесів. Отримані дані при використанні удосконалених методів виявлення listeria monocytogenes, salmonella та коагулазопозитивних стафілококів у молоці та молокопродуктах були стабільними та достовірними, тому ці показники можна використовувати при оцінюванні безпечності молока та молокопродуктів. Встановлено, що метод є економним, простим у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники по червоному забарвленню ізольованих типовий колоній Salmonella. Розроблений метод пропонується як якісний спосіб удосконалення горизонтального методу виявлення коагулазопозитивних стафілококів у молоці та молокопродуктах поряд з іншими методами визначення їх безпечності (визначення загальної кількості мікроорганізмів, визначення бактерій групи кишкової палички, лістерій, сальмонел і має перевагу перед існуючими якісними методами визначення безпечності молока та молокопродуктів тому, що результати мають достовірні показники за забарвленням типових колоній коагулазопозитивних стафілококів. Крім того, слід зазначити, що методи є економними, простими у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Лузік, Е. "Креативність як критерій якості в системі підготовки фахівців профільних ВНЗ України". Вища освіта України, № 3 (2006): 76–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Медвецький, М., М. Бешлей, А. Прислупський та Г. Бешлей. "МЕТОД ІНІЦІАЦІЇ ХЕНДОВЕРУ В ПРОГРАМНО-КОНФІГУРОВАНІЙ БЕЗПРОВІДНІЙ МЕРЕЖІ НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПОСЛУГ". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 2 (грудень 2021): 1–10. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.02.001.

Повний текст джерела

Анотація:

Зважаючи на значне збільшення кількості інтелектуальних пристроїв із модулями Wi-Fі, а також прогноз зростання споживання даних на наступні роки, необхідно розробити нові методи побудови безпровідних Wi-Fі мереж з метою поліпшення якості сприйняття послуг з боку кінцевих користувачів. В роботі удосконалено концептуальну модель побудови програмно- конфігурованої Wi-Fі мережі, яка, на відміну від відомих, основана на централізованому управ- лінні процесом вибору точки доступу обслуговування із використанням SDN контролера, за допомогою якого, здійснюючи моніторинг стану мережі в режимі реального часу, програмно реалізують власні рішення щодо ініціації хендоверу. Розвинено метод ініціації хендоверу в про- грамно-конфігурованій безпровідній Wi-Fі мережі, який, на відміну від відомих, під час при- йняття керуючого рішення щодо вибору точки доступу обслуговування орієнтується на інтеграль- ний критерій QoE, сформований на основі вимірювання у режимі реального часу параметрів, рівня сигналу, пропускної здатності, втрати даних та затримок у мережі Wi-Fi, що дало змогу поліпшити якість сприйняття послуг з боку кінцевих користувачів. Розроблені науково-прикладні рішення щодо процедури хендоверу на основі QoE критерію зможуть на практиці застосовувати науково- дослідні організації, компанії, оператори мобільного зв’язку для покращення якості сприйняття послуг з боку користувачів у мережах із централізованим управлінням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Анікін, Володимир Костянтинович. "Прийняття рішень в умовах невизначеності при автоматизованому тестуванні програмних продуктів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (21 листопада 2012): 3–8. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30661.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається методика проведення автоматизованого тестування програмного продукту зі складною логікою, шляхом застосування та модифікації таблиць прийняття рішень. При умові наявності декількох альтернативних дій для певної комбінації умов застосовано методи прийняття рішень в умовах невизначеності, зокрема критерій Гурвіца для визначення корисності виконання тієї чи іншої стратегії в залежності від заданих ресурсів на проведення тестування для забезпечення максимально можливої якості програмного продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Tkachivska, I., I. Ivanyshyn, H. Prezliata та D. Dmytryshyn. "СТАН ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІТЕЙ 10-ти РОКІВ ЯК КРИТЕРІЙ ГОТОВНОСТІ ДО ЗАНЯТЬ АКТИВНИМ ТУРИЗМОМ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.145-153.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – визначити стан фізичної підготовленості школярів 10-ти років як критерій їх готовності до занять активним туризмом. Матеріал і методи дослідження: теоретичний рівень (контентаналіз науково-методичної літератури, отриманих результатів, компаративний аналіз, узагальнення); емпіричний рівень (педагогічне тестування фізичної підготовленості, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. У дослідженні взяло участь 52 школярі віком десять років. Результати і висновок. Отримані результати та висновки. Проведене дослідження виявило, що найкраще в 10-річних школярів закладів загальної середньої освіти сформовані такі якості як динамічна сила різних груп м’язів та динамічна рівновага, загальна витривалість, а також відчуття простору. Однак, низка якостей таких як статична сила м’язів рук і ніг, статична рівновага і загальна координованість рухів у дітей молодшого шкільного віку знаходяться на низькому і нижчому за середній рівнях. Отримані результати свідчать про недостатню фізичну підготовленість дітей до здійснення туристичної діяльності та вказують на необхідність оптимізації спеціально організованої рухової активності

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Фесенко, Г. "Особливості визначення оптимального плану використання флотів БПЛА заданого радіусу дії для моніторингу об’єктів на території атомних станцій". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(14) (24 лютого 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).62-67.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано алгоритм визначення оптимальної сукупності флотів БПЛА угруповання для моніторингу заданих точок на території 30-кілометрової зони Запорізької АЕС для різних критеріїв оптимізації. Показана можливість застосування запропонованого алгоритму для визначення оптимального плану використання угруповання з 6 флотів БПЛА для моніторингу 10 постів контролю автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки Запорізької АЕС. Зони спостереження для кожного з флотів БПЛА сформовано відповідно до радіусу їх дії. Показано, що радіус дії кожного флоту визначається з урахуванням часового ресурсу батареї та швидкості БПЛА, відстані між стартовою позицію та постом контролю, а також часу моніторингу. Розглянуто два варіанти комплектування флотів БПЛА. В першому випадку всі флоти укомплектовані БПЛА DJI MAVIC AIR. У другому варіанті комплектування у складі третього флоту використано БПЛА Parrot Bebop-Pro Thermal. У якості критеріїв оптимізації обрано загальну кількість флотів для виконання моніторингу (основний критерій), та сумарний час виконання угрупованням флотів БПЛА моніторингу постів контролю. У якості методу оптимізації використано метод послідовник поступок. Показано, що для запропонованих вихідних даних заміна БПЛА Parrot Bebop-Pro Thermal на БПЛА DJI MAVIC AIR у третьому флоті дозволяє зменшити як кількість залучених для моніторингу флотів (з чотирьох до 2 одиниць), так і сумарний час виконання угрупованням флотів моніторингу (на 33,2 хвилини). Отримані результати доцільно використовувати для обґрунтування складу флотів БПЛА та їх розміщення під час виконання ними завдань щодо моніторингу елементів інфраструктури потенційно небезпечних об’єктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Антонюк, Д. І. "Основні критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (8 квітня 2021): 135–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.934.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор розглядає умови та критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні. З огляду на особливості місцевого рівня управління у статті використано підхід із двома взаємозалежними типами легітимності для подальшого визначення критеріїв легітимації. Зокрема, на прикладі скандинавських країн визначено особливості та риси зовнішньої легітимності місцевих органів влади. Відповідно, визначено значення та сутність внутрішньої легітимності для досягнення належної ефективності влади на місцевому рівні. Розкрито взаємозв’язок досягнення владою внутрішньої легітимності та здійснення контролю за її діяльністю. Також на прикладі Польщі проаналізовано значення співпраці місцевої влади з громадськістю для досягнення загальної довіри та легітимності. Розкрито значення залучення сучасних технологій, таких як системи подання електронних петицій, задля налагодження ефективної комунікації «влада – суспільство» для розвитку легітимаційних та попередження делегітимаційних процесів. Проаналізовано роль громадського контролю для вдосконалення системи прийняття локальних рішень та легітимізації влади загалом. Також обґрунтовано велике значення забезпечення публічності органів місцевої влади як одного з критеріїв легітимності для здійснення якісного контролю за їх діяльністю та попередження виникненню процесів делегітимації. На прикладі конфронтації чернівецької політичної еліти зображено негативний вплив протистояння персоналізованих інтересів на електоральну підтримку та добробут міста загалом. Також запропоновано поширену в розвинутих країнах модель взаємовідносин «місцева влада – суспільство», де основу складає високий рівень культури, що базується на незаплямованій особистісній репутації, тому виокремлюється ще один критерій легітимації місцевої влади, а саме антикорупційний контроль, що покликаний забезпечити ефективність влади через попередження корупційних ризиків та збереження локальної політичної стабільності. Таким чином, визначено, що до основних критеріїв легітимації публічних органів влади належать виконання ними своїх повноважень; забезпечення ефективних механізмів антикорупційного та громадського контролю за їх діяльністю; ефективна робота ЗМІ та ЗМК, що висвітлюють їх діяльність; залучення нових технологій взаємодії з громадськістю; виконання спільних програм, проєктів для підвищення якості місцевої політики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

ЗАДОРОЖНА, Маргарита. "ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДІЛЬНИЧНИХ ОФІЦЕРІВ ПОЛІЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 93–102. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.514.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено обґрунтуванню основних характеристик сформованості професійної компетентності майбутніх дільничних офіцерів поліції в освітньому процесі закладу системи МВС. Акцентується увага на критеріях та показниках сформованості професійної компетентності майбутніх дільничних офіцерів поліції у вищій школі. Представлено теоретичний аналіз поняття «критерії сформованості професійної компетентності», «професійна компетентність», «показники сформованості професійної компетентності», розкрито їх головний зміст. Висвітлено основні поняття та терміни цієї проблеми. Виділено вимоги до критеріїв сформованості підготовки майбутнього дільничного офіцера поліції. На основі проведеного аналізу наукових досліджень, до критеріїв сформованості професійної компетентності майбутніх дільничних офіцерів поліції нами виділено наступні критерії: когнітивний, комунікативний, операційний, особистісний. Когнітивний критерій – характеризує оволодіння системою загальнонаукових, психологічних, соціально-педагогічних та інших спеціально-професійних знань, які необхідні майбутньому дільничному офіцеру поліції для реалізації професійних функцій при виконанні службових обов’язків. Комунікативний критерій – дозволяє визначити рівень сформованості у майбутніх дільничних офіцерів поліції вмінь здійснювати професійне спілкування, тобто ефективну взаємодію з різними категоріями осіб, здатність створити майбутніми правоохоронцями такої психологічної атмосфери, яка є найбільш сприятлива у тій чи іншій обстановці. Особистісний критерій – передбачає визначення сформованості професійно важливих якостей особистості поліцейського та мотивації професійної діяльності, які впливають на якість виконання та результат професійної діяльності. Визначено та розкрито реалізація відповідних характеристик сформованості професійної компетентності та особливості їх використання у процесі фахової підготовки закладу освіти МВС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Поталова, С. В. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ ОЧИМА ПІДЛІТКІВ З НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 65–74. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей уявлень про відповідальністьу підлітків з неблагополучних сімей. Аргументовано, що без відповідальності, ключової моральної якості особистості, яка в підлітковому віці ініціює прагнення пізнавати себе, критично ставитись до вчинків з позиції власної совісті, майбутнього, ідеалів, повноцінний життєвий сценарій не може бути реалізований. Розкрито суть поняття «відповідальність» як інтегративної якості особистості, що відбиває морально-психологічну спрямованість людини, її здатність до вчинку і готовність відповідати за наслідки власних дій, передусім перед власною совістю. Проаналізовано суть поняття «неблагополучна сім’я», як несприятливого осередку для формування особистості дитини через втрату компенсаторних виховних можливостей. Обґрунтовано ставлення до дитини як ключовий критерій, за яким визначається рівень благополуччя/неблагополуччя родини. Задля проведення експериментального дослідження поділено неблагополучні родини на групи: педагогічно некомпетентна, аморальна, асоціальна, конфліктна. Проаналізовано на основі ключового критерія фактори неблагополуччя і їх вплив на формування і розвиток дитини-підлітка. Визнано у результаті-контент аналізу – основного методу емпіричного дослідження, що підлітки з неблагополучних сімей мають переважно дифузне уявлення про відповідальність, яке характеризується вузько- семантичною когнітивною спрямованістю, сплутаністю і поверховістю. Виокремлено групу підлітків, які взагалі не орієнтуються в семантичних межах поняття відповідальність. Зроблено припущення, що низький рівень сформованості уявлень про відповідальність у підлітків з неблагополучних сімей спричинено недорозвиненістю словесно- логічного мислення через педагогічну запущеність, а також внаслідок несприятливих умов внутрішньо-сімейної взаємодії, що негативно впиває на формування ціннісно-смислової сфери підлітка. Висновуюється, що задля усунення недоліків в осмисленні підлітками з неблагополучних сімей уявлень про відповідальність, необхідно провести комплексне емпіричне дослідження, котре поглибить знання про психологічні особливості формування відповідальності у дітей відповідної соціальної категорії і допоможе спрямувати вектор психолого-корекційної роботи на формування такої інтегративної особистісної якості як відповідальність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Яременко, В., та Д. Будьонний. "Підхід до використання фільтра блума для багатокласової класифікації текстових даних в режимі реального часу." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (28 листопада 2019): 153–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-24.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній роботі розглянуто фільтр Блума, який вирішує задачу фільтрації потоків, та було запропоновано новий підхід використання цього фільтру для класифікації текстових даних. В якості вхідних даних було обрано текстові дані, які надходять у реальному часі. Розглянуто модель з точки зору точності класифікації, швидкості навчання моделі, кількості використаної пам’яті та швидкістю видачі результату класифікації. Представлено метод донавчання моделі та критерій відбору слів для покращення навчання моделі. Показано процес навчання моделі для багатокласової класифікації. Виявлені проблеми даного підходу та запропоновані проблеми їх вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Лезік, О. В., А. Ф. Волков, О. А. Токар та В. Г. Стадніченко. "Сутність, зміст та оцінка ефективності управління підрозділом протиповітряної оборони Сухопутних військ та вогнем в бою". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 119–28. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються основні питання стосовно сутності та змісту управління, основ оцінки ефективності управління з метою вирішення певних завдань, а також можливості системи управління та визначаються основні фактори, від яких залежать можливості системи управління. Також визначений критерій ефективності та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності управління підрозділом ППО СВ та вогнем в бою в різних умовах обстановки. Дані положення можуть бути використані для підвищення ефективності навчання курсантів факультету та тих, що навчаються на курсах підвищення кваліфікації, вдосконалення навчального процесу підготовки спеціалістів факультету, а також якості підготовки спеціалістів за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Аліфер, О. О. "Динаміка показників якості життя як критерій ефективності лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів різних вікових груп". Ліки України, № 4 (230) (2019): 40–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Kozyolkin, О. А., та А. А. Kuznietsov. "ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ УРАЖЕННЯ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ СТРУКТУР У ПАЦІЄНТІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ СПОНТАННОГО СУПРАТЕНТОРІАЛЬНОГО ВНУТРІШНЬОМОЗКОВОГО КРОВОВИЛИВУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 95–106. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11760.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Мета роботи – удосконалити діагностичні заходи у хворих на спонтанний супратенторіальний внутрішньомозковий крововилив (ССВМК) шляхом розробки критеріїв прогнозування перебігу та виходу гострого періоду захворювання на підставі інтегральної кількісної оцінки ініціальної тяжкості ураження церебральних структур за даними нейровізуалізаційного дослідження. Матеріал і методи. Проведено проспективне когортне порівняльне дослідження 344 пацієнтів з гіпертензивним ССВМК, що розвинувся вперше. Діагноз встановлювали за даними комп’ютерно-томографічного дослідження, яке проводили в перші 24 години від дебюту захворювання, визначали наступні кількісні показники: обсяг внутрішньомозкового крововиливу (ОВМК), вираженість латеральної дислокації (ЛД), обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу (ОВВШК), загальний обсяг інтракраніальної геморагії (ЗОІКГ). Клініко-неврологічне дослідження містило оцінку рівня неврологічного дефіциту за National Institute of Health Stroke Scale та шкалою коми Full Outline of UnResponsiveness. В якості кінцевих точок реєстрували несприятливі варіанти перебігу (раннє клініко-неврологічне погіршення (РКНП) протягом 48 годин з моменту госпіталізції) та виходу гострого періоду ССВМК на тлі консервативної терапії (летальний вихід, несприятливий функціональний вихід у вигляді значення 4–5 балів за модифікованою шкалою Ренкіна на 21 добу захворювання). Оперативне лікування було проведено 30 пацієнтам. Ідентифікацію інтегральних нейровізуалізаційних патернів (НП) здійснювали інструментами кластерного аналізу. Розраховували показники відносного ризику (ВР). Результати. Розроблені діагностичні критерії 5 типів НП, які враховують сукупність комп’ютерно-томографічних показників (ОВМК, вираженість ЛД, ОВВШК, ЗОІКГ) і відповідають градаціям інтегральної кількісної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у хворих на ССВМК. Вказані НП були ранжовані в порядку збільшення ЗОІКГ. Групи пацієнтів з різними НП відрізнялися за питомою вагою РКНП (критерій c2 Пірсона=129,7, p<0,0001) та структурою градацій виходу гострого періоду захворювання на тлі консервативної терапії (критерій c2 Пірсона=241,2, p<0,0001). В субкогорті пацієнтів з НП І типу (n=158) найбільшою була питома вага сприятливого функціонального виходу (72,2 %), в субкогорті хворих з НП ІІ типу (n=67) більш поширеним був несприятливий функціональний вихід (64,2 %). Доведено, що наявність НП ІІІ–V типів є діагностичним маркером підвищеного ризику РКНП (ВР (95 % ДІ)=5,32 (3,81–7,42), р<0,0001) та летального виходу (ВР (95 % ДІ)=9,71 (6,25–15,10), р<0,0001). Висновки. Запропоновані градації інтегральної нейровізуалізаційної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у хворих на ССВМК асоційовані з клініко-неврологічними даними і є інформативними критеріями прогнозування перебігу та виходу гострого періоду захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Дєордіца, Таяна, Марина Вороніна та Наталія Литвинова. "СПЕЦИФІКА ОЦІНЮВАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТА «КОНЦЕПТУАЛЬНА РАМКА ВИКЛАДАННЯ» Ш. ДАНІЕЛСОН (з досвіду США)". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (13 вересня 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-007.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. За нашими спостереженнями, наборам оцінювальних критеріїв професійної компетентності педагогічних працівників, що їх розробили фахівці Державної служби якості освіти України у 2019‑2020 рр., бракує такої важливої властивості, як «вимірюваність». Адже саме вимірювані критерії дозволяють виявляти рівні прояву професіоналізму. Для цього необхідні шкали критеріїв. Якщо ж їх немає, експертне оцінювання підмінюється контролем за дотриманням вимог. А це дискредитує ідею «оцінювання для професійного розвитку». Відтак вважаємо актуальним огляд провідних зарубіжних оцінювальних технологій ефективного викладання. Наша розвідка спрямовувалася таким дослідним питанням: якою є специфіка оцінювальних інструментів педагогічної праці, що застосовуються у США? Матеріали і методи. Для відповіді на поставлене питання у статті з позицій системного підходу розглянуто досить популярний в освітній системі США критеріальний комплекс для оцінювання викладацької праці, відомий як «Framework for Teaching. Evaluation Instrument» º «Концептуальна рамка викладання. Оцінювальний інструмент». Його автори - дослідна група на чолі з Ш. Даніелсон. Результати. Концептуальна рамка викладання Ш. Даніелсон репрезентує критеріальний комплекс, необхідний для здійснення експертного оцінювання ефективності процесуальної сторони вчительської праці. Його ядром є набір з 22 критеріїв. Вони характеризують ті професійні якості педагогів, котрі достовірно корелюють із досягненнями студентів/учнів. Для кожного критерію встановлені показники, що конкретизують його найважливіші прояви; визначено індикатори, необхідні для побудови шкали критерію; прописано оцінювальні судження, які утворюють шкалу критерію. Висновки. За результатами нашої розвідки ми виявили чотири відмітні особливості розглянутої концептуальної рамки викладання, котрі відрізняють її від набору сертифікаційних критеріїв, розроблених Державною службою якості освіти України: 1) рамка ґрунтується на ідеях педагогічного конструктивізму; 2) представлені у ній оцінювальні критерії є універсальними для різних викладацьких спеціалізацій; 3) набір цих критеріїв є повним, дієвим і вимірюваним; 4) рамка забезпечує дві функції оцінювання - оцінювання для професійного розвитку та оцінювання для контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Федоров, Євген Євгенович, та Тетяна Юріївна Уткіна. "МЕТОД ОЧИЩЕННЯ ВІД ШУМУ ВІЗУАЛЬНОЇ БІОМЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (24 грудня 2021): 5–15. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2021.247856.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі запропоновано метод очищення від шуму візуальної біометричної інформації за рахунок визначення структури моделі згладжуючої фільтрації візуальної інформації про ідентифіковану особистість на основі статистичного оцінювання якості очищення від шуму двовимірного сигналу. В результаті проведеного системного аналізу сучасних методів очищення зображення від шуму встановлено, що розглянуті методи мають один або більше з таких недоліків: не автоматизовано вибір структури та параметрів моделі фільтра та/або невисока точність очищення від адитивного та мультиплікативного шуму. Тому актуальною є розробка методу очищення від шуму візуальної біометричної інформації для проведення попередньої обробки зображення обличчя людини, що забезпечить необхідну якість зображень і не вимагатиме трудомісткої процедури визначення значень параметрів оператором на основі емпіричного досвіду. Визначено структуру моделі згладжуючої фільтрації. Запропоновано характеристики та критерій якості очищення від шуму візуального сигналу. Для визначення параметра порядку фільтра проведено чисельні дослідження за допомогою бази даних Siblings, що дозволило встановити найефективніший метод: у випадку адитивного гаусового шуму та у випадку мультиплікативного гаусового шуму, найменшу середньоквадратичну помилку, тобто таку, що відповідаєкритерію якості очищення від шуму візуального сигналу, забезпечує середньо a -усічений фільтр. Запропонований метод дозволяє ставити і вирішувати завдання попередньої обробки візуального сигналу, що використовуються для аналізу і зберігання візуальної інформації в інтелектуальних комп’ютерних системах біометричної ідентифікації особистості по зображенню обличчя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Лещенко, С. П., О. М. Колеснік, С. В. Денісенко та М. В. Пилипенко. "Обґрунтування показників якості вирішення завдань для порівняльної оцінки ефективності підрозділів радіотехнічних військ". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(68) (21 квітня 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.68.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті, на основі аналізу наукових праць та досвіду локальних військових конфліктів, обрані показники та критерій ефективності вирішення завдань системою розвідки повітряного противника, яку створюють радіотехнічні війська, як функціонал від узагальнених показників якості виконання поставлених завдань. Запропоновані узагальнені показники простороих бойових можливостей угруповання підрозділів радіотехнічних військ, а саме, коефіцієнти реалізації потрібних рубежів видачі бойової інформації підрозділам ЗРВ та винищувальної авіації. В якості комплексного показника просторових бойових можливостей угруповання ППО, який забезпечує порівняльну оцінку ефективності варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ, запропоновано використовувати коефіцієнт прикриття об’єкту. Нормоване значення комплексного показника – коефіцієнту прикриття об’єкту залежить від значень узагальнених просторових показників бойових можливостей угруповання підрозділів РТВ та у вигляді логічної суми коефіцієнтів прикриття об’єкту підрозділами ЗРВ та ВА дозволяє оцінити результат взаємодії ЗРВ та ВА, при виконанні загальної задачі з прикриття визначеного важливого об’єкту. Використання наведених узагальнених просторових показників бойових можливостей підрозділів РТВ та комплексного показника ефективності угруповання ППО може дати можливість підвищити об’єктивність та інформативність результату порівняльної оцінки варіантів побудови бойового порядку угруповання РТВ. Використання запропонованих показників для порівняльного оцінювання ефективності не протирічить існуючим науковим підходам і, водночас, дозволяє формалізувати методику вибору позицій для підрозділів угруповання РТВ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Кубатко, А. І. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 112–19. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито провідну роль фізичної підготовки у формуванні культури здоров’я фахівців-економістів у закладах вищої освіти. Показано, що саме від неї залежить рівень сформованості знань та вмінь у галузі охорони здоров’я, мотивів збереження здоров’я як психофізіологічної основи успішної професійної діяльності. Обґрунтовано, що в основу вирішення проблеми мають бути покладені активність, зв'язок з майбутньою професійною діяльністю, творчість, інформаційна забезпеченість і безперервність формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки. Для визначення критеріїв і показників описано сутність культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей як інтегральної характеристики якостей фахівця, структурними компонентами якої є світоглядний, когнітивно-праксеологічний та особистісний компоненти. Відповідно компонентів культури здоров’я виділено критерії сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей: аксіологічний, гносеологічний та поведінковий. Аксіологічний критерій характеризує світоглядний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Гносеологічно-діяльнісний критерій характеризує когнітивно-праксеологічний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Поведінковий критерій характеризує особистісний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Для кожного критерію сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей визначено показники, що характеризують рівні (пасивний, елементарний, базовий, високий) її формування: аксіологічний (показник – мотивація здорового способу життя), гносеологічно-діяльнісний (показники – обізнаність у галузі культури здоров'я, здатність оцінювати стан здоров’я, фізичну культуру та навички здоров’я) та поведінковий (показниками є емоційно-вольова регуляція та прагнення до саморозвитку) показники.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Мартовицька, О. В. "ПОНЯТТЯ ТА КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАСАД НАДАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 385–91. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.43.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що належне надання правової допомоги й у подальшому ефективна реалізація її окремих процедур напряму залежить від повноти й якості визначення провідних засад функціонування даної сфери суспільних відносин. Саме засади надання та реалізації правової допомоги мають визначальний вплив на подальший розвиток даних суспільних відносин, оскільки їх недотримання або ж порушення може поставити під сумнів законність та обґрунтованість кінцевих процесуальних рішень. У статті наголошено на необхідності з’ясування сутності та критеріїв класифікації засад надання та реалізації правової допомоги з урахуванням як наукових напрацювань, так і нормативно- правових положень з метою визначити теоретичні та прикладні проблеми інституту професійної правничої допомоги в кримінальному процесі України. Підкреслено, що засади надання та реалізації правової допомоги мають визначальний вплив на подальший розвиток даних суспільних відносин, оскільки їх недотримання або ж порушення може поставити під сумнів законність та обґрунтованість кінцевих процесуальних рішень. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, що використовується в представленому дослідженні. З’ясовано, що актуальним є використання вузького підходу до визначення сутності категорії «засада», в досліджу- ваному випадку – їх ототожнення з категорією «принцип». Запропоновано під засадами надання та реалізації правової допомоги розуміти закріпле- ну в приписах чинного національного законодавства сукупність правових положень, на основі яких уповноважені суб’єкти надають правову допомо- гу, що в подальшому реалізується в межах функціонування відповідних су- спільних відносин. Зазначено, що на сьогодні можна назвати доволі значну кількість засад надання та реалізації правової допомоги, з огляду на що їх слід піддати науковій класифікації. Сформовано критерії класифікації за- сад надання та реалізації правової допомоги можуть з огляду на значну кількість аспектів: сфери суспільних відносин; правових засад їх функціону- вання; суб’єктного складу; процесуальної стадії тощо. Надано пропозицію обрати найбільш універсальний критерій класифікації засад надання й ре- алізації правової допомоги, який би вказував як на загальне значення даної інституції, так і на особливості її функціонування в межах кримінального процесу України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Волков, А. Ф., О. В. Лезік, С. І. Корсунов, Г. А. Левагін, О. В. Яновський та К. В. Івахненко. "Аналіз застосування БПЛА у вірмено- азербайджанському воєнному конфлікті та можливі шляхи боротьби з ними". Системи озброєння і військова техніка, № 4(64), (17 грудня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.64.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються основні питання застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у вірмено-азербайджанському воєнному конфлікті та можливі шляхи боротьби з ними при застосуванні різних зенітних ракетних (артилерійських) комплексів з метою вирішення певних завдань. Крім того, розглядаються можливості застосування підрозділів протиповітряної оборони (ППО) та радіоелектронної боротьби (РЕБ), використання різних засобів розвідки, засобів пасивної локації з метою ефективного виявлення БПЛА, боротьби з ними та визначаються основні переваги та недоліки використання БПЛА, від урахування яких залежать можливості ефективних дій засобів ППО, РЕБ, розвідки. Також визначений критерій ефективності та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності управління підрозділом ППО та РЕБ у бою в різних умовах обстановки. Отримані положення можуть бути використані для підвищення якості навчання курсантів факультету ППО СВ та офіцерів, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації; вдосконалення освітнього процесу підготовки спеціалістів, а також покращення підготовки за фахом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ушаков, А. С. "КРИТЕРІЇ Й ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ ОДУХОТВОРЕНОГО ОБРАЗУ ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 214–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-214-229.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються критерії і показники сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді. Обґрунтовано вибір груп критеріїв сформованості одухотвореного образу людини культури в студентської молоді, окреслено критерії сформованості образу людини культури та подано їх змістовні характеристики, схарактеризовано показники, які відповідають визначеним критеріям. До аксіологічної групи віднесено ціннісно-смисловий та естетичний критерії, що показують сформовану систему духовних і культурних цінностей і світоглядних уявлень про сенс буття, сформований ціннісний, гуманістичний світогляд, ціннісне ставлення до національної культури, наявність естетичних і художніх потреб, здатність насолоджуватися прекрасним, сформовані естетичні смаки, прагнення до естетичного ідеалу, систему естетичних цінностей, художньо-естетичну компетентність. До складу потребово-мотиваційної групи віднесено емоційно-оцінний та мотиваційний критерії, де показниками є: емпатія, переживання катарсису, прагнення до творчого самовияву, мотивація до оцінювання моральних якостей особистості, внутрішня потреба реалізації потенціалу носія культури, зацікавленість у наслідуванні культурних традицій, прагнення до культурної самоідентифікації. Когнітивна група представлена когнітивним критерієм, що характеризується засвоєнням базових понять і категорій культури, вмінням оперувати цими поняттями в побудові власних суджень, етнокультурна компетентність, критичне й інноваційне мислення. Поведінкова група представлена операційно-дійовим і діяльнісним критеріями з показниками: соціокультурна адаптивність, готовність особистості до самостійної діяльності, культуротворча і духотворча діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Yarmak O. V. "The investment effect as a criterion of education service quality: the content and approaches to determining." ECONOMIC THEORY AND LAW 41, no. 2 (2020): 48–68. http://dx.doi.org/10.31359/2411-5584-2020-41-2-48.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Вовчак, О., І. Кулиняк, Л. Гальків, О. Савіцька та Ю. Бондаренко. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 250–58. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3717.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Висунуто гіпотезу, яка припускає, що значення показників роботи суб’єктів туристичної діяльності залежать від кількості смертельних випадків від пандемії COVID-19. Метою дослідження є аналізування впливу пандемії COVID-19 на результати роботи суб’єктів туристичної діяльності в регіонах України. Для вирішення завдань використано економетричні методи кореляційно-регресійного аналізу, визначивши при цьому кількісні закономірності та зв’язки між «кількістю суб’єктів туристичної діяльності», «кількістю реалізованих туристичних пакетів», «вартістю реалізованих туристичних пакетів», «кількістю ночівель туристів, що включені до туристичних пакетів», «кількістю обслуговуваних туристів» i «кількістю смертельних випадків від COVID-19». Для моделювання використовувалися статистичні дані з 24-х регіонів України з поділом суб’єктів туристичної діяльності на дві групи: юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Побудовано парні лінійні рівняння регресії. Для перевірки якості побудованих економетричних моделей визначено такі показники, як: коефіцієнт кореляції, величина випадкової помилки, коефіцієнт еластичності та коефіцієнт детермінації. Для оцінювання статистичної значущості коефіцієнта кореляції розраховано t-критерій Стьюдента, а для перевірки значущості моделі регресії — F-критерій Фішера. Виявлено зниження за усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності в усіх регіонах України 2020 року. Між усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності та кількістю смертельних випадків від COVID-19 виявлено помітний і високий зворотний зв’язок. Результати емпіричного оцінювання наслідків і моделювання характеру впливу епідемії на індустрію туризму допоможе державним органам влади і суб’єктам туристичної діяльності розробити стратегічні напрями дій, спрямовані на нарощування потенціалу та забезпечення фінансово-економічної стійкості ринку туристичних послуг у відповідь на кризу, спричинену пандемією COVID-19. Ключові слова: пандемія COVID-19, суб’єкти туристичної діяльності, туризм, кореляційно-регресійний аналіз, ринок туристичних послуг. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 26.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Hrubas, V. V. "Реалізація принципу субсидіарності в процесі децентралізації". Grani 19, № 1 (29 грудня 2015): 17–23. http://dx.doi.org/10.15421/1716003.

Повний текст джерела

Анотація:

Децентралізація – це спосіб територіальної організації влади, при якому держава передає право на прийняття рішень з визначених питань або у визначеній сфері структурам локального або регіонального рівня. Очікуваними позитивними наслідками децентралізації влади є: підвищення політичної активності громадян шляхом їх залучення до процесу прийняття рішень, покращання якості надання державних послуг населенню, ощадливе використання бюджетних коштів тощо. А негативними наслідками в свою чергу можуть бути: загроза макроекономічній стабільності, жорсткі бюджетні обмеження та ін. Основними причинами загроз є або недостатність коштів, або недостатність повноважень, що передані місцевим органам влади. У процесі децентралізації повноваження всіх рівнів влади мають бути максимально чітко розділені. Для мінімізації потенційних ризиків неефективності управлінської діяльності, внаслідок занадто великих чи занадто малих повноважень та відсутності необхідних ресурсів, має використовуватися принцип субсидіарності як необхідний критерій для визначення, яким чином повноваження доцільно розділити між різними рівнями державного управління та місцевого самоврядування, враховуючи специфіку регіонів, рівень розвитку суспільства та готовність місцевих еліт і громадян до участі в процесі управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Priymak, Y. A. "Критеріальна основа оцінки якості соціальних послуг в Україні". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (18 жовтня 2017): 55–60. http://dx.doi.org/10.15421/1717133.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття є складовою теми формування інституціональних засад публічного управління якістю соціального обслуговування. Вона присвячена питанню систематизації та вдосконалення критеріїв оцінки якості соціальних послуг. Відправним її моментом виступає теза про системність зв’язку категорій якості життя та якості соціального обслуговування. З позицій соціологічної науки процес надання/отримання послуги розглянуто як різновид соціальних відносин. Визначено статусно-рольовий набір учасників останніх, а саме: соціально-орієнтованого закладу, соціального працівника та клієнта. Це дало можливість виявити в системі критеріїв оцінки якості три рівні. Визначено, що на перших двох критерії ефективності функціонування закладу сфери соціальної роботи та професійної діяльності соціального працівника мають цілераціональний характер і є дієвими лише в адміністративному ракурсі оцінки підпроцесу надання послуги. Доведено, що критерії третього рівня мають суб’єктивний характер, оскільки пов’язані з проблемою результативності та рівня задоволеності потреб клієнта. Окреслено коло критеріїв оцінки якості соціальних послуг, в якому найбільш важливе місце займають відповідність, відкритість, доступність, безперебійність, точність, своєчасність та безпека надання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Kryvorot, Tetiana, та Mykola Pryhodi. "ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 109–17. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.109-117.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність: на сучасному етапі розвитку суспільства мережі впроваджуються до багатьох галузей і система освіти не є винятком. Підготовка до використання мережевих технологій є важливим етапом навчання студентів у вищому педагогічному навчальному закладі. Розвиток інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій та потребує якісного мережевого навчально-методичного забезпечення. Мета: висвітлення проблеми реалізації освітнього процесу на базі мережевих навчально-методичних комплексів та розробка методики застосування мережевих технологій у підготовці майбутніх викладачів. Методи: аналіз, систематизація та узагальнення; спостереження, опитування та анкетування; експеримент, методи математичної статистики (критерій χ2). Результати: розглянуто проблеми освітнього середовища, заснованого на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях з використанням інтернет технологій. Розкрито дидактичний потенціал мережевих ресурсів для підвищення ефективності освітнього процесу. Доведено, що використання мережевих навчально-методичних комплексів є ефективним для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Уточнено поняття, структуру і зміст мережевого навчально-методичного комплексу, обґрунтовано перспективи його використання, а також спрямованість на активізацію, індивідуалізацію та інновацію навчального процесу. Розглянуто методичні питання підвищення якості надання освітніх послуг при використанні дистанційних технологій. Встановлено особливості створення мережевих навчально-методичних комплексів, представлено теоретичні основи добору і структуризації навчальних матеріалів та їх коротку характеристику. Розроблено і впроваджено мережевий навчально-методичний комплекс «Основи наукових досліджень» на базі відкритої платформи Moodle, який складається із організаційно-інформаційного, операційно-діяльнісного, мотиваційно-комунікаційного та оцінювального блоків. Висновки: Розкрито характеристики критеріїв, показників, рівнів оцінювання підготовки майбутніх викладачів та наведено результати експериментального дослідження щодо апробації мережевого навчально-методичного комплексу. Доведено, що відмінності контрольної та експериментальної групи є статистично значущими, що підтверджує ефективність запропонованої методики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Тушко, К. Ю. "ОЦІНКА ВПЛИВУ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗДАТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 223–30. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-223-230.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття торкається актуальних для українського суспільства питань: реформи, сучасні світові тенденції політики та економіки. У статті розглянуто проблему забезпечення якості професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, зокрема підготовки цих фахівців до здійснення професійної взаємодії. З метою отримання якісних результатів наукового пошуку автор подав перелік науковців, чиї праці були цінними для вивчення представленої проблеми. Розкрито особливості і значення експерименту у педагогічній науці. Подано характеристику дослідно-експериментальної роботи щодо ефективності системи підготовки до професійної взаємодії майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України. Представлено принцип поділу курсантів академії прикордонної служби на контрольні та експериментальні групи. Наведено результати експериментального дослідження у контрольних та експериментальних групах, подано порівняльну характеристику цих результатів. Описано особливості та хронологію проведення дослідно-експериментальної роботи із запропонованої проблеми. Згадано основні педагогічні умови формування здатності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії: забезпечення діалогічності в освітньому середовищі для майбутніх офіцерів-прикордонників; наявність високого рівня професійної компетентності представників науково-педагогічного складу; високий рівень забезпечення міждисциплінарної інтеграції; інтеракція як провідний метод, засіб та форма в освітньому процесі. Зазначено основний математичний критерій, що підтвердив результати експерименту. Сформульовано висновки дослідження. Ключові слова: майбутні офіцери-прикордонники, професійна взаємодія, професійна підготовка фахівців, експеримент, контрольні групи, експериментальні групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Лю, Янші. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ БАКАЛАВРАТУ В КИТАЙСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ У ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВАХ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається сучасний стан навчання перекладачів у китайських університетах. Понад 15 років масштаби підготовки бакалаврів-перекладачів все більше розширюються у китайських вищих навчальних закладах. Якістю та оцінкою підготовки перекладачів на різних рівнях займається Міністерство освіти Китаю. Визначено основні відмінності між чотирма документами, оприлюдненими органами управління освітою, з погляду цілей навчання та специфікації навчання в педагогічних умовах. Наведено чіткий і загальний погляд на історичні етапи перекладу в Китаї та розглянуто розвиток перекладацької дисципліни загалом. У статті висвітлюються особливості побудови та вдосконалення перекладацьких курсів та підготовки перекладача, спрямованість освіти, поширеність вітчизняного менеджменту. Завдяки серії документів, виданих владою, перекладацька освіта більш стандартизована на рівнях. Стандарти підготовки студентів базуються на національних стандартах і в основному відповідають вимогам освіти та суспільства. Шістнадцять університетів західного Китаю беруться за приклад для спостереження за їхніми моделями педагогічної підготовки. Детально проведено аналіз освітніх концепцій, цілей навчання основних курсів, програми підготовки перекладачів, педагогічного обладнання, моделі практичного навчання та орієнтації кар’єри бакалавра-перекладача. За допомогою аналізу анкетного дослідження показані особливості перекладачів-бакалавратів з погляду запасів талантів та тенденцій підготовки майбутніх перекладачів, щоб підвищити якість підготовки перекладачів для задоволення соціальних потреб ринку праці. Стаття спрямована на визначення компетенцій бакалаврів-перекладачів на рівні теоретичного матеріалу, сформованості професійно-орієнтованих дизайнерських навичок та рівня мотивації до професійної діяльності. З погляду умов навчання, цілей навчання, специфіки підготовки, підбору педагогічних кадрів, системи забезпечення якості, якісні та кількісні вимоги розбираються для підвищення якості перекладу. Шкали перекладу та точний критерій розроблено, щоби сприяти викладанню перекладу та оцінити точну компетентність студентів на рівні бакалавра та середнього. У статті зроблено висновок про три чинники, такі як суспільство, професія та дисципліна, що формують цілі та результати у формуванні професійних компетенцій. Попит на мовні послуги зростає. Підготовка бакалаврів-перекладачів є лише фундаментальною. Подальшим дослідженням буде вивчення самооцінки та оцінювання однолітків, ключових елементів оцінки навчання в соціальних та інституційних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Polska, O. V., R. K. Kudermetov та N. V. Shcherbak. "МОДЕЛЬ ІЄРАРХІЇ КРИТЕРІЇВ ЯКОСТІ ВЕБСЕРВІСІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Технології інтернет-сервісів пропонують передові рішення для створення розподілених бізнес-процесів та додатків. У наш час кількість інтернет- сервісів продовжує постійно зростати. Перед споживачами інтернет- сервісів постає проблема вибору із сервісів з однаковою або подібною функціональністю саме того сервісу, який їм найбільше підходить за набором критеріїв, наприклад, вартість, час відгуку, пропускна здатність, безпека, надійність. Такі критерії якості вебсервісів називають нефункціональними характеристиками сервісів або якістю сервісу (Quality of Service, QoS). Залежно від домену та категорій користувачів, а також контексту використання сервісу вебсервіс може мати багато специфічних властивостей та характеристик якості. Є багато стандартів та специфікацій якості вебсервісів. Незважаючи на це, дослідники, розробники та замовники часто по-різному розуміють якість вебсервісів. Вони можуть зменшити або розширити перелік і навіть значення характеристик якості вебсервісів. Метою цієї роботи є розроблення моделі критеріїв якості вебсервісів, яка могла б ураховувати різні аспекти впливу на якість вебсервісів. У цій роботі розглянуто специфікації та стандарти таких організацій, як OASIS, ISO/IEC та OMG. Здійснено пошук інформації у наукометричних базах даних, таких як Scopus та Web of Science. Із розглянутих стандартів та відповідних наукових робіт обрано характеристики якості та критерії для розроблення ієрархічних моделей якості. На основі стандарту метамоделі QoS від Object Management Group запропоновано модель для синтезу колекцій характеристик вебсервісу QoS. У результаті дослідження розроблено модель, засновану на аналізі наявних стандартів, наукових досліджень та оглядів, присвячених вивченню та класифікації характеристик якості та атрибутів якості вебсервісів. Ця модель може бути корисною для вибору вебсервісу з метою безпосереднього застосування, побудови композитних вебсервісів та хмарних сервісів, створення систем на основі сервіс-орієнтованої архітектури та інтернету речей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Атаманчук, Петро Сергійович. "Менеджмент якості підготовки майбутнього вчителя фізики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 9 (22 листопада 2013): 217–24. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v9i1.176.

Повний текст джерела

Анотація:

Безсумнівно, що якість підготовки майбутнього вчителя фізики – феномен панорамний. Однак, дидактика фізики, як теорія навчання з предмету, може з достатньою мірою передбачуваності та дієвості орієнтувати на визначальні пріоритети та ефективні технології становлення фахівця. Якщо дидактику фізики трактувати як науку про оптимізацію та закономірності організації контролю в навчанні, управління цим процесом (управління навчально-пізнавальною діяльністю, предмет котрої співвідноситься з процесами задавання корисних установок, прогнозованої міри обізнаності, власної системи цінностей, професійного компетентнісного та світоглядного досвіду), то одразу спливає на перший план доречність впровадження менеджменту якості підготовки майбутнього вчителя фізики.Категорія якості навчання тісно пов’язана з методологічним та світоглядним аспектами категорії знання і несе у собі ознаки особистісної забарвленості: тільки власна навчально-пізнавальна діяльність виступає одночасно і джерелом, і засобом формування особистісних набутків (різної якості знань, компетентностей, світогляду) людини [1–4]: ЗЗ – заучування знань; НС – наслідування; РГ – розуміння головного; ПВЗ – повне володіння знаннями; УЗЗ – уміння застосовувати знання; Н – навичка; П – переконання; Зв – звичка.У світовій та вітчизняній практиці спостерігаються тенденції поступового переходу від інформаційно-виконавських до пошуково-креативних схем навчання. За цих обставин проблема управління пізнавальною діяльністю у навчанні набуває особливої ваги: далекі до своєї досконалості матриці управління у традиційному навчанні, стають все менш придатними для використання в умовах інноваційних схем навчання, сучасні ж матриці управління – уже потрібно створювати, орієнтуючись на Національну рамку кваліфікацій України [7].Як відомо, концепція TQM (категорія всеохопного управління якістю (Total Quality Management – TQM) орієнтує на впровадження менеджменту якості (стандарт ISO 8402-94) на основі системного підходу [9]). З іншого ж боку, у традиційному навчанні, проблема управління особистісними набутками учнів здебільшого ставилась і розвивалась опосередковано, шляхом своєрідної її трансформації у проблему контролю пізнавальної діяльності, а внаслідок такої «мутації» проблем, цілеспрямоване регулювання та коригування у конкретному пізнавальному акті значною мірою унеможливлювалося з причин наявного суб’єктивізму в оцінюванні якості знань, «монополії» викладача на це оцінювання та зорієнтованості процедури контролю переважно на кінцевий результат навчальної діяльності, а не процес її протікання.Становлення майбутнього вчителя проходить через поєднання у собі двох взаємопов’язаних процесів: організацію діяльності студента та контроль цієї діяльності. Об’єктом управління тут виступає студент (як керована і самокерована система); об’єктом контролю – педагогічна діяльність цієї особистості; предметом управління є процес досягнення майбутнім фахівцем проектованого результату навчання [1]; предметом контролю – протікання процесу оволодіння запланованими професійними набутками. Успіх у навчанні є наслідком вдалих управлінських дій [1–4], коли гарантовано формуються предметні та професійні компетентності.Коригувати, регулювати, управляти професійними якостями майбутнього фахівця можливо лише в умовах узгодження і одночасної стандартизації як змісту, так і освітнього середовища стосовно конкретної освітньої галузі [2]. Вказаній проблемі було присвячено проект, мета якого полягала (проект виконується в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка в рамках діяльності наукової школи впродовж 1993–2011 років (науковий керівник – Атаманчук П. С.)) в теоретичному обґрунтуванні, апробації та практичному впровадженні методології управління фаховою підготовкою майбутніх учителів фізики в умовах особистісно орієнтованого навчання [1–4]. При цьому надто важливо, щоб започатковуваний нині перехід на принципи організації Національної системи кваліфікацій [7] стимулював вітчизняну освіту до забезпечення якісної професійної підготовки фахівців та збагачення наявних пріоритетів (рис. 1).За таких умов головним результатом досліджень було теоретичне обґрунтування та технологічна інтерпретація концепції цілеспрямованого управління якістю підготовки майбутніх фахівців [9] з акцентом на особистісно орієнтоване навчання та ступеневу освіту [2–4]. Узагальнені результати наших досліджень частково відображено в поданих нижче публікаціях (рис. 2).При цьому отримані нами результати дослідження пройшли широку апробацію на міжнародних, всеукраїнських, регіональних і міжвузівських науково-методичних конференціях та ході впровадження в навчальний процес середніх та вищих навчальних закладів. Однак, сьогодні ще мало уваги використанню впливу ультранових наукових досягнень і технологічних винаходів на плин світових соціальних процесів, освіту й науку, на основи побудови антропосфери та щоденне буття людини: значних напрацювань аналогічного характеру ні в Україні, ні на світовому рівні поки-що не видно.Основою формування професійних якостей майбутнього фахівця є його залучення (давня мудрість гласить: «Скажи мені – і я забуду; покажи мені – і я запам’ятаю; залучи мене – і я навчусь») до активної навчально-пізнавальної діяльності, причому такої, щоб «теоретик» більше практикував, а «емпірик» більше теоретизував [1; 2]; дієвий рівень обізнаності, професійних компетентностей та світогляду фахівця формується тільки через належне навіювання відношень до об’єкта пізнання; принцип динамічного балансу раціонально-логічного і почуттєво-емоційного (рис. 3), покладений в основу навчання, сприяє формуванню у студентів власного авторського кредо [2].На даний час нами обґрунтовано, доведено та репрезентовано [1–4] наступні технологічні та методичні можливості:– побудови освітнього прогнозу та розробки структурно-логічної схеми змісту моделі освіти;– створення схеми-матриці цільової навчальної програми та використання її як засобу цілеорієнтацій відповідної освітньої моделі навчання (рис. 4);– результативності системи управління навчально-пізнавальною діяльністю, що обслуговується різними галузями знань (психологія, педагогіка, нейрофізіологія, кібернетика, філософія тощо), яка виявляється у поступовому переведенні цього процесу в режим саморегульованого протікання (рис. 5);– значущості освітнього (навчального) середовища у навчанні за дидактичною схемою, що орієнтує на фіксований результат-еталон, яка зумовлюється адресною інформаційно-технологічною та матеріально-технічною підтримкою навчально-пізнавальної діяльності тощо.В цілому нами встановлено, що за умови компетентно заданих установок (належного вмотивування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів змістової (з конкретного навчального предмету) і професійної (методичної) обізнаності, то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього учителя, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.Еталон контролю можна розглядати і як ступінь досягнення мети, і як стимул діяльності, і як критерій оцінки, і як ціннісні здобутки особистості. Також він характеризує контрольно-стимулюючий компонент процесу навчально-пізнавальної діяльності, що реалізується на етапах об’єктивізації контролю та проектування наступної діяльності (табл. 1). Таблиця 1.Ціннісні здобутки особистості РівеньЕталонПозначенняЦіннісні новоутворення(якість знань)НижчийЗавчені знання33Студент механічно відтворює зміст пізнавальної задачі в обсязі та структурі її засвоєнняНаслідуванняНСТой, хто навчається копіює головні моторні чи розумові дії, пов’язані із засвоєнням пізнавальної задачі, під впливом внутрішніх чи зовнішніх мотивівРозуміння головногоРГСтудент свідомо відтворює головну суть у постановці і розв’язуванні пізнавальної задачіОптимальнийПовне володіння знаннямиПВЗМайбутній спеціаліст не тільки розуміє головну суть пізнавальної задачі, а й здатний відтворити весь її зміст у будь-якій структурі викладуВищийНавичкаНТой, хто навчається здатний використовувати зміст конкретної пізнавальної задачі на підсвідомому рівні, як автоматично виконувану операцію (ця якість знань регламентується в часі)Уміння застосовувати знанняУЗЗЗдатність свідомо застосовувати набуті знання у нестандартних навчальних ситуаціях (творче перенесення)ПереконанняПЦе знання, незаперечні для особистості, які вона свідомо долучає у свою життєдіяльність, в істинності яких вона упевнена і готова їх обстоювати, захищати В умовах реформування освіти, прогнозовані рівні навчальних досягнень набувають одразу ж ознак самочинності, якщо вступає в дію механізм цілеспрямованого впливу на функціонування як раціонально-логічного, так і емоційно-ціннісного мислительних начал того, хто навчається. Дія механізму формування прогнозованих навчальних досягнень [4–8] в особистісно орієнтованому навчанні (на рис. 6 – штриховий контур) полягає в поступовому підвищенні рівня обізнаності. Задані у наведеній схемі орієнтири дають підстави для виділення п’яти можливих рівнів навчально-пізнавальних досягнень: буденного знання, нижчого, оптимального, вищого, об’єктивно нового наукового знання.Репродуктивна активність студентів у вивченні природничо-технологічних дисциплін ще якось здатна себе виявляти на раціонально-логічному рівні пізнавальної діяльності, однак пошукова та креативна активність немислима без поєднання обох сторін пізнавального акту – раціонально-логічного та емоційно-ціннісного (духовного). Тільки внаслідок такого поєднання впливів на активність студента у навчанні маємо шанс формувати його обізнаність від рівня буденних знань до відповідних вищих рівнів компетентності та світогляду.Отже, за умови компетентно заданих установок (належного вмотивування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів змістової (з конкретного навчального предмету) і професійної (методичної) обізнаності [5; 6], то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього учителя, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.Тільки об’єктивний контроль результатів навчання та управління якістю цього процесу й процесом формування компетентностей (предметних та професійних) здатні забезпечити прогнозованість у фаховому становленні майбутнього вчителя фізики. Трактуючи якість як системну методологічну категорію, що відображає ступінь відповідності результату поставленій меті, легко окреслити траєкторію розв’язання вказаної проблеми. Відомо, що в процесі формування професійних якостей фахівця підручник є надійним засобом трансляції змісту та ідеології конкретного освітнього стандарту. Автори проекту підручників (рис. 7, 8) вперше у вітчизняній і світовій практиці обґрунтували та впровадили технологію бінарних цілеорієнтацій (фізика, методика викладання фізики), що є надійною передумовою дієвості навчання (формування компетентнісно-світоглядних якостей майбутнього фахівця) та основою формування цілісного педагогічного кредо майбутнього учителя фізики.Отже, за умови компетентно заданих установок (належного вмотивовування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів змістової (з конкретного навчального предмету – фізики) і професійної (методичної) обізнаності, то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього учителя фізики, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.Дослідження варто продовжити в аспекті вироблення управлінських технологій та менеджменту формування цілісного педагогічного кредо майбутнього учителя фізики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Горбан, Євдокія. "СУТЬ І СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕТОДИСТІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 69–76. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.69-76.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зосереджено увагу на необхідності обґрунтування суті та структури професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти для актуалізації необхідності її розвитку в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, зроблено коротий аналіз останніх наукових праць і публікацій з досліджуваної проблеми. Розглянуто трактування основних ключових понять з точки зору вітчизняної та зарубіжної наукової думки: «компетенції», «компетентність», «суть», «структура», «методист закладу професійної (професійно-технічної) освіти», «професійна компетентність». На підставі аналізу й узагальнення наукових досліджень встановлено, що професійна компетентність розглядається як професійна підготовка і здатність педагогічних працівників (методистів) до виконання завдань і обов’язків діяльності, міра та основний критерій їх відповідності вимогам професійної діяльності, яка складається з таких компонентів: знання, уміння, навички, професійна позиція, індивідуальні психологічні особливості людини та акмеологічні чинники (цінності та потреба в саморозвитку). Автором здійснено аналіз суті і структури професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Розкрито суть професійної компетентності та наведено структуру педагогічної компетентності. Закцентовано увагу на проблемі необхідності формування професійної здатності педагога здійснювати діяльність творчо. Означено існування гострої потреби сучасного суспільства в педагогах-дослідниках, здатних організовувати діяльність на інноваційних засадах. Обгрунтовано необхідність розвитку професійної компетентності методистів, розкрито зміст професійної компетентності методиста. Конкретизовано суть і структуру поняття «професійна компетентність методиста». Охарактеризовано основні взаємозалежні та взаємообумовлені структурні компоненти професійної компетентності методиста. Виокремлено професійно важливі якості методистів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Межуєва, І. Ю. "РОЗУМІННЯ ОРИГІНАЛУ ПЕРЕКЛАДУ ТА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЯВИЩА". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-27.

Повний текст джерела

Анотація:

Розгляд перекладу як діалогу мов, культур, національних дискурсів дає змогу виявити унікальні феноменологічні особливості розуміння оригіналу в процесі перекладу. На відміну від загальногносеологічного явища розуміння мови перекладацьке розуміння тексту виключає надлишок суб’єктивного бачення, детермінованого установкою на споживача перекладу, допускає в діапазоні оцінки «якісний переклад» деяку варіативність із позиції повноти і глибини розуміння залежно від умов перекладу. Технологія перекладу традиційно розглядається лінгвістами як на подвійна дія, спрямована на забезпечення еквівалентності перекладу, яка включає в себе адекватний вибір перетворення перекладу за допомогою аналізу низки словесних і невербальних умов для перекладу і правильне застосування цієї техніки. Це формально точне, але непереконливе бачення перекладу здається безперспективним для створення технологій навчання перекладу, оскільки воно ігнорує ключовий інтелектуальний етап декодування процесу перекладу: вербальне сприйняття та розуміння вихідного тексту. Дослідження проблеми розуміння мови в процесі перекладу вимагає виділення його унікальних феноменологічних аспектів, які визначаються перекладацькою практикою. Виявлення виняткових особливостей розуміння вихідного тексту в процесі перекладу видається перспективним у рамках діалогічного методологічного підходу. Оскільки повне розуміння в людському спілкуванні здається неможливим, ми вважаємо за доцільне ввести поняття компетентної достатності розуміння вихідного тексту в процесі перекладу. Це розглядається як змінний результат розуміння з позиції його точності, повноти і глибини. Достатність поняття як критерій розуміння вимірюється кількісним співвідношенням усіх предметів, явищ і їх якостей у перекладеної версії і початковому тексті. Максимальна повнота розуміння тексту здається можливою в письмовому перекладі, але навряд чи можлива в усних формах перекладу. Глибину розуміння мови можна виміряти за допомогою ієрархічно упорядкованих рівнів сенсу тексту: зміст, загальний зміст, значення. Кожен із цих рівнів може позначати компетентну достатність розуміння вихідного тексту, яка залежить від форми перекладу та його функціонального комунікативного типу. Результати дослідження розкривають шляхи вдосконалення перекладацької практики як із позиції якості результатів перекладу, так і з позиції раціонального використання інтелектуальних резервів перекладача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Khimicheva, Hanna, та Antonina Volivach. "Математична модель оцінювання якості освітньої програми". Proceedings of the National Aviation University 84, № 3 (21 жовтня 2020): 71–79. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14956.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної статті є обґрунтування методів, принципів і підходів до побудови математичної моделі для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми незалежно від галузі знань та спеціальності за якою вона розроблена. Методи: у статті проаналізовано шістдесят п’ять освітніх програм, які розроблені за тридцятьма п’ятьма спеціальностями в рамках чотирнадцяти галузей знань. Дані програми функціонують в сорока дев’яти закладах вищої освіти, які розташовані в різних регіонах України. Розроблено інтервальну шкалу, що дозволило перевести якісні характеристики (критерії) освітньої програми в кількісні. За допомогою методу регресійного аналізу та програмного продукту ПРІАМ (планування, регресія і аналіз моделей) побудовано математичну модель, яка дозволяє більш точно та достовірно не тільки оцінити якість функціонування освітньої програми, а й визначити рівень і термін її акредитації. Результати: для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми розроблена математична модель та проведено аналіз її статистичних характеристик. Визначено інформативність, адекватність, точність і стійкість, та побудовано графіки взаємного впливу критеріїв (регресорів) на якість освітньої програми. Обговорювання: запропоновано лінійну регресійну модель, в основу якої покладено кваліметричний підхід і принципи TQM. Застосування методів регресійного аналізу дозволило виявити взаємний вплив критеріїв (регресорів), визначити їх пріоритетність та кількісно оцінити якість функціонування освітньої програми в цілому. Такий підхід дозволяє обґрунтовано вибрати оптимальну кількість критеріїв, їх взаємний вплив та пріоритетність. Це надалі дозволяє більш достовірно і точно визначити рівень акредитації освітньої програми, що є актуальним для кожного закладу вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Divizinyuk, Mykhailo, Volodymyr Mirnenko, Nina Rashkevich та Olga Shevchenko. "Розробка лабораторно-експериментальної установки для перевірки достовірності математичної моделі та розробленої на її основі методики попередження надзвичайних ситуацій на полігонах твердих побутових відходів". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 15–27. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.2.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі представлена розроблена лабораторна установка, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження впливу показників фізичного стану звалищних ґрунтів на стійкість схилів на зсув та перевірити достовірність математичної моделі та розробленої на її основі методики попередження надзвичайних ситуацій каскадного типу поширення внаслідок зсуву звалищних ґрунтів на полігоні твердих побутових відходів з технологічним ліквідаційним енергоємним устаткуванням. Основними елементами розробленої установки є прямокутний експериментальний бокс з поворотною та зафіксованою частинами, поворотний та стопорний механізми, настільні плити, обприскувач, система дотичного навантаження. У якості основних вимог до установки визначені можливість проведення серій експериментів, що базуються на використанні зсувних експериментальних блоків зі зміною їх вологості, щільності, температури та кута нахилу основи поверхні ковзання, а також механічних характеристик – кута внутрішнього тертя, питомого зчеплення звалищних ґрунтів. Проведення досліджень з використанням лабораторної установки базується на припущенні – перехід зсувного експериментального блоку звалищних ґрунтів в динамічний стан вважається настання надзвичайної ситуації об’єктового рівня поширення. У ході роботи розроблена методика проведення експериментальних досліджень та обробки результатів спостереження. Методика включає процедури: встановлення початкових та граничних умов; підготовка лабораторної установки; проведення серії експериментів по визначенню механічних показників та кута зсуву експериментальних блоків, та серії експериментів по визначенню показників вологості, температури та щільності звалищних ґрунтів за фактом зсуву з урахуванням поступового наростання вологості; статистичну обробку щодо отримання статистичної вибірки значень ефективних показників фізичного стану звалищних ґрунтів, що входять в довірчий інтервал за класичним методом статистики – t-критерій Стьюдента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Чехлов, М. В., А. М. Рябоконь, Е. А. Столярчук та Л. В. Булатова. "Мініінвазивні методики флебектомії в лікуванні варикозного розширення вен ніг за перфорантним типом". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (30 червня 2020): 140–47. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.140-147.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок (ВРВНК) є однією з найпоширеніших судинних патологій серед населення планети, що вражає до 50% популяції розвинених і країн, що розвиваються. Спектр медичної допомоги при варикозній хворобі обмежений компресійною терапією і варіантами оперативного лікування, спрямованими на оклюзію неспроможних сегментів підшкірної венозної системи, що включають термодеструкцію, склерооблітерація, скарифікацію, лігування і, найчастіше, комбінацію різних методів). Необхідність поєднання різних методів диктується варіативністю калібру і конфігурації судинного русла і неефективністю кожного з методів окремо щодо комплексного порушення венозної гемодинаміки. Двома принципово відмінними сценаріями пошкодження венозної макроциркуляції є висхідний і нисхідний варіанти, за даними літератури, з приблизно рівним розподілом і частим поєднанням між собою. Традиційні методи хірургічного лікування варикозної розширення вен ніг мають ряд принципових особливостей в умовах перфорантного типу хвороби. Мета дослідження. Порівняння ефективності та дослідження результатів використання мініінвазивих методик лікування у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю, обумовленою варикозною хворобою нижніх кінцівок висхідного типу С2-6EpsAрPr класів. Дослідження динаміки якості життя пацієнтів з варикозною хворобою після проведеного комплексного лікування. Матеріали та методи. Дослідження базується на результатах аналізу 214 клінічних випадків комбінованого хірургічного лікування пацієнтів з висхідною формою варикозної хвороби на базі Університетської клініки (УК) ОНМедУ за період 2015–2019. Загальна вибірка була розділена на три групи: 1 – перша: група, в якій виконана транслюмінальна оклюзія перфорантів із застосуванням торцевого світловоду – 158 пацієнтів; 2 – друга: група, в якій в використано пінну склерооблітерація – 20 пацієнтів; 3 – третя: група з 36 осіб, яким виконано 60 лігувань перфорантів. Динаміка якості життя досліджувалася за допомогою стандартних протоколів шкали клінічної тяжкості венозної недостатності (Venous Clinical Severity Scope – VCSS). Результати досліджень та їх обговорення. Контроль лікування проводився за допомогою опитування та УЗ контролю апаратом інтраопераційно і через 7 днів, 1, 2, 6 місяців після операції. Як критерій якості проведеного втручання був обраний параметр повноти облітерації неспроможної перфорантної вени. Для результатів 1 і 2 групи визначено статистично достовірну різницю (p <0,001) на користь результатів 2 групи. Для результатів 1 і 3 групи підтверджена статистична значущість різниці (p <0,001) на користь результатів 3 групи. Для результатів 2 і 3 групи розрахована статистична перевага для 3 групи (р <0,05). За результатами загоєння трофічних виразок знайдена співставна ефективність досліджуваних способів лікування варикозної хвороби. Висновки. Транслюмінальна оклюзія перфорантів є найбільш ефективним малоінвазивним методом лікування горизонтального венозного рефлюксу у пацієнтів із висхідним варіантом варикозного розширення вен ніг. Комплексний підхід з індивідуальною оцінкою морфологічних особливостей організму пацієнта і анатомічного варіанту конфігурації венозної мережі є запорукою успішної оклюзії джерел венозного рефлюксу. Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок, мініінвазиві методики лікування, хронічна венозна недостатність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

ЗАЯРНА, Інна. "ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПІДРУЧНИКА З ЮРИДИЧНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 150–55. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Важливим аспектом професійної іншомовної підготовки майбутнього правника залишається належне навчально-методичне забезпечення дисциплін іншомовного спрямування, здатне врахувати як сучасні потреби юридичної практики України, так і новітні підходи до викладання іноземної мови для спеціальних цілей. Метою даного дослідження є визначення критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Зазначається, що якісний підручник має відображати методичну систему діяльності викладача (викладання), систему діяльності студента (навчання) та зміст виучуваного (навчальний матеріал). Обґрунтовано, що для підручника з юридичної англійської мови характерна як макроструктура, основними компонентами якої є вступна частина у формі звернення до студентів, тематичні розділи, граматичний довідник, двомовний словник вивченої лексики), так і мікроструктура, яка складається із вправ і завдань різних типів і видів, а також позатекстових ілюстративних матеріалів. Основна увага в дослідженні приділена визначенню критеріїв оцінки якості підручника з юридичної англійської мови. Під якістю підручника авторка розуміє систему взаємосприяючих компонентів, що забезпечують виконання підручником його основних функцій та сприяють досягненню учнями необхідних предметних результатів освіти. Обґрунтовано, що критерії оцінки якості підручника з юридичної англійської мови повинні вимірювати його здатність реалізувати основні цілі навчання іноземної мови для професійного спілкування, а саме практичну, освітню, пізнавальну, розвиваючу, соціальну та соціокультурну. У межах статті авторка також розглядає на прикладі навчального видання Legal English through the Prism of the Law of Ukraine : training manual реалізацію окреслених критеріїв. Зазначається, що розглянуті аспекти у цій роботі можуть слугувати підґрунтям для розробки комплексного підручника для навчання юридичній англійській мові в умовах ЗВО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Критерій якості"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями