Готові списки джерел за темами / Краса людини

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Краса людини"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Краса людини".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Краса людини"

1

Тюріна, Т. Г. "ФЕНОМЕН ДУХОВНОСТІ: ДУХОВНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПІДХІД". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 201–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-201-213.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено людину як цілісну істоту, ієрархічну трирівневу структуру, єдність духу, душі й тіла, синтез двох начал: духовного, космічного, вічного і земного, смертного, мінливого. Розглянуто феномени «дух», «духовність», використовуючи релігійні, педагогічні та міждисциплінарні підходи. Визначено поняття «дух» як божественне начало в людині, а «духовність» – відповідний рівень розкриття та розвитку в неї Божого Духа згідно християнського віровчення. Охарактеризовано сутність і зміст понять «дух», «духовність» з погляду сучасної духовно-педагогічної науки (академік Г. Шевченко), яка визначає дух як животворящу силу, яка йде від Бога, а духовність – як ціннісний стрижень особистості. Дослідниця виділяє такі вищі духовні цінності людини, як істина, добро, краса, віра, надія, любов, мудрість, наслідування, які одухотворяють особистість, наближують її життя до ідеалу. Проаналізовано етапи самоодухотворення людини, що поєднують в собі духовне самопізнання та самовдосконалення тілесно-фізичної, душевної і духовної складових цілісної людини. Визначено та охарактеризовано еволюційні рівні розвитку духовності людини, які тісно взаємопов’язані і взаємообумовлюють одне одного: особистісна духовність, соціальна духовність, ноосферна (космопланетарна) духовність. Кожний наступний щабель розвитку духовності ґрунтується на попередньому, поступово еволюціонуючи із нього. Теоретично обґрунтовано, що духовність – це визначальний чинник еволюції людини і світу, оскільки, вдосконалюючись духовно, людина через свою інформаційно-енергетичну (духовно-душевну) складову гармонізуючим чином впливає на зовнішній світ, сприяючи його подальшій еволюції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сокаль, Г. І. "Вербалізація концепту "краса людини" в текстах англомовної художньої літератури". Нова філологія, № 56 (2013): 75–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Nevmerzhitska, O. M. "Краса як головна естетична цінність українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ ст." Grani 18, № 6 (23 квітня 2015): 51–54. http://dx.doi.org/10.15421/1715119.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед множини проблем історії української філософії, що потребують поглибленого вивчення, однією з основних, на думку автора, є дослідження системи цінностей українського народу. Одному з таких питань і присвячена ця стаття, в якій проведено дослідження естетичних цінностей українського національного світогляду в філософії першої половини ХХ століття, зокрема, головної його естетичної цінності – категорії краси. Проаналізовано творчість визначних українських вчених, філософів і суспільних діячів, що, звертаючись до людської природи, властивості людини до естетизації життя, з різних сторін досліджували український національний світогляд, який виражає цінності, погляди та переконання більшості представників українського народу. Видатні мислителі, вивчаючи та досліджуючи політичні, моральні, релігійні, естетичні ідеали та цінності, дивились на світ української людини з позиції його аксіологічної цілісності. Вони намагалися зрозуміти сутність, причини виникнення та існування різноманітних культурних процесів, що відбувалися в межах українського етносу, осягнути, яким чином через уявлення про красу народ реалізовує своє прагнення до прекрасного. Беручи до уваги, що українська філософія досліджуваного періоду ще недостатньо вивчена, заглибившись у джерела сучасної філософської думки в Україні, автором зроблено висновок, що життя українського народу найбільшою мірою підпорядковувалося прагненню до прекрасного, яке охоплює всі сфери життєдіяльності української людини як у матеріальному, так і в духовному вимірах буття.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

A. Saranuk, I. Matvienko,. "Гедонізм у сучасному суспільстві (філософське усвідомлення)". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (17 травня 2019): 36–44. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Радість загострює нашу сприйнятливість до світу, дає змогу нам захоплюватися і насолоджуватися ним. Радісна людина бачить світ у його красі і гармонії, сприймає людей в їх кращих проявах. Вона схильна швидше діставати задоволення від об’єкта, насолоджуватися ним, ніж аналізувати і критично осмислювати його. Людина сприймає об’єкт таким, яким він є, не прагне поліпшити або змінити його. Вона сприймає об’єкт як частину світу, відчуває свою близькість, причетність до нього. Об’єкт сприймається людиною як продовження, розширення її власного «Я». Радість змушує людину з особливою гостротою відчути свою єдність зі світом. Радість – це не просто позитивне ставлення до світу і до себе, це своєрідний зв’язок між людиною і світом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кунденко, Я. М., та М. О. Білостоцький. "ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ЛЮДИНИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА". Історія та географія, № 57 (2020): 68–74. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті дається визначення поняття «цінність» та характеристика історичних етапів становлення духовних цінностей людини інформаційного суспільства. Виявлено, щодуховний розвиток особистості – процес індивідуально-особистісного залучення до духовної культури суспільства, оволодіння загальнолюдськими, соціокультурними, національними цінностями і досвідом людства в процесі духовно-практичної діяльності та самостійного творчого розвитку кожної особи. Проблема цінностей, в широкому значенні, завжди виникає в епохи знецінення культурної традиції та дискредитацій ідеологічних засад суспільства. Розуміння цінностей змінюється відносно різних історичних періодів розвитку культури. В період Античності відсутнє чітке розуміння своєрідності людини в світі, істина і цінність не відокремлені один від одного. В часи Середніх віків йшлося про релігійні цінності, оскільки людина існувала в ім'я Бога. Філософи Нового часу виділили розум як головну рису людини. Всепоглинаючий інтерес до істини затемнював проблему цінностей. В німецькій класичній філософії І. Кант «відокремив» істину, красу і благо. Істиною займається розум, а цінністю - розумна воля. Для філософів ХХ століття проблема цінностей виходить на перший план, тому що головною проблемою постає екзистенціальне буття людини та «людино-орієнтована» істина. Розподіл цінностей людини сучасного інформаційного суспільства проводиться щодо суб'єкта та способу поціновування: фізичні, які задовольняють базові потреби суб'єкта, спрямовані на чуттєво дану реальність, що має одиничний, безпосередній та матеріальний характер;соціо-психологічні, які задовольняють особливі, опосередковані та ідеальні потреби суб'єкта, спрямовані на метафізичну чи віртуальну реальність, що існує у свідомості людини; духовні цінності, які задовольняють всезагальні та трансцендентальні потреби суб'єкта за допомогою творчої діяльності узагальнюючого мислення по створенню естетичні ідеалів; релігійних уявлень; наукових теорій; філософських категорій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Тюріна, Т. Г. "ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, УМОВИ ТА ЧИННИКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.1) (28 вересня 2021): 197–209. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-197-209.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито поняття «духовне пробудження» особистості, використовуючи християнський, духовно-філософський, ноосферний і науковий підходи. Представлено авторське визначення цього поняття, де духовно пробуджена людина трактується як особистість з космопланетарним рівнем свідомості, носій духовності і духовних знань, активно діюча інформаційно-енергетична одиниця Всесвіту, через яку транслюються духовні космічні енергії. Головне призначення духовно пробудженої людини – одухотворяти світ, привносити у життя людства красу і гармонію, любов і добро, мир і істину, сприяючи його еволюції. Духовний саморозвиток, духовне зростання є вищим смислом її життя. Розглянуто образи духовно пробудженої людини та їх характерні особливості у творчості видатних вчених: філософів, психологів ХХ–ХХІ століття (А. Маслоу, М. Савчина, послідовників вчення В. Вернадського). Охарактеризовано умови, які сприяють духовному пробудженню особистості: духовний спосіб життя; пріоритет духовних цінностей; вміння керувати своїми емоціями, почуттями, думками, поведінкою; стійка самодисципліна; позитивна налаштованість особистості, установка на творчість, гармонізацію взаємостосунків зі світом; усвідомлене прагнення до духовного саморозвитку, самовдосконалення; духовно-моральний, особистісний, соціальний рівні зрілості; високий духовно-моральний і духовно-естетичний рівні розвитку; просвітлена свідомість, досягнення стану внутрішньої гармонії через молитву, медитацію та інші духовні практики. Визначено чинники духовного пробудження особистості: класична музика, література, поезія, мистецтво, спілкування з людьми високого духовного рівня, інформаційно-енергетична взаємодія з літературою духовного спрямування тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Безена, І. М. "Людина і її духовна краса (світоглядні філософії Василя Сухомлинського та Олеся Гончара)". Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 173, ч. 2 (2018): 16–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Безена, І. М. "Людина і її духовна краса (світоглядні філософії Василя Сухомлинського та Олеся Гончара)". Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 173, ч. 2 (2018): 16–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Fedorova, Alexandra. "Категорія «класичне» в масовому суспільному сприйнятті: історичний і сучасний погляд." Музичне мистецтво і культура, № 26 (25 квітня 2018): 52–62. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-52-62.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи полягає у визначенні категорії класичного як поняття в широкому сенсі слова в сучасній суспільній свідомості. Багатогранний зміст поняття «класичного» має на увазі можливість широкого використання як в області предметного і матеріального аналізу речей, так і для аналізу нематеріальних: духовних, естетичних, культурних та інших цінностей. Методи дослідження - історико-логічний, структурно - функціональний, які дозволили проаналізувати і розкрити основні сторони досліджуваної категорії. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про значення категорії класичного. Запропоновано якісні складові категорії класичного, відокремлено фактори, які формують смисловий зміст поняття «класичне»: 1. Гармонія; 2. Об'єктивна краса; 3. Ідеал; 4. Простота і доступність розуміння форми; 5. Зміст думки в певній формі; 5. Втілення реалістичної краси. Ряд чинників і визначень повинні бути присутніми при смисловому використанні слова «класичне»: 1. Закінчена творіння думки, предмета має видиму, яку було чути, відчутну і певну людиною (суспільством) форму як «класичне». 2. Незмінність існуючого «класичного» творіння, яке відноситься до певного часу створення. 3. Простота єдиної форми, в якій зібрано зміст всіх якісних складових визначення «класичного». 4. Історичний час існування «класичного» творіння. Висновки. Рамки використання терміна, який фактично є догматичним і прийнятим у світовій практиці, підкоряються потребам суспільства, і використовуються в сучасному просторі як частина культурної спадщини. Сутність категорії «класичне» двоїста: з одного боку, «зразковий» - це певний абсолют і ідеал, який було виміряно і затверджений історичним часом його існування, з іншого - це зразок, який дає можливість для подальшого творчого розвитку та створення нових зразків.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Осіпенко, Н. С. "ОБРАЗ ЖІНКИ-РУКОДІЛЬНИЦІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ (ЗА ТВОРАМИ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «НАТАЛКА ПОЛТАВКА», Т. ШЕВЧЕНКА «НАЗАР СТОДОЛЯ», О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ»)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 253–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу образу жінки-рукодільниці у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». Розглядаються людські якості, які уособлюють найкращі риси жіночого характеру: доброту, сердечність і хазяйновитість. Особлива увага приділяється праці, що увиразнює людські чесноти та вдачу. У статті акцентовано увагу на жіночих образах літератури ХІХ століття, які різняться рівнем життя та поглядами. Як і в реальному світі, так і на сторінках художніх творів кожна героїня має свою долю. Відповідно до мети статті здійснено аналіз образу жінки-рукодільниці, яку розуміємо як жінку, що займається рукоділлям, у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля». У досліджені наведено приклади з художніх творів про життя і побут українських героїнь, описи дівчат-красунь у вишитому вбранні; сімейні звичаї і обряди, що супроводжуються використанням вишитих рушників, виготовлених самими дівчатами та жінками; охарактеризовано техніки шиття та процес вишивання. У результаті дослідження образів жінок-рукодільниць у творах І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», О. Кобилянської «Земля» з’ясовано, що кожна героїня славилася високими естетичними вподобаннями, розвиненими трудовими навичками, опануванням технології виготовлення й оздоблення речей побуту, одягу. Усі ці якості позитивно впливали на їхній авторитет у суспільстві та протилежної статі. Статус «жінка-рукодільниця» додавав особистості поваги (подекуди навіть спостерігалося поклоніння таланту та трудолюбству), допомагав людині жити, виконувати складну справу життя, ушляхетнював душу, підіймав над посередністю, поліпшував емоційний стан, робив дівчину витонченою, був ознакою готовності до подружнього життя, моральної краси і досконалості. Аналіз жіночих образів у вищезазначених художніх творах дозволяє зробити висновок, що ідеалом для українських письменників була жінка- рукодільниця, берегиня, у якій гармонійно поєднуються працелюбність, зовнішня і внутрішня краса, високорозвинений естетичний смак.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Краса людини"

1

Бофанова, М. В. "Правильне мовлення як краса людини". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22163.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Чуносова, А. В. "Тарас Шевченко – один із зачинателів жанру автопортрета в українському живописі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21539.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Давидова, Людмила Миколаївна, Людмила Николаевна Давыдова та Liudmyla Mykolaivna Davydova. "Порівняльний аналіз анатомо-морфологічних особливостей язика людини та лабораторних щурів". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41735.

Повний текст джерела
Анотація:
Знання будови лабораторних тварин являється важливою умовою для отримання точних результатів під час досліджень та їх інтерпретації. Метою дослідження є порівняння анатомо-морфологічних особливостей язика людини та лабораторних щурів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Краса людини" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії