Готові списки джерел за темами / Котельні установки / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Котельні установки.

Статті в журналах з теми "Котельні установки"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Котельні установки".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Kovalenko, T. P., S. S. Lys, V. O. Serdiuk, I. R. Galyanchuk та N. M. Lashkovska. "Аналіз ефективності роботи модернізованої водопідготовчої установки котельні підприємства". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 87–91. http://dx.doi.org/10.15421/40290618.

Повний текст джерела
Анотація:
Об'єктом дослідження є котельня підприємства ТзОВ "Гофрон", розташована в с. Малехів Жовківського району, призначена для забезпечення технологічних потреб підприємства в парі, а також забезпечення потреб тепла на опалення виробничого корпусу. На підприємстві приготування живильної води для котлів фірми Ferroli виду Vapoprex HVP 800 здійснено за допомогою водопідготовчої установки (ВПУ) SF-10A. Установка серії SF-10A складається з двох натрій-катіонітних фільтрів із загальним блоком управління і солерозчинним баком для приготування сольового розчину. Як фільтрувальний матеріал в установці SF-10A використано катіонообмінні смоли, що мають високу місткість за солями жорсткості. Наведено реакції, які описують процес іонного обміну за схемою двоступеневого натрій-катіонування, а також переваги цього методу. Проведено лабораторні дослідження з вивчення впливу ВПУ SF-10A на якість води. Встановлено, що після ВПУ жорсткість води зменшилась до 0,01 мг-екв/л. Наведено декілька етапів процесу регенерації двоступеневої натрій-катіонітової установки. Проведено розрахунок питомої витрати солі NaCl (а) на одну регенерацію та встановлено, що на фільтри I ступеня а = 135 г/г-екв, для II ступеня a = 350 г/г-екв. Проаналізовано ефективність роботи ВПУ SF-10A та розраховано техніко-економічні показники котельні підприємства ТзОВ "Гофрон" після модернізації ВПУ. Визнасено, що ККД до модернізації ВПУ підприємства становило 82 %, а після модернізації – 91 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Лавренченко, Г. К., та Б. Г. Грудка. "Підвищення термодинамічної ефективності виробництва і використання діоксиду вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 122–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1948.

Повний текст джерела
Анотація:
У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефек­тивності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних стан­цій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, G. O. Presich та S. I. Shevchuk. "Підвищення ефективності комбінованих теплоутилізаційних систем газоспоживальних котельних установок". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290616.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котелень удосконалених комбінованих систем утилізації теплоти, призначених для нагрівання води систем теплопостачання та хімічного водоочищення і повітря на горіння. Дослідження виконано для водогрійного котла ТВГ-8 за різних режимів його роботи згідно з тепловим графіком котельні залежно від температури навколишнього середовища в опалювальний період. Визначено в розглянутих умовах для відповідних теплообмінників-теплоутилізаторів такі основні параметри, як: теплопродуктивність, приріст коефіцієнта використання теплоти палива КВТП котла та кількість утвореного в системі конденсату за нормованих значень витрати води на підживлення теплових мереж. За отриманими основними показниками проведено порівняльний аналіз пропонованих систем теплоутилізації та відомих комбінованих систем з нагріванням тільки зворотної тепломережної води та дуттьового повітря. Показано, що доповнення відомої системи додатковим теплообмінником, призначеним для попереднього нагрівання холодної води на хімводоочищення (ХВО), дає змогу шляхом глибшого охолодження вихідних газів котельної установки підвищити її КВТП максимально на 9,4 %, що на 0,5 % більше порівняно з відсутністю нагрівання води на ХВО.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash та G. O. Sbrodova. "Застосування повітряного методу за¬побігання конденсатоутворенню в газовідвідних трактах котелень". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40281016.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати дослідження ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних та промислових котелень повітряного методу відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах. Розглянуто котельні установки з глибоким охолодженням відхідних газів, оснащені водогрійними теплоутилізаторами, призначеними для нагрівання зворотної тепломережної води та води іншого призначення. Досліджено за різних режимів котлів тепловологісний стан у димових трубах різного типу під час використання для зниження вологості та підвищення температури вихідних газів сухого та нагрітого повітря від повітронагрівача котла. Визначено в розглянутих умовах основні параметри систем антикорозійного захисту димових труб, що забезпечують відвернення в них конденсатоутворення за дотримання нормативних режимів експлуатації цих труб. За значеннями одержаних параметрів виконано порівняльний аналіз ефективності застосування розглянутого методу антикорозійного захисту газовідвідних трактів для різних теплоутилізаційних установок. Показано, що використання в теплоутилізаційних технологіях котлів методу підмішування нагрітого повітря забезпечує відвернення конденсатоутворення в димових трубах з різною часткою цього повітря у вихідних газах. Величина цієї частки залежить від режиму роботи котла, призначення утилізованої теплоти, характеристики димової труби тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Navrodska, R. А. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 225–29. http://dx.doi.org/10.15421/40250935.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано сучасні теплоутилізаційні технології для газоспоживальних котельних установок комунальної теплоенергетики і виявлено шляхи підвищення їхньої ефективності. Запропоновано вдосконалену технологію утилізації теплоти відхідних газів із використанням комбінованої теплоутилізаційної системи, призначеної для нагрівання зворотної тепломережної води і холодної води системи хімічного водоочищення. Досліджено теплову ефективність цієї системи і визначено рівні підвищення коефіцієнта використання теплоти палива КВП котельної установки протягом опалювального періоду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Лавренченко, Г. К. "Використання кисню і природного газу для підвищення ефективності паротурбінних установок". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2169.

Повний текст джерела
Анотація:
Паротурбінні установки становлять основу теплоенергетики. Незважаючи на їх поширеність, вони потребують вдосконалення із залученням результатів новітніх досліджень. При цьому в першу чергу фахівці повинні звертати увагу на те, що максимальна температура пари в цих установках не перевищує 550 °С через низьку корозійну стійкість і недостатню міцність трубок котельних агрегатів, що працюють при високій різниці тисків (до 25 МПа) всередині та зовні трубок. У той же час у сучасних газотурбінних установках температура робочого тіла при вході в турбіну високого тиску становить 1400-1500 °С. Цього досягають тим, що лопатки турбін, які виготовлені із жароміцної сталі, здатні витримувати температуру, що істотно перевищує максимальну межу, встановлену в даний час для паротурбінних установок. Лопатки турбін, до того ж, не схильні до впливу такої великої різниці тисків, як трубки котельних агрегатів. Для підвищення ефективності паротурбінних установок запропоновано новий спосіб підвищення температури пари перед турбіною. В його основі лежить використання кисню та природного газу. Підвищення максимальної температури циклу від 540 до 800 °С дозволяє збільшити термічний ККД на 8,1 %, а ефективність – на 6,4 %. Описується нетрадиційний спосіб підвищення макси­мальної температури циклу паротурбінної установки К-1200-240 до 800 °С, що дозволяє суттєво підвищити її термічний та ефективний ККД. Сутність способу полягає у змішуванні перегрітої пари, що виходить з пароперегрівача котла, з продуктами згоряння вуглеводневого палива в кисні. Таке рішення дозволяє уникнути проблеми механічної міцності і корозійної стійкості трубок пароперегрівача при високих температурах. Одним із наслідків застосування способу є отримання значної кількості чистого діоксиду вуглецю (340 т/добу в установці потужністю 1200 МВт), який можна утилізувати або поховати з метою зниження викидів в атмосферу
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Билека, Борис Дмитриевич, та Леонид Кириллович Гаркуша. "Повышение экономичности процессов генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях на основе комбинированных когенерационно-теплонасосных технологий". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 10–17. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1410.

Повний текст джерела
Анотація:
Наиболее эффективной технологией генерации электрической и тепловой энергии для нужд коммунальной теплоэнергетики и теплотехнологий является комбинированная выработка энергии с использованием современных когенерационных установок на основе газопоршневых двигателей и газотурбинных установок, работающих на природном газе или биогазе. Комбинированная выработка энергии на такой базе существенно снижает затраты топлива в сравнении с традиционной раздельной выработкой электроэнергии на тепловых конденсационных электростанциях или на теплоэлектроцентралях и тепловой на котельных установках. Дальнейшее заметное повышение энергоэффективности процессов генерации теплоты для рассматриваемых нужд может быть достигнуто путем включения в процесс теплонасосных установок, т.е. создание комбинированных когенерационно-теплонасосных установок. Они будут иметь наивысшую топливную экономичность в сравнении со всеми существующими в традиционной теплоэнергетике. Это обусловлено целым рядом факторов. Современные когенерационные установки (КГУ) на базе газопоршневых двигателей (ГПД) и газотурбинных установок (ГТУ) имеют электрический к.п.д. выше, чем тепловая электростанция (ТЭС) или теплоэлектроцентраль (ТЭЦ) – 30…45 % и 28…35 %, соответственно. В котлах-утилизаторах более эффективно используется высокотемпературная сбросная теплота двигателей, в результате чего суммарный к.п.д. установок достигает 85…88 %. Такие установки обеспечивают децентрализацию производства электрической и тепловой энергии, поэтому на автономных КГУ существенно ниже, а иногда практически отсутствуют потери в электрических и тепловых сетях, достигающие в централизованных системах 8…12 % и 15…30%, соответственно. Немаловажным является и то, что они повышают надежность работы всего объекта, делая его независимым от внешних сетей. Включение в процесс генерации теплоты теплонасосной установки (ТНУ) вызывает заметное повышение энергоэффективности, увеличивая топливную экономичность, благодаря использованию практически даровой низкопотенциальной теплоты природного, промышленного или бытового происхождения, а также высокой эффективности преобразования в ТНУ этой теплоты в теплоту более высокого потенциала с использованием электрической энергии КГУ. Целью работы является оценка перспектив применения комбинированных когенерационно-теплонасосных установок на базе ГПД и ГТУ для повышения энергоэффективности и энергосбережения при генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях, в частности, в процессах сушки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Нуржанов, М. Н. "Разработка вертикально-осевой ветроэнергетической установки". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, № 2 (2022): 123–26. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-72.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассмотрена проблема повышения эффективности энергоустановок с использованием возобновляемых источников энергии. Была разработана вертикально-осевая ветроэнергетическая установка на дымовых трубах котельных, использующая воздействия воздушных потоков на лопасти рабочего колеса для передачи энергии ветрогенератору. Данное устройство может применяться для утилизации энергии нагретых отходящих газов на дымовых трубах котлов, технологических установок, промышленных печей, каналах вентиляционных выбросов, в том числе на крышах многоэтажных жилых домов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash та O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Fialko, N. N., A. I. Stepanova, R. A. Navrodskaya, S. I. Shevchuk та G. A. Gnedash. "Ексергетичні втрати в повітронагрівачі теплоутилізаційної системи котельної установки". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40290316.

Повний текст джерела
Анотація:
Однією з причин зниження ефективності теплоутилізаційних систем та їх окремих елементів є втрати ексергетичної потужності. Такі втрати пов'язані з гідродинамічним опором при русі теплоносіїв, з незворотними процесами при теплообміні між теплоносіями, з процесами теплопровідності. Зниження втрат ексергетичної потужності дає змогу підвищити ефективність теплоутилізаційних систем. Це визначає актуальність робіт, присвячених вирішенню зазначеної проблеми. Для розрахунку втрат ексергетичної потужності в теплоутилізаційних системах та їх окремих елементах розроблено комплексну методику, яка поєднує ексергетичні методи з методами, побудованими на розрахунку дисипаторів ексергії. Розроблена методика дає змогу розділити втрати ексергетичної потужності згідно з причинами та зонами їх локалізації і виявити умови, за яких ці втрати будуть мінімальними. Основні етапи методики включають розробку математичної моделі досліджуваних процесів на основі рівняння ексергії, рівнянь балансів ентропії і ексергії, рівняння нерозривності, рівняння для внутрішньої енергії. У межах розробленої математичної моделі отримано диференціальні рівняння ентропії та ексергії і формули для розрахунку дисипаторів ексергії, що характеризують гідродинамічні втрати і втрати ексергетичної потужності внаслідок нерівноважного теплообміну між теплоносіями. Визначено значення дисипаторів ексергії для пластинчастого повітронагрівача теплоутилізаційної системи котельної установки за різних режимів роботи котла. Встановлено внесок кожного виду втрат у сумарні втрати ексергетичної потужності у повітронагрівачі і визначено область максимальних втрат цієї потужності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Fialko, N., R. Navrodskaya, A. Stepanova та G. Gnedash. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭЛЕМЕНТОВ КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕПЛОУТИЛИЗАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ ДЛЯ ПОДОГРЕВА ВОДЫ И ДУТЬЕВОГО ВОЗДУХА КОТЕЛЬНОЙ УСТАНОВКИ". Industrial Heat Engineering 37, № 5 (5 листопада 2017): 75–83. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.5.2015.09.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Fialko, N., А. Stepanovа, R. Navrodskaya та M. Novakovskiy. "АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ КОТЕЛЬНОЙ УСТАНОВКИ С КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕПЛОУТИЛИЗАЦИОННОЙ СИСТЕМОЙ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ РЕЖИМАХ РАБОТЫ КОТЛА". Industrial Heat Engineering 39, № 1 (20 лютого 2017): 33–40. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2017.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлены результаты анализа работы котельной установки с комбинированной теплоутилизационной системой на основе разработанного метода, использующего эксергетический подход и методы теории линейных систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodskaya, and G. Presitsh. "LOSSES OF EXERGETIC CAPACITY IN THE AIR HEATER OF THE HEAT-UTILIZATION SYSTEM OF THE BOILER INSTALLATION." Thermophysics and Thermal Power Engineering 41, no. 3 (June 10, 2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.31472/ttpe.3.2019.2.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати дослідження втрат ексергетичної потужності в повітронагрівачітеплоутилізаційної системи котельної установки і розглянуто закономірності впливу на зазначені втрати коефіцієнта тепловіддачі від стінки до повітря.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Bileka, B. D., та L. K. Garkusha. "КОТЕЛЬНАЯ С ВНУТРИЦИКЛОВЫМИ КОГЕНЕРАЦИОННО-ТЕПЛОНАСОСНЫМИ УСТАНОВКАМИ". Industrial Heat Engineering 37, № 5 (5 листопада 2017): 43–48. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.5.2015.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Предложена схема котельной большой мощности с когерерационно-теплонасосными установками для двухтрубной системы теплоснабжения. Применение когенерационно-теплонасосной технологии без производства товарной электроэнергии обеспечивает значительную экономию газа и повышает надежность теплоснабжения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Dyakonov, E., V. Mikhailov та N. Usikov. "ПРОЕКТИРОВАНИЕ КОТЕЛЬНЫХ УСТАНОВОК (ПРОШЛОЕ, НАСТОЯЩЕЕ И ВОЗМОЖНОЕ БУДУЩЕЕ)". ASJ 1, № 43 (11 грудня 2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.31618/asj.2707-9864.2020.1.43.52.

Повний текст джерела
Анотація:
В работе рассмотрены основные этапы развития котельных установок и методов их проектирования, влияние общенаучных сведений по термодинамике, физике и химии на конструктивные характеристики котельных установок. Показано, что при проектировании должны учитываться свойства сжигаемого топлива, условия работы котлов. Описано развитие нормативных методов проектирования. Дана краткая характеристика современных методов проектирования с использованием специализированных программных средств и высокопроизводительных вычислительных машин. Намечены пути дальнейшего развития методов проектирования.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, R. V. Dinzhos та S. I. Shevchuk. "ВОДОГРІЙНІ КОНДЕНСАЦІЙНІ ТЕПЛОУТИЛІЗАТОРИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НАНОКОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ГАЗОСПОЖИВАЛЬНИХ ОПАЛЮВАЛЬНИХ КОТЛІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 124–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280223.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котельних установок із глибоким охолодження їхніх відхідних газів водогрійного теплоутилізаційного устаткування різного типу. Розглянуто устаткування, теплообмінні поверхні якого компонувались з пучків поперечно-оребрених труб двох видів та гладкотрубних пучків. Визначено для різних режимів роботи котельних установок протягом опалювального періоду такі відносні характеристики даних поверхонь, як теплопродуктивність на одиницю маси цієї поверхні та її об'єм на одиницю теплопродуктивності. Виконано порівняльний аналіз зазначених характеристик при використанні для поверхонь теплообміну традиційних матеріалів і полімерних мікро- і нанокомпозитів з різними коефіцієнтами теплопровідності. За значеннями робочих температур теплообмінної поверхні із мікро- і нанокомпозитів визначено її полімерну матрицю, а за величиною теплопровідності - необхідний склад наповнювачів полімеру, якими можуть слугувати мікрочастки алюмінію або вуглецеві нанотрубки. Показано, що для опалювальних котельних установок водогрійне теплоутилізаційне устаткування із вказаних нанокомпозиційних матеріалів за питомою теплопродуктивністю має істотні переваги над традиційно застосовуваними аналогами цього призначення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Емельянов, Денис Александрович, and Павел Александрович Артамонов. "TECHNICAL AND ECONOMIC RATIONALE OF A GAS-PISTON USE IN A MEDIUM-CAPACITY BOILER HOUSE." Housing and utilities infrastructure, no. 3(18) (September 29, 2021): 106–13. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.18.3.011.

Повний текст джерела
Анотація:
Рассмотрена проблема сокращения затрат при потреблении электрической энергии оборудованием центральной котельной средней мощности. Перспективным направлением в решении этой задачи является использование альтернативного источника электроэнергии в виде газопрошневой установки. Теплогенерирующие установки для централизованного теплоснабжения были рассчитаны с учетом минимального потребления электроэнергии и достижения надежности. Проведен анализ потребления электроэнергии оборудованием котельной установленной мощностью 4,7 МВт. Определены технические характеристики газопоршневой установки, выбранной в качестве нового источника электроэнергии. Проведены технико-экономические расчеты стоимости производства собственного электричества для котельной. Применение собственного источника электроэнергии позволяет снизить стоимость электроэнергии в сравнении с покупкой от центральных электросетей. Сделан вывод о том, что применение собственного альтернативного источника электроэнергии для котельной - это выгодное вложение для снижения финансовой нагрузки на теплоснабжающую организацию и для снижения стоимости тарифа на тепловую энергию. The problem of reducing cost of electricity consumption by the equipment of the central boiler house of medium capacity is considered. A promising direction in solving this problem is the use of an alternative source of electricity in the form of a gas-piston installation. Heat generating plants for district heating were designed taking into account the minimum electricity consumption and achieving reliability. We carried out the analysis of electricity consumption by the boiler house equipment with an installed capacity of 4.7 MW. The technical characteristics of the gas-piston plant selected as a new source of electricity were determined. As well we carried out technical and economic calculations of the cost of producing own electricity for the boiler house. The use of its own power source allows one to reduce the cost of electricity in comparison with the purchase from the central power grid. It is concluded that the use of its own alternative source of electricity for the boiler house is a profitable investment to reduce the financial burden on the heat supply organization and to reduce the cost of the heat energy tariff.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Зиганшина, С. К., та А. А. Кудинов. "Повышение экономичности котельных установок ТЭС и систем теплоснабжения". Теплоэнергетика, № 8 (2016): 62–66. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363616040111.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Майданик, М. Н., А. Н. Тугов та В. А. Верещетин. "Оценка технического состояния котельных установок по показателям качества". Теплоэнергетика, № 4 (2020): 33–40. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363620040049.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Майданик, М. Н., А. Н. Тугов та В. М. Супранов. "Тепловой расчет систем пылеприготовления котельных установок: новый подход". Теплоэнергетика, № 6 (2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363621060059.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Усиков, Н., та Е. Дьяконов. "К ИСТОРИИ РАЗВИТИЯ МЕТОДОВ КОНТРОЛЯ КАЧЕСТВА СЖИГАНИЯ ТОПЛИВА". National Association of Scientists 2, № 36(63) (19 березня 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.31618/nas.2413-5291.2021.2.63.359.

Повний текст джерела
Анотація:
Рассмотрены приборы для измерения элементного состава уходящих газов котельных установок в их историческом развитии, методики теплотехнических расчетов сжигания топлива.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk та G. O. Presich. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ГАЗОВІДВІДНИХ ТРАКТІВ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Industrial Heat Engineering 38, № 1 (20 лютого 2016): 47–53. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2016.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз ефективності застосування ряду теплових методів відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах котельних установок з димовими трубами різного типу при використанні теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням відхідних газів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Малахов, Алексей Валентинович, та Ирина Александровна Савиных. "КОНСТРУКТИВНЫО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И КОМПЛЕКТАЦИЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНЫХ КОТЕЛЬНЫХ УСТАНОВОК". Транспортные системы, № 2 (2017): 60–64. http://dx.doi.org/10.46960/62045_2017_2_60.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Збараз, Леонид Иосифович, та Станислав Викторович Чичерин. "ВЫБОР ОПТИМАЛЬНОГО КОЛИЧЕСТВА КОТЛОАГРЕГАТОВ ПРИ РЕКОНСТРУКЦИИ ИСТОЧНИКА ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 7 (15 липня 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/7/2177.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность. Реконструкция источника теплоснабжения может привести к появлению чрезмерного резерва мощности, что сделает его эксплуатацию дорогостоящей из-за больших потерь в периоды низкой тепловой нагрузки и значительных капиталовложений. С другой стороны, энергоэффективное производство и преобразование энергии на основе георесурсов не всегда возможно в периоды максимального потребления тепловой энергии. Чтобы обеспечить такой спрос, как правило, создаются пиковые элементы генерации. Поскольку такие источники обычно маломощны и предназначены для краткосрочной работы, в качестве топлива часто предусматривается дорогостоящее топливо, что делает задачу оптимального конфигурирования оборудования при реконструкции источника теплоснабжения актуальной. Цель и задачи исследования. Формализовано цель можно выразить следующим образом: среди всех возможных вариантов установки оборудования выбрать такой, при котором прямые затраты энергоносителей за отопительный сезон будут минимальными, но при этом заданная тепловая нагрузка будет обеспечиваться. Методы. Оптимальная схема выбиралась после расчета нескольких конфигураций оборудования котельной и сравнения прямых затрат за отопительный сезон для разных климатических зон. Ограничения, наложенные на единичную величину вырабатываемой мощности и КПД, и принятая методика расчета привели к минимально возможному количеству независимых переменных. Общая тепловая нагрузка распределялась между несколькими котлами, что, исходя из практики эксплуатации, является предпочтительным вариантом, когда агрегаты связаны между собой по параллельной схеме. Принята схема, когда дополнительный котел, находящийся в резерве, включается, если заданная нагрузка не может быть покрыта котлами, уже находящимися в работе, о чем сигнализируют показания расходомера пара или датчик температуры теплоносителя в подающем трубопроводе. Поскольку зависимость КПД котла от удельной нагрузки на стадии проектирования и реконструкции неизвестна, для расчётов принимаем среднестатистическую зависимостью КПД брутто котла от удельной нагрузки. Решать задачу предлагается с помощью средств автоматизации расчетов, например, прикладного пакета программ Statistika 6. Результаты. Были выполнены расчёты для котельных, расположенных в Республике Татарстан, Харьковской и Омской областях. Принятая тарифная составляющая достигала 3,68 руб/кВт·ч электрической энергии и 5,48 руб. за кубометр природного газа. Для подключённой тепловой нагрузки 4,2 МВт, рассматривая одну из шести комбинаций компоновки: от двух котлов одинаковой мощности по 2,5 МВт каждый до набора котельного оборудования 2,5 МВт, 1,6 МВт и 1,0 МВт, было установлено, что ситуация для различных объектов принципиально отличается. Для Харьковской и Омской областей, отличающихся наиболее теплым и холодным климатом, соответственно, оптимальным является вариант установки котлов мощностью 2,5, 1,6 и 1,0 МВт, а для г. Казани – два котла по 2,0 и один – 1,0 МВт. Выводы. Использованный в настоящей работе метод решения двухуровневой оптимизационной задачи, для решения которой применялся принцип декомпозиции, позволил установить оптимальную из шести возможных комбинаций компоновку котельной. Разработанный подход может стать полезным инструментом в руках проектировщика. Полученные результаты интересны и определенно должны подтвердиться на практике. В частности, показана возможность производства при минимальных затратах первичных энергоносителей, что в свою очередь приведет к снижению вредного воздействия на окружающую среду и позволит говорить об энергоэффективной технологии производства и преобразования энергии на основе георесурсов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Шакиров, В. А. "Опыт эксплуатации и анализ эффективности использования в котельной паровой турбогенераторной установки с противодавлением". Теплоэнергетика, № 2 (2019): 24–31. http://dx.doi.org/10.1134/s004036361902005x.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Nikolaev, A. V. ""AUTOMATED SYSTEM FOR SUPPLYING WATER HEATED BY THE FLUE GASES OF THE BOILER PLANT IN THE MINE AIR HEATING INSTALLATION "." Vestnik of Kuzbass State Technical University 17, no. 6 (2017): 133–41. http://dx.doi.org/10.26730/1999-4125-2017-6-133-141.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Bashirov, V. D., R. F. Sagitov, R. N. Kasimov, A. A. Egorov, and V. V. Zaharevich. "Analysis of noise sources roof boiler plants." Science and Modernity, no. 1 (2014): 63–66. http://dx.doi.org/10.17117/ns.2014.01.063.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Вершинина, К. Ю., Г. В. Кузнецов та П. А. Стрижак. "ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАЖИГАНИЯ МАЗУТА ВОДОУГОЛЬНЫХ ТОПЛИВ ДЛЯ КОТЕЛЬНЫХ УСТАНОВОК, "Химия твердого топлива"". Химия твердого топлива, № 2 (2017): 30–35. http://dx.doi.org/10.7868/s0023117717020116.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Мешалкин, В. П., Е. Р. Мошев, В. Д. Белов, М. А. Ромашкин, В. Г. Власов та М. Г. Шницляйн. "Логико-информационные модели процессов технического обслуживания котельных установок химико-технологических систем". Теоретические основы химической технологии 56, № 1 (2022): 111–27. http://dx.doi.org/10.31857/s0040357122010109.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Селиванов, О. Г., and Е. С. Пикалов. "Estimation of the effectiveness of using sodium-cation exchange resins in the process of water softening for the operation of heat producing plants." Vodosnabzhenie i sanitarnaia tehnika, no. 5 (May 13, 2022): 14–18. http://dx.doi.org/10.35776/vst.2022.05.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлены результаты оценки эффективности очистки воды от солей жесткости методом ионного обмена при помощи различных натрий-катионитовых смол с целью использования умягченной воды для подпитки теплогенерирующих установок. Исследования проводились на опытной установке ионного обмена с использованием одноступенчатой схемы натрий-катионирования при ламинарном режиме работы. Эксперименты заключались в определении зависимости эффективности умягчения от скорости потока воды до исчерпания ресурса каждой из смол с последующей регенерацией и проведением повторных исследований эффективности при разных скоростях потока. Установлено, что натрий-катионитовые смолы обеспечивают высокую степень очистки от солей жесткости. При этом более высокие результаты по эффективности умягчения и степени регенерации получены на смолах Purоlite C100E и Токем-150. По результатам работы предложено использовать данные марки смол для умягчения воды в составе многоступенчатых водоподготовительных установок на тепловых электростанциях и котельных. The results of estimating the effectiveness of removing hardness salts from water by the ion exchange method using various sodium-cation exchange resins with the aim of using softened water to feed heat producing plants are presented. The studies were carried out in an ion exchange pilot plant using a single-stage flow scheme of sodium cationization in laminar conditions. The experiments involved determining the dependence of the softening efficiency on the water flow rate until the resource exhaustion of each of the resins with the subsequent regeneration and repeated studies of the effectiveness at different flow rates. It was established that sodium-cation resins provided for a high degree of removing hardness salts. At the same time, higher results in terms of the softening efficiency and degree of regeneration were obtained with Purolite C100E and Tokem-150 resins. Based on the results of the studies using these trademarks of resin for water softening as part of multi-stage water treatment plants at thermal power plants and boiler houses was proposed.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk та G. O. Sbrodova. "Удосконалення технічних рішень теплоутилізаційного устаткування котелень". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 120–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290724.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати досліджень щодо застосування в конденсаційних водогрійних теплоутилізаторах систем глибокої утилізації теплоти відхідних газів котельних установок пучків оребрених біметалевих труб певної конфігурації, а саме: з інтенсифікаторами (турбулізаторами) теплообміну всередині сталевих труб та з зовнішнім алюмінієвим оребренням. При цьому димові гази омивають оребрену поверхню, а рух нагріваної води здійснюється усередині труб. Використання таких труб дає змогу посилити теплообмін на внутрішній частині труб, що особливо важливо для конденсаційної зони теплоутилізатора, де відбувається інтенсифікація теплообміну, і з боку димових газів в разі їх охолодження нижче температури точки роси водяної пари та її конденсації. Для конденсаційної зони трубного пучка визначали раціональні геометричні параметри сталевих труб і турбулізаторів потоку на їхній внутрішній поверхні за умови рівності термічних опорів з боку димових газів і води. За результатами виконаних досліджень визначено оптимальні співвідношення параметрів сталевої труби і турбулізаторів потоку, що забезпечують значну інтенсифікацію теплообміну за відносно помірного росту аеродинамічного опору. Показано, що застосування пропонованих труб поліпшує також теплообмін і шляхом уповільнення процесу накипоутворення за рахунок турбулізації пристінного шару нагріваної води. Так відносне зменшення товщини відкладень для труб з турбулізаторами потоку порівняно з гладкими трубами зростає з часом і в деяких режимах перевищує значення 2.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Фархадзаде, Э. М., А. З. Мурадалиев, Т. К. Рафиева та А. А. Рустамова. "Обеспечение безошибочности данных при автоматизированном анализе технико-экономических показателей котельных установок энергоблоков". Теплоэнергетика, № 7 (2020): 69–76. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363620070012.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Арыстанбаев, К. Е., А. А. Бердалиева та А. А. Умаров. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОБРАЗОВАНИЯ ТОКСИЧНЫХ КОМПОНЕНТОВ В ТОПКАХ ПАРОВЫХ КОТЛОВ ТГМЕ-464". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 2021.3 (11 вересня 2021): 18–28. http://dx.doi.org/10.48081/kqkb5152.

Повний текст джерела
Анотація:
В данной статье приведены результаты исследования образования токсичных компонентов в топках паровых котлов ТГМЕ-464. Приведено обоснование необходимости в разработке новой модели, предназначенной для измерения концентрации оксида углерода в высокотемпературных процессах горения с учетом процесса охлаждения, полученный поправочный коэффициент должен учитываться при определении концентрации оксида углерода путем отбора пробы в высокотемпературных процессах. Ввод влаги в зону горения топлива с полным основанием можно охарактеризовать как один из методов подавления процессов образования оксидов углерода и азота при сжигании топлив в топках паровых котлов. Успешное решение задачи по совершенствованию процессов сжигания природного газа и мазута в паровых котлах тепловых электростанций и котельных в экологическом аспекте базируется на оптимальном сочетании режимно-технологических методов снижения выбросов вредных веществ с дымовыми газами в атмосферу. Поэтому необходима реконструкция горелочных устройств паровых котлов, предназначенных для сжигания газа и мазута, которая позволяла бы осуществлять подвод водяного пара в процесс горения и сохраняла бы высокие технико-экономические показатели котельных установок и надежность работы энергетического оборудования с минимальными капитальными и эксплуатационными затратами на природоохранные мероприятия.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodskaya, S. Shevchuk, and G. Sbrodova. "Optimization of operating parameters a heat-recovery exchanger of a boiler plant based on the exergy approach." Energy and automation, no. 2(54) (June 22, 2021): 5–16. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2021.02.005.

Повний текст джерела
Анотація:
Abstract. The results of operating parameters optimization of the air-heating heat-recovery exchanger of complex heat recovery system of a gas-fired boiler designed for heating water and blown air are presented. Air heating in this heat-recovery exchanger is realized by deep cooling of the waste exhaust gases, that is, with a change in their moisture content during the heat recovery process. The possibilities of using a complex technique based on the structural-variant method and exergy analysis methods for the optimization of the heat-recovery exchanger are analyzed. The developed structural scheme of the boiler plant with identification of input and output exergy streams for all elements of the installation is presented. The change of exergy losses in this heat-recovery exchanger has a rather strong effect on the change of the whole heat recovery system efficiency is established. Thus, the optimization of heat-recovery exchanger operating parameters of is a necessary condition for increasing the efficiency of heat recovery in general. The choice of multiplicative exergy efficiency criteria used as target functions of operating parameters optimization of the investigated air-heating heat exchanger is substantiated. The obtained dependences of exergy efficiency criteria on the operating parameters of the heat-recovery exchanger, such as the ratio of the Reynolds numbers of exhaust gases and air and the ratio of the initial and final moisture content of exhaust gases, are analyzed. It is established that the minimum values of the efficiency criteria, which corresponds to the maximum exergy efficiency, is observed in the range of values of the ratio of the initial and final moisture content of exhaust gases in the range from 2.4 to 3.0. It is shown that at a value of the specified ratio of 2.7, the exergy efficiency of the investigated heat-recovery exchanger does not depend on the ratio of the Reynolds numbers of exhaust gases and air. It is established that of initial and final moisture content ratio of exhaust gases, equal to 2.7, and the Reynolds numbers ratio of exhaust gases and air, equal to 0.8 and 1.2, depending on the values of initial and final moisture content ratio of exhaust gases, can be taken as the optimal values of the operating parameters. Key words: heat-recovery exchangers, exergy efficiency, complex techniques
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Зройчиков, Н. А., В. И. Кормилицын, В. С. Бороздин та А. В. Пай. "Обзор технологий обработки мазута при хранении и подготовке к сжиганию в топках котельных установок". Теплоэнергетика, № 2 (2020): 36–45. http://dx.doi.org/10.1134/s004036362002006x.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Фархадзаде, Э. М., А. З. Мурадалиев та Ю. З. Фарзалиев. "Метод и алгоритм ранжирования котельных установок блочных электростанций по критерию надежности и экономичности работы". Теплоэнергетика 2015, № 10 (2015): 22–29. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363615080019.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Stepashkin, I. A., and A. G. Mikhailov. "Features of solid fuel use in boiler plants." YOUNG RUSSIA: HIGH TECHNOLOGY – INTO INDUSTRY, no. 1 (2019): 102–5. http://dx.doi.org/10.25206/2310-4597-2019-1-102-105.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

FIALKO, N., A. STEPANOVA, and R. NAVRODSKAYA. "Efficiency of combined heat-utilization systems of boiler installations (part 2)." Energy and automation 2018, no. 3 (July 23, 2018): 34–48. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2018.03.034.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Vdovenko, S. V., and А. V. Vdovenko. "Analytical estimation of the water regime of the oil refinery boiler plants." Energy and automation 2019, no. 1 (May 6, 2019): 128–40. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2019.01.128.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Kutcheruk, V. Yu, and І. А. Dudatiev. "REVIEW METHODS OF CONTROL OF BOILER FLUE GASES." Key title Zbìrnik naukovih pracʹ Odesʹkoï deržavnoï akademìï tehnìčnogo regulûvannâ ta âkostì -, no. 1(2) (2013): 50–58. http://dx.doi.org/10.32684/2412-5288-2013-1-2-50-58.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

А. Е. Карманов, Н. М. Арипова, Ш. М. Нуркина, Е. В. Приходько та Н. М. Танырбергенов. "РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ УТИЛИЗАЦИИ ЛИСТВЕННОГО МУСОРА С ПОЛУЧЕНИЕМ ТЕПЛОВОЙ ЭНЕРГИи ДЛЯ ОБЪЕКТОВ ЖКХ". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 1.2022 (18 березня 2022): 88–97. http://dx.doi.org/10.48081/mpig4639.

Повний текст джерела
Анотація:
Статья посвящена актуальной проблеме увеличивающегося спроса на энергоресурсы при их одновременном сокращении, а также вредного влияния выбросов на окружающую среду при использовании традиционных источников энергии. Авторы рассматривают технологию утилизации отходов как один из вариантов решения данного вопроса. В качестве альтернативного топлива исследователи предлагают использовать биомассу – лиственный мусор. При сжигании растительной органики имеет место так называемый «нулевой углекислотный след» (карбоновый след). Это значит, что в процессе сжигания листьев, количество образующегося СО2 будет не больше, чем поглотило дерево за срок своей жизни. Предлагаемая технология утилизации лиственного мусора путем установки предтопка с ретортной горелкой использует минимальное количество операций по подготовке топлива, что минимизирует энерго- и трудозатраты и снижает себестоимость данного топлива. Разработанная конструкция предтопка с ретортной горелкой позволит сжигать топливную массу без переделки котельных агрегатов и печей. Преимуществом данного устройства является сжигание топлива с большим количеством загрязнений и без жёстких требований к фракции самого топлива. Применение специального устройства для сжигания топливной массы даст существенный экологический и экономический эффект.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Derbin, Mihail, and A. Emelyanenko. "To the question of the appropriateness using of boiler plants for biofuel." Актуальные направления научных исследований XXI века: теория и практика 3, no. 9 (December 21, 2015): 46–48. http://dx.doi.org/10.12737/16860.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Panferov, S. "ON ONE SOLUTION OF THE TASK FOR SELECTING THE QUANTITY AND POWER OF BOILERS IN DESIGNING A BOILER PLANT." Bulletin of South Ural State University series "Construction Engineering and Architecture" 20, no. 3 (2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.14529/build200306.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Khoroshev, N. I. "Intellectualization of decision support in the operation of power boiler units." Systems. Methods. Technologies, no. 2(34) (2017): 66–73. http://dx.doi.org/10.18324/2077-5415-2017-2-66-73.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Fialko, N., R. Navrodska, S. Shevchuk, G. Presich, and G. Gnedash. "Prevention of condensation in chimneys of boiler plants with heat-recovery systems." Energy and automation, no. 4(56) (August 30, 2021): 5–17. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2021.04.005.

Повний текст джерела
Анотація:
The results of studies of the effectiveness of using the air method of preventing condensation formation in the gas-exhaust ducts for anticorrosive protection of chimneys of gas-fired heating boiler plants are presented. This method is used in heat-recovery systems of boiler plants, characterized by deep cooling of gases (below the dew point temperature of water vapor contained in exhaust-gases). The essence of this method is to change the thermal and humidity characteristics of exhaust-gases after heat-recovery by mixing dry and heated air in front of the chimney. Schematic solutions of heat-recovery systems using two options for using the air method are presented. The first option corresponds to the use of the air method when mixing air from the heater of boiler plant. In the second option, for the implementation of the air method, air heated in the heat-recovery system itself is used. To assess the efficiency of the air method, computational studies were carried out to determine the thermal and moisture characteristics of flue gases at the mouth of different types of chimneys under different operating modes of the boiler during the heating period. The studies were carried out for two proposed options for using the air method when using air with a change in its temperature over a wide range. The values of the dew point of the flue gases at the mouth of the chimney and the temperature of its inner surface were calculated at various proportions of the mixed air. The parameters of flue gases and mixed air were determined, ensuring the absence of condensation in the chimneys. Based on the values of the obtained parameters, a comparative analysis of the effectiveness of the considered options for using the air method was carried out. It is shown that for heating boilers the use of this method is the most effective in complex heat-recovery systems when using recovered heat for heating return heat-network water and combustion air. Key words: gas-fired boilers, exhaust-gases, deep cooling, air method, thermal and humidity condition, chimney, anticorrosive protection
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Иванова, И. Ю., В. А. Шакиров, М. В. Ермаков та Ф. С. Бухер. "Анализ экономической целесообразности использования геотермальных теплонасосных установок для замещения угольных котельных малой мощности на примере Байкальской природной территории". Теплоэнергетика, № 10 (2020): 68–78. http://dx.doi.org/10.1134/s0040363620100057.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodska, and S. Shevchuk. "Efficiency of different types gas heaters for chimney anticorrosion protection systems of boiler plants." Energy and automation, no. 1(53) (December 28, 2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2021.01.005.

Повний текст джерела
Анотація:
The of researches results of exergy efficiency and optimization of parameters of different types gas heaters by used for anticorrosion protection of gas exhaust ducts of heating boiler plants equipped with exhaust gas heat recovery systems are presented. The choice of a complex technique for analyzing the efficiency of gas heaters, which makes it possible to obtain functional dependences of the selected efficiency criteria on the geometric parameters of the heat exchange surface of gas heaters for solving optimization problems is substantiated. Such a technique can be a technique based on exergy methods and statistical methods of experiment planning theory. This technique by an insignificant number of initial parameters required for calculation, and by the simplicity of calculation and analytical methods for obtaining exergy characteristics is characterized. The work considered three types of gas heaters: water-heating (water-gas) and two gas-heating (gas-gas) pipe and plate type. The heat exchange surface of the water-heating gas heater is assembled from transverse-finned bimetallic (steel base and aluminum fins) pipes, gas-heating pipe-type - from steel pipes with circular turbulators flow, and gas-heating plate-type - from smooth steel plates. The general system of balance equations used in this complex technique, and also its the basic stages, are presented. It is noted that the choice of complex criteria for assessing the efficiency of gas heaters is carried out according to the degree of sensitivity of the criteria to changes in the operating and geometric parameters of gas heaters. Using the proposed sensitivity coefficient, the degree of sensitivity of different efficiency criteria has been analyzed and it has been established that one of the most sensitive to changes in the geometric parameters of the heat exchange surface of gas heaters is the heat-exergy criterion. The results of the corresponding calculations for each of the three gas heaters are presented. It has been established the most exergetically effective is a water-heating gas heater, followed by gas-heating gas heaters, of plate and tube types respectively.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash та G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Boyarkin, Mikhail, Vladislav Kovalnogov, Tamara Karpukhina, and Ruslan Fedorov. "Development and research of technology of enrichment of low-grade solid fuels by recirculated exhaust gases for boiler plants." Modern science: researches, ideas, results, technologies, no. 1(17) (December 18, 2016): 78–88. http://dx.doi.org/10.23877/ms.ts.25.008.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Иванов, Владимир Петрович, Владимир Александрович Дронченко, Татьяна Владимировна Вигерина та Станислав Владимирович Пилипенко. "УТИЛИЗАЦИЯ НЕФТЕСОДЕРЖАЩИХ СТОЧНЫХ ВОД ЭМУЛЬГИРОВАНИЕМ И СЖИГАНИЕМ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 1 (23 січня 2020): 27–33. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/1/2444.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью разработки технологии и соответствующего оборудования для утилизации нефтесодержащих сточных вод, которые содержат растворы технических моющих средств, при исключении накопления их в значительных объемах в условиях отдельных ремонтных предприятий средней и малой мощности. Цель: исключить загрязнение почвы и водного бассейна нефтесодержащими сточными водами с растворами технических моющих средств, уменьшить долю выбросов вредных веществ в окружающую среду в ходе утилизации рассматриваемых отходов производства в промышленных котельных установках. Методы: теоретические исследования процессов сжигания нефтесодержащих сточных вод с включениями растворов технических моющих средств; экспериментальные исследования процесса термической утилизации данного вида загрязняющих веществ методом сжигания их вместе с природным газом (либо печным топливом) на действующем промышленной паровом котле, с номинальным производством пара в 6,5 т/ч. Результаты. Разработана и предложена к использованию эффективная (как с экологической, так и с экономической точки зрения) технология и оборудование для хранения и переработки сточных вод с нефтесодержащими отходами и их последующей утилизации методом сжигания вместе с природным газом (либо печным топливом) в действующем промышленном паровом котле. Наличие в топливе воды (около 10 %) увеличивает эффективность его сгорания, уменьшая выбросы оксидов азота в окружающую среду. Изучены особенности механизмов превращений, которые происходят при образовании капель водотопливной эмульсии и их последующем сжигании. Использование выделенного из нефтесодержащих сточных вод энергоресурса позволяет уменьшить потребление котельного топлива на 3–5 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Котельні установки" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії