Готові списки джерел за темами / Котельні установки

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Котельні установки"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Котельні установки".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Котельні установки"

Kovalenko, T. P., S. S. Lys, V. O. Serdiuk, I. R. Galyanchuk та N. M. Lashkovska. "Аналіз ефективності роботи модернізованої водопідготовчої установки котельні підприємства". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 87–91. http://dx.doi.org/10.15421/40290618.

Повний текст джерела

Анотація:

Об'єктом дослідження є котельня підприємства ТзОВ "Гофрон", розташована в с. Малехів Жовківського району, призначена для забезпечення технологічних потреб підприємства в парі, а також забезпечення потреб тепла на опалення виробничого корпусу. На підприємстві приготування живильної води для котлів фірми Ferroli виду Vapoprex HVP 800 здійснено за допомогою водопідготовчої установки (ВПУ) SF-10A. Установка серії SF-10A складається з двох натрій-катіонітних фільтрів із загальним блоком управління і солерозчинним баком для приготування сольового розчину. Як фільтрувальний матеріал в установці SF-10A використано катіонообмінні смоли, що мають високу місткість за солями жорсткості. Наведено реакції, які описують процес іонного обміну за схемою двоступеневого натрій-катіонування, а також переваги цього методу. Проведено лабораторні дослідження з вивчення впливу ВПУ SF-10A на якість води. Встановлено, що після ВПУ жорсткість води зменшилась до 0,01 мг-екв/л. Наведено декілька етапів процесу регенерації двоступеневої натрій-катіонітової установки. Проведено розрахунок питомої витрати солі NaCl (а) на одну регенерацію та встановлено, що на фільтри I ступеня а = 135 г/г-екв, для II ступеня a = 350 г/г-екв. Проаналізовано ефективність роботи ВПУ SF-10A та розраховано техніко-економічні показники котельні підприємства ТзОВ "Гофрон" після модернізації ВПУ. Визнасено, що ККД до модернізації ВПУ підприємства становило 82 %, а після модернізації – 91 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лавренченко, Г. К., та Б. Г. Грудка. "Підвищення термодинамічної ефективності виробництва і використання діоксиду вуглецю". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 122–32. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1948.

Повний текст джерела

Анотація:

У цій статті досліджується комплекс проблем, починаючи від отримання газоподібного діоксиду вуглецю з різних джерел постачання та завершуючи аналізом характеристик вуглекислотних установок. Удосконалення вуглекислотних установок безпосередньо пов'язано з підвищенням ефективності застосовуваних в них процесів, способів і схем. Приділено увагу економічному отриманню СО2 з продуктів згорання природного газу. Пропонується заміна в абсорбційно-десорбційній установці абсорбенту МЕА на абсорбент МДЕА (метилдіетаноламін), що дозволить заощадити гріючий пар і зменшити кратність циркуляції розчину. Розглянуто два типи вуглекислотних станцій, що працюють на природному газі: традиційної технологічної побудови; і з новими схемами, в яких застосовуються процеси когенерації та тригенерації. В даний час вважається, що доцільніше виробляти один універсальний продукт – низькотемпературний рідкий діоксид вуглецю, який легко можна трансформувати в будь-який інший його вид і необхідний стан. Обґрунтовано зниження енергетичних витрат в установках традиційного типу. На їх основі можна проводити модернізацію і реконструкцію існуючих вуглекислотних станцій. Показано, що при використанні продуктів згорання від стороннього джерела, наприклад, котельні установки, вуглекислотна станція для виробництва тієї ж кількості низькотемпературного рідкого діоксиду вуглецю буде витрачати, як мінімум, на 30% менше природного газу. Включення когенераційної установки до складу вуглекислотної станції дозволить одночасно виробляти крім рідкого діоксиду вуглецю, також електроенергію і теплоту. Утилізація теплових потоків в такій вуглекислотній станції може здійснюватися в паротурбінній установці, яка генерує додатково до 40% електроенергії. Видалення кисню з димових газів і повне осушення і очищення викидного потоку з абсорбера дозволяє отримати чистий газоподібний азот як додатковий продукт. Ексергетичний ККД запропонованого енерготехнологічного комплексу досягає 40%, тобто в 10 разів перевищує його значення для традиційних вуглекислотних станцій

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Fialko, N. M., G. O. Gnedash, R. O. Navrodska, G. O. Presich та S. I. Shevchuk. "Підвищення ефективності комбінованих теплоутилізаційних систем газоспоживальних котельних установок". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.15421/40290616.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено результати досліджень ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних котелень удосконалених комбінованих систем утилізації теплоти, призначених для нагрівання води систем теплопостачання та хімічного водоочищення і повітря на горіння. Дослідження виконано для водогрійного котла ТВГ-8 за різних режимів його роботи згідно з тепловим графіком котельні залежно від температури навколишнього середовища в опалювальний період. Визначено в розглянутих умовах для відповідних теплообмінників-теплоутилізаторів такі основні параметри, як: теплопродуктивність, приріст коефіцієнта використання теплоти палива КВТП котла та кількість утвореного в системі конденсату за нормованих значень витрати води на підживлення теплових мереж. За отриманими основними показниками проведено порівняльний аналіз пропонованих систем теплоутилізації та відомих комбінованих систем з нагріванням тільки зворотної тепломережної води та дуттьового повітря. Показано, що доповнення відомої системи додатковим теплообмінником, призначеним для попереднього нагрівання холодної води на хімводоочищення (ХВО), дає змогу шляхом глибшого охолодження вихідних газів котельної установки підвищити її КВТП максимально на 9,4 %, що на 0,5 % більше порівняно з відсутністю нагрівання води на ХВО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash та G. O. Sbrodova. "Застосування повітряного методу за¬побігання конденсатоутворенню в газовідвідних трактах котелень". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40281016.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено результати дослідження ефективності використання в теплоутилізаційних технологіях газоспоживальних опалювальних та промислових котелень повітряного методу відвернення конденсатоутворення у газовідвідних трактах. Розглянуто котельні установки з глибоким охолодженням відхідних газів, оснащені водогрійними теплоутилізаторами, призначеними для нагрівання зворотної тепломережної води та води іншого призначення. Досліджено за різних режимів котлів тепловологісний стан у димових трубах різного типу під час використання для зниження вологості та підвищення температури вихідних газів сухого та нагрітого повітря від повітронагрівача котла. Визначено в розглянутих умовах основні параметри систем антикорозійного захисту димових труб, що забезпечують відвернення в них конденсатоутворення за дотримання нормативних режимів експлуатації цих труб. За значеннями одержаних параметрів виконано порівняльний аналіз ефективності застосування розглянутого методу антикорозійного захисту газовідвідних трактів для різних теплоутилізаційних установок. Показано, що використання в теплоутилізаційних технологіях котлів методу підмішування нагрітого повітря забезпечує відвернення конденсатоутворення в димових трубах з різною часткою цього повітря у вихідних газах. Величина цієї частки залежить від режиму роботи котла, призначення утилізованої теплоти, характеристики димової труби тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Navrodska, R. А. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕПЛОУТИЛІЗАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 225–29. http://dx.doi.org/10.15421/40250935.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано сучасні теплоутилізаційні технології для газоспоживальних котельних установок комунальної теплоенергетики і виявлено шляхи підвищення їхньої ефективності. Запропоновано вдосконалену технологію утилізації теплоти відхідних газів із використанням комбінованої теплоутилізаційної системи, призначеної для нагрівання зворотної тепломережної води і холодної води системи хімічного водоочищення. Досліджено теплову ефективність цієї системи і визначено рівні підвищення коефіцієнта використання теплоти палива КВП котельної установки протягом опалювального періоду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лавренченко, Г. К. "Використання кисню і природного газу для підвищення ефективності паротурбінних установок". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2169.

Повний текст джерела

Анотація:

Паротурбінні установки становлять основу теплоенергетики. Незважаючи на їх поширеність, вони потребують вдосконалення із залученням результатів новітніх досліджень. При цьому в першу чергу фахівці повинні звертати увагу на те, що максимальна температура пари в цих установках не перевищує 550 °С через низьку корозійну стійкість і недостатню міцність трубок котельних агрегатів, що працюють при високій різниці тисків (до 25 МПа) всередині та зовні трубок. У той же час у сучасних газотурбінних установках температура робочого тіла при вході в турбіну високого тиску становить 1400-1500 °С. Цього досягають тим, що лопатки турбін, які виготовлені із жароміцної сталі, здатні витримувати температуру, що істотно перевищує максимальну межу, встановлену в даний час для паротурбінних установок. Лопатки турбін, до того ж, не схильні до впливу такої великої різниці тисків, як трубки котельних агрегатів. Для підвищення ефективності паротурбінних установок запропоновано новий спосіб підвищення температури пари перед турбіною. В його основі лежить використання кисню та природного газу. Підвищення максимальної температури циклу від 540 до 800 °С дозволяє збільшити термічний ККД на 8,1 %, а ефективність – на 6,4 %. Описується нетрадиційний спосіб підвищення максимальної температури циклу паротурбінної установки К-1200-240 до 800 °С, що дозволяє суттєво підвищити її термічний та ефективний ККД. Сутність способу полягає у змішуванні перегрітої пари, що виходить з пароперегрівача котла, з продуктами згоряння вуглеводневого палива в кисні. Таке рішення дозволяє уникнути проблеми механічної міцності і корозійної стійкості трубок пароперегрівача при високих температурах. Одним із наслідків застосування способу є отримання значної кількості чистого діоксиду вуглецю (340 т/добу в установці потужністю 1200 МВт), який можна утилізувати або поховати з метою зниження викидів в атмосферу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Билека, Борис Дмитриевич, та Леонид Кириллович Гаркуша. "Повышение экономичности процессов генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях на основе комбинированных когенерационно-теплонасосных технологий". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 10–17. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1410.

Повний текст джерела

Анотація:

Наиболее эффективной технологией генерации электрической и тепловой энергии для нужд коммунальной теплоэнергетики и теплотехнологий является комбинированная выработка энергии с использованием современных когенерационных установок на основе газопоршневых двигателей и газотурбинных установок, работающих на природном газе или биогазе. Комбинированная выработка энергии на такой базе существенно снижает затраты топлива в сравнении с традиционной раздельной выработкой электроэнергии на тепловых конденсационных электростанциях или на теплоэлектроцентралях и тепловой на котельных установках. Дальнейшее заметное повышение энергоэффективности процессов генерации теплоты для рассматриваемых нужд может быть достигнуто путем включения в процесс теплонасосных установок, т.е. создание комбинированных когенерационно-теплонасосных установок. Они будут иметь наивысшую топливную экономичность в сравнении со всеми существующими в традиционной теплоэнергетике. Это обусловлено целым рядом факторов. Современные когенерационные установки (КГУ) на базе газопоршневых двигателей (ГПД) и газотурбинных установок (ГТУ) имеют электрический к.п.д. выше, чем тепловая электростанция (ТЭС) или теплоэлектроцентраль (ТЭЦ) – 30…45 % и 28…35 %, соответственно. В котлах-утилизаторах более эффективно используется высокотемпературная сбросная теплота двигателей, в результате чего суммарный к.п.д. установок достигает 85…88 %. Такие установки обеспечивают децентрализацию производства электрической и тепловой энергии, поэтому на автономных КГУ существенно ниже, а иногда практически отсутствуют потери в электрических и тепловых сетях, достигающие в централизованных системах 8…12 % и 15…30%, соответственно. Немаловажным является и то, что они повышают надежность работы всего объекта, делая его независимым от внешних сетей. Включение в процесс генерации теплоты теплонасосной установки (ТНУ) вызывает заметное повышение энергоэффективности, увеличивая топливную экономичность, благодаря использованию практически даровой низкопотенциальной теплоты природного, промышленного или бытового происхождения, а также высокой эффективности преобразования в ТНУ этой теплоты в теплоту более высокого потенциала с использованием электрической энергии КГУ. Целью работы является оценка перспектив применения комбинированных когенерационно-теплонасосных установок на базе ГПД и ГТУ для повышения энергоэффективности и энергосбережения при генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях, в частности, в процессах сушки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Нуржанов, М. Н. "Разработка вертикально-осевой ветроэнергетической установки". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, № 2 (2022): 123–26. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-72.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассмотрена проблема повышения эффективности энергоустановок с использованием возобновляемых источников энергии. Была разработана вертикально-осевая ветроэнергетическая установка на дымовых трубах котельных, использующая воздействия воздушных потоков на лопасти рабочего колеса для передачи энергии ветрогенератору. Данное устройство может применяться для утилизации энергии нагретых отходящих газов на дымовых трубах котлов, технологических установок, промышленных печей, каналах вентиляционных выбросов, в том числе на крышах многоэтажных жилых домов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash та O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Fialko, N. N., A. I. Stepanova, R. A. Navrodskaya, S. I. Shevchuk та G. A. Gnedash. "Ексергетичні втрати в повітронагрівачі теплоутилізаційної системи котельної установки". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/40290316.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з причин зниження ефективності теплоутилізаційних систем та їх окремих елементів є втрати ексергетичної потужності. Такі втрати пов'язані з гідродинамічним опором при русі теплоносіїв, з незворотними процесами при теплообміні між теплоносіями, з процесами теплопровідності. Зниження втрат ексергетичної потужності дає змогу підвищити ефективність теплоутилізаційних систем. Це визначає актуальність робіт, присвячених вирішенню зазначеної проблеми. Для розрахунку втрат ексергетичної потужності в теплоутилізаційних системах та їх окремих елементах розроблено комплексну методику, яка поєднує ексергетичні методи з методами, побудованими на розрахунку дисипаторів ексергії. Розроблена методика дає змогу розділити втрати ексергетичної потужності згідно з причинами та зонами їх локалізації і виявити умови, за яких ці втрати будуть мінімальними. Основні етапи методики включають розробку математичної моделі досліджуваних процесів на основі рівняння ексергії, рівнянь балансів ентропії і ексергії, рівняння нерозривності, рівняння для внутрішньої енергії. У межах розробленої математичної моделі отримано диференціальні рівняння ентропії та ексергії і формули для розрахунку дисипаторів ексергії, що характеризують гідродинамічні втрати і втрати ексергетичної потужності внаслідок нерівноважного теплообміну між теплоносіями. Визначено значення дисипаторів ексергії для пластинчастого повітронагрівача теплоутилізаційної системи котельної установки за різних режимів роботи котла. Встановлено внесок кожного виду втрат у сумарні втрати ексергетичної потужності у повітронагрівачі і визначено область максимальних втрат цієї потужності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Котельні установки"

Єфімов, Олександр В'ячеславович, Олена Дмитрівна Меньшикова та Валерій Леонідович Каверцев. "Моделювання котлів-утилізаторів малої й середньої потужності ГТУ та ПГУ". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5408.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Єфімов, Олександр В'ячеславович, та Олександр Леонідович Гончаренко. "Розробка методу розрахунку тепломасообміну при конденсації водяної пари з димових газів у повітропідігрівнику пластинчатого типу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5410.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Самедов, Юсіф Фахрат, Юсиф Фахрат Самедов, Yusif Fakhrat Samedov та О. А. Глушенко. "Модернизация системы управления котельной установки". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17653.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мезеря, А. Ю., И. В. Сук та А. В. Сердюк. "Энергосберегающее управление котельным агрегатом электростанций". Thesis, Сумский государственный университет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48048.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью энергосберегающего управления паровым котлом (ПК) в основных стационарных режимах его работы является обеспечение заданных значений параметров пара на выходе из котла при минимальных суммарных потерях энергии. С математической точки зрения это означает минимизацию функции общих энергетических потерь при заданных значениях выходных параметров (параметрах пара на выходе из котла) и ограничениях на максимальные для заданного режима работы расходы топлива и питательной воды, а также на предельные (по условиям прочности, надежности и безопасности) значения температуры в топке, давления и температуры питательной воды на входе в ПК (ограничено возможностями системы регенерации).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Симоненко, С. О. "Система управління котельною установкою середньої потужності". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81298.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена системі управління котельної установки. Орієнтована на використання на котельному обладнанні енергетичної галузі для контролю за станом основного і допоміжного обладнання, регулювання режимів роботи котельного обладнання, забезпечення встановленої якості теплоносія при максимальній економічності, дистанційного керування, диспетчерського контролю. Автоматизація виконана з використанням пристрою цифрового програмного керування контуром котельної води «Vitotronic 100» і погодозалежного цифрового каскадного контролера «Vitotronic 333». Проведений розрахунок чутливості системи управління подачі теплоносія і розрахунок системи автоматичного регулювання температури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Буднік, М. О. "Енергетична ефективність теплоутилізації продуктів згорання котельної установки з метою холодоспоживання". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77068.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто наступні питання та виконано наступні розрахунки: тепловикористовуючі холодильні машини, абсорбційна холодильна машина (АБХМ), історія створення абсорбційних холодильних машин, двоступенева абсорбційна машина, абсорбційна машина із ступінчастим абсорбером, багатоступенева машина із ступінчастим кип'ятильником і абсорбером, абсорбційної-резорбціонна машина, комбіновані абсорбція холодильні машини, абсорбційна бромістолітіевая холодильні машини. У розділі хорони праці розглянуті питання електробезпеки при роботі з холодильними установками та виконано розрахунок заземлюючого контуру.
В работе рассмотрены следующие вопросы и выполнены следующие расчеты: теплоиспользующие холодильные машины, абсорбционная холодильная машина (АБХМ), история создания абсорбционных холодильных машин, двухступенчатая абсорбционная машина, абсорбционная машина со ступенчатым абсорбером, многоступенчатая машина со ступенчатым кипятильником и абсорбером, абсорбционной-резорбционный машина, комбинированные абсорбция холодильные машины, абсорбционная бромистолитиевая холодильные машины. В разделе избавь труда рассмотрены вопросы электробезопасности при работе с холодильными установками и выполнен расчет заземляющего контура.
The following issues were considered and the following calculations were performed: heat-consuming chillers, an absorption chiller (ABHM), the history of the creation of absorption chillers, a two-stage absorption machine, an absorption machine with a step absorber, a multistage machine with a step boiler and absorber, an absorption-resorption machine, combined absorption chillers, absorption bromide-lithium chillers. In the labor safety section, electrical safety issues are considered when working with refrigeration units, and the grounding loop is calculated.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ференц, Надія Олександрівна, Владислав Миколайович Левицький та Арсентій Вікторович Довгаль. "Дослідження небезпеки котельних установок". Thesis, ЛДУ БЖД, 2018. http://hdl.handle.net/123456789/4810.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шуляк, В. В. "Система керування модульною котельною установкою". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75586.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана робота присвячена розробці системи керування модульною котельною установкою, побудованою на базі програмованого контроллера БАУ-ТП-1. У роботі представлено дві схеми автоматизації по газу і по парі. Розроблену систему керування модульною котельною можна застосовувати на різних промислових підприємствах і ТЕЦ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мартинюк, Ю. А. "Дослідження системи автоматизованого керування котельною установкою". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8322.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Орлова, О. В. "Дослідження системи автоматизованого керування котельною установкою". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8337.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Котельні установки"

Шацких, Юлия Владимировна, and Юлия Александровна Геллер. "OVERVIEW OF MODERN REGENERATIVE HEAT EXCHANGERS." In Технические и естественные науки: сборник избранных статей по материалам Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/tns294.2020.90.47.002.

Повний текст джерела

Анотація:

Регенеративные теплообменные аппараты широко применяются в металлургической промышленности, системах вентиляции и кондиционирования, котельных установках. Они используются для высокотемпературного нагрева газов, увлажнения и осушения газов, утилизации теплоты низкопотенциальных теплоносителей. В статье дана характеристика основных типов регенеративных теплообменных аппаратов, приведен анализ их конструкций. Regenerative heat exchangers are widely used in metallurgy, life support systems, and boiler plants. They are used for high-temperature heating of gases, humidification and dehumidification of gases, heat recovery of low-potential heat carriers. The article describes the main types of regenerative heat exchangers and analyzes their designs.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!